Обґрунтування розширення торгівельної мережі по реалізації будівельних матеріалів на базі магазину "Хата ламінату" м. Кременчук

Виходячи із представлених у цьому розділі даних, можна зробити висновок, що у світі спостерігається тенденція збільшення як франчайзі, так і франчайзерів, оскільки в жодній із країн (у тому числі й у розглянутих країнах) не відбулося скорочення їхньої чисельності, а спостерігалося тільки зростання.

По даним Міжнародної Асоціації Франчайзингу на сьогодні у світі налічується 16,5 тисяч франчайзерів та більше 1,2 млн.франчайзі, обсяг продажів мереж становить 1,4 трлн.доларів США, зайнятість близько 12 млн.чоловік [83].

1.3 Особливості регулювання франчайзингу в розвинутих країнах світу та в Україні

У цілому, франчайзинг, як складова економіки України, перебуває на початковому етапі розвитку. По даним Асоціації франчайзингу України, у нашій країні на сьогоднішній день функціонує більше 100 франчайзингових мереж (для порівняння: у США їхня кількість становить більше 1500, у Франції більше 750, у Польщі близько 140). І хоча успішні приклади використання франчайзингу в Україні залишаються досить рідкими, в останні кілька років їхня кількість почала поступово збільшуватися [87].

У той же час експерти відзначають, що розвиток франчайзингу в Україні стримується цілим рядом факторів, основними з яких є: відсутність законодавчої бази, відсутність у вітчизняних підприємців досвіду роботи в рамках франчайзингу, несумлінне відношення до виконання договірних зобов'язань і чужої інтелектуальної власності, низький рівень розвитку банківського кредитування й так далі.

У Росії франчайзинг (комерційна концесія) регулюється главою 54 ГК РФ. За договором комерційної концесії одна сторона (правовласник) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без вказівки строку право використовувати в підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, що належать правовласнику, у тому числі право на фірмове найменування й (або) комерційну позначку правовласника, на охоронювану комерційну інформацію, а також на інші передбачені договором об'єкти виключних прав товарний знак, знак обслуговування й т.д. [82].

Договір комерційної концесії в Росії передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації й комерційного досвіду правовласника в певному обсязі (зокрема, із установленням мінімального й (або) максимального обсягу використання), із вказівкою або без вказівки території використання стосовно до певної сфери підприємницької діяльності (продажу товарів, отриманих від правовласника або зроблених користувачем, здійсненню іншої торговельної діяльності, виконанню робіт, наданню послуг).

Сторонами за договором комерційної концесії можуть бути комерційні організації й громадяни, зареєстровані як індивідуальні підприємці (ст. 1027 ГК РФ).

Франшиза за визначенням ГК Росії це право здійснювати певну економічну діяльність із використанням принципу франчайзингу, закріплене договором, угодою, а також діяльність (виробництво, надання послуг і т.п.), здійснювана з використанням принципу франчайзингу [48].

Франчайзор це фізична або юридична особа, що пропонує на продаж угоди на умовах франшизи й виконання, що забезпечує зі своєї сторони, умови такої угоди.

Франчайзі фізична або юридична особа, що діє відповідно до придбаної франшизи.

Франчайзинговий договір (Договір комерційної концесії) це договір, по якому одна сторона (правовласник) передає іншій стороні (користувачеві) за відповідну плату й на певний або невизначений строк права на використання фірмового найменування, на комерційну інформацію, на товарний знак, знак обслуговування й т.д. Сторонами за договором комерційної концесії можуть бути юридичні й фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

МайстерФранчайзі це приватна особа або корпорація, що купили права на освоєння великої території шляхом продажів франшиз у ній. Франчайзингова плата виплачується франчайзору за права на розробку території, і при цьому часто майстерфранчайзі повинен виплачувати франчайзору роялті або додержуватися угоди про поставки. Фактично майстерфранчайзі є франчайзором на цій території, тому що він прямо укладає договори із франчайзі й одержує їхні первинні внески й сервісні виплати. Однак, він повинен забезпечити навчання, маркетинг, підтримку на місці й всі інші послуги в такому ж обсязі і якості, як і франчайзор. У подібних угодах звичайно існує пункт по розвитку. Якщо майстерфранчайзі не виконує цих вимог, франчайзор може розірвати договір.

Франчайзинг продукту й імені (Product and Name Franchising) франчайзор ліцензує франчайзі на ведення бізнесу з використанням його імені. Франчайзі/ліцензіат при цьому має менші права, ніж у франчайзингу бізнесуформату. Франчайзинг продукту й імені може варіюватися від простого вивішування фірмового знака над підприємством до повного бізнеспакета.

Франчайзинг бізнесформату франчайзор ліцензує франчайзі на ведення бізнесу під своїм ім'ям і забезпечує повну основу для діяльності франчайзі.

Створена в 1977 році Британська франчайзингова асоціація (БФА) (British Franchise Аssociation) дає визначення франшизи як контрольної ліцензії, виданої однією особою (франчайзором) іншій особі (франчайзі), що [41]:

- дає дозвіл або зобов'язує франчайзі займатися протягом періоду франшизи певним бізнесом, використовуючи специфічне найменування, що належить або асоціюється із франчайзором;

- надає право франчайзору здійснювати контроль протягом усього періоду франшизи за якістю ведення бізнесу, що є предметом франшизи;

- зобов'язує франчайзора надавати франчайзі допомогу при веденні бізнесу, що є предметом франшизи (допомога в організації підприємства, навчання персоналу, керування продажами й т.д.);

- зобов'язує франчайзі регулярно протягом усього періоду франшизи виплачувати франчайзору певні грошові суми в оплату франшизи або товарів, послуг, надаваних франчайзором франчайзі;

- не є звичайною угодою між холдинговою і її дочірньої компаніями або між приватною особою й компанією, контрольованою їм.

Сучасний франчайзинг являє собою систему відносин, строго регульованих етичними, юридичними й фінансовими нормативами й положеннями. У більшості країн миру працюють Асоціації й Федерації, основне завдання яких захищати інтереси франшизних компаній.

