Податок на додану вартість і його роль в формуванні доходів бюджету

Податковий облік податку на додану вартість, платники податку; об’єкти оподаткування та операції, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від нього. Роль податку на додану вартість в державний бюджет, аналіз надходжень ПДВ до зведеного бюджету.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2011
Размер файла 850,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський гуманітарний інститут

Факультет ЗФН

Спеціальність фінанси

Курсова робота

З дисципліни “Фінанси”

на тему:

Податок на додану вартість і його роль в формуванні доходів бюджету

Роботу виконала:

Студентка 3 курсу

Підвальна О.О.

Науковий керівник Сахно Л.С.

Біла Церква 2010 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження податку на додану вартість

1.1 Податковий облік податку на додану вартість5

1.2 Платники податку

1.3 Об'єкти оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування

1.4 База оподаткування

1.5 Ставка податку

1.6 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню з бюджету

Розділ 2. Особливості оподаткування деяких операцій

2.1 Оподаткування при реалізації товару за договором комісії27

2.2 Оподаткування при придбанні товару за договором доручення

2.3 Оподаткування при використанні зворотної тари

2.4 Оподаткування при застосуванні векселів в якості оплати

2.5 Оподаткування при ліквідації основних засобів

2.6 Оподаткування туристичної діяльності

2.7 Сплата податку на додану вартість податковим векселем при імпорті продукції

Розділ 3. Роль податку на додану вартість в державний бюджет

3.1 Аналіз надходжень податку на додану вартість до зведеного бюджету України

Висновок

Література

Додатки

Вступ

Податок на подану вартiсть є однiєю з форм унiверсальних акцизiв, що набула свого розвитку в ХХ столiттi. На сьогоднi цей податок становить вагому частку в доходах бюджетiв багатих європейських країн. За своєю економiчною сугнiстю податок на додану вартiсть є непрямим податком, де об'єктом оподаткування є не дохід чи прибуток, а розмір витрат для кожного конкретного споживача товару, роботи чи послуги. Тому цей податок у соцiальному розумiннi вважається найнесправедливiшим.

Водночас при значних темпах росту суспiльного добробуту в бiльшостi країн свiту ця його вада втрачає своє значення. Головними стають його фiскальнi переваги, тобто регулярнiсть надходження до бюджету, простота обрахування, неможливiсть зникнення обєкта оподаткування [5].

Запровадження податку на додану вартiсть передбачає необхiднiсть визначення поняття доданої вартості, її складових. Доданою вважається вартiсть, що додається в процесі виробництва товару до вартостi сировини, матеріалів, палива на кожній стадії руху товарів від виробника до споживача.

Величина доданої вартості розраховується як різниця між вартістю продукції, що реалізується, і вартістю сировини і матеріалів, використаних у процесі їх виробництва. Додана вартість може бути розрахована також шляхом додавання складових елементів, що характеризують її структуру - заробітної плати з нарахуваннями на неї до фондів соціального забезпечення, прибутку, процентних платежів, амортизації.

Введення ПДВ потребує вибору методів його обчислення. У практиці обчислення ПДВ застосовується декілька методів, проте найпоширенішим є так званий кредитний. Він був прийнятий і в Україні. Суть цього методу полягає в тому, що сума податку, що пiдлягає сплатi до бюджету, визначається як різниця мiж сумою податку, отриманого вiд покупців, i сумою податку, сплаченого постачальникам матерiальних ресурсiв, спожитих в процесi виробництва.

Такий метод обчислення зобов'язань із податку на додану вартість має певні вади. Основна з них полягає у наявностi часового розриву між сплатою податку в ціні придбаних матеріальних ресурсів і відшкодуванням цієї суми після реалiзації виробленої підприємством продукції, оскільки сплаті до бюджету пiдлягає різниця. Величина цього розриву залежить від тривалості виробничого циклу i в деяких галузях може бути досить значною. Тут має значення також швидкість реалiзації продукції. Якщо виробнича продукцiя з тих чи iнших причин не реалізується, то підприємство не може вiдшкодувати податок на додану вартість, сплачений в ціні придбаних матеріальних ресурсів та основних фондiв, що спричиняє вимивання оборотних коштів.

