Система фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Китаю, Англії та США

Размещено на http://www.allbest.ru/

Содержание

Вступ

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Система фізичної освіти Англії

1.1.1 Програма фізкультурної освіти Англії

1.1.2 Особливістю побудови навчально-виховного процесу фізкультурної освіти у школах Англії

1.1.3 Організація навчального процесу

1.1.4 Система оцінювання фізкультурної освіти в Англії

1.1.5 Аналіз сучасних тенденцій розвитку системи фізкультурної освіти в Англії

1.2 Система фізичного виховання в КНР

1.2.1 Зміни в системі фізичного виховання КНР

1.2.2 Механізми управління системою фізичної культури

1.2.3 Фізична культура в системі освіти КНР

1.3 Система фізичного виховання США

1.3.1 Структура системи народної освіти у США

1.3.2 Тестування як засіб оцінки фізичної підготовленості американських школярів

1.3.3 Національна федерація шкільних асоціацій штатів

Розділ 2. Методи та організація дослідження

2.1 Мета й завдання дослідження

2.2.1 Аналіз науково-методичною літератури

2.2.2 Порівняльний метод

2.2.4 Методи математичної статистики

2.3 Організація дослідження

Розділ 3. Результати власних досліджень

3.1 Аналіз середніх результатів тесту з фізичної підготовленості учнів 14-16 років шкіл Англії, США, КНР

3.2 Порівняльний аналіз середніх результатів фізичної підготовленості учнів 14-16 років шкіл Англії,Китаю, США

3.3 Підбиття підсумків дослідження

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми: реформування вітчизняної системи освіти за Болонськими та світовими стандартами визначило досить гостру необхідність наукових пошуків методів оптимізації, удосконалення сучасної системи фізичного виховання учнів ЗОШ України. Питання реформування вимагає не калькування західних стандартів, а пошуку власного шляху, врахування досвіду передових країн світу у сфері фізичного виховання дітей та юнацтва.

Об'єкт дослідження: система фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл Китаю та Англії.

Предмет дослідження: загальна та фізична підготовка учнів у системі шкільної освіти КНР та Англії, США.

Мета дослідження: полягає в вивченні та аналізі наукової літератури і документів щодо системи фізичного виховання в школах КНР та Англії, США; аналізі змісту та форм його організації

Завдання дослідження:

- з допомогою аналізу літературних джерел створити уявлення про системи фізичного виховання в школах КНР , Англії та США.

- порівняти середні результати тестів фізичної підготовленості серед учнів шкіл Китаю, Англії та США

фізкультура спорт освіта

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Система фізичної освіти Англії

Система фізкультурної освіти Англії формувалася та розвивалася на різних історичних етапах у тісному зв'язку з еволюцією середньої освіти загалом і характеризується високим рівнем індивідуалізації навчального процесу, незалежністю думки, суджень школярів і повнотою знань з обраного предмету. На початку реформування у кінці 80-х років минулого століття, не спостерігалося позитивних змін у фізкультурній освіті Англії: місцеве управління школами здійснювалося більше з позицій економічної вигоди, ніж практичної користі. У кінці 90-х років значне зростання якості матеріальних і людських ресурсів у фізкультурній освіті позитивно вплинуло на навчальну програму з дисципліни, розширило можливості фізкультурної освіти в школі, а працевлаштування дипломованих фахівців підвищило якість викладання і статус самого предмету, сприяло інноваційним процесам.

1.1.1 Програма фізкультурної освіти Англії

Програма фізкультурної освіти в Англії, крім вирішення традиційних завдань, спрямована на моральний, духовний, соціальний та культурний розвиток учнів. У процесі досягнення зазначених цілей формуються комунікативні вміння учнів та здатність до самоконтролю, уміння співпрацювати, розв'язувати проблеми, вдосконалювати власне навчання. Реалізація програми фізкультурної освіти створює передумови, що сприяють активізації розумової діяльності учнів, критичного мислення та узагальнення своїх власних ідей і думок про тактику, стратегію і формування завдань; участі у суспільній роботі як учасника або організатора спортивних і танцювальних змагань та фестивалів; формуванню в учнів глибоких знань і розуміння здорового способу життя та збереження здоров'я в умовах погіршення довкілля.

1.1.2 Особливістю побудови навчально-виховного процесу фізкультурної освіти у школах Англії

Особливістю побудови навчально-виховного процесу фізкультурної освіти у школах Англії є: розподіл навчання на чотири етапи залежно від віку, на кожному з яких учні повинні досягнути певних рівнів навчання (з І по VІІІ), передбачених завданнями Національної програми з фізкультурної освіти.

Програма фізкультурної освіти першого (5 - 7 років) та другого (8 - 11 років) ключових етапів передбачає: інтеграцію навчальної програми з фізкультурної освіти у загальний навчальний процес; більшу кількість обов'язкових видів рухової активності порівняно з третім і четвертим ключовими етапами , що дозволяє учням оволодіти широким спектром умінь і навичок до моменту усвідомленого обрання лише певних видів рухової діяльності; надання можливості учням Англії на другому ключовому етапі обирати вид рухової діяльності за бажанням.

Навчальна програма третього (12 - 14 років) та четвертого (15 - 16 років) ключових етапів передбачає додатковий теоретичний урок, що дозволяє вивчити теоретичні засади предмету, підготуватися до іспиту з фізкультурної освіти на Загальний Сертифікат Середньої Освіти і використовувати акредитацію як засіб подальшого навчання і працевлаштування; учням надається право вибору чотирьох із шести видів рухової активності на третьому та двох видів рухової активності на четвертому ключовому етапі.

1.1.3 Організація навчального процесу

Організація навчального процесу за програмою фізкультурної освіти у школах Англії передбачає розподіл навчального матеріалу на спеціальні модулі з кожного виду діяльності на усіх чотирьох ключових етапах, що дає можливість учителям: проводити групові заняття у класі або у невеликих групах; здійснювати індивідуальний підхід; самостійно обирати методики навчання та підручники; учням: демонструвати, застосовувати свої знання індивідуально або у команді; нести відповідальність за своє навчання; виявляти якості лідера у різних ситуаціях; здійснювати різнорольову самостійну діяльність.

