Хоровий концерт Максима Березовського "Приідіте і видіте діла Божиї": виконавський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хоровий концерт Максима Березовського «Приідіте і видіте діла Божиї»: виконавський аналіз

Юрченко М.С.

У статті здійснюється виконавський аналіз нещодавно віднайденого хорового концерту Максима Березовського. Звертається увага на інтерпретацію біблійного тексту композитором. Прослідковується логіка розвитку музичного матеріалу, що впливає на структуру твору. Аналізуються засоби виразності, які акцентують певні змістовні моменти твору. Здійснений аналіз дозволяє зрозуміти яким чином створюється особливе авторське прочитання псалму.

Ключові слова: Максим Березовський, хоровий циклічний концерт, хорове виконавство, інтерпретація.

В статье осуществляется исполнительный анализ недавно найденного хорового концерта Максима Березовского. Обращается внимание на интерпретацию библейского текста композитором. Прослеживается логика развития музыкального материала, что влияет на структуру произведения. Анализируются средства выразительности, которые акцентируют определенные содержательные моменты произведения. Осуществленный анализ позволяет понять каким образом создается особое авторское прочтения псалма. Ключевые слова: Максим Березовский, хоровой циклический концерт, хоровое исполнительство, интерпретация.

The article provides an executive analysis of the recently discovered choir concert by Maxym Berezovsky. Attention is drawn to the interaptation of the biblical text by the composer. The development logic of the musical material, which affects the structure of the work, is followed. The means of expressiveness are analyzed, which emphasize certain meaningful moments of a work. An analysis made allows us to understand how a special author's reading of a psalm is created.

Keywords: Maxym Berezovsky, choral cyclic concert, good performance, interpretation.

Постановка проблеми. Творчість Максима Березовського є ключовою у проблемі створення українського хорового циклічного концерту 18 ст. М. Березовський також здійснив стильовий перехід у вітчизняній музиці від барокової форми хорового концерту (партесний концерт) до нового класицистичного (хоровий циклічний концерт). Нещодавно віднайдені концерти автора заповнюють прогалину в розумінні переходу від барокової стилістики до класичної. Тому аналіз кожного з віднайдених творів допомагає цьому процесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Творчість М. Березовського становила предмет наукових досліджень з кінця 18 ст. Проте, дана стаття базується на тих роботах українських та зарубіжних музикознавців, хорових диригентів, які безпосередньо займалися творчістю композитора і внесли вагомий внесок у справу пізнання його доробку. Серед останніх можна виділити праці М. Рицаревої [5], А. Лебедєвої-Єме- леної [3], О. Шуміліної [7], Л. Корній [2], М. Сте- паненка [1], О. Шреєр-Ткаченко [6].

Вирішення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Для творчості М. Березовського важливим є віднайдення нотного матеріалу, який довгий час вважався втраченим. У віднайдених нотах також не все в порядку: відсутні оригінальні авторські автографи -- ми маємо справу лише з копіями переписників різних часів, від кінця 18 до початку 20 ст. Як правило, ці копії існують у вигляді поголосників, які потрібно звести в партитуру, що не завжди можливо. Отже реконструйовані партитури не є остаточною редакцією концертів і допоки не віднайдуться оригінали, слугуватимуть єдиними зразками цих композицій. Тому на перший план виходить музикознавчий, стилістичний, виконавський, текстовий та інші аналізи концертів, які, проте, не стільки переконують у правильності розшифровки, скільки пропонують їх варіанти. Дана стаття пропонує свій варіант стилістичної розшифровки віднайденого хорового концерту М. Березовського.

Мета статті. Головною метою статті є виявлення особливостей хорового письма Максима Березовського для встановлення закономірностей його композиторського стилю.

Постановка завдання. Здійснити виконавський аналіз нещодавно віднайденого хорового концерту Максима Березовського з метою виявлення особливостей його хорового письма.

У обраному Березовським 45-му псалмі йдеться про чудесну перемогу над ворогами, яку надав Ізраїлю Бог, коли він своєю могутністю розвіяв ворожі сили («лук сокрушил і потрощив зброю»). За твердженням біблійних істориків, у цьому псалмі описано реальні події, що сталися за царювання царя Йосафата. Під час нападу на Ізраїль об'єднаних племен і царств, між ними сталися настільки сильні протиріччя, які призвели до громадянської війни у стані ворога Ізраїлю. Тому перемога дісталася євреям практично без боротьби і вони з повним правом могли приписати її божественному втручанню -- тому, що Господь «розвіяв» ворожі сили, надаючи таким чином перемогу Ізраїлю [4].

