Документальна організація обліку сплати податку на додану вартість

Зазначене не поширюється на операцію з постачання товарів/послуг, до якої одночасно застосовується як нульова ставка, так і основна. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи.

У разі постачання товарів/послуг, звільнення від оподаткування яких передбачено Податковим кодексом, у податковій накладній у розділі III та графі 11 робиться помітка "Без ПДВ" з обов'язковим посиланням на відповідний пункт та/або підпункт, статтю, підрозділ, розділ Кодексу.

У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено статтею 195 Податкового кодексу за нульовою ставкою, у розділі III та графах 9 і 10 проставляється нуль.

До розділу I податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог Податкового кодексу;

графа 3 - номенклатура товарів/послуг продавця;

графа 4 - код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та

товарів, ввезених на митну територію України на всіх етапах постачання таких товарів/послуг;

графа 5 - одиниця виміру товарів/послуг - грн, шт., кг, м, см, м. куб., см. куб., л тощо;

графа 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг [4].

У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються

лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: "послуга/проценти тощо";

графа 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість;

графа 8 - база оподаткування товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою - 20 відсотків (з 01.01.2014 - 17 відсотків);

графа 9 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно з Кодексом);

графа 10 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою ;

графа 11 - база оподаткування товарів/послуг, які звільнені від оподаткування;

графа 12 - загальна сума коштів, що підлягає сплаті [4].

До розділу II податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 12 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті [4].

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 2) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 2 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

У разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 додатка 2 до податкової накладної вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою [4].

Для скріплення податкових накладних може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».

У разі якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, яка виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться відповідна позначка. Така податкова накладна покупцю не надається; усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця [4].

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до Податкового кодексу постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.

Якщо розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до Податкового кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних [7].

На титульному аркуші розрахунку коригування вказується, до якої податкової накладної та за яким договором вносяться зміни.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань за операціями з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 розрахунку коригування вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД [4].

Показники у графах 7, 8, 10-12 розрахунку коригування заповнюються у вартісному виразі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку.

У графі 7 вказується фактична ціна без врахування податку на додану вартість, за якою раніше було здійснено постачання.

У графі 8 вказується сума різниці між ціною домовленості без податку на додану вартість та фактичною ціною без податку на додану вартість, за якою здійснено постачання [4].

2.3 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі [9].

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру [9].

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Якщо продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться також відомості, що містяться у такому розрахунку.

У разі коли продавець складає розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв'язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу, до Реєстру в обов'язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

Розрахунок коригування податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

Не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою [8].

Продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця [2].

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Після накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у продавця [9].

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі [9].

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі [2].

Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

Якщо протягом операційного дня продавцеві не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Якщо продавець надіслав Державній податковій службі кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважається та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття [9].

З метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається:

- про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;

- про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

- про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.

Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення [9].

На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.

За відсутності у покупця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.

Покупець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис платника податку, другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця [9].

Запит покупця в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у покупця.

Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє

електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного

документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою.

Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту [8].

На зазначений витяг накладається електронний підпис Державної податкової служби, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті покупця.



2.4 Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних

Упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами Податкового кодексу України.

Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних [7].

Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Реєстр ведеться особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють придбання/постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право ведення частини Реєстру в межах діяльності такої філії (структурного підрозділу). Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий код (номер, шифр), про що письмово проінформувати орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. У разі якщо платником податку делеговано філіям або структурним підрозділам право ведення частин Реєстрів, дані таких частин Реєстрів є складовими частинами Реєстру платника податку [8].

Під час виконання договорів про спільну діяльність або договорів управління майном Реєстр ведеться особою, яка веде облік результатів такої діяльності.

Реєстр ведеться інвестором (оператором), який веде окремий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Платники податку на додану вартість складають окремі Реєстри за такими видами діяльності:

- сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до Податкового кодексу, - з позначкою 022;

- сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним Податковим кодексом, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, - з позначкою 023;

- переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з Податковим кодексом за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету та на спеціальний рахунок, - з позначкою 024.

Особа, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність або договорів управління майном, інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції, веде окремі Реєстри із зазначеної діяльності [7].

Реєстр ведеться в електронному вигляді у затвердженому форматі та за власним бажанням платника у паперовому вигляді.

Усі графи Реєстру, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками.

