Криміналістичне дослідження документів
Завдання криміналістичної документалістики. Слідчий огляд документів. Суть техніко-криміналістичного дослідження. Прийоми встановлення слідів змін у документах. Дослідження машинописних текстів, поліграфічної продукції, матеріальної частини документів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.10.2012 |
| Размер файла | 79,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо виявиться, що текст нанесений через барвну стрічку (копіювальний папір), то подальшим дослідженням можна визначити модель друкарської машини: чи є вона пристроєм зі складеним або монолітним літероносієм. Складений літероносій у вигляді одиночних важелів притаманний побутовим старим друкарським машинам, ознаки і властивості яких розглянуті вище. Тексти, видрукувані на таких машинах, можна за окремими ознаками відрізнити від текстів, виконаних на машинах з монолітним літероносієм [8, 91].
Навіть при побіжному огляді машинописного і друкарського текстів у документі їх не можна сплутати з текстом, нанесеним матричним друком.
Матричний спосіб формування знаків використаний у принтерах, що дозволяє диференціювати їх за друкованим текстом у документах. Спосіб формування знаків хоча й однаковий, але різні способи відображення інформації на папері: контактний (голчастий), струменевий і електростатичний.
Матричний друк відрізняється тим, що друкована форма складається із дискретних елементів - "голок" або мікрокапілярних трубочок-сопел. Тому знак (буква) формується у вигляді пофарбованих відбитків голок і пофарбованих крапок, нанесених "вистрілюванням" барвника із сопла мікрокапіляра. Точки голками наносяться через барвну стрічку. За цією ознакою можна легко відрізняти голчасті принтери від струменевих.
Матричний друк здійснюється в автоматичному режимі за спеціальною програмою, тобто традиційні загальні ознаки машинописного тексту в даному разі за основу диференціації брати не можна, оскільки вони зберігаються до зміни програми друку, що може зробити оператор. Якщо друк кольоровий, то знаки складаються із кольорових точок (плям): чотирьох додаткових і двох складених кольорів. Зрозуміло, що навіть за участі фахівців в огляді не завжди можна встановити необхідне, потрібно провести техніко-криміналістичну експертизу документів.
Підготовка матеріалів до техніко-криміналістичної експертизи документів. Техніко-криміналістична експертиза машинописних документів вирішує комплексні ідентифікаційні і неідентифікаційні завдання:
а) здійснює ідентифікацію друкуючих машин - механічних важільних і з монолітними літероносіями;
б) встановлює групову належність за машинописним текстом сучасних друкуючих засобів з голчастим і струменедам способами відображення інформації;
в) здійснює диференціацію способів відображення на носії інформації (електрофотографічний, термографічний, термічний тощо) і пристроїв, що працюють за контактним способом. Що ж до механічних машин, то іноді за текстом можна встановити оператора (автора, який віддрукував текст).
До числа неідентифікаційних завдань належать такі: встановити, на одній чи кількох машинах видрукуваний досліджуваний документ; яка кількість примірників видрукувана в одній закладці; чи всі фрагменти документа виконані в один прийом без витягування паперу з машини або якась частина додрукована пізніше; яка давність виготовлення друкованого тексту документа.
Для вирішення цих завдань повинні бути представлені в достатньому обсязі доброякісні вільні та експериментальні зразки. Оскільки окремі ознаки і більшість загальних хисткі, а ідентифікаційний період їх обмежений строками капітального або профілактичного ремонту друкарської машини, тому вільні зразки за часом повинні бути однаковими, тобто видрукуваними в той самий час. При цьому може виявитися, що досліджуваний документ надрукований 12.07.76, а машина ремонтувалася 13.07.76. Зрозуміло, ці обставини слідчий повинен встановлювати, а потім проводити виїмку зразків.
