Використання мультимедійних і комунікаційних технологій на уроках інформатики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Випускна робота

«Використання мультимедійних і комунікаційних технологій на уроках інформатики»

Виконала:

Котюга Людмила Михайлівна,

учитель математики та інформатики,

Керівник: Мельниченко Д.П.

Ужгород - 2012

Зміст

Вступ

ІІ. Складова загальної методики

2.1 Мультимедійні технології в освітньому просторі

ІІІ. Складова спеціальної методики

3.1 Суть і переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках інформатики

ІV. Описання технології

4.1 Дидактичні аспекти впровадження мультимедійних технологій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

I. Вступ

Людство завжди прагне визначити, якою буде нова цивілізація, шукає нових концепцій суспільного розвитку, нових моральних принципів. Усім зрозуміло, що від протистояння розуму й природи, людини і довкілля необхідно переходити до гармонійного розвитку. Тому і система освіти нині стає на позиції гуманітаризації, де пріоритет надається розвитку особистості.

Математична освіта орієнтована на нове соціальне замовлення щодо завдань, змісту, якості і термінів шкільної освіти, де лейтмотивом стають:

пріоритети соціально-мотиваційних факторів і загальнолюдських цінностей;

переорієнтація змісту освіти на особистість, на забезпечення активної пізнавальної позиції суб'єкта навчання;

організація навчання на основі максимального врахування досвіду взаємодії учня з навколишнім світом;

спрямованість освіти на найповнішу реалізацію здібностей, інтелектуального, духовного і творчого потенціалу молодої людини, на життєдіяльність учня, що зумовлюється його розумом і активністю;

вироблення стійких механізмів самонавчання, самовиховання і саморозвитку.

Сьогодні освіта не може бути вдосконалена без принципового переосмислення ролі вчителя в навчально-виховному процесі. У цей час вчитель повинен навчатися управляти діяльністю, як усього колективу учнів, так і кожного окремого учня. Однак це неможливо в межах традиційного подання про педагогічний процес. Кращі вчителі завжди ведуть пошук, використовивають активні методи навчання: роботу в парах, роботу в малих групах. Кожен вчитель бере на озброєння все найкраще. Використовивають технічні засоби навчання, вводять опорні сигнали, роботу асистентів, збільшують час самостійної роботи на уроці.

На сучасному етапі пріоритетними напрямками вдосконалення навчально-виховного процесу є розвиток індивідуальних форм навчання впровадження інтегрованих курсів, розвиток інформаційної бази навчального процесу, оптимальне насичення автоматизованими системами, дослідження на основі комп'ютерної техніки.

Державна програма передбачає необхідність створення й впровадження нових навчальних технологій, до яких належить і інформаційна технологія навчання.

Нові технології навчання викликають особливий інтерес педагогів по об'єктивних причинах, серед яких можна виділити дві основні.

По-перше, передбачаються корінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, потреба в розвитку творчої ініціативи педагогів, у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання.

По-друге, збільшується можливість виявити обдарованих дітей для наступного їхнього навчання.

На кожному етапі навчання педагогічний результат значною мірою залежить від співвідношення між двома основними факторами - рівнем знань учнів і рівнем складності запропонованих їм завдань. Останні, у свою чергу, прямо пов'язані з вимогами державних стандартів загальної середньої освіти. Саме від дотримання відповідності між цими двома факторами в основному й залежить розвиваючий характер навчального процесу.

Сучасному навчально-виховного процесу притаманні переважання вербальних методів навчання і виховання, недооцінка значення спілкування школярів для розв'язування провідних задач і завдань на уроках математики, відсутність цікавих для учнів форм та методів організації навчальної діяльності тощо. Тому нагальною потребою сучасної системи освіти при викладанні математики є впровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості кожного школяра. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інноваційних технологій навчання на уроках математики. Саме вони сприяють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку школяра, готовність жити й працювати в гуманному, демократичному суспільстві.

Використання сучасних інформаційних технологій, зокрема персонального комп'ютера, дає можливість інтенсифікувати процес поточного оцінювання знань учнів, зробити його більш систематичним, оперативним. Крім того, саме використання ПК уже викликає інтерес учнів до пропонованої роботи, знімає частину нервової напруги, дозволяє повністю виключити суб'єктивність в оцінюванні знань із боку того, хто контролює.

Одне з головних спрямувань роботи учителя це підготовка дитини до нових умов життя, яке вимагає вміти мислити, тобто вичленовувати і аналізувати явища, помічати в них суттєве, самому робити певні висновки, давати оцінки й приймати своєчасні виважені рішення. Тому навчально-виховний процес має бути орієнтований не на репродуктивне мислення, набуття суми знань, а на розвиток індивідуального бачення того чи іншого явища, вміння самому здобувати знання й використовувати їх для самореалізації. Йдеться про формування творчої особистості.

І тому сьогодні, в умовах реалізації реформи школи актуальною стає проблема навчити учнів логічно мислити, виробити інтерес до знань, самостійно опановувати їх, свідомо застосовувати здобуті знання.

