Главная
База знаний "Allbest"
Педагогика
Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на території Кіровоградської області
Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на території Кіровоградської області
Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.12.2013 |
| Размер файла | 4,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні
- 1.1 Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті
- 1.2 Розвиток дошкільної освіти після 1917 року
- 1.3 Структура дошкільної освіти в Україні
- Розділ 2. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні
- Розділ 3. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства перед вітчизняними дошкільними навчальними закладами постали нові завдання, зумовлені входженням України до міжнародного освітнього простору.
Освіта - основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.
Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. За роки незалежності на основі Конституції України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття").
Первинною складовою системи безперервної освіти в Україні є дошкільна освіта.
Дошкільний вік - значний період дитинства. У порівнянні з періодом раннього віку соціальні та духовні потреби дитини різко посилюються. Підсумок розвитку дітей дошкільного віку - сформована готовність їх до життя, до навчання в школі. Тому дослідження географії та умов розвитку закладів дошкільної освіти є надзвичайно актуальним.
Об'єкт: дошкільна освіта як складова освітньої системи України та Кіровоградської області.
Предмет: особливості територіальної організації та перспективи розвитку дошкільної освіти в межах Кіровоградської області.
дошкільна освіта україна розвиток
Мета даної курсової роботи полягає у виявлені закономірностей розміщення і розвитку закладів дошкільної освіти в межах Кіровоградської області.
Завдання:
- на основі аналізу різноманітних джерел уточнити зміст поняття "дошкільна освіта" та виявити її місце у загальній структурі освітньої системи України та Кіровоградської області;
- здійснити історичний екскурс розвитку дошкільної освіти в Україні;
- проаналізувати класифікацію дошкільних закладів за їх функціями;
- дослідити географію закладів дошкільної освіти в межах України та Кіровоградської області;
- виявити основні проблеми пов'язані із функціонуванням закладів дошкільної освіти в межах Кіровоградської області;
- на основі урядових документів визначити шляхи розвитку і удосконалення системи дошкільної освіти в Кіровоградській області.
Під час написання роботи використані такі методи дослідження або аналізу: історико-географічний і ретроспективний аналіз, порівняльний аналіз, метод аналізу документації, системний метод аналізу, аналітично-статистичний, картографічний метод.
Особистий внесок полягає у створення картографічного матеріалу, який відображає географію розміщення закладів дошкільної освіти України та Кіровоградської області.
Курсова робота складається з вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, використаних джерел та додатків.
Розділ 1. Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні
1.1 Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті
Перші дошкільні заклади, як самостійні навчально-виховні установи особливого типу, виникли в Україні тільки у XIX столітті. Є відомості, що у Полтаві в 1839 році було відкрито притулок, куди приймали дітей безоплатно від 3 років. У цьому притулку діти перебували з 7 години ранку до 21 години влітку, а взимку з 7 години до 20 години.
Перший дитячий садок в Києві організувався 1 вересня 1871 року. Його відкрили сестри Ліндфорси - Марія і Софія (пізніше за чоловіком Русова - видатна українська діячка в освітній справі) [1]. В ньому виховувалися діти з українських інтелігентських родин, і був він водночас осередком національної культури України.
В Україні Київ до революції був центром дошкільної роботи. Там діяли різноманітні товариства та організації, а саме: Товариство народних дитячих садків, Фребелівське товариство, різноманітні ліберально-філантропічні організації. Метою їхньої діяльності була боротьба з бездоглядністю дітей. Дитячі заклади були двох типів: платні для заможних верств населення і безплатні - для бездоглядних дітей з бідних сімей, які повністю чи частково утримувались на кошти товариств і організацій [3]. Відсутність державного фінансування свідчила про те, що дитячі садки як суспільно-виховні заклади приживалися дуже важко, відкривалися повільно, а кількість їхня була незначною.
В Західній Україні питання про організацію дошкільного виховання вперше порушила Н. Кобринська на жіночому вічі у Стрию 1891 року. Того ж року з ініціативи священика Кирила Селецького в селі Жужілі Сокальського повіту був організований перший на Галичині дитячий садок. В 1902 році відкрито перші дитячі садки у Львові. З того часу і почало розвиватися в Галичині дошкільне виховання [1].
У 90-х роках XIX століття в Україні земства почали відкривати дитячі ясла. Спочатку ці установи відкривались переважно на час літніх робіт, а згодом вони стали працювати протягом року. Наприклад, Полтавське губерніальне земство відкрило дитячі ясла у 1897 році [1]. Але якщо порівнювати інтенсивність земського руху, спрямованого на відкриття шкіл, із рухом, спрямованим на відкриття установ дошкільного виховання, то зразу видно епізодичність і значно меншу ефективність діяльності земств у царині дошкільного виховання. Через те, що організація діяльності та робота земських дитячих установ реґламентувалась постановами волосних, повітових та губернських земських зібрань, недооцінювалось значення виховання дітей дошкільного віку.
Кінець XIX початок XX століття - це період розвитку та формування системи суспільного дошкільного виховання в Україні. Цей час характеризується відкриттям народних дитячих садків для різних верств населення з ініціативи і на кошти приватних осіб та педагогічних товариств. Прогресивна педагогічна громадськість вимагала від уряду введення дитячих садків у державну освітню систему і державне фінансування. Проте ці зусилля були марними - Міністерство народної освіти обмежувалося обіцянками у справі розвитку дитячих садків.
Тільки з поваленням царизму відкрилась для українського народу можливість приступити до будівництва дошкільних установ - дитячих садків, майданів, клубів - на ґрунті національного оточення дитини: рідної мови, пісні, гри. У містах і селах почали відкриватися ці установи на кошти міських та сільських громад. В перші роки після революції уряд постійно приймав постанови, які істотно впливали на структуру органів управління народною освітою.
