Загальні основи соціальної медицини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мiнiстерство освіти та науки України

Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна”

Кафедра фізичної реабілітації

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Медико-соціальні основи здоров'я

На тему: Загальні основи соціальної медицини

Київ



План

1. Соціальна медицина: поняття, завдання, методи, місце в системі соціального управління

2. Поняття здоров'я населення. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення



1. Соціальна медицина: поняття, завдання, методи, місце в системі соціального управління

Соціальна медицина та організація охорони здоров'я це самостійна наука, яка вивчає здоров'я населення, фактори, що впливають на нього, науково обґрунтовує і розробляє заходи по збереженню і поліпшенню суспільного здоров'я, а також розробляє нові форми і методи організації і управління системою охорони здоров'я.

Як предмет викладання соціальна медицина і організація охорони здоров'я включає в себе історію виникнення і розвитку соціальної медицини і організації охорони здоров'я, медичну (біологічну) статистику, здоров'я населення, організацію і управління охороною здоров'я.

МЕТОЮ СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Є ЗАСВОЄННЯ:

-- теоретичних основ і сучасних принципів охорони здоров'я;

-- методів статистичного аналізу медико-біологічних даних;

-- методів вивчення та оцінки стану здоров'я населення у взаємозв'язку з чинниками, що на нього впливають;

-- організації діяльності закладів охорони здоров'я, методів аналізу та оцінки якості надання медичної допомоги населенню;

-- технологій розробки управлінських рішень, спрямованих на поліпшення стану здоров'я населення та якості медичної допомоги.

Вивчаються законодавчі та організаційні основи функціонування та методи оцінки діяльності основних галузей (підсистем) і закладів охорони здоров'я, взаємодія між ними та суміжними немедичними галузями, основи управління системою охорони здоров'я.

Вивчення стану здоров'я населення та організації охорони здоров'я проводиться з урахуванням регіональних особливостей України та зарубіжних країн.

До основних завдань соціальної медицини відносять:

вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення;

забезпечення всебічної характеристики зрушень (динаміки), які відбуваються в показниках здоров'я населення країни в цілому, а також на регіональних рівнях, соціально-економічних, еколого-географічних зонах, населених пунктах, окремих колективах;

наукове розкриття умов і чинників, які призводять до позитивних і негативних відхилень у стані здоров'я різних соціальних, віково-статевих та груп населення;

розробка напрямків оздоровлення населення та визначення принципів системи охорони здоров'я, його теоретичних та організаційних основ;

аналіз діяльності органів та закладів охорони здоров я, створення їх раціональних структур і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм організації роботи, проведення реформування та реструктуризації;

створення різнострокових прогнозів та планів розвитку системи охорони здоров'я з метою проведення цілеспрямованих заходів щодо підтримання належного рівня здоров'я населення.

Виконання завдань, які охоплюють сферу наукових і практичних інтересів соціальної медицини і організації охорони здоров'я, пов'язані як з відомчими, так і з міжвідомчими співвідношеннями, які потребують постійної наукової розробки та створення найбільш плідних теоретичних положень. Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ) у своїй резолюції 23.61 вважає, що оптимальний розвиток охорони здоров'я в будь-якій країні потребує використання узагальненого досвіду розвитку охорони здоров'я в усіх країнах світу.

Серед них найбільш ефективними та перевіреними на досвіді ряду держав принципами побудови і розвитку систем національної охорони здоров'я є наступні:

· проголошення відповідальності держави і суспільства за охорону здоров'я населення, втілюваної на основі проведення комплексу економічних і соціальних заходів, які прямо чи побічно сприяють досягненню найвищого рівня здоров'я населення шляхом створення загальнонаціональної системи служб охорони здоров'я на основі єдиного національного плану і місцевих планів, а також шляхом цілеспрямованого і ефективного використання для потреб охорони здоров'я усіх сил і ресурсів, які суспільство на кожному етапі розвитку може

· організація раціональної підготовки національних кадрів охорони здоров'я усіх рівнів як основи для успішної роботи будь-якої системи охорони здоров'я і усвідомлення всіма медпрацівниками своєї високої соціальної відповідальності перед суспільством;

· розвиток охорони здоров'я в першу чергу на основі широкого проведення заходів, направлених на розвиток суспільної та профілактики, передбачаючи органічне поєднання лікувальної та профілактичної роботи у всіх медичних і санітарних закладах і службах, першочергову охорону здоров'я жінок та дітей, котрі є майбутнім кожної країни і всього людства, а також встановлення ефективного контролю за санітарним станом зовнішнього середовища як джерела здоров'я і життя сучасного і майбутнього поколінь;

· забезпечення всьому населенню країни найвищого можливого рівня кваліфікованої, загальнодоступної профілактичної і лікувальної допомоги, яка надається без фінансових чи обмежень шляхом створення відповідної мережі лікувальних, профілактичних і реабілітаційних закладів;

· поширене використання в кожній країні досягнень світової медичної науки і практики охорони здоров'я з метою забезпечення умов для отримання максимальної ефективності усіх проведених заходів в галузі охорони здоров'я;

санітарна освіта громадян і залучення до участі в проведенні усіх програм охорони здоров'я широкого загалу населення є доказом особистої і колективної відповідальності усіх членів суспільства за охорону здоров'я людей.