Тому, саме ці завдання і є основними напрямками моєї педагогічної діяльності. Провідною ідеєю педагогічного досвіду є проблема використання інноваційних технологій в процесі вивчення математики.

ІІ. Складова загальної методики

2.1 Мультимедійні технології в освітньому просторі

Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими «сферами-користувачами» мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу. Американські дослідники дійшли висновку, що використання засобів мультимедійних технологій у процесі навчання студентів дозволяє істотно підвищити показники змістового розуміння та запам'ятовування запропонованого матеріалу. Серед причин, частіше за інші, називали можливість синкретичного навчання (одночасно зорового та слухового сприйняття матеріалу), активну участь в управлінні поданням матеріалу, легке повернення до тих розділів, які потребують додаткового аналізу. Тут варто відзначити, що проведення об'єктивного порівняння навчання з мультимедія і без неї виявляється складною задачею. Отже, вірогідність деяких висновків залишається сумнівною.

Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.



Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце займає комп'ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.

Розвиток інформаційного суспільства був і залишається пріоритетним напрямом державної політики розвинених країн. Яскравим прикладом може слугувати програма "Електронна Європа", яка є частиною Лісабонської стратегії зі створення до 2010 року в Європейському Союзі найбільш конкурентноздатної, динамічної та наукоємної економіки з високим рівнем зайнятості й соціальної згуртованості. Особливе місце в цьому документі посідає задача створення системи Інтернет-освіти, яка динамічно розвивається. У рамках проекту "Електронна Європа" виділяють декілька пріоритетних галузей, серед яких інвестиції в людей і знання: “європейська молодь у цифровому столітті”. Серед параметрів, за якими оцінюється ступінь виконання програми, такі: кількість комп'ютерів на 100 школярів, кількість комп'ютерів з підключенням до Інтернету на 100 школярів, відсоток учителів, які регулярно використовують комп'ютери у викладанні некомп'ютерних дисциплін та відсоток працездатного населення, що володіє базовими комп'ютерними навичками.

Інформаційні технології та їх вплив на зміст освіти, методика та організація навчання залишаються актуальною темою педагогічних досліджень. Спостерігаємо різні напрямки цих досліджень: розв'язання деяких психолого-педагогічних проблем впливу на особистість учнів нових інформаційних технологій навчання (НІТН); розвиток творчих здібностей та образного мислення на уроках з використанням НІТН; комп'ютерно орієнтовані засоби навчання на уроках природничо-математичного циклу; особливості організації інтерфейсу комп'ютерних навчальних програм; програмне забезпечення фізичного експерименту, підтримка обчислень.

Останніми роками увагу педагогів та вчених привернули мультимедійні технології (ММТ). Під мультимедійною технологією ми розуміємо технологію, яка окреслює порядок розробки, функціонування та застосування засобів обробки інформації різних модальностей. Говорячи про різні аспекти використання ММТ в освіті, автори обмежуються розглядом питань використання технічного засобу навчання або комп'ютерно орієнтованого засобу навчання “нового” покоління, якому притаманні характерні ознаки: можливість об'єднання інформації, представленої в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) та інтерактивний режим роботи з інформацією.

Дослідження феномену «мультимедія» в освіті багатоаспектні: мультимедія як засіб підвищення ефективності навчання в загальноосвітній школі, застосування засобів мультимедія в процесі навчання спеціалістів, мультимедія як засіб навчання й інструмент, за допомогою якого розробляються педагогічні програмні засоби. Ціла низка педагогічних досліджень присвячена розробці методичних основ проектування, створення та використання мультимедійних навчальних програм та мультимедійних навчальних комплексів. Усі автори відзначають, що використання засобів ММТ дозволяє підвищити інтенсивність і ефективність процесу навчання; створює умови для самоосвіти та дистанційної освіти, тим самим дозволяючи здійснювати перехід до безперервної освіти; у поєднанні з телекомунікаційними технологіями розв'язує проблему доступу до нових джерел різноманітної за змістом і формою представлення інформації.

Вважаю, що на сучасному етапі розвитку педагогічної науки та практики роль мультимедійних технологій у навчанні визначається, насамперед, у розширенні уявлень про засоби навчання. Констатуємо появу новітнього технічного засобу навчання, для використання якого в навчально-виховному процесі необхідно використовувати апаратні та програмні засоби, що реалізують мультимедійну технологію.

Комп'ютерні комунікації разом із сучасними технологіями навчання можуть суттєво вплинути на формування нового змісту освіти та модифікацію організаційних форм і методів навчання. Поява таких комунікацій в закладі освіти, перш за все, передбачає інтенсивне використання сучасних засобів обчислювальної техніки і безпаперової технології як одного з основних компонентів навчально-виховного процесу. Використання комп'ютерних мереж, без сумніву, приведе до коригування змісту традиційних дисциплін та до їх інтеграції. Значно розширюються можливості методів самостійної наукової та науково-дослідної роботи та навчання методом колективного вирішення проблем. Безумовно, це вимагає від вчителів відповідної підготовки до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі.

У процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках необхідно ретельно продумати поєднання з ними слова вчителя, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій слід:

детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

ІІІ. Складова спеціальної методики

3.1 Суть і переваги використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках інформатики

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі. Інформатизація освіти - це процес забезпечення сфери освіти теорією і практикою розробки й використання сучасних нових інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Інформаційно-комунікаційна технологія визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними і соціальними проблемами.

Зміна змісту навчання відбувається за декількома напрямами, значущість яких змінюється з розвитком процесу інформатизації суспільства. Перший напрям пов'язаний зі становленням навчальних дисциплін, що забезпечують підготовку учнів у галузі інформатики. Другий напрям пов'язаний з активним використанням комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій, застосування яких стає нормою в усіх галузях людської діяльності. Цей процес приносить з собою зміну предметного змісту всіх навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти. Третій напрям пов'язаний із впливом інформатизації на мету навчання. Це буде дедалі відчутнішим з розвитком процесів інформатизації суспільства, проведенням робіт з переструктурування знань, накопичуваних людством. Має бути вироблена якісно нова модель підготовки членів майбутнього інформаційного суспільства, для яких здатність до людських комунікацій, активне оволодіння науковою картиною світу, гнучка зміна своїх функцій у праці, відповідальна громадянська позиція і розвинена планетарна свідомість стануть початковою життєвою потребою.

Педагогічні завдання інформаційно-комунікаційної технології навчання: інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості; побудова відкритої системи освіти, що забезпечує кожній дитині і дорослому власну траєкторію самоосвіти; системна інтеграція предметних галузей знань; розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій; розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності; формування інформаційної культури учнів; реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства (підготовка фахівців у галузі інформатики та обчислювальної техніки; підготовка користувача засобів нових інформаційних технологій).

Нові інформаційно-комунікаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навиків, дозволяють реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання, які мають застосування на уроці інформатики у 10 класі, надають можливість учителю для досягнення дидактичної мети застосовувати як окремі види навчальної роботи, так і будь-який їхній набір, тобто спроектувати навчальне середовище. Орієнтовані на вчителя інструментальні засоби (програми-конструктори уроків) дозволяють йому оперативно поновлювати зміст навчальних і контролюючих програм відповідно до появи нових знань і технологій. Вчитель одержує додаткові можливості для підтримки і спрямовування розвитку особистості учня, творчого пошуку та організації їхньої спільної роботи.

Як показує сучасна педагогічна практика, використання комп'ютера в навчальному процесі спрямоване переважно на розв'язання наступних типів дидактичних завдань:

1) комп'ютер використовується як допоміжний засіб для ефективнішого розв'язання вже існуючої системи дидактичних завдань. Змістом об'єкта засвоєння в комп'ютерній навчальній програмі цього типу є довідкова інформація, інструкції, обчислювальні операції, демонстрації тощо.

2) комп'ютер може бути засобом, на який покладено вирішення окремих дидактичних завдань при збереженні загальної структури, мети і завдань безмашинного навчання. При цьому сам навчальний зміст не закладається в комп'ютер (ЕОМ виконує функції контролера, тренажера тощо). Цю функцію широко подано в діалогових навчальних системах, які моделюють діяльність учителя.

3) використовуючи комп'ютер, можна ставити і вирішувати нові дидактичні завдання, не розв'язувані традиційним шляхом. Характерними є імітаційно-моделювальні програми, наприклад комп'ютерні програми з імітації експерименту. У цих програмах об'єктом засвоєння виступають: а) зовнішні параметри того або іншого процесу; б) закономірності, які не доступні для спостереження в природних умовах; в) зв'язки імітованих явищ із тими параметрами, які автоматично задані програмою; г) пошук параметрів, які оптимізують проходження імітованого процесу, тощо.

4) комп'ютер може використовуватися як засіб, що допомагає засвоювати складні абстрактні теоретичні поняття. Таке засвоювання досягається шляхом моделювання поняття. Разом з тим реалізуються принципово нові стратегії навчання. Характерним прикладом цього напрямку розробок є так звані «комп'ютерні навчальні середовища», або «мікросвіти», що представляють моделі освоюваних галузей знань.

Функції комп'ютера у навчанні є наступними: техніко-педагогічні (навчальні програми та такі, що спрямовані на керування, діагностику, моделювання, експертизу, діалог, консультацію); дидактичні (комп'ютер як тренажер, репетитор, асистент, як устрій, який моделює певні ситуації, комп'ютер як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача; комп'ютер як засіб, який виконує функції: оперативного оновлення навчальної інформації, отримання оперативної інформації про індивідуальні особливості учнів, комп'ютер як засіб корекції, контролю і оцінки їх діяльності, її активізації і стимулювання).