1.2 Розвиток дошкільної освіти після 1917 року
Після революції (жовтень 1917 року) новий уряд розгорнув широку діяльність щодо створення державної системи дошкільного виховання. Рада Народних Комісарів з перших днів радянської влади приступила до реформування народної освіти. II з'їзд Рад призначив першого Наркома освіти - А.В. Луначарського. Управлінням народною освітою займалася державна комісія з народної освіти, котра була створена 9 листопада 1917 року. Серед відділів цієї комісії був відділ дошкільного виховання та допомоги, який очолювала Д. Лазуркіна. Таким чином, суспільне дошкільне виховання ввійшло в державну систему освіти. Діяльність цього відділу була спрямована на пропаганду дошкільного виховання, підготовку дошкільних працівників організацій дитячих установ, якими слід було охопити всіх дітей до 8 років і на виконання плану "організації справи дошкільного виховання" [5]. В 1917 році, згідно з Постановою тимчасового уряду, який фактично контролював ситуацію в Україні, створено земські управи, які стали повноцінними закладами місцевого самоуправління. Губернські та повітові земства створювали ради освіти, котрі повинні були займатися роботою культурно-освітніх закладів. До компетенції повітових рад освіти відносились фінансові питання, створення мережі дошкільних, шкільних, позашкільних закладів. У листопаді 1917 року вийшов ІІІ Універсал, яким проголошено освіту УНР. В цей час Генеральний Секретаріат Освіти звернувся до губернських, повітових земств і міських управ з пропозицією про скликання в грудні 1917 року наради зі справи організації народної освіти в Україні. Від кожного губернського і повітового земства був 1 представник. На нараді затверджено "План управління освітою в Україні".
У грудні 1917 року Наркомос опублікував декларацію "Про дошкільне виховання", у якій йшла мова про те, що суспільне (безкоштовне) дошкільне виховання повинно розпочинатися від народження дитини і повинно здійснювати її всебічний розвиток. Ця декларація вводить дошкільне виховання в загальну систему народної освіти і визнає його як складову частину всієї шкільної системи. Це є початком суспільного дошкільного виховання. В Декларації відмічалось, що "система дошкільного виховання повинна бути складовою частиною всієї шкільної системи і повинна бути органічно пов'язана в одне ціле з всією системою народної освіти".
Важливим кроком у становленні суспільного дошкільного виховання була підготовка відділом з позашкільної освіти і дошкільного виховання проекту "Реґламент дитячих садків". Згідно з цим офіційним документом планувалося, що суспільне дошкільне виховання стане обов'язковим і безкоштовним завдяки зусиллям департаменту [2]. Таким чином, закладався фундамент успішної діяльності державної системи суспільного дошкільного виховання.
У 1917 році при Центральній Раді утворюється Генеральний секретаріат освіти України (з 8 січня 1918 року - Міністерство народної освіти), яку очолив І. Стешенко. Значний внесок у розвиток дошкільного виховання на той час зробила С. Русова, котра очолювала відділ дошкільного виховання та позашкільної освіти і проводила в життя лінію українізації народної освіти.
В січні-лютому 1918 року була спрощена система управління народною освітою. Навчальні заклади передані радам народних депутатів, а пізніше - у відомство Наркомосу. При місцевих радах створювалися відділи народної освіти [5]. Ради існували здебільшого в губернських центрах. У повітових, а також у волосних центрах діяли воєнно-революційні комітети - ревкоми. Провідниками політики Наркомосу УРСР на території губерній були відділи народної освіти губвиконкомів, які за Постановою IX Всеукраїнського з'їзду Рад (1925 року) були ліквідовані в зв'язку з утворенням округів та районів. Відділи народної освіти як реґіональний орган управління освітою включали в себе завідуючого відділом, загальний підвідділ, підвідділ соціального виховання, куди входила секція дошкільного виховання, підвідділ позашкільної освіти та діяли в різних місцях України в різні часи. Наркомос в 1918 році організував тримісячні курси підготовки інспекторів з дошкільного виховання для обласних відділів народної освіти. Особи, котрі закінчили ці курси, на місцях проводили підготовку дошкільних працівників. Отже, Наркомос керував організацією суспільного дошкільного виховання.
У червні 1918 року Раднарком підписав Декрет, згідно з яким всі державні, суспільні і приватні заклади дошкільного виховання передавалися у відомства Наркомосу і тим самим включалися в систему народної освіти як її перша ланка. Виховна робота проводилася в дошкільних установах здебільшого за педагогічною системою Фребеля і Монтессорі і за тими вказівками, які містив у собі "Порадник діяча позашкільної освіти і дошкільного виховання", що його випустив в 1918 році відділ дошкільного виховання при Міністерстві народної освіти [1].
До кінця 1918 року в Україні працювало близько 140 дитячих садків [2]. Наркомос взагалі та дошкільний відділ зокрема організовували роботу на всій території радянської держави, проводили республіканські наради завідуючих місцевими дошкільними підвідділами, випускали інструктивні матеріали з досвіду роботи. З 1918 року по 1922 рік з ініціативи та за активної участі Д. Лазуркіної видавався "Бюлетень дошкільного відділу Наркомосу", в якому доводились до провінцій оперативні вказівки, досвід роботи тощо.
Свої погляди на організацію роботи дитячого садка керівники дошкільних відділів різних рівнів могли висвітлити у виданій Наркомосом у 1919 році "Інструкції по веденню осередку та дитячого садка". Ця інструкція чітко розмежувала осередок і дитячий садок, вказувала на наповнюваність груп - на 1 вихователя не більше 25 дітей, а бажано 15.
Справа організації системи дошкільного виховання в реґіонах на той час була покладена на відділи народної освіти повітових революційних комітетів, котрі діяли рішуче. Їхні розпорядчі документи мали характер безапеляційності та обов'язковості до виконання. Як приклад подам мовою оригіналу один із наказів відділу народної освіти при Кам'янець-Подільському повітовому революційному комітеті:
"Наказ ч.8 Відділу Народної Освіти при Кам'янецькому ревкомі.
Реєструватися на протязі до 6-го серпня в Підвідділ Дошкільного Виховання:
1. Всім, як і бувшим так і теперішнім керівникам Дошкільних установ (дитячих садів, площадок, притулок).
2. Всім, хто закінчив курси Дошкільного Виховання.
3. Всім курсисткам курсів Дошкільного Виховання.
4. Всім, хто раніше брав участь в дошкільній праці, як в Кам'янці так і в інших місцях.
Зареєструватися в цей же термін всім дитячим дошкільним закладам - дитячим садам, площадкам, сирітським домам, притулкам. Осіб, котрі не зареєструються у вказаний термін, буде притягнуто до відповідальності. Завідуючий Відділом Народної Освіти Завідуючий Підвідділом Дошкільного Виховання Діловод".
