Вдосконалення касового виконання державного бюджету за доходами

Функціонування внутрішньої платіжної системи дозволяє:

- щоденно отримувати реальну інформацію про грошові ресурси, що дає можливість оптимально їх використовувати на принципах наочності та об'єктивності;

- ефективно керувати наявними ресурсами та оперативно задовольняти першочергові та інші потреби розпорядників бюджетних коштів згідно із Законом України про Державний бюджет України;

- забезпечувати прозорість та контроль за цільовим направленням бюджетних коштів;

- своєчасно здійснювати перерахування належних коштів всім рівням бюджетів для подальшого їх направлення на виконання соціальних програм органів місцевого самоврядування.

Важливо зазначити те, що у червні 2001 року було завершено входження всієї системи Державного казначейства в Систему електронних платежів Національного банку України по виконанню державного бюджету за доходами.

На сьогодні понад 1 мільйон платників податків зараховують свої платежі до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Для обліку доходів державного бюджету в органах Держказначейства відкрито більше 100 тисяч рахунків.

Входження Держказначейства в СЕП НБУ в частині касового виконання державного бюджету за доходами значно скоротило термін проходження платежів, збільшило обіг бюджетних коштів, дало можливість складати щоденну оперативну звітність з обліку доходів державного бюджету, яка до цього часу надавалась виключно НБУ. Цей факт можна вважати позитивним зрушенням, оскільки звітність, що формується територіальними органами Державного казначейства, подається до Державного казначейства України день вдень, тоді як раніше згадана звітність НБУ подавалась на другий (третій) робочий день.

Позитивним зрушенням у виконанні доходної частини державного бюджету треба відзначити створення автоматизованої системи казначейського виконання бюджету в УДК у м. Києві.

Метою автоматизованої системи казначейського виконання бюджету за доходами є не сам факт надходження державних податків, а ще повний їх аналіз. Недостатньо тільки зібрати податки, треба навчитися управляти цими надходженнями, розподіляючи їх по видах бюджетів у розрізі платників податків, видів надходжень, територій тощо.

Головним критерієм покладеним у основу "Автоматизованої системи казначейського виконання бюджету" був обраний критерій інформант платежу. Тобто за одиницю інформації у наведеної системи був прийнятий платіж конкретного підприємства, організації чи фізичної особи з одного із державних податків за конкретний період.

Таким чином кожному підприємству був відкритий рахунок в УДК м. Києва для сплати конкретного податку, зазначений рахунок закріплюється за підприємством на весь час його існування. Закріплюється також уся аналітична інформація підприємства, що дає можливість отримання будь-яких аналітичних даних, як по самому підприємству так і по його платежам. Наявність такої інформації системі дозволяє не тільки констатувати та аналізувати факти сплати податків конкретним підприємством, але і робить у майбутньому на підставі вкладених платежів непрямий аналіз його діяльності та прогнозувати майбутні бюджетні надходження.

Підсумовуючи вище вказане можна зробити висновок, що в УДК м. Києва створена замкнута система обігу бюджетних коштів, у який кожний платник забезпечений класифікатором доходу та автоматично відображається на бюджетні області відповідно з заданими платами якими можна оперативно оперувати.

Доцільно зазначити, що якість та достовірність звітності за доходами, що складається Державним казначейством залежить від того, наскільки ефективно організовані процедури зарахування платежів до державного бюджету.

Серед проблем, які постали перед Державним казначейством на початку 2003 року в процесі виконання державного бюджету за доходами треба відзначити порядок зарахування до державного бюджету платежів, що справляються митними органами. Згадана проблема виникає не перший рік, і треба сказати, що Казначейство спільно з Державною митною службою вже досягло певних позитивних зрушень у цьому напрямку (Спільний наказ ДМСУ та ДКУ від 31 липня 2004 р. №149/416).

До 2003 року перерахування належних бюджету податків, зборів, які справляються при введені (вивезені) товарів та інших предметів на митну територію України, здійснювалось у централізованому порядку, через рахунки митних органів. При цьому термін проходження платежів визначався від трьох і більше днів.

