Підвищення якості сертифікаційних випробувань в лабораторії

Основи управління якістю та її забезпечення в лабораторіях. Виникнення систем управління якістю. Поняття якості результатів діяльності для лабораторії. Розробка системи управління якістю випробувальної лабораторії. Проведення сертифікаційних випробувань.

Рубрика Производство и технологии
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 15.12.2011
Размер файла 4,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Причини виникнення пожежі бувають неелектричного та електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносяться: несправність обладнання та порушення технологічних процесів, самозаймання речовин.

До причин електричного характеру належать: короткі замикання, перевантаження, іскріння, статична електрика.

Вірогідні причини виникнення пожару у лабораторії: несправність електроприладів та електропроводки; перегрів апаратури та електропроводки; розряд статичної електрики; порушення ізоляції та КЗ електричних мереж.

Згідно ОНТП 10-90 [49] 3-х поверхова будівля належить до категорії В. Ступінь вогнестійкості конструкцій будівлі ІІ, згідно ДБН В.1.1-7-02 [50].

Пожежна безпека об'єкта згідно ГОСТ 12.1.004-91 [51] забезпечується: системою запобігання пожежі; системою протипожежного захисту; організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі включає: контроль та профілактику електроізоляції; максимальний токовий захист від КЗ; охолодження блоків ЕОМ, що гріються вмонтованими вентиляторами; вибір перетину проводів виконаний за максимально допустимим нагрівом; виконання, використання та режим експлуатації електроапаратури відповідає класу зони по пожежній небезпеці П-ІI а, відповідно електроапаратура має ступінь захисту ІР-44, електроосвітлювачі ІР2Х; для відводу статичної електрики корпуса електроустановок заземлені RЗ=100 Ом [52]; для даного класу будівель П-ІI а та місцевості зі середньою грозовою діяльністю встановлена ІІІ категорія блискавкозахисту, на будівлі - блискавковідвід.

Система пожежного захисту використовується для локалізації та тушіння пожежі і складається з: аварійного відключення апаратури; у приміщенні є вогнегасник типу ОУ-2; повідомлення про пожежу по телефону; встановлення димових пожежних оповіщувачів; ступінь вогнестійкості будівельних конструкцій - ІІ (з урахуванням категорії приміщення по пожежній небезпеці В, етажності будівлі 3 [50]); розміри дверей, ширина коридорів, відстань до найближчого пожежного виходу відповідає нормам проектування промислових будівель для евакуації при пожежі.

5.5 Захист навколишнього середовища

В даній роботі не використовуються шкідливі речовини, а також відсутні викиди у навколишнє середовище.

6. Техніко-економічне обґрунтування проведення науково-дослідної роботи

6.1 Мета й призначення

Метою даної роботи є розробка системи управління якістю випробувальної лабораторії. У результаті проведення НДР була проведена статистична обробка результатів сертифікаційних випробувань газових побутових водонагрівальних апаратів. Для цього застосовувалися засоби вимірювальної техніки випробувальної лабораторії.

Результати НДР можуть бути застосовані в випробувальних лабораторіях, а також на підприємствах України й зарубіжжя, що проводять сертифікаційні випробування продукції.

6.2 Дослідження й аналіз ринку збуту

При аналізі ринку збуту перед нами ставиться завдання відповісти на наступні питання: хто, чому, у якому обсязі, коли й за якою ціною купить запропонований до розробки продукт.

Ціль цього дослідження - сегментація ринку й визначення ємності сегмента (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 - Аналіз ємності сегментів

Код сегмента

Кількість об'єктів

Передбачуване число продажів

Передбачувана ємність

А

10

5

50

Б

10

3

30

В

20

6

120

Висновок: таким чином, місткість ринку дорівнює 200

При переході до ринкових відносин найважливіше значення має підготовка висококваліфікованих менеджерів здатних розробити й зробити конкурентоспроможну продукцію, а також організувати її просування й збут. Одним з вимог таких фахівців є вміння складати, аналізувати й застосовувати у своїй практиці бізнес-план.

Бізнес-план - це документ, що дозволяє обґрунтувати доцільність розробки виробництва, і збуту продукції в умовах конкуренції.

Мета виконання економічної частини курсового проекту - розробити бізнес-план для конкретного продукту відповідно до завдання.

Формування бізнес-плану включає розрахунки по визначенню місткості ринку, його сегментації по параметрах, споживачах, конкурентах, ціновому фактору. Складання кошторису витрат на розробку продукту, його тиражування й збут, розрахунок договірної ціни й прибутку, визначення обсягу фіксування в умовах кредитування.

Ємність товарного ринку - це показник, що характеризує принципово можливий обсяг збуту товару. Місткість ринку визначається обсягом (у фізичних одиницях або вартісному вираженні) реалізованих на ньому товарів протягом року й складається з ємності його сегментів. Джерела відомостей про місткість ринку статичні, галузеві й фірмові довідники, бюлетені іноземної комерційної інформації. Знаючи місткість ринку й тенденції її зміни, можна оцінити перспективність ринку збуту.

Сегмент ринку - це особливим образом виділена частина ринку, група споживачів, продуктів або підприємств, що володіють певними загальними ознаками.

Сегментація ринку - один з найважливіших інструментів маркетингу. Від правильності вибору сегмента ринку багато в чому залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі [34].

У таблиці 6.2 представлена сегментація ринку по розробці НДР.

Таблиця 6.2 - Сегменти ринку по основних споживачах

Галузь використання

Код споживача

Споживач

1

2

3

4

1. Випробувальні лабораторії

А

+

+

+

2. Навчальні заклади

Б

+

+

3. Метрологічна служба

В

+

+

1. Метрологи

2. Викладачі

3. Наукові співробітники

Наступним кроком ший роботи є вибір сегмента, на який орієнтоване виріб, відзначаємо (+) у таблиці 6.2 Потім необхідно оцінити орієнтовну ємність сегментів.

6.3 Параметрична сегментація ринку

У цьому розділі треба, регламентувати відповістити на запитання, які показники найбільше залучають споживача, що й буде показано в таблиці 6.3 Особливо важливий даний вид сегментації для нових виробів і розробок [34].

