Діяльність відповідних осіб (слідчого та спеціалістів) з приводу початкового огляду трупа на місці його виявлення

Етапи підготовки та організація до огляду трупа на місці його виявлення. Виявлення і вилучення слідів біологічного походження судовим медиком. Напрямки дії прокурора-криміналіста. Особливості огляду в залежності від виду смерті та способу її заподіяння.

Рубрика Государство и право
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2014
Размер файла 109,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність вибраної теми визначається тим, що в Україні у відповідності до законодавства судово-медичний експерт або інший лікар, незалежно від його вузької спеціалізації, може бути залученим в якості спеціаліста до огляду місця події та трупа. Данні, отримані лікарем під час огляду, допомагають слідчому з'ясувати суть події, коли і де вона відбулась, характер та механізм утворення пошкоджень, що виявлені на трупі, та деякі інші обставини. Все це є винятково важливим, оскільки некомпетентне проведення огляду, неправильне оформлення його результатів може значно ускладнити подальшу роботу слідчого, а також може призвести до серйозних помилок, як в процесі розслідування донної події так і в ході подальшої судово-медичної експертизи трупа.

Для участі в огляді місця події та трупа лікар повинен мати відповідні знання у галузі судової медицини. Проте в спеціальних підручниках та довідниках по судовій медицині питання огляду місця події та трупа висвітлені доволі стисло. Спеціальні роботи вітчизняних авторів по огляду місця події та трупа вийшли давно (Бокариус Н.С.1925, Татиев К.И.1928, Сапожников Ю.С. 1940, Цинковский В.П. 1960…), значно застаріли та є бібліографічною рідкістю.

Мета дослідження полягає у тому, щоб з'ясувати, що саме є попереднім оглядом трупа на місці його виявлення. Визначенні теоретичних та практичних аспектів, що виникають під час огляду. З'ясувати роль, значення та правове становище слідчого та спеціалістів, що йому допомагають.

Для досягнення зазначеної мети поставлені наступні завдання, вирішення яких становить зміст магістерського дослідження:

– з'ясувати значення підготовки та організації до огляду трупа на місці його виявлення;

– визначити роль спеціаліста як безпосередньо під час огляду трупа, так і під час огляду місця його виявлення;

– охарактеризувати особливості огляду трупа в залежності від виду смерті та способу її заподіяння.

Об'єктом дослідження є діяльність відповідних осіб (слідчого та спеціалістів) з приводу початкового огляду трупа на місці його виявлення.

На сучасному етапі огляд трупа на місці його виявлення - це слідча дія, що провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці виявлення трупа з метою виявлення ознак, що дають змогу встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для виявлення ознак, що вказують на можливого злочинця. Огляд трупа проводиться у присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або ін. лікаря). Порядок огляду регламентується ст. 192 КПК України. При огляді трупа: встановлюють фактичні дані, доступні безпосередньому спостереженню; фіксуються положення і поза трупа, стать, приблизний вік, особливості статури тощо, стан і особливості одягу та взуття, предмети, сліди, документи, що є на трупі і біля нього, а також тілесні ушкодження і трупні зміни. Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тканин тіла, відбитки пальців.

Предмет дослідження складають: теорія і практика, що склалася під час проведення початкового огляду трупа на місці його виявлення. Предметом дослідження є норми законодавства, які встановлюють порядок огляду, права та обов'язки осіб, що його здійснюють.

Своєчасне і якісне проведення огляду трупа на місці його виявлення може надати органам досудового слідства можливість вияснити сутність події, що відбулася, а у багатьох випадках отримати відомості про особистість потерпілого і злочинця, про мотиви вчинення злочину та інші фактичні дані. Результати цього виду слідчого огляду дозволяють слідчому оперативно сформулювати слідчі версії щодо події, яка відбулася і з метою наступного планування розслідування. У зв'язку з тим, що при проведенні огляду трупа на місці його виявлення - сам труп людини виступає специфічним і складним об'єктом попереднього дослідження, законодавець передбачив, що даний вид слідчого огляду в порядку ст. 192 КПК України повинен обов'язково проводитися за участю спеціаліста в галузі судової медицини. Тому участь спеціаліста в галузі судової медицини при проведенні зовнішнього огляду трупа людини на місці його виявлення не повинна бути самоціллю, а є дією, направленою на вирішення визначених питань загального судово-медичного характеру.

Взаємовідносини між слідчим і спеціалістом в галузі судової медицини в процесі проведення огляду трупа на місці його виявлення визначаються ст.ст. 128', 192 КПК України та "Правилами роботи спеціаліста в галузі судової медицини при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події)", які були прийняті ще за часів колишнього Радянського Союзу і діють в Україні до сьогоднішнього часу.

Практичне значення магістерської роботи. Результати дослідження можуть бути корисними як працівникам правоохоронних органів, які займаються слідством і оперативно - розшуковою діяльністю, так, особливо, студентам юридичних навчальних закладів, аспірантам, викладачам і науковим працівникам.

Розділ І. Підготовка та організація до огляду трупа на місці його виявлення

Видатний російський юрист ХІХ ст. В. Леонтович ще в 1887 році писав: «Осмотры составляют основу всего следствия, и нет предела в тщательности, с которой они... должны производиться» [7, 46-49] А для успішного проведення такої складної і разом з тим важливої слідчої дії, якою є огляд, потрібні певні передумови і підготовча робота.

При огляді місця події принципове значення має дотримання вимог своєчасності, повноти, планомірності і об'єктивності. Повнота огляду місця події потребує дослідження всієї обстановки місця події, всіх слідів і об'єктів, які можуть мати відношення до справи. Своєчасність полягає в тому, що слідчий, експерт і інші учасники слідчої дії після надходження відповідного повідомлення без будь-яких затримок виїжджають на місце події і проводять огляд. Зволікання з виїздом може призвести до втрати важливих доказів, оскільки можливі не тільки навмисні, але і ненавмисні зміни в обстановці, наприклад, тваринами, явищами природи і т.п. В протоколі огляду обстановка місця події повинна бути зафіксована в тому вигляді, в якому вона спостерігалася у момент огляду. Саме тому як зазначено у ч. 2 ст. 190 Кримінально-процесуальний Кодекс України - огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи [1, ст. 190].

Умовно підготовка до огляду складається з трьох етапів. Це, перш за все загальна готовність слідчого у будь-який час прибути на місце події і оглянути. Другий етап - підготовчі дії слідчого, які він виконує після отримання повідомлення про виявлення трупа. Нарешті третій етап-підготовка до огляду після прибуття слідчого на місце події. Систематизація і планування підготовчих дій слідчого по етапах дозволяють йому приступити до огляду “у повній готовності і провести його з економією сил, засобів і часу та досягти максимального результату.

