Управління оборотним капіталом ТОВ "Нива-Експо"

Склад основних підсистем управління оборотним капіталом відображено на рис. 1.5.

Фінансовий стан підприємств, його ліквідність і платоспроможність безпосередньо залежать від того, наскільки ефективною виявляється його система управління оборотним капіталом, оскільки з цим пов'язані мінімально необхідна величина авансованого капіталу та виплати грошових коштів; потреба в додаткових джерелах фінансування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.5. Система управління оборотним капіталом підприємства

Ефективна система управління оборотним капіталом забезпечить вирішення основних проблем, характерних для більшості вітчизняних підприємств: нераціональне розміщення оборотного капіталу між сферою виробництва та сферою обігу, відсутність механізму поповнення оборотного капіталу та ряд факторів, які не залежать від діяльності підприємства, але впливають на стан оборотного капіталу (інфляція, недосконала податкова політика, загальна криза неплатежів, відсутність сучасних методів управління оборотним капіталом).

В основу системи управління оборотним капіталом покладено принципи комплексності, оперативності, ефективності та контролю поряд з цим ефективна система управління оборотним капіталом повинна базуватися на принципах адекватності (забезпечення виробництва оборотним капіталом у необхідних обсягах і структурі), результативності (досягнення прибутковості), гнучкості (можливості врахування впливу зовнішніх і внутрішніх факторів), керованості (можливості внесення тимчасових змін залежно від потреб виробництва). При чому, ці принципи повинні діяти одночасно, оскільки вони визначають умови рівноваги та ефективного функціонування системи управління оборотним капіталом, а рівень реалізації принципів може виступати критерієм якості самої системи управління оборотним капіталом [31]. Функції такої системи (організація, нормування, планування й прогнозування, облік і розподіл, аналіз і поточний контроль, регулювання, мотивація) реалізуються з урахуванням галузевих особливостей кожного окремого підприємства.

Як і кожна система відповідає певним вимогам, то для системи управління оборотним капіталом вони наступні: між елементами оборотних коштів повинні існувати причинно-наслідкові зв'язки; система управління оборотними коштами повинна бути динамічною; оборотним коштам повинні бути властиві параметри, впливаючи на які, можна змінити хід економічного процесу [36].

Налагодження механізму управління оборотним капіталом здійснюється відповідно до основних завдань системи управління активами.

До цієї системи необхідно включати:

- забезпечення керівництва підприємства, підрозділів і функціональних служб достатньою інформацією для прийняття обґрунтованих управлінських рішень й оперативного регулювання процесу трансформації елементів оборотних коштів;

- визначення обґрунтованості розрахунку нормативу обігових коштів;

- спостереження й постійний контроль за фактичним рівнем оборотних коштів;

- виявлення відхилень елементів оборотних коштів від запланованого рівня, як на місцях виникнення цих відхилень, так і на підприємстві в цілому;

- виявлення виробничих і внутрішньогосподарських резервів підвищення ефективності використання оборотних коштів.

Слід зазначити, що інформаційна підтримка процесу управління підприємства набуває особливого значення в умовах жорстокої конкуренції, з одного боку, і глибокої системної кризи вітчизняної економіки - з другого, для промислових підприємств, що долають затяжний період спаду виробництва й економічної невизначеності [43].

Необхідно додати, що до зовнішніх факторів належать особливості ринків постачання й збуту, а також тип конкурентного середовища й конкурентні стратегії цього підприємства на ринку, а до внутрівиробничих, які традиційно враховуються при виборі типу виробничої технології й структурою асортиментів продукції відносять структуру всіх основних і допоміжних внутрівиробничих процесів, рівень охоплення їхніми інформаційними технологіями. У більшості галузей промисловості темпи конкурентних і технологічних змін такі швидкі, що інформація про ринок стає недоступною або ж застарілою, у результаті чого помилкове рішення грозить банкрутством [50].

В умовах формування конкурентного середовища, що супроводжується частими змінами податкового законодавства, форм власності, умов зовнішньої торгівлі, нестабільності попиту, рішення завдань з управління оборотним капіталом підприємств приймає першочергове значення. Застосування системного підходу з управління оборотним капіталом буде сприяти підвищенню конкурентоздатності вітчизняної продукції, ефективності виробничо-господарської діяльності підприємств і забезпеченню їхньої фінансової стабільності в ринковій ситуації.

1.4 Стан галузі кондитерських виробів в Україні

Трансформація економіки України висуває нові вимоги до поведінки підприємств на ринку. Однією з істотних особливостей господарської діяльності підприємств кондитерської галузі нині є те, що в галузі відчувається постійне посилення конкуренції. Внаслідок того, що ринок кондитерських виробів перебуває у постійному розвитку, підприємства мають динамічно вирішувати питання оцінки стратегії своєї поведінки не тільки у перспективі, але й сьогодні, а також визначати ступінь своєї стійкості на цьому ринку. На сьогодні виробництво кондитерської продукції є однією з найрозвинутіших галузей харчової промисловості України. Загальний обсяг виробництва складає приблизно 3% ВВП країни.