Сегментацію проводять за наступною схемою:

Випишемо сегменти з таблиці 6.2 і впорядкуємо їх по зростанню ємності.

Необхідно сформувати перелік характеристик і розташувати їх по ступені важливості для кожного сегмента споживчого ринку, використовуючи 5 бальну шкалу.

Оцінимо характеристики розроблювального виробу в тій же шкалі.

Виберемо найбільш істотні параметри виробу з урахуванням ємності сегментів і виконуємо однофакторну сегментацію по даних параметрах.

Висновок: у такий спосіб варто звернути увагу на такі показники як надійність, ціна, швидкість роботи, рівень сервісу (таблиця 6.3).

Таблиця 6.3 - Показники продукції

Параметри продукту

Оцінка

споживачів

Підсумкова

оцінка

Питома

вага, %

А

Б

В

1. Ціна

4

5

5

14

14

2. Практичність

5

4

5

14

14

3. Новизна

5

5

4

14

14

4. Універсальність

5

5

5

15

15

5. Рівень сервісу

5

5

5

15

15

6. Простота використання

5

4

5

14

14

7. Необхідність

5

4

5

14

14

6.4 Технічна підготовка розробки НДР

Сітковий графік - це схема (використовується в сітковому плануванні й керуванні), що відображає зв'язок і послідовність різних робіт у процесі досягнення мети, установлює взаємозв'язок планованих робіт і отриманих результатів. Для побудови сіткового графіка необхідно визначити послідовності робіт. Перелік робіт, пов'язаних із проведенням дослідницьких робіт наведений у таблиці 6.4.

Розрахунок тривалості розробки в нормо-годинах

Розрахунок трудомісткості й тривалості етапів розробки (таблиця 6.4)

Таблиця 6.4 - Розрахунок трудомісткості й тривалості етапів розробки

№ роб.

Найменування роботи

Питома вага, %

Трудо-емність,

Н-г

Кіл-ть виконавців

Тривалість,

дні

1

2

3

4

5

6

1

Ознайомлення з літературою

10

52,8

2

7

2

Огляд нормативних документів

12

63,4

2

1

3

Написання Декларації

5

26,4

1

4

4

Сертифікаційні випробування

6

31,6

1

5

5

Обробка результатів вимірювань

7

37

1

9

6

Виключення промахів

3

15,84

2

2

7

Первірка гіпотези

7

37

1

6

8

Розрахунки

10

52,8

1

6

9

Цивільна оборона

3

15,84

1

3

10

Аналіз погрішностей

5

26,4

2

3

11

Охорона навколишнього середовища

2

10,56

1

4

12

Охорона праці

2

10,56

1

3

13

Техніко-економічне обґрунтування

4

21,12

2

2

14

Виготовлення плакатів

4

21,12

1

6

15

Складання звітів

10

52,8

2

3

16

Роздруківка плакатів

2

10,56

1

3

17

Рішення питань пов'язвнних з нормоконтролем

8

42,24

1

6

Тривалість етапів розробки визначається по формулі:

(6.1)

де Тi - трудомісткість разом етапу;

Ксогл - коефіцієнт узгодження, що враховує можливе збільшення трудомісткості етапу;

Кп - коефіцієнт перекладу робочих днів у календарні (Кп = 0.72) або в тижні (Кп = 5);

Квн - коефіцієнт виконання норм часу (Квн = 1.1-1.3);

z - кількість виконавців;

q - тривалість робочого дня (q = 8 годин).

Основні параметри сіткового графіка (таблиця 6.5):

При розрахунку ранніх строків початку й закінчення робіт графік обходимо, починаючи з 1-й роботи, по ходу стрілок (прямий хід)

ti = d1+d2+…+di-1; (6.2)

ti = ti + di, (6.3)

де t, t - відповідно ранні строки початку й закінчення поточної роботи;

di - тривалість і-той роботи.

При розрахунку пізніх строків початку й закінчення робіт графік обходимо, починаючи з N-ої роботи, проти ходу стрілок (зворотний хід).

t ПОi = t ПНi+di; (6.4)

t ПНi = ТКР - tРОі ОБР, (6.5)

де t ПО, t ПН - відповідно пізні строки початку й закінчення поточної роботи;

ТКР - максимальний шлях від першої роботи до останнього.

RПi, RСВ - повний і вільний резерв поточної роботи відповідно, визначаються по формулах:

RПi = t ПНi - tPHi; (6.6)

RСВ = min (t PНi) - tPOi, (6.7)

де min (t PНi) - функція, що визначає мінімальне значення серед пізніх строків початку попередніх робіт.

Таблиця 6.5 - Параметри сіткового графіка

Код

роботи

Тривалість, дні

Ранні строки

Пізні строки

Резерви часу

I

d

tРН

tРО

tПН

tПО

RП

RСВ

1

7

0

7

0

7

0

0

2

1

7

8

7

8

0

0

3

4

8

12

15

19

7

7

4

5

8

13

14

19

6

6

5

9

8

17

8

17

0

0

6

2

17

19

17

19

0

0

7

6

19

25

19

25

0

0

8

6

25

31

25

31

0

0

9

3

25

28

27

30

2

0

10

3

31

34

31

34

0

0

11

4

28

32

30

34

6

2

12

3

28

31

31

34

3

3

13

2

34

36

34

36

0

0

14

6

36

42

36

42

0

0

15

3

36

39

39

42

3

3

16

3

42

45

42

45

0

0

17

6

45

51

45

51

0

0

Рисунок 6.1 - Сітковий графік

6.5 Розрахунок собівартості й ціни розробки

Собівартість накладних робіт - це виражені в грошовій формі поточні витрати НДІ на дане дослідження. Це один з основних економічних показників НДІ й це спричиняє необхідність однозначного визначення методики його розрахунку незалежно від того, де буде використовуватися показник собівартості.

Ціль планування собівартості є, економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для досліджень.

Метою обліку собівартості досліджень є своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, вирахування фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також, контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включаються в собівартість, групуються по наступних економічних елементах:

матеріальні витрати

витрати на оплату праці

відрахування на соціальні заходи

амортизація

інші операційні витрати.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості - одні витрати показуються по їхніх видах (елементам), інші - по комплексних статтях (включають кілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у декількох статтях калькуляції.