Готовність слідчого до проведення огляду складається з ряду основних моментів - професійного і психологічного рівня слідчого; організації чергування слідчих, оперативних працівників міліції і фахівців: встановлення системи сповіщення про подію; готовності науково-технічних засобів, необхідних для огляду.

Слідчий повинен мати ґрунтовні знання і досвід з свого фаху і завжди бути психологічно готовим негайно виїхати на місце огляду, коли в цьому виникне потреба. При цьому для успішного проведення розслідування часто дуже важливо, щоб огляд проводив той слідчий, якому належить прийняти справу до свого провадження. Значення безпосереднього сприйняття обстановки на місці події особою, якій доведеться вести розслідування, важко переоцінити. Так, И.Б. Каганович вважає, що слідчий, що проводив огляд, який йому доручили, зобов'язаний прийняти її до свого провадження, оскільки він по суті вже залучений до розслідування[21, 6].

Л.І. Начерняк також підкреслює дуже велике значення особистого сприйняття обстановки місця події і неможливість замінити його ознайомленням з протоколом огляду [31, 93].

Тому професійна готовність слідчого до огляду вимагає від нього солідних теоретичних знань і уміння практично діяти. Чим більший обсяг знань, прийомів, засобів якими володіє слідчий, тим більше гарантій успішного проведення огляну. Проте самі по собі знання і уміння ще не гарантують слідчому успіху в роботі. Необхідне їх творче застосування при огляді, постійний пошук нових прийомів в роботі.

Слід зазначити, що правильність огляду забезпечується його відповідною організацією; чітким розподілом функцій між його учасниками; використанням знань фахівців, наприклад, балістика,пожежника, хіміка, техніка з вибухів, фахівця з роботи з радіоактивними матеріалами, своєчасним залученням до огляду кінолога із службово-розшуковим собакою для виявлення вибухових пристроїв; правильним застосуванням криміналістичних засобів, прийомів і методів. [45, 165-170].

Тому професійна готовність включає також психологічну підготовку слідчого до огляду, тобто готовність спокійно, творчо працювати в найскладніших умовах і за несприятливих обставин, уміло керувати особами, які надаватимуть йому допомога в проведенні огляду.

Професійна готовність передбачає і добре знання слідчим території, дислокації населених пунктів, підприємств, установ і організацій, вузлів зв'язку і шляхів сполучення, медичних пунктів. У цьому йому допоможуть карти і схеми міста (району), списки установ, підприємств і організацій з їх адресами і телефонами, розклад руху всіх видів транспорту, довідка про стан дорогий в різний час роки. Залежно від обставин, слідчий встановлює зв'язок з працівниками кримінального розшуку, державної автоінспекції, дільничними оперуповноваженими, пожежною охороною, швидкою допомогою і іншими службами безпеки, а також з керівниками місцевих органів державної влади, установ, підприємств і організацій.

Виходячи з характеру підприємств, розташованих на відповідній території, необхідно виявити осіб, які можуть бути залучені як фахівці при огляді, і заздалегідь проінструктувати їх.

На сьогоднішній день в цілях своєчасного прибуття слідчого, оперативних працівників міліції і фахівців для огляду у більшості крупних міст організовані чергування оперативних груп для виїзду на місце події. До складу групи входять слідчі прокуратури і Міністерства Внутрішніх Справ, працівники кримінального розшуку, співробітники науково-технічного відділу, судово-медичний експерт, спеціаліст із службовий - розшуковим собакою.

У прокуратурах невеликих міст і районів на місце події виїжджає слідчий, обслуговуючий відповідну ділянку. У цьому випадку слідчий повинен так організувати свій робочий і вільний час, щоб у будь-який час доби він був в змозі прибути на місце події.

У розпорядженні чергових оперативних груп є автомобілі забезпечені всіма необхідними засобами для роботи на місці події. Слідчий повинен мати в постійній готовності індивідуальний набір науково-технічних засобів, поповнювати і розширювати комплекти, що є у нього. У процесі огляду слідчому буває необхідна допомога різних спеціалістів, вибір яких визначається особливостями конкретного випадку. Огляді трупа у відповідності з ч.1 ст.192 КПК України слідчий проводить з участю судово-медичного експерта. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар [1, ст. 192]. Данні фахівці повинні бути поінформованими слідчим про характер події, з тим щоб вони могли прибути з необхідними засобами чи інструментами.

Огляд місця події продовжується іноді годинами в найнесприятливіших умовах. Тому слідчий повинен мати і особисту екіпіровку для відповідногї пори року і по часових умовах.

Після отримання повідомлення про виявлення трупа, слідчому необхідно:

1) вияснити можливий більше докладний обсяг відомостей про те, що сталося, а саме: що сталося, де, коли, хто постраждав, кому належить тіло, хто і коли його виявив, кому повідомлено про це, що діється на даний момент на місці події, хто із співробітників органів внутрішніх справ або посадових осіб знаходиться на місці події;

2) прийняти заходи по охороні місця виявлення трупа (дати вказівки співробітникам органів внутрішніх справ, які знаходяться на місці події або в районі або в районі його знаходження чи працівникам охорони на підприємствах та установах, організувати охорону місця виявлення трупа тощо);

3) запросити учасників огляду місця події: понятих (при запрошенні понятих, які повинні бути не випадковими і не зацікавленими в результаті справи,що розслідується; поняті також повинні бути підібрані таким чином, щоб вони могли нормально сприймати таку неординарну обстановку (наприклад при виявленні розчленованого трупа чи трупа з явними ознаками розкладання); нарешті поняті повинні володіти нормальним зором, слухом і відчуттям запаху); спеціалістів визначених галузей знань (спеціалістів криміналіста або в галузі судової медицини тощо); працівники міліції (дільничного інспектора, працівників оперативно-розшукової служби, кінолога з пошуковою собакою тощо); для участі огляду місця події слідчим, в окремих випадках, можуть бути запрошені підозрювані, потерпілі, свідки;

4) перевірити самому чи доручити спеціалісту-криміналісту готовність комплекту техніко криміналістичних засобів;