Для одержання експериментальних зразків слідчий готує текст, який пропонує друкарці надрукувати. Якщо ставиться питання про визначення виконавця тексту, то друкарка повинна бути кваліфікованою. Нерідко експериментальні зразки пропонуються надрукувати особі, щодо якої проводиться ототожнення. Машинописного тексту повинно бути досить, принаймні стільки, щоб усі знаки клавіатури були тричі відтворені. У числі експериментальних зразків обов'язково повинні бути по порядку видрукувані (набрані) всі знаки верхнього і нижнього регістрів літероносія. Потім слід промити шрифт і повторити процедуру. Експериментальні зразки матричних друкуючих пристроїв відбирає слідчий за участю фахівця в різних режимах роботи пристрою, приблизно на такому ж папері, як і досліджуваний документ, з використанням однакового барвника, фарбуючої стрічки, копіювального паперу, якщо текст був надрукований з його допомогою. Треба одержати зразки друкуючої матриці (голівки принтера), а також зразки знаків, сформованих даною голівкою: наприклад, голчастий принтер формує конкретні букви в матриці 9 х 11 і 5x7, що підлягають дослідженню [8, 93].
Проблеми ототожнення засобів матричного і струменевого друку за їх друкованою продукцією поки залишаються в центрі уваги сучасної криміналістики і чекають на своє розв'язання.
2.6 Дослідження поліграфічної продукції
До поліграфічної продукції відносять документи державного, суспільного і приватного значення, виконані друкарським способом надрукованих машинах. За способом виготовлення поліграфічну продукцію прийнято поділяти на друкарську і оперативну. Друкарську продукцію виготовляють високим, пласким, глибоким і трафаретним друком з друкованих форм. Остання являє собою плаский предмет, на якому є друкуючі і пробільні елементи.
Для виготовлення оперативних документів використовують більш прості способи друку: ротапринтні, ротаторні, електрографічні, ксерографічні, склографічні, гектографічні, зараз більшість оперативних документів виготовляють ксерографією.
Предметами безпосереднього дослідження поліграфічної продукції є:
а) казначейські білети, білети Національного банку України, державні цінні папери та іноземна валюта;
б) посвідчення або інші документи, що видаються державними або громадськими органами, установами, підприємствами, що надають права чи звільняють від обов'язків (дипломи, атестати, посвідчення, трудові книжки, посвідчення водія, посвідчення особи та ін.) [9, 478].
Для диференціації способів друкарського виготовлення документів необхідно знати їх ознаки.
Ознаки друкованих текстів, виконаних способом трафаретного друку-дроблення знаків на дрібні елементи сітки, на якій виготовлена друкована форма, великий шар фарби по всій площі штриха.
Крім ознак друкованих форм, треба знати ознаки будови друкуючих елементів (букв, знаків), що знаходяться на поверхні форми. Друкуючі знаки бувають стандартними і нестандартними. До стандартних відносять друкарські шрифти, конструктивні особливості яких визначаються державними стандартами, а до нестандартних - шрифти, виготовлені кустарно або в заводських умовах без додержання державних стандартів.
Можна назвати такі ознаки стандартних друкованих знаків: а) однаковий рисунок однойменних букв, знаків у слові, тексті; б) однакові розміри букв та їх елементів; в) рівномірні інтервали між буквами, суворо перпендикулярне розташування знаків до лінії рядка, однаковий нахил у тексті, набраному курсивом.
Нестандартні друкуючі знаки відрізняються загальним рисунком форми, овали і півовали мають неправильну форму, штрихи нерідко скривлені і неоднакової товщини, відсічки різної форми, барвник має переривання, краї штрихів нерівні.
Поліграфічний спосіб відтворення зображень може бути: контактним, коли зображення переноситься на папір безпосередньо з друкованої форми; непрямим, якщо зображення наноситься за допомогою проміжної форми (офсетний друк); безконтактним - формування зображення дистанційне, наприклад, електрографічним способом.
