Передумови виникнення маркетингу. Позиціювання товару на ринку

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Хмельницький нацiональний унiверситет
Заочний факультет дистанційного навчання

Кафедра маркетингу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1

з предмету

Маркетинг

Виконав: ст.гр.МО(в)-3

Салюк І.О.

Перевірив:викладач

Бойко Р.В.

м.Хмельницький

2014

Завдання

Теоретичні питання для виконання контрольної роботи

Передумови розвитку маркетингу

Позиціювання товару на ринку, сутність, шляхи, та основні правила

Поняття економікс маркетингової політики комунікацій

Задачі для виконання контрольної роботи

Задача 5

Визначить найбільш привабливий сегмент ринку за показником місткості ринку при умові врахування змін у наступному періоді. Вихідні дані наведено у таблиці.

Таблиця. Вихідні дані щодо оцінки сегментів ринку

Назва показника	Сегмент А	Сегмент Б	Сегмент В
	Величина	Відхилення +, - %	Величина	Відхилення +, - %	Величина	Відхилення +, - %
Частка ринку, %	10		7		15
Обсяг продажу, тис. грн.	540		520		530
Місткість ринку, тис. од.		+5		-		-5

Задача 40

Роздрібна ціна пляшки пива 0,5 л - 1,60 грн. Пиво надходить в магазин безпосередньо від підприємства-виробника, прибуток якого становить 30 % від собівартості. Торгова націнка - 25 % від вільної відпускної ціни.

Визначити собівартість і прибуток підприємства-виробника, а також питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні (собівартість, прибуток, акциз, ПДВ і торгову націнку).

Задача 77

Заповніть схему, яка описує рух товарів від постачальників до кінцевих споживачів:

1) виробництво; 2) канали; 3) споживачі; 4) закупівля; 5) розподіл; 6) 6. постачальники.

Передумови розвитку маркетингу

В науковій літературі зустрічається твердження того, що слово "маркетинг" виникло в США, коли виробники та фермери активно шукали ринки збуту своєї продукції. Малося на увазі словосполучення "Market getting", що з англійської перекладається, як «утримувати ринок», яке потім об'єдналось в одне, добре нам відоме сьогодні - "маркетинг".

Тенденції до неконтрольованої концентрації промислового і торгового капіталу, неупорядкована торгівля, руйнівні кризи дали американським економістам підставу назвати ринок «диким».

До кінця XIX століття реакцією суспільства на такий ринок стала поява антимонопольного законоконодавства, як наприклад, Закон Шермана, США, що дозволяє регулювати підприємницьку діяльність в інтересах суспільства. На початку XX століття, до початку 20-х років, у ряді університетів США,перш за все, в Гарвардській школі бізнесу, почалися розробки теорії про інструменти управління ринком. В 1905 pоці в Пенсильванському університеті В.Є. Креузі прочитав курс лекцій "Маркетинг товарів".

Спочатку вважалося, що основна мета - це створення на наукових засадах системи збуту товарів, тому нова наука отримала назву «дистрибуція». [5, с.15]

Пізніше теорія отримує більш широке трактування, охоплюючи просування,задоволення попиту, ціноутворення і т.п., і наука отримує назву «маркетинг».

Перші навчальні курси з маркетингу - «Маркетинг продукції», «Методи маркетингу», було запроваджено в провідних університетах США в 1901--1905 рр. У 1908 р. було організовано першу маркетингову дослідницьку фірму. У 1911 р. перші відділи маркетингу поповнили склад управлінського апарату американських корпорацій. У 1937 р. було створено Американську асоціацію маркетингу. [13, с.8]

Перше визначення маркетингу належить американцям Р. Батлеру та А. Шоу. У книжці «Купівля, продаж та методи торгівлі» (Нью-Йорк, 1911 р.) вони визначили маркетинг як комбінацію чинників, котрі необхідно враховувати за організації робіт, що мають характер продажу, як діяльність, що сприяє продажу. [13, с.8]

Як явище маркетинг появився ще у давні часи, коли люди почали виробляти товарів більше, аніж їм потрібно було для існування, в період розкладу первіснообщинного ладу, коли відбулась зміна натуральної форми господарства товарною формою суспільного виробництва. Господарства спеціалізувалися на виробництві окремих видів продукції, виробляючи її значно більше, ніж потрібно для задоволення власних потреб і в той же час не виробляли достатньо іншого продукту. Тому виникла необхідність обмінюватися продукцією, продаючи її на ринку. Тоді ж виникають поняття «товар», «гроші», «ціна» - відповідно і з'явились форми маркетингової діяльності - цінова політика та рекламна діяльність.

Самим першим торговим домом рахується «Міцуї» - давній торговий дім в Японії. Його засновником вважається Такатосі Хатіробей, але першим був його батько, Такатосі Сокубей, саме він в 1616 році [17] відмовився від самурайського чину і вирішив зайнятися торгівлею. Через пару десятиліть торгівельна фірма «Міцуї» відкриває у Токіо щось подібне до універсального магазину, в якому вперше використовуються деякі з основних принципів маркетингу - реклама, збір інформації щодо попиту та пропозиції для різних товарів, попереднє замовлення на виробництво популярних товарів, існування гарантійного терміну, протягом якого покупець може повернути товар та отримати назад свої гроші.

Теоретичні основи маркетингу як самостійної науки були створені американцем Сайресом МакКорміком (англ. Cyrus Hall McCormick, 1809-1844 р.р., в історії він більше відомий як конструктор першого комбайна). Маючи лише технічну освіту, він створив такі напрямки маркетингу, як вивчення та аналіз ринку, розробив основні засади та принципи вибору цінової політики та сервісу, що призвело до процвітання його фірми «Інтернешнл Харвестер».

З розвитком та вдосконаленням ринкових відносин змінювалися значення та визначення маркетингу. Сьогодні їх нараховують більше 2000 [18], кожне з яких тією чи іншою мірою відображає його призначення, функції, принципи та основний зміст.

Класичним рахується визначення Ф.Котнера: Маркетинг - це вид людської діяльності, спрямований на задоволенняі потреб за допомогою обміну

В Європі перша кафедра маркетингу була відкрита у 1977 р. в Цюрихському університеті. І саме тоді в компаніях «Кертис паблішин К», «Ю.С.Раббер К», «Свіфт енд К.» було створено служби на зразок маркетингових. [15, с.6]

На малюнку 1 зображено передумови виникнення маркетингу.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Малюнок 1. Передумови виникнення маркетингу

До основних причин виникнення та розвитку маркетингу слід віднести розвиток товарного асортименту при одночасному зростанні обсягу продукції, що реалізуються і підвищенні життєвого рівня населення, а також - жорстка конкуренція продавців товару.