Державним казначейством спільно з державною митною службою та за погодженням з Міністерством фінансів була відпрацьована схема, за якої платежі, справляння яких контролюється митними органами та враховані у розрахунку дотації вирівнювання, зараховуються на рахунки територіальних органів Державного казначейства. Це дозволило скоротити термін проходження платежів до двох днів і, відповідно, забезпечити їх більш ефективне використання та скоротити невиправдані фінансові потоки.

Важливо зазначити, що з наданням Державному казначейству України статусу учасника Системи електронних платежів з відкриттям їх кореспондентських рахунків у Національному банку України, органи Держказначейства стали в змозі забезпечити облік надходження митних платежів, складання та надання необхідної інформації митним органам щодо зарахування зазначених коштів в розрізі платників податків, зборів та видів надходжень. Але вказаний порядок діє лише в тих регіонах, які отримують дотацію з державного бюджету. В решті регіонів до яких входить і УДК у м. Києві, був впроваджений централізований порядок перерахування митних платежів до бюджету через рахунок Державного казначейства України, що забезпечує зарахування до державного бюджету платежів день в день.

Доцільне відзначити ще один із напрямків роботи Державного казначейства України зміст якого полягає у переведені місцевих бюджетів на казначейське обслуговування в усіх областях України. Якщо у сфері, пов'язаній з плануванням та виконанням державного бюджету, відбулися значні позитивні зрушення, то місцевих бюджетах вони ще не значні.

Тому з метою забезпечення прозорості виконання бюджетів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про основні засади складання Державного бюджету на 2004 рік" від 28 травня 2003 року № 590 передбачене запровадження з січня 2004 року казначейського виконання місцевих бюджетів усіх рівнів за доходами.

На сьогодні можна сказати, що система Державного казначейства - це комп'ютеризована система в якій обробка інформації здійснюється з використанням комп'ютерної техніки та програмного забезпечення , але повна, суцільна комп'ютеризація нами ще не досягнута. І це мабуть є найголовнішим фактором, який стримує розвиток усієї системи.

З вище зазначеного можна зробити висновки та зазначити, що в процесі свого становлення Державне казначейство України досягло певних успіхів. Однак зупинятися на досягнутому не можна. Тому, я вважаю, що слід перейти до удосконалення роботи системи, використовуючи увесь набутий нами позитивний досвіт.

Необхідність такого кроку викликана не лише складними та масштабними завданнями, що стоять перед органами Державного казначейства, а насамперед, їх значимість для Держави, що надало б можливість вирішити безліч нагальних питань, пов'язаних з виконанням Державного та місцевих бюджетів та взяти активну участь у реалізації бюджетної політики України.

Таким чином, подальше удосконалення системи управління державними фінансами та підвищення ефективності виконання бюджету забезпечить:

підвищення якості основних макроекономічних прогнозів з обов'язковим проведенням попередньої незалежної експертизи їх коректності;

здійснення розрахунків балансу фінансових ресурсів держави та вдосконалення на цій основі бюджетно-фінансових та грошово-кредитних пропорцій економіки України;

перехід до середньострокового бюджетного планування як основи формування Державного бюджету на відповідний бюджетний рік;

перехід до одноканальної системи фінансування закладів, установ та організацій бюджетної сфери;

поглиблення реформи міжбюджетних відносин як необхідної умови залучення потенціалу регіонів;

удосконалення косового виконання Державного та місцевих бюджетів; реальне впровадження бюджетів розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях;

створення цілісної системи фінансового контролю в Україні, та її законодавче забезпечення, для повної прозорості формування доходної частини Державного бюджету України.

3.2 Визначення основних проблем виконання Державного бюджету України та шляхи їх вирішення

На базі проведеного аналітичного дослідження виконання Державного бюджету за доходами можна визначити основні проблеми, що мають позитивні або негативні наслідки та вплив на структурні зрушення доходної частини Державного бюджету та зазначити деякі найбільш актуальні, на мій погляд, шляхи їх вирішення.