5) повідомити начальнику слідчого відділу чи прокуратуру про наступній виїзд на місце події, узгодити з ними склад оперативно-слідчої групи і забезпеченість її транспортними засобами для виїзду на місце події. Особлива увага слідчим повинна бути приділена питанням забезпечення транспортом, необхідним як для виїзду оперативно-слідчої групи на місце події у тих випадках коли це місце події знаходиться на значній відстані так і у тих випадках коли буде необхідне транспортування знайденого трупа. Також слідчий повинен потурбуватися про запрошення осіб, які будуть здійснювати завантаження трупа у транспортний засіб - ці особи не повинні бути випадковими. Практика свідчить, що нерідко участь у такому завантаженні беруть особи, які вчинили цей злочин, а потім знаходяться поряд з місцем події, спостерігали за проведенням огляду чи приймали активну участь в ньому за запрошенням слідчого. В проведенні наступних слідчих дій цей факт може заплутати слідство, наприклад коли буде встановлена визначена належність слідів рук чи крові, виявлених на тих чи інших криміналістичних об'єктах місця події, які були залишені особами, що допомагали слідчому і які зможуть завжди зробити посилання на те, що ті чи інші сліди були залишені ними при виконанні визначеної допомоги за запрошенням слідчого (наприклад, вони можуть заявити, що сліди їх крові залишилися на одязі трупа в результаті поранення руки при його завантаженні тощо), а в дійсності вони були залишені ними при вчинені даного злочину. [28, 5-6].

Після прибуття на місце події слідчий проводить наступні дії по підготовці до огляду:

1) перевіряє виконання даних їм вказівок про охорону місця події, надання допомоги постраждалим і забезпечення безпеки людей, а також інших доручень і у разі потреби приймає додаткові заходи;

2) видаляє з місця події всіх осіб, за винятком учасників огляду, і приймає заходи до попередження появи при огляді сторонніх;

3) з'ясовує, які заходи прийняті працівниками міліції до прибуття

слідчого з метою з'ясування обставин події. У працівників міліції, що прибули раніше, а також інших осіб з'ясовує, хто і за яких обставин виявив тіло, які зміни відбулися на місці події з моменту виявлення і до прибуття слідчого, ким і з якою метою проведені зміни, хто і з якою метою відвідував місце події, що робив і де міг залишити сліди;

4) отримує первинну інформацію: що сталося, що йому передувало, ким воно могло бути здійснене, прикмети можливого злочинця, що він забрав із собою, де міг сховатися, хто ще може розповісти про подію (з доповідей працівників міліції, у результаті опитування осіб, що першими опинилися на місці події, а також інших осіб, які можуть мати відомості про подію). У опитуваних осіб слідчий перевіряє документи, з тим щоб уникнути в подальшому складнощів при виклику їх як свідків; допитує потерпілих, свідків, підозрюваних у випадках, не що терплять зволіканнь, і складає протокол допиту;

5) дає завдання працівникам міліції про проведення оперативно-розшукових заходів і невідкладних дій, використанням службово-розшукової собаки;

6) як вже зазначалося, оглядають місце події у присутності не менше двох понятих. Слідчий може запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих у результатах справи [1, ст.191]. В огляді, який провадить слідчий, може брати участь прокурор, який згідно з ст. 227 Кримінально-процесуальний Кодекс України вправі провадити його і особисто. Тому слідчий перевіряє наявність осіб, запрошених для участі в огляді, і у разі потреби запрошує додаткових осіб; пояснює учасникам огляду його порядок, характер участі в ньому кожного з них, роз'яснює їх права і обов'язки.

Перераховані заходи слідчий повинен проводити особисто, якщо це дозволяє обстановка. Оскільки іноді огляд необхідно провести в максимально короткий термін, частину цих заходів можна доручити працівникам міліції. Про результати вони повинні доповісти слідчому.

Працівникам міліції можуть бути доручені всі заходи щодо проведення огляду, за винятком з'ясування загального характеру того, що відбувся. Цю дію повинен виконувати особисто слідчий. Залучення співробітників міліції до виконання підготовчих дій дозволяє слідчому швидше приступити до безпосереднього огляду.

Перш ніж безпосередньо приступити до огляду, слідчий повинен точніше визначити межі місцевості або приміщення, предмета огляду. Однак, на практиці це не завжди вдається зробити цілком точно, оскільки наперед не можна передбачити, на якій відстані від безпосереднього місця події будуть виявлені сліди або предмети, які можуть стати речовими доказами.

Якого-небудь загального правила в цьому відношенні запропонувати неможливо. Все залежить від конкретної обстановки і тих відомостей, які має в своєму розпорядженні слідчий.

Правильне визначення меж місця, що оглядається, досягається шляхом загального огляду місцевості з урахуванням всіх наявних відомостей, що відносяться до досліджуваної події. Якщо винен затриманий на місці події, то межі огляду зазвичай менш широкі, чим в тих випадках, коли злочинець невідомий. Чим менше слідів знаходиться в центрі місця події (його вузлі), тим більше доводиться розсовувати межі огляду. Після визначення меж огляду слідчий повинен вирішити питання, яким методом він проводитиметься. У поняття методу огляду місця події, як абсолютно відносно вказує А.Н. Васильев, входять: “прийоми (способи) проведення огляду в сенсі: а) способів просторового обхвату місця події; напрями руху слідчого при огляді; б) способів дослідження окремих елементів обстановки місця події”.

З погляду обхвату простору, користуються зазвичай двома методами: або суцільним, або вибірковим. При суцільному методі огляду територію розділяють на окремі ділянки з конкретними межами і послідовно оглядають кожну ділянку. Огляд можна проводити рухаючись по спіралі, що розширюється, так, щоб весь час знаходитися в межах безпосередньої видимості (5-15 кроків) вже пройденого шляху

Вибірковим методом оглядається тоді, коли є підстава для припущення, що сліди і речові докази локалізуються в певних пунктах. Наприклад, при автопригодах такі сліди бувають, коли машина здійснює ряд послідовних наїздів. Проведення огляду вибірковим способом зовсім не означає, що решта частини місця події не буде піддана огляду. Вона також оглядається, але не так детально.

При великій території, що підлягає огляду, виникає й інше питання - про напрям руху слідчого. Починаючи огляд, можна йти від центру до периферії або навпаки. В більшості посібників з огляду місця події указується, що, якщо ділянка, яка оглядається має значні розміри або є підстава припускати, що на місці події можуть бути виявлені сліди злочинця, знаряддя злочину, речі, залишені злочинцем, частини трупа і т.д. необхідно оглядати від периферії до центру і, навпаки, від центру до периферії в тому випадку, якщо ділянка, яка підлягає огляду невелика за розмірами. А. Н. Васильєв дещо уточнює це положення. Він вважає, що коли центр місця події достатньо чітко визначений, то слід починати огляд з центру, щоб, визначивши характер події, перейти до огляду решти частини території, поступово її розширюючи. Ця рекомендація є цілком виправданою, оскільки, знаючи характер події і основні риси події, слідчий буде чіткіший уявляти, що шукати і в яких межах розширювати межі огляду. У тих же випадках, коли центр події неясний, А.Н. Васильєв рекомендує починати огляд з периферійних крапок. У всіх випадках, коли територія велика і немає підстав вважати, що сліди будуть знищені, огляд слід починати з того місця, де виявлені ознаки злочину. Наперед визначити кінцеві межі огляду в таких випадках важко. Якщо ділянка невелика і по суті не має ні центру, ні периферії, це питання зазвичай не виникає. Головна умова - щоб огляд проводився чітко по певному плану і ніщо не випало з поля зору слідчого.

