Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

У молодшого школяра удосконалюються всі психічні процеси і функції: розвивається звичка виконувати будь-яку роботу уважно, відбувається перебудова в прийомах і способах спостереження, збагачуються уявлення, пам'яті набуває логічний характер, інтелектуальні операції стають абстрактнішими і складнішими. Зміцнюється відносна врівноваженість нервових процесів збудження і гальмування. Закріплюється друга сигнальна система, яка сприяє безпосередньому і опосередкованому пізнанню дійсності і логічному мисленню. В процесі навчальної діяльності формуються риси вдачі дитини: організованість, систематичність, цілеспрямованість, працьовитість. Саме у початкових класах закладаються основи моралі і виробляються навики етичної поведінки школяра.

На розвиток пізнавальних і професійних інтересів, здібностей, етичних і вольових властивостей особи школяра впливає весь навчально-виховний процес, середовище життя та його фактори.[8, 40]

Так, профорієнтація в 1-4 класах співпадає з навчально-виховною роботою за програмою і ґрунтується на краєзнавчому принципі. При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з'являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.

Дослідження показують, що вже в молодшому шкільному віці діти починають виявляти цікавість до діяльності людей, соціальної дійсності, професій. Вони помічають, як багато у нас будують, як проявляють турботу про освіту, здоров'я і добробут працівників. Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 4 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться.[22,48]

Для них професія льотчика -- це можливість керувати літаком, літати, як літають знамениті льотчики; професія космонавта привертає можливістю летіти в ракеті на інші планети; моряка -- вести корабель, обов'язково боротися із штормом. Таким чином, діти цього віку в основному грають в професії. Тому не випадково цей віковий період називають «уявним вибором». І все-таки мрія, пов'язана з майбутньою трудовою діяльністю, у дітей достатньо стійка, хоча інтерес до неї зберігається на подальших етапах нечасто. Основною особливістю 1-4 класів є інтерес до навчання, який створює сприятливі умови для оволодіння різного роду трудовими навичками. Тому на цьому етапі основна увага звертається на виховання культури праці, готовності до праці. В той же час слід враховувати, що інтерес до професій в цьому віці обумовлений тією оцінкою, яку дає суспільство подіям і поведінці окремих людей, тому молодші школярі виявляються частіше орієнтованими на професії майбутнього, з якими пов'язані найбільш значні події в житті суспільства. Враховуючи, що молодших школярів вже хвилює питання про їх професійне майбутнє і що в цей час йде процес активного засвоєння суспільно цінних орієнтації, необхідно розкривати їм значення повсякденної праці працівників різних кваліфікацій на конкретних прикладах, формувати у них моральні мотиви трудової діяльності і вибору професії.[37,42-43]

Вже в сюжетних іграх дітей помітний інтерес до праці людей різних професій. Діти висловлюються, ким хотіли б бути, що робити, проте вони виявляють цікавість лише до зовнішньої сторони професії, емоційно її переживаючи. У дітей молодших класів актуалізується наочно-практична пізнавальна діяльність, яка провідною на цьому віковому етапі життєдіяльності. Дітям даного віку слід давати систематизовані знання про народне господарство, світ професій, формувати у них мотиви трудової діяльності.

Дослідження показують, що в сільських місцевостях 3-4 класів, учні, досить добре представляють різні сільськогосподарські роботи, а міські діти менше обізнані про працю людей на підприємствах і в установах. Проте ті та інші часто висловлюються про те, яка робота їм більше до душі. Хоча бувають випадки, коли учні 3-4 класів остаточно визначаються, ким бути, вибір цей недостатньо мотивований і міцний. Тому можна говорити, що учні початкових класів ще не проявляють стійких професійних інтересів.[20,68]

Відомо, що вибір професії в учнів 1--3(4) класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.

Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів -- головних суб'єктів професійного самовизначення.[24,35]

Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії -- лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви-- діти бажають допомагати іншим: "виховувати дітей", "лікувати від різних хвороб", "рятувати людей від злочинців", "навчати інших". Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх "поважатимуть", "станеш популярною, показуватимуть по телевізору". Дія деякої частини школярів вибір професії -- сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: "там дарують квіти, багато шанувальників" (співачка), "носять зброю і часто стріляють" (міліціонер).

Дівчатка частіше обирають фах через те, що він. на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії[22,49]

Аналізуючи наукову літературу з даної проблеми ми дійшли висновку, факторами, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності є:

1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення -- найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке:

> ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали учням молодшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності.

> кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.

> вітчизняному телеефірі спостерігається значне засилля зарубіжної кінопродукції, що має безпосередній вплив на формування поглядів, позицій школярів молодшого шкільного віку. Діти часто відповідають: "хочу стати поліцейським", "агентом ФБР" тощо.

2. Навчання в школі, вчителі. Однак вплив власне школи зумовлює зацікавлення учнів лише спеціальностями педагогічної галузі. Тому слід значно покращувати профорієнтаційну роботу вчителям молодшої школи.

