Документальна організація обліку сплати податку на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

• ВСТУП
• Розділ 1. Організаційно-правові засади реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість
• 1.1 Аналітичний огляд літератури
• 1.2 Порядок обчислення и сплати податку на додану вартість
• 1.3 Вимоги, щодо реєстрації платників податку
• 1.4 Анулювання реєстрації платника податку
• 1.5 Реєстр платників податку на додану вартість
• Розділ 2. Правила оформлення податкової накладної
• 2.1 Податкова накладна
• 2.2 Порядок заповнення податкової накладної
• 2.3 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних
• 2.4 Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ДОДАТКИ


ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Питання організації обліку оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності - важлива складова упорядкування діяльності цих суб'єктів щодо наповнення державного та місцевих бюджетів держави.

В умовах ринкової економіки упорядкування звітності економічної та фінансової діяльності суб'єктів господарювання (особливо суб'єктів підприємницької діяльності) набуває особливої гостроти на фоні створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, в тому числі щодо їх реєстрації та започаткування діяльності.

В розвинутих країнах частка недержавного сектора економіки значно перевищує порівняно з державним сектором і є основою формування стабільного економічного розвитку держави. Саме тому після набуття Україною незалежності був обраний шлях на роздержавлення майна та створення сприятливих умов для розвитку підприємництва.

Разом з тим, спрощення умов реєстрації прав на зайняття підприємницькою діяльністю не означає зниження вимог щодо виконання суб'єктом підприємництва своїх зобов'язань перед державою, передусім, щодо сплати обов'язкових платежів, у тому числі податку на додану вартість.

Основою регулювання відносин між державою та суб'єктами господарювання є нормативно-правові акти, що включають у себе законодавчі акти (закони, кодекси), акти Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У даній курсовій роботі виконано узагальнення матеріалів щодо організаційних засад ведення обліку сплати податку на додану вартість суб'єктами господарювання.

Мета дослідження - проаналізувати та узагальнити організаційно-правові засади здійснення обліку сплати податку на додану вартість.

Об'єктом дослідження є документальна організація обліку сплати податку на додану вартість.

Предметом дослідження є організація документообігу обліку сплати податку на додану вартість.

Завдання дослідження:

- узагальнити та закріпити нормативно-правові аспекти організації документообігу з питань обліку сплати податку на додану вартість;

- проаналізувати порядок та етапи організації документообігу обліку сплати податку на додану вартість;

- визначити номенклатуру документів, необхідних для організації обліку сплати податку на додану вартість.

Джерелами дослідження є Податковий кодекс України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, праці М.М. Бердар, І.М. Ломачинської, О.О. Непочатенко, А.М. Поддєрьогіна.

Структура роботи: курсова робота складається зі змісту, вступу, основної частини, двох розділів, 9-ти підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків, обсяг роботи 55 сторінок.

Базові поняття: «податок на додану вартість», «платник податку на додану вартість», «об'єкт оподаткування», «продаж товарів», «продаж послуг (робіт)», «база оподаткування», реєстр, «податкова накладна», «єдиний реєстр податкових накладних», «реєстр виданих і отриманих накладних».



Розділ 1. Організаційно-правові засади реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість

У першому розділі йдеться про порядок реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податку на додану вартість, в тому числі загальні вимоги до реєстрації платника податку, а також умови анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Базові поняття: «податок на додану вартість», «платник податку на додану вартість», « об'єкт оподаткування», «продаж товарів», «продаж послуг (робіт)», «база оподаткування», реєстр.

1.1 Аналітичний огляд літератури

Розглядаючи нормативно правові джерела про податок на додану вартість зазначаємо:

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI [8] складається з дев'ятнадцяти розділів, які містять 357 статей, а також розділу «Прикінцеві положення». Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV [1] складається з чотирьох розділів, які містять 15 статей, а також розділу «Прикінцеві положення». Цей закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 №852-IV [2] складається з 18 статей та визначає правовий статус електронного цифрового підпису та регулює відносини, що виникають при використанні електронного цифрового підпису.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV [3] складається з чотирьох розділів, які містять 18 статей, а також розділу «Прикінцеві положення». Цей закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» [9] затвердила Порядок, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Наказ Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071 [4], затвердив форму податкової накладної та Порядок її заповнення.

Наказ Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за №1490/20228 [6], затвердив форми та Порядок заповнення і подання звітності з податку на додану вартість.

Наказ Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 р. №1340 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2013 р. за №201/22733 [7], затвердив форму Реєстру виданих і отриманих податкових накладних та Порядок його ведення.

З огляду на те, що Податковий кодекс України був прийнятий нещодавно (у грудні 2010 року) та набув чинності з 1 січня 2011 року, а нормативно-правові акти на виконання його положень були прийняті протягом 2011-2012 років, у даній курсовій роботі використано матеріали саме цього Податкового кодексу та згаданих нормативно-правових актів.