Чорно-білі настільні ксерокси - необхідний атрибут будь-якого офісу, тому в орбіті правоохоронних органів ксерокопії документів зараз звичайне явище. Деякі чорно-білі ксерокопії, особливо друкарських текстів, важко відрізнити від справжніх документів. Головною ознакою ксерографічного друку є блиск часток барвника, що формують штрих. При спостереженні в мікроскоп добре видні частки порошку, іноді частки порошку розосереджені по всьому полю документа (забруднення тексту, утворення ліній, плям тощо) внаслідок несправності апарата або некваліфікованої експлуатації [9, 479].
Криміналістичне дослідження документів, виконаних сучасними друкованими формами, виділено в самостійний вид техніко-криміналістичної експертизи - "Криміналістична експертиза сучасних друкованих форм і одержаних з їх допомогою відбитків". Об'єктами експертизи є: а) друкуючі пристрої - друковані форми всіх видів; б) різні види документів, тексти яких надруковані друкарськими, оперативними способами і комп'ютерними технологіями друку; в) друкарське і кустарне устаткування, застосовуване для виготовлення друкованих форм, апаратури і способів відтворення зображення.
На експертизу можуть бути поставлені такі питання: яким способом друку виготовлений документ; яким способом виготовлена друкована форма; чи дана друкована форма використана для друкування документа; чи на даній друкуючій машині (пристрої) надрукований документ?
На експертизу надсилають документи поліграфічної промисловості, стосовно яких є версія, що вони надруковані на тому самому друкарському засобі. Якщо є інформація про вид друкарського засобу (друкуючої машини), то відбираються вільні та експериментальні зразки. Вільні зразки за часом повинні бути порівняними з урахуванням можливостей того, хто набирав текст. Експериментальні зразки вилучають у вигляді готової продукції, набраної конкретним складачем і надрукованої на конкретній друкуючій машині, принтері, ксероксі. Експертиза може ідентифікувати друковану форму і машину або встановити загальне джерело походження.
2.7 Дослідження матеріальної частини документів
При дослідженні документів прийнято розрізняти матеріали документів і засоби письма. Матеріали слід розуміти як тверде фізичне тіло, здатне відображати письмові (друковані) знаки і зберігати їх у часі. Тому сучасний документ може бути виконаний на металі, камені, пластмасі, дереві (папір, картон, фанера), бавовняних, синтетичних тканинах тощо. Відтак, до матеріалів документів відносять не тільки носії тексту як матеріальну основу, а й його складові, наприклад, клей, різні мінеральні наповнювач паперу, картону, барвники, консерванти та інші речовини, що додають паперу споживчих якостей.
До матеріалів документа належать не тільки барвники, а й знаряддя, якими пишуть, друкують, малюють, гравірують знаки і букви тексту. Це знаряддя або засоби письма - олівці, перові ручки, кулькові, капілярні ручки, плакатні пера, фломастери, друковані форми, друкарські машини будь-якої складності, інструменти гравера або злочинця, який виготовляє підроблену печатку, - засоби спеціальної письмової діяльності людини. Засоби письма в трасології є слідоутворюючими об'єктами, що залишають сліди на слідосприймаючому об'єкті. Тому при дослідженні матеріалів, документів і засобів письма нерідко вирішують ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання - чи даним засобом (олівцем, пером) виконаний конкретний текст (лист); який клас, вид барвника, котрим виконаний лотерейний білет, і чи не виконаний він барвником, виявленим у підозрюваного; який державний стандарт паперу, на якому виконане доручення, і чи однорідний він з папером, виявленим в обвинуваченого. Отже, об'єктами дослідження є матеріали документів, папір, барвники і засоби письма [10, 67].
При дослідженні документів прийнято розрізняти матеріали документів і засоби письма. Матеріали слід розуміти як тверде фізичне тіло, здатне відображати письмові (друковані) знаки і зберігати їх у часі. Тому сучасний документ може бути виконаний на металі, камені, пластмасі, дереві (папір, картон, фанера), бавовняних, синтетичних тканинах тощо. Відтак, до матеріалів документів відносять не тільки носії тексту як матеріальну основу, а й його складові, наприклад, клей, різні мінеральні наповнювач паперу, картону, барвники, консерванти та інші речовини, що додають паперу споживчих якостей [12, 169].