3. Книги.Вони є добрим помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій. Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає -- і це одна з причин незначного впливу цього фактора на формування профінтересів у школярів.

4. Батьки. Чимала роль належить батькам, цьому присвячені роботи Л.В. Ботяковой, Р.М. Капраловой, А.Г. Харчева і ін. Дослідження показують, що на вибір професії і соціального положення робить вплив не тільки походження, але і культурно-освітній рівень батьків. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію таку ж як в мами чи тата.

В процесі професійної освіти необхідно знайомити учнів перш за все з тими професіями, які потрібні народному господарству. Багатьом вчителям і. класним керівникам доводиться стикатися з негативним ставленням до деяких професій, особливо пов'язаних з фізичною працею, або до так званих масових професій промисловості і сільського господарства, торгівлі і сфери обслуговування. Соціологічні обстеження показують, що найчастіше школярі мотивують своє небажання вибрати ці професії низькою суспільною репутацією їх серед тих, що оточують. Думка про такі професії, склалася в сім'ї, класі, групі друзів, впливає на позицію хлопця або дівчини. Як поступати педагогові в цих випадках? Не помічати негативного відношення і здійснювати знайомство з такими професіями -- означає проводити професійну орієнтацію даремно. Найважливішим завданням професійної освіти є виховання позитивного відношення до професій, в яких відчувається гостра потреба народного господарства.[24,36]

Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси і наміри школярів в старших класах.

Є якості особи, які необхідні і професійно важливі для всіх без виключення професій, -- це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу і т.д. Всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з I класу. Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Завдання вчителя -- якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.

Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У вчителя є можливість почати вивчення дітей (завдатків, інтересів) в цілях їх подальшій професійній орієнтації.

1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації

Відомо, що у профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальностей. Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.[32,427]

Для того, щоб професійна орієнтація в школі давала потрібні результати, вона повинна бути безперервним процесом і складатися з ряду взаємозв'язаних етапів: рання профорієнтація(1-4 класи), середня ланка (5-7), наступні етапи: Рання профорієнтація (I--IV класи), середня ланка (V--VII класи), наступні етапи 8-9 класи та 10-11 класи.

Рання профорієнтація (I--IV класи) полягає в підготовці дітей до трудової діяльності; ознайомленні їх (з урахуванням вікових особливостей) з професіями, світом праці; у формуванні у них потреби своєю працею приносити користь іншим. Досягти цього можна включенням дітей в посильну суспільно корисну працю, в різні види навчальної і ігрової діяльності. Досвід і знання вікової психології дозволяють сказати, що профорієнтацію можна починати в дитячому саду або в 1-4 класах, коли у дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. [16,45]

Професійну орієнтацію можна розділити на етапи, відповідні розвитку школяра, причому вони обумовлені не тільки цілями професійної орієнтації, до яких об'єктивно прагне школа, але і динамікою професійної орієнтації самого школяра.

Васюк О. виділяє певні етапи організації професійної орієнтації, форми і методи її ефективного формування, які зазначені в таблиці 1.1.

Таблиця1.1.Схема етапів організації професійної орієнтації

1.Емоційно-образний.

2.Пропедевтичний.

3.Пошуковий.

4.Розвиток професійної самосвідомості.

5. Спеціальна підготовка.

Перший етап характерний для дітей старшого дошкільного віку. В цей період в особистості виробляється позитивне ставлення до професії та деякі уміння у певних видах діяльності, що формуються в ігровій діяльності.

Другий етап (1--4 класи) передбачає -- формування у молодших школярів інтересу до професії, розуміння її ролі в житті людини та суспільства; залучення учнів до різних видів діяльності (пізнавальної, ігрової, суспільно корисної, трудової) для формування необхідних якостей особистості. При цьому застосовують такі форми й методи, як бесіди на уроках (про значення праці й вимогах до неї), і в позаурочній діяльності, зустрічі з видатними людьми різних професій, ветеранами, викладачами навчальних закладів; перегляд і обговорення кінофільмів на професійні теми; членство у клубах за інтересами.[6,25-26]

На цьому етапі доцільно почати знайомство школярів з широко поширеною класифікацією професій, запропонованою Е. А. Климовим за чотирма головними ознаками, а саме: 1) основні предмети праці; 2) цілі праці; 3) основні знаряддя і засоби праці; 4) умови праці.[37,15]

При цьому слід наголосити що виокремленні етапи професійної орієнтації існують у комплексі, витікають один із одного і тісно взаємопов'язані.

Зазначимо, що доцільна робота профорієнтації вчителя не може бути випадковою, хаотичною і безпричинною. Якщо врахувати, що система профорієнтації функціонує в часі, то відповідно до ступенів навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі говорять про профорієнтацію молодших, середніх і старших класів

Аналіз наукового фонду з проблеми дає можливість визначити основні функції професійної орієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна.