1.1.4 Система оцінювання фізкультурної освіти в Англії

Система оцінювання фізкультурної освіти в Англії має на меті відтворення учнями широкої картини їх досягнень, які належать до компетенції предмету. При цьому у практику оцінювання на сучасному етапі запроваджені різні стратегії: формальне і не формальне оцінювання; внутрішнє та зовнішнє оцінювання; оцінювання за критеріями, нормативами та індивідуальними особливостями; іспит з фізкультурної освіти.

Іспит з фізкультурної освіти відіграє значну роль у становленні статусу предмета, стимулює учнів до вдосконалення знань з фізичної культури; дає право отримати сертифікат, який засвідчує особисту позицію та інтерес учня до цієї важливої культурної сфери; стимулює до використання знань для досягнення вищих результатів і подальшого професійного зростання; стимулює професійний розвиток учителів та їх кар'єрне зростання.

У навчально-виховному процесі шкіл Англії значну роль відіграє спорт, оскільки традиційно необхідною частиною суспільного життя людей цієї країни вважається академічний спорт, який став основою фізичного виховання молоді. Організація шкільного спорту в Англії сприяє формуванню зацікавленості учнів систематичними заняттями руховою діяльністю, пошуку спортивних резервів та ефективній селекції у всіх видах спорту. Позитивною рисою його організації є залучення місцевих спортивних товариств (клуби, школи танців, центри спортивного вдосконалення) до проведення занять у школах. Шкільний спорт сприяє вихованню в учнів самостійності та почуття відповідальності через надання їм можливостей планування, організації та проведення спортивних заходів у школах.

1.1.5 Аналіз сучасних тенденцій розвитку системи фізкультурної освіти в Англії

Аналіз сучасних тенденцій розвитку системи фізкультурної освіти в Англії свідчить про зміну пріоритетів у політиці щодо фізкультурної освіти в умовах освітніх реформ у середині 80-х - першій половині 90-х рр. Провідними тенденціями, які зумовлюють особливості національної системи фізкультурної освіти Англії, є: централізація змісту фізкультурної освіти, яка відображає прагнення Англії до знань, що отримують учні в школі через відкритість змісту; підтримка ініціативи вчителів у сфері фізкультурної освіти; інтеграція учнів з особливими потребами у навчальний процес фізкультурної освіти; врахування гендерних та етнічних особливостей національного складу учнів Англії; утвердження академічного статусу предмета; застосування новітніх методологічних підходів, що базуються на гуманістичній основі та спрямовані перш за все на подолання міжпредметних бар'єрів і налагодження міжпредметних зв'язків з дисциплінами обов'язкового циклу (рідна мова, громадянська освіта, валеологія, інформаційні технології).

Ця робота не вичерпує всіх можливих напрямків вивчення досвіду організації і методики фізичного виховання англійських дітей. Подальшої розробки вимагає вивчення: організаторсько-управлінських основ галузі фізкультурної освіти; підходів до оцінювання учнів з фізичної культури; розвитку мовленнєвої компетентності учнів засобами фізичного виховання; ролі спорту у навчально-виховному процесі; професійної підготовки вчителів фізичної культури; особливостей інтеграції дітей з особливими потребами у навчальний процес з фізкультурної освіти в Англії.

1.2 Система фізичного виховання в КНР

1.2.1 Зміни в системі фізичного виховання КНР

На даний час система фізичного виховання у КНР переживає трансформацію, переорієнтацію з вчителе-центрованої системи до учне-центрованої. Вагому роль у всьому процесі трансформації системи китайської освіти грає зацікавленість Заходом, зокрема, американськими моделями освіти. Фізичну культуру і спорт в Китаї розглядають як галузь народного господарства. За статистичними даними, відсоток дорослого населення, що бере участь у фізкультурно-спортивній діяльності, становив у 2000 р. 18,3% від загальної чисельності китайського населення; відповідно до програмних документів, він збільшиться до 40% до 2020 р. Означенні перетворення в сфері фізичної культури і спорту здійснюються на всіх етапах реформування країни з застосуванням принципів поступовості, наступності, вирішальної ролі практики, обліку національної специфіки та ін. Використання принципу вирішальної ролі практики стало однією з причин того, що процес реформування фізичної культури і спорту у Китаї здійснюється без достатнього наукового обґрунтування та нормативноправового забезпечення. Реформуванню підлягають всі підсистеми фізичної культури та спорту КНР. Особливе значення надається вдосконаленню управління галуззю, особливо механізму управління, в цілому на рівні країни, і на місцевому рівні, механізму управління спортом вищих досягнень, дитячо-юнацьким і масовим спортом, матеріально-технічною базою тощо.

1.2.2 Механізми управління системою фізичної культури

Механізм державного управління КНР фізичною культурою і спортом на сучасному етапі включає політичну, фінансову, правову та організаційну складові впливу на галузь або окрему її частину. Він виконує, в умовах розвитку ринкової економіки в Китаї, дві найважливіші, з точки зору суспільства, функції - політичну та економічну. Результативність управління галуззю залежить від історичного періоду розвитку суспільства і може бути представлена у вигляді певної сукупності складових. Всі складові механізму державного управління фізичною культу рою і спортом КНР удосконалюються в ході реформування Політичний механізм базується на ідеології «вседержавної системи спорту», сучасна модифікація якої передбачає узгоджений розвиток фізичної культури і спорту за двома стратегіями - олімпізму та здоров'я нації, серед яких стратегія олімпізму визнана більш важливою. У сучасних умовах фінансовий механізм управління фізичною культурою і спортом в Китаї змінився кардинальним чином: поряд з бюджетними активно використовуються і позабюджетні джерела фінансування; поряд з прямим стало застосовуватися і непряме бюджетне фінансування. Непряме бюджетне фінансування використовується за рахунок надання податкових пільг фізкультурно-спортивним організаціям.

Правовий механізм управління фізичною культурою і спортом включає законодавчі та підзаконні акти. Особливістю правового механізму є те, що його законодавча частина - норми про фізичну культуру і спорт Конституції КНР і закону «Про фізичну культуру і спорт в КНР» - почала формуватися тільки в умовах соціально-економічного реформування країни і не підлягає у найближчій перспективі перегляду. Це є причиною того, що провідна роль у правовому механізмі продовжує належати підзаконним актам.

