Проведення екзаменів та заліків у вищій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

На сьогоднішній день, в сучасних умовах одним з важливих засобів підвищення ефективності навчального процесу є створення стимулюючої системи контролю навчальної роботи студентів.

Соціальні перетворення вимагають перегляду педагогічних концепцій, активного розвитку педагогічної науки в руслі сучасних вимог до особистості, отже, методологічних підходів. Вища освіта - це не лише набуття певної спеціальності, а й важливий засіб для розвитку особистості.

Сьогодні майже не викликає подиву той факт, що різко зросла кількість студентів, які закінчують вищі навчальні заклади із дипломом з відзнакою. Всі відчувають недостатню об'єктивність показників підсумків навчального семестру. Студенти з різними рівнями розумових здібностей, рівнями попередньої підготовки, умов для навчання, установок на здобуття певної спеціальності потрапляють в одинакові умови навчання.

За такої розмаїтості неможливо вимагати від кожного студента за чітко визначений період засвоювати однаковою мірою програмний матеріал. А той, хто з певних причин не вкладається у встановлені строки, позбавляється права навчатись, а отже - і здобути відповідну професію.

Ситуація значно ускладнюється ще й тим, що негативна оцінка на екзамені чи заліку нерідко може бути суворим вироком для студента і значно вплинути на його долю. Це розуміє і викладач, який із суто гуманних міркувань не може дозволити собі відіграти доленосну роль в житті молодої людини.

Тому особливої актуальності набуває проблема форм і видів контролю за навчальною діяльністю студентів. Правильно організований процес опитування і оцінювання знань розвивають в студентів почуття відповідальності за свою навчальну працю. Зрештою, почуття поваги виникає від поваги, відповідальність від уміння викладача відповідати за свої ідеї. Цей вплив стає виховною силою, примушує йти учнів шляхом самовдосконалення.

В оцінці закладено стимул, під впливом якого в студентів формується прагнення вдосконалюватися.

Контроль знань студентів - складова частина навчально-виховного процесу у вищій школі. Його завдання на різних етапах різні. В одному разі він здійснюється для того, щоб виявити якість засвоєних знань, дізнатися, яких умінь і навичок практичної діяльності набули студенти.

Зміст контролю зумовлений дидактичними цілями і завданнями, які стоять перед вивченням навчальної дисципліни чи окремих її частин.

Навчальний процес у вищій школі будується так, щоб знання і уміння студентів безперервно нарощувалися, збагачувались і закріплювалися. Всі форми навчання (лекції, семінари, практичні і лабораторні заняття, консультації, колоквіуми) і самостійна робота студентів спрямовані на систематичне поповнення знань протягом всього семестру. У активно працюючих студентів основоположні знання дисциплін увесь час розширюються і поглиблюються. Теоретичні знання, отримані на лекціях, доповнюються і закріплюються при підготовці до семінарів, роботі з першоджерелами і особливо на семінарських заняттях, де у формі дискусій обговорюються найважливіші теоретичні положення.

Сесійний контроль - відповідальна пора для студентів. Доводиться тривалий час готуватися до складання заліків та екзаменів, відчувати велике напруження. У більшості студентів у період сесії спостерігається негативні зрушення в здоров'ї, стомлюваність, різко падає життєвий тонус.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛІКІВ ТА ЇХ МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Традиційно домінантне місце в системі навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах України займають заліки та екзамени. Педагоги, вчені по-різному ставилися до цих видів навчальної роботи.

Різні погляди на заліки у вищій школі були і в радянський період (особливо в 20--30-ті pp. XX ст.). Але в другій половині XX ст. цей вид навчальної роботи набув обовґязкого характеру.

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161, визначає види заліків, але не регламентує детальний порядок їх проведення, а саме:

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується здебільшого при відсутності модульного контролю та екзамену Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161. .

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додаткового опитування студентів.

Нині кількість екзаменів та заліків з кожної навчальної дисципліни визначається навчальними планами.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161..

Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Залік виставляється за результатами роботи студента у семестрі (виконання студентом семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступів на семінарських заняттях та оцінок поточного контролю), якщо він отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 від максимально можливого значення (рейтингової шкали). Якщо студент не отримав залік за рейтингом, залік виставляється за результатами виконання ним залікової контрольної роботи або підсумкової співбесіди. Ні в якому разі не можна перетворювати залік в екзамен.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків). Якщо цей індивідуальний графік не виконується, розглядається питання про надання студенту академічної відпустки або повторного курсу навчання.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань (комп'ютерні практикуми, курсові, розрахункові, розрахунково-графічні роботи, реферати, аналітичні огляди та ін.), передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни. При цьому викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис «не допущений». Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною недопущення його до контролю з інших дисциплін Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. Навч. Посіб. - К.: Академвидав, 2006. - С.213-231..

Студент, який захворів під час сесії, зобов'язаний повідомити навчально-організаційний відділ про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати до навчально-організаційного відділу медичну довідку встановленої форми.

Екзамени приймаються лекторами, які викладали дисципліну. У проведенні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили в навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з ректором університету може призначати для приймання екзамену іншого викладача.

У процесі підготовки студентів до екзаменів та заліків і їх проведення у вищих навчальних закладах трапляється чимало недоречностей, педагогічних помилок Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007 - С.135..

По-перше, надія на залік як важливий чинник підсумкової перевірки якості знань, умінь та навичок студентів не завжди виправдовує себе. Коли студенти протягом семестру не включені в активну навчальну роботу, немає системи організації самостійної навчальної роботи, її оцінювання, вони підходять до залікової сесії з надто бідним багажем знань. За три-чотири дні перед екзаменом чи заліком, маючи молоду, активну пам'ять, студенти заучують значний обсяг знань, на заліку "видають" їх, після чого залишається надто мало знань, а тим більше умінь і навичок.

По-друге, під час заліків студенти витрачають надто багато фізичних і психічних зусиль. Велика нервова напруга, стресові ситуації, які зумовлюються недостатньою педагогічною культурою окремих викладачів, та інші чинники призводять до невиправданих витрат енергії. Період навчання у ВНЗ не сприяє збереженню здоров'я.

По-третє, традиційно під час заліків та екзаменів надмірним тягарем для студентів є "система шпаргалок". На їх підготовку витрачається багато часу. Безпосередня процедура їх використання під час екзаменів, реакція викладачів на це явище -- усе це принизливо і недостойно. Користі -- ніякої, а шкоди багато: даремна витрата часу і сил на підготовку, створення на екзамені стресових ситуацій, породження конфліктів між студентами і викладачами, виникнення передумов для необґєктивності оцінки знань, умінь та навичок студента та виявів соціальної несправедливості в оцінюванні.

У процесі підготовки і складання заліків мають розвґязуватися такі соціально-педагогічні завдання Нелеп А.Т. Место и функции стогового контроля в учебном процессе. - Проблемы высшей школы. Вып. 42. - К., 1981. - С. 12-13.:

-- формування соціальної відповідальності студентів перед собою, викладачами, батьками;

-- відчуття радості від успіхів навчальної роботи;

-- забезпечення умов для коригування здобутих знань, самостійної навчальної діяльності;

-- забезпечення виховного впливу педагога на студента.

Технологія організації і проведення заліків має охоплювати такі аспекти:

— ознайомити студентів із програмою проведення заліків, яка містить перелік вузлових питань навчальної дисципліни та літературу, яку студенти можуть використати у процесі підготовки до заліку;

— ознайомити студентів з ефективними методами підготовки до заліку з урахуванням особливостей конкретної навчальної дисципліни;

-- ознайомити студентів з методикою проведення заліку. Залік може проводитись за заліковими білетами і без них; можуть бути використані різні методи перевірки: усна, письмова, тестова (з використанням комп'ютерів і на паперових носіях);

-- безпосередньо на заліку педагог має створити позитивний емоційний фон, аби зменшити психологічне напруження студентів Носонова Н.А., Рибко Н.В. Оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах та тестування у світлі нової парадигми освіти //Вісник Вінниц. Політ. ін.-ту. - 2008. - №4ю С. 105-109..

