Західноукраїнське село у повоєнні роки (1944-1953 років)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнське село у повоєнні роки (1944-1953 років)

радянський влада західний загальнорадянський

Вступ

Актуальність теми. Проголошення незалежності України призвело до величезних змін в усіх сферах життя і діяльності українського народу. Нинішня соціально-політична та економічна ситуація в українському суспільстві вимагає глибокого вивчення й критичного осмислення історичного досвіду соціально-економічного розвитку України в минулому. Досвід цей неоднозначний, і будь-яка ідеалізація чи цілковите його засудження не сприятимуть формуванню правильної соціально-економічної політики України в майбутньому. Це повною мірою стосується дослідження й аграрних перетворень.

Відновлення Радянської влади в західних областях України після їхнього звільнення від нацистського окупаційного режиму означало запровадження і зміцнення засад радянської адміністративно-командної системи, що ставила за мету ліквідацію несумісних із соціалістичним устроєм політико-правових, соціально-економічних та суспільно-психологічних особливостей регіону. Ці особливості найбільш зримо виступали на селі. З цієї причини Радянська влада повела рішучу боротьбу за усунення джерел приватновласницької ідеології саме на селі. Для владних структур колективізація стала радикальним засобом докорінної ломки вікового селянського укладу. В результаті колективізації розпочався процес розселянювання сільського населення регіону. Організаційна і технічна реконструкція сільського господарства регіону в досліджуваний період проводилась шляхами, методами та засобами властивими для авторитарних форм державного управління. Тому навіть позитивні фактори у цьому процесі, такі як державна допомога, технічне оснащення, спеціалізація виробництва у колгоспах тощо на перших порах не давали належного економічного ефекту. Низький рівень технічної оснащеності господарств приводив до зниження ефективності виробництва в колгоспах, особливо у перші роки після здійснення колективізації, тому вона (колективізація) вже на самих перших кроках вступила у протиріччя з суспільною потребою у товарній сільгосппродукції. Це протиріччя вирішувалось шляхом застосування різних форм економічного визиску селянства. Колективізація в західних областях України породила глибоке протистояння між колгоспною системою та особою, в основі якого було відчуження селян-трудівників від засобів виробництва і результатів власної праці. Їхні права й соціальні можливості були обставлені численними заборонами і обмеженнями, селянин опинився у великій залежності від керівництва колгоспів та вищепоставлених владних структур.

Село було досить уразливим соціальним реагентом щодо різних зовнішніх і внутрішніх чинників. Сьогодні особливо актуальним стає правдиве відображення соціально-економічних перетворень в сільському господарстві України, про що було відзначено на першому Всеукраїнському симпозіумі з проблем аграрної історії ще у жовтні 1996 р. Це безумовно стосується і проблеми запровадження колгоспної системи в західних областях України.

В умовах незалежної України демонтуються соціально-політичні, господарсько-економічні відносини, які обумовили відчуження трудівників від власності і результатів їх праці, створюються умови для вільного розвитку підприємництва різноманітних видів. Відповідно до статей 14, 41 Конституції України, формується сучасна ринкова модель сільської економіки: багатоукладної, з різноманітними формами власності і господарювання, сучасною ринковою інфраструктурою. Згідно з Указом Президента України від 3 грудня 1999 р. складовою частиною державної аграрної політики було проголошено прискорене реформування та розвиток аграрного сектора економіки відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України на засадах приватної власності. Відповідальність за проведення реформ на нових засадах була покладена на органи виконавчої влади. Сучасне реформування аграрних відносин на селі фактично становить собою деколективізацію і демонтаж колгоспної системи в Україні.

Тому об'єктивне дослідження питань радянської аграрної політики у західноукраїнському селі і, зокрема, запровадження колгоспної системи, набуває сьогодні особливої актуальності.

Мета і завдання дослідження полягають у тому, щоб об'єктивно дослідити причини, характер та специфіку запровадження колгоспної системи в західних областях України в умовах радянської політичної системи повоєнного часу. Відповідно до мети у дослідженні зроблено спробу вирішити наступні завдання:

* визначити ступінь наукової розробки досліджуваної проблеми та, окреслити основні напрями її подальшого вивчення;

* показати роль Комуністичної партії України, центральних і місцевих радянських органів державної влади й управління, громадсько-політичних структур у постановці мети, розробці шляхів і методів здійснення колективізація та коли зміцненна засад командно-адміністративної системи в західноукраїнському селі;

* розкрити зміст, форми, методи, особливості організаційно-партійної роботи у селах, колгоспах, МТС, її вплив на радянські органи, громадські, професійні організації, трудові колективи і окремих громадян, ставлення різних груп населення до компартійної агітації та пропаганди;

* простежити хід колективізації, розкрити її суттєві зв'язки з іншими суспільними процесами, визначити місце і вплив колективізації на загальну тенденцію розвитку західноукраїнського села;

* розкрити, основні напрямки, способи і форми впливу радянських партійно-державних владних структур на вирішення організаційних та господарсько-економічних проблем колгоспів: матеріально-технічного забезпечення, кадрової політики, розробки і впровадження основ спеціалізації виробництва;

* дослідити засоби і масштаби визиску селянства західних областей України в рамках колгоспної системи;

* проаналізувати загальну спрямованість розвитку сільського господарства регіону та роль у ньому колгоспної системи;

* сформулювати окремі практичні рекомендації, які б сприяли пошуку оптимальних шляхів розвитку сучасного західноукраїнського села.

Об'єктом дослідження виступає західноукраїнське село повоєнного часу, зокрема, періоду запровадження в ньому колгоспної системи загальнорадянського зразка.

Предметом дослідження є діяльність радянських органів державної влади та управління, партійні і громадські структури, що були спрямовані на запровадження колгоспної системи в західноукраїнському селі. Досліджується також участь у колективізації державних підприємств, установ і організацій, застосування репресивно-каральних засобів впливу на селян, опір національно-патріотичних сил і селянства радянській аграрній політиці післявоєнного періоду.

