Закон України про вищу освіту

Структура та стандарти вищої освіти. Учасники навчально-виховного процесу. Підготовка наукових і науково-педагогічних працівників. Наукова і науково-технічна діяльність у навчальних закладах. Фінансово-економічні відносини в системі вищої освіти.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.10.2011
Размер файла 108,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Стаття 27. Створення, реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу

1. Створення,реорганізація та ліквідація вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації державної форми власності здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Створення,реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації державної форми власності здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки та іншими центральними органами виконавчої влади,які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Створення,реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів,що перебувають у власності Автономної Республіки Крим,здійснюється органами влади Автономної Республіки Крим.

Створення,реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється органами місцевого самоврядування.

Створення,реорганізація та ліквідація вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється їх власником(власниками).

2. Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації відповідно до законодавства іноземних держав та за згодою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки можуть створювати за кордоном свої структурні підрозділи.

Вищі навчальні заклади іноземних держав можуть з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки створювати свої структурні підрозділи на території України.

Створення в Україні вищих навчальних закладів за участю іноземних фізичних та юридичних осіб здійснюється відповідно до міжнародних угод,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Мережа вищих навчальних закладів державної і комунальної форм власності визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до соціально-економічних та культурно-освітніх потреб у них.

4. Вищий навчальний заклад діє на підставі власного статуту.Статут вищого навчального закладу має містити:

-повну назву,юридичну адресу,дату прийняття рішення про створення;

-права та обов'язки власника (власників);

-обсяг цивільної правоздатності вищого навчального закладу;

-обсяг основних засобів (розмір статутного фонду),наданих власником (власниками);

-порядок утворення,діяльності та повноваження органів управління вищим навчальним закладом,права та обов'язки керівника;

-порядок обрання представників до органів громадського самоврядування;

-джерела надходження та порядок використання коштів та іншого майна вищого навчального закладу;

-порядок звітності,контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності;

-концепцію освітньої діяльності;

-порядок внесення змін до статуту вищого навчального закладу;

-порядок реорганізації та ліквідації вищого навчального закладу.

Стаття 28. Ліцензування освітньої діяльності, акредитація напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів

1. Освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій,які видаються у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.

У ліцензіях на освітню діяльність зазначаються назва напряму,спеціальності,освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки,термін дії ліцензії,а також юридична адреса вищого навчального закладу,його відокремлені структурні підрозділи(філії) та їх юридичні адреси.

Ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів здійснюється перед початком підготовки фахівців за напрямом,спеціальністю спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки шляхом проведення ліцензійної експертизи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення ліцензійної експертизи у двомісячний термін приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі. Обов'язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази,бібліотеки, науково-педагогічних кадрів за нормативами,що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Вищому навчальному закладу,що успішно пройшов ліцензійну експертизу,видається ліцензія на освітню діяльність,як правило,на термін завершення циклу підготовки фахівців за напрямом,спеціальністю,але не менше ніж на три роки.Продовження терміну дії ліцензії здійснюється у порядку,встановленому для її одержання.З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу видана ліцензія втрачає чинність.

Вищі навчальні заклади,що мають ліцензії,вносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки до Державного реєстру вищих навчальних закладів.

2. За результатами акредитації напрямів,спеціальностей та вищих навчальних закладів видаються сертифікати у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.

У сертифікаті про акредитацію напряму або спеціальності (або у додатку до нього) зазначаються назва напряму або спеціальності,освітньо-кваліфікаційний рівень та обсяги підготовки,термін дії сертифіката,а також юридична адреса вищого навчального закладу,його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

У сертифікаті про акредитацію вищого навчального закладу (або в додатку до нього) зазначаються назва вищого навчального закладу,рівень акредитації та термін дії сертифіката,а також юридична адреса вищого навчального закладу,його відокремлені структурні підрозділи (філії) та їх юридичні адреси.

Акредитація напряму,спеціальності та вищого навчального закладу здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки шляхом проведення акредитаційної експертизи.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки на підставі заяви вищого навчального закладу про проведення акредитаційної експертизи приймає рішення про видачу сертифіката про акредитацію напряму,спеціальності та вищого навчального закладу чи про відмову у його видачі.

Вищі навчальні заклади,що успішно пройшли акредитаційну експертизу,отримують сертифікат про акредитацію напряму,спеціальності або вищого навчального закладу,термін дії якого не може перевищувати 10 років.Продовження терміну дії сертифіката здійснюється у порядку,встановленому для його одержання.З дня прийняття рішення про ліквідацію вищого навчального закладу виданий сертифікат втрачає чинність.

3. Форми ліцензій на освітню діяльність та сертифікатів про акредитацію напрямів,спеціальностей та вищих навчальних закладів,порядок їх оформлення,переоформлення,видачі,зберігання та обліку затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

4. Ліцензії на освітню діяльність та сертифікати про акредитацію напрямів,спеціальностей та вищих навчальних закладів можуть бути анульовані відповідно до закону.Рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки з питань ліцензування та акредитації можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 29. Принципи управління вищим навчальним закладом

1. Управління вищим навчальним закладом здійснюється на основі принципів:

-автономії та самоврядування;

-розмежування прав,повноважень та відповідальності власника(власників), органів управління вищою освітою,керівництва вищого навчального закладу та його структурних підрозділів;

-поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

-незалежності від політичних партій,громадських та релігійних організацій.

2. Автономія та самоврядування вищого навчальногозакладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

-самостійно визначати форми навчання,форми та види організації навчального процесу;

-приймати на роботу педагогічних,науково-педагогічних та інших працівників;

-надавати додаткові освітні послуги;

-самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності;

-створювати у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України,інститути,коледжі,технікуми,факультети,відділення,філії,навчальні,методичні,наукові,науково-дослідні центри та лабораторії,конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро,територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

-здійснювати видавничу діяльність,розвивати власну поліграфічну базу;

-на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами,підприємствами,установами та організаціями;

-брати участь у роботі міжнародних організацій;

-запроваджувати власну символіку та атрибутику;

-звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти,а також братии участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

-користуватися земельними ділянками в порядку,встановленому Земельним кодексом України.

Стаття 30. Структурні підрозділи вищого навчального закладу

1. Структурні підрозділи вищого навчального закладу створюються відповідно до законодавства.Структурні підрозділи можуть мати окремі права юридичної особи.

2. Структурними підрозділами вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації є кафедри, факультети, інститути, філії, бібліотека тощо.

Кафедра-базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу(його філій,інститутів,факультетів),що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей,спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову,науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови,якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників,для яких кафедра є основним місцем роботи,і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою,який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу-строком на сім років).Із завідуючим кафедрою укладається контракт.

Факультет-основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації,що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови,якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Рішення про створення факультету поза місцем розташування вищого навчального закладу державної форми власності приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки,іншими центральними органами виконавчої влади,які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3. Структурними підрозділами вищого навчального закладу першого та другого рівнів акредитації є відділення і предметні(циклові) комісії.

Відділення-структурний підрозділ,що об'єднує навчальні групи з однієї або кількох спеціальностей,методичні,навчально-виробничі та інші підрозділи.Відділення створюється рішенням керівника вищого навчального закладу,якщо на ньому навчається не менше ніж 150 студентів.

Предметна(циклова) комісія-структурний навчально-методичний підрозділ,що проводить виховну,навчальну та методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін.Предметна (циклова) комісія створюється рішенням керівника вищого навчального закладу за умови,якщо до її складу входить не менше ніж три педагогічних працівники.

4. Філія-відокремлений структурний підрозділ,що створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку праці та наближення місця навчання студентів до їх місця проживання.

Філію очолює директор,який призначається у порядку,встановленому статутом вищого навчального закладу.

5. Структурними підрозділами вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації можуть бути наукові,навчально-наукові,науково-дослідні та науково-виробничі інститути.Керівництво інститутом здійснює директор,який обирається на посаду за конкурсом строком на п'ять років.

Можуть створюватися:

-навчально-науково-виробничі центри (комплекси,інститути),що об'єднують споріднені факультети,коледжі технікуми наукові,науково-дослідні,науково-виробничі й проектні інститути,дослідні станції,кафедри,наукові лабораторії,конструкторські бюро,навчально-дослідні господарства,навчально-виробничі комбінати,експериментальні заводи,фабрики,фірми,клінічні бази установ медичної освіти,полігони,технопарки,інші підрозділи;

-навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що об'єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії, центри, інші підрозділи,що забезпечують підготовку фахівців з певних спеціальностей (напрямів підготовки) та проводять наукові дослідження з певного напряму;

-науково-дослідні центри (комплекси,інститути),що об'єднують споріднені наукові лабораторії,центри,інші підрозділи за певним напрямом науково-дослідної роботи.

6. Вищий навчальний заклад повинен мати у своєму складі бібліотеку,яку очолює директор(завідуючий).Директор бібліотеки вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації обирається Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років(для національного вищого навчального закладу - строком на сім років).

7. Вищий навчальний заклад може мати у своєму складі підготовчі відділення (підрозділи),підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів,лабораторії,навчально-методичні кабінети,комп'ютерні та інформаційні центри,навчально-виробничі та творчі майстерні,навчально-дослідні господарства,виробничі структури,видавництва,спортивні комплекси,заклади культурно-побутового призначення та інші підрозділи,діяльність яких не заборонена законодавством.

Стаття 31. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

-визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

-створення нормативно-правової бази їх діяльності;

-затвердження державного та галузевих стандартів вищої освіти;

-здійснення ліцензування освітньої діяльності та акредитації напрямів,спеціальностей та вищих навчальних закладів;

-надання законами особам,які навчаються у вищих навчальних закладах,а також педагогічним,науково-педагогічним та іншим категоріям працівників акредитованого вищого навчального закладу,гарантій;

-встановлення для педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів посадових окладів,а також додаткових доплат, диференційованих відповідно до їх наукових ступенів,вчених і педагогічних звань,кваліфікаційних категорій та стажу роботи;

-визначення обсягів фінансування вищих навчальних закладів з Державного бюджету України,встановлення нормативів матеріально-технічного,фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів однакових для вищих навчальних закладів одного статусу(в тому числі статусу національного),рівня акредитації та типу;

-охорони здоров'я працівників та осіб,які навчаються у вищих навчальних закладах.

Розділ VI УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Стаття 32. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник-ректор(президент),начальник,директор тощо.

2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

-вирішує питання діяльності вищого навчального закладу,затверджує його структуру і штатний розпис;

-видає накази і розпорядження,обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу;

-представляє вищий навчальний заклад у державних та інших органах,відповідає за результати його діяльності перед органом управління,у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад;

-є розпорядником майна і коштів;

-виконує кошторис,укладає угоди,дає доручення,відкриває банківські рахунки;

-приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

-забезпечує охорону праці,дотримання законності та порядку;

-визначає функціональні обов'язки працівників;

-формує контингент осіб,які навчаються у вищому навчальному закладі;

-відраховує та поновлює на навчання осіб,які навчаються у вищому навчальному закладі;

-контролює виконання навчальних планів і програм;

-контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

-забезпечує дотримання службової та державної таємниці;

-здійснює контроль за якістю роботи викладачів,організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи,станом фізичного виховання і здоров'я,організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого навчального закладу;

-разом із профспілковими організаціями подає на затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої діяльності у вищому навчальному закладі,за результати фінансово-господарської діяльності,стан і збереження будівель та іншого майна.

Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та дорадчі органи,а також визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу щорічно звітує перед власником (власниками)або уповноваженим ним(ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

3. При виході на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник,який пропрацював на цій посаді не менше двох термінів підряд,може бути призначений на посаду почесного ректора(президента),начальника,директора тощо вищого навчального закладу із виплатою грошового утримання за рахунок навчального закладу в розмірі заробітної плати,яку він отримував перед виходом на пенсію.

Призначення почесного ректора (президента),начальника,директора тощо вищого навчального закладу здійснюється у порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України.Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого навчального закладу.

Стаття 33. Керівник факультету,відділення.

1. Керівництво факультетом здійснює декан.Декан факультету може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам.Декан видає розпорядження,що стосуються діяльності факультету.Розпорядження декана є обов'язковими для виконання всіма працівниками факультету і можуть бути скасовані керівником вищого навчального закладу.Керівник вищого навчального закладу відміняє розпорядження декана,які суперечать закону,статутові вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого навчального закладу.

2. Керівництво відділенням здійснює завідуючий.Завідуючий відділенням призначається на посаду керівником вищого навчального закладу з числа педагогічних працівників,які мають повну вищу освіту і досвід навчально-методичної роботи.

Завідуючий відділенням забезпечує організацію навчально-виховного процесу,виконання навчальних планів і програм,здійснює контроль за якістю викладання навчальних предметів,навчально-методичною діяльністю викладачів.

Стаття 34. Вчені ради

1. Вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним органом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації і утворюється строком до п'яти років (для національного вищого навчального закладу-строком до семи років).

До компетенції Вченої ради вищого навчального закладу належать:

-подання до вищого колегіального органу громадського самоврядування проекту статуту,а також змін і доповнень до нього;

-ухвалення фінансових плану і звіту вищого навчального закладу;

-подання пропозицій керівнику вищого навчального закладу щодо призначення та звільнення з посади директора бібліотеки,а також призначення та звільнення з посади проректорів(заступників керівника),директорів інститутів та головного бухгалтера;

-обрання на посаду таємним голосуванням завідуючих кафедрами і професорів;

-ухвалення навчальних програм та навчальних планів;

-ухвалення рішень з питань організації навчально-виховного процесу;

-ухвалення основних напрямів наукових досліджень;

-оцінка науково-педагогічної діяльності структурних підрозділів;

-приймає рішення щодо кандидатур для присвоєння вчених звань доцента,професора,старшого наукового співробітника.

Вчена рада вищого навчального закладу розглядає й інші питання діяльності вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова-керівник вищого навчального закладу.До складу Вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу,декани,головний бухгалтер,керівники органів самоврядування вищого навчального закладу,а також виборні представники,які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами,професорів,докторів наук; виборні представники,які представляють інших працівників вищого навчального закладу і які працюють у ньому на постійній основі,відповідно до квот,визначених у статуті вищого навчального закладу.При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу.

Виборні представники обираються вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу за поданням структурних підрозділів,в яких вони працюють.

Рішення Вченої ради вищого навчального закладу вводяться в дію рішеннями керівника вищого навчального закладу.

2. Вчена рада факультету є колегіальним органом факультету вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації.

Вчену раду факультету очолює її голова-декан факультету.До складу вченої ради факультету входять за посадами заступники декана,завідуючі кафедрами,керівники органів самоврядування факультету,а також виборні представники,які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа професорів,докторів наук,виборні представники,які представляють інших працівників факультету і які працюють у ньому на постійній основі,відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу.При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники факультету.

Виборні представники обираються органом громадського самоврядування факультету за поданням структурних підрозділів,в яких вони працюють.

До компетенції вченої ради факультету належать:

-визначення загальних напрямів наукової діяльності факультету;

-обрання на посаду таємним голосуванням асистентів,викладачів,старших викладачів,доцентів,декана;

-ухвалення навчальних програм та навчальних планів;

-вирішення питань організації навчально-виховного процесу на факультеті;

-ухвалення фінансових плану і звіту факультету.

Рішення вченої ради факультету вводяться в дію рішеннями декана факультету.Рішення вченої ради факультету може бути скасовано Вченою радою вищого навчального закладу.

3. У вищому навчальному закладі третього або четвертого рівня акредитації можуть бути створені вчені ради інших структурних підрозділів.Їх повноваження визначаються керівником вищого навчального закладу.

Стаття 35. Наглядова рада

1. У національному вищому навчальному закладі в обов'язковому порядку створюється Наглядова рада.

Наглядова рада розглядає шляхи перспективного розвитку вищого навчального закладу,надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки,здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва вищого навчального закладу,забезпечує ефективну взаємодію вищого навчального закладу з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти.

2. Склад Наглядової ради національного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України.Положення про Наглядову раду національного вищого навчального закладу затверджує голова Наглядової ради за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.Термін повноваження Наглядової ради становить не менше ніж три роки,але не більше ніж п'ять років.

3. Наглядова рада може бути створена також у вищому навчальному закладі третього або четвертого рівня акредитації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки або іншим центральним органом виконавчої влади,у підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад.

Стаття 36. Робочі та дорадчі органи

1. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації створюються робочі органи:

-ректорат;

-деканати;

-приймальна комісія.

Положення про робочі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

2. Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації створюються робочі органи:

-адміністративна рада;

-приймальна комісія.

Дорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації є Педагогічна рада. Педагогічну раду очолює керівник вищого навчального закладу. До складу Педагогічної ради входять заступники директора, завідуючі відділеннями, завідуючий бібліотекою,голови предметних(циклових) комісій, педагогічні працівники,головний бухгалтер.

Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.

Стаття 37. Органи громадського самоврядування у вищих навчальних закладах

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації є загальні збори (конференція) трудового колективу.Порядок скликання вищого колегіального органу громадського самоврядування та його роботи визначається статутом вищогонавчального закладу.

У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі групи працівників вищого навчального закладу.Не менше ніж 75 відсотків загальної чисельності делегатів(членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу.Вищий колегіальний орган громадського самоврядування скликається не рідше ніж один раз на рік.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування:

-за поданням Вченої ради вищого навчального закладу приймає статут вищого навчального закладу,а також вносить зміни до нього;

-обирає претендента на посаду керівника вищого навчального закладу шляхом таємного голосування і подає свої пропозиції власнику(власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі);

-щорічно заслуховує звіт керівника вищого навчального закладу та оцінює його діяльність;

-обирає комісію з трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;

-за мотивованим поданням Наглядової ради або Вченої ради вищого навчального закладу розглядає питання про дострокове припинення повноважень керівника вищого навчального закладу;

-затверджує правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

-затверджує положення про органи студентського самоврядування;

-розглядає інші питання діяльності вищого навчального закладу.

Орган громадського самоврядування факультету:

-дає оцінку діяльності керівника факультету;

-затверджує річний звіт про діяльність факультету;

-вносить пропозиції керівнику вищого навчального закладу про відкликання з посади керівника факультету;

-обирає виборних представників до вченої ради факультету;

-обирає кандидатури до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу;

-обирає кандидатури до Вченої ради вищого навчального закладу.

Стаття 38. Студентське самоврядування

1. У вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування.Органи студентського самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента,формуванню у нього навичок майбутнього організатора,керівника.Органи студентського самоврядування вирішують питання,що належать до їх компетенції.Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством,рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади,в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.

3. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

-забезпечення і захист прав та інтересів студентів,зокрема стосовно організації навчального процесу;

-забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

-сприяння навчальній,науковій та творчій діяльності студентів;

-сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

-сприяння діяльності студентських гуртків,товариств,об'єднань,клубів за інтересами;

-організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

-сприяння працевлаштуванню випускників;

-участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи,факультету,гуртожитку,вищого навчальногозакладу.Залежно від контингенту студентів,типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу,спеціальності,студентського містечка,структурних підрозділів вищого навчального закладу.

5. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу,які:

-ухвалюють Положення про студентське самоврядування;

-обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;

-визначають структуру,повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.

6. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат,парламент,старостат,студентська навчальна (наукова) частина,студентські деканати,ради тощо).

Стаття 39. Обрання, затвердження та звільнення з посади керівника вищого навчального закладу

1. Кандидат на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації повинен бути громадянином України,вільно володіти українською мовою,мати вчене звання професора,науковий ступінь доктора або кандидата наук і стаж науково-педагогічної діяльності не менше ніж десять років.Граничний вік кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу не може перевищувати шістдесят п'ять років.

Конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації оголошується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом(особою) кожні п'ять років (посади керівника національного вищого навчального закладу-кожні сім років).Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) приймає пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і вносить кандидатури претендентів,які відповідають вимогам цього Закону,до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування обирає і рекомендує власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації,які набрали не менше ніж 30 відсотків голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу під час голосування.Кожен член виборного органу може голосувати лише за одну кандидатуру.Власник(власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'язаний(зобов'язана) призначити одну з рекомендованих кандидатур строком до п'яти років (для національного вищого навчального закладу-строком до семи років) на умовах контракту.

У разі, якщо жоден з претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації не набрав у першому турі потрібної кількості голосів (30 відсотків від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу),проводиться другий тур виборів. До голосування у другому турі допускається не більше двох кандидатів з числа тих, хто набрав у першому турі найбільшу кількість голосів.Якщо у другому турі виборів жоден з кандидатів на посаду керівника не набрав 30 відсотків голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування,конкурс оголошується повторно.Якщо в результаті повторного конкурсу жоден з кандидатів не набрав 30 відсотків голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування,власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) до проведення нових виборів призначає на умовах контракту виконуючого обов'язки керівника вищого навчального закладу на строк не більше ніж два роки.

Якщо вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу подана власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) на затвердження одна кандидатура,яка набрала більше 30 відсотків голосів виборців,власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може не призначити рекомендовану кандидатуру,у зв'язку з чим він подає вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу мотивоване заперечення (в тому числі у разі порушення визначеної цим Законом процедури проведення конкурсу).Вищий колегіальний орган громадського самоврядування вищого навчального закладу розглядає заперечення власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу (особи) і виносить своє рішення.

У іншому випадку відбувається повторне висунення кандидатур на посаду керівника вищого навчального закладу.Якщо вищий колегіальний орган громадського самоврядування при повторному голосуванні підтверджує двома третинами голосів від свого статутного складу своє рішення щодо рекомендованої власнику(власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури керівника вищого навчального закладу,власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'язаний (зобов'язана) призначити цю кандидатуру на посаду керівника вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах,визначених трудовим законодавством,а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.Керівник вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації може бути звільнений з посади у зв'язку із прийняттям рішення про його відкликання органом,який його обрав на посаду.Клопотання про відкликання керівника може бути внесено до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу не менше як половиною статутного складу Вченої ради вищого навчального закладу.Рішення про відкликання керівника вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації приймається двома третинами голосів за присутності не менше як двох третин статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації може бути звільнений з посади власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах,визначених трудовим законодавством,а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.

3. Власник (власники) новоутвореного вищого навчального закладу або уповноважений ним (ними) орган (особа) призначає на умовах контракту виконуючого обов'язки керівника вищого навчального закладу на термін до проведення виборів керівника вищого навчального закладу,але не більше ніж на два роки.

Стаття 40. Обрання на посаду та звільнення з посади керівника факультету

Вчена рада факультету обирає і рекомендує керівнику вищого навчального закладу кандидатуру на посаду керівника факультету з числа науково-педагогічних працівників факультету,які мають вчене звання доцента,професора і науковий ступінь.Керівник вищого навчального закладу призначає керівника факультету строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу-строком на сім років).Керівник факультету виконує свої повноваження на постійній основі.Інші питання щодо порядку обрання керівника факультету визначаються статутом вищого навчального закладу.

У вищих навчальних закладах мистецького профілю можуть встановлюватися додаткові вимоги щодо кандидатів на посаду керівника факультету.Заступники керівника факультету призначаються керівником вищого навчального закладу за пропозицією вченої ради факультету.

2. Керівник факультету може бути звільнений з посади на підтавах,визначених трудовим законодавством,а також за порушення статуту вищого навчального закладу та умов контракту.Керівник факультету може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі рішення Вченої ради вищого навчального закладу.

3. Керівник факультету може бути звільнений з посади керівником вищого навчального закладу на підставі подання органу громадського самоврядування факультету.Пропозиція про звільнення керівника факультету вноситься до органу громадського самоврядування факультету не менш як половиною статутного складу вченої ради факультету.Пропозиція про звільнення керівника факультету приймається не менше ніж двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету.

4. Керівник вищого навчального закладу,в якому створено новий факультет,призначає на умовах контракту виконуючого обов'язки керівника цього факультету на термін до проведення виборів керівника факультету,але не більше ніж на один рік.

Розділ VII ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 41. Навчально-виховний проце

Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

-здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній,соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

-інтелектуального,морального,духовного,естетичного і фізичного розвитку особи,що сприяє формуванню знаючої,вмілої та вихованої особистості.

Стаття 42. Форми навчання у вищих навчальних закладах

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

-денна (очна);

-вечірня;

-заочна,дистанційна;

-екстернатна.

Форми навчання можуть бути поєднані.Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Екстернатна форма навчання-особлива форма навчання,що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін,складання у вищому навчальному закладі заліків,екзаменів та проходження інших форм підсумкового контролю,передбачених навчальним планом.

Стаття 43. Форми організації навчального процесу

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

-навчальні заняття;

-самостійна робота;

-практична підготовка;

-контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять у вищих навчальних закладах є:

-лекція;

-лабораторне,практичне,семінарське,індивідуальне заняття;

-консультація.

Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.

Стаття 44. Умови прийому на навчання до вищого навчального закладу

1. Прийом осіб на навчання до вищих навчальних закладів здійснюється на конкурсній основі відповідно до їх здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел його фінансування.

2. Умови конкурсу мають забезпечувати дотримання прав громадян у галузі освіти.

3. Поза конкурсом,а також за цільовими направленнями до вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності особи зараховуються у випадках і у порядку,передбачених законодавчими актами.

4. Прийом на навчання до вищого навчального закладу для підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів проводиться відповідно до умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів.Правила прийому на навчання до вищого навчального закладу затверджуються його керівником за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Стаття 45. Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах,можуть бути відраховані з вищого навчального закладу:

-за власним бажанням;

-за невиконання навчального плану;

-за порушення умов контракту;

-в інших випадках,передбачених законами.

2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах,можуть переривати навчання у зв'язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров'я,призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна відпустка.

3. Поновлення на навчання осіб, які відраховані з вищих навчальних закладів,здійснюється під час канікул.

4. Особи,які навчаються у вищих навчальних закладах,можуть бути переведені з:

-одного вищого навчального закладу до іншого вищого навчального закладу;

-одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;

-однієї спеціальності на іншу спеціальність в межах одного напряму підготовки.

Порядок переведення осіби які навчаються у вищих навчальних закладах,визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Розділ VIII УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є:

-педагогічні і науково-педагогічні працівники;

-особи,які навчаються у вищих навчальних закладах;

-працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).

Стаття 47. Педагогічні і науково-педагогічні працівники

Педагогічні працівники-особи,які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю.

Науково-педагогічні працівники-особи,які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації регулюється Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ).

Стаття 48. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою,які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації є:

-викладач;

-старший викладач;

-голова предметної (циклової) комісії;

-завідуючий відділенням;

-заступник директора;

-директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є:

-асистент;

-викладач;

-старший викладач;

-директор бібліотеки;

-науковий працівник бібліотеки;

-доцент;

-професор;

-завідуючий кафедрою;

-декан;

-проректор;

-ректор.

3. На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом,як правило,особи,які мають наукові ступені або вчені звання,а також випускники магістратури,аспірантури та докторантури.

Статутом вищого навчального закладу може бути встановлено додаткові вимоги до осіб,які приймаються на посади науково-педагогічних працівників.

4. Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником вищого навчального закладу.Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію.За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді,присвоюються категорії,педагогічні звання.Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою,а негативне-підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку,встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки. Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників,порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 49. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.Час виконання навчальних,методичних, наукових,організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

2. Види навчальних занять,що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади,встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.

3. Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи,не обумовленої трудовим договором,може здійснюватися лише за його згодою або у випадках,передбачених законом.

4. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається,за винятком випадків,передбачених законом.

Стаття 50. Права педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники відповідно до закону мають право на:

-захист професійної честі та гідності;

-вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів;

-проведення наукової роботи у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації;

-індивідуальну педагогічну діяльність;

-участь у громадському самоврядуванні;

-участь у об'єднаннях громадян;

-забезпечення житлом;

-отримання пільгових кредитів для індивідуального і кооперативного житлового будівництва;

-одержання службового житла;

-одержання державних стипендій

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають і інші права,передбачені законами та статутом вищого навчального закладу.

Стаття 51. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

-постійно підвищувати професійний рівень,педагогічну майстерність,наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників);

-забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності;

-додержуватися норм педагогічної етики,моралі,поважати гідність осіб,які навчаються у вищих навчальних закладах,прививати їм любов до України,виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України ( 254к/96-ВР );

-додержуватися законів,статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Стаття 52. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і освітньо наукових установах як в Україні,так і за її межами.

Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Стаття 53. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах

Особами,які навчаються у вищих навчальних закладах,є студенти (слухачі),курсанти,екстерни,асистенти-стажисти,інтерни,клінічні ординатори,здобувачі,аспіранти (ад'юнкти) та докторанти.

Студент (слухач) -особа,яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною),вечірньою або заочною,дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Курсант-особа,яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Екстерн-особа,яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу,має відповідний освітній,освітньо-кваліфікаційний рівень і навчається за екстернатною формою навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Асистент-стажист-особа, яка має повну вищу освіту і освітньо кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в асистентурі стажуванні вищих навчальних закладів мистецького профілю з метою удосконалення творчої майстерності.

Інтерн-особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування,навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.

Клінічний ординатор-особа,яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста або магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад,навчається з метою поглиблення професійних знань,підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста.

Здобувач-особа,яка прикріплена до аспірантури або докторантури вищого навчального закладу або наукової установи і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук без навчання в аспірантурі,або особа,яка має науковий ступінь кандидата наук і готує дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора наук без перебування в докторантурі.

Аспірант (ад'юнкт)-особа,яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста,навчається в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.

Докторант-особа,яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Стаття 54. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

1. Особи,які навчаються у вищих навчальних закладах,мають право на:

-вибір форми навчання;

-безпечні і нешкідливі умови навчання,праці та побуту;

-трудову діяльність у позанавчальний час;

-додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи,скорочений робочий час та інші пільги,передбачені законодавством для осіб,які поєднують роботу з навчанням;


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.