Псалом 45/9-12

1. Прийднте і видіте діла Божія, яже положи чудеса на землн:

2. от'ємля брані до конца землн, лук сокрушит і сломит оружіє, і щити сожжет огнем.

3. Упраздннтеся і разумнйте, яко Аз єсм Бог: вознесуся во язиціх, вознесуся на землн.

4. Господь сил с нами, Заступник наш -- Бог Іаковль.

Обираючи останні рядки псалму, композитор виділяє переможну силу Бога, звертає увагу на невідворотність його покарання тим, хто прямує на обраний народ з мечем. І далі наголошує на тому, що Бог застерігає ворогів до подальших нападів, зважаючи на його могутність. Аналіз тексту, який обрав Березовський, допомагає уточнити час його створення. А це, у свою чергу, допоможе визначити стилістику творів композитора, прив'язавши їх до важливих періодів його життя.

Такий текст пасує не стільки до мирного богослужіння, скільки до вшанування переможних воєнних дій. Змалювання гніву Господнього, його безпосереднього знищення ворогів говорить про військові події у житті держави, які потребували оспівування в урочистій великій концертній формі. Виходячи з тексту, можна припустити, що концерт було написано під час переможних дій російської армії у першій російсько-турецькій війні 1768 -- 1774 р.: це перемоги кінця 1769, 1770, 1771 років, а також події 1774 р., що завершилися Кучук-Кайнарджийським мирним договором, за яким Росія отримувала значні територіальні та політичні переваги. Отже, текстовий аналіз звужує часові рамки створення концерту до початку 1770-х років. У цей час композитор перебував в Італії і, як відомо, відправляв до театральної компанії у Санкт-Петербург хорові твори (переважно концерти) у вигляді звіту про свою роботу. Або ж цей концерт був створений у другій половині 1774 р. у Санкт-Петербурзі. Хоча, це не впливає на визначення стилістики Березовського, оскільки його стиль ще не помінявся і загалом не відрізнявся від творів італійського періоду. березовський композитор біблійний хоровий

«Приідіте і видіте діла Божиї» -- це урочистий, величальний концерт, в якому переважають почуття радості за отриману перемогу та гордості за те, що народ має такого усемогутнього заступника, який карає ворогів. Музика твору яскраво концертна. Вона складається з ряду колоритних епізодів, кожен з яких змальовує свій неповторний характер. Переважають рухливі, гучні епізоди з потужними динамічними хвилями: в кульмінаційній точці -- грізні високотеси- турні унісони. Мінлива фактура вирізняє кожен характерний нюанс, протиставляючи ансамблеве й туттійне звучання, начебто обігруючи вагомі слова з різних сторін. На цьому загальному урочистому фоні помітно вирізняються заспокійливі, зосереджені епізоди, які примушують прислухатися до «тихо кульмінаційного» способу підкреслення думки, і які виразно розчленовують структурні елементи.

Музичний потік кожного епізоду пружно спрямовується до кульмінаційного моменту, після якого слідує емоційний спад, що заокруглює структурну побудову. Через це виклад матеріалу сприймається як драматична оповідь, емоційно захоплююча і формально виразна. Весь цей багатоепізодний матеріал вкладений у велику за обсягом першу частину, що у п'ять разів перевищує останню, яка представлена у вигляді фуги. Тобто концерт складається з двох частин. Така двочастинність загалом не характерна для концертів Березовського, у яких переважає багаточастинність. Лише ще у двох чотириголосних концертах прослідковується подібна тенденція, що мабуть пов'язане з особливостями відтворення специфічного тексту (двочастинними є майже усі причасні вірші композитора, що, безумовно пов'язане з особливостями службового тексту). У цьому концерті весь багатозначний фокус сконцентровано у першій частині, яка структурно сполучає партесний стрічковий розвиток попередньої доби з поемними композиціями наступної епохи. Тут показовим є виразна, навіть опукла образність та зразкова технічна дос-коналість. Березовський наче хоче найяскравіше описати зміст біблійних строф, при прочитанні яких у нього виникає віяло музичних асоціацій, які він не встигає подати усі, тому часто «застрягає» на важливих словах, об- ігруючи їх різною музикою: «приідіте і видіте діла Божиї» -- проводиться чотири рази (один на відстані), то стрибкоподібно по тонах тоніко- домінантового тризвуку, то хоральним викладом, миготячи прозорим та щільним звучанням Solo -- Tutti, перекидаючи наголос («приідмте» - «приідіте»), граючи динамікою та поліфонічними включеннями.