Основні переваги інформаційно-комунікаційної технології включають: економічний ефект; можливість у ході навчання швидко вирішувати на ЕОМ завдання, що вимагають значних витрат при неавтоматизованому навчанні; переваги індивідуальної роботи з учнем перед навчанням групи учнів; великий обсяг інформаційного і довідкового матеріалу, до якого учень може дуже просто звернутися при ефективній організації доступу; можливість легко моделювати різноманітні проблемні ситуації в процесі навчання; неупередженість контролю знань учня; можливість виставлення об'єктивної точної оцінки при контролі знань; у часі: можливість виграти у часі при контролі учнів та їх діагностиці, виграш у тиражуванні та представленні контрольних та самостійних робіт, обробка результатів та їх оперативне доведення до відома учнів; в охопленні учнів у навчальному процесі: можливість масового навчання на етапі актуалізації опорних знань і способів дій, на етапі обробки репродуктивних умінь і навиків; реалізація індивідуального підходу до учнів: інтенсифікація роботи учнів при підготовці лабораторних і практичних робіт.

Однак варто звернути увагу на недоліки інформаційно-комунікаційної технології, з-поміж яких головним є те, що технології програмованого навчання суттєво зменшують і навіть зовсім руйнують такі компоненти діяльності учнів, як інтелектуальну, мотиваційну, емоційну; не здійснюється розвиток учня як суб'єкта діяльності. Тому особливу увагу потрібно приділити розвиткові інтелектуальної сфери: мислення, пам'яті, уваги, мислительних навичок (аналіз, синтез, співставлення), пізнавальних вмінь (бачити протиріччя, проблему, ставити питання, висувати гіпотези), формуванню предметних знань, вмінь і навиків, розвиткові мотиваційної сфери: формуванню потреби в знаннях, в пізнанні природи, суспільства, людини, закономірностей мислення і пізнання, потреби у володінні способами перетворювальної діяльності, виховання мотивів навчання (пізнавальних інтересів, сенсу вивчення предмета); розвиткові емоційної сфери: формуванню необхідних навиків керування своїми почуттями і емоційними станами, вихованню адекватної самооцінки; розвиткові вольової сфери: формуванню цілеспрямованості, вміння долати нервове напруження, розвиткові ініціативи, впевненості у своїх силах, розвиткові умінь володіти собою. Ефективність досягнення мети навчання не є беззаперечною для будь-якого програмного забезпечення і залежить передусім від його якості.

Ефективність уроку інформатики, на якому використовується інформаційно-комунікаційна технологія, головним чином залежить від: змісту навчального матеріалу (проблемні ситуації, наявність протиріч тощо); форми проведення (лекція, практичне заняття, консультація тощо); рівня розвитку інтелектуальної, мотиваційної, емоційної, вольової сфер учнів; рівня методичної майстерності вчителя, його вмінь відбирати і використовувати програмовані засоби.

Використання комп'ютера має свої особливості на різних етапах уроку інформатики у 10 класі: актуалізації опорних знань учнів; формування нових понять і способів дії; використання знань та формування умінь.

На етапі актуалізації комп'ютер допоможе заповнити прогалини у знаннях учнів незалежно від того, з якої причини вони відсутні, допоможе пригадати необхідні опорні знання і способи дій. Вчитель в свою чергу може отримати інформацію про рівень актуалізації знань всіх учнів. На етапі використання знань, формування умінь комп'ютер дає можливість погрузити всіх учнів у самостійну роботу відповідно до рівня їх можливостей.

Комп'ютер допомагає створити на уроці високий рівень особистісної зацікавленості учнів за допомогою інформації, яка виводиться на екран: інформація про необхідність навчання, значимість знань; інформація про актуальність і практичну значимість навчальної програми, яку представляє комп'ютер; інформація, яка допомагає налаштуватися на роботу, зосередити увагу; інформація, яка налаштовує на самоосвіту і розвиток пізнавального інтересу; інформація, яка пояснює важливість і актуальність обраної теми навчання; інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є спеціальні засоби, які допомагають подолати труднощі;інформація, яка пояснює, що в навчальній програмі є засоби. які сприяють розвиткові ініціативи і вольових якостей.

На етапі використання знань, формування вмінь за допомогою комп'ютера виводиться: інформація про те, де реально можуть бути використані знання, які отримують учні сьогодні на уроці; інформація, яка підкреслює ті питання, які демонструють певні прийоми навчальної діяльності; інформація, яка пояснює куди звернутися у разі виникнення труднощів за допомогою, який вид допомоги обрати; інформація, яка підкреслює, що вирішення цих проблем сприяє формуванню певних вмінь тощо.

У випадку виникнення труднощів у навчанні учням репрезентується програма, яка пропонує: вибрати допомогу: 1) підказку; 2) правильну відповідь без пояснення; 3) правильну відповідь з поясненням; «чи потрібна допомога?»: 1) спробуйте відповісти ще раз; 2) виправте помилку; 3) правильну відповідь з поясненням; вказівка на причину труднощів; додаткові питання, які допоможуть визначити принципи виконання завдання; мотиваційні вказівки.

Таким чином, структура уроку інформатики у 10 класі є багатоваріантною, однак такий урок повинен бути поліфункціональним: формувати не тільки знання, але й розвивати учнів, вводити їх у сферу психічної діяльності.

