Специфіка використання наочності в період навчання грамоти

У початкових класах застосування наочності має на меті: збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Відповідно до функцій наочності засоби унаочнення також дуже різноманітні: предмети та явища навколишньої дійсності; дії вчителя й учнів, що демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким обладнанням користуватися; зображення реальних предметів - різноманітні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону й символічні зображення - карти, таблиці, схеми, креслення, картки з математичною символікою.

До наочних засобів належить також інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис, радіо, телепередачі. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення.

У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої "плюси" і "мінуси", і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці.

У навчальних програмах з предметів дається, як правило, перелік наочності та навчального обладнання.

Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно "працював" на досягнення мети уроку.

Як відомо, найперша властивість сприймання - вибірковість. Завдяки запитанням учителя, попередньому досвіду учень вихоплює зором, слухом ті чи інші сторони спостережуваного. І чим менша дитина, тим більше значення мають конкретність і особистісна значущість установки вчителя на сприймання. Не можна залишити поза увагою і вплив фону на якість сприймання. Наголосити на цьому спонукає поширене серед класоводів прагнення всіляко прикрашати роздавальний матеріал (квіточки, замальовки, аплікації). Але ж це відволікає увагу учнів! Адже навчальна сутність картки, таблиці має чітко проглядатися. Водночас на схемах-опорах добре використовувати змісторозрізнювальні властивості кольорів, умовні позначення для виділення головного, зв'язків між елементами схемну

Мета: Як доцільно і зрозуміло використовувати наочність у початкових класах. Які види наочності використовують при навчанні грамоти.

Об`єкт дослідження: є процес використання наочності у початкових класах.

Предмет дослідження: наочність як основний вид у початкових класах.

Розділ 1. Використання наочності

Таблиця слів, розміщених за подібністю

Уточнення на уроці взагалі, а в молодших класах особливо, є невід'ємною частиною навчального процесу. Чим більше органів чуття бере участь в акті сприймання, тим міцніше і швидше засвоюють діти новий матеріал.

Ушинський К. Д пише, як уже було сказано: " Дитина... мислить, фарбами, барвами, звуками, відчуттями взагалі." Тому не треба позбавляти дітей цієї можливості, а сприяти формуванню понять у них на основі конкретних предметів, уявлень, фактів.

Найбільш поширеним видом унаочнення є класи дошка, на якій вчитель чи учень записують слова, речення для аналізу, креслять схему чи малюнок. Красиве зразкове письмо вчитель на дошці - це теж вид унаочнення, учні й самі пишуть, красиво на дошці та в зошитах, коли вчитель привчає їх до цього письма на дошці.

Використання кольорові крейди, виділення способом підкреслень, або особливим шрифтом допоможе учням звернути увагу на те, що вчитель наголошує, що є головним в даному матеріалі. Дошка також служить унаочненням, коли на ній учитель креслить схему, таблицю, або пише завдання для учнів. Тому має значення зорова, моторна пам'ть, коли учні і бачать написано чи накреслено, і спостерігають процес його написання.

Розділ 2. Використання наочності у першому і третьому класі, з використанням загадок, приказок, скоромовок і ребусів, як вид наочності

2.1 Застосування наочності у 1 класі

Про кота.

Важливим засобом підвищена ефективності навчання дітей, розвитку їхній самостійності, зацікавленості рідною мовою є застосування на уроках унаочнення, зокрема таблиць.

Для молодших школярів таблиці з мови мають відповідати сучасним вимогам розвивального навчання. Вони мусять містити значний за обсягом матеріал і сприяти активному засвоєнню знань з мови, а також загальному розумовому розвитку дітей. Таблиці, особливого до уроків повторення й узагальнення програмового матеріалу, слід виготовляти з урахуванням елементів програмування і проблемного навчання. Так, у третьому класі на початку року повторюється тема "Звуки і букви. Алфавіт".

Третьокласники не тільки повторяють те, що вивчили у 1-2 класах, а й систематизують знання, практично усвідомлюють звуки і букви як сегменти "системи систем", отже, поглиблюють і закріпляють вивчене раніше.

Для систематизації знань третьокласників учитель ставить перед ними, наприклад, завдання проаналізувати і зробити висновки:

чим відрізняється група букв і, и, о, е, у, а від групи букв є, ю, я;

чим подібні буква ї до букв є, ю, я і чим відрізняється від них;

які букви можуть стояти після апострофа (скільком звукам такі букви відповідають - одному чи двом);

де у слові стоять букви я, ю, є що передають по одному звукові [a], [у], [е].

Ці і подібні запитання активізують інтелектуальну діяльність учнів. Таблиця ж допоможе їм вести самостійний пошук. Третьокласники, скажемо, дійдуть висновку, що букви є, я, ю передають по два звуки, якщо стоять на початку слова, після апострофа і після голосного.

