Конфлікт природного і штучного у романі Д. Лоуренса "Коханець Леді Чаттерлей"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Міністерства освіти і науки України

Кафедра англійської філології

Індивідуальне домашнє завдання

з курсу «Історія зарубіжної літератури другої половини ХХ ст.»

Конфлікт природного і штучного у романі Д. Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей»

Виконала: студентка групи 2335-2А

Катруша Ольга

Перевірила: викладач Тупахіна О.В.

Запоріжжя 2018

Зміст

Вступ

Розділ 1. Протистояння природи і технологій: сучасний стан проблеми

1.1 Постановка питання стосунків природи і техніки на етапі сучасності

Розділ 2. Конфлікт природного та штучного у романі Д. Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей»

2.1 Конфлікт природи і технологій на приклади шахт Тівершолля

2.2 Вплив екологічної проблеми на свідомість та душу людей

2.3 Мікроклімат в родині Чаттерлей як один з проявів протистояння істинного і штучного

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

конфлікт природа екологічний чаттерлей

Конфлікт людства і природи існував здавна, ще з тих часів, коли люди почали масово використовувати природу у своїх цілях, тобто - з первісних часів. Зараз цей соціально-екологічний конфлікт виражається у формі війн, місцевих конфліктів за території, тощо. І у центрі всіх цих зіткнень лежить проблема ресурсів, адже кількість людей на планеті зростає за геометричною прогресією, а кількість природних ресурсів, доступних для використання, зменшується з неймовірною швидкістю.

Такий стан речей сформувався, перш за все, через споживацьке ставлення людей до власної планети та необхідність задовольняти потреби людства у ресурсах: вода, горючі речовини, деревина, тощо. Проте потенціал нашої Землі є вичерпним, і саме тому пошкоджена екологія неминуче впливає на здоров'я людей, змінюючи і їх внутрішній світ. Механізація та індустріалізація, сучасні технології та виробництва грають найбільшу роль у знищенні планети.

В наш час вважається, що цей конфлікт вже неможливо вирішити, оскільки людство довело природу та екологію до критичного рівня, при цьому, руйнуючи не лише навколишній світ, а й самих себе - деградуючи та черствіючи.

Актуальність проблеми роботи визначається проблемою взаємодії природного та штучного у сучасному світі, що з розвитком модерних технологій стає все гострішою, і її впливу на свідомість нації.

Мета дослідження полягає у визначенні шляхів розкриття взаємодії природного та штучного у романі Д.Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей», її реалізації у проблематиці твору.

Завдання:

- Розглянути причини конфлікту природи і людства на сучасному етапі;

- Проаналізувати шляхи репрезентації цього протистояння у романі Д.Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей»;

- Дослідити мікроклімат в родині Чаттерлей, як прояв зіткнення природного і штучного;

- Визначити напрямки впливу проблем екології на душі та свідомість людей.

Дослідження ґрунтується на працях вчених, які розглядали репрезентацію відносин природного і штучного, людині і суспільства, проблему екологічної свідомості людства у романі Лоуренса, а саме С.Соболєвої, К. Патирбаєвої, S. Janaki, Y.Wang , та ін.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній було здійснено не лише аналіз роману на предмет взаємодії техніки та природного у романі, а й впливу технологій на природу людини і розгляд стосунків в родині Чаттерлей як прояв штучного.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання результатів даної роботи в практичній роботі викладачів, під час читання лекцій з історії зарубіжної літератури другої половини ХХ, а також у процесі підготовки студентів-філологів педагогічних навчальних закладів до занять з даної дисципліни.

Розділ 1. Протистояння природи і технологій: сучасний стан проблеми

1.1 Постановка питання стосунків природи і техніки на етапі сучасності

Людина - це частина природи, тому вони знаходяться у нерозривному тісному зв'язку один з одним, а також у перманентній взаємодії. Проте, нажаль, це співіснування не проходить мирно, а виникає велика кількість проблем та катастроф. Протистояння людства і природи не виникло недавно, воно існувало ще з первісних часів, коли люди енергійно використовували природні ресурси задля виживання.

