Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу

До першої групи можна віднести стаціонарну апаратуру для проведення огляду багажу чи вантажів, принцип дії якої заснований на використанні різних видів проникаючих випромінювань. Ця апаратура призначена в основному для застосування в аеропортах, в наземних, морських пунктах пропуску на лінії перетину державного кордону на митних терміналах і має своїм призначенням виявлення на контрабандних каналах наркотиків, психотропних та інших заборонених до ввезення чи вивозу речовин. Прикладами можуть бути рентгенівська апаратура, нейтронна томографія та ін. Важливим характеристиками цих приладів є висока роздільна здатність, а також швидкість обробки аналітичної інформації в її загальному потоці. Апаратура цієї групи частіше за все призначена для контролю крупно габаритних вантажів, для неї в істотно меншій мірі має важливість такий параметр як нижня межа виявлення слідів наркотичних речовин. До другої групи варто віднести стаціонарну апаратуру високочутливого й експресного аналізу та попередньої ідентифікації наркотичних препаратів, дія якої заснована на використанні сучасних фізико-хімічних методів. Призначенням її є розв'язання завдань компонентного і структурного аналізу в комплекті з апаратурою першої групи, а також для розв'язання самостійних завдань за межами лабораторних умов. Найбільше важливими аналітичними характеристиками апаратури цього типу, відповідно до її функціонального призначення, є селективність (вибіркова дія), пропускна здатність та межа виявлення незначної кількості наркотичних речовин, що задовольняє вимозі надійного виявлення мікрокількостей і мікрослідів речовини на виявленому пакуванні, на руках перевізників тощо. До третьої групи доцільно віднести імунохімічні та хімічні тести і діагностикуми, а також малогабаритні переносні прилади на їх основі, що призначені для індивідуального використання з метою виявлення й попередньої ідентифікації наркотичних речовин безпосередньо в умовах проведення слідчих (розшукових) дій. Хімічні діагностикуми характеризує достатня чутливість на рівні кольорових крапельних реакцій і застосовують їх в основному для попереднього встановлення природи наркотику в рослинній сировині, розчинах, мазях, таблетках. Застосування таких хімічних наборів дає змогу впевнено виявляти й ідентифікувати наркотики не лише у виявлених матеріалах, на руках, предметах одягу, автотранспортних засобах, на які наркотик міг потрапити під час прямого контакту, але й проводити роботу з виявлення мікрокількостей наркотичних засобів на поверхнях різноманітних предметів, на які наркотики міг потрапити побічним шляхом, в результаті перенесення під час контакту з руками, у відбитках пальців рук осіб, що викликають зацікавленість правоохоронців [72, с.281-282].

Науковці й практики вказують на те, що сьогодні, виїжджаючи на огляд місця події, слідчий, фахівець-криміналіст мають в своєму розпорядженні різні набори інструментів і приладів широкого спектру застосування, в тому числі для виявлення та закріплення речових й інших доказів. Використовуючи сучасні інструментальні й техніко-криміналістичні засоби, протягом незначного часу (до декількох годин) можна провести попереднє дослідження речових доказів або їх експрес-аналіз, проте ці можливості використовуються в діяльності правоохоронних органів ще недостатньо [8, с.30]. На це вказали й 75% опитаних нами слідчих національної поліції [Додаток Б]. Виявлення, фіксація та вилучення з незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних, сильнодіючих речовин, їх аналогів і прекурсорів під час огляду місця події чи обшуку, а також їх дослідження вимагає використання спеціальних техніко-криміналістичних засобів, що забезпечують об'єктивність отриманих результатів, виправданість застосування певного техніко-криміналістичного засобу та його економічність. На задоволення таких вимог спрямовані пошуки криміналістів у напрямі створення уніфікованих криміналістичних валіз, спеціалізованих валіз, комплектів та спеціальних пристосувань, призначенням яких є виявлення й попереднє дослідження наркотичних засобів та сильнодіючих речовин як під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, так і в ході проведення оперативних заходів [150, с.191].

Виявлення наркотичних засобів, сильнодіючих речовин та їх прекурсорів здійснюють різними способами, зокрема, візуально, за запахом, за допомогою спеціально навчених собак, із використанням портативних детекторів-аналізаторів речовин, експрес-тестів на окремі види наркотичних речовин. Криміналістичні технічні засоби пошуку і виявлення наркотиків можуть бути пересувними (переносними) та стаціонарними. За свідченням зарубіжних правоохоронців, в основному для пошуку наркотичних засобів в різноманітних схованках, пакуваннях, тайниках, які застосовують для прихованого переміщення через кордон заборонених для перевезення речовин, підрозділи правоохоронних органів використовують чотири основних способи пошуку наркотиків: з використанням пристроїв, заснованих на механічному виявленні, на візуальному виявленні, застосуванні спеціальних пристроїв, що діють на основі ефекту проникаючого випромінювання, а також з використанням спеціально навчених собак [236, с.64].