Головною особливістю комп'ютерних мереж є можливість поповнення інформаційних потоків інформацією будь-якого змісту і форми, в тому числі передавання тексту, зображень, звуку, комп'ютерних програм, документів тощо. Безумовно, така інформаційна універсальність стала можливою завдяки реалізації на сучасних засобах обчислювальної техніки різноманітних мультимедійних технологій.

Комп'ютерні комунікації дозволяють отримати доступ до необмежених масивів інформації, що зберігаються у централізованих базах даних. Це, в свою чергу, надає можливість викладачам максимально повно використовувати існуючий запас знань з тієї чи іншої проблеми, оперативно реагуючи на сучасні досягнення передової педагогічної науки.

Використання комп'ютерних мереж має цілий ряд беззаперечних переваг перед вже існуючими технологіями навчання, найважливішими з яких є:

1) розширення інформаційних ресурсів суб'єктів комп'ютерної мережі. Підключення до глобальної комп'ютерної мережі, наприклад, такої, як INTERNET дає можливість користувачам отримати безплатний доступ до величезних масивів інформації, зокрема, навчального програмного забезпечення, сучасних комп'ютерних програм, каталогів найкращих світових бібліотек, різноманітних баз даних тощо.

2) можливість значного підвищення кваліфікації викладача як головної діючої особи навчально-виховного процесу. Глобальні комп'ютерні мережі дають можливість не лише застосовувати в викладацькій діяльності більш широкий спектр навчальних матеріалів, але й використовувати для свого професійного росту широкі інформаційні ресурси комп'ютерних мереж, підтримувати тісні творчі зв'язки із своїми колегами, а в перспективі - підвищувати свою кваліфікацію шляхом дистанційного навчання за спеціальними програмами.

3) додаткові навчальні можливості для студентів та учнів. Участь в роботі глобальних комп'ютерних мереж дає змогу вирішити одне з найбільш важливих завдань - підвищення «комп'ютерної грамотності» студента чи учня, відпрацювання методик чи способів, за допомогою яких можна було б найбільш повно використовувати можливості глобальних мереж. Крім того, користувач отримує унікальну можливість використовувати різноманітні он-лайнові навчальні програми. включитись в заочні курси, що проводяться національними та зарубіжними навчальними закладами, отримати чудову мовну практику в спілкуванні на он-лайнових конференціях, та врешті-решт, включитись в глобальний діалог з учнями, студентами та викладачами всього світу.

Однією з головних переваг комп'ютерних мереж є використання сучасних засобів обчислювальної техніки універсального інструменту обробки різноманітної інформації. Особливо цінним з точки зору навчання є те, що робота в комп'ютерній мережі практично неможлива без інтенсивного використання чисельних прикладних програм (текстових та графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних), що., безумовно, буде стимулювати їх глибоке вивчення.

При проектуванні уроку інформатики у 10 класі з метою формування пізнавального інтерсу вчитель може використовувати різні програмні продукти:

1) мови програмування - за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку, але їх застосування для викладача-предметника важко. Складання проекту за допомогою мови програмування вимагає спеціальних знань і навичок і великих трудовитрат;

2) готових програмних продуктів (енциклопедій, навчальних програм тощо). Крім того, при повторенні пройденого матеріалу учень самостійно відтворює всі демонстраційні експерименти, які вчитель показував на уроці. При цьому він може перервати експеримент, зупинити його чи повторити ту частину, яка погано засвоїла. Такий підхід розвиває ініціативу і сприяє підвищенню інтересу учнів до досліджуваного предмета.

3) пакет Microsoft Office, який включає в себе крім відомого всім текстового процесора Word ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint;

4) cистему баз даних, яка передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.

5) текстовий редактор Word, що дозволяє підготувати роздатковий та дидактичний матеріал;

6) електронні презентації, оскільки вони дають можливість вчителю при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoint видовищні і ефективні в роботі над інформацією.

ІV. Описання технології

4.1 Дидактичні аспекти впровадження мультимедійних технологій

мультимедійний технологія оцінювання знання

Дидактичний аспект уроку включає такі основні компоненти: зміст освіти та навчання, закономірності та принципи навчання, методи та засоби навчання, форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, передбачає синтез оцінок вибору та реалізації змісту, принципів, методів, і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості. Зміст освіти детермінується в основному навчальними планами та програмами, розробленими Міністерством освіти і науки України, та реалізується безпосередньо в навчально-виховному процесі через підручники, посібники, інші дидактичні матеріали. Принципи навчання - це положення, на основі яких здійснюється процес навчання. Вони відображають загальні вимоги до змісту й організації навчально-виховного процесу, вибору та реалізації методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчання-одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку освітнього процесу. Завдяки ІКТ на якісно новому рівні реалізується принцип наочності навчання, який спирається на діалектико-матеріалістичну теорію пізнання, суть якої полягає у сходженні до абстрактного мислення, а від нього до практики.Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Нові форми розвитку вимагають нових правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає від сучасної освіти реформаційних кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес.Використання ІКТ навчання реалізує дидактичний принцип наочності, який в свою чергу зумовлює вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, ТЗН, засобів мультимедіа.Важливість застосування мультимедія, саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.Дидактична роль мультимедійних засобів у процесі дуже різноманітна й залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо використовується вперше, то матеріал подається в новому висвітленні, доповнюється вже відоме новими фактами.Саме новітні розробки в навчанні із застосуванням комп'ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання хімії, фізики, біології та ін.

