Податок на додану вартість в системі непрямого оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

податок власність фіскальний

На даному етапі засвоєння правил країни з ринковою економікою, українська держава прагне вдосконалити свою податкову систему та підвищити її ефективність як і у фіскальному змісті так і в економічному та соціальному. Так як ключем до успіху податкової системи являється її робота з платниками податку, знаходження компромісу між її учасниками є негайним питанням.

Життєздатність і надійність податкової системи залежить від двох чинників. По-перше, від правильності побудови цієї системи, адже нераціонально побудована податкова система не може надійно функціонувати. По-друге, від рівня організації податкової служби держави і налагодженості податкової роботи. Хороша податкова служба ще може якось підтримувати хитку податкову систему, недієздатна ж загрожує розвалом навіть ідеальної податкової системи.

Для виконання своїх функцій податкова система повинна налагоджувати роботу кожного податку, а також установити контроль за його справлянням. Особливо це стосується податків, що забезпечують надходження значної частки доходів до бюджету, зокрема ПДВ.

Метою даної курсової роботи є реальне відображення роботи ПДВ в Україні, виявлення його недоліків та переваг, а також надання пропозицій щодо усунення цих недоліків.

Одним із основних фіскально-соціальних завдання є важливість знайти компроміс між фіскальною функцією ПДВ та інтересами виробників. Адже інтереси держави будуть повністю задоволені при оптимальному надходженні коштів в бюджет за рахунок податку на додану вартість.

Предметом дослідження є практичні та теоретичні аспекти функціонування ПДВ в системі непрямого оподаткування.

Об'єктом дослідження роботи є непрямий податок - податок на додану вартість в системі непрямого оподаткування.

Оскільки об'єкт дослідження є доволі обширний, тому узагальнити завдання самого дослідження можна в якомога різносторонньому його розкритті. Перш за все звичайно потрібно розкрити суть і роль ПДВ в системі непрямого оподаткування, також його розвиток в Україні загалом. Дуже важливо глибоко дослідити методику визначення податку на додану вартість, його фіскальне, економічне та соціальне значення на макро- та мікроекономічному рівнях.

Другим важливим моментом дослідження є аналіз переваг та недоліків по ПДВ, розглянути доцільність пільг по ПДВ.

Розглянувши та оцінивши досвід зарубіжних країн із справляння ПДВ, зробити відповідні висновки та запровадити пропозиції щодо покращення системи справляння ПДВ.

Отже, завданням роботи є:

· розкриття сутності податку на додану вартість в системі непрямого оподаткування та умов його ефективного функціонування;

· дослідження та детальне вивчення методів справляння ПДВ;

· оцінка функціонування ПДВ через встановлення його переваг та недоліків;

· пошук шляхів та напрямків вдосконалення функціонування ПДВ через вивчення та дослідження досвіду зарубіжних країн із справляння ПДВ.

Інформаційна база. Для написання даної курсової роботи була використана законодавчо-нормативна база, зокрема Конституція України, Податковий кодекс України, періодичні видання таких авторів як Дмитренко Е.О. та Корнус В.Г., Іванський А.Й., навчальні посібники та інше.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріал даного дослідження може бути використаний безпосередньо в навчальному процесі та при підготовці навчальних виступів, при проведенні різних мікродосліджень в даній сфері, при написанні різного роду статей з приводу функціонування ПДВ в системі непрямого оподаткування.

1. Теоретичні засади функціонування ПДВ в умовах ринкової економіки

1.1 Економічна природа ПДВ та його значення

На сьогоднішній день в Україні існує своя податкова система, яка не є простим копіюванням досвіду інших країн. Адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни, рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню та внутрішню політику, традиції народу, географічне положення, кліматичні умови та безліч інших чинників. В зв'язку з цим склад податкової системи, структурні співвідношення окремих податків їх обчислення, форми розрахунків, організація податкової служби можуть значно відрізнятись.

Існує ряд основних податків, які дістали загально світове визнання, хоча механізм їх справляння може суттєво відрізнятись в конкретній країні. До них належать прямі і непрямі податки, та інші збори й обов'язкові платежі. З точки зору вирішення фіскальних завдань непрямі податки завжди ефективніші за прямі. Одним із основних видів непрямих податків є ПДВ [19, 108].

Податок на додану вартість (надалі ПДВ) - це частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що надходить до бюджету після їх реалізації. Інакше кажучи, ПДВ - це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни товару, який сплачується споживачами [13, 32].

Платником податку є будь-яка фізична або юридична особа, яка:

· проводить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

· будь-яка особа, яка ввозить товар на митну територію України в обсягах, що підлягає обов'язковому оподаткуванню;

· будь-яка особа, яка реєструється або підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку [14, 125].

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ в тому випадку, якщо загальна сума від здійснюваних операцій з постачання товарів, послуг нарахована чи сплачена такій особі протягом 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. без ПДВ.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

· продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операцій з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) і операцій з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця;

· ввезення (пересилання) товарів на митну територію України і отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, у тому числі операцій з увезення (пересилання) майна по договорам оренди (лізингу), застави та іпотеки;

· вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України [18, 89].

