Маркетингова система СТОВ "Дружба-Нова"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АГРАРНОГО МАРКЕТИНГУ

1.1 Сутність та система аграрного маркетингу

1.2 Елементи комплексу аграрного маркетингу та їх характеристика

1.3 Організація аграрного маркетингу на підприємстві

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ МАРКЕТИНГОМ СТОВ «ДРУЖБА-НОВА»

2.1 Характеристика організаційної структури та структури управління аграрним маркетингом підприємства

2.2 Аналіз агромаркетингової діяльності СТОВ «Дружба-Нова»

2.3 Оцінка ефективності використання елементів комплексу аграрного маркетингу на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ МАРКЕТИНГОМ СТОВ «ДРУЖБА-НОВА»

3.1 Напрямки удосконалення організаційної структури та структури управління аграрним маркетингом підприємства

3.2 Напрямки розвитку агромаркетинговох діяльності СТОВ «Дружба-Нова»

3.3 Пропозиції щодо вдосконалення елементів комплексу аграрного маркетингу підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

Згідно з законом України Про освіту та галузевою складовою державного стандарту України з вищої освіти за напрямком підготовки «Маркетинг», обов'язковою складовою освітньо-професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів освіти є практична підготовка. Відповідно виробнича практика є невід'ємною складовою практичної підготовки фахівця з маркетингу. Практична підготовка студентів є складовою частиною освітнього процесу і спрямована на оволодіння студентами системою професійних вмінь і навичок, а також первинним досвідом професійної діяльності, і має сприяти саморозвитку студента. Практична підготовка покликана не тільки забезпечити формування професійних вмінь, але й професійних здатностей і рис особистості працівника.

Кожне підприємство у процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального прибутку, а це не можливо без ефективного управління ним. В свою чергу, управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. У процесі оволодіння спеціальністю маркетолога теоретичні знання обов'язково повинні підкріплюватись практичними навиками роботи, одержаними безпосередньо на місцях праці майбутніх фахівців, при залученні їх до виконання реальних професійних завдань. Тому проходження виробничої практики є важливою складовою навчального процесу

Метою виробничої практики є оволодіння методами і прийомами роботи на підприємстві в сфері організації, управління і контролю профільної діяльності.

Завданнями даної роботи є:

- ознайомлення з призначенням, функціями, виробничою і управлінською структурами підприємства;

- вивчення організації профільної діяльності, ознайомлення з методами організації окремих процесів, технологією, засвоєння прийомів техніко-економічних розрахунків;

- оцінка техніко-технологічної бази основної діяльності, матеріальних активів, обігових коштів, персоналу;

- ознайомлення з економічними аспектами забезпечення конкурентоздатності профільної діяльності підприємства;

- розробка рекомендацій по вдосконаленню.

За об'єкт дослідження взято підприємство СТОВ «Дружба-Нова», яке знаходиться у смт. Варва, Варвинського району, Чернігівської області. Це підприємство є одним з кращих у області.

Предмет дослідження. Теоретико-методологічні засади і прикладні методи оцінювання та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємства.

Методи дослідження. Вирішення поставлених у роботі завдань здійснено з використанням методів системного і порівняльного аналізу, експертного і графічного аналізу, статистичного аналізу.

Здійснення дослідження роботи спирається на наукові концепції та теоретичні досягнення вітчизняних вчених. Інформаційною базою дослідження стали: звіти підприємства за 2011-2013р.р, нормативно-правові акти України.

Практична цінність результатів роботи полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо оцінювання та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємств на основі підвищення ефективності використання трудових і виробничих ресурсів підприємства; підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства; забезпечення ефективності вирощування сільськогосподарських культур; застосування рекламних заходів, та залучення нових каналів збуту продукції.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АГРАРНОГО МАРКЕТИНГУ

1.1 Сутність та система аграрного маркетингу

аграрний маркетинг управління

Сучасний маркетинг розглядається як цілісна система організації всієї діяльності як малої фірми, так і потужної корпорації з розробки, виробництва та збуту товарів, а також надання послуг на основі комплексного вивчення ринку і реальних запитів покупців з метою отримання бажаного прибутку.

Маркетинг викликає інтерес і застосовується підприємствами, перш за все, тому, що дозволяє вирішувати ринкові проблеми найбільш раціональним шляхом, максимально використовувати свої ресурси і оптимально поєднувати їх із можливостями ринку засобів виробництва для отримання прибутків, планувати діяльність на ринку з урахуванням передбачуваних тенденцій його розвитку та забезпечувати перспективність власного функціонування.

Маркетинг вписується в ринковий механізм, дозволяючи оптимізувати взаємний пошук виробника і покупця, стимулювати, використовувати як регулятор ринкових процесів ціну та її ринкові інструменти, орієнтувати виробництво на інтереси ринку, знижуючи тим самим рівень стихійності його розвитку. Саме маркетинг формує систему вивчення та прогнозування ринку, забезпечуючи його "прозорість" і передбачуваність розвитку[5, с.25].

Маркетинг аграрного підприємства, як спосіб господарювання в ринкових умовах, ґрунтується на таких принципах:

вільному виборі мети функціонування та стратегії розвитку;

- пристосуванні до вимог потенційних споживачів;

- цілеспрямованому впливі на попит для його якісного формування;

- гнучкості у досягненні поставленої цілі та завдань;

- швидкому пристосуванні до змін умов навколишнього середовища;

- активності та динамічності господарської діяльності;

- націленості на довгострокову перспективу;

- корпоративної культури;

- комплексному підході до вирішення завдань на основі врахування наявних ресурсів та існуючих можливостей[12, с.67].

Виходячи з того, що аграрний маркетинг -- соціальний та управлінський процес, спрямований на задоволення потреб та бажань як індивідів, так і груп шляхом створення, пропонування та обміну наділених цінністю товарів, маркетингову діяльність підприємства слід розглядати як самостійний вид підприємницької діяльності. Ефективне здійснення цієї діяльності потребує ефективного управління.