Викладач має уважно, зацікавлено вислуховувати відповіді студентів, стимулюючи їх до активного мислення словами ("добре", "правильно мислите", "так", "молодець") та стверджувальними і підбадьорливими жестами. Монологічну відповідь студента ні в якому разі не можна переривати зауваженнями, додатковими запитаннями, виразами здивування. Студент, готуючись до відповіді, у своїй пам'яті певним чином побудував виклад навчального матеріалу. Коли викладач перериває студента, вдаючись до діалогу, це викликає у більшості студентів занепокоєння, нервовість, від чого відповідь стає плутаною, логічно непослідовною .

У процесі монологічної відповіді на запитання викладач, зрозумівши, що студент відповідає впевнено, змістовно, може зупинити його і попросити перейти до розкриття наступного запитання білета. Після зґясування усіх питань, що були в екзаменаційному білеті, варто поставити кілька запитань з інших розділів навчальної дисципліни. Такий підхід допомагає уникнути випадковостей.

У процесі заліку викладач має виявляти доброзичливість, тактовність, толерантність, увагу, співпереживання. Варто подякувати студентові за гарну відповідь. Якщо були недоліки у відповіді, виявлені певні прогалини, то ні в якому разі не варто вдаватися до критики особистості студента, не принижувати його гідність. Передусім треба аналізувати помилки, виявлені у процесі заліку.

Необхідно забезпечувати об'єктивність оцінювання навчальної роботи студента з конкретної дисципліни, враховуючи: обсяг знань; ступінь розуміння навчального матеріалу і рівень активності, логічного мислення; форму викладу навчального матеріалу; уміння застосовувати знання на практиці з проекцією на майбутню професійну діяльність; систематичність і старанність студента в процесі опрацювання змісту навчальної дисципліни впродовж семестру.

Рівень знань характеризується об'ємом, глибиною і ступенем засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни, а також умінням пов'язати теорію з розв'язанням практичних завдань, пошуком нових знань, умінням захищати і обґрунтовувати висунуті положення, знанням літератури з даної дисципліни і оцінюється екзаменатором у міру викладення відповідей на питання. Оцінки «відмінно», «добре», «задовільно» позитивні. Вони проставляються науково-педагогічним працівником в залікову книжку студента і екзаменаційну відомість. Незадовільна оцінка в залікову книжку не заноситься.

Залік - одна з форм перевірки виконання студентами практичних, лабораторних, курсових робіт, засвоєння матеріалу. З деяких дисциплін заліки встановлюються і з теоретичних (лекційних) курсів.

Заліки з практичних і лабораторних робіт, а також лекційних курсів, що не передбачають іспит, приймають після їх вичитки до початку екзаменаційної сесії. З семінарських занять заліки виставляють з урахуванням якості конспектів, рефератів, доповідей, а також якості і змісту виступів студентів на семінарах. Викладач має право виставити заліки без опитування студентів, що проявили високу активність на практичних і семінарських заняттях.

Більшість викладачів приймають заліки по білетах, які містять два-три питання. На підготовку до відповідей звичайно відводиться 30--40 хвилин. За цей час дуже важливо ретельно обдумати і написати план побудови відповідей на всі питання. Нерідко студент, не розрахувавши час, детально пише відповідь на перше питання і не встигає обдумати, з'ясувати зміст двох інших. В результаті відповідь на перше питання виявляється надмірно детальною і глибокою, а на інші - короткою і поверхневою. Кожний студент повинен уміти будувати свої відповіді по суті, висловлювати їх упевнено, чітко, логічно і послідовно.

У вищій школі в кінці кожного семестру проводяться курсові екзамени і заліки відповідно до "Положення про курсові екзамени і заліки у вищих навчальних закладах України". У цьому документі, зокрема, сказано, що курсові екзамени з усієї дисципліни або її частини передбачають мету оцінити роботу студента за курс (семестр), одержані теоретичні знання, їх міцність, розвиток творчого мислення, оволодіння навичками самостійної роботи, вміння синтезувати набуті знання і застосовувати їх при розв'язанні практичних завдань Навчальний посібник / Кузьмінський А.І. - К.: Знання, 2005.- 486 c..

Заліки, як правило, є формою перевірки успішного виконання студентами лабораторних і розрахунково-графічних робіт, курсових проектів (робіт), засвоєння навчального матеріалу на практичних і семінарських заняттях, а також способом перевірки проходження навчальної і виробничої практики та виконання у процесі цих практик усіх навчальних доручень відповідно до програми. В окремих випадках заліки можуть бути встановлені як з дисципліни в цілому, так і з окремих її частин.

Екзамени і заліки є підсумком самостійної роботи студента протягом семестру або навчального року. Щоб успішно скласти екзамени і заліки, необхідно систематично і наполегливо працювати над засвоєнням матеріалу з кожної навчальної дисципліни протягом усього семестру. Послаблена, епізодична робота над програмовим матеріалом, надія на те, що все можна буде вивчити протягом 2--3 днів перед контролем, не дає очікуваних результатів. Тому студент, який прагне пройти контроль успішно, повинен з першого дня занять систематично і ретельно виконувати всі завдання. Це і буде головний напрям підготовки до контрольних заходів, а відтак і запорука одержання високої оцінки. Разом з тим, необхідно виявляти значні зусилля та наполегливість і під час безпосередньої підготовки до контролю Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: Знання,2005. - С.415-441..

На екзаменаційну сесію, як правило, виноситься не більше 6 заліків і 5 екзаменів. Студенти складають заліки у процесі виконання практичних і лабораторних робіт. Тому для підготовки до заліків окремі дні, як правило, не відводяться. Студент зобов'язаний скласти всі заліки до початку екзаменаційної сесії. На підготовку до кожного екзамену відводиться 3 -- 5 днів.

2. ЗАЛІК - ЯК ОДНА З ОСНОВНИХ ФОРМ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Екзамени й заліки сприяють формуванню у студентів уміння самостійно користуватися набутими знаннями, готувати чіткі й науково обґрунтовані відповіді на поставлені запитання у порівняно короткий строк. На екзаменах, як і в практичній роботі, студенти по винні користуватися своїми знаннями, застосовувати їх до розв'язання запитань і завдань, даних екзаменатором. Отже, якщо в навчальному процесі теорія і практика пов'язуються у нерозривну єдність, то на екзаменах і заліках, в екзаменаційних роботах студентів цей зв'язок виражений ще чіткіше. Сам процес готування до відповіді на екзамені чи заліку, викладання відповіді на папері, усні відповіді на додаткові запитання викладача тощо пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента. Взагалі завдання розвитку пізнавальної активності, що є тепер одним з найважливіших завдань навчання, у вищій школі, має багато в чому визначати характер підготовки студентів до екзаменів і заліків і сам процес їх проведення. Правильно проведений екзамен звичайно допомагає студентам визначити не тільки наявні в них знання, а й деякою мірою усвідомити ті знання, яких їм не вистачає. Набуті студентами знання, вміння й навички у процесі навчання можуть їм суб'єктивно здаватися достатніми, і лише під час відповідей на екзаменах і заліках студенти дістають змогу переконатися в тому, що їхні знання об'єктивно не відповідають поставленим вимогам Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. - К.: Вища школа, 1989. - 88 с..

Таким чином, заліки й екзамени підводять студентів до самостійних висновків про потребу опанування раціональніших прийомів навчальної праці і тим самим спонукають їх до активнішої самостійної роботи. У здійсненні всіх перелічених завдань виявляється навчаюча функція заліків і екзаменів.

Особливо треба відзначити виховні завдання, що їх можна й треба виконувати під час готування й проведення заліків і екзаменів. Правильна їх організація сприяє вихованню моральних і вольових якостей особистості студентів. Ці завдання здійснюються такими шляхами:

а) підготовка до заліків і екзаменів, особливо в тих випадках, коли їх готують заздалегідь і проводять систематично, дисциплінує студентів, привчає їх до планомірної роботи;

б) водночас з виконанням цього завдання така підготовка виховує вміння працювати й наполегливо домагатися мети;

в) потреба своєчасно, до запланованого строку добре підготуватися до заліків і екзаменів виховує почуття обов'язку і підвищує відповідальність студентів за свою навчальну діяльність;

г) успішно складені заліки й екзамени зміцнюють впевненість студентів у своїх силах, дають моральне задоволення і стимулюють до дальшої активної діяльності. У реалізації цих завдань при проведенні заліків і екзаменів виявляється їхня виховна функція. Перевірка та оцінка знань на заліках і екзаменах виконує також методичну функцію. Сам процес перевірки та оцінки знань, умінь і павичок студентів і його наслідки мають для викладача певне значення як засіб піднесення його методичної кваліфікації.

Перевіряючи й оцінюючи знання студентів, викладач водночас оцінює свої способи викладання: він уточнює, наскільки вдалі було визначено зміст лекцій, семінарів та практичних; занять, наскільки досконалою була методика їх проведення.

Екзамени й заліки є основною формою перевірки та оцінки знань студентів. Вони посідають чимале місце у навчальному процесі вищої школи, і для їх проведення відводяться певні періоди часу -- так звані екзаменаційні сесії, які за наявними навчальними планами є завершальним етапом майже кожного навчального семестру. Заліки, за їх призначенням, звичайно проводяться перед екзаменами і часто навіть у період, що передує екзаменаційній сесії.

У положенні про курсові екзамени й заліки сказано, що «екзамени й заліки з дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться у точній відповідності із затвердженими програмами», і їх «повинні складати всі студенти денних, вечірніх і заочних вищих навчальних закладів».

Підготовка, проведення й участь в екзаменах і заліках -- дуже відповідальний і складний період навчальної діяльності і для студентів, і для викладачів вищої школи.

Проте питання про значення заліків і екзаменів та про їхнє місце в системі перевірки й оцінки знань, умінь і навичок студентів завжди викликало багато різних міркувань.

Видатні дореволюційні діячі педагогіки і вищої школи додержувалися з цих питань різних поглядів. Відомо, що, наприклад, К. Д. Ушинський оцінював екзамени як органічну й дуже корисну частину процесу навчання і обґрунтовував потребу чіткої і докладної перевірки знань при їх проведенні. О. І. Герцен, неприхильне висловлюючись про вступні екзамени (які в його час були бартером для вступу до вищих навчальних закладів демократичної молоді), вважав цілком справедливим пред'явлення суворих вимог до студентів на випускних екзаменах, бо «не можна дати диплом неуку і право на вчене звання або місце по службі».

Інше ставлення до екзаменів та заліків було в М. І. Пирогова. Хоч він і не заперечував їхнього значення, але рішуче виступав проти численності обов'язкових екзаменів і проти формального їх проведення. Численні обов'язкові екзамени, на його думку, «викрадають у викладачів чимало часу на шкоду науці, вони підтримують шкідливий напрям у студентів -- вчитися для екзамену».

Ще негативніше ставився до екзаменів Я. М. Толстой. Таке різне ставлення до екзаменів з боку окремих діячів педагогічної науки почасти можна пояснити тим, що ця форма перевірки знань, особливо в умовах дореволюційної вищої школи, була не без деяких суперечностей. При найбільш сумлінному проведенні їх важко було в ті часи забезпечити цілком точну й об'єктивну оцінку знань студентів, не завжди вдавалось уникнути випадковостей Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - Київ: Центр навчальної літератури. - 2003. - 316 с..

Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №38, встановлює наступні види послуг:

1) навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах контракту з фізичними та юридичними особами);

2) здобуття другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста, крім випадків, передбачених законодавством;

3) післядипломна освіта понад державне замовлення;

4) підготовка робітників різних професій понад державне замовлення;

5) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

6) переведення з одного до іншого вищого навчального закладу та поновлення навчання студентів, за винятком осіб, які перебували в академічній відпустці та переводяться або поновлюються з об'єктивних причин;

7) повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін і курсів з наступним складанням іспитів;

8) підготовка і перепідготовка робітників і спеціалістів за замовленнями служб зайнятості населення;

9) підготовка аспірантів і докторантів понад державне замовлення;

10) прийом кандидатських іспитів;

11) навчання іноземних громадян в аспірантурі, докторантурі, їх стажування, крім іноземних громадян, які постійно проживають на території України;

12) підготовка до захисту та проведення захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора, друкування дисертації, друкування і розсилання авторефератів, стенографування захисту тощо (крім оплати часу засідання членам спеціалізованої вченої ради);

13) плата за наукові консультації для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

14) лекторії (з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства тощо);

15) підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Таким чином, плата за перездачу заліків є законодавчо обґрунтованою, якщо тільки така перездача не внесена до навчальних планів і програм.

Але якщо необхідність перездавати заліки виникає через те, що викладач не встигає прийняти залік, то це можна вважати порушенням прав студента через неправильну організацію проведення семестрового контролю Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. №38.

Зверніться з скаргою до керівництва ВНЗ з вимогою про планування часу здачі заліків таким чином, аби всі студенти мали змогу бути опитаними викладачем або, виходячи з обсягу письмових завдань, мали реальну можливість дати відповіді на них. Належним чином зареєструйте скаргу (в канцелярії, в секретаріаті ВНЗ), в 30-денний термін Вам повинні надати вмотивовану письмову відповідь і вжити необхідні заходи. У випадку ненадання відповіді або у випадку незадоволення Ваших вимог, Ви маєте право скаржитися в Міністерство освіти України.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

Присутність на екзаменах або заліках сторонніх осіб без дозволу ректора або проректора з навчально-організаційної роботи не допускається.

На заліках студенти зобов'язані подавати екзаменаторові залікову книжку. У разі відсутності залікової книжки студент повинен мати довідку з навчально-організаційного відділу про її втрату та документ, що засвідчує особу, в іншому разі студент до екзамену не допускається.

Під час виконання екзаменаційних робіт (підготовки до відповіді на усному екзамені або заліку) студенти зобов'язані дотримуватися відповідних вимог кафедри. При виявленні факту використання студентом недозволених матеріалів викладач має право припинити складання заліку студентом і виставити незадовільну оцінку. При порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або морально-етичних норм поведінки на екзамені викладач має право усунути його від складання екзамену з позначкою «усунений» в екзаменаційній відомості.

Відмова студента від відповіді на екзаменаційний білет атестується як незадовільна відповідь. Сесійний контроль - це не просто перевірка, констатація знань чи незнань. Студенти мають знати факти, першоджерела, різні погляди на певні проблеми, але при цьому в них має бути і своє власне ставлення до висловленого, а у відповідях - не лише висновки, а й доведення, критика неправильних суджень, свої приклади і спостереження.

Цей вид контролю передбачає виявлення і тих змін, які відбулися в свідомості студентів під впливом вивчення тієї чи тієї дисципліни. Але, як відомо, не завжди вдається зробити це під час сесійного контролю, а також правильно відобразити в балах ступінь реалізації дидактичних цілей вивчення певної дисципліни Нелеп А.Т. Место и функции стогового контроля в учебном процессе. - Проблемы высшей школы. Вып. 42. - К., 1981. - С. 12-13.. За такого контролю можуть трапитися і випадковості. Іноді, наприклад, буває, що більш високу оцінку одержує той студент, який, не відзначаючись особливою старанністю, але володіючи чіткою пам'яттю і добре поставленим мовленням, «візьме предмет штурмом» протягом кількох днів і ночей. Необхідно враховувати і ставлення студентів до навчальних обов'язків, їхні зусилля, спрямовані на вивчення предмета.

Особливий психологічний стан студентів під час сесії має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, в них різко підвищується сприйнятливість до навчального матеріалу, з іншого, - багатьох із них охоплює хвилювання. Стресова ситуація знижує можливість виявити істинні знання і здібності студента. Усе більш очевидним стає факт, що за допомогою залікових та екзаменаційних сесій примусити студентів регулярно працювати над собою майже неможливо. А якщо врахувати й негативний вплив емоційної обстановки, то можна з упевненістю сказати: сесійний контроль - не найдосконаліший вид перевірки знань, умінь і навичок студентів.

До речі, за проведення заліків та екзаменів висловилося близько чверті опитаних. Їхній аргумент такий: « Не варто ламати те, що складалося роками». Проте переважна більшість відповідей у різних варіаціях повторювала таку: « Семестрова оцінка - удар по тих, хто сподівається протягом трьох-чотирьох днів вивчити весь матеріал» Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - К.: Либідь, 1998. - С.470-475..

семестровий екзамен залік вища школа

4. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНИХ ЗАЛІКІВ

Результати семестрового контролю вносяться викладачем у заліково- екзаменаційну відомість і залікову книжку студента, а працівниками навчально-організаційного відділу - в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує всі навчальні години (аудиторні та СРС) з дисципліни, що виносяться на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях напроти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:

а) «Не з'явився» - якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з'явився на нього;

б) «Не допущений» - якщо студент:

· не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання всіх видів робіт (лабораторних робіт, комп'ютерного практикуму та індивідуальних завдань), які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни в даному семестрі;

· має незадовільні обидві атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації;

· має фінансову заборгованість;

в) «Усунений» - при порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або морально-етичних норм поведінки на екзамені;

г) «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано» - залежно від результату складання семестрового контролю («Незадовільно» та «Не зараховано» у залікову книжку студента не записуються).

На навчальних курсах для яких впроваджено кредитно-модульну технологію організації навчального процесу, використовуються екзаменаційні та залікові відомості, у які викладач проставляє оцінки як за традиційною шкалою («Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано»), так і за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX).

Під час заліку двоступінчаста шкала оцінок не повною мірою відображає якості знань, оскільки «зараховано» ставиться як за глибокі, так і за посередні знання.

Результати складання екзаменів, диференційованих заліків, захистів курсових робіт та практик оцінюються за чотирьохбальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), заліків - за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»), а на навчальних курсах для яких впроваджено кредитно-модульну технологію організації навчального процесу оцінюються за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX).

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При повторному перескладанні екзамену (заліку) у студента може приймати комісія, яка створюється завідувачем кафедри. Оцінка комісії є остаточною.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Перескладання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул. Кожний викладач у цей період повинен призначити два перескладання.

Якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з'явився без поважної причини, то вважається, що він використав першу спробу скласти екзамен (залік) і має заборгованість.

У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача ректором створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять: завідувач кафедри (провідний викладач) і викладачі відповідної кафедри, представники навчально-організаційного відділу та студентської ради.

Складання екзамену для підвищення позитивної оцінки допускається не більше, ніж з трьох дисциплін за весь період навчання в університеті. Дозвіл на це дає проректор з навчально-організаційної роботи на підставі заяви студента за погодженням із завідувачем відповідної кафедри.

У період екзаменаційних сесій може проводитися зовнішній (ректорський та міністерський) контроль якості навчального процесу на кафедрах.

Результати семестрового контролю регулярно обговорюються на засіданнях кафедр та Вченої ради університету і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу в університеті. Виставляючи оцінку за результатами опрацювання студентами навчальної дисципліни, варто зважати на такі педагогічні чинники Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. - К.: вища школа, 1980. - 81с.: об'єктивність оцінювання; справедливість; не використовувати оцінку як прийом покарання студента за негативні вчинки; не допускати вибіркової поблажливості при оцінюванні знань членів органів студентського самоврядування; незалежність оцінювання від попередніх оцінок у заліковій книжці; не допускати виставлення оцінок "від настрою"; враховувати індивідуальні особливості студентів; не вдаватися до крайнощів (виявляти дріб'язковість, прискіпливість, зайву суворість, бути надмірно добрим, виявляти лібералізм, панібратство та ін.); не піддаватися зовнішньому тиску; не потрапляти в матеріальну залежність від студентів; залучати студентів до самооцінювання; коментувати виставлену оцінку; не вдаватися до моралізування, приниження гідності особистості студента.

Викладачам, керівникам кафедр, деканатів варто час від часу проводити анкетне опитування студентів старших курсів з метою зґясування їхньої оцінки діяльності викладачів на екзаменах та заліках.

Студенти по-своєму оцінюють якості викладачів, які мають значення для забезпечення оптимальних умов проведення контрольних заходів.

Наведемо результати опитування, проведеного серед 180 студентів старших курсів різних спеціальностей Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. На запитання: які якості викладача-екзаменатора вам імпонують? -- переважали такі відповіді: доброзичливість, забезпечення спокійної обстановки, розуміння студентів, справедливість, вимогливість, тактовність.

На запитання: з якими якостями та особливостями поведінки викладача вам не хотілося б мати справу на екзаменах? -- студенти відповіли: дратівливість, необґєктивність, вияви упередженості, симпатій і антипатій, нервова збудливість, злопамґятність, нетактовність, грубість, байдужість, лібералізм, несправедливість, намагання "провалити" студента, спроби штучно "витягувати" студента, який не працював упродовж семестру, поблажливість до "любимчиків".



ВИСНОВКИ

Отже, можна зазначити, що здача іспитів і заліків має важливе навчально-виховне значення. В процесі підготовки до заліків та іспитів студенти всебічно поповнюють і закріплюють теоретичні знання, приводять їх в більш струнку систему, закріплюють нові навички і уміння практичної діяльності.

Заліки займають дуже важливе місце у навчальному процесі, їх кількість та порядок складання визначається навчальними планами. Заліки виставляють за результатами виконання студентами практичних завдань. Додаткове опитування є не обовґязковим.

Заліки й екзамени у вузі - це підсумкова перевірка засвоєння навчальних програм у цілому або окремих їх розділів. Викладач не обмежується констатацією рівня засвоєних студентами знань, умінь і навичок, а й пропонує певну роботу по вдосконаленню їх. Як правило, заліки передують екзаменаційній сесії. На заліках застосовуються як усні, так і письмові форми контролю. Студентів, які на семінарах і практичних заняттях продемонстрували відмінні знання, за рішенням відповідної кафедри можуть бути звільнені від заліків та екзаменів. Заліково-екзаменаційна сесія зобов'язує студентів відновити у своїй пам'яті вивчений матеріал, доповнити свої знання на основі роботи з першоджерелами, осмислити основні питання курсу. Сесія проходить двічі на рік в суворо встановлені навчальним планом строки. В окремих педагогічних інститутах є досвід концентрованого вивчення окремих дисциплін з наступним складанням заліків та екзаменів. Студентам, які за рішенням ради факультету навчаються за індивідуальним графіком, дозволяється складати заліки й екзамени протягом семестру. Заліки поділяються на диференційні (з бальною оцінкою) і недиференційні (коли обмежуються оцінкою “зараховано”).

Таким чином, залік -- складний процес підбиття підсумків пізнавальної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія. - К.: Либідь, 1998. - С.470-475.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Методичний посібник для студентів магістратури. - Київ: Центр навчальної літератури. - 2003. - 316 с.

3.Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. - 576с. (Альма-матер).

4.Зільберштейн А.І., Солдатова Т.Д. Проведення екзаменів та заліків у вищій школі. - К.: вища школа, 1980. - 81с.

5.Нелеп А.Т. Место и функции стогового контроля в учебном процессе. - Проблемы высшей школы. Вып. 42. - К., 1981. - С. 12-13.

6.Носонова Н.А., Рибко Н.В. Оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах та тестування у світлі нової парадигми освіти //Вісник Вінниц. Політ. ін.-ту. - 2008. - №4ю С. 105-109.

7. Никифорак М.В. Методика викладання юридичних дисциплін у вищій школі: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута.2005. Ст.32.

8. "Положення про курсові екзамени і заліки у вищих навчальних закладах України". Затв. Міністерством освіти України. від 2.06.1993. - №61.

9. Питишкін-Потанич В.А. Чи потрібні екзамени у вузі // Рідна шк. - 1990. - №3. С.90-92.

10. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та ін.; За ред. З.Н. Курлянд. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007 - С.135

11. Педагогіка і психологія вищої школи: Навч. посіб. /За ред. М.В. Буланова-Топоркова.-К.: Либідь, 2001.- Ст.85-88.

12.Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: Знання,2005. С.415-441.

13. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи. Навч. Посіб. - К.: Академвидав,

2006. - С.213-231.