Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємства (на матеріалах ТОВ "Український завод понадвеликогабаритних шин", м. Дніпропетровськ)

Зміст маркетингової діяльності

Таблиця 1.2

Стани попиту ринку та види маркетингу

Виходячи з загальної мети маркетингу розробляють стратегію маркетингу, що містить у собі формування глобальних цілей і задач підприємства по кожному окремому ринку і товару на відносно тривалий період часу (5 - 15 років) у повній відповідності з ринковою ситуацією і можливостями підприємства. Стратегію маркетингу розробляють на основі досліджень і прогнозування кон'юнктури товарного ринку, вивчення товарів, покупців, конкурентів і інших елементів ринкового господарства.

Маркетингова стратегія підприємства охоплює наступні питання [28]:

- який товар вводять на ринок, за якою ціною і на якого споживача він розрахований;

- які умови необхідні для продажу товарів на запланованому рівні, через які канали й у яких обсягах буде проходити реалізація;

- якими засобами доцільно впливати на попит і стимулювання продажів;

- яким повинне бути сервісне обслуговування і хто буде його проводити;

- які будуть отримані результати і які для цього будуть потрібні витрати.

Необхідним елементом маркетингової стратегії є цінова і фінансова політика підприємства з урахуванням діяльності всіх учасників ринку, що дозволяє скоротити витрати на маркетинг у результаті інтеграції матеріальних, фінансових і трудових ресурсів на всіх етапах розробки, виробництва і введення продукції на ринок. А витрати на маркетинг у країнах з розвитий ринковою економікою складають у середньому більш половини ціни товарів і послуг.

Якщо стратегія маркетингу підприємства - це формування і реалізація середньострокових і довгострокових цілей, то тактика маркетингу припускає короткострокові, оперативні рішення, пошук і реалізацію шляхів розвитку ринку, підтримка на ньому стійкої кон'юнктури. Під тактикою маркетингу розуміють формування і реалізацію задач підприємства на кожнім ринку і по кожнім товарі в конкретний короткостроковий період часу. Тактику маркетингу розробляють на основі його стратегії й оцінки поточної ринкової ситуації при постійному коректуванні задач у міру зміни кон'юнктурних і інших факторів. У цілому тактика маркетингу повинна забезпечувати стійкий рівень прибутку, активне поводження комерційних служб на ринку, швидке реагування на зміну ринкової ситуації, ініціативність працівників підприємства, вживання відповідних заходів на дії конкурентів, коректування науково-технічної і виробничої діяльності підприємства відповідно до змін вимог покупця.

Основними сферами маркетингової діяльності на підприємстві є наступні: вивчення товару і комплексне дослідження ринку, організація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, керування виробничо-господарською діяльністю, ціноутворення, організація товароруху і стимулювання збуту, планування і контроль маркетингу.

Основне призначення маркетингової стратегії полягає в тому, щоб взаємоузго-дити маркетингові цілі фірми з її можливостями, вимогами споживачів, використати слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

У процесі формування маркетингової стратегії можна виділити вхідні та вихідні елементи.

Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками [12]:

1. Залежно від терміну їх реалізації: довгострокові, середньострокові, короткострокові;

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

- маркетингові стратегії стратегії на стадії впровадження товару на ринок;

- маркетингові стратегії на стадії росту;

- маркетингові стратегії на стадії насичення ринку;

- маркетингові стратегії на стадії спаду;

3. За станом ринкового попиту:

- стратегія конверсійного маркетингу;

- стратегія креативного маркетингу;

- стратегія стимулюючого маркетингу;

- стратегія синхромаркетингу;

- стратегія підтримуючого маркетингу;

- стратегія ремаркетингу;

- стратегія демаркетингу;

4. Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми:

- стратегія виживання;

- стратегія стабілізації;

- стратегія росту;

Стратегія виживання - виключно захисна стратегія, яка застосовується в умовах глибокої кризи економічної діяльності фірми, коли фірма перебуває на межі банкрутства. Основна мета цієї стратегії полягає у виході з кризового стану шляхом перегляду і перебудови всього маркетингового комплексу фірми (товарної, цінової політики, системи товароруху та просування товарів).

Стратегія стабілізації використовується за умов швидкого або несподіванного падіння базових показників фірми чи за умов, коли розвиток фірми має коливний характер. Ця стратегія передбачає вирівнювання показників з їхнім наступним підвищенням і перехід до стратегії росту.

