Комісія, що нараховується на один із виданих 47 кредитів тоді буде становити:

За даними Правекс-банку: на рекламу приходиться 15% із усієї суми, тому на один кредит, оформлений за даний період, припадає:

Підсумовуючи всі дані, можемо зробити висновок, що на магазині «АЛЛО» було одержано слідуючу суму, котра приходиться на рекламу:

На даній точці було оформлено на 14-9=5 кредитів більше ніж за попередній тиждень, а тому:

Отже, при наявності вище розрахованих даних можна також вирахувати рентабельність проведеної акції:

Сума одержаних коштів за період проведення акції / Затрати на виготовлену рекламну продукцію = рентабельність

Після проведених розрахунків, рентабельність акції склала значення більше одиниці, а це значить про високу ефективність даного заходу. На мою думку доцільно і в подальшому використовувати такий спосіб реклами банка. Це приводить до росту іміджу банка, до звикання населення до широкого спектру послуг, що надає банк, а значить із збільшення кількості клієнтів банку.

2.4 Безпека життєдіяльності та техногенна безпека

2.4.1 Аналіз небезпечних та шкідливих чинників АКБ «Правекс-Банка»

АКБ «Правекс-Банк» відноситься до сфери фінансово-економічного обслуговування. Об'єктом є будова і функціональні органи банка, його філіали, офісні приміщення. Даному виду діяльності притаманне широке застосування комп'ютерів, матричних та лазерних принтерів, сканерів та іншої оргтехніки. Наявність ПК в робочій зоні і безпосереднє його використання може істотно впливати на погіршення здоров'я персоналу. Тому виникає необхідність контролю умов на робочих місцях, даного об'єкту. Предметом дослідження моєї роботи з погляду безпеки життєдіяльності є загальна характеристика робочої зони банківського службовця.

Основним етапом в проектуванні комп'ютеризованих робочих місць, є аналіз небезпечних і шкідливих чинників, діючих на людину. Результати цього аналізу повинні використовуватися при розробці заходів, інструкцій, які зводять до мінімуму вірогідність виникнення нещасних випадків і професійних захворювань.

Перед проведенням аналізу виявляють небезпечні і шкідливі чинники, які діють в робочій зоні службовця. Для таких категорій як оператори та користувачі ПК встановлені групи чинників шкідливо впливаючих на людину:

електромагнітні поля (ЕМП);

електростатичні заряди.

При тривалій роботі за ПК, виявляються і інші чинники, що шкідливо впливають на людину. Мають місце:

- інформаційні перевантаження мозку в поєднанні з постійним дефіцитом часу;

- тривалий дефіцит інформації, що має сигнальне значення;

постійна зміна прийомів і складності роботи із засобами праці, до яких при використовуванні ПЕВМ, зокрема, відносяться операційні системи, редактори, бази даних, язики програмування;

порушення біологічних ритмів організму, обумовлене змінними або ненормованими режимами праці;

часткова рухова інактивація і т.д.

ЕМП впливають на центральну нервову систему, що веде до гальмування в корі головного мозку, в результаті різко знижується працездатність.

Джерелами електростатичних зарядів є відео дисплейні термінали (ВДТ) на основі електронно-променевої трубки (ЕЛТ). Тривале перебування в електричному полі, яке створюється цими зарядами, може привести до порушень серцево-судинної і нервової систем, захворюванням шкіри і т.д. Електростатичне поле притягає пил, сміття і інші частинки, присутні в повітрі навкруги ВДТ, що може викликати бронхиально-легеневі захворювання і інше погіршення полягання здоров'я.

У сукупності всі ці чинники сприяють розвитку інформаційних нервових перенапружень і неврозів у осіб, зайнятих емоційно-напруженою розумовою діяльністю. Хронічний дефіцит часу, необхідного для обробки, засвоєння, запам'ятовування великого об'єму інформації, а також для ухвалення рішення викликає сильне емоційне збудження.

Окрім безпосередньої дії ПК на службовця необхідно розглянути і дію супутнього ПК устаткування і технічного забезпечення.

При роботі принтерів, дисководів, вентиляторів оргтехніки і т.д. виникають шумові ефекти в різних діапазонних сприйманих людиною. Таким чином, ми маємо негативну дію шуму на здоров'я людини в даній робочій зоні.