Не є об'єктом оподаткування операції з:

· випуску, розміщення і продажу за кошти цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності, НБУ, МФУ, ДКУ, органами місцевого самоврядування;

· передача майна орендодавця у користування орендареві згідно з умовами договору оренди (лізингу) і його повернення орендодавцеві після закінчення дії такого договору;

· сплати орендних платежів за умовами договору фінансової оренди або з умовами договору оренди житлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря;

· передача майна в заставу позикодавцеві згідно з договором позики і його повернення заставодавцю після закінчення дії такого договору;

· передача кредитором, який є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальником;

· грошових виплат основної суми і відсотків згідно з умовами іпотечногокредиту;

· надання послуг зі страхування, перестрахування передбачених Законом України "Про страхування", соціального і пенсійного страхування;

· обіг валютних цінностей (у тому числі національної і іноземної валюти), монетарних металів, банкнот і монет НБУ;

· торгівлі за грошові кошти або цінні папери, борговими зобов'язаннями, за винятком операцій інкасації боргових вимог і факторингу;

· оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, і обов'язкові отримання яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензій, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита та ін.;

· виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних чи страхових фондів у порядку, установленому законом; виплат дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів, надання брокерських, дилерських послуг з укладання договорів на торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах, створену у порядку, передбаченому Законами України "Про цінні папери і фондів біржу" і "Про товарну біржу";

· передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права [2].

Сьогодні в Україні існує широкий спектр пільг по сплаті ПДВ, які надаються певним особам на підставі їх відповідності ряду вимог та деяким умовам.

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі [8, 85].

Сьогодні в Україні податок на додану вартість є основним джерелом держави у формуванні дохідної частини бюджету.

Основні надходження податку на додану вартість відбуваються за рахунок сум податку від оподаткування товарів, робіт, послуг, які виробляються та реалізуються на митній території України.

Таким чином, ПДВ має велике значення в економічній системі держави, зокрема в системі непрямого оподаткування та слугує основним надходженням доходів до бюджету країни.

1.2 Місце ПДВ в системі непрямого оподаткування

Непрямі податки - це податки у сфері реалізації або на споживання, тобто на товари та послуги. Ці податки перекладаються на споживача продукції.

Непрямі податки є частиною ціни реалізованих товарів. З їх підвищенням зростають і ціни.

Основними видами непрямих податків є акцизи, ПДВ, фіскальні монополії, мита. Акцизи і ПДВ є найголовнішими з непрямих податків.

ПДВ є різновидом універсальних акцизів. У світовій практиці він перетворився в основний податок непрямої дії і замінив у багатьох країнах менш ефективний податок з обороту. З податком з обороту пов'язане виникнення своєрідного кумулятивного ефекту, який складається з того, що об'єкт оподатковування містить податки, що сплачуються на попередніх етапах руху товару. ПДВ не має цього недоліку, але значно впливає на загальний рівень цін, оскільки він включається до складу ціни всіх товарів і послуг і є тягарем стосовно малозабезпечених шарів населення [18, 198].

Ідея використання непрямих податків та їх співвідношення із податками на доходи була і залишається однією з найсуперечливіших у фіскальній науці.

Починаючи з XVIII століття розвиток податкових форм ішов одночасно у двох напрямках: прямого та опосередкованого оподаткування, із установленням відповідних співвідношень між ними.

Дискусії з приводу доцільності непрямого оподаткування особливо загостилися на рубежі XIX - XX століть. Із беззастережним засудженням податків на споживання, як податків на бідних, виступив марксизм та інші течії у соціал-демократії. Природно, що з проголошенням радянської влади в 1917 році було взято курс на скасування непрямих податків. Однак час довів хибність цих думок.

Наступні дослідження в галузі фіскальної теорії та практики підтвердили, що податки є одним із найконсервативніших елементів державного механізму, які не завжди підкоряються змінам політичної ідеології державності [13, 153].

Отже, така форма оподаткування є об'єктивною економічною необхідністю, оскільки забезпечити постійно зростаючи державні видатки лише за рахунок прямих податків практично неможливо.

Це твердження обґрунтували у своїх працях представники немарксистських течій в економічній теорії - Дж. Мілль, А. Маршалл, А. Пігу, І. Фішер та інші.

Відомо, що прибуткові податки і непрямі податки по-різному впливають на виробництво і на економічні процеси. ПДВ, акцизи знижують «прогресивність» податкової системи й збільшують податковий тягар на незаможні шари. У той же час такі податки можуть виглядати більш "справедливими" у порівнянні з прибутковими, котрі за певних умов стають гальмом заощаджень і мотивації до праці, тому що зменшують доходи працівників. Продумане введення споживчих податків поліпшує становище платіжного балансу, підвищує гнучкість усієї фінансової системи. Податки на споживання повсюдно застосовуються в якості основних у Західній Європі [5, 31].

В свою чергу, податок на додану вартість характеризується рядом суттєвих переваг:

· не спотворює поведінку платників як учасників господарсько-комерційного процесу, не змінює економічних рішень під впливом цього податку;

· дає можливість регулювати фонд заробітної плати і ціну;

· ліквідує "зайві" ланки господарського управління;

· дозволяє відносно точно визначити реальну вартість кожного товару і на основі цього увійти в основу формування економічних пропорцій;

· завдяки своїй регулюючій здатності ПДВ дозволяє використовувати даний важіль як засіб стримання кризи надвиробництва і прискореного витіснення з ринку слабких та неконкурентноздатних виробників.