Стратегія росту передбачає ріст обсягів продажу, прибутку, капіталу та інших показників фірми.

Маркетингові стратегії росту поділяються на такі різновиди [55]:

- маркетингова стратегія інтенсивного (органічного) росту;

- маркетингова стратегія інтеграційного росту;

- маркетингова стратегія диверсифікації;

5. За елементами маркетингового комплексу [51]: товарна стратегія, цінова стратегія, стратегія товарного руху, стратегія просування;

6. За ознакою конкурентних переваг(за М.Портером) [47]: стратегія цінового лідерства, стратегія диференціації, стратегія фокусування(концентрації);

7. Залежно від виду диференціації: стратегія товарної диференціації, стратегія сервісної диференціації, стратегія іміджевої диференціації, стратегія кадрової диференціації;

8. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетингових спрямувань: стратегія ринкового лідера, стратегія челенджерів, стратегія послідовників, стратегія ринкової ніши;

9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпів росту її ринку збуту, або залежно від конкурентоспроможності та привабливості ринку збуту: стратегія розвитку, стратегія підтримання, стратегія збирання урожаю, стратегія елімінації;

10. Залежно від методу обрання цільового ринку: стратегія товарної спеціалізації, стратегія сегментної спеціалізації, стратегія одно сегментної концентрації, стратегія вибіркової спеціалізації, стратегія повного охоплення;

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:

- стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

- стратегія диференційованого маркетингу;

- стратегія концентрованого маркетингу.

Стратегічне планування є однією з основних функцій стратегічного управління. Воно представляє собою процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації.

Після формулювання місії на її основі встановлюються конкретні цілі, через які здійснюється місія підприємства. Цілі доводяться до виконавців, керівництво стимулює їх досягнення і тільки в цьому випадку вони становляться значимою частиною стратегічного планування.

Наступний етап стратегічного планування - діагностичний, який включає аналіз навколишнього середовища та внутрішніх можливостей підприємства.

Аналіз навколишнього середовища має на меті виявити потенційні загрози та можливості, з якими підприємство може зустрітись в майбутньому. Звичайно їх виділяють у сім областей: 1) економічні фактори; 2) політичні фактори; 3) ринкові фактори; 4) фактори технології; 5) фактори конкуренції; 6) міжнародні фактори; 7) соціокультурні фактори. Результатом такого аналізу може стати перелік майбутніх загроз та можливостей з урахуванням їх значення і ступеня впливу на підприємство.

Після цього керівництво повинно проаналізувати внутрішній потенціал підприємства для того, щоб виявити його сильні і слабкі сторони. Рекомендується обслідування таких функціональних зон підприємства: маркетинг, фінанси (бухгалтерський облік), операції (виробництво), людські ресурси, культура та імідж корпорації. Таким чином, результатом діагностичного етапу є перелік майбутніх загроз і можливостей в зовнішньому оточенні, а також сильних і слабких сторін підприємства. Тепер перед керівництвом закономірно виникає питання, чи зможе здійснитись місія підприємства та його конкретні цілі при існуючій стратегії в умовах оточення і розвитку підприємства, які прогнозуються в майбутньому. Усвідомлення того, що застосування існуючої стратегії в майбутньому не дозволить більше досягати поставлених цілей, дає картину `'стратегічних прогалин''.

Наступним етапом стратегічного планування являється аналіз життєвого циклу продукту та аналіз експериментальних кривих. Концепція життєвого цикли продукції виходить з тієї гіпотези, що всі продукти слідують одному і тому ж типовому життєвому циклу.

Із концепцій життєвого циклу продукту і експериментальних кривих витікають такі стратегічні вимоги:

- зрівноваженого поєднання продуктів, які знаходяться в різних фазах життєвого циклу.

- розширення своєї ринкової долі, оскільки це дозволить збільшити обсяг виробництва і рухатись вниз по експериментальній кривій.

Обидві ці вимоги враховуються на наступному етапі стратегічного планування при визначенні `'стратегічних полів бізнесу'' та формулюванні ''портфеля''. `'Стратегічні поля бізнесу'' виділяються за такими критеріями:

Очікуваний темп росту ринку(попиту).

Ринкова доля.