Загроза погіршення зору працюючого може бути пов'язана з неякісною освітленістю робочої зони, що приводить до перенапруження зорових аналізаторів і головного білю.

Питання електробезпеки пов'язані з роботою всього офісного устаткування (живлення від загальної мережі 220 В). Навіть при дотриманні всіх запобіжних і безпеки засобів, існує так само вірогідність поразки електричним струмом у разі аварійної ситуації (пробою ізоляції і замикання струму на корпус).

Таким чином, необхідно визначити заходи для запобігання виникнення перерахованих вище небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Інакше намітити дії, що ослабляють ці шкідливі чинники.

Найефективнішим методом забезпечення безпеки працюючих є розділення ноксосфери і гомосфери.

Ноксосфера - простір, в якому існують або періодично виникають небезпечні і шкідливі чинники.

Гомосфера - простір, де працює людина.

У нашому випадку для зменшення вірогідності виникнення захворювань і нещасних випадків при роботі з ПК необхідно використовувати саме цей метод.

На першому етапі, при плануванні розміщення офісної техніки, необхідно провести аналіз геометричних параметрів приміщення. Габаритні розміри приміщення (площа, об'їм), в яких пропонується встановити комп'ютери, ксерокси і іншу оргтехніку, повинні відповідати кількості працюючих і розміщуваному в них комплекту технічних засобів.

На другому етапі проводиться аналіз мікроклімату. Він включає відповідні параметри температури, чистоти повітря.

Нормування параметрів мікроклімату (температура повітря, вогкість і швидкість руху повітря на робочому місці) передбачено відповідними вимогам СН 2152-80. В табл. 3.1 приведені параметри мікроклімату для працівників, у яких робоче місце відноситься до легкої (1б) категорії робіт і є комп'ютеризованим. Крім того необхідно забезпечити необхідні концентрації позитивних і негативних іонів в повітрі робочої зони. Аналіз біофізичних досліджень показав, що велика кількість позитивних іонів негативно впливає на розумову і фізичну працездатність (з'являється стомлюваність), на діяльність серцево-судинної системи і системи кровотворення, а негативні іони сприятливо впливають на здоров'я людини.

Таблиця 2.3. Нормовані параметри мікроклімату

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С не більш	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	легка - 1б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка - 1 б	22-24		0,2

На третьому етапі забезпечується ізоляція від виробничих шумів і т. п.

Основні методи для боротьби з підвищеним рівнем шуму на робочому місці:

Зменшити шум в джерелі виникнення. Даний метод є досить ефективним, якщо вдається проводити профілактичний ремонт устаткування (наприклад заміна вентилятора процесора ПК). Проте в більшості випадків використовувати його часто не вдається.

Зменшити шум на шляхах розповсюдження. Цей метод широко використовується і містить в собі два різновиди: використання звукоізолюючих конструкцій і вживання звукопоглинальних покриттів. Ці різновиди можуть також використовуватися і в комплексі. Як приклад пропонується розміщувати системний комп'ютерний блок в звукоізолюючій конструкції.

При забезпечення нормованих рівнів шуму в офісних приміщеннях рекомендується застосовувати шумопоглинаючі засоби, вибір яких обумовлений спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Негорючі або спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата є засобами придушення шуму з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання у межах частот 31,5 - 8000 Гц. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями. Додатковим звукопоглинанням служать однотонні завіси в складку з щільної тканини, підвішені на відстані 15-20 см від огорожі, шириною завіси в 2 рази більше ширини вікна.

- Застосувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ). У разі офісного приміщення цей метод практично не використовують. До нього вдаються в крайніх випадках, коли попередні методи використовувати недоцільно або вони недостатньо ефективні, оскільки ЗІЗ, заподіюють незручності робочому персоналу.

Четвертий етап припускає забезпечення раціонального і правильного освітлення приміщення.

