Умови торгівлі служать індикатором міжнародної конкурентоспроможності країни. Поліпшення умов торгівлі країни в довгостроковому періоді може інтерпретуватися як поліпшення міжнародної конкурентоспроможності країни, причому як на ринку експортних товарів, так і на національному ринку конкуруючих товарів [16, с.28].

Аналізуючи динаміку розвитку зовнішньої торгівлі, слід мати на увазі, що процеси, які протікають в економіці, характеризуються високим рівнем невизначеності. Внаслідок цього теоретичне визначення реального впливу умов торгівлі на економічні процеси пов`язане з певними труднощами та має неоднозначний характер. Крім того, на відміну від постулатів неокласичної теорії міжнародної торгівлі, в даному випадку простежується тенденція до зміни внутрішнього співвідношення цін на товари [4, с.28].

Складним і суперечливим процесам трансформації постсоціалістичних країн Європи і нових незалежних держав, особливо на початковому етапі трансформації їх економіки, присвячені праці таких зарубіжних науковців з постсоціалістичних країн, як Абалкін Л.І., Бальцерович Л., Босе Г., Брада Дж.С., Бункін М., Буніч П.Г., Валовой Д.В., Вінтрова Р., Гребнев Л.С., Іванченко В.М., Карпухін Д.Н., Корнаї Я., Купцов В.І., Лацис О., Лисичкін Г.С., Мясоедов Б.А., Попов Г.Х., Шмельов Н. та ін [20, с.465].

Сфера зовнішньої торгівлі завжди цікавила економістів різних країн світу у зв'язку з тим, що вона займає особливе місце у загальній системі світогосподарських зв'язків і опосередковує майже усі види міжнародного співробітництва. Протягом століть економічні погляди щодо цілей і механізмів здійснення зовнішньої торгівлі змінювалися. Це визначено особливостями розвитку економіки і конкретними задачами, які ставили перед собою держава й суб'єкти господарювання на певних історичних відрізках часу. Питання розвитку й функціонування зовнішньої торгівлі досліджували відомі західні вчені - А. Сміт, Д. Рикардо, Ф. Еджуорт, В. Леонтьєв, Б. Олін, Е. Хекшер, Д. Хьюм, Г. Хеберлер та інші.

У сучасній економічній науці проблеми зовнішньої торгівлі представлені вітчизняними вченими - Е. Авдокушиним, І. Бураковським, Л. Дмитриченко, Т. Костюк, А. Кредісовим, Ю. Макогоном, Є. Савельєвим, С. Сутиріним, В. Фомічовим, Т. Циганковою та іншими [5, с.15].

Різним аспектам трансформації постсоціалістичних країн, їх інтеграції у світове господарство, розвитку зовнішньої торгівлі і зовнішньоторговельної політики в умовах трансформаційних економік присвячено багато робіт зарубіжних економістів. Серед них слід назвати Артуса Дж.Р., Балассу Б., Барро Р., Бола Р. Дж., Бречера Р.А., Бруно М., Бхагваті Дж., Вільямсона Дж., Вінтерса А.Л., Голдстейна М., Гріневея Д., Дарендорфа Р., Денісона Е., Дорнбуша Р., Едліна А., Істерлі В., Ітона Дж.Р., Кейна Т., Кейвза Д., Киндлебергера С.Р., Клінгебіла Д., Кругмана П.Р., Ліндерта П.Х., Мандела Р.А., Маркеса Дж., Мида Дж.Е., Опенхеймера П., Панагарію А., Портера М., Рея П., Росса К.З., Сакса Дж., Сапінгтона Д., Солоу Р., Стігліца Дж., Тервола Дж., Фішера С., Хана М.С., Шмідінга Х. та ін [3, с.67].

Стійка позитивна динаміка умов торгівлі формується під впливом різноманітних факторів, серед яких найбільш важливе місце займають загальні підходи формування політики держав, розвиток зовнішніх ринків, внутрішні та зовнішні передумови входження трансформаційних економік у світове господарство, світова кон`юнктура, формування цінової політики, ефективність зовнішньоторговельних зв`язків, стимулювання приватизації, інноваційні можливості, передача технологій, прямі іноземні інвестиції, конвертованість валют, внутрішня і світова інфляції, бюджетний дефіцит, розвиток національної фінансової системи, номінальний валютний курс, управління валютним курсом [1, с.170].

В контексті впливу зовнішньої торгівлі на економічний розвиток слід розглядати зростання внаслідок зміни відносних цін товарів (імпортозамінне й експортоорієнтоване зростання). Імпортозамінне зростання є збільшенням виробництва того товару, який країна імпортує, що призводить до поліпшення умов торгівлі країни по відношенню до її торгівельних партнерів. У цьому випадку в кожній з країн спостерігається збільшення виробництва товарів, конкуруючих з імпортом. Внаслідок того, що країна все менше потребує імпортних товарів, оскільки виробляє їх сама, це призводить до зростання відносних цін експорту та падіння відносних цін імпорту. В результаті падає попит на імпортні товари й, отже, ціни на них. Це зумовлює поліпшення умов торгівлі в даній країні і погіршення в інших країнах - торгівельних партнерах.

Експортоорієнтоване ж зростання є збільшенням виробництва експортного товару, що призводить до погіршення умов торгівлі в країні. В цій ситуації спостерігається збільшення виробництва товарів для експорту в кожній із країн. Зростання пропозиції цих товарів призводить до зниження відносних цін, оскільки країна повинна пропонувати все більше своїх експортних товарів, щоб купувати попередню кількість імпортних товарів. В результаті погіршуються умови торгівлі цієї країни і поліпшуються у торговельних партнерів. Наслідком експортоорієнтованого зростання може бути деіндустріалізація, перерозподіл ресурсів з інших галузей в обробну промисловість [19, с.39].

Проаналізовані умови економічного зростання за рахунок внутрішніх і зовнішніх факторів зміни умов зовнішньої торгівлі. В основі економічного зростання за рахунок внутрішніх факторів лежить теза, що внутрішнє зростання сприяє збільшенню пропозиції товарів, що споживаються і отже, повинно супроводитися додатковим зростанням торгівлі. При цьому необхідно додати, що по мірі зростання доходів зростає споживчий попит на різноманітні імпортні товари. Економічне зростання сприяє також зростанню зовнішньої торгівлі за рахунок імпорту. Однак такий підхід може бути значущим тільки в тому випадку, якщо країни, в яких спостерігаються високі темпи економічного зростання, скоротять торгівельні обмеження. [2, с.162].

експортний умова торгівля економіка

Існує і протилежний підхід який опосередковано стимулює економічне зростання.

В основі підходу, згідно з яким експорт зростає за рахунок екзогенних факторів, лежить:

по-перше, положення про те, що експорт є ін`єкцію в кругообіг капіталу, при цьому зростання доходу відбувається за рахунок мультиплікативного ефекту;

по-друге, стимулювання експортом економічного зростання частково пояснюється зростанням надходжень іноземної валюти, що стимулює імпорт. Імпорт, в свою чергу, стимулює зростання за рахунок дешевої сировини або капітального обладнання;

по-третє, міжнародна конкуренція допомагає усунути структурні диспропорції. У цьому випадку зростання експорту дозволяє реальному виробництву наблизитися до межі виробничих можливостей. По мірі ліквідації структурних диспропорцій спостерігається більш високі темпи економічного зростання, оскільки об`єднується довготривала тенденція економічного зростання і зростання за рахунок структурних зрушень. Крім того, фактори виробництва мають найвищу віддачу в експортних виробництвах, отже, їх переміщення в експортне виробництво сприяє зростанню виробництва незалежно від інших динамічних факторів. При експорті досягається більш висока капіталовіддача й економія на масштабах виробництва [2, с.162].

Зміни умов торгівлі безпосередньо впливають на національний дохід. На макрорівні при поліпшенні умов торгівлі спостерігається або зростання споживання без збільшення зовнішнього боргу, або зростання накопичення; при погіршенні умов торгівлі неминуче спостерігається зниження витрат. Останнє може призвести до серйозних змін в структурі виробництва і розподілі внутрішніх інвестицій, що в свою чергу зумовить серйозні зміни пропорцій внутрішніх цін. Зниження витрат можна загальмувати за рахунок зовнішнього запозичення, але в кінцевому результаті витрати скоротяться слідом за зниженням доходів.

Зміна витрат внаслідок зміни умов торгівлі значною мірою залежить від фактору часу, тому потрібно досить чітко розрізняти наслідки змін умов торгівлі довготривалого і короткочасного характеру. Чим більш постійний характер носять порушення, тим глибше повинні відстежуватися швидкі та всеосяжні зміни як витрат, так і виробництва. Однак, такий підхід може бути використаний, лише тоді, коли економіка повільно пристосовується до змін.

Для ліквідації негативних наслідків змін умов торгівлі на макроекономічному рівні економічний механізм повинен бути спрямований на здійснення капіталізації фінансових ресурсів на підсекторах, що мають сприятливі перспективи зростання. Для цього механізм регулювання повинен впливати на величину доходу за рахунок зміни відносних цін.

Якщо погіршення умов торгівлі носить постійний характер, кращим варіантом для розв`язання проблеми є зниження споживання до більш низького рівня, адекватного новому рівню національного доходу. Якщо погіршення умов торгівлі носить тимчасовий характер, тоді оптимальне розв`язання виникаючих проблем можливе за рахунок зовнішніх позик, які пом`якшать наслідки скорочення внутрішніх витрат у короткостроковій перспективі [5, с.15].

Втрати ВВП внаслідок змін умов торгівлі визначаються як:

,

де Eft - абсолютний ефект, Sx і Sm - вартість в іноземній валюті відповідно експорту й імпорту країни j, Рxj - індекс вартості експорту країни j, Рmj - індекс вартості імпорту країни j [17, с.35].

Поліпшення умов торгівлі зумовлює зростання відносних цін товарів, що виробляються для внутрішнього ринку. Це повинно спричинити поступове переміщення факторів виробництва з експортооріентованих секторів у сектор виробництва товарів для внутрішнього ринку. Так само, це є сигналом для розміщення значної частини внутрішніх інвестицій у сектор, що орієнтується на виробництво товарів для внутрішнього ринку. Зростання експортних доходів внаслідок поліпшення умов торгівлі робить можливим збільшення імпорту товарів. У той же час зростання виробництва товарів і послуг для внутрішнього ринку збільшує попит на виробничі ресурси.

Обсяги перетоку інвестицій до сектору виробництва товарів для внутрішнього ринку залежать від передбачуваної тривалості періоду поліпшення умов торгівлі. Якщо поліпшення будуть носити стійкий характер, можна очікувати стійке зростання попиту на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, а отже, і очікувати значні обсяги внутрішніх інвестицій в їх виробництво. Якщо поліпшення умов торгівлі очікується в короткостроковій перспективі, більш логічним видається вкладення великих обсягів внутрішніх інвестицій в експортоорієнтований сектор. Це визначається тим, що, у разі, коли поліпшення умов торгівлі припиняється, попит на товари, що виробляються для внутрішнього ринку, знижується до попереднього рівня. Однак, якщо існує висока невизначеність у тривалості змін умов торгівлі (довгострокові або короткострокові), дуже висока ймовірність помилки при виборі секторів для інвестицій. Таким чином, інвестування великих обсягів капіталу у виробництво товарів для внутрішнього ринку навряд чи доцільне [7, с.25].

Невизначеність динаміки умов торгівлі сприяє проведенню економічної політики, спрямованої на стимулювання високої норми нагромаджень. Така політика спрямована на захист економіки від отримання доходів нижче очікуваного рівня і на перетікання внутрішніх нагромаджень у ліквідну форму. По суті частина поточного доходу йде на накопичення з метою страхування можливого зменшення доходів у майбутньому.

Адаптація до погіршення умов торгівлі передбачає зниження сукупних витрат і, при деяких припущеннях, знецінює реальний валютний курс. Це знецінення, загалом, веде до скорочення сектору товарів, що виробляються для внутрішнього ринку і, відповідно, до зростання експортоорієнтованого сектора. Поліпшення умов торгівлі, взагалі, передбачає переоцінку валютного курсу, що веде до зростання сектора виробництва товарів для внутрішнього ринку і скорочення експортоорієнтованого сектора [10, с.229].

Умови торгівлі України значно погіршилися у 2002-2004 рр. по мірі руху цін на світових товарних ринках, насамперед на імпортовані енергоносії. Умови торгівлі України у 2004 р. в цінах світового ринку (2001 р.) становили 86,2%. У 2006-2010 рр. у порівнянні з 2002-2004 рр. динаміка співвідношення експортних та імпортних цін стає більш позитивною, що є одним із сприятливих моментів для стабілізації національної економіки України. Це зумовлюється різними причинами як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. За досить сприятливою динамікою змін умов торгівлі лежать складні та суперечливі тенденції на галузевому рівні (див. таблицю).

Зміни умов торгівлі призвели до того, що національні експортери недоотримали у 2008 р. по відношенню до 2006 р.485 млн. дол. США, однак у 2009 р. чистий виграш за рахунок зміни індексу цін у зовнішньої торгівлі становив 726 млн. дол. США, у 2010 р. - 3173 млн. дол. США, а у 2011 р. - лише 102,8 млн. дол. США. Через макроекономічні агрегати "нетто експорт" та "споживання” це безпосередньо вплинуло на ВВП. При зниженні реального ВВП у 2008 р. в порівнянні з 2006 р. на 13,3%, в 2009 р. - на 1,7%, 2010 р. - на 1,0% він за нашими підрахунками за рахунок несприятливої динаміки умов торгівлі у 2008 р. "недоотримав" 1,4%; але вже у 2009 р. позитивна тенденція змін умов торгівлі сприяла зростанню ВВП за рахунок зовнішньоторговельного фактору на 0,7%, в 2010 р. - на 2,4%, у 2011 р. - до 0,5% від досягнутого рівня.

Таким чином, відзначена динаміка умов торгівлі, була, на наш погляд, одним з головних факторів, що реально позитивно вплинули на економічну стабілізацію економіки України, однак така стабілізація істотно залежить від зовнішнього кон`юнктурного фактора, а тому носить нестійкий характер [11, с.55].

Таблиця 1.1.

Умови торгівлі по галузях економіки України, у % (2008 р. до 2006 р., інші - до попереднього періоду)

Побудовано автором за: [13].

Аналіз макроекономічного впливу умов торгівлі свідчить про вичерпаність традиційних джерел у цій сфері. Головною причиною цього є те, що не вступив у дію такий довгостроковий фактор, як структурна перебудова національної економіки з орієнтацією на сучасні науково-технологічні, економічні, екологічні та соціальні стандарти. Деформована структура економіки не відповідає критеріям національної безпеки України як з точки зору оптимальних пропорцій самозабезпечення та зовнішньоекономічної спеціалізації, так і з науково-технологічних, соціальних і екологічних позицій.

Звідси основою стратегічного курсу на найближчі роки, його визначальним принципом має стати опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на розвиток інноваційної моделі структурної перебудови економіки та її зростання. Йдеться про реалізацію стратегічної мети - утвердження України як високотехнологічної держави. З метою поліпшення умов торгівлі України актуальною задачею є співпраця в рамках СОТ [9, с.30].

Рис. 1.1 Загальна динаміка умов торгівлі для України

Побудовано автором за: [12].

Якщо говорити про специфіку розвитку української економіки необхідно враховувати різноспрямований ефект впливу інтеграційних процесів на зміну умов торгівлі. Умови торгівлі можуть погіршитися внаслідок створення митного союзу так, що втрати доходу, які виникають внаслідок збільшення мита з іншим світом, не будуть компенсовані. Нарівні з еластичністю попиту і пропозиції вирішальним може виявитися масштаб збільшення світових цін. Якщо світовий ринок формується монопольним продавцем, то частка монопольної ренти перерозподілиться на користь митного союзу. Важливим є також те, наскільки еластично реагує пропозиція на світовому ринку на мито. Якщо пропозиція на світовому ринку не еластична, то світова ціна зміниться в рівному обсязі, як і ставка мита. При еластичній світовій пропозиції скоротиться не ціна, а кількість, що призведе до втрат через погіршення умов торгівлі країни, яка не входить до митного союзу. Наслідки зміни умов торгівлі повинні аналізуватися виходячи з ситуації вільної торгівлі в залежності від ціни пропозиції світового ринку [8, с.28].

Порівняльний аналіз зовнішньої торгівлі з країнами СНД і ЄС свідчить про те, що в структурі експорту України в країни ЄС переважає продукція, умови торгівлі якої погіршуються, а в структурі торгівлі з країнами СНД - навпаки, продукція, умови торгівлі якої поліпшувалися. Українські експортери в торгівлі з країнами СНД в кількісному виразі мали порівняльні переваги вдвічі більше, ніж з країнами ЄС. Незважаючи на зростаючу, інтенсивність економічних зв`язків України з країнами ЄС вона значно нижча, ніж з традиційними партнерами з країн СНД. Однак, за останній період при скороченні експорту ряду товарів у країни СНД і його збільшення в країни ЄС не завжди можна визнати доцільним через те, що пошуки валютних надходжень частково призводять до економічних поступок України, не компенсуючи економічні втрати та втрати позицій на традиційних ринках країн СНД [11, с.55].

У 1 розділі ми розглянули умови торгівілі та їх макроекономічний вплив на економіку України. Також розглянули умови торгівлі по різних галузях економіки України з 2008 р. до 2011 р. Ще ми прослідкували загальну динаміку умов торгівлі з 2008 по 2012 рік і зробили висновок,що найвищою кількісна загальна динаміка була у 2009 році, а цінова у 2010р.

Розділ 2. Вплив умов торгівлі на розвиток виробництва в окремих секторах економіки України