На наступному етапі стратегічного планування для кожного із полів бізнесу, в відповідності з концепцією `'портфеля'', вибираються стратегії, тобто визначається стратегія кожного поля бізнесу [57].

Заключним етапом стратегічного планування являється стратегічне планування структури підприємства. Змістовним результатом стратегічного планування є зміни в організації, а саме: створення нових ринків, диверсифікація виробництва, проектування і створення нових потужностей, ліквідація нерентабельних виробництв, злиття і придбання фірм, розробка нових продуктів, реорганізація і перерозподіл повноважень та відповідальності і таке інше. Для того, щоб організація була ефективною в довгостроковому аспекті, зазначені зміни повинні бути запланованою реакцією на очікувану в майбутньому динаміку навко-лишнього середовища, а не вимушеною реакцією на минулі та теперішні події [44].

1.3 Особливості стратегічного планування комплексу маркетингових заходів на виробничому підприємстві в умовах кризового спаду світового попиту

Світова фінансова криза 2008 - 2009 рр. в якості основних наслідків для експортно-орієнтованих підприємств України має наступні посткризові явища [58]:

- обвал кредитного механізму незабезпечених реальними активами світових розрахункових валют та різке скорочення їх обсягу і часткова девальвація;

- відсутність фінансових джерел кредитування виробництва та суттєве зниження темпів вироблення національних та світового ВВП економіками розвинутих країн;

- різке падіння світового попиту та відповідне скорочення обсягів експортно-імпортних операцій;

- перехід економік розвинутих країн світу на режим «жорсткої економії»;

- обвальна девальвація національних неконвертованих валют в умовах відсутності пропозиції основних розрахункових валют світу при скороченні експортно-імпортних операцій;

- фінансова криза національних банківських систем в умовах відсутності міжнародного фінансування та фактична зупинка внутрішнього кредитування виробництва, яке не має попиту на вироблену продукцію.

Таким чином, у кризовий (2008 - 2009 рр.) та посткризовий (2010 - 2011 рр.) періоди розвитку економіки України та світової економіки виникли нові типи «кризової конкуренції» в умовах стагнаційних чи негативних трендів попиту на продукцію виробничих підприємств, які не мають науково-обгрунтованих рішень для корегування стратегії діяльності підприємства на ринку промислової продукції, коли попит на продукцію залежить від конкурентоспроможності та фінансування наступного цикла промислових підприємств.

Відповідно, в кризових та посткризових умовах розвитку світової економіки та економіки України єдиною стратегією діяльності виробничих підприємств на ринку промислової продукції для інших підприємств є «стратегія виживання», оскільки «кризова конкуренція» в умовах падіння попиту є наслідком негативного економічного розвитку не окремих підприємств, а всіх підприємств економічної системи разом.

Можна вказати п'ять класичних напрямків стратегічного планування розвитку діяльності підприємств в умовах звичайної конкуренції при позитивних трендах попиту на продукцію підприємств в масштабах світової економіки [47]:

1. Стратегія лідерства за низькими витратами.

2. Стратегія широкої диференціації (розмаїтості).

3. Стратегія забезпечення оптимальних витрат.

4. Стратегія, сфокусована на низьких витратах у ринковій ніші.

5. Стратегія, сфокусована на диференціації у вузькій ринковій ніші.

В умовах «стратегії виживання» підприємства, визваної впливом макроеконо-мічних фінансових факторів та світовими кризами попиту, основними напрямками стратегічного планування маркетингової діяльності підприємства на ринку промислової продукції, за моїм аналізом та висновками, є наступні:

1. Стратегія створення вертикально-орієнтованих промислово-фінансових груп, в яких промислова продукція підприємства гарантовано використовується наступними циклами підприємств ФПГ, а взаємні розрахунки підприємств ФПГ та їх фінансування забезпечуються фінансовим ланцюгом ФПГ;

2. Стратегія продуктово-фінансової цінової диференціації у вузькій ринковій ниші, яка передбачає розробку маркетингових заходів просування продукції на ринку негативного тренду попиту за рахунок впровадження схем «відстрочення фінансових розрахунків» за схемами фінансового лізингу та комерційного кредитування;

3. Стратегія продуктово-попутньої диференціації у вузькій ринковій ниші, яка передбачає розробку маркетингових заходів просування продукції за рахунок надання повного комлексу післяпродажної підтримки. ремонту, тимчасової заміни на час ремонту та утилізації продукції підприємства;