Формування навички читання - тривалий і складний процес, що потребує постійної, неослабленої уваги до занять і забезпечується перед усім добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами введення уроку.

Саме тут і застосовує класовод загадки, прислів'я, приказки, скоромовки, ребуси, чистомовки, ребуси, кросворди, анаграми, метаграми вірші, які містять багатющий пізнавальний матеріал.

Скоромовки, приказки, чистомовки рекомендуються, як вправи для розвитку мовленнєвого апарату, відпрацьовування виразної дикції. Загадки, ребуси, кросворди, мета грами, анаграми - це захоплива гра, змагання на кмітливість. А прислів'я та приказки містять у стислі формі неабиякий життєвий сенс і мудрість.

Можливості використання такого матеріалу в ході уроків читання практично не обмежені: і при ознайомлені з новим звуком, і в словникових вправах, і для додаткового читання за темою занять, і для закріплення нового матеріалу… Вчитель має, можливість добирати, використовувати диференційовано пропоновані завдання за граматичними, розвивальними та виховними вимогами уроку.

На організацію уроку, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. Гра організовує, привчає учнів до порядку, підвищує активність, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. На уроках проводять ігри, під час яких діти вправляються в моральних вчинках. В ігрових ситуаціях вони виконують обов'язки бригадирів, майстрів, командирів, прикордонників, контролерів, космонавтів і відповідно виявляють свої заняття та вміння. Майстер керує ділянкою, виробництвом, відповідає на якість праці своїх робітників. Контролер перевіряє продукцію, вилучує брак.

На уроках письма, аналізуючи тексти, написані на дощі, діти на хвилину стають прикордонниками, вони уважно вдивляються у написане. Якщо знаходять, помилку "вбивають" її хлопанням в долоні. Одразу ж пояснюють, чому треба писати так, а не інакше "розвідники" можуть "розмінювати поле", ліквідувати помилки, щоб успішно рухатися далі.

У всіх ігрових ситуаціях обов'язковою умовою для підсилення їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.

Використання загадок допоможе вчителям зробити урок навчання грамоти цікавими, а також і засвоєння матеріалу - більш глибше та міцніше. Адже загадки - це стислі поетичні запитання, де приховані формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їхніх властивостей, часом ледь помітних.

Загадки - це є розваги

У знань перевірка

Часто відповідь знайдеться,

Та часом є - "дірка"

Не мусить відгадати,

Якщо не можливе

Тоді у відгадках знайдеш

Усе, що важливе

Відповідні є готові

Тільки пошукайте

І в той спосіб трохи знання

Про те, "щось" придбайте.

Що спонукає дитину вдуматись у кожне слово, порівнювати його з іншими, знаходити подібність і відмінність, виділяти головне у спостережені за природою.

Загадки завжди поетичні, легко запам'ятовуються. У ході розгадування дитина виконую ряд мислительних операцій: аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення. Загадки корисні ще й як засіб мовного розвитку дітей, збагачення словника. Цікава вигадка і несподівана відгадка викликає позитивні емоції. Тому можна використовувати загадки для опрацювання нового матеріалу.

Загадки до кожного звука можна добирати так, щоб він стояв у різних позиціях (початку, середині, у кінці слова) позначав би твердий та м'який приголосні.

Дуже люблять шестилітки складати звукову модель слова - відгадки з фішок - індивідуально чи парами. А якщо слово відгадка містить вивчені літери, то його можна викладати з розрізної азбуки. Цей вид роботи особливо корисний у класах - комплектах, де на самостійну роботу виділяються чимало часу. Тут учні вчаться допомагати один одному.

Для навчання і виховання школярів зроблено добірку прислів'їв та приказок, у яких виражено мудрість і життєвий досвід багатьох поколінь. Вони легко запам'ятовуються, бо майже завжди побудовані на співзвучності слів. Робота над прислів'ям і приказками сприяє розвитку самостійного мислення і мовлення учнів.

Для розвитку мовного апарату дитини, постановки правильної артикуляції звуків народна педагогіка здавна використовувала скоромовки. Це невеликі прозові або віршовані твори, побудовані на алітераціях. Специфіка скоромовок - дуже швидке промовляння їх.

Зміст скоромовок нескладний, пов'язаний з повсякденним життям людини, природою, близький і зрозумілий дітям. Простота змісту та ігровий характер полегшують сприймання їх дітьми, викликають інтерес до цікавих прав, які за висловом Ушинського, допомагають розвинути в дітях чуття до звукових красот рідної мови.

Методика роботи зі скоромовками передбачає спочатку ознайомлення зі змістом, заучування напам'ять з чітким і повільним вимовлянням звуків і поступовим наростанням темпу мовлення до дуже швидкого.