В наш час, цей конфлікт досяг свого критичного стану, коли суспільство має такий сильний вплив на природу, настільки активно споживає її запаси та трансформує екосистему, що природа не встигає регенерувати та відновлюватися. Кількість населення збільшується, а сприятливі умови проживання поступово зникають. Тому, можна сміливо сказати, що результатом цієї взаємодії між людською спільнотою та нашою планетою є соціально-екологічний конфлікт, оскільки він пов'язаний не лише з руйнуванням природної оболонки Землі, а й з проблемою споживання людьми її ресурсів та ставлення до навколишнього середовища.

Зараз основною причиною знищення природного фонду планети є технології та індустріалізація, виробництво і промисловість, які безперестанно отруюють повітря, воду та грунт. Природа дає людині все необхідне для життя, а людство, у свою чергу, відплачує невдячним ставленням та некерованим зловживанням ресурсів [1].

Дж. Гелбрейт, вказуючи на фундаментальні зміни, які сталися у сучасному суспільстві, пише: «Сам факт змін не викликає жодних сумнівів. Протягом останніх десятиліть кількість нововведень була надзвичайно великою. Найбільш очевидним серед них є використання більш складної та довершеної техніки у сфері матеріального виробництва. Машини замінили примітивну ручну працю, і, по мірі того як вони все ширше використовуються, вони починають виконувати найпростіші функції людського мозку» [цит. за 3, с. 54]. Тобто бачимо, що технологій, вони почали все більше витісняти людей і люди перестають бути людьми - вони стають ледачими, черствими, бездушними, вони самі стають як машини і бездумно використовують ресурси власної планети, не замислюючись про наслідки такого споживацького ставлення.

Е.Тоффлер в 1965 році використовує термін, який характеризує стан суспільства у подальші 20-30 років, а якщо поглянути з перспективи 21 сторіччя - то і на подальші 50-60 років. Вчений оперує терміном «Шок майбутнього», який описує стрес та дезорієнтацію, які мають руйнівний характер та викликають в індивіда великі зміни, які відбуваються за короткий час. Шок майбутнього - хвороба майбутнього [цит. за 3, с. 57].

Оскільки кожна людина є біосоціальною істотою, то несприятливі природні умови впливають на неї не менше, ніж на навколишнє середовище взагалі, адже вона є частиною навколишнього світу [4, с. 3]. У зв'язку з цим постає проблема так званої «екологічної свідомості». Говорячи про це питання, дослідниця посилається на вченого О.Салтиковського, який і апелює терміном «екологічна свідомість», що виражає стосунки між людством і природою у плані збереження стану первозданної природи. Екологічна свідомість, на його думку, грає важливі функції у життєдіяльності суспільства, серед яких регуляція механізмів стосунків природи і людства, розробка норм раціонального використання природних ресурсів, передбачення можливих наслідків конфлікту природного та штучного, тощо [4, с. 2]. З кожною хвилиною, проблема соціально-екологічного конфлікту стає все гострішою, адже ресурси екосистем вичерпуються. Важливу роль у цьому грає психологія людей, адже людина протягом століть по-споживацьки ставилася до природи і кожне наступне покоління успадковує такий стан речей від своїх батьків [4, с. 5].

Отже, у висновку варто наголосити, що протистояння природного та штучного, тобто технологій, існує і вважається, що його неможливо вирішити, настільки серйозної шкоди завдало людство планеті. Ця соціально-екологічна проблема виникла, перш за все, через безвідповідальне ставлення населення Землі до її ресурсів. Як наслідок цього, під дією механізації та промисловості, змінюється і сама людина, проте, нажаль, не на краще.

Розділ 2. Конфлікт природного та штучного у романі Д. Лоуренса «Коханець Леді Чаттерлей»

2.1 Конфлікт природи і технологій на приклади шахт Тівершолля

Яскравим прикладом протистояння природи і усього штучного створеного людиною є роман Девіда Герберта Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Цей твір, перш за все, є відомим завдяки скандалам через свою порнографічну складову сюжету, проте те, наскільки правдиво, переконливо і болюче автор описує процес деградації суспільства у зв'язку з модернізацією та занепаду духовних цінностей не має залишатися поза увагою читача.

Дія твору розгортається у помісті Рагбі, неподалеку від якого знаходиться селище Тівершоль, у промисловому районі Англії - Мідленді. Цей край славиться кількістю шахт, заводів та фабрик, тому і клімат регіону залишає бажати кращого. Цією місцевістю володіє родина баронетів Чаттерлей, останній представник чоловічої статі якої, сер Кліффорд, повернувся з Першої світової війни калікою. Він прикутий до інвалідного крісла і не може мати нащадків. Його молода дружина Констанція, красива та інтелігентна жінка, мусить за ним наглядати, лише мріючи мати дітей.