Соціальна функція професійної орієнтації передбачає засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність як повноправні члени суспільства і самоудосконалюватися у відповідності з державними, суспільними відносинами. Тому професійну орієнтацію учнів необхідно розглядати перш за все з позицій соціального замовлення суспільства, а також прогнозування підготовки майбутніх кадрів для країни, єдність формування у школярів особистих і суспільних ціннісних орієнтації. [27,178]

Економічна функція випливає з того, що у єдиній виховній системі загальноосвітньої школи професійна орієнтація школярів повинна сприяти формуванню у них економічного мислення, навиків сучасної культури праці, розумного споживання і головне -- сумлінного ставлення до праці, вибору професії і подальшого шляху продовження освіти з урахуванням необхідності оволодіння спеціальністю, що має першорядне значення для розвитку народного господарства даного економічного району.

Психолого-педагогічна функція спрямована на виявлення і формування інтересів, схильностей, здібностей школярів, надання їм допомоги в пошуку покликання, вибору такої професії, яка відповідала б індивідуальним особливостям особи, її потенційним можливостям, визначення шляху і умов ефективного управління професійним самовизначенням учнів.

Медико-фізіологічна функція профорієнтації -- це реалізація специфічних вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для виконання тієї або іншої професійної діяльності. В умовах загальноосвітньої школи важливо своєчасно визначити наявні відхилення в стані здоров'я учнів, застерегти їх від вибору протипоказаної професії, у разі потреби скоректувати професійні плани школярів так, щоб вони максимально відповідали їх фізичним можливостям. [59,41-42]

Слід зазначити, що функції самі по собі, окремо від системи не існують. Вони визначають способи зв'язку і взаємодії компонентів системи, тобто відповідають на питання: заради якої мети створюється і діє система?

В даний час склалися і затвердили себе в практиці основні принципи профорієнтації. Харламов І.Ф. вважає, що в процесі профорієнтації варто дотримуватися таких принципів:

> виховуючого характеру профорієнтації;

> політехнічної спрямованості профорієнтації;

> формування професійних намірів вихованців згідно із економічними потребами держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей;

> єдності виховного впливу школи, сім'ї та громадських чинників.[57,367]

За останні роки у педагогічній науці визначилися принципи професійної орієнтації школярів. Зміст яких подано у таблиці 1.2

Таблиця 1.2.Принципи професійної орієнтації школярів.

Назва принципів	Зміст
1.Принцип свідомості.	Свідомість зумовлює хороше знання професії: що повинна людина знати і уміти по даній професії, які вона пред'являє психофізіологічні вимоги до нього, які умови праці, як оплачується праця цієї професії, де можна отримати цю професію, які перспективи професійного зростання в даній області праці, які житлово-побутові умови і т.д. При цьому людині бажано здійснити «пробу» своїх сил в області професії, що обирається, почитати відповідну літературу і зорієнтуватися, чи зможе він вибрати цю професію на довгі роки.
2.Принцип самостійнос-ті.	В процесі професійної орієнтації, заздалегідь виявивши інтереси, схильності і здібності учнів, слідує спільними зусиллями школи, сім'ї, професійних навчальних закладів, виробництва, громадськості рекомендувати кожному з школярів відповідну йому професію. Педагогічне керівництво і контроль повинні займати своє місце, проте остаточне право у виборі професії залишається за школярем.
3.Принцип свободи вибору професії	Зумовлений тим, що вибір професії відбувається з урахуванням потреб народного господарства і своїх індивідуально-психологічних особливостей, а також стану здоров'я. Наша держава кожному гарантує різний і вільний вибір професії з урахуванням інтересів суспільства. Питання про співвідношення особистого і суспільного у виборі професії неможливо розглядати поза проблемою особи і суспільства.[48,45-46]

Формами професійної інформації вважаються ті заходи для школярів, під час яких вони знайомляться з професіями, з якостями особи, необхідними для успішної участі в певній діяльності. [22,20]При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові, та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:

цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;

розкриває учням специфіку (психологічний зміст) професійної діяльності;

розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;

досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;

формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності, творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили людини[15,5]

Найперша вимога до них-- заходи трудового й профорієнтаційного змісту мають спиратися на знання, вміння та навички, здобуті учнями на уроках різних предметів. Усі ці заходи можна класифікувати за різними параметрами і ознаками, зокрема:

а) за метою -- озброєння політехнічною й професійною інформацією, поглиблення навчального матеріалу, здобутого на уроках; поєднання розумової і фізичної праці; прилучення до суспільно корисної, продуктивної діяльності; прищеплення професійного інтересу; розвиток учнівського самоврядування тощо;

б) за змістом заходів-- заняття з певного виду праці, суспільно корисна робота, технічна творчість, профорієнтаційні екскурсії і т. ін.;

в) за формою -- навчальні, ігрові, спортивні, художні, а також індивідуальні, самостійні, колективні заходи;

г) за методом--роз'яснювально-ілюстративні, або словесно-споглядальні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні вечори, конференції, обговорення кінофільмів, читання літератури), проблемно-пошукові (використання проблемних ситуацій трудового характеру, проведення дослідів), практично-дійові (виконання практичних завдань, участь у продуктивній праці);

д) за місцем здійснення заходів -- школа, міжшкільні майстерні, виробництво в домашніх умовах, за місцем проживання тощо.

