Подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Сутність поняття "комунікативний бар’єр" та його види. Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами. Формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.06.2012
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Досвід, набутий у процесі корекційно-розвивальної програми, дозволяє виробити певний соціально-психологічний «імунітет». Він допомагає вирішувати складні проблеми, які виникають в особистому і діловому спілкуванні педагога. Вміння і навички, які формуються в штучно створеному соціально-психологічному середовищі, допомагають ефективно долати труднощі, збагачувати міжособистісні відносини в педагогічному колективі і долати комунікативні бар'єри, що виникають у педагога в його професійній діяльності.

У результаті дослідження було виявлено, що вправи і заняття, спрямовані на попередження й подолання у викладачів комунікативних бар'єрів допомагають ефективному подоланню комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Для перевірки ефективності формувального експерименту, нами був проведений контрольний зріз, який проходив за аналогією до констатувального експерименту.

Таблиця 2.4

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І.Рогов) на етапі контрольного експерименту

Рівні

Високий

Середній

Низький

КГ

20%

70%

10%

ЕГ

70%

20%

10%

Рис. 2.3.1Результати дослідження, одержані за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І.Рогов) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.2 Результати дослідження, одержані за методикою «Чи вмієте Ви слухати?» (Є.І.Рогов) на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника вміння слухати наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.3).

Рис. 2.3.3 Порівняльна гістограма підвищення рівня показника вміння слухати у КГ та ЕГ до та після формувального експерименту

Таблиця 2.5

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за критеріями методики діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко) на етапі контрольного експерименту

Рівні

Високий

Середній

Низький

КГ

30%

40%

30%

ЕГ

60%

40%

0%

Аналіз результатів діагностики за показником невміння управляти емоціями показав, що серед досліджуваних контрольної групи 30% мають високий показник вміння управляти емоціями, 40% - середній показник, 30% - низький. Досліджувані експериментальної групи мають таку позитивну динаміку: 60% - високий рівень , 40% - середній показник, 0% - низький.

Рис. 2.3.4 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.5 Результати дослідження за методикою діагностики «перешкод» у встановлені емоційних контактів за В.В. Бойко на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.6).

Рис. 2.3.6 Порівняльна гістограма підвищення рівня показника вміння управляти власними емоціями у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Таблиця 2.6

Порівняльна таблиця результатів, одержаних за критеріями методики «Емпатичні здібності» за В.В. Бойко етапі контрольного експерименту

Рівні

Високий

Середній

Низький

КГ

10%

50%

40%

ЕГ

40%

50%

10%

Аналіз результатів діагностики за показником відсутності емпатії на підставі методики «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) показав, що серед досліджуваних контрольної групи 10% мають високий показник наявності емпатичних здібностей, 50% - середній показник, 40% - низький. Досліджувані експериментальної групи мають таку позитивну динаміку: 40% - високий рівень емпатичних здібностей, 50% - середній показник, 10% - низький.

Рис. 2.3.7 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у КГ

Рис. 2.3.8 Результати дослідження за методикою «Емпатичні здібності» (В.В. Бойко) на етапі контрольного зрізу у ЕГ

Для більш наглядної демонстрації підвищення рівня показника емпатичних здібностей наведемо порівняльну гістограму (рис. 2.3.9).

Рис. 2.3.9 Порівняльна гістограма підвищення рівня емпатичних здібностей у КГ та ЕГ до та після проведення формувального експерименту, лише у ЕГ

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень вміння слухати, вміння контролювати свій емоційний стан та рівень емпатичних здібностей викладачів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно відрізняється.

Для того, щоб з'ясувати наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зниження рівня комунікативних бар'єрів у досліджуваних експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме t-критерій Стьюдента.

Цей критерій достовірності відмінностей середніх арифметичних дає відповідь на питання про достовірність і закономірності відмінності величин середніх значень двох вибірок. Перевірка значущості відмінності двох середніх значень статистичних сукупностей є однією з поширених завдань кількісної обробки даних у психології та педагогіці. У емпіричному дослідженні t-критерій Стьюдента найчастіше використовують для незалежних вибірок, коли потрібно визначити: чи є між двома незалежними вибірками відмінності або вони відсутні. Незалежні і рівнозначні вибірки обчислюються за формулою:

, (2. 1)

де , - середнє арифметичне в експериментальній та контрольній групах,

- стандартна помилка різності середніх арифметичних. Знаходиться за формулою:

, (2. 2)

де n - величина вибірки.

Розрахунок числа степеней свободи для рівнозначної вибірки здійснюється за формулою:

k = 2n - 2. (2. 3)

Далі необхідно порівняти отримане значення tемп з теоретичним значенням t-розподілу Стьюдента. Якщо tемп < tкрит, то гіпотеза H0 приймається, в іншому випадку нульова гіпотеза відкидається і приймається альтернативна, яка говорить про те, що існує різниця між вибірками.

Проведемо розрахунок t-критерію Стьюдента за результатами показників рівня вміння слухати співрозмовника у викладачів контрольної групи на етапі констатувального експерименту й результатів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу. Зробимо розрахунок за підготовленими даними, представленими у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Розрахунок t-критерію Стьюдента за показниками діагностики вміння слухати співрозмовника (Є.І.Рогов)

Вибірки

Відхилення від середнього

Квадрати відхилень

1

80

88

22.2

15.4

492.84

237.16

2

60

36

2.2

-36.6

4.84

1339.56

3

64

80

6.2

7.4

38.44

54.76

4

58

56

0.2

-16.6

0.04

275.56

5

62

76

4.2

3.4

17.64

11.56

6

38

88

-19.8

15.4

392.04

237.16

7

56

74

-1.8

1.4

3.24

1.96

8

40

80

-17.8

7.4

316.84

54.76

9

58

86

0.2

13.4

0.04

179.56

10

62

62

4.2

-10.6

17.64

112.36

Сума:

578

726

0

0

1283.6

2504.4

Середнє

57.8

72.6

tемп = 2.3

Критичні значення

tКр

p?0.05

p?0.01

2.1

2.88

Отримане емпіричне значення t (2.3) знаходиться у зоні невизначеності. Ми припускаємо, що емпіричне значення потрапило до зони визначеності, що говорить о наявності розбіжностей. Експеримент виявився вдалим.