Як було сказано, неподалік від Рагбі холу знаходиться селище Тівершоль, біля якого стоїть вугільно-залізна шахта, яку от-от доведеться зачинити. Намагаючись врятувати шахти Тівершолю від занепаду, Кліффорд Чаттерлей, сам того не розуміючи, сприяє всезагальному знищенню природи та екології країни. Хоча, звісно, це принесло користь індустріальному та технічному розвитку держави та місцевості, якою він володіє.

Окрім шахт, наслідки індустріалізації видно завдяки лісу, який ріс навколо Рагбі Холу. Дерева там росли не одне десятиліття, допоки Сер Джоффрі, батько Кліфорда, не наказав вирубати більшу частину дерев на потреби армії, тому що йшла війна. Ліс був не лише зеленню, яка оточувала маєток Чаттерлей, це і, перш за все, будинок для багатьох видів тварин і птахів, а тому минулий господар Рагбі нищив не просто віковий ліс, а цілу екосистему. Більш того, ці дерева містили у собі таємницю старої Англії, яку було безжалісно знищено. Це ще раз демонструє зміну пріоритетів та перехід до нової Англії - індустріальної та прогресивної, проте позбавленої душі: «Лес имел в себе нечто таинственное, нечто от древней, дикой Англии, но сэр Джоффри нанес ему удар во время воны. Как тихи были деревья! Как безстрашно щебетали в них птицы! А некогда здесь бродили олени и рыцари, и разбойники, а монахи пробирались через лес на осликах. Лес помнит, он все еще помнил об этом» [2, с.55]. Індустріальна цивілізація руйнує ліси, прекрасні умови життя для людей а також стару гармонійну Англію [7, с.23].

Наявність шахт, оскільки Тівершоль не єдине місце, де видобувають вугілля та залізо, є ще «Відвальна», що знаходиться у сусідньому селищі, не просто руйнує екологію, а й накладає відбиток негативу, приреченості та страху: «Даже в безветренние дни воздух был насыщен запахом железа, серы и угля. И на нежные комнатные цветы садилась настойчивая копоть, как черная манна с гибельного неба» [2, с.19].

Тому не дивно, що у таких умовах люди почали деградувати, їх не цікавить нічого, окрім пліток, алкоголю та можливості похизуватися перед сусідами новим вбранням. Населення Тівершолю відображає загальний стан усього людства.

2.2 Вплив екологічної проблеми на свідомість та душу людей

Як вже було сказано, місцевість, у якій проживають персонажі роману «Коханець леді Чаттерлей» - це індустріальний та промисловий регіон Англії, тому пейзаж, який сформувався навколо, не важко уявити: «Рагби, угрюмое место, не отличавшееся благородством - это был большой низкий дом, начаый в половине 18-го столетия и постепенно изуродованный пристройками. Дом был окружен прекрасным старым дубовым парком, но, увы, из-за столетних дубов виднелись трубы каменугольных копей, с тучами дыма и копоти. А в строй и туманной дали тянулся рабочий поселок, начинавшийся чуть-ли не у самих ворот парка. Он был безнадежно некрасив и растянулся на тягостно долгую милю - тонувший в сером мареве» [2, с.19]. Ми бачимо, що «бездушное уродство угле-железного Мидленда» [2, с.19] не може сприяти моральному та інтелектуальному розвитку населення, при чому, це стосується не тільки місцевого населення, тобто працівників шахт та їх родин, а й власників території - родини Чаттерлей.

Коли Лоуренс говорить про робочих з Тівершолю він пише, що вони «были такими же безформенными, оборванными и угрюмыми, как и вся эта местность» [2, с.20]. Люди втратили свою душевність, чистоту і власну природу, свою тілесну красу. Вони стали подібними безсердечним машинам, які тепер заполонили світ. Ці люди - це віддзеркалення сучасного стану людської раси, понурої, безрадісної, безформної та примітивної. Здається, ніби люди у своєму розвитку пішли шляхом регресу і повернулися на попередні ступені еволюції: «Тивершолл! Вот он, Тивершолл! Веселая шекспировская Англия! Нет, современная Англия. Конни поняла это давно, как только поселилась здесь. В Тивершолле зародилась новая раса, новый человек; одна половина души у него суетливо поглощена деньгами, политикой, социальным устройством, другая же, хранительница инстинктов, -- мертва. Все живущие здесь -- полутрупы, причем чудовищно самонадеянные. Есть в этом какая-то дьявольская мистика. Что-то потустороннее. Непредсказуемое» [2, с.191]. «Разве что-нибудь могло выйти из подобных людей, из людей, в которых интуитивное живое восприятие было мертво и которым оставалось только странные механичные вопли?» [2, с.190].

Окрім шахт, у роман присутній ще один символ деградації, яка руйнує душу та свідомість людини взагалі. У творі Лоуренса Перша Світова війна використовується у вигляді образу індустріалізації та розрухи, розкриваючи такі проблеми як жорстокість, прогрес та модернізація, оскільки під час цієї війни вперше було використано нові засоби для знищення людства [6, с.7]. Весь крах післявоєнного суспільства розкривається у реченні, яким автор починає свій роман: «Век наш по существу глубоко трагичен, поэтому мы отказываемся воспринимать его трагически» [2, с.9]. Люди перестають сприймати ту ситуацію, у якій вони опинилися, вони заперечують очевидне - те, що світ змінився, і не на краще. Вони, як вже було сказано раніше, лише наполовину живі, оскільки їх життя порожнє і не приносить їм радощів. Письменник пише: «Омертвелость виделась во всем. Шахтеры Тивершолля поговаривали о забастовке, и Конни казалось, что это вовсе не демонстрация силы, а исподволь вызревавшая боль - кровоподтек со времен войны, достигший поверхности и - как следствие - смуты, недовольства» [2, с. 64]. Люди не спроможні навіть висловити власну невдоволеність або заперечити владі, їм просто байдуже до усього, що їх оточує.

Протягом усього роману, Девід Лоуренс розкриває ідею жорстокості та розрухи через образ сучасного, механізованого суспільства. Чого лише вартий дим та пил з вугільних шахт, який покриває усе навколо і створює атмосферу апокаліпсису, неминучості біди та приреченості [6, с.11]. Не лише навколишній світ страждає від цього попелу з шахт, пил та бруд осідають на легенях шахтарів, людей які з ними контактують і це «очорняє» їх душі, вони зачерствіли, стали такими ж похмурими та сірими, як те, що вкриває їх як зовні, так і зсередини. Робочі люди є людьми лише наполовину, оскільки вони позбавлені будь-яких світлих почуттів: «Конни просто боялась робочих масс. Они казались ей такими непонятно-ужасными. Их жизнь была абсолютно лишена красоты, интуиции, чувства, - подземная жизнь!… за последние сорок лет человечество резко, разительно изменилось. За эти годы железо и уголь глубоко въелись в души и тела людей» [2, с.197].

Жодні спроби природи якимось чином вплинути на цю ситуацію, якось її змінити, не мають бажаного результату. Цих людей не врятує і не змінить вже нічого, занадто пізно намагатися: «Несмотря на май и молодую зелень вся местность кругом выглядела грустной. Живя здесь, человеку приходилось напрягать все свои силы. Неудивительно, что здешнее население было таким некрасивым и огрубевшим» [2, с.189].

Якщо все населення Тівершолю та Рагбі, Кліффорд не є винятком у цій ситуації, він теж повернувся з війни зламаним і зачерствілим, то Констанція у романі уособлюється з тією природою, яка ще залишилася в людині. Цивілізація та деградація ще не торкнулися її, а тому Лоуренс пише, що «она была как лес, как темное сплетение дубов, невнятно гудевших мириядами раскрывающихся почек» [2, с.172]. Жінка шукає реального щастя, справжніх і щирих почуттів, мріє про справжню сімю і дитину, насолоди від звичайних тілесних утіх. Це все цілком природно і нормально для будь-якої людини, проте не у той час, коли люди схожі на друзів Кліфорда, які вірять, що якщо «цивилизация на что-нибудь пригодна, она должна была бы помочь нам забыть о нашем теле» [2, с.93]. Всі потреби, які ми маємо задовольняти, для них - тягар, а тим паче сексуальні відносини.

