Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Типи реклами

Реклама поділяється:

· за змістом - на соціальну;

· за способом - на внутрішню рекламу, зовнішню рекламу та рекламу транспорті;

· за інформативністю на звичайну, приховану та порівняльну рекламу;

· телеформат.

2. Соціальна реклама

Соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Соціальна реклама для тих, хто не використовує ремінь безпеки

"Весела" реклама для тих хто любить випити за кермом. Показані "добрі" сусіди по камері, які будуть раді забезпечити вам "приємне проведення часу".

3. Внутрішня, зовнішня реклама та на транспорті

Внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних змагань, що проходять у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), де може розміщуватись інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються; {Абзац третій статті 1 в редакції Закону N 145-VI (145-17) від 18.03.2008 }

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; {Абзац шостий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1193-VII (1193-18 ) від 09.04.2014 }

Реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену;

4. Порiвняльна реклама

Відносини, які виникають у зв'язку з порівняльною рекламою, регулюються законодавством України про захист від недобросовісної конкуренції.

Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції” визначено, що порівняльною є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (стаття 7).

Дещо відмінне визначення наводиться у статті 1 Закону “Про рекламу”: “порівняльна реклама - реклама, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи”. Останнє визначення не містить положення щодо порівняння з діяльністю іншої особи.

Сама по собі порівняльна реклама не забороняється законодавством, проте вона має певні обмеження. Так, частиною 2 статті 7 згаданого Закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” визначено, що не визнаються неправомірними порівняння в рекламі, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними, є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів.

Таким чином, хоча наведена норма і не містить вимоги щодо зазначення у рекламі фактичних даних, які підтверджують відповідність порівняльної інформації, її достовірність та точність, вміщення таких даних забезпечує відсутність нарікань з боку осіб, порівняння з якими, або з товарами чи діяльністю яких наводиться у рекламі.

Корисність для інформування споживачів є досить суб'єктивним фактором, і повинна визначатись передусім самим рекламодавцем, а у спірних випадках - споживачами, чи органами у сфері захисту прав споживачів.

Відповідальність за неправомірне порівняння в рекламі несе рекламодавець. Оскільки рішення про використання порівняння у рекламі приймається або погоджується рекламодавцем, відповідальність за таке рішення лежить саме на ньому. При цьому, у випадку, коли застосування порівняльної реклами є ініціативою виробника реклами, останній може нести відповідальність на рівні з рекламодавцем.

Прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій.

Замовна публікація «Фактов» рекламує напої «Турбослим», що містять трави, які начебто сприяють схудненню. Журналіст Катерина Шушумкова за допомогою представника компанії «Эвалар»Ольги Сафіної запевняє читачів, що ці препарати очищують організм від шлаків і токсинів, зменшити почуття голоду, прискорити обмінні та дренажні процеси. Інакше кажучи, це сечогінний засіб.

У газеті «Факты и комментарии» приховану рекламу алкогольних напоїв. Згідно з Законом України «Про рекламу», рекламувати алкоголь заборонено в усіх виданнях, крім спеціалізованих. Але, очевидно, в газеті вважають, що джинси заборона не стосується.

В газеті «Факти» від 18 травня 2013 року на одній сторінці розміщено відразу два матеріали з ознаками замовності - про українських виробників вина «Магарач» та «Винодельческое хозяйство князя Трубецкого».

«Украинские виноделы верят, что имено с «Магарача» начнется новая история отечественого виноградарства и виноделия» - ось так оптимістично журналіст закінчує статтю про «Магарач».

соціальний реклама телевізійний сценарій

5. Телеформат

Телевізійна реклама - це рекламні повідомлення, які включають в себе «зображення, звук, рух, колір і тому надають на рекламну аудиторію значно більший вплив, ніж оголошення в інших ЗМІ. Вона стає все більш цікавою, інформативною і разом з тим складною і дорогою у виробництві, особливо якщо грунтується на комп'ютерній графіці ».