Стосовно розглянутих способів огляду в юридичній літературі існує поняття так званого суб'єктивного і об'єктивного огляду. Таке ділення вперше запропонував Ганс Гросс, який писав, що “таких систем може бути дві: суб'єктивна або об'єктивна. Суб'єктивна має місце в тих випадках, коли судовий слідчий оглядатиме і описуватиме окремі предмети в тому вигляді і порядку, в якому він знаходить їх або бачить з місця, звідки він, слідчий, прибув або увійшов - або ж в такому порядку, як повинен був проходити мимо них винен при своєму прибутті і видаленні, а при об'єктивному способі огляд ведеться в порядку природного розташування об'єктів один за одним. Застосована в даному випадку термінологія є в значній мірі умовною.

Більшість вітчизняних криміналістів вважають, що більш прийнятним є об'єктивний спосіб огляду місця події і, як правило, на практиці він застосовується частіше, а деякі криміналісти взагалі заперечують допустимість огляду суб'єктивним способом. З цією точкою зору повністю погодитися не можна. Як спосіб, вживаний на окремих етапах огляду, суб'єктивний огляд навіть доцільний. Зокрема, при автопригодах полотно дорогі, що не відноситься безпосередньо до місця події, оглядається тільки суб'єктивним способом.

Після вирішення усіх завдань, які необхідно зробити під час підготовки та організації до огляду трупа на місці його виявлення, слідчий приступає до проведення огляду.

Розділ ІІ. Огляд місця виявлення трупа з участю спеціаліста

Ділянка місцевості або приміщення, в межах якого виявлені сліди злочину, прийнято іменувати місцем події. При цьому вважається, що воно могло бути здійснене як в тому місці, де виявлені його сліди, так і в іншому.

Якщо злочин здійснений в одному місці, а сліди його виявлені в іншому, то в наявності і місце злочину, і місце події. Коли ж злочин здійснений в тому ж місці, де були виявлені його сліди, місце події і злочину співпадають. Починаючи огляд, слідчий, як правило, ще не знає, є подія, що розслідується, сліди якої виявлені в даному місці, злочином чи ні, а якщо це злочин, то чи тут воно здійснене. Оскільки саме виявлення слідів події, що вимагає розслідування, завжди є подією, то і місце виявлення цих слідів є місцем події, а його огляд - оглядом місця події.[25, 555]

Огляд місця події - один з видів слідчого огляду, а також одне з найважливіших і складних слідчих дій, правильне проведення якого багато в чому визначає швидке і повне розкриття злочину. Виявлення трупа на місці події ще більше ускладнює його огляд. Тому попереднє дослідження трупа в процесі слідчого огляду обов'язково повинно проводитися за участю спеціаліста в області судової медицини (нерідко й інших фахівців, наприклад, раліста у випадку якщо убивство було скоєно з застосуванням вогнепальної зброї), прокурора-криміналіста та інших спеціалістів.

Спеціаліст - учасник огляду, допомагає слідчому у виявленні, фіксації, вилученні і збереженні доказів, у фіксації результатів огляду і їх оцінці, консультує слідчого з питань, що вимагають спеціальних пізнань. Спеціаліст-криміналіст бере участь в розшуку речових доказів на місці події, допомагає слідчому в застосуванні спеціальних технічних засобів огляду. Він не є експертом в процесуальному сенсі слова і не має права давати які-небудь висновки в ході огляду місця події. Участь спеціаліста при огляді місця події регламентується ст. 128-1. КПК України.

Безпосередньо у ст. 192 Кримінально-процесуальний Кодекс України зазначено, що зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта, а коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар [1, ст.192] . Законодавець не зосереджує свою увагу на деталізації медичної спрямованості спеціаліста.

Допомога судового медика в основному зводиться до правильного огляду специфічного об'єкта попереднього дослідження, яким є труп, правильному опису трупа в цілому, і виявленні з наступним описом різних слідів-носіїв доказової інформації, як на тілі трупа, так і розташованих поруч з ним. Такими слідами можуть бути різного роду виділення організму людини або частки тканини чи кісток, розташовані поруч із трупом, а також різного роду сліди у вигляді тілесних ушкоджень на тілі трупа.[48, 223]

Як фахівці, судово-медичні експерти можуть залучатися у встановленому законом порядку до участі в початкових та інших слідчих діях: огляду трупів на місці події (знайдення), вилучення зразків та інших. [2, п.1.6].

Виявлення і вилучення слідів біологічного походження є важливим напрямом діяльності судового медика на місці події. Під слідами біологічного походження в криміналістиці і судовій медицині найчастіше розуміються сліди-нашарування речовин, які походять від тіла людини або відносно яких передбачається, що вони походять від людини. При пошуку такого роду слідів можуть бути виявлені речовини, що мають походження від тварин або рослин, а також похідні неживої природи, на вигляд схожі з речовинами біологічного походження.

Частіше за інших на місці події можуть бути виявлені сліди крові сперми, слини, мочи, калу, вагінальних виділень, волосся, частинки тканин тіла, а також інші речовини. Схожість з ними можуть мати відповідні тканини від тварин, частинки рослин, а також синтетичні і мінеральні речовини.

На місці події можуть бути добре видимі сліди біологічного походження, найчастіше як такі виступають сліди крові, особливо у випадках коли на трупі є множинні пошкодження або пошкодження в область крупних кровоносних судин. Відсутність слідів крові за наявності на трупі пошкоджень свідчить швидше за все про те, що пошкодження заподіювалися не в даному місці, а в іншому. При грубій масовій механічній дії на тіло людини багато численні добре виражені сліди біологічного походження можуть бути створені й іншими тканинами людини.

Виявлення слідів біологічного походження в більшості випадків не представляє труднощів. Уважний огляд складових частин місця події дасть повне уявлення про такі сліди. Необхідно відмітити їх місце знаходження, форму, розміри, взаєморозташування і знаходження по відношенню до трупа, зафіксувати їх фото- і відеоспособом, відмітити на плані і описати словесно в протоколі. При детальній фіксації фото- і відеоспособом їх опис в протоколі можна зробити коротким.

Вилучати всі видимі сліди, що є у великій кількості, не слід. Доцільно узяти лише деякі з них. При великих розмірах можна вилучити їх частково. Вилучати вибірково сліди слідує таким чином, щоб для лабораторного дослідження потрапили сліди всіх варіантів зовнішнього вигляду з різних ділянок місця події.

Багато речовин біологічного походження утворює слабовидимі сліди. Як правило, вони невеликі за розмірами, мало контрастні по відношенню до поверхні на якій вони знаходяться, і важко виявляються без спеціальної техніки. На строкатих поверхнях, що мають велику поглинаючу властивість, типу лісового ґрунту, навіть значні за розмірами сліди крові можуть бути слабовидимими. Для їх виявлення потрібна спеціальна техніка або як мінімум джерело направленого світла для обстеження поверхонь в кососпадаючому світлі, а також лінзи, що збільшують та інші подібні інструменти. Пошук таких слідів доцільно проводити не хаотично або суцільним переглядом поверхонь, а цілеспрямовано в тих місцях, де вірогідність їх виявлення вище. До таких місць відносяться поверхні біля трупа, місця на маршруті відходу злочинця з місця здійснення злочину, місця, в яких труп міг знаходитися в ході транспортування, місця виявлення знарядь травми, одяг жертви або злочинця і т.д.. При порівняно невеликій площі місця події можна провести суцільне обстеження на предмет виявлення слабо видимих слідів. До слабо видимих відносяться зазвичай сліди сперми, волосся, сліди слини на гладких, не всмоктуючих поверхнях й інші подібні до них.

Для виявлення слабовидимих слідів, окрім звичайних освітлювальних і збільшувальних приладів доцільно застосовувати сучасну техніку, таку, як монохромні освітлювачі, лазерні освітлювачі, ультрафіолетові освітлювачі. Такого роду техніка дозволяє без шкідливої дії на сліди, що особливо важливе при їх незначних розмірах, виявляти їх характерне свічення.

Такі сліди, як і добре видимі, треба намагатися сфотографувати і зняти на відео плівку, що можливо при використанні вказаних джерел світла. При неможливості якісно зафіксувати сліди цієї групи необхідно якомога повніше описати їх в протоколі з вказівкою місця розташування, форми, розмірів, взаєморозташування з іншими слідами і трупом, позначити їх на схемі. Вилучення слабовидимих слідів краще провести разом з об'єктом-носієм, при неможливості узяти об'єкт у цілому - вирізувати їх з частиною такого об'єкту, в крайньому випадку провести зіскоблювання таких слідів або копіювання на липку плівку. Слабовидимі сліди, типу волокон, що слабо тримаються на поверхні на якій вони знаходяться, можна фіксувати на її поверхні липкою стрічкою або узяти їх на неї.

Багато із слідів біологічного походження невидимі неозброєним оком. До таких слідів відносяться сліди на шорстких всмоктуючих поверхнях, утворені речовинами не контрастними до поверхні на якій вони знаходяться, наприклад сліди слини на папері. До них же можна віднести мікросліди на різних поверхнях і деякі інші. Виявлення такого роду слідів неможливо без використання спеціальної техніки, тієї про котру написано стосовно слабовидимих слідів. Проте і такої техніки може бути недостатньо для виявлення зовсім малих слідів, наприклад клітин. Не можуть бути виявлені таким чином невидимі сліди, що не дають свічення. Тому у разі виявлення предметів, на яких можливо можуть бути невидимі сліди, їх необхідно вилучати цілком для дослідження в лабораторії, наприклад недопалки сигарет, на яких може бути виявлена слина людини, що палила їх.

Вирішувати, які з предметів обстановки місця події можуть нести на собі невидимі сліди біологічного походження, слідує спільними зусиллями слідчого і судового медика.

Упаковувати предмети-носії слідів біологічного походження і самі сліди необхідно після попереднього просушування в кімнатних умовах. Повинна бути виключена, по можливості, просушування на приладах опалення і в місцях прямого попаданні сонячного світла. Поміщення вологих слідів в поліетиленові пакети, банки і тому подібні умови спонукає їх інтенсивне загнивання при плюсовій температурі навколишнього повітря. Якщо є можливість помістити сліди біологічного походження в холодильну камеру з негативною температурою, те гниття не розвивається, і вони зберігаються придатними для дослідження.

Велике значення для вирішення завдань слідства можуть мати так звані негативні обставини.

Стосовно роботи із слідами біологічного походження на місці виявлення трупа (місці події) під негативними обставинами слід розуміти відсутність слідів в тих ситуаціях, коли вони повинні б були бути. Наприклад, вже згадувалося, що відсутність крові або її мала кількість в місці виявлення трупа із значними пошкодженнями свідчить про те, що кровотеча з пошкоджень походила не у місці виявлення трупа, а в іншому і отже місце виявлення трупа не є, в повному розумінні цього слова, місцем злочину.

Проводячи огляд місця події і трупа у випадках, коли вид смерті, на перший погляд, цілком визначений, слід пам'ятати, що під очевидною картиною самогубства або нещасного випадку може бути замасковано злочин - вбивство. Тому в роботі навіть по найочевидніших випадкам треба уважно вивчати ознаки, що виявляються, перевіряти їх достовірність, аналізувати на предмет маскування одного виду смерті під інший.

В практиці можуть зустрітися випадки, коли огляд місця події проводиться без наявності трупа. Наприклад, людина була виявлена вмираючим, її відправили до лікувальної установи, але вона по дорозі або в лікувальній установі померла. У таких випадках основна увага слідує приділити пошуку, фіксації і вилученню слідів біологічного походження.

Ця робота проводиться за принципами викладеним вище. Але до того як її почати, необхідно чітко позначити місце, де була виявлена людина і будувати роботу з урахуванням розташування цього місця. Іншим варіантом огляду місця події без трупа з приводу вбивства, є випадки, коли труп після скоєння злочину в одному місці вивезений для поховання в інше. При огляді приміщення або місцевості, де здійснено вбивство, в першу чергу встає завдання визначення конкретного місця дії злочинця. Зробити це можна шляхом виявлення маловидимих і невидимих слідів біологічного походження які злочинець не помітив і тому не зумів знищити. Як правило, такі сліди можна виявити тільки в різного роду щілинах, виїмках, у вигляді набряків в затишні місця, а також на шорстких всмоктуючих поверхнях, які зберігають на собі сліди, невидимими при звичайному освітленні.

Як вже зазначалося ще одним «спеціальним помічником» слідчому є прокурор-криміналіст.

Допомога прокурора-криміналіста здійснюється в двох напрямках:

1) у підготовці до огляду місця події, де прокурор-криміналіст перевіряє чи прийняті слідчим заходи з метою охорони місця події, і

2) після завершення підготовки до огляду місця події прокурор-криміналіст приступає до допомоги слідчому у виконанні робочого (дослідницького) етапу огляду.

На етапі попереднього дослідження трупа, допомога прокурора-криміналіста слідчому починається з вирішення питання про тактику огляду місця події. З цією метою на місці події прокурор-криміналіст допомагає слідчому переконатися в тому, що виконане його доручення по забезпеченню охорони місця події, збереженості в недоторканності і незмінності його обстановки, про надання допомоги постраждалим (якщо такі є) і ліквідації шкідливих наслідків події. Якщо у виконанні вказівок прокурора-криміналіста є які-небудь пробіли, він допомагає слідчому негайно їх усунути. Якщо на місці події відсутній хто-небудь з учасників огляду, без якого не можна почати огляд, звертає на цю обставину увага слідчого і допомагає йому вжити заходів до того, щоб такий учасник був присутній. Звичайно, маються на увазі такі учасники огляду, як судовий медик і інші необхідні спеціалісти, поняті. Допомагає слідчому опитати встановлених працівниками міліції очевидців і інших свідків про характер події. Якщо такі особи не встановлені, допомагає дати працівникам міліції доручення про їхнє встановлення, а також про розшук і затримку підозрюваних по «гарячих» слідах, якщо такі заходи ними не приймалися. Нарешті, прокурор-криміналіст допомагає слідчому зробити візуальний огляд місця події, з'ясувати підходи до нього й усвідомити його характер.

Перерахованих мір буває достатньо, щоб визначити границі огляду місця події, його центр і основні вузли. Тільки після цього слідчий приступає до загальної (оглядової) стадії огляду.

На даній стадії прокурор-криміналіст допомагає слідчому зафіксувати обстановку місця події в її статиці, для чого можуть бути використані фотозйомка і відеозйомка. Допомагає слідчому скласти схему місця події, вихідну точку початку огляду і його напрямок. Правильне визначення перерахованих обставин має істотне значення для цілеспрямованості, планомірності і послідовності проведення детального огляду.

Приступаючи до детального огляду місця події, варто мати на увазі, чи не інсценовано воно для приховання іншого злочину, чи не інсценована обстановка незлочинної події .для приховання злочинів, чи не сфабриковані і не сфальсифіковані ті чи інші докази на місці події (сліди, предмети, документи) з метою направлення розслідування по помилковому шляху.

Якщо для висування таких припущень є хоча б найменші підстави, прокурор-криміналіст зобов'язаний звернути на це увагу слідчого і надати йому техніко-криміналістичну допомогу в перевірці цих припущень.

Детальний огляд місця події по справах про убивства починається з огляду трупа і навколишньої його обстановки. Як вже неодноразово наголошувалось, такий огляд обов'язково проводиться за участю спеціаліста в області судової медицини і складається з двох стадій - статичної і динамічної. Під час статичного огляду прокурор-криміналіст допомагає слідчому зафіксувати позу трупа і навколишню його обстановку, а під час динамічного - разом з судовим медиком з'ясувати, чи скоєно убивство на місці виявлення трупа, хто і яким способом убитий, приблизний час настання смерті, чи зроблено воно однією особою чи декількома і т. ін. Тактика огляду місця події по справах про навмисні убивства докладно освітлена в ряді робіт, рекомендації яких повинні бути узяті на озброєння не тільки слідчих, але і прокурорів-криміналістів. [17, 86; 30, 106; 29, 159; 35, 264; 38, 152] . При цьому варто мати на увазі, що тактика огляду трупа і місця його виявлення також залежить від того, хто убитий (дорослий, малолітній, немовля), при яких обставинах (наприклад, убивство в бійці, при необхідній обороні і т. ін.), яким способом (за допомогою вогнепальної чи холодної зброї, чи інших засобів). У залежності від конкретних обставин місця події прокурор-криміналіст допомагає слідчому обрати відповідну методику і роз'ясняє йому її основні положення.

При огляді місця події і трупа по справах про убивство з застосуванням вогнепальної зброї прокурор-криміналіст допомагає слідчому знайти й оглянути зброю, з якої було зроблено постріл, і наслідки пострілу; вогнепальні ушкодження (пробоїни, вибоїни, відщепи, подряпини, розриви і т. ін.), що є на трупі і тих чи інших предметах (стінах приміщень, стелі, меблях, огорожі, деревах і т. ін.) вхідний і вихідний отвір, кульовий канал і його напрямок, місце і відстань, звідки було зроблено постріл - ця допомога прокурора-криміналіста здійснюється у випадку відсутності на місці події спеціаліста-балістика; допомагає знайти, оглянути і зафіксувати, досліджувати і вилучити стріляні гільзи, кулі, дробини, картеч, пижі. Для відшукання зброї, гільз, дробу і куль допомагає застосувати пошукові прилади - металошукачі чи магнітний шукач. [24, 180; 52, 82-88].

Важливою обставиною в тактиці детального огляду місця події є його планомірність, коли однаково ретельно досліджуються всі його об'єкти. Ця обставина особливо важлива при проведенні попереднього дослідження об'єктів-носіїв доказової інформації під час розслідування таких тяжких злочинів проти особи, яким є убивство. Оглядаючи місце події і фіксуючи його результати, ніколи не потрібно поспішати. Час, витрачений на огляд, завжди окупиться, але сліди й інші об'єкти-носії доказової інформації, пропущені при поверховому огляді, можуть уже ніколи не потрапити в поле зору слідчого.

Одним із основних напрямків допомоги прокурора-криміналіста слідчому при детальному огляді місця події в тому і полягає, щоб застерегти слідчого від зайвого поспіху й орієнтувати його на необхідність проведення ретельного огляду. [48, 233 - 234]

У цілому форми участі спеціаліста при огляді різні. Так, при фіксації виявлених доказів фахівцем може бути надана консультаційна технічна допомога при складанні схем, планів, фотографуванні, вимірюванні, виготовленні зліпків і так далі.

Фахівець може надати допомогу у формі вислову рекомендації відносно найбільш доцільного способу вилучення слідчим доказів (наприклад, отримання зліпка сліду взуття).

Як відомо, докази при розслідуванні злочинів, залучені до справи, повинні знаходитися при ній. Спеціалістом із цього приводу можуть висловлюватися пропозиції про те, в яких умовах повинні зберігатися докази, про прийнятні способи консервації і т.п.

Спеціаліст, що залучається до справи, може висловлювати міркування про походження доказів, вказати на їх ознаки, що свідчать про обставини їх виникнення, які питання може вирішити експерт. При оцінці доказів спеціалістом можуть бути висловлені міркування про те, чи суперечать зібрані докази один одному і які ознаки або їх особливості можуть на це вказувати.

Фотографування на місці події.

За допомогою орієнтуючої зйомки слід разом з самим місцем події відобразити навколишнє оточення. Оглядовою зйомкою крупнішим планом відобразити з різних боків лише місце події. За допомогою вузлової зйомки зафіксувати у великому масштабі найбільш важливі ділянки місця події. За допомогою детальної зйомки відображаються окремі сліди і предмети на місці їх виявлення.

При необхідності відобразити об'єкти, що мають значну протяжність проводиться панорамна зйомка. Залежно від характеру об'єкту зйомки застосовується або спосіб лінійної панорами (фотографування з різних точок, рівновіддалених від частин об'єкту), або спосіб кругової панорами, коли фотографуються всі частини об'єкту шляхом повернення фотокамери на головці штатива з однієї точки.

Освітленню при фотографуванні надається важливе значення. Розсіяне освітлення робить зображення плоским, знижує враження об'ємності фотографованого об'єкту і додає знімку млявий, невиразний характер. При направленому освітленні задовільно відтворюється головним чином загальна форма предметів і не цілком виразно передається структура їх поверхні. Комбіноване освітлення, що досягається завдяки поєднанню розсіяного і направленого світла, пом'якшує контраст, створює плавні переходи від світла до тіні. Ширина й інтенсивність тіней при цьому скорочується, а ступінь опрацьовування деталей в них зростає. [51, 6]

Відносно слідів рекомендується сфотографувати всю групу слідів. Доріжку слідів краще фотографувати панорамним способом. Найбільш чіткі сліди фотографувати крупним планом. Дрібні сліди необхідно фотографувати за правилами великомасштабної зйомки. Причому потожирові сліди на прозорому об'єкті слід фотографувати в світлі, що проходить, з напрямом пучка світла під кутом 45-60 градусів. Невидимі потожирові сліди необхідно заздалегідь обкурити парами йоду або офарбувати порошком. Об'ємні сліди пальців рекомендується фотографувати при освітленні їх світлом, направленим під малим кутом до поверхні предмету (5-20градусів). Кожен предмет - речовий доказ необхідний фотографувати на контрастному фоні на тканині або папері з міліметровим масштабом або із застосуванням масштабної лінійки.

Кінозйомка і відеозапис при слідчому огляді.

Кінозйомка і відеозапис застосовуються при слідчому огляді з метою фіксації об'єктів, явищ в динаміці, наприклад, працюючого верстата при відображенні процесу виявлення слідчим і фахівцем слідів й інших речових доказів, а також дій з ними в динамічній стадії огляду (пересування, перевертання, розгляд з різних боків). За допомогою кіно або відео зйомки може бути зафіксоване місце або об'єкт, що має значну протяжність і об'єм, наприклад, доріжка слідів, сліди гальмування машини (замість великої серії фотознімків). При фотографуванні рекомендується фіксувати нерухомі об'єкти, при кіно і відео зйомці, що знаходяться в русі, з урахуванням того, що надалі може бути забезпечена можливість відтворення і вивчення того, що відображене в динаміці в сповільненому або прискорених темпах.

Застосування відеозапису і кінозйомки доцільно доручати фахівцеві, який має діяти під загальним керівництвом слідчого, що здійснював огляд. Залежно від необхідності отримання потрібною масштабу зображення зйомка може здійснюватися загальним планом, що охоплює місце події з навколишнім оточенням, середнім планом або крупним планом.

Застосування звукозапису при огляді місця події.

Відеозапис і кінозйомка можуть супроводжуватися звукозаписом, здійснюваним або одночасно із зйомкою, або шляхом подальшого озвучування кінцевого матеріалу.

Супроводжуючий звукозапис містить коментарі слідчого, що допомагають сприйняттю що фіксується, і короткі пояснення інших учасників огляду. Її основний зміст потрібно відобразити в протоколі огляду разом з фактом застосування відеозапису або кінозйомки.

При огляді місця події звукозапис, здійснюваний за допомогою магнітофонів або диктофонів, застосовується як технічний засіб, замінюючи чорнові записи, що використовуються при складанні протоколу.

Застосування звукозапису в ході огляду дозволяє: якнайповніше, швидко, в умовах, що ускладнюють ведення чорнових записів, відобразити результати огляду і короткі пояснення його учасників і опитуваних очевидців; зафіксувати дані про прізвища, ім'я, по батькові, адресах можливих свідків, а також інші відомості допоміжного характеру.

Вимірювальні інструменти і їх застосування.

Для вимірювань при огляді місця події найбільш зручні рулетки із стрічкою 10 і 20 метрів і діленнями, нанесеними через 1см.. Штангенциркуль використовується для визначення зовнішніх і внутрішніх розмірів предметів з точністю до 0,1 мм. Великими ніжками штангенциркуля вимірюються зовнішні діаметри, а малими ніжками - внутрішньо діаметри. Глибина вимірюється стрижнем, виступаючим на торцевій частині приладу.

Для визначення величин кутів при складанні плану місця події, а також встановлення величини нахилу місцевості використовується транспортир або кутомір.

Вимірювальна лінза, забезпечуючи 10-кратне збільшення, володіє полем зору 20 мм в діаметрі. Її фокусна відстань 25 мм, а оптична сила 40 діоптрій. Лінза має знімний штатив заввишки 25 мм, в підставці якого вмонтоване пласкопаралельне скло з вимірювальною шкалою. Загальна довжина шкали 15мм. Ціна одного маленького ділення шкали 0,1 мм. Таким чином, за допомогою даної лінзи можна проводити вимірювання з точністю до 0,1 мм.

Доцільність вимірювальної лінзи полягає в тому, що вона дозволяє виявляти малопомітні деталі макроструктури досліджуваних речових доказів і встановлювати їх точні розміри; дозволяє підвищити точність порівняння ідентифікаційних ознак формою, розмірам і відносному положенню. [34, 84].

Застосування пошукових і аналітичних приладів і пристосувань.

Вибір пошукових засобів визначається з урахуванням характеру об'єкта, який необхідно знайти і властивостями середовища, на якому буде проводитися пошук, в якому прихований. Так, під час пошуку на місцевості може застосовуватися механічний щуп для визначення місця знаходження предметів, розпушених місць, порожнеч і т.д. При пошуку в середині приміщень можуть використовуватися спиці-щупи, що є тонкими металевими стрижнями.