В 2012 році спостерігалась тенденція незначного падіння обсягів виробництва кондитерських виробів в Україні на фоні зростання внутрішнього споживання. За січень-жовтень 2012 року кондитерською галуззю України було вироблено 865,6 тис. тонн продукції. Це на 0,63% менше, ніж за відповідний період 2011 року.

Рис. 1.6. Виробництво кондитерських виробів в Україні за січень-жовтень 2011-2012 років, тис. грн.

Деяке пожвавлення на ринку кондвиробів України спостерігалось в червні, серпні та жовтні 2012 року, коли темпи виробництва продукції були вище, ніж в попередні роки (рис. 1.7). Асортимент продукції, яка виробляється вітчизняними виробниками кондитерських виробів становить понад 1 млн. найменувань. Вся продукція, традиційно, поділяється на три групи: цукристі, шоколадні та борошняні кондитерські вироби.

Рис. 1.7. Динаміка помісячного виробництва кондитерських виробів в Україні

Стабільність української кондитерської галузі сьогодні забезпечують дев'ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», корпорація «Бісквіт шоколад» та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини всієї продукції. Для аналізу кондитерських виробів ми візьмемо одну із асортиментних груп (найбільш популярних) - вафельні торти. Виробництво вафель, на відміну від сегмента печива, відзначено більш високим ступенем концентрації потужностей в межах невеликої групи виробників. За даними опитування споживачів, 76% жителів України споживають вафельні торти. Ринок вафельних тортів в Україні представлений такими виробниками: Кондитерська корпорація «Рошен» (38%), Компанія «Конті» (33%), Корпорація «Бісквіт-Шоколад» (14%), Черкаська кондитерська фабрика (ТМ «Світ Ласощів») (12%).

Ринок кондитерських виробів сьогодні досить розвинений і структурований. Виробники стимулюють зростання споживання якісних і складних у виготовленні кондитерських виробів. У структурі реалізації цієї продукції частка великих торговельних мереж сягає 35-40% у грошовому вираженні.

Вітчизняний ринок кондитерських виробів характеризується високим рівнем конкуренції і ступенем насиченості, тому лідируючу позицію займають виробники, які першими реагують на зміну споживацьких вподобань, динамічно оновлюють асортимент продукції й насичують його новинками. На ринку кондитерських виробів працюють близько 850 підприємств. При цьому, дві третини всього ринку і три чверті експорту контролюють 9 виробників кондитерської галузі, а саме: «Roshen», «АВК», «Конті», «Світоч» (Nestle), «Kraft Foods Україна», «Бісквіт-Шоколад», «Житомирські ласощі», «Полтавакондитер», «Світ ласощів» та ін. Між першими 12-15 найбільшими компаніями конкуренція зберігається на досить високому рівні - як за ціновими, так і за неціновими (якість, упаковка тощо) параметрами.

Рис. 1.8. Поділ ринку кондвиробів між основними виробниками

Ринок кондитерських виробів України є висококонцентрованим. Понад 65% його поділено між п'ятьма компаніями: «Рошен», «Конті», «АВК», «Бісквіт-Шоколад» та «Житомирські ласощі». Дрібні підприємства воліють не конкурувати з великими компаніями і намагаються займати вільні ніші в регіонах. Тобто, на теперішній час в Україні спостерігається тенденція до олігополістичної форми ринку кондитерської промисловості.

Виробництво шоколаду і шоколадних виробів нині є найпопулярнішим напрямком на ринку кондитерських виробів у світі. В Україні обсяг споживання шоколаду складає 7,5% солодкої продукції, або 1,2-1,3 кг шоколаду щорічно на душу населення, що в 4-6 разів нижче від країн Європи. Це свідчить про те, існують достатні резерви на ринку для збільшення споживання шоколаду. Лідерами з виробництва шоколаду є «Крафт Якобз Сушард», «Рошен», «Світоч», «Малбі» і «Конті». Сумарно на них припадає майже 93% випуску шоколаду (питома вага його в структурі виробництва кондитерських виробів з какао-бобів - до 13%).

Слід зазначити, що українська кондитерська галузь є досить залежною від експорту. Компанії-виробники активно експортують продукцію до 44 країн світу (приблизно 40% продукції). Левову частку в структурі експорту країни (94%) займають країни СНД. Щоб диверсифікувати ризики, що виникають при внесенні змін до законодавства країн, в які експортується продукція, деякі українські компанії відкривають власні виробництва за кордоном. За оцінками експертів, у наступні два-три роки варто очікувати щорічний приріст ринку кондитерських виробів на 3-5% у натуральному вираженні.

Обсяги імпорту кондитерських виробів порівняно з підсумками 2012 року знизились на 1,8%, що пов'язано зі встановленням ввізного мита на товари українських виробників, причому експорт солодощів в Україні значно перевищує імпорт, що свідчить про лояльність споживачів до вітчизняних виробників завдяки нижчим цінам на продукцію порівняно з іноземною за приблизно однакового рівня якості. Таким чином, зважаючи на запровадження торгівельних обмежень, українська кондитерська галузь у 2013 році працювала в умовах пошуку нових ринків.