На перший погляд дефіцитний бюджет може здаватися кроком незадовільної роботи державної влади порівняно з профіцитним бюджетом. Але насправді, дефіцит - це конкретне рішення. Адже незважаючи на динаміку економічного росту, яку можна було спостерігати на базі проведеного економічного аналізу надходжень до Державного бюджету України за останні п'ять років, перед урядом стоїть непросте завдання - потрібно попередити кризу, яка може виникнути у наступні роки. Тому, що саме на цей період припадає проведення урядом розрахунків із власниками українських єврооблігацій. Платежі за облігаціями випуску 2002 року, завдяки яким були реструктуризовані зобов'язання України за зовнішнім комерційним боргом, потрібно здійснити виплати за боргом. У 2002 році було здійснено виплати у сумі 111 млн. доларів.[11]

Також важливо зазначити, що у 2004 році згідно з існуючими кредитними угодами уряд повинен був виплатити іноземним кредиторам 1181 млн. доларів або 6851 млн. гривень. Майже половину цієї суми складають виплати відсотків за іноземними кредитами Світового банку на суму 128 млн. доларів, і таку ж суму - як відсотки за користування позичкою.

Доцільно визначити також те, що один із факторів дефіцитності бюджету - це необхідність здійснення виплат за внутрішніми запозиченнями. Зокрема у 2004 році ці виплати становили 1062 млн. гривень основної суми боргу, та 655 млн. гривень відсотків за процентними облігаціями внутрішньої державної позички.

Облігації внутрішньої державної позички на суму 10,5 млрд. гривень уряд України випустив ще у вересні 2002 року і використовував для реструктуризації простроченої та строкової заборгованості Міністерства Фінансів України перед Національним банком України.

Основними джерелами фінансування дефіциту бюджету перш за все виступають надходження від Державних внутрішніх та зовнішніх позик. Однак, за прогнозами Міністерства Фінансів України, рефінансування основної суми боргу в такий спосіб не дозволити покрити у повному обсязі ні зовнішніх, ні внутрішніх зобов'язань.

Навряд чи варто покладатися і на заплановані надходження від Державних внутрішніх запозичень.

Основна надія залишається тільки на фінансування дефіциту бюджету покладалася на надходження від приватизації державного майна, а також, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації та кредитуванням підприємств. Вперше ці кошти не були включені в доходну частину Державного бюджету України, а стали джерелом фінансування дефіциту [9]

Також було заплановано зниження податкового навантаження, яке має відбуватися поступово, зокрема у 2007 році було заплановано забезпечити:

- скорочення з тридцяти дев'яти до двадцяти дев'яти податків та зборів (обов'язкових платежів);

- зниження з 20% до 17% ставки податку на додану вартість;

- зниження з 30% до 25% ставки податку на прибуток підприємств;

- введення нової шкали ставок оподаткування громадян прибутковим податком на рівні, що не перевищує 13%;

- зменшення розміру ставок нарахування на фонд оплати праці, при збереженні передбачених законодавством соціальних гарантій;

- посилити соціальний напрямок бюджету шляхом під вишення заробітної платні бюджетникам, здійснювати індексацію їх доходів;

- ввести індексацію ставок акцизного збору з урахуванням інфляції.

До інших проблемних завдань бюджетної політики у сфері доходів треба віднести діючу практику кредитування бюджету за рахунок несвоєчасного відшкодування компенсації ПДВ суб'єктам господарювання; зменшення частки фінансових ресурсів розподілених через місцеві бюджети; незадовільне планування бюджету, тобто виконання бюджету по окремим статтям.

Таким чином, у політиці формування доходної частини державного бюджету крім скорочення пільг, легалізації тіньового сектору та виключення не грошових розрахунків із бюджетом необхідні слідуючи конкретні кроки:

заборонення реструктуризації або списання заборгованості суб'єктів господарювання по податкам та зборам, а також покласти мораторій на надання пільг по оподаткуванню;

питання по відшкодуванню ПДВ із бюджету дозволити на користь предпринімати, не допускаючи списання зобов'язань держави по відшкодуванню, яке спричинить збитки в першу чергу експортером, а це на сьогодні основне джерело економічного росту держави;

зменшення недоїмки бюджети не за рахунок посилення податкового тиску на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємства, скорочення нелегального тіньового обігу.