У ряді країн існують спеціальні нормативні акти, що регулюють відносини франчайзингу. Наприклад, в 1979 році Федеральною комісією з торгівлі США був прийнятий документ за назвою "Загальні правила франчайзингу" (Правила N 436), що діє донині. Поряд з федеральним регулюванням розробляються нормативні акти на рівні окремих штатів. Важливу роль у розвитку франчайзингу грають національні й міжнародні асоціації франчайзингу, наприклад, Асоціація франчайзоров США, Британська асоціація франчайзингу, Міжнародна асоціація франчайзингу й ін.

Для України франчайзинг є порівняно новим явищем, тоді як у промислово розвинених країнах він практикується сторіччями, забезпечуючи потреби суспільства в різних послугах.

По даним Української асоціації франчайзингу за станом на жовтень 2005 року в Україні налічувалося 190 франчайзингових компаній, які співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. У галузевому розрізі або по сегментах ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств це підприємства громадського харчування (фастфуди, ресторани); 20% підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% підприємства сфери послуг (мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% АЗС; 35% підприємства інших сфер.

Залежно від відносин франчайзера й франчайзі найбільш розповсюдженим типом франчайзингу в Україні є регіональний франчайзинг. За схемою цього франчайзингу з українськими франчайзі співробітничає відома італійська фірмавиробник одягу "Веnettоn". Зокрема, українська компанія "Арго Трейдинг", яка стала франчайзі італійської фірми "Веnеttоn", одержала концепцію магазина й контракт на закупівлю товару й періодично виплачує франчайзеру роялті. У кожному великому регіоні, де є франчайзі, "Веnеttоn" має своїх агентів, які, одержуючи зразки продукції компанії, демонструють їхнім місцевим партнерам і разом з ними формують замовлення. Завданням регіональних агентів компанії є також вивчення шляхів і перспектив розвитку місцевого ринку й зростання числа франчайзингових проектів у цьому регіоні. На відміну від багатьох компаній, "Веnеttоn" не нав'язує єдиний для всіх магазинів асортимент й надає франчайзі значну волю вибору.

По ступеню розвитку правового поля франчайзингові відносини в Україні відносяться до законодавчо не підкріплених. Спеціального закону щодо регулювання відносин франчайзингу в Україні ще немає, він перебуває в стадії розробки (на розгляд у Верховну Раду був представлений Проект Закону України "Про франчайзинг").

Спеціальне законодавство, що регулює франчайзинг, з'явилось в Україні лише 1 січня 2004 р., коли набули чинність Цивільний [2] і Господарський [1] кодекси України, які містять спеціальні норми, присвячені франчайзингу (гл. 75 ЦК України й гл. 36 ГК України). В результаті, крім нового правового інституту, у вітчизняне законодавство був введений, аналогічно російському законодавству, новий термін «комерційна концесія», що поклав початок дискусії щодо співвідношення таких термінів, як «франчайзинг» і «комерційна концесія». Дискусія, крім сугубо наукового, набула також практичний характер, оскільки почасти франшизовласниками в Україні виступають закордонні фірми із країн, національне законодавство яких спирається саме на термін «франчайзинг».

Питання щодо можливості взаємоузгодження цих двох понять певним чином залишається відкритим, адже юридичній науці не вдалося сформулювати загальновживаного визначення поняття «франчайзинг».

Міжнародна асоціація франчайзингу пропонує таке визначення: «Франчайзинг це договірні відносини між франшизовласником і франшизоотримувачем, де франшизовласник пропонує або зобов'язується виявляти постійну цікавість до діяльності франшизоотримувача в таких сферах, як ноухау й навчання персоналу, тоді як франшизоотримувач здійснює власну діяльність під загальним фірмовим найменуванням, форматом і/чи процесом, яким володіє й контролює франшизовласник, і вклав або вкладе істотні інвестиції в це підприємство із власних ресурсів». У свою чергу, Британська асоціація франчайзингу визначає франчайзинг як «ліцензію, що надається однією особою (франшизовласником) іншій особі (франшизоотримувачу), що: дозволяє або жадає від франшизоотримувача протягом терміну дії договору здійснювати передбачений вид підприємницької діяльності під найменуванням, що належить або асоціюється із франшизовласником; надає право франшизовласнику протягом терміну дії договору здійснювати поточний контроль за діяльністю франшизоотримувача; зобов'язує франшизовласника надавати франшизоотримувачу допомогу в здійсненні цієї підприємницької діяльності (щодо організації ведення бізнесу франшизоотримувача, навчання його персоналу, керування й т.п.); зобов'язує франшизоотримувача протягом терміну дії договору виплачувати франшизовласнику періодичні грошові відрахування за надане право користування франшизою або за товари або послуги, надані франшизовласником франшизоотримувачу; не є угодою між основною компанією і її дочірнім підприємством або між дочірніми підприємствами цієї основної компанії або між фізичною особою й компанією, що їм контролюється» [42].

Аналіз наведених визначень (як і ряду інших, запропонованих закордонною наукою й практикою) свідчить про те, що, всупереч відсутності загальновизнаного визначення цього терміна, існують згоди відносно суті цього явища й властивих йому ознак. Це дає нам можливість визначити, чи збігається утримування поняття «франчайзинг» з утримуванням «комерційної концесії», передбаченої українським законодавством.

Глава 36 Господарського Кодексу України присвячена « Використанню в підприємницькій діяльності прав інших суб'єктів господарювання (комерційної концесії)» [1].

У відповідності зі статтею 366 «Договір комерційної концесії» [1]:

1. За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

2. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери підприємницької діяльності.

3. Договір комерційної концесії повинен бути укладений у письмовій формі у вигляді єдиного документа. Недодержання цієї вимоги тягне за собою недійсність договору.

4. Договір комерційної концесії підлягає державній реєстрації органом, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, що виступає за договором як правоволоділець. Якщо правоволоділець зареєстрований як суб'єкт господарювання не в Україні, реєстрація договору комерційної концесії здійснюється органом, який зареєстрував суб'єкта господарювання, що є користувачем.