В умовах недостатнього сукупного попиту на товари, або низької якості і конкурентноспроможності багатьох видів продукцiї, що ускладнює її реалізацію, ця вада податку досить суттєва i створює певні труднощі в його застосуванні. Проте переваги податку на додану вартість досить значнi. Він стимулює експорт, оскільки є внутрішнім податком, і обороти з експорту не оподатковуються. Він забезпечує стабільність податкових надходжень до бюджету, досить зручний у визначенні податкових зобов'язань.

Все це зумовило постійне зростання обсягу податку в доходах бюджетів багатьох країн [14].

Розмір ПДВ і його питому вагу в ВВП й доходах зведеного бюджету в Україні характеризують дані таблицi 1(Додаток 1).

Як свiдчать дані таблиці, останніми роками частка ПДВ у ВВП і доходах зведеного бюджету дещо скоротилася, однак вона становить нинi бiльш як п'яту частину доходiв зведеного бюджету, що й зумовлює його значення для держави в цiлому [5].

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження податку на додану вартість

Одним із основних податків, які стягуються на території України безперечно вважається податок на додану вартість (Додаток 2) [6]. Цей податок вважається непрямим податком. Вперше цей податок було введено на території Франції. Цікавим є той факт, що він повинен був стримувати збільшення обсягів виробництва. На сьогодні ж в Україні цей податок вважається самим корумпованим податком. Найбільша кількість порушень, за статистикою Державної податкової служби, пов'язана саме з нарахуванням, сплатою, а особливо, відшкодуванням цього податку з бюджету. В державній податковій інспекції навіть створено спеціальний відділ по боротьбі з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість. Всі ці аспекти роблять цей податок цікавим для аналізу та детального вивчення.

Основою для обліку податку є відповідний закон України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. з подальшими змінами та доповненнями. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету [14].

1.1 Податковий облік податку на додану вартість

Облік податку на додану вартість здійснюють на підставі первинного документа -- податкової накладної.

Аналітичний облік податку на додану вартість ведуть у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Записи операцій у первинних документах та реєстрі здійснюють одночасно. Тому слід контролювати ідентичність даних як у первинних документах, так і аналітичних реєстрах, оскільки розбіжності свідчитимуть про помилки. Процеси нарахування, сплати та відображення у відповідних документах сум ПДВ доцільно здійснювати за алгоритмом, наведеним в додатку 3.

Оскільки податковий кредит з ПДВ -- це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання з ПДВ, то ця обставина викликає посилену увагу з боку контролерів. Основним документом, що засвідчує право на податковий кредит є Податкова накладна. Але є випадки, коли за відсутності податкової накладної платник має право на податковий кредит. У додатку 4 систематизовано перелік таких документів.

У додатку 5 наведено особливості заповнення Реєстру без податкової накладної.

Слід зазначити, що після 31 березня 2005 р. збільшилася гранична сума розрахунків за товарними чеками, платіжними та розрахунковими документами з 20 грн. до 10 000 грн. Ця норма поширюється тільки на розрахунки готівкою. При безготівковому розрахунку сума податку, включена до складу податкового кредиту, завжди має підтверджуватися податковою накладною.

Обмеження 200 грн. (без ПДВ) за день поширюється тільки: на касові чеки, в яких не зазначено індивідуальний податковий номер продавця, але є фіскальний номер. На готельні рахунки, транспортні квитки, рахунки за послуги зв'язку, послуги за показаннями приладів обліку сумового обмеження немає.

Змінами у законодавстві передбачено, що платник ПДВ має право на податковий кредит не лише у разі відмови постачальника надати податкову накладну, а й при порушенні ним порядку її заповнення [6].

1.2 Платники податку

Платник податку - особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

До них відноситься будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Згідно до Закону особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останнім 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. Також до цієї категорії осіб відносяться:

- особа, що уповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальної комп'ютерних мереж, при цьому особа-резидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;

- особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг) в розмірі 300 000 грн. чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

- будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб) - ввозить (пересилає) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Будь-які інші особи мають право зареєструватися платником податку за своїм добровільним рішенням, за винятком фізичних осіб, які обрали сплату фіксованого чи єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності або здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством [14].

1.3 Об'єкти оподаткування та операції, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце видання яких знаходиться на митній території України, втому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права па користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацією, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності.

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту). З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю- резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів; поставка товарів з території безмитних магазинів, інше.

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту). З метою оподаткування до експорту товарів також прирівнюється: вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митного кордону України за договорами фінансового лізингу, застави та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке вивезення пов'язане із припиненням дії зазначених договорів, тощо [12].

Не є об'єктом оподаткування операції з:

- випуску (емісії), розміщення в будь-якій формі управління та продаж (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, обміну зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами.

Ці норми не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх,

банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток;

- передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг: нарахування та сплата процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют; визначеного Національним банком України на момент сплати; передачі майна у заставу (іпотеку) позикодавцю (кредитору) та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора та його повернення, якщо місце такої передачі (повернення) знаходиться на митній території України;

- грошових виплат основної суми консолідованої іпотечної заборгованості та процентів, нарахованих на неї, об'єднання та/або купівлі (продажу) консолідованої іпотечної заборгованості, заміною однієї частки консолідованої іпотечної заборгованості на іншу, або поверненням (зворотним викупом) такої консолідованої іпотечної заборгованості відповідно до закону резидентом або на його користь;

- надання послуг із страхування в т.ч. із загальнообов'язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів;

- обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної

валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України, за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування яких є продажна вартість; операції, пов'язані з випуском, обігом та погашенням білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України; виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники гривні призначені для використання в гральних автоматах та іншому гральному устаткуванні, поставки негашених поштових марок України, конвертів або листівок з погашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, конвертів чи листівок для філателістичних потреб, базою оподаткування яких є продажна вартість;

- надання послуг згідно п.3.2.5 Закону;

- оплата вартості державних платних послуг у вигляді зборів, державного мита тощо;

- виплат у грошовій формі заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом;

- надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг з торгівлі та/або управління цінними паперами корпоративними правами, деривативами та валютними цінностями, включаючи будь-які грошові виплати;

- поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під цим слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи;

- безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень. Це положення поширюється на: операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності; операції з безоплатної передачі неприватизованих об'єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі і споруди), а також об'єктів соціальної інфраструктури (в тому числі об'єкт їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради;

- інші випадки, передбачені Законом [9].

Звільняються від оподаткування операції з:

- поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими Кабінетом Міністрів України;

- поставки (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України;

- поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури; послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках;

- поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за встановленим переліком;

- поставки послуг з виплати і доставки пенсій, а також грошової допомоги населенню, яка надається за рахунок бюджету відповідно до затверджених соціальних програм;

- поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та

і допущених до застосування в Україні лікарських засобів, виробів медичного призначення та послуг з охорони здоров'я (при наявності ліцензії) за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року; поставки путівок на санітарно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років;

- поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім

таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом. Це звільнення не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);

- подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним як благодійні організації згідно до Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємств" з метою їх безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства. Під безоплатною передачею слід розуміти поставку товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій їх вартості з боку таких отримувачів або інших осіб. Порушення цього правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування особою, яка надає такі товари і (послуги). Не підлягають звільненню від оподаткування операції з

подання благодійної допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), оподатковуваних акцизним збором, цінних паперів, нематеріальних активів та товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності, а також тих, що ввозяться на митну територію України, крім товарів, які підпадають під дію міжнародних договорів.

- оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України.

- поставки товарів (крім підакцизних товарів та тих, що підпадають під визначення 1-24 груп УКТ ЗВД та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями і громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

- інші випадки, передбачені Законом.

Підприємство має право займатися різними видами діяльності, які передбачені статутом та не суперечать діючому законодавству. При цьому один вид діяльності може оподатковуватись або звільнятися від оподаткування. В такому випадку підприємство зобов'язане вести окремо податковий облік оподатковуваних та неоподатковуваних операцій [11].

1.4 База оподаткування

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). Податок розраховується за наступною формулою:

ПДВ = ПВ*Спдв,

де ПВ - продажна вартість без ПДВ;

Спдв - ставка податку.

У разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які імпортуються, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Податок розраховується за наступною формулою;

ПДВ = (МВ+НВ М+А) * Спдв,

де МВ - митна вартість в грн.;

НВ - накладна витрати, пов'язані з імпортом (транспорт, вантажні послуги тощо), грн.;

М - мито, грн.;

А - акцизний збір (при імпортуванні підакцизних товарів);

Спдв - ставка податку.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку-постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:

а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;

б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів [8].

1.5 Ставка податку

На сьогодні законодавчо встановленні дві ставки для нарахування

податку на додану вартість:

- 20%;

- 0 %.

Об'єкти оподаткування, за винятком операцій, звільнених від оподаткуванння, та операцій, до яких застосовується нульова ставка оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

При цьому закон встановлює вичерпний перелік операцій, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість. До них відносяться операції з:

- експорту товарів та супутніх такому експорту послуг. Товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією;

- поставки для заправки або постачання морських (океанських) суден, що використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, іншої комерційної, промислової або риболовецької діяльності, здійснюваної за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу військово-морських сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

- поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу військово-повітряних сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; поставки для заправки (дозаправки) та постачання космічних кораблів, а також супутників;

- поставки товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України:

- поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажобагажу (товаробагажу) за межами державного кордону України;

Нульова ставка податку не застосовується, якщо товари (супутні послуги), що експортуються, звільняються від оподаткування.

Особливу увагу необхідно приділити визначенню місця поставки товарів або послуг що експортуються. Ці умови регламентуються п. 6.4. та 6.5. Закону | України "Про податок на додану вартість" [14].

1.6 Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню з бюджету

Відповідно до закону підприємство має можливість при певних умовах обрати для себе податковий період який буде дорівнювати календарному місяцю або календарному кварталу.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Основна маса платників повинна застосовувати місячний період. Хто ж має право обрали для себе квартальний період?

Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищує 300000,00 грн. може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року. У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду обсяг оподатковуваних операцій платника податку перевищує зазначену суму, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Протягом обраного податкового періоду платник веде облік податкового кредиту та податкового зобов'язання.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді.

Датою виникнення податкових зобов'язань із поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої-дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку - відповідно такого експортера або імпортера.

З 1 липня 2005 р. підприємство має право вибрати касовий метод податкового обліку при умові, що протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000,00 грн. Порядок реєстрації та застосування регламентується п.7.3.9- Закону. Основою застосування цього методу є те, що зобов'язання платника податку нараховуються за датою отримання коштів за товари, роботи, послуги. Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до імпортних та експортних операцій та операцій з поставки підакцизних товарів.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, що перевищує 300 000.00 грн.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податковий кредит звітного період складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому чисті при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Сума податку, нарахована (сплачена) туристичним оператором у зв'язку з придбанням (створенням) туристичного продукту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту та включається до складу його валових витрат.

У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту надається лише при наявності первинного документа. До них відносять:

- податкову накладну;

- вантажно митну декларацію;

- касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіксального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

- транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця;

Податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписування податкової накладної;

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої, як платник податку на додану вартість;

- податковий номер платника податку (продавця, покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість:

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

- повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача:

- ціну поставки без врахування податку;

- ставку податку і відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняті платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такою платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином платник податку по закінченні податкового періоду розраховує загальні суми податкового зобов'язання та кредиту. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Сума податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню за результатами податкового періоду визначається за формулою:

СП = ПЗ-ПК,

де: СП - сума податку, що підлягає сплаті або відшкодуванню;

ПЗ - податковий зобов'язання звітного періоду;

ПК - податковий кредит звітного періоду:

В разі отримання позитивного значення ця сума підлягає сплаті до бюджету у терміни, визначені для звітного податкового періоду.

В разі отримання негативного значення - ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається

у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування:

а) особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів); не проводила діяльність протягом останніх 12 календарних місяців;

б) особа, яка є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Зведені результат обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону [14].

Розділ 2. Особливості оподаткування деяких операцій

2.1 Оподаткування при реалізації товару за договором комісії (консигнації)

У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів,

отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставки товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена законом як перша подія, а датою збільшення суми податковою кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Комісія передбачає передачу товару від комітента комісіонеру для подальшої реалізації. При цьому не переходить право власності на товар від комітента до комісіонера. При цьому зобов'язання у комітента виникають лише після отримання коштів.

Розглянемо приклад:

Приклад 1

ТОВ "А " - комітент в квітні передає ТОВ "В " комісіонеру для реалізації товар на суму 600 тис. гри. в т.ч. ПДВ. В травні ТОВ "В" отримало від ТОВ "А " кошти за реалізований товар в сумі 360 тис. грн.

Відображення операцій в обліку див. у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Комісійна винагорода, що підлягає сплаті комісіонеру, визначена в розмірі 2% від реалізованого товару

Місяць

Зміст операції

Бухгалтерський запис

Сума, тис. грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

Облік у комітента

Квітень

Відвантаження товару

28 “Товар на реалізації"

28 "Товар на складі"

600

Травень

Отримання коштів

311

361

360

Відображається реалізація товару

902

28 “Товар на реалізацію"

600

361

702

600

Нарахована комісійнавинагорода(360x2/100)

93

685

7,2

Облік у комісіонера

Квітень

Отримано товар на реалізацію за договором комісії

024

600

Травень

Реалізовано комісійний товар

024

360

Перераховані кошти за товар комітенту

631

З11

360

Оприбутковано товар

28

631

300

Відображено податковий кредит

641

631

60

Нарахована комісійна винагорода

361

703

7,2

У випадках коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність

з поставки вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної винагороди встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного (експортного) відшкодування мас такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою 20% та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються [4].

2.2 Оподаткування при придбанні товару (послуг) за договором доручення


Подобные документы

  • Система оподатковування, заснована на податку на додану вартість, в країнах Європейського Союзу. Стимулювання зростання виробництва в Україні. Платники податку на додану вартість. Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету.

    реферат [26,0 K], добавлен 24.02.2013

  • Сутність та роль податку на додану вартість у вітчизняній системі оподаткування, принципові підходи до справляння, нормативне забезпечення обліку. Фінансово-економічна характеристика суб’єкта підприємництва, розрахунок податку на додану вартість.

    дипломная работа [681,5 K], добавлен 17.01.2014

  • Історія становлення та теоретичні засади податку на додану вартість. Обчислення податку на додану вартість при переміщенні товарів через митний кордон України. Платники та об’єкти податку на додану вартість. Дата виникнення податкового зобов’язання.

    курсовая работа [54,2 K], добавлен 27.03.2012

  • Економічна суть податку на додану вартість (ПДВ) та місце у формуванні бюджету країни. Нормативно-правове регулювання розрахунків з ПДВ. Організація обліку та документування операцій з ПДВ на підприємстві, відображення у фінансовій і податковій звітності.

    курсовая работа [138,9 K], добавлен 04.06.2013

  • Особливості оподаткування підприємств. Теоретико-методологічні основи обліку податку на прибуток та на додану вартість. Облік податку на прибуток та податку на додану вартість на ПП "Рушничок НЕО". Відображення податку на прибуток у фінансовій звітності.

    курсовая работа [67,3 K], добавлен 24.12.2010

  • Історія ПДВ в Україні і світі. Платники податку на додану вартість. Вимоги і порядок щодо їх реєстрації. Особливості справляння ПДВ в зарубіжних країнах. Обчислення податку юридичними особами згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 27.03.2012

  • Характеристика та сутність податку на додану вартість. Основні особливості найважливішого фіскального податку в українській системі оподаткування. Аналіз основних недоліків податків та напрямки його реформування в системі непрямого оподаткування.

    курсовая работа [540,3 K], добавлен 12.12.2011

  • Сутність, призначення податку на додану вартість та його нормативне регулювання. Організація первинного обліку, особливості аналітичного та синтетичного обліку відповідних розрахунків. Відображення податку на додану вартість у фінансовій звітності.

    курсовая работа [50,4 K], добавлен 29.04.2015

  • Сутність непрямого оподаткування та його ефективність. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Динаміка та структура надходжень непрямих податків. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів України.

    курсовая работа [635,6 K], добавлен 09.03.2015

  • Сутність непрямого оподаткування, оцінка його ефективності, шляхи реформування в України. Особливості нарахування і сплати податку на додану вартість. Роль непрямих податків у формуванні доходів Державного та Зведеного бюджетів, динаміка їх надходжень.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 06.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.