Методологічну основу дипломної роботи складають принципи історизму, науковості та об'єктивності, які запобігають перетворенню історичного дослідження «в арсенал будь-якої ідеології і зброю будь-якої політики». Автор дотримується таких методів дослідження: проблемно-хронологічного, історичних паралелей або порівняльного, статистико-аналітичного, класифікації, періодизації, конкретних соціальних досліджень. В сукупності вони стали важливим засобом розкриття теми.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють останню стадію сталінського режиму: 1944-1953 рр. Стосовно процесів у західноукраїнському селі в рамках цього періоду прослідковуються два відмінні за змістом етапи: перший -- 1944-1950 рр. -- період підготовки і проведення колективізації, становлення основ колгоспної системи та її організаційно-господарських форм; другий -- 1951-1953 рр. -- етап зміцнення цієї системи з допомогою застосування характерних для радянського ладу політичних, організаційних і господарських засобів. Відповідно до конкретних завдань, що ставились перед сільським господарством західних областей України на цих етапах, відбувалися складні соціальні і господарські процеси, своєрідними були форми радянської організаційної роботи та форми опору населення.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що:

* з позицій історичної об'єктивності зроблено спробу по-новому осмислити досліджувану проблему, критично проаналізувати ті сторони запровадження колгоспної системи в західних областях України, які у попередніх працях розглядались частково;

* розкрито місце і роль процесу колективізації як засобу утвердження радянської системи в селі; показано способи та форми її підготовки і проведення, значення та вплив на продуктивність сільського господарства регіону; запропоновано новий підхід в оцінці деяких суміжних питань, зокрема економічної ролі селянських господарств на присадибних ділянках, соціально-психологічних змін у свідомості селянства, змін у громадському і сімейному побуті, а також зроблено деякі загальнометодологічні висновки;

* дано цілісний аналіз залежності наслідків колективізації від організаційних та господарських аспектів радянської аграрної політики в західних областях;

* зроблено спробу цілісного дослідження колгоспної системи як форми визиску західноукраїнського селянства.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що сформульовані на основі цієї роботи положення та висновки можуть сприяти переглядові стереотипів радянської історіографії в питанні причин, ходу і наслідків колективізації в західних областях України. Матеріали дослідження можуть бути використані при підготовці лекцій з аграрної політики й історії розвитку сільського господарства у радянський період, написанні узагальнюючих праць з політичної, аграрної історії та історії селянства України, при підготовці та читанні спецкурсів з цих проблем.

Історіографія та джерельна база дослідження

Проблема здійснення аграрної політики партійно-радянської влади в західноукраїнському регіоні перших повоєнних років закономірно викликала цікавість багатьох дослідників. На ній зосереджували свою увагу як радянські, так і зарубіжні історики, політологи, економісти та суспільствознавці. Перш за все слід зазначити, що науковці України мали значно ширший доступ до різних джерел, у першу чергу архівних. Однак учені УРСР змушені були дотримуватися принципу партійності та класового підходу до висвітлення досліджуваних процесів. Тим часом історики діаспори, маючи мінімальні можливості доступу до архівних матеріалів, розглядали їх з інших теоретичних позицій, ґрунтуючись на методологічних засадах, які забезпечували для них більшу свободу творчого пошуку.

Необхідно врахувати й те, що перші повоєнні роки на землях західних областей України позначені гострим збройним і політичним протистоянням. На ньому особливо позначився антагонізм двох світових суспільно-політичних систем в умовах "холодної війни", що також суттєво вплинуло на наукові розвідки. Лише сьогодні, в період утвердження незалежної Української держави, став можливий взаємний науковий обмін та аналіз досліджень.

Зважаючи на велику кількість праць, у яких висвітлюються проблеми аграрної політики в західних областях України у 1940-х - 1950-х рр. у контексті суспільно-політичного життя, на нашу думку, доцільно буде зробити їх аналіз за кількома умовними групами. Сюди ми відносимо праці радянської історіографії, що безпосередньо стосуються цієї проблеми, а також узагальнюючі видання, де ці питання порушуються частково, принагідно. Нагромадження історіографічного матеріалу проходило в два етапи. Перший - від другої половини 40-х до середини 80-х років XX ст. - період офіційної радянської науки. Другий період - від другої половини 80-х до початку 90-х років - характеризувався поміркованою критикою "деформацій" соціалізму.

Робота над окремими проблемними питаннями досліджуваної теми розпочалася ще в часи запровадження колгоспної системи в західноукраїнському регіоні. Особливою заполітизованістю позначені роботи, опубліковані до 1956 р.: В. Варецького "Соціалістичне будівництво в західних і Закарпатській областях УРСР" Варецький В. Л. Соціалістичне будівництво в західних і Закарпат-ській областях УРСР. - К.: Укрполітвидав, 1946. - 15 с.; В. Валуєва "Західні області України в новій Сталінській п'ятирічці" Валуєв В. М. Західні області України в новій Сталінській п'ятирічці. -К.: Укрполітвидав, 1947. - 29 с; І. Грушецького "Соціалістичне перетворення Львівщини" Грушецький І. Соціалістичне перетворення Львівщини // Більшо-вик України. - 1948. - № 8. - С 32-40. та інші. Праці всіх названих авторів витримані в дусі марксистської методології і мають апологетичний характер.

Великий фактичний матеріал містять праці вчених П. Панченка, Є. Талан "Світлий час колгоспного селянства" Панченко П. П., Талан Є. П. Світлий час колгоспного селянства. -К.: Політвидав України, 1980. - 111с.; І. Шульги "Робітничий клас - колгоспному селянству (Комуністична партія України - організатор допомоги робітничого класу трудівникам села. 1951-1965 рр.)" Шульга 1. В. Робітничий клас - колгоспному селянству (Комуніс-тична партія України - організатор допомоги робітничого класу трудівни-кам села.; В. Юрчука "Боротьба КП України за відбудову і розвиток народного господарства (1945-1952 рр.)" Юрчук В. Боротьба КП України за відбудову і розвиток народного господарства (1945-1952 pp.). - К.: Політвидав України, 1965. - 255 с. та інші. Спільним для розглянутих робіт є те, що їх автори відображали офіційне компартійне бачення проблеми. Такий односторонній погляд призводив до тенденційного зображення аграрної політики партійно-радянської влади. Основна частина порушених у них питань висвітлюється крізь призму керівної ролі комуністичної партії, діяльності радянських і комсомольських органів.

Аграрна політика влади у західноукраїнському регіоні на всеукраїнському фоні досліджується в брошурах Л. Корнійця "Соціалістичні перетворення в західних областях Української РСР" Корнієць Л. Р. Соціалістичні перетворення в західних областях Укра-їнської РСР. - К.: Держполітвидав, 1950. , К. Сироцинського "Перемога колгоспного ладу в західних областях Української РСР" Сироцинський К. Є. Перемога колгоспного ладу в західних облас-тях Української РСР. - К.: Держполітвидав УРСР, 1953. - 96 с та інших. Необхідно зауважити, що в цих працях переважає публіцистичний, описово-возвеличувальний підхід до проблеми, вихваляється аграрна політика КПРС та пропагується радянський спосіб життя.

Монографії М. Івасюти "Нариси історії колгоспного будівництва в західних областях Української РСР" Історія селянства Української РСР: У 5-и т. - Т. 4. - К.: Наукова думка, 1967.-534 с. та Й. Черниша "Комуністична партія України - організатор соціалістичних перетворень на селі в західних областях Української РСР (1939-1958 рр.)" Черниш Й. Д. Комуністична партія України - організатор соціа-лістичних перетворень на селі в західних областях Української РСР(1939-1958 pp.). -Львів: Видавництво Львівського університету, 1963. - 267 с. у концептуальному плані відображають усталені підходи української радянської історичної науки. У них обґрунтовується марксистсько-ленінська теорія колективізації сільського господарства.

Різні аспекти цієї теми порушували О. Кірсанова, Кірсанова О. А. Розвиток суспільно-політичної активності трудя-щих західних областей УРСР у процесі будівництва основ соціалізму. 1944-- 1950.-К.: Наукова думка, 1981.-223 с. А. Кондратюк , П. Кондратюк А. С. Ідейно-політична робота партійних організацій в пе-ріод соціалістичної перебудови західноукраїнського села (1944-1950 pp.). -Львів: Видавництво Львівського університету, 1972. - 100с. Костик, Костик П. С. У боротьбі за технічне оснащення сільського госпо-дарства: Діяльність Компартії України по створенню і дальшому розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства західних областей УРСР 1939-1975 pp. - Львів: Державний університет ім. 1. Франка, 1980. - 165 с В. Масловський, Масловский В. И. В борьбе с врагами социализма: Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в запад-ных областях Украины. 1939-1950. - Львов: Государственный университет им. И. Франко, 1984.- 187 с. О. Малько, Малько О. О. Робітничий клас - трудівникам села. - К.: Наукова думка, 1978.-134 с. М. Шепета Шепета М. Т. Допомога робітничого класу України колгоспному селу у боротьбі за дальше піднесення сільського господарства (1951-1958 pp.). - Чернівці: Обласне видавництво, 1970. - 115 с.. Роботи названих учених виконані в дусі марксистсько-ленінської методології. З огляду на хронологічні та географічні рамки дослідження слід виділити публікації І. Кошарного "У сузір'ї соціалістичної культури. Культурне будівництво у возз'єднаних областях УРСР 1939-1958 рр." та "Рясні плоди дружби (Економічні і культурні перетворення у західних областях України за роки Радянської влади)". Автор досліджував культурне будівництво в західних областях УРСР як складову частину загальних суспільних перетворень у регіоні.

До питань партійного впливу на стосунки робітничого класу і колгоспного селянства на всеукраїнському фоні звертався допомоги робітництва колгоспному селу - М. Шепета Шепета М. Т. Допомога робітничого класу України колгоспному селу у боротьбі за дальше піднесення сільського господарства (1951-1958 pp.). - Чернівці: Обласне видавництво, 1970. - 115 с. та О. Малько, Малько О. О. Робітничий клас - трудівникам села. - К.: Наукова думка, 1978.-134 с. технічного забезпечення сільського господарства регіону - П. Костик, Костик П. С. У боротьбі за технічне оснащення сільського госпо-дарства: Діяльність Компартії України по створенню і дальшому розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства західних областей УРСР 1939-1975 pp. - Львів: Державний університет ім. 1. Франка, 1980. - 165 с боротьби проти формувань ОУН і УПА - В. Масловський, Масловский В. И. В борьбе с врагами социализма: Очерки истории классовой борьбы на селе в период построения основ социализма в запад-ных областях Украины. 1939-1950. - Львов: Государственный университет им. И. Франко, 1984.- 187 с. масово-політичної роботи компартійних структур - О. Кірсанова, Кірсанова О. А. Розвиток суспільно-політичної активності трудя-щих західних областей УРСР у процесі будівництва основ соціалізму. 1944-- 1950.-К.: Наукова думка, 1981.-223 с. А. Кондратюк, Кондратюк А. С. Ідейно-політична робота партійних організацій в пе-ріод соціалістичної перебудови західноукраїнського села (1944-1950 pp.). -Львів: Видавництво Львівського університету, 1972. - 100с. та інші. Слабким місцем деяких робіт є їх загальна попередня настанова, орієнтована на вмонтування суперечливих процесів, що відбувалися в регіоні, в "закономірний хід побудови основ соціалізму на селі". Це призводило до деформацій реальної історичної картини.

Помітне місце в історіографії історії України того часу зайняла праця Маланчука "Торжество ленінської національної політики (Комуністична партія - організатор розв'язання національного питання в західних областях України)". Маланчук В. Ю. Торжество ленінської національної політики (Кому-ністична партія - організатор розв'язання національного питання в захід-них областях УРСР). - Львів: Книжково-журнальне вид-во, 1963. - 696 с. Упродовж двох десятиріч, аж до середини 80-х років, за набором усталених апологетичних догм вона слугувала своєрідним еталоном для радянських суспільствознавців. У другій частині монографії "Комуністична партія - організатор боротьби за розв'язання національного питання в західних областях УРСР (1939- 1953 рр.)" дослідник змальовує стандартну картину "піклування партії про виховання кадрів", нещадну боротьбу з "буржуазно-націоналістичним охвістям", "революційно-перетворюючу роль партії", в результаті якої було досягнуто вершин соціального й економічного розвитку. У третій частині - "Розквіт західних областей УРСР в братній сім'ї радянських народів - яскравий зразок торжества ленінської національної політики КПРС (1953-1961 рр.)" подано кількісні показники економічних досягнень, зокрема в сільському господарстві. Загалом, дана праця давала загальноприйняте уявлення про тодішній стан українського села.

Серед дисертаційних робіт, у яких автори порушували проблеми аграрної політики в окремі періоди, що повністю чи частково входять до хронологічних рамок нашого дослідження, слід назвати праці Л. Кисельової, Н.Петруні та інші. Вони підготовлені в руслі історико-компартійної науки, що в умовах радянської дійсності відігравала ключову роль у суспільствознавчому циклі дисциплін. У зазначених дисертаціях досліджувалися не стільки існуючі в реальному житті процеси і явища, скільки вибиралися факти для "підтвердження" перетворюючої ролі комуністичної партії.

Учений Б. Крупницький, професор Інституту вивчення СРСР (Мюнхен), характеризуючи ідеологічну та методологічну спрямованість української історичної науки, наголошував, що радянські історики повинні були "охороняти" історію України та "давати систематичну відсіч буржуазним фальсифікаціям історії України". Така інтерпретація українського історичного минулого особливо виразно простежується в книзі "Історіографія історії Української РСР" Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХст. - К.: Основи, 1997.-425 с., кожен із десяти розділів якої завершується параграфом, присвяченим "критиці буржуазної історіографії"'.

До історіографічного аналізу нами залучені й матеріали "Українського історичного журналу". З публікацій журналу 1957-1964 рр. близькими до теми дослідження виявились приблизно 30 статей, повідомлень, листів, заміток та рецензій. Опубліковані в журналі статті, в яких у тій чи іншій мірі розкриваються й проблеми аграрної політики влади у західних областях України, не вносять суттєвих доповнень до наявного на той час матеріалу. Така ситуація зумовлена тим, що компартійна цензура проводила ретельний відбір архівних матеріалів і слідкувала за дотриманням єдиної концептуальної лінії.

М. Івасюта ввів до наукового обігу матеріали, які засвідчують успіхи, зростання добробуту колгоспників, розстановку комуністів на вирішальних ділянках, лаконічно зазначивши, що робота "по соціалістичній перебудові села ускладнювалась кількома факторами, зокрема діяльністю класово ворожих елементів, недостатньою кількістю місцевих кадрів, обізнаних з колгоспним будівництвом" Крупницький Б. Українська історична наука під Советами. - Мюн-хен, 1957.-114с.

Однак, на нашу думку, було б антиісторичним не зважати на значний фактичний, зокрема архівний, матеріал, зібраний колективом дослідників Інституту історії АН УРСР у праці "Історія селянства Української РСР" Історія селянства Української РСР: У 5-и т. - Т. 4. - К.: Наукова думка, 1967.-534 с, що вийшла у 1967 р. З іншого боку, цей великий емпіричний матеріал підібрано й потрактовано таким чином, щоб "…розповісти трудящим капіталістичних країн правду про життя радянського селянства і тим самим дати рішучу відсіч оскаженілій брехливій пропаганді реакційних буржуазних істориків та буржуазно-націоналістичних писак з емігрантського табору, які обрали колгоспний лад в СРСР, і зокрема на Україні, об'єктом нестримних вигадок і фальсифікацій". Такий відвертий ідеологічний підхід до аналізу проблеми засвідчує очевидну упередженість авторів, однобічність їх висновків, витриманих у дусі прославляння аграрної політики партії.

У дослідження М.Івасюти "Соціалістична перебудова сільського господарства в західних областях УРСР (1946-1950 рр.)" Івасюта М. К. Соціалістична перебудова сільського господарства в західних областях Української РСР // Український історичний журнал. - 1959.-№4.-С 3-13., поряд із "необхідними трафаретами" про те, що "буржуазно-націоналістичні бандити жорстоко розправлялися з сільським активом, вбивали партійних, радянських, комсомольських і господарських працівників, усіх, хто насмілився заявити про свою відданість Радянській владі", зібрано багатий фактичний матеріал. Разом із тим очевидно, що автор замовчує окремі факти колективізації, свідомо опираючись лише на поодинокі вияви позитивних результатів.

У 1967 р. колектив авторів Інституту історії АН УРСР підготував до друку і видав у двох томах "Історію Української РСР" Історія Української РСР: У 2-х т. - Т. 2. - К.: Наук, думка, 1967. - 860 с.. У другому томі (параграф 3 розділу IX) "Відбудова народного господарства і соціалістичні перетворення в західних областях республіки" в руслі марксистсько-ленінської методології розглядаються процеси колективізації в досліджуваному регіоні.

Наступним кроком в утвердженні офіційної історичної концепції стала об'ємна праця "Соціалістична перебудова і розвиток сільського господарства Української РСР"у двох томахСоціалістична перебудова і розвиток сільського господарства Укра-їнської РСР: У 2-х т. - Т 2. - К.: Наукова думка, 1968. - 345 с.. Це наукове дослідження у своїх основних положеннях дублювало засадничі ідеологічні положення, типові для всіх вищезгаданих робіт. В умовах радянської системи вчені змушені були концентрувати увагу на пропаганді позитивних сторін колективізації, аналіз негативних тенденцій залишався поза їх увагою.

Із праць першої групи виділимо восьмитомну (у десятьох книгах) "Історію Української РСР" Історія Української РСР: У 8-х т., 10-х кн. - Т. 6.: Українська РСР у період побудови і зміцнення соціалістичного суспільства (1921-1941). -К.: Наукова думка, 1977. - 543 с., підготовлену колективом авторів Інституту історії АН УРСР. У восьмому томі "Радянська Україна в період зміцнення соціалізму і поступового переходу до комунізму (1945-70-ті роки)" проблеми колективізації сільського господарства західних областей не виділяються в окремий параграф, а розглядаються в контексті загальноукраїнських подій. Наголошується, що колективізація "проходила в умовах гострої класової боротьби", проте вона завершилася "в історично короткий строк". Автори пояснювали це тим, що "в СРСР переміг і зміцнів колгоспний лад і партія мала великий практичний досвід соціалістичної перебудови. Селянство нових радянських районів наочно переконувалося в перевагах колективного господарювання над одноосібним". У другій книзі тому відсутній аналіз проблем західноукраїнського регіону, натомість описується зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва Української РСР.

Таким же впливом ідеологічної кон'юнктури позначена й робота "Суспільно-політичне життя трудящих Української РСР (1946-1972 рр.)" у двох томах (том другий) Суспільно-політичне життя трудящих Української РСР: У 2-х т. -Т. 2. - К.: Наукова думка, 1974. - 381 с.. Вчені-суспільствознавці були покликані підтвердити марксистсько-ленінські методологічні принципи та ідейно-політичні настанови комуністичної партії й радянського керівництва стосовно селянства. Окремі питання, пов'язані з проведенням аграрної політики, з розвитком суспільно-політичних процесів у західному регіоні, висвітлюються в багатотомній "Історії міст і сіл Української РСР" (Волинська (1970 р.) Історія міст і сіл Української РСР. Волинська обл. - К.: Головна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1970. - 746 с.; Закарпатська (1969 р.) ; Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська обл. - К.: Головна
ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1969. - 785 с. Івано-Франківська (1971 р.); Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська обл. - К.: Го-ловна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1971. - 639 с. Львівська (1968 р.); Історія міст і сіл Української РСР. Львівська обл. - К.: Головна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1968. - 979 с. Ровенська (1973 р.); Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська обл. - К.: Головна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1973. - 655 с. Тернопільська (1973 р.); Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська обл. - К.: Головна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1973. - 640 с. Чернівецька (1969 р.) області). Історія міст і сіл Української РСР. Чернівецька обл. - К.: Головна ред. Укр. рад. енциклопедії АН УРСР, 1969. - 704 с.

Процеси колективізації в західноукраїнському регіоні аналізуються в "Нарисі історії Комуністичної партії України" Нариси історії Комуністичної партії України. - К.: Політвидав України, 1977.-764 с.. У праці твердиться, що 1949 р. був роком масового вступу селян у колгоспи, а запровадження соціалістичних виробничих відносин у сільському господарстві є "видатною перемогою партійної організації України". За усталеною традицією згадувалося про потребу "рішучої боротьби проти всіляких проявів націоналізму і пережитків шовінізму". Аналогічні висновки й оцінки подаються в праці, "Історія Комуністичної партії Радянського Союзу" История Коммунистической партии Советского Союза: В 6 т.-Т. 5.-М.: Политиздат, 1980. - Кн. 2.-691 с. та інших. У досліджуваний нами період у виданнях академічного характеру "боротьбі проти всіляких проявів націоналізму" відведено чимало місця, а будь-яких прикладів боротьби проти "проявів і пережитків шовінізму" виявити не вдалося. Така своєрідна "гуманізація" боротьби проти національного осердя в західноукраїнських областях прикривала репресії, що відбувалися в той час.

У першій групі видань слід відзначити також узагальнюючe прац. "За щастя оновленої землі: Нариси історії колгоспного селянства західних областей УРСР» За щастя оновленої землі: Нариси історії колгоспного селянства західних областей УРСР. 1939-1979 / Івасюта М. К., Масловський В. 1., Мар-тишок А. 1., Нечитайло В. В. - К.: Наукова думка, 1979. - 210с..

У 80-х роках акценти у дослідженні теми було зміщено на республіканський та всесоюзний рівні. У цей час виходять такі узагальнюючі праці, як "Історія народного господарства Української РСР" Історія народного господарства Української РСР: У 3-х т., 4-х кн. -Т. 3. - К.: Наукова думка, 1985. - Кн. 1. - 464 с. у трьох томах, чотирьох книгах та "Історія селянства СРСР: Історія радянського селянства" История крестьянства СССР: История советского крестьянства: В 5 т. - Т. 4. - М.: Наука, 1988. - 395 с. у п'ятьох томах.

Колектив вчених Інституту суспільних наук АН УРСР прагнув узагальнити здобутки радянської і зарубіжної історичної науки и праці "Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною" Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною / Сливка Ю. Ю., Масловський В. 1., Швагуляк М. М. та інші / АН УРСР. Інсти-тут суспільних наук. - К.: Наукова думка, 1989. - 488 с. В останньому розділі книги подано багатий фактичний та архівний матеріал, зокрема щодо завданих німецько-радянською війною збитків сільському господарству західних областей України, різнобічної допомоги селянам, у тому числі повернення їм землі, звільнення деяких категорій від сплати державного податку. Однак головна увага звертається на політичні аспекти - "подолання опору класових ворогів трудящих" та "дії буржуазно-націоналістичного підпілля".

У другій половині 80-х років XX ст. в українській історіографії розпочалися поступові переосмислювання окремих важливих проблем радянської доби та пошуки нових концептуальних підходів. Розширений доступ до архівних фондів, відкриття спецсховищ бібліотек дозволили вченим інтенсивно заповнювати т.зв. "білі плями" історії. З'явилася низка публікацій, які започаткували засади критичного виссвітлення рядянської системи й методів її господарювання.

Слід віддати належне науковцям, які під час перебудови суспільно-політичної системи звернулися до методологічних проблем історичної науки. Лише окремі розробки рубежу 80-90-х років XX століття відзначалися крайнощами. Після відновлення незалежності України вітчизняна історична наука з нових позицій підійшла до оцінки історії повоєнного періоду.

До другої групи видань ми відносимо праці, в яких зроблено спробу розглянути суспільне життя України з нових концептуальних засад - у контексті світового історичного процесу.

Значний інтерес у висвітленні ряду аспектів історії України, в тому числі західноукраїнського регіону сталінської і хрущовської доби, викликають праці В. Барана. В них на основі широкої джерельної бази проаналізовано хід десталінізації, розкрито процеси соціально-економічного і національно-культурного розвитку країни. Монографії "Україна 1950-1960-х рр.: еволюція тоталітарної системи" Баран В. К. Україна 1950-1960-х pp.: еволюція тоталітарної систе-ми. - Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України,1996.- 448 с., "Україна: новітня історія (1945-1991 рр.)» Баран В. К. Україна: новітня історія (1945-1991 pp.). -Львів: Інсти-тут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. - 670 с. є комплексними дослідженнями, де автор використав великий фактичний матеріал, зокрема маловідомі документи центральних архівів України і Російської Федерації.

У книзі В. Нечитайла "Українське селянство: важкий шлях до волі» Нечитайло В. В. Українське селянство: важкий шлях до волі. - Кам'янець-Подільський: Апостроф, 1995. - 192 с. на основі історико-філософського аналізу та архівного матеріалу робиться спроба розглянути перші кроки фермерських господарств, а також окремі особливості західноукраїнського регіону. В монографії І. Рибака "Соціальна інфраструктура українського села: зміни, труднощі, проблеми (20 - початок 90-х рр. XX ст.) Рибак .В. Соціальна інфраструктура українського села: зміни, труднощі, проблеми (20-ті - початок 90-х pp. XX ст.). - К.: Рідний край,1997.-166 с." висвітлюються основні проблеми соціально-побутового розвитку сільського населення. На витоки та масштаби історичної трагедії, якої зазнало західноукраїнське село, звертається увага у монографічному дослідженні І. Рибака й А. Матвєєва "Трагічний перелом. Колективізація і розкуркулення на Поділлі та Південно-Східній Волині" Рибак 1. В., Матвєєв А. Ю. Трагічний перелом. Колективізація і розкуркулення на Поділлі та Південно-Східній Волині. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2001. - 140 с.. М. Сеньків у монографії "Західноукраїнське село: насильницька колективізація 40 - поч. 50-х рр. ХХ ст." глибоко аналізує передумови, методи колективізації, становище селянства і його боротьбу проти рядянської системи.

Суспільно-політичні процеси, які відбувалися в 40-50-х роках у західних областях України, проаналізовані в окремих монографічних дослідженнях О.Рубльова і Ю. Черченка "Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції (20-60-ті роки XX ст.)" Рубльов О. С, Черненко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнсь-кої інтелігенції (20-60-1 і роки XX ст.). - К.: Наукова думка, 1994. - 350 с. та Б. Яроша «Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті роки XX ст. (історико-політологічний аспект.» Ярош Б. О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях.
30--50-ті роки XX ст. (історико-політологічний аспект). - Луцьк:Надстир'я, 1995.-176 с. Важливим якісним розширенням документальної бази відрізняється праця І. Біласа "Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953: Суспільно-політичний і а історико-правовий аналіз" Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953: Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. Документи і матеріали: У 2-х кн. - Кн. 2. - К.: Либідь - Військо України, 1994. - 688 с. у двох книгах, Мaлярчука О. «Тоталітаризм проти західноукраїнського села» Малярчук О. М. Тоталітаризм проти західноукраїнського села: монографія / О.М. Малярчук. - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008. - 228 с..

У 90-ті роки XX - на початку XXI ст. підготовлено ряд дисертацій, автори яких досліджували окремі аспекти суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку західноукраїнського та інших регіонів України в окреслений період. Це - кандидатські дисертації П.Когута, Когут П. В. Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944--1953 pp.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Львів: Національний університет ім. І. Франка, 2000. - 25 с О.Ленартовича, Ленартович О. Ю. Селянство Західної України у національно-визвольній боротьбі 1944-1950 pp.: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07. 00.01. -Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1997. - 22 с. О.Малярчука, Малярчук О. М. Аграрна політика партійно-радянської влади (1944-1964 pp., західні землі України): Автореф. дис. канд. і ст. наук: 07.00.01. -Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2005. - 20 с. О.Гаврилюка, Гаврилюк О. Н. Радянізація економічного і духовного життя захід-ноукраїнського села другої половини 40-х - 50-х років (на матеріалах Во-линської, Рівненської та Львівської областей): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Чернівці: Державний університет ім. Ю. Федьковича, 1996. - 21 с В.Ткачука, Ткачук В. П. Соціально-політичні процеси на західноукраїнських зем-лях в перше повоєнне десятиріччя (1944-1954 pp.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Львів: Національний університет ім. 1. Франка, 1998. - 17 с. В.Гулая Гулай В. В. Етносоціальні процеси в західних областях України (друга половина 40-х - 50-ті роки XX ст.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. -- Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевичаНАН України, 2002.-19 с. і докторська дисертація А. Саржана. Шепета М. Т. Допомога робітничого класу України колгоспному селу у боротьбі за дальше піднесення сільського господарства (1951-1958 pp.). - Чернівці: Обласне видавництво, 1970. - 115 с.

Селянство західних областей України у національно-визвольній боротьбі (1944-1950 рр.) розглядається у дослідженнях О.Ленартовича, Ленартович О. Ю. Селянство Західної України у національно-визвольній боротьбі 1944-1950 pp.: Автореф. дис. канд. іст. наук: 07. 00.01. -Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1997. - 22 с. радянізація економічного й духовного життя західноукраїнського села - О. Гаврилюка, Гаврилюк О. Н. Радянізація економічного і духовного життя захід-ноукраїнського села другої половини 40-х - 50-х років (на матеріалах Во-линської, Рівненської та Львівської областей): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Чернівці: Державний університет ім. Ю. Федьковича, 1996. - 21 с соціально-економічні процеси на західноукраїнських землях у перше повоєнне десятиріччя - В.Ткачука, Ткачук В. П. Соціально-політичні процеси на західноукраїнських зем-лях в перше повоєнне десятиріччя (1944-1954 pp.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Львів: Національний університет ім. 1. Франка, 1998. - 17 с. етносоціальні процеси - В.Гулая, Гулай В. В. Етносоціальні процеси в західних областях України (друга половина 40-х - 50-ті роки XX ст.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. -- Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевичаНАН України, 2002.-19 с. організація колгоспного виробництва - П.Когута. Когут П. В. Запровадження колгоспної системи в західних областях України (1944--1953 pp.): Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01. - Львів: Національний університет ім. І. Франка, 2000. - 25 с Аграрну політику на Волині, питання, пов'язані з особливостями нав'язування аграрної політики у пригірських, гірських та поліських господарствах, а також етапами й основними напрямами ідеологічної експансії простежив О.Малярчук. Малярчук О. М. Аграрна політика партійно-радянської влади (1944-1964 pp., західні землі України): Автореф. дис. канд. і ст. наук: 07.00.01. -Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2005. - 20 с.

Фундамент нових методологічних підходів до історії радянського періоду, об'єктивної наукової оцінки радянської системи в повоєнні десятиріччя в західних областях України закладено у роботах загального характеру: Ю. Шаповала "Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії'". Шаповал Ю. 1. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії / АН України. Інститут національних відносин і політології. - К.: Наукова думка, 1993.-351 с. В основному ця проблема досліджена у загальному контексті етнополітичної історії України XX ст., зокрема у розвідках І.Андрухіва, О.Ганжі, С.Віднянського, В.Даниленка, В.Калініченка, М.Кугутяка, С.Кульчицького, М.Литвина, О.Лисенка, О.Луцького, С.Макарчука, В.Марочка, В.Марчука, Ю.Сливки, О.Реєнта, В.Плисюка, І.Патера, І.Пилипіва.

Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки окремих історичних подій та осіб з урахуванням новітніх досягнень української й зарубіжної історичної науки у дослідженнях А.Слюсаренка, В. Гусєва, В. Литвина та інших "Новітня історія України (1900-2000)" Новітня історія України (1900-2000): Підручник / Слюсаренко А. Г., Гусєв В. І., Литвин В. М. та інші. - 2-ге вид., перероб. і доповн. - К.: Вища школа, 2002.-719 с., Б. Лановика, Р. Матейка, З. Матисякевича "Історія України" Лановик Б. Д., Матейко Р. М., Матисякевич 3. М. Історія України: Навч. посібник. - 3-тє вид., випр. - К.: Товариство Знання, КОО, 2000. - 574 с., В. Остафійчука "Історія України: сучасне бачення" Лановик Б. Д., Матейко Р. М., Матисякевич 3. М. Історія України: Навч. посібник. - 3-тє вид., випр. - К.: Товариство Знання, КОО, 2000. - 574 с., П. Панченка, В. Шмарчука "Аграрна історія України". Панченко П. П., Шмарчук В. А. Аграрна історія України; Підручн. для студентів сільськогосподарських закладів освіти. - 2-ге вид., випр. і до-повн Узагальнює дослідницьку роботу в галузі українського селянства колективна праця «Історія українського селянства" за редакцією В. Смолія. Історія українського селянства. У 2-х т. - К.: Наук, думка, 2006. - Т. 2. - 660 с.

До третьої групи історіографії відносяться роботи представників української діаспори, а також інших зарубіжних вчених, які безпосередньо чи побіжно порушують питання аграрної політики у західноукраїнському регіоні. У першу чергу слід звернути увагу на "Енциклопедію Українознавства" Енциклопедія Українознавства / За ред. В. Кубійовича. - Т. 3. -Перевидання в Україні. - К.: Глобус, 1996. - 1200 с. за редакцією В. Кубійовича. У третьому томі цієї праці В. Голубничий подав дві узагальнюючі статті - "Колгосп" та "Колективізація сільського господарства", в яких розкрив трагічну соціально-економічну ситуацію на селі і зробив висновок, що "більшість колгоспів на західноукраїнських землях довгий час залишалися недолугими й злиденними".

Цікаві міркування щодо подій суспільно-політичного життя в УРСР запропонував С. Галамай у праці "Боротьба за визволення України. 1929-1989" Галамай С Боротьба за визволення України. 1929-1989. - Львів: Каменяр, 1993.-343 с.. У контексті світових і європейських реалій із покликаннями на висновки багатьох дослідників феномена поняття нації (Г. Римаренка, В. Старосольського, З. Карбовича) він критикує концепцію нової історичної спільності - "радянський народ", а також інші складові теорії та практики національної політики КПРС.

Етносоціальне життя в західноукраїнському регіоні в перші повоєнні десятиріччя досліджував І. Лисяк-Рудницький. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: У 2-х т. - Т. 2. / Пер. з англ. У. Гавришків, Я. Грицака. - К.: Основи, 1994. - 573 с. -Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 1997. - 22 с. Його праці відзначаються сміливою власною інтерпретацією, осмисленням української історії у європейському та загальносвітовому контексті. Проте в роботах І. Лисяка-Рудницького відсутні будь-які кількісні чи фактичні показники, що характеризують сільськогосподарське виробництво. Водночас методологічні підходи автора, чимало висновків та оцінок видаються нам слушними й аргументованими, зокрема стосовно історії і традицій кооперативного руху в Україні. Серед праць вченого варто виділити дослідження "Еволюція радянської України", яке торкається проблем післясталінського розвитку західноукраїнського регіону на тлі загальної історії України XX століття.

Чимале значення для розуміння політики партійно-радянської влади, у тому числі аграрної, мала низка статей, опублікованих на сторінках періодичних видань "Визвольний шлях", "Арка", "Український збірник", "Український самостійник", "Сучасність", "Літопис політв'язня", "Вежа", які виходили за кордоном у досліджувані роки. Так, у публікаціях В. Дубровського інших розглядалися основні аспекти сталінської і хрущовської політики.

Загалом, праці західних науковців відзначаються скрупульозним використанням усіх доступних джерел і особливо критичним аналізом офіційних радянських видань, у першу чергу газетних публікацій. Однак відсутність у авторів можливості використати у своїх дослідженнях архівні документи та матеріали негативно позначається на науковій цінності робіт. Умови "холодної війни", тиск ідеології антикомунізму, обмеженість джерел подекуди ставали на перешкоді об'єктивному висвітленню реальних процесів аграрної політики та суспільно-політичного життя. Надмірна зосередженість на негативних явищах, певний схематизм аналізу дають підстави класифікувати деякі з досліджень як науково-публіцистичні.

Заслуговують на увагу й праці російських істориків В. Жухрая, Жухрай В. Сталин: правда и ложь. - М.: Сварог, 1996. - 352 с. Кожинова, Кожинов В. Россия. Век XX (1939-1964). - М.: Эксмо-Пресс, 2002. -446 с. Д. Волкогонова,Волкогонов Д. А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й. В. Ста-ліна: У 2 кн. - К.: Політвидав України, 1990. - Кн. 2.-671 с. І. Костирченка, Костырченко Г. Тайная политика Сталина. - М.: Международные отношения, 2001. - 779 с. які розкривають історичні події та явища в СРСР у другій половині XX ст. Використовуючи неопубліковані документи ряду російських архівів, вони проаналізували суть і наслідки сталінських та післясталінських методів керівництва, жорсткий ідеологічний режим, кадрову політику. Згадані роботи далеко не вичерпують переліку публікацій, які стосуються різних аспектів досліджуваної проблеми.

Таким чином, здійснений нами історіографічний аналіз дає підстави для певних висновків. Головний з них полягає в тому, що у працях істориків радянського періоду висвітлений доволі широкий спектр питань розвитку західних областей України після їх входження до складу УРСР. Проте, розкриваючи питання так званого соціалістичного будівництва на селі, вчені зосереджували увагу насамперед на заходах партії та уряду щодо проведення колективізації, ролі індустріалізації у створенні матеріально-технічної бази сільського господарства. Проблеми і труднощі процесу колективізації, яка призвела до повного знищення індивідуального селянського господарства, глибоко не аналізувалися. Поза історичними дослідженнями залишилися справжня суть аграрної політики, падіння продуктивних сил сільського господарства регіону.

Зважаючи на багатоплановість теми, автор вважав за доцільне зосередити увагу на дослідженні лише найбільш суттєвих її аспектів, зокрема: особливостей економічного стану повоєнного західноукраїнського села; основних напрямів розгортання ідеологічної експансії; специфіки кадрової політики в сільськогосподарському виробництві; реалізації аграрної концепції, наслідків та уроків цієї політики. Сьогодні особливо актуальним стає комплексне відображення соціально-економічних та суспільно-політичних процесів у західних областях України.

Радянська історіографія постійно декларувала такі зусилля, а представники української діаспори, при всьому бажанні, не мали доступу до джерельної бази. Однак, на відміну від радянських дослідників, їхній роботі не перешкоджала надмірна заполітизованість та офіційна цензура. Саме тому вони могли вдаватися до ґрунтовних узагальнень, неупередженого наукового аналізу, що й відрізняє праці згаданих авторів від досліджень радянських істориків.

Праці науковців незалежної України акумулювали кращі традиції як вітчизняної, так і зарубіжної історичної науки. В нових історичних умовах стало можливим багатопланове й неупереджене вивчення проблем, які раніше висвітлювалися переважно з позицій політичної кон'юнктури, але багато проблем ще залишається й нині.

Сільське господарство західної України у перші повоєнні роки. Відбудова сільського господарства краю та початок колективізації

Радянська влада, що повернулась в край відразу після визволення його у 1944 році, форсованими темпами стала на шлях відбудови «довоєнних здобутків соціалізму» для того, щоб швидше взяти під свій контроль сільське господарство західних областей України та заволодіти продуктами його виробництва, адже ще тривала війна, і фронту був потрібен хліб та інші продукти. Слідом за наступаючими частинами Радянської Армії у визволені райони прибули оперативні групи партійних і радянських працівників, які негайно приступали до відновлення діяльності партійних, радянських і господарських органів та відбудови довоєнного становища.

Програмою дій для органів влади стали постанови Радянського уряду: «Про невідкладні заходи по відбудові господарства в районах, визволених від німецьких окупантів» (серпень 1943 року), «Про недоліки у політичній роботі серед населення західних областей УРСР» (вересень 1944 року), «Про заходи допомоги західним областям УРСР у справі поліпшення масово-політичної і культурно-освітньої роботи» (грудень 1944 року) За щастя оновленої землі: Нариси історії колгоспного селянства західних областей УРСР. 1939-1979 / Івасюта М. К., Масловський В. 1., Мар-тишок А. 1., Нечитайло В. В. - К.: Наукова думка, 1979. - с. 223 які визначили такі основні завдання розвитку соціально-економічного та суспільно-політичного життя західних областей України:

- встановити і зміцнити органи радянської влади;

- відбудувати зруйноване війною народне господарство;

- створити економічні і політичні умови для успішного здійснення соціалістичних перетворень на селі.

З метою надання допомоги трудовому селянству регіону із східних областей республіки в перші повоєнні роки було відряджено 2124 спеціалістів сільського господарства і значну кількість інших кадрів, які провели велику роботу щодо повернення селянським масам землі, відібраної фашистами, відбудови і організаційно-господарського зміцнення МТС, налагодження діяльності сільськогосподарських органів. Тільки в 1945 році селянські господарства західних областей отримали 540 тисяч пудів посівної позики, а для купівлі сільськогосподарського інвентарю і робочої худоби - мільйони карбованців кредиту.