Українські виробники також наражаються на високі політичні ризики, підтвердженням чому слугує заборона (серпень 2013 року) на ввезення продукції компанії «Рошен» на територію Російської Федерації. У разі вступу до ЄС для вітчизняних кондитерів відкриється найбільш місткий регіональний ринок, що стимулюватиме вітчизняну галузь до нарощування обсягу виробництва. З іншого боку, кондитерський ринок Євросоюзу є досить насиченим, що потребує від українських виробників розширення власного асортименту, а також приведення якості продукції до європейських стандартів, причому для конкурування з європейською продукцією не тільки на зовнішньому ринку, а й на внутрішньому.

Жодна вітчизняна кондитерська компанія не зможе в майбутньому інтенсивно розвиватися, якщо її продукція не буде представлена на зовнішніх ринках, а її акції не будуть котируватися (в обігу) на світових біржах. Правила гри у світі з кожним днем змінюються, і українські компанії повинні розкриватися, ставати більш прозорими і зрозумілими для іноземного бізнесу. Таким чином, у наступні два роки великі гравці будуть активно шукати нові експортні ринки, а також шляхи виходу на світові фондові біржі для залучення додаткового акціонерного капіталу.

Найпоширенішою проблемою кондитерського збуту є яскраво виражена сезонність: наприклад, новорічні свята, 8 Березня супроводжуються сплеском продажів. Їх зростання у цей час перевищує продажі «звичайного» дня більш ніж на 50%.

Варто зазначити, що сезонні коливання попиту на кондитерську продукцію посилюють вплив фактора упаковки товару на обсяги продажів. Існує специфічна група товарів кондитерської промисловості, реалізація якої прямо залежить від упаковки. Це подарункові набори кондитерських виробів до свят (наприклад, новорічні подарунки). Відповідно до думки експертів, продажі такої групи товарів, як кондитерські вироби в упаковці з новорічною символікою, в кінці грудня зростають до 90% від загального обсягу поставок на ринок.

Ще одним фактором, що стримує розвиток вітчизняної кондитерської галузі, є проблеми з поверненням ПДВ. Враховуючи, що на експорт іде близько 30% кондитерської продукції, даний факт негативно відображається на забезпеченні діяльності українських кондитерів оборотними коштами.

Усю сукупність процесів, що відбуваються на підприємствах можна умовно поділити на дві групи - традиційні та інноваційні. На протязі останніх років розвиток харчової промисловості набуває інтенсивного характеру, тобто в діяльності більшості підприємств присутні інноваційні процеси. Вони є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі і просторі.

Так, на сьогоднішній день споживач може спостерігати великий обсяг асортименту кондитерських виробів, який заполонив ринок не тільки ринок нашої країни. Це стало можливим завдяки технічним нововведенням, які проявляються у вигляді нових продуктів (виробів), технологій їхнього виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів). Сучасним технологіям в цій галузі властиві певні тенденції розвитку й застосування. Головним з них є перехід до мало стадійних процесів через поєднання в одному технологічному агрегаті кількох операцій, забезпечення в нових технологічних системах безвідходності виробництва.

Цілі та пріоритети технічного розвитку підприємств, зокрема харчової промисловості, визначаються в сучасних умовах згідно із загальною стратегією його функціонування. Стратегічні напрямки технічного розвитку таких підприємств зв'язані з вирішенням наступних питань:

1. Кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому і вітчизняному ринках.

2. Розробка і впровадження ресурсозберігаючих (енергозберігаючих) технологій.

3. Скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки.

4. Здійснення всебічної екологізації виробництва згідно з сучасними вимогами охорони навколишнього середовища.

Новітні технології та обладнання - майбутнє кондитерської промисловості України. Основна задача, яка стоїть перед кожним керівником кондитерської промисловості - формування стратегічних напрямків розвитку кондитерської галузі, впровадження на підприємствах новітнього обладнання та технологій, підвищення конкурентоспроможності продукції.

За оцінкою фахівців зазначається, що в цілому спостерігається зростання обсягів виробництва кондитерської продукції. Це значною мірою сприяло тому, що на внутрішньому ринку тепер 92% харчової продукції - вироби вітчизняних підприємств. Понад 16% усіх надходжень до державного бюджету дають структурні підрозділи харчової промисловості. Ця галузь була й залишається найпривабливішою для інвесторів. Водночас було виявлено, що раніше українські кондитери виробляли за рік мільйон 100 тисяч тонн солодощів. Чимало підприємств потребують переоснащення, для чого потрібні чималі кошти. Нажаль, не всі їх мають, хоча торік з цією метою підприємства використали 179 мільйонів гривень власних коштів, та їх недостатньо.

Дедалі більше підприємств відмовляються від закупівлі закордоном тієї сировини й різних добавок, які можна придбати в Україні. Потрібно також враховувати, що різним категоріям населення потрібні різні продукти. З різними властивостями. У цьому плані значну роль мають відіграти невеликі підприємства, як найповніше використовуючи практично невичерпний потенціал місцевої сировини, швидко переорієнтувати виробництво з одного виду продукції на інший.

Одне з головних завдань - розширення асортименту виробів. Виробникам потрібно активніше співпрацювати з науковцями, бо саме з їхніх лабораторій виходить чимало нових видів солодощів, з новими властивостями, зовнішнім видом тощо. Необхідно також активніше вивчати ринки збуту продукції, пропонувати свої вироби. Воднораз повинен бути рух товарів, їх обмін, ринок вільної торгівлі.

Кондитери одними з перших серед харчовиків перейшли до ринкових відносин. Нині всі 28 підприємств приватизовані своїми колективами. Вітчизняними та своїми інвесторами. Лише Черкаська бісквітна фабрика має державну форму власності.

Нагальна потреба підприємств - переоснащення виробництва. Адже лише 28 відсотків діючого обладнання відповідає світовому рівню, а 25 відсотків потрібно замінити негайно. Укркондитер прагне створити необхідні умови для подальшого розвитку підприємств. Активно переоснащують виробництво Харківська бісквітна фабрика, львівська кондитерська фірма «Світоч», Хмельницька, Житомирська, Одеська та інші фабрики. Більшість підприємств галузі переконливо довели свою здатність успішно конкурувати в умовах вільного ринку серед інших відомих світових компаній.

Отже, сьогодні існуючий ринок кондитерських виробів є привабливим для іноземних інвесторів, постачальників сировини, устаткування. Подальше співробітництво з такими фірмами, а також створення на основі цього СП значно підвищить якість українських кондитерських виробів і дозволить конкурувати з провідними зарубіжними фірмами, а також перейняти їхній досвід роботи.

2. Оцінка стану управління оборотним капіталом ТОВ «Нива-Експо»

2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства

Більшість жителів міста Житомир не з слів, а з власного досвіду, знають якість кондитерських виробів ТМ «Руден». Солодощі від цього виробника користуються широким попитом, придбати їх можна як у фірмових магазинах, так і в торгівельній мережі міста та області.

ТОВ «Нива-Експо» (ТМ Руден) було створено 27.08.2003 року на базі Черняхівського хлібозаводу, який досить довгий період не працював і був визнаний банкрутом. За радянських часів підприємство славилося високоякісним вівсяним печивом. Проте зі зміною власника залишилася незмінною технологія виробництва, за основу було взято виробництво товару найвищого гатунку.

На підприємстві було проведено роботи по відновленню та реконструкції обладнання, налагоджено роботу двох машиноліній по виготовленню печива. Перші кілограми продукції новостворене підприємство почало випускати 11 листопада 2003 року, із цього часу почалася нова віха в історії підприємства. Було відроджено традицію випуску класичного вівсяного печива, а згодом розширено асортимент виробництва до 9 видів, а саме: вівсяне з маком, з родзинками, горіхом, кунжутом, кокосом, шоколадом, пісне, вівсяний малюк та вівсяний малюк зі згуще¬ним молоком.

В 2004 році підприємство реєструє торгову марку «Руден» з девізом «Наша якість - Ваше здоров'я», де за основу береться виготовлення продукції з високоякісної сировини. За роки роботи підприємство постійно розширює напрями своєї діяльності, розпочало виготовлення пісочного печива, якого сьогодні виробляється біля 110 видів, а також популярних цукерок «Пташечка» та «Пташине молоко». Але і це ще далеко не все: аби забезпечити подальший розвиток в умовах насиченого ринку, аби задовольнити зростаючі вимоги споживачів, ТМ «Руден» постійно вдосконалює випуск цих виробів й започатковує нові різновиди.

За цей період створено сучасну виробничу базу із власною лабораторією, працездатний колектив, часткову власну торгову мережу, імідж виробника і торгову марку. На підприємстві в середині 2008 року введено у експлуатацію дві машинолінії по виробництву печива, що дало змогу збільшити виробничі потужності.

ТОВ «Нива-Експо» (ТМ «Руден») має широкий ринок збуту печива. На сьогодні продукція представлена в Житомирській, Київській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Львівській, Тернопільській, Закарпатській, Волинській, Полтавській областях.

Підприємство стало переможцем Почесної нагороди за високу якість продукції Торгово-промислової палати України і Житомирської Торгово - промислової палати; лауреатом III Всеукраїнського комплексу «Молодий підприємець року». На підприємстві повністю відсутня заборгованість по заробітній платі та платежах до бюджету, відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість. Серед перспективних планів розвитку: розширення виробництва, нарощення обсягів продукції, розвиток підсобного господарства, освоєння нових ринків збуту продукції, подальша модернізація виробництва

Стратегічні цілі ТОВ «Нива Експо»:

- задоволення потреб та очікувань споживачів;

- забезпечення економічного благополуччя підприємства;

- постійне підвищення добробуту всіх робітників;

- виробництво і реалізація якісної та смачної продукції.

Предметом діяльності підприємства є: виробництво продуктів харчування та їх реалізація, здійснення зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством. Установчими документами підприємства є: Статут, який зареєстровано виконкомом Житомирської міської Ради народних депутатів і Установчий договір підприємства. Головними розпорядчими органами підприємства є директор.

На сьогоднішній день асортимент ТОВ «Нива Експо» налічує більше 100 найменувань печива і спостерігається темп до збільшення та розширення виробництва. Попит на продукцію зростає і оновлюється асортимент. Постійно впроваджуються нові види продукції. Найширшим і найбільшим попитом користуються вівсяне печиво, асорті.

У процесі пошуку своєї ніші на ринку підприємство випускало різні види печива в залежності від позитивної чи негативної реакції споживачів. Постійно випускаються нові види високоякісної продукції харчування. В таблиці 2.1 представлено асортимен продукції підприємства, який нині користується найбільшим попитом на ринку.

Система менеджменту ТОВ «Нива Експо» базується на вимогах міжнародних стандартів серії ISO. Система управління якістю розроблена і впроваджена в квітні 2002 р. відповідно до вимог ISO 9001:2000, система управління природоохоронною діяльністю - в серпні 2005 р. згідно з вимогами ISO 14001:2004. В 2010 р. за результатами проведених ресертифікаційних аудитів було подовжено дії сертифікатів до 2014 року. Система управління якістю направлена на забезпечення ефективного управління бізнес-процесами та випуску якісної продукції, яка задовольняє вимогам споживача.

Організаційна структура управління (ОСУ) - одне з ключових понять менеджменту, тісно зв'язане з метою, функціями, процесом управління, роботою менеджерів і розподілом між ними повноважень. В рамках цієї структури протікає весь управлінський процес (рух потоків інформації і прийняття управлінських рішень), в якому беруть участь менеджери всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації.

Таблиця 2.1. Асортимент продукції ТОВ «Нива-Експо»

На ТОВ «Нива Експо» застосовується лінійно-функціональна структура управління. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями (виробництво, постачання і збут, бухгалтерський облік, фінансування тощо). За кожною з цих функцій формується лінійна система служб, що пронизує все підприємство зверху донизу: від директора через відділи і цехи з їхніми начальниками до працівників основного виробничого процессу (рис. 2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Структура управління ТОВ «Нива-Експо»

Головним керуючим органом є керівник товариства. Директор готує звіт про діяльність підприємства. В його обов'язки входить контроль та координація основного ходу виробництва, розпорядження щодо об'ємів виробництва та реалізації, розробка планів. У підпорядкування директора входять всі нацальники відділів та цехів.

Комерційний директор ТОВ «Нива Експо» підпорядковується директорові, в свою чергу, в його підпорядкування входить начальник відділу збуту та начальник відділу постачання. Обовязками комерційного директора є здійснення керівницва господарсько-фінансовою діяльністю підприємства у питаннях матеріально-технічного постачання, збуту продукції, транспортного і адміністративного обслуговування, забезпечуючи ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їх витрат, прискорення термінів оборотності оборотних коштів, здійснення контролю за виконанням плану реалізації продукції, матеріально-технічного забезпечення підприємства, плану з прибутку, здійснювати контроль за виконанням зобов'язань за поставками продукції (номенклатурою, кількістю, асортиментом, якістю, термінами, та іншими умовами поставки).

Основними питаннями щодо руху коштів на підприємстві займається фінансовий директор, якому підпорядковується головний бухгалтер та начальник планово-економічного відділу. Обовязки фінансового директора ТОВ «Нива Експо»: організовувати управлінський облік результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій і контролювати економне використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження власності підприємства; забезпечувати раціональну організацію внутрішнього обліку і звітності на підприємстві і в його підрозділах на основі максимальної централізації обліково-розрахункових робіт і використання сучасних технічних засобів і інформаційних технологій, прогресивних форм і методів обліку та контролю; формувати і своєчасно подавати керівництву повну і достовірну інформацію про діяльність підприємства, його майновий стан, прибутках і витратах, а також розробляти і здійснювати міроприємства, скеровані на укріплення фінансової дисципліни на підприємстві.

Функція контролю фінансового директора полягає в забезпечення контролю за своєчасністю і правильністю оформлення документів, складанням економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, роботи (послуг) розрахунках по заробітній платі працівників підприємства, правильним нарахуванням і перерахуванням платежів в держбюджет, внесків на державне соціальне страхування, переведенням коштів на фінансування капітальних вкладів; погашенням у встановлені терміни заборгованості банкам по кредитах.

Питаннями щодо кадрів та формування кадрової політики підприємства займається начальник відділу кадрів, підпорядковується безпосередньо директорові ТОВ «Нива Експо». Начальник відділу кадрів керує розробленням перспективних і річних планів комплектування підприємства персоналом з урахуванням перспектив його розвитку, змін складу працюючих у зв'язку з упровадженням нової техніки та технології, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також пуском виробничих об'єктів; організує своєчасне оформлення приймання, переведення і звільнення працівників згідно з трудовим законодавством, положеннями, інструкціями і наказами керівника підприємства, облік особового складу, видавання довідок про теперішню і минулу трудову діяльність працюючих, збереження і заповнення трудових книжок та ведення встановленої документації з кадрів, а також підготовку матеріалів для рекомендації працівників до заохочень та винагород.

Котроль за відповідністю діяльності основним нормам та законодавству здійснює юрист.