Творцем першої системи шкільної освіти в Україні був тодішній комісар освіти Г.Г. Гринько, котрий подав вироблену ним схему освіти на розгляд Всеукраїнської наради завідувачів губернських відділів народної освіти 29 березня 1920 року, а в серпні цього ж року на ухвалу Всеукраїнської наради у справі освіти. Своєю схемою Г. Гринько ввів систему дошкільного виховання в загальношкільну систему, чим і виконав вимоги декларації "Про дошкільне виховання".
Дошкільне соціальне виховання в цій системі займає місце початкової ґрунтовної ланки. Це можемо підтвердити "Основними принципами Єдиної трудової школи" (16.10.1918 p.), в яких вказувалось, що вся система нормальних шкіл від дитячого садка до університету являє собою одну школу, одну неперервну драбину [5]. Установами соціального дошкільного виховання були: майдани різних типів, дитячі садки, клуби неповного дня, денні дитячі будинки та дитячі садки цілого дня, якими здійснювали керівництво на території міст відділи народної освіти виконавчих комітетів міських Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів трудящих, утворені в 1919 році (з 1940 року - Рад депутатів трудящих, з 1977 - Рад народних депутатів) [4]. У структурі цих відділів було дошкільне виховання. Управління освітою на території міст здійснювалось на основі рішень міських Рад і постанов вищестоящих державних органів. Міські відділи народної освіти займались організацією освіти взагалі та дошкільної зокрема. У 1921 році, в Україні, нараховувалося дітей у віці від 4 до 15 років - 7,5 млн., з них в містах - 1,5 млн., і в селах - 6 млн. Безпритульних дітей (сиріт та напівсиріт) біля 700 тис. На початок 1921 року Нарком освіти мав у розпорядженні таку кількість установ: дитячі будинки - 600 (перебувало 39 тис. дітей), дитячі садки - 500 (35 тис. дітей), школи - 21887 (2,25 млн. дітей).
У серпні 1920 р. на Другій Всеукраїнській нараді з освіти була прийнята система педагогічної освіти, яка передбачала створення педагогічних навчальних закладів. Факультети соціального виховання інститутів народної освіти повинні були готувати "кваліфікованих соцвихованців, здатних впроваджувати у життя систему соціального виховання Укрнаркомосвіти в усьому її обсязі і змісті, охоплюючи увесь "соцвиховний" дитячий вік, а також виховні, зокрема, так звані "освітні" елементи єдиного виховного процесу, в якій би формі він не протікав: у школі, в дитячому садку, клубі, на майданчику".
Перед Наросвітою стояло завдання широко розвивати будівництво нових дитячих установ, укріплювати наявну мережу шкіл. Це було продиктовано величезним ростом дитячої безпритульності в результаті громадянської війни та надзвичайною обмеженістю ресурсів держави. До кінця 1921 року Нарком освіти мав у розпорядженні: дитячі будинки - 1844 (98,9 тис. дітей), дитячі садки - 513 (27,2 тис. дітей), школи - 22601 (1,9 млн. дітей). Таким чином, 1921 рік дав великий ріст дитячих установ, що забезпечило повне або часткове матеріальне утримання дітей за рахунок держави.
Отже, при активному сприянні держави до кінця 1921 року основним типом дошкільних закладів став дитячий садок з безперервною річною роботою і перебуванням у ньому дітей, залежно від умов роботи матерів, протягом 7, 9 та 12 годин. Велика частина дитячих садків утримувалася на кошти держави і лише окрема - на кошти підприємств та господарських організацій. Крім дитячих садків, існували інші форми суспільного дошкільного виховання: дитячі літні та зимові майданчики, дошкільні групи, вечірні дитячі кімнати при пунктах ліквідації безграмотності в клубах. Стали виникати дитячі садки і дитячі сезонні майданчики в селах, що одержали надалі значний розвиток. Число дітей в дитячих садках на кінець 1921 року зменшилась у зв'язку із тим, що круглі сироти переводились у дитячі будинки.
Дитячий будинок був призначений служити "маяком" соціального виховання, а всі інші установи соціального виховання (дитячі садки, клуби, школи) вважалися установами перехідного типу, які мали орієнтуватися на дитячий будинок і наближатися до нього. Проте пізніше з'ясувалося, що дитячий будинок не може бути "маяком" соціального виховання з двох причин: держава не мала відповідних коштів для утримання дитячих будинків; педагогічна сторона дитячого будинку мала низку негативних сторін, а саме: комплектувалась механічно, єдина ознака, що об'єднувала дітей, це безпритульність. За добу нової економічної політики дошкільні установи перейшли на місцеві бюджети, на утриманні держави залишилися лише установи для дефективних дітей. У цей період дитячий будинок повністю втрачає значення "маяка", але зберігає чільне місце як установа для безпритульних дітей [1].
Функції управління освітою на території району в 1923-27 роках здійснював культурно-соціальний відділ, який входив до складу виконавчих комітетів районних Рад депутатів трудящих [4]. В лютому 1924 року проведена Всеукраїнська нарада завідуючих губернськими відділами соціального виховання, котра рекомендувала справу дошкільного виховання на місцях взяти під контроль, розгорнути агітацію серед населення за створення дошкільних закладів [3]. Культурно-соціальний відділ у 1927 році був розформований, і замість нього були введені посади інспекторів. До 1931 року районні інспектори народної освіти не були самостійними установами [4].
У травні 1931 року створено районні відділи народної освіти з наданням їм прав самостійних установ. Вони були реґіональним органом управління освітою і здійснювали керівництво та контроль за діяльністю навчальних закладів, котрі знаходились на районному бюджеті, організовували і контролювали роботу дошкільних установ. До складу апарату районного відділу народної освіти входив інспектор дошкільного виховання.
Система керівництва закладами дошкільного виховання склалася в Україні в основному до 1932 року.
1.3 Структура дошкільної освіти в Україні
Сучасний дошкільний виховний заклад є закладом освіти і суспільного виховання дітей віком від двох місяців до семи років, який здійснює завдання щодо задоволення потреб у догляді, оздоровленні, вихованні та навчанні дітей дошкільного віку. Головними завданнями дошкільного виховного закладу є:
1. Реалізація державної політики в галузі освіти.
2. Забезпечення фізичного і психічного здоров'я дітей.
3. Розвиток творчих здібностей та інтересів дітей.