У банківських приміщеннях, де експлуатуються ПК, освітлення, як правило, змішане. Якщо природного освітлення недостатньо, додатково встановлюється штучне. Не рекомендується працювати на ПК в повній темноті, тільки при свіченні монітора. Тому штучне освітлення рекомендується застосовувати завжди - не тільки в темний час доби. Штучно освітлюються приміщення експлуатації моніторів і ПК за допомогою системи загального рівномірного освітлення. Для цього можна використовувати місцеве освітлення, призначене для освітлення зони розташування документів. Освітленість на поверхні столу в зоні розміщення робочого документа повинно бути 300-500 лк. Для підсвічування документів можна використовувати, місцеве освітлення, якщо воно не утворює відблисків на поверхні екрану і не збільшує освітленість екрану більше 300 лк.

Наступний етап пов'язаний з профілактикою електробезпеки приміщення.

Підключення до основної електромережі в приміщенні відбувається при рівні напруги 220В. Цей чинник небезпеки, викликаний підвищеним значенням напруги в електричному ланцюзі, є неусувним, оскільки перейти у всіх ланцюгах до безпечного для даного типу приміщення рівню напруги (36В) не має можливості. Проте вплив цього чинника можна значно ослабити вживанням наступних профілактичних заходів: захисного заземлення, захисного занулення, захисного відключення, ізолювання токопроводів, огорожі, засоби індивідуального захисту (ЗІЗ).

2.4.2 Розрахунок системи заземлення

Захисне заземлення - це профілактична міра електробезпеки, що широко використовується в трифазних мережах змінного струму. Воно спеціально виконано за допомогою мідного або сталевого провідника з'єднуючого металеві частини електроустаткування, що не знаходяться під напругою, із зануреними в землю заземлітєлями. Безпека людини при пристрої захисного заземлення забезпечується за рахунок зниження потенціалу на корпусі пошкодженого електроустаткування до величини безпечного значення шляхом розрахунку опору захисного заземлення.

Опір захисного заземлення повинен задовольняти умові:

, (2.1)

де - безпечний рівень напруження для приміщення стенду, В;

- струм короткого замикання на землю, А.

Визначимо опір розтікання струму одиночного заземлітєля по наступній формулі:

, (2.2)

де - питомий опір ґрунту, характерного для території розташування об'єкту, Ом*см;

- довжина труби (заземлителя), см;

- діаметр труби, см.

Загальна довжина сполучної смуги при вибраному типі заземлення:

, (2.3)

де - крок труб, см;

- кількість труб.

Тоді опір розтіканню струму сполучної смуги без урахування коефіцієнта використовування розраховується:

, (2.4)

де В_пол - ширина сполучної смуги, см.

З урахуванням одержаних даних опір розтіканню струму всього заземленого пристрою складе:

, (2.5)

де - коефіцієнт використовування горизонтального смугового заземлювача;

- коефіцієнт використовування вертикальних стрижньових труб.

Розрахований опір прийнятого пристрою захисного заземлення повинен бути менше або дорівнювати 0,36 Ом. Тоді він забезпечує ефективний захист робочого персоналу від поразки електричним струмом.

2.4.3 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій на території АКБ «Правекс-Банка»

Надзвичайні ситуації, що можуть виникнути на території України, поділяються згідно з причинами їх походження на НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. Відповідно до територіального поширення, величин соціальних втрат і матеріальних збитків та обсягів матеріально-технічних ресурсів, які необхідні для ліквідації їх наслідків, НС поділяються на НС загальнодержавного, регіонального, місцевого та об`єктового рівня.

Виникнення НС техногенного характеру (код сфери виникнення 10000) можуть зумовити: транспортні аварії та катастрофи (10100), пожежі та неспровоковані вибухи (10200); наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин з концентрацією, що перевищує гранично допустиму радіоактивних речовин - РР (10500); раптове руйнування будівель і споруд (10600); аварії електроенергетичних системах (10700); аварії на життєзабезпечення (10800); аварії на системах зв`язку та телекомунікації (10900); аварії на очисних спорудах (11000); гідродинамічні аварії (11100).

Основними причинами виникнення НС техногенного характеру, пов'язаних з пожежами та неспровокованими вибухами (10200), можуть бути: пожежі (вибухи) у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об`єктів (10201); пожежі (вибухи) на об`єктах розвідки, видобування, переробки, транспортування та зберігання легкозаймистих, пальних, а також вибухових речовин (10202); пожежі (вибухи) на транспорті (10203); пожежі (вибухи) у будівлях і спорудах громадського призначення (10205); пожежі (вибухи) на радіаційне, хімічно та біологічно небезпечних об`єктах (10206).