6.5.1 Матеріальні витрати

До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати на покупні напівфабрикати й комплектуючі вироби, використовувані в операційній діяльності підприємства (таблиця 6.6).

Таблиця 6.6 - Розрахунок вартості покупних напівфабрикатів і комплектуючих.

Найменування комплектування

Кількість, шт.

Ціна за одиницю, грн.

Сума, грн.

Папір

1

15.00

15.00

Дискети

5

1.5

7.50

Разом

22.50

Поворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися в процесі виробництва, які втратили повністю або частково споживчі властивості вихідного матеріалу. У даній роботі вартість відходів приймають 5-10% вартості сировини й матеріалів.

Таким чином, відповідно до формули (6.1)

.

Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) включають витрати на заготівлю матеріалу, оплата за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування матеріальних цінностей, а також ураховують витрати по страхуванню ризиків транспортування.

У даній роботі ТЗВ приймаємо 12% вартості сировини, матеріалів і покупних комплектуючих виробів:

(6.7)

Таким чином:

.

6.5.2 Витрати на оплату праці

До складу елемента включаються: заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки й доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством; премії й заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток і іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці персоналу, зайнятого безпосередньо на виконанні конкретної теми (науковці, науково-технічний, науково-допоміжний персонал і виробничі робітники).

Розрахунок витрат на основну заробітну плату по темі наведені в таблиці 6.7

Таблиця 6.7 - Розрахунок витрат на основну заробітну плату

Посада

Оклад,

грн. /міс.

Дольова

участь

Кількість

місяців

Сума,

грн.

Керівник теми

1050.00

15

3

472,50

Інженер

330.00

85

3

841.50

Разом

1314.00

6.5.3 Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата (Здоп) включає доплати й надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством; премії й заохочення робітником, керівникам, фахівцям і іншому службовцям за виробничі результати; і інші витрати на оплату праці. Додаткову заробітну плату приймаємо в розмірі 10 % від Зосн.

Здопосн·0.1 (6.8), Здоп=1314·0.1=131.4грн.

6.5.4 Відрахування на соціальні заходи

До складу елемента включаються:

відрахування на обов'язкові державне пенсійне страхування:

Зотч. пенс= (Зосн + Здоп) ·32%; (6.9),

грн.;

відрахування на обов'язкове соціальне страхування:

Зотч стр= (Зосн + Здоп) ·2.5 %; (6.10)

;

відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття:

Зотч. безр. = (Зосн + Здоп) ·2.5 %; (6.11)

;

відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства:

Зотч інд= (Зосн + Здоп) ·1%; (6.12)

.

Витрати на машинний час.

. (6.13)

6.5.6 Накладні витрати

Сюди відносять податки, збори й інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, а також витрати, пов'язані із професійною підготовкою або перепідготовкою працівників апарата керування й іншого загальногосподарського персоналу, амортизація, оренда.

Витрати приймаємо в розмірі 20 ч 30 % від 3осн.

Задмосн·20 %; (6.14)

Задм=1314.00·0.20=262.84грн.

За результатами зроблених розрахунків становимо калькуляцію собівартості, які наведені в таблиці 6.8

6.6 Оцінка економічної ефективності

Специфічною особливістю проведення економічної ефективності НДР є їхній прогнозний характер, а також наявність невизначеності в області й обсягах використання результатів НДР, у рівні витрат на виробництво, в оцінці впливу характеристик приладів на характеристики більш складних систем.

Визначення економічної ефективності НДР базується на загальних методах розрахунку порівняльної економічної ефективності нової техніки. Кількісне визначення економічної ефективності НДР можливо, якщо є база для порівняння, відомі база й обсяг промислового використання результатів НДР. Однак специфіка розрахунку економічної ефективності НДР полягає в тім, що результати НДР самостійного значення не мають, а дають економічний ефект у народнім господарстві тільки будучи опосередкованими через довгий ланцюжок стадій технічного процесу.

Таблиця 6.8 - Кошторисна вартість НДР

Найменування статей калькуляції

Сума, грн.

1

2

Покупні напівфабрикати виробу й послуги виробничого характеру сторонніх організацій і підприємств

22,50

Основна заробітна плата працівників

1314,00

Додаткова заробітна плата

131,40

Відрахування на соціальне заходи: пенсійне страхування

462,52

соціальне страхування

36,12

на випадок безробіття

36,12

Індивідуальне страхування персоналу підприємства

14,45

Витрати на машинний час

528,00

Накладні витрати

262,84

Кошторисна вартість

2807,96

Прибуток

842,39

Ціна розробки

3650,35

Через неможливість розрахунку економічної ефективності даної НДР, буде проведена оцінка за коефіцієнтом науково-технічного ефекту НДОКР Нт, що розраховується по формулі:

(6.15)

де ri - ваговий коефіцієнт і-того порядку науково-технічного ефекту;

Ki - кількісна оцінка і-тої ознаки по 10-ти бальній шкалі;

Hmax - максимальне значення узагальненого показника науково-технічного ефекту (Hmax=12).

Розрахунок коефіцієнта науково-технічного ефекту НДОКР представлений у таблиці 6.9

Таблиця 6.9 - Розрахунок коефіцієнта науково-технічного ефекту НДОКР

№ п/п

Ознака науково-

технічного ефекту

Значення вагового

коеф-та

Кіл-на оцінка рівня новизни, бали

Коэф-нт науково-технічного рівня, %

1

Рівень новизни (таблиця 6.6)

0,6

4

25

2

Теоретичний рівень (таблиця 6.7)

0,4

6

20

3

Можлива реалізація (таблиця 6.8)

0,2

10

33

Нт

6,8

78

Класифікатор ознак наукової новизни представленний у таблиці 6.6.
Таблиця 6.6 - Класифікатор ознак наукової новизни

Рівень

новизни розробки

Характеристика новизни

Бали

Відносно нова

Результати досліджень систематизують і узагальнюють наявні вимоги, визначають шляхи подальших досліджень, уперше знайдений зв'язок між відомими факторами, відомими об'єктами, у результаті чого знайдене ефективне рішення; розроблені більше прості способи для досягнення колишніх результатів; проведена часткова раціональна модифікація (з ознаками новизни)

2-4

Таблиця 6.7 - Класифікатор ознак теоретичного рівня

Теоретичний рівень отриманих результатів

Бали

Розробка способу (алгоритм, програма заходів, пристрій, речовина й т.п.)