Проведемо розрахунок t-критерію Стьюдента за результатами показників рівня вміння управляти власними емоціями у викладачів контрольної групи на етапі констатувального зрізу й результатів експериментальної групи на етапі контрольного експерименту. Зробимо розрахунок за підготовленими даними, представленими у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Розрахунок t-критерію Стьюдента за показниками діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів (В.В.Бойко)

Вибірки

Відхилення від середнього

Квадрати відхилень

1

6

2

-3.7

-1.5

13.69

2.25

2

12

6

2.3

2.5

5.29

6.25

3

7

2

-2.7

-1.5

7.29

2.25

4

4

1

-5.7

-2.5

32.49

6.25

5

8

3

-1.7

-0.5

2.89

0.25

6

5

6

-4.7

2.5

22.09

6.25

7

10

6

0.3

2.5

0.09

6.25

8

23

1

13.3

-2.5

176.89

6.25

9

18

2

8.3

-1.5

68.89

2.25

10

4

6

-5.7

2.5

32.49

6.25

Сума:

97

35

0

0

362.1

44.5

Середнє:

9.7

3.5

tемп = 2.9

Критичні значення

tКр

p?0.05

p?0.01

2.1

2.88

Отримане емпіричне значення t (2.9) знаходиться у зоні визначеності, що говорить о наявності розбіжностей. Експеримент виявився вдалим.

Проведемо розрахунок t-критерію Стьюдента за результатами показників рівня емпатичних здібностей у викладачів контрольної групи на етапі констатувального зрізу й результатів експериментальної групи на етапі контрольного. Зробимо розрахунок за підготовленими даними, представленими у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Розрахунок t-критерію Стьюдента за показниками діагностики емпатичних здібностей (В.В.Бойко)

Вибірки

Відхилення від середнього

Квадрати відхилень

1

34

32

12.4

4.6

153.76

21.16

2

19

28

-2.6

0.6

6.76

0.36

3

22

30

0.4

2.6

0.16

6.76

4

24

22

2.4

-5.4

5.76

29.16

5

29

30

7.4

2.6

54.76

6.76

6

14

24

-7.6

-3.4

57.76

11.56

7

28

26

6.4

-1.4

40.96

1.96

8

12

34

-9.6

6.6

92.16

43.56

9

20

28

-1.6

0.6

2.56

0.36

10

14

20

-7.6

-7.4

57.76

54.76

Сума:

216

274

-0

0

472.4

176.4

Середнє:

21.6

27.4

tемп = 2.2

Критичні значення

tКр

p?0.05

p?0.01

2.1

2.88

Отримане емпіричне значення t (2.2) знаходиться у зоні невизначеності. Ми припускаємо, що емпіричне значення потрапило до зони визначеності, що говорить о наявності розбіжностей. Експеримент виявився вдалим.

Отже, порівнювальні критерії показників у викладачів контрольної групи на етапі констатувального експерименту та експериментальної групи на етапі контрольного зрізу, статично відрізняються. Це говорить про те, що комплекс корекційно-розвивальних прийомів та засобів, спрямованих на подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами ефективний.

Після завершального контрольного експерименту підсумкова діагностика показала, що на час закінчення повного циклу підготовки за корекційно-розвивальною програмою подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії, у викладачів експериментальної групи виявили позитивну динаміку у взаємодії зі студентами.

Отримані результати переконливо свідчать про ефективність запропонованої технології подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії й підтверджують висунуту гіпотезу щодо ефективності подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами через реалізацію комплексу прийомів та засобів, спрямованих на їх подолання.

Разом із тим, аналіз проведеної експериментальної роботи вказує на низку проблем, які виявилися під час експерименту і потребують подальшої роботи, зокрема - удосконалення діагностичного інструментарію, розробки прийомів та засобів подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами, уточнення критеріїв та показників і процедури їх вимірювання.

Висновки до розділу 2

За результатами проведеного нами експериментального дослідження проблеми подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами можна зробити висновок, що у порівнянні з результатами констатувального зрізу на початок експерименту в експериментальній групі суттєво зменшилися рівні показників наявності комунікативних бар'єрів. Якщо на початок дослідження відсоток тих викладачів у яких був високий показник наявності комунікативних бар'єрів за критеріями: невміння слухати, невміння управляти власними емоціями та низькі емпатичні здібності складав відповідно 30%, 40% та 50%, то наприкінці знизився до 10%, 0% та 10%. У контрольній групі ми не спостерігали такої позитивної динаміки. Для того, щоб з'ясувати наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зниження рівня комунікативних бар'єрів у досліджуваних експериментальної групи, ми застосували метод математичної статистики, а саме t-критерій Стьюдента, який показав, що порівнювальні критерії показників у викладачів контрольної групи на етапі констатувального експерименту та експериментальної групи на етапі контрольного зрізу, статично відрізняються.

Все це свідчить про ефективність розробленої нами програми формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами. Важливим підсумком емпіричного дослідження є підтвердження нашої гіпотези стосовно того, що комунікативні бар'єри у взаємодії викладача зі студентами будуть майже відсутні, якщо цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх попередження й подолання.

Дана проблема на сьогодення є дуже актуальною й значущою та потребує подальшого вивчення: удосконалення діагностичного інструментарію, розробки прийомів та засобів, вправ та методичних рекомендацій щодо подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами, уточнення критеріїв та показників і процедури їх вимірювання.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного теоретичного та експериментального дослідження дозволяють розкрити деякі психолого-педагогічні аспекти виявлення та подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами. Дане дослідження демонструє значимість і певний інтерес запропонованої теми.

Для виконання поставленої мети були вирішені наступні завдання:

1. Надане визначення й аналіз предмету дослідження у психолого-педагогічній та методологічній літературі. В результаті теоретичного аналізу літератури з теми, яка нас цікавить, ми змогли відібрати і систематизувати матеріал, щоб конкретизувати і уточнити ті аспекти комунікативних бар'єрів, на які спрямоване дане дослідження.

2. Розкрита сутність поняття «комунікативний бар'єр» і з'ясовано, що комунікативні бар'єри - це психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

3. На констатувальному етапі дослідження були відокремлені критерії (мовленнєва некомпетентність, невміння і небажання слухати співрозмовника, невміння управляти власними емоціями, неуважність, відсутність емпатії, низький рівень самоконтролю у спілкуванні) та показники діагностики комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами та їх рівні: високий, середній, низький.

4. Розроблена, обґрунтована та експериментально перевірена програма формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами, в основу якої покладено використання комплексу прийомів і засобів, щодо подолання комунікативних бар'єрів. В наслідок експерименту встановлено, що впровадження програми з формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами сприяло зниженню рівня показників комунікативних бар'єрів у викладачів експериментальної групи.

Для того, щоб з'ясувати наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зниження рівня комунікативних бар'єрів у досліджуваних експериментальної групи, ми застосували метод математичної статистики, а саме t-критерій Стьюдента, який показав, що порівнювальні критерії та показники у викладачів контрольної групи на етапі констатувального експерименту та експериментальної групи на етапі контрольного зрізу, статично відрізняються.

5. На основі проведеного теоретичного аналізу та результатів експериментального дослідження були зроблені висновки та складені методичні рекомендації, щодо прийомів та засобів подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Таким чином, розглянуто теоретичні положення щодо подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладачів зі студентами, поглиблено уявлення про міжособистісну взаємодію; з'ясовано сутність, види, критерії та рівні діагностики комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами; розроблена та експериментально перевірена програма формування готовності викладача до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами; зроблені висновки та складені методичні рекомендації щодо подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами.

Отже, за підсумками проведеного дослідження вдалося вирішити поставлені завдання й підтвердити висунуті положення. Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів підготовки викладачів до подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії зі студентами, і не претендує на всебічне розкриття означеної проблеми. Перспективи дослідження в цьому напрямку можуть бути зв'язані з удосконаленням діагностичного інструментарію, розробкою прийомів та засобів, вправ та методичних рекомендацій щодо подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами, уточненням критеріїв та показників і процедури їх вимірювання.

Методичні рекомендації щодо подолання комунікативних бар'єрів у взаємодії викладача зі студентами

Для того, щоб подолати комунікативні бар'єри, треба:

1. Вміти керувати увагою студента. Управління увагою далеко не завжди вимагає спеціальних знань і проведення наукових досліджень.

2. Говорити чітко, розбірливо, досить голосно та уникати скоромовки. Виконання цих умов покращує «прохідність» інформації, оптимізує комунікацію.

3. Мати більш повне уявлення про тезаурус партнера. Ми постійно недооцінюємо різницю у тезаурусах, виходячи з презумпції: « Всі все розуміють, як я». Тим часом правильно якраз протилежне «Всі все розуміють по-своєму».

4. Збагнути особливості студента й використовувати в розмові з ним зрозумілу для нього лексику.

5. Вміти правильно структурувати передану інформацію, яка буде легше розумітися, краще запам'ятовуватися.

6. При побудові впливу враховувати улюблену логіку партнера, знати ефективність різних аргументів і засобів аргументації.

7. Цілеспрямовано використовувати комплекс прийомів та засобів щодо їх подолання.

8. Враховувати принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев B. C. Межгрупповые взаимодействия / В.С. Агеев. - М.: МГУ, 2006. - 240 с.

2. Андреева Г.М. Социальная психология: учебник для вузов / Г.М. Андреева. - М.: Аспект Пресс, 2008. - 363 с.

3. Андриенко Е.В. Социальная психология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Е.В. Андриенко. - М.: Академия, 2010. - 449с.

4. Антонова Н.В. Личностная идентичность современного педагога и особенности его общения / Н.В. Антонова // Вопросы психологи. - 2007. - № 6. - С. 7 - 12.

5. Бандурка А.М. Ораторское искусство и деловое общение: Учеб. пособие / А.М. Бандурка, С.П. Бочарова, Е.В. Землянськая. - Минск: Новое знание, 2008. - 328 с

6. Белинская Е.П. Социальная психология: Хрестоматия: Учебное пособие для студентов вузов / Е.П. Белинская. - М.: Аспект Пресс, 2009. - 475 с.

7. Битянова М.Р. Социальная психология / М.Р. Битянова. - СПб.: Питер, 2008. - 368 с.

8. Бодалев А.А. Личность и общение: избранные труды / А.А. Бодалев. - М.: Педагогика, 2007. - 260 с.

9. Бодалев А.А. Общая психодиагностика / А.А. Бодалев, В.В. Столин - Спб.: Речь, 2006. - 440 с.

10. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других / В.В. Бойко. - М.: Наука, 2006. - 154 с.

11. Бороздина Г.В. Психология делового общения / Г.В. Бороздина. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 295 с.

12. Брудный А.А. К теории коммуникативного воздействия / А.А. Брудный // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. -2007. - № 9 - С. 95 - 98.

13. Брудный А.А. Понимание и общение / А.А. Брудный. - М.: Знание, 2007. - 360 с.

14. Брушлинский А.В. Мышление и общение / А.В. Брушлинский, В.А. Поликаров - М.: ЮНИТИ, 2006. - 375 с

15. Брэмсон P.M. Общение с трудными людьми / P. M. Брэмсон. - К: Внешторгиздат, 2005. - 216 с.

16. Буланова-Топоркова М. В. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие / М. В. Буланова-Топоркова. - Ростов н/Д, 2010. - 168с.

17. Венгера А.Л. Психология развития: Словарь / А.Л. Венгера. - М.: ПЕР СЭ, 2006. - 176с.

18. Генов Ф.А. Особенности организации педагогического общения при различных типах профессионального отношения учителя / Ф.А. Генов // Вопросы психологи. - 2009. - № 7. - С. 5 - 16.

19. Головаха Є.І. Психологія людських взаємин / Є.І. Головаха, Н.В. Паніна. - К.: Просвіта, 2009. - 189 с.

20. Голуб И.Б. Книга о хорошей речи / И.Б. Голуб, Д.Э. Розенталь. - М.:Знание, 2007. - 267 с.

21. Горянина В.А. Психология общения: учебное пособие для студентов вузов / В.А. Горянина - М.: Академия, 2008. - 416 с.

22. Дебольский Н.Г. Психология делового общения / Н.Г. Дебольский. - М.: СПбГУ, 2006. - 216 с.

23. Димухаметов Р.С. Культура педагогического общения / Р.С. Димухаметов. - М.: Просвещение, 2007. - 144 с.

24. Дмитриев А.В. Конфликтология / А.В. Дмитриев. - М.: Академия, 2009. - 410 с.

25. Донцов А.И. Психология коллектива / А.И. Донцов. - М.: ЮНИТИ, 2006. - 28 с.

26. Дунець Л.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник для студентів спеціальностей «Соціальна педагогіка» та «Практична психологія» / Л.М. Дунець. - Хмельницький: ТУП, 2008. - 142 с.

27. Дьяченко М.І. Психологія вищої школи / М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибовіч - К.: Основа, 2011. - 200 с.

28. Жуков В.Н. Коммуникативная компетентность / В.Н. Жуков. - М.: Академия, 2007. - 240 с.

29. Журавлев А.Л. Социальная психология / А.Л. Журавлев, В.А. Соснин, М.А. Красников. - М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2006. - 416 с

30. Залюбовська В.Є.Комунікативні процеси та шляхи їх удосконалення / В.Є. Залюбовська. - Санкт-Петербург: Союз, 2010. - 600 с.

31. Зимняя И.А. Педагогическое общение как форма реализации учебного сотрудничества преподавателя и студентов / И.А. Зимняя. - М.: Просвещение, 2009. - 60 с.

32. Калинич І.К. Психологія ділового спілкування / І.К. Калинич. - Ужгород: Мистецька лінія, 2009. - 112 с.

33. Каймакова М.В. Коммуникации в организации / М.В. Каймакова. - М.: Эксмо, 2008. - 282 с.

34. Карнышев А.Д. Личностные детерминанты общения в условиях совместной деятельности / А.Д. Карнышев // Психологические исследования общения. - 2010. - № 3 С. 207-219.

35. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогического общения / В. А. Кан-Калик. - Грозный, 2005. - 531с.

36. Климов Е.А. Основы психологии: Учебник для вузов / Е.А. Климов. - М.: Юнити, 2007. - 295 с.

37. Козлов В.А. Характеристика связей педагогического общения со свойствами разных уровней индивидуальности педагога / В.А. Козлов // Проблемы интегрального исследования индивидуальности и ее педагогические аспекты. - 2008. - № 1 С. 43-44.

38. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах: Общение и возрастные особенности / Я.Л. Коломинский. - Минск: БГУ, 2006. - 350 с.

39. Козырев В.А. Параметрические свойства личности в личностно значимом общении студентов / В.А. Козырев // Вопросы психологии общения и познания людьми друг друга. - 2009. - № 11 С. 32-46.

40. Комунікативні процеси у навчанні: навч.- метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / Під ред. Н.Ю. Бутенко. - К.: КНЕУ, 2011.- 344 с.

41. Крижанская Ю.С. Грамматика общения / Ю.С. Крижанская, В.П. Третьяков - СПб.: Питер, 2005. - 280 с.

42. Куницына В.Н. Межличностное общение: Учебник для вузов / В.Н. Куницына. - СПб.: Питер, 2011.- 544 с.

43. Леонтьев А.А. Психология общения: учебное пособие для студентов вузов / А.А. Леонтьев. - М.: Академия, 2008.- 368 с.

44. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида: Психологические проблемы социальной регуляции поведения / Б.Ф. Ломов. - М.: Просвещение, 2006. - 270 с.

45. Лукашевич В.В. Психология и педагогика: Учебник для студентов высших учебных заведений / В.В. Лукашевич. - М.: ЭЛИТ, 2010 - 351с.

46. Лупьян Я. А. Барьеры общения, конфликты, стресс / Я. А. Лупьян. - Минск: Высш. шк., 2006. - 350 с.

47. Мелибруда Е.Н. Я-Ты-Мы: Психологические возможности улучшения общения / Е.Н. Мелибруда. - М: Прогресс, 2011. - 256 с

48. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій / Л.П. Мельник. - К.: МАУП, 2009. - 176 с.

49. Меренков А.В. Социология стереотипов / А.В. Меренков. - Екатеринбург: Литур, 2011. - 168с.

50. Митителло В.Л. Этика и этикет делового человека / В.Л. Митителло. - Самара: Парус - принт, 2007. - 202 с.

51. Митич П.И. Как проводить деловые беседы / П.И. Митич. - М.: Просвещение, 2007. - 360 с.

52. Михненко П.А. Как я учился деловому общению. Преодоление коммуникативных барьеров / П.А. Михненко. - М.: Пресс, 2006. - 248 с.

53. Москаленко В.В. Соціальна психологія: Підручник / В.В. Москаленко -К.: Освіта, 2009. - 87 с.

54. Мясищев В.Н. О взаимосвязи общения, отношения и отражения как проблеме общей и социальной психологии / В.Н. Мясищев. - СПб.: Питер, 2008.- 342 с.

55. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ ст. : за станом на 17 квіт. 2002 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2009. - 21 с. - (Бібліотека офіційних видань).

56. Основи педагогічної майстерності: підручник для вузів / Під ред. І.А. Зязюна - К: Віща школа, 2011. - 207 с.

57. Омаров A.M. Управление: искусство общения / A.M. Омаров. - М.:Пресс, 2010. - 240 с.

58. Парыгин Б.Д. Анатомия общения: Учеб. пособие / Б.Д. Парыгин. - СПб.: Питер, 2009. - 301 с.

59. Пидкасистый П.И. Фридман Л. М. Психолого-дидактический справочник преподавателей высшей школы. М.: Педагогическое общество России, 2007 - 312с.

60. Пионова Р.С. Педагогика высшей школы. Мн.: Выш. шк., 2005. - 303с.

61. Психология. В 3-х кн. Кн. 1. Общие основы психологии / Р.С. Немов - М.:Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007.- 687 с.

62. Психологический словарь / [ ред.- упоряд. А.В. Петровский] - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 2007. - 449 с.

63. Психология делового общения: словарь-справочник / [авт.-упоряд. Бороздина Г. В.]. - М.:ЭЛИТ, 2007. - 175, [1] с.

64. Райгородский Д.Я. Практическая психология: Методики и тесты / Д.Я. Райгородский. - Самара: БАХРАХ - М.: Просвещение, 2010. - 672 с.

65. Рогинский В. М. Педагогическое общение. Теория и практика учебного диалога на уроках словесности / В. М. Рогинский. - М.: Наука, 2009. - 232 с.

66. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учебное пособие. В 2-х кн. Кн. 2. Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения / Е.И. Рогов. - М.: ВЛАДОС, 2009. - 480 с.

67. Рогов Е.И. Психология общения / Е.И. Рогов. - М.: ВЛАДОС, 2007. - 336 с.

68. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс. - М.: ЮНИТИ, 2008 - 369с.

69. Роскошь человеческого общения / В.В. Величко, Д.В. Карпиевич, Е. Ф. Карпиевич, Л. Г. Кирилюк. - М.: Менеджер, 2009. - 176 с.

70. Ростопшин П.А. Психология и педагогика / П.А. Ростопшин. - М.: ПРИОР, 2011. - 96с.

71. Руденский Е.В. Социальная психология: Курс лекций / Е.В. Руденский. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 230 с.

72. Семиченко В. А. Психология общения / В. А. Семиченко. - К.: Ранок, 2007. - 321 с.

73. Сидоренко Е.В. Общая теория социальной коммуникации: Учебное пособие / Е.В. Сидоренко. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2011. - 461с.

74. Смирнов С. Д. Педагогіка і психологія вищої освіти: від діяльності до особи / С. Д. Смирнов. - К.: Освіта, 2010. - 348с.

75. Снелл Ф. Искусство делового общения / Ф. Снелл. - М.: Просвещение, 2009. - 282 с.

76. Соловьев Э.Я. Современный этикет / Э.Я. Соловьев. - М.: Ось-89, 2007. - 320 с.

77. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология / Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Дону: Феникс, 2006. - 542с.

78. Туйгунова И. Р. Общение: диагностика и управление / И. Р. Туйгунова. - М.: Смысл, 2011. - 246 с.

79. Тейлор Ш. Личность и социальное поведение / Ш. Тейлор. - СПб.: Питер, 2010. - 259с.

80. Фишер Р. Путь к согласию или переговоры без поражения / Р.Фишер, У. Юри. - К.: Свiт, 2006. - 144 с.

81. Фомин Ю.А. Психология делового общения / Ю.А. Фомин. - 3 изд., перераб. и доп. - М.: Амалфея, 2008. - 448 с.

82. Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге / Н.Ю. Хрящева. - СПб: «Речь». Институт тренинга, 2001. - 256 с.

83. Цимбалюк І.М. Психологія управління: Навч. посіб. / І.М. Цимбалюк. - К.: ВД «Професіонал», 2008. - 624 с.

84. Чалдини Р.О. Психология влияния / Р.О. Чалдини. - СПб.: Питер, 2007. - 288 с.

85. Чернова О.Л. Субъективные предпосылки общения учителей и подростков: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Психология» / О.Л. Чернова. - М., 2008. - 20, [1]с.

86. Шапарь В.В. Гений общения или искусство быть разным / В.В. Шапарь. - Ростов н/Д.: Феникс, 2009. - 512 с.

87. Шеин С.А. Диалог как основа педагогического общения / С.А. Шеин // Вопросы психологии. -2010. - № 1.- С. 12-14.

88. Шейнос В.П. Психология и этика делового контакта / В.П. Шейнос. - М.: Просвещение, 2006. - 320 с.

89. Шепель В.М. Азбука общения / В.М. Шепель. - М.: Экономика, 2009. -248 с.

90. Шерковин Ю.А. Эмоциональные и познавательные характеристики общения / Ю.А. Шерковин. - М.: Мысль, 2011. - 215 с.

ДОДАТОК А

Тест «Чи вмієте Ви слухати?» за Є.І. Роговим

Щоб визначити ваше уміння слухати, пропонується тест, на10 питань якого слід дати відповіді.

Вони оцінюються:

«майже завжди» - 2 бали,

«у більшості випадків» - 4 бали,

«іноді» - 6 балів,

«майже ніколи» - 10 балів.

Отже:

1. Чи намагаєтеся закінчити розмову, якщо тема або співрозмовник нецікаві для Вас?

2. Чи можуть Вас дратувати манери співрозмовника?

3. Чи може невдало сказаний вираз спровокувати Вас на різкість?

4. Уникнете чи вступати в бесіду з невідомою або малознайомою Вам людиною, навіть коли Вона прагне до цього?

5. Чи маєте звичку перебивати співрозмовника?

6. Чи робите вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте про зовсім інше?

7. Чи змінюється Ваш тон, голос, вираз обличчя, лексикон залежно від того, хто Ваш співрозмовник?

8. Змінюєте тему розмови, якщо співрозмовник торкнувся «делікатної» для Вас теми?

9. Чи виправляєте співрозмовника, якщо в його промові зустрічаються неправильно вимовлені слова, назви, терміни, вульгаризми?

10.Чи може у Вас бути поблажливий, менторський тон, з відтінком зневаги та іронії в спілкуванні?

Зайве нагадувати, напевно, що точну відповідь ви отримаєте тільки при намаганні відповісти на всі питання з максимальною щирістю.
В порядку контролю можете попросити відповісти за вас близьку людину, яка добре знає Ваш стиль бесіди.

Якщо у підсумку ви набрали суму балів вище 62, то ви слухач «вище середнього рівня». Іншими словами, чим більше у вас балів, тим більшою мірою у вас розвинене вміння слухати (що, однак, зовсім не означає, що ви не можете зупинити невиправного базіку!).

ДОДАТОК Б

Методика діагностики «перешкод» у встановленні емоційних контактів за В.В. Бойко

Інструкція для організаторів опитування

Ця методика дозволяє встановити емоційні перешкоди па шляху встановлення емоційних контактів.

Інструкція для учасників опитування

Читайте твердження і відповідайте на них «Так» чи «Ні»:

Текст опитувальника:

1. Зазвичай наприкінці робочого дня на моєму обличчі помітна втома.

2. Трапляється так, що при першому знайомстві емоції заважають мені справити більш сприятливе враження на партнерів (розгублююся, хвилююся, усамітнююсь, або, навпаки, багато розмовляю, перезбуджуюся, поводжуся неприродно).

3. У спілкуванні мені часто бракує емоційності, виразності.

4. Мабуть, для оточуючих я занадто строгий.

5. В принципі, я проти того, щоб зображувати чемність, якщо тобі цього не хочеться.

6. Я зазвичай вмію приховувати від партнерів спалахи емоцій.

7. Часто у спілкуванні з колегами я міркую про щось своє.

8. Бувають випадки, коли я хочу виразити партнеру емоційну підтримку (увагу, співчуття, співпереживання), але він цього не відчуває, не сприймає.

9. Найчастіше мої очі або вираз обличчя видають заклопотаність.

10. У діловому спілкуванні намагаюся не виявляти своїх симпатій до партнерів.

11. Всі мої неприємні переживання зазвичай видно па моєму обличчі.

12. Якщо я захоплююся розмовою, то міміка обличчя стає занадто виразною, експресивною.

13. Мабуть, я дещо емоційно скутий, стиснутий.

14. Зазвичай я перебуваю у стані нервового напруження.

15. Зазвичай я відчуваю дискомфорт, коли доводиться обмінюватися рукостисканням в діловій обстановці.

16. Іноді близькі люди зупиняють мене: «Розслаб м'язи обличчя, не скривлюй губи, не зморщуй лоба».

17. Розмовляючи, я занадто жестикулюю.

18. Зазвичай у повій ситуації мені складно бути розкутим, природним.

19. Мабуть, моє обличчя має сумний чи занепокоєний вигляд, хоча на душі спокійно.

20. Мені дещо важко дивитися в очі, спілкуючись з незнайомою людиною.

21. Якщо я захочу, то мені завжди вдається приховати свою ворожість до неприязної людини.

22. Мені часто буває чомусь весело без будь-якої причини.

23. Мені дуже просто зробити за своїм бажанням або на замовлення різні міміки обличчя: зобразити радість, сум, радощі, переляк, відчай та ін.

24. Мені казали, що мій погляд важко витримати.

25. Мені щось заважає виражати теплоту, симпатію до людини, навіть якщо відчуваю це до неї.

Обробка та інтерпретація результатів

Підбийте підсумки само оцінювання.

«Перешкоди» у встановлені емоційних контактів:

1. Невміння управляти емоціями, дозувати їх: + 1, - 6, + 11, + 16, - 21.

2. Неадекватний прояв емоцій: - 2, + 7, + 12, + 17, + 22.

3. Негнучкість, нерозвиненість, невиразність емоцій: + 3, + 8, + 13, + 18, - 23.

4. Домінування негативних емоцій: + 4, + 9, + 14, + 19, + 24.

5. Небажання зблизитися з людьми на емоційній основі: + 5, + 10, + 15, + 20,+ 25.

Яка сума набраних Вами балів? Вона може коливатися в межах від 0 до 25. Чим більше балів, тим виразнішою є Ваша емоційна проблема у повсякденному спілкуванні. Однак, не варто заспокоюватись, якщо Ви набрали замало балів (0-2). Це означає, що Ви могли бути не до кінця щирими або не цілком усвідомили свою поведінку збоку.

Якщо Ви набрали:

* не більше 5 балів - емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися з партнером;

* 6-8 балів - у Вас є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні;

* 9-12 балів - свідчення того, що Ваші емоції «на кожний день» дещо ускладнюють взаємодію з партнером;

* 13 балів і більше - емоції заважають Вам встановлювати контакти з людьми, можливо, Ви піддаєтесь деяким дезорганізуючим реакціям чи станам.

Також зважте на те, чи немає конкретних «перешкод», які постійно виникають у Вас - це пункти, за якими Ви набрали 3 і більше балів.

ДОДАТОК В

Тест «Емпатичні здібності» за В.В. Бойко

Перевірте себе: вам пропонуються питання, на які треба відповісти «так» або «ні».

1. У мене є звичка уважно вивчати особи і поведінку людей, щоб зрозуміти їх характер, схильності, здібності.

2. Якщо навколишні виявляють ознаки нервозності, я зазвичай залишаюся спокійним.

3. Я більше довіряю аргументам свого розуму, ніж інтуїції.

4. Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися домашніми проблемами товаришів по службі.

5. Я можу легко увійти в довіру до людини, якщо буде потрібно.

6. Зазвичай я з першої ж зустрічі вгадую «споріднену душу» в новій людині.

7. Я з цікавості зазвичай заводжу розмову про життя, роботу, політику з випадковими попутниками в поїзді, літаку.

8. Я втрачаю душевну рівновагу, якщо навколишні ніж-то пригнічені.

9. Моя інтуїція - більш надійний засіб розуміння оточуючих, ніж знання чи досвід.

10. Виявляти цікавість до внутрішнього світу іншої особи - нетактовно.

11. Часто своїми словами кривджу я близьких мені людей, не помічаючи того.

12. Я легко можу уявити себе будь-якою твариною, відчути її звички і стан.

13. Я рідко розмірковую про причини вчинків людей, які мають до мене безпосереднє відношення.

14. Я рідко приймаю близько до серця проблеми своїх друзів.

15. Зазвичай за кілька днів я відчуваю, що має трапитися з близькою мені людиною, і очікування виправдовуються.

16. У спілкуванні з діловими партнерами звичайно намагаюся уникати розмов про особисте.

17. Іноді близькі дорікають мені в черствості, неувазі до них.

18. Мені легко вдається копіювати інтонацію, міміку людей, наслідуючи ім.

19. Мій зацікавлений погляд часто бентежить нових партнерів.

20. Чужий сміх зазвичай вражає мене.

21. Часто діючи навмання, я тим не менш знаходжу правильний підхід до людини.

22. Плакати від щастя нерозумно.

23. Я здатний повністю злитися з коханою людиною, як би розчинившись в неї.

24. Мені рідко зустрічалися люди, яких я розумів би без зайвих слів.

25. Я мимоволі або з цікавості часто підслуховую розмови сторонніх людей.

26. Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.

27. Мені простіше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти її, «розклавши по поличках».

28. Я спокійно ставлюся до дрібних неприємностей, які трапляються у когось із членів сім'ї.

29. Мені було б важко задушевно, довірливо розмовляти з настороженою, замкнутою людиною.

30. У мене творча натура - поетична, художня, артистична.

31. Я без особливої цікавості вислуховую сповіді нових знайомих.

32. Я засмучуюся, коли бачу, що плаче людини.

33. Моє мислення більше відрізняється конкретністю, строгістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34. Коли друзі починають говорити про свої неприємності, я віддаю перевагу перевести розмову на іншу тему.

35. Якщо я бачу, що у когось з близьких погано на душі, то зазвичай утримуюся від розпитувань.

36. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці, можуть так сильно засмучувати людей.

Обробка даних

Підраховується кількість правильних відповідей (відповідно до «ключа») по кожній шкалою, а потім визначається сумарна оцінка:

1. Раціональний канал емпатії: +1, +7, -13, +19, +25, -31;

2. Емоційний канал емпатії: -2, +8, -14, +20, -26, +32;

3. Інтуїтивний канал емпатії: -3, +9, +15, +21, +27, -33;

4. Установки, які сприяють емпатії: +4, -10, -16, -22, -28, -34;

5. Проникаюча здатність в емпатії: +5, -11, -17, +23, -29, -35;

6. Ідентифікація в емпатії: +6, +12, +18, -24, +30, -36.

Інтерпретація результатів

Аналізуються показники окремих шкал і загальна сумарна оцінка рівня емпатії. Оцінки за кожною шкалою можуть варіюватися від 0 до 6 балів і вказують на значимість конкретного параметра в структурі емпатії. Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення емпатуючого на сутність будь-якої іншої людини - на її стан, проблеми, поведінку. Це спонтанний інтерес до іншого, що відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного відображення партнера. В раціональному компоненті емпатії не слід шукати логіку або мотивацію інтересу до іншого.

Сумарний показник теоретично може змінюватися в межах від 0 до 36 балів. За нашими попередніми даними, можна вважати: 30 балів і вище - дуже високий рівень емпатії; 29-22 - середній; 21-15 - занижений; менше 14 балів - дуже низький.

ДОДАТОК Д

Міні-лекція на тему: «Комунікативні бар'єри: сутність, види, прийоми та засоби їх подолання»

Комунікативні бар'єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Н. Ю. Бутенко надає наступну класифікацію комунікаційних бар'єрів:

– Фонетичний.

– Семантичний і лінгвістичний (значеннєвий).

– Стилістичний.

– Логічний.

Для всіх людей, а особливо для викладачів вищих навчальних закладів, важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули, тому важливо знати засоби подолання комунікативних бар'єрів. Наведемо деякі з них.

Подолання фонетичного бар'єру. Навряд чи кого-небудь здивує порада: для того щоб бути правильно зрозумілим, треба говорити чітко, розбірливо, досить голосно, уникати скоромовки. Для кожного цілком зрозуміло, що виконання таких умов покращує «прохідність» інформації, оптимізує комунікацію. У спілкуванні кожен, наскільки це можливо, прагне це виконувати. Однак, крім перерахованих загальних побажань, можна вказати і деякі цілком конкретні закономірності сприйняття мови співрозмовника, які допоможуть визначити, що таке «краща фонетика» в кожному окремому випадку. Найважливішим є просто не забувати про існування цього бар'єру. Практично в кожної людини вистачить досвіду і знань, щоб подолати цей бар'єр, якщо вона буде ставитися до нього уважно.

Подолання семантичного і лінгвістичного бар'єрів. Щоб подолати семантичний бар'єр, необхідно усвідомити особливості іншої людини й використовувати в розмові з нею зрозумілу для неї лексику. При цьому слова, що мають різне значення, варто пояснювати: в якому сенсі ви вживаєте те чи інше слово. Необхідно також пам'ятати про те, що мовні норми, специфіка нашої мови мають змінюватися залежно від того, до кого спрямоване звернення. Важливо пам'ятати про те, що деякі слова (професійні й іноземного походження) взагалі існують, а в тезаурусі співрозмовника - немає, тому використовуючи їх, необхідно пояснювати зміст використовуваних слів. І нарешті, варто пам'ятати й про те, що мовні норми, специфіка нашого мовлення повинні змінюватися в залежності від того, до кого звернене висловлювання.

Подолання стилістичного бар'єру. Для подолання стилістичного бар'єру необхідно вміти правильно структурувати передану інформацію, яка буде легше сприйматися, краще запам'ятовуватися. Існує два основних засоби структурування інформації у спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга.

Суть першого правила полягає в тому, що вся призначена для сприйняття інформація в спілкуванні, чи то розмова, лекція, доповідь або навіть просто ефектна поява, повинна бути укладена в рамку, яка якраз і задає її структуру. Необхідність використання правила рамки насамперед обґрунтовується простим психологічним законом роботи пам'яті, відкритим ще, наприкінці XIX ст. Саме тоді німецький психолог Герман Еббінгауз встановив так званий фактор ряду: початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не починався, зберігається в пам'яті людини краще, ніж середина. Отже, дотримуючись цього правила, той, хто спілкується може бути впевнений, що сама рамка запам'ятається, а в ній все найголовніше - мета, плани, підсумки, висновки.

Структурування повідомлення може здійснюватися і за рахунок застосування правила ланцюга. Якщо правило рамки здійснює як би «зовнішнє» структурування спілкування, то правило ланцюга визначає «внутрішнє» структурування, задаючи будову спілкування «зсередини». Застосування даного правила пов'язано з тим, що зміст спілкування не може бути безформовою купою різноманітних відомостей, вони повині бути взаємопов'язані, поєднані в ланцюг.

Подолання логічного бар'єру. Подолання логічного бар'єру пов'язано зі знанням ефективності використання різних доводів і засобів аргументації. Виділяється два основних засоби побудови аргументації: висхідна і спадна. Висхідна аргументація - це така побудова послідовності аргументів, при якій їх сила зростає від початку до кінця повідомлення. При спадній аргументації, навпаки, сила аргументів зменшується до кінця повідомлення. Необхідно підкреслити, що поняття «сила аргументу» є суб'єктивним баченням, що визначається особистісною значущістю аргументів для даної людини або групи людей. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно уявляти собі позиції людини-співрозмовника, а також її індивідуальні та соціально-рольові особливості та логіку побудови доказу.

При подоланні комунікаційних бар'єрів потрібно враховувати головний принцип - принцип співпраці і взаєморозуміння співрозмовників, урахування їх індивідуально-психологічних особливостей та бажання «почути» один одного.

ДОДАТОК Е

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА З ПОПЕРЕДЖЕННЯ Й ПОДОЛАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ БАР'ЄРІВ У ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧА ЗІ СТУДЕНТАМИ

Мета програми: сприяти осмисленню викладачами сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі у взаємодії, а також забезпечити набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар'єрів.

Цільова аудиторія: викладачі.

Основні завдання програми:

1. Аналіз змісту комунікативних бар'єрів та чинників, які впливають на їх виникнення.

2. Набуття умінь та навичок попередження й подолання комунікативних бар'єрів за будь-яких ситуацій спілкування.

3. Набуття умінь та навичок попередження і подолання комунікативних бар'єрів в контексті міжособистісної взаємодії зі студентами:

а) проявів емпатії, вміння слухати, розуміння невербальних засобів спілкування;

б) підвищення рівня толерантності, зниження агресії та управління емоціями;

в) подолання стереотипного ставлення у процесі спілкування.

Головним принципом організації тренінгу з подолання комунікативних бар'єрів є принцип діалогізації взаємодії, тобто повноцінного міжособистісного спілкування. Воно базується на повазі до чужої думки, довірі, позбавлення учасників від взаємних підозр, нещирості, страху.

Заняття 1

Мета заняття: створення групових ритуалів, оволодіння ігровим стилем спілкування, визначення особистісних особливостей кожного учасника, над якими йому доведеться працювати разом з групою.

Зміст заняття.

Знайомство. Всі учасники сідають у коло. Керівник роздає папір і ручки. Кожен учасник пише у верхній частині аркуша своє ім'я, потім ділить лист на дві частини вертикальною лінією. Ліву позначає знаком «+», праву знаком «-». У лівій частині перераховує те, що подобається (в природі, людині, у собі), а в правій - те, що неприємно в навколишньому світі («не люблю дощову осінь», «ненавиджу брехунів» тощо). Потім всі зачитують свої записи вголос.

Варіанти:

Вправа «Хто я?»

Кожна людина має свою власну теорію щодо того, що саме робить його унікальним, єдиним у своєму роді, чим він відрізняється від усіх інших людей. При цьому виникає питання: чи поділяють навколишні мою думку про себе? Якщо ж вони бачать мене інакше, то що лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки?

Спробуємо з'ясувати це питання в процесі виконання наступних вправ. Візьміть кілька аркушів чистого паперу і напишіть на одному з них у правому верхньому куті зі своїх імен, до якого Ви звикли найбільше (це може бути просто ім'я, ім'я по-батькові, прізвище, ніжне ім'я). Після цього:

А. Дайте відповідь на питання: «Хто я такий?». Зробіть це швидко, записуючи свої відповіді точно в такій формі і послідовності, як вони приходять в голову.

Б. Дайте відповідь на це ж питання так, як, на Вашу думку, про Вас сказали б Ваші батько або мати (виберіть одного).

