Використання поліграфа (детектора брехні) у слідчій практиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання поліграфа (детектора брехні) у слідчій практиці

Постановка проблеми. На сьогоднішній день наука людство досягло науково-технічного прориву, що досить в свою чергу значно спростило та полегшило життя людей в усіх сферах життя. Однією з яких є боротьба зі злочинністю. Але попри це використання таких досягнень як, наприклад, поліграф, залишає досить багато невирішених питань.

Досить спірним питанням через науковців та практиків є належність поліграфа до кримінального науково-технічного засобу. Так, відсутність аналізу питань пов'язаних з детектором брехні впливає на формування нормативно-правової бази, яка регулює відносини, пов'язані із його застосуванням у процесі розслідування кримінальних правопорушень, і як наслідок, це не дає можливості повною мірою використати одержані результати в практичній діяльності правоохоронних органів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Використання поліграфа (детектора брехні) у слідчій практиці давно привертає увагу вчених - процесуалістів та практиків таких, як О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, Б.Т. Безлєпкіна, П.Д. Білен - чука, В.Н. Галузо, Г.І. Грамовича, О.В. Горбачова, М.О. Громова, Е.А. Долі, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, В.С. Кузьмічова, О.М. Ларіна, П.А. Лупин - ської, Н.П. Молібоги, В.Т. Нора, Е.А. Разумова, М.В. Салтевського, В.М. Тертишника, С.А. Шейфера, Р.Х. Якупова та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Але не дивлячись на велику увагу багатьох вчених до проблеми використання поліграфа у слідчій практиці було недостатньо приділено уваги дослідженням вітчизняної судової практики щодо використання детектора брехні, об'єктивності отриманих висновків, науковості та обґрунтованості методики дослідження й аналізу результатів та оцінювання їх як доказу відповідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу України.

Мета статті. Тому головною метою цієї роботи є дослідження використання поліграфа та доказового значення результатів його застосування.

Виклад основного матеріалу. Серед світових досягнень у технічно-науковій сфері одним із найважливіших та суперечливих є поліграф або як його ще називають - детектор брехні.

Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо [4]. Зустрічаються й інші назви цього приладу: лай-детектор, варіо - граф, плетизмограф, аналізатор стресу, вимірювач психологічного стресу. Назва поліграф більш об'єктивно відображала сутність установлення правдивості показань за допомогою фізіологічних досліджень організму особи і поступово завоювала право на широке використання в літературі кінця XX століття [5].

Проаналізувавши достатню кількість різних джерел поняття поліграфа можна стверджувати, що він є медичним приладом, призначенням якого є фіксування різних параметрів фізіологічного функціонування організму людини. Керуючись цими параметрами спеціалісти-психофізики визначають психологічний стан особи та виявляють наявність прихованої інформації в особи.

Але деякі вчені попри те, що поліграф є медичним пристроєм, стверджують його належність до криміналістичного науково-технічного засобу.

Так, О. Мотлях зазначає, що варто погодитися з науковцями - процесуалістами і криміналістами - та віднести поліграф до криміналістичних технічних засобів, що забезпечують розкриття та розслідування злочинів [8].

Також існує думка про те, що результати досліджень, зроблених за допомогою детектора брехні, можна використовувати у суді, як доказ тому, що всю процедуру проводить спеціальна особа - поліграфолог. Але це напряму суперечить Кримінальному процесуальному Кодексу України, а саме ч. 2 ст. 84, в якій зазначено, що процесуальними джерелами доказів є висновки експертів [1]. А поліграфолог є спеціалістом, який здійснює технічне обслуговування поліграфа.

Ще однією підставою, що доводить неможливість використання результатів поліграфа, як доказу є положення ч. 2 ст. 99 КПК України. Відповідно до даної статті матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази. Але до документів, згідно з цією ж статтею, можуть належати:

1) матеріали фотозйомки, звукозапису, віде - озапису та інші носії інформації (у тому числі електронні);

2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;

3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії;

4) висновки ревізій та акти перевірок [1].

Так, опитування з використанням поліграфа не підпадає під жоден з цих пунктів, а з цього випливає, що його результати не можуть бути визнані документами як джерелами доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, передбаченому КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були отримані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими та не враховувати під час обґрунтування обвинувачення у вироці [7].

Дані, отримані з використанням поліграфа в ході слідчих дій, не мають доказового значення і можуть бути використані лише з орієнтуючою, тактичною метою.

Для того, щоб результати такого опитування були допустимими доказами необхідно законодавчо врегулювати питання щодо використання поліграфа. В України були спроби втілити цей задум в життя.

Так, Г. Москаль у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» зазначає: прийняття Закону України «Про доповнення Кримінального процесу - ального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» призведе до створення можливості використання у суді результатів обстежень на поліграфі. Тим самим у КПК України з'являться прогресивні норми щодо можливості врахування у судовому процесі підсумків перевірок на детекторі брехні, якщо особа погодилися на їхню допустимість до проведення поліграфного обстеження, як це має місце у багатьох країнах світу [3].

Варто прийняти до уваги, що практика використання поліграфа в США довела його ефективність. У 49 штатах США результати перевірки на поліграфі можуть бути визнані аргументами в суді зі згоди обох сторін. Приватний бізнес США щорічно втрачає близько 40 млрд доларів в результаті крадіжок. Це в основному крадіжки в магазинах і розкрадання з боку працюючого персоналу, але завдяки використанню поліграфа повертається від 20 до 24 млрд доларів [3].

Дослідження Американської асоціації операторів поліграфа показують, що залежно від обставин отримання інформації в 87-96% випадків мав місце позитивний для розслідування ефект. Незалежне вивчення міністерством юстиції США виявило, що результативність перевірок, для отримання інформації, що правильно орієнтує слідчого, близько 92% [6].

Але попри те, що кримінально-процесуальним законодавством України використання детектора брехні не закріплено, все ж він успішно використовується.

Так, аналіз наявних у реєстрі 21 вироку, постановлених судами різних інстанцій упродовж 2005-2013 років, свідчить, що динаміка застосування поліграфа у кримінальному провадженні невпинно зростає. У 7 випадках (33%) справ призначалася судова психофізіологічна експертиза, результати якої оцінені та використані судом в обвинувальному висновку як доказ наявності в особи прихованої або скритої інформації щодо обставин злочину, у 8 випадках (38%) «Інформація і право», №2 (11) / 2014 71 справ суд оцінював висновки спеціалістів-поліграфологів і половинуз них визнав неприпустимими. У чотирьох (20%) справах досліджувані особи не приховували інформації, визнавши свої злочинні дії. В 6 випадках (30%) справ було процесуально підтверджено добровільну участь особи в дослідженні за допомогою поліграфа. Заявлене одне клопотання адвоката про дослідження за допомогою поліграфа відхилено судом як необґрунтоване. Рівень вірогідності та об'єктивності висновків психофізичної експертизи та спеціалістів-поліграфологів слідчими та суддями не досліджувався [2].

В США Законодавчо врегульовано порядок використання поліграфа законі «Про допустимість застосування поліграфа у всіх випадках можливості витоку секретної інформації». Україні слід використати досвід США та тримати курс на узаконення використання поліграфа у слідчій практиці.

Висновки. Отже, на сьогоднішній день в Україні використання результатів опитування за допомогою поліграфа, як джерела доказів не врегульовано та такі дані є недопустимими доказами. Необхідно внести зміни до КПК та прийняти спеціальний закон про використання поліграфа, в якому буде передбачено порядок застосування поліграфа й визначене місце результатів, отриманих за його допомогою в системі доказів у кримінальному процесі України.

Дане питання потребує якнайшвидшого вирішення, адже використання поліграфа слідчими могло б розв'язати досить багато питань таких, як звуження кола підозрюваних, встановлення факту вчинення злочину, ідентифікація винного і створення умов для дачі ним правдивих показань, виявлення пропусків або перебільшень в повідомлюваних показаннях, збір додаткової інформації про розслідувані злочини.

Список літератури

кримінальний поліграф експертиза слідчий

1. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 13.04.2012 №4651-VI. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

2. Єдиний державний реєстр судових рішень. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/

3. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні)» від 12.03.2013.

4. Словник іншомовних слів. [Електронний ресурс] - Режим доступу: //www.jnsm.com.ua/ures/book/index. shtml

5. Волик А.М. Популярні питання про поліграф. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://yason.kiev.ua/ uk/faq-detectori-lzhu.html

6. Митричев В., Холодный Ю. Полиграф как средство получения ориентирующей крими - налистической информации // Записки криминалистов. - 1993. - Вып. 1. - С. 173-180.

7. Маланчук П.М. Вимоги до доказів у міжнародному кримінальному праві та кримінально-процесуальному праві України: компаративіськийаспект. [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/ archive/2015/4_2015/part_4/34.pdf

8. Мотлях О.І. Місце поліграфа у розслідуванні злочинів: міжнародний досвід / О.І. Мотлях // Наше право. - 2011. - №4. - Ч. 2. - С. 134-137.

9. Якутко В.Ф. Особливості використання поліграфа в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vuzlib.com

Размещено на Allbest.ru