У процесі управління агромаркетинговою діяльністю вирішуються також інші, часткові завдання підприємства, зокрема: вплив на споживача, попит, конкурентів; створення товару, максимально відповідного можливостям підприємства; забезпечення надійної, своєчасної й достовірної інформації про ринок, товари, послуги, споживачів і конкурентів [1, с. 256].

Управління маркетингом в агробізнесі, зазвичай, пов'язують із забезпеченням ефективної взаємодії сировинних, виробничих, логістичних, сервісних ланцюгів, а його суб'єктами виступають виробничі, заготівельно-переробні та реалізаційні підприємства, ефективна взаємодія яких, власне і підтримується маркетинговими інструментами. До виробничих суб'єктів аграрного маркетингу відносять - сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, сільськогосподарські виробничі кооперативи, господарства населення; до заготівельно-переробних - елеватори, ХПП, КХП, пункти (бази) зберігання, переробні підприємства, підприємства харчової промисловості; до реалізаційних - біржі, агроторгові доми, ярмарки, виставки, оптово-продовольчі та місцеві ринки, мережі супермаркетів, оптово-продовольчі плодоовочеві ринки, дрібнотоварні ринки живої худоби та птиці, фірмові магазини.

Кожний з перелічених суб'єктів, виконуючи власну бізнесову програму, здійснює агромаркетингову діяльність, яка представляється комплексом дій, направлених на формування попиту й стимулювання збуту [7, с. 47].

Основними напрямами діяльності аграрного маркетингу є дослідження ринків, розробка рекомендацій щодо планування виробництва, сприяння в реалізації продукції і координація взаємодії учасників ринку. Маркетинговому центру доцільно доручити виконання таких завдань як:

- забезпечення учасників (ними можуть бути не тільки підприємства, але й індивідуальні підприємці, зокрема фермерські та особисті господарства населення) інформацією про кон'юнктуру ринків;

- концентрація дрібних партій продукції для її реалізація за цінами крупних партій; виявлення доцільних способів руху товару і організації збуту продукції;

- організація участі засновників в спеціалізованих ярмарках, виставках і аукціонах; надання правової допомоги засновникам; прискорення руху товару і взаєморозрахунків;

- допомога в здійсненні торгівельно-закупівельної діяльності, в створенні мережі магазинів і торгових баз;

- сприяння в оптимізації взаємин між підприємствами і організаціями аграрного сектору району та інші.

На певному етапі розвитку співпраці в сфері маркетингу стане можливим здійснення підприємствами-учасниками взаємовигідних сумісних інвестиційних, торгових і виробничих проектів [4, с.189].

Для забезпечення своєї конкурентоспроможності кожне підприємство з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції має розробляти власну маркетингову стратегію і маркетингові плани. Підприємствам, що претендують на істотний підприємницький успіх в довгостроковій перспективі, слід розробляти декілька груп взаємозв'язаних планів маркетингу, основним з яких є план по стратегії розвитку підприємства.

В результаті досліджень ми дійшли до висновку, що система агро маркетингу повинна бути складною, відкритою, ієрархічною підсистемою системи вищого порядку - агропромислового комплексу. Вона складається з трьох блоків, які забезпечують функціонування головної системи, відповідно до її цілей і знаходяться на макрорівні, мезорівні та на рівні підприємства.

На макрорівні здійснюється державне управління маркетингом в аграрному секторі економіки в межах загального управління АПК, яке передбачає виокремлення його в єдиний об'єкт, управління та переорієнтацію державних функцій на економічне регулювання агропромислового виробництва та координацію міжгалузевих та міжрегіональних зв'язків. Крім цього соціальна спрямованість аграрного ринку вимагає від його суб'єктів збалансованості прибутків та інтересів виробників, посередників, споживачів та суспільства. У ринкові відносини вступають і некомерційні організації і ті інститути влади, що функціонально займаються вирішенням різноманітних економічних та соціальних питань в аграрному секторі економіки.

Між галузями створюється вакуум управління, який призводить до відтворювальних диспропорцій, монополізму деяких галузей та підприємств. Виникають нові технологічні та виробничо-економічні зв'язки між сільським господарством, харчовою та переробною промисловістю, сферою матеріально - технічного забезпечення та агросервісного обслуговування а також ринковою інфраструктурою, тобто в маркетинговому середовищі АПК. В цих умовах держава як суб'єкт управління набуває нових функцій які головним чином полягають в регулюванні виробництва та координації міжгалузевих зв'язків, процесів розвитку АПК в інтересах суспільства [10, с. 24].

Мезорівень системи аграрного маркетингу охоплює маркетингову діяльність товаровиробників, переробних, обслуговуючих, допоміжних та торгових підприємств, поєднаних взаємозв'язками, товарними, сировинними і інформаційними потоками та послугами в економічному просторі аграрного ринку на обласному рівні. До цієї сукупності належать сільгосппідприємства всіх форм власності, фінансові установи, посередницькі, консалтингові, юридичні фірми, агросервісні підприємства, торгівельні структури, державні і господарські служби управління ринком.

На рівні підприємств (мікрорівні) маркетинг в сучасних умовах перетворюється в складну функцію управління, яка впливає на всі його характеристики. Реалізується вона підсистемою маркетингу, яка розробляється, створюється і функціонує в межах функціональної управляючої підсистеми. З погляду на зміст, підсистема маркетингу підприємства є комплексом організаційної та функціональної цілісності елементів організаційної структури управління маркетингової функціональної організації на всіх рівнях, зв'язків між елементами, взаємодії персоналу, що здійснює маркетингову діяльність, технологій та методик маркетингу, інформаційної системи та ін [11, с. 156].