Основними причинами виникнення НС техногенного характеру, пов`язаних з раптовим руйнуванням будівель і споруд (10600), можуть бути: руйнування елементів транспортних комунікацій (10601); руйнування будівель і споруд виробничого призначення (10602); руйнування будівель і споруд громадського призначення (10603).

Аварії на системах життєзабезпечення (10800) можуть спричинити: аварії на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин (10801); аварії на теплових мережах (у системах гарячого водопостачання) у холодну пору року (10802); аварії в системах забезпечення населення питною водою (10803); аварії на комунальних газопроводах (10804); аварії на магістральних газопроводах (10805); аварії на нафтопроводах і продуктопроводах (10806).

Як най вірогідніший випадок виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру в АКБ «Правекс-Банк» я розглядаю пожежу в банківському офісі. Приймаємо, що робоче місце службовця обладнано комп'ютером.

Основною причиною пожежі або неконтрольованого процесу горіння може бути взаємодія горючих речовин і джерелом запалення.

До горючих речовин відносяться будівельні або обробні матеріали, перегородки, двері, підлоги, шнури, дискети і т.д.

Джерелами запалення можуть бути електронні схеми комп'ютерів, пристрої електроживлення, кондиціювання повітря, в яких через різні порушення можуть перегріватися елементи, або виникати електричні іскри і дуги, здатні викликати загоряння горючих матеріалів.

Густина розміщення елементів електронних схем в комп'ютерах висока, а сполучні дроти і кабелі розташовуються в безпосередній близькості один від одного. При протіканні по ним електричного струму виділяється значна кількість теплоти, що може привести до оплавлення ізоляції. Для відведення надлишку теплоти від плат комп'ютерів служать системи вентиляції і кондиціонування повітря.

Іншою причиною виникнення такої надзвичайної ситуації техногенного характеру як пожежа так само може стати коротке замикання електропроводки.

2.4.4 Прогнозування наслідків пожежі

Для виконання прогнозування наслідків необхідно визначити тривалість процесів первинного горіння.

Визначимо наслідки від дії світлового випромінювання, що виникає при спалаху будівельних або обробних матеріалів від іскри в системному блоці комп'ютера. Тривалість процесу горіння первинної пожежі здійснюється з наступної формули:

, (2.6)

де - тривалість процесу горіння первинної пожежі, с;

- «завантаженість» пальної речовини в місці її зберігання, тобто маса пальної речовини, яка розташована на 1м² місця її згорання;

- вагова швидкість вигорання пальної речовини, кг/м²*с.

Маса пальної речовини визначається по формулі:

, (2.7)

де Q - маса «запасів пальної речовини», кг;

S - площа, де розташовані «запаси пальної речовини», м².

Визначимо радіус зовнішньої межі зони можливих суцільних пожеж по формулі:

, (2.8)

де Нm - теплотворна здатність (питома теплота згоряє) горючої речовини;

- щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих суцільних пожеж, рекомендується приймати 30 * 10³ Вт/м².

Визначимо радіус зовнішньої межі зони можливих окремих пожеж по формулі:

, (2.9)

де- щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній межі зони можливих суцільних пожеж, рекомендується приймати 10 * 10³ Вт/м².

Враховуючи викладене віще, рекомендується розрахунки щодо можливих втрат людей від впливу світлового випромінювання первинної пожежі виконують з використанням співвідношення:

, (2.10)

де - загальні втрати людей (тобто кількість людей, які загинуть або одержать опіки різних ступенів) у разі виникнення пожежі, чол.;

- кількість людей, які у момент виникнення пожежі можуть працювати (знаходитися) на відкритій місцевості в зоні можливих суцільних пожеж, чол.

У даному випадку в зоні можливих загальних пожеж можуть знаходитися всі працівники офісу.