До матеріалів документа належать не тільки барвники, а й знаряддя, якими пишуть, друкують, малюють, гравірують знаки і букви тексту. Це знаряддя або засоби письма - олівці, перові ручки, кулькові, капілярні ручки, плакатні пера, фломастери, друковані форми, друкарські машини будь-якої складності, інструменти гравера або злочинця, який виготовляє підроблену печатку, - засоби спеціальної письмової діяльності людини. Засоби письма в трасології є слідоутворюючими об'єктами, що залишають сліди на слідосприймаючому об'єкті. Тому при дослідженні матеріалів, документів і засобів письма нерідко вирішують ідентифікаційні та неідентифікаційні завдання - чи даним засобом (олівцем, пером) виконаний конкретний текст (лист); який клас, вид барвника, котрим виконаний лотерейний білет, і чи не виконаний він барвником, виявленим у підозрюваного; який державний стандарт паперу, на якому виконане доручення, і чи однорідний він з папером, виявленим в обвинуваченого. Отже, об'єктами дослідження є матеріали документів, папір, барвники і засоби письма.
Папір - це матеріал переважно з рослинних, міцно сплетених волокон. Уперше був отриманий у II ст. у Китаї. З XIX ст. папір виготовляється головним чином із деревини. Зараз відомо понад 600 видів паперу. Найбільш відомі види паперу - для друку, газетний, фільтрувальний, світлочутливий, електроізоляційний, промисловий та ін. Папір характеризується масою (4-250 г/м2), товщиною (4-400 мкм), механічними властивостями, кольором, білизною, гладкістю, еластичністю, міцністю, прозорістю та ін. Папір є основою великої кількості різних документів.
Техніко-криміналістичне дослідження паперу дає змогу вирішувати такі питання: чи є однорідним папір досліджуваного документа і надісланого зразка паперу; чи виконано два або більше документів на папері однієї групи (класу); чи були шматки паперу до їх розриву єдиним цілим.
Письмові маси - це речовини за допомогою яких виконують текстові записи на папері. Існують різні групи письмових мас - чорнило, туш, пасти кулькових ручок, стрижні олівців (графітні, кольорові, спеціальні), штемпельна та друкарська фарби. Кожна група письмових мас має свої характеристики [14, 170].
Техніко-криміналістичне дослідження речовини штрихів проводиться з метою встановлення належності речовини штрихів до певної групи (виду чи типу); однорідності письмової маси, якою написані тексти одного чи різних документів; відповідність їх нормі; визначення підприємства-виготовлювача; встановлення приладдя, яким виконано запис у документі тощо. Технічна експертиза документів у таких випадках дає можливість встановити групову належність письмових мас. Для дослідження письмових мас використовуються різні фізико-хімічні методи.
Експертизою клейких речовин вирішуються питання про їхній склад, призначення та однорідність. Техніко-криміналістичне дослідження дає змогу встановити вид клею, що використовувався при виготовленні документа, або при наклеюванні фотокартки на документ.
Насилаючи знаряддя письма на експертизу, слідчий повинен повідомити, що знаряддя, наприклад, олівець, після написання тексту ніхто не заточував і не використовував для письма. Вільні зразки письма за часом повинні належати до часу виконання досліджуваного документа, але не пізніше цього моменту. Зараз у криміналістиці найповніше розроблена методика ідентифікаційного і неідентифікаційного дослідження засобів письма друкованим способом (друкарським). У криміналістиці і поліграфії такі знаряддя називають друкованими формами: це друковані машини, пишучі машини (канцелярські, дорожні, репортерські тощо), печатки-нумератори, штемпелі і т. ін.