У відповідності зі статтею 368 «Комерційна субконцесія» [1]:

1. Договором комерційної концесії може бути передбачено право користувача дозволяти іншим особам користування наданим йому комплексом прав або часткою цього комплексу прав на умовах комерційної субконцесії, погоджених ним із правоволодільцем або визначених у договорі комерційної концесії.

У відповідності зі статтею 370 «Обов'язки правоволодільця» [1]:

1. Правоволоділець зобов'язаний:

передати користувачеві технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну користувачеві для здійснення прав, наданих йому за договором комерційної концесії, а також проінструктувати користувача і його працівників з питань, пов'язаних із здійсненням цих прав;

видати користувачеві передбачені договором ліцензії (дозволи), забезпечивши їх оформлення у встановленому законодавством порядку.

2. Якщо договором комерційної концесії не передбачено інше, правоволоділець зобов'язаний:

забезпечити реєстрацію договору комерційної концесії;

надавати користувачеві постійне технічне та консультативне сприяння, включаючи сприяння у навчанні та підвищенні кваліфікації працівників;

контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) користувачем на підставі договору комерційної концесії.

У відповідності зі статтею 371 «Обов'язки користувача» [1]:

1. З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договором комерційної концесії, користувач зобов'язаний:

використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельну марку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;

забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконаних робіт, послуг, що надаються, якості таких самих товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються або надаються) безпосередньо правоволодільцем;

дотримуватися інструкцій і вказівок правоволодільця, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу наданих прав використанню цих прав правоволодільцем;

надавати покупцям (замовникам) додаткові послуги, на які вони могли б розраховувати, купуючи (замовляючи) товар (роботу, послуги) безпосередньо у правоволодільця;

інформувати покупців (замовників) найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки та інших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;

не розголошувати секрети виробництва правоволодільця та іншу одержану від нього конфіденційну інформацію;

сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду.

Відповідно до глави 76 Цивільного Кодексу України «Комерційна концесія» статтею 1116 «Предмет договору комерційної концесії» застережено [2]:

1. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

2. Договором комерційної концесії може бути передбачено використання предмета договору із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери цивільного обороту.

3. Сторонами в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

4. У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії.

5. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.

6. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно.

Аналіз вищенаведених документів показує, що, на жаль, розвиток франчайзингу в Україні не знаходить належної підтримки на державному рівні. Перше, що гальмує розвиток франчайзингу, це українське законодавство, у якому застережені, але не прийняті закони про франчайзинг.

Проте, варто брати до уваги, що в законодавстві деяких країн поняття «франчайзинг» і «комерційна концесія» не є цілком тотожними. Якщо, наприклад, у Російській Федерації «комерційна концесія» також розглядається як еквівалент поняттю «франчайзинг», то в таких країнах, як Франція, Португалія, Бельгія й Швейцарія договір комерційної концесії є одним з видів «дистриб'юторських» угод [39]. По національному законодавству цих країн під договором комерційної концесії розуміється угода, по якій одна сторона закуповує в іншої сторони товари, виготовлені або придбані останньою, з метою їхнього перепродажу в межах певної території. Відповідно, навіть якщо при заключенні такої угоди разом із правом на реалізацію товару на певній території буде передане право на використання фірмового найменування виробника, мова може йти лише про товарний франчайзинг.

Висновки до розділу 1

У сучасному розумінні франчайзингова система співробітництва являє собою специфічну варіацію вертикальної інтеграції великих і маленьких фірм через оригінальну систему контрактівліцензій (франшиз). Вони дають можливість франчайзі, тобто невеликій фірмі, займатися специфічною підприємницькою діяльністю, початою іншою стороною франчайзером, переважно великою (головною) фірмою.

Франшиза це право здійснювати певну економічну діяльність із використанням принципу франчайзингу, закріплене договором, угодою, а також діяльність (виробництво, надання послуг і т.п.) здійснювана з використанням принципу франчайзингу.

Франчайзинговий договір (Договір комерційної концесії) це договір, по якому одна сторона (правовласник) передає іншій стороні (користувачеві) за відповідну плату й на певний або невизначений строк права на використання фірмового найменування, на комерційну інформацію, на товарний знак, знак обслуговування й т.д. Сторонами за договором комерційної концесії можуть бути юридичні й фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Отже, характерними рисами франчайзингу є:

1. Право власності однієї організації (франчайзора) на торговельну марку, фірмову послугу, ідею, технологічний процес, патент або спеціалізоване оснащення, а також репутацію, ділові зв'язки й ноухау, тобто інформацію, недоступну франчайзі або іншій третій особі.

2. Продаж франчайзером іншій особі/підприємству (франчайзі) ліцензію (франшизу), що дозволяє використовувати її торговельну марку, фірмову послугу, ідею, процес, патент або оснащення, а також імідж і ноухау, тобто інформацію, недоступну франчайзі або іншій третій особі.

3. Включення в договір про продаж ліцензії (франшизи) права франчайзора на регулювання й контроль.

4. Оплата франчайзі різноманітних форм компенсації в обмін на придбані права, а також інші послуги, які надаються франчайзором.

Таким чином, залежно від того, на якій стадії виробництва товар переходить від франчайзора до франчайзі, виділяють товарний, виробничий і діловий франчайзинг, які історично змінювали один одного.

Товарний франчайзинг складається з придбання прав на продаж товару в тім вигляді, у якому він був виготовлений під торговельною маркою головної компанії.

Виробничий франчайзинг передбачає продаж франчайзі права на виробництво й збут продукції із сировини й матеріалів, закуплених у материнських компаній.

Діловий франчайзинг передбачає продаж права на організацію малого підприємства із профілем діяльності й назвою материнської корпорації.

В українському праві відсутні законодавчі положення відносно цього виду економічної діяльності. Було б доречно ввести такий розподіл не тільки в теорії права, але й у практичному правовому регулюванні. І діловий, і виробничий, і товарний франчайзинги мають свої особливості, якими не слід зневажати, зокрема, розрізняють класичну модель і такі її модифікації, як регіональний франчайзинг, субфранчайзинг і франчайзинг, що розвивається.