Проте необхідно також враховувати те, що використання податку на додану вартість характеризується не лише його позитивними сторонами.

Розглянемо деякі моменти:

· податок на додану вартість - це, по суті, податок на кінцеве споживання, що лягає тягарем на населення і бюджетну сферу. При досить високій ставці і високих темпах інфляції ПДВ перетворюється на один із факторів, що стримують розвиток виробництва;

· застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси в цілому, так і негативно впливає на високотехнологічні і наукоємні виробництва;

· є можливість ухилення від його сплати. Тому велике значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік на підприємстві [18, 256].

Таким чином, ПДВ, виконуючи фіскальні функції, одночасно здійснює економічний вплив на важливі макроекономічні показники: виступає як дефлятор, скорочує обсяг споживання, потенційно створює можливість зниження рентабельності майбутніх інвестицій. Одночасно ріст податкових надходжень зменшує бюджетний дефіцит, скорочує потребу в державних позиках, сприяє зниженню рівня відсотку і тим самим стимулює інвестування.

Суспільно необхідні перерозподільні мікро- і макроекономічні ефекти цього податку виявились найбільш суспільно прийнятними.

Структурний розподіл по справлянні ПДВ по кожній області наведено в додатку А. В абсолютних показниках найбільші обсяги ПДВ вносять до бюджету центральні і східні регіони.

Отже, оцінюючи переваги та недоліки ПДВ в системі непрямого оподаткування країни, очевидним постає його значення в економіці та у поповненні бюджету. Ефективність ПДВ набуває за комплексно-збалансованих правилах та нормах його застосування, стягненнях, що також включає помірний податковий тиск.

2. Оцінка функціонування ПДВ в Україні

2.1 Фіскальний ефект справляння ПДВ в Україні

Найважливішим фіскальним податком в українській системі оподаткування є податок на додану вартість. Сплата платниками цього податку у 2010 р. забезпечила 58,6% всіх податкових надходжень в країні та близько 38% загальних доходів державного бюджету. Величина мобілізації ПДВ до державної скарбниці становить понад 8 % ВВП. Тому станом на сьогодні ПДВ є головним бюджетотвірним податком і основною фінансовою базою уряду.

Відповідно до Податкового кодексу України на перехідний період з 01.01.11р. по 31.12.13р. ставка податку на додану вартість становить 20% до бази оподаткування. Після 31.12.13р. ставка ПДВ становитиме 17% до бази оподаткування [2].

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів за винятком ПДВ, що додається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів, проданих таким платником податку.

Основою для визначення оподатковуваного обороту, що не включає суму ПДВ, є відпускні (оптові) ціни, не нижче звичайних, які включають собівартість та прибуток.

Слід звернути увагу, що сума акцизного збору по підакцизних товарах також включається в оподатковуваний оборот ПДВ. Крім того до нього входять суми надбавок до цін, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до Податкового кодексу України механізм справляння ПДВ полягає в тому, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації, товарів і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари.

Загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному податковому періоді визначається як податкове зобов'язання.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

· або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу, а в разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

· або дата відвантаження товарів, а для робіт - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

ПДВ сплачений у ціні придбання товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, кредитуються (тобто відносяться до податкового кредиту).

Платник ПДВ, має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт - актом прийняття робіт чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт [15, 322].

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

· або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)',

· або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг).

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів, які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.

Невідшкодовані суми платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120% від облікової ставки Національного банку Україні, встановленої на момент її виникнення протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків [3, 110].

Відношення між відшкодованим та невідшкодованим ПДВ показує наскільки ефективно діє ПДВ як фіскальний інструмент (рис. 2.1).



Рис. 2.1 Динаміка зростання обсягів відшкодованого та невідшкодованого ПДВ [4, 22]

Відповідно до рис. 2.1, суми відшкодованого ПДВ, здебільшого, перевищують суми невідшкодованого, що означає ефективну дію ПДВ як фіскального інструмента в системі непрямого оподаткування.

У строки передбачені для сплати податку (до 20 числа місяця наступного за звітним) платник податку подає податковому органу за місцем його знаходження податкову декларацію, незалежно від того чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Протягом календарного року дозволяється зміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу з початку року.

Заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

У разі, якщо сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується в погашення заборгованості платника податку по сплаті податку на додану вартість, яка виникла за попередні звітні періоди, а при відсутності заборгованості - на зменшення податкових зобов'язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів. Це правило не розповсюджується на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що обкладаються податком по нульовій ставці.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, виниклих на протязі наступних трьох звітних періодів, така сума належить до відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, на протязі місяця, що йде після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку [13, 131].

Динаміка зростання ролі ПДВ у бюджетній системі України як інструмента непрямого оподаткування яскраво демонструє табл. 2.1.