4. Стратегія низьких витрат при роботі на «давальницькій сировині» в ринкових нішах на зовнішніх ринках в країнах, які мають більші темпи відновлення виробництва ВВП та обсягів промислового виробництва;

Всі наведені 4 стратегії потребують пошуку додаткового інвестиційного капіталу від стратегічних промислових партнерів - споживачів продукції, або інвестиційного кредитування з боку комерційних банків.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ „УКРАЇНСЬКИЙ ЗАВОД ПОНАДВЕЛИКОГАБАРИТНИХ ШИН” НА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ РИНКАХ

2.1 Стисла характеристика підприємства та його товарного ринку

ДержНДІВГШ (м.Дніпропетровськ) та дослідний завод по виробництву крупногабаритних шин створені в 1965р. і визначені в СРСР базовою організацією для проведення НДР і ДКР по вдосконаленню і створенню нових конструкцій шин для будівельно-дорожніх, підземно- транспортних і сільгоспмашин, самохідного рудничного транспорту і великогабаритних шин.

Нове підприємство ТОВ” Український завод понадвеликогабаритних шин” створено у 2004 році на базі (за причиною банкрутства) роздержавлення дослідного заводу Державного Науково-Дослідницького інституту великогабаритних шин.

100% власником статутного фонду підприємства став документально іно-земний інвестор з Кіпру, якому КБ «Приватбанк» продав вилучені при банкрутстві активи заводу, а фактично - дочірнє підприємство американського концерну Eurotire (зареєстроване в офшорній зоні - Британські Вірджинські острови), який провів капітальну реконструкцію заводу і перевів її на випуск шин під торговою маркою Eurotire, забезпечивши монополізацію випуску в європейськоиу регіоні відносно дешевих для світового ринку ПВГШ в Україні для американського, українського та світового ринку [62].

Декларуєма місія ТОВ” Український завод понадвеликогабаритних шин” - збільшувати свій вклад у розвиток української економіки шляхом виробництва високоякісних понадвеликогабаритних шин і закріплювати лідерські позиції віт-чизняного виробника в Україні та за межами. Напрямки діяльності підприємства-наукові розробки по виробництву та технології понадвеликогабаритних шин різного найменування, їх виробництво та продаж.

Фактично, від 70% до 95% вироблених понадвеликогабаритних шин ТОВ «УЗ ПНВГШ» відправляє на експорт в адресу головного офісу концерну - EUROTIRE SA (Британські Вірджинськи острови - офшорна зона), який розподіляє їх за заказами через представництва в країнах з великим обсягом кар'єрного добутку природної сировини в США, Австралії, Бразилії, Китаї, Гані, Індії, Індонезії, Казахстані, Мексиці, Філіпінах, Румунії, Росії, ЮАР.

Таким чином, маркетингова політики просування продукції до споживачів є цілком прерогативою центрального офісу концерну, який планує системи заказів на номенклатуру виробництва на своїх двох заводах в Румунії та Україні. Відповідно, цінова маркетингова політика експортних цін також диктується для ТОВ «УЗ ПНВГШ» центральним офісом концерну на рівні мінімальних світових цін.

На сьогодніншній день на підприємстві виробляються шини для кар'єрних самоскидів та кар'єрної техніки великої та понадвеликої вантажопідйомності, які застосовуються для гірничого видобутку, та шини для великих будівельно-дорожніх машин (в 2011 році на заводі виробляється 11 видів шин).

Зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві займається служба ма-терільно-технічного постачання (до складу якої входять відділ матеріально -тех-нічного постачання та відділ логістики), а також відділ збуту.

Основними ринками збуту продукції ТОВ „УЗ ПНВГШ” є ринки: Росії (10%), США (60%), Канади (10%), Австралії(5%), країн Близького Сходу ( 5%), Країн Скандинавії (5%), країн Західної Європи (5%).

Еспорт продукції власного виробництва здійснюється за зовнішньоекономічними контрактами з фірмою “EUROTYRE S.A.” (British Virgin Islands), з ТОВ "АНВ Групп" (м.Москва, Росія), з ТОО “ЭлитТрансСервис” (Казахстан), з “Михайлівським ГЗК” (Росія), з фірмою “Industry Supplay TOO” (Казахстан). Основним споживачем продукції ТОВ „УЗ ПНВГШ” є США на якому продукція ТОВ „УЗ ПРВГШ” виступає під брендом офшорної фірми „EUROTIRE S.A.”.