РОЗДІЛ 2

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ФРАНЧАЙЗІНГОВОГО ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА „ХАТА ЛАМІНАТУ” В М. КРЕМЕНЧУК

2.1 Характеристика особливостей бізнесу мережі франчайзингових магазинів „Хата ламінату” в Україні та типового франчайзингового торгівельного підприємства „Хата Ламінату” в м. Кременчук

На українському ринку підлогових матеріалів можна виділити такі їх групи, як: лінолеум, ковролін, паркет, паркетна дошка та ламінат [114].

Завжди елітний і модний паркет за довгу службу (до 70100 років) називають «інвестицією в майбутнє». Залежно від розмірів та форми його ділять на штучний (від «штука») -- найменший за розмірами; масивну паркетну дошку, щитовий паркет та художній паркет. Останній -- найбільш складний у виготовленні: за рахунок підбору кольору, породи деревини та вкраплень вузьких пластинпрожилок різного кольору викладається орнамент.

Паркетна дошка -- новинка на ринку підлогових покриттів. Вона характеризується тришаровою конструкцією, де верхній прошарок -- цінні породи дерев, порівняно великих розмірів: завдовжки до 2,5 м та до 2 м завширшки. Паркетна дошка легко укладається, не потребує клеєння і лакування.

Ламінат називають «подальшим розвитком ідеї паркетної дошки». Це багатошарова конструкція з кількох спресованих шарів різних матеріалів (папір, просочений меламіновою смолою, тверда ДВПоснова, бумопласт тощо). Переваги ламінату -- зовнішня схожість з натуральним матеріалом (дерево, камінь), нестирання, низька, порівняно з натуральним деревом, ціна. Споживачі ламінату, як стверджують продавці у магазинах, здебільшого купують його для підлог і будинків, і офісів. «Бум» на цей матеріал почався майже десять років тому, і темпи його продажу не спадали протягом перших п'яти років. Зараз оператори відзначають поступове зниження попиту на цей матеріал.

До штучних підлогових матеріалів відносять лінолеум (в основі --синтетичний полімер полівінілхлорид (ПВХ, або гума). Залежно від застосування лінолеум поділяють на побутовий (для житла) і комерційний (для громадських приміщень, тобто з високим експлуатаційним навантаженням).

Ковролін -- це килимове покриття, основними перевагами якого є комфорт під час ходіння, шумоізоляція та звукопоглинання (до 25%). Його поділяють на високоворсне та низьковорсне. Низьковорсне покриття стелять у приміщеннях з інтенсивним рухом (коридори, вітальні), високоворсне як більш комфортне -- у спальнях.

До останнього часу в підлогових матеріалах натуральному паркету з різних порід дерева не було скількинебудь серйозних конкурентів. Проте, володіючи масою достоїнств, він мав один істотний недолік високу ціну. Недавно і тут з'явилось інноваційне рішення виробництва матеріалу, який дуже схожий на натуральний паркет, але перевершує його по довговічності і доступний за ціною. Новий матеріал назвали підлоговим ламінованим покриттям або просто ламінатом.

Термін "ламінат" короткий, але злегка неточний. Ламінуванню, тобто нанесенню на поверхню пластикової плівки, може піддаватися безліч матеріалів: від паперу або картону до ДСП і навіть сталевих аркушів. Інше стале словосполучення "ламінований паркет" ще більше невдало: поперше, це не паркет, а подруге, дійсний паркет не ламінують його просто покривають лаком. Мабуть, найбільш коректним варто визнати найменування "ламіноване напольне покриття" (трохи громіздко, зате досить точно). Перша ламінована підлога була виготовлена в середині 80х років минулого століття, у Швеції. Сьогодні це наймолодше підлогове покриття займає більше 10% світового ринку всіх підлог. По зовнішньому вигляді ламінат являє собою тонкі 711 мм аркуші, довжиною 100140 і шириною близько 20 см, які по краях оснащені шипами й пазами для стикування один з одним. Лицьова сторона може мати розцвічення й фактуру десятків видів порід деревини (і не тільки), на чому й закінчується їхня подібність із паркетом.

Ламінат це багатошаровий виріб з різних матеріалів, що нагадує пиріг. Основа його фібра, або HDF, яка складається з переробленого дерева, зв'язаного компаундами. Щоб підлога менше стиралася, замість пластин натурального дерева почали застосовувати декоративне захисне покриття на меламіновій основі. Вийшов гідний аналог паркету, що зберіг його головні позитивні якості екологічну чистоту і характерність малюнка, але який відрізняється нижчою ціною, підвищеною міцністю, стійкістю до подряпин і вм'ятин. І, що важливо, його можна мити.

У кожної фірмивиробника свої секрети виготовлення ламіната, але у всіх випадках він має як мінімум чотири шари: захисний верхній (міцна плівка із спеціальних смол); декоративний (просочений смолою папір з нанесеним на нього малюнком); основний (несуча деревноволокниста плита високої щільності HDF) і стабілізуючий нижний (парафінований або просочений смолою папір).

Верхнє покриття з меламінової або акрилатної смоли буває і одношаровим, і багатошаровим, може включати мікроскопічні мінеральні частки (корунд), його додатково обробляють, наприклад, електронними променями, покривають плівкою, що зверху не електризується, і так далі. Це покриття забезпечує ламінату такі властивості, як опір стиранню, несприйнятливість до плям, хімікатів, дії сонячних променів, стійкість до всіляких механічних пошкоджень.

Декоративний шар виділяється як елемент чисто формально: при пресуванні смола верхнього шару просочує паперову картинку і утворює з нею єдине ціле.

Основа більшості ламинатов деревноволокниста плита високої щільності завтовшки 6,77,7 мм (high density flag, скорочено HDF). Вона відрізняється високою механічною міцністю (зокрема, на злам), водостійкістю (у 1,52 рази вище, ніж у деревноволокнистих плит), а також меншим вмістом смол формальдегідів. Саме ця несуча плита забезпечує матеріалу ударопрочність, стійкість до тиску і тривалих навантажень.

По стійкості до стирання (яка оцінюється тестуванням по Таберу) ламінат ділиться на 6 класів. В даний час на ринку представлені ламіновані підлоги зносостійкістю в 7000, 9000, 11000, 15000, 17000 та 24000 обертів (21,22,23 та 31,32,33 класи). Незнайома багатьом одиниця виміру зносостійкості ламінованого покриття обороти розшифровується просто: мається на увазі кількість оборотів спеціального шліфувальне круга, після якого ламінат істирається (до видимої зміни малюнка). Це випробування офіційно називається тестом Табера (Taber test) і прийнято як Евростандарт більшістю виробників ламінованих підлог.

Сьогодні самими популярними технологіями виробництва ламінованих підлог є: Ламінат Високого Тиску (HPL High Pressure Laminate) і Ламінат Прямого тиску (DPL Direct Pressure Laminate).

Ламінат Високого Тиску, або композитний ламинат, складається з декількох шарів плівок, просочених високоміцними смолами. Поверх плівок наноситься захисний шар оксиду алюмінію або корунду. Саме на нього доводиться перше й основне зношування від плям, стирання, подряпин, сонячного й електричного світла. Під шарами плівок перебуває декор, що імітує кольори дерева, каменю, кераміки або передавальний ексклюзивний дизайн. Під декоративним шаром розташовуються базові шари. Вони відповідають за ударопрочность покриття й за ефект безпроблемного пропалювання сигаретою. Всі ці шари з'єднуються разом під впливом високої температури й преса. У результаті виходить композитний матеріал у пластинах товщиною від 0,5 до 0,9 мм, (залежно від колекції). Далі отриманий композитний шар пресується з основою ДВП або ДСП і оборотним аркушем. Якість і обсяг гарантій, які представляють виробники, залежить від товщини верхнього шару, а не від загальної товщини планки.

Ламінат Низького Тиску складається з одного шару високоміцної плівки й декору, які в одну стадію пресуються з основою ДВП або ДСП. Товщина ламінованого шару цього типу становить від 0,2 до 0,4 мм. Оборотний аркуш застосовується такого ж типу, що й у Ламіната Високого Тиску.

Достоїнств у ламінованого покриття багато. Поперше, ламінований шар, на відміну від дерев'яного паркету, не вимагає циклювання, шліфування й покриття лаком. Подруге, ламінат не вигорає на сонце, а будьяка пляма від пролитого кетчупа або упалої сигарети легко видаляється за допомогою ацетону. Ламинат Високого Тиску має особу екологічність, тому що емісія шкідливих для організму людини речовин відсутня. Тому навіть люди зі схильністю до алергійних захворювань будуть почувати себе комфортно в приміщеннях з таким покриттям. З метою єдиної оцінки якості в 1999 р. були уведені Європейські норми для ламінованих підлог, затверджені Європейською Асоціацією виробників ламінованих підлог (EPLF), у яку входять 19 країнвиробників.

Кожний тип підлоги проходить випробування по 18 різних тестах, таким, як стиранність, ударопрочность, звукоізоляція, стійкість до подряпин, до світла й т.д. Тестування підлог досить тонкий момент. Практика показала, що більша частина споживачів зовсім не в курсі, як оцінювати зносостійкість ламината. Тут є одна тонкість: у ході випробування спочатку визначають величину IP (initial phase початкова фаза) число оборотів, після якого з'являються перші ознаки потертості, потім FP (final phase кінцева фаза), коли зношування становить уже 95%, і нарешті, вираховують середнє арифметичне АТ (Average Taber). Указують же в рекламах, прайслистах або цінниках, найчастіше, тільки одну величину, причому без літерного позначення IP, FP або AT (TT, просто T), що не дозволяє споживачеві визначити щирі характеристики ламината, а також дає можливість несумлінному продавцеві подкорегувати дані в потрібну сторону.

Європейські норми затвердили класифікацію з розподілом ламинатов на класи, залежно від зносостійкості. За результатами тестів підлогам привласнюється клас використання:

21 домашні приміщення (спальня);

22 домашні приміщення із середньою інтенсивністю ходіння (дитяча);

23 домашні приміщення з підвищеною інтенсивністю ходіння (кухня, прихожа);

31 комерційні приміщення з низькою інтенсивністю ходіння (переговірна кімната);

32 комерційні приміщення із середньою інтенсивністю ходіння (офіс);

33 комерційні приміщення з підвищеною інтенсивністю ходіння (магазин).

Але щоб оцінити справжню якість підлоги, варто звертати увагу на строк гарантії, що надають виробники. Наприклад, підлога шведського або норвезького виробництва може мати клас 31 і забезпечуватися гарантією для використання будинку 10 років, а підлога в тім же 31 класі польського або французького виробництва має гарантію лише на 5 років. Це значить, що підлога виконує мінімальні норми для класу 31, але виробник упевнений у його міцності й відповідає лише за 5 років експлуатації.

При всіх достоїнствах ламінованих підлог, потрібно знати, що в деяких видів ламината недостатня вологостійкість. Однак практика показує, що заміновані підлоги високого класу (31, 32, 33 і навіть 23) можуть без помітних наслідків витримати зіткнення з водою протягом декількох годин. При покупці рекомендуємо обов'язково поцікавитися в продавця, який захисний шар має підлога, тому що, якщо Ви здобуваєте підлогу середньої якості, варто пам'ятати, що від тривалого зіткнення з водою може злегка порушитися геометрія планок.

Звичайно, клей, що випускається деякими виробниками (наприклад, "Pergo"), має водовідштовхувальні властивості, але всетаки краще не ризикувати. Звідси головна вимога не допускати водопролиття, а будьякі лужі (увага, власники щенят й кошенят, а також молоді батьки!) миттєво забирати з підлоги. До речі, незважаючи на все сказане, саме по собі миття підлог зовсім не забороняється. Тільки не слід розводити "болото", а також зловживати мийними засобами вони можуть залишити білясті сліди.