1.2 Елементи комплексу аграрного маркетингу та їх характеристика

Комплекс сучасного аграрного маркетингу включає всі заходи, які запроваджує підприємство для створення й активізації попиту на свій товар. Це планування та розробка продукції, забезпечення цінової політики, формування каналів розподілу продукції, інформаційне супроводження продукції, створення товарних знаків та брендів, забезпечення відповідної упаковки, налагодження та підтримування взаємовигідних стосунків із партнерами, клієнтами тощо. Як універсальний маркетинговий інструментарій комплекс маркетингу слугує «ключем» практично до будь-якого ринку.

Комплекс аграрного маркетингу -- це набір маркетингових засобів (інструментів), певна структура яких забезпечує досягнення поставленої мети і вирішення маркетингових завдань на аграрному ринку. Поєднання таких засобів формує маркетингові зусилля підприємства на цільовому ринку. В кожному окремому випадку маркетингові засоби підбираються таким чином, щоб забезпечувався їх оптимальний вплив у рамках обраних маркетингових цілей.

З кінця 1950-х pp. система засобів маркетингу визначається як «маркетингова суміш» -- marketing-mix (маркетинг-мікс). Наприкінці 1970-х pp. засоби маркетингу були обґєднані Джеромом Маккарті в чотири групи і система отримала назву «концепція 4 Р» -- від початкової букви англійської назви кожного елемента, а саме: product (товар), place (місце), promotion (просування) і price (ціна).

Товар (product) -- набір виробів і послуг з певними властивостями, і особливостями створення, які підприємство пропонує цільовому ринку.

Ціна (price) -- грошова сума, яку споживачі повинні заплатити для отримання товару.

Місце, розподіл (place) -- дії підприємства, спрямовані на збільшення доступності його товарів для цільового споживчого сегмента.

Просування (promotion) -- діяльність фірми з інформування споживачів про переваги свого товару і їх переконання в необхідності його придбання.

Чотири складові маркетингу-мікс, з погляду продавця, є інструменти маркетингу, якими здійснюється вплив на покупців. З точки зору покупців, призначення кожного маркетингового інструменту -- збільшити вигоди споживача.

Останніми роками концепція «4 Р» поповнилась новими елементами -- люди (people), упаковка (package), персональний продаж (personal selling) і отримала назву «7 Р» [15, с.112]

Основним елементом концепції маркетингу-мікс є товар, яким з точки зору маркетингу називають все те, що призначене для задоволення потреб споживачів і пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання.

Товар характеризується двома видами параметрів: технічними (колір, розмір, вага, якість тощо), ринковими (конкурентність, попит тощо). Проте завжди слід памґятати, що для споживача сам товар та його ціна мають менше значення, ніж ті переваги, які він отримає від використання даного товару.

Другою складовою комплексу маркетингу є ціна. Ціна, з позицій маркетингу, це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за право власності або користування товаром. Ціни і властивості товару для споживача і залучають різні сегменти ринку, за допомогою цін забезпечується загальне, економічне і психологічне сприйняття товару потенційним споживачем, визначаються конкурентні переваги товару.

Головні завдання процесу маркетингового ціноутворення:

1) забезпечення позитивного балансу від комерційної діяльності фірми;

2) збалансування величини попиту та пропозиції товарів або послуг на ринку.

Формування ціни тісно повґязане з усіма складовими комплексу маркетингу, передусім із самим товаром, тобто його характеристиками, упаковкою, наявною системою розподілу, персональним продажем товару та витратами на його просування, тобто комунікаційною політикою підприємства.

Наступним елементом комплексу маркетингу є місце, де відбувається розподіл товару. Головним завданням політики розподілу є, насамперед, вибір і формування раціональних каналів просування та збуту продукції, тобто доставки її від виробника до споживача (безпосередньо або через посередників), забезпечення транспортування, складування, укладення договорів, підготовки торговельних працівників, розміщення товарів у торговельних закладах, а також післяпродажне (сервісне) обслуговування споживачів.

В умовах насиченого ринку недостатньо розробити якісний товар, встановити на нього ціну і вибрати оптимальний канал розподілу. Дедалі більшої ваги набуває четверта складова комплексу маркетингу -- просування.

Просування товару на ринку -- це комплекс дій для створення двосторонього інформаційного звґязку між підприємством і споживачами, який реалізується за допомогою маркетингової комунікаційної політики, мета якої -- інформування, переконання та нагадування споживачам про товари, стимулювання їх до дій, створення позитивного іміджу підприємства в очах громадськості.

Елементами маркетингової комунікаційної політики є: реклама, паблік рілейшнз, стимулювання збуту, особистий продаж, брендинг, прямий маркетинг, спонсоринг.

Формування комунікативної політики підприємства передбачає прийняття різноманітних рішень, повґязаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, створенням ефективних текстів рекламних звернень, використання засобів комерційної пропаганди, методів стимулювання збуту тощо[18, с.174].

Упаковка -- елемент комплексу маркетингу, який стає дедалі дійовішим інструментом маркетингової діяльності, складовою іміджу підприємства і предметом новаторського пошуку. Упаковка -- це оболонка товару; це засіб, який зберігає продукт від пошкодження, сприяє його завантаженню, транспортуванню, розвантаженню, складуванню, зберіганню, продажу, інформуванню та навчанню споживача. Розрізняють упаковку внутрішню (безпосереднє вмістилище товару), зовнішню (матеріал, що служить для захисту внутрішньої упаковки і викидається при споживанні, а також має свій дизайн і несе певну інформацію для споживачів) та транспортну (конструкція, призначена для пакування, збереження, транспортування товару).

Персональний продаж -- це складова комплексу маркетингу, яка виконує дві функції: з одного боку, -- це засіб комунікації, інформування споживачів про товар і підприємство; з іншого, -- безпосереднє здійснення збутових операцій. Це індивідуальна усна детальна характеристика товару чи послуги під час бесіди з конкретним споживачем з метою здійснення акту куплі-продажу. Процес персонального продажу відбувається і в магазині, коли споживач спілкується з продавцем, і за столом переговорів, коли два керівники підприємств підписують угоду.