Окремим видом інструментальних засобів пошуку і виявлення наркотиків є так звані детектори запахів. В основу їхньої дії покладено хроматографічні методи поділу речовин на окремі компоненти та їх аналіз. Для перевірки великотоннажних багажів, в яких може перевозитися наркотична речовина і які доволі часто використовують для переміщення великих партій наркотиків, застосовують рентгенівські прилади, засновані на реєстрації зміни інтенсивності рентгенівського випромінювання після проходження крізь об'єкт перевірки. Такі установки можуть бути як стаціонарними, так і пересувними і мають можливості комп'ютерної обробки сигналу, що дає змогу оператору з високим рівнем вірогідності розпізнавати наркотики в різноманітних предметах. Фахівцями із зарубіжних країн розроблено прилад для пошуку наркотиків, в основі якого лежить використання методу ядерно-квадрупольного резонансу. Цей метод розроблявся для швидкого і безпечного виявлення наркотиків в пакуваннях заморожених харчових продуктів, наприклад, в блоках креветок, без пошкодження об'єктів, які оглядають. Застосування методу ядерно-квадрупольного резонансу базується на виявленні кристалічних речовин, що містять атоми, які мають електричний квадрупольний момент. В разі опромінення таких об'єктів послідовністю радіочастотних імпульсів з різним періодом повторювання збуджені атомні ядра викликають сигнал виявлення, який сприймається приладом. Перевірка одного місця багажу на конвеєрній лінії з використанням такого пристрою триває не більше 6 секунд, але чутливість виявлення наркотику сильно коливається в залежності від характеристик наркотичних речовин і співвідношення габаритів вантажу та приймального пристрою приладу. Фізичні методи рентгеноскопії та ядерно-квадрупольного резонансу призначені для виявлення зосереджених мас наркотичних речовин. Зазначені методи, що використовуються у пошукових приладах, призначені для виявлення зосереджених мас наркотичних речовин і навіть в кращих зразках мають межу виявлення наркотиків на рівні десятка грамів. До недоліків цих фізичних методів відносять екранування сигналу металевою тарою (пакуванням) і, як наслідок, неможливість виявлення наркотичних речовин в металевих контейнерах. Для іншої ж тари ці методи є доволі високоефективними [206, с. 21].

Виявлення наркотичних речовин під час проведення слідчих (розшукових) чи негласних слідчих (розшукових) дій потребує від слідчого, спеціалістів певних навичок та заходів обережності з метою збереження їх доказового значення. Мікрочастки наркотичних речовин можуть бути на об'єктах-носіях у вигляді механічних включень і нашарувань на одязі, поверхні столів, посуді, на підлозі, в смітті, в шприцах та голках, на ватних і марлевих тампонах, а також на різного роду матеріалах і пристосуваннях, що використовуються в процесі кустарного виготовлення наркотичних засобів. Розчинами наркотиків можуть бути насичені цигарки, тютюн тощо. Залишки цих речовин можуть також міститися на медичних пристосуваннях для зважування доз речовини і на засобах для вживання наркотику [39, с.73].

В разі проведення слідчих (розшукових) дій з виявлення, фіксації та вилучення наркотичних засобів, важливу роль відіграє їх швидке розпізнавання в досліджуваній групі об'єктів. З огляду на специфічні особливості наркотиків для розв'язання поставленого завдання потрібне використання спеціальних техніко-криміналістичних засобів. Найбільш простими з них є набори хімічних реактивів, загальною вимогою до яких є відсутність потреби здійснення операцій, що потребують спеціальної лабораторної техніки та спеціальних знань у виконавців, як то: нагрівання, фільтрування, екстракція з точним розподілом шарів рідини, застосування центрифуги, використання і оцінка результатів складних хімічних реакцій. За звичай тести складають із заздалегідь підготовлених реагентів, що зберігають свої властивості протягом тривалого часу і за різних кліматичних умов.

Техніко-криміналістичні засоби виявлення наркотиків за межами лабораторних умов призначені для їх використання під час проведення слідчих (розшукових) дій з метою розв'язання окремих конкретних завдань, що висувають такі вимоги як висока продуктивність та швидкість отримання результатів за умови забезпечення високої чутливості. За таких вимог, пов'язаних зокрема й з особливостями діяльності слідчого або уповноважених співробітників оперативних підрозділів, які проводять за його дорученням чи дорученням прокурора негласні слідчі (розшукові) дії, загально визнані лабораторні методи експертного дослідження наркотичних речовин, їх аналогів або прекурсорів виявляються малоефективними з огляду на потребу тривалого часу для їх проведення, громіздкістю застосовуваного обладнання, особливих вимог до негласного відбору і надання зразків для дослідження під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а в окремих випадках - неможливістю дотримання вимог конспіративності негласної процесуальної дії. З цих причин для проведення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування злочинів у сфері протидії наркобізнесу важливим є залучення слідчим до таких дій спеціалістів [147, c.120]. Дослідники зазначених питань вказують на те, що роль спеціаліста при проведенні слідчих (розшукових) дій у провадженнях про незаконний обіг наркотичних засобів чи наркотичних речовин полягає не тільки в наданні кваліфікованої практичної допомоги з виявлення, фіксації та вилучення доказів, але й у визначенні напрямів подальшого їх використання [80, с.11]. Перспективною щодо використання як в лабораторних умовах, так і під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій вважають розробку приладу газового хроматографу мас-спектрального аналізу "Навал". Цей прилад становить собою мас-спектрометр з подвійним фокусуванням, який обладнано декількома інтерфейсами для введення зразків, зокрема й газовим хроматографом, що дає змогу здійснювати експрес-дослідження газоподібних та рідких зразків для виявлення в них наркотичних та вибухових речовин. Використання цього приладу дає можливість протягом 3 хвилин здійснювати успішний розподіл основних компонентів героїну, а також папаверину [177, с.5].

Сьогодні для попереднього дослідження наркотичних і сильнодіючих речовин вітчизняними та закордонними спеціалістами розроблені спеціальні набори експрес-тестів, що відрізняються за їхнім складом та способами застосування хімічних реагентів. Часто для тестування одного зразка фахівці рекомендують проведення кількох кольорових реакцій, до того ж особливості та послідовність здійснення тестів у різних комплектах не однакова. Більшість реакцій, що рекомендовані експрес-тестами для виявлення наркотичних речовин, є груповими і не мають достатньої вибірковості стосовно індивідуальних хімічних сполук. Тому отримані під час проведення слідчих (розшукових) дій позитивні результати таких попередніх досліджень треба розглядати як орієнтовні, що не мають достатньої доказової сили і потребують обов'язкового подальшого підтвердження шляхом проведення експертних досліджень із застосуванням сучасних фізико-хімічних методів. Особливо слід підкреслити ту обставину, що в разі виявлення відповідних об'єктів із малою масою, котрі можуть бути повністю використані під час попереднього дослідження з застосуванням експрес-тестів, такі дослідження ні в якому разі самостійно слідчим чи за їх дорученням оперативним співробітникам здійснювати не можна, а виявлені речовини направляють для їх дослідження в межах проведення судової експертизи лише спеціалістами в лабораторних умовах [39, с.77].