Використання на уроках мультимедіа реалізує такі принципи:

Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь-якому уроці ілюстративний матеріал, аудіоматеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний.

Принцип природодоцільності. Використання матеріалів Інтернет викликає інтерес учнів старших класів. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей.

Принцип міцності. Використання уроків-презентацій технічно дозволяє неодноразово повертатися до вивченого або матеріалу, що вивчається. Використання навчальних програм дозволяє на одному уроці викликати матеріал попередніх уроків.

Принцип науковості: перетворення цього принципу при мультимедіа навчання отримує більш фундаментальну основу.

Принцип доступності: дана технологія інтегрується з технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці виводити на монітор або екран різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.

Принцип системності: використання уроків-презентацій дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також виводячи на екран елементи попередніх уроків, пояснювати нове.

Принцип послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам'ятовується в більшому обсязі і міцніше.

Серед самих основних плюсів формування матеріалу на електронному носії, на мою думку, можна відзначити різнорідність навчального матеріалу (текст, ілюстрації, анімація), інтерактивність, миттєвий пошук. Все це інформаційне багатство, відкриває великі перспективи для вчителя, звичайно, неможливі на папері. Електронний підручник має ряд, безсумнівно, позитивних властивостей, що вигідно відрізняють його від традиційних підручників - текст підручника супроводжується великою кількістю слайдів і відеофрагментів, що підсилюють емоційно-особистісне сприйняття учнями досліджуваного матеріалу, використання такого підручника дозволяє зробити на уроці набагато більше, ніж за допомогою традиційних засобів , підвищити інтерес до предмета математики.

Від якості, глибини і обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить дальший розвиток нашої держави. І тому сьогодні, в умовах прискорення науково-технічного прогресу, реалізації реформи школи актуальною стає проблема навчити учнів мислити, виробляти стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно опанувати їх, свідомо застосовувати здобуті знання.

Розвивати здібності означає дедалі краще виконувати якусь справу, учитись спостерігати, мислити, самостійно працювати, знаходити правильні шляхи вирішення поставлених проблем.

На мою думку, за умов інтерактивного навчання учень може навчатися робити свідомий вибір серед широкого спектра альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення, щодо розв'язку задач та вправ. Важливо, що кожен може це робити свідомо й грамотно. У результаті застосування інтерактивних технологій створюються сприятливі можливості й для духовного розвитку особистості, а також ефективному процесу соціалізації.

Процес навчання на уроках математики - це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках математики. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які най оптимальніші в кожній окремій ситуації. Учитель не має права ігнорувати колективну ігрову діяльність учнів тому, що це може призвести до недовіри як між учнями, так і між учнями та вчителем. Спільна діяльність в організації та проведенні ігор сприяє об'єднанню колективу та формуванню спільної мети. Ігрові технології інтерактивного навчання (ситуативне моделювання), які цікавістю, емоційністю позбавляють дитину почуття суспільного відчуження, сприяють соціальному розвитку дитини. Таким чином діти вчаться працювати в команді.

Уроки математики та інформатики, організовані за інноваційними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися поважати думку іншого і вміти аргументувати думку свою. Тому, нас своїх уроках математики активно застосовую групову навчальну діяльність - модель організації навчання в малих групах, об'єднаних спільною навчальною метою. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

Моїм принципом є не об'єм знань, не кількість інформації, а цілісний розвиток, саморозвиток і особистісне зростання учня.

Обов'язковою ознакою творчого мислення та творчої праці є розвинена уява - здатність уявляти те, чого не бачиш, уміння перевести словесний опис задачі на мову математики.

Основна форма навчання - це урок. Але він урізноманітнюється багатьма цікавими видами роботи, які постійно змінюють один одного, що дає можливість зосередити увагу дітей щонайдовше.

У сучасній школі вміння мислити формується у школярів стихійно. Немає жодного предмету який би цілеспрямовано навчав дітей мислити, мислити самостійно, творчо, нестандартно. Математика дозволяє розвивати мислення дітей, як на вербальному, так і на невербальному рівні, просторову уяву, кмітливість та винахідливість. Завдання полягає в тому, щоб розкріпачити мислення дітей, використати ті багаті можливості, які дала їм природа, про існування яких вони часто і не підозрюють. Такі здібності вчителька розвиває на основі ігрової діяльності. Головне, залучити учня до співпраці. Тут важливо, щоб дитина думала, уявляла і говорила.