Елементи комплексу аграрного маркетингу взаємоповґязані між собою і кожен з них є формою задоволення потреб споживачів. Усі елементи «концепції 7 Р» мають свої підсистеми, що вимагають прийняття багатьох і стратегічних, і тактичних рішень, від яких залежить успіх діяльності підприємства в сучасних умовах. Досягнення поставлених цілей можливе лише за умови систематичного і комплексного підходу[6, с.50].

1.3. Організація аграрного маркетингу на підприємстві

Методи агромаркетингової діяльності визначаються у тому, що проводиться:

Аналіз зовнішньої (стосовно підприємства) середовища, у яку входять ринки, джерела постачання й багато чого іншого. Аналіз дозволяє виявити фактори, що сприяють комерційному успіху або створюють перешкоді цьому. У результаті аналізу формується банк даних для прийняття обґрунтованих маркетингових рішень.

- Аналіз споживачів, як актуальних (діючих, що купують продукцію підприємства), так і потенційних (яким ще потрібно переконати стать актуальними). Даний аналіз укладається у дослідженні демографічних, економічних, географічних і інших характеристик людей, що мають право ухвалювати рішення щодо покупці, а також їхніх потреб у широкому змісті цього поняття й процесів придбання як нашого, так і конкуруючого товарів.

- Вивчення існуючих і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і/або модернізації старих, включаючи асортименти їх і параметричні ряди, упакування й т.д. Застарілі, що не дають заданого прибутку товари, знімаються з виробництва й експорту.

- Планування руху товарів і збуту, включаючи створення, якщо це необхідно, що відповідають збутових мереж зі складами й магазинами, а також агентських мереж.

- Забезпечення формування попиту й стимулювання збуту шляхом комбінації реклами, особистого продажу, некомерційних престижних заходів («паблик рилейшнз») і різного роду економічних стимулів, спрямованих на покупців, агентів і безпосередніх продавців.

- Забезпечення цінової політики, що укладається у плануванні систем і рівнів цін на експортовані товари, визначенні «технології» використання цін, строків кредиту, знижок і т.д.

- Задоволення технічних і соціальних норм країни, що імпортує товари підприємства, що означає обовязок забезпечити належні рівні безпеки використання товару й захисту навколишнього середовища; відповідність морально-етичним правилам; належний рівень споживчих властивостей товару.

- Управління маркетинговою діяльністю (маркетингом) як системою, тобто планування, виконання й контроль маркетингової програми й індивідуальних обов'язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових рішень [17, с.42].

У контексті досліджуваної нами теми розглянемо планування у агромаркетинговій діяльності.

В умовах розвиненого ринку розробка й застосування стратегії маркетингової діяльності - одна з найважливіших функцій керівників фірм вищої ланки.

Стратегія - це генеральна програма дій, що виявляє пріоритети проблем і ресурси для досягнення головної мети.

Стратегічне планування - це управлінський процес створення й підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями й шансами у сфері маркетингу. Воно опирається на чітко сформульовану програмну заяву фірми, виклад допоміжних цілей і завдань, здоровий господарський портфель і стратегію росту.

У стратегічному плані фірми визначається, якими саме виробництвами вона буде займатися, і викладаються завдання. Якщо виробництво включає кілька асортиментних груп, кілька товарів, марок і ринків, то на кожну із цих позицій повинен бути розроблений окремий план. Всі ці плани можна позначити одним терміном - «план маркетингу». Відповідно до більшості досліджень, можливості підприємства тим ширше, ніж тісніше планування маркетингу погоджується зі стратегічним плануванням.

План аграрного маркетингу має велике значення. Його головна мета - приведення можливості фірми в найкращу відповідність із можливостями ринку, сформованими в результаті її цілеспрямованих дій, а також приведення цих можливостей у відповідність із тими факторами ринку, які не піддаються контролю фірми. План повинен забезпечити прибуткову роботу фірми в сучасному світі - динамічному, безупинно мінливому й надзвичайно схильному до нововведень.

Оскільки багато вихідних даних (зокрема, результати прогнозування) мають імовірнісний характер, то план маркетингу є не «законом», а гнучкою програмою дій, для чого він має не один «твердий» варіант, а як мінімум три: мінімальний, оптимальний і максимальний. Мінімальний - визначає діяльність при несприятливому розвитку подій, оптимальний - при нормальному, максимальний - при найбільш сприятливому. На етапі попередньої підготовки число планів може бути більше, важливо вміти вибрати з них ці три.

Плани розробляються на короткий проміжок діяльності (звичайно на один рік) і на тривалу перспективу (від пяти до десяти років), існують так само середньострокові плани (від двох до пяти років). Перед їхньою установою розробляються мети, завдання служби маркетингу й методи їхнього досягнення.

Короткостроковий і середньостроковий задають точні цілі маркетингу й стратегії для кожного продукту, пропонованого підприємством.

У довгостроковому плані звичайно дається прогноз зовнішнього середовища на цей період, і визначаються довгострокові потреби відповідного сегмента ринку.

З досвіду планування маркетингової діяльності на різних підприємствах можна зробити висновок, що найбільше поширення одержали плани, розроблювальні на короткий проміжок часу, допустимо, строком на 1 рік. До того ж ці плани не уніфіковані, і їхня розробка по змісту визначається економічними обставинами й ситуаціями, завданнями в області маркетингу.

Агромаркетингові плани розрізняються по охопленню: може бути маркетинговий план для кожного з основних продуктів, може бути інтегрований, що включає всю продукцію, і, нарешті, плани маркетингу можуть складатися, як і взагалі плани, або знизу нагору, або зверху вниз.

Плани, розроблювальні знизу, реалістичні, оскільки ґрунтуються на оперативній інформації. Але можуть виникати труднощі при їхній координації й відомості в єдиний інтегрований план. Нічого подібного не відбувається, якщо план розробляється зверху вниз, коли планова діяльність централізовано управляється й контролюється. Але в цьому випадку зявляється ризик неприйняття й нерозуміння мети підприємства з боку керівників підрозділів, тому краще коли сполучаються обидва підходи [20, с. 187].