Різноманіття завдань з пошуку й фіксації доказів, що стоять перед працівниками слідчих підрозділів, прокурором в разі протидії злочинам в сфері наркобізнесу, особливості об'єктів-речовин, які можуть бути визнані речовими доказами, специфічні умови застосування пошукових криміналістичних засобів під час проведення слідчих чи негласних слідчих (розшукових) дій, високі вимоги до функціональних можливостей приладів, їх чутливості, надійності, вагових та габаритних й експлуатаційних характеристик зумовлюють потребу й доцільність формування самостійного наукового напряму в межах розділу науки - "криміналістичної техніки". Його основною метою має бути розробка й створення портативних та безпечних для експлуатації засобів пошуку речовин, предметів та інших об'єктів, виявлення й ідентифікаціях яких має значення для виявлення, розкриття й досудового розслідування злочинів у сфері наркобізнесу.

2.3 Використання спеціальних знань слідчим з метою виявлення доказів вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів

В процесі виявлення й розслідування злочинів в сфері наркобізнесу багато які з питань, що виникають перед органами досудового розслідування, можуть бути розв'язані лише за допомогою використання спеціальних знань. Поняття "спеціальні знання" і його наукове тлумачення досить докладно досліджено у працях науковців з криміналістики та кримінального процесу. Проблемні питання використання спеціальних знань в кримінальному провадженні у різні часові періоди досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені. Одним з перших це поняття під кутом зору щодо можливостей використання в кримінальному процесі в інтересах судочинства докладно розглянув і сформулював його криміналістичне визначення О.О.Ейсман, який зверну увагу на те, що спеціальні знання - це знання не загальновідомі і загальнодоступні, а ті, якими володіє обмежене коло спеціалістів [224, с.91].

З того часу висловлено чимало точок зору і запропоновано чимало визначень спеціальних знань, які використовуються в інтересах кримінального провадження. М.Г.Щербаковський, дослідивши дану проблему, вказує на те, що в дефініціях різних науковців присутні такі складові визначення спеціальних знань як: ознаки спеціальних знань та їх відмінність від інших знань; перелік галузей, що наповнюють обсяг поняття; обізнаних осіб, які володіють знаннями; спосіб придбання знань; ступінь регламентації залучення обізнаних осіб; ціль використання спеціальних знань. В той же час складно дати оптимальне визначення поняття спеціальних знань з урахуванням існування несхожих форм їх застосування на різних стадіях кримінального судочинства, різноманіття обізнаних осіб, які ними володіють, неоднакового ступеню регламентації і доказового значення результатів використання [223, с.42-43]. До безпосередніх завдань даного дослідження не відноситься докладне висвітлення саме цього аспекту наукової проблеми. Проте вважаємо, що, з огляду на розкриття проблем застосування спеціальних знань під час досудового розслідування доволі специфічної категорії злочинів, предметом яких виступають наркотичні засоби, психотропні речовини, варто взяти до уваги їх визначення як сукупності знань, навичок і умінь в певній галузі науки (крім правової), техніки, мистецтва або ремесел, що набуті в результаті спеціальної підготовки чи професійного досвіду і таких, що застосовуються для розслідування злочинів, проведення оперативних заходів, виконання спеціальних досліджень і судових експертиз, котре було запропоновано Є.П.Іщенком та А.О.Топорковим [83, с.472].

Слушні думки з цього приводу висловлює вітчизняний криміналіст І.В.Гора, яка вказує на те, що поняття "спеціальні знання" є галузевим юридичним. Необхідність його введення зумовлена діяльністю юрисдикційних органів з метою вирішення завдань, що перед ними ставляться. Особливими ознаками, що характеризують спеціальні знання, є такі: ці знання не є загальновідомими, загальнодоступними та одиничними; вони набуваються особою в процесі теоретичної та практичної підготовки до конкретної діяльності; неодноразово використовуються; надаються не в прямій, а у опосередкованій формі; втягуються в процес у встановленому законом порядку за наявності в учасників процесу потреби в такого роду знаннях; використовуються у передбачених процесуальним законодавством формах; їх використання пов'язане з певним рівнем освіти та/ або підготовкою, а також професіональним або іншим досвідом; такі знання сприяють забезпеченню винесення законного й обґрунтованого акту органів досудового розслідування та суду як органу судової влади. Спеціальними знаннями в кримінальному судочинстві є знання і навички, одержані в результаті фахової освіти та/або практичної діяльності в будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, які використовуються визначеними законом учасниками процесу в межах наданих кожному з них повноважень для вирішення за певною процедурою процесуальних завдань [38, с.7]. Таке визначення спеціальних знань максимально точно відбиває теоретичні положення наукознавства, законодавства і практику залучення спеціальних знань до відправлення правосуддя.