Процес укладання ламінованого паркету нагадує гру з дитячим конструктором настільки точно й швидко стикуються між собою паркетинимодулі. Легкість і простота укладання залежать від багатьох факторів: насамперед, від того, наскільки буде рівним Ваша чорнова підлога. Витративши час і сили на підготовчі роботи з вирівнювання поверхні, Ви заощадите їх при самім укладанні, а поквапившись, можете зштовхнутися з тим, що покладений ламинат буде прогинатися, ходити ходуном, скрипіти, розходитися по швах і т.д. Процес укладання ламінованого покриття детально описується в інструкціяхрекомендаціях, якими кожна поважаюча себе фірмавиробник обов'язково супроводжує свій товар. Основний принцип дотримання "плаваючої" технології укладання, що припускає, що підлога кріпиться "шип у паз" і не фіксується до підстави.

Також, у зв'язку із сезонними розширеннями й стисками підлоги, необхідно дотримувати відступів (57 мм) від стін, труб і всіх фіксованих об'єктів, дверних прорізів, зводів, кутів кімнат у приміщеннях більше, ніж 8 х 12 м. У цьому випадку підлога буде "дихати" без ризику пожолобитися. Також, якщо Ви хочете настелити єдине полотно у всіх приміщеннях, необхідні перехідні пороги, (найменший упор у якійсь крапці може привести до спучування підлоги). Ще один важливий момент: кладуть ламинат і уздовж, і поперек, по напрямку від вікна до дверей. Це створює враження більшої об'ємності приміщення й уважається класикою укладання підлог.

Безклеєві або "замкові" ламінати більш прості в зборці, ніж клейові, оскільки не вимагають професійних інструментів і навичок. Планки просто защелкиваються між собою завдяки особій нарізці шипа й паза. Основа паркетин плити ДВП. Вони мають високу міцність і гнучкістю. Тому відсутність клея в пазах на стійкість підлоги не впливає. (Що стосується ДСП, те цей матеріал допускає глибоке проникнення клея в структуру, тому й використовується переважно для виробництва клейового ламината). Безклейову підлогу можна легко розібрати, перенести й укласти в іншім приміщенні. Єдине, про що потрібно пам'ятати, особливо низька вологостійкість підлоги. Клейовий варіант зборки трохи перешкоджає проникненню вологи у шви. Безклейовий ламинат розумно укладати лише в сухих приміщеннях (у заміських приміщеннях тільки там, де протягом року підтримується постійна кімнатна температура). За ціною безклейовий ламинат, у середньому, не на багато дорожче клейового. Різниця сторицей окупається відсутністю витрат на клей, оплату роботи професійних укладальників, невеликими втратами часу при установці підлоги (меблі можна заносити відразу, а не чекати 2 доби, поки висохне клей).

" 31 клас експлуатації” це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях зі слабким навантаженням. Термін служби підлоги близько 23 років. У домашніх умовах піл може пролежати 1012 років. Сьогодні в Україні є найпоширенішим класом ламіната. В офісах застосуються в прийомних, переговірних, невеликих кабінетах. До цього класу ставляться наші колекції Kronofix+, Комфорт Loc, Vario Click 4, Saxon Loc, Super Loc.

"32 клас експлуатації” це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях із середнім навантаженням. Термін служби підлоги 35 років. У домашніх умовах підлога може пролежати 1215 років. 32 клас найбільш оптимальний вибір і для будинку й для офісу. До нього ставляться німецькі колекції Castello Click і Castello Stone Line.

"33 клас експлуатації” це експлуатація підлоги в комерційних приміщеннях з інтенсивним навантаженням. Термін служби підлоги близько 56 років. У домашніх умовах підлога може пролежати 1520 років. З огляду на тривалий строк експлуатації в домашніх умовах деякі виробники дають довічну гарантію. Безсумнівним достоїнством цієї підлоги є те, що її зовнішній вигляд буде збережений максимальне можливий для ламіната час.

Ламінати домашнього використання це ламинати, строк експлуатації яких не перевищує 56 років у домашніх умовах. Звичайно це підлоги на 6 або 7мм плиті HDF або навіть MDF. Відмінна риса цих підлог ціна. Ламінати домашнього використання ділять на умовні 3 групи:

"21 клас експлуатації” дана підлога має термін служби не більше 12 роки. В Україні, сьогодні, така підлога відсутня. Область застосування - спальні, комори тобто приміщення зі слабкою експлуатацією підлоги в домашніх умовах.

"22 клас експлуатації” підлога з терміном служби 24 роки. В Україні така підлога, як і 22 клас, відсутня. Галузь застосування спальні, комори, дитячі, гардеробні, тобто приміщення із середньою експлуатацією підлоги в домашніх умовах.

"23 клас експлуатації” підлога з терміном служби 46 років. Найбільш популярний формат ламінатів в Україні до 2001 року. Область застосування спальні, комори, дитячі, гардеробні, їдальні, кухні, коридори, тобто приміщення з високою експлуатацією підлоги в домашніх умовах.

Що означає експлуатаційний строк і що відбувається з ламінатом після нього? Експлуатаційний строк означає, що на ламінат завод виробник дає звичайно потрійну гарантію:

- зносостійкий шар не протреться раніше, ніж по класу експлуатації;

- під дією ультрафіолетових променів сонця не відбудеться зміна декору ламінату;

- при хімічному, термічному впливі ламінату нічого не буде. (У межах розумного звичайно).

після гарантійного строку в ламінаті протирається в місцях з'єднання зносостійкий шар, замки погано тримають один одного й з'являються щілини. Можна жити й з такою підлогою ще років 10, але краще поміняти.

Мінімальна ціна ламінованого покриття від 8,3$/м2, максимальна до36 $/м2. Природно, ціна залежить від якості, а якість від показників, що характеризують його основні властивості, до яких відносяться:

абразивна стійкість (опір стиранню);

опір тривалим навантаженням (тиску, зім'яттю);

ударопрочність;

стійкість до подряпин і тріщин;

несприйнятливість до плям;

стійкість до дії хімікатів;

стійкість до ультрафиолету, вигорання (світлостійкість);

термостійкість (жаростійкість, стійкість до дії сигарети, що горить);

екологічна безпека;

гігієнічність (простота прибирання);

простота укладання (складки);

теплопровідність (можливість укладки на підлогу, що обігрівається).