План і політика аграрного маркетингу розробляється у такій послідовності:

збір інформації;

- аналіз положення конкурентів;

- сегментацію виробленої продукції;

- розробку ринкової стратегії;

- розробку ринкової тактики;

- визначення й аналіз витрат;

- контроль над виконанням маркетингової програми.

Контроль за реалізацією програми головним чином включає контроль за динамікою обсягу продажів, своєчасним уведенням об'єктів і встаткування й т.д. Якщо спостерігається істотний відхід від наміченого ходу програми, то вона коректується. У випадку успішного досягнення поставлених цілей на порядок денний висуваються нові завдання, які визначають майбутню стратегію фірми.

Зміст (структура) короткострокового плану визначається його розроблювачами, тобто службою маркетингу:

- На самому початку плану дається зведення контрольних показників. Вона дає можливість не тільки зрозуміти основну спрямованість плану, але й проконтролювати виконання.

- У наступному розділі викладається поточна маркетингова ситуація, - це фактично основний розділ плану, де дається опис характеру цільового ринку й положення підприємства на цьому ринку, огляд основних товарів, перераховуються конкуренти й указуються канали розподілу продукції.

- В останньому розділі плану аграрного маркетингу викладається порядок контролю за ходом його виконання.

Процедура планування повинна являти собою діалог між вищими рівнями керівництва, зайнятими стратегічними проблемами, і нижчого, вирішального тактичного завдання. Безперервність цього діалогу, спонукання керівників нижчого рівня до ініціативних пропозицій - шлях до оптимізації відносин між різними рівнями керівництва [13, с.186].



РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ МАРКЕТИНГОМ НА СТОВ «ДРУЖБА-НОВА»

2.1 Характеристика організаційної структури та структури управління аграрним маркетингом підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова» розташоване у с. Озеряни, Варвинського р-н, Чернігівської області.

Досліджуване господарство розташоване в північній частині України. Відповідно до схеми агро кліматичного районування держави територія господарства «Дружба-Нова» належить до помірно-вологої теплої зони, яка характеризується помірно-континентальний кліматом з достатньою кількістю опадів.

Агрохолдинг «Дружба-Нова» заснована в 2001 році. «Дружба-Нова» - потужне агропромислове підприємство. Агрохолдинг займається такими видами діяльності як: рослинництво, тваринництво, агрохімсервіс.

Виробництво СТОВ «Дружба-Нова» оснащене власними найсучаснішими виробничими засобами. У їх модернізацію та оновлення щорічно інвестується значна сума коштів. З них 32 комбайни, 86 тракторів, 12 оприскувачів, 140 польових агрегатів. Наявність сільськогосподарських угідь господарства зобразимо на графіку 2.1



Графік 2.1

Основні напрямки інвестування - придбання сільськогосподарської техніки, вантажних автомобілів, обладнання, будівництво та реконструкція елеваторів і тваринницьких комплексів, оновлення поголів'я ВРХ. Це дозволяє компанії оперативно та якісно проводити технологічні операції з вирощування, доробки та перевезення зерна.

До трудових ресурсів аграрних підприємств належить усе працездатне населення, що мешкає на його території, уклало трудову угоду, введене до складу працівників згаданих підприємств і працює в їхніх галузях виробництва [13, с.95].

Тpудoві pеcуpcи та ефективність їх викopиcтання у ТОВ «Дружба-Нова» показано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Трудові ресурси господарства та їх використання

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р. у % до 2011р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.	761	1360	1082	142,18
в тому числі
Рослинництва	761	1360	782	102,76
Тваринництва	-	-	300	-



У таблиці 2.2 наведено середньооблікову чисельність працівників по всьому підприємству за 3 останні роки, зайнятих як в рослинництві, так і в тваринництві. Отже, дані свідчать про те, що чисельність працівників за 2013 рік в рослинництві збільшилась порівняно з 2011 роком на 321 особу, у відсотковому відношенні - на 42,18%.

Маркетингові організаційні структури, що "вмонтовуються" в систему управління фірмою, мають задовольняти такі вимоги:

- незначна кількість рівнів управління;

- створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого маркетингу;

- сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів;

- забезпечення розвитку інноваційної діяльності;

- гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма;

- сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції.

Управлінську структуру СТОВ «Дружба-Нова» формують загальні збори засновників, директор, головний бухгалтер, завідувачі комерційного і логістичного відділу. Функції, пов'язані з маркетинговою діяльністю виконує логістичний відділ. Його обов'язки: побудова та вдосконалення структури управління маркетингом, добір фахівців з маркетингу, аналіз ринку, моніторинг цін, забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми. Представимо організаційну структуру у вигляді схеми.



Організаційна структура підприємства

Також на підприємстві присутня ефективна інфраструктура логістики і зберігання продукції, що виробляється. «Дружба-Нова» стратегічно розташована поблизу земельних ресурсів і може одночасно зберігати до 110 тис. тонн, має 2 елеваторних господарства із залізничною гілкою.

Відділ логістики керує і організовує рух транспорту по потребам підприємства: доставка добрив на дільниці, перевозка майна ферми, доставка супутніх товарів, відвантаження готової продукції та ін.

Фактично на кожному транспортному засобі встановлений GPS-навігатор, який в реальному часі фіксує рух техніки, поточну швидкість та інші параметри, що дає змогу логістичному відділу контролювати діяльність.

2.2 Аналіз агромаркетингової діяльності СТОВ «Дружба-Нова»

Аналіз маркетингової діяльності підприємства - це дослідження сукупності дій на предмет досягнення маркетингових цілей, внутрішніх і зовнішніх умов функціонування організації, результатів і ефективності діяльності підприємства з метою виявлення чинників, що впливають на них і рівня їх впливу на стан маркетингової діяльності.

Аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства здійснюється по таких напрямках:

· аналіз річних планів збуту,

· аналіз прибутковості,

· аналіз ефективності маркетингу,

· аналіз товарно-матеріальних запасів [3, С.253].



Таблиця 2.2 Склад і структура сільськогосподарських угідь господарства

Угіддя	2011 р.	2012 р.	2013 р.
	Площа, га	Структура, %	Площа,га	Структура,%	Площа,га	Структура,%
Всього с.-г. угідь, га	57038	100	75150,5	100	77587	100
в тому числі:
Рілля	52945	93	70165	93	71423	92

З даної таблиці можна зробити висновок про те, що у сучасних межах землекористування господарства, станом на 01.01.2013 р. земельна площа складає 77587 га. Із них 92% займає рілля.

Агрохолдинг щороку збільшує обсяги вирощеного та реалізованого зернового збіжжя. Так у 2011 році валовий збір зернових склав 442 тисяч тон, у 2012 склав понад 500 тисяч тон, у 2013 році - 564 тисяч тон. Динаміку виробництва зобразимо на графіку 2.2

Графік 2.2

Основними принципами політики СТОВ «Дружба-Нова» є системний підхід до застосування інноваційних ресурсозберігаючих технологій, раціонального землекористування, та екологічної безпеки.

У агрохолдингу розвивається тваринницький напрямок діяльності: є понад 5 тис. голів великої рогатої худоби. Працює молочно-товарний комплекс із сучасним доїльним залом. Застосовано технологію консервування сінажу та силосу в поліетиленові рукави. Наявність худоби на підприємстві зобразимо на графіку 2.3.

З метою оцінки маркетингової діяльності на підприємстві доцільно проаналізувати маркетингову товарну політику, маркетингову цінову політику, маркетингову політику просування. Проаналізуємо маркетингову товарну політику на підприємстві.

Графік 2.3

Асортимент продукції підприємства у включає наступні групи: зерно, зернобобові,кукурудза,соняшник,силос, ВРХ, свині, молоко, яйця птиці. Сертифікатів на продукцію немає, бо вона власного виробництва.

Агрохолдинг «Дружба-Нова» застосовує виробничу концепцію маркетингу. Визначальним фактором орієнтації фірми у ринковому просторі є виробництво сільськогосподарської продукції. Зобразимо динаміку виробництва в таблиці 2.3



Таблиця 2.3 Динаміка виробництва продукції

Продукція	2011р.	2012р.	2013р.	2013р. до 2011р.
	ц	Ц	ц	%
Зерно	3566580	3673393	3091979	86,6
Соняшник	146105	299108	677033	463,3
Ріпак	179	79441	130919	731,3
Всього по рослинництву	3712864	4051942	3899931	1045,9
Молоко	3291	349	7818	237,5
ВРХ	-	534	379	-
Всього по тваринництву	3291	883	8197	249,1
Разом по рослинництву і тваринництву	3716155	4052825	3908128	105,2

Агрохолдинг застосовує унікальні нові технології для збільшення ефективності виробництва зі зменшенням витрат. Також СТОВ «Дружба-Нова» використовує стратегію переваги по витратах, вона орієнтується на широкий ринок і виробляє продукцію у великій кількості. За допомогою масового виробництва підприємство мінімізує питомі витрати і пропонує ціни, які не перевищують ринкові. Це дозволяє мати більш високу частку прибутку в порівнянні з іншими фірмами-конкурентами, краще реагувати на ріст собівартості і залучати покупців, що орієнтується на рівень цін.

СТОВ «Дружба-Нова» входить до складу компанії «Кернел» із загальним банком землі 440 тис. га. Тому основними конкурентами є великі агрохолдинги - «Астарта», «Мрія», «Укрлендфарминг».

Оцінимо маркетингову цінову політику на підприємстві. Ціна встановлюється відповідно до кон'юктури ринку. Та розглянемо на прикладі таблиці 2.4 - структура грошових надходжень.



Таблиця 2.4 Структура грошових надходжень від реалізації продукції

Продукція	2011р.	2012р.	2013р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	315556,00	81,46	527000,00	73,09	527997,00	61,86
Соняшник	41607,00	0,11	109855,00	15,23	144848,00	16,97
Ріпак	-	-	31857,30	0,04	46336,00	0,05
Соя	1831,00	0,47	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	991,00	0,0026	150,90	0,0002	214,00	0,00
Всього по рослинництву	359985,00	92,93	668863,90	92,76	719395,00	84,29
Молоко	1064,00	0,003	64,40	0,0001	2993,00	0,0035
ВРХ	4406,00	0,01	587,80	0,0008	404,00	0,0005
Всього по тваринництву	5470,00	1,41	658,90	0,09	3603,00	0,42
Разом по рослинництву і тваринництву	387378,00	100,00	721070,00	100,00	853504,00	100,00

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу у сфері виробничого і торговельного бізнесу, оскільки тут стоїть питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цих сферах дає змогу отримувати високі результати. Продукція реалізується самостійно, без посередників, переважно оптовим покупцям. За роки діяльності СТОВ «Дружба-Нова» налагодила стосунки з міжнародними партнерами. Крупні (великооптові) партії, тисячами тон, експортують в Єгипет, Південну Корею, Іспанію, Швейцарію, Індію та Китай.

Основними недоліками в організації діяльності СТОВ «Дружба-Нова» є:

- Відсутність служби маркетингу на підприємстві і цілеспрямованої галузі і управління маркетинговою діяльністю;

- Відсутність чітких стратегічних цілей і планів;

- Орієнтація керівництва на застарілу «виробничу» маркетингову концепцію;

- Відсутність єдиного методологічного підходу до маркетингової концепції підприємства;

- Відсутність планування управління маркетинговою діяльністю, зокрема маркетингового плану, чітко сформульованої маркетингової стратегії;

- Нерозвиненість маркетингової інформаційної системи підприємства;

- Відсутність налагодженої системи маркетингового та стратегічного аналізу наявних напрямків діяльності, продуктів, що просуваються підприємством, та перспектив діяльності;

- Відсутність системи маркетингового контролю, зокрема контролю якості праці продуктових бригад;

- Відсутність єдиної політики у галузі розвитку і вдосконалення товарів і послуг компанії;

Ці недоліки зумовлені неуважним ставленням керівництва до цих питань, нерозуміння доцільності і перевантаженості, відсутністю керівника маркетингового відділу, чітко розробленої кадрової політики.