Спочатку маркетинг розвивався з деяким запізненням по відношенню до розвитку економіки, узагальнюючи ринкову практику успішних фірм. На першому етапі свого розвитку маркетинг систематизував масу розрізнених фактів, пов'язував їх з умовами зовнішнього середовища, виводив закономірності, надалі стали пропонуватися шляхи для вдосконалення маркетингової діяльності компаній.

Історія розвитку маркетингу як системи управління комерційною діяльністю тісно пов'язана з етапами розвитку ринку. Виходячи з історичних етапів розвитку маркетингу, виділяють декілька концептуальних підходів до його організації, які використовувались і частково використовуються й досі:

Виробнича концепція - удосконалення технології та організації виробництва;

Товарна концепція - покращення якості товару;

Збутовий маркетинг - інтенсифікація комерційних зусиль зі збуту;

Ринковий маркетинг - власне сам маркетинг;

Соціально етичний маркетинг.

Перший етап науковці відносять до часового періоду з кінця ХІХ до початку ХХ століття.

Його ще інакше називають - монополія продавця. В той час попит на товари перевищував пропонування. Ціллю виробника було збільшення обсягів випуску продукції та продуктивності праці, а також зменшення собівартості одиниці продукції. Маркетинг працював в основному на збільшення обсягів виробництва традиційної продукції обмеженого асортименту, на розвиток існуючих виробничих потужностей, на економію на масштабах.

Але поступово пропонування товарів перевищило попит на них і увага з виробництва переключилась на товар - тобто на шляхи покращення якості товару, урізноманітнення асортименту, функціональних характеристик, важливим став дизайн товару та упаковки. Вважалося, що тільки товар високої якості знайде шлях до покупця.

Другий етап тривав до середини 20-х років ХХ ст.

На третьому етапі, приблизно до середини 30-х років ХХ ст., підприємці все більш приділяють увагу системам збуту товарів - через це і назва етапу розвитку маркетингу. На цьому етапі відбулось значне збільшення кількості торгових агентів, розроблялись нові методи і способи торгівлі. Управління виробничо-збутовою діяльністю спрямовувалось на подолання труднощів, які почали поставати на шляху руху товарів від місць їхнього виробництва до місць споживання - на активний пошук споживачів, організацію збуту, виходячи із можливостей товаровиробників. Проводилась жорстка, агресивна рекламна політика щодо покупця, який, вважалося, без прямої підказки реклами не здатний прийняти рішення щодо купівлі. Вважалося, що будь-який товар може бути проданим, якщо для цього прикласти максимум зусиль.

З розв'язання внутрішніх проблем підприємства - збільшення обсягів виробництва і збуту, підвищення прибутковості і рентабельності, маркетинг починає переключатись на інші орієнтири - на потреби і запити споживачів, реальні і потенційні можливості ринку. Тобто, відбувся радикальний перехід від принципу «збут того, що продукує підприємство» до принципу «продукування того, що може знайти збут».

Також були зроблені цілеспрямовані кроки в галузі системного підходу до маркетингу. Сферою уваги маркетингу став не тільки збут, а й управління -- спочатку виробництвом товарів, а потім і ринковою діяльністю підприємства в цілому.

На четвертому етапі розвитку концепції маркетингу виробництво починає поступово підпорядковуватись маркетинговому керівництву. У цей період розвивається внутрішньофірмове планування, закладаються основи поелементного аналізу збутової діяльності, вивчення поведінки споживачів, сегментування ринку.

У 60-і роки маркетинг перетворився на активний багатофункціональний засіб вирішення довгострокових комерційних задач

Із середини 70-х років ХХ ст. маркетинг розглядають як систему уявлень про поведінку сторін, які беруть участь у процесах обміну товарами. Відповідно до стратегічної концепції вся діяльність підприємства, у тому числі здійснювані ним програми капіталовкладень, виробництва, науково-технічних досліджень, використання робочої сили, збуту, сервісного обслуговування, має обов'язково базуватись на точному знанні потреб споживачів цільового ринку, а вже відтак -- на оцінюванні та врахуванні всіх умов виробництва і збуту в найближчий час і на перспективу. Найважливішою умовою цієї теорії маркетингу стає виявляння нових, ще не задоволених потреб чи нових форм задоволення вже відомих потреб, орієнтація виробництва саме на такі потреби і завдяки цьому випередження конкурентів. Вважається, що ринок збуту є вихідним пунктом усієї ділової активності підприємства. У зв'язку з цим сучасний маркетинг всі функції на підприємстві націлює на ринок збуту.

У 80-і роки маркетинг набув нового соціального звучання.

Соціально-етичний маркетинг відрізняється від суто промислового тим, що завдання щодо задоволення потреб та інтересів цільових ринків поєднується з одночасним поліпшенням життєвого рівня усього суспільства

П'ятий етап відповідає постіндустріальному рівню розвитку цивілізації та забезпечує соціально-етичний характер діяльності на ринку, тобто маркетинг втрачає свій специфічний збутовий характер і перетворюється на ключовий інструмент управління міжособистісними, суспільними процесами. Тому принципи соціально-етичного маркетингу можна викласти так:

досягнення максимального рівня задоволення потреб людини;

максимальне поліпшення якості життя;

досягнення максимально можливого споживання товарів, послуг та ідей;

можливість максимально широкого вибору ідей, товарів та послуг (свобода вибору без примусової системи розподілу).

Постійний розвиток теорії маркетингу призвів до розуміння того, що маркетинг - це комплексна і складна система, керуючи якою, необхідно впливати на всі її елементи. Найбільш передові компанії стали розглядати свою діяльність як сукупність виробничо-комерційних методів, що включають чотири основних напрямків. Концепція маркетинг-мікс, концепція «4Р» - зародилася в 60-і роки та тримала широке розповсюдження у 80 - 90-і роки.

Термін «маркетинг-мікс» був уперше представлений в 1953 р. Нілом Борденом у президентському звертанні до Американської маркетингової асоціації. Борден використовував роботи Джеймса Каллітона, у яких фахівець із маркетингу був описаний як людина, що комбінує у своїй роботі різні елементи. Відповідно, під терміном «маркетинг- мікс» («комплекс маркетингу») розумілося певне поєднання цих елементів. Передбачалося, що різноманітне комбінування елементів може призводити до різних результатів діяльності на ринку.

В 1960 роки Дж. Маккарті запропонував комплекс маркетингових інструментів, названих «4Р», який об'єднує чотири елементи і походить від найменування англійською слів Product-товар, Price -ціна, Promotion-просування товару, Place- місце і час продажу. Таким чином, концепція маркетингу-мікс за Маккарті визначалася як набір основних маркетингових інструментів, що включаються в програму маркетингу: товарна політика (product), збутова політика (place), цінова політика (price), комунікаційна політика або політика просування (promotion). [7 ,с.10]

Ці інструменти були виділені з багатьох інших, насамперед тому, що мали ряд особливостей:

- Безпосередній вплив на попит - їхнє використання стимулювало споживачів до здійснення покупок. Проведення маркетингових досліджень, аналіз сильних та слабких сторін діяльності підприємства, сегментування та інші інструменти маркетингу також мають змогу підвищити попит на товари та послуги, однак вони мають лише опосередкований вплив, на відміну від складових комплексу маркетингу-мікс.

- Керованість - маркетолог може управляти кожним елементом з метою необхідного впливу на попит, вибирати найбільш перспективні комбінації елементів.

Таким чином, виходячи з складових комплексу маркетингу «4Р», можна зробити висновок, що для того щоб товар задовольняв потреби і відбувся процес просування товару від виробника до споживача, необхідно щоб на підприємстві виконувались чотири вище перераховані маркетингові заходи.

Однак, більшість фахівців згодні з тим, що інструменти маркетинг-мікс досить часто перетинаються. Так, наприклад, продаж товарів за допомогою телевізійних передач є водночас рекламою товару та каналом його збуту. В даному випадку політика розподілу перетинається з політикою просування. Таке перетинання й взаємне доповнення елементів комплексу маркетингу привело маркетологів до бажання переглянути й доповнити цей комплекс, удосконаливши класифікацію Дж. Маккарті .

У більшості випадків адаптація проводилася шляхом додавання одного або декількох «Р» до мнемонічного переліку «4Р» Дж. Маккарті, так появилась концепція «5Р», коли додали ще п'яту «Р» - People, під якою розуміють людські ресурси в широкому сенсі - і персонал компанії, і споживачі, і спілкування зі споживачами в процесі особистого продажу, тобто маркетинг відносин - розробка кадрової політики компанії, тобто підбір і навчання персоналу, орієнтованого на клієнта і цілі фірми, формування потенційних клієнтів.

В сучасній науковій літературі описується шостий етап, поява якого датується 1995 роком, основою якого є концепція маркетингу стосунків. Ця концепція прередбачає спрямованість маркетингової діяльності фірми на встановлення довгострокових конструктивних, привілейованих стосунків з потенційними клієнтами.

Після осмислення важливості спілкування й знання клієнта з'явився нейромаркетинг - новітній спосіб впливу, що відкриває нові можливості - ґрунтуючись на фактах психології й фізіології побудувати рекламну кампанію з 100% ефективністю

Нейромаркетинг передбачає проведення спеціальних досліджень, в ході яких виявляють асоціації (образи) у свідомості цільових споживачів щодо певних товарів, що потім використовують при просуванні товарів на ринок.

Відомо, що тотальний контроль за думками людини є мрією ідеологів і маркетологів. Для перших це необхідно для втілення ідей політичного керівництва, для інших - для безперервної й інтенсивної покупки товарів.

Справжню революцію в маркетингу має намір зробити науково-комерційний заклад з назвою Брайтхаусовский інститут наук про мислення. За своєю суттю це маркетингова компанія нового типу, де працюють не тільки психологи, а й вчені-нейрофізіологи, і фахівці-медики з магнітно-резонансного сканування мозку. Тут розроблений особливий метод «нейромаркетингу» на основі вивчення МР-знімків голови - таємні переваги споживача встановлюються по особливому фарбуванню специфічних областей мозку, що позитивно або негативно реагують на пропоновану рекламу.

В цілому, вважають, що концепція нейромаркетингу народилася в 1990-ті роки в Гарвардському університеті.[7, с.14]

Якщо узагальнити, то основними передумовами виникнення маркетингу науковці вважають:

- товарне виробництво;

- ринкові відносини;

- конкурентне середовище щодо виробника та споживача продукції;

- формування «ринку покупця».

Розвиток маркетингу проходив етапами, в результаті яких сформувались основні концепції:

виробнича концепція;

товарна концепція;

збутовий маркетинг;

ринковий маркетинг;

соціально етичний маркетинг.

На жаль, комплексному впровадженню концепції маркетингу українськими підприємствами перешкоджають певні особливості вітчизняного ринку, які й обумовлюють специфічні риси маркетингу в Україні:

низький рівень платоспроможності та обізнаності вітчизняного споживача,

хаотичне використання окремих елементів маркетингу,

асоціювання маркетингу лише з рекламою,

необгрунтоване застосування західних методик,

нетворчий підхід до маркетингової діяльності,

орієнтація на короткострокову перспективу,

низький сервіс,

відсутність гнучкості

незнання власних споживачів.

У цілому спектр цих помилок створює враження про таку діяльність підприємств, яка спрямована лише на отримання якнайбільш високого прибутку не залежно від рівня задоволення та подальшої зацікавленості в їх товарах всього населення.

Позиціювання товару на ринку, сутність, шляхи, та основні правила

До 1960 років панувала орієнтація на агрегований, масовий ринок. Це мало пояснення тому що, орієнтуючись на загальний, нерозподілений ринок, фірма-виробник мала можливість виробляти велику кількість товарів і отримувати ефект економії на масштабах виробництва. Але з 60-х років почала з'вилась тенденція до необхідності розрізнення специфіки споживчого попиту, яка знайшла своє відображення в сегментуванні ринку збуту.

Сегментування ринку - розподіл споживачів на групи (сегменти), які відрізняються відносною однорідністю попиту, смаків, уподобань або реакцією на ті чи інші стимули маркетингу.

Основним завданням сегментування ринку є вибір сегмента споживачів, на задоволення потреб яких буде зорієнтована діяльність фірми.