Так само кількаразово зі зміною контенту об- ігрується наступний епізод «яже положи чудеса на землі» («які руйнування вчинив на землі»). Стрімкий рух прямує до кадансу, що закінчується словами «на землі». Здавалося б, що після цього проситься наступний епізод з іншим текстом. Але композитор несподівано повторює ці слова з ритмічним заповільненням. І, розшифровуючи намір композитора, сповільнюємо рух та стишуємо динаміку. Каданс набуває неочіку- ваної вагомості, неначе мудрий батько, напучувано погойдуючи пальцем, научає неслухняних дітей: «на землі» -- тобто серед людей, там, де це стосується кожного. Зрозуміло, що епізод закінчився (Приклад № 1).

За таким же принципом побудовано наступний великий епізод, що також складається з кількох дрібних побудов. «От'ємля брані» («припиняя війни») проголошується кількаразово, сходячи у високу теситурну зону, що звучить як наказ, заклик до припинення насильства. Збудження нарощується, проголошується каральний текст: «лук сокрушит і сломит оружіє і щити сожжет огнем». Гнів Божий в кульмінації гримить нищівним гучним унісоном (верхнє «фа» у низьких голосів), що начебто змітає усю людську зброю. Це емоційна кульмінація концерту, гнівний фокус гучності, після якого напруження спадає і текст набуває більш повчального характеру, немов би для заспокоєння наляканих людей: «Упразднітеся і разумійте, яко Аз єсм Бог» («Зупиніться і пізнайте, що Я -- Бог!»). Так само, як і у попередньому епізоді, Бог неначе кількаразово повторює, щоб втовкти неразумним: «упразднітеся і разумійте». Після чого так само вагомо і повчально, з уповільненням промовляється незаперечне: «Яко Аз єсм Бог!». Знову вагомий каданс, значить кінець чергового епізоду (Приклад № 2).

Наступний епізод -- констатація величності Бога, його незаперечної могутності й значущості: «вознесуся во язиціх, вознесуся на землі» («піднесусь між народами, піднесусь на землі»). Знову імітації, що групами голосів поперемінно «наздоганяють» один одну, поспішаючи звеличити Господа. Повертається первісний величальний характер, рух набуває початкової стрімкості, настрій -- початкової збудженості, ряд імітаційних побудов наче прямує до урочистого фіналу. Але на емоційному гребені промовляється інший текст: «Господь сил, Господь сил с нами!». Цей епізод доступно інтерпретувати по різному. Або ще збільшуючи збудження, доходячи до скандування тексту, щоб посилити відчуття того, що Господь перебуває серед людей, з ними! Але можливе й інше прочитання цього тексту: люди нарешті зрозуміли, що Господь перебуває з ними і це настільки їх вразило, що наступило осяяння, яке можливо передати лише раптовою «тихою кульмінацією», що, на нашу думку, переконливіше передасть авторську думку. Тоді цей крихітний епізод у чотири такти має прозвучати захоплююче тихо і у абсолютно уповільненому темпі. Але у такому разі цей епізод, з одного боку кардинально контрастуватиме усьому попередньому руху, підводячи вагомий підсумок усьому сказаному раніше, з іншого -- готуватиме наступну рухливу, активну фугу. Прикладів такого концентрованого епізоду, що відділяє весь інформаційний передуючий матеріал перед заключною фугою у концертах Березовського (і його наступників) безліч. І це дозволяє виділити його у окремий епізод, як самостійну структурну одиницю.

Завершує концерт рухлива, енергійна фуга, що є особливістю майже усіх хорових концертів Березовського. Проте ця фуга має ряд особливостей, які вирізняють її від інших. По-перше, мелодика теми цієї фуги має посилений пружний характер через широкі октавні стрибки, які нагадують як інструментальні теми, так і оперні аріозні. Їх присутність посилює акценти у темі, що робить її більш емоційно напруженою, дієвою. Також Березовський посилює напруження через надзвичайно стислу стретту у репризі, коли голоси буквально «наступають» один на од- ний кожної долі вісім разів на витриманому басу. Дуже сильне напруження, що створюється цим прийомом, потребує надяскравої кульмінаційної розв'язки. Проте композитор, після невеликої заключної кульмінації, сюрпризно буквально розчиняє емоційний рух терасним динамічним стишенням, коли заключне протискладення «заступник, заступник наш Бог, заступник наш Бог Іаковль» з кожним проведенням сильно стишується аж до повного зникнення (до трьох ріано). Зважаючи на збережений рухливий темп, таке стишення створює прямо зорове враження буквального «зникнення» звучання. Цікаво, що Бе- резовського наслідує цей прийом у свого попередника Андрія Рачинського, який використав його у заключній фузі свого концерту «Не отвержи мене во время старости».