Добір, організація і проведення цих та інших заходів залежать передусім від наявних умов та виконавців, їхніх знань, умінь, творчих можливостей, а також від вікових та індивідуальних особливостей. Вони здійснюються в тісній логічній послідовності з вивченим на уроках спільними зусиллями педагогічних колективів, працівників, батьків, громадськості.

Найбільші можливості для організації зазначених заходів має, звичайно, школа, яка відповідно до завдань реформи повинна виробити струнку систему трудового виховання і професійної орієнтації, а також координувати й відповідним чином спрямовувати їх. [21,22]

Найбільш поширені форми професійної орієнтації учнів молодшого шкільного віку:спеціальна спрямованість уроків,розповіді про професії, демонстрація кінофільмів, обговорення книг і розповідей, екскурсії на виробництво, зустрічі з новаторами і фахівцями, залучення до клубів юних техніків, юних натуралістів, організація діяльності клубів за інтересами, індивідуальна допомога у виборі виду занять і т.д.[41,208]

В іншій класифікації автор ділить методи, якими досягаються завдання профорієнтації, на три групи: практичні, наочні, словесні.

Практичні методи - це лабораторні і практичні заняття, уроки праці, гурткове заняття. За допомогою цих методів відбувається знайомство з вельми невеликим довкола професій, проте отримані таким чином знання обов'язково поєднуються з практичними навиками і уміннями. Школярі тут дістають можливість спробувати свої сили і здібності. Ефективність практичних методів профорієнтації залежить перш за все від розуміння учнями завдань трудової діяльності, а також від різноманіття видів професійних дій. Не слід строго судити учня, якщо він змінив декілька гуртків, оскільки це може бути викликано різноманітністю інтересів. Якщо ж часта зміна видів діяльності відбувається через відсутність готовності трудитися, то необхідна робота з розвитку професійних інтересів.

До наочних відносяться: кінофільми, фотографії, картини, малюнки, макети, що відображають професійну діяльність; екскурсії; наочна агітація на користь тих або інших професій (стенди, вітрини, плакати).

Ефективність наочних методів підвищується, якщо їм передувати або супроводжувати роз'ясненням змісту.

При проведенні екскурсій необхідно враховувати їх призначення:

- оглядові це такі, що мають на меті ознайомити з підприємством і технологічним процесом в цілому,

- цільові екскурсії фіксують увагу на окремих трудових процесах, механізмах. Доцільно перед екскурсією дати учням певну установку: на що звернути увагу.[10,22] Екскурсії на підприємства і в професійні учбові заклади як форма навчання широко поширені в практиці школи. Особливо велика їх роль в політехнізації навчання. Проте в практиці роботи шкіл при організації екскурсій класними керівниками ще не використовуються всі можливості для професійної орієнтації учнів, недостатньо звертається увага на особливості праці і життя фахівців. Необхідно намітити шляхи, які б сприяли ефективнішому використанню екскурсій в цілях профінформації.

Навчальна екскурсія надає можливість для формування професійної самоорієнтації учнів на всіх ступенях профінформації і створює сприятливі умови для поглибленого аналізу особливостей професійної праці, чим уроки або заняття в гуртках. На спеціальних профінформаційних екскурсіях треба розкривати зміст професій,.[5,78]

Необхідно створювати в школі куточки профорієнтації, де повинна виставлятися література про різні професії, художні твори про життя видатних людей, довідники.

Перегляд і обговорення кінофільмів, телепередач використовуються в школах як ефективна форма профінформації. Демонструються не тільки науково-популярні, але і художні кінофільми. В результаті переглядів і обговорення фільмів учні набувають уявлень про спеціальність, про трудове життя, осмислюють значення праці. Не менш велика для профорієнтації роль телепередач. Спостерігаючи за життям країни, відвідуючи разом з кореспондентом заводи, сільськогосподарські підприємства, різні установи, школярі чують бесіди з представниками різних професій, усвідомлюють необхідність деяких з них для народного господарства свого краю.

Актив профорієнтації школи складає тижневу програму телепередач з профорієнтації, вивішує її на дошці оголошень і запрошує всіх учнів дивитися ці передачі. Після цього в школі проходить колективне обговорення переглянутих передач, яке ведуть класні керівники, організатори технічних або предметних гуртків.