Перелічені принципи були визнані та використані більшістю країн світу для розгортання досліджень здоров'я населення та діяльності закладів і органів охорони здоров'я. На цій основі створювались національні програми здоров'я. Була приділена значно більша увага розвитку соціальної медицини і організації охорони здоров'я як науки, її подальшому розвитку на регіональних та національних рівнях, переглянуті і доповнені програми її вивчення в вузах.

Значні кроки до всебічного втілення в систему національної охорони здоров'я наукових напрацювань з соціальної медицини зробила за роки самостійності Україна. В Конституції, прийнятій Верховною Радою України в 1996 році, знайшли своє втілення більшість вимог Декларації прав людини щодо забезпечення її здоров'я.

Ст. 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Ст. 48. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе та своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Ст. 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безкоштовно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

Ст. 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Ст. 52. Діти рівні в своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування покладається на державу. Держава заохочує та підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Згідно із світовим досвідом охорони здоров'я ще більш детальне викладення знайшли наукові соціально-медичні підвалини здоров'я в "Основах законодавства України про охорону здоров'я". В його розділах і статтях визнано дію на здоров'я окремих умов та чинників. Вони відповідають положенням, які стверджують міжнародні документи відносно охорони здоров'я. Таким чином, держава Україна керується сучасними закономірностями формування здоров'я населення і його охорони. Про це свідчить зміст ст. 4. Ст. 4. Основні принципи охорони здоров'я.

Основними принципами охорони здоров'я є:

визначення охорони здоров'я (в Україні) пріоритетним напрямком в діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;

дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій;

гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритетних загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;

рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров'я;

відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;

орієнтація на сучасні стандарти здоров'я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень світовим досвідом в галузі охорони здоров'я;

випереджально-профілактичний характер, комплексний, соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я;

багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;

* децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Таким чином, позиції нашої держави співпадають з прогресивними поглядами світової думки про суспільне здоров'я, його основи, можливості збереження та покращання. Державні документи складені на основі наукових напрацювань соціальної медицини і організації охорони здоров'я. Найбільш уразливим місцем існуючих документів охорони здоров'я є недостатнє виконання прийнятих законів.



2. Поняття здоров'я населення. Чинники, що обумовлюють здоров'я населення

Виконання основного стратегічного завдання діяльності системи охорони здоров'я - збереження та зміцнення здоров'я населення та поліпшення якості медичної допомоги, розробка конкретних лікувальних і профілактичних заходів, форм і методів роботи окремих спеціалізованих служб не можливі без знання основних характеристик, тенденцій та закономірностей стану здоров'я населення.

Вивчення здоров'я населення та вплив на нього соціальних чинників -найважливіша складова частина соціальної медицини.

Існує багато визначень поняття "здоров'я". Наведемо деякі з них:

- енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона: "Здоров'я - це стан організму, всі частини якого нормально розвинені та правильно функціонують";

- словник Grand Larousse Encyclopйdique (1962): "Здоров'я - стан індивіда, чий організм функціонує добре";

- Encyclopedia Britбnica (1959): "Здоров'я - це стан фізичної міцності та благополуччя, при якому організм правильно виконує свої функції";

- А.Д. Степанов: "Здоров'я - це стан організму, при якому він здатний повноцінно виконувати свої функції";

- Ю.П. Лісіцин: "Здоров'я - гармонійна єдність біологічних і соціальних якостей, обумовлених вродженими та набутими біологічними та соціальними чинниками (а хвороба є порушенням цієї єдності, цієї гармонії)".

Досить оригінальне визначення здоров'я дає академік В.П. Казначеєв: "Здоров'я - це процес збереження та розвитку біологічних, психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній тривалості життя".

З точки зору здоров'я окремої людини, тобто індивідуального підходу, може бути два варіанти.