З виконавського боку цей концерт є одним з найважчих через його теситурну складність: перебування крайніх високих голосів у високих теситурних зонах (часті педалі), важливі мелодичні проведення на перехідних нотах, чого не так багато в інших творах композитора. Це може свідчити як про дещо експериментальний характер твору, так і про його замовний характер, коли він створювався у вкрай стислі строки.

Як бачимо, концерт є структурно неоднозначним, таким, що допускає інтерпретаторські різночитання, як на рівні форми, тобто змістовної концепції твору, так і у виконавських деталях. Це робить кожне виконавське прочитання концерту унікальним, навіть таким, що може відрізнятися кардинально.

Питання, які виникають у концерті стосовно нотного тексту, інтерпретаторських різночитань, наявності чи відсутності сольних епізодів -- це питання типові для концертів Березовського, які присутні у кожному його концертному творі. У цьому ж концерті ці питання набувають більшої гостроти через відсутність віднайдених дублюючих поголосників -- віднайдено тільки чотири по- голосника по одному на кожну партію, що допоки унеможливлює точне відтворення авторського тексту у сольних епізодах. Ці питання будуть зняті лише після віднайдення дублюючих поголосників, а ще краще -- авторського нотного тексту.

Незважаючи на це, концерт «Приідіте і ви- діте» є, безперечно, видатним хоровим твором і його знахідка не тільки доповнює наші знання про українську хорову музику 18 ст., але й надає хоровим колективам цінний репертуарний твір -- велику циклічну хорову форму у вигляді чотириголосного концерту.

Висновки і пропозиції. Виконавчий аналіз концерту «Приідіте і видіте» показав, що Бере- зовський створює цей твір у зрілому (як для фахівця) віці, набувши достатньо знань і вмінь стосовно композиторської майстерності: він відбирає з 45 псалму лише ті вірші, які йому потрібні для втілення задуму; фуга цього концерту є зразком віртуозного володіння складною поліфонічною формою, де він використовує різноманітні, часом сміливі прийоми; до позитивних моментів можна віднести майстерне володіння композитором фактурним простором: співвідношення Tutti -- Solo націлене на обігрування характерних ситуацій, що суттєво поглиблює загальну виразність твору; використання виразних та різноманітних мотивів.

З іншого боку, видно, що композитор ще перебуває у пошуку виразності: це і невизначена структура текстової частини концерту, і певна мотивна й фактурна повторність, і завищена, часом незручна теситура.

Загалом, концерт, безумовно, стане окрасою репертуару любого достатньо підготовленого хорового колективу. Подальші перспективні дослідження повинні привести до повернення повного тексту концерту, а в ідеалі -- до віднайдення оригіналу автографу, коли будуть розв'язані текстові дискусії.

Список літератури

1. Березовський М. Соната для скрипки і чембало / Публ., розшифровка та ред. М. Степаненка. - К., 1983. - 124 с.

2. Корній Л. Історія української музики. Ч. 2 (друга половина XVIII ст.). - К., Харків, Нью-Йорк: Вид-во М.П. Коць, 1998. - 387 с.

3. Лебедева-Емелина А. Русская духовная музыка эпохи классицизма (1765-1825). Каталог произведений. - М.: Прогресс-Традиция, 2004. - 655 с.

4. Лопухин А.П. Толковая Библия. Том 4. Толкование на Псалтирь. СПб., 1907 г. - С. 225-226.

5. Рыцарева М. Композитор Максим Березовський. Жизнь и творчество. - Л.: Музыка, 1983. - 141 с.; Рыцарева М. Максим Березовский. Жизнь и творчество композитора. Изд. 2-е, пересм. и доп. - СПб.: Композитор, 2013. - 225 с.

6. Шреєр-Ткаченко О. Історія української музики. Ч. перша. Розвиток української музичної культури від найдавніших часів до середини ХІХ ст. - К.: Муз. Україна, 1980. - 198 с.

7. Шуміліна О. Стильова динаміка української духовної музики XVII-XVIII ст. За матеріалами рукописних колекцій. Донецьк, 2012. - 299 с.

Размещено на Allbest.ru