Начальники відділів з виробництва вівсяного печива, пісочного, шокодадного печива підпорядковуються безпосередньо директору підприємства, проте координацією та контролем їх діяльності займаються начальники відділів постачання та збуту. В обов'язки начальників відділів з виробництва вівсяного, пісочного та шоколадного печива входить забезпечення безперебійного ходу виробничого процесу видів печива відповідно до запланованої виробничої програми; керівництво розробкою виробничих програм і календарних графіків випуску продукції, їх коректування протягом планованого періоду; розробка й впровадження нормативів для оперативно-виробничого планування; постійний контроль за правильністю та точністю виконання технологічного процесу в цеху.

Роботу начальників відділів матеріально-технічного постачання та закупівлі сировини координує та контролює начальник відділу постачання. В його обов'язки входить організація та контроль за безперевним надходженням сировини та матеріалів. За всі перевезення та транспортні послуги відповідає начальник транспортного відділу.

Важливе значення при аналізі економічного стану діяльності підприємства є забезпечення та використання ним основних виробничих фондів. Роль основних засобів у процесі виробництва, особливості їх відтворення в умовах ринкової економіки зумовлює особливі вимоги до інформації про наявність, рух, стан і використання основних засобів. Ринкова система управління потребує більш оперативної та комплексної інформації щодо основних засобів. Практика підприємств свідчить, що облік основних засобів ще більш ускладнився. Існує ряд проблем, які негативно впливають на процес управління виробництвом і знижують ефективність використання основних засобів.

Основні засоби підприємств включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби. Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру використання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні вкладення. Невиробничі основні засоби - це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не використовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.

На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосередньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльності підприємства, на зростанні продуктивності праці.

Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі 16 груп: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом; будівлі, споруди, передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар (меблі); тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби; бібліотечні засоби; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (не титульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; довгострокові біологічні активи.

Розглянемо використання основних виробничих фондів. Для цього необхідно визначити ефективність використання основних виробничих фондів. Необхідні для цього показники запишемо у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Наявності і використання ОВФ ТОВ «Нива-Експо»

Як бачимо з таблиці, у 2012 році порівняно з 2010 роком товарна продукція зменшилась на 13,6%, що становить 8291,2 тис. грн., проте вартість основних виробничих фондів збільшилась на 6,9%, що складає 769 тис. грн. Так, основні фонди підприємства у зв'язку із застарілим обладнанням використовуються не повністю, це підтверджують показники фондовіддачі та фондомісткості. Фондовіддача виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Фондовіддача для ТОВ «Нива Експо» на 1 грн. вартості ОВФ (грн.) зменшилась 19% (2010 р. - 5,58; 2012 р. - 4,52 грн.), а фондомісткість, як обернений показник до фондовіддачі, відповідно збільшився на 22,22% (становила у 2010 р. - 0,18; у 2012 р. - 0,22 грн.). Проте, на 6,93% збільшилась фондоозброєність праці (з 43,03 до 46,1 тис. грн.), що є позитивним чинником.

На заводі ведеться підготовка підприємства до впровадження високих екологічних стандартів, що вимагає значних змін у технології виробництва та системі управління. На підставі обліку джерел забруднення розробляються заходи контролю і поетапного зниження негативного впливу на природу. Виробництво на підприємстві екологічно чистої продукції високої якості на сьогодні є головним завданням. Молоко завжди перевіряють на відповідність радіологічним стандартам.

Загалом, можна сказати, що ТОВ «Нива Експо» - це організація, яка на протязі багатьох років своєї діяльності має свою сформовану організаційну структуру у відповідності до особливостей діяльності, що характеризується системністю та злагодженістю.

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Господарська діяльність підприємства пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Господарська діяльність підприємства нерозривно зв'язана з його фінансовою діяльністю. Підприємство самостійно фінансує всі напрямки своїх витрат відповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами, вкладаючи їх у виробництво продукції з метою одержанні прибутку. Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансовий стан підприємства - це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Основними факторами, що визначають фінансовий стан є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за допомогою «читання» балансу підприємства. Під «читанням» розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства та його фінансовим станом. При початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовують показники горизонтального (динамічного), вертикального (структурного) та трендового аналізів.

Найбільш повну і глибоку інформацію про загальний фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати шляхом побудови на основі балансу підприємства спеціального аналітичного балансу. Порівняльно аналітичний баланс будується на основі бухгалерського балансу, шляхом доповнення його показників, структури, динаміки та структурної динаміки вкладень і джерел коштів (додаток Б).

Вартість необоротних активів за досліджуваний період зросла на 63,58%. Вартість же оборотних активів зменшилась на 61,84%. Це відбулось за рахунок зменшення дебіторської заборгованості за розрахунками на 60,69%, дебіторської заборгованості за роботи, товари, послуги на 66,02%. Всі інші показники, що впливають на результат оборотних активів за досліджуваний період мають тенденцію зниження, що є негативним моментом в оцінці фінансового стану підприємства.

Аналізуючи структуру надходження грошових коштів на підприємство ми спостерігаємо такі зміни: власний капітал збільшився на 1,92%, на 58,14% зменшились поточні зобов'язання. Зменшення поточних зобовязань спричинено зменшенням кількості короткострокових кредитів банків на 92,94%. Проте за досліджуваний період на 26,36% зросла кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Таким чином, спостерігається зменшення мобільності майна. Для підвищення та підтримки високої мобільності майна, як постійного фінансового показника, підприємству необхідно залучати як можна менше позикових коштів і по можливості збільшувати власні.

