Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський національній аграрний університет

Кафедра теорії та практики перекладу

Курсова робота

Явище паронімії

Виконала:

студентка 2 курсу 1 групи

лінгвістичного факультету

Т.І.Гаврилюк

Науковий керівник:

Повшедна І.В.

Біла Церква - 2014

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Явище паронімії в українській та англійській мовах
• 1.1 Визначення паронімів як лінгвістичного явища
• 1.2 Класифікація паронімів
• 1.3 Думки українських вчених щодо паронімів
• 1.4 Погляди англійських вчених на явище паронімії
• Висновок до Розділу 1
• Розділ 2. Парономазія
• 2.1 Парономазія в українській мовній традиції
• 2.2 Парономазія в англійській мовній традиції
• 2.3 Стилістичні функції використання параномазії
• Висновок до Розділу 2
• Розділ 3. Міжмовна паронімія
• Висновок до Розділу 3
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

У житті людської спільноти, як і кожної людини, мова є не лише засобом спілкування, за висловом видатного мовознавця Олександра Потебні, є божественно-людським витвором, укоріненим у вічності; вона формує особистість, дисциплінує мислення і волю, тренує пам'ять, тісно пов'язана зі світом людського духу.

Пізнання іноземної і навіть рідної мови - складна наука. Культура мовлення охоплює надзвичайно широке коло проблем, однією з яких є активне оволодіння словниковим багатством. Унаслідок взаємодії між різними мовами, так і під дією внутрішньомовних чинників з'являються слова, що мають однакове написання й звучання, але зовсім різне значення. Терміном паронімія зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого (боцман - лоцман; кремній - кремінь). Саме незнання чи нерозуміння лексичного значення слова стає причиною численних помилок в усній та писемній мові.

Серйозне дослідження паронімічних та парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій зокрема, розпочалося тільки у 60-х роках ХХ століття. У зв'язку з цим питання про паронімічні явища лишається на сьогоднішній момент одним із найбільш дискутованих та недостатньо розроблених.Термін паронім увів Арістотель ("Категорії"), який так називав похідні слова. Явище паронімії вивчається у працях Ю. Бєльчикова, И. В. Арнольда, О. С. Ахманової, И. Р. Гальперина, Н. П. Колесникова, Д. Н. Розенталя, В. В. Виноградова А. Гвоздєва, В. Григор'єва, Д. Гринчишина, О. Сербенської, О. Тараненка, О. Пономаріва та інших. Дослідження цих вчених і становлять теоретичну основу данної наукової роботи. Актуальність теми вивчення паронімів української і англійської мов, полягає у недостатньому вивченні цього явища, про що свідчить наявність у сучасній лінгвістиці суперечливих поглядів на проблему паронімії, прагнення виявити нові підходи до вивчення цього явища, знайти більш адекватні способи опису паронімічних відносин між словами. У лінгвістичній літературі відсутнє всебічне висвітлення сутності паронімів, у кожному дослідженні пропонується своє визначення, досліджується обмежене коло питань, по-різному інтерпретуються лексико-семантичні контакти в групах співзвучних слів.

Об'єктом дослідження є явище паронімії та парономазії в лексичному складі сучасної української і англійської мов.

Предметом дослідження є функціонування та вживання слів-паронімів у сучасній лексиці даних мов. Міжмовна паронімія і паронамазія, проблеми при перекладі цих мовних одиниць.

Метою дослідження є визначення суті явища паронімії, встановлення факторів, механізмів і функцій, що спонукають до актуалізації в мовній свідомості й мовномисленнєвій діяльності смислової взаємодії формально подібних, але семантично різнородових одиниць, що представляє значний науковий і практичний інтерес.

Завдання дослідження:

ь вивчити, систематизувати й провести аналіз досліджень, присвячених проблемі паронімії в українській і англійській мовах;

ь проаналізувати фактори, що спричиняються функціонування паронімів у мовленні;

ь виявити основні проблеми, пов'язані з вживанням паронімів.

Методи дослідження: виступали індуктивний та описовий, метод аналізу словникових дефініцій, пошуковий метод, систематизація та узагальнення.

Новизна дослідження полягає у тому, що в ній є спроба всебічно розглянути вживання паронімів в українській та англійській мовах, розглянути проблеми їх використання і перекладу при цьому, ураховуючи масив попередніх досліджень.

Практичне використання роботи полягає у тому, що її результати й мовний матеріал можуть бути використані в практиці викладання української та англійської мови на різних етапах навчання, у читанні лекцій і проведенні семінарів по лексикології, стилістиці.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, їх підрозділів, загального висновку, переліку використаних джерел та літературних праць. У першому розділі розглядається суть явища паронімії та параномазії в українській мові, їх різновиди і класифікації. У другому розкривається значення паронімів в англійській мові, їх особливості і третій розділ присвячений міжмовній паронімії, труднощам перекладу паронімів.