Проведемо SWOT-аналіз, він полягає у визначенні найбільш сильних (характеристики підприємства, що вигідно відрізняють його від конкурентів) і найбільш слабких (слабкість або нерозвиненість у порівнянні з конкурентами, які можливо усунути або поліпшити) сторін підприємства, аналізі можливостей для розширення сфер і сегментів діяльності, та загроз, що виходять від зовнішнього середовища, як то, діяльності конкурентів, адміністративні конфлікти, і т.п.



SWOT-аналіз підприємства СТОВ «Дружба-Нова»

Сильні сторони Імідж на ринку, Високий контроль якості, Висока рентабельність, Сучасні технології виробництва, Висока кваліфікація персоналу, Налагоджена збутова мережа	Слабкі сторони Середній рівень цін, Не сертифікована продукція, Слабка структура управління, Слабкість в створенні нових видів продукції, Неучасть персоналу в ухваленні управлінських рішень.
Можливості розширення продуктової лінії, ноу-хау у випуску нової продукції, освоєння взаємодоповнюючих продуктів, прискорення зростання ринку,	Загрози можливість появи нових конкурентів, уповільнення зростання ринку, зміна потреб і смаків покупців, несприятлива політика уряду, Скачки курсів валют, Несприятлива економічна ситуація в державі,

ABC-аналіз - метод, що дозволяє класифікувати ресурси фірми за ступенем їх важливості. ABC-аналіз - аналіз товарних запасів шляхом ділення на три категорії:

· А - найбільш цінні (75%);

· В - проміжні (20%);

· С - найменш цінні (5%).

Проведемо АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції СТОВ «Дружба-Нова» за даними 2013 року і зобразимо в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції СТОВ «Дружба-Нова»

№ п/п	Продукція,ц	Виручка, тис.грн.	Виручка у порядку зменш.,тис.грн.	Частка виручки у асорт. поз. у заг.підсумку,%	Кумулятивна виручка	Група
1	Зерно	527997,00	527997,00	73,05	73,05	А
2	Соняшник	144848,00	144848,00	20,04	93,09	В
3	Ріпак	46336,00	46336,00	6,41	99,5	С
5	ІІнша продукція рослинництва	214,00	2993,00	0,41	99,91	С
7	Молоко	2993,00	404,00	0,06	99,97	С
8	ВРХ	404,00	214,00	0,03	100	С
?		722792,00	Х	100	Х	Х

Отже, провівши АВС-аналіз за виручкою від реалізації продукції СТОВ «Дружба-Нова», можна зробити висновок, що до групи А належить зерно, воно приносить 73,05 % виручки. До групи В належить соняшник, а до групи С належать: ріпак, інша продукція рослинництва, молоко і ВРХ.

2.3 Оцінка ефективності використання елементів комплексу аграрного маркетингу на підприємстві

Ефективність маркетингової діяльності промислових підприємств характеризують наступні показники:

1. Питома вага маркетингового персоналу відображає частку працівників, які виконують маркетингові функції, в загальній чисельності персоналу підприємства. Оскільки на вітчизняних промислових підприємствах функція маркетингу часто зводиться до реалізації готової продукції, а у маркетингових відділах більша половина працівників займається збутовою діяльністю, на практиці даний показник зазвичай є дещо завищеним. На підприємстві СТОВ «Дружба-Нова» в логістичному відділі працює 5 працівників, до числа якого входить керівник логістичного відділу. Двоє з них займаються збутовою діяльністю, а інші - організацією роботи транспорту підприємства.

2. Питома вага витрат на персонал являє собою питому вагу заробітної плати, яку отримують працівники логістичного відділу, у загальному фонді заробітної плати підприємства.

3. Рентабельність витрат на просування і збут характеризує ефективність збутових витрат і розраховується як співвідношення суми прибутку від реалізації продукції до суми витрат на просування і збут.

За допомогою рентабельності продукції оцінюють ефективність виробництва окремих видів виробів, а рентабельність виробництва, або загальна, балансова рентабельність, є показником ефективності роботи підприємства (галузі) в цілому. Підвищенню рівня рентабельності сприяють збільшення маси прибутку, зниження собівартості продукції, поліпшення використання виробничих фондів. Показники рентабельності використовують при оцінці фінансового стану підприємства [15, с.69].

Показник «валовий прибуток» (різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами) широко застосовується в практиці зарубіжних фірм і дедалі ширшого застосування набуває в умовах становлення ринкової економіки на підприємствах України. Цей показник використовується для оцінки виконання програми виробництва; зіставляючи валовий прибуток з чистим прибутком, можна вивчити структуру витрат підприємства [16, с.294].

Проаналізуємо динаміку основних показників виробничої діяльності фермерського господарства СТОВ «Дружба-Нова» за допомогою таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Результати господарської діяльності підприємства

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	2013 р.у % до 2011 р.
Вартість валової продукції, грн	423512317	498114219,6	3026223507	714,55
на 1 га с.-г. угідь	7425,09	6628,22	39004,26	525,30
на 1 середньорічного працівника	556520,78	366260,46	2796879,40	502,57
на 1 грн виробничих витрат	1,53	9,76	4,03	2,63
Валовий прибуток, грн	150743,00	54304,00	54069,00	35,87
на 1 га с.-г. угідь	2,64	0,72	0,70	26,37
на 1 середньорічного працівника	198,09	39,93	49,97	25,23
Рівень (збитковості) рентабельності підприємства, %	32,1	96,7	-38,54	Х

4. Рентабельність маркетингових витрат являє собою співвідношення суми прибутку від реалізації продукції і загального обсягу витрат на маркетинг та ілюструє ефективність реалізованих підприємством маркетингових заходів.