Серед самих поширених видів телевізійної реклами можна виділити:

· телевізійні рекламні ролики;

· рекламні оголошення, рекламні телерепортажи і телепередачі;

· рекламні заставки в перервах між передачами;

Телевізійні рекламні ролики - це рекламні відеоролики тривалістю від декількох секунд до 2-3 хвилин, що демонструються по телебаченню. Дуже часто такі програми можуть включатися в різні популярні художні і публіцистичні передачі і програми.

Рекламні оголошення - рекламна інформація, що читається диктором. Рекламні телепередачі можуть являти собою самі різні програми: шоу, вікторини, репортажі, інтерв'ю, по ходу яких активно рекламуються ті або інакші товари або послуги, що розміщуються на телеекрані по ходу телепередач.

Рекламні заставки - такі, що транслюються в супроводі дикторського тексту і музики різні нерухомі мальовані або фотографічні рекламні сюжети, якими заповнюють паузи між різними телепередачами, або які-небудь елементи фірмової символіки.

Всі види телевізійної реклами:

Логотип - поєднання товарного знаку з фірмовою назвою чи найменуванням, що представлений зображально, графічно, словесно, звуком або комбіновано.

На початку рекламної кампанії логотип використовується з метою заінтригувати, викликати інтерес; на другому етапі - для запам'ятовування; на наступному етапі - для впізнавання всієї кампанії (фірми) за логотипом.

Телезаставка. Відео-, фото- чи мальована заставка, яка подає зображення логотипу фірми-рекламодавця, певний символ (зображення), Інтернет-сайту чи іншої атрибутики у статиці. Телезаставка в деяких випадках супроводжується музикою чи текстом. Телезаставка, як правило, з'являється перед початком чи після закінчення програми.

Біжучий рядок - короткий текст, що містить назву фірму чи товару, певну пропозицію та реквізити і який рухається внизу екрана.

Особлива його перевага в тому, що рядок може з'являтися не в рекламному блоці, а під час показу фільму або передачі, охоплюючи таким чином їхню аудиторію. Деякі дослідники вважають біжучий рядок незручним для сприйняття, оскільки глядачу потрібно "розриватися" між передачами/фільмом та рекламою. Як результат, він не сприймає рекламну інформацію якісно. Інші вважають біжучий рядок малоефективними і невиправданим, оскільки на біжучий рядок мало хто дивиться і мало хто встигає записати адреси і телефони, як результат - глядач перемикає канал або виходить до телефону чи на кухню. Проте слід зазначити, глядач перемикає канал і йде в іншу кімнату і під час трансляції рекламних роликів. А біжучий рядок, хоч і є роздратівним фактором, але не перериває кіно показ чи програму, на відміну від телевізійних роликів.

Напрямок руху біжучого рядка - справа наліво внизу екрана.

Біжучий рядок не може бути занадто довгим, складатися з багатьох речень. Зазвичай він має фіксований розмір у знаках чи словах.

Джингл - (в перекладі з англ. "рекламний куплет") ролик, у якому звучить пісня про фірму, послугу, товар тощо. Ця пісня має унікальні слова, спеціальну музику, з врахуванням специфіки товару, і часто використовується не лише як окремий жанр, але й як музичних супровід матеріалів рекламної кампанії в інших жанрах, зокрема, таких як відео ролик чи кліп.

Ремейк - ролик, у якому на відому (популярну) мелодію накладено вірші про товар, послугу, фірму.

Ремікс - ролик, який оранжируються під телерекламний матеріал, зберігаючи оригінал.

Відеоролик - це зображально-звукова комерційна інформація (у запису) про товар, послугу, яка створюється з використанням відео- та аудіоресурсів.

Розрізняють бліц-ролик (до 15 секунд) і розгорнутий ролик (від 15 секунд і більше)

Кліп - це інформаційно-рекламний відеоматеріал, який побудовано за принципом калейдоскопічного чи мозаїчного (поліасоціативного) відображення об'єкту просування.

Рекламні серіали. Серія пов'язаних між собою відеороликів становить рекламний серіал. Ролики можуть бути пов'язані як просто ідеєю, так і сюжетною лінією чи певними образами. Рекламний серіал.

Анімаційний ролик - це мальований, ляльковий чи з використанням комп'ютерної графіки відеоматеріал. Анімація використовується тоді, коли не бажано демонструвати реальний товар з етичних чи інших міркувань, а також тоді, коли товар треба персоніфікувати.