Основу організаційного механізму управління фізичною культурою і спортом становить діяльність органу управління галуззю - Державного управління спортом КНР. Незважаючи на зміну назви, на всьому протязі реформ державний орган управління фізичною культурою і спортом стабільно функціонує в ранзі міністерства, реалізуючи на сучасному етапі дві найважливіші функції - керівництва та контролю. На місцевому рівні (провінції, міста, повіти тощо) також функціонують державні органи галузевого управління. Громадські органи управління фізичною культурою і спортом працюють під повним контролем державного органу управління галуззю і фактично виконують тільки представницькі функції щодо міжнародних спортивних організацій.

1.2.3 Фізична культура в системі освіти КНР

Фізичне виховання в Китаї приймає звичайної урочної форми навчання, позашкільної діяльності та спортивних змагань, походів, подорожей тощо. Курс фізичної культури є основною формою виховання у навчальних установах різних типів та на усіх щаблях.

Взагалі китайські школярі навчаються у школі 12 років. З 1 по 6 клас включно - початкова школа. З 7 по 9 - середня. І з 10 по 12 - старша школа. Обов'язковою є початкова та середня освіта. Отже більшість учнів здобуває її безкоштовно у публічних школах, хоча частка приватних шкіл швидко зростає у сучасній КНР. За освіту з 10 по 12 класи не сплачують лише обдаровані діти. Через перенаселеність навіть малих містечок, та через урбанізацію як загальну тенденцію у КНР, уся шкільна освіта переорієнтовується на інтернатний тип у масштабах цілої країни. Більшість населення Китаю зараз мешкає у мегаполісах, тому вчасно дістатися школи, а потім роботи є проблематичним для широкого загалу. Отже звичайні для нас школи, де діти навчаються 3-7 годин (залежно від віку), а потім повертаються додому кожного вечора стають у Китаї рідкістю і долею найбідніших верств населення, майже виключно, сільського.

У більшості шкіл КНР, починаючи з першого класу, дітей привозять до шкільних гуртожитків у неділю ввечорі, і забирають додому у п'ятницю після обіду. Це зумовлює керований ритм життя, можливості виховання цілого покоління нації у необхідному ідеологічному струмі, та й необхідність планування рухового режиму школярів. Отже діти навчаються цілий день: вранці - підйом та ранкова гімнастика (у більшості шкіл це традиційні види гімнастики - тайцзі- цюань, або біг навкруги шкільного футбольного поля чи фізкультурного майданчику, або обіг шкільних корпусів - через усю територію школи), сніданок, та нові уроки. Причому повсякденна шкільна форма у виключної більшості шкіл - спортивні костюми з логотипом школи та витримані у кольорах школи. Це є дуже зручним для дітей, підтримує їх у вільному русі протягом дня (на великих перервах - тобто час після кожних двох занять - діти стрибають на скакалках, грають у настільний теніс, бігають тощо), є гігієнічним. Це підвищує рухові можливості та комфорт учнів. У другій половині дня - після перерви на обід та сон - обов'язковий в усіх класах - початкова школа має різні творчі кружки та потім виконання домашнього завдання у класній кімнаті з класним керівником або вчителем з предмету. У старшій школі навіть післяобідній час заповнено предметами. Отже, в середньому, школяр у початковій школі має 7-10 уроків щодня (включаючи виконання домашнього завдання), а учні 10-12 класів можуть мати до 14 уроків на день!

Тому мінімальна кількість занять фізкультурою у школі визначається державою, проте кожна школа має відносну самостійність і право збільшувати кількість фізичного навантаження власних вихованців. Отже, мінімальна кількість уроків фізкультури у початковій школі - 3-4 уроки на тиждень. У вищих навчальних закладах мінімальним є 2 академічних години фізкультури щотижнево. Проте у багатьох школах клас фізичної культури є щоденним. І це не рахуючи ранкових пробіжок та, зазвичай, вечірніх також. Починаючи з третього року навчання у вищих навчальних закладах курс фізичної культури стає селективним, тобто студент має право обрати чи не обрати його. Проте у масштабах всієї країни курс фізичної культури є обов'язковим, у школах учні складають іспит з фізичного виховання. Для допуску на іспит учень не має права пропускати більш ніж третину усіх годин, відведених за рік на уроки фізкультури. Іспит з фізичної культури є обов'язковим та розглядається як важливий для досягнення національних стандартів освіти. Оцінка з фізкультури впливає на загальний рейтинг випускників шкіл та їхню можливість вступити до бажаного вищого навчального закладу. За умови не складання іспиту з фізкультури, учні навіть не отримують шкільного диплома, отримують сертифікат про прослуховування низки курсів. Останніми роками, іспит з фізкультури введено до програми завершення середньої школи, отже учні, що його не складають, можуть не мріяти про подальшу освіту у старших класах.

Починаючи з 1954 року, учбові та навчальні плани з фізичної культури були послідовно видані для усіх ланок освіти, а потім неодноразово піддавались корекції, перекомпіляції та уточненню. Згідно до загальнонаціональних китайських стандартів з фізичної культури, які були затверджені Законом про фізичну культуру та спорт 1995 р., шкільний курс фізкультури переслідує три основні цілі: отримати базові знання та навички з фізичної культури; виховання в учнів гармонійного організму та навичок до здорового способу життя; ідеологічне та моральне навчання учнів.

Ці три цілі визначають зміст та побудову усієї системи фізичного виховання школярів у Китаї. У шкільний курс фізкультури включено базові знання санітарних норм, прищеплення учням інформованості та зацікавленості власним здоров'ям, спортом, розвиток їх особистості, ознайомлення з видами спорту, такими як легка атлетика, ігри з м'ячем, гімнастика, танці тощо з ціллю закласти навички до здорового способу життя, постійного фізичного та психічного самовдосконалення, фізичної підготовленості. У роботу вчителя фізичної культури також включено обов'язок проводити спортивні свята, читати селективні курси або лекції, вести роботу з профілактики поширених захворювань, таких як захворювання зору, трахома, захворювання ротової порожнини та зубів, недостатнє чи неправильне харчування, анемія тощо. Наприклад, з перших занять фізкультурою у початковій школі дітей навчають гімнастиці зору та самомасажу очей та лиця, і протягом навчального дня великі перерви закінчуються обов'язковим 5-хвилинним самомасажем очей та лиця - до 3-4 разів на день.