4. Надання кваліфікованої допомоги в корекції недоліків розвитку
5. дитини.
6. Формування умінь і навичок, необхідних для навчання в школі [6].
Свої завдання дошкільний виховний заклад реалізує у тісній взаємодії з сім'єю. Дошкільний виховний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України (888-09), Законом України про освіту (1060-12) [13], чинним законодавством, Конвенцією ООН про права дитини (995-021), цим Положенням та власним статутом. На основі цих документів розробляється статут дошкільного виховного закладу.
До дошкільних закладів належать: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки з короткочасним, денним, цілодобовим та цілорічним перебуванням дітей. Дошкільні виховні заклади можуть діяти у комплексі з іншими закладами освіти (школа-дитсадок тощо). У разі потреби можуть створюватися такі типи (групи) дошкільних виховних закладів: загального розвитку, компенсуючі, комбіновані, сімейні, прогулянкові та інші. Всі типи дошкільних виховних закладів забезпечують догляд, розвиток, виховання та навчання дітей.
Основна функція дошкільного виховного закладу загального розвитку - це інтелектуальний розвиток особистості дитини. Він може мати певну спеціалізацію (фізичну, художньо-естетичну, музичну, вивчення іноземних мов тощо). Дошкільний виховний заклад компенсуючого типу створюється для дітей, які потребують корекції фізичного і психічного розвитку (з вадами слуху, мови, зору, опорно-рухового апарату, з дефектами інтелекту).
Для дітей з ранніми проявами туберкульозної інфекції, з малими і загасаючими формами туберкульозу, які часто хворіють простудними захворюваннями, а також захворюваннями кишково-шлункового тракту, ендокринної, серцево-судинної системи створюються санаторні дошкільні виховні заклади. Комбінований тип - це дошкільний виховний заклад, до складу якого входять групи загального розвитку, компенсуючого, санаторного, прогулянкового типу тощо.
Можуть відкриватися філії діючих дошкільних виховних закладів удома, сімейні (приватні) дошкільні виховні заклади. Для короткочасного догляду за дітьми створюються прогулянкові групи.
Створення, ліквідація чи реорганізація дошкільного виховного закладу здійснюється відповідно до чинного законодавства. Засновниками дошкільних виховних закладів можуть бути підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також фізичні особи.
Мова навчання у дошкільному виховном закладі визначається відповідно до Закону України "Про мови" (8312-11) [12]. Навчально-виховний процес у дошкільному виховному закладі здійснюється відповідно до програми виховання і навчання дітей дошкільного віку.
Дошкільний виховний заклад має право вибирати програму виховання дітей з комплексу варіантних програм, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, а також розробляти і впроваджувати власну программу, проводити експериментальну роботу за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади.
Дошкільний виховний заклад встановлює зв'язки зі школою, підтримує з нею постійні контакти. Психологічне забезпечення навчально-виховного процесу в дошкільному виховному закладі здійснюється практичним психологом.
Розділ 2. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні
Дошкільна освіта є найважливішою сферою реалізації прав людини, забезпеченні рівних можливостей у отриманні якісної освіти. Адже, основа майбутньої особистості закладається у ранньому віці. Знання та уміння, набуті в дитинстві - це коріння, і чим воно міцніше, тим впевненіше почувається людина в житті. Саме тому постійно триває пошук шляхів творчого зростання дітей з урахуванням їх індивідуальних особливостей та можливостей рости здоровими, вільними та щасливими.
В Україні поновили роботу майже півтисячі дитячих садків. Здебільшого їх приміщення були в оренді, ще частина - законсервовані. Усього за 19 років незалежності дошкільна система втратила 8 тисяч садочків. Тепер у Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України сподіваються разом з приміщеннями повернути в дитсадки і дітей. Сьогодні масово вивільняють від орендарів приміщення в садочках. Томущо внаслідок зменшення кількості дітей, садочки віддавали в оренду. Тепер їх повертають. Якщо термін оренди закінчився, то повторно договір не підписуватимуть.
Порівняно з 2009 - 2010 роками, станом на 1 січня 2011 року дошкільна освіта України представляє потужну мережу: 15 тисяч 628 дошкільних навчальних закладів різних типів та форм власності (рис.2.1). Зокрема у Вінницькій області нараховується 704 дошкільних закладів, у Волинській області - 444, у Дніпропетровській області - 939, у Донецькій області - 1144, у Житомирській області - 644, у Закарпатській області - 532, у Запорізькій області - 639, в Івано-Франківській області - 334, у Київській області - 682, у Кіровоградській області - 530, у Луганській області - 528, у Львівській області - 589, у Миколаївській області - 552, в Одеській області - 744, у Полтавській області - 562, у Рівненській області - 397, у Сумській області - 495, в Тернопільській області - 506, у Харківській області - 633, у Херсонській області - 493, у Хмельницькій області - 815, у Черкаській області - 696, у Чернівецькій області - 353, у Чернігівській області - 414, в Автономній Республіці Крим налічується 607 дошкільних закладів освіти (рис 2.2) [7].
У них здобувають дошкільну освіту 1 млн. 272 тис. 745 дітей, що становить 56 відсотків від загальної кількості дітей від 1 до 6 років і що значно більше попередніх 2009 - 2010 років (рис. 2.3). Так у Вінницькій області нараховується 46,251 тис. дітей, у Волинській області - 31,662 тис., у Дніпропетровській області - 99,346 тис., у Донецькій області - 125,026 тис., у Житомирській області - 38,705 тис, у Закарпатській області - 35,496 тис., у Запорізькій області - 159,1 тис., в Івано-Франківській області - 27,556 тис., у Київській області - 56,824 тис., у Кіровоградській області - 27,614 тис., у Луганській області - 50,860 тис., у Львівській області - 61,368 тис., у Миколаївській області - 36,132 тис., в Одеській області - 62,852 тис., у Полтавській області - 40,128 тис., у Рівненській області - 32,786 тис., у Сумській області - 34,494 тис., в Тернопільській області - 26,407 тис., у Харківській області - 67,921 тис., у Херсонській області - 34,3 тис., у Хмельницькій області - 42,320 тис., у Черкаській області - 39,368 тис, у Чернівецькій області - 27,447 тис., у Чернігівській області - 26,115 тис., в Автономній Республіці Крим налічується 51,806 тис дітей які охоплені дошкільними закладами освіти (рис. 2.4) [7].