Вирізняючись на їх фоні, Конні та Меллорс є втіленням природного, інстинктів, які ще дозволяють людині залишатися людиною. Вони відчувають дух лісу, живуть ним, для молодої леді це єдине місце, де вона почувається вільною: «она убегала в парк, оставляя Клиффорда одного, и лежала там часами. Убежать из дому! … Она должна была бежать из дому, бежать от всех. Лес был ее единственным убежищем, ее святилищем» [2, с. 27]. Не варто забувати, що Констанція виросла у Шотландії, звикла до долин Сассексу, тобто вона - частина природи, це нормально і цілком очікувано, що у таких умовах життя, як в Мідленді, в ній прокинувся протест проти цивілізації, яка губить все справжнє.

«Оттуда видна долина: рядами бежали огни на «Отвальной», чуть поменьше - на «Тивершолльской». Значит, в эти минуты по желобу устремляется огенно-белая струя металла. «Отвальная» светит яркими, недобрыми электрическими огнями. В них - средоточие зла, хотя словами это не объяснить» [2, с. 168]. Сам автор наголошує у творі на тому, що цивілізація та технології - це зло, від якого нікуди не дінешся, яке знайде людину усюди.

Тому Констанцію і Меллорса і засуджувало суспільство - тому що ці люди були не схожими на оточуючих їх «робочих з чорними від сажі та пилу душами». Ці «робочі» це не лише ті шахтарі, які добувають вугілля в Тіврешолі, це все людське суспільство, яке не приймає власну природу і намагається її знищити, суспільство, яке втратило справжність почуттів та емоцій, а носить лише маски і тримає все у собі.

2.3 Мікроклімат в родині Чаттерлей як один з проявів протистояння істинного і штучного

Ще одним проявом впливу цивілізації на людину є приклад стосунків у родині Чаттерлей, яка лише на перший погляд здається щасливою. Повернувшись з війни зломленим і скаліченим, Кліффорд намагався покінчити життя самогубством, оскільки він ен бачив сенсу у своєму житті. Він був ніби не у цьому світі: «Он мог кататься в кресле по комнатам и в моторном кресле по парку. Но оставаясь один, он совершенно терялся. Он нуждался в Конни хотя бы для того, чтобы сознавать, что живет» [2, с. 22]. Ми бачимо, що він не живе, у повному сенсі цього слова, а лише існує, до того ж, за рахунок інших.

Кліфорд намагається імітувати життя, заповнити прогалини, завдяки своїм розповідям, які він публікує і здобуває славу і «любов» читачів. Розуміючи, що Констанція не відчуває до нього тієї природної для дружини любові, він намагається отримати хоч якийсь вид визнання і обожнення з іншого джерела, проте це не справжня любов, адже публіці просто треба над чимось посміятися, їй цікаві чутки про людей вищих кіл, а баронет дає їм це. Його історії актуальні, він робить їх настільки наближеними до життя, що вони буквально стають не справжніми, він презентує лише пародію на справжнє життя, оскільки і сам живе в такому. Він використовує природу, а також Констанцію для втілення власних егоїстичних бажань, пов'язаних лише з імітацією життєдіяльності [5, с.52].

Те саме можна сказати і про прив'язаність місіс Болтон до свого господаря. Вона відчуває до нього рівно такий самий біль та жаль. Як і до будь-якого хворого чоловіка, вона розуміє, що Кліффорд «тоже просто ребенок, доросший до размеров взрослого мужчины, но ребенок с удивительным характером и прекрасними манерами, с огромной силой воли и знающий всевозможные странные вещи, о которых она не имела представления, и с помощью которых он все еще мог держать ее в повиновении» [2, с.124]. Таким чином, бачимо, що для неї він - все рівно що маленька дитина, як і всі чоловіки на світі, а тому його треба доглядати, любити і піклуватися про нього. Тому, можна впевнено сказати, що кохання, яке отримує Кліфорд Чаттерлей є штучним, що викликає у ньому почуття неповноцінності, невдоволеності і внутрішній конфлікт між бажаним та тим, що він має.

Взагалі, у творі саме існування кохання ставиться під сумнів, говорячи, що «Любовь это тоже одна из сегоднешних полоумных выдумок» [2, с. 51]. Люди, а перш за все, друзі Кліффорда, не бачать користі у цьому почутті, а тому для них його не існує. Люди того часу, як рівно і нашого, звикли вірити і сприймати лише те, з чого можна отримати користь.