6

Таблиця 6.8 - Класифікатор можливості реалізації

Час реалізації

Бали

Протягом перших 4 років

10

Таблиця 6.9 - Техніко-економічні показники НДР

Техніко-економічні показники

Одиниці виміру

Значення

Повна її собівартість

грн

3650,35

Прибуток

грн

842,39

Строк розробки

днів

51

Економічна ефективність

%

78

Результат розрахунку коефіцієнта науково-технічного ефекту НДОКР (78) говорить про високу прогресивність тематики НДР, і, як наслідок, про доцільність подальших досліджень у даній області

У даній роботі були проведені маркетингові дослідження передбачуваного ринку збуту, визначена повна собівартість проведення НДР, дана оцінка коефіцієнта науково-технічного ефекту й конкурентоспроможності виробів, побудованих на основі досліджуваної теми. Всі перераховані вище показники розробки зведені в таблицю. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про доцільність НДР. На підставі розрахунків прибуток становить 842,39 грн., а ціна розробки 3650,35 грн.

Таким чином, проведене техніко-економічне обґрунтування НДР показує доцільність проведення даної роботи, а також подальших досліджень у цій області.

7. Цивільна оборона

У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії і катастрофи. На території України розміщена велика кількість потенційно-небезпечних об`єктів. До них відносяться підприємства нафтової, газової та хімічної промисловостей, підприємства, які застосовують і виготовляють радіоактивні, сильнодіючі, пожежо - і вибухонебезпечні речовини.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами у містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту є евакуація і розташування його у позаміській зоні.

Евакуації підлягає населення, яке проживає в населенних пунктах, що знаходяться у зонах можливого катострофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого винекнення локальних збройних конфліктів у 50-кілометровій прикордоній смузі, в районах винекнення стихійного лиха, великих аварій, катостроф (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю людини).

Залежно від обстановки, яка склалася на час НС, може бути проведена загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення і планується на випадок:

небезпечного радіоактивного забруднення навколо АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяння шкоди здоров'ю населення, яке проживає в зоні ураження);

загрози катострофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі;

загрози або виникнення збройного конфлікту в районах 50-кілометрової прикордонної смуги.

Часткова евакуація здійснюється, як правило, в умовах переведення за рішенням Кабінету Міністрів України системи захисту населення і територій на воєнний стан до початку застосування агресором сучасних засобів ураження, а в мирний час - у разі загрози або виникнення стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Під час проведення часткової евакуації завчасно вивозиться незайняте у виробництві і сфері обслуговування населення: студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери та інваліди, які утримуються у будинках для осіб похилого віку, разом з викладачами та вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх сімей.

У мирний час евакуація населення планується на випадок:

загальної аварії на атомній елоктростанції;

усіх видів аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин;

загрози катострофічного затоплення місцевості;

великих лісових торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками, що загрожують населеним пунктам.

Організоване здійснення евакуації, запобігання проявам паніки і недопущення загибелі людей своєчасно забезпечується шляхом:

завчасного планування евакуації населення;

визначення зон, придатних для розміщення евакуїованих;

підготовки уповноважених органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цівільного захисту населення до виконання евакуаційних заходів;

організації оповіщення керівного складу і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

життєзабезпечення евакуйованого населення у районах позаміської зони;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

Метою планування і здійснення евакуаційних заходів є:

зменшення ймовірних втрат населення;

збереження кваліфікованих кадрів спеціалістів;

забезпечення стійкого функціонування об'єктів економіки;

створення угрупування сил і засобів захисту в позаміській зоні з метою проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках надзвичайних ситуацій в особливий період.

Евакуаційні заходи при загрозі та виникненні НС здійснюється за рішенням місцевих органів рад, уповноваженних органів з питань надзвичайних ситуацій та цівільного захисту населення відповідного рівня.

Евакуація населення здійснюеться комбінованим способом, який передбачає у мирний час вивезення основної частини населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявного транспорту, а у воєний час - транспортом, який не передається до складу Збройних Сил України, у поєднанні з виведенням найбільш витривалої частини населення пішки.

Для забезпечення евакуйованого населення житлом використовуються квартири і будинки місцевих жителів (ущільнення), а також пансіонати, санаторії, будинки відпочинку, дитячі й трудові табори, туристичні бази, даяні кооперативи (будинки).

Райони розміщення евакуйованого населення визначаються з урахуванням:

створення умов для продовження виробничої діяльності господарських об'єктів у місті;

належної бази для розміщення господарських об'єктів, які переносять свою діяльність у заміську зону;

забезпечення умов для створення угрупування сил цивільної оборони (ЦО);

наявності житлового фонду;

зв'язків господарських об'єктів з сільськими господарствами, що склалися;

підвезенням робочих змін у місто і назад протягом не більше 4 годин.

У випадку, коли в позаміських районах області неможливо повністю розмістити все евакуйоване неселення, частина його може бути розселена у сільських районах сусідних областей. При цьому всі заходи, пов'язані з розселенням міського населення в сільських районах інших областей, погоджується з відповідальними органами влади і вищими начальниками цівільної оборони.

Безпечне віддалення районів розміщення евакуйованого населення відзначається з врахуванням економічного і воєного значення категорії міст і його графічних умов даної місцевості. Для кожного категорійного міста визначається найближча межабезпечної віддалі, яка складає:

для міст особливої групи 40-50 км.;

для міст першої групи 30-40 км.;

для міст другої групи 25-30 км.;

для міст третьої групи 20-25 км.;

для об'єктів особливої важливості (поза категорійними містами) 15-20 км.

Найдальша межа районів розміщення визначається з урахуванням місцевості позаміської зсни і транспортних можливостей.