Розділ 1. Явище паронімії в українській та англійській мовах

1.1 Визначення паронімів як лінгвістичного явища

Паронімія (від грец. para - "близько, поруч, біля" і onima - "ім'я") - це явище часткової звукового подібності слів при частковому або повному відмінності значень: адресат (той, кому адресують) - адресант (той, хто адресує), інтелігентний (розумово розвинутий, освічений, культурний) - інтелігентський (властивий інтелігентові); personal "персональний, особистий" - personnel "персонал, особовий склад"; anterior "передній, попередній" -interior "внутрішній"; corps "корпус, служба" - corpse "метвець".

Існує кілька трактувань терміна "паронімія". У вужчому розумінні пароніми - близькі за звучанням і написанням слова, що мають наголос на тому самому складі, належать до однієї частини мови і до однієї тематичної групи, але мають відмінності у значенні. У такому розумінні проніми сприймаються як одне з джерел мовних труднощів, бо при недостатньому знанні словникового складу та значень слів мовець може вживати одне слово замість іншого. До таких слів належать пароніми: веліти - воліти, базилік - базиліка, компанія - кампанія, афект - ефект, жакет - жилет, career "кар'єра" - carrier "носій, перевізник", human "людський" - humane "гуманний", physics "фізика" - physique "фізичний дані", polity "форма правління" - policy "політика", shadow "тінь" - shade "відтінок", ensure/insure "гарантувати" - assure "запевнювати".

При широкому розумінні розумінні пароніми - це слова, що при повній або частковій семантичній відмінності мають певну звукову подібність, причому їх морфемний склад до уваги не береться (етика - естетика, дипломант - дипломат, камінь - кремінь, коледж - котедж, комплекс - комплект, контингент - континент, hare "заєць" - hair "волосся", skirt "спідниця" - shirt "футболка", diary "щоденник" - dairy "молочний", wander "блукати" - wonder "дивуватися, цікавитися").

Серед паронімів значне місце посідають іменники одного граматичного роду: абрис - обрис, ампер - ампір, галка - галька, opacity "неясність" - opaqueness "непрозорість", parricide "зрада батьківщині" - particide "батьковбивство", formalism "педінтичність" - formality "формальність"; рідше вони належать до різних родів: актиній - актинія, базилік - базиліка, parricide "зрада батьківщині" - particide "батьковбивство".

Паронімія зустрічається не тільки серед загальних назв, але й серед власних, наприклад, прізвищ людей: Сосюра - Соссюр, Чаплигін - Чапигін, Ейзенштейн - Енштейн (Eisenstein - Einstein); географічних назв: Абакан - Абадан, Австрія - Австралія (Austria - Australia), Будапешт - Бухарест, Швейцарія - Швеція (Switzerland - Sweden).

Пароніми утворюють по-різному, а саме: на основі спільності кореня (прохід - прихід, economical - economic), у результаті відсутності в одному із слів одного-двох звуків, наявних в іншому слові (коса - оса, вовна - бавовна, manifesto - manifest); унаслідок зміни одного звука на інший (прізвище - прозвище, проходити - приходити, adapt - adopt - adept).

1.2 Класифікація паронімів

За звуковим значенням пароніми бувають як однокореневими, так і різнокореневими.

Однокореневі (афіксальні) пароніми - відрізняються один від одного лише суфіксами або префіксами: земний "пов'язаний із землею, земною сушею" - земельний "пов'язаний із землекористуванням" - земляний "зроблений із землі" - землистий "з частками землі", "за кольором подібний до землі"; ефектний "вражаючий" - ефективний "з позитивними наслідками" - дефектний "зіпсований, з дефектом" - дефективний "ненормальний", "із психічними або фізичними вадами"; consеquent "наступний" - consequential "важливий"; especially "надто" - specially "спеціально"; advance "успіх" - advancement "висування".

Різнокореневі пароніми бувають, коли відмінності між словами спостерігаються у корені слова, як на приклад у таких словах: компанія "товариство" - кампанія "сукупність заходів"; ступінь "міра інтенсивності", "вчене звання" - степінь "добуток однакових співмножників"; гучний "голосний" - бучний "пишний", "галасливий"; веліти "наказати" - воліти "хотіти"; гамувати "заспокоювати, приборкувати" - тамувати "задовольняти потребу в чомусь", "стримувати"; continual "регулярний" - continuous "тривалий, тяглий", momentary "миттєвий" - momentous "дуже важливий", caw "каркання" - core "серцевина" - corps "корпус"; way "шлях" - weigh "важити" - whey "сироватка"..