Фірма, обравши конкретний сегмент, має визначити для себе, як проникнути на нього й здобути конкурентні переваги. Перед цим потрібно дослідити позиції всіх наявних на ринку конкурентів і визначити своє місце на ринку. У процесі встановлення зв'язків із покупцями виробник товару має також визначити, що і як сказати покупцю, щоб той погодився взяти участь у процесі доведення до кінцевого споживача того чи того товару. Ця проблема розв'язується в процесі позиціювання, коли виробник товару опрацьовує свої заходи із забезпечення конкурентоспроможності товару на ринку.

Позиціювання само по собі не має сенсу, якщо воно не пов'язано із сегментуванням ринку, і, навпаки, сегментування недоцільне, якщо воно не закінчується позиціюванням.

Позиціювання є одним із етапів процесу сегментування ринку.

Одним із етапів процесу сегментування є позиціювання товару - це забезпечення йому чітко визначеного, відмінного від інших, певного місця на ринку та у свідомості покупців порівняно з аналогічними конкурентними товарами.

Бутенко, наприклад, дає таке визначення: «Позиціювання товару - комплекс маркетингових заходів, завдяки яким споживачі ідентифікують цей товар порівняно з товарами-конкурентами. Особливе місце в цьому процесі посідає комунікаційна політика, метою якої є створення певного іміджу марки» [3].

Павленко, відповідно,- «Позиціювання продукції -- її розміщення на ринку як такої, що у свідомості споживача за якісними характеристиками і властивостями вигідно відрізнятиметься від пропозицій конкурентів. Інакше кажучи, новий товар підприємства має посісти власну позицію в конкурентному середовищі». [13,с. 92-93]

Побутує думка, що позиціювання - це не те, що ви робите з продуктом, а те, що виробите з думкою споживача про продукт через різні повідомлення. Наприклад, багато ліків, що продаються вроздріб, мають однакові формули, але рекламуються для різних симптомів, з допомогою використання різноманітних назв, форм, упаковок.

Але все ж таки позиціювання являє собою два взаємопов'язаних процеси:

робота зі свідомістю потенційних споживачів;

робота з товаром.

Перша дозволяє оцінити, як реально споживач сприймає товар. Друга - яких дій необхідно вжити, щоб даний товар посів відповідне місце серед товарів конкурентів, з числа яких споживачі роблять свій вибір.[3]

Позиціювання товару здійснюється за допомогою певної методики, яка дає змогу визначити, чим саме даний товар відрізняється від усіх подібних. Найпоширеніші прийоми позиціювання:

виокремлення певного атри-буту товару (позиціювання за атрибутами);

міра задоволення потреб конкретної групи споживачів (позиціювання за споживачами);

переваг, які матимуть споживачі товару (позиціювання за перевагою);

способу використання або застосування товару(позиціювання за використанням),

визначення співвідношення «ціна--якість» (позиціювання за мірою наданого товаром блага щодо витрат споживача);

використання товару конкурента як еталона, або інакше - міра перевищення товаром характеристик товарів-конку-рентів (позиціювання за конкурентами);

асоціювання товару з користувачем (відомими особами, «зірками») або з певним символом культури.

Основна мета стратегії позиціювання в тому, щоб виробити прихильність споживача до товару фірми через визначення позитивних відмінностей цього товару від товарів конкурентів.

Існують такі стратегії позиціювання:

позиціювання за показниками якості. Наприклад, зубну пасту "Крест", яка тривалий час була ринковим лідером, фірма "Проктер енд Гембл" позиціонує як "протикарієсну зубну пасту", цим вона робить наголос на основному якісному показнику цієї зубної пасти - запобіганні карієсу;

позиціювання за співвідношенням "ціна - якість". Сутність цієї стратегії полягає в знаходженні оптимального поєднання цих показників і доведення його до свідомості споживача. Наприклад: "європейська якість за українськими цінами", "найкращі ціни на кращі кондиціонери" (фірма "Фокстрот"), відмінне поєднання дизайну, ціни та якості (магазин "Інтер'єр");

позиціювання на основі порівняння товару фірми з товарами конкурентів. Ця стратегія реалізується в порівняльній рекламі. Наприклад: "пральний порошок "Аріель" випере вашу білизну краще, ніж звичайний порошок";

позиціювання за сферою застосування. Наприклад: "Рейд" - найкращий засіб проти тарганів";

позиціювання за відмінними особливостями споживача, якому пропонується товар. Наприклад: молоде покоління вибирає "Пепсі".

позиціювання за різновидом товару, який пропонується в продаж.

позиціювання на низькій ціні. Ця стратегія застосовується багатьма фірмами, які діють у різних сферах бізнесу. Наприклад: київський банк "Інтеграл" - "це кредити фізичним особам під мінімальні відсотки", "Меблі за найнижчими цінами" (магазин "Флеш");

позиціювання на сервісному обслуговуванні. Фірми, які продають товари довгострокового вжитку, роблять наголос на "доставку, установлення, гарантії";

позиціювання на позитивних особливостях технології;

позиціювання на іміджі. Ця стратегія позиціювання спирається на вже набуту фірмою репутацію серед споживачів. Наприклад, "Проктер енд Гембл" підкреслює, що її товари - це "якість, яка викликає довіру".

За кількістю ознак, на яких заснована стратегія позиціювання, розрізняють стратегії позиціювання за однією, двома та трьома ознаками.

Стратегія позиціювання за однією ознакою привертає увагу споживача до однієї, домінуючої ознаки: "Крест" - протикарієсна зубна паста, "Дірол захищає ваші зуби з ранку до вечора".

Стратегія позиціювання за двома ознаками застосовується тоді, коли існує велика конкуренція за домінуючою ознакою. Наприклад: жувальна гумка "Орбіт" - це "приємний смак та захист від карієсу", "Тік так" - це "море свіжості і всього дві калорії".

Стратегія позиціювання за трьома ознаками привертає увагу споживача до трьох показників товару. Наприклад, зубна паста "Аквафреш" позиціюється як антикарієсна, що забезпечує свіжий подих та білосніжну посмішку.

Дослідження свідчать, якщо позиціювання здійснюється більше ніж за трьома ознаками, то воно є неефективним, оскільки не відкладається у свідомості споживача.