Робітнки і службовці господарських об'єктів, які продовжують працювати у воєний час в категорійних містах, розміщаються в сусідних районах заміської зони. Щоб забезпечити умови підвезення робочих змін на роботу і назад, кожному підприємству виділяється населені пункти, розташовані в одному районі, поблизу залізничних, автомобільних шляхів сполучення, що забезпечують мінімальну витрату часу на проїзд робочих змін у місто і назад.

Робітники і службовці господарських об'єктів, що переносять свою діяльність у заміську зону, розміщуються поблизу виробничих баз, які створюються, як правило, за районами розміщення робітників і службовців підприємств, що продовжують виробничу діяльність.

Для розміщення евакуйованих навчальних заходів, серед них спеціальних навчальних закладів, ПТУ, дитячих установ визначаються і закріплюються приміщення навчальних закладів, клубів та інших придатних для цього будинків.

Члени сімей робітників і службовці господарських об'єктів, які продовжують свою виробничу діяльність в категорійних містах, підлягають розміщенню, як правило, разом з головами сімей. Але через недостатню місткість районів евакуації, воно можуть розміщаться у більш віддалених пунктах, але на тих же евакуаційних напрямках. Ці питання вирішують обласні та районні органи упрвління ЦО, виходячі з конкретних умов і реальних можливостей.

У найвіддаленіші райони евакуюються робітники і службовці тих господарських об'єктів, які припиняють свою виробничу діяльність у воєнний час, а також все непрацездатне та незайняте у виробничій діяльності населення.

Автомобільний транспорт, що призначений для евакуації населення, формується в автомобілбні колони, які закріплюються за маршрутами. При цьому не допускається автомобільні евакоперевезення на великі відстані, особливо на тих напрямах, де достатньо розвинуті залізничні або водні шляхи сполучення.

Автомобільний транспорт сільських районів використовується для вивезення евакуйованих із станцій, портів і пристаней висадження до місць розселення.

На річкових судах перевозяться перш за все робітники, службовці підприємств та установ водного транспорту, а також об'єктів, які розміщені поблизу портів, пристаней і причалів та члени їх сімей.

Повітряний транспорт використовується переважно для вивезення на далекі відстані урядових органів, співпрацівників наукових установ, конструкторських бюро з унікальною апаратурою, діяльність яких переноситься у нові райони.

Значна частина населення може виводитись пішки. Пішим порядком, як правило, евакуація планується на відстань добового переходу (30-40 км). Виведення населення пішки організовується колонами по дорогах, які не використовуються для інших перевезень, або за позначеними маршрутами і колонними шляхами.

Для організованого руху піших колон розробляються схеми маршрутів, на яких вказуються:

склад колон;

маршрут руху;

вихідний пункт;

пункти регулювання руху і час їх проходження;

райони і тривалість привалів;

медичні пункти та пункти обігрівання;

проміжний пункт евакуації (ППЕ);

порядок і терміни виведення (вивезення) колон з цього пункту в район постійного розміщення;

сигнали управління та оповіщення.

Для населення, райони розміщення якого розташовані на великі відстані, передбачаються проміжні пункти евакуації (ППЕ), які розміщуються за межами зон можливих руйнувань. На ППЕ організовується реєстрація прибулих (як правило пішим порядком), тимчасове їх розміщення, забезпечення їжею, водою, укриття в захисних спорудах та подальшу відправку (транспортом) до районів постійного розміщення.

Закінченням евакуації вважається час виведення (вивезення) за межі зон можливих сильних руйнувань і зон затоплення всього населення, за виключенням працюючих змін, які продовжують роботу в містах.

Для виконання евакуаційних перевезень органи управління Цівільної оборони разом із транспортними органами планують використання усіх видів транспорту протягом короткого часу і складають розрахунки на вивезення населення за групами в більш довготривалі терміни.

Для проведення евакозаходів у стилі терміни розробляються спеціальні графіки, які забезпечують максимальне використання можливостей усіх видів транспорту і які передбачають початок вивезення населення з будь-якої години доби.

Організацією проведення евакуаційних заходів займаються начальники і штаби цівільної оборони міста, міських районів господарських об'єктів. Безпосередньо здійснюють евакозаходи спеціально організовані підрозділи місцевих органів державної виконавчої влади. Для проведення евакуації населення на допомогу штабам цівільної оборони створюються евакуаційні органи.

До них належать:

обласні, міські,районні та об'єктові евакокомісії;

евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ;

збірні евакуаційні пункти (ЗЕП);

приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні пункти (ПЕП);

пункти посадки і висадки, а також проміжні пункти евакуації (ППЕ).

Евакуаційні та евакоприймальні комісії є відповідними органами державної влади, керівники господарських об'єктів несуть повну відповідальність за виконання всього комплексу заходів з евакуації населення і за всебічне забезпечення цих заходів.

Кожному збірному евакопункту привласнюється порядковий номер, до нього приписують найближчі об'єкти, установи та організації.

Для організації примання і розміщення міського населення, що евакуюється, а також постачання його усім необхідним, створюються приймальні евакуаційні пункти (ПЕП) сільських районів.

На ПЕП покладається: зустріч населення, що прибуває на пункти висадки та організоване відправлення людей до місць розквартирування [35].

Заключення

В даній дипломній роботі вивчалися питання розробки та запровадження системи управління якістю випробувальної лабораторії.

В ході виконання роботи були детально розглянуті вимоги, виконання яких є необхідним для лабораторій згідно нового міжнародного стандарту ІSО/ІЕС 17025-1999, та проаналізовані їх відмінності від вимог ДСТУ 3412-96. Аналіз показав, що в новому стандарті висуваються більш жорсткі вимоги до персоналу лабораторії, до підписання контрактів та з'являється нова вимога розробити процедуру конфіденційності інформації.

Під час виконання дипломної роботи були вивчені питання розробки нормативної документації випробувальної лабораторії згідно ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 та був створений принципіально новий нормативний документ „Декларація політики з якості ВСЦ „Агрегат””, наявність якого раніше не вимагалася.

Крім того, в дипломній роботі розглянуті вимоги до водонагрівальних ємкісних газових побутових апаратів при проведенні сертифікаційних випробувань та проведена обробка результатів багаторазових вимірювань тиску природного газу, яка показала, що отримані результати спостережень не містять грубих похибок та розподілені за нормальним законом розподілу. Наведена в даній роботі методика обробки результатів сертифікаційних випробувань може використовуватися також і для інших показників якості продукції.

Розроблення сучасної системи управління якістю у випробувальних лабораторіях та на промислових підприємствах у відповідності до міжнародного досвіду являється актуальним та вкрай необхідним для національної економіки. Результати дипломної роботи можуть використовувати всі випробувальні лабораторії, зацікавлені в підвищенні своєї конкурентоспроможності і ефективності роботи, завдяки наданню більш якісних послуг замовникам.

Також в даній роботі розглянуті питання охорони праці і навколишнього середовища, здійснене техніко-економічне обґрунтування проведення даної роботи, в ході якого було виявлено, що її можна вважати економічно ефективною, що має високий науковий і економічний рівень, та розглянені питання цивільної оборони.

Список джерел інформації

1. ДСТУ ІSО/ІЕС 17025: 2001 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій.

2. Сидорко І.І. Проведення міжлабораторного експерименту як елемент здійснення державного метрологічного нагляду та контролю // Український метрологічний журнал. - 2001. - № 2. - С.7-9.

3. Друзюк В.М., Сидоко І.І. Державний метрологічний нагляд. Міжлаборотоний експеримент - основа єдності вимірювань // Вимірювальна техніка та метрологія. - 2001. - № 58. - С.129-132.

4. Каплан Роберт С., Нортон Дейвит П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. - М.: ЗАО "Олимп-Бизнес", 2003. - 294с.

5. Новиков В.М., Никитюк О.А. Розробка систем якості в лабораторіях та аналіз вимог ДСТУ ІS0/ІЕС 17025: Навчальний посібник. - К.: Нора-прінт, 2002. - 225 с.

6. Свиткин М.З. Интегрированные системы менеджмента // Стандарты и качество. - 2004. - № 3. - С.56-61.

7. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебное пособие. - М.: Изд-во "Дело и сервис", 1999. - 160 с.

8. Машин В.М. Управление качеством: Учебное пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 303 с.

9. Глудкин О.П., Горбунов Н.М., Зорин Ю.В. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / Под ред. О.П. Глудкина. - М.: Горячая линия, Телеком, 2001. - 600 с.

10. Ханна Марк Девід. Управління виробництвом з метою задоволення споживача. - К.: ЗАТ "BINOL", 2003. - 225 с.

11. ДСТУ ISO 9001: 95 Системи якості. Модель запеспечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування.

12. ДСТУ ISO 9002: 95 Системи якості. Модель запеспечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування.

13. ДСТУ ISO 9001: 2001 Системи управління якістю. Вимоги.

14. Величко О.М., Коцюба А.М., Новиков В.М. Основи метрології та метрологічна діяльність: част.1. - Київ, Вид-во: КМ Академія, 2000. - 226 с.

15. Мазараки А., Пугачевский Г. Модель Кано в системах управления качеством. - 2004. - №3 - С.55-58.

16. ІSО/ІЕС 17025: 1999 Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій.

17. ГОСТ Р ИСО/МЭК 17025: 2000 Общие требования к компетентности испытательных и калибровочных лабораторий.

18. Изменения № 1 ГОСТ Р ИСО/МЭК 17025: 2000. Принято и введено в действие Постановлением Госстандарта России от 12.07.2001 № 268-с.

19. Никитин В.А. Управление качеством на базе стандартов ИСО 9000: 2000. - СПб.: Питер, - 2002. - 272 с.

20. Окрепилов В.В. Управление качеством: ученик для вузов. - 3-е изд., перераб. и доп. - СПб.: ОАО изд-во "Наука". - 2000. - 912 с.

21. Шарипов С.В., Толстова Ю.В. Система менеджмента качества. - М.: Питер. - 2004. - 190 с.

22. Все о качестве. Отечественные разработки. Управление документацией. - Вып.15 - М.: НТК "Трек", 2002.

23. Орлов П.А. Впровадження системи управління якістю: стан, проблеми, перспективи // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2004. - № 11. - С.27-29.

24. Все о качестве. Зарубежный опыт. Руководство по качеству. Вып.16 - М.: НТК "Трек", 2001.

25. Тимчасова Настанова щодо застосування стандартів ДСТУ ІS0/ІЕС 17025-2002, ДСТУ EN 45012-2001 (додаток № 1 до наказу НААУ від 12.03.04 р. № 145).

26. Сергеев А.Г. Метрология, стандартизация, сертификация. - М.: Логос, 2001. - 536 с.

27. ДСТУ 3374-96 (ГОСТ 11032-97) Апарати водонагрівальні ємкісні газові побутові. - Введ.5.12.97.

28. ГОСТ 8.207-76 Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. - М.: Изд-во стандартов, 1976

29. ГОСТ 16504-81 Испытания и контроль качества продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1981

30. Львовский Е.Н. Статистические методы построения эмпирических формул: Учеб. пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 1988. - 239 с.

31. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки. - Харків: НТУ „ХПІ”, 2005. - 524 с.

32. Новиков В.М., Коцюба А.М. Основи метрології та метрологічна діяльність. Навчальний посібник. - Київ: Нора-прінт, 2001. - 210 с.

33. Кондрашов С.И., Константинова Л.В. Сертификация и подтверждение качества в Украине: Учеб. пособие. - Харьков: НТУ „ХПИ”, 2006. - 368 с.

34. Федоров А.А., Статейко Т.Г. Методические указания к выполнению экономической части дипломной работы. - Харьков: НТУ „ХПІ”, 2000.

35. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. - 3-е изд. - М.: Логос, 2000. - 324 с.

36. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / Під ред.В.С. Франчука. - Львів: Афіша, 2000.

37. Закон України "Про охорону праці", нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 року, №229-ІV

38. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. - М. 1978г. - 4с. - Введ.01.01.75.

39. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ.01.01.89.

40. СНиП 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат. - 1994. - 64с.

41. ДНАОП 0.00-1.31.99. Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ

42. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. - М.: Стройиздат, 1980г. - 48с.

43. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.07.84.

44. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности. - Введ.01.07.91.

45. ДСанПіН 3.3.2 007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

46. ГОСТ 12.1.006-84. ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах. - Введ.01.01.86.

47. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ.01.07.81.

48. ГОСТ 14254-80. Изделия электротехнические. Оболочки. Степень защиты - обозначения. Методы испытания. - Введ.01.07.80.

49. ГОСТ 12.1.038-82. ССБТ. Электробезопасность. Предельно-допустимые уровни напряжения прикосновения и токов. - Введен.01.01.83.

50. ОНТП 10-90. Определение категорий зданий и строений по взрывопожарной и пожарной безопасности. - Утвержд.29.03.89.

51. ДБН В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.

52. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ.01.01.91.

53. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. - Введ.01.10.84.

Додаток А

Декларація політики якості випробувальної лабораторії ВСЦ "Агрегат"

Лабораторія ВСЦ "Агрегат", яка за дорученням юридичних та фізичних осіб проводить випробування в області машинобудівельної, електротехнічної продукції та деяких видів продукції легкої промисловості, визначає стратегічну мету, яка заключається в забезпеченні проведення ефективних, об'єктивних та якісних випробувань.

Політика якості лабораторії спрямована на досягнення таких основних цілей:

Підтримувати конкурентоспроможність лабораторії на високому рівні шляхом викликання у замовників максимального задоволення рівнем якості послуг лабораторії;

Постійно надавати послуги, які відповідають діючим міжнародним та національним вимогам забезпечення якості випробувань.

Запровадити систему менеджменту якості у відповідності до вимог стандарту ISO/IEC 17025, яка дозволяє постійно і динамічно адаптуватися до змін ринку або самої лабораторії; підтримувати на належному рівні та розвивати її.

Розвивати найдосконаліші робочі технології та впроваджувати засоби попередження виникнення невідповідностей для забезпечення задоволення клієнта з економічної точки зору.

Забезпечувати завдяки високому рівню якості та високому науково-технічному рівню при виконанні випробувальних робіт достовірності результатів випробувань, безпеки суспільству та навколишньому середовищу.

Проводити постійне вдосконалення системи якості випробувальної лабораторії.

Для досягнення вищезгаданих цілей керівництво випробувальної лабораторії ставить наступні завдання:

максимально задовольняти вимоги до якості, які визначає споживач. Аналізувати задоволеність споживача;

розвивати розуміння партнерами їх ролі в забезпеченні якості випробувань, що проводяться лабораторією; всі види діяльності співробітників лабораторії, її постачальників і партнерів є нерозривними частинами процесу проведення випробувань;

стимулювати залучення працівників лабораторії в процеси забезпечення високої якості випробувань, застосовувати мотиваційні принципи праці, підтримувати оптимальний психологічний клімат в колективі;

досягти розуміння усім персоналом цілей і завдань лабораторії на шляху досягнення високої якості випробувань; заохочувати співробітників шляхом покращення матеріального становища та умов праці;

забезпечувати своєчасне виявлення і, особливо, попередження небажаних проблем і помилок, проводити аналіз причин їх виникнення і визначати комплекс корегуючих і застережливих дій, необхідних для усунення цих причин;

своєчасно оцінювати і постійно покращувати результативність системи управління якістю лабораторії.

Оскільки лише стабільне довготермінове задоволення замовників може забезпечити майбутнє лабораторії, то потрібно інтенсивно проводити співробітництво з замовниками, розвивати відношення довіри до результатів випробувань. Таким чином можна отримати нових замовників, планувати задоволення їх майбутніх потенційних потреб. Принципи технічної політики в області якості полягають у впровадженні сучасних стандартів та методик для забезпечення найбільш високого технічного рівня випробувань, у впровадженні (на скільки це можливо в рамках напрямків роботи лабораторії) сучасного обладнання, постійного його оновлення разом з безперервною підготовкою співробітників та їх навчанням методам роботи на сучасному обладнанні. Вважаємо, що психологічний. клімат в лабораторії суттєво впливає на якість роботи, тому ми розвиваємо нові підходи до роботи, що базуються на командних методах керування, принципах відповідальності кожного за якісно виконану роботу. Коли не тільки невідповідності якості, але й можливості їх виникнення заздалегідь унеможливлюються. Щоб досягти наших цілей ми сконцентрували наше відношення до роботи в наступних 10 принципах якості:

1. Ми бажаємо якнайкраще задовольнити своїх клієнтів, тому якість наших послуг - найвища мета нашої лабораторії.

2. Стабільний рівень якості лабораторії встановлюють законодавчі, нормативні документи, сучасні стандарти, а також наша відповідальність за неупереджене, незалежне та кваліфіковане проведення випробувань у відповідності до наших цілей.

3. Всі запити, замовлення, а також рекламації на їх виконання обслуговуються грунтовно та безперервно. Встановлені в замовленнях терміни виконання робіт повинні незаперечно виконуватись. У випадках зміни термінів технічно обгрунтована причина цього відхилення, а також можливий термін здачі робіт сповіщається замовникам.

4. Ми гарантуємо професійну відповідальністъ та необхідний практичний досвід усього персоналу, що впливає на якість випробувань тому, що кожен співробгітник на своєму робочому місці впливає на якість роботи лабораторії та впливає на досягнення цілей нашої поліики якості Тому одночасно з безперечними зобов'язаннями дотримуватися цього Стандарту ми вважаємо, що кожен, від керівника до робітника, повинен виконувати свою роботу якісно кожного разу з першого разу.

5. Хто помітить відхилення від заданого рівня якості або ризик виникнення цього відхилення повинен усунути їх негайно, або в разі неспроможності сповістити про це безпосереднього керівника.

6. Незважаючи на надзвичайну увагу до відхилень від рівня якості, відхилення можуть все ж мати місце. Ми вважаємо, що уникнення відхилень більш важливе, ніж їх виправлення після появи. Тому можливі причини відхилень повинні безперервно аналізуватись, а корегуючі дії вводитись.