Математичні диктанти та усні вправи є одним із дійових засобів, які сприяють кращому засвоєнню математичних понять, усних розрахунків, формуванню практичних навичок - кращому засвоєнню математики. Вони розвивають в учнів уважність, спостережливість, ініціативу, підвищують інтерес до самостійної роботи. Проведення на уроках усних вправ з проектуванням їх на дошці і наступним їх аналізом дає змогу зробити такі висновки:

підбір завдань і вправ уможливлює оперативно впливати на закріплення необхідних знань, формувати достатні навички учнів, а також усного рахунку, засвоєння ними математичних означень; удосконалювати форми контролю їх успішності;

активізація логічного мислення учнів на уроках математики сприяє загальному підвищенню їх пізнавальної діяльності. Оволодіти математикою означає навчитися розв'язувати задачі, причому не лише стандартні, а й такі, що вимагають певної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості.

Математичні завдання, які я пропоную своїм учням умовно можна поділити на стандартні і нестандартні (творчі).

Особливої уваги заслуговує система пошукових вправ, приступаючи до виконання яких учні не знають заздалегідь ні способу їх розв'язання, ні того, на якому навчальному матеріалі ґрунтується розв'язання. Щоб виконати такі вправи дітям потрібно всебічно підходити до даних і правильно оцінити окремі компоненти завдання.

Висновки

Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій забезпечує такі результати:

* вміння працювати з інформацією, розвиток комунікативних здібностей;

* підвищення ступеня наочності;

* посилення мотивації навчання і, як наслідок - підвищення інтересу до предмета, в тому числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки;

* це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів, формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів.

Участь школярів у трудовій діяльності створює можливість ознайомити їх із сучасною (у тому числі й комп'ютерною) технікою та шляхами її використання в конкретному виробництві. Використання ПК у навчанні пов'язане з вирішенням дидактичних завдань, спрямованих на підвищення рівня навчання на уроках з цієї дисципліни. Необхідно також відзначити, що інформаційно-комунікаційні технології відкривають вчителю нові можливості при проведенні уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання.

Актуальність використання цих технологій обумовлена тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні. Проте, звичайно, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмета, який вивчається; по-третє, відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Таку роль вчителя ПК ніколи не зможе взяти на себе. Отже, кожен вчитель повинен визначити місце та роль інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності.

Список використаних джерел

1. Пикуза В. Гаращенко А., Економические и финансовые расчеты в Excel, BHV, 2000

2. Блюттман К., Фриз У. Анализ данных в Access Питер, 2005

3. Завадський І.О., Забарна А.П., Microsoft Excel у профільному навчанні, BHV, 2011

4. Кашаев С. Офисные решения с использованием MS Excel 2007 и VBA, Питер, 2008

5. Костюков В.П., Мотурнак Є.В. Інформаційний працівник, BHV, 2011

6. Кузічев М.М. Олімпіада з інформаційних технологій// Комп'ютер в школі та сім'ї. - 2004. - №8. - С.44-47.

7. Кузічев М.М. І Всеукраїнська олімпіада з інформаційних технологій: пошуки, досвід, перспективи// Комп'ютер в школі та сім'ї. - 2004. - №7. - С.48-50.

8. Левченко О.М., Коваль І.В., І.О.Завадський Основи створення комп'ютерних презентацій, BHV, 2010

9. Несен А. MS Word 2010, Солон, 2011

10. Сайман Дж. Анализ данних в Excel, Диалектика, 2004

11. Сергеев А.П. MS Office 2010, Диалектика, 2011

12. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики 11 клас, Ранок, 2010

13. Колеченко І.В. Енциклопедія педагогічних технологій; посібник для викладачів. - СПб.:КАРО, 2005. - 368 с.

14. Никишина І.В. Інноваційна діяльність сучасного педагога: методичний посібник. - Вчитель, 2007. - 91 с.

15. Думанська Г.О. Застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі. // Математика в школах України. № 4.-2009.-С. 2-.

Додатки

Презентація з теми: «Форматування таблиць Microsoft Office Excel»

Наприклад, за умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення операційної системи Windows має місце:

1) індивідуалізація навчання;

2) інтенсифікація самостійної роботи учнів;

3) зростання обсягу виконаних на урок завдань;

4) розширення інформаційних потоків при використанні Internet тощо. Зазначені переваги головним чином впливають на формування пізнавального інтересу учнів.

Наприклад, з метою формування пізнавального інтересу учнів можна використовувати презентацію для того, щоб пояснити учням специфіку Microsoft Access. Інформаційно-комунікаційна технологія в даному випадку може включати наступну графічну інформацію:

На мою думку, найбільш зручним засобом в практичній діяльності вчителя інформатики є програмний засіб Microsoft Power Point, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Специфікація цієї програмної оболонки - створення мультимедійних презентацій. Використання програми Power Point не потребує значної підготовки для її оволодіння, а також не займає багато часу для розробки заняття. При цьому вона дозволяє використовувати інформацію в будь-якій формі представлення - текст, таблиці, діаграми, слайди, відео- та аудіо фрагменти і таке інше. При цьому викладач має змогу проявити свою творчість і компонувати матеріал на свій розсуд.

Презентація являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів - тобто електронних сторінок. Показ слайдів вчителем може бути здійснений на екрані монітору комп'ютера чи на великому екрані за допомогою спеціального пристрою - мультимедійного проектора.