Табл. 2.1 Динаміка зростання ролі ПДВ у бюджетній системі України [3, 71]

Показники Державного бюджету	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Податкові надходження, тис.грн.	73180893	91460147	115357403	170890786	178654444	2029574918
ПДВ, тис.грн.	33702686	44585677	65122466	98628605	94839598	119034191
Частка ПДВ у под. надходженнях, %	46,1	48,7	56,4	57,7	53,1	58,6

Важливість ПДВ при формуванні дохідної частини державного бюджету чітко демонструє зростання частки ПДВ у податкових надходженнях до державного бюджету починаючи з 2005 року, що означає збільшення його питомої ваги.

Отже, важливість ПДВ при формуванні бюджету є визначальною та проявляється в фіскальній його функції.

2.2 Регулюючий ефект справляння ПДВ в Україні

Держава може використовувати податки, зокрема ПДВ, як важіль для регулювання економічного розвитку, тобто підтримки тих чи інших галузей, які держава визначила пріоритетними, або дестимуляції галузей, що є згубними для суспільства.

Стимулювання пріоритетних галузей економіки за допомогою ПДВ відбувається шляхом встановлення відповідної його ставки, а саме, понижена ставка по ПДВ. Іншими словами, податкова пільга.

Перелік пільг по ПДВ в Україні відповідно із Податковим кодексом України є досить великим та вагомим. Серед багатьох причин введення пільг по ПДВ, однією з основних є податкове стимулювання, шляхом зменшення податкового тиску на платника.

Оскільки, ПДВ включається в ціни товарів та послуг, то він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. В цьому проявляється інша суть введення пільг по ПДВ. В отриманні цих пільг зацікавлені як і покупці, так і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі [6, 20].

Отже, з такої точки зору, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення, так звані соціально-політичиі мотиви, та стимулювання виготовлення окремих видів товарів.

В Україні перелік товарів та послуг, які звільняються від ПДВ, є досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок стягується лише за однією ставкою, яка до того ж є доволі високою, на відміну від інших країн, де ПДВ, як правило, стягується за кількома ставками. У багатьох розвинутих країнах предмети першої необхідності оподатковуються за ставками, нижчими від основної, завдяки чому перелік товарів, які звільняються від податку, є набагато меншим.

Пільги по ПДВ є найпоширенішими та найбільш питомими у складі усіх податкових пільг, що і наведено на рис. 2.1.:

Рис.2.2. Кількість отриманих пільг в оподаткуванні по видам податків, зборів і обов'язкових платежів на 2010р. [6, 20]

Пільги по ПДВ мають найбільшу питому вагу серед інших податків та зборів (44,88%), що означає його вагомість та важливість у податковій системі країни та виключну роль в поповненні державного бюджету.

Від податку на додану вартість звільняються:

· продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування у порядку і за переліком продуктів, установленими КМУ;

· продажу і доставки періодичних видань (друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва), продажу книжок, учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва;

· надання (згідно з переліком КМУ) послуг з вищої, середньої, професійно-технічної і початкової освіти та послуг з виховання та освіти дітей будинками культури в сільський місцевості, дитячими музичними і художніми школами, школами мистецтв;

· послуг з доставки пенсій і грошової допомоги населенню;

· продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення, зареєстрованих встановленому законодавством порядку, у тому числі аптечними закладами;

· надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком КМУ;

· продажу путівок резидентам України на санаторно-курортне лікування дітей у закладах за переліком КМУ;

· надання послуг в межах норм, установлених КМУ: з утримання дітей в дошкільних закладах, школах-інтернатах, осіб в будинках для престарілих і інвалідів, харчування дітей у школах, ПТУ і громадян у закладах охорони здоров'я;

· надання послуг держслужбами зайнятості та архівними установами України;

· надання послуг з перевезення пасажирів пасажирським та автомобільним; транспортом у межах району по регульованим тарифам, за винятком операцій надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);

· надання культових послуг релігійними організаціями за переліком КМУ;

· надання послуг із поховання за переліком КМУ;

· передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або продаж згідно із законодавством;

· передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості незабудованої землі, у разі коли така передача дозволена згідно з положенням Земельного кодексу України;

· безкоштовної передачі рухомого складу підприємством залізничного транспорту іншим підприємствам залізничного транспорту державної форми власності згідно з порядком КМУ;

· приватизації державного та комунального майна, житлового фонду, присадибних земельних ділянок і паїв відповідно до законодавства, також, продажу або передача власність новозбудованого житла фізичним особам для його використання як місця проживання;

· надання благодійної допомоги особам;

· оплати вартості фундаментальних досліджень і дослідницьких конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Держбюджету України;

· продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ;

· продажу товарів громадськими організаціями інвалідів відповідно до законодавства України;

· надання послуг в сільській місцевості з ремонту шкіл, дошкільних закладів, охорони здоров'я;

· надання послуг із збирання та заготівлі окремих видів відходів за переліком КМУ;

· операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету;

· операції з постачання послуг з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, які здійснюють внутрішні, міжнародні та транзитні польоти в районах польотної інформації зони відповідальності України;

· операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти;

· операції з поставки на митній території України пально-мастильних матеріалів, що придбаваються нерезидентами для передання учасникам спільних з підрозділами Збройних Сил України військових навчань за переліком КМУ [2].

Звільнені від оподаткування ще деякі господарські операції, що проводяться досить рідко.

Слід звернути увагу на те, що при наявності оборотів із реалізації товарів, як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів.