Структура учбових програм може модифікуватися вчителем фізкультури або навчальним закладом, або місцевими органами влади, що включають місцеву специфіку, враховують інтереси нацменшин, фінансові можливості школи тощо.

Комплекти навчальних та методичних матеріалів, які використовуються на уроках фізичної культури у школі, також відкриті для вибору: від загальнонаціональних стандартів, до регіональних видавництв, задобрених Національним комітетом, що випускають методичні розробки з навчання плаванню (на півдні), або фігурному катанню (на півночі), або у-шу.

Уроки фізкультури, як правило, розділені на теоретичні та практичні заняття, причому остання у якості основної форми. До шкіл, у яких кількість фізичних занять становить менше 1 години щоденно, у тому числі 3 академічних години після школи (між уроками та виконанням домашнього завдання), чи кількість уроків фізкультури становить менше 2 на тиждень, застосовуються штрафні та адміністративні санкції.

1.3 Система фізичного виховання США

1.3.1 Структура системи народної освіти у США

У школах США немає єдиних обов'язкових програм з фізичної культури. Кожен викладач складає програму на свій погляд. Зміст її може залежати від поглядів вчителя фізичної культури, від ставлення директора або інших високопоставлених осіб до того чи іншого, від прихильності школярів до ігор, фізичних вправ, спортивних розваг тощо. Зрозуміло, що при такому хаосі у програмах фізичної культури значно знижується ефективність навчання. Дана система навчання базується на реакційній ідеологи Джона Дьюї

Базуючись на теорії фаталістичного вчення про зумовленість долі людей спадковими властивостями, заперечуючи роль громадського середовища у вихованні дітей, автори ряду навчальних посібників для американських шкіл рекомендують при розробці програм враховувати інтереси і потреби дітей. Так, у книзі Ваннієра і Файт „Методика фізичного виховання у середній школі" (1957) говориться, що „програма повинна складатися з урахуванням думки учнів". У посібнику Л. Ларсона і Л.Хпла „Фізичне виховання у початковій школі" вказується. "Найбільш правильною підставою для відбору видів фізичної Діяльності у початковій школі є потреби дітей, тому відбирати належить такі види Діяльності, які можуть задовольнити ці потреби. Не випадково зміст більшості навчальних занять з фізичної культури у багатьох школах США складають регбі і футбол. Слід підкреслити, що методика складання програм, яку рекомендовано рядом навчальних посібників США, позбавлена будь-якої однорідності і вкрай суперечлива. Так, у американських педагогів немає єдиної думки про послідовність походження навчального матеріалу. В одних випадках вони рекомендують планувати матеріал так, щоб він змінювався щоденно, в інших проходити його протягом тижня (місяця, чверті). Пропонуються й інші варіанти планування навчального процесу Така різнобарвність негативно впливає на фізичне виховання учнів.

Багаточисленні форми планування, які рекомендовані для шкіл, не мають певної структури, вони побудовані формально, в основному на чисто емпіричних засадах Очевидно, роз'єднаність у поглядах не дозволяє знайти наукову основу єдиної програми з фізичного виховання, а це в свою чергу не дає можливості вчителям здійснювати єдиний процес навчання і виховання. Усе це негативно впливає на Фізичний розвиток і фізичну підготовленість учнів американських шкіл . Група спеціалістів Каліфорнійського університету після проведених досліджено відзначає, що більшість американських школярів товстіють і одночасно слабшають у фізичному відношенні, майже у половини із 1500 четверокласників в спостерігається схильність до пороку серця, високого кров'яного тиску, значного відсотку наявності з крові холестерину. Університетом штату Мічіган було обстежено 19 тис хлопчиків і дівчаток у ВІЦІ 6--17 років, які взяли участь у змаганнях з 9 видів спорту У порівнянні з результатами 10-річно« давності дівчатка 14--17 років у 8 видах із 9-ти виступили гірше Лише 40% хлопчиків 6--12 років змогли підтягнутися на перекладині більше одного разу, кожен четвертий -- жодного (необхідно було не менше 2--3), х 5% хлопчиків 6--14 років і 55% дівчаток 6--17 років не змогли втримати тіло на перекладині на рівні підборіддя більше 10 сек., хоч за попередніми підрахунками це повинно було бути їм під силу. На думку Дж. Аллена, голови Президентської ради з фізичної культури та інших спеціалістів школярі не одержують „необхідного фізичного виховання, знань про правильний режим харчування, проводять багато часу перед телевізорами". Американські педагоги багато і часто говорять про те, що метою фізичного виховання у США є досягненням ідеалу гармонійного розвитку особистості. Особливе місце у системі фізичного виховання школярів займають таю ігри, як американський футбол, регбі та ін., які спрямовано на підготовку солдат для американської армії. У цих іграх школярам з дитинства прищеплюють низькі, аморальні риси характеру.

Таким чином, засоби фізичного виховання учнів у США підбиралися не з метою гармонійного розвитку особистості, а для підготовки людей, здатних дати відсіч нібито "загрозі з боку могутнього Радянського Союзу" (Джон Кеннеді).