Обговорення кінофільмів і телепередач обов'язково, оскільки воно створює умови для кращого осмислення найважливіших особливостей професійної праці, значущості його для суспільства і людини.[12,67]

Використання стінного друку в цілях профінформації. Стінний друк є не тільки джерелом інформації, але і дієвим виховним засобом. Він широко застосовується в профінформаційних цілях, включаючи: спеціальні стінгазети; розділи в загальношкільній газеті або стінгазетах наочних, технічних гуртків, стінгазети-оголошення, стенди.

У спеціальну профінформаційну стінгазету замітки пишуть вчителі і учні. Перші освітлюють соціально-психологічні питання вибору професії, другі діляться своїми мріями про професію, про майбутнє, про те, який їх досвід, наміри і мотиви. Стінгазета-журнал неперіодичне ілюстроване видання, що містить розповіді видатних людей про професії. У стінгазеті-оголошенні шкільний актив профорієнтації поміщає звернення до учнів, щоб допомогти їм у виборі професії.[8,56-57]

Виставки все ширше використовуються для огляду практичної праці учнів. Популярні політехнічні виставки, на яких експонуються роботи школярів, виконані на уроках праці і інших предметів.

Політехнічні виставки мають велике значення для професійної інформації. Тут учні наочно переконуються, яку користь приносить праця багатьох професій. Працюючи на навчально-дослідній ділянці і виготовляючи експонати для виставки, учні набувають досвіду роботи в сільському господарстві.

Практика показала, що проведення виставок доцільне під час різних масових заходів: конференцій профорієнтацій, зборів, зустрічей з видними представниками різних професій і т.п.

Словесні методи включають: бесіди, читання літератури про професії, твори, зустрічі з виробниками, теоретичні конференції, ігри-змагання про знання професій і т.д.

Найбільш ефективні для профосвіти бесіди про професії, оскільки в них міститься необхідна інформація, вони дають відповіді на різноманітні питання з темі, що цікавить, викликають інтерес до тієї або іншої роботи, формують установки на суспільно корисну діяльність. Бесіди можуть бути ознайомлювальними і орієнтуючими.

Ознайомлюючі бесіди дають уявлення про типові спеціальності якоїсь групи професій. Схема цих бесід може бути такій:

місце і значення даної професії в народному господарстві;

зміст праці, тобто основні робочі функції, предмет, засоби і продукт праці;

перелік знань, здібностей, умінь, необхідних професій;

умови праці;

5) потреби економічного району.

Орієнтуючі бесіди детально і конкретно знайомлять з професією. У них обов'язково зіставляються знання і здібності професій, що вчаться з вимогами, і указуються помилки, типові при виборі тієї або іншої спеціальності. Помилки ці можуть бути чотирьох видів: 1) перенесення відношення до певної людини на його професію; 2) захоплення зовнішньою стороною професії; 3) незнання своїх здібностей і протипоказань до даного виду діяльності; 4) вибір професії під впливом випадкових обставин.

Ознайомлюючі бесіди раціонально проводити з великим колективом учнів, орієнтуючі -- з невеликою групою учнів.

Бесіди, зустрічі з виробничниками, тематичні вечори -- пасивні форми профосвіти, коли учні тільки сприймають заздалегідь підготовлені для них і систематизовані відомості.

Диспути, твори, реферати, ігри-змагання -- активні форми, оскільки учні самі шукають і відбирають необхідні відомості про професії.[ 10,10-12]

Досить ефективними є бесіди, які варто здійснювати диференційовано відповідно до набутих школярами знань, трудових умінь і навичок. В усіх випадках результативність бесіди залежить від ретельної підготовки до неї, від умілого використання ефективних прийомів її проведення, від знання вчителем чи спеціалістом предмета розмови, вміння захоплено подати інформацію, зацікавити нею учнів, встановити емоційні контакти з аудиторією.

Тематичні бесіди вимагають від тих, хто їх проводить, крім глибоких знань інформаційного матеріалу, також врахування індивідуальних особливостей школярів та рівня сформованості у них професійного інтересу.

Зустрічі із представниками різних професій зустрічі --насамперед базового підприємства, спеціалістами різних галузей народного господарства, відомими людьми, батьками, колишніми випускниками школи -- передовиками виробництва, учнями і працівниками профтехучилищ. Вони відбуваються на уроках, виховних годинах, політінформаціях, вечорах та ін. Ефективними є зустрічі з трудівниками на їхніх робочих місцях, коли школярі, зокрема під час екскурсій, не тільки слухають розповіді відомих людей про свою роботу, а й спостерігають за процесом її виконання.

У ході зустрічі фахівець висвітлює значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності колективів праці, розкриває «секрети» своєї спеціальності, аналізує її з різних сторін: важливості й необхідності для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів, можливостей творчого зростання, а також показує «тіньові» сторони професії, труднощі, особливо в роботі тих, хто обирає її без покликання і бажання, моральні й матеріальні збитки від цього.

У процесі зустрічі агітація за професію не повинна бути голослівною. Розмову слід вести ненав'язливо, але переконливо, емоційно, на належному кваліфікаційному рівні, так, щоб профінформація внутрішньо сприймалася учнями, викликала у них роздуми, переживання. [21,23]

Обговорення прочитаної літератури. Обговорення однієї або декількох книг за заздалегідь визначеній темі, диспути за матеріалами газет і журналів використовуються в школах для того, щоб допомогти школяру вибрати життєвий шлях. Популярна література дозволяє осягнути значення сучасних досягнень науки і техніки. Професійні газети і журнали знайомлять учнів з різними галузями виробництва і праці, із спеціальностями.

Зауважмо, що форми роботи із школярами часто класифікують залежно від кількості вихованців на:

> фронтальну або масову;

> групову або гурткову;

> індивідуальну роботу;

Така класифікація дає можливість враховувати ступінь або рівень узгодженості життєвих планів і професійних намірів школярів з потребами народного господарства і в залежності від цього визначати шляхи виховної роботи з ними.

Масові форми виховної роботи направлені на те, щоб сформувати у хлопців і дівчат позитивне відношення до праці, глибоке розуміння свого громадянського обов'язку, активізувати самопізнання і саморозвиток у зв'язку з вибором професійного шляху. Широке обговорення проблем вибору професії в школі розширює кругозір старшокласників про світ праці, про тенденції сучасного виробництва, про вимоги народного господарства і перспективи розвитку тієї або іншої професійної праці.

Вчителі початкових класів на уроках часто пропонують учням за картинками назвати різні професії або на дошці написати назва професій і спеціальностей. При цьому учні розповідають, що робить людина, маючи таку спеціальність (водій водить машину, вчитель вчить дітей, будівельник будує дома, фермер вирощує хліб і т. д.).З 1--4 класів вчителі та учні працюють над складанням словника професій. У такому словнику до кінця 4 класу перелік назв доходить до 70 професій. Відомості про професії школярі отримують на уроках читання. Словникова робота дає можливість дітям накопичувати знання з різних областей діяльності, сфер народного господарства, будить інтерес до трудового життя людей.[46,40]

Варто зауважити, що сьогодні будь-яка діяльність, а профорієнтаційна тим паче, не уявляються без використання сучасної комп'ютерної техніки. Природно, погодитися із думкою Т. Паперової, що її застосування підніме на якісніший рівень здійснення професійної спрямованості учнів. Аналіз педагогічного досвіду та досліджень із загальних проблем використання комп'ютерної техніки в профорієнтаційній роботі дав змогу дослідниці виділити такі основні напрями її застосування:

надання профінформації й перевірка відповідних знань учнів;

проведення психофізіологічних досліджень та анкетування, опрацювання та упорядкування одержаної інформації, її зберігання;

використання як тренажера для розвитку певних якостей особистості;

здійснення професійних проб за допомогою ігрових або тренінгових програм.

Якісніший рівень здійснення професійної орієнтації, переконана Т.Паперова, відбувається за умови використання комп'ютерних телекомунікаційних систем, довідникових програмних засобів, мультимедійних систем, тренувальних, тестових програм, комп'ютерних опитувальників, розвивальних комп'ютерних ігор, імітаційно-моделюючих ігор, контролюючих програм якості.[6,26]

У ряді шкіл добилися того, що кожен вчитель і класний керівник активно бере участь в організації і керуванні позакласними і позашкільними заняттями учнів. Адміністрація цих шкіл упорядкувала діяльність гуртків, секцій, факультативів, клубів за інтересами, визначила їх організаційну будову, порядок комплектування і час роботи. Найчастіше активній участі вчителів в організації позакласної і позашкільної роботи заважає неправильне відношення до неї як до додаткового і непотрібного заняття, що викликає перевантаження, але в школах, де раціонально використовуються сили і можливості вчителів, вони, як правило, ніякого перевантаження не відчувають.

Важливою умовою у підготовці школярів до свідомого вибору професії, розвитку творчих здібностей, формуванню інтересу до роботи у сфері матеріального виробництва, науці, техніці і т. є проведення позакласної і позашкільної робота. Глибокий внутрішній сенс позакласної і позашкільної виховної роботи у всіх її формах полягає в залученні школярів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в стимулюванні їх ініціативи і самостійності, в розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Складність педагогічного керівництва позакласною і позашкільною роботою з учнями полягає в тому, щоб навчитися впливати на життя і поведінку дітей не тільки безпосередньо, як це відбувається на уроках, але і опосередковано, через колектив, організації, різні позакласні і позашкільні заходи.

Цілі, зміст, методи, форми, засоби і результати профорієнтаційної роботи завжди зливаються в єдиний навчально-виховний процес, складають змістовну, методичну і організаційну сторони діяльності вчителя і учнів та підпорядковані меті профорієнтації. Виходячи з конкретних цілей і завдань, вчителі визначають зміст і об'єм професійної інформації для учнів, методи, засоби і форми, за допомогою яких школярі вивчають і опановують її, а також той результат, який повинен бути досягнутий.

1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі

Перш ніж вивчити основні тенденції профорієнтаційної роботи у масовому педагогічному досвіді вчителів початкових класів, проаналізуємо функціонуючі на сучасному етапі джерела змісту освіти початкової школи.

При досліджені даної проблеми доцільно звернутися до програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів та підручників, з'ясувати, що з профорієнтаційного матеріалу передбачено вище згаданими державними документами, і як реалізується професійна орієнтація у змісті навчальних предметів.

Аналіз змісту програми свідчить про застосування професійно орієнтацій них аспектів у початкових класах. Так у пояснювальній записці курсу " Українська мова" не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте дещо із змісту навчального матеріалу програми вказує на можливість ознайомити учнів із певним колом професій та професійною діяльністю. У змісті навчального матеріалу 1 класу передбачено ознайомлення учнів із різними поняттями серед яких і назва професії бібліотекаря. У 2-4 класах програмою визначено коло слів, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти учні, серед них такі слава-назви професій: учитель, шофер, агроном, банкір, директор, комбайнер, космонавт,президент, фермер,інженер, механік. Одна на цьому професійна освіта учнів початкової школи на уроках української мови не закінчується.

У пояснювальній записці курсу "Читання" розкриваються деякі аспекти які дають нам підстави стверджувати про його тісний зв'язок із професійною орієнтацією. Опосередковано вказує на можливість використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі змістова лінія Державного стандарту з читання "Коло читання", яка визначає тематичне спрямування творів для даної вікової категорії дітей. Ця змістова лінія передбачає використанні у 1-4 класах творів про працю, отже, дає можливість розширити цю тематику різноманітними додатковими творами про коло професій,їх особливості, приналежні їм знаряддя та інструменти праці. Пояснювальна записка даного курсу визначає також зміст читання та його принципи. Оскільки одним із основних принципів змісту читання є тематично-жанровий принцип, який є визначальним у виборі творів для читання, це дає можливість,на нашу думку, у початковій школі час від часу присвячувати окремі теми професійній освіті.

Хоча в пояснювальній записці навчальної програми з математики прямо не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте деякі з теми з математики, що вивчаються, наприклад, "Розв'язування задач на знаходження третього доданка", "Задачі на дві дії, що включають знаходження невідомого компонента" (математика 3 клас) містять елементи профосвіти, що допомагає розвивати в учнів інтерес до певних професій і виховувати любов до праці, впливати на духовний розвиток особистості молодшого школяра.

В пояснювальній записці навчальної програми курсу"Основи здоров'я" також прямо не вказується його взаємозв'язок із профорієнтаційним матеріалом, але деякі з тем також можуть містити профорієнтаційну інформацію, наприклад такі теми "Небезпека від вогню", "Ти пасажир" (2 клас), "Гігієна порожнини рота", "Безпека руху пішоходів"(4 клас),які мають прямий зв'язок із формуванням інтересу до певних видів професій.

Продовжуючи далі аналіз програми, ми підходимо до таких курсів початкової ланки навчання як трудове навчання та образотворче мистецтва, які функціонують незалежно один від одного або об'єднані в один предмет, який носить назву "художня праця".

Аналізуючи курс програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи "Трудове навчання:технічна і художня праця", ще з перших рядків пояснювальної записки можна зрозуміти, що цей курс тяжіє до озброєння школярів профорієнтаційними знаннями. Багатоплановість змісту предмета дає змогу реалізувати сукупність різноманітних завдань, головним з яких є забезпечення первинних ціннісних орієнтацій дітей у різноманітних професійних галузях життя. Курс "Трудове навчання: технічна і художня праця" має безпосередній та тісний зв'язок із професійною освітою учнів початкових класів. Зміст програми курсу "Трудове навчання: технічна і художня праця" зорієнтовано на світ професій. Мета і завдання предмета реалізуються з урахуванням кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, людина, інформаційні знаки, техніка,художні образи, що мають прямий зв'язок із інформуванням про коло професій, працю та розвитком початкового інтересу до них у початковій школі.

В програмі визначено важливий компонент - пропедевтична професійно орієнтаційна робота з молодшими школярами. Також зазначається, що пропедевтична профорієнтація здійснюється на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. У пояснювальній записці визначено об'єм матеріалу, що стосується професійної орієнтації по класах. Так у 1 класі подається елементарна профінформація про зовнішні атрибути професії, у 2 класі інформація про предмети та засоби професійної діяльності, у 3 класі про мету і умови праці з різних напрямків професійної діяльності, у 4 класі інформація про кваліфікаційні якості працівників. Зокрема при вивчені цього курсу пропонується вчителеві використовувати такі джерела як навчально-ігрове проектування, літературу про галузі виробництва і особливості трудової та професійної діяльності, виставки - композиції, інтеграція з іншими навчальними предметами за спільною темою і цим самим сприяти збагаченню пропедевтики інформаційної культури та виникненню інтересу до праці.