Позиція торгової марки - це набір асоціацій, які споживач пов'язує з торговою маркою. Вони можуть охоплювати фізичні атрибути, стиль життя, ситуації використання, імідж торгової марки, магазини, де вона продається. Позиція торгової марки розвивається роками за допомогою реклами, чуток і досвіду використання, і може бути вузькою або розосередженої в залежності від послідовності рекламування цієї торгової марки.

Позиція торгової марки в свідомості споживача - відносна концепція, яка грунтується на порівняльній оцінці споживачем даної торгової марки з конкуруючими торговими марками.

Стратегія позиціонування вкрай необхідна для розвитку рекламної кампанії. Стратегія може бути задумана і здійснена шляхом різноманітного використання атрибутів, конкуренції, специфічного застосування, типів споживачів або характеристик класу продукту. Кожен по-різному підходить до розвитку стратегії позиціонування, хоча остаточна мета одна для всіх - розвиток або зміцнення певного образу торгової марки в свідомості аудиторії.

Основне завдання полягає в тому, щоб стратегії сегментації та позиціювання підходили одне одному - торгова марка повинна бути позиційована для максимально ефективного залучення бажаного цільового сегмента.

Позиціювання здійснюють, будуючи так звані перцепційні карти (від лат. perсeptio -- розуміння, сприйняття). [13, с. 93]

Процедура позиціювання включає декілька етапів:

Вибір критеріїв позиціювання, тобто ті ознаки, за якими цільовий ринок розрізняє конкурентні товари.

Уся сукупність виявлених ознак поділяється на дві категорії, тобто виділяються дві найголовніші ознаки, котрі уособлюють решту показників. Дуже часто основними обираються "якість" і "ціна" в різних модифікаціях.

Будується система координат, на осях якої відкладаються значення вибраних споживчих характеристик. Можуть використовуватись двомірні діаграми.

Позиція товарів у схемі визначається через сприйняття споживачами конкурентних товарів За інформацією служби маркетингу карта заповнюється наявними на ринку товарними пропозиціями конкурентів. Згідно з результатами опитування визначаються тимчасово вільні місця, але такі, де споживач хотів би бачити відповідні товари. Завершальним етапом є вибір вільного місця для власної товарної пропозиції. [13, с. 93]

Попередньо вивчивши позиції товарів можливих конкурентів, що діють в тому ж ринковому сегменті, фірма вибирає один з двох шляхів:

- позиціює свій товар поряд з конкурентною і вступає в боротьбу за частку ринку;

- знаходить на ринку вільну нішу, залишену конкурентами, і створює товар, спроможний задовольнити поки ще не задоволені потреби.

Незважаючи на спокусливість другого шляху, коли товар, якого немає у конкурентів, обіцяє чималі вигоди, особливо на перших порах, рішення слід приймати дуже обачно. Фірмі доведеться ретельно зважити свої технічні та економічні можливості створення нового виробу, а також переконатися, що на цільовому ринку є достатня кількість людей, які побажають його придбати.

Помітний вплив на позиціювання товару надає та важлива обставина, що кожний споживач має власну систему порівняльних оцінок - своє позиціювання тих товарів, з якими він зустрічається на ринку. Якщо, за висловом Ф.Котнера, «будь-який товар - це набір сприймаються споживачем властивостей», то в своїх рішеннях фірма просто не може ігнорувати суб'єктивні думки, які стосуються як товарів конкурентів, так і продукції самої фірми. Складне поєднання суб'єктивних та об'єктиввних факторів, які необхідно враховувати в процесі позиціювання, надалі стає вихідною інформаційною базою для розробки рекламної компанії, вибору прийомів і методів стимулювання збуту.

Формування певної чітко визначеної позиції товару повинно мати керований фірмою характер.

Якщо у товар володіє декількома хорошими характеристиками, завжди виникає спокуса спробувати позиціонувати продукт зразу за усіма. Однак не виключено, що важко буде рекламувати такий продукт. В результаті може вийти нечіткий змащений образ, що може заподіяти тільки шкоду торговій марці.

Найпоширеніші помилки під час застосування стратегії позиціювання - це надмірне, недостатнє, змішане та сумнівне позиціювання.

Надмірне позиціювання означає, що поза увагою споживача залишилися деякі важливі якості товару або сегменти ринку. Це звужує уявлення споживачів про товари фірми. Наприклад, якщо фірма позиціює престижний імідж, вона має усвідомлювати, що товарний асортимент за низькими цінами залишається поза увагою споживача.

Недостатнє позиціювання виникає тоді, коли споживач не виділяє нічого особливого в товарі фірми серед товарів конкурентів, тобто фірма не виконала основне завдання позиціювання - не визначила місце свого товару серед аналогів. Така ситуація може скластися в результаті впровадження стратегії позиціювання більше ніж за трьома ознаками.

Змішане позиціювання виникає в разі частих змін стратегії позиціювання, унаслідок чого в споживача складається конфузний імідж товару.

Сумнівне позиціювання виникає в разі невмілого поєднання елементів маркетингового комплексу під час позиціювання. Наприклад: "ми пропонуємо товари з найвищою якістю за найнижчими цінами" - типовий девіз сумнівного позиціювання, оскільки протиставлено елементи "товар" і "ціна" комплексу маркетингових засобів. Адже навіть не маркетолог усвідомлює, що висока якість несумісна з низькою ціною, у кращому разі це буде середній рівень ціни. Виникає сумнів: або якість не така вже висока, або ціни не настільки вже низькі. Наслідком сумнівного позиціювання є недовіра споживача до фірми, яка може призвести до створення її негативного іміджу.

Таким чином, розроблена стратегія позиціювання обов'язково має узгоджуватися з комплексом маркетингових засобів фірми в цілому та з окремими його елементами - товарами, ціною, збутом та просуванням. Невідповідність навіть одного з елементів маркетингового комплексу до проголошеної стратегії позиціювання може призвести до її ринкового провалу.

Позиціювання товарів фірми в обраних нею сегментах ринку повинне бути добре продуманими системними діями. В першу чергу при позиціюванні чергу необхідно врахувати:

По-перше, процес позиціювання має будуватися, насамперед, на реальних особливостях, що є властивими ринковій пропозиції фірми. Важливо правильно оцінити дійсну значимість цих особливостей для споживача в найближчій і довгостроковій перспективі. Можна замітити, наприклад. що виробники комп'ютерів ніколи не робили акцент на такому аспекті, як тривалість експлуатації своїх товарів. А причина в тому, що вони правильно сприймають очевидне: споживачі усвідомлюють, що комп'ютерна техніка змінюється з високою швидкістю. Споживачі -- це насамперед молоді люди. Вони не сприймуть ідею "тривалої надійності".