1.3.2 Тестування як засіб оцінки фізичної підготовленості американських школярів

У 1957 році було апробовано перший такий тест, розрахований на дітей 4-- 12 класів. Складався він із 7 пунктів. За допомогою бігу на 600 ярдів (приблизно 500 м) вимірювався рівень тренованості серцево-дихальної системи, а забіг на 50 ярд (приблизно 45 м) тестував швидкість бігу Човниковий біг вимагав від учасників хорошої швидкості та спритності, а для стрибка у довжину з місця необхідною була певна сила. Підтягування на перекладині для юнаків і модифікований вид підтягування для дівчат визначали м'язову силу та витривалість. Кидання м'яча, крім спеціального тренування, вимагає зорової" та ручної координації. Вправи на підйом верхньої частини тіла із положення лежачи на спині слугують для вимірювання сили черевного пресу та витривалості. Щорічно такому тестуванню піддавалися понад 20 мли. школярів. Результати порівнювалися зі встановленими нормами. Програма тестування не раз піддавалася змінам. Наприклад, було виключено метання м'яча, вправи на підйом верхньої частини тіла; із положення лежачи на спині почали виконуватися на зігнутих у колінах ногах замість прямих; бігова дистанція в 1 милю і більше (приблизно 1600 м) була замінена дистанцією у 600 ярд. Виникали суперечки і з деяких інших пунктів тесту. Але у кінці 60-х років було зроблено висновок, що тест є мірилом фізичних здібностей, а не істинним показником функціонального здоров'я. Для того, щоб тест рухової підготовленості підкреслював взаємозв'язок між здоров'ям та фізичною активністю, було запропоновано три позиції, а саме: -- визначити діапазон можливостей від самих обмежених до найширших;

-- визначати можливості, які належить збільшувати за допомогою певного виду фізичної активності;

-- чітко відбивати рівень індивідуальної рухової підготовленості, а також зміни у функціональних можливостях, які визначаються за допомогою відповідних показників. Як найбільш важливі були названі такі показники: кардіореспіраторна діяльність, м'язова сила, витривалість та гнучкість. Будова тіла, або відсоток м'язової тканини відносно жирової тканини -- основний показник міцного здоров'я і рухової підготовленості. У 80-і роки було складено пункти тесту, розраховані скоріше на визначення рівня рухової підготовленості, ніж спортивних досягнень. Особлива увага приділяється тестам за останні роки. Більшість тестів вимірюють комплексні здібності. Наприклад, під час бігу човником оцінюється здатність швидко бігти, швидко змінювати напрям бігу, що можливо при достатньому розвиткові сили ніг і т. д.

Важливою частиною практичної діяльності вчителя у школі є об'єктивне порівняння результатів різних тестів і виведення обґрунтованих оцінок з фізичної культури. Дійсно, досягнення в тестах, що мають різні величини обрахунків, не піддаються порівняльному аналізові без залучення відповідних таблиць, очок і ін. У школах США застосовуються таблиці, розроблені на основі аналізу результатів декількох тисяч школярів. Найбільш популярною є шкала, яка дозволяє результати будь-якого тесту перевести у стандартні очки. Сума цих стандартних очок, дає можливість скласти „профіль фізичного розвитку школяра і виведення йому оцінки за чверть і за рік.

Мабуть, найбільшим досягненням у галузі тестування у США є робота по стандартизації тестів і їх перевірка на об'єктивність, надійність . Об'єктивність тесту передбачає можливість одержання схожих результатів при його застосуванні двома і більше викладачами в одній і тій же групі. Надійними результати визнаються лише тоді, коли досліджувані у двох або більше спробах стійко показують приблизно однакові результати, що характеризують їх істинні здібності. Ці критерії визначаються за допомогою статистичних методів. Удосконалення рівня рухової підготовленості школярів На думку спеціалістів процес удосконалення рівня рухової підготовленості в американських середніх школах можна порівняти з подорожжю в 1 тис. миль, і США якраз знаходяться на початку цього шляху. Хоч про недостатність підготовленості американських дітей і підлітків мова йде уже протягом трьох десятків літ, у цій галузі мало що змінилося. Тому федеральні і національні органи головним своїм завданням вважають діяльність, спрямовану на піднесення рівня рухової активності підростаючого покоління. Було організовано федеральний орган, який нині називається Рада президента з фізичної культури і спорту ААХПЕРД. Таким чином, було зроблено серйозну спробу свідомого залучення американської молоді до занять фізичною культурою. З метою залучення учнів до занять, спрямованих на удосконалення показників рухової підготовленості, було задумано Президентську програму для учнів з присудженням їм нагород. У 1997 р. Президентська рада з фізичної культури і спорту спільно з ААХПЕРД удосконалили програму згідно з новими умовами. Розрахована вона на дітей від 6 до 17 років, ті, що демонструють відмінні показники з тих чи інших пунктів тесту, рекомендуються для нагородження. Не дивлячись на те, що деякі школи беруть участь у Президентській програмі, стурбованість викликає зниження вимог, які ставляться до фізичного виховання у школах, та досить низький рівень рухової підготовленості серед школярів. Результати національних тестів, які проводилися в американських середніх школах, показали, що за останні 10 років ніяких позитивних змін у руховій підготовленості учнів не сталося.

1.3.3 Національна федерація шкільних асоціацій штатів

Законодавчим органом федерації є Національна рада, яка складається із представників асоціацій -- членів федерації, кожен з яких повинен займати керівну посаду у своїй асоціації. Виконавчим органом є виконавчий комітет, до складу якого входять 12 членів від 8 територіальних поділів згідно статуту їх обирає національна рада на літньому засіданні. Мета федерації -- координація зусиль її членів на виконання завдань у галузі міжшкільної спортивної діяльності. Федерація надає шкільним асоціаціям можливість разом відстоювати шкільні програми. При цьому Національна федерація діє у відповідності з завданнями середньої освіти. Міжшкільна діяльність враховує інтереси учнів середніх шкіл, які беруть участь у ній прямо або побічно. Спортивна діяльність і змагання повинні відповідати психологічному, фізичному та розумовому розвиткові тих, хто бере у них участь. Така можливість надається тим школярам, які виконують норми, встановлені асоціацією штату та школою, у якій вони навчаються. Крім того, Національна федерація була створена з метою надання послуг окремим асоціаціям штатів шляхом здійснення контролю за проведенням різноманітних спортивних заходів між школами. По мірі зростання кількості членів федерації" розширювалися і її функції, програми ставали більш поширеними; забезпечувалася узгоджена робота приблизно 20 тис. шкіл.

10 разів на рік виходять "Новини Національної федерації". Це видання має всебічний характер і повідомляє про щомісячну діяльність федерації. Тут публікуються усі зміни у спортивних правилах, є розділ "Питання і відповіді", музичний роздій та розділ, який розповідає про різні виступи і дискусії на теми міжшкільного спорту.