Таким чином, надання пільг з ПДВ має на меті кілька основних завдань, серед них такі, як:

1. Податкове стимулювання.

2. Розширення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

3. Розвиток соціально-культурної сфери.

3. Проблеми та економічні шляхи вдосконалення справляння ПДВ

3.1 Зарубіжний досвід справляння ПДВ

Сьогодні ПДВ є основним податком на споживання майже в усіх розвинутих країнах світу (за винятком США). Податок на додану вартість також стягується в більшості країн Латинської Америки і в ряді країн Азії і Африки. Країни з перехідною економікою використовують податок на додану вартість як додаток до податку з доходів та додаткове джерело надходжень до бюджету. Деякі з цих країн впровадили систему ПДВ з метою отримання доступу до ЄС, оскільки наявність даного податку в податковій системі є вимогою членства в ЄС [9, 170].

На сьогоднішній день відшкодування ПДВ є нагальним не лише в Україні, а й загалом у світовій практиці адміністрування податків. Податкові служби багатьох країн засвідчують досить часті випадки махінацій, пов'язаних з незаконним поверненням податків за експортними операціями. На протидію використовуються спеціальні механізми відшкодування податків.

Більшість країн відшкодовують ПДВ на підставі поданих декларацій, деякі ж вимагають додаткового подання заявки. Також переважна більшість країн Європи, Канада i Нова Зеландія практикують відшкодування ПДВ лише після проведення перевірок. Деякі країни (наприклад, Японія) вимагають від експортерів додавати до декларацій з ПДВ переліки товарів (робіт, послуг), використаних під час виробництва експортної продукції, та інші документи, що обґрунтовують відшкодування.

Ставки по ПДВ країн Європи наведені в додатку Б.

Однак досвід більшості країн свідчить про те, що податкові служби не в змозі провести масштабні перевірки за кожною заявкою на відшкодування. Тому широко застосовуються комп'ютерні системи відбору заявок для перевірки. Проте проблемним залишається питання оптимальності критеріїв автоматичного відбору.

Як i в більшості розвинених країн, у Швеції ставки ПДВ диференційовано. Досить об'ємним є пільговий механізм цього податку. Загалом у законі передбачено 25 параграфів щодо повного звільнення від ПДВ. Відшкодування ПДВ здійснюється за наявності таких умов: вхідний податок повинен відноситися до придбань або імпорту в рамках діяльності, яка підлягає оподаткуванню; реалізація товарів на експорт.

Зазвичай відшкодування ПДВ провадиться протягом 2,5 місяця після подання декларації. Однак податкові органи мають право відкласти відшкодування на невизначений термін за наявності сумнівів щодо якихось угод платника. Як правило, таке відкладення практикується на термін до завершення повної перевірки i з'ясування відповідних фінансово-господарських операцій фірми [7, 200].

Законодавство Швеції про ПДВ не вимагає оформлення операції купівлі-продажу спеціальними документами (на кшталт податкової накладної).

Терміни сплати ПДВ залежать від категорії платника. Малі підприємства здійснюють сплату щомісяця до 12 числа наступного місяця, середні - до 12 числа через один за звітним місяць (через 42-43 дні після завершення місяця), великі - до 26 числа наступного за звітним місяця.

Платнику ПДВ присвоюється реєстраційний номер, який використовується для оподаткування не лише на території Швеції, а й в усьому Євросоюзі.

Досить цікавий варіант вирішення проблеми відшкодування ПДВ застосовується у Новій Зеландії. В основу методики покладено так званий затверджений рівень повернення податків. Цей показник закріплюється за кожним платником у момент реєстрації i регулярно переглядається залежно від зміни бази оподаткування платника. У межах цього показника відшкодування провадиться автоматично за будь-якими заявками.

Загалом механізм відшкодування ПДВ у Новій Зеландії виглядає так: платник подає декларацію з ПДВ з документами, що обґрунтовують суму відшкодування; комп'ютерна система порівнює суму відшкодування з показником затвердженого рівня повернення податків конкретного платника. Якщо сума відшкодування не перевищує зазначеного показника, податкова служба дає доручення казначейству провести відшкодування. Якщо сума відшкодування перевищує показник затвердженого рівня повернення податків, заявка передається інспектору для оцінки.

У разі коли інспектор при цьому з'ясовує, що відшкодування для платника є першим, він направляє заявку на перевірку аудитору, а інспектор аналізує дані про платника.

Якщо буде встановлено значні порушення законодавства платником у минулому або наявність податкових боргів, то заявка також передається аудитору для перевірки; інспектор визначає розмір різниці між заявленою сумою відшкодування та показником затвердженого рівня повернення податків.

Якщо коливання суми відшкодування є значним (навіть у межах показника затвердженого рівня повернення податків) i платник не надав пояснення його причин, то заявка теж підлягає передачі аудитору для перевірки; інспектор провадить перевірку взаємної відповідності показників декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток (у частині сум продажу та витрат).

Значні відхилення теж можуть бути приводом для перевірки (навіть якщо заявлено відшкодування в межах показника затвердженого рівня повернення податків); аудитор за відібраними таким чином об'єктами отримує справу платника та копію звіту інспектора про розгляд заявки на відшкодування; при проведенні перевірки з'ясовуються такі основні питання: відповідність оборотів зазначеним у деклараціях сумам; питома вага експорту; питома вага ПДВ, сплаченого постачальникам при придбанні товарів для виробництва продукції на експорт [17, 69].

