Переклад термінів з галузі будівельної техніки

Відомо, що говорячи про термінологію лінгвісти розрізняють: а) науку про терміни; б) фахову лексику в складі всіх слів мови або в) спеціальну лексику, котра обслуговує якусь певну галузь науки чи техніки [13, с.37].

Немає в лінгвістиці також і загально визнаної дефініції поняття "термін". Це зумовлено багатьма факторами. Термін є невід'ємним елементом певної системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між котрими існує обов'язковий та тривкий зв'язок. Таким чином, системність є одною з найважливіших умов існування терміна. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності [13, с.36-45].

Виробнича діяльність потребує безпосереднього спілкування людей, зайнятих у ній. Засобом цього спілкування, засобом обміну думками, засобом, що сприяє розвиткові тих чи інших галузей виробництва є єдина національна мова з її граматичною будовою, основним словниковим фондом та спеціальною, фаховою лексикою.

Виникнення і розвиток фахової лексики пов`язується зі спеціалізацією виробничої діяльності людей. Чим більше розвинена та чи інша галузь виробництва науки і техніки, тим більше вона має спеціальних термінів, тим багатша її термінологія [3, с.182-183].

Термінологічна лексика, яка є частиною словникового складу мови, все ж істотно відрізняється від загальновживаної. Більш того, деякі лінгвісти розрізняють також наукову й технічну термінологію. Так, Ж. Віньє та А. Мартен підкреслюють, що ця різниця зумовлена самими обставинами виникнення науки й техніки, оскільки техніка виникла, як результат довгої низки проб, які часто проводилися навмання, шляхом емпіричних пошуків ремісників та помилок; наука ж розвивалася своїм власним шляхом і, звільняючись від первинних містичних та релігійних уявлень, лише на початку 19-го століття завдяки своїм новим досягненням змогла надати нового імпульсу поширенню технічних знань. Тому "не можна вважати само собою зрозумілим, що наука і техніка належать до однієї і тієї ж галузі мислення і в мові можуть бути висловлені одними й тими самими лінгвістичними засобами… У кожному випадку мова використовує різні поняття і власні синтаксичні засоби" [9, с.11].

Разом з тим, слід визнати, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки ці дві сфери людської діяльності розвиваються паралельно, взаємодоповнюють, взаємозбагачують одна одну, що виявляється також у взаємопроникненні особливостей їх мов. Сьогодні вже є більш логічним стверджувати існування мови науки, в межах якої міститься мова техніки.

М. Зубков у своїй роботі зазначає, що наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Термін - це слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються, що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін.

Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття, тобто його зміст і межі [15, с.134].

Є.Г. Пиріков під терміном розуміє слово чи групу слів, яке має в межах окремої галузі чи спеціалізації конкретний і єдиний смисл, який виключає будь-яку можливість іншого розуміння чи тлумачення, яке б відрізнялося від розуміння, передбаченого автором [33, с.23].

Отже, в даній роботі, посилаючись на словник лінгвістичних термінів, під терміном ми розуміємо слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя тощо [39, с.306-307].

Специфіка термінів у тому, що вони однозначні у межах тієї термінологічної системи, в якій уживаються, не зв`язані з контекстом і стилістично нейтральні, наприклад: die Mцrtelleitung - шланг будівельного розчину, der Mцrtelsand - будівельний пісок та ін.

Науково-технічна термінологія - це широкий шар лексики, що інтенсивно розвивається та активно взаємодіє з іншими шарами словникового запасу мови, в першу чергу, із загальновживаною лексикою. Тому вивчення закономірностей утворення термінологічної лексики, її структури і семантики є одним з важливих завдань сучасної лінгвістики, в тому числі й перекладознавства.

Усе це сприяло тому, що в надрах сучасної лінгвістики зародилася нова дисципліна - термінознавство, яка поступово уточнює свої самостійні функції на стикові декількох наук - лінгвістики, логіки й відповідних науково-технічних спеціальностей.

Сучасна мова науки і техніки висуває до термінів кілька вимог. Найважливіші з них:

термін має відповідати правилам та нормам відповідної мови;

термін має бути систематичним;

для терміна характерна дефінітивність, тобто кожен термін співставляється з чітким окремим визначенням, яке орієнтує на відповідні поняття;

терміну властива відносна незалежність від контексту;

термін повинен бути точним;

термін має бути коротким, хоча дана вимога часто вступає в протиріччя з вимогами точності, тобто повноти терміна;

термін має прагнути до однозначності в межах однієї терміносистеми;

для термінології характерна синонімічність;

терміни експресивно нейтральні [16, ст.38]

Термін - це неізольована, залежна одиниця загальновживаної мови, якості якої притаманні іншим одиницям мови та складають повноцінну частину загального складу мовлення, властивості якої проступають більш визначено та відповідають вимогам професійного спілкування та розуміння.

Отже, правильніше буде казати про бажаний набір властивостей терміна порівняно із загальновживаним словом, а не про повну відсутність тієї чи іншої особливості в межах різних сфер мови; можна наголошувати на бажаних якостях термінологічної одиниці, але не можна вважати її неповноцінною чи непотрібною лише тому, що в неї відсутня та чи інша якість, хоча даний термін давно застосовується користувачами.

Правильним є розмежування "професіоналізмів" і "термінів", які разом складають поняття спеціальної підмови. Розташовуючись один поряд з іншим, терміни, однак, мають більш упорядкований і нормалізований характер, тоді як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які застосовуються вузьким колом спеціалістів, причому винятково в розмовній мові [16, ст.38].

Професійною лексикою називають слова і мовні звороти, що вживаються представниками певних професій, але не належать до термінів [16, с.38-39].

Отже, професіоналізми - слова, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі та ін. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни - це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми - конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії.

Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізм вживають у виданнях, призначених для фахівців (буклетах, інструкціях, порадах).

Професіоналізми, як відомо, використовують також у літературі з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах [15, с.145].

Таким чином, поняття "термінологія", "терміносистема", "термін" та "професіоналізм" є достатньо визначеними у сучасній лінгвістиці та перекладознавстві, що дозволяє проводити дослідження в межах обраної нами теми.

Хоча в укладеному нами словнику термінів будівельної техніки і немає професіоналізмів, бо матеріалом для вибірки термінологічних одиниць слугували письмові фахові тексти та словники, професійна лексика все ж існує у повсякденному спілкуванні людей, які працюють з будівельною технікою.

1.2 Шляхи виникнення термінів у галузі будівельної техніки