Продукція ТОВ „УЗ ПНВГШ” на 70% складається з імпортної сировини, яка поставляється з наступних країн світу: Америка (20%); Чехословакія (15%); Туреччина (10%); Білорусь(5%); Таїланд(20%); Індонезія (5%); Німеччина (10%); Нідерланди (10%); Бельгія(5%).

Сьогодні ТОВ „Український завод понадвеликогабаритних шин” - це:

- підприємство-монополіст на ринку виробників ПНВГШ в Україні;

- один із найпотужніших заводів у світі по виробництву понадвеликогаба-ритних шин (після проведеного технічного переоброєння, його річна потужність сягає 7 тис. ВГШ та ПНВГШ);

- підприємство, продукція якого являється конкурентноспроможною як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Станом на 01.07.09 загальна чисельність працюючих на ТОВ „Український завод ПНВГШ" складала 826 осіб, у тому числі за сумісництвом 25 осіб, станом на 30.09.11 загальна чисельність працюючих складала 757 осіб, у тому числі за сумісництвом 2 особи.

ТОВ „УЗ ПНВГШ” має спеціалістів, які постійно працюють над вдоскона-ленням існуючих і розробкою нових технологій виробництва. Науково-дослідна частина підприємства складається з наукових підрозділів, випробувального центру, нормативно-технологічних підрозділів.

Науковими підрозділами проводяться такі роботи:

- Розробка технологічних регламентів на виробництво шин;

- Модернізація продукції з метою зниження її собівартості;

- Авторський надзор за виробництвом шин;

- Розробка технічних умов на випускаєму продукцію тощо.

Виробництво знаходиться на одній площі з науково-адміністративним корпусом та складається із основних цехів та допоміжних підрозділів.

До основних цехів належать :

- Підготовчий( виготовлення гумових сумішей та напівфабрикатів);

- Складальний ( обгумовування корду, виготовлення напівфабрикатів, збирання шин);

- Вулканізаційний ( формування та вулканізація шин).

До допоміжних підрозділів належать:

- Енергомеханічний цех ( електроцех);

- Ділянка тепловодопостачання ( теплоцех);

- Ремонто-механічний цех;

- Транспортна група.

Стратегія підприємства ТОВ „УЗ понадвеликогабаритних шин” :

- Створення і сертифікація системи управління якістю у відповідності до вимог ISO 9001;

- Виробництво продукції лише високої якості;

- Проектування нових видів продукції згідно запитам і очікуванням споживачів;

- Вивчення і максимальне задоволення споживчого попиту;

- Зменшення собівартості продукції і збільшення прибутку підприємства;

- Збільшення і модернізація виробничих потужностей;

- Розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

- Маркетингові дослідження діяльності підприємств - конкурентів;

- Взаємовигідні партнерські відносини з постачальниками;

- Підвищення кваліфікації керівного і виробничого персоналу.

Товарний асортимент українського заводу з 100% іноземними інвестиціями «УЗ ПВГШ» під брендом Eurotire наведений в табл.2.1.

Таблиця 2.1

Опис товарного ассортименту*

* [62]

Оцінка товарної номенклатури продукції ТОВ «УЗ ПНВГШ» за трьома рівнями показує [23]:

а) Товар за задумом.

Понадвеликогабаритні шини для кар'єрної автомобільної (самоскиди, вуглевози, фронтальні навантажувачі та інш.) є промисловою специальною продукцією, обсяг вироблення та типорозміри пов'язані з робробкою та експлуатацією спеціальних кар'єрних автомобілів та регламентацією строку служби шин при експлуатації, що визначає річний попит на типорозміри випускаємих шин.

Оскільки основна частина продукції ТОВ «УЗ ПНВГШ» планувалась на експорт у різні країни світу, то відповідно випускаємі шини повинні бути адаптовані за типорозмірами для використання на кар'єрній автотехніці світових фірм Beml, Belaz, Caterpillar, Euclid Hitachi, Komatsu, Rimpull, Sany, Terex.

б) Товар у реальному виконанні.