Підстави використання спеціальних знань формалізовані, вони включаються в себе такі складові частини: матеріальну правову підставу; процесуальну підставу. Їх застосування потребує правильного визначення слідчим, прокурором, судом предмету доказування за кримінальним провадженням й виявлення потреби у використанні спеціальних знань і навичок обізнаних осіб. Підставою використання спеціальних знань виступає потреба в них з метою отримання доказової інформації: шляхом встановлення в процесі дослідження фактичних даних - доказів, котрі іншим шляхом не можуть бути отримані; шляхом використання спеціальних знань для надання консультацій, роз'яснень, допомоги у формулюванні питань експерту або вчиненням інших процесуальних дій. Надзвичайно важливе значення має використання спеціальних знань під час досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень про вчинення злочинів, пов'язаних з наркобізнесом. Своєчасне встановлення того, що виявлену правоохоронними органами речовину віднесено до заборонених для вільного обігу, а її вид та кількість підпадають під ознаки кримінально караного діяння, дає можливість вчасно прийняти рішення про внесення відомостей до ЄРДР, відкриття кримінального провадження та в стислі строки провести досудове розслідування. Для цього слідчим, прокурору потрібні спеціальні знання й допомога спеціалістів в галузі дослідження наркотичних та сильнодіючих речовин, а також потрібні й власні знання щодо можливостей, компетенції експертних підрозділів і судово-експертних установ, знання основ експертної методики досліджень наркотичних речовин, їх аналогів і прекурсорів для правильної оцінки слідчим, прокурором висновків судового експерта.

Оскільки виявлення ознак вчинення злочинів у сфері наркобізнесу здійснюється частіш за все під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, то попереднє дослідження будь-яких хімічних речовин за завданнями оперативних підрозділів проводиться в експертних установах або експертно-криміналістичних підрозділах системи МВС чи СБ України із метою вирішення питання про віднесення представлених на дослідження речовин до наркотичних, психотропних чи інших заборонених до обігу, що оформлюється висновком спеціаліста. У висновках спеціалістів повинні міститися дані про характер здійсненого дослідження та обґрунтовані висновки як відповіді на запитання, які поставлені спеціалісту. Наявний висновок спеціаліста, що отриманий до початку здійснення досудового розслідування, не є доказом у процесуальному розумінні і це не лише не виключає можливості, а й навпаки - передбачає проведення в наступному судової експертизи за конкретним кримінальним провадженням для дослідження тих же наркотичних засобів чи психотропних речовин [39, с.85]. Проте, висновок спеціаліста, яким встановлено, що виявлена і вилучена з незаконного обігу оперативними працівниками речовина відноситься до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів може бути визнано підставою для прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР і початку досудового розслідування одного із злочинів, передбачених певною статтею, передбаченою Главою ХІІІ КК України.

У криміналістичній теорії не новим є питання про необхідність надання дозволу на проведення судових експертиз до початку здійснення кримінального провадження в разі необхідності з'ясування до прийняття важливого процесуального рішення властивостей, природної сутності речовини, предмету, встановлення яких вказує на ознаки вчинення злочину. Адже доказування за виявленим фактом вчинення злочину у сфері наркобізнесу розпочинається вже на етапі прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР, коли вирішується питання, чи є виявлена речовина предметом злочину і чи є підстави для початку здійснення досудового розслідування та доказування вини особи у вчиненні певного злочину. З цього приводу вітчизняний криміналіст Є.Д.Лук'янчиков вказує, що неможливо залишити поза увагою те, що проведення деяких слідчих дій конче потрібне для встановлення своєчасного встановлення даних, необхідних для прийняття правильного рішення за заявами та повідомленнями. Адже незрозуміло, чому можна проводити огляд місця події і забороняється проводити огляд документів, предметів, одягу або освідування особи, якщо це потрібно для встановлення ознак злочину, чому треба вигадувати відомчі або спеціальні дослідження речовин і предметів для встановлення ознак злочину (наркотичні речовини, вибухівка, зброя тощо), а не вирішити це питання шляхом проведення судових експертиз [105, с.26]. На це вказував і Р.С.Бєлкін коли писав про те, що спроби підмінити експертизу деякими "попередніми дослідженнями", хоча би чимось обґрунтувати рішення про порушення кримінальної справи, не тільки не вирішує проблему, але й, навпаки, може суттєво ускладнити її вирішення, потягнути за собою прямі порушення законності [14, с.105]. Його підтримала О.Р.Росинська, яка підкреслила, що в результаті попередніх досліджень об'єкти можуть змінити свій первинний стан і навіть частково або повністю бути втраченими. На практиці, зазвичай, якщо при провадженні попереднього дослідження об'єкт знищується, у подальшому експерт, який виконує судову експертизу, все одно спирається на результати цього дослідження, оскільки об'єкт на час проведення експертизи відсутній. Фактично при цьому він провадить оцінку попереднього дослідження і якщо вважає його виконаним методично правильно, а результати його обґрунтованими, то й підтверджує це у свої висновках. Таким чином, експерт підмінює собою слідчого, що вряд чи можна вважати допустимим з процесуальної точки зору. Окрім того, вказує вчена, виходить таким чином, що відбувається подвійна робота для встановлення одних і тих самих обставин. Спочатку провадиться попереднє дослідження, яке не має процесуального значення, а потім призначається та провадиться судова експертиза. У багатьох випадках без попереднього дослідження взагалі неможливо обійтися, але оскільки його результати не мають доказового значення, це дослідження потім повторюється в межах судової експертизи, тобто фактично виконується подвійна робота [159, с.211-212].

Чинним КПК України не передбачено обов'язкового звернення до експерта для проведення експертизи в разі потреби встановлення природи певних речовин, предметів, які вилучені із законного обігу і незаконне поводження з якими може становити факт вчинення злочину. Проте, у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" зазначається, що оскільки для встановлення виду, назви і властивостей наркотичного засобу, психотропної речовини, аналога такого засобу, речовини або прекурсору, їх походження, способу виготовлення чи переробки, а також належності наркомістких рослин необхідні спеціальні знання, у справах даної категорії обов'язково має бути висновок експертизи з цих питань [158, с.32-33]. Оскільки в керівних документах Верховного Суду України не акцентовано увагу на тому, що це обов'язково має бути судова експертиза, яка призначається після початку досудового розслідування, то будемо вважати, що експертне дослідження, яке проведено в межах ОРД і висновок якого залучено до матеріалів кримінального провадження як офіційний документ, який можна розглядати як джерело доказів, відповідає вимозі обов'язкового проведення експертизи.