При здійснені прогнозу щодо можливих економічних втрат рекомендується визначати втрати основних виробничих фондів - ОВФ з використанням співвідношення:

, (2.11)

Для попередження пожежі необхідно постійно дотримуватись правил пожежної техніки безпеки, проводи періодичні перевірки техніки на робочому місці.

До основних заходів ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відносяться:

- локалізація і гасіння пожеж в місцях роботи рятувальників і на маршрутах руху до них;

- надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх долікувальної установи;

- виведення виробничого персоналу в безпечні райони;

- розшук і знешкодження вибухонебезпечних предметів та багато інших заходів зниження втрат при появі пожежі.

Висновок

Реалізація товарів і послуг - найважливіший етап діяльності будь-якого підприємства, що працює в умовах ринку. Банківська справа як вид підприємницької діяльності не становить виключення. Метою політики керівництва банку й роботи всіх його служб є залучення клієнтури, розширення сфери збуту своїх послуг, завоювання ринку й, в остаточному підсумку - збільшення одержуваного прибутку. Коштами досягнення даної мети є інструменти банківського маркетингу.

Спочатку банки розглядали маркетинг лише як кошти вивчення попиту, стимулювання й залучення клієнтів, і лише в 80-і роки сформувалася концепція маркетингу, що стала основою керування комерційними банками. Банки обзавелися власними маркетинговими службами, системами збору й обробки інформації, розробляють і контролюють програми маркетингу. Зміст і мета маркетингової діяльності істотно змінилися в останні роки під впливом різко, що підсилюється конкуренції, на фінансових ринках і мінливих відносинах між банками й клієнтурою.

Маркетингова стратегія припускає першочергову орієнтацію банку не на свій продукт як такий, а на реальні потреби клієнтури. Тому маркетинг припускає ретельне вивчення ринку, аналіз мінливих схильностей, смаків і переваг споживачів банківських послуг. Банківський службовець стає продавцем фінансових продуктів й у цьому складається найбільш істотне зрушення в порівнянні із ситуацією 20-30 років тому. У сфері послуг банки другими після авіакомпаній звернулися до маркетингу й стали активно використати спочатку окремі елементи маркетингу, а потім і концепцію маркетингу й стратегічного планування.

Це було викликано наступними факторами:

- проникнення банків на закордонні ринки і їхню конкуренцію з місцевими банками; глобалізація банківської конкуренції;

- поява й розвиток практично у всіх країнах величезного числа небанківських установ, що склали конкуренцію банкам;

- розширення спектра послуг, надаваних банками, і розвиток небанківських методів запозичення коштів (наприклад, випуск облігацій);

- розвиток інформаційних технологій і коштів комунікації на базі сучасної техніки і як слідство - розширення регіональної й національної сфери діяльності фінансово-кредитних інститутів;

- розвиток конкуренції усередині банківської системи, а також між банками й небанківськими інститутами як в області залучення коштів, так й в області надання кредитних послуг;

- обмеження цінової конкуренції на ринку банківських послуг, пов'язані з державним регулюванням, а також з тим, що існує граничний розмір відсотка, нижче якого банк уже не дістає прибуток, висувають на перший план проблеми керування якістю банківського продукту й просуванням продукту на ринок.

У сформованій в Україні, політичної й економічної ситуації державне фінансування помітно скорочується й усе більше здійснюється через комерційні структури. Це у свою чергу приводить до широкого охоплення комерційними банками значного числа підприємств, що розташовують потужними фінансовими ресурсами. При відсутності досвіду, методичних розробок, кваліфікованих фахівців, інформаційного середовища кожен банк самостійно методом проб і помилок освоює таку непросту область діяльності, як маркетинг.

Опираючись останнім часом на закордонний досвід і на свої, уже зароблені помилки, банки активно застосовують всі засоби й методи маркетингу, орієнтуються не тільки на розширення кола вкладників, але й на постійне поліпшення якості їхнього обслуговування. Банківська реклама - це діючий інструмент для залучення клієнтів. Однак, беручи до уваги масштаби, що збільшуються, і різнобічність банківського бізнесу, можна сміло затверджувати, що незабаром чистої реклами для просування банківських послуг буде недостатньо. І вона зможе ефективно працювати тільки як частина інтегрованих маркетингових комунікацій - у тісному зв'язуванні з PR й BTL.