Рис. 2.2 Кількість навчальних закладів по областях України
Для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працюють за даними Держкомстату 2524 заклади компенсуючого типу, де разом із здобуттям дошкільної освіти 121,779 тис. дітей отримують корекційно-відновлювальну та реабілітаційну допомогу. Також, 43151 дитина мають змогу відвідувати 690 закладів санаторного типу (рис.2.5).
Для задоволення потреб населення дошкільні навчальні заклади функціонують протягом року чи сезонно з різним режимом роботи. За бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі дитина може перебувати цілодобово, протягом дня або короткотривало.
Зокрема, на сьогодні, понад 16 тис. дітей відвідують групи з короткотривалим перебуванням. Також, організовано роботу понад 3 тисячі 645 груп по підготовці дітей до шкільного навчання при загальноосвітніх навчальних закладах. Такі групи відвідує понад 44 тис. дітей.
З метою збільшення показника охоплення дітей дошкільною освітою, за рекомендаціями Міністерства освіти і науки молоді та спорту в регіонах запроваджуються різні форми залучення малюків до здобуття дошкільної освіти (рис. 2.6).
Завдяки організації різних форм здобуття дошкільної освіти відсоток охоплення дітей п'ятирічних дітей зріс до 98 відсотків (рис. 2.7).
Законом України "Про дошкільну освіту" [14], повноваженнями місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування визначено завдання щодо створення належних умов для здобуття дітьми дошкільної освіти.
Рис. 2.4 Кількість дітей у дошкільних навчальних закладах по областях України
На виконання цього завдання, завдяки скоординованим діям місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування впродовж року вдалося відновити діяльність 163 дошкільних навчальних закладів (міська місцевість - 12, сільська місцевість - 151), введено в дію додатково 257 дитячих садків, з них: 4 новобудови у сільській місцевості, 236 закладів комунальної форми власності (міська місцевість 20, сільська місцевість - 216) та 17 приватної у пристосованих приміщеннях. Передано до комунальної власності 45 закладів (рис. 2.8) [7].
Триває процес повернення дошкільних навчальних закладів для їх використання за призначенням, продовжено практику повернення садків через суди.
Розділ 3. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині
Забезпечення конституційних прав дітей і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття якісної дошкільної освіти, сприяння особистісному зростанню кожної дитини з урахуванням її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей є пріоритетом розвитку системи дошкільної освіти області [6].
Станом на 1 вересня 2011 року із 531 закладу системи дошкільної освіти (рис. 3.1):
487 - заклади загального розвитку, у тому числі 30 навчально-виховних комплексів "школа-дошкільний навчальний заклад”;
38 - заклади комбінованого типу;
2 - заклади санаторного типу;
4 - спеціальні заклади.
Рис. 3.1 Мережа дошкільних навчальних закладів (станом на 01.09.2011 р.)
За оперативними даними станом на 1 вересня 2011 року в області 129 дітей п'ятирічного віку не отримують дошкільну освіту [17].
Але за роки незалежності кількість дошкільних навчальних закладів та дітей які були охоплені ними неодноразово змінювалась (рис.3.2). Це було обумовлено рядом соціально - економічних чинників та початком самостійного розвитку молодої Української держави.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3.2 Кількість дошкільних навчальних закладів загалом та в сільській місцевості за 2006 - 2011 рр.
Аналізуючи статистичні данні по області за період з 1995 по 2010 рік, прослідковується тенденція до зменшення кількості навчальних закладів дошкільної освіти з 1995 рік по 2008 рік [10], тобто з 696 навчальних закладів до 523. Але починаючи з 2009 року кількість навчальних закладів дошкільної освіти починає збільшуватись і вже нараховула 528 дошкільних закладів освіти [11]. Проаналізувавши статистичні дані по Кіровоградській області за 1995 - 2010 роки, прослідковуємо катастрофічну тенденцію до зменшення кількості закладів дошкільної освіти та дітей охопленими ними.
Адже у 1995 році кількість дитячих садочків становила 696 в яких навчалось 40.808 тис. дітей (рис. 3.3; рис. 3.4), у 2000 році - 566 і 23,469 тис. дітей, у 2004 році - 517 і 23,183 тис. дітей, у 2005 році - 505 закладів і 24,020 тис. дітей, у 2006 році - 525 і 24,870 тис. дітей, у 2008 - 523 і 26,387 дітей, у 2009 році - 528 і 26,658 тис. дітей, у 2010 році - 530 дошкільних закладів і 27,614 тис. дітей дошкільного віку (рис. 3.5; рис. 3.6). Але станом на 2010 рік 69 закладів не працювали. Більше половини зазначених закладів (52,2%), не були придатні для цільового використання, інші (47,8%) не працювали внаслідок відсутності дітей, фінансування, забезпеченості паливом, електроенергією тощо. Заклади, які не працювали 6 - 10 років складали 24,6%, понад 10 років - 42% [12]. Відмінності у показниках з 1995 по 2010 рік проявляються в географічних аспектах розподілу закладів дошкільної освіти і кількості дітей охоплених дитячими садочками по районах.
Рис. 3.3 Кількість дошкільних навчальних закладів по районах Кровоградської області у 1995 році
Аналізуючи кількість дошкільних навчальних закладів з 1995 року по 2010 рік, бачимо, що станом на 1995 рік було 9 районів в яких налічувалось від 30 до 49 дитячих садків. Тобто в Бобринецькому - 33, Голованівському - 35, Добровеличківському - 39, Долинському - 32, Кіровоградському - 31, Маловисківському - 36, Новоукраїнському - 35, Олександрівському та Олександрійському районах - 30, був найвищий показник кількості закладів дошкільної освіти.
Рис. 3.4 Кількість дітей у дошкільних закладах по районах Кіровоградської області у 1995 році
Така ситуація пов'язана із високим показником народжуваності у цих районах. Тому і кількість дітей, які охоплені дошкільними закладами у кожному з них є найбільшою і складала майже від 1000 до 1800 осіб.
Загальна кількість дітей по Кіровоградській області у 1995 році в цілому складала 40.808 тис. дітей. А станом на 2010 рік - 27,614 тис. дітей, що є майже в два рази менше ніж у 1995 році [12]. Це пов'язано з тим, що коефіцієнт смертності дітей у віці до 1 року станом на 1995 рік складав 13,2, а у 2010 році 16,8. Протягом 15 років частка дітей дошкільного віку і кількість дошкільних навчальних закладів різко зменшилась. На початок 2011 року найбільша кількість навчальних закладів по районах становила лише 30, а кількість дітей які охоплені цими закладами не перевищувала 1000 осіб. Найбільша кількість дошкільних закладів спостерігається у Гайворонськму, Новоархангельському, Кіровоградському, Олександрійськму і Новоукраїнському районах. А найбільша частка дітей у Гайворонському, Голованівському, Добровеличківському, Новоукраїнському, Маловисківському, Олександрівському і Долинському районах.
Тенденція зниження кількості дошкільних навчальних закладів з 1995 року пояснюється тим, що природний приріст по області, який складав - 8,4, і кожного району окремо був від'ємним. Найнижчий природний приріст спостерігався у Знам'янському (-15,6), Компаніївському (-13,3), Голованівському (-12,5), Онуфріївському (-17,0) та Новгородківському (-16,6) районах [12]. Тому знижувалась кількість дітей дошкільного віку. Внаслідок цього закривались дитячі садки або їх приміщення передавали в оренду. Особливо стрімке зменшення кількості дошкільних навчальних закладів спостерігалась з 1995 по 2008 роки, тому кількість дошкільних закладів у цих районах зменшилась з 26 до17, з 20 до 17, з 35 до 30, з 16 до 10, з 22 до 15 відповідно. З 1995 року по 2010 рік кількість дітей у дитячих садках зменшилась майже вдвоє з 40,808 тис. до 27,614 тис дітей.
Але на сьогоднішній день проводиться активна політика щодо зменшення кількості померлих дітей до 1 року, а як наслідок підвищення природного приросту населення. Лише у 2010 році показник природного приросту по області став більшим в порівнянні з минулими роками і складав - 7,0 [12]. Найменший показник природного приросту спостерігався в таких районах, як Вільшанський (-11,3), Голованівський (-10,1), Олександрівський (-13,3), Онуфріївський (-11,9), Світловодський (-10,1) (рис.3.8) [12]. А у 2006 році він становив аж - 8,8 [8].
Рис. 3.5 Кількість дошкільних закладів по районах Кіровоградської області у 2010 році
Рис. 3.6 Кількість дітей у дошкільних закладах по районах Кіровоградської області у 2010 році
До районів в яких спостерігався найменший коефіцієнт природного приросту належали такі, як Голованівський (-13,6,) Знам'янський (-12,7), Новоархангельський (-11,7), Олександрівський (-14,9), Онуфріївський (-14,2), Світловодський (-14,5), Ульяновський (-13,5) (рис. 3.7) [12]. У 2007 цей показник також дорівнював - 8,8, у 2008 - 8,4 [9], лише у 2009 цей показник складав - 6,7 [11].
Рис. 3.7 Коефіцієнт природного приросту населення по районах Кіровоградської області у 2006 році
Рис. 3.8 Коефіцієнт природного приросту населення по районах Кіровоградської області у 2010 році
Станом на 20 червня 2011 року дошкільною освітою охоплено 99,7% дітей даної вікової категорії (рис. 3.9).
Рис. 3.9 Охоплення дошкільною освітою дітей п'ятирічного віку у 2010-2011 роках.
Уже з 2006 року почала збільшуватись кількість дошкільних навчальних закладів (далі - ДНЗ). Проводиться активне будівництво нових. За 9 місяців 2011 року відновлено функціонування 6-ти ДНЗ та відкрито 1 заклад, тобто загальна кількість дошкільних закладів становить 531 [17].
Також позитивні зміни відбулись у кількості дошкільних навчальних закладах в яких діти виховувались російською мовою. Так станом на 1995 рік у області нараховувалось 6 таких районів: Кіровоградський, в якому частка закладів дошкільної освіти з російською мовою виховання складала 9,2%, Маловисківський - 19,6%, Новоукраїнський - 1,2%, Онуфріївський - 6,8%, Петрівський - 8,3% і Світловодський - 7,6% (рис. 3.10) [12]. Це було пов'язано з тим, що до 1991 року Україна входила до складу СРСР. А вже у 2010 році в області тільки в Онуфріївському районі існували дитячі садки з російською мовою виховання, частка яких складала 4,8% (рис. 3.11) [12]. На даний час 217 дітей дошкільного віку виховуються у російськомовних закладах дошкільної освіти. Тобто це говорить про те, що в області прослідковується тенденція до зменшення кількості національних меншин, зокрема росіян, виїзд їх на батьківщину, та підвищення ролі української мови, в тому числі і в галузі дошкільної освіти.
Рис. 3.10. Розподіл дітей у дошкільних закладах за мовами виховання по районах Кіровоградської області у 1995 році
Рис. 3.11. Розподіл дітей у дошкільних закладах за мовами виховання по районах Кіровоградської області у 2010 році
На даний момент на території Кіровоградської області налічується 531 дошкільних навчальних закладів, із них у сільській місцевості - 388 ДНЗ. Найбільша кількість ДНЗ налічується у Голованівському районі та Олександрійському по 30, у Новоукраїнському та Кіровоградському по 28, а найменша кількість у Світловодському - 8 та Онуфріївському - 10 районах.
Виділяють 486 закладів - ДНЗ загального розвитку, 38 закладів - ДНЗ комбінованого типу, 2 заклади - санаторні, 4 - спеціальні [12].
У населених пунктах зі складною демографічною ситуацією функціонує 29 навчально-виховних комплексів "загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" (у сільській місцевості - 19 НВК). У НВК виховується 979 дітей дошкільного віку.
В області здійснюються заходи щодо розширення мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до освітніх потреб населення, створення умов для забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти (рис.3.11). Рішенням обласної ради від 27 жовтня 2010 року № 971 затверджено обласну цільову програму розвитку дошкільної освіти на 2011-2015 роки. Заходами зазначеної програми передбачено збільшення кількості ДНЗ, що функціонують, на 37 одиниць, створення 33-х навчально-виховних комплексів "школа-дошкільний навчальний заклад” у населених пунктах зі складною демографічною ситуацією, будівництво ДНЗ у м. Бобринець.
Протягом січня - серпня 2011 року відновлено функціонування Новомиргородського ДНЗ № 3, Паліївського ДНЗ Маловисківського району та Світлопільського дошкільного навчального закладу Олександрійського району.
На графіку кількості відкритих та відновлених дошкільних навчальних закладів протягом 2008-2011 років спостерігаються позитивні зміни у збільшенні їх кількості.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 3.11. Відкриття та відновлення роботи ДНЗ протягом 2008 - 2011 рр.
В області здійснюються заходи з впровадження у роботу закладів програми "Впевнений старт". Наказом управління освіти і науки облдержадміністрації від 12 січня 2011 року № 7 базовими навчальними закладами з впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" визначено 6 закладів: 4 - дошкільні та 2 - загальноосвітні заклади, у яких здійснюється підготовка п'ятирічок до навчання [20].
На даному етапі розроблено відповідні заходи та здійснюється інформаційно-методична підтримка щодо впровадження програми "Впевнений старт" у навчально-виховний процес дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів області. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з п'ятирічними дітьми і націлює педагогів і батьків на особистісний розвиток дітей шостого року життя за основними напрямами (художньо-естетичним, фізкультурно-оздоровчим, еколого-природничим тощо).
В 2010-2011 навчальному році різними формами дошкільної освіти було охоплено 85 % дітей, що на 2 % більше, порівняно з 2009-2010 навчальним роком. В 2011-2012 навчальному році планується збільшення показників на 4% і, відповідно, досягнення 89 % охоплення дітей дошкільною освітою (рис. 3.12) [18].
Зміни в демографічній ситуації та розуміння батьками важливості дошкільної освіти сприяли збільшенню кількості дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади. Зокрема в місті Кіровограді спостерігається позитивна динаміка зростання кількості груп дошкільної освіти. Так у 2010-2011 навчальному році в місті функціонувало 39 дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності, в яких було відкрито 360 груп для 8705 дітей, що на 5 груп (64 дитини) більше, ніж в 2009-2010 навчальному році.
Зміни в демографічній ситуації та розуміння батьками важливості дошкільної освіти сприяли збільшенню кількості дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади. Зокрема в місті Кіровограді спостерігається позитивна динаміка зростання кількості груп дошкільної освіти. Так у 2010-2011 навчальному році в місті функціонувало 39 дошкільних навчальних закладів різних типів і форм власності, в яких було відкрито 360 груп для 8705 дітей, що на 5 груп (64 дитини) більше, ніж в 2009-2010 навчальному році. Також при 6 навчально-виховних об'єднаннях працювало 15 дошкільних груп для 304 дітей. У 2011-2012 навчальному році кількість навчально-виховних об'єднань, при яких будуть функціонувати дошкільні відділення планується збільшити на 2 заклади.
За останні роки зріс попит батьків на здобуття дошкільної освіти дітьми раннього віку. У зв'язку з чим на 1 вересня 2011 року, в раніше вивільнених приміщеннях дошкільних навчальних закладів № 69, 17, 4, будуть відкриті групи раннього віку, загальна чисельність яких по місту становитиме 94 групи. Загальне число груп в дошкільних закладах усіх типів в порівнянні з 2010-2011 н. р. планується збільшити з 360 до 364 (рис. 3.13).
Рис. 3.12. Відсоток охоплення дітей дошкільною освітою у 2010 році
На сьогодні розвиток мережі дитячих садків відбувається за трьома основними напрямками. Перший - будівництво нових закладів; другий - реконструкція та відновлення роботи об'єктів, які тривалий час не працювали; третій - відкриття груп дошкільної освіти в інших освітніх закладах. Також йдеться про проведення капітальних ремонтів, модернізацію матеріально-технічної бази діючих дитсадків; відкриття груп для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку [18].
У Новомиргородському, Маловисківському, Олександрійському, Добровеличківському, Петрівському, Устинівському та Кіровоградському районах у 2011 році було відновлено функціонування 7 дошкільних навчальних закладів. У Бобринецькому, Світловодському та Новоархангельському районах - відкрито 3 дошкільні навчальні заклади.
Йде активний процес створення навчально-виховних комплексів "дошкільні навчальні заклади - загальноосвітні навчальні заклади". З 52 таких закладів, у 2011 році їх було створено 23.
Рис. 3.13. Динаміка зростання мережі груп дошкільних навчальних закладів міста Кіровограда
Готуються кваліфіковані кадри для роботи у дошкільних навчальних закладах. Зокрема в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка щороку випускають досвідчених спеціалістів і галузі освіти [18].
Рішенням Кіровоградської обласної ради від 29 грудня 2010 року № 53 затверджено Програму розвитку Кіровоградської області на 2011-2015 роки "Центральний регіон - 2015" [19]. Одним з завдань зазначеної програми є покращання умов перебування дітей у дошкільних закладах на 239-ти територіях області.
Так на утримання дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності у 2010 році було витрачено 182 млн. грн., у 2011 році передбачено 205,4 млн. грн. У середньому на утримання одного дошкільного закладу у 2010 році витрачено 426 тис. грн., у 2011 році передбачено 480,9 тис. грн. На утримання однієї дитини у 2010 році витрачено 6,7 тис. грн., на 2011 рік передбачено 7,5 тис. грн.
В області здійснюються заходи щодо розширення мережі дошкільних навчальних закладів відповідно до освітніх потреб населення.
Рішенням обласної ради від 27 жовтня 2010 року № 971 затверджено обласну цільову програму розвитку дошкільної освіти на 2011-2015 роки.
Основними завданнями програми є:
- збільшення кількості дітей, охоплених дошкільною освітою;
- розвиток мережі навчальних закладів для дітей дошкільного віку з урахуванням демографічних показників;
- посилення соціального захисту дітей дошкільного віку;
- модернізація матеріально-технічної бази навчальних закладів;
- кадрове забезпечення;
- підвищення рівня науково-методичного забезпечення педагогічних працівників.
Планується збільшити кількість ДНЗ, що функціонують, на 37 одиниць, у населених пунктах зі складною демографічною ситуацією створити 33 навчально-виховні комплекси "школа-дошкільний навчальний заклад", побудувати ДНЗ у м. Бобринець [18].
На виконання розпорядження голови ОДА від 6 грудня 2010 року № 1077 розроблено відповідні районні та міські програми.
Для подальшого розвитку дошкільної освіти у Кіровоградській області та збільшення кількості дошкільних закладів потрібно проаналізувати географічні географічні особливості поширення закладів дошкільної освіти та кількість дітей які охоплені ними. Адже на сьогоднішній день гостро постала проблема зменшення природного приросту населення, а як наслідок і зменшення закладів дошкільної освіти. Це в свою чергу породжує проблему забезпечення деяких населених пунктів дитячими садочками. Адже, якщо в населеному пункті мало дітей дошкільного віку, інколи їх кількість становить 5 чоловік, то утримання цих закладів влада вважає недоцільним. Тому значна частина дітей по області в цілому не має змоги відвідувати дитячі садки.
Тому потрібно розробити програми для зростання кількості населення. Перш за все потрібно звернути увагу на соціально - економічне становище молодих сімей. Адже економічна нестабільність призводить до того, що в сім'ях найчастіше народжується лише 1 дитина, а для підвищення природного приросту населення на кожна сім'ю має народжувати 3 дитини. Також на природний приріст населення впливає показник дитячої смертності, зокрема новонароджених дітей та дітей віком до 1 року. Так у 2010 році Смертність дітей віком до 1 року (на 1000 живонароджених) становить 10,0. Тому потрібно покращувати рівень охорони здоров'я по області та в кожному районі в цілому. Адже в деяких районах області рівень охорони здоров'я та забезпеченість медичними кадрами дуже низький. Гострою є проблема екологічного стану Кіровоградської області.
Органи державної та обласної ради активно намагаються вирішити поставлені проблеми. Провідним документом є програма "Центральний регіон - 2015", в якій розроблений ряд активних дій щодо покращення життя в області.
Вже у 2012 році було введено в експлуатацію перинатальний центр - першого закладу, відкритого в рамках реалізації ініційованого главою держави Національного проекту "Нове життя - нова якість охорони материнства та дитинства" [19]. Тому передбачаються позитивні зміни в демографічній ситуації області, а як насідок помітні зрушення в розвитку дошкільної освіти. На даний момент передбачається збільшення кількості закладів дошкільної освіти та охоплення ними всіх дітей дошкільного віку.
Тобто, дослідивши географічний аспект розвитку дошкільної освіти в Кіровоградській області, можна визначити райони в яких потрібно негайно розробити і застосувати певні заходи щодо покращення ситуації.
В області проводиться робота щодо популяризації дошкільної освіти. Проблеми дошкілля висвітлюються через газети, телебачення, радіо, інтернет [16]. Створення необхідних умов для функціонування і розвитку системи дошкільної освіти відповідно до потреб громади, забезпечення доступності та якості надання освітніх послуг для дітей дошкільного віку є пріоритетом діяльності управління освіти і науки Кіровоградської облдержадміністрації.
Висновки
На основі аналізу різноманітних даних та джерел інформації було визначено зміст поняття "дошкільна освіта" та її місце у загальній структурі освітньої системи. Дошкільна освіта - це цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду. Дошкільна освіта є первинною складовою системи безперервної освіти в Україні.
Проблема розвитку дошкільної освіти та особливості географічного розташування закладів дошкільної освіти, як фактору впливу на ефективність їх функціонування, має велике значення. Географічні особливості розміщення закладів дошкільної освіти та кількістю дітей охоплених ними в Україні та Кіровоградській області в цілому відрізняються між собою.
Досліджуючи проблему розміщення закладів дошкільної освіти та кількості дітей охоплених ними загалом по Україні було проаналізовано історичний шлях становлення та розвитку дошкільної освіти на теренах нашої держави. Перші дошкільні заклади, як самостійні навчально-виховні установи особливого типу з'явилися лише у ХІХ столітті у Києві для дітей заможних верств населення і не мали державного фінансування в порівнянні з радянськими часами.
Система дошкільної освіти, яка на сьогоднішній день функціонує в Україні склалася ще за радянських часів і за останні роки не пережила знаних змін. За функціями закладів системи дошкільної освіти належать:
- заклади загального розвитку, у тому числі навчально-виховні комплекси "школа-дошкільний навчальний заклад";
Подобные документы
Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Теоретико-методологічні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні основи математичного розвитку дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтування системи математичного розвитку дітей дошкільного віку.
диссертация [2,6 M], добавлен 09.09.2021Психологічний аналіз професійної діяльності педагога дошкільної ланки освіти. Особливості самоактуалізації педагога, підходи до визначення мотивації. Емпіричне дослідження соціально-психологічних детермінант самоактуалізації фахівців дошкільної освіти.
курсовая работа [83,3 K], добавлен 22.01.2013Особливості красномовства у діяльності вихователів дошкільних навчальних закладів. Емпіричне дослідження значення ораторського мистецтва в діяльності вихователя в закладах дошкільної освіти. Рекомендації педагогам щодо підвищення рівня красномовства.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 03.11.2022Теоретичні основи наступності дошкільної і початкової освіти. Вікові особливості дітей шестирічного віку. Педагогічні умови забезпечення наступності у формуванні природничих знань у першокласників. Основи національної доктрини розвитку освіти в Україні.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 24.10.2009Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Особливості дошкільної освіти Румунії. Система оцінювання в загальноосвітній школі. Навчальна програма початкової та середньої школи. Національний іспит на присудження ступеня бакалавра. Типи та рівні вищої освіти. Огляд вищих навчальних закладів Румунії.
реферат [36,5 K], добавлен 07.03.2013Основні напрями діяльності почесних попечителів навчальних округів, гімназій, реальних училищ щодо розвитку географічної освіти. Роль та значення родини Терещенків у розвитку географічної освіти. Особливості прогресивних ідей у підросійській Україні.
статья [25,7 K], добавлен 11.09.2017Огляд основ дошкільної, середньої та вищої освіти в Чехії. Основні умови вступу у вищі навчальні заклади та курси для абітурієнтів. Дослідження рівнів освіти та навчального процесу. Умови зарахування іноземців. Найвідоміші університети та академії Чехії.
реферат [331,4 K], добавлен 02.10.2014Парадигма "освіти протягом життя", яка передбачає розвиток людини впродовж усього життя як робітника, громадянина, індивідуальності. Принципи та перспективи розвитку позаформальної та дистанційної освіти культурологів. Переваги заочно-дистанційної освіти.
практическая работа [19,2 K], добавлен 28.12.2012