5. Коефіцієнт затоварення розраховується як співвідношення зміни залишку готової продукції та обсягу реалізації продукції підприємства. У випадку, коли значення даного показника зі знаком "плюс” та продовжує зростати, на підприємстві відбувається зростання залишків готової нереалізованої продукції, і навпаки, коли даний показник знижується або набуває від'ємного значення, на підприємстві відбувається скорочення залишків готової нереалізованої продукції.

Ефективність діяльності будь-яких організацій у значній мірі визначається функціонуванням маркетингової системи. Працівники цієї системи безпосередньо не створюють продукції, але, здійснюючи певну організаційну і комерційну діяльність з виробництва товару, збереження його якості, забезпечення товарної інфраструктури, є складовою частиною виробничого персоналу.

Продукція СТОВ «Дружба-Нова» реалізується в основному комерційним підприємствам - - переважно 70% всього обсягу. Розглянемо в таблиці 2.7 виручку від реалізації основних видів сільськогосподарської продукції.

Таблиця 2.7 Виручка від реалізації основних видів сільськогосподарської продукції СТОВ «Дружба-Нова»

Продукція	2011р.	2012р.	2013р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Зерно	315556,00	81,46	527000,00	73,09	527997,00	61,86
Соняшник	41607,00	0,11	109855,00	15,23	144848,00	16,97
Ріпак	-	-	31857,30	0,04	46336,00	0,05
Соя	1831,00	0,47	-	-	-	-
Інша продукція рослинництва	991,00	0,0026	150,90	0,0002	214,00	0,00
Всього по рослинництву	359985,00	92,93	668863,90	92,76	719395,00	84,29
Молоко	1064,00	0,003	64,40	0,0001	2993,00	0,0035
ВРХ	4406,00	0,01	587,80	0,0008	404,00	0,0005
Всього по тваринництву	5470,00	1,41	658,90	0,09	3603,00	0,42
Разом по рослинництву і тваринництву	387378,00	100,00	721070,00	100,00	853504,00	100,00

Найбільшу частку прибутку підприємству приносить зерно - 527997 тис. грн.. в 2013 році, на другому місці соняшник - 144848 тис. грн.., і на третьому ріпак - 46336 тис. грн..

По тваринництву загальний дохід становить 3603 тис. грн..

Для підвищення прибутку доцільно було б провести певні маркетингові заходи, знайти нові канали збуту.



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ МАРКЕТИНГОМ НА СТОВ «ДРУЖБА-НОВА»

3.1 Напрямки удосконалення організаційної структури та структури управління аграрним маркетингом підприємства

Головним і важливим недоліком організації діяльності підприємства є відсутність маркетингового відділу.

З методологічної точки зору, причиною цього недоліку є нерозуміння і ігнорування керівництвом компанії ролі і місця маркетингу в управлінні підприємством, непродумана кадрова політика. Головним і вирішальним заходом щодо подолання ситуації, що склалася, повинне бути формування служби маркетингу, що складається з фахівців-маркетологів достатньо високої кваліфікації і подальша організація з її допомогою управління маркетинговою діяльністю підприємства.

Перебудова оргструктури і системи внутрішнього управління повинна: сприяти посиленню маркетингової орієнтації менеджменту як засобу досягнення стратегічних цілей і місії підприємства; сприяти вирішенню довгострокових стратегічних завдань за допомогою конкретних практичних кроків, забезпечити залучення до творчого пошуку максимальної кількості інтелектуального потенціалу і тим самим підготувати ґрунт для своєчасного передбачення потреб ринку та створення нових споживчих властивостей і видів продукції; зміцнювати позиції і конкурентоспроможність підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках.

Між рівнем організації маркетингу і якістю управлінських рішень, спрямованих на формування виробничої програми підприємства, його економічну стратегію у сфері ціноутворення, стимулювання збуту готової продукції, комунікаційної стратегії, розробку та освоєння нових товарів, існує пряма залежність.

Тому для прийняття і реалізації програми маркетингу як по окремих видах продукції, по товарообігу, так і по підприємству в цілому має важливе значення координація діяльності служб, що формують управлінські рішення на різних рівнях.

Також підприємство потребує застосуванню реклами послуг серед торговельних підприємств. Це залучить нових клієнтів і підвищить прибутки підприємства.

Не дивлячись на те, що на підприємстві відсутня єдина служба маркетингу, маркетингові функції виконуються різними підрозділами, оскільки їх виконання є суттєво важливим для будь-якого комерційного і некомерційного підприємства. Пропоную такі етапи реорганізації:

- Аналіз системи управління підприємства і наявної організаційної структури;

- Визначення системи організації служби маркетингу;

- Створення служби маркетингу;

- Розподіл повноважень і обов'язків;

- Координація діяльності відділів і служб.

Також потрібно призначити заступника директора по маркетингу, який буде відповідальним за відділ. В його обов'язки входитиме: розробка, аналіз, корекція маркетингової, товарної та збутової стратегії та політики, організація і контроль маркетингової інформаційної системи, системи аналізу і аудиту маркетингу, системи контролю роботи маркетингового відділу.

Таким чином, на підприємстві створюється маркетинговий відділ. Фактично, маркетинговий директор очолює продуктово-маркетингові бригади, товарознавців і маркетологів. Директору безпосередньо підпорядковані бухгалтерія, заступник директора з комерційних питань і директори філій. Заступник директора очолює маркетинговий відділ, продуктово-маркетингові бригади, склад. секретаріат, і товарознавців. Зобразимо організаційну структуру майбутнього маркетингового відділу за допомогою схеми.

Застосування такої оргструктури дає змогу організувати збут і просування товарів з урахуванням специфіки кожного з ринків або скажімо, адаптувати загальну стратегію просування товарів до особливостей регіональних ринків. Не виключається також організація і проведення маркетингових досліджень, тестування продуктів на окремих ринках.

Організаційна структура маркетингового відділу