Звітність за податком на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

податок вартість звітність фінансовий

Найбільш проблемним податком, запозиченим з досвіду зарубіжних країн, є податок на додану вартість. Сам факт його запровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи і розбудови ринкової економіки, оскільки ПДВ вважається найбільш досконалою сучасною формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинених країн та країн з перехідною економікою. Однак в Україні через наявність суттєвих проблем при справлянні ПДВ, які свідчать про недостатню відпрацьованість його механізму, цей важливий податок призвів до відволікання оборотних коштів підприємств та напруги у виконанні бюджету. Причини цього - виникнення зобов'язань по ПДВ до надходження оплати за відвантажені товари в умовах хронічної затримки платежів між підприємствами. Свого часу країни, які запроваджували ПДВ, стикалися з подібними проблемами. Їх висвітленню та вирішенню були присвячені роботи багатьох вчених. Однак в Україні окремі проблеми, пов'язані із застосуванням ПДВ, залишаються невирішеними, не зважаючи на те, що в останні роки вони були предметом гострих дискусій. Існує потреба подальшого теоретичного обґрунтування напрямів реформування ПДВ, визначення його місця в системі регуляторів економіки, вирішення проблеми відшкодування, порядку сплати і податкових пільг, відображення цього в обліку. Усвідомлення цього факту визначає актуальність і своєчасність вибраної теми дослідження, його мету, завдання і структуру курсової роботи.

Метою курсової роботи є вивчення обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ, визначення можливостей удосконалення обліку розрахунків з ПДВ, в т ч. на ПП «Саша».

Для цього поставлено ряд завдань: дослідити теоретичні основи обліку розрахунків по ПДВ, розглянути полеміку вітчизняних та зарубіжних вчених щодо сплати ПДВ, проаналізувати діяльність ПП «Саша», організацію обліку у ньому, відобразити порядок обліку розрахунків за податком на додану вартість, його недоліки та напрямки удосконалення.

Об'єктом дослідження обрано ПП «Саша», яке зареєстровано в Біляївській районній державній адміністрації Одеської області 19.01.1993 року, видано Свідоцтво про державну реєстрацію від 19.01.1993 року №15311050001000374 (додатокА). Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 19205029. Податкова адреса: 67600, Одеська область, Біляївський район, м.Біляївка, вул. Нижня, 1. Статутний капітал ПП «САША» відповідно до статуту ПП «Саша» (додаток Б) на момент його створення складав 500 тис. грн. ПП «Саша» зараєстровано платником ПДВ відповідно до Свідоцтва №21500720 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07 1997 (додаток В). Даний суб'єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах продовольчим асортиментом та продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що передбачено довідкою АБ №540870 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (додаток Г). Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість ПП «Саша» автоматизовано, ведеться з застосуванням комп'ютерної програми «1-С Бухгалтерія». Фактична чисельність працюючих станом на 31.12.2012 року становить - 91 особа. Предметом дослідження є порядок ведення обліку розрахунків з податку на додану вартість. У процесі виконання курсової роботи були застосовані різні прийоми і методи економічних досліджень: логічний, аналітичний. Методологічною основою для написання курсової роботи стали постанови, інструкції, накази та інші нормативні документи, а також праці вітчизняних вчених нашої країни та зарубіжних держав. Джерелами отримання інформації для написання курсової роботи послужили первинна документація, реєстри бухгалтерського обліку і дані річних бухгалтерських звітів та інших документів об'єкта дослідження.

1. Сутність, призначення податку на додану вартість та його нормативне регулювання

Історично ПДВ з'явився у Франції у 1954 році. Пізніше поширився на інші країни світу.

Суть ПДВ полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт чи надання послуг. [15 c. 360]

Призначенням податку на додану вартість є:

- по-перше, поповнення доходів державного бюджету країни;

- по-друге, використання податку з метою стимулювання економічного розвитку.