По-друге, у процесі позиціювання товару важливе значення має вивчення позицій конкурентів, оцінка потенціалу щодо можливості утримання завойованих позицій у свідомості споживачів. Вибір позиції, що збігається з позицією впливового конкурента, означає відкриття "позиційної війни" з ним. Для такої ринкової війни необхідно ретельно зважити силу, можливості конкурента, з одного боку, і аналогічні власні ресурси, з іншого. Важко створити нову, унікальну для ринку позицію. Багато фірм про це навіть не мріють. Але це можливо. Проте ще важче розраховувати на тривале збереження унікальної позиції, на те, що конкуренти не будуть її атакувати.

По-третє, обране компанією позиціювання -- це елемент її ринкової стратегії. Стратегія підприємства не відноситься до динамічно змінюваних аспектів його діяльності. Тому і позиціювання -- досить довгострокова програма, ставлення споживачів до певного товару швидко не формується, потрібен час Будівля будинків з монолітних конструкцій -- це одне, а кладка з цегли -- це інше. Позиціювання -- це як кладка з цегли. І очевидно, що чим більше часу потрібно для реалізації програми позиціювання, тим більше значення має правильність вибору самої стратегії позиціювання.

В цілому, вибір ринку, його сегментування, визначення маркетингової сегментаційної стратегії і позиціювання є ключовими передумовами досягнення компанією того або іншого ринкового результату.

На сучасних ринках уже давно існує проблема зі створенням нових товарів: хоч і створено багато різновидів, але далеко не всі вони відповідають вимогам високих стандартів і доступності цін, що утруднює їхнє позиціювання.

Нерідко виникають ситуації, коли компанії проводять перепозиціювання. Наприклад, компанія McDonald's у 2005 р. перейшла до формування іміджу виробника здорової та корисної їжі, навіть ухваливши рішення перетворити символ McDonald's -- клоуна Р. Макдональда -- на стрункого спортсмена. Причина цих дій -- позиція багатьох споживачів, які вважали їжу компанії висококалорійною і нездоровою. Зміна іміджу -- реакція компанії на цей виклик, на загрозу втрати клієнтів.[14]

Поняття економікс маркетингової політики комунікацій

Поняття «політична економія» було найпоширенішим до початку XX ст. У 1890 p., після публікації праці «Економікс» англійського економіста Альфреда Маршалла (1842--1924), його став витісняти термін «економікс». Предметом економікс автор вважав дослідження нормальної життєдіяльності людського суспільства, зокрема багатства і частково людини, точніше, її стимулів до дії та мотивів протидії.

Відомий американський економіст Поль-Ентоні Самуельсон, якому за підручник «Економікс» присуджено Нобелівську премію, стверджував, що економікс -- наука, що вивчає: як люди здійснюють організацію виробництва і споживання; дії, які охоплюють обмінні операції між людьми; як люди роблять вибір, щоб використати рідкісні ресурси для виробництва різних товарів та їх розподілу; ділове життя людей; шляхи вдосконалення суспільства; економічні системи.

Він запропонував таке узагальнююче визначення предмета економікс: «Це наука, що вивчає, як люди і суспільство здійснюють кінцевий вибір рідкісних ресурсів, щоб виробляти різні товари і розподіляти їх для споживання». [12]

Деякі економісти не наголошують на виборі рідкісних ресурсів, а об'єктом вивчення називають ту область людської діяльності, яка стосується виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг. Тому логічнішим є визначення предмета економічної теорії англійським економістом Лайонелом Роббінсом: «Економіка -- наука, яка вивчає поведінку людей з погляду відносин між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають альтернативне використання».

Надзвичайно поширеним в економікс є таке потрійне визначення її предмета: «Які товари та послуги виробляти, як виробляти і для кого».

Для того, щоб виробляти товари та послуги і ще й бути конкурентоспроможним у ринковій системі, кожне підприємство повинно цілеспрямовано будувати свої комунікаційні відносини зі споживачами. Комунікації, які формує компанія для взаємодії з ринком, зі споживачами, мають назву маркетингових комунікацій. Підприємства за допомогою маркетингової політики комунікацій домагаються чіткої ідентифікації власних товарів з усіх, що пропонуються на ринку; бажаних змін іміджу підприємства; інформування споживачів про нові товари або зміни в цінах; пробудження цікавості, яке заводить людину до крамниці; можливості впливати на психологію людей у певному напрямку.

Найвища мета сучасних маркетингових комунікацій -- це вплинути на споживачів у такий спосіб, щоб вони придбали товар саме цього підприємства. А це означає, що головною метою діяльності у сфері маркетингових комунікацій є формування попиту -- на товари, на ідеї, на стиль і спосіб життя.

До інструментів здійснення маркетингової комунікації належать реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, персональні продажі, виставки, спонсорство, сучасна упаковка та ін.

Каналами маркетингових комунікацій є телебачення, радіо, газети, журнали, мережа Інтернет, зовнішні носії, персонал, який здійснює продаж продукції, поштова розсилка каталогів, видача буклетів, подарунків, бонусних карток тощо.

Технологіями, які використовуються у маркетинговому комунікаційному процесі, є створення паперового маркетингового звернення, наприклад, реклама в газеті, відеосюжету для демонстрації на телебаченні, електронного звернення для розміщення в мережі Інтернет та ін.

Для формування стратегії маркетингової політики комунікацій, для визначення розвитку окремих її напрямків підприємства проводять оцінку ефективності маркетингових комунікацій за допомогою показників ефективності. На практиці використовується ціла низка таких показників, які характеризують ті чи інші види ефективності.

Значна кількість даних, які підлягають обробці, та необхідність швидких розрахунків потребують обов'язкового застосування сучасної обчислювальної техніки.

Основні компоненти інформаційної системи маркетингу:

- база даних;

- банк моделей;

- банк методів;

- комутаційна система.

База даних -- це сукупність структурованої інформації про підприємство та середовище, в якому воно діє.

Банк методів -- це комплекс математичних, статистичних методів і методів дослідження операцій.

Банк моделей об'єднує кількісні моделі маркетингу, призначені для підтримки прийняття рішень, куди входять алгоритми, за якими відбувається планування, та контроль із застосуванням аналізу фактичного матеріалу.