До засобів письма (друкованого) слід віднести засоби матричного і графічного друку, виконуваного принтерами, комп'ютерами та іншими пристроями. Методика їх криміналістичного дослідження Перебуває в стадії розроблення. Зрозуміло, у матричному друці, що управляється, існують ознаки, які дозволяють вирішувати такі питання: яким способом надрукований документ, який використовувався принтер, чи одна установка драйвера друку використовувалася при виконанні тексту документа чи кілька. Для проведення таких досліджень рекомендується призначати комплексне дослідження, включаючи в комісію фахівців з різних галузей інформатики, криміналістики і машинного матричного друку [15, 131].
Насилаючи знаряддя письма на експертизу, слідчий повинен повідомити, що знаряддя, наприклад, олівець, після написання тексту ніхто не заточував і не використовував для письма. Вільні зразки письма за часом повинні належати до часу виконання досліджуваного документа, але не пізніше цього моменту. Зараз у криміналістиці найповніше розроблена методика ідентифікаційного і неідентифікаційного дослідження засобів письма друкованим способом (друкарським). У криміналістиці і поліграфії такі знаряддя називають друкованими формами: це друковані машини, пишучі машини (канцелярські, дорожні, репортерські тощо), печатки-нумератори, штемпелі і т. ін [17, 92].
До засобів письма (друкованого) слід віднести засоби матричного і графічного друку, виконуваного принтерами, комп'ютерами та іншими пристроями. Методика їх криміналістичного дослідження Перебуває в стадії розроблення. Зрозуміло, у матричному друці, що управляється, існують ознаки, які дозволяють вирішувати такі питання: яким способом надрукований документ, який використовувався принтер, чи одна установка драйвера друку використовувалася при виконанні тексту документа чи кілька. Для проведення таких досліджень рекомендується призначати комплексне дослідження, включаючи в комісію фахівців з різних галузей інформатики, криміналістики і машинного матричного друку.
Висновки
Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної криміналістики - наукові положення криміналістичного авторознавства. Дослідження та аналіз низки літературних джерел дали змогу зробити такі висновки і узагальнення.
У процесі розслідування злочинів, судового розгляду за кримінальними і цивільними справами нерідко доводиться встановлювати обставини, що стосуються способу і часу походження документа, джерела наявності внесених у документ змін; відновлювати його первісний зміст.
До предмета техніко-криміналістичного дослідження документів відносять питання, що вирішуються фахівцями. Це, зокрема:
1) визначення способу виготовлення документів у цілому чи їх окремих частин;
2) встановлення способу підроблення документа та початкового його змісту (з багатьох причин документ прочитати неможливо - текст повністю або частково заляпаний чорнилом, змитий, вилинялий, вицвів, утратив первісний, природний колір тощо);
3) вивчення, обстеження матеріалів, з яких виготовлено документ, - папір, тканина, полімерні маси, фарбник, клейкі речовини та ін.;
4) дослідження відбитків штампів, печаток з метою визначення спеціальних дій або системи дій, які дали можливість нанести їх на досліджуваний документ;
5) встановлення тотожності відбитків штампів та печаток (ідентифікація);
6) ідентифікація засобів, що використовуються для виготовлення документа - принтерів, друкарських машинок, касових апаратів тощо;
7) ідентифікація особи за індивідуальною каліграфією, у разі якщо частина тексту документа виконана рукописом;
8) визначення давності документа (абсолютної, відносної) або його окремих фрагментів.
Техніко-криміналістичне дослідження документів може бути проведено за постановою органів дізнання, досудового слідства, прокурора, суду, арбітражу, нотаріату, органів соціального забезпечення.
Якщо документи були об'єктами злочинних дій, то при вилученні їх перш за все необхідно оглянути. Кожний документ як офіційний діловий папір повинен мати встановлені державним стандартом реквізити; відтиски штампів, печаток, фотокартки, захисну сітку, номер, серію тощо.
Огляд документа - слідча дія, яка полягає у вивченні та дослідженні офіційних, ділових паперів з метою виявлення і фіксації тих ознак, що надають їм виразу речових доказів, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи про злочин.