Своїм цікавим змістом увагу дітей привертають лічилки та мирилки. Вони використовуються переважно на початку рухливої або дидактичної гри і сприяють налагодженню ритму дихання, енергійної артикуляції мовного апарату, чіткому промовленню слів, створюють у дітей гарний настрій.

Лічилки нерідко смішні за змістом - дотепні перекручені форми слів своєю незвичайністю викликають веселощі. Крім того, мають дуже відчутну ритмічну побудову. Їх такт іноді супроводжується притупуванням, плесканням у долоні, ударами ціпка об землю. Це дає змогу використовувати лічилки для фізхвилинок.

Раз, два - усі пірнають

Три, чотири - виринають

П'ять, шість - на воді

Кріпнуть крильця молоді

Сім, вісім, що є сили -

Всі до берега приплили,

Дев'ять, десять - розгорнулись

Обсушились, потягнулись

І розбіглись хто куди.

Мирилки відіграють важливу роль в естетичному вихованні учнів. Вони вчать доброзичливості, чемності, вмінню запобігати конфліктам.

Тобі яблучко, мені грушечка

Не сварімося, моя душечка.

І в лічилках, і в морилках учні можуть шукати слова з виучуваним звуком, називати місце звука в слові, аналізувати його.

Ребус - це задача - загадка, в якій текст представлено зображення предметів, нотами, цифрами, буквами та іншими знаками.

Ребус - це рід розваги

То загадки образкові,

Букви, слова і малюнки,

Зору вправи це - чудові.

Ребуси використовуються для диференційованого підходу.

Відгадування їх розвиває кмітливість, спонукає до самостійних пошуків, творчого мислення. Згодом ребуси знадобляться для організації дозвілля, як у групах продовженого дня, так і в дома.

Ребуси виготовляють на великому аркуші паперу. Спочатку відгадують легші, а потім важчі. Якщо зацікавити учнів, то вони зможуть самостійно складати їх.

Методика роботи над розгаданими словами подібна до роботи над словом - відгадкою до загадки.

Проблема підвищення ефективності навчання грамоти шестиліток привертає особливо увагу психологів, дидактів, методистів, учителів. Усі компоненти пізнавальної діяльності дітей цього віку цілковито залежать від їхньої психолого фізіологічного стану. Тому слід добирати такі форми і методи навчально пізнавальної діяльності, які повністю відповідали віковим особливостям, і тоді процес пізнання для шестиліток стане радісним, цікавим і захоплюючим.

Висновки

Розповідь про чванькувату букву під час показу ілюстративного матеріалу букв

Була собі на світі Мудра Людина. Вона придумала букви. Вирізала їх з березової кори, склала в козубець і думає: ось піду завтра до людей і навчу їх читати й писати.

Минула ніч. Зібралася Мудра Людина йти до людей. Треба, думає, розташувати букви в такому порядку, щоб людям легше було вчитися читати. Розкладає букви: а, б, в... Думає, Як найти такий порядок, щоб кожна буква підказувала, яка сусідка іде за нею.

Усі букви лежить смирно, чекають на свою чергу. Одне тільки Я витерпіть не може. Вже лізе в руки Мудрій Людині й нагадує про себе: а Я куди.

Розгнівалась Мудра Людина й каже:

Ну, з тобою лиха не оберешся. Сиди й жди своєї черги.

Та букві Я нетерпеливиться:

А чого мене забуваєш?

Подумала Мудра Людина й каже:

Я буде на останньому місці.

Період навчання грамоти - найважливіший і найвідоміший у житті дітей, у розвитку мовлення і мислення, у формувані особистості. Вони вчаться читати і писати, а знання, уміння й навички, здобуті в ході оволодіння грамотою, стають основоположними для успішного навчання в наступних класах.

Життєвий досвід учнів першого класу невеликий, уявлення про оточення нечіткі, обмежені, вузькі.

"Дитина, - за висловом Ушинського, - мислить форми, фарбами, звукам, відчуваннями..."

Мета: Поняття про предмети в дитини створюються у зв'язку з формою, кольором, звуками даних предметів. Абстрактні поняття для дитини недоступні, вони створюються в неї поступово, внаслідок спостереження над навколишнім життям, внаслідок вивчення предметів, речей, явищ, в оточені яких перебуває дитина. Це вимагає від учителя максимального використання наочності в процесі навчальної роботи.

Об'єкт дослідження: Наочність виступає для дитини фіксованим уявленням і ним допомагає зосередитись на думках, не губити змісту при зусиллях, виразити його словами.

Предмет дослідження: Навчання допомагає дитині формувати і виразити власні думки словами, полегшує тренування у їх вимовлені.

Ушинський писав: "Дитяча природа виразно вимагає наочності. Вчіть дитині яких-небудь п'ять невідомих їй слів, і вона буде довго і даремно мучитися над ними; але зв'яжіть з малюнком двадцять таких слів і дитина засвоїть їх на льоту."