7. Якість роботи лабораторії залежить від кваліфікації співробітників, від засобів вимірювальної та випробувальної техніки, документації. Тому документації з якості, технічній документації, метрологічному забезпеченню та кваліфікації персоналу ми приділяємо першочергову увагу.

8. Психологічним завданням є формування свідомості співробітників, орієнтованої на командний метод роботи для досягнення якості наших робіт та стабільності рівня якості.

9. Політика з якості та фундаментальні принципи якості реалізуються нами в системі управління якістю нашої лабораторії.

10. Політика якості, цілі якості, всі елементи, процедури, методики та інструкції в рамках стандарту системи управління якістю обов'язкові для виконання і знаходяться під безперервним контролем керівника лабораторії, який особисто відповідає за те, що всі випробування виконуються у відповідності із стандартними методиками, затвердженими розробленими методиками та вимогами замовників.

Гарантом ініціації прийнятої політики в області якості, належного контролю її реалізації, недопущення відхилень в практичній діяльності є керівництво випробувальної лабораторії ВСЦ "Агрегат".

Керівництво випробувальної лабораторії зобов'язується виконувати всі вимоги нормативних документів при наданні своїх послуг клієнтам, зокрема вимоги стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025-2001.

Для забезпечення якісного виконання поставлених завдань і здійснення наміченої політики керівництво випробувальної лабораторії зобов'язується надавати всі необхідні ресурси, а також постійно здійснювати заходи щодо підготовки персоналу. Від кожного співробітника вимагається розуміння, сприяння і прагнення до безпомилкової і ефективної роботи відповідно до наміченої політики, внесення свого внеску в справу колективу, об'єднаного загальними цілями.

Додаток Б

Інтегральна функція 2 розподілу Пірсона (значення 2 для різних значень н і P)

Таблиця Б1

Число степенів свободи

н

P (?)

0,90 (0,10)

0,95 (0,05)

0,98 (0,02)

0,99 (0,001)

1

2,706

3,841

5,412

6,635

2

4,605

5,991

7,824

9,210

3

6,251

7,815

9,837

11,345

4

7,779

9,488

11,668

13,277

5

9,236

11,070

13,388

15,086

6

10,645

12,592

15,033

16,812

7

12,017

14,067

16,622

18,475

8

13,362

15,507

18,168

20,090

9

14,684

16,919

19,679

21,666

10

15,987

18,307

21,161

23, 209

11

17,275

19,675

22,618

24,725

12

18,549

21,026

24,054

26,217

13

19,812

22,362

25,472

27,688

14

21,064

23,685

26,873

29,141

15

22,307

24,996

28,259

30,578

16

23,542

26,296

29,633

32,000

17

24,769

27,587

30,995

33,409

18

25,989

28,869

32,346

34,805

19

27, 204

30,144

33,687

36, 191

20

28,412

31,410

35,020

37,566

21

29,615

32,671

36,343

38,932

22

30,813

33,924

37,659

40,289

23

32,007

35,172

38,968

41,638

24

33, 196

36,415

40,27

42,980

25

34,382

37,652

41,566

44,314

26

35,563

38,885

42,856

45,462

27

36,741

40,113

44,140

46,963

28

37,916

41,337

45,419

48,278

29

39,087

42,557

46,693

49,588

30

40,256

43,773

47,962

50,892

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості побудови опалювальних систем з водяним контуром. Вимоги до газових опалювальних апаратів при проведенні їх сертифікації. Вибір засобів вимірювальної техніки для вимірювань температури. Обробка результатів і видача протоколу випробувань.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 15.12.2011

  • Поняття якості та його роль. Вимоги до виробництва медичних апаратів по екологічній безпеці. Впровадження систем управління якістю на підприємстві. Розробка документації по контролю упаковки готової продукції. Структура стадій життєвого циклу продукції.

    дипломная работа [338,3 K], добавлен 14.07.2011

  • Створення сучасної системи управління якістю продукції для кабельної техніки. Одночасний контроль значної кількості параметрів. Взаємна залежність параметрів, що контролюються. Технологічний дрейф величини параметра викликаний спрацюванням інструменту.

    курсовая работа [329,3 K], добавлен 05.05.2009

  • Організаційна структура, документація та вимірювальне обладнання випробувальної лабораторії з контролю мостових споруд. Приймання та розміщення зразків дорожніх покриттів та залізобетонних виробів. Актуалізація та контроль документації з питань якості.

    курсовая работа [55,0 K], добавлен 28.03.2011

  • Вибір ефективної, сучасної моделі одягу. Характеристика та режим обробки матеріалів. Попередній розрахунок потоку. Розробка організаційно-технологічної схеми розподілу праці. Управління якістю продукції. Техніка безпеки, охорона навколишнього середовища.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 29.11.2014

  • Види зовнішніх навантажень на зварні з’єднання і матеріали. Машини для випробувань на тривалу міцність. Продовження штанги для закріплення зразків. Форма запису результатів випробувань металів і сплавів на тривалу міцність, допустимі відхилення.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 01.06.2014

  • Техніко-економічне обгрунтування реконструкції підприємства молочної промисловості. Уточнення потужності, технохімічний контроль і управління якістю. Інженерно-технічне забезпечення функціонування виробництва. Автоматизація технологічних процесів.

    дипломная работа [95,1 K], добавлен 22.03.2012

  • Характеристика кисломолочних продуктів, способів їх створення та мікроорганізмів, що застосовують для одержання йогуртів. Ознайомлення з апаратурно-технологічною схемою виробництва йогурту з харчовими волокнами. Розрахунок освітлення лабораторії.

    дипломная работа [645,7 K], добавлен 26.01.2022

  • Загальні відомості про технологію. Сировина, вода, паливо і енергія в забезпеченні технологічних процесів. Техніко-економічна оцінка рівня технологічних процесів. Основні напрямки управлінні якістю технологічних процесів і продукції, класифікатор браку.

    курс лекций [683,0 K], добавлен 11.01.2013

  • Розробка побутового робота-помічника (механічної частини), що зможе за допомогою системи мікроконтролерного управління захоплювати побутові предмети. Створення 3d-моделі маніпулятора в Sollid Works. Програмне забезпечення для управління його рухом.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 06.02.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.