Перший - теоретичний, якщо визначати здоров'я людини як теоретично можливий ідеал, до якого варто прагнути, але який фактично важко досягти. В цьому плані найбільш придатним є визначення, що дає Всесвітня організація охорони здоров'я: Здоров'я - це стан повного соціального, біологічного та психологічного благополуччя, коли функції всіх органів і систем урівноважені з навколишнім середовищем, відсутні якісь захворювання, хворобливі стани та фізичні дефекти".

Другий варіант -- практичний, коли треба дати відповідь, здорова чи хвора та чи інша людина. При цьому головним є здатність організму повноцінно виконувати свої біологічні та соціальні функції"".

Коли мова йде про популяційне здоров'я, тобто здоров'я населення та окремих його груп, треба мати на увазі, що єдиного критерію, за яким можна визначити стан здоров'я населення, наприклад, регіону, країни, міста, району, області, немає. В цьому разі в світовій статистиці прийнято використовувати комплексний підхід до визначення поняття "здоров'я" населення. Під цим розуміють умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом показників:

· демографічних (народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя);

· фізичного розвитку;

· захворюваності;

· інвалідності;

· частоти донозологічних станів.

Здоров'я населення умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом медичних показників:

1. Демографічних

(народжуваності, смертності, очікуваної тривалості життя та ін.)

2. Захворюваності

(загальної, інфекційної, госпітальної та ін.)

3. Фізичного розвитку

(морфо-функціонального та біологічного розвитку, гармонійності)

4. Інвалідності

(первинної та загальної)

5. Донозологічного стану (імунітет, опірність систем, активність ферментів і ін.)

У формуванні рівня здоров'я населення велику роль відіграють так звані фактори ризику.

Фактором ризику хвороби чи смерті є ендогенний або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті. Ці фактори досить численні, умовно їх можна поділити на ендо- та екзогенні.

Дуже важливим аспектом соціальної медицини є відповідь на питання: від яких факторів залежить здоров'я людей.

За класифікацією американського вченого Роббінса, фактори, що впливають на здоров'я, можна розділити на 4 великі групи:

- спосіб життя;

- біологічні;

- стан навколишнього середовища;

- обсяг і якість медичної

Інтенсивність впливу вказаних груп чинників коливається в значних межах (1).

Схема впливу на здоров'я населення факторів ризику (Robbins, USA, 1980).

Група факторів ризику	Частка впливу (%)
1. Спосіб життя	51-52
паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідлива праця, стреси, гіподинамія, поганий побут, наркотики, неповна чи багатодітна сім'я, гіперурбанізація
2. Навколишнє середовище	20-21
забруднені повітря, вода, їжа, грунт, рівень радіації, електромагнітні поля
3. Біологічні чинники	19-20
спадковість, конституція, стать, вік
4. Медичні чинники	8-9
щеплення проти інфекцій, медичні обстеження, якість лікування

Перше місце за впливом на здоров'я населення в сучасних умовах відіграють фактори способу життя, на них припадає більше ніж 50 відсотків.

Із способом життя пов'язують такі поняття, як рівень життя (структура, рівень матеріальної забезпеченості в розрахунку на людину), якість життя (вимірювані параметри, що характеризують ступінь матеріальної забезпеченості людини), стиль життя (психологічні, індивідуальні особливості поведінки), уклад життя (національний, суспільний порядок, побут, культура).

Серед провідних факторів способу життя, що негативно впливають на здоров'я, слід назвати такі: паління, неправильне харчування, зловживання алкоголем, шкідливі умови праці, стреси, гіподинамія, погані матеріально-побутові умови, вживання наркотиків; неміцна, неповна чи багатодітна родина; надмірний рівень урбанізації тощо.

На другому місці за силою впливу на здоров'я знаходяться біологічні фактори (стать, вік, спадковість, конституція). На них припадає близько 20 відсотків.

Третє місце посідають фактори навколишнього середовища (стан повітря, води, продуктів харчування, ґрунту, рівень радіації). Вплив цих факторів становить близько 20 відсотків.

Нарешті, суто медичні фактори - лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заходи (щеплення проти інфекційних захворювань, якість лікування та обстеження хворих тощо) - лише на 10 відсотків визначають стан здоров'я.

З наведених даних можна зробити важливий висновок: найголовнішим напрямком зусиль щодо збереження та зміцнення здоров¹ я населення є покращання способу життя людей і стану навколишнього середовища.

Про це, зокрема, свідчать результати дослідження, яке було проведено в 90-х роках у Каліфорнії. Вивчаючи життя близько 7 тисяч людей, вчені прийшли до висновку, що можна значно покращити рівень здоров'я, якщо люди будуть виконувати всього 7 рекомендацій: щоденний 7-8-годинний сон, 3-разове харчування в ті ж самі години без переїдання, щоденні сніданки, підтримка нормальної маси тіла, утримання від надмірного вживання алкогольних напоїв, щоденні фізичні вправи та повне утримання від паління.