Під час досудового розслідування злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, частіш за все експертизи призначаються: для визначення предмета злочину (виду наркотичних засобів тощо); для дослідження особи підозрюваного (судово-медична, психіатрична, психологічна, комплексна психолого-психіатрична тощо); для дослідження слідів взаємодії матеріальних тіл (дактилоскопічна, слідів взуття, транспортних засобів); для дослідження документів (технічна експертиза документів, почеркознавча; інші види експертиз - ґрунтознавча, одорологічна, компютерно-технічна тощо [80, с.11].

У практиці досудового розслідування злочинів у сфері наркобізнесу частіше за все дослідженню підлягають такі види наркотичних засобів та психотропних речовин: продукти переробки коноплі у вигляді подрібнених частин цієї рослини або зв'язаних у букет; смоли коноплі; продукти переробки маку опійного у вигляді опію-сирцю; героїн; синтетичні наркотики; фармацевтичні препарати тощо. Для вирішення питань щодо віднесення виявлених та вилучених речовин до наркотичних або психотропних органом досудового розслідування залучається експерт і призначається судова експертиза речовин, матеріалів і виробів, завданням якої є не тільки встановлення конкретного виду наркотиків, а й визначення способів виготовлення, джерел походження, визначення загального джерела переробки сировини [50, с.327].

Завданнями криміналістичної експертизи наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може бути визначено: встановлення природи речовини; встановлення способу, технології або інших характеристик кустарного виробництва наркотичного засобу або психотропної речовини; встановлення загальної родової, групової належності за природою, сировиною, технологією виготовлення; встановлення тотожності конкретної маси наркотичного засобу або психотропної речовини за окремими частинами; встановлення джерела походження наркотичного засобу або психотропної речовини (загального джерела походження декількох зразків) [50, с.200; 115, с.140]. Проведення криміналістичних експертиз наркотичних засобів здійснюється в Науково-дослідних інститутах судових експертиз Мінюсту, в Державному Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України і окремих його підрозділах, в Експертній службі СБ України в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством і відповідними відомчими нормативними актами.

Судово-біологічна експертиза наркотичних засобів та психотропних речовин вирішує завдання, що пов'язані з встановленням ботанічної належності цілих рослин або їх частин, виявленням часових характеристик (термінів збору, фази росту) та визначенням місця росту рослини, яка є наркотичною речовиною або сировиною для її отримання. Судово-фармацевтична експертиза вирішує завдання щодо відповідності складу, якості та інших властивостей наркотичної речовини вимогам, які пред'являються до фармацевтичних препаратів. Хіміко-фармацевтичні дослідження наркотичних засобів і психотропних речовин можуть бути складовою частиною криміналістичного вивчення і дослідження наркотичних засобів та психотропних речовин [50, с.200, 404]. Ці експертизи можуть з успіхом бути використані з метою отримання доказів при досудовому розслідуванні злочинів у сфері наркобізнесу.

Об'єктами експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів є: наркотичні засоби саморобного виготовлення, що отримують з рослин конопель (гашиш, канабіс, смола канабісу та ін.) та з рослин маку (опій, опійні екстракти, макова соломка, що отримують з маку снотворного, концентрат макової соломи т. ін.); синтетичні наркотичні засоби та психотропні речовини, що отримують саморобним способом; наркотичні засоби та психотропні речовини, що отримують промисловим способом (фармацевтичні препарати); розчинники, кислоти та інші речовини, а також похідна сировина, що є прекурсором, котрі використовуються для саморобного виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин; предмети-носії із слідами наркотичних і психотропних речовин [222, с.306].

Культивування у нашій країні рослин виду "мак снодійний" та рослин роду "коноплі" для промислових цілей допускається лише за умови використання насіння, зібраного із сортів рослин, у висушеній соломі яких вміст морфіну або тетрагідроканабінолу, відповідно, не перевищує 0,15% (примітка до Списку № 3 "Рослини, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей" Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770) [157]. Тому в окремих випадках може виникнути потреба у вирішенні питання щодо кількісного вмісту морфіну у зразках рослини маку (або відповідно - коноплі). Це один із випадків, коли рослинні об'єкти будуть предметом дослідження не ботанічної, а хімічної судової експертизи. За необхідності цією експертизою визначається кількісний вміст інших опійних алкалоїдів чи канабіноїдів. Однак не слід формулювати питання, які не належать до компетенції експерта, а саме: віднесення кількості наркотичного засобу до невеликої, великої чи особливо великої; характеру дії на організм людини виявлених речовин тощо. Такі питання мають бути встановлені органами досудового розслідування в інший спосіб. Доволі часто в практиці досудового розслідування виникає проблемне питання, коли навіть експертами вид вилученого під час проведення слідчих (розшукових) дій наркотичного засобу не може бути однозначно визначений і ідентифікований у відповідності до Списків № 1,2,3,4 встановленого Переліку. Це буває у тих випадках, коли до його складу входять декілька наркотичних речовин у рівних або близьких до цього кількостях та концентраціях. Наприклад, найбільш розповсюдженим об'єктом дослідження є героїн та суміші на його основі. Окрім баластних речовин такі суміші містять й інші наркотичні речовини. В таких випадках назвати представлену речовину героїном можна лише умовно, оскільки в цій речовині в певних пропорціях присутні також морфін, моноацетилморфін [39, с.86-88].