Найважливішим критерієм якості, безумовно, є зносостійкість матеріалу. Будьякий вид ламінату спочатку розраховується на певні умови експлуатації, інтенсивність навантаження. Кожен відповідає вимогам, що пред'являються до його класу. Три “нижчі” класи 21, 22, 23 розраховані на “переміщення невеликої кількості людей”. Їх бажано використовувати тільки в житловому секторі. До трьох “вищих” класів (31, 32, 33) відносять ламіновані покриття, що здатні витримувати навантаження в громадських приміщеннях з різною “відвідуваністю”, це так звані “комерційні ламінати”.

На ринку України ламінатпідлоги представлені в різноманітному асортименті. До верхнього цінового діапазону (до 350 грн. за кв. м) відносяться шведські покриття від Pergo, німецькі Parador, бельгійські QuickStep.

Ширше всього представлений ламінат середнього цінового сегмента (до 200 грн. за кв. м): німецький Meister, Vitex, Terhurne, бельгійський Berry Floor.

Ламінат для великих торгових центрів і комерційних приміщень пропонують німецька компанія Tarkett, бельгійська Balterio, польська Kronopol, а також російські й китайські виробники. Їх ламинат якістю нижче, але й дешевше: від 35 70 гривень за квадрат класу 21 23.

Основний недолік переважної більшості підлогових покриттів, у тому числі і ламінату, водобоязнь. Фірма Witex цілеспрямовано працює над підвищенням водостійкості ламината. У деяких серіях торці HDF обробляють водонепроникними складами (смолами, клеєм). А ламінати серій Art і Contry, зроблені за системою AquaProtect, можна використовувати навіть у ванні.

Хоча більшість малюнків ламінованих підлог імітують коштовні породи дерева, є ламинат і “під камінь” мармур, граніт. Він може також імітувати металеві і гладкофарбовані поверхні. Останнім часом до моди увійшов ламінат з “фантастичними мотивами”, орнаментами і навіть із зображенням якихось предметів. Пластини ламінату “під дерево” зазвичай довгі, як дошки. Крупні квадрати найчастіше використовують для ламінатів з “кам'яним” і “металевим” декором, а дрібні для орнаментів і інших декоративних елементів. Пластини різних форм при укладанні легко комбінувати.

Укладання підлогового ламінованого покриття, є досить простим. Головне, що потрібно пам'ятати, його не можна приклеювати до підлоги. Збирається ламінат так званим “плаваючим способом”: пластини скріпляються за принципом “шпилька в паз”. Довгий час обов'язковим було дотримання двох вимог: вживання спеціального фірмового клею для склеювання торців пластин і використання “підкладки” з гофрованого картону або пробки для вирівнювання поверхні під ламінатом.

Зараз з'явилися колекції ламінату безклеєвої зв'язки із замковим з'єднанням. Його об'єми збільшуються. Компанія ALLOC, наприклад, застосовує замок з алюмінієвого профілю, він встановлений на надміцному ламінаті FiboTrespo. Інший замок, Fiboloc прорізає в середині фібри ламінату прямого пресування високої міцності. Дошки ламінованого покриття сполучають, замикаючи їх кромки одна в іншу. Конструкція замку дозволяє швидко і міцно з'єднати дошки між собою.

Що стосується підкладки, то недавно з'явилася серія ламінатів Silit Comfort фірми Witex, в яких підкладка вже включена в структуру покриття.

Ламінат упевнено зайняв позиції у ряді підлогових покриттів (у Європі 8% від об'єму продажів), потіснивши лінолеум і килимові покриття. І немає сумніву в тому, що його популярність зростатиме.

В дипломному проекті досліджується мережа франчйзингових магазинів під торгівельною маркою «Хата ламінату» , які торгують ламінатом західних виробників по всій Україні (табл.2.1) [114]. Аналіз ефективності діяльності франчайзингового магазину по торгівлі ламінатом в дипломному дослідженні виконаний для магазину «Хата ламінату» у м.Кременчук, квартал 278, д.18, власник фізична особа приватний підприємець Котова О.В. [115].

Таблиця 2.1

Перелік франчайзингових підприємств «Хата ламінату» в Україні [114]

Киев и Киевская область
Хата ламінату	г. Киев, ул. Григоренко, 38	(044)5730931
	г. Киев, ул. Петра Запорожца, 15	(044)5426904
	г. Киев, ул. Булаховского, 4	(044)3328950(60)
	г. Киев, ул. Павловская, 22	(044)3833032
	г. Киев, ул. Крейсер Авроры, 16	(044)3830137
	г. Бровары, ул. Грушевского, 17/1	(044)4956519
Луганск
Хата Ламинату	ул. Коцюбинского, 9	(0642)535567
Днепропетровск
Хата Ламінату	ул. Чкалова, 6	(0562)386615
Хата Ламiнату	пр. Газеты Правда, 70	(0562)379553
Кривой Рог
Хата ламінату	ул. Димитрова, 45	(056)4746054
Полтава
Хата Ламінату	ул. Половка, 97	(0532)509929
Кременчуг
Хата Ламінату	Квартал 278, д. 18	(0536)748645
Хата Ламінату	г. Комсомольск, ул. Молодежная, 21/6	(248)26259
Донецк
Хата Ламінату	ул. Ильича, 79/81	(062)3868624
Хата Ламiнату	ул. Ткаченка, 159А	(062)3880917
Запорожье
ХАТА ЛАМІНАТУ	ул. Ленина, 26	(061)2229844
Харьков
Хата ламінату	ул. Плехановская, 2/5	(057)7521780
Харьков
Хата ламінату	ул. Плехановская, 2/5	(057)7521780
Севастополь
Хата ламінату	ул. Хрусталева, 111	(0692)466313
Николаев
Хата ламiнату	ул. К.Либкнехта, 39	(0512)478631
Херсон
Хата ламінату	ул. Буденого, 2А	(0552)338072
Одесса
Хата ламінату	ул. Балковская, 171	(048)7180800
Хата ламінату	Люстдорфская дорога, 11/2	(048)7187177
Хата ламінату	Пром. Рын. Поселка Котовск	(048)7187177
Хмельницкий
Хата ламінату	ул. Заричанская, 4	(0382)33081
Ужгород
Хата ламінату	ул. Заньковецької, 1
Черновцы
Хата ламінату	ул. М.Олимпиады, 1	(0372)522872
Винница
Хата ламінату	ул. Чорновола, 14	(0432)554343
	ул. Липовецкого, 6а
	ул. Келицкая, 61а
Луцк
Хата ламінату	пр. Відродження, 31	(0332)789969
Ровно
Хата ламінату	ул. Ольжича, 37
Черкассы
Хата ламінату	ул. Ильина, 204	(0472)454586