В. Дайте відповідь на це питання так, як, на Вашу думку, сказав би про Вас кращий друг (подруга).

Тепер порівняйте три варіанти відповідей і в письмовій формі вкажіть наступне:

1. У чому полягає схожість?

2. Які відмінності?

3. Якщо є відмінності, то, як Ви їх пояснюєте щодо самого себе? Якою мірою Ви поводитеся по-різному з різними людьми і які ролі граєте під час спілкування з близькими людьми?

4. Як можна пояснити ці відмінності, виходячи з індивідуальних особливостей цих людей, тобто яким чином їх очікування формують ті судження про Вас, що Ви їм приписуєте?

5. Вкажіть, які 10 відповідей Вашій самохарактеристики (пункт 1) стосувалися:

а) фізичних якостей (зовнішність, сила, здоров'я тощо);

б) психологічних особливостей (інтелект, емоційна сфера тощо);

в) соціальних ролей (професійна діяльність, сімейний стан тощо).

Тепер встановіть ту черговість перерахування цих трьох груп якостей, яку Ви вважаєте найбільш доцільною. Чи зберегли Ви свою початкову позицію з приводу своєї самохарактеристики? Якщо ні, то запишіть у нової послідовності свої якості, названі Вами спочатку. Додалися чи змінилися деякі з них і чим Ви пояснюєте це?

Якщо Ви успішно виконали вправу, то зроблений Вами в письмовій формі висновок і є словесним визначенням Вашої Я-концепції, тобто щодо узгодженого і зафіксованого уявлення про себе самого. Тут же зазначена залежність Я-концепції від інших людей, які Вас сприймають від варіанту свого імені, яке Ви віддаєте перевагу, і яка багато в чому залежить від тих, хто Вас оточує.

Тепер спробуємо розібратися в тому, як на судження про інших людей впливає наше ставлення до них, тобто з'ясувати особливості Я як суб'єкта сприйняття навколишніх.

Вправа «Хто мені подобається і не подобається».

Спілкуючись з оточуючими, ми помічаємо, що вони подобаються нам або не подобаються. Як правило, цю оцінку ми пов'язуємо з внутрішніми якостями людей, які сприймаються нами, а не з особливостями власного сприйняття. Мета цієї вправи - продемонструвати існування змінних, які є у нас самих і не стосуються інших людей, яких ми оцінюємо. Це наочно виявляється в нашому ставленні, часто суперечливому, до людей, яких ми добре знаємо.

А. Згадайте двох людей, які Вам подобаються. Вкажіть п'ять якостей, які Вас в них найбільше приваблюють.

Ініціали першого ________ Ініціали другого ________

Якості:

Б. Згадайте двох людей, які Вам не подобаються. Позначивши їх тим же чином, запишіть якості, які Вам не подобаються.

Ініціали першого ________ Ініціали другого ________.

Якості:

В. Вказавши всі ці якості, Ви зможете побачити, чим схожі люди, які Вам подобаються або не подобаються. Провівши порівняння другої пари, Ви побачите подібність людей, які Вам не подобаються (наприклад, «жорстокий», «жадібний»). Тепер порівняйте всі чотири списки і визначте, які особистісні параметри людей змушують Вас любити або ненавидіти їх. Визначте, які якості людей важливі для Вас, що Ви шукаєте в оточуючих і що Вас в них відштовхує. Запишіть свої висновки.

Тепер зовсім неважко побачити зв'язок власної самохарактеристики з характеристиками, які Ви даєте іншим людям, і зробити висновок, що кожен індивід може зрозуміти іншого лише в межах власної Я-концепції. Крім того, вправи допомагають підійти до почуттєвого розуміння феномену «відношення». Воно не співпадає з об'єктивних (адекватним) відображенням дійсності, а містить у собі витоки суб'єктивізму, який перешкоджає повному взаєморозуміння людей. В кінці кінців, Ви самі можете перерахувати безліч виконуваних Вами ролей.

В цілому слід зробити висновок про природі Я-концепції людини, її залежності від оточуючих. Тут виникає зв'язок: чим більше нам подобаються люди, тим більше ми подобаємося їм і, як наслідок, поліпшити себе можна лише шляхом поліпшення тих груп і колективів, учасниками яких Ви є.

Вироблення правил роботи в групі

Після того, як відбулося знайомство, керівник коротко повторює головні норми спілкування в групі. Потім слідує колективне обговорення і уточнення цих норм: що-то можна додати, виправити і в подальшій роботі користуватися тільки цими нормами спілкування. Часто група виробляє своєрідні ритуали, які діють під час занять.

Вправа «Девіз»

Всі учасники по черзі говорять про те, яку футболку і з якою написом-девізом вони купили б собі, якби була така можливість. Цей напис повинний відображати життєве кредо людини, його основний життєвий принцип, а колір відповідати його характеру.

Вправа «Іграшка»

Кожен член групи думає про те, якою іграшкою хотів би стати. Група намагається розгадати цю «іграшку», йде обмін враженнями, своїми відчуттями.

Вправа «Відгадай, хто це?»

Кожен учасник складає детальну психологічну самохарактеристику, не вказуючи відмітних ознак, за якими можна відразу ж дізнатися людини. У цій самохарактеристиці повинно бути десять-дванадцять пропозицій.

Все написане надається керівнику, перемішується і по черзі зачитується. Група намагається дізнатися, де чия самохарактеристика.

Список якостей, важливих для міжособистісного спілкування.

На першому етапі роботи над цим завданням проводиться дискусія з метою виявлення колективної думки. Будь-який член групи може висловитися, аргументуючи свою позицію. Врешті-решт складається загальний список якостей, важливих для міжособистісного спілкування.

На другому етапі кожен учасник заповнює вже свій власний список, вказуючи якості, які, на думку групи, важливі для міжособистісного спілкування. У індивідуальний список можна включати і додаткові важливі якості, на думку учасника, але не підтримані групою. Потім всі оцінюють наявність цих якостей у себе, використовуючи шкалу від 0 до 10 балів.

Після того, як все зробили це, оціночний лист здається керівникові, так як він буде потрібен на наступному занятті.

Вправа «Телефон довіри»

Інструкція: «Уявіть собі, що набираєте номер телефону довіри. Про що б ви хотіли запитати чергового спеціаліста?». Відповіддю може бути колективне обговорення, або персональне висловлювання, але обов'язково в рамках ролі фахівця, який відповідає на питання клієнта.

Творча робота групи закінчується заповненням анкети, яка потрібна для того, щоб керівник міг спостерігач і за розвитком групового динамічних процесів. Орієнтовний текст анкети див. у додатку Д.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.