Оцінку результатів експертизи слідчий, як відомо, здійснює на підставі власного переконання та в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Для формування такого переконання у слідчого певне значення має й знання ним загальних методик досліджень наркотичних речовин та вимог до висновку експерта. Загальні засади такої оцінки не мають принципових відмінностей від оцінки експертного висновку судом. Тому слідчим варто знати й окремі недоліки, які трапляються в практиці проведення досліджень наркотичних засобів спеціалістами експертних установ чи підрозділів. Такі знання сприятимуть підвищенню ефективності роботи органів досудового розслідування за лінією боротьби з наркобізнесом. Насамперед, варто враховувати те, що різноманіття криміналістичних та інших експертних засобів і способів розв'язання складних ідентифікаційних завдань вимагає від спеціаліста точного знання меж застосування конкретної експертної методики, обсягу інформації, яку він вправі надати, сфери застосування певного методу досліджень, можливості оцінки отриманих результатів для складання обґрунтованого висновку. Аналіз наукових джерел та практичних матеріалів дає підстави стверджувати, що інколи експерти здійснюють інтерпретацію результатів дослідження не на належному науковому рівні, помилково оцінюють дані, що отримані за допомогою застосованих методів, у своїх висновках дають неповний виклад кожного з етапів експертного дослідження і не в повній мірі аналізують результати, що отримані на кожному з цих етапів. Водночас фахівці підкреслюють, що експерти в разі дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів зобов'язані дуже детально зазначати у висновку не тільки режим роботи застосованих для дослідження приладів, але й умови підготовки зразків для спектрального аналізу [143, с.33].

Водночас слідчий повинен знати, що для правильного визначення виду експертизи та оцінки її висновку необхідно звертати увагу на предмет такого експертного дослідження. Залучаючи експерта у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків, слідчі часто призначають експертизи, називаючи їх: судово-токсикологічна, судово-хімічна, біохімічна, хіміко-біологічна, фармакологічна тощо. Подібна нечіткість приводить до постановки питань, що виходять за межі спеціальних знань або компетенції експерта в галузі дослідження наркотичних засобів. Знання предмету експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів необхідне для відмежування її від інших видів судових експертиз, якими досліджуються лікарські препарати та об'єкти рослинного походження. Це дає можливість визначити компетенцію, обсяг спеціальних знань, якими повинен володіти експерт, правильно організувати проведення дослідження. Зазначена експертиза відрізняється від біологічної та фармацевтичної завданнями, об'єктами, методами дослідження та спеціальними знаннями, що потрібні експерту [78, с.232, 236-237].

При обґрунтуванні висновку про віднесення досліджуваного об'єкта до одного з наркотичних засобів експерт повинен дати посилання на чинний на момент оформлення висновку Перелік. При вирішенні питання про віднесення рослин, що зростали на конкретній ділянці, до рослини виду "мак снотворний" необхідно дослідити такий комплекс ознак: морфологічні (зовнішні) ознаки рослини; анатомічні (діагностичні) ознаки. Важливо зауважити, що встановлення конкретного сорту рослини виду мак снотворний - це завдання, яке практично не вирішується, бо, по-перше, для цього потрібні знання розвитку рослини на всіх стадіях вегетативного періоду (а експерт досліджує рослину тільки на час вилучення), по-друге, мак снотворний характеризується високою мінливістю та здатністю до пристосування, внаслідок чого ботанічні та морфологічні ознаки, що притаманні певному виду, не є стабільними. Тому при виявленні зазначеного вище комплексу ознак експерт формулює висновок про віднесення досліджуваного об'єкта до рослини виду мак снотворний і про неможливість установлення конкретного сорту рослини (якщо таке питання ставиться на вирішення експертизи). Встановлення конкретного сорту рослини роду коноплі, як і встановлення сорту рослини маку, - це завдання, яке практично експертом не вирішується. Для встановлення належності об'єкта рослинного походження до канабісу під час проведення експертизи необхідно дослідити такий комплекс ознак: морфологічні (зовнішні) ознаки рослини коноплі; анатомічні (діагностичні) ознаки рослини коноплі.

Для віднесення об'єкта досмоли канабісу експертам необхідно виявити і описати в своєму висновку такий комплекс ознак: зовнішні ознаки (характерний колір, запах, консистенція); анатомічні ознаки рослини коноплі; наявність тетрагідроканабінолу; ознаки спеціальної переробки рослинної маси (подрібнення часток, просіювання) або наявність будь-якої штучно наданої форми (пресування). Для віднесення об'єкта до екстракту канабісу експертам необхідно виявити такий комплекс ознак: зовнішні ознаки (характерний колір, запах, консистенція тощо); якщо екстракт канабісу одержаний екстракцією канабіноїдів молоком, рослинною олією чи тваринним жиром або шляхом термічної обробки -- це також є ознаками екстрагента; наявність тетрагідроканабінолу [50, с.331-332].

Трапляються випадки, коли експерти описують у своєму висновку "спосіб виготовлення" таких наркотичних речовин як екстракт макової соломки, гашиш, масло канабісу тощо і вказують, що їх отримано шляхом обробки відповідних наркомістких рослин з метою виділення наркотичних речовин у готовому для споживання вигляді. Такі формулювання у висновках експерта неприпустимі. Спосіб перероблення наркотичного засобу або психотропної речовини повинен бути встановленим органами досудового розслідування і судом. Це не входить до компетенції експерта. Натомість в разі дослідження синтетичних наркотичних речовин експерт повинен вказати на спосіб їх виготовлення і зазначити у висновку, що їх отримано шляхом проведення хімічних реакцій (синтезу) з відповідних вихідних компонентів (прекурсорів, реагентів, допоміжних речовин тощо). До способів перероблення наркотичних засобів або психотропних речовин відносять також їх виділення з готових лікарських форм або з різноманітних готових сумішей, що містять в своєму складі наркотичні засоби або психотропні речовини, шляхом екстракції, фільтрування, упарювання чи вигоряння розчинника [145, с.241-242].