Паронімами можуть бути слова не тільки з однієї і тієї ж частини мови, а й різних частин мови, а також різні форми одного і того ж слова: polemic "полеміка" - polemical "полемічний", accept "приймати, погоджуватися" - except "крім, окрім", wisdom "мудрість" - wise "мудрий"; thesis "теза" - theses "тези", пожежник - пожежний, сиротити - сиротіти, веснянка - веснянки, висвітлювати - освітлювати.

Семантичні зв'язки між паронімами можуть бути різними - синонімічними, антонімічними, іноді це слова з близьким, суміжним значенням або члени однієї тематичної групи. Основну групу паронімів становлять слова, що семантично пов'язані між собою, частково збігаються за морфемним складом, близькі за походженням. Паронімічними відношеннями поєднується пара слів (lay - lie, suit - suite, seize - cease), значно рідше - три або більше (draught - draughts - drought).

За лексичним значенням пароніми бувають:

Синонімічні пароніми - це слова, які є взаємозамінними в певних оточеннях покажчик - показник, , крапля - капля, слимак - слизняк, барабанити - тарабанити, линути - ринути, притаїтися - причаїтися, рипіти - скрипіти, special "спеціальний" - specific "конкретний" , campaign "кампанія" - company "компанія", canal "канал" - channel "джерело, річище", human "людський" - humane "гуманний";

Антонімічні: лепський - кепський, прогрес - регрес, експорт - імпорт, еміграція - імміграція, густо - пусто; employer "роботодавець" - employee "робітник", immigrant "іммігрант" - emigrant "емігрант", evolution "еволюція, розвиток" - revolution "революція, переворот";

Семантично близькі (контактні), ті слова, що не мають загальних словникових значень і тому в нормі не є взаємозамінними. Однак такі пароніми належать до одного семантичного поля: крикливий - кричущий, церемонний "манірний, проханий" - церемоніальний "урочистий, за певним розпорядком", цегельний - цегляний, ніготь - кіготь, м'язи - в'язи, кіш "кошик" - ківш "черпак", кристал - кришталь; special - specific; campaign - company;

Семантично різні (дистантні) пароніми відрізняються тим, що не мають явних семантичних зв'язків. Однак, на відміну від випадкових застережень, змішання дистантних паронімів регулярно відтворюється в мовленні й може бути розцінене як явище "негативної мовної норми", наприклад, помилкова взаємозаміна українських та англійських слів: газ - гас, глуз - глузд, орден - ордер, дипломат - дипломант, ефект - афект, accept "приймати" - except "заперечувати, виключати", bear "ведмідь" - beer "пиво", very "дуже" - vary "різноманітний", quiet "тихий" - quite "лише".

За ступенем зближення (подібності) звукового оформлення морфемного складу виділяють як мінімальні, так і максимальні пароніми.

Максимальні пароніми відрізняються не більше, ніж однією звуковою одиницею: стрес-струс, гамувати-тамувати, багатир - богатир, биліти - біліти, жалібний - жалобний; hare - hair,wander - wonder, inapt - inept, partisan - partisan, affect - effect.

Мінімальні пароніми, у свою чергу, вірдрізняються більш ніж однією одиницею, такими паронімами є: апендикс - апендицит, загрожувати - погрожувати, завдання - задача, індіанець - індієць, крикливий - кричущий; company - campaign, credible - creditable, elaborateness - alaboration, lay - lie, resort - resource - recourse.

Паронімічними відношеннями поєднується парами слів (lay - lie, suit - suite, seize - cease, гранат - граната, екскаватор - ескалатор), значно рідше - три або більше (draught - draughts - drought, гарнітур - гарнітура - фурнітура).

У зв'язку з явищем паронімії, тобто неможливістю взаємозаміни мовних паронімів в різних фразах, постає питання про варіантність - можливість взаємозаміни без перекручування змісту тієї або іншої фрази. До варіантності слова відносяться такі випадки, як advance, advancement; analytic, analytical, де зовнішнє розходження не веде до розриву тотожності слова.

1.3 Думки українських вчених щодо паронімів

Пароніми в сучасній українській, особливо літературній українській мові, займають значний прошарок лексики. Однак паронімія як мовне явище досліджене ще не повністю. Думки вчених щодо розуміння самої сутності явища паронімії розходяться.

Таким чином Н. П. Колєсніков відносить до лексичних паронімів будь-які співзвучні слова як однокореневі, так і різнокореневі (легальний - лояльний, струхнути - стряхнути).

Учений О. Ю. Бєльчиков вважає лексичними паронімами тільки спільнокореневі слова, які належать до однієї частини мови, але розрізняються значенням (освоїти - засвоїти, димний - димовий).

О.В.Вишнякова говорить про одноманітність наголосу в обох компонентах паронімічного ряду. В результаті чого чимало паронімів взагалі випадає з поля зору науковців.