Банк моделей маркетингової політики комунікацій має набір математичних моделей, які сприяють прийняттю службою маркетингу підприємства найоптимальніших рішень щодо маркетингових комунікацій.

Система управління мережею комп'ютерів будується за допомогою відомих комутаційних схем.

Така модель складається із сукупності взаємозв'язаних змінних величин, які відображають реально існуючу систему підприємства, діяльність конкурентів, економічні умови в державі, реальний процес комунікації підприємства зі споживачами та посередниками та результати комунікацій за минулі роки. Ці моделі та висновки, які отримують з їх допомогою, дають керівництву підприємства можливість об'єктивно й на науковій основі оцінювати результати діяльності, а також розробляти плани маркетингу, зокрема маркетингових комунікацій як найважливішої його частини.

У процесі планування спеціалісти з маркетингових комунікацій застосовують різноманітні показники, що відбивають загальний стан комунікацій підприємства та окремих складових цих комунікацій.

Звичайно неможливо абсолютно однозначно визначити вплив маркетингової політики на загальні показники діяльності підприємства, до яких належать обсяги продажу, прибуток або частка ринку.

Найпоширенішою для визначення ролі маркетингових комунікацій є статична модель регресійного аналізу типу

[1]

Ця модель визначає, що між незалежною величиною (витрати на маркетингові комунікації) і залежною величиною (обсяги продажу, частка ринку, прибуток) існує простий лінійний зв'язок.

Можна також визначити зв'язок не тільки між обсягами продажу і витратами на маркетингові комунікації, а й зв'язок між обсягами продажу та окремими напрямками діяльності в галузі маркетингових комунікацій за допомогою парної і множинної кореляції за формулами

[2];

[3],

де X -- обсяги продажу товарів,

а W1-8 -- витрати на рекламну діяльність; на стимулювання попиту; на зв'язки з громадськістю; на персональний продаж; на прямий маркетинг; на участь в торгових виставках та ярмарках;на рекламу на місці продажу; на упаковку товарів.

Такі розрахунки дадуть відповідь на питання, як у майбутньому має відбуватися розвиток обсягів продажу за певного рівня витрат на маркетингові комунікації взагалі і окремих напрямків таких комунікацій, зокрема. Щільність зв'язків може допомогти визначити ті напрямки, які є для підприємства найбільш ефективними та перспективними.

Але, слід зазначити, що такі підрахунки та застосування регресивних методів можуть дати результат лише за умов стабільного розвитку економіки.

Найпростіше визначити ефективність маркетингових комунікацій можна, порівнюючи обсяг продажу товарів до проведення певних заходів комунікативного характеру і після такого проведення або підрахувавши додатковий прибуток, який сподівається отримати чи вже отримало підприємство завдяки заходам з маркетингових комунікацій. Але на практиці такі підрахунки будуть дуже неточними, бо надто вже складно виокремити вплив саме маркетингових комунікацій на поліпшення чи погіршання діяльності, хоча прибуток з них легко підраховується: він становить різницю між прибутком з того обсягу продажу товарів, який зумовлений маркетинговими комунікаціями, та витратами на ці комунікації.

Оскільки сучасні умови підприємницької діяльності передбачають наявність значної кількості конкурентів, які виводять на ринки безліч майже однакових за призначенням та якістю товарів, усе більшої ваги набирають комунікації між виробником товарів і посередником, виробником і споживачем цих товарів, між посередником та споживачем. Маркетингова політика комунікацій підприємства має бути спрямована на вивчення цих стосунків і розробку заходів, які б їх поліпшували.

Фахівці з маркетингових комунікацій мають дослідити стан цільової аудиторії, для якої призначено товари, та визначити заходи й кошти, котрі необхідно витратити, щоб досягти визначених цілей комунікації.

Загальна оцінка комунікативної ефективності маркетингових зусиль підприємства може бути визначена через імідж підприємства, на який впливають безліч факторів, тобто його образ в очах покупців та конкурентів. Цей образ не є сталим, він змінюється у часі і просторі.

Знаючи оцінку кожного з параметрів іміджу та вагомість його
з-поміж інших, можна підрахувати загальний (комунікативний) імідж підприємства за формулою:

[4],

де -- середньозважений імідж підприємства;

Р -- одиничний показник параметру (в балах, від 0 до 5);

Q -- вагомість параметра серед інших, % (в сумі вони становлять 100%).

Ці підрахунки допомагають зробити знімок підприємства, який комплексно охоплює всю його діяльність і дає змогу визначити напрямки дальшої роботи щодо маркетингової політики комунікацій.

Необхідно визначати економічну ефективність кожного з окремих напрямків діяльності маркетингової політики комунікацій, таких, як використання реклами, стимулювання продажу, персональні продажі, участь у виставках та ярмарках, зв'язки з громадськістю, сучасна упаковка.

Одночасне застосування комплексу маркетингових комунікацій дає сумарний ефект значно більший, ніж сума ефектів кожного з цих факторів, якби вони діяли поодинці. Класичний вислів «ціле завжди є більшим за просту суму його окремих частин» ідеально підтверджується саме щодо маркетингових комунікацій. [10]

І все ж найважливіше місце при оцінюванні ефективності маркетингового комунікаційного процесу та коригуванні маркетингової політики підприємства займає єдиний узагальнюючий показник маркетингового комунікаційного процесу, який відображає підсумкові результати сумісної дії окремих чинників, що характеризують різні види ефективності. До таких чинників належить кількість споживачів, їх задоволеність товаром та сила впливу носія комунікаційного повідомлення.

Задача 5

Визначить найбільш привабливий сегмент ринку за показником місткості ринку при умові врахування змін у наступному періоді. Вихідні дані наведено у таблиці.

Таблиця. Вихідні дані щодо оцінки сегментів ринку

Назва показника	Сегмент А	Сегмент Б	Сегмент В
	Величина	Відхилення +, - %	Величина	Відхилення +, - %	Величина	Відхилення +, - %
Частка ринку, %	10		7		15
Обсяг продажу, тис. грн.	540		520		530
Місткість ринку, тис. од.		+5		-		-5

Розв'язування:

Формула частки ринку має вигляд:

Чр = , [1]

Де Чр - частка ринку, %

Опр - обсяг продажу, тис. грн.

Мр - місткість ринку, тис. од.