Трансформація проблеми боротьби з наркобізнесом в ранг міжнародних проблем ставить нові завдання перед судовою експертизою наркотичних засобів. Якщо раніше такі дослідження проводили з метою простої ідентифікації наркотиків, то за сучасних умов практика вимагає проведення порівняльних досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин і їх аналогів з метою встановлення каналів надходження і збуту, а також дослідження речовин, матеріалів і промислового або кустарного обладнання, що використовуються для виготовлення наркотиків. Окрім того, в зв'язку з постійним розширенням спектру наркотичних засобів, що трапляються в нелегальному обігу, постає завдання з виявлення нових наркотичних речовин, які ще не внесені до національних або міжнародних списків наркотиків. Різноманіття існуючих синтетичних наркотичних засобів та розробка нових методом синтезу раніше не відомих аналогів дає змогу виробникам швидко пристосовуватися до потреб "чорного" ринку. Змінюючи складові та відправні компоненти, спеціалісти-хіміки, які працюють в сфері незаконного наркобізнесу, отримують нові види синтетичних речовин, що не входять до діючих національних списків заборонених і контрольованих наркотиків. Процедура внесення нового наркотичного засобу, психотропної або сильнодіючої речовини до офіційних державних списків контрольованих речовин затягується на місяці, а іноді й роки. Можливість незаконного виробництва наркотиків-аналогів шляхом зімни їх хімічної структури дає змогу виробникам, випереджаючи офіційну науку і юридичну практику, уникати контролю з боку закону. Зазначене свідчить про важливість своєчасного, об'єктивного і повного дослідження спеціалістами об'єктів наркобізнесу. Лише за таких умов можна стверджувати про створення дійсно ефективних перешкод на шляху незаконного розповсюдження наркотиків.

Розслідування злочинів, пов'язаних із наркобізнесом, передбачає призначення та проведення низки й інших судових експертиз, зокрема, судово-фармакологічної, судово-ботанічної, агротехнічної, хіміко-технологічної, медико-наркологічної, судово-психіатричної, проведення яких має непересічне значення для збирання доказів і доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії. Так, наприклад, основною метою судово-ботанічної експертизи є встановлення природи рослинних об'єктів, їх родової, групової (таксономічної) належності, джерела походження. Ця експертиза дає можливість вирішити такі питання: чи є досліджувана рослина (частини рослини) наркомісткою, якщо так, то до якого виду вона належить; чи аналогічні досліджувані рослини зразкам рослин, вилучених із місця посіву; де знаходиться зона зростання досліджуваної рослини; чи є дані об'єкти частинами одного цілого; чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного об'єкта; який вік рослини, її частин; яка таксономічна належність рослини; чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу та ін. [132, с.39-82]. На вирішення агротехнічної експертизи можуть бути поставлені такі питання: чи могла вказана сільськогосподарська культура бути зібрана з даного поля або ділянки; чи є надана культура культурою врожаю цього року; чи мають посіви наркомістких культур дикий або культурний характер тощо. Все це має безпосереднє значення для доказування предмета злочину, який може бути віднесено до незаконного наркобізнесу, встановлення й доказування вини особи, встановлення осіб, причетних до злочину та доказування вини й ролі кожного у його вчиненні.

Висновки до 2 розділу

1. Для того, щоб процес збирання, перевірки, оцінки й використання доказів забезпечив встановлення фактичних даних, які мають значення для кримінального провадження і разом з тим здійснювався швидко, без зайвої витрати сил і засобів, цей процес повинен бути цілеспрямованим і організованим. Сприяти цьому повинні належні й науково обґрунтовані криміналістичні засоби та рекомендації з їх застосування і в цьому полягає одне із завдань науки криміналістики.

2. Збирання доказів структурно включає в себе такі складові: виявлення, фіксацію, вилучення та дослідження фактичних даних, які мають значення для доказування в кримінальному провадженні. Кожен із зазначених етапів збирання доказів вимагає забезпечення діяльності осіб, які його здійснюють, відповідними криміналістичними засобами. Водночас варто звернути увагу на те, що збираються не докази в їх кримінально-процесуальному розумінні, а фактичні дані, які за результатами проходження визначених законом процедур можуть стати доказами в конкретному кримінальному провадженні.

3. Доказування - це пізнавальна й засвідчувальна діяльність уповноважених державних органів та процесуальних осіб, яка є основою досудового розслідування і потребує відповідних криміналістичних розробок з його забезпечення. Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу - це раціональна й доцільна практична діяльність уповноважених процесуальних осіб, спрямована на оптимізацію процесу доказування, що має на меті встановлення обставин, які входять до предмету доказування, котра полягає у використанні криміналістичних знань з питань застосування засобів криміналістичної техніки, прийомів криміналістичної тактики й рекомендацій з методики розслідування окремого виду злочинів, що входить до структури наркобізнесу.

4. Зважаючи на те, що під час здійснення кримінальних проваджень за окремими категоріями злочинів використовується міжнародне співробітництво, статтю 550 КПК України "Доказова сила офіційних документів" може бути доповнено частиною 4 такого змісту: "Фактичні дані, що викладені в офіційних документах, наданих іноземною державою, можуть бути визнані доказами, якщо на їх підставі слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд встановлять наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Такі докази належать перевірці на загальних підставах як й інші, що зібрані уповноваженими на те процесуальними особами в Україні."

5. В криміналістичному розумінні доказування - це діяльність уповноважених кримінальним процесуальним законом осіб з реалізації взаємопов'язаних практичних та розумових операцій з доказами, яка забезпечує перехід ймовірнісних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення в достовірні факти і поряд з нормативно-процесуальними розв'язує також криміналістичні завдання, до яких відносять: збирання, перевірку, оцінку та використання доказів під час проведення досудового розслідування та судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень.