Коло питань перевірки залежить від того, чи перевіряли платника раніше. Більш ретельно перевіряють нових платників. Якщо перевірка не є першою, вона може бути проведена i в органі податкової служби з поданням платником документів щодо експорту; дані про експорт під час перевірки порівнюються з даними митної служби. Вибірково провадиться порівняння даних обліку платника з даними обліку постачальників i покупців. Такі зустрічні перевірки можуть не проводитися, якщо документи про експорт не суперечать даним декларації.

Якщо під час перевірки порушень не встановлено, провадиться відшкодування заявленої платником суми. В інших випадках аудитор обговорює з платником спірні питання i з'ясовує напрямки можливих коригувань суми відшкодування.

Досвід Нової Зеландії щодо відбору платників для перевірок відшкодування ПДВ та використання показника затвердженого рівня повернення податків може бути корисним для України, оскільки дає можливість відмовитися від практики проведення поголовних перевірок за всіма заявками. Це дає змогу вивільнити час податкових службовців для проведення якісніших та ретельніших перевірок на тих об'єктах, які у своїй діяльності не завжди дотримуються законодавчих норм.

Зарубіжні країни, пройшовши еволюційний шлях розвитку своїх податкових систем, свого часу запровадили ефективні засоби та методи управління процесами справляння податків. Аналіз їхнього досвіду дає змогу дійти висновків про прийнятність деяких практичних рішень для застосування в Україні. Заслуговує на увагу перенесення акцентів на сегмент масово-роз'яснювальної роботи та налагодження партнерських взаємовідносин з платниками, лібералізація процесів подання-прийняття звітності та проведення перевірок, застосування прогресивних методів відбору платників для проведення перевірок тощо [17, 103].

Таким чином, результати дослідження зарубіжного досвіду адміністрування податків здатні у майбутньому справити значний вплив на підвищення ефективності діяльності фіскальних служб в Україні.

3.2 Недоліки ПДВ та напрямки його реформування в системі непрямого оподаткування

Виконуючи свої основні функції, ПДВ відображає як свої переваги, так і свої недоліки, які проявляються безпосередньо в наслідках, які несуть платники податку після його сплати.

Дія ПДВ лягає тяжким тягарем не тільки на підприємство, але й на кінцевого споживача, тобто на населення. Адже ще тільки купуючи сировину і матеріали, необхідні для виробництва продукції, підприємство вже сплачує 20% , які йдуть до державного бюджету. Реалізуючи свою продукцію, підприємство бере з покупців понад ціни ще додаткові 20% її вартості, які також йдуть державі. Вже тільки ці наведені факти переконливо свідчать про несправедливість ПДВ у соціальному плані, оскільки цим податком обкладаються не одержані підприємством доходи, а його витрати, пов'язані з виробництвом, причому підприємство, в кінцевому випадку, сплачує лише різницю між сплаченими та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці продукції, які є кінцевими споживачами, в результаті чого купівельна спроможність населення різко падає через зростання цін, рівень споживання скорочується, а отже, скорочується і обсяг виробництва, водночас полегшуючи доступ на внутрішній ринок дешевим імпортним товаром і сприяючи тим самим інвестуванню економіки іноземних держав, а не підтримці вітчизняного виробника [18, 324].

Всі ці взаємопов'язані загальні проблеми з ПДВ виникають з інших, більш конкретних проблем. Недоліки ПДВ є результатом, скоріше, не економічного характеру, а законодавчого.

Необхідно звернути увагу на дату виникнення податкових зобов'язань. Цією датою при отриманні підприємством грошових коштів в якості авансу або передплати вважається день зарахування цих коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому не має значення, чи відвантажена по цій операції продукція покупцю. Введення такого принципу визначення дати виникнення об'єкту оподаткування ПДВ говорить про те, що вже в котрий раз законодавці відійшли від принципу ввести податок на додану вартість, а не податок з обороту, так як підприємство, отримавши аванс ще могло не понести по цій операції ніяких затрат, тому й немає підстав говорити про те, що створена додана вартість. Це вказує на недосконалість законодавчого процесу при замінні одного податку іншим на його ж економічній основі.

Передплата, аванс за продукцію, по якій виробник ще не поніс ніяких витрат, включається в його валовий доход і по ним також стягується ПДВ. Реальні витрати, припустимо, будуть тільки в наступному місяці. Виходить, що в цьому випадку ПДВ буде сплачуватися за рахунок оборотних коштів виробника. В цьому випадку постає питання про їх відшкодування в наступному місяці.

ПДВ у багатьох випадках змушує підприємства перераховувати кошти до бюджету ще до того, як продукцію вироблено та реалізовано, що в умовах інфляції зобов'язує їх мати у своєму розпорядженні значно більше, ніж необхідно, обігових коштів. Цей податок виконує не властиву податкам функцію конфіскації фондів відшкодування. Тому, можливо, було б доцільно здійснити диференціацію ставок ПДВ за окремими видами продукції, що має різний рівень рентабельності з об'єктивних причин.

Так як зараз багато підприємств відшкодовують ПДВ із держбюджету і до того ж на їх розвиток і підтримку кошти виділяються також з держбюджету, потрібно розглянути як впливає ПДВ на формування доходної частини бюджету, адже ПДВ являється фіскальним податком, тобто саме за рахунок надходжень від сплати ПДВ в основному і поповнюється державний бюджет, хоч і експортні операції звільняються від його сплати.

Незалежно від рівня розвитку економіки та прозорості фінансових систем, практичний досвід країн, де було введено податок на додану вартість, свідчить, що його відшкодування разом із звільненням від нього експортних операцій, збільшує вразливість цього податку. Це надає можливість використання кримінальних схем, несплати податкових зобов'язань, отримання із бюджету відшкодування фактично несплаченого податку. Методи зловживання ПДВ залежать від деяких відмінностей та рівня розвитку податкових систем різних країн. Проте існує і спільна проблема - недосконалість механізму відшкодування, і це надає можливість вивчити загальносвітовий та європейський досвід боротьби з цим недоліком [4, 25].

Згідно нового Податкового кодексу України, відтепер місцем постачання послуг є місце реєстрації одержувача. Це дуже важлива норма. Розглянемо ситуацію, коли українська компанія надає рекламні послуги для британської компанії, а саме: встановлює білборди в Києві. Оскільки замовник послуг зареєстрований в Лондоні, то місцем постачання послуг є Лондон, а не Київ, як здавалося б. Тож має місце експорт послуг. А експорт послуг, як відомо, оподатковується ПДВ за нульовою ставкою.

Однією з основних проблем щодо ПДВ є проблема поповнення державного бюджету. Чим вища ставка ПДВ, тим більше платники намагаються ухилитись від сплати. В цьому випадку ПДВ створює надмірний тиск на платників, які в свою чергу намагаються компенсувати цей тиск тіньовою діяльність або іншими способами.

Що ж стосується до великої кількості пільг з ПДВ, то тут не можна однозначно сказати: погано це чи ні.

З однієї сторони пільги по ПДВ зменшують податковий тиск та стимулюють його сплату, а з іншої - втрачається велика частина з державних надходжень саме за рахунок цих же пільг. При розрахунку ставки ПДВ та спектру надання пільг потрібно бути досить обережним, слідкуючи за цією тонкою межею між надмірним податковим тиском (збільшуються надходження) і кількість та якістю пільг (зменшення надходжень).

Але поряд з цим, за рахунок надання пільг, можна вирішити також два основних завдання:

· захистити інтереси малозабезпечених верств населення;

· стимулювати виробництво пріоритетних товарів, робіт та послуг.

Тож не дивлячись на недоліки надання пільг, за важкого економічного та соціального становища, така кількість пільг може бути виправдана. До того доцільно було б розширити перелік пільг щодо товарів першої необхідності саме для того, щоб захистити малозабезпечені верстви населення. Питома вага надходжень по ПДВ справляється для визначення податкового навантаження в країні. Висока питома вага ПДВ обґрунтована тим, що в умовах економічної кризи, інфляції, зниження рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки цей показник найліпше виконує фіскальну функцію. Податкове навантаження розраховується як податкові надходження разом із відрахуваннями до цільових позабюджетних фондів у % до ВВП. Зокрема податкове навантаження в Україні складає 35,9% , для порівняння у табл. 3.1 наведені дані по податковим навантаженням деяких розвинутих країн.

Табл. 3.1 Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою [11, 463]

Країна	Податкове навантаження, %
Австрія	41,9
Данія	48,9
Фінляндія	43
Франція	43,6
Німеччина	36,2
Італія	43,3
Норвегія	43,4
Іспанія	37,2
Швеція	48,2
Швейцарія	29,7
США	28,3

Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте тоді постає проблема нерівномірного перерозподілу податкових надходжень.

Дефіцит бюджету, інфляційні процеси, державний борг, високі темпи спаду виробництва створили умови, коли із запровадженням ринкових основ господарювання в Україні рівень збільшення цін відхилився від рівня доходів кінцевих споживачів. У такому випадку виробник конкретної продукції, купивши сировину, матеріали, комплектуючі вироби, обладнання за ціною, збільшеною на суму ПДВ, змушений також підвищувати ціну на власні вироби на суму ПДВ, адже інакше матиме збиткове виробництво. Вироби потрапляють на ринок, де їх купують як працівники виробничої, так і невиробничої сфери. У зв'язку з тим, що ціна зросла, необхідно підвищувати обсяг коштів, призначених для сплати заробітної платні, пенсій, стипендій і т.д.. Для цього, використовують ту суму ПДВ, що надійшла як доходи до бюджету плюс емісійні кошти. Таким чином, кожний новий виток спричинятиме новому підвищенню цін. Про зменшення дефіциту бюджету у такій ситуації за допомогою сум ПДВ важко говорити [5, 32].

При зменшеній ставці податку у суб'єктів господарювання можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва продукції та надання послуг, в результаті чого буде мати місце розширення бази оподаткування та, у кінцевому рахунку, зростання загальної суми доходів бюджету.