Надмірний податковий тиск є однією з причин низької конкурентоспроможності української економіки, збитковістю підприємств та організацій. Виявом і наслідком цього щорічне зростання бюджетної недоїмки та рівня тінізацїї економіки, який щорічно перевищує 12-13 млрд. гривень.

Необхідною умовою зміцнення доходної бази бюджету є проведення радикальної податкової реформи, метою якої стане реалізація триєдиного завдання:

відчутне послаблення податкового тиску;

спрощення процедур податкового адміністрування;

надійний захист прав платників податків.

ВИСНОВКИ

Проведене аналітичне дослідження касового виконання Державного бюджету України за доходами сприяло визначенню та формуванню пропозицій щодо удосконалення процесу виконання доходної частини бюджету, зокрема:

розробка планових показників надходжень до Державного бюджету, та їх законодавче закріплення, виключно на підставі реальної оцінки ситуації, тобто досягнення збалансованості бюджетної системи її доходів та видатків;

забезпечення виконання загальних принципів бюджету, що забезпечать прозорість та збалансованість, ефективність та обґрунтованість бюджету держави;

скасування формальної бездефіцитності бюджету;

зменшення податкового навантаження, що призводить до значної збитковості платників податків та зборів і як слід до щорічного зростання бюджетної недоїмки;

удосконалення системи ефективного управління коштами Державного бюджету та процедур попереднього контролю за надходженнями, розробка нової політики бухгалтерського контролю та звітності;

скасування практики кредитування бюджету за рахунок несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість, рішення цього питання на користь платників, тобто суб'єктів господарювання;

посилення контролю за погашенням податкових зобов'язань, заборонення реструктуризації та списання заборгованості по податкам та зборам;

поширення приватизаційних операцій з державним майном;

здійснення податкового реформування, та посилення соціальної

направленості бюджету;

пошук нових альтернативних джерел формування доходів Державного бюджету (розвиток різноманітних послуг, які може надавати держава тим самим збільшити суми надходжень, надання інформаційно-консультаційних, науково-дослідницьких, трастових та лізингових послуг).

Реалізація вище зазначених запропонувань стосовно доходної частини бюджету України на практиці дає змогу державі подолати фінансову кризу, досягти економічного зростання національної економіки, зростання темпів інфляції, зменшення податкового тиску і як слід налагодження вітчизняного виробництва, досягнення світового рівня конкурентоспроможності, удосконалення організації виконання бюджету, позбавлення бюджетного дефіциту, підвищення соціального рівня життя населення.

Основна перешкода запровадження зазначених завдань у тому, що законодавча база стосовно бюджету та податків є не досконалою, прийняття законодавчо - нормативних актів Урядом не завжди опирається на наукові та обґрунтовані пропонування, у зв'язку з чим вирішення загальних проблем з кожним роком стає більш складним, тому, я вважаю, що потрібно постійно шукати вихід із ситуації, яка склалася в Україні.

З наведеної вище динаміки видно, що середньомісячні надходження за 2007 рік збільшились порівняно з аналогічним періодом 2006 року по податку на додану вартість на 64195,1 тис.грн, по податку на прибуток - на 69992,6 тис.грн.

За звітний період 2007 року управлінням проводилась робота з повернення надмірно або помилково сплачених платежів до державного та місцевого бюджетів на підставі висновків податкової інспекції у Бабушкінському районі. За 2007 рік було надано податковою інспекцією 2109 висновок, які були виконані своєчасно.

За 2007 рік відповідно до висновків податкових органів та рішення суду здійснено відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 34975,2 тис.грн., в рахунок інших платежів перерахувань не було, всього 34975,2 тис.грн.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року розмір відшкодованих сум зменшився на 5171,6 тис.грн..

У 2007 році проводилась робота по обліку надходжень від реалізації податкової застави, за звітний період поточного року даного податку надійшло до бюджетів і фондів на суму 75,0 тис.грн., а в аналогічному періоді 2006 року ці надходження складали 1,9 тис.грн , тобто надходження у поточному році збільшились на 73,1 тис.грн.