При оцінці фінансового стану підприємства найбільш важливими показниками є коефіцієнти ліквідності (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Показники ліквідності ТОВ «Нива-Експо»

Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками. У зв'язку зі збільшенням поточних зобов'язань підприємства за досліджуваний період коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився. За досліджуваний період величина власного оборотного капіталу зменшилась на 3977 тис. грн. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості зменшилось, оскільки підприємство збільшило кількість залучених коштів у виробництво (кредити). Оскільки за досліджуваний період зменшилась кількість оборотних активів, а зросла вартість поточних зобов'язань, відповідно зменшились і коефіцієнти промізної ліквідності, швидкої ліквідності, коефіцієнт покриття. Коефіцієнт покриття за досліджуваний період зменшився. Даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів. Хоч за досліджуваний період він і зменшився, проте знаходиться в нормі. Загалом можна зробити висновки про високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується.

Розрахуємо показники для характеристики фінансової стійкості ТОВ «Нива Експо» (табл. 2.4). Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт автономії. Він показує, наскільки підприємство незалежне від позикового капіталу і розраховується як співвідношення власного капіталу до загальної суми капіталу. За досліджуваний період коефіцієнт автономії ТОВ «Нива Експо» збільшився, оскільки збільшилась сума власного капіталу. Це підтверджує і ззбільшення коефіцієнту фінансової стабільності підприємства.

Взагалі, показники фінансової стійкості ТОВ «Нива-Експо» свідчать про збільшення фінансової залежності підприємства від залучених зовнішніх коштів, зокрема короткострокових кредитів банків. Прте, всі показники фінансової стійкості знаходяться в нормі.

Таблиця 2.4. Показники фінансової стійкості ТОВ «Нива-Експо»

Ще однією важливою групою показників є показники рентабельності (табл. 2.5). Згідно розрахунків, наведених у табл. 2.5, рентабельність реалізованої продукції зменшилася за 3 роки приблизно на 79%, що негативно характеризує тенденції прибутковості даного підприємства. Це відбувається за рахунок збільшення операційних витрат.

Рентабельність сумарного капіталу за досліджуваний період збільшилась на 47,4%, власного капіталу - майже 10,2%. Показники валового доходу та чистого прибутку збільшилась на 58,3%. Отже, показники рентабельності характеризують загальне зменшення реалізованої продукції, зниження прибутку підприємства, проте збільшення суми власного капіталу.

Проаналізувавши усі дані, що стосуються нашого підприємства, можна зробити висновок, що його господарська діяльність характеризується тенденцією зниження фінансового стану підприємства, проте отриманням прибутку. Щодо інших показників, то в них спостерігається стабільність і відповідність нормі, а подекуди і перевищення норми, що є сприятливим для фінансово-господарської діяльності нашого підприємства

Таблиця 2.5. Показники рентабельності ТОВ «Нива-Експо»

Проаналізуємо господарсько-фінансову діяльність на ТОВ «Нива-Експо» (табл. 2.6). Аналізуючи дані, наведені в таблиці 2.6, слід зазначити, що валовий прибуток підприємства у 2012 р. збільшився на 1506 тис. грн. або на 35,8%. Головною причиною цього стало зменшення виручки від реалізації продукції: у 2010. виручка складала 73828 тис. грн., а у 2012 - 63309 тис. грн., різниця становить 10519 тис. грн. або 14,2%.

Зменшилась також загальна вартість активів (майна) на 34,3%, що становить 10356 тис. грн., це пов'язане в першу чергу з різким спадом балансової вартості оборотних засобів на 61,8%, яка складає 14562 тис. грн. Відповідно, ми можемо спостерігати збільшення суми зносу основних засобів - 9503 тис. грн. у 2012 р. проти 8171 тис. грн. у 2011. Дебіторська заборгованість зменшилась на 11774 тис. грн., а кредиторська заборгованість відповідно збільшилась на 990 тис. грн.

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. З таблиці 2.6 видно, що власний капітал підприємства збільшився в 2012 р. в порівнянні з 2010 р. і становить 12187 тис. грн., що на 1,9% більше. Зріст власного капіталу пов'язаний з постійним ростом нерозподіленого прибутку. Відповідно значно знизився залучений капітал - на 58,1%, це пов'язано зі зниженням плати за короткі кредити банкам.

Таблиця 2.6. Основні показники господарсько-фінансової діяльності підприємства

Підводячи підсумки, зазначимо, що показники з таблиці 2.6 свідчать про зниження фінансових надходжень на підприємство за останній рік, проте ТОВ «Нива-Експо» має стабільний фінансовий стан і успішну його господарську діяльність, що характеризують показники валового прибутку та забезпечення власним капіталом.