Таблиця 2.2

Асортимент ламінату магазину «Хата ламінату» (м.Кременчук)

Виробник (торгова марка):	PARADOR QUICK STEP WITEX TARKETT
Країнавиробник:	Германия Бельгия
Клас ізносостійкості:	23/31 32 33
Товщина, мм:	7 8 9.5 10
Гарантія,років:	10 15 20 25

Таблиця 2.3

Колекція ламінату торгової марки TARKETT (виробництво Германії та Бельгії) в магазину «Хата ламінату» (м.Кременчук)

Виробник (торгова марка):	TARKETT
Колекция:	JUNGLE EDEN FREE NATURE LAMINART LEGASY SCENIC SCENIC PLUS SELECT VINTAGE COOL WOODSTOCK
Країнавиробник:	Германия Бельгия
Клас ізносостійкості:	23/31 32 33
Товщина, мм:	7 8 9.5 10
Гарантія,років:	10 15 20 25

Основні марки ламінату наведені на рис.Е.1 Е.9 Додатку Е. В Додатоку Ж наведені цінові сегменти вартості 1 м2 ламінату різних виробників в магазині «Хата ламінату» станом на 03.04.2009 року.

2.2 Характеристика внутрішнього середовища діяльності франчайзингового торгівельного підприємства „Хата Ламінату” в м. Кременчук

Як показує аналіз основних показників формування собівартості та реалізаційних доходів по продукції франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» у 2006 2008 роках (табл.2.4), темп росту обсягів реалізації продукції перевищує темп росту обсягів собівартості продукції, що є позитивним фактором для зростання обсягів прибутку підприємства, який за досліджуємий період є постійно позитивним.

Таблиця 2.4

Основні показники реалізації, собівартості та прибутковості роботи франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» у 2006 - 2008 роках

В той же час «золоте правило» економічного розвитку підприємства (ланцюговий темп росту чистого прибутку > ланцюгового темпу росту обсягів валових доходів > ланцюгового темпу росту валюти балансу) не виконується по парі «зростання обсягу валових доходів - зростання обсягів валюти балансу», оскільки темп росту валюти балансу перевищує темп росту валових доходів від реалізації продукції, тобто при зростанні валюти балансу підприємства ефективність її використання знижується.

Окрім цього темп росту обсягів реалізації продукції є вищим, ніж темп росту чистого прибутку підприємства, що є негативним фактором, який свідчить про зниження ефективності при рості продаж.

В додатках А,Б наведені балансові та фінансові звіти про результати діяльності франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» у 2006 - 2008 роках.



Рис.2.10. - Динаміка змін валюти балансу, дебіторської та кредиторської заборгованості франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» у 2006 2008 роках

В таблицях додатку В та на рис.2.11 - 2.17 наведені основні результати аналізу балансової та фінансової звітності діяльності франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» у 2006 2008 роках.

Як показують результати аналізу у підприємства франчайзингового магазину ПП «Хата ламінату» на протязі 2006 2008 року є певні проблеми діяльності та перспектив розвитку:

- підприємство має постійний дефіцит платіжних коштів, тому фактичні значення коефіцієнтів абсолютної ліквідності значно нижче нормативних показників стійкого діапазону;

- показник строкової ліквідності у 2006 та 2008 роц знаходиться в діапазоні, значно нижчому від нормативного;

- у 2006 та 2008 роках підприємство знаходиться на межі втрати нормативу загальної ліквідності балансу, що є передзнакою банкрутства і важливим сигналом для менеджменту підприємства;

- підприємство має значний дефіцит власних коштів, тому показник автономності є значно нижче стійкого діапазону та характеризує стандартну ситуацію торгівельного підприємства, яке отримує доходи на різниці вартості куплених (кредиторська заборгованість та банківські кредити) та проданих (дебіторська заборгованість) товарів;

- в структурі джерел фінансових коштів:

1) частка короткострокових кредитів зменшилась з рівня 61,0%(2006) до 112,6% у 2007 році та знову зросал до рівня43,1% у 2008 році 31,5%(2008);

2) частка довгострокових кредитів зросла з рівня 0% (2006) до рівня 74,4% у 2007 році та зменшилась до рівня11,7% у 2008 році;

3) частка кредиторської заборгованості зменшилась з рівня 31,8% (2006) до рівня 8,2% у 2007 році та знов зросла 36,5% у 2008 році;

4) частка власних коштів зменшилась з рівня 4,7%(2006) до 3,4%(2008),тобто підприємство за обмаллю власних коштів перейшло на комерційні та банківські кредити як джерело фінансових коштів для формування оборотних активів;

- в структурі активів підприємства:

1) структурна частка запасів знизилась з рівня 49,7% ( 2006) до 39,7%(2008);

2) структурна частка дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зросла з рівня 14,0%(2006) до рівня 36,5%(2008), тобто підприємство повинно оптімізувати графіки надходження коштів за продукцію та графіки погашення короткострокових кредитів.

3) Структурна частка основних засобів знизилась з рівня 5,6% у 2006 році до 3.1% у 2008 році, та не відіграє особої ролі для торгівельного підприємства.

- аналіз фінансової стійкості підприємства показує:

1) рівень фінансової автономії при 97% запозичених та залучених коштів знаходиться в діапазоні на порядок меншому, ніж стійке значення, тобто підприємству загрожує банкрутство за позовом кредиторів чи рейдерський захват;

2) рівень власних коштів не забезпечує придбання запасів, тому фінансовий стан є передкризовим і залежить тільки від наявності зовнішнього гарантування повернгення банківських кредитів.