Для того, щоб вирахувати місткість ринку, формула прийме вигляд:

Мр = , [2]

Місткість ринку сегменту А буде становити:

Місткість ринку сегменту А з врахуванням змін у наступному періоді буде становити:

5400 * 1,05 = 5670 тис.од.

Місткість ринку сегменту Б буде становити:

Місткість ринку сегменту В буде становити:

Місткість ринку сегменту В з врахуванням змін у наступному періоді буде становити:

3533,33 * 0,95 = 3356,66 тис.од.

Вирахувані дані занесемо в таблицю:

Назва показника	Сегмент А	Сегмент Б	Сегмент В
Місткість ринку, тис. од.	5670	7428,57	3356,66

Відповідь: Отже сегмент Б у наступному періоді буде найбільш привабливий за показником місткості ринку.

Задача 40

Роздрібна ціна пляшки пива 0,5 л - 1,60 грн. Пиво надходить в магазин безпосередньо від підприємства-виробника, прибуток якого становить 30 % від собівартості. Торгова націнка - 25 % від вільної відпускної ціни.

Визначити собівартість і прибуток підприємства-виробника, а також питому вагу кожного елементу в роздрібній ціні (собівартість, прибуток, акциз, ПДВ і торгову націнку).

Розв'язування:

Рц = С+ П + АЗ + ТН + ПДВ

маркетинг позиціювання ринок

Рц - роздрібна ціна складається із:

С - собівартості,

П - прибутку підприємства,

АЗ - акцизного збору,

ТН - торгової націнки

та ПДВ.

Знайдемо суму ПДВ:

Роздрібна ціна пляшки пива з ПДВ становить 120%, ПДВ - 20% , тоді сума ПДВ буде складати:

1,60 * 20 /120 = 0,27 грн.

Вільна відпускна ціна (Вц) складається з собівартості, прибутку та акцизного збору, а торгова націнка становить 25% від вільної відпускної ціни, тобто

ТН = (1,60-0,27)*25/125 = 0,27 грн.,

тоді Вц = 1,60 - 0,27 - 0,27 = 1,06 грн.

Акцизний збір, згідно Податкового кодеку України, становить 0,74 грн. за 1 літр, тобто 0,37 грн. за 0,5л.

Вільна відпускна ціна без акцизу буде дорівнювати 1,06 - 0,37 = 0,69

Прибуток становить 30% від собівартості,

Знайдемо собівартість:

С + 0,3С = 0,69

С = 0,69/1,3 = 0,53 грн.

Прибуток П = 0,69 - 0,53 або 0,53 * 0,3 = 0,16 грн.

Знайдемо питому вагу кожного елемента в роздрібній ціні:



			Питома вага
Собівартість	0,53	0,53*100/1,60	33,1%
Прибуток	0,16	0,16*100/1,60	10,0%
Акциз	0,37	0,37*100/1,60	23,1%
ПДВ	0,27	0,27*100/1,60	16,9%
Торгова націнка	0,27	0,27*100/1,60	16,9%

Відповідь: Собівартість пляшки пива 0,5 л становить 0,53 грн, а прибуток підприємства-виробника - 0,16 грн.

В роздрібній ціні питома вага собівартості складає 33,1%, прибутку - 10,0%, акцизного збору - 23,1%, ПДВ - 16,9%, торгової націнки - 16,9%.

Задача 77

Заповніть схему, яка описує рух товарів від постачальників до кінцевих споживачів:

1) виробництво; 2) канали; 3) споживачі; 4) закупівля; 5) розподіл; 6) 6. постачальники.

Постачальники за допомогою каналів здійснюють закупівлю товарів у виробників та розподіляють між споживачами.

Відповідь: схема буде мати вигляд:

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Список використаної літератури

Податковий кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI » Електронний формат. Режим доступу: http://ua-taxes.blogspot.com/2011/02/blog-post_03.html

Балабанова Л.В. «Маркетинг підприємства». » Електронний формат. Режим доступу: http://pidruchniki.ws/14170120/marketing/upravlinnya_marketingovimi_mozhlivostyami_pidpriyemstva#931

Бутенко Н. В. «Основи маркетингу» Електронний формат. Режим доступу:http://books.efaculty.kiev.ua/mrk/3/

Гаркавенко С.С. «Маркетинг». - К.:Лібра, 1998. - 384с.

Данченок Л.А. «Маркетинг». -М.:МГУ,2005. - 310с.

Дугіна С.І. «Маркетингова цінова політика» Електронний формат. Файл «Дугіна Маркетингова цінова політика.pdf»

Ілляшенко Н.С. «Організаційно-економічні засади інноваційного маркетингу промислових підприємств». - Суми : «Вид-во СумДУ», 2011. - 192 c.

Ковальчук С.В. «Маркетинг. Методичні вказівки та завд. до вик. контр. роб.». -Хмельницький.:ХНУ,2006. - 173с

Котлер Ф. «Основы маркетинга» » Електронний формат. Режим доступу: http://pulib.if.ua/book/94

Лук'янецьТ.І. «Маркетингова політика комунікацій» Електронний формат. Режим доступу: http://rewolet.ru/book_173_chapter_25_Tema_8.%3Cspanlang=UK%3E_Organіzaсіja_marketingovoї_polіtiki_komunіkaсіjj.html

Лук'янець Т.І. «Рекламний менеджмент». -- К.: КНЕУ, 2003. -- 440 с.

Мочерний С.В. « Економічна теорія» - К.:Видавничий центр «Академія»,2005. - 640с.

Павленко А. Ф., Войчак А. В. «Маркетинг» - К.: КНЕУ, 2003. - 246 с.

Петруня Ю.Є. «Маркетинг» » Електронний формат. Режим доступу:http://libfree.com/127850514-marketingmarketing__petrunya_yuye.html

Примак Т.О. «Маркетинг». - К.: МАУП, 2004. - 228 с.

ПраудеВ.Р.Білий О.Б. «Маркетинг» - К.:Вища школа, 1994. - 256с.

Старикова Е.Б «Сборник практических заданий, тестов, деловых игр по курсу «Маркетинг». - Владивосток: Изд-во ДВГТУ, 2001

Турченюк М.О. «Маркетинг» » Електронний формат. Режим доступу:http://pidruchniki.ws/1417012039734/marketing/teoretichni_osnovi_marketingu.

Размещено на Allbest.ru