Існує ще один немаловажний критерій оцінки реклами в ЗМІ - це фінансові показники вашої компанії. Якщо після рекламної кампанії організація залучила більше клієнтів, збільшилася кількість замовлень на вашу продукцію - виходить, реклама спрацювала, що і було прораховано в даному дипломі. Після проведених розрахунків, стає зрозуміло, що реклама у банківській сфері грає дуже важливу роль при наданні банківських послуг. А проведена акція сумісної реклами сприяє більшій довірі до банку населення, а також до запропонованої продукції у кредит. Даний вид стимулювання ефективний, а цей доведений факт спонукає до подальшого його використання, а також заключення домовленостей з іншими магазинами.

Отже, на основі вивчених теоретичних й аналітичних матеріалів, я зрозуміла, що без проведення маркетингових досліджень банк не зможе правильно вибрати необхідний продукт, для нього - «те саме коло клієнтури», не зможе вийти й завоювати ринок міцно й назавжди й взагалі може незабаром потерпіти крах. Банківський маркетинг можна визначити як пошук найбільш вигідних (існуючих і майбутніх) ринків банківських продуктів з урахуванням реальних потреб клієнтури. Процес цей припускає чітку постановку цілей банку, формування шляхів і способів їхнього досягнення й розробку конкретних заходів для реалізації планів.

Хоча слід зауважити, що одного маркетингу не досить. Необхідно також, щоб діяльність банку була рентабельною. У своїй дипломній роботі рентабельність проведеної акції склала значення більше одиниці, а саме 3,47, що свідчить про високу економічну ефективність проведених заходів. Отже проведення подібних акцій неодмінно повинно принести банку додатковий прибуток. Акціонери повинні одержувати обіцяні дивіденди, а клієнти - бачити свій банк у числі перших по рейтингу надійності.

Література

1. Меском М.Х. Альберт М., Хедоури Ф. «Основи менеджменту»; пров. з англ. под. ред. Л.Н. Евсенко. М: Праворуч. 1997.

2. Герчикова И.Н. «Менеджмент»; Підручник - 3-і изд. перераб. і доп. -

3. М.: Банки й біржі, ЮНИТИ, 1997.

4. Котлер Ф. «Основи маркетингу».; пров. з англ. под. ред.

5. Савкин Едуард, Керівник Служби, Маркетингу й Інформації ГК market@apex.bryansk.ru

6. Сычев С.В., тел. /факс: (863) 2-699-123, 26-98765 e-mail: sch@triz-ri.ru

7. Андрій Крилов, заступник генерального директора по маркетингу й розвитку рекламної групи

8. Дмитро Богачев, фахівець із маркетингових досліджень

9. news.finance.ua, http://www.sovetnik.ru/prnews/rus/more/? id=15585

10. Банки й банківські послуги 20-07-2006, Володимир Пахомов

11. Матеріал опублікований на сайті «Відкриті методики реклами й PR «Рекламний Вимір» і у бюлетені «Рекламний Вимір» №1 (66), 2000 р.

12. [1] Уткін Э.А. Банківський маркетинг, М.:Инфра-М, 1995 с. 225

13. Жуків Е.Ф. Менеджмент і маркетинг у банках. - М.: Банки й біржі, ЮНИТИ, 1997. -191 с.

14. Маркова В.Д. Маркетинг послуг.-М.Фінанси й статистика, 1996. - 127 с.

15. Севрук В.Т. Банківський маркетинг. - М.: Справа ЛТД, 1994. - 128 с.

16. Усоскин В.М. Сучасний Комерційний банк: операції й керування. - М.: ИПЦ «Вазар-Ферро», 1994. -320 с.

17. Ахмедов Н., Фляків С. Оцінка стратегічних рішень у банку // Маркетинг. - 1996. - №1. - с. 46-54

18. Уткін Э.А. Банківський маркетинг: М.: Владос, 1995 р.-447 с.

19. Кэмпбелл.Р.М., СтэнлиЛ.Б. Экономикс: М: Республіка, 1993 р.-400з, том2.

20. Ріжків И.Я. Міжнародна рекламна справа: М.: 1994 р. - с.

Размещено на Allbest.ru