Враховуючи такий напружений та негативний мікроклімат у родині стає зрозуміло, чому Лоуренс пише, що «мертвела душа у Клиффорда, мертвела и у Конни» [2, с. 63]. Вони живуть у одному середовищі, мають спільне оточення та взаємодіють один з одним. А тому вони впливають на настрій одне одного та сприйняття світу. Констанція помічає, що все навколо неї «было как сон, вернее как симуляция действительности. Дубовые листья были для неё, как дубовые листья, отраженные в зеркале. Она сама была как кто-то, о ком читала. Подснежники - как воспоминание о чём-то» [2, с. 25]. Вона вже перестає сприймати себе, як особистість. Кліффорд лише існує, а не живе повним життям, і вона також, оскільки з чоловіком у неї лише платонічні стосунки, дитини в них немає і що таке справжнє кохання вона ніколи не знала.

Тому можна з упевненістю сказати, що цивілізація та модернізація позбавляють людину її сутності, її обличчя та душі. Це ми бачимо на прикладі персонажів роману «Коханець леді Чаттерлей», які символізують націю, що знаходиться у стані запущеності, пригніченості та майже не існує у світі фізично.

Висновки

Отже, у теоретичній частині роботи було з'ясовано причини соціо-екологічного конфлікту між природою та людиною та його впливу на людську особистість. Ці проблеми з'явилися в нашому житті через безвідповідальне ставлення до природи і екології, а тому не дивно, що наслідками є деградація особистості та її моральне спустошення.

У практичній частині роботи було розглянено роман Д.Г.Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей» як один з проявів впливу технологій та цивілізації на природу людини. У ході дослідження було виявлено, що проблеми індустріалізації та модернізації суспільства у романі розкриваються через образи шахти та Першої світової війни. У випадку шахт - це прямий посил до проблеми, оскільки будь-яке видобування корисних копалин дуже шкодить екології. Що ж до війни, то вона є символом розрухи та зламаних життів тих людей, які брали в ній участь, чи то полеглі на полі бою, чи то ті, хто повернувся додому. Таким зламаним, скаліченим та морально зруйнованим повернувся з фронту Кліффорд Чаттерлей, який не жив по-справжньому, а лише імітував життя, користуючись іншими, як істота-паразит. Йому протиставляються його дружина Констанція, яка є уособленням усього природного, що є в людині, а також її коханець - Олівер Меллорс, який і є втіленням життя та мужності, справжнього чоловіка. Кліффорд Чаттерлей - це образ усього того, що протирічить справжньому людському життю, адже він скалічений та породжений людською цивілізацією.

У романі, баронета називають «істотою», а не людиною. Ось що чекає людство в майбутньому - втрата своєї сутності як людини і марне існування у ролі незрозумілих істот. І саме до такого майбутнього і веде нас механізація та використання технологій у всіх сферах людського життя.

Список використаних джерел

1. Взаємодія природи та суспільства [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/4%20KURS/4/1/10H3R10_2.htm

2. Лоуренс Д. Г. Коханець Леді Чаттерлей / Девід Герберт Лоуренс // Москва «Видео-Асс». - 1990. - 380 с.

3. Патырбаева К.В. Современный социум, труд и человек в концепциях постиндустриального общества / Ксения Вадимовна Патырбаева // Вестник Пермского университета. - 2012. - №2 (10). - С.53-68

4. Соболєва С. М. Трансформація екологічної свідомості суспільства в умовах сучасних глобалізаційних процесів // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - 2012. - №1 (11). [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/transformatsiya-ekologicheskogo-soznaniya-obschestva-v-usloviyah-sovremennyh-globalizatsionnyh-protsesov

5. Janaki S. D. H. Lawrence's Lady Chatterley's Lover - an Ecological Perspective // IOSR Journal of Humanities and Social Science. - Р.52-54

6. Trejling M. Discontent with Civilization in D.H. Lawrence's Lady Chatterley's Lover / Maria Trejling // Linkцping University. - 33p. Режим доступу: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:761667/FULLTEXT01.pdf

7. Wang Y. Harmonious Concordance of Men, Women and Nature: A Study of Lawrence's Ecological Philosophy in His Lady Chatterley's Lover / Yaoyao Wang // CS Canada. - 2016. - P.22-27

Размещено на Allbest.ru