Податковим кодексом України визначено такі елементи ПДВ: платники, об'єкти оподаткування, база оподаткування, ставки та інше.

Платником податку є:

1) будь-яка особа, що проводить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;

- ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

- з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони;

- з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України;

- постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Не є об'єктом оподаткування наступні операції:

- випуск, розміщення та продаж за кошти цінних паперів, які випущені в обіг суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування та інші цінні папери, які визначені цією статтею;

- поставка орендодавцем майна у користування орендарю, передача майна в заставу позикодавцю, передача кредитором, який є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальнику, грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;

- поставка послуг із страхування та перестрахування;

- обіг валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України (за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей);

- оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади;

- виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій та інші грошові або майнові виплати фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних страхових фондів. [1]

Об'єктом оподаткування з ПДВ на ПП «Саша» є операції з: постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування ПДВ складається з операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які визначаються виходячи, з договірної (контрактної) вартості, які розраховуються за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових), платежів, за винятком податку на додану вартість, яка входить в ціну товарів (робіт, послуг).

Операції звільнені від оподаткування:

- продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів;

- надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг з виховання та освіти;

- продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами;

- надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, який встановлений Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг та ін.

Ставка податку становить 20% бази оподаткування і додається до новоутвореної вартості.

Деякі товари оподатковуються за ставкою 0%. До них відносяться:

- продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю, тобто в безмитних магазинах та ін. [1]

У періоді з 01.01.2012 по 31.12.2012 ПП «Саша» не здійснювало операції, що оподатковуються за «0» ставкою ПДВ, операції, що звільнені від ПДВ та операції, що не є об'єктом оподаткування ПДВ та відповідно не декларувало суми у інших рядках розділу 1 «Податкові зобов'язання» податкових декларацій.

Законодавчо-нормативна база:

1) Податковий кодекс України, від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями №2755-VІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. zakon.rada.gov.ua

2) Закон України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 №5515-VI

3) Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. наказом МФУ від 30.11.99 р. №291 // Все про бухгалтерський облік. - 2011. - №12. - С. 59-120

4) Наказ МФУ «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379

5) Наказ МФУ «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» від 17.12.2012 №1340

6) Наказ МФУ Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 01.11.2011 №1379

7) Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 №419 зі змінами та доповненнями

8) Наказ ДПАУ «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» 27.05.2008 №355 із змінами та доповненнями

На сьогоднішній день податок на додану вартість в Україні регулюється Податковим кодексом України, прийнятим Верховною Радою 02.12.2010 р., із змінами та доповненнями. В якому визначено категорії платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок спеціальної реєстрації платників ПДВ, визначення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

2. Організація первинного обліку податку на на додану вартість

Первинний облік ПДВ у податковому обліку ведеться в податкових накладних (додаток Д). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) продавця у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Якщо особа, яка зобов'язана зареєструватися як платник податку, не здійснила такої реєстрації протягом термінів, визначених законодавством, здійснює оподатковувані операції з продажу товарів (робіт, послуг) з нарахуванням податку на додану вартість і видачею податкової накладної без внесення суми податку до бюджету, то така податкова накладна вважається фіктивною.

Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «X»).

Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу.

Зазначений документ зберігається покупцем разом із розрахунковими, платіжними документами з придбання товарів (робіт, послуг) у порядку і протягом терміну, визначеного для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань із сплати податків.

Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Копія податкової накладної залишається у продавця товарів (робіт, послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податку. [4]

Відповідно до ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів. [1]

Тобто податкове зобов'язання у продавця товару / послуг виникають за правилом «події, що сталася раніше» тільки у разі, якщо на дату виникнення такого зобов'язання особа є зареєстрованою платником ПДВ та має свідоцтво. Якщо ж платник ПДВ застосовує касовий метод визначення податкових зобов'язань, він зобов'язаний задекларувати податкові зобов'язання з ПДВ за фактом оплати і погасити їх у встановленому законодавством порядку.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

ПП «Саша» - роздрібне торговельне підприємство, які здійснюєь продаж товарів в основному за готівку кінцевому споживачу - населенню, або по безготівковому розрахунку через банківський рахунок. Сума податкових зобов'язань визначається за даними касових апаратів і відображається в обліку за кредитом субрахунку 641, анал. рахунок «З податку на додану вартість».Таким чином момент реалізації товарів, які ПП «Саша» продає за готівковий розрахунок є момент надходження виручки до каси, тобто ця подія настає одночасно з передачею товару покупцеві.