Передусім слід зазначити, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Бердар М.М. [10] розкриває сутність оподаткування підприємств і податкової системи, класифікація податків.

Ломачинська І.М. [11] у першій частині посібника висвітлює загальні питання документування підприємницької діяльності, детально розглянуто процес заповнення податкової звітності з урахуванням вимог чинного законодавства.

Непочатенко О.О. [12] веде мову про сутність фінансів підприємства, ії роль в економічному і соціальному розвитку суспільства, значна увага приділена значенню розрахунків підприємства.

У підручнику Поддєрьогіна А.М. [13] висвітлено сутність і організацію фінансів підприємств, а також оподаткування підприємств.

1.2 Порядок обчислення и сплати податку на додану вартість

Податок на додану вартість домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену фіскальну функцію. Особливості податку на додану вартість полягає в тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який включається до ціни товару та сплачується незалежно від результатів і діяльності підприємства. Податок на додану вартість охоплює практично усі сторони життєдіяльності не лише суб'єктів підприємницької діяльності, а й інших юридичних та фізичних осіб, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Він є одним із основних джерел дохідної частини бюджету [11, ст.310].

Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України [10, ст.125].

Об'єктом оподаткування є такі операції, здійснюванні платниками податку, суб'єктами господарювання:

- у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених Податковим кодексом, крім особи, яка є платником єдиного податку.

- якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

- якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до Податкового кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою [8].

Продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі продажу, іншими ці вільно-правовими договорами, та передбачають передачу права власності на товари за компенсацію, а також операції з безоплатного надання товарів [10, ст.126].

Не є продажем операції з передачі товарів згідно з договорами комісії (консигнації), поруки, відповідального зберігання, довірчого управління, оренди (лізингу) та інших громадянсько-правових договорів, що не передбачають передачу права власності на товари іншій особі.

Продаж послуг (робіт) - це будь-які операції ці вільно-правового характеру з надання послуг (робіт) з передачею права користування або розпоряджання товарами, у тім числі нематеріальними активами, за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг. Продаж послуг (результатів робіт) включає надання права користування або розпоряджання товарами згідно з договорами оренди (лізингу), продажу, ліцензування, установлених законом способів передачі права інтелектуальної власності [10, ст.126].

Не вважаються об'єктами оподаткування такі операції, здійснювані суб'єктами господарювання:

- випуск, розміщення і продаж цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності, а також деривативів;

- обмін цінних паперів на інші цінні папери, депозитарна, реєстраторська та клірингова діяльність з цінними паперами;

- передача майна в оренду і його повернення після закінчення терміну договору оренди, сплата орендних платежів відповідно до договорів фінансової оренди;

- надання послуг зі страхування й перестрахування, із соціального та пенсійного страхування;

- обіг валютних цінностей;

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за кредитними і депозитними договорами;

- виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;

- надання брокерських, дилерських послуг з укладанням контрактів на торгівлю цінними паперами і деривативами на ринку цінних паперів;

- передача основних фондів у формі внесків у статутні фонди юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.

База оподаткування для нарахування податку на додану вартість залежить від сфери та виду діяльності суб'єкта господарювання [10, ст.126].

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості цих товарів (робіт, послуг), розрахованої за вільними або регульованими цінами (тарифами). У базу для розрахунку податку на додану вартість включається акцизний збір та інші загальнодержавні податки і збори [13, ст.149].

Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб'єктів господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану вартість [10, ст.127].

1.3 Вимоги, щодо реєстрації платників податку

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у Податковому кодексі [7].

У разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним Податковим кодексом, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених Податковим кодексом, за умови, що такі особи відповідають вимогам Податкового кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним Податковим кодексом, реєстраційна заява подається у визначений строк.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість [7].

У заяві можна навести бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого особа вважатиметься платником податку та матиме право на виписку податкових накладних.

Реєстрація осіб діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку [7].

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає встановленим вимогам, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку контролюючим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, контролюючий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві [7].

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених законодавством, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен зберігатися таким платником, а копії свідоцтва, достовірність яких засвідчена контролюючим органом, розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку [7].

Для інформування платників податку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:

- дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії;

- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику [7].

У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі зміни даних про платника податку, які зазначаються у свідоцтві про реєстрацію, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах свідоцтва про реєстрацію та/або реєстру платників податку, втрати або непридатності свідоцтва для користування платник податку подає реєстраційну заяву до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації та заміни свідоцтва про реєстрацію [7].

Контролюючий орган видає платнику податку нове свідоцтво замість старого з дотриманням правил та у строки, визначені цією статтею для реєстрації платників податку.

Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у свідоцтві про реєстрацію платника податку, зазначене свідоцтво видається тільки на такий строк.

Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Податковим кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

1.4 Анулювання реєстрації платника податку

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від встановленої Податковим кодексом суми за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість [7].

Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а", здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з", може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату:

- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації, якщо у свідоцтві про реєстрацію платника податку не було визначено граничний строк дії;

- зазначену в судовому рішенні;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію платника податку;

- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам Податкового кодексу [7].

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону [7].

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації [7].

1.5 Реєстр платників податку на додану вартість

Реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та оброблення даних про осіб, згідно із Податковим кодексом для забезпечення:

- реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ;

- єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ;

- контролю за справлянням податку на додану вартість;

- організації суцільного й вибіркового аналізу [5].

Складовою частиною Реєстру є реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

У Реєстр включаються такі види даних:

- ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва платника ПДВ, код ЄДРПОУ, податковий номер, який надають податкові органи, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб - підприємців;

- довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефони платника ПДВ, прізвища, імена, по батькові та реєстраційні номери облікових карток платника податків керівника і головного бухгалтера юридичної особи - платника ПДВ;

- реєстраційні - дані про реєстрацію, перереєстрацію, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, зміни режимів оподаткування податком на додану вартість;

- класифікаційні - дані про види діяльності суб'єкта спеціального режиму оподаткування;

- кількісні - дані щодо загальних сум оподатковуваних операцій та вартості поставлених товарів, які вказуються у реєстраційних заявах;

- інші дані, передбачені формами документів, встановленими цим Положенням (додаток 1).

Формування та ведення Реєстру здійснює центральний орган державної податкової служби. Дані Реєстру передаються до регіональних податкових органів, а також податкових органів у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих податкових органів (далі - районні податкові органи).

Податкові органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних [5].

З числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо;

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Отже в цьому розділі ми розглянули такі питання і дійшли таких висновків, яким є порядок обчислення и сплати податку на додану вартість, якими документами регламентуються вимоги до документального забезпечення процедур визначення платників податку на додану вартість, умови та порядок їх реєстрації, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, а також реєстр платників податку на додану вартість.



Розділ 2. Правила оформлення податкової накладної

У другому розділі аналізується відповідно до чинних законодавчих і підзаконних актів процедури складання податкової накладної, порядок надання податкової накладної отримувачу, а також порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних і реєстру виданих та отриманих накладних.

Базові поняття: «податкова накладна», «єдиний реєстр податкових накладних», «реєстр виданих і отриманих накладних».

2.1 Податкова накладна

Податкова накладна - це звітний податковий документ, який підтверджує виникнення податкового зобов'язання платника податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) і права на податковий кредит у покупця - платника податку у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг) [11, ст. 314].

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим [8, ст. 149].

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071, затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення. Форма податкової накладної наведена у (додатку 2).

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених Податковим кодексом, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт Податкового кодексу [8].

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця [4].

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) [4].

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в установленому порядку.

Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту [4].

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції [4].

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених Податковим кодексом, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних [7].

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. податковий накладна доданий вартість

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України [9].

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється Податковим кодексом. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог Податкового кодексу^. Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1340, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 лютого 2013 р. за №201/22733, затверджено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (додаток 3) та порядку його ведення.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді [4].

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

2.2 Порядок заповнення податкової накладної

Податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість [4].

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачена статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу) .

Під час виконання договорів про спільну діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи [4].

При здійсненні господарських операцій, пов'язаних із використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, податкова накладна виписується особою - управителем майна, яка веде окремий облік з податку на додану вартість таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

У разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим на території України платником податку - покупцем (отримувачем).

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість або передбачає його нарахування за іншими ставками, ніж визначені Податковим кодексом України, утрачають право на складання податкової накладної [4].

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж визначена законодавством.

Податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом:

або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних;

або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них.

Реквізити заголовної частини податкової накладної вирівнюються по правій межі поля.

Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Дата виписки податкової накладної заповнюється цифрами у такій послідовності: день місяця (дві цифри), місяць (дві цифри), рік (чотири цифри). При цьому крапки, коми та інші розділові знаки в даті виписки податкової накладної не проставляються [4].

Порядковий номер податкової накладної присвоюється відповідно до її номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та не містить літер чи інших символів.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - числовий номер філії чи структурного підрозділу.

Платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної після знака дробу перед номером філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності:

2 - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до Податкового кодексу;

3 - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним Податковим кодексом, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах;

4 - переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету [4].

Місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Податкового кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

Податкова накладна, яка виписується платником податку - отримувачем товарів/послуг, складається в одному примірнику [4].

Оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.

Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою "Х").

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача.

Усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені нижче, залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 пункту 6 цього Порядку.

У верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини.

В окремих випадках податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була виписана на ці операції).

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному покупцю як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні [4].