6. Застосування спеціальних знань і науково-технічних засобів можна визнати правомірним лише тоді, коли воно прямо передбачено або рекомендовано законом, не суперечить закону за своєю сутністю і здійснюється в формах, котрі передбачені кримінальним процесуальним законодавством або відомчими нормативними актами, чи ж хоча прямо й не передбачено законом і підзаконними актами, але не суперечить їм і загальним засадам кримінального провадження. До критеріїв правового регулювання використання криміналістичних засобів і методів з метою збирання й дослідження доказів в кримінальному провадженні слід віднести: законність; допустимість; наукову обґрунтованість; процесуальні гарантії від незаконного застосування; відповідність використання засобів криміналістики статусу учасників кримінального процесу й їх повноваженням; вказівку на мету й умови, а за необхідних випадків і на порядок застосування цих засобів у процесуальних документах, в яких зафіксовано отримані результати; належну оцінку результатів їх застосування суб'єктом доказування.

7. Оцінку результатів експертизи слідчий здійснює на підставі власного переконання та в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, що відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Для формування такого переконання у слідчого певне значення має й знання ним загальних методик досліджень наркотичних речовин та вимог до висновку експерта. Тому слідчим варто знати й окремі недоліки, які трапляються в практиці проведення досліджень наркотичних засобів спеціалістами експертних установ чи підрозділів. Такі знання сприятимуть підвищенню ефективності роботи органів досудового розслідування за лінією боротьби з наркобізнесом.

8. Трансформація проблеми боротьби з наркобізнесом в ранг міжнародних ставить нові завдання перед судовою експертизою наркотичних засобів. Якщо раніше такі дослідження проводили з метою простої ідентифікації наркотиків, то за сучасних умов практика вимагає проведення порівняльних досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин і їх аналогів з метою встановлення каналів надходження і збуту, а також дослідження речовин, матеріалів і промислового або кустарного обладнання, що використовуються для виготовлення наркотиків. В зв'язку з постійним розширенням спектру наркотичних засобів, що трапляються в нелегальному обігу, постає завдання з виявлення нових наркотичних речовин, які ще не внесені до національних або міжнародних списків наркотиків.

9. Найбільш глибокого наукового дослідження й розв'язання найбільшої кількості проблемних питань вимагає напрям методико-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів цієї категорії. Це має бути розроблення криміналістичної характеристики наркобізнесу, визначення типових слідчих ситуацій, типових слідів насамперед, початкового етапу досудового розслідування злочинів, і типових версій, розроблення окремих тактичних прийомів, комбінацій, операцій проведення певних слідчих (розшукових) дій та алгоритму дій слідчого для різних ситуацій, що мають місце як на початку здійснення досудового розслідування, так і на його завершальному етапі. Важливе значення має встановлення особливостей підготовки й проведення окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, визначення особливостей взаємодії сторони обвинувачення з оперативними і експертними підрозділами, питання міжнародного співробітництва вітчизняних правоохоронних органів з відповідними інституціями зарубіжних країн.

РОЗДІЛ 3. ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

3.1 Сутність тактико-криміналістичного забезпечення доказування в кримінальному провадженні

Термін "тактико-криміналістичне забезпечення" під час розкриття питань діяльності з досудового розслідування й доказування в кримінальному провадженні часто використовують в криміналістичній літературі. Але до сьогодні в криміналістиці немає однозначності в розумінні цього поняття, немає єдності думок у розкритті його змісту, хоча важливість і значущість такого забезпечення для практики діяльності слідчого, прокурора підкреслюють всі дослідники. Розгляд питань тактико-криміналістичного забезпечення доказування під час досудового розслідування злочинів багато в чому ускладнений тим, що велика кількість проблем криміналістичної тактики все ще може бути віднесеною до числа дискусійних і таких, що варті на подальше дослідження. Самостійне й докладне вивчення питань тактико-криміналістичного забезпечення доказування, що здійснюється слідчими, зумовлене необхідністю дослідження факторів, що впливають на ефективне використання практичними працівниками органів досудового розслідування тактичного арсеналу засобів боротьби із злочинністю, заснованих на закономірностях виникнення, існування і використання інформації про злочини, знання й врахування яких створює можливості для збирання й дослідження доказів. Значення тактико-криміналістичного забезпечення діяльності слідчого полягає у формуванні в нього готовності застосовувати на практиці тактико-криміналістичні засоби і створенні необхідних умов для її реалізації в інтересах вирішення тактичних завдань з розслідування злочинів з урахуванням конкретної ситуації, що склалася на певний момент досудового розслідування. В разі здійснення своєї діяльності у взаємодії з іншими виконавцями, слідчий повинен враховувати тактико-криміналістичні особливості такої взаємодії та можливості сторін, зокрема як сторони обвинувачення, так і сторони захисту [148, с.185]. Останні із зазначених обставин відбивають сутність змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 КПК України). В кожному конкретному випадку здійснення досудового розслідування певного злочину, питання тактики в діяльності слідчого повинні узгоджуватись з тими особливостями, на які звертає увагу криміналістична методика. І тому обираючи, наприклад, тактичні прийоми допиту підозрюваного у кримінальному провадженні про наркобізнес, слідчий обов'язково повинен враховувати те, що ця категорія злочинів відноситься до злочинів організованої злочинності, що даний допитуваний в загальній структурі організованої групи чи злочинної організації займає певне місце, виконує певні завдання, має усталені зв'язки з іншими учасниками такої діяльності, іноді відчуває залежність матеріальну, моральну, а то й діє під загрозою на свою адресу тощо. Встановлюючи порядок проведення обшуку в приміщенні, де виявлено лабораторію з виготовлення наркотичних речовин, слідчому треба врахувати ті обставини, що незавершені процеси виготовлення наркотиків продукують отруйні речовини і працювати в таких приміщеннях треба з дотриманням заходів безпеки. В той же час продовження роботи обладнання під час обшуку може призвести до того, що не перерваний вчасно процес виготовлення наркотику перетворює наркотичну речовину в безпечну, яка не буде визнана забороненою до обігу, отже - не є предметом злочину.