Основним джерелом податкових надходжень бюджету УДК Бабушкінського району м.Дніпропетровська в звітному періоді 2007 року були: податок на землю, фіксований податок, плата за торговий патент, місцеві податки та збори, єдиний податок на підприємницьку діяльність, державне мито.

Зростання виробництва підприємствами району на 1000 грн. веде до росту доходів бюджету на 309 гривень. Доходи на 99,7% залежать від обсягу виробленої продукції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року. Київ АТІКА 2002.

2.Деркач М. Формування фінансової бази регіонів // Економіка України. - 2004. - № 1. - С. 12-21.

3.Інструкція "Про складання і виконання розпису Державного бюджету України", затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 р. №57.

4.Інструкція "Про відкриття аналітичний рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства", затверджена наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119.

5.Конституція України, затверджена ВРУ 28.06.1996 р. № 254/96-ВР // Відомості ВРУ. - 1996. - №30.

6.Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 р. № 122.

7.Про бюджетну класифікацію та її запровадження. Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. № 604.

8.Про державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 26 грудня 2006 року № 380-IV.

9.Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ. Постанова Кабінету міністрів України від 28 лютого 2002 р. №228.

10.Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 15.09.1999 р. №1721.

11.Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейского обслуговування: Указ Президента України від 05.12.2002 №1133.

12.Про Державний бюджет України на 2005 рік: Закон України від 25.03.2005 № 2505-ІV. // Казна. - 2005. - №4-5.

13.Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20.12.2005 № 3235-ІV. // Казна. - 2006. - №3.

14.Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”: Закон України від 14.11.2006 №338-V. // Казна. - 2006. - №11-12.

15.Про Державний бюджет України на 2007 рік: Закон України від 30.11.2006 № 398-V. // Казна. - 2007. - №2-3.

16.Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”: Закон України від 15.03.2007 №749-V. // Казна. - 2007. - №4-5.

17.Положення про Державне казначейство України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232. // Казна. - №1-2.

18.Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 №604 “Про бюджетну класифікацію та її запровадження”

19.Наказ Державного казначейства України від 08.12.2006 №330 “Роз”яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету”

20.Порядок казначейского обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 №205

21.Порядок обліку зобов”язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом ДКУ від 09.08.2004 №136

22.Наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2004 №773 “Про затвердження Методичних рекомендацій зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів”

23.Романенко Л. Забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів // Казна. - 2004. - №10. - С.23-26.

24.Чечуліна О. Запровадження порядку обліку зобов”язань розпорядників бюджетних коштів в органах Держказначейства України // Казна. - 2004. - №11. - С.18-20.

25.Нестеренко В. Посилення контролю на стадії прийняття зобов”язань // Казна. - 2005. - №3. - С.7-8.

26.Чечуліна О. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів // Казна. - 2005. - №6. - С.28-29.

27.Івченко С. Досвід та проблеми обслуговування місцевих бюджетів // Казна. - 2006. - №7-8. - С.28-30.

28.Даневіч О.С. Заходи по удосконаленню механізму казначейского обслуговування бюджетів // Казна. - 2006. - №11-12. - С.5-9.

29.Панкевич Л. Казначейське виконання місцевих бюджетів: запровадження, досвід, проблеми // Казна. - 2006. - №11-12. - С.22-26

30.Дегтяренко З. Досвід наповнювання місцевих бюджетів // Казна. - 2007. - №4-5. - С.29-32

31.Управління місцевими фінансами: Навчальний посібник / Сазонець І.Л., Гринько Т.В., Придатко Г.Ю. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 264 с.

32.Казначейська справа: П.Г.Петрашко, О.О.Чечуліна, В.Т.Александров та ін.; За ред. П.Г.Петрашко. - Т.1. - К.: НВП “АВТ”, 2004. - 288 с.

33.Казначейська справа: П.Г.Петрашко, О.О.Чечуліна, В.Т.Александров та ін.; За ред. П.Г.Петрашко. - Т.2. - К.: НВП “АВТ”, 2004. - 496 с.

Размещено на Allbest.ru