Отже, переваги та недоліки по ПДВ не мають глобального впливу на зміну його економічної суті, але дають можливість розглянути його подальше вдосконалення. Оскільки, незважаючи на всі проведені реформи (наприклад, Податковий кодекс України), сплата по ПДВ все ще потребує вдосконалення як і в економічному змісті, так і в законодавчому. Не є виключенням і методи, способи сплати та стягнення. Але все ж, ПДВ є важливим та ключовим інструментом в системі непрямого оподаткування.

Висновки

Непрямі податки, до них належить ПДВ, відіграють значну роль у формуванні доходів бюджету. Однак це не значить, що вони не виконують регулюючої функції. При вмілому використанні непрямі податки можуть бути дієвим фінансовим інструментом регулювання економіки. Що стосується ПДВ, який стягується в Україні, то він більш ефективний у фіскальному аспекті, завдяки широкій базі оподаткування, кількості платників та кількості операцій, що оподатковуються.

Не слід забувати, про регулюючу функцію податку на додану вартість. Щоб підвищити ступінь ділової активності економіки, податковий прес треба послабити. Якщо зменшити основну ставку податку та ввести одну-дві пільгові, то у суб'єктів господарювання можуть з'явитися додаткові стимули для збільшення обсягів виробництва. Таким чином розшириться база оподаткування, і зросте загальна сума доходів зведеного бюджету. Також через послаблення тиску ПДВ зростуть доходи населення зросте сукупний попит.

Із введенням в дію нового Податкового кодексу України, вирішується ряд негативних аспектів пов'язаних із стягненням ПДВ, а також вдосконалюється система роботи із платниками податку шляхом спрощення деяких етапів його сплати. Приділяється велика увага роботі із роз'ясненням платникам податку саму суть та призначення податку, його важливість та необхідність.

Широке застосування ПДВ зумовлене численними його перевагами, серед яких найголовніше те, що оподаткування підлягає переважно дохід, який спрямовується на споживання; інша його частина значною мірою використовується на нагромадження, яке опосередковано стимулює процес інвестування. Широка база оподаткування ПДВ сприяє вагомому зростанню доходів держави від податків на споживання. Вилучення податку на всіх етапах руху товарів сприяє рівномірному розподілу податкового тягаря між всіма суб'єктами підприємницької діяльності.

Найбільшу активність в Україні ПДВ має з фіскальної точки зору. Його питома вага серед інших фіскальних інструментів є найбільшою, що має високий рівень фіскальної ефективності.

Для ефективного контролю за справлянням ПДВ до бюджету запроваджено реєстрацію платників цього податку.

Реєстрацію суб'єктів платників податку на додану вартість спрощує та робить більш ефективною Реєстр платників податку на додану вартість.

Вершиною піраміди системи справляння ПДВ є контрольна діяльність податкової служби за повнотою та своєчасністю сплати цього податку. Існують два етапи перевірок декларацій по податку на додану вартість: попередня (камеральна) перевірка і документальна перевірка. Камеральна перевірка здійснюється податковим інспектором на підставі аналізу даних податкових декларацій та додатків до неї, без виходу на місце роботи платника. Документальна перевірка проводиться безпосередньо на місці роботи платника і включає в себе перевірку документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. При необхідності можуть проводитись зустрічні перевірки, щоб переконатись у правдивості показаних у документах операцій.

Беручи до уваги основні недоліки функціонування податку на додану вартість, можна вжити такі заходи для покращення системи його стягнення до бюджету:

· встановити диференційовані ставки податку на додану вартість;

· при визначені додано вартості потрібно зменшувати виручку на суму всіх матеріальних витрат, включаючи амортизаційні витрати:

· переглянути перелік пільг, залишити тільки пільги, що реально необхідні та безпосередньо стосуються предметів першої необхідності;

· змінити механізм справляння ПДВ щодо підприємств торгівлі та посередницької діяльності. Встановити, що об'єктом оподаткування у вказаних підприємствах виступає валовий дохід, який визначається як різниця між ціною реалізації та ціною придбання. Це дасть можливість не застосовувати до підприємств торгівлі та посередницької діяльності механізм відшкодування податку на додану вартість.

Роль ПДВ в податковій системі України важко переоцінити. Широка база оподаткування цього універсального акцизу є цінною для фіскальної функції податків. Але щоб конкретний податок, як і податкова система, в цілому, був ефективним не потрібно забувати і про податковий прес, що тисне на платників податку. Тільки завдяки компромісу між максимальною величною залучених податком до бюджету коштів і інтересам платників податок може оптимально виконувати свою місію в фінансовій системі. До цього прагне і Україна, постійно покращуючи функціонування ПДВ, прикладом чого служить запровадження нового Податкового кодексу України.

Список використаних джерел

1.Конституція України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96%E2%F0

2.Податковий кодекс України ( Відомості Верховної Ради України, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ).

3.Александрова М.М. Аналіз суперечності використання ПДВ та його перспективи / М.М. Александрова // Вісник Дніпропетровського університету. Серія “Економіка”. - 2011. - № 5. - С. 70-79.

4.Іванський А.Й. Правові перспективи удосконалення відшкодування податку на додану вартість в Україні з урахуванням Європейського досвіду / Іванський А.Й. // Науково-інформаційний вісник «Право» - 2011. - №3. - С. 20-27.