OTR шинами серії "Е" (E-Earthmovers) називаються шини для кар'єрних самоскидів та тягачів, що експлуатуються на бездоріжжі. Ці шини транспортують матеріали по поверхнях на швидкості до 40 миль/год і на короткі відстані - до 2,5 миль в один кінець (при повній загрузці).

Таблиця 2.2

Класифікація позашляхових OTR шин серії "Е" *

* [62]

Типове застосування шин серії "Е" (табл.2.2, рис.2.1):

1. Шини E-3. Великогабаритні шини OTR Е-3 мають малюнки протектора із грунтозацепами зі співвідношенням два до одному. Ці шини, призначені для експ-луатації на кам'янистій поверхні, мають гарний опір ушкодженням, викликаним каменями, плюс гарним зчепленням. Шини типу Е-3 переважно використовуються на самоскидах з торцевим розвантаженням, самоскидах з розвантаженням через дно (вуглевози), скреперах і пересувних кранах. Шини можуть установлюватися на всіх позиціях осей. Шини Е-3 зі звичайною глибиною малюнка протектора також мають гарну теплостійкість і застосовуються там, де вантажі транспортуються на великі відстані й на високих швидкостях

Рис. 2.1. Характерні профілі протектору кар'єрних шин [62]

2. Шини E-4. Шини типу Е-4 для кам'янистих поверхонь мають глибину протектора в 1,5 рази більше, ніж шини Е-3 зі звичайною глибиною протектора. Завдяки великій масі протектора ці шини мають більш довгий термін служби протектора й виняткову стійкість до ушкоджень від каменів. Ці шини переважно використовуються на всіх позиціях коліс транспортних засобів у гірничорудній промисловості й у кар'єрах, де переважають короткі перевезення й суворі скелясті умови.

Сучасні OTR - шини по конструктивному виготовленню бувають радіального та діагонального типу.

Радіальна великогабаритна шина (шина типу R) має меридіональний (від борта до борта) напрямок ниток у верствах каркаса, а напрямок ниток у верствах брекера близько до окружного. При радіальному розташуванні верств корду зменшується внутрішнє тертя й втрати, а практично нерозтяжний брекерный пояс забезпечує шині стабільність розмірів і поліпшує зчеплення шини з дорогою.

Основними перевагами радіальних шин перед діагональними КГШ шинами є підвищена довговічність (на 30-50%), менша маса (на 10-15%), знижений опір коченню (на 10-15%), більш високе зчеплення з мокрою й слизькою дорогою, краща стабільність при криволінійному коченні, що обумовлює більш високі швидкості руху, підвищений пробіг до граничного зношування протектора, скорочення витрат палива, знижене теплотворення, поліпшення гальмових властивостей і керованості автомобіля.

Однак, діагональні шини кращі для деяких умов експлуатації, наприклад, в умовах високих ударних навантажень на дорогах низької якості й в умовах бездо-ріжжя, мають більш низький рівень шуму.

«УЗ ПНВГШ» історично спеціалізується на виготовленні ПНВГШ діагональної конструкції для роботи в залізорудних кар'єрах Криворізького басейну:

1. Шини для кар'єрних самоскидів ( максимальна швидкість - 40 миль/час, дистанція «плеча» пробігу в один бік при повній загрузці - до 2,5 миль, максимальний кут підйому траси - до 25 градусів).

EUROTIRE U-14 (24.00-35), EUROTIRE U-12 (27.00-49), EUROTIRE U-17 (30.00-51), EUROTIRE U-12 (33.00-51), EUROTIRE U-12 (36.00-51), EUROTIRE U-11 (37.00-57) , EUROTIRE U-11 (40.00-57) - це випускаємі серійно діагональні шини для перевезення великих вантажів, характеризується глибоким малюнком протектора Е4 для максимальної тяги й спеціальних хімічних добавок для збільшення життєвого циклу шини. Мають:

- Глибокий малюнок протектора, що забезпечує поліпшене зношування протектора;

- Спеціальні добавки для зменшення зношування й захисту від порізів;

- Відкритий, ненаправлений малюнок протектора, що забезпечує відмінне самоочищення.

2. Шини для фронтальних навантажувачів великої вантажопідйомності в кар'єрах( максимальна швидкість - 6 миль/час, дистанція «плеча» пробігу в один бік при повній загрузці - до 2,5 миль, максимальний кут підйому траси - до 35 градусів).