В порядку експерименту людям порадили виконувати всі ці рекомендації. Були отримані такі результати.

Фізичне здоров'я населення, яке повністю дотримувалося цього режиму, було на рівні здоров'я людей, на 30 років молодших від тих, хто такого режиму зовсім не дотримувався.

Чоловіки у віці близько 45 років, що виконували 3 або менше рекомендацій з 7, жили до 67 років, а ті, що виконували 6 або 7 - до 78 років - на 11 років більше. Схожі дані отримано стосовно жінок: 45-річні жінки, які виконували 3 або менше рекомендацій, доживали в середньому до 74 років, а ті, що виконували б або 7 - до 81 року, тобто на 7 років більше.

Звісно, що дуже важливу роль у збереженні та зміцненні здоров'я населення відіграють також фактори навколишнього середовища. Особливо це актуально для нашої країни, на території якої відбулася Чорнобильська катастрофа - найбільша техногенна катастрофа 20 століття.

Дослідження здоров'я населення дає змогу отримувати різнобічну інформацію, у тому числі передбачає розподіл населення за групами здоров'я з переважним використанням даних про захворюваність.

Схема груп та критеріїв здоров'я населення.

група	Критерії
І	ЗДОРОВІ (0--1 випадок гострих респіраторних захворювань за рік)
II	ПРАКТИЧНО ЗДОРОВІ (особи з факторами ризику, преморбідним станом; не більше 2-3 випадків гострих респіраторних захворювань за рік)
III	ХВОРІ 3 КОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ (особи з хронічними хворобами без загострень; 4 і більше випадків гострих респіраторних захворювань за рік)
IV	ХВОРІ 3 СУБКОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ (особи з загостреннями хронічних хвороб протягом року)
V	ХВОРІ 3 ДЕКОМПЕНСОВАНИМ СТАНОМ (хронічні хворі в стадії декомпенсації)

· зміна структури смертності та зменшення середньої очікуваної тривалості життя;

* захворюваність населення: склався неепідемічний тип патології, підвищився рівень деяких захворювань, зокрема, неепідемічних, ендокринних, алергійних, зросла частота окремих інфекційних (туберкульозу, дифтериту, гепатиту, ВІЛ-інфекції та ін.);

* фізичний розвиток населення: зростає чисельність дітей з дисгармонійним розвитком, зменшується чисельність практично здорових дітей;

* інвалідність: збільшується показник первинного виходу на інвалідність (інвалідизації);

* збільшилась тенденція множинної патології (поєднання різних захворювань в однієї особи, множинність причин смерті тощо).

Всесвітня організація охорони здоров'я в генеральній стратегії для національних служб охорони здоров'я "Здоров'я для всіх у двадцять першому столітті" визначила критерії, до яких мають прагнути всі країни. Для України вони можуть бути такими:

1. Повна доступність первинної безкоштовної медико-санітарної допомоги.

2. Відсоток валового національного продукту, який витрачають на охорону здоров'я (має дорівнювати 7-8 %, практично становить не більше 5 %).

3. Позитивний природний приріст населення в усіх областях (зараз у більшості областей природний приріст - негативний).

4. Відсоток дітей, які народжуються з масою тіла 2500 грамів і менше (має бути не більше 3,5 %).

5. Рівень смертності немовлят (не повинен перевищувати 9 на 1000 живо-народжених, фактично протягом останніх років коливається в межах 12-15 %о).

6. Середня тривалість життя від народження (має бути не менше 75 років, а становить 67,8).

соціальний медицина здоров'я населення



Література

1. Голяченко О.М., Сердюк A.M., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. Тернопіль-Київ-Вінниця 1997 -328 с.

2. Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 p. № 2402-111.

3. Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. № 1045-Х1У.

4. Закон України "Про курорти" від 5 жовтня 2000 р №2026-111.

5. Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 р. №2017-111.

6. Закон України "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

7. Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні",

8. Новікова О. Концепція соціальної політики України: проблеми і шляхи розв'язання // Соціальна політика і соціальна робота. - 1998. - № 1-2,- С. 5-14.

9. Рудень В.В. Страхова медицина: медичне страхування. - Львів. Облкниждрук, 1999 -304 с.

10. Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред. В.Полтавця.: К. Видавничий дім "KM Академія", 2000. - 236 с.

11. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я / Під заг. ред. Ю.В. Вороненка., В. Ф. Москаленка. - Тернопіль: Укрмедкнига. 2000. - 680 с.

Размещено на Allbest.ru