ПП «Саша» первинний облік ПДВ ведє у реєстрі отриманих та виданих накладних та підставі податкових накладних. Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань ПП «Саша», тобто на дату здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою «X»). При реалізації товарів за готівку податкова накладна виписується за даними щоденніх підсумків касових звітів.

Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу. Нарахована сума податку на додану вартість у податковій накладній відповідає сумі податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

З постачальниками ПП «Саша» по яким поставка має безперервний або ритмічний характер, виписується підсумкова податкова накладна, виходячи з вказаної в договорі периодичності оплати (1 раз в пять днів; 1 раз в десять днів и т.д.), але не рідше 1 разу в місяць та не пізніше останнього дня місяця. При цьому, підсумкова податкова накладна обов*язково доповнюється реєстром товарно-транспортних накладних або інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими відбулася поставка.

Досліджованому ПП «Саша», необхідно приділяти більше уваги порядку оформлення отриманих податкових накладних, на підставі яких ПП «Саша» формується податковий кредит. Податкові накладні, заповнені продавцем з порушенням вимог діючого законодавства, позбавляють покупця права на включення їх до складу податкового кредиту, або необхідно включати дану податкову накладну до складу податкового кредиту з наданням скарги на продавця.

Вище перелічені недоліки у податковому обліку ПП «Саша» можуть призвести до нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій при проведенні перевірки органами податкової служби.

У разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто, при одночасному продажу одному покупцю як оподатковуваних товарів (робіт, послуг), так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (роботи, послуги) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку №1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток №1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів (робіт, послуг), а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). [4]

У разі, коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари, продукцію, (накладна на повернення товарів 9), а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. При цьому продавець товарів (робіт, послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у двох примірниках за формою згідно з додатком №2 до податкової накладної. (додаток Е).Також складається накладна на повернення (додаток Ю)

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп'ютера або іншим методом.

Розрахунок коригування складається у двох примірниках.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (робіт, послуг). Копія залишається у продавця.

Розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних.

Розрахунок коригування дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання із обов'язковим відображенням зазначених коригувань у у реєстрі виданих та отриманих податкових накладнихз від'ємним чи позитивним значенням.

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної, а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Продавцем присвоюється номер розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку, який реєструється у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а знаменник - номеру податкової накладної.

Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна є базою для заповнення регістрів аналітичного обліку розрахунків з податку на додану вартість.

3. Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з податку на додану вартість

Під податковими зобов'язаннями з ПДВ розуміють загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку у звітному періоді.

Аналітичний облік податкових зобов'язань здійснюється в реєстрі отриманих та виданих податкових накладник (розділ ІІ) (додаток Ж), в журналі-ордері №11 (при журнально-ордерній формі обліку), журналі №3 (при журнальній формі обліку) (додаток З), машинограмі (при автоматизованій формі обліку) в розрізі окремих покупців та замовників.

Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Реєстр ведеться у документальному або електронному вигляді за вибором платника податку та повинен зберігатися платником податку протягом строку давності, установленого законом. [5]

У разі ведення реєстру в електронному вигляді платник податку повинен на власний вибір використовувати будь-яку з найбільш поширених в Україні операційних комп'ютерних систем, які будуть запропоновані центральним податковим органом.

При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді - надати носій електронної інформації за власний рахунок. [12c. 80]

У реєстрі вказуються його порядковий номер, дата початку його ведення та дата його закінчення.

Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну (сумісну) діяльність, веде окремі реєстри із зазначеної діяльності і окремо - з діяльності, що не належить до спільної (сумісної).

У реєстрі окремо обліковуються операції:

- з придбання товарів (послуг) з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку;

- з поставки товарів (послуг), які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

У розділі II реєстру відображаються видані податкові накладні, а також податкові накладні, які зберігаються у продавця.

Облік виданих податкових накладних проводиться у день виникнення податкових зобов'язань відповідно до вимог Кодексу.

Облік операцій з поставки товарів (послуг) ведеться на підставі податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної).

Записи на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) здійснюються у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно Кодексу. [1.c. 23]

У разі здійснення записів на підставі розрахунку коригування кількісних і вартісних показників такі записи здійснюються з відповідним знаком (+ чи -).

Визначення підсумків операцій, включених до реєстру

Платники податку, у яких податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, визначають щомісячні підсумки щоденно зареєстрованих операцій.

Платники податку, у яких податковий (звітний) період дорівнює кварталу, визначають щомісячні та щоквартальні підсумки щоденно зареєстрованих операцій. [1c. 45]

Синтетичний облік ПДВ ведеться на аналітичному рахунку до субрахунка 641. Саме на цьому аналітичному рахунку визначається сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету як різниця між його кредитовим і дебетовим оборотом, за виключенням суми, відображеної по дебету, щодо сплати податку за попередні звітній період.

По кредиту рахунка 641 відображається виникнення податкових зобов'язань, а по дебету - сума податкового кредиту і сума фактично перерахованого до бюджету ПДВ.

Крім вище зазначеного аналітичного рахунка для обліку ПДВ використовуються ще два субрахунки: 643 «Податкові зобов'язання», 644 «Податковий кредит». Ці два субрахунки використовуються для коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту, в зв'язку з використанням, так званого, правила першої події, при виникненні податкових зобов'язань з ПДВ і правила заключної балансуючої операції, в деяких випадках - виникнення права на податковий кредит.

В таблиці 1 відображено податкове зобов'язання з ПДВ при продажу товарів на ПП «Саша»

Таблиця 1. Відображення в обліку податкових зобов'язань з ПДВ при продажу товарів

№	Зміст господарської операції	Кор. рах.	Сума грн
		Дебет	Кредит
Перша подія - відвантаження товарів (робіт, послуг) покупцю
1	Відвантажено товари (виконано роботи, послуги) покупцю, відображено дохід від реалізації. Док-ти: видаткова накладна (додаток К), акт надання полуг (додаток Л)	361	702, 703	1200
2	Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ за операцією*видана податкова накладна (додаток М) аренда (податкова накладна (додаток И)	702, 703	641/ПДВ*	200
3	Отримано кошти від покупця. Док-т:виписка банку (додаток Н)	311	361	1200
*При застосуванні продавцем касового методу податкового обліку суми податкового зобов'язання з ПДВ у момент відвантаження запасів відображаються за кредитом субрахунку 643 «Податкові зобов'язання» у кореспонденції з дебетом рахунків обліку доходів (701, 702,). На дату одержання коштів від покупця здійснюється запис: Дт 643 - Кт 641/ПДВ
Перша подія - отримання коштів від покупця (замовника)
1	Одержано передоплату за товари (роботи, послуги)	311	681	1200
2	Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ за операцією	643	641/ПДВ	200
3	Відвантажено товари покупцю, відображено дохід від реалізації	361	702, 703, 712	1200
4	Списано раніше відображену суму податкового зобов'язання з ПДВ за оперцією	702, 703	643	200
5	Здійснено залік заборгованості за розрахунками	681	361	1200

В таблиці 2 відображено облік податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів на ПП «Саша»

Таблиця 2. Відображення податкового кредиту з ПДВ при придбанні товарів

№	Зміст господарської операції	Кор. рах.	Сума
		Дебет	Кредит	грн.
Перша подія - отримання товарів (робіт, послуг) від постачальника
1	Отримано товари від постачальників*	28	631	1000
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцією (за наявності податкової накладної)	641/ПДВ	631	200
	При неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної*
	Відображено розрахунки з податкового кредиту на підставі товарних документів	644	631	200
	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ при отриманні податкової накладної	641/ПДВ	644	200
3	Здійснено оплату за товари (роботи, послуги) Док-т:платіжне доручення (додаток Я)	631	311	1200
*При застосування касового методу податкового обліку здійснюється аналогічний запис, але запис: Дт 641/ПДВ - Кт 644 здійснюється покупцем виключно на дату оплати
Перша подія - перерахування коштів
1	Здійснено авансовий платіж за товари (роботи, послуги)	371	311	1200
2	Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за операцію (за наявності податкової накладної)	641/ПДВ	644	200
3	Отримано товари (роботи, послуги) від постачальників	28 (20,92)	631	1000
4	Визнано зобов'язання перед постачальником на суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ	644	631	200
5	Здійснено залік заборгованості	631	371	1200

4. Відображення податку на додану вартість у податковій та фінансовій звітності

Податкова звітність являє собою сукупність дій платника податків (або особи, що його представляє) і податкового органу зі складання, ведення і здачі документів установленої форми, що містять відомості про результати діяльності платника податку, його майнове становище і фіксують процес обчислення податку, а також суму, що підлягає сплаті до бюджету. Податкову звітність може здійснювати як платник податку самостійно, так і його представник або податковий агент.

При цьому слід розрізняти податкову і фінансову звітність. Під фінансовою звітністю розуміють бухгалтерську звітність, що містить Інформацію про фінансово-господарський стан і результати діяльності господарюючого суб'єкта за звітний період. Податкова звітність - це вужче поняття, яке містить винятково питання з оподаткування.

На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства та даних податкового обліку складається звітна декларація з ПДВ.

До податкової звітності з податку на додану вартість належать:

• податкова декларація з податку на додану вартість; (додаток С)

• уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; (додаток Т)

• копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;

• розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу.

Декларація подається до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Усі показники у податковій звітності проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова звітність повинна бути підписана:

• Керівником платника податку або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку і подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

• Особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно з договором про спільну діяльність, управління майном.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Додатки до декларації з ПДВ:

• Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (додаток Т)

• Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

• Розрахунок суми бюджетного відшкодування.

• Заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

• Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів додаток У)

• Довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядки 3, та/або 4, та/або 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів.

• Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях

• Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток Ф)

На підставі Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівнв ДПСУ формується детальна інформація по платнику ПДВ (додаток Х, додаток Ц), що дозволяє здійснювати контроль за правлмірністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту платників ПДВ

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом. [1]

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку

За період з 01.01.2011 по 31.12.2012 ПП «САША» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 640444 грн. задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 3864607 грн.

У періоді з 01.01.2012 по 31.12.2012 року ПП «Саша» податок на додану вартість перераховувався до бюджету своєчасно, терміном до 30 числа, місяця наступного за звітним. Штрафні санкції за порушення термінів сплати податку на додану вартість не застосовувалися.

Фінансова звітність є основним джерелом інформації при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. У фінансових звітах відображуються як фінансовий стан підприємства, так і результати його фінансово-господарської діяльності.

Фінансові звіти відображають поточний фінансовий стан і фінансово-господарську діяльність підприємства або результати його минулої діяльності та фінансовий стан протягом попередніх періодів. Однак за їх допомогою можна не тільки зробити висновки про діяльність підприємства в минулому, а и оцінити перспективи розвитку та розробити заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності в майбутньому.

Фінансова звітність підприємства включає: Баланс (форма №1), (додаток Ш) Звіт про фінансові результати або Звіт про прибутки та збитки (форма №2), (додаток Щ) Звіт про рух грошових коштів (форма №3) та Звіт про власний капітал (форма №4). (Для суб'єктів малого підприємництва - Баланс та Звіт про фінансові результати.)

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну звітність складають щоквартальну наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). У разі ліквідації підприємства складають ліквідаційний баланс, який у випадках, передбачених законодавством, публікується в пресі протягом 45 днів. [6]

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (додаток В).

Звіт про фінансові результати (форма №2) відображає результати фінансово-господарської діяльності підприємства за визначений період (квартал або рік). Звіт розкриває структуру доходів та витрат підприємства за звітний період, визначає загальну суму операційного прибутку, доходи (витрати) за іншими видами діяльності, а також величину чистого прибутку (збитку), отриманого підприємством протягом звітного періоду Як правило, у Звіті знаходять відображення також основні елементи операційних витрат та показники прибутковості акцій, якщо підприємство створено у формі акціонерного товариства. [6]

У рядку 015 відображається сума ПДВ, що включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Її зазначають у дужках.

До складання річного бухгалтерського звіту обов'язково здійснюється вивірка залишків на всіх рахунках у банках, включаючи рахунок 64 і вивірка заборгованості перед бюджетом. Головний бухгалтер складає графік проведення такої вивірки і закріплює для цієї роботи працівників бухгалтерії. Результати вивірок розглядаються керівником підприємства.

5. Проблемні питання обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість

Проблеми функціонування та реформування ПДВ в Україні досліджувалися такими провідними науковцями, серед яких: Баліцька В.В., Дмитренко Е.В., Мельник В.М., Солдатенко О.В., Парнюк В.В., Ярмоленко Ю.В. та ін. Проте, незважаючи на данні дослідження, ряд проблемних аспектів оподаткування доданої вартості потребують подальших глибоких і системних досліджень.

Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ установлюються на оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат (перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів (робіт, послуг) податки. Практика оподаткування доданої вартості в Україні свідчить про досить напружену ситуацію в даному сегменті податкових відносин, адже ефективна ставка ПДВ набагато менше номінальної, що зумовлено недосконалістю сучасного механізму розрахунку податкових зобов'язань, наявністю численних і не завжди економічно обґрунтованих пільг. Особливо гострими та постійними проблемами є своєчасне відшкодуванням ПДВ, а особливо для експортно-орієнтованих виробників, наявність можливостей використання ПДВ для приховування реальних доходів. [20, c. 38]

В Україні подальше адміністрування ПДВ є проблемним - ряд політиків та науковців радять відмінити цей податок і замінити його податком з обігу. Головна причина - бюджетне відшкодування, яке на сьогодні є проблемою. Можливість привласнити у значному розмірі бюджетні кошти (у вигляді бюджетного відшкодування) та можливість державних службовців отримати винагороду (хабар) за здійснення бюджетного відшкодування - є вкрай привабливими перспективами за економічних умов проживання більшості громадян. [25, c. 20] Але ПДВ є обов'язковим податком в країнах ЄС, до яких бажає приєднатися й Україна, і відміна його, на думку деяких вітчизняних вчених, є кроком назад від інтеграції до європейського податкового поля [29, c21].

В останні кілька років гостро постала проблема заборгованості бюджету по відшкодуванню ПДВ. Досить часто підприємства спеціально незаконно створюють ситуацію, коли держава повинна їм відшкодовувати ПДВ. Для цього розробляються і впроваджуються спеціальні схеми, єдиною метою яких є формування від'ємного значення по зобов'язаннях з ПДВ. Важливою складовою цих махінацій є діяльність фіктивних фірм, які виписують фальшиві податкові накладні, що дають право легальному підприємству на збільшення свого податкового кредиту [26, c1].

Значною проблемою, яку необхідно вирішити найближчим часом, є створення дієвого механізму попередження незаконного повернення цього податку, адже застосування незаконних схем відшкодування ПДВ при здійсненні експортних операцій породжує проблему виведення капіталу з економіки країни.

У зв'язку з цією ситуацією, державою розглядалась проблемні питання при прийнятті нового Податкового кодексу України, та були внесені певні корективи. Відтак, тепер податкова накладна підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тільки після цієї реєстрації продавець може надати її покупцю. Це, на думку деяких вчених призведе до несвоєчасного відображення суми податкового кредиту з ПДВ та загальної суми ПДВ до сплати, оскільки покупець може визнати суму податкового кредиту лише за наявності податкової накладної, яка, в свою чергу, буде затримуватись у продавця. В усіх податкових накладних має зазначатися код (01-11), що характеризує причину заповнення податкової накладної [4]. Це буде сприяти збільшенню роботи, проте внесе більшу ясність нарахування та сплати ПДВ.

Слід зауважити, що на ПП «Саша» не завжди проводиться реєстрація податкових накладних з сумами ПДВ в них менше 10 тис. грн. у складі яких є товари, ввезені на митну територію України. Дані податкові накладні згідно з вимогами Податкового кодексу України підлягають обов'язковій реєстрації. Виконання даної вимоги викликає додаткове навантаження працівників бухгалтерії підприємства та втрату робочого часу у зв'язку з завантаженістю Інтернет-мережі. Порушення даної норми призводить до втрати покупцем права на податковий кредит, або включення даної податкової накладної до складу податкового кредиту з наданням скарги на постачальника ПП «Саша» до податкової інспекції. Надходження скарги є підставої для проведення позапланової перевірки згідно з нормами п.п. 78.1.9 п. 78.1. ст. 78 ПКУ.

Також необхідно приділяти більше уваги порядку оформлення отриманих податкових накладних, на підставі яких ПП «Саша» формується податковий кредит. Податкові накладні, заповнені продавцем з порушенням вимог діючого законодавства, позбавляють покупця права на включення їх до складу податкового кредиту, або необхідно включати дану податкову накладну до складу податкового кредиту з наданням скарги на продавця.

Вище перелічені недоліки у податковому обліку ПП «Саша» можуть призвести до нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій при проведенні перевірки органами податкової служби.

Слід зазначити, що ПП «Саша» у 2012 році була здійснена операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (в тому числі зіпсованих (протерміновано строк споживання молочної продукції), які вже не можуть бути використані в межах його господарської діяльності, а саме:

- у вересні 2012 року на суму 787,15 грн., (без ПДВ), ПДВ 157,43 грн. (Акт №53 від 03.09.2012 р. від 03.09.2012 списання товарів).

У бухгалтерському обліку дані операції відображені згідно рахунків Дт947 Кт281.

З прийняттям нового Податкого кодексу відбулись певні зміни при оформленні реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилок у Реєстрі може здійснюватися лише методом «сторно», у момент виявлення таких помилок, а не ще й коректурним методом. Платники ПДВ мають складати окремі податкові накладні та вести окремі Реєстри, якщо це сільськогосподарські підприємства, що застосовують спеціальний режим оподаткування, інші сільськогосподарські та переробні підприємства усіх форм власності. Реєстр має обов'язково вестися в електронному вигляді, оскільки платники ПДВ мають у встановлений звітний період подавати електронний варіант Реєстру до органів державної податкової служби [5]. Усі ці нововведення будуть сприяти деталізації та конкретизації розрахунків суми ПДВ до сплати в бюджет, що будуть попереджувати зловживання, що здійснюються платниками ПДВ. Проте, на нашу думку, деякі зміни будуть продукувати комп'ютерному шахрайству, тому держава має забезпечити чіткий контроль електронних передач даних Реєстрів. [24, c. 112]

Що стосується самого обліку сум ПДВ, то тут є незрозумілим те, що назви рахунків, на яких обліковуються суми податкового кредиту та податкового зобов'язання не відповідають своєму економічного змісту. Відтак субрахунок 643 «Податкове зобов'язання» є активним, тоді як тут ведеться облік сум ПДВ, визначеної виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари та інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню), а субрахунок 644 «Податковий кредит» є пасивним і на ньому відображається сума податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання [3, c59].

ПДВ від сум авансових платежів покупців і замовників нараховується за дебетом субрахунку 643 «Податкове зобов'язання», і сальдо цього субрахунку може бути і дебетовими, а не тільки кредитовим, як це випливає з його назви.

За кредитом субрахунку 644 «Податковий кредит» нараховуються суми ПДВ, на які підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання у зв'язку з авансовими платежами, сплаченими постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги в порядку попередньої їх оплати, тобто сальдо авансом нарахованого в податковому обліку податкового кредиту може бути лише кредитовим.

Отже, згідно з Інструкції до Плану рахунків субрахунок 643 «Податкове зобов'язання» є активним, а субрахунок 644 «Податковий кредит» - пасивним, сальдо відповідно і дебетове і кредитове. Тому назва цих субрахунків за Планом рахунків не відповідає їх економічному змісту та структурі.

На нашу думку, на субрахунку 643 мають обліковуватись податкові зобов'язання з ПДВ, розрахунковий період яких не настав, а на субрахунку 644 - податковий кредит, розрахунковий період якого не настав, і ці субрахунки повинні мати назви, встановлені Інструкцією до Плану рахунків. [19, c. 67]

Оскільки є два варіанти визначення виникнення податкового зобов'язання чи податкового кредиту, бухгалтер може самостійно вибрати найбільш доцільний йому варіант, і відповідно використовувати два субрахунки-дублери - 643 «Податкове зобов'язання» та 644 «Податковий кредит». Для правильного відображення сум ПДВ бухгалтеру необхідно звіряти дані обох обліків, нехай це займе більше часу, але підприємство не буде мати штрафних санкцій, буде збережено імідж належного платника податків.

На думку багатьох вітчизняних вчених, найчастіше помилки здійснюються при визначенні події, за якою настає право на отримання податкового зобов'язання або податкового кредиту. Тому бухгалтер обов'язково повинен врахувати подію платежу для правильного відображння суму податку на додану вартість за поточний період. Як відомо, існують дві методики визначення дати та права виникнення податкового кредиту чи податкового зобов'язання: або за правилом «першої події», або за касовим методом. При різних методах відповідно і різні проводки [9, 284-286]. Багато помилок виникає саме при використанні правила «першої події». Як відомо, податковий кредит може виникати лише за умови наявності документа - податкової накладної, яку виписує постачальник або іншого підтверджуючого документа, тобто податковий кредит може настати в момент отримання податкової накладної від постачальника [4]. Проте якщо постачальних за якихось умов її затримує, підприємство не може відобразити податковий кредит (Дт 641). В цьому випадку замість 641 рахунку буде використовуватись «дублер» - рахунок 644 «Податковий кредит». Наприклад, отримали товар, проте накладна ще не надійшла - Дт 28 Кт 631, відображено податковий кредит - Дт 644 Кт 631, отримання накладної - Дт 641 Кт 644. Відповідно, якщо замість 644 використати 641, можна зависити суму свого податкового кредиту та неправильно визначити суму ПДВ до сплати. На нашу думку, легше використовувати касовий метод, оскільки за ним податковий кредит чи податкове зобов'язання може виникати лише в момент оплати, а не за «першою» подією. Від так лише після отримання грошей від покупця ми можемо відобразити податкове зобов'язання - Дт 311 Кт 361, Дт 643 Кт 641. Використовуючи касовий метод розбіжностей у бухгалтерському та податкового обліку не мають бути, оскільки все дуже просто - 1) наше підприємство перерахувало гроші за отриману продукцію - наступив податковий кредит, 2) отримано гроші на поточний рахунок - виникло податкове зобов'язання [10, 328].

На думку Будько О.В. в аналітичному обліку до субрахунку 644 «Податковий кредит» доцільно відкрити аналітичні рахунки: