По-друге, тому що для вираження емоцій більше, ніж для будь-якого іншого типу мовного висловлювання характерні складні, багатоступінчасті символи - фразеологічні обороти, розгорнуті метафори, часом охоплюють набагато більш великий текстовий простір, ніж одне словосполучення або речення. Подібні форми у переважній більшості випадків не збігаються в різних мовах і спроби перекладати їх стійкими еквівалентами не завжди увінчуються успіхом як зі стилістичної, так і з власно емотивної точки зору. Завдання перекладача не просто донести до іншомовного реципієнта певну фактологічну інформацію, а викликати у нього емоції, максимально наближені до тих, які оригінал даного висловлювання або текстового уривку викликає у носія вихідного мови.

Нарешті, по-третє, як можна зрозуміти з наведених вище доводів, переклад емотивних висловлювань та текстових уривків більшою мірою, ніж інші види перекладу орієнтований на контекст, що створює певні труднощі для виведення деяких універсальних способів адекватної передачі емотивного змісту висловлювання і тексту іноземною мовою. Остання обставина пояснюється загальною «недовивченістю» - тобто відсутністю чітких визначень і класифікацій не тільки емотивних висловів і слів, але мовних одиниць, несучих взагалі яке б то не було естетичне навантаження. За влучним зауваженням А. А. Липгарта, «загально систематичні дисципліни - фонетика/фонологія, лексикологія, морфологія, синтаксис, тембральні дослідження - не створюють необхідної основи для суджень щодо лінгвопоетичної значущості тих чи інших одиниць, оскільки останню ці одиниці набувають, головним чином, у контексті, тоді як названі дисципліни прагнуть по можливості відволіктися від нього і по цілком зрозумілим з методологічної точки зору причин розглядати мовні одиниці різних рівнів у їх «емічній», системно-мовній, а не «етичній», мовленнєвій, іпостасі» [33].

Безумовно, переклад емоційного вираження, як і взагалі будь-який художній переклад, вимагає від перекладача не тільки глибокого знання і почуття мови, з якою він має справу, але і моральної готовності до недосконалості власного дітища, бо навряд чи ми маємо право говорити про абсолютну відповідність якого б то не було перекладу до оригінального твору.

Водночас загальновідомо, що основне завдання перекладача полягає в тому, щоб досягти адекватної передачі тексту оригіналу на мову перекладу. Поняття адекватності та його співвідношення з поняттям еквівалентності розглядається в роботах багатьох лінгвістів і перекладознавців (Я.І. Рецкер, А.В. Федоров, В.Н. Комісаров, А.Д. Швейцер, Р. Левицький та ін).

У науковій літературі підкреслюється, що домінуючу роль при досягненні адекватності грає передача мети комунікації або комунікативно-прагматичного компонента висловлювання і тексту в цілому.

Так, В.Н. Комісаров зазначає: «Передача мети комунікації має першорядне значення при перекладі» [20, с.152]. Також він висловлює іншу думку: «Важливо відзначити, що незбереження мети комунікації робить переклад нееквівалентним, навіть якщо в ньому збережені всі інші частини змісту оригіналу» [20, с.134]. На думку А. Д. Швейцера, «вимога комунікативно-прагматичної еквівалентності при всіх умовах залишається найголовнішою... Іншими словами, саме ця еквівалентність задає співвідношення між іншими видами еквівалентності - денотативною, коннотативною, текстуально-нормативною та формальною» [40, с. 81]. А.Д. Швейцер також вказує на важливість прагматичного аспекту перекладу: «Насправді, якщо зміст вихідного і кінцевого тексту сприймається по-різному їх одержувачами, то з цього випливає, що переклад як двомовний акт не досяг своєї мети» [40, с. 239].

Вчений говорить про необхідність «знайти не просто смислові еквіваленти, тобто одиниці, що позначають ті ж явища дійсності, а ті функціональні відповідники, які здатні викликати у іншомовного одержувача реакцію, схожу з тією, що дане повідомлення викликає у тих, хто читає або чує його в оригіналі» [40, с..242].

Я.І. Рецкер також вважає найважливішим завданням перекладу «передачу реального впливу тексту оригіналу на його читача, щоб у читачів перекладу виникли б такі ж прагматичні відношення до переданого повідомленню» [27, с. 12].

Комунікативно-прагматичний компонент перекладу включає такі поняття, як комунікативний намір (далі - КН), комунікативний ефект (далі - КЕ), установка на адресата (реципієнта) [40, с. 103]. Отже, для адекватної передачі цілі комунікації важливо правильно зрозуміти КН автора, спрогнозувати реакцію читача оригіналу, вплив, який текст оригіналу впливає на реципієнта вихідної мови і знайти в мові перекладу такі мовні засоби, які викличуть у свідомості реципієнта мови перекладу подібну реакцію.

Таким чином, для досягнення адекватності при перекладі публіцистичного тексту з англійської мови на українську необхідно:

1) осмислити та правильно інтерпретувати КН автора тексту, тобто зрозуміти, який комунікативний вплив автор має намір надати на англомовного реципієнта;

2) зрозуміти, який КЕ англійська публіцистичний текст справляє на англомовного реципієнта;

3) здійснити вибір таких мовних засобів в українській мові, за допомогою яких перекладач зможе надати такий ж комунікативний вплив на українськомовного реципієнта, тобто викликати таку ж реакцію в українського реципієнта, яку англійський текст викликає в англомовного читача.

Одним із способів, що дозволяє інтерпретувати КН автора, а також КЕ, що англійський текст має на англомовного реципієнта, є т.зв. емпатичний аналіз (далі - ЕА). Поняття ЕА і його процедура вперше розглядаються в роботі В.В.Гусєва [13].

Суть ЕА полягає в ототожненні себе з об'єктом емпатії, яким стає, як правило: 1) вигаданий суб'єкт (у нашому випадку-автор) для більш глибокого осмислення його світовідчуття, світосприйняття, його оцінки, ставлення до викладених подій і персонажів, 2) кінцевий реципієнт (читач) як англійського тексту з метою зрозуміти реакцію англійської реципієнта, так і українського тексту (тобто переклад) з метою осмислити реакцію українського читача на текст, створений перекладачем [13, с. 12].

Отже, враховуючи аспект адекватності, а саме важливість передачі комунікативно-прагматичного компонента при перекладі тексту, відмінності у способах вербального відображення дійсності, відмінності в структурах англійської і української мов (розглянуті в п. 1.2), при перекладі публіцистичного тексту з англійської мови на українську виникає необхідність використання перекладацьких трансформацій.

Проблеми трактування визначення та класифікації перекладацьких трансформацій розглядаються в роботах Я.І. Рецкера, В.Н. Комісарова, Л.С. Бархударова, Н.К. Гарбовського, А.Д. Швейцера, Р.К. Міньяр-Белоручева та ін.

Так, Л.С. Бархударов визначає ПТ як «численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності («адекватності перекладу») всупереч розбіжностям у формальних і семантичних системах двох мов» [46, с. 190].

Реалізація мети досягнення адекватності перекладу, в першу чергу має бути сконцентровано на донесенні емоційної позиції автора,- конкретизації емоційного змісту художнього твору, розглядаючи дану проблему Я.І. Рецкер запропонував використовувати термін «експресивна конретизация» (далі - ЕК).

Я.І. Рецкер розглядає ЕК у зв'язку з більшим ступенем конкретності та експресивності української мови [27, с. 133], мотивуючи необхідність використання ЕК при перекладі з англійської мови тим, що «експресивна адекватність є вирішальним моментом при виборі слова в перекладі» [27, с. 132].

Вчений зазначає також, що прийом ЕК в ряді випадків неминуче поєднується з прийомом компенсації [27, с. 140]. Крім того, він вказує на випадки, при яких ЕК використовується для виділення і підкреслення іронії. При цьому «в орбіту цього прийому в порядку експресивного узгодження залучаються й інші члени речення, незалежно від того, якими частинами мови вони виражені» [27, с. 130].

Оскільки необхідність ЕК обумовлена властивостями української мови, вона закономірна не тільки при перекладі художнього тексту, там, де англійською мовою в тексті експресивний відтінок виражений контекстом або створюється ситуацією, в перекладі на українську мову експресія підтримується мовними засобами» [27, с. 137], наприклад:

The point of the doctor's question suddenly hit him. He sat upright with a jerk and slapped the top of the control column with the flat of his hand. “Holy smoke, that's right. I had fish too.

Сенс питання, нарешті, дійшов до нього. Він судорожно випростався у креслі і схопився рукою за штурвал.

- Чорт, адже вірно! Я теж їв рибу!

Тим не менш, Я. І. Рецкер говорить про ЕК стосовно тільки до лексичного значення мовної одиниці. У цій же роботі ЕК розглядається дещо ширше: як на лексичному, так і на синтаксичному рівні. Крім того, на наш погляд, необхідність використання ЕК при перекладі публіцистичного тексту з англійської мови на українську продиктована рядом факторів, які можна розділити на дві групи:

1) екстралінгвістичні (до них належать відмінності в способах вербального відображення дійсності в КМ українців і англійців, а також домінуюча роль передачі комунікативно-прагматичного компонента при перекладі тексту), наприклад :

The doctor stepped back to leave, but Dun shot at him : Just a minute. As the doctor paused, he went on, I'm in charge of this flight and I must know the facts. Lay it on the line. What are the chances that I'll be all right?

Baird shook his head angrily, his composure momentarily deserting him. “I wouldn't know,” he said savagely. “You just can't apply any rules to a thing like this.

He was halted again before he could leave the flight deck.

Oh, Doctor.

Yes?

Glad you're aboard.

Доктор вже повернувся, щоб вийти, але Дано його притримав:

- Хвилинку, доктор! В моїх руках доля пасажирів і машини, і я повинен знати правду. Викладайте все! Скільки шансів за те, що зі мною все буде гаразд?

Бейрд сердито похитав головою, його холоднокровність моментально його покинула.

Я не знаю, - відповів він жорстко. - У таких випадках ніякі правила не діють. - І зібрався вийти.

Але командир ще раз зупинив його:

Доктор...

Так?

Яке щастя, що ви опинилися на борту!

2) лінгвістичні (тобто відмінності англійської та української мови за категоріями конкретності - абстрактності, експліцитності - імпліцитності та експресивності - нейтральності), наприклад :

Baird left without another word. Dun took a deep breath, thinking over what had been said and searching in his mind for a possible course of action. Not for the first time in his flying career, he felt himself in the grip of an acute sense of apprehension, only this time his awareness of his responsibility for the safety of a huge, complex aircraft and nearly sixty lives was tinged with a sudden icy premonition of disaster. Was this, then, what it felt like? Older pilots, those who had been in combat in the war, always maintained that if you kept at the game long enough you'd buy it in the end. How was it that in the space of half an hour a normal, everyday, routine flight, carrying a crowd of happy football fans, could change into a nightmare nearly four miles above the earth, something that would shriek across the front pages of a hundred newspapers?

Бейрд мовчки вийшов. Дано глибоко зітхнув, думаючи про те, що почув і перебираючи в голові можливі варіанти дій. Не в перший раз в його льотній практиці його охоплювало сильне почуття небезпеки, але зараз до відчуття відповідальності за безпеку величезної складної машини і майже шістдесяти людських життів домішувалося гостре крижане відчуття біди. Що це за почуття? Старші пілоти, ті, хто брав участь у повітряних боях під час війни, стверджували, що якщо наполегливо ганятися за дичиною, то вона, врешті-решт, тобі дістанеться. Як сталося, що протягом півгодини нормальний, звичайний щоденний рейс, заповнений натовпом щасливих футбольних "фанів", міг перетворитися на кошмар на висоті близько чотирьох миль над землею? І ця історія може з'явитися на перших сторінках сотень газет! Отже, на основі проведеного аналізу сформулюємо власне визначення прийому ЕК: під експресивною конкретизацією ми будемо розуміти лексичне і/або граматичне перетворення з метою експлікації авторської позиції і його оцінок, який полягає в тому, що абстрактні за значенням і нейтральні за забарвленням засоби вихідної мови замінюються на більш конкретні за значенням і експресивні за забарвленням засоби мови перекладу. Таким чином, експресивна конкретизація є перекладацьким прийомом, що забезпечує адекватну передачу комунікативного наміру автора тексту на мову перекладу, а значить, і планований їм вплив на реципієнта.

2.2 Використання перекладацьких прийомів трансформації в практиці перекладу емотивно забарвлених текстів англійської художньої літератури

емотивний лінгвістичний перекладацький англійський

2.2.1 Використання перекладацьких прийомів трансформації на лексичному рівні

Перш ніж ми приступимо до аналізу прикладів, необхідно зазначити, що перекладені нами уривки з книги А. Хейлі «Flight Into Danger» (Небезпечний політ) потрібно розглядати в контексті загальної емоційності даного твору. Цей твір - один з ранніх творів А. Хейлі, який написаний у співавторстві з Д. Кеслом і присвячений роботі пілотів, під час якої нерідко виникають екстремальні, повні драматизму ситуації [44].

Сам твір побудований на складній в емоційному сенсі ситуації, коли в силу трагічних обставин за кермом величезного літака із пасажира ним опиняється пілот, який ніколи не керував потужними та великим літаками, який за підтримки окремих пасажирів, членів екіпажу, наземних служб, успішно впорається із завданням, саджає літак, спасає кілька десятків людських життів.

Відповідна лексика та семантика даного твору є емотивною, відкриває перед перекладачем широке поле для використання різноманітних перекладацьких трансформацій. У межах теорії перекладу дослідження базується на запропонованій В.М. Комісаровим концепції художнього перекладу як виду перекладацької діяльності, основне завдання якого полягає у породженні мовою перекладу мовленнєвого твору, здатного надавати художньо-естетичний вплив на рецептора перекладу, що зумовлює відхилення від максимально можливої смислової чіткості з метою забезпечити художність перекладу.

Це положення обумовлює два інших взаємозв'язаних принципів, що лежать в основі даного дослідження є: принцип необхідності перекладацьких трансформацій і принцип функціональних відповідностей як основи лінгвістичного підходу до тексту при перекладі [20].

В цьому контексті використання прийому ЕК безумовно є перспективним із точки зору необхідності досягнення адекватності при перекладі художнього тексту з англійської мови на українську мову. Водночас приступаючи до перекладу потрібно розуміти, що у порівнянні з лексичними еквівалентами в англійській мові українські лексичні одиниці відрізняються більшим ступенем конкретності. На це звертають увагу дослідники, які вивчають лексичний склад цих мов.

Так І.Р. Гальперин вказує на явище широкозначності, що представляє собою найбільш важливу типологічну рису англійської лексичної системи. Проблема широкозначності, «лексично «порожніх» слів заступників» англійською мовою порушується у роботах В.Н. Ярцевої, І.В. Арнольд, Н.Н. Амосової, Р.Р. Николаевської та ін. У роботі останньої авторки простежується «тенденція в сучасній англійській мові використовувати слова якомога більш широкозначні, «порожні» з точки зору лексичного змісту» [25, с. 85]. Як вважає І.В. Арнольд, широке значення визначається «як співвіднесене з поняттями досить широкого обсягу, виявляє високий ступінь узагальнення в мові, але отримує відоме звуження, конкретизацію у мовленні» [2].

Переходячи до практичних аспектів перекладу потрібно наголосити, що в силу вже проаналізованих у цій роботі властивостей англійської та української письмової мови (у зв'язку з категоріями конкретності - абстрактності, експліцитності - імпліцитності, експресивності - нейтральності) адекватна передача емотивного дискурсу лише за рахунок використання прийому експресивної конкретизації.

Розглянемо використання прийому ЕК на різних рівнях: лексичному, синтаксичному і комплексно (на кількох рівнях одночасно).

Прийом ЕК стосовно до лексичного рівня полягає у заміні більш абстрактною за значенням і нейтральною за забарвленням лексичної одиниці у вихідній мові на більш конкретну за значенням і експресивну за забарвленням лексичну одиницю в мові перекладу з метою експлікації авторської позиції та надання потрібного впливу на кінцевого реципієнта.

В англійському реченні прихована авторська іронія, викликана негативним ставленням до подій, що диктується складною, драматичною ситуацією, яка виникла на борту повітряного судна:

Well, it was fun, - Spencer smiled, - two have already attached.

Дуже добре, - весело кинув Спенсер, - двох уже прилаштували.

Для досягнення адекватності у наведеному прикладі необхідно актуалізувати авторську емпатему, тобто осмислити та адекватно передати авторську оцінку - спробу виглядає спокійним у складній емоційній ситуації. Оскільки україномовний реципієнт звик до експліцитного вираження авторської оцінки в художньому тексті, то з метою викликати подібний КЕ, перекладач змушений використовувати прийом ЕК. Іншими словами, більш конкретна за значенням і менш експресивна за забарвленням англійська дексема «посміхнулася» (посміхнувся, усміхнувся) передається більш конкретним за значенням і експресивною за забарвленням лексемою «весело».

У той же час, вважаємо, що даний переклад не повною мірою відбиває трагізм ситуації, коли ледве чи слід говорити про те, що на борту лайнера, який терпить лихо присутні веселощі, швидше емоційній реакції Спенсера присутній саме сарказм, тому скоріше мова має йти про те, що саме він усміхнувся, ми б зі свого боку додали в даний переклад підсилюючий елемент, що показує емоційний стан Спенсера, переклали б цей уривок таким чином: Дуже добре, - Спесер криво посміхнувся, - двох уже прилаштували.

Така експресивність надає тексту негативну оціночність, яка, зокрема, досягається за рахунок метафоричності української мови, яка дає можливість оперувати такими виразами як «крива посмішка».

До речі такий перекладацький прийом зустрічається і на інших сторінках твору :

Then, in a renewal of anger at the perfidy of his body at such a time of crisis, he flung himself with all his strength and concentration into rechecking their flight path, their estimated time of arrival, the expected cross winds over the mountains, the runway plan of Vancouver.

Однак, розсердившись на зраду власного тіла в такий кризовий момент, він, зусиллям волі, взяв себе в руки і зосередився на перевірці графіка польоту, розрахункового часу прибуття, аналізі бічних вітрів над горами; особливої уваги вимагав план злітно-посадкової смуги у Ванкувері.

Не менш важливим в процесі перекладу здається актуалізація авторської емпатеми, досягнення адекватності при перекладі авторських ремарок, чому також сприяє використання прийому ЕК, про що свідчить, зокрема наступні приклади:

He pushed the thoughts from him in violent self-disgust There were things to do, things requiring his complete concentration

З почуттям внутрішнього обурення він відкинув ці думки. Його чекала робота, що вимагає граничної концентрації.

He listened to the acknowledgment, his eyes gazing bleakly at the frozen sea of cloud below and ahead. Vancouver Control sounded as crisp and impersonal as ever but he could guess at the verbal bomb he had exploded down there on the far western seaboard and the burst of activity his words would have triggered off.

Він вислухав у відповідь подяку і став пильно вдивлятися в замерзле море хмар, що розкинулося навколо. Голос ванкуверського диспетчера звучав як завжди, чітко і безособово, але він міг собі уявити, який переполох почався на далекому західному узбережжі і який вибух активності викликало його повідомлення.

Наступний приклад належить до вираження найбільш сильної емоції, а саме раптово виниклому страху, що також потребує особливого підходу до перекладу :

- He is not a pilot! We will all perish! We all dash to!!!

Він не пілот ! Ми загинемо! Всі ми розіб'ємося !

У даному випадку, як мені здається, переклад повинен бути посилений і адаптований для українського читача. Вираз «Ми всі загинемо! Всі ми розіб'ємося !» по своїй тривалості з точки зору ситуації вельми громіздкий та не відповідає самій динаміці емоції страху. Вважаємо, що цей уривок доцільно перекласти наступним чином: «Нам кінець, він не пілот, ми розіб'ємося». Як здається, даний варіант перекладу більшою мірою відповідає як динаміці ситуації, так і динаміці емоційного стану мовця. У наведеному прикладі для надання адекватного комунікативного впливу на українського реципієнта також необхідно актуалізувати авторську емпатему - адекватно передати спробу мовця описати трагізм ситуації.

Велику міру конкретності, експресивності і експліцитності українському варіанту надає використання обставини способу неминучої катастрофи, а також наявність лексичних сходів «he - we-all», які доцільно зберегти і при перекладі цього уривку.

У даному випадку можливий і інший варіант перекладу, який внесе в цей уривок семантику «припущення»: «Він не пілот! Ми можемо загинути! Ми можемо розбитися». При такому перекладі присутній нейтральний варіант «можемо розбитися», однак такий в спосіб перекладу не експлікує авторське ставлення до події, не надає такого ж емоційного впливу на читача, як попередній варіант перекладу.

Водночас, як на мене, існують випадки, коли перекладачі вдаються до невиправданого зниження емоційності ситуації, наприклад :

It's murder, - the man mumbled. -I never felt like this before.”

Жахливо, - пробурмотів він, - я ніколи не відчував себе так погано.

Як на мене цей текст потрібно перевести як: Я вмираю - пробурмотів чоловік. Я ніколи не відчував такого раніше, - з метою збереження емоційного тла ситуації.

В той же час наступний приклад дає можливості стверджувати, що далеко не завжди потрібно використовувати складні перекладацькі трансформації з метою вираження емоційного стану, оскільки оригінальний текст за рівнем своєї емоційності дає змогу українському читачу відчути всі нюанси емоційної ситуації:

No. She'd gag on it. Your wife is nearly unconscious, Childer. Hold it, now, that's nature's own anesthetic. Don't worry. She'll be all right.

Ні. Ваша дружина без свідомості, Чилдер! Підтримуйте цей стан - це природна анестезія. Не турбуйтеся, все буде добре.

У наступному прикладі використання прийому ЕК продиктовано, поряд з вимогою актуалізації авторської емпатеми, нормами експресії української мови:

What are you guys doing - having a supper ?

Чим ви, чорт би вас забрав, там займаєтеся, напевно вечеряєте ?

У даному випадку в оригіналі відсутній вираз «чорт би вас забрав», присутній у варіанті перекладу. В даному випадку перекладач пішов шляхом свідомого розширення емоційного поля тексту з метою передачі складної емоційної ситуації. Перекладач вважав, що адекватності не можливо досягти, не вдаючись до ЕК, оскільки для передачі КН автора необхідно експлікувати авторську оцінку (тут: передача презирливого ставлення до дій, осуд). Вживання більш загальних і нейтральних лексем в даному випадку не передає обуреного настрою мовця до ситуації, що виникла.

Хоча, наприклад, перекладач в даному випадку мав піти й іншим шляхом і перекласти цей уривок таким чином: Чим ви там займаєтеся, напевно вечеряєте, так це не дуже вчасно ?

Проте при використанні такого варіанту перекладу емоційний накал був би знижений, оскільки вираз «так це не вчасно» має більш розмовне забарвлення, за допомогою нього неможливо повною мірою експліцитно передати оцінку ситуації з боку мовця в силу значно меншого експресивного заряду даного виразу і більшою мірою нейтральності.

Саме такий, розширений спосіб передачі емоційної оцінки збігається зі способом вербального відображення дійсності, способом сприйняття тексту у свідомості україномовного реципієнта і здатний викликати аналогічний емоційний відгук.

Окремою проблемою є переклад емоційно забарвлених метафор, наприклад:

Like a monstrous weed, fear was taking root in the minds of most of the passengers. There were some who probably still failed to realize exactly what was going on. But most of them, especially those who could hear the groans and retching of the ones who were ill, felt the presence of a terrible crisis. The doctor's words over the public address system, once they had sunk in, had provided plenty to think about. The hubbub of dismay and conjecture following them had soon died away, to be replaced by whispers and uneasy snatches of conversation.

Як гігантський бур'ян, страх вкорінюється у свідомості більшості пасажирів. Були деякі, хто, напевно, ще не зрозумів, що відбувається. Але більшість з них, особливо тих, хто міг почути стогони і звуки, які іздавали інші пасажири, відчували, що відбувається страшна криза.

На мою думку переклад метафор дає змогу для виявлення творчого потенціалу із боку перекладача, наприклад цей текст можна перекласти варіативно: «Страх проростав у свідомість як величезний бур'ян», «Свідомість пасажирів була заражена страхом, який повільно зростав наче гігантський бур'ян» і т. ін.

Інший приклад також відноситься до проблеми перекладу метафоричних висловлювань, а точніше до варіативності перекладу :

Try blowing on your hands, don't panic, everything will be fine

Стули пельку, не панікуй, все буде гаразд.

У даному випадку англійський вираз, який буквально звучить як «подуй на свої руки» переведено нами більш експресивним і зрозумілим україномовному читачеві виразом «стули пельку», додамо, що в російському перекладі використано ще більш сильний вираз «заткнись».

Англійський варіант, а саме вираз «Try blowing on your hands» має більш загальне значення, тобто більшу ступінь абстрактності, а також нейтральності, порівняно з українськими і російськими метафоричним одиницями, що відрізняється різкою емоційною конотацією, великим градусом експресивності та конкретності. Заміна англійського виразу в даному випадку, як здається, обумовлюється, крім необхідності в експлікації емпатеми, ще й нормами використання експресивних метафор в українській мові.

Отже, без використання прийому ЕК емоційна оцінка в художньому тексті залишилася б невираженою, а отже, вимоги адекватності не було б виконано.

З наступного прикладу видно, що прийом ЕК може використовуватися не тільки на рівні окремих лексичних одиниць, але й на рівні цілісних фразових перетворень:

Nice work!!! Spencer?! You are right there?

Спенсер, ну як ви там, в порядку? Який же ви молодець, це було супер. Відмінна робота!!!

В даному випадку прийом ЕК використовується при передачі англійського сталого обороту «Nice work» загального значення і нейтрального за забарвленням, з допомогою більш конкретного і українського експресивного вираження «це було супер», яке з урахуванням використання англомовної лексеми «супер» надає уривку яскраво виражену англійську семантику захвату.

У даному випадку ми маємо справу з ЕК на високому творчому рівні - конкретність і експресивність українському перекладу надають стійкі національні вирази, що несуть в собі іншомовну семантику.

Однак експресивність досягається не лише за рахунок використання стійких фразеологічних сполучень але й завдяки використанню конструкції «який же ви молодець», яка надає дії відтінок захоплення дій Спенсера, виражений у похвалі.

Отже, для досягнення адекватності необхідно актуалізувати ситуацію з точки зору емоційного напруження, співвідносити ступінь цього напруження з українською культурою вираження емоції, інакше кажучи з українським національною емоційною поведінкою, а для адекватної передачі даної емпатеми необхідно використовувати прийом ЕК, який заснований на суттєвій трансформації вихідного тексту., як наприклад в наведеному нижче тексті :

Doctor, - the woman was saying intently, - that young girl, the stewardess -- I've seen her keep going up to the pilots' cabin. Are they well? I mean, supposing they're taken ill too -- what will happen to us?” She clutched at her husband. Hector, I'm frightened. I wish we hadn't come……

Доктор, - допитувала його рішуче налаштована дама, - ця дівчина, стюардеса - я бачила, вона йшла в пілотську кабіну. Там все нормально? Я маю на увазі, якщо припустимо, що вони захворіють, що ж буде з нами? - вона вчепилася в свого чоловіка. Гектор, я боюся. Мені здається, ми ніколи не доберемося...

В той же час звертає на себе увагу той факт, що вираз « the woman was saying intently» перекладений як «допитувала його рішуче налаштована дама», хоча вихідний текст скоріше свідчить про те, що жінка пильно дивилася на доктора, а про її рішучість в тексті оригіналу немає а ні слова.

У прикладі нижче адекватність досягається також за рахунок використання прийому ЕК, однак тут ми стикаємося з явищем широкозначності, а також вимогою дотримуватися норми сполучуваності в мові перекладу.

У наступному прикладі ЕК допомагає актуалізувати авторську емпатему за рахунок конкретизації проблеми, а також конкретизації ступеня загрози :

This is Air Traffic Control. We have an airborne emergency, higher category.

Говорить пункт авіаційного контролю. Ми отримали проблему найвищої категорії складності.

Зазначимо, що в російському перекладі дана фраза звучить як «У нас в воздухе ЧП наивысшей категории». Якщо перевести даний текст дослівно отримаємо: «У нас у повітрі НС найвищої категорії». Безумовно, що в такому вигляді дана фраза не відповідає структурі українського художнього тексту, так абревіатура «НС» - надзвичайна ситуація потребує від читача певних зусиль для її повноцінного сприйняття (на відміну від росіян, яким абревіатура «ЧП» добре знайома), вираз «найвищої категорії» також потребує уточнення. Зі свого боку вважаю за доцільне конкретизувати в процесі перекладу місце виникнення загрози, а також підсилити емоційний компонент, викласти дану фразу наступним чином:

«Увага, говорить пункт авіаційного контролю. В повітрі виникла проблема найвищої категорії складності».

Як здається емоційність буде підсилена лексемою «увага», а конкретизація місця виникнення проблеми «у повітрі» додасть тексту більшого трагізму, а з урахуванням відмінностей у картинах світу і установки на україномовного реципієнта, який звик до експліцитного вираження авторської оцінки, ми використовуємо більш конкретний і експресивний варіант перекладу.

Однак крім виконання функції логічного зв'язку, вводні слова і словосполучення часто є засобом передачі оціночності. Цю думку ми знаходимо у Г.Я. Солганика: «Ставлення мовця до того, про що він говорить», «загальна оцінка повідомлення», «вказівка на його джерело» тощо - це теж граматичні відносини, що виражаються в мові за допомогою вводних слів» [31, с. 104-105]. На думку дослідника, вводні слова «можуть змінювати модальний план викладу і таким чином здійснювати поєднання речень, перемикаючи оповідання в план оцінки, коментування» [31, с. 106].

У цілому, вводні слова і конструкції, авторські ремарки, є одним із засобів зв'язку між самостійними реченнями, як наприклад у наступних текстах:

I can do with all the help in the world, - growled Baird. - But there's not much you can do, unless you'd like to give Miss Benson and the other fellow a hand with the water.

Я можу взяти всю допомогу світу, - прогарчав той у відповідь, - але біда в тому, що ви не так вже багато можете, хіба що допомогти міс Бенсон і тому хлопцю розносити воду.

Для актуалізації авторської емпатеми, в даному випадку також необхідно використовувати прийом ЕК, оскільки в англійському реченні дані елементи містяться, але не виражені експліцитно.

У наступних прикладах, приведені емоційні вирази, які не потребують перекладацьких трансформацій, та можуть бути перекладені без зайвих перекладацьких зусиль:

Use the emergency brake! Push the red pen! - Turn left! To the left! Press the left pedal! Quietly head! We fall!

Використовуй аварійне гальмо! Тягни червону ручку! - Повертай вліво! Вліво! Натисни ліву педаль! - Пригни голову! - Ми падаємо!

Зазначимо, що у даному випадку графічні засоби, зокрема знаки оклику надають даним виразам зайвої експресивності, сама ж експресивність та емоційність досягається тим, що ці вирази застосовуються у своєрідному драматичному контексті, яким є аварійна посадка літака.

Вчені вказують, що окличні речення, або риторичні вигуки служать синтаксичним засобом переходу від одного висловлювання до іншого, а також вираження авторської оцінки. Вони містять у собі особливу експресію, посилюючи напруженість мови, наприклад :

Very well, Doctor,” said Janet quietly. “I'll do that.

Добре, доктор! Я так і зроблю.

Зазначимо, що в даному варіанті перекладу зникла ціла лексична конструкція «said Janet quietly», замість цього в тексті перекладу вставлений знак оклику, і такий спосіб перекладу цілком міняє вихідний емоційний зміст тексту:

Добре доктор, - прошепотіла Джанет, - я так і зроблю.

Наскільки такий варіант перекладу вдалий сказати важко, оскільки фактично він суттєво впливає на емоційну ситуацію, замість певного суму і розгубленості, виникає емоційне тло піднесення та рішучості.

Розглядаючи окличне речення всередині цілого фрагмента, можна встановити, що несподіваний перехід від ряду стверджувальних речень до окличних різко змінює аспект оповідання, переводячи його в модальний план і висловлюючи тим самим суб'єктивно-модальну оцінку [31, с. 195]:

У наступному прикладі ЕК досягається за рахунок використання не тільки більш конкретного значення і експресивного по забарвленню, але й із застосуванням таких графічних засобів виразу, як використання цифрового матеріалу, яким є облік відстані, по суті, як свідчить текст твору, відстані до моменту катастрофи:

110… 110… 105… 110… 110… 120… 120… 120… Stopped at 120.

110… 110… 105… 110… 110… 120… 120… 120… Зупинилася на 120.

У даному випадку одинці, в яких вимірюється відстань до землі виміряються футами. Із точки зору емоціонального впливу українському читачеві досить важко з розуміти наскільки низько летить літак. Як здається в даному випадку доцільно перевести фути в метри, вказавши в перекладі 33 метри, 33 метри, 31 метр, 33 метри, 33 метри, 36 метрів, 36 метрів, зупинилися на 36 метрах.

Таким чином наведені способи перекладу, використовуються з метою актуалізації емоційно забарвленої емпатеми, передачі авторського ставлення, надання певного комунікативного впливу на україномовного реципієнта з урахуванням особливостей властивої йому мовної свідомості (мовної картини світу), іншими словами, з метою досягнення адекватності.

2.2.2 Використання перекладацьких прийомів трансформації на синтаксичному рівні

Як вже зазначалося, ЕК на синтаксичному рівні використовується з метою надання на українськомовного реципієнта необхідного комунікативного ефекту за рахунок експлікації авторських позицій і оцінок.

У прикладі нижче ЕК полягає в експлікації союзу «і» в завершальному даний уривок реченні з метою переключити оповідання в план оцінки, коментування, тобто для актуалізації емоційної эмпатемы:

Okay, i have the picture. let us not deceive each other. I think we both recognize the situation. I flew only on a single-engine aircraft, the Spitfires and Mustangs, all I have about a thousand flying hours.

Гаразд, я готовий, і давайте не будемо обманювати один одного. Я думаю, ми обидва усвідомлюємо ситуацію. Літав я тільки на одномоторних літаках, «Спитфайрах» і «Мустангах» - у мене близько тисячі годин польоту.

Експлікація авторської позиції тут полягає в експліцитному вираженні згоди на межі рішучості. Актуалізація емоційної емпатеми, як уже не раз зазначалося, необхідна для передачі КН автора, надання потрібного КЕ на українського адресата, тобто для досягнення адекватності - вимога, яку в даному випадку можливо виконати тільки з допомогою ЕК на синтаксичному рівні, наприклад :

I tell you, the idea's crazy, you don't know what's involved, I wouldn't be able to take in a Spitfire now, let alone this.

Я кажу вам, що це божевільна ідея! Ви не розумієте, що це значить! Я б не зміг зараз управляти і Спитфайером, не кажучи вже про все це.

Як бачимо в тексті оригіналу присутнє єдине, складне речення, яке перекладач розділив на три речення в тексті перекладу, підвищивши емоційність, в тому числі і за рахунок вставлення знаків оклику.

У наступному прикладі ЕК полягає в експлікації логічної зв'язки використання вступної конструкції («неважко було здогадатися»), а також союзу «і», які переводять оповідання в план оцінки, коментування, тобто сприяють розкриттю емоційної емпатеми:

You can imagine how he is going through. This means involved additional pressures and aftereffects.

Неважко уявити, що він сильно нервує і це призводить до додаткової напруги з усіма витікаючими звідси наслідками.

Завдяки експлікації логічної зв'язки висловлювання набуває велику ступінь експресивності, оскільки зв'язка «є» має безпосереднє відношення до використання вступної конструкції «неважко було здогадатися», що містить оціночний компонент. Необхідність використання експліцитної логічної зв'язки продиктована установкою на україномовного адресата, зокрема, особливостями мовної картини світу україномовного реципієнта (тобто тенденцією легко сприймати текст з експліцитно вираженою авторською позицією).

ЕК сприяє в даному випадку правильній передачі КН автора, іншими словами, досягнення адекватності, полягає в даному прикладі в експлікації логічної зв'язки з урахуванням необхідності актуалізації авторської емпатеми, особливостей мовної картини світу україномовної особистості (потреби експліцитного вираження логічного зв'язку), цілі комунікації (надання впливу на слухачів, оскільки перед нами - уривок з промови, яка в принципі оцінює шанси на благополучне завершене проблемної ситуації, яка виникла у повітрі).

У наступному прикладі ЕК полягає у передачі стверджувальних речень оригіналу риторичними вигуками в українському уривку:

We should give him confidence. Without it, he has no chance.

А чи можемо ми вселити в нього впевненість ? Без цього у нього немає жодних шансів

Використання даного прийому перекладу дозволяє намалювати перед поглядом читача живу, зриму картину, значно скоротити дистанцію між читачем і автором, цей ефект досягається за рахунок використання лексеми «жодних», яка має вкрай негативну семантику, що, у свою чергу, сприяє передачі КН автора, надання сильного впливу на свідомість читача.

На цьому ж наголошують і вчені, вказуючи, що анафоричні паралельні конструкції часто посилюються риторичними питаннями - одного з найпоширеніших стилістичних фігур, що характеризуються чудовою яскравістю і різноманітністю емоційно-експресивних відтінків. Анафоричні питальні строфи «в стилістичному відношенні...використовуються для організації мовлення підкреслено емоційним, експресивним, схвильованим» [31, с. 170] і властиві публіцистичному стилю, який гостро потребує емоційно-експресивних засобів (як лексичних, так і синтаксичних) передачі авторської оцінки.

Серія запитань або паралельних синтаксичних конструкцій. При перекладі часто створює ефект градації, тобто такого розташування слів (словосполучень, частин складного речення), при якому кожне наступне посилює (рідше послаблює) значення попереднього, завдяки чому створюється наростання інтонації і емоційної напруги мови, наприклад :

The telephone buzzed. He snatched it up. “Yes? I see. Warn all stations and aircraft that we can accept incoming flights for the next forty-five minutes only. Divert everything with an ETA later than that. All traffic must be kept well away from the east-west lane between Calgary and here. Got that? Good.”

Задзвонив телефон. Він схопив трубку.

Так?... Зрозумів! Попередьте всі служби і літаки, що ми зможемо приймати рейси тільки протягом сорока шести хвилин. Завертайте всіх,хто прибуває пізніше. Вся західно-східна траса від Калгарі до нас повинна бути вільна... Зробили? Добре!

Дослідники не раз зазначали, що способи вираження логічного зв'язку між висловлюваннями в українській і англійській мовах не збігаються: в англійській мові логічні зв'язки часто не отримують явного вираження, тобто виводяться із самих висловлювань, передаються імпліцитно; тоді як українській мові притаманний експліцитний спосіб встановлення логічних зв'язків між реченнями.

Отже, використання перекладачем риторичних вигуків дозволяє розкрити емоційну емпатему, а значить, сприяє досягненню адекватності при перекладі художнього тексту, наприклад :

There it is. 160, isn't it?”

“Yes, that's better.”

Ну, здається, все!

Швидкість 160, так?Так, так!

Порівнюючи лексичний і синтаксичний рівні емотивності з точки зору перекладу, можна сказати, що обидва рівня можуть і повинні ефективно використовуватися для досягнення адекватності тексту, що перекладається.

Проведений аналіз показує, що лексичний рівень, порівняно з синтаксичним, ставить перед перекладачем кілька більш складні завдання, невиконання яких сильніше позначається на якості перекладу, однак він же і надає широкий репертуар засобів для вирішення цих завдань. Синтаксичний рівень створює труднощі для перекладача, в основному, за рахунок розбіжності конкретних засобів емотивності в мовах оригіналу і перекладу, але, з іншого боку, ця обставина нерідко приходить на допомогу перекладачеві, оскільки при використанні в тексті перекладу синтаксичного засобу, відсутнього в мові оригіналу, перекладене висловлювання може в окремих випадках перевершити оригінальне виразністю [33, с. 133].

2.2.3 Використання перекладацьких прийомів трансформації як комплексне перетворення

Вище ми вже звертали увагу на те, що в деяких пропозиціях або фрагментах ЕК простежується відразу на кількох рівнях: лексичному і синтаксичному.

As the plane reacts to your actions ?

Tell them - very slowly, like a wet sponge,

Як машина реагує на ваші команди ?

Скажи їм - дуже повільно, як мокра губка.

З метою актуалізації емоційної авторської емпатеми (передачі авторської прихованої іронії) ми вибрали риторичні запитання замість складно-підлеглого речення українською мовою, яке б значно зробило важкою всю конструкцію і не сприяло наданню сильного впливу на україномовного реципієнта, тобто адекватність була б в цьому випадку не досягнута.

А як можна керувати слизькою губкою ?

Водночас для того, щоб в даному тексті залишилася семантика певної вульгарності, яка присутня у першому перекладі, цей уривок можна перекласти наступним чином :

Дурне питання... А як можна керувати слизькою губкою ?

Риторичні запитання, навпаки, несуть величезний емоційний заряд, викликаючи у читача сильну емоційну реакцію, таку, яку в англомовного реципієнта викликає англійське речення. Експресія в останньому досягається за рахунок зміни лексеми «мокра» на лексему «слизька», яка в даному випадку у найбільшій мірі відповідає трагізму ситуації, коли літак фактично стає некерованим.

Як і на лексичному рівні, ЕК на синтаксичному рівні необхідна для досягнення адекватності при перекладі, а саме надання необхідного КЕ на україномовного реципієнта, що неможливо здійснити без врахування особливостей мовної картини світу україномовного та англомовного реципієнта, мети комунікації, функціональної приналежності тексту.

В цілому можна стверджувати, що перекладачі сучасної англомовної літератури справляються з поставленим завданням перекладу емотивного дискурсу, в більшості випадків проявляючи мовне чуття, витримуючи стиль оригінального твору і іноді досить винахідливо оперуючи мовою - створюючи нові лексичні форми.

Говорячи про недоліки їх роботи, слід зазначити, що часом зустрічається недбалість щодо змістовної частини окремих фрагментів тексту оригіналу і проявляється іноді «боязкість» при інтерпретації елементів, що важко перекладаються, через що виникає відчуття деякої формальності і сухості перекладеного тексту у порівнянні з оригіналом.

ВИСНОВКИ

У даному дослідженні була розглянута проблема Відтворення емотивних засобів у перекладі твору Артура Хейлі «Політ у небезпеку». Дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки. Емотивність мовних творів - це результат такого прагматичного вживання мови, основна мета якого - вираження емоційно впливаючого відношення суб'єкта мовлення до означуваного і вплив за допомогою своєї особистої емоційності на адресата.

Проблема емотивної експресії надзвичайно актуальна в лінгвістиці, що займається мовою в різних аспектах її системної організації і функціонального призначення. Одним з таких призначень, як відомо, є притаманна мові здатність реалізовувати емоційні інтенції людини.

Емоційно-емотивна семантика мови є одним із конкретних проявів суб'єктивної природи мови. Незважаючи на ряд робіт, присвячених дослідженню емоційної експресії, ця проблема залишається ще недостатньо вивченою в лінгвістиці. Це пояснюється цілим рядом обставин об'єктивного і суб'єктивного характеру, зокрема, складністю самої проблеми, яка є прикордонною областю, де перетинається цілий ряд загальнотеоретичних питань лінгвістики, психології, філософії та логіки. Хоча саме явище експресивності мовлення є легко пізнаваним, сама проблематика, пов'язана з мовними механізмами створення ефекту експресивності, потребує виявлення та визначення підстав цього ефекту і виявлення та класифікації факторів, що створюють експресивне забарвлення. Мабуть, з цієї причини поняття експресивності залишається одним з найбільш розмитих лінгвістичних концептів, а сама проблема є складною, в тому числі і з точки зору теорії перекладу.

Актуальність проблеми підкреслюється в багатьох наукових працях. Тим не менше серед лінгвістів і перекладознавців досі не сформувалося єдиного підходу до вирішення питання експресивної конкретизації.

У цій роботі з метою вирішення зазначеної проблеми використаний прийом експресивної конкретизації, який передбачає активне включення в процес перекладу творчого початку, а також дає перекладачеві певну ступінь свободи в рамках семантичного поля перекладного тесту художньої літератури.

Особливості використання прийому експресивної конкретизації при перекладі художніх текстів з англійської мови на українську в даній роботі розглядаються у зв'язку з цілим комплексом факторів, які можна поділити на дві групи: екстралінгвістичні та власне лінгвістичні.

До екстралінгвістичних факторів належать, зокрема, розбіжності у засобах вербального відображення дійсності в мовних картинах світу носіїв української та англійської мов, а також важливість адекватної передачі комунікативно-прагматичного компонента при перекладі публіцистичного тексту, тобто передачі комунікативного наміру автора, комунікативного ефекту, який англійський текст має на англомовного реципієнта, з урахуванням установки на україномовного читача.

Можливості даного прийому продемонстровані на прикладі Відтворення емотивних засобів у перекладі твору Артура Хейлі «Політ у небезпеку». Семантичне поле цього твору наскрізь пронизане емоційним дискурсом, коли навіть нейтральні за своїм змістом лексеми і звороти набувають емоційного забарвлення. У цьому зв'язку вибраний твір найбільш повно дає можливості проявити перекладачеві своє творче начало, надати переведення разом з вимогою художності, також і необхідний рівень емоційності.

Розмірковуючи про потенційні засоби удосконалення художнього перекладу емоційно навантажених текстів, на підставі зроблених спостережень можна відзначити більш гнучке і сміливе ставлення до української мови. Приміром, україномовним перекладачам рекомендується взяти на озброєння англійський принцип компресування фраз: контекст нерідко приходить на допомогу і вносить достатню ясність не тільки в англійське, але й в українське оповідання, а надмірне словникове перевантаження не йде на користь емотивним висловлюванням, де вкрай важлива компактна образність і небагатослівність.

Крім того, досить перспективним з точки зору вираженості емотивної тональності і створення художнього образу є переклади, в яких авторська емотивна номінація трактується за допомогою перекладацької, а не роз'яснюється за допомогою традиційної лексики - хоча, звичайно, прийняття подібних «перекладацьких рішень» має бути виправдано стилем оригінального тексту.

Поширеним способом підвищення ступеня вираженості емотивної тональності (і, в деяких випадках, засобом компресії українського висловлювання і додання йому більшої компактності у порівнянні з англійською) є використання суфіксів суб'єктивного ставлення - це дуже поширений в українській мові морфологічний засіб можна назвати одним з найбільш ефективних прийомів при перекладі англійських емотивних висловлювань. Як показує дослідження, адекватним засобом інтерпретації авторських неологізмів, емотивних фразових дієслів, емотивної інверсії і т. ін. практично без винятку виявляються розгорнуті фразеологічні оберти і стійкі метафори мовою перекладу. Нарешті, у дослідженні виділяється ряд емоційних станів, для маркування яких оптимально підходять засоби емотивного синтаксису української мови, відсутні або малопоширені англійською (безособові конструкції зі значенням емоційного стану), і ці засоби рекомендуються для інтерпретації описів подібних станів.

В цілому, виконана робота дозволяє констатувати, що сама проблема перекладу емотивного дискурсу тісно пов'язана з проблемою емотивної семантики, відповідно вивчення даної проблеми виходить за рамки чисто перекладацької науки, для пошуків найбільш адекватних способів перекладу необхідно залучати методи семантичного аналізу тексту, методи вербалізації емоційних концептів, що дасть можливість адекватно, з належним рівнем емоційності, перекладати тексти англомовної художньої літератури на українську мову.

ЛІТЕРАТУРА

1. Александрова О.В. Проблемы экспрессивного синтаксиса: На материале английского языка: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1984. - 212 с.

2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. -- Л.: Просвещение, 1981. - 295 с.

3. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: Учебник; Практикум / Л.Г. Бабенко, Ю.В. Казарин. - 2-е изд. - М.: Флинта: Наука, 2004. - 496 с.

4. Баллы III. Французская стилистика. - М.: Изд-во ин. лит-ры, 1961. - 394 с.

5. Бородкина О.А. Разноуровневые языковые средства выражения категории эмотивности / О.А.Бородкина//Наука и образование.- Ростовн\Д, 2006. - №3.

6. Взлетно-посадочная полоса 08. Хейли, Артур Год издания: 2000

7. Виноградов B.C. Перевод: Общие и лексические вопросы. - М.: КДУ, 2004.-240 с.

8. Винокур Г.О. О задачах истории языка. Ученые записки. - м.: Моск. Гос. Пед. Ин-та, вып.1, t.V, 1941. - С.18.

9. Гак Г. Сопоставительные исследования и переводческий анализ //Тетради переводчика. Вып. 16. - М.: Межд. отн., 1979. - С. 11-21.