Платники податку щомісяця в строки, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у Реєстрах за такий період в електронному вигляді. Копії записів у Реєстрах подаються за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису (за умови отримання їх у визначеному законодавством України порядку) у затвердженому форматі.

Особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня ніж перший день календарного місяця і першим звітним (податковим) періодом якого є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця, має надати до органу державної податкової служби окремо копії записів у Реєстрах за місяць, в якому відбулась реєстрація платником податку, та окремо за місяць, що настає за місяцем реєстрації.

При проведенні планової або позапланової виїзної документальної перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ посадових осіб органів державної податкової служби до Реєстру [8].

У Реєстрі окремо обліковуються операції:

- з постачання товарів/послуг, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування, тих, що не є об'єктом оподаткування, послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України;

- з придбання товарів/послуг з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за основною чи нульовою ставкою, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку.

Реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Порядком ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних чітко визначаються особливості заповнення всіх розділів [7].

Отже в цьому розділі ми розглянули такі питання і дійшли таких висновків, проаналізовано процедури, пов'язані з оформленням податкової накладної, веденням Єдиного реєстру податкових накладних, а також реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Зокрема, визначено особливості оформлення податкових накладних за результатами надання тих чи інших видів товарів/послуг.

ВИСНОВКИ

В результаті аналізу нормативно-правової бази України встановлено, що питання організації документообігу у сфері сплати податку на додану вартість регулюються законодавчими та підзаконними актами: Податковим кодексом України, іншими законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів України, зареєстрованими у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України.

Особливості документообігу у сфері сплати податку на додану вартість полягають в оформленні необхідних документів, які засвідчують сплату суб'єктом підприємницької діяльності податку на додану вартість.

Передусім, законодавством визначаються суб'єкти підприємницької діяльності, які повинні сплачувати податок на додану вартість, в першу чергу залежно від виду діяльності даного суб'єкта підприємницької діяльності. Визначено порядок реєстрації платників податку, особливості реєстрації, а також умови анулювання реєстрації платника податку.

Встановлено, що основним документом, що засвідчує сплату суб'єктом підприємницької діяльності податку на додану вартість, є податкова накладна. Визначено порядок і основні вимоги до її оформлення.

Нормативно-правовими актами визначено порядок реєстрації податкової накладної, вимоги щодо ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а також порядок і особливості ведення реєстру виданих і отриманих податкових накладних.

Можна стверджувати, що на сьогодні в Україні в основному сформовано нормативно-правове підґрунтя для організації робіт з документообігу у сфері організації сплати податку на додану вартість, що дає можливість забезпечити контроль сплати суб'єктами підприємницької діяльності цього важливого обов'язкового платежу до державного бюджету країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року [Текст] // Україна: Відомості Верховної Ради України. - К., 1999. - №40. - Ст.365.

2. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року [Текст] // Україна: Відомості Верховної Ради України. - К., 2003. - №36. - Ст.276.

3. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року [Текст] // Україна: Відомості Верховної Ради України. - К., 2003. - №36. - Ст.275.

4. Наказ Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» [Текст] // Офіційний вісник України. - 2011. - №95. - Стор. 210. - Стаття 3484.

5. Наказ Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 р. №1394 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» [Текст] // Офіційний вісник України. - 2011. - №95. - С. 222. - Стаття 3485.

6. Наказ Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 р. №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» [Текст] // Офіційний вісник України. - 2011. - №102. - С. 203. - Стаття 3775.

7. Наказ Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 р. №1340 «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення» [Текст] // Офіційний вісник України. - 2013. - №11. - Стор. 78. - Стаття 431.

8. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року [Текст] // Україна: Відомості Верховної Ради України. - К., 2011. - №13-14, №15-16, №17. - Ст.112.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» [Текст] // Офіційний вісник України. - 2011. - №1. - Стор. 106. - Стаття 31.

10. Бердар М.М. Фінанси підприємств [Текст]: навч. посіб. / М.М. Бердар. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.

11. Ломачинська І.М. Спеціальне діловодство [Текст]: навч. посіб. / І.М. Ломачинська, С.А. Лоскутова; за наук. ред. Т.Г. Горбаченко: У 2 ч. - Ч. 1. - 2-ге вид., доп. і випр. - К.: Університет «Україна», 2007. - 399 с.

12. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств [Текст]: навч. посіб. / О.О. Непочатенко. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 328 с.

13. Фінанси підприємств [Текст]: підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460с., іл.

Размещено на Allbest.ru