EUROTIRE U-54 (35/65-33), EUROTIRE U-54 (45/65-45) , EUROTIRE U-54 (50/65-51) - це серійно випускаємі діагональні шини з екстраглибоким U-54 малюнком протектора, розробленим для використання на важких, скелястих по-верхнях і забезпечує відмінне зчеплення й стабільність. Спеціально підібраний хімічний склад гуми забезпечує максимальну працездатність і захищає від порізів.

в)Товар з підкріпленням.

1. Продукція має сертифікати для застосування на кар'єрній автотехніці фірм CATERPILAR, KOMATSU, TEREX.

2. Випускаємі шини сумісні з наступними моделями кар'єрних самоскидів Belaz, Caterpillar, Euclid Hitachi, Komatsu, Liebherr, Terex, Kress, Xemc. В Україні не виробляється жодна з моделей кар'єрних самоскидів та вуглевозів, тому продукція повністю орієнтована на зарубіжну спеціальну автотехніку.

3. Головний офіс EUROTIRE SA- 1370 Avenue of the Americas, 32nd Floor * New York, розташований в США

4. Вичерпна інформація та можливість зробити заказ розташована на Інтернет - сайт концерну http://www.eurotire.net [62].

5. Виробничі потужності концерну розташовані на 2-х заводах - в Румунії та Україні, виробнича потужність в 4 рази вища внутрішнього попиту.

6. Регіональні представництва концерну розташовані в США, Австралії, Бразилії, Ктитаї, Гані, Індії, Індонезії, Казахстані, Мексіці, Філіпінах, Румунії, Росії, ЮАР, Україні - оперативно виконають заміну зіпсованої шини.

7. Заводи виробники та представництва ведуть історію - автоматизований облік кожної проданої шини за номером та рекламації по ній.

8. «УЗ ПНВГШ» в Україні приймає зношені до 60% діагональні OTR - шини власного випуску на ремонт та нарощування протектору за договірною ціною.

9. «УЗ ПНВГШ» в Україні приймає зношені більше 60% діагональні OTR - шини власного випуску на переробку в інші вироби з вторинної гуми за договірною ціною.

На рис.В.1 - В.4 Додатку В наведені результати структурного аналізу та АВС - аналізу реалізації товарного асортименту шин ТОВ «УЗ ПНВГШ» у 2007 - 2009 рр. Як показують результати проведеного аналізу (рис.В.3 -В.4), продукція заводу має класичний розподіл по принципу Парето [22] - 20% номенклатури продукції, тобто- 3 вида шин з 14 випускаємих типорозмірів (EUROTIRE U-11 (40.00-57), EUROTIRE U-12 (33.00-51), EUROTIRE U-12 (27.00-49)) забезпечують 80% доходу від реалізації продукції.

В роботі Романова О.О. [49] в результаті дослідження була запропонована нова методика оцінки результативності та ефективності маркетингової діяльності підпри-ємства, що ґрунтується на синтезі двох наукових підходів до визначення ефективності маркетингової діяльності та розмежування самих показників результативності та ефективності маркетингової діяльності:

- на першому етапі оцінки ефективності маркетингової діяльності слід за допо-могою АВС-аналізу виявити значущість та цінність кожного з критеріїв результа-тивності для підприємства, що аналізується;

- потім на основі експертного або статистичного методу проаналізувати відпо-відність маркетингової діяльності цим критеріям, беручи за еталон 100%;

- визначити загальний показник відповідності критеріям результативності мар-кетингової діяльності підприємства (табл.2.3).

На другому етапі, згідно методики Романова О.О. [49], слід розрахувати показ-ники ефективності маркетингової діяльності, знову ж таки, виходячи з пріоритетів підприємства та значущості цих показників для нього. Із всіх показників ефективності найбільш об'єктивними є показники «частка ринку» та «прибутковість».

Показник «частка ринку», в залежності від цілей підприємства на певному ринку чи території, може надавати ту інформацію, яка дозволить зрозуміти ступінь досягнення цієї цілі. При постановці цілі - визначення конкурентноздатності продук-ції - використовується класичний показник «частки ринку», який розраховується як: дохід від продажу в відсотковому відношенні до обсягу продажу на ринку або обсяг продажу в кількісних вимірниках в відсотковому відношенні до обсягу продажу в кількісних вимірниках в цілому по ринку.