У необхідних випадках застосовується ручна бура. Буріння проводиться по запланованій схемі в наперед намічених місцях. При витяганні бура обстежується вміст стакана бура для виявлення трупного запаху, слідів просочення органічними речовинами, інших слідів, що вказують на присутність об'єкта, що необхідно знайти.

Для виявлення і витягання предметів, що знаходяться на дні водоймищ застосовуються трали. За допомогою карабіна трал прикріпляється на кінці шнура і переміщається по дну водоймища. Тралення великих водоймищ по можливості необхідно проводити з човна, заздалегідь розмітивши ділянку, що підлягає обстеженню за допомогою буйків, що забезпечують послідовність і повноту обстеження.

У разі потреби використовуються магнітні підйомники. При необхідності магнітну головку поміщають в поліетиленовий пакет щоб уникнути її забруднення нечистотами. Магнітні підйомники, як правило, використовуються для виявлення металевих (що містять залізо) предметів, пошук яких проводиться в рідкому середовищі.

Приховані ґрунтом або іншими матеріалами предмети можуть відшукуватися також і за допомогою металошукача індукційного типу. Чутливість вказаного приладу на відкритій місцевості і при положенні перемикача чутливості на максимумі, дозволяє виявити такі предмети як пістолет на відстані в 45 см, гільзу від пістолетного патрона в 15 см, кільце золоте - в 12-ти сантиметрах. [34, 3]

Прилад працює стійко при температурах від мінус 5 до плюс 40 градусів.

При проведенні слідчого огляду, перш за все для виявлення невидимих слідів і записів, наприклад, плям збройового мастила, плям замитої крові, слідів отруйних речовин на документах і знебарвлених текстах застосовують ультрафіолетовий освітлювач. Його метод заснований на збудженні ультрафіолетовими променями люмінесценції (холодного свічення) слідоутворюючих речовин або фону, на якому невидимі сліди розташовані. Окрім виявлення невидимого, даний метод дозволяє диференціювати різні речовини, що здаються однаковими в звичайних умовах спостереження.

При огляді як джерело ультрафіолетових променів використовуються ультрафіолетові освітлювачі, наприклад освітлювач «УК-1», що входить в комплект прокурора-криміналіста.

Інфрачервоний перетворювач застосовується для виявлення слідів кіптяви і порошинок при близькому пострілі на темних тканинах, закреслених записів, що замазали чорнилом, на документах і т. д. - що здаються однаково забарвленими, виявлення малюнка перефарбованих тканин.

Злочин скоюється в певних умовах місця і часу. Різні злочини - неоднакова і та обстановка, в якій вони здійснюються, те матеріальне середовище, на яке впливає злочинець досягши свого результату, ті наслідки, які є ознаками злочину.

Загальне завдання огляду місця події полягає у виявленні всіх змін, що є на місці події, з тим щоб по ним в сукупності з іншими даними у справі встановити механізм події у всіх деталях, тобто відповісти на питання, що відбулося на цьому місці. [25, 555]. Саме для детального виявлення усіх слідів, слідчому необхідно використовувати допомогу усіх можливих по конкретній справі спеціалістів.

Також слід зазначити, що слідчий огляд як процесуальна дія набуває значення для справи лише в тому випадку, якщо його хід і результати будуть належним чином процесуально оформлені, тобто якщо будуть дотримані всі процесуальні умови проведення огляду, що містять у собі обумовлену законом фіксацію результатів огляду.

Фіксація результатів огляду - це вербальне відображення у встановленій законом формі усього виявленого слідчим під час огляду, опис зроблених їм при огляді дій, відображення як загального виду об'єктів, що оглядаються, так і їхніх властивостей, стану й ознак, у протоколі слідчого огляду.


Подобные документы

  • Виявлення та вилучення з місця події слідів та інших речових доказів. Складання протоколу місця події. Фіксація ходу і результатів огляду. Використання відеозапису при огляді місця події. Процес пошуку різних дрібних слідів та інших речових доказів.

    реферат [29,8 K], добавлен 20.03.2015

  • Механізм утворення слідів вогнепальної зброї на гільзі та на кулях. Сліди пострілу на перешкодах, основні та додаткові. Виявлення, фіксація і вилучення слідів застосування вогнепальної зброї. Особливості огляду вогнепальної зброї, слідів пострілу.

    курсовая работа [34,7 K], добавлен 16.03.2010

  • Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Проведення слідчого огляду місця події. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

    реферат [38,0 K], добавлен 23.07.2007

  • Методика розслідування справ про дорожньо-транспортні пригоди, фактори, що впливають на його якість. Особливості огляду місця ДТП, проведення огляду спеціалістом-автотехніком. Система тактичних прийомів при неповному та хибному відображенні події.

    реферат [23,5 K], добавлен 03.07.2009

  • Встановлення особи потерпілого. Методи і прийоми судової ідентифікації особи по трупу. Порядок пред’явлення для впізнання трупа. Детальний огляд предметів одягу. Визначення часу настання смерті і місця убивства. Основні правила складання протоколу.

    реферат [23,7 K], добавлен 04.10.2012

  • Законодавче закріплення поняття, мети, процесуального порядку проведення огляду та його видів. Проведення порівняльного аналізу огляду та інших слідчих (розшукових) дій, що обмежують недоторканість житла чи іншого володіння особи, для їх розмежування.

    статья [29,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Криміналістичне значення слідів ніг людини і взуття. Класифікація слідів ніг людини і взуття, механізм їх утворення. Ідентифікаційні ознаки, виявлення, фіксація, вилучення слідів ніг людини і взуття. Методика трасологічної експертизи слідів ніг і взуття.

    курсовая работа [202,3 K], добавлен 22.01.2011

  • Повноваження Національної поліції під час попередження, припинення та виявлення правопорушень на сімейно-побутовому ґрунті, притягнення винних до відповідальності. Діяльність дільничного офіцера поліції під час виявлення фактів насильства у сім’ї.

    статья [20,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття, предмет система і завдання трасології. Криміналістичне вчення про сліди. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів–відображень. Трасологічна ідентифікація та методика трасологічної експертизи. Попереднє дослідження слідів на місті події.

    реферат [64,8 K], добавлен 18.01.2011

  • Причини тривалої відсутності працівника на робочому місці і поняття дисциплінарної відповідальності. Особливості правового становища працівника, не присутнього на роботі тривалий період часу. Прогул і його кваліфікація, шляхи вирішення для роботодавця.

    реферат [27,5 K], добавлен 18.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.