2.3 Сучасний стан управління оборотним капіталом підприємства

Важливість оборотного капіталу у фінансово-господарській діяльності будь-якого підприємства беззаперечна. Тому зрозуміло, що ефективне управління формуванням оборотного капіталу є необхідною умовою функціонування підприємства на ринку та його виживання в конкурентній боротьбі. Управління оборотним капіталом, прийняття управлінських рішень, пов'язаних з його розміщенням та використанням, неможливе без надійного й достовірного інформаційного забезпечення, всебічного та ґрунтовного аналізу отриманої інформації. Для проведення фінансового аналізу формування, існуючого стану та використання оборотного капіталу, відповідальні за аналітичну роботу (бухгалтерія, фінансовий відділ та інші), мають бути забезпечені відповідною інформацією.

Інформаційною базою для аналізу оборотного капіталу підприємства слугують показники про надходження і витрачання грошових коштів: виписки банку про стан рахунків; платіжні календарі, які складаються фінансовим відділом підприємства, та інші дані бухгалтерського та оперативного обліку; баланс (Ф №1), звіт про фінансові результати (Ф №2) та інші форми бухгалтерської звітності; показники статистичної звітності; відомості, які містяться у фінансовому плані підприємства (баланси доходів і витрат).

Основним джерелом інформації для аналізу оборотного капіталу є бухгалтерський баланс, складений на певну дату. Усі його показники взаємозв'язані між собою. Їх достатність для своєчасної та якісної оцінки оборотного капіталу підприємства залежить від достовірності та дати, на яку складається баланс.

Отже, проведемо аналіз, який передбачає дослідження структури оборотного капіталу ТОВ «Нива-Експо» за видами активів, що дозволяє оцінити основні тенденції у зміні складу поточних активів. Аналіз складу оборотного капіталу ТОВ «Нива-Експо» за 2010-2012 роки наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Аналіз складу та структури оборотного капіталу ТОВ «Нива-Експо»

Найбільшу частку в оборотних активах підприємства займає дебіторська заборгованість. Сума розрахунків з дебіторами в основному складається із заборгованості покупців за товари, векселів одержаних, заборгованості з бюджетом, за виданими авансами та іншої поточної дебіторської заборгованості. Питома вага дебіторської заборгованості за товари є значною і складала у 2012 році - - 73,71% питомої ваги загальної вартості оборотного капіталу, у 2011 - 83,44%, у 2010 - 71,55%. Слід підкреслити, що протягом періоду з 2010 по 2012 рр. спостерігалося поступове скорочення питомої ваги дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, але це відбувалося за рахунок загального зменшення оборотного капіталу підприємства. Зменшення ж вартості дебіторської заборгованості вказує на поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни на ТОВ «Нива-Експо», тобто, його боржники вчасно погашають свої зобов'язання і кошти підприємства не відволікаються з обігу.

Слід зазначити, що основною складовою частиною запасів є виробничі запаси, незавершене виробництво та готова продукція, що пов'язано з характером діяльності підприємства. Що стосується виробничих запасів підприємства, то їх частка починаючи з кінця 2010 року почала зростати і становила 6,58%, 7,55% і 9,25% відповідно. Проте, вартість запасів підприємства за досліджуваний період демонструє стрімкий спад, крім вартості незавершеного виробництва. Так, на кінець 2012 року разом із зменшенням суми виробничих запасів також відбувається зменшення готової продукції. Збільшення обсягів незавершеного виробництва вплинуло на зменшення обсягів готової продукції. Можливо, це пов'язано зі звуженням виробництва, адже на підприємстві зменшився обсяг готової продукції продукції, сума виручки від реалізації продукції, та зменшилась сума основних засобів. В такому разі зменшення запасів на ТОВ «Нива-Експо» можна було б розцінювати як негативну зміну, проте, позитивним залишається збільшення незавершеного виробництва.

Негативним явищем у складі оборотних активів протягом 2010-2012 років є збільшення дебіторської заборгованості з бюджетом (в 68 рази). Розглянемо зміни в такій складовій оборотних активів, як грошові кошти. Грошові кошти ТОВ «Нива-Експо» у національній валюті знаходяться на поточному рахунку підприємства в установі банку та у касі. Їх розмір невеликий, тому питома вага найбільш ліквідної частини оборотних активів у їх загальній вартості не перевищує 0,32%. Їх сума в національній валюті зросла протягом 2010-2012 років (в 1,5 рази), що свідчить про зростання, хоч і незначне, платоспроможності підприємства.

Отже, у структурі оборотного капіталу ТОВ «Нива-Експо» за 2010-2012 роки відбулись не надто серйозні зміни. Розрахунки з дебіторами та запаси зберегли вагому частку у структурі оборотного капіталу. Проте, значне зменшення оборотних коштів на підприємстві характеризує погіршення фінансово-господарської діяльності підприємства.

В умовах ринкових відносин управління оборотним капіталом є засобом формування, розподілу (перерозподілу) і використання ресурсних можливостей підприємства під дією впливу органів державного регулювання економіки. Водночас, в забезпеченні нагромадження ресурсних можливостей, підприємство і держава є взаємопов'язаними учасниками ринку, які задовольняють власні економічні вигоди: підприємство у накопиченні прибутку; держава у виконанні фіскальної функції нагромадження дохідної і витратної частини бюджету. Під час проведення дослідженя ми визначили основні фактори, які впливають на ефективність використання оборотних коштів ТОВ «Нива-Експо» (табл. 2.8)