Телесюжет - рекламно-драматичний твір, що має пролог, зав'язку, розвиток подій, кульмінацію та епілог.

Можуть бути також сюжети з частковим використанням драматургічних елементів для висвітлення презентацій, виставок тощо.

Телеоголошення - лаконічна усна інформація (від 10-ти до 30-ти секунд) про фірму, товар, послугу. Ведуча лаконічно виголошує суть звернення, подаються реквізити, слоган тощо. Телеоголошення практикується на невеликих регіональних телеканалах з невеликим технічним і творчим потенціалом.

Телеповідомлення - інформація про фірму, товар, послугу, яка має відеоряд і звуковий супровід.

Спот - цей термін використовують для позначення комерційного телематеріалу, в якому використовується фрагмент художнього твору, найчастіше епізод з фільму. У західній і почасти вітчизняній телевізійній практиці спот вживають як загальну назву усіх телерекламних матеріалів.

Пілот - цей жанр використовується для рекламованої продукції, яка ще у процесі створення. Тобто, продукту ще фактично не має, але вже робиться на нього реклама; або передача ще знімається, а вже зроблений (і можливо виданий в ефір) на нього пілот.

Співвідношення між обсягами цих жанрів і форм різне, проте кожен з них має свою унікальну структуру, мету та способи виконання.

Крім власне рекламних форм, у телевізійній рекламі широко використовуються тележурналістські жанри. Вони надають рекламному повідомленню більш інформативний, більш документальний характер.

Будь-яка телевізійна реклама, перш ніж з'явитися на екрані, твориться спершу на папері, а точніше - у сценарії, що з італійської мови перекладається як "scenario", ( від латинського scaena - сцена). Тобто, сценарій - це змістовний план-виклад майбутнього рекламного твору (фільма, ролика, спота тощо), його зображально-словесно-звукова основа. Це є виклад телевізійного, кінематографічного (візуально-аудіального), сценічного, звукового чи комбінованого способу реалізації ідеї, задуму, теми.

Сценарій як основа телевізійної реклами. Високоякісний сценарій є справжній літературний чи мистецький твір, що дає режисерові, акторам, операторові, звукорежисеру капітальну основу та багатий матеріал для творення телевізійної реклами.

Процес створення сценарію передбачає великий комплекс засобів, підходів, способів і прийомів розкриття теми на телеекрані, серед який найважливішими є: ідея, змістовний авторський текст, образність, сценарний (творчий хід/"ключ"), звукове наповнення ( голос, музика, шум тощо).

Ідея (гр. idea - поняття, образ, уявлення) - основна думка твору, що випливає з його змісту, системи художніх образів, літературних засобів і підводить до узагальнень та висновків. Виразність ідеї твору зумовлюється світоглядом і позицією автора, його завданнями, а також темою.

Чіткість ідеї надає творові прозорості і високого соціального звучання (резонансу), сприяє правильному розумінню і оцінці фактів і творчому використанню життєвого матеріалу.

- Я не можу відкрити очей на світ, - писав О.М. Толстой, - перш, ніж уся моя свідомість не буде охоплена ідеєю цього світу, - тоді світ постає переді мною осмисленим і цілеспрямованим.

(Бліц-завдання: назвіть ідею рекламування інфорпродукції)...

Тема (гр. thema - те, що лежить в основі) - головний предмет розповіді твору, коло життєвих явищ, подій і зв'язаних з ними проблем. Це не проста описова оповідь (опус) про події, факти, проблеми, а втілення в образну форму, розкриття змісту публіцистичними чи художніми засобами, висвітлення з певних авторських чи інших позицій (редакційних, партійних, урядових тощо).

Темою можуть бути, якщо для прикладу взяти телепрорграми, - людські долі („Без табу”), якості людини (портрет), позиція („Саме той”), словом - факти, проблеми, явища дійсності.

Вимоги:

Тема до рекламного твору має бути цікавою, актуальною, викликати інтерес, перебувати у постійному зв'язку з дійсністю.

Размещено на Allbest.ru