Огляд документів можна поділити на декілька етапів. Однак традиційно склалося так, що при огляді документа виділяють два основних періоди. Перший період охоплює встановлення наявності співвідношення документа і певної події. Викладена в документі інформація відповідає дійсному стану речей і є правдивою. На першому етапі огляду документа можуть бути виявлені ознаки інтелектуального змісту, що свідчать про його підроблення. Другий етап слідчого огляду документа характеризується виявленням ознак матеріального"змісту. При цьому слідчий має використовувати візуальні та технічні методи. При цьому важливе значення мають основа документа (папір, тканина, полімерні матеріали і т. ін.) та засоби письма - різні фарбники.
Результати огляду документа фіксуються у протоколі відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства.
Документи, що потрапляють в орбіту розслідування, іноді бувають пошкодженими: розірваними, спаленими, замазаними брудом, смолою, барвниками, закритими тонкими шарами паперу, дерева, клею тощо. Для використання їх у доказуванні необхідно насамперед встановити документ як ціле, прочитати його зміст і визначити належність до події злочину.
Підроблення документів - протиправна діяльність, сутність якої полягає в повній або частковій зміні первісного змісту документа.
Найбільш поширеними способами підроблення документів є: дописка, підчищення, травлення, змивання, переклеювання фотографій, заміна частин документа (сторінок) чи інших його фрагментів та ін.
Дописка є способом зміни первісного змісту документа через внесення до його рукописного тексту нових літер, слів, фраз або письмових знаків. Метою дописки є зміна розуміння змісту документа.
Додруковування доцільно виявляти за ознаками розташування основного (початкового) та додрукованого тексту. Це, зокрема, незбіг лінії рядка, подвійність зображення письмового знака, різниця у структурі штрихів (обумовлені якістю стрічки друкарської машинки).
Підчищення документа - це спосіб зміни його змісту, у процесі якого триває повне або часткове механічне усунення барвника відповідного тексту.
Травлення є знебарвленням барвника штрихів тексту документа шляхом впливу на нього неорганічних речовин - лугів, а також неорганічних і органічних речовин - кислот або окиснювачів. Зміна змісту (тексту) документа здійснюється за допомогою хімічних реактивів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і знебарвлюють його. Як правило, травлення застосовується, коли основою документа є високоякісний папір - свідоцтва про народження, посвідчення водія та ін.
Змивання - це хімічне усунення барвника тексту документа. Як хімічний розчин часто використовують горілку, спирт, одеколон або ацетон, бензол. Змивання тексту документа визначається наявністю плям, порушенням проклеювання паперу. Наповнювачі паперу міняють також колір, а тому відтінок написаних знову штрихів змінений.
Переклеювання фотографій з посвідчень особи означає, що заінтересовані в цьому здійснюють підроблення мастичних або рельєфних відбитків печаток.
Заміна частин документа є способом часткового підроблення його - заміна окремих його аркушів, уклеювання деяких ділянок або переклеювання фотокартки.
Практика засвідчує, що підроблення злочинцями документів поряд з іншими способами здійснюється шляхом використання друкованих форм та їх відбитків. При цьому можуть бути використані високий, плоский глибокий, трафаретний та комп'ютерний види друку. Цинкографічний спосіб виготовлення друкованих форм є одним з видів високого друку. Отже, підроблення документів - бланків дипломів про закінчення вищих навчальних закладів, посвідчень водія тощо може реалізуватися за допомогою цинкографічного кліше.
Огляд документів - це слідча дія, яка полягає в їхньому вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів.
Список використаних джерел
1. Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - 728 с.
2. Скригонюк М.I. Криміналістика: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 496 с.
3. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 588 с.
4. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории - к практике. - М., 1988. - 304 с.
5. Белкин Р.С. и Самончик А.Н. Технико-криминалистическая експертиза документов: Учебник для вузов. - Волгоград, НД и РИО, 1978.
6. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: Атіка, 2001. - 208 с.
7. Скригонюк М.I. Філософсько-правовий контекст криміналістичної характеристики злочинів та її значення для методики розслідування // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2006. - № 6 (56). - С.26-32.
8. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Підручник для вищих закладів освіти. - К., Ін Юре, 2004.