Таблиця 2.3

Визначення загального показника результативності маркетингової діяльності підприємства ТОВ «УЗ ПНВГШ» за даними аналізу 2006 - 2010 рр. для проведення АВС - аналізу

Подобные документы

• Розробка маркетингової стратегії підприємства

  Основи маркетингового стратегічного планування. Процес розробки маркетингової стратегії в ДАХК "Артем". Етапи процесу формування стратегії. Рекомендації щодо розробки маркетингової стратегії. Дослідження діяльності відділу стратегічного маркетингу.
  
  дипломная работа [349,7 K], добавлен 22.08.2008
  

• Проблеми стратегічного планування маркетингу на ТзОВ "АгроІндикСервіс" на засадах розвитку зовнішньоекономічної діяльності

  Теоретико-методологічні основи сучасного стратегічного планування маркетингу. Аналіз стратегічного планування на підприємстві на прикладі ТзОВ "АгроІндикСервіс". Аналіз та оцінка господарської діяльності підприємства. Стратегічна діагностика середовища.
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 09.07.2014
  

• Маркетингова стратегія суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності

  Розробка маркетингової стратегії підприємства - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Дослідження політики формування маркетингової стратегії туристичного агентства "Вояж", м. Херсон. Етапи реалізації маркетингової стратегії та оцінки її ефективності.
  
  дипломная работа [4,8 M], добавлен 16.04.2011
  

• Маркетингові стратегії підприємств та їх використання в інвестиційному проектуванні

  Сутність та роль стратегічного планування маркетингу. Маркетингові стратегії: визначення, цілі і класифікація. Роль маркетингу в стратегічному плануванні. Маркетингова стратегія при розробці інвестиційних проектів. Маркетинговий аналіз та його значення.
  
  реферат [27,1 K], добавлен 13.09.2010
  

• Аналіз маркетингової політики

  Теоретичні основи маркетингу як засобу досягнення цілей підприємства. Види маркетингових стратегій. Методи здійснення маркетингових досліджень. Аналіз маркетингової діяльності ПП "Експогаз". Розробка ефективної маркетингової стратегії підприємства.
  
  курсовая работа [216,2 K], добавлен 06.06.2016
  

• Основи стратегічного планування маркетингової стратегії екологізації аграрного виробництва

  Проблеми практичного застосування системи стратегічного планування в галузі аграрного виробництва. Формування і координація маркетингової стратегії екологізації. Досягнення поставлених цілей за раціонального витрачання наявних засобів бюджету маркетингу.
  
  статья [34,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Проблеми стратегічного планування маркетингу на ТзОВ "АгроІндикСервіс" на засадах розвитку зовнішньоекономічної діяльності

  Законодавча та нормативна база з питань стратегічного планування маркетингу та розвитку зовнішньоекономічної діяльності агропідприємства. Аналіз показників рентабельності реалізованої продукції, капіталу та активів підприємства "АгроІндикСервіс".
  
  дипломная работа [1,4 M], добавлен 13.07.2014
  

• Маркетинговий аналіз діяльності підприємства "Український завод понадвеликогабаритних шин" (м. Дніпропетровськ) на ринку шин для кар’єрної автомобільної техніки в Україні та за кордоном

  Характеристика діяльності заводу з виробництва понадвеликогабаритних шин. Проведення аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства. Визначення маркетингової проблеми та можливостей підприємства. Подолання маркетингової управлінської проблеми.
  
  курсовая работа [7,4 M], добавлен 21.06.2012
  

• Етапи формування міжнародної маркетингової стратегії підприємств

  Основні підходи щодо формування міжнародної маркетингової стратегії на підприємствах, які ґрунтуються на сучасних теоретичних основах стратегічного маркетингу. Рекомендації щодо впровадження маркетингових заходів та реалізації нових планових завдань.
  
  статья [154,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Розробка маркетингової стратегії концентрації при впровадженні проекту "Дизайн інтер’єру" в торгово-посередницькій фірмі

  Сутність стратегічного маркетингу та структури його елементів. Маркетинговий аналіз стратегічного простору розвитку підприємства ТОВ "Класс-Лайн" в сегменті послуг "Дизайн інтер’єру". Аналіз інвестиційної привабливості та фінансової ефективності проекту.
  
  дипломная работа [5,4 M], добавлен 07.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам