Методика організації активного відпочинку дітей старшого дошкільного віку

Щоб усунути ці недоліки, слід приділити основну увагу організації фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах, де було б передбачено правильну побудову та активізацію рухового режиму, надання йому оздоровчого спрямування, дійовий медико-педагогічний контроль і своєчасну лікувально-профілактичну роботу.

Тому Міністерством освіти і науки України опубліковані інструктивно-методичні рекомендації (№1/9 - 438 від 27.08.04). „Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі” в яких наголошується на те, що основою системи фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону тощо. У цьому документі вказується на щоденний обсяг рухової активності дошкільників у межах активного рухового режиму: ”для дітей молодшого дошкільного віку, становить 3-4 години, для старших дошкільнят - 4-5 годин” [45].

Формами активізації рухової активності у повсякденні, спрямованими на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фізичних та особистісних якостей, залучення малят до здорового способу життя, а батьків - до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаганда фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні здоров'я.

Розвивально-виховний та оздоровчий ефект активного відпочинку у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатності, базових рухів в іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця проведення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних видів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагального та естафетного характеру, атракціонів, спортивних ігор та забав, ігор з елементами спортивних вправ).

Сучасні підходи до організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку обумовлені методичними рекомендаціями „Сучасні підходи до організації свят і розваг”, які розробила старший викладач кафедри дошкільної педагогіки і психології КМІУВ ім. Бориса Грінченка Антоніна Шевчук.

З метою виховання здорової, життєрадісної, фізично досконалої, гармонійно і творчо розвиненої дитини автор методичних рекомендацій звертає особливу увагу на розумну організацію, перспективне планування різних видів активного відпочинку, залучення дітей та батьків до підготовки та участі в них. Естетична атмосфера розваги, в якій дитина дає разом з дорослими заохочує її створювати собі гарний настрій, радіти спільним спортивним забавам, власним досягненням [64].

Дітей молодшого дошкільного віку здебільшого розважають педагоги та старші дошкільники, залучаючи їх до нескладних дій. Старші дошкільнята вчаться весело, з музикою переживати разом з дорослими перемоги та поразки під час змагань та ігр-естафет, відкривати для себе щось нове, привабливе, тішитися виступами однолітків та вихователів. Антоніна Шевчук рекомендує влаштовувати для дітей і разом з ними розваги різних видів. Тематику розваг пропонують і варіюють вихователі та інструктор з фізичного виховання. Розваги будують на добре знайомих дітям іграх і вправах; на вправах з основними рухами; на іграх-естафетах; на елементах однієї із спортивних ігор. Одним із варіантів розваг є музично-спортивні розваги.

Під час проведення фізкультурних розваг велике значення має ініціатива кожної дитини виконати вже знайомі їй рухи, вигадати щось нове за власним задумом чи за допомогою вихователя, імпровізувати в ході самої розваги під впливом гарної музики та уявних обставин, запропонованих вихователем. Необхідно схвалювати щонайменші успіхи дитини, її прагнення творити красу (граційність, вишуканість, гармонійність, виразність) рухів. Вигадка, творче натхнення й емоційна захопленість процесом творення, старанність (досконалість виконавства відповідно до віку) сприяють творчому розвиткові особистості, спрямовані на формування у дошкільника раціональних, економних, обдуманих рухів; нагромадження ними рухового досвіду і перенесення його у повсякденне життя [26].

Спортивне свято уособлює піднесений стан душі, як домінуючий настрій, який створюється і зберігається у дитини протягом дня. Під час проведення спортивних свят варто залучати наймолодших дошкільнят до спільних з однолітками й старшими дітьми, з рідними, вихователями, інструктором з фізичного виховання святкових переживань, до відтворення своїх радісних почуттів у рухах, іграх, танцях. Дітям середнього дошкільного віку важливо прищеплювати бажання тішити одне одного й близьких власними виступами. У цьому віці вже доцільно підтримувати прояви ініціативи, індивідуальної інтерпретації виконавства [64]. У старших дошкільнят необхідно зберігати індивідуальність їхніх власних проявів, підтримувати музично-пластичні імпровізації, виховувати потребу надавати руховим діям емоційного й усвідомленого естетичного характеру. Вони створюють піднесений настрій для себе й для інших, творчо співпрацюють з однолітками та дорослими. Особливо важлива підтримка дорослими індивідуальної виразності та імпровізаційності виконавства, ініціативності дитини під час підготовки та проведення свята.

Успішності фізичного виховання дошкільників сприяє організація свят та розваг у вигляді діалогу-взаємодії дітей з педагогами та батьками. Важливою умовою проведення різних видів активного відпочинку є доцільна, зацікавлена, художньо-виразна активність вихователів, інструктора з фізичного виховання, музичного керівника. Дорослі не лише перебирають на себе деякі ролі, а й взаємодіють з дітьми: разом з ними виконують рухи, співають, беруть участь у грі, танцюють у масовому танці тощо. У святах за народними традиціями бажано зберігати властиву їм імпровізаційність, виявляти себе невимушеним, душевно-перевтіленим в художній образ майстром-виконавцем. Такий приклад легше наслідувати батькам: приєднатися до загальної гри, разом співати приспів пісні, стати у загальний танок [47].

За програмою „Дитина” радять відзначати свята, пов'язані з порами року, - свято Осені, Зими, Весни; із світом людей - Мамин день, День матері; з Різдвяними та Великодніми святами у доступній для дітей формі з доцільно підібраними рухами, іграми, піснями, таночками відповідно до сюжету [19].

Під час розваг і свят слід зберігати невимушеність, безпосередність особистих проявів дітей і не забувати підтримувати виразність виконання ними рухів.

Необхідно щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дошкільнят, давало змогу кожному відчути власний успіх і вміння, морально підносило у прагненні потішити всіх своїм виступом, виховувало почуття відповідальності за спільну справу, збагачувало й урізноманітнювало враження і почуття дітей.

Аналізуючи науково-методичну літературу і досвід організації активного відпочинку з дошкільниками кандидат педагогічних наук, доцент Орловського державного університету Н.Бочарова сформулювала основні підходи до їх класифікації за такими ознаками:

? за домінуючим завданням;

? за руховим змістом;

? за методами проведення;

? за місцем проведення;

? за сезоном;

? за характерним обладнанням.[9]

Як видно з таблиці 1.3.1. фізкультурні свята класифікуються за такими ознаками.

І. За домінуючим завданням вони поділяються на свята:

1) на формування здорового способу життя. Це тематичні свята типу „Сонце, повітря, вода - наші найкращі друзі”, „Свято чистоти”, „Пригоди Нехворійка”, „В гостях у Айболита” і т.п. Правильний підбір тематичних рухливих ігор та вправ у поєднанні з текстом, змагання дітей з ворогами здоров'я (лінню, страхами, об'їданням) дозволяють формувати позитивне відношення до загартування, фізкультури, гігієнічних процедур, режиму дня.

2) на виховання стійкого інтересу до фізкультури і спорту, до особистих досягнень, до спортивних подій держави і світу. Характерними особливостями цих свят є включення до їх програми ігор з елементами командного та індивідуального змагання та естафет. Важлива роль належить підбору пізнавального матеріалу, спрямованого на систематизацію знань дітей про види спорту, олімпійський рух, про видатних спортсменів нашої країни. Тематика цих свят різноманітна: „Олімпійці серед нас”, „Подорож до Спортландії”, ,,Веселі старти”, ,”Малі олімпійські ігри”.

3) на одержання дітьми задоволення. Це комічні свята-розваги з метою створення хорошого настрою від ігор, атракціонів, спільної з дорослими діяльності, музичного супроводу, незвичайних атрибутів і т.п.

4) на розвиток творчої активності, ініціативи, комунікативних здібностей. Добре продумана мотивація дій (надання допомоги героям, пошук скарбів), взаємопов'язані завдання-випробування роблять це свято дуже привабливим для дітей 6 років. Їх діяльність у цьому випадку менш регламентована: вони самостійно знаходять вихід з критичної ситуації, вступають у протиборство з силами зла, стихіями природи, сюрпризами погоди. Тематика визначається інтересами дітей і можливостями дорослих. Це „Юні Робінзони”, „Космічні пригоди”, „У підводному царстві”, „Рятівники”, „Сигнал SOS приймаємо”.

5) на демонстрування спортивних досягнень. Таке свято зазвичай співпадає з підсумковими подіями в житті дітей: закінченням навчального року, випуском до школи („Якими ми стали”) - або сезонними змінами: кінець зими, літа („Лижні змагання”, „Велогонки”, „Свято русалок”).

6) на виховання інтересу до народних традицій. Це фольклорні за змістом та тематикою свята, які проводяться у відповідності з християнським календарем (Різдво, Стрітення, Івана-Купала). Їх складають на доступному дітям матеріалі з використанням народних ігор, забав, хороводів, пісень, атрибутів національного одягу, обладнання.

7) на формування пізнавальної активності. Їх мета - збагатити і систематизувати знання дітей з екології, географії, астрономії, літератури, основ безпеки життєдіяльності і т.д. До таких свят включають змагання ерудитів (юних астрономів, екологів, знавців правил вуличного руху): вікторини, розгадування ребусів та кросвордів, відгадування загадок. Знання і вміння дітей перевіряють під час вирішення соціально значимих проблемних завдань: як врятувати Землю від екологічної катастрофи; як налагодити контакт з неземними цивілізаціями, як засвоїти правила безпечної поведінки. Подорожуючи у часі, по різних континентах, діти отримують елементарні уявлення з географії, історії, природознавства та інших наук.

8) на виховання моральних якостей. Ці свята мають велике значення для різновікових та різностатевих колективів, в яких створюються сприятливі умови для формування дружніх взаємовідносин між дітьми і гуманного відношення до всього живого. Ігрова діяльність спрямована на формування готовності і вміння прийти один одному на допомогу або визволити з небезпечної ситуації, є обов'язковим компонентом змісту цих свят. Як правило, їх сюжет розвивається у двох напрямках: з однієї сторони всі діти об'єднуються з метою допомогти герою, що потрапив у біду, вступивши у боротьбу з силами зла; з іншої - діти поділяються на дві і більше команд (моряки і аборигени, земляни та інопланетяни, люди та звірі) і включаються у спільну боротьбу із ворогами (злом, страхом, жорстокістю, заздрістю).

ІІ. За руховим змістом свята бувають:

1) Комбіновані. Будуються на основі різних видів фізичних вправ: гімнастики, рухливих і спортивних ігор, спортивних вправ. Його перевагою є можливість приваблювати дітей 5 - 6 років до змагань з елементами спорту, а молодших дошкільників - до виконання простих гімнастичних вправ і участі у рухливих іграх та забавах.

2) На основі спортивних ігор (проведення між паралельними групами чемпіонату з футболу, баскетболу, хокею і т.д.). Таке свято можна організувати тоді, коли діти добре володіють технікою гри і знайомі з правилами. Щоб привернути увагу до участі і ньому всіх дітей, в перервах організовують танцювальні виступи дівчаток, ігри для болільників. Якщо рівень рухової підготовки дітей не достатньо високий, то свято може мати форму змагань між командами на швидкість та якість виконання окремих елементів спортивних ігор (вести м'яч і закинути в корзину, довше протримати тенісний м'яч на ракетці). Можна також включити ігри-естафети та ігри з елементами колективних та індивідуальних змагань.

3) На основі спортивних вправ. Такі свята організовують на основі поєднання кількох сезонних видів спорту (наприклад, ходьба на лижах, катання на санках взимку або катання на велосипеді, самокаті, роликових ковзанах влітку). До змісту змагання можуть бути включені спортивні справи з одного виду (наприклад, плавання).

4) На основі рухливих ігор, атракціонів, забав. Це найбільш поширений вид свята. Він не потребує складного обладнання, спеціального майданчика, його можна провести навіть на галявині. Універсальність свята полягає в тому, що участь в ньому можуть брати діти різного віку та дорослі.

5) Інтегровані. До їх змісту разом із руховими завданнями включають елементи пізнавальної, зображувальної діяльності, театру.

ІІІ. Види свят за методами проведення:

1) Ігрові (проводяться з дітьми всіх вікових категорій).

2) Змагальні (з дітьми 5 - 7 років). Учасники двох або більше команд змагаються між собою, або всі діти вступають у боротьбу з реальним чи умовним персонажем.

3) Сюжетні. Рухові завдання виконують у відповідності з розповіддю ведучого, а ігри і вправи пов'язані темою та ідеєю.

4) Творчі. Формують творчу активність, вміння самостійно приймати рішення, ініціативу (проблемні ситуації і завдання, завдання-головоломки, пошукові питання, метод групової дискусії). Проведення таких свят вимагає від дорослого високого професіоналізму, так як несподівані для вирішення завдання дітьми можуть змінити хід сценарію. Тому в сценарії придумують різні варіанти виходу із ситуації, щоб діти відчули себе відповідальними за хід та результати своїх дій.

IV. За місцем проведення:

? на спортивному майданчику чи стадіоні;

? в природних умовах (ліс, парк, біля водойми);

? в спортивному залі;

? в басейні.

V. В залежності від сезону:

? весняне;

? літнє;

? осіннє;

? зимове.

VI. За складом дітей:

1) діти від 4 до 7 років і дорослі. Таке свято будується на рухливих іграх, атракціонах, забавах, в яких (по-черзі або невеликими групами одного віку) беруть участь усі діти, а в масових іграх, хороводах і танцях одночасно всі бажаючі.

2) на основі об'єднання дітей одного віку або близьких за віком. Якщо свято побудоване на іграх з елементами змагання або спортивних, то беруть участь діти 6 років, якщо це свято - розвага, в якому переважають сюжетні ігри і музичні сюрпризи, то можуть брати участь діти 4-5 років.

3) з участю батьків, бабусь, дідусів, братів та сестер. Це веселі змагання, в яких визначають загальні та окремі ігрові завдання і масові кумедні естафети, до яких залучають дітей 2-3 років (завдання - проповзти між ногами своїх братів та сестер) і бабусь (завдання - швидше одягнути свого онука).

VII. За характером обладнання:

1) з використанням спортивного і туристичного обладнання;

2) з використанням природного матеріалу (осіннє листя, квіти, споруди зі снігу, льоду, сніжки, шишки, каміння, пеньки, стовбури дерев і т.п. - в залежності від сезону і природного оточення).

3) з використанням саморобного або пристосованого інвентарю. Автомобільні шини різного розміру, драбини, мотузки для білизни, предмети побуту, дитячі меблі (стільці, табуретки), навіть пластикові пляшки, наповнені піском.

4) з сюжетними іграшками та ігровими посібниками для дітей молодшого віку (ляльки, тваринки, машини, іграшки-каталки, будівельний матеріал).

Відповідно до вимог програми „Малятко” та інструктивно-методичних рекомендацій „Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі дні здоров'я організуються з першої молодшої групи один раз на місяць. Цей день насичується різноманітними формами роботи з фізичного виховання.

Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добираючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий туризм, ранкова гімнастика й гімнастика після денного сну, загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність та ін. Не залишається поза увагою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюється бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, самостійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього дошкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.[54]

З метою активізації рухового режиму у дні здоров'я можна організовувати дитячий туризм у формі прогулянок-походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах, лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшафтних умов: лісу, лугу, поля, водойми, лісосмуги, парку та ін.

Основна мета прогулянок-походів - оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. Вони проводяться, починаючи з другої молодшої групи. Їхня тривалість становить:

· у другій молодшій групі - 15-20хв.;

· у середній групі - 20-25 хв.;

· у старшій групі - 25-30хв [41].

Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму.

Завдання педагогів - забезпечити належний рівень та зміст самостійної рухової діяльності дошкільнят завдяки збагаченню їхнього рухового досвіду, створенню необхідної матеріальної бази в приміщеннях зали, груп, рекреацій, на фізкультурному й групових майданчиках, використанню інших прийомів непрямого (опосередкованого) та прямого (безпосереднього) керівництва цією формою роботи [36].

Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглибленого розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усунення відставання в розвитку фізичних якостей. Її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушенням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, педагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи підгрупами по двоє-четверо дітей.

Таким чином, можна сказати, що організація фізкультурних свят, розваг, днів здоров'я є досить ефективним засобом активізації рухового режиму дошкільників. Систематичне проведення цих форм активного відпочинку сприяє вирішенню оздоровчих, навчальних та виховних завдань і реалізує мету фізичного виховання дошкільників.

Отже, активний відпочинок:

1) спрямований на охорону і зміцнення здоров'я дітей;

2) сприяє психосоматичному розвитку;

3) удосконалює захисні функції організму через загартування, підвищує стійкість до захворювань та несприятливих впливів зовнішньго середовища;

4) покращує працездатність дитини;

5) формує рухові уміння та навички;

6) розвиває фізичні якості, рухові здібності;

7) виховує позитивні риси характеру, моральні та вольові якості;

8) збагачує та урізноманітнює художньо-естетичні враження та почуття;

9) дає можливість відчути власний успіх і вміння;

10) сприяє залученню дітей до спорту;

11) збагачує дитину знаннями про навколишній світ, розширює кругозір.

Виходячи із вище сказаного, можна зробити висновок про те, що активний відпочинок є ефективною формою фізичного виховання. Він сприяє різносторонньому вихованню дітей дошкільного віку, допомагає у підготовці дітей до навчання у школі та до життя.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1. Аналіз фактичного стану організації активного відпочинку у дошкільному навчальному закладі

Роботу по експериментальній частині дипломного дослідження ми проводили на базі дошкільного навчального закладу №46 „Подоляночка” міста Хмельницького. Колектив дошкільного навчального закладу працює над пошуком ефективних шляхів з методики організації активного відпочинку дошкільників, оновлення змісту проведення різних видів активного відпочинку.

У дошкільному навчальному закладі створені відповідні умови для організації активного відпочинку дошкільників: є спортивний зал, фізкультурний майданчик.

Наше дослідження складалось з констатуючого, формуючого та контрольного експерименту. Під час констатуючого експерименту ми ознайомились зі змістом організації і проведення активного відпочинку, що проводиться у дошкільному навчальному закладі №46, проаналізували річний план роботи дошкільного навчального закладу, плани роботи вихователів та інструктора з фізичного виховання, ознайомились з матеріальною базою дошкільного навчального закладу, з літературою та методичними матеріалами з даного питання, зібраними у методичному кабінеті.

Аналіз річного плану роботи дошкільного навчального закладу з питання організації і проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку показав, що у дошкільному навчальному закладі плануються такі види активного відпочинку як фізкультурні свята, розваги, дні здоров'я. Зокрема було заплановано на навчальний рік два спортивних свята: „Міцніш за нас нема нікого” та „Сильні, сміливі, спритні”, одне з яких передбачало участь батьків. Фізкультурні розваги плануються по одній-дві на місяць, в основному у вигляді подорожі: „У гості до королеви спорту”, „Подорож у Спортландію”, „Визволення неслухняного Півника” чи змагання: „Зимові естафети”, „Весняна спартакіада”, „Веселі старти”.

Дні здоров'я плануються один раз на місяць без попередньо визначеної теми.

У плані роботи передбачена взаємодія дошкільного навчального закладу і сім'ї з питання організації і проведення активного відпочинку. Зокрема зазначено необхідність залучення батьків до організації і проведення фізкультурних свят і розваг. Запланована консультація „Організація дозвілля дошкільника вдома”, передбачено висвітлення даної теми у батьківських куточках кожної групи.

З метою підвищення професійної майстерності вихователів заплановано консультацію „Активізація дітей під час проведення спортивних розваг”.

Результати аналізу планів роботи вихователів та інструктора з фізичного виховання показали, що періодичність організації спортивних свят, розваг, днів здоров'я відповідає вимогам Програми „Малятко”, але дуже мало заходів передбачають участь батьків в їх організації і проведенні (здебільшого одна розвага чи одне свято). Це підкреслює необхідність залучення батьків до роботи спрямованої на організацію різновидів активного відпочинку та безпосередньо участь у ній.

Ми ознайомились зі станом матеріальної бази у дошкільному навчальному закладі „Подоляночка”, яка може сприяти організації і проведенню фізкультурних свят, розваг, днів здоров'я. У дитячому садку є фізкультурний майданчик, обладнано спортивний зал, але доречно було би збільшити кількість та якість таких атрибутів як: кольорові прапорці, стрічки, обручі, султанчики. Необхідно виготовити посібники для метання у вертикальну та горизонтальну ціль, збільшити кількість гімнастичних лав, кубів, дуг, урізноманітнити посібники для масажу стоп ніг.

У методичному кабінеті зібрана література з даного питання, але вона недостатньо висвітлює сучасну методику організації і проведення активного відпочинку з дошкільниками. Банк конспектів містить невелику кількість конспектів спортивних свят та розваг, які носять однобокий характер (типу спортивних змагань та на тему зміцнення здоров'я дітей), зовсім відсутні конспекти проведення днів здоров'я. Методичні поради щодо організації і проведення роботи з даного питання дещо застарілі і потребують оновлення, відсутні схеми для аналізу активного відпочинку.

Позитивні емоції підвищують тонус дитячого організму, створюючи тим самим вигідні умови для закріплення рухових навичок та вмінь. Тому ми вирішили провести діагностику рівня емоційного навантаження під час проведення різних видів активного відпочинку в старших групах № 5 та № 8. З цією метою нами були проведені спостереження за дітьми на фізкультурних розвагах, святах, під час днів здоров'я.

Ми звертали увагу на те, як діти сприймають рухове завдання (із задоволенням, спокійно, байдуже), на настрій дітей (позитивний, негативний, байдужий), на рівень інтересу до видів активного відпочинку та на рівень активності, самостійності дошкільників (високий, середній, низький). Одержані результати ми оформили у таблиці (додаток А).

Результати спостережень показали, що у групі № 5 високі показники емоційного навантаження мають 15% дітей, середні показники - у 70% і низькі - у 15% дітей. У групі № 8 високі показники емоційного навантаження мають 10% дітей, середні - 65% і низькі - 25% дітей.

Проаналізувавши результати рівня емоційного навантаження під час проведення різних видів активного відпочинку, оформили їх у вигляді порівняльної діаграми (додаток Б).

На основі отриманих даних старша група № 8 була визначена експериментальною, а старша група № 5 - контрольною.

Ми провели анкетування батьків (додаток В) з метою встановлення рівня їх компетентності щодо організації та проведення активного відпочинку з дітьми дошкільного віку. Результати анкетування показали: 30% батьків усвідомлюють користь спільного активного відпочинку, але беруть участь у ньому інколи; 35% батьків знають що такий вид роботи існує, але не мають уявлення щодо його організації і проведення; 25% - відмовляються від участі у спільному активному відпочинку через велику зайнятість і брак часу; 10% батьків систематично проводять ігри з дітьми вдома та на природі і переконані у користі спільного активного відпочинку.

Результати анкетування свідчать про необхідність пропаганди значення активного відпочинку серед батьків, підвищення рівня їх педагогічної освіченості та активного залучення до підготовки, організації та проведення різних видів активного відпочинку з дошкільниками.

Під час нашої роботи ми використовували такі методи наукового дослідження, як спостереження за організацією і проведенням фізкультурних свят, розваг, днів здоров'я; бесіди з дітьми з даного питання (додаток Д);бесіди з вихователями з метою встановлення рівня їхньої компетентності з методики організації і проведення різноманітних видів активного відпочинку дошкільників (додаток Е); анкетування для батьків (додаток В).

Таким чином ми дійшли висновку, що слід розробити таку систему роботи з організації та проведення активного відпочинку, при реалізації якої ми змогли б підвищити якість засвоєння рухів, рівень фізичного розвитку та фізичних якостей, інтересу дітей до активного відпочинку, їх активність та самостійність.

2.2 Методика організації активного відпочинку дітей дошкільного віку

В ході дослідження ми з'ясували, що робота з організації та проведення активного відпочинку у дошкільному навчальному закладі №46 „Подоляночка” виявилась недостатньою для повноцінного фізичного розвитку дошкільників, підготовки їх до навчання в школі та до життя. Тому ми всю свою увагу звернули на оновлення змісту, форм, методики проведення різних видів активного відпочинку та активне залучення педагогів і батьків до вирішення цих питань.

Перш за все ми ознайомили педагогічний колектив із сучасними підходами до організації активного відпочинку з дітьми дошкільного віку та чинними нормативними документами. У методичному кабінеті ми влаштували виставку науково-методичної літератури на тему „Організація активного відпочинку дошкільника в умовах сучасного дошкільного навчального закладу”, поповнили Банк конспектів фізкультурних розваг та свят, розробили плани-конспекти проведення днів здоров'я, розробили схеми аналізу спортивних свят (додаток Ж), розваг (додаток З), днів здоров'я (додаток И).

Нами було відмічено, що активний відпочинок спрямований на повніше задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фізичних та особистісних якостей, залучення малят до здорового способу життя, а батьків - до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу. Пропагандою фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні здоров'я.

Розвивально-виховний та оздоровчий ефект активного відпочинку забезпечується правильним добором ігор та вправ відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатності, місця в режимі дня та місця проведення, пори року та погоди, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням різних видів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагань, естафет, атракціонів, спортивних ігор та вправ, ігор з елементами спортивних вправ).

Для того щоб оновити зміст, удосконалити методику проведення активного відпочинку та залучити батьків до цієї роботи, ми систематизували роботу з організації і проведення відомих нам видів активного відпочинку.

Як видно з таблиці 2.2.1. система роботи з організації і проведення активного відпочинку складається з підготовчої роботи, роботи з батьками та безпосереднього проведення фізкультурних розваг, свят, днів здоров'я. Підготовка вихователя включає: опрацювання методичної літератури, складання конспектів, виготовлення атрибутів, костюмів, оформлення місця події, добір вправ та ігор, продумування сюрпризів та нагородження.

Підготовча робота з дітьми складається з: читання художніх творів, бесіди, розгляд альбомів та ілюстрацій, засвоєння рухів під час занять, ранкової гімнастики, у повсякденній роботі, виготовлення призів, оформлення місця події.

З метою залучення батьків до організації і проведення активного відпочинку ми проводили з ними: бесіди, діалоги, анкетування, консультації з роз'ясненням значення спільного активного відпочинку, залучали батьків до виготовлення костюмів, атрибутів, призів; до участі в журі та до безпосередньої участі в іграх, вправах, конкурсах, таночках.

Велику увагу ми приділяли підвищенню емоційного навантаження дітей під час фізкультурних свят і розваг. Ми помітили, що дітям приносить задоволення вправи, які проводяться у цікавій формі та в доброму темпі. Діти відчувають радість, коли відпочивають у колективі ровесників, коли виконують вправи, що вимагають участі великої кількості м'язів, коли рухи проводяться у формі гри або змагання. Тому спортивні розваги, свята, дні здоров'я ми намагалися будувати і проводити так, щоб діти діставали задоволення, „м'язову радість”.

Використання музики викликає позитивні емоції, підвищує інтерес до активного відпочинку, допомагає одночасно розпочинати і закінчувати вправи, виконувати їх у певному темпі та ритмі, до того ж виразно, м'яко. А саме звучання музики викликає потужні духовні переживання, які виражаються по-різному. Під час проведення свят та розваг ми використовували як класичну, так і етнічну музику (оброблену сучасними технологіями). Деякі вправи ми супроводжували натуральними звуками живої природи: шум дощу, гуркіт бурхливого моря, крики птахів.

У процесі проведення активного відпочинку ми широко використовували художнє слово: уривки казок, вірші, речитативи, прислів'я, приказки, загадки. Це допомагало створити відповідний образ в уяві дітей чи перенести їх в ігрову ситуацію.

Намагаючись розкрити педагогічні умови ефективного використання з дітьми дошкільного віку різновидів активного відпочинку нами була розроблена та апробована система роботи з використанням активного відпочинку на навчальний рік.

Особливу увагу ми звернули на один з найбільш ефективних видів активного відпочинку - фізкультурну розвагу яка здійснює сприятливий вплив на дитячий організм: закріплює рухові вміння та навички, розвиває фізичні якості, наповнює життя малюка емоційною, веселою, руховою діяльністю, розвиває мислення, уяву, цілеспрямованість, культуру почуттів нами було помічено, що під час розваги дитина поводиться більш безпосередньо, ніж під час фізкультурних занять. Розкутість і природність використання рухових умінь та навичок забезпечує виразність, артистизм, естетичність її рухів, а помірне м'язове навантаження покращує самопочуття і піднімає настрій.

Програму дозвілля ми складали разом із музичним керівником та інструктором фізичного виховання, адже музика є невіддільною частиною спортивних розваг. Композитор і педагог Еміль Жак Далькроз писав:”Важливо сприймати музику не тільки слухом, а й тілом”. Розпочинаємо спортивні розваги урочистим маршем, шикуванням, привітанням команд і виконанням вправ усіма дітьми, використання емблем, яскравих атрибутів зацікавлює дітей, підносить настрій. Рух по-справжньому захоплює і радує дітей тоді, коли вони виконують його у відповідності з музикою.

Спортивні розваги плануємо два рази на місяць в усіх вікових групах. Вони не вимагають спеціальної підготовки і будуються на знайомому дітям матеріалі з врахуванням їх вмінь та навичок.

З метою підвищення ефективності організації і проведення фізкультурних розваг з дітьми дошкільного віку ми урізноманітнили їх варіативність. Наша система роботи передбачає наступні варіанти спортивного дозвілля:

1) розвага, побудована на добре знайомих іграх і вправах;

2) розвага, побудована на вправах з основними рухами;

3) розвага, побудована на іграх - естафетах;

4) розвага, побудована на елементах спортивної гри;

5) музично-спортивна розвага.

При розподілі розваг на протязі навчального року ми намагались чергувати різні варіанти розваг. Так, фізкультурні розваги „Пригоди на спортивній планеті”, „Сніговик-чарівник”, „Ми веселі діти”, „В гості до королеви Зими” ми побудували на добре знайомих дітям іграх та вправах.

Плануючи розваги „Новорічна пригода”, „Пошуки золотого ключика”, „Космічна мандрівка”, які будуються на вправах в основних рухах і спортивних вправах ми дотримувались принципу індивідуально-диференційованого підходу. Наприклад: одна підгрупа виконує вправи, направлені на розвиток уваги „Будьте уважні” під удари в бубон діти йдуть кроком, коли бубон замовкає - присідають, на частий дзвін бубна повзуть по-пластунськи. Інша підгрупа виконує завдання направлені на розвиток витривалості „Стрибуни”: за сигналом усі гравці стрибають на одній нозі до лінії фінішу, а в зворотному напрямку на іншій.

Використовуючи основні рухи під час спортивного дозвілля намагались викликати інтерес у глядачів і виконавців, урізноманітнюючи та вміло поєднуючи їх види. Наприклад, пролізання і біг з перешкодами проводили так: 5 дітей стають в упорі на руки і ноги на відстані півкроку один від одного, а 6 дитина пролізає під ними. Той, хто стоїть в упорі, як тільки під ним пролізуть, лягає. Шоста дитина, виконавши підлізання, біжить, переступаючи через дітей, що лежать і стає у вихідне положення.

Велику роль надавали організації спортивних змагань, які вимагають максимального напруження всіх духовних і фізичних сил та здібностей, тренованості організму, сміливості, волі, наполегливості, ініціативи, швидкості думки. Анатомо-фізіологічні та психічні особливості дошкільників дають змогу використати лише елементи змагань, які підвищують інтерес дітей до виконання вправ. Дотримуючись поступовості навантаження на організм дитини, спочатку проводили змагання з виконанням простих завдань: взяти відерце, добігти до фішки (відстань 4 м.), зібрати у відерце кульки, повісити його на ногу і, стрибаючи на одній нозі, передати відерце товаришу по команді. Поступово завдання ускладнювали: дитина з м'ячем у руках повинна перестрибнути через перешкоду (висота 30см.), прокотити м'яч під дугою, наздогнати його, кинути у ящик (висота 70 см.), підтягуючись на руках, влізти у нього, взяти м'яч, вистрибнути з ящика, добігти до товариша по команді і передати м'яч. У програму розваг вводили 4-6 видів змагань, які чергуються з читанням віршів, виконанням пісень, таночків спортивного характеру, іграми-атракціонами, загадками. Влаштовували конкурс капітанів з використанням цікавих завдань. Наприклад, дітям дають по 2 однакових обручі (діаметр 45 см.), які потрібно роз'єднати. Для цього потрібно лівою рукою взяти один обруч, праву руку просунути крізь нього і взяти другий, а потім, не відриваючи рук від обручів, роз'єднати їх. Для виконання цього завдання крім кмітливості, потрібна ще й спритність, тому що обруч у лівій руці потрібно, надівши через голову, пропустити через тулуб, тільки тоді завдання вирішиться. Або ще завдання: у дитини в руках по кільцю від кільцекида; розвівши руки в сторони і не з'єднуючи їх, потрібно зробити так, щоб кільця були в одній руці. Для цього, наприклад, потрібно одне кільце впустити, а потім взяти його другою рукою.

Для організації змагань в одній групі розподіляли дітей на дві команди так, щоб вони були приблизно рівні за своїми силами і можливостями. Якщо цього не враховувати, то у дітей, які не досить добре володіють рухами виникне невпевненість у своїх силах, що знизить інтерес до участі у фізкультурній розвазі, а спритніші діти почнуть вихвалятися перед своїми товаришами. Намагались поступово підводити дошкільнят до усвідомлення того, що дії кожного впливають на результат всієї групи. Діти починають цікавитися вміннями товаришів, радіти їх успіхам, розуміти, що невдало виконане завдання відбивається на загальному результаті. Все це дисциплінує дітей, виховує витримку, увагу, почуття колективізму. Завжди заохочували тих хто допомагає товаришам краще засвоїти той або інший рух. Під час проведення спортивної розваги стежили за тим, щоб діти не захоплювалися занадто рухами, бо це шкодить їх здоров'ю і викликає надмірний азарт. Намагаючись не допускати сильних переживань дітей від програшу, організовували змагання так, щоб команди вигравали по черзі.

Дошкільникам дуже сподобались такі розваги, побудовані на іграх-естафетах як: „Весела масляна”, „Козацькі забави”, „Ми спритні, сміливі, веселі, умілі”, „Подорож до весняного лісу”.

З метою кращого засвоєння дітьми елементів спортивних ігор ми організовували фізкультурні розваги „Спортивна олімпіада” (з елементами баскетболу), „Футбольні змагання” (з елементами футболу), „Юні олімпійці” (з елементами хокею). Ми розподіляли дітей на дві рівні за силою команди. Перед початком гри команди і капітани вітались один з одним, обмінювались вимпелами. Гру розпочинали зі свистком судді, у кожному виді рухів підраховували очки і вивішували їх на табло, під час перерв спостерігали за виступами болільників чи влаштовували з ними відгадування загадок, ребусів, конкурси лічилок або відповідей та запитань спортивної тематики. В кінці гри оголошували підсумки, нагороджували переможців у різних номінаціях, наприклад: „Швидкі і спритні” та „Кмітливі і веселі”.

Нами були заплановані музично-спортивні розваги: „Мандрівка на острів скарбів”, „Веселий світлофор”, „Морська спортивна показуха”. Цей варіант спортивного дозвілля активізує дошкільнят, привчає до самостійної участі у спільних вправах, сприяє виявленню можливостей кожної дитини. У малят розвивається вміння творчо використовувати свій руховий досвід в умовах емоційного спілкування з однолітками.

Спортивне свято - особлива, радісна подія у житті дошкільників. Воно пропагує здоровий спосіб життя, показує досягнення у формуванні рухових навичок, сприяє залученню дітей до фізичної культури і спорту. В основу кожного свята покладено певну ідею, яку необхідно розкрити на доступному дітям художньому матеріалі з врахуванням їх вікових та індивідуальних особливостей.

Плануючи спортивні свята, ми враховували основні підходи до їх класифікації, визначені кандидатом педагогічних наук Н.Бочарової. Так спортивне свято „Про здоров'я треба знати, про здоров'я треба дбати” сприяє формуванню здорового способу життя, змагання дітей з ворогами здоров'я, дозволяє формувати позитивне відношення до загартування, фізкультури, гігієнічних процедур, режиму дня .

Свято „Малі олімпійські ігри” допомагає виховувати стійкий інтерес до фізкультури і спорту, до особистих досягнень, до спортивних подій держави і світу. Важлива роль належить підбору пізнавального матеріалу, спрямованого на систематизацію знань дітей про види спорту, олімпійський рух, про видатних спортсменів нашої країни. До програми свята ми включили ігри з елементами командних та індивідуальних змагань, атракціони, сюрпризи.

Організація спортивних свят - складний процес. Ми визначили послідовність підготовки до свята, яка включає:

- визначення завдання, дати, місця проведення;

- складання сценарію.

Досить відчутну допомогу можуть надати старші брати і сестри, батьки. Організатори свята визначають його вид в залежності від сезону, віку учасників, наявності інвентарю, інтересів дітей. При складанні плану-сценарію враховуємо:

- забезпечення поступовості зростання фізичного і психічного навантаження;

- чергування ігор і змагань з високим фізичним та емоційним навантаженням та спрямованих на зняття напруження;

- чергування масових та індивідуальних ігор та завдань;

- поєднання знайомих дітям ігор та завдань з новими атрибутами та музикою;

- участь та оцінку діяльності кожної дитини з врахуванням її індивідуальних особливостей та можливостей.

Найбільш цікавою частиною підготовчого етапу є виготовлення атрибутів, плакатів, декорацій, емблем та призів для учасників, запрошень для болільників та родичів. Ця робота посильна для старших дошкільників під керівництвом дорослого. Зовсім не потрібно купувати дітям дорогі призи, їм важлива не вартість, а любов та увага. Тому дорослі повинні знати індивідуальні особливості кожного учасника, щоб приз був для нього дійсно цінним.

Запланувавши свято „Космічна подорож” нам потрібно було приготувати призи для дітей, які мали повернутися з тривалої подорожі планетами Сонячної системи. Цю проблему ми вирішили так: назбирали різнокольорових камінчиків, помили, відшліфували їх і намалювали на них ієрогліфи. Як здивувались і зраділи діти, коли знайшли у своєму взутті камінчики „неземного походження” - подарунки від жителів іншої цивілізації. Цінними у виховному відношення є призи-сюрпризи, виготовлені дітьми-команди суперниці. Це можуть бути малюнки, поробки з природного та покидькового матеріалу. Для масових свят можна зробити прості, але симпатичні сувеніри (повітряні кульки, яблучка, шоколадні медальки і т.п.). Головне щоб кожна дитина була нагороджена незалежно від місця, яке вона зайняла.

Особливу увагу приділяємо підбору музики і підготовці засобів її трансляції. Музичний супровід забезпечує відповідний емоційний настрій, допомагає синхронно виконувати фізичні вправи, заповнює паузи, сконцентровує увагу дітей, сигналізує про початок та закінчення ігор-завдань.

У сценаріях свят передбачаємо виступи дітей, які читають вірші, виконують пісні, танці, фокуси. Звичайно тут без підготовки не обійтись, але ми відмовились від тривалих репетицій. Ці заходи організовуються для дітей, а не для глядачів і гостей. Тому тут варто вводити експромт, а не зазубрений діалог з певними відповідями. Сюрпризні моменти повинні бути для дітей абсолютною таємницею.

Свято проводить ведучий, який володіє індивідуальними і професійними якостями педагога-організатора. Відомо, що на 80% успіх свята залежить від підготовки і здібностей ведучого. Тому він має бути: артистичним, вміти керувати колективом дітей, знати і враховувати їх особливості, за необхідністю вміти змінювати сценарій по ходу проведення свята, регулювати фізичне, психічне та емоційне навантаження. Бажано, щоб він був спортивним і по мірі необхідності міг виконати ту чи іншу вправу.

Проаналізувавши проведені нами свята, ми переконались, що дуже доречно вводити двох ведучих. Вони можуть підстрахувати один одного у разі непередбаченої ситуації.

У призначений для заходу день зранку у д/з створюється атмосфера очікування веселощів. Кожна дитина (чи група дітей) разом з вихователем або його помічником відповідає за конкретну частину підготовчої роботи: одні розносять запрошення, інші розкладають лави, розвішують святкові гірлянди, повітряні кульки. Професіоналізм організаторів полягає у тому, щоб залучити до процесу підготовки всіх, не присікати ініціативу дітей, а дати їм можливість відчути себе повноправними господарями міроприємства.

Структура свята різноманітна і залежить від його виду. Умовно розподіляємо її на три частини. Перша - організовується у формі параду учасників з підніманням прапора. Часто організовуємо масові пробіжки навколо д/з всіх учасників і болільників, включаючи дорослих. Доречним є несподівана поява казкових героїв, які запрошують усіх на свято. Взимку свято ми розпочинали з руху довгого санного потягу. Під час організації свят з іграми в рятівників чи космонавтів, для початку свята використовували сигнал тривоги, який закликав взяти участь у порятунку чи подорожі.

Основна частина свята вирішує головне завдання, наповнюється руховим змістом: іграми, змаганнями, атракціонами. Ми намагаємось передбачити в них участь кожної дитини. Якщо сценарій розрахований на почергову участь членів різних команд в іграх, придумуємо, як забезпечити участь всіх. Звичайно на запитання „Хто хоче пограти у цю гру?”, „Хто у нас сміливий?” відкликають одні і ті ж діти. Одного разу ми зробили так: кожна дитина, зайшовши до залу отримала білет (різного кольору, форми і ведучі запрошували до змагань дітей з білетами (в залежності від малюнка). Такі білети роздавали вихователі, бо вони краще всіх знають можливості дітей, що допоможе запобігти негативним емоціям малят.

Якщо захід масовий, то у ведучого мають бути помічники, які будуть розкладати та прибирати обладнання, забезпечать музичний супровід, вручать подарунки.

Для свят та розваг з елементами змагання вибирають журі з 3-5 чоловік і на видному місці розміщують табло. Журі повинно своєчасно оцінювати виступи команд чи окремих учасників. Інколи для оцінювання використовуємо корзини, в які за кожну перемогу команди кладуть м'яч. В кінці команди рахують зароблені м'ячі. Також під час підведення підсумків змагань будувати з будівельного матеріалу башти, чия вище, той і переміг.

Підводимо підсумки по ходу і в кінці свята. Після кожної гри-естафети, змагання, ведучий може сам підвести підсумок, оцінити фізичні та морально-вольові якості команд та окремих гравців. Журі слово краще надавати після 2-3 конкурсів, щоб не перетворити свято у виступи дорослих.

Ведучий повинен дуже делікатно підводити підсумки, адже діти можуть адекватно оцінити свої здібності і боляче переживають невдачі. Для запобігання цього ми намагаємось правильно сформувати команди, вони мають бути приблизно однаковими по силі, рівними по кількості, з приблизно рівною кількістю дівчаток і хлопчиків. Ведучий має тактовно говорити про перемоги та поразки, підтримувати в дітях оптимізм, впевненість у собі.

В кінці свята плануємо гру, в якій перемога команді, що програла гарантується. Наприклад, ведучий пропонує командам пограти у „Квач”, доганяючи дітей він торкає гравців команди, яка перемагає. Це допомагає трохи вирівняти результати змагань. Можна нагороджувати команди в різних номінаціях. Наприклад: ”Спритні та швидкі”, „Веселі та дружні”.

Кульмінацією свята чи розваги є сюрпризний момент. Його зміст і час включення у хід свята залежить від віку учасників та виду заходу. Частіше всього в якості сюрпризного моменту використовуємо несподівану появу казкових персонажів і розігрування коротеньких вистав. Герої запрошують малят пограти з ними, разом вирішити проблему, навчити займатись фізкультурою. У будь-якому випадку сюрприз має бути несподіваним, захоплюючим, радісним, у супроводі музики, незвичайних звуків (свист, цокання копит).

Якщо свято проводять в приміщенні, можна використати світлові ефекти (виключення світла, чи освітлення місця появи героїв).

В кінці проводимо спільну гру середньої рухливості. Наприклад: „Мишоловка”, „Каруселі”, організовуємо масовий танок. Весело проводимо нагородження. Вимпели, емблеми, сувеніри розміщуємо на самому видному місці в групі. Індивідуальні призи діти забирають додому, але батькам радимо обов'язково знайти вдома таке місце, звідки призи побачать всі. Такий куточок переможця з фотографіями та малюнками допоможе формувати у дошкільнят стійкий інтерес до занять з фізкультури, до своїх досягнень у спорті, що є важливою умовою формування мотивації здорового способу життя.

Поєднуючи у собі різні види мистецтва, спортивні свята ґрунтуються на емоційному художньому матеріалі, дають дітям багато приємних переживань, збагачують новими враженнями і уявленнями.

Успішним вважають те свято, в результаті якого діти у самостійній ігровій діяльності відтворюють його епізоди.

У системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я і фізичний розвиток дітей, важливе місце належить дням здоров'я. Даний вид активного відпочинку ми проводили в останній день кожного місяця. Влаштовуються дні здоров'я для всіх груп разом або окремо для дітей молодшого і старшого дошкільного віку. До участі в них залучаємо учнів початкових класів, учителів, батьків, всіх працівників дошкільного закладу.

Це ефективний метод залучення дітей до регулярних занять фізичною культурою, виховання у малят прагнення бути здоровими, сильними, витривалими.

Основний зміст будь-якого дня здоров'я включає заходи, передбачені програмою з фізичного виховання. Різноманітні змагання в іграх, естафетах, старти з окремих видів фізичних вправ (біг, стрибки, метання, лазіння), розваги-атракціони тощо.

Так, взимку до програми дня здоров'я включаємо різноманітні вправи, ігри-змагання із санками, лижами, ковзанами. Молодші діти беруть участь у катанні на санчатах з гірки, веселих естафетах, ліпленні сніговика. Старші - в іграх і змаганнях на лижах, грі в хокей, катанні на ковзанах тощо. Для цього заздалегідь готуємо снігові лабіринти, вали, гірки, льодові доріжки, катки, розчищені майданчики.

У весняно-літній період можливості для успішного, насиченого проведення днів здоров'я безмежні. Діти беруть участь у найрізноманітніших змаганнях та іграх, демонструють свої вміння у виконанні різних фізичних вправ, виборювати першість у бігу, стрибках, катанні на велосипедах і самокатах, неодмінними складовими мають бути веселі атракціони, естафети, розваги. Так дітям молодшого віку пропонуємо ігри з м'ячем - „влучи у ямку”, „забий м'яч”. Старшим дітям - перетягування каната, біг із зв'язаними ногами у парах, біг у мішку та ін.

Восени до програми дня здоров'я вводимо фізкультурні розваги, ігри, атракціони для малят, футбол, хокей на траві, баскетбол, настільний теніс (за спрощеними правилами), різноманітні спортивні вправи - для старших.