9. Криминалистика: Учеб. для вузов / И.Ф. Герасимов, Л.Я. Драпкин, Е.П. Ищенко и др. / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Л. Драпкина. - М., 2000. - 672 с.
10. Белкин Р.С. Криминалистика. Учебник для вузов. - М.: Норма-Инф-ра, 1999.
11. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. - К.: Видавництво Юрінком Інтер, 2001. - 160 с.
12. Маркусь В.О. Криміналістика. Навчальний посібник - К.: Кондор, 2007. - 558 с.
13. Біленчук П.Д., Зубань М.А. Комп'ютерні злочини: соціально-правові і кримінолого-криміналістичні аспекти: Навчальний посібник. - К.: Укр. акад. внутр. справ, 1994. - 72 с.
14. Герасимов И.Ф. и Драпкин И.Я. Криминалистика: Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 2000.
15. Шепітько В.Ю. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів. - Харків, Право, 1998.
16. Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування при розслідуванні злочинів: Монографія. - К., 2002. - 95 с.
17. Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков. - К., 2001. - 216 с.
18. Криминалистика: Учебник/ Под ред. А.Г. Филиппова. - М., 2000. - 687 с.
19. Сучасні проблеми судово-почеркознавчої експертизи та шляхи її вдосконалення: Тез. доп. навчально-методичного семінару. - К., 2002. - 108 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття, предмет система і завдання трасології. Криміналістичне вчення про сліди. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів–відображень. Трасологічна ідентифікація та методика трасологічної експертизи. Попереднє дослідження слідів на місті події.
реферат [64,8 K], добавлен 18.01.2011Поняття і види слідів у криміналістиці. Система криміналістичного слідоведення. Криміналістична трасологія. Характеристика слідів людини. Сліди рук. Сліди ніг. Криміналістичне дослідження матеріалів, речовин, виробів з них і слідів їхнього застосування.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 07.05.2006Законодавчі аспекти створення розпорядчої документації. Форми документів та їх виготовлення. Класифікація розпорядчих документів та підстави для їх створення. Дослідження особливостей складу і форм розпорядчих документів в Жовтневого районного суду.
курсовая работа [804,3 K], добавлен 10.12.2015Вимоги до установчих документів суб'єктів господарювання, їх види. Внесення змін до установчих документів юридичних осіб та їх державна реєстрація. Скасування та відмова у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичних осіб.
реферат [14,4 K], добавлен 04.03.2012Система юридичних документів як засобу правового регулювання в кримінально-процесуальному праві. Значення процесуальних документів в кримінальному процесі. Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві. Класифікація процесуальних документів.
контрольная работа [54,0 K], добавлен 11.12.2013Класифікація документів за якісними ознаками. Види підроблених документів. Вимоги до змісту та оформленню первинних бухгалтерських документів. Характеристика основних етапів контрольно-ревізійного процесу. Документальна перевірка діяльності підприємства.
контрольная работа [29,0 K], добавлен 08.02.2011Поняття правовстановлюючого документу та інших близьких за значенням термінів. Новели законодавства у сфері нерухомості у частині оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна. Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів.
статья [24,0 K], добавлен 19.09.2017Аналіз впливу фактору характеру поверхні, що містить сліди крові, та фактору давності нанесення слідів на результативність методу. Можливість позитивного результату тесту при роботі із застарілими плямами. Скринінг-дослідження слідів, що схожі на кров.
статья [20,4 K], добавлен 27.08.2017Характеристика об’єкта господарської діяльності "Машина для виймання анодних штирів алюмінієвого електролізера" як об’єкта дослідження. Законодавча база України з набуття прав на корисну модель. Розробка документів заявки на промисловий зразок.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 22.02.2010Аналіз міжнародної та національної нормативно-правової бази стосовно легалізації документів. Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном: апостиляція і нострифікація. Процедури і критерії оцінки та визнання кваліфікацій.
дипломная работа [63,8 K], добавлен 21.07.2015