Учні бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, історичні карти, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням. Частіше за всього демонстрація презентації супроводжується коментарями вчителя. При здійсненні показу об'єкти можуть відразу відображатися на слайдах, а можуть з'являтися на них поступово, в певний час, визначений вчителем для підсилення наочності учбового матеріалу та акцентування на особливо важливі моменти його змісту. За потреби вчитель може порушити визначену заздалегідь послідовність демонстрації слайдів і перейти до будь-якого з них в довільному порядку.

Тема уроку: Найпростіші перетворення графіків функцій

Мета уроку:

Навчальна: виконувати різними способами перетворення формули, що задає функцію і відповідні перетворення графіків функцій;

Закріпити знання учнів про види геометричних перетворень графіків функцій і зв'язок між видом перетворення та видом формули, що задає функцію;

закріпити схеми міркувань, що передують побудові графіка деякої елементарної функції;

Розвивальна: Розвивати уміння учнів узагальнювати та систематизувати знання про найпростіші функції, їх властивості та графіки; уміння працювати самостійно, працювати з підручником, мотивувати свою діяльність, коментувати виконання завдань, робити висновки; підвищувати інтерес учнів до теми шляхом створення нестандартних ситуацій, за допомогою використання мультимедійного обладнання та комп'ютера.

Виховна: виховувати самостійність, зацікавленість результатами роботи, упевненість у необхідності знань, готовність висувати припущення, гіпотези, ділитись думками, робити висновки;

Виховувати соціальні компетенції: відповідального відношення до навчання, уміння публічних виступів, почуття єдності класу.

Тип уроку: закріплення знань та вмінь, відпрацювання навичок.

Комп'ютерна підтримка:

v програма для побудови графіків Advanced Grapher;

v табличний редактор Microsoft Excell;

v показ презентації Power Point;

v програма тестів easyQuizzy;

Хід уроку

1. Організаційний момент. Вступне слово вчителя

Не бійтеся складного і невідомого, оскільки все складне утворюється з найпростішого. Ще Карно говорив перша умова, якої треба дотримуватись у математиці - це

Ш бути точним,

Ш бути ясним,

Ш і наскільки це можливо, простим

(нагадування про правила роботи у комп'ютерному класі)



2. Перевірка домашнього завдання

«Знайди помилку» (за допомогою табличного редактора Microsoft Excell)

У завданнях графіки функцій розташовані неправильно, необхідно виправити помилки

№ 311 (2,4), № 312 (3,5), 319* (додатково)

311. Побудуйте графік функції . Використовуючи його, побудувати:

2) 4)

312. Побудуйте графік функції . Використовуючи його, побудувати:

3) 5)



319* а) б)

3. Актуалізація опорних знань

презентація Power Point «Функції та їх графіки»



Розв'язування вправ (групова робота)

Найпростіші перетворення графіків елементарних функцій

№ 315. (1 ряд + комп'ютер № 1)

Побудувати графік функції Використовуючи його, побудувати:

1) 2) 3)

№ 313. (2 ряд + комп'ютер № 8)

Побудувати графік функції . Використовуючи його, побудувати:

1) +5;2)

Самостійна робота учнів за комп'ютерами (№ 2, 3, 5, 6, 7)

Виконати перенесення заданих графіків в табличному редакторі Microsoft Excell.



№ 320. Задачі за готовими малюнками (виконує весь клас із записом формул у зошит)

а) б)

№ 322

а) б) в)

4. Розв'язати графічно рівняння (використати програма Advanced Grapher)

Робота в парах для сильних учнів (виконують за комп'ютером № 4, 6)

№ 324

Відповідь: х=2

5. Підсумки уроку.

Сьогодні на уроці ми навчилися різними способами виконувати перетворення формули і відповідні перетворення графіків функцій.

Закріпили знання про види геометричних перетворень графіків функцій і зв'язок між видом перетворення та видом формули, що задає функцію.

Розвивали уміння узагальнювати та систематизувати знання про найпростіші функції, їх властивості та графіки.

За комп'ютерами 8 учнів виконують тести за допомогою комп'ютерної програми easyQuizzy з теми «Властивості функцій, перетворення графіків функцій»

1.f(x) = x² + x. Знайдіть f(-2).

а) 6; б) 2 ; в) -2 ; г) 4.

2. Знайдіть область визначення функції f(x) = .

а) (-?;+?); б) (-?; 1)U(1;+?); в) (-?; 1); г) (-?; 0)U(0;+?).

3. Знайдіть область значень функції f(x) = x²-2.

а) R; б) [2;+?); в) [-2;+?); г) (-?;-2].

4. Функція f(x) = зростає на:

а) R; б) (-?; 0) ; в) (0;+?); г) (-?; 0)U(0;+?).

5. Функція f(x) = (x-1)² спадає на:

а) [1;+?); б) (-?;1]; в) R; г) (-?; 1)U(1;+?).

6. Графік функції f(x) = x³ симетричний відносно:

а) осі OX; б) осі OY; в) початку координат.

7. Паралельного перенесення графіка функції на 4 одиниці вправо вздовж осі ОХ