1.4 Погляди англійських вчених на явище паронімії

Проблеми паронімії давно привертають увагу викладачів мови й тих, хто її вивчає. Часто, яке слово-паронім ужити, як правильно сказати - "a historic event", або "historical event"- ставить у глухий кут навіть людей, що непогано володіють мовою.

Словник "Academic Dictionaries and Encyclopedias" дає такі пояснення терміну "пароніми" - слова схожі за написанням і походить від одного, і того ж кореня, або слова, які відносяться до одного граматичного роду; пароніми - cлова, які схожі на омоніми, але мають невеликі відмінності в написанні або вимові і мають різне значення. Деякі пароніми відносяться до синонімів, але тільки у контексті і часто призводять до плутанини у розумінні значення. Приклади паронімів: collision "зіткнення" і collusion "таємна змова"; conjuncture "кон'юнктура або обє'днання" і conjecture "здогадка"; excise "акциз, ліцензія" і exercise "вправа, задача".

Грегорі Джеймс, словник лексикографії Рутледж 1998 року, визначає поняття паронімії як відносини між двома або більше словами, частково однакових за формою та значенням, які можуть призвести до плутанини в сприйнятті або використанні. У вузькому розумінні термін паронімії відноситься до "soundalikes" (звукової подібності слів, тобто, слова омофони: affect - effect; feminine - feminist), але в більш широкому розумінні пароніми охоплюють будь-які "lookalike" (слова схожі по вигляду) або "meanalike" (по значенню слова). На приклад: personal "персональний, особистий" - personnel "персонал, особовий склад"; anterior "передній, попередній" -interior "внутрішній"; corps "корпус" - corpse "метвець". Словник Oxford Dictionary визначає пароніми, як похідні слова, що мають схоже значення і мають спільну хоча б спільну морфему (wisdom "мудрість" - паронім до слова wise "мудрий"). Часто утворюються адоптацією іншомовних слів: preface "пролог" - паронім латинського слова prefaсio "передмова".

Висновок до Розділу 1

Явищем паронімія позначається часткова звукового подібності слів при частковому або повному відмінності їх значень. Паронімічними відношеннями поєднується парами слів, значно рідше - три або більше.

Серйозне дослідження паронімічних та парономастичних явищ, і паронімічних конструкцій зокрема, розпочалося тільки у 60-х роках ХХ століття. У зв'язку з цим питання про паронімічні явища лишається на сьогоднішній момент одним із найбільш дискутованих та недостатньо вивчених. Існує кілька трактувань терміна "паронімія".

У рамках вузького підходу пароніми обмежуються областю співзвучних однокореневих слів з різним значенням, що належать до одного лексико-граматичного розряду, це тільки спільнокореневі слова, які мають певний змістовий зв'язок і у рамках широкого підходу до паронімів відносять як однокореневі так і різнокореневі слова..

Паронімами можуть бути слова не тільки з однієї і тієї ж частини мови, а й різних частин мови, а також різні форми одного і того ж слова. За лексичним значенням пароніми бувають синонімічними - це ті пароніми, що мають схоже значення і є взаємозамінними в певних оточеннях, антонімічні - ті, що мають протилежний зміст, семантично близькі (контактні), що не мають загальних словникових значень і в нормі мови не є взаємозамінними і семантично різні (дистантні) тобто пароніми, що не мають явних семантичних зв'язків.

За ступенем зближення або подібності звукового оформлення морфемного складу виділяють як мінімальні (відрізняються не більше, ніж однією звуковою одиницею), так і максимальні пароніми (відрізняються більш ніж однією одиницею).

Розділ 2. Парономазія

Пароніми можуть ненавмисно змішуватися в мовленні, і тоді виникає мовленнєва помилка, або вони можуть зближуватися навмисно для досягнення деякого ефекту, найчастіше в художньому, публіцистичному чи рекламному тексті, переважно у вигляді заголовків до статей.

Парономазія (гр. paronomasia - "біля називання") - стилістична фігура, що виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів: талант твій латаний (Т. Шевченко); вогонь вагань (Д. Фальківський); будьте безумні - не зимні, атоми утоми (П. Тичина); серпанок серпня (І. Драч); груди грудня (М. Вінграновський); у білій білоті недосягання (В. Стус); Зимно, зимно вітер над землею віє. І кричить, і виє, і когось шукає (О. Олесь); I chose to choose the ethical choice; whether the weather is warm; a mouse's mouth was full of cheese; did you hear the sound over here?; the children ate eight cookies each; finding the missing piece of the puzzle brought me peace of mind.

Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з тої причини, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього мовлення. У прозі хоча парономазія також використовується для створення каламбурів

2.1 Парономазія в українській мовній традиції

паронім лінгвістичний мова параномазія

Парономазію можна назвати звуковою метафорою, при якій ідея звукового зближення слів поширюється на семантику і веде їх до смислового зближення. Виникають нові несподівані умовно-асоціативні образи; Синь уже синіє. Ніч іде нечутно, та для міста ночі наче і нема (В. Сосюра); Борвій-буран схопив дерева в бран; І ніжним чадом, чудом чистим бузкова свічка понад листом вже злотом-променем жива (І. Драч); Моєнечуване терпіння іще ніхто не переміг, бо за терпінням є Трипілля, аза Черніговом - Черніг (Л. Костенко); І вже болить душа на дуб здубіла, в цій чужаниці, чужбі, чужині! (В. Сгус).

Широко використовується звуко-семантичне зближення слів у сучасній українській поезії. Слова, близькі за звучанням, зазнають поетичної семантизації і створюють асоціативно-узагальнену форму, яку називають паронімічною атракцією (лат. Attractio - притягування). Паронімічна атракція може формуватися на фольклорній семантичній паралелі: Та забіліли сніги, забілиш білі, ще й дібровонька... Та заболіло тіло бурлацькеє біле, ще й головонька (Нар. пісня). Наприклад, в українській культурній традиції білий колір викликає приємні асоціації і ніби притягує до себе різні дистрибути: білі руки, біле личко, біла хата, білий лебідь, білий цвіт на калині; плаче тепер білим цвітом мамина вишня в саду (Д. Луценко) тощо.

На зв'язках і перенесенні називань - білий сніг [сивина] на скронях - зболіла душа - посивіла голова - побіліла голова - виникла асоціативно-узагальнена поетична формула білий біль: ...болем збілілим (О. Олесь); Лечу над білим болем бездоріж... (Л. Костенко); Білого болю, як білого терну (І. Драч); Прив'язаназа коси до сосни біліє, наче біль, за біль біліша (В. Стус).

2.2 Парономазія в англійській мовній традиції

Уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення. Можливе зіставлення паронімів, якщо автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між ними. Поети люблять зближати самі "невідповідні" слова, дивуючи нас своєю фантазією.

Яскравий стилістичний ефект народжує протиставлення паронімів. Звичайно в цьому випадку пароніми з'єднані протиставним сполучником і одне зі співзвучних слів дається із запереченням.

Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

Прослідкуємо як паронімія і парономазія можуть емоційно впливати на художній текст на прикладі цитат з творів відомих англомовних письменників.

1 a) Than the moon rose like a wonderful silver shield. "Потім зійшов місяць схожий на дивовижний срібний щит". (ОскарУайлд)

b) At a less anxious moment he might have been amused by the conflict his words aroused. "Можливо, що у менш хвилюючий момент, він би здивувався тим, який конфлікт спричинили його слова". (Джон Голсуорсі).

c) Forgive me, old man, for asking you not to raise your voice. "Простіть мене, старого, що прошу вас не підвищувати голос". (Пелем Ґренвіль Вудгауз)

2. a) I remember before the war, when Charles inspected the Corps on a white horse. "Я пам'ятаю, ще до цієї війни, коли Чарльз оглядав цей корпус зверху на білому коні". ( Джон Ле Карре).

b) They spent a time between death and rebirth as corpses and were buried. "У цей час вони перебували між смертю і переродженням, як трупи, і були похоронені". (Серіал "Вампіри")

3. a) He was wearing a navy blue suit, a blue shirt and a white starched collar. "Він був одягнений у темно-синій костюм, блакитну сорочку і білий накрохмалений комірець". (Мітчелл Уілсон)

b) We went into a motel court and bought a comfortable little suite for about four dollars. "Ми пішли на подвіря мотелю і купили не великий зручний комплект всього за чотири долари". (Джек Керуак)

З поданих прикладів видно, що змішання або неправильне вживання даних паронімів може призвести до грубих лексичних помилок, до каламбурів або може стати причиною комічних ситуацій. Тобто, можна відзначити, що вживаючи пароніми в мовленні треба бути досить обережним, щоб фраза не виявилась абсурдною.

Практика доводить, що і в мові навіть високоповажних політиків, що говорять рідною мовою, трапляється плутанина з паронімами. Наприклад, кілька зафіксованих "бушивізмів" - слів ужитих президентом США Дж. Бушем замість потрібного пароніма:

"Anyway I'm so thankful, and so gracious that my brother Jeb is concerned about hemisphere as well." Maiami, June 4, 2001 (малося на увазі grateful) (У всякому разі я так вдячний, і настільки милостивий, що мій брат Джеб також стурбований цією півкулею Землі.)

"I don't have to accept their tenants. I was trying to convince those college students to accept my tenants.", Feb. 23, 2000 (tenant - орендатор, наймач; tenet - доктрина, принцип) (Мені не потрібно приймати їх орендарів. Я намагався переконати тих студентів прийняти моїх орендарів.)

2.3 Стилістичні функції використання параномазії

Відкрите використання паронімів носить інший характер, коли письменник ставить їх поруч, показуючи їхні значеннєві відмінності при видимій схожості. У цьому випадку пароніми виконують різні стилістичні функції, виступаючи як засіб посилення дієвості мовлення:

1)зіткнення паронімів використається для виділення певних відповідних понять:

*Та забіліли сніги, забілиш білі, ще й дібровонька... Та заболіло тіло бурлацькеє біле, ще й головонька (Нар. пісня).

*The effect of the tornado affected the decision to evacuate the county. (Резульати спричинені торнадо вплинули на прийняття рішення про евакуацію країни.)

2) сполучення паронімів може створювати тавтологічний і звуковий повтор, що сприяє їхньому посиленню;

*Зимно, зимно вітер над землею віє. І кричить, і виє, і когось шукає (О. Олесь)

*I assure you that the company will ensure to insure your most valuable possessions. (Я запевняю вас, що компанія забезпечить страхування ваших найбільш ціних речей)

3) уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення;

*"Як у вас тяглова сила, що-небудь тягає? - Тягає!.. Оце два дні у степ вивозила курей" (О. Ковінька, "Розмова по телефону").

*A loose wheel caused the driver to lose the race. Злетівше колесо стало причиною програшу у гонці водія.

4)зіставляючи пароніми автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між ними;

*Моє нечуване терпіння іще ніхто не переміг, бо за терпінням є Трипілля, аза Черніговом - Черніг (Л. Костенко)

*The doctor prescribed a new medication and proscribed grapefruit juice. Лікар прописав нове лікування і забороненив споживати грейфрутовий сік.

Зближаючи самі "невідповідні" слова поети дивують нас своєю фантазією.Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

Висновок до Розділу 2

Якщо змішання паронімів - груба лексична помилка, то навмисне вживання двох слів-паронімів в одному реченні являє собою стилістичну фігуру, яка називається парономазією.

Парономазією називають стилістичну фігуру, що виникає на каламбурному зближенні близьких за звучанням, але різних за змістом слів. Її ще можна назвати звуковою метафорою, при якій ідея звукового зближення слів поширюється на семантику і веде їх до смислового зближення. Виникають нові несподівані умовно-асоціативні образи.

Зближаючи самі "невідповідні" слова поети дивують нас своєю фантазією. Паронімія й парономазія виконують роль звукового курсиву, виділяючи співзвучні слова, яким автор надає особливого значення.

Ставлячи пароніми поруч письменник намагається показати їхні значеннєві відмінності при видимій схожості. У цьому випадку пароніми виконують різні стилістичні функції, виступаючи як засіб посилення дієвості мовлення.

По-перше, вони слугують для виділення певних відповідних понять. По-друге, пароніми використовують для створення тавтологічних і звукових повторів, що сприяє їхньому посиленню, а також уживання паронімів може бути засобом уточнення думки. Іноді авторові досить звернути увагу на різну лексичну сполучуваність паронімів, щоб уточнити їхнє значення, або зіставляючи пароніми автор хоче показати тонкі значеннєві розходження між цими словами.

Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з тої причини, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього мовлення. У прозі хоча парономазія також використовується для створення каламбурів.

Розділ 3. Міжмовна паронімія

В англійській та українській мовах існують слова, схожі за формою, та відмінні за значенням. Здебільшого це слова інтернаціональні, запозичені як в англійську так і в україньку мову з грецької та латинської мови, але в різних значеннях, що й викликає труднощі у розумінні, скажімо, англійських слів українцями і навпаки.

Порівнюючи пароніми у двух мовах, можна помітити, що там, де в одній мові є два подібних слова з різними суфіксам, у другій мові існує тільки одне з обома значеннями, причому в українській мові таких паронімів більше, що призводить до більшої плутанини.

Готський - готичний (Gothic)

Алкогольних - алкоголічний (alcoholic)

Особовий (займенник) - особистий (речі) (personal)

Професійний - професіональний (professional)

Мовні пароніми нерідко зустрічаються в різних областях навчання, де студенти часто не знають, або, навіть знаючи, нерідко роблять помилки при використанні або перекладі таких слів. Навіть носіі англійської мови можуть плутати певні подібні за формою слова і тому для попередження помилок укладаються списки і словники паронімів, аби навчитися відрізняти паронімічні слова.

До міжмовних паронімів зараховуємо тільки такі лексичні одиниці, які мінімум у двох зіставлюваних мовах викликають хибні асоціації, ототожнюються одна з одною за фактичного розходження їх значень. Цікаво, що порівнюватися можуть не лиш пари паронімів, але й більш складні структури, що складаються з більш ніж двох слів, наприклад:

Гуманітарний, -а, -е; прикм. 1) Відноситься до людської особистості, до прав і інтересів людини: гуманітарні проблеми 2) відноситься до вивчення суспільства, культури і т.д: гуманітарні науки	humane [hju:?me?n] adj. 1) гуманний 2) цивілізований
Гуманний, -а, -у; прикм.: Направлений на благо інших; людинолюбний та чуйний; гуманна поведінка, гуманні цілі.	humanist [?hju:m?n?st] adj. гуманітарний
Гуманістичний, -а, -е; прикм.: по значенню відповідаю значенню іменника гуманізм: гуманістичні погляди	humanitarian [hju:?m?n??t??r??n], adj. гуманітарний
	humanistic [?hju:m?n?stIc] adj. гуманістичний

При зустрічі зі словами-паронімами варто приділяти їм особливу увагу. Є доцільним вводити пароніми, семантизуючи їх через синоніми й антоніми, у міру можливості постачаючи кожну пару (ряд) прикладами сполучуваності. У випадку, коли пароніми англійської мови мають своїх "паронімічних братів" в українській мові (economic/economical - економічний/економний; immigrant/emigrant - іммігрант/емігрант, evolution/revolution - еволюція/еволюція, adaptation/adoption - адаптація/адоптація братство/brotherhood - братерство/brethren), представляються можливим ці конкретні пари вводити й перекладним способом, що сприяє підвищенню культури мовлення рідної мови.

Висновок до Розділу 3

Англійська і українська мови багаті на слова, схожі за формою, та відмінні за значенням. Здебільшого це слова інтернаціональні, запозичені ці мови переважно з грецької та латинської мови, але вони мають різне значення, що й викликає труднощі у розумінні.

Порівнюючи пароніми у двух мовах, можна помітити, що там, де в одній мові є два подібних слова з різними суфіксам, у другій мові існує тільки одне з обома значеннями, причому в українській мові таких паронімів більше, що призводить до більшої плутанини.

До міжмовних паронімів зараховуємо лише такі лексичні одиниці, які мінімум у двох зіставлюваних мовах викликають хибні асоціації, ототожнюються одна з одною за фактичного розходження їх значень. Цікаво, що порівнюватися можуть не лиш пари паронімів, але й більш складні структури, що складаються з більш ніж двох слів.

Паронімія також відноситься до феномена "фальшивих друзів перекладача". Тому при зустрічі зі словами-паронімами варто приділяти їм особливу увагу. Є доцільним вводити пароніми семантизуючи їх через синоніми й антоніми, у міру можливості постачаючи кожну пару (ряд) прикладами сполучуваності. У випадку, коли пароніми англійської мови мають своїх "паронімічних братів" в українській мові стає можливим ці конкретні пари вводити й перекладним способом, що сприяє підвищенню культури мовлення рідної мови.

Висновки

Пароніми - це слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, що за умови повної чи часткової семантичної відмінності є дуже подібними за формою, унаслідок чого можуть сплутуватися в мовленні чи спеціально обіграватися зі стилістичною настановою, напр.: здравиця - здравниця, прихований - скритий, представився - преставився, hare - hair, judicial - judicious, policy - polity. Одні лінгвісти до паронімів відносять лише однокореневі слова, що мають звукову подобу, а інші дослідники до паронімів відносять як однокореневі, так і різнокореневі співзвучні слова, визнаючи єдиним критерієм їхнього об'єднання можливість випадкового змішання в мовленні.

Між паронімами наявні відношення семантичної близькості (привозити - провозити, обмотати - обметати, principal - principle,opacity - opaqueness), синонімічні (повінь - повідь, привабливий - принадливий, shade - shadow, ensure/insure - assure), антонімічні (регресивний - прогресивний, immigrant - emigrant), виділяють пароніми однієї тематичної групи (м'язи - в'язи, ніготь - кіготь, phantasm - phantom).

Пароніми об'єднують у паронімічні ряди з різною кількістю слів. А. Грищенко зазначив, що виділяють словникові, контекстуальні, чи поетичні, пароніми. Саме свідоме контекстуальне зближення слів за ознакою звукової подібності називається парономазією.

Пароніми є активно вживаними словами в різних мовних стилях. Якщо в художньому чи розмовному стилях пароніми можуть використовуватися як ефективний засіб посилення виразності, виступають засобом створення музичності фрази і каламбурів, антитез та інших стилістичних фігур, то в офіційно-діловому та науковому стилях паронімія охоплює нейтральну лексику і нерідко термінологію, неправильне оперування якими може суттєво змінити зміст документа, публічного виступу чи наукового тексту, тому це явище потребує особливої уваги, постійного звіряння зі словником і поновлення в пам'яті значень слів.

На думку О.В.Вишнякової міжмовні пароніми - такі лексичні одиниці мов, що співставляються, які в обох даних мовах можуть спричинити помилкові асоціації, ототожнюватися одна з іншою при фактичній розбіжності їх значень, наприклад, такі "патронімічні брати" українські пароніми емігрант - іммігрант і англійські emigrant - immigrant".

Опрацювавши цю тему, можна дійти висновку, що літературна мова багата різноманітністю стилістичних засобів, які надають їй виразності, гнучкості і соковитості. Чільне місце серед стилістичних засобів посідають пароніми, слова, що призводять до плутанини та непорозумінь. Тому для передачі влучної та коректної думки необхідним є постійне вивчення мови, а при цьому в нагоді стають роботи видатних вчених, укладені "словники труднощів", "словники паронімів", різні дидактичні посібники та підручники.

Список використаних джерел

Книги:

1. Бех П. Гармонія змісту й форми в поетичному перекладі // "Хай слово мовлене інакше...". Проблеми художнього перекладу. - К.:"Дніпро", 1982.

1. Верба Л. Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. Посібник для перекладацьких відділень вузів. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2003. - 160 с.

2. Гуревич Т. Межъязыковая омонимия, паронимия (на пимере английского язика)."Ложные друзья переводчика". //Знания. Понимание. Умение. - 2008. - №2.

3. Дубічинський В.В. Лінгвістичний апарат на опис лексичних та термінологічних паралелей// Збірник харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. - Харків,1993.

4. Медведєва, Людмила Михайлівна. Англійська мова: фонетика, граматика, лексика, тематичні тексти, вправи, тести, ключі / Л. М. Медведєва, Н. Ю. Холден. - К. : Дніпро, 2003. - 352 с.

5. Федунович-Швед, О. Синоніми і пароніми як композиційний засіб тексту: (на матеріалі Лукашевих перекладів "Декамерона" і "Дон Кіхота") / О. Федунович-Швед // Урок української. - 2007. - № 6. - С. 25-29. - Библиогр. в конце ст.: 11 назв.

Автореферати дисертацій:

2. Воронюк О.В. Паронімічна атракція в заголовках текстів англомовної масової комунікації: Автореф. дис. канд. - Одеса,1998.

3. Дащенко Н.Л. Паронімічна атракція української поезії 60-80 р.р. 20ст.: Автореф. дис. канд. - К.,1996.

4. Иванов С.С. Проблемы, связанные с употреблением паронимов в учебном процессе: Автореф. дис. канд. филолог. наук. - М.,2000.

5. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Навчальне вид.: 2-га част. - Вінниця, НОВА КНИГА, 2001. - 302 с.

6. Марченко А. С., Марченко О. Д., Попко О. Г., Співак Т. К., Черсунова Н. І., Якименко О. О. Українська мова та література. Комплексний довідник: 3-є вид., доп. та перероб. - Харків: ФОП Співак В. Л., 2011. - 704 с.

7. Розенталь Д.Э., Мамонов В.А. Практическая стилистика современного русского язика. - М.,1957.

8. Щерба Л.В. Избранные издания по языкознанию и фонетике. - Л.,1958.

9. Nikolenko A.G. English lexicology. Theory and practice. - Vinnytsya, Nova Knyha, 2007.

Словники:

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия,1969.

2. Бельчиков Ю.А., Панюшева М.С. Словарь паронимов современного русского языка. - М.,1994.

3. Гринчишин Д. Г., Сербенская А. А., Словарь паронимов Украинского языка. - К.: Рад. Шк., 1986, - 222 с.

4. Колесников Н.П. Словарь паронимов и антонимов. - Ростов-на-Дону: Феникс,1995.

5. Красных В.И. Толковый словарь паронимов. - М.,1999.

6. Літературознавчий словник-довідник / Гром'як Р.Т., Ковалів Ю.І. та ін. - К.: ВІД "Академія", 1997.

7. Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. - М.,1960.

8. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов/Пособие для учителя. - 3-е издание, исправленное и дополненное. - М: Просвещение, 1985 - 399 с.

9. Шкільний мегасловник з української мови/Уклад.:Т. М. Вакуленко, Н. Я. Косенко. - Х.: ВД "ШКОЛА", 2008. - 560 с.

Електронні ресурси:

1. Пароніми в українській мові. Режим доступу: http://allref.com.ua/skachaty/PARONiMI_V_UKRAyiNS-KiIy_MOVi/2

2. Тараненко О. О. Народна етимологія [Електронний ресурс] Режим доступу: Тараненко О. О. - http://litopys.org.ua/ukrmova/um53.htm

3. http://www.br.com.ua/referats/Movovedennya/7779.htm

4. http://znaimo.com.ua/Паронімія

Размещено на Allbest.ru