У видання Національної федерації реєстрація рекордів, встановлених на шкільному рівні, і занесення їх до Книги національних спортивних шкільних рекордів. Визнання спортивних досягнень школярів є стимулом для залучення їх до подальшого удосконалення своїх спортивних навичок. Важливою турботою Національної федерації є ріст професійної майстерності спортивних директорів. З цією метою щорічно проводяться національні конференції, на яких іде обмін досвідом з питань міжшкільного спорту та поліпшення роботи спортивних адміністрацій.

У структурі Національної федерації є консультативний комітет, що складається із 8 спортивних директорів середніх шкіл -- представників виборчих секторів Національної федерації. Комітет щорічно збирається для складання плану конференцій і обговорює різні проблеми, котрі виникають у спортивних директорів на місцевому або ж регіональному рівні. Термін перебування у комітеті -- 4 роки за принципом ротації. Видатки оплачує федерація. Національний центр як спеціальний орган федерації не лише збирає інформацію про спортивну діяльність у школах, але й розробляє нові ідеї у цій галузі. Національна рада прийняла рішення про проведення Національною федерацією на усіх рівнях великої роз'яснювальної роботи про шкідливість вживання алкоголю та інших препаратів. Практично ця Програма здоров'я буде здійснюватися за допомогою спеціально створеної служби ТАЇИТ, яка співпрацює з асоціацією штатів і шкіл, шкільними радами, тренерами, спортивними директорами, батьками.

Починаючи з 1980 року, третій тиждень жовтня оголошено тижнем національних середніх шкіл. Мета -- звернути увагу громадськості на те, як здійснюються програми шкільних заходів та чого вони потребують. Подаючи на затвердження Національною федерацією документацію на проведення будь-яких заходів всередині штату, даний штат повинен мати на увазі таке:

1. Заявка подається школою не пізніше, ніж за 30 днів до передбачуваного терміну проведення.

2. Один примірник заявки подається до виконавчого комітету штату, у якому будуть проводитися змагання.

3. Виконавчий комітет штату повідомляє про своє рішення Національну федерацію.

4. Про своє рішення Національна федерація ставить до відома шкільну асоціацію штату, у якому будуть проходити змагання, а також асоціацію штатів, школи яких запрошені до участі у змаганнях.

5. Асоціація кожного штату несе відповідальність за доведення даної інформації до кожної школи-учасниці.

Результатом досить тісних стосунків між різними країнами стали міжнародні спортивні Змагання серед школярів середніх шкіл. Національна федерація жваво підтримує таку форму взаєморозуміння між державами за допомогою спорту. Зацікавленим взяти участь у міжнародних змаганнях належить звертатися до шкільної асоціації свого штату. Заявка на участь у змаганнях подається до Національної федерації не пізніше, ніж за 50 днів до їх проведення. Змагання проводяться при умові дотримання таких правил і норм:

1. Змагання у США організовується будь-якою школою або позашкільною організацією, якщо його схвалила асоціація штату.

2. Кожна школа повинна гарантувати дотримання норм, встановлених асоціацією штату чи Національною федерацією.

3. Змагання проводяться згідно внутрішніх і міжнародних правил, схвалених Національною федерацією і асоціаціями штатів учасників.

4. Слід відзначити умови реєстрації можливих рекордів під час проведення змагань. 5.Учасникам надається медична допомога.

6. Звіт про проведені заходи подається до Національної федерації та асоціації штатів-учасників протягом 30 днів після завершення змагань. Національна федерація та її члени вважають, що в учнів належить розвивати прагнення до здорового способу життя без хімічних препаратів, котрі впливають на поведінку і настрой школярів.Протягом року учні повинні: а) вживати напої, які містять алкоголь; б) зживати тютюнові вироби; в) вживати, купувати, зберігати, продавати або ж передавати будь-кому інші речовини. Національна федерація передбачила наслідки порушень правил: 1. Усвідомлення того, що покарання за порушення правил розповсюджується на усіх в однаковій мірі.

2. Усвідомлення того, що наслідки за порушення правил стосуються усіх тих, хто має до них відношення: тренерів, вчителів, батьків.

3. Усвідомлення того, що процедура покарання станеться незабаром. Національна федерація шкільних асоціацій штатів функціонує суворо у відповідності з Статутом, у якому викладено завдання, членство, регламентовано діяльність Виконавчого комітету, вищих посадових осіб, Національне ради, порядок внесення поправок до Статуту та Правил спортивних змагань

Розділ 2 Методи та організація дослідження

2.1 Мета й завдання дослідження

Мета дослідження: полягає в вивченні та аналізі наукової літератури і документів щодо системи фізичного виховання в школах КНР, Англії та США; аналізі змісту та форм його організації

Завдання дослідження:

- з допомогою аналізу літературних джерел створити уявлення про системи фізичного виховання в школах КНР та Англії .

- порівняти результати тестів фізичної підготовленості учнів Китаю, Англії, США

2.2 Методи дослідження

Під час проведення дослідження застосовувалися такі методи:

- Аналіз науково-методичною літератури;

- Порівняльний

- Математично-статистичний

2.2.1 Аналіз науково-методичною літератури

У процесі роботи над темою дослідження було проаналізована й узагальнена література щодо систем фізичного виховання в Англії, США та КНР. Аналіз літератури представив різні системи фізичної культури у даних країн світу.

Проведений аналіз науково-методичною літератури підтвердив актуальність нашої теми, поставити мету й завдання дослідження.

2.2.2 Порівняльний метод

На основі середніх результатів тесту з фізичної підготовленості учнів, здобутих при аналізі науково-методичної літератури, виконую порівняння досягнень учнів 14-16 років країн Англії, США і КНР з кожної фізичної якості

2.2.3 Методи математичної статистики

Для визначення достовірності отриманих результатів дослідження та визначення ефективності використаної методики розраховувалися: середній показник приросту фізичної підготовленості в кожній з країн .

2.3 Організація дослідження

Дослідження проводилося з урахуванням аналізу літературних даних з тестування фізичної підготовленості учнів 14-16 років,які проводилися у 2013 у школах Англії, США, КНР . Зміст тесту представлений у додатку №1

На першому етапі дослідження проводився аналіз науково-методичною літератури, ставили мету.

На другому етапі дослідження - відбувався порівняльний аналіз середніх результатів тесту фізичної підготовленості учнів 14-16 років шкіл Англії, США, КНР.

Розділ 3. Результати власних досліджень

3.1 Аналіз середніх результатів тесту з фізичної підготовленості учнів 14-16 років шкіл Англії, США, КНР

Таблица 1

країна Тест	Англія	США	КНР
«Фламінго»	8.2	8.2	8.4
На частоту рухів (сек)	10.4	10.3	9.8
На гнучкість(см)	31.6	32.4	33.1
Стрибок у довжину з місця(см)	238	240	231
Кистьова динаметрія (кг)	38	37.8	36.7
Піднімання тіла з положення лежачі(раз)	45	44	42
Вис на зігнутих руках(сек)	25.9	26.4	25.3
Човниковий біг 5*10(сек)	18.0	17.9	18.1

3.2 Порівняльний аналіз середніх результатів фізичної підготовленості учнів 14-16 років шкіл Англії,Китаю, США

Рис 1 Тест «Фламінго»

За середніми результатами тесту на рівновагу серед учнів шкіл найкращого показника досяг Китай

Рис 2 Тест на частоту рухів (сек)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл КНР

Рис 3 Тест на гнучкість(см)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл КНР



Рис 4 Тест «Стрибок у довжину з місця»(см)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл США

Рис 5 Тест «кистьова динаметрія»(кг)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл Англії



Рис 6 Тест «Піднімання тулуба з положення лежачі» (раз)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл Англії

Рис 7 Тест «вис на зігнутих руках» (сек)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл США



Рис 8 Тест «човниковий біг 5*10» (сек)

За результатами тесту найкращого результату досягли учні шкіл США

3.3 Підбиття підсумків дослідження

З аналізу середніх результатів тестів серед учнів 14-16 років шкіл Англії, США, КНР можна зробити висновок, що найкращих результатів Китай досяг у розвитку рівноваги, гнучкості, швидкості рухів серед учнів шкіл 14-16 років. Англія показала найкращі результати у розвитку швидкісно-силових та силових фізичних якостей учнів. Учні США в свою чергу продемонстрували в розвитку витривалості.

Висновки

1. Системи фізичного виховання Англії, США і КНР значно відрізняються одна від одної, але вони мають декілька спільних рис. Це насамперед тестування фізичної підготовленості учнів. Хоч тести носять різні назви, але у них зосередженні подібні вправи визначення рівня фізичної підготовленості учнів. Наступною спільною рисою систем фізичного виховання є основна форма - урок. У системі фізичного виховання Англії кількість уроків на тиждень складає 4, у США також 4, у КНР урок фізичної культури є щоденним.

2. Після порівняння середніх результатів тестів фізичної підготовленості серед учнів 14-16 років шкіл Англії, Китаю, США можна сказати про майже однаковий рівень фізичної підготовленості учнів у цих країнах. Але є певна різниця між фізичною підготовленістю цих країн, це насамперед пов'язане з національною особливістю та будови тіла. Так найкращих результатів Китай досяг у розвитку рівноваги, гнучкості, швидкості рухів серед учнів шкіл 14-16 років. Англія показала найкращі результати у розвитку швидкісно-силових та силових фізичних якостей учнів. Учні США в свою чергу продемонстрували в розвитку витривалості.

Список використаної літератури

1. Турчик І.Х. Застосування модульної системи на уроках фізичного виховання (на прикладі навчальної програми середніх шкіл Англії): Метод. рек. - Трускавець: Плеяда, 2005. - 66 с.

2. Турчик І.Х., Шиян О.І. Короткий тлумачний словник-довідник термінів галузі фізкультурної освіти та спорту в Англії (з перекладом на українську мову). - Трускавець: Плеяда, 2014. - 32 с. (внесок автора 60%)

3. Турчик І.Х. Ціннісні аспекти фізичного виховання школярів Англії // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Вип.6. - Л., 2002. Т.1. - С. 130 - 133.

4. Турчик І.Х. Виховання соціальної поведінки та організаторських здібностей у процесі занять фізичним вихованням (на прикладі шкіл Англії) // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С. С. Єрмакова - Х.; Л., 2003. - №17. - С. 47-51.

5. Турчик І.Х. Фізкультурна освіта дітей 5-7 років у Великій Британії // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Вип. 8. - Л., 2002. - Т.3. - С. 359 - 363.

6. Турчик І.Х. Особливості фізичного виховання школярів Великої Британії // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Вип.7. - Л., 2013. - Т.2. - С.172 - 175.

7. Турчик І.Х. Роль теоретичних знань з фізкультурної освіти у підготовці молоді до професійної діяльності у школах Англії // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С. С. Єрмакова. - Х., 2004. - №9. - С. 31-36.

8. Турчик І.Х. Історичні аспекти розвитку фізичного виховання і спорту в Англії // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / За ред. С. С. Єрмакова. - Х., 2004. - №15. - С. 151 - 156.

9. Шиян О., Турчик І. Роль спорту в навчально-виховному процесі шкіл США (Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень) // Фізичне виховання в школі. - 2005. - №1. - С. 51-54.

10. Турчик І.Х., Шиян О.І. Методика та організація навчання предмету фізкультурної освіти у середніх школах США// Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Вип.9. - Л., 2005. - Т. 3. - С. 337 - 342.

11. Турчик І.Х., Шиян О.І., Зазуляк І.Б. Особливості структури організації діяльності у сфері фізичного виховання, спорту та рекреації у Великій Британії // Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи: Зб. наук. пр. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. І.Франка - Дрогобич, 2013. - Вип. 2. - С. 51 - 56.

12. Шиян О.І., Прокопів Т.М., Турчик І.Х. Чинники формування пріоритетів у післядипломній фізкультурній освіті // Теорія і методика фізичного виховання і спорту . - 2002. - №2-3. - С. 98 - 100.

13. Турчик І.Х., Шиян О.І. Інтеграція учнів з особливими потребами у навчальний процес із фізкультурної освіти (ФКО) в Англії //Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2004. - №4. - С. 143 - 145.

14. Турчик І.Х. Фізкультурна освіта у національній програмі Англії // Спортивний вісник Придніпров'я. - 2004. - №7. - С. 136 - 139.

15. Турчик І.Х., Шиян О.І., Зазуляк І.Б. Фізкультурна освіта дітей середнього шкільного віку в Англії // Реалізація здорового способу життя - сучасні підходи: Зб. наук. пр. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. І.Франка - Дрогобич , 2005. - Вип. 4. - С. 56 - 61.

16. 16.Turczyk I. Ukraine student's attitude to physical education lessons // Prozdrowotny styl zycia - uwarunkowania spoleczne. - Gdansk, 2005. - P. 147 - 155.

17. Ван Сюе Мань. Особенности системы государственного управления физической культурой и спортом в КНР Слобожанський науково-спортивний вісник, 2008, № 4, С. 217-221.

18. Ван Цзыпу. Содержание и формы организации физического воспитания в вузах Китайской Народной Республики: дис. ... канд. пед. наук. РГАФК. М., 1999, 183 с.

19. Лан Давей, Шаулинь Чень, Цзиньган Ма, А.Я Булашев. Природные рекреационные ресурсы Китая - важная составляющая для развития спортивно-оздоровительного туризма в стране. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2007, № 12, С. 364-368.

20. Чжан Л. Физическое воспитание в школах Китая на пороге 21 века. Физкультурное образование Сибири, 1995, №2, С. 71-73.

21. Чжун Х. КНР: вопросы преемственности дошкольного и начального школьного образования. Дошкольное воспитание, 1998, № 6, С. 115-117

Додаток №1

Тести визначення фізичної підготовленості учнів 14-16 років у школах Англії, США, КНР.

Тест на рівновагу «фламінго».

Тест призначений для оцінки статичної рівноваги. Виконується балансування на одній нозі на підставці такого розміру: довжина 50 см, висота 4 см, ширина 3 см. Той, кого випробують стає на підставку будь-якою ногою і намагається балансувати на ній так довго, я» зможе (мал. 1). Інша нога зігнута в коліні і підтягнута до сідниці кистю однойменної руки. Перед початком тесту досліджуваний може спиратися рукою на педагога, щоб прийняти стійке положення. Тест починається після того, коли той, кого випробують, зможе стояти самостійно на опорі без підтримки. Час балансування складає 1 хв. При втраті рівноваги необхідно почати виконання тесту спочатку. Повторення тесту виконується стільки разів, скільки потрібно для того, щоб сумарна тривалість балансування складала одну хвилину. Оцінка -- враховується кількість спроб, які досліджуваний витрачає на збереження стійкого балансування на опорі протягом 1 хвилини. Якщо перші 30 сек. той, кого випробують, втрачає рівновагу 15 разів, тест припиняється. Його результат оцінюється в «0» балів.



Тест на частоту рухів руки. Тест полягає в почерговому торканні двух майданчиків кистю зручної руки (для правші -- правою, для лівші -- лівою). Для проведення тесту використовується стіл зі змінюваною висотою; два гумових диска діаметром по 20 см, покладених горизонтально на стіл (відстані між центрами диска -- 60 см), опорний майданчик (10х20 см), розташований між дисками на рівній відстані від кожної з них (мал. 2.). Виконання тесту: досліджуваний стає перед столом, кладе кисть лівої (для правші) руки на опорний майданчик. Права рука -- на лівому диску, за сигналом досліджуваний перекладає кисть правої руки з диска на диск так, щоб під час руху вона проходила над кистю лівої руки. Завдання виконується з максимально можливою швидкістю доти, поки число переносів руки з одного диска на інший складе 25 разів. Оцінка результату -- враховується час (в сек.), необхідний для 25 циклів. Для спрощення отриманий результат помножується на 10. Тест на гнучкість. З положення сидячи на підлозі, спираючись ногами в спеціальне пристосування , виконується нахил тулуба вперед (мал. 4). Не згинаючи коліна, учень виконує нахил тулуба вперед, руками намагаючись дістати як можна далі відмітки. Тест проводиться двічі, кращий результат фіксується в сантиметрах.



Стрибок у довжину з місця. Виконується стрибок на розміченій гумовій доріжці або на майданчику. Вихідне положення -- на-півприсід, ступні паралельно, руки назад. Виконують три спроби підряд. Реєструється кращий результат

Кистьова динамометрія. Вимірюється кистьова динамометрія ручним динамометром для школярів 1--4 класів з тарируванням на 30 кг, а для інших на 90 і 120 кг. Вихідне положення того, кого випробують: стоячи, рука пряма з динамометром відведена в бік. Під час вимірювання як динамометр, так і кисть руки не повинні торкатися тіла. Забороняється робити різні рухи, сходити з місця, згинати і розгинати руку. Виконується по дві спроби: спочатку правою, а потім лівою рукою. Реєструються кращі результати.

Піднімання тулуба з положення лежачи Виконання теста: вихідне положення лежачи на спині, руки під головою, ноги зігнуті під кутом 90 градусів, п'яти стоять на маті.

Піднімаючись лікті вперед, торкаються колін. Перед початком тесту робиться одна спроба. Повернення у вихідне положення фіксується, коли плечі торкаються підлоги. По команді «Увага… руш!» повторюється рух якомога швидше протягом 30 сек. Тест виконується один раз. Рєєструється загальне число правильних випрямлень, що виконується за 30 сек. Вис на зігнутих руках. Визначається силова витривалість рук і плечового поясу. Виконання: з положення «вис» на перекладені на прямих руках, зігнути руки в ліктьових суглобах і торкнутися підборіддям перекладини. Секундомір вмикається, коли той, кого випробують, займає вихідне положення і виключається, коли при розгинанні рук і опусканні тулуба очі того, кого випробують, опиняється нижче перекладини. Оцінка тесту - час утримання того, кого випробують, на перекладені в сек.

Човниковий біг (мал.8). Координаційні здібності визначається за допомогою човникового бігу 10х5 м. З положення високого старту учасник по команді «Руш!» пробігає 5 метрів, торкається землі за лінією повороту, обертається кругом і пробігає аналогічним чином 9 відрізків по 5 метрів. Час реєструється в десятих частках секунди. Наприклад, час 21,6 сек. можна записати як 216. Тест виконується один раз.

Размещено на Allbest.ru