Структурний план прогрими розподілений на 6 розділів і тем які відповідають класифікації типів професій за Є.О. Клімовим, що дозволяє проводити ознайомлення з колом професій не хаотично, а в певній системі, послідовно. Простежується ще один важливий момент даного предмету, з класу в клас більша кількість тем викладаються концентрично,наприклад "Художні техніки декоративно - ужиткового мистецтва" простежується у 1-4 класах - щоразу на складнішому навчальному матеріалі, завдяки чому розвиваються, розширюються, систематизуються уявлення дітей, збагачується досвід, удосконалюються знання.

Вищезазначене засвідчує про пріоритетність профорієнтаційного аспекту у курсі "Трудове навчання: технічна і художня праця"

У пояснювальній записці курсу "Образотворче мистецтво" також безпосередньо не вказується на використання профорієнтаційного матеріалу, але особливістю курсу є те, що навчально-виховний матеріал тісно зв'язаний із професіями типу "Людина - художній образ". Це дозволяє поряд з трудовим навчанням ще більше вдосконалювати та розширювати знання учнів, розвивати міцний інтерес до професії цього типу.

Щодо курсу "Я і Україна", то суспільна складова програми охоплює знання про суспільство, в якому живе дитина, розкриває взаємодію людей у колективі, суспільстві, а отже не оминає відповідно і світ професійного життя українського суспільства. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов'язаний з системою знань, які передбаченні іншими дисциплінами. Також цей курс передбачає позакласну діяльність, що забезпечує різнобічність та перспективність навчання, виховання, розвитку та паралельно пропедевтичну професійну освіту молодших школярів У кожному класі програмою передбачено по одній темі профорієнтаційного змісту. Найважливішим виховним спрямуванням змісту курсу є формування в учнів найбільш значущих цінностей, серед яких працелюбство, що тісно пов'язане із профорієнтаційними аспектами виховання школярів. [45]

А все ж таки з проаналізованої нами програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів випливає, що для багатьох предметів безпосередньо окремо не розроблені орієнтації на професійну освіту, лише курс з трудового навчання побудований на аспектах пропедевтичної професійної орієнтації.

Відповідно аналізуючи підручники, ми простежили, як реалізується профорієнтаційний аспект на практиці: з'ясували, що підручники з усіх предметів містять достатню на нашу думку кількість інформації, яку вчитель може використати з профорієнтаційною метою. Зупинимося на короткій характеристиці кожного з них.

Основними структурними компонентами підручників "Рідна мова" та "Читанка", за якими зараз навчаються в школах України є тексти, представлені художніми, науково-пізнавальними та публіцистичними статтями, вірші, різноманітна за жанрами, народні пісні, байки, притчі, легенди тощо. Частина з них містить у собі інформацію про працю людей, яка частково виступає джерелом профорієнтаційних знань молодших школярів. Текстове наповнення підручників дає можливість вчителеві підібрати до певних уроків оповідання вірші, загадки про працю та професії.

Аналізуючи підручники з "Математики" помічаємо, що вони складаються з текстових, цифрових та геометричних структурних компонентів. Дуже широко у підручнику з математики для 1 класу використані профорієнтаційні можливості такого структурного компоненту як ілюстрація, які відображають тварин чи людей в образах працівників різних професій, та їх атрибути, знаряддя, що полегшує роботу з школярами. Важливим текстовим компонентом є задача, з якою діти працюють, починаючи з першого класу. В окремих з них йде мова про процес виробництва, певну продукцію, яку виготовляють представники різних професій. Профорієнтаційний матеріал частково трапляється у змісті навчальних посібників з математики.

Природній інтерес викликав у нас аналіз підручника "Музика" за 2 клас. У цьому підручнику наявна дуже велика кількість ілюстративного матеріалу профорієнтаційного змісту, що до кола професій музичного світу. У підручнику також наявна карта-схема, яка показує учням три шляхи (назви навчальних закладів) по яких можна рухатися, щоб здобути музичну освіту та професію. За своєю профорієнтаційною наповненістю, особливо названою кількістю професій музичного напрямку, на нашу думку підручник з музики перевершив підручник з трудового навчання. Підручник з музики як ми зауважили, дуже полегшує роботу вчителя з профосвіти учнів молодшого шкільного віку, саме тим, що у ньому розміщено багато назв професій, і вчителеві вже не потрібно самому шукати які професії музичного напрямку є, а лише цікаву інформацію про ту чи іншу музичну професію.

При аналізі підручників із "Я і Україна" ми дійшли висновку, що методичний апарат названих підручників, як свідчить їх аналіз, відкриває дуже вузькі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Хоча слід зазначити, що у підручнику 1-2 клас містяться теми безперечно профорієнтаційного змісту такі, як: "Де працюють твої батьки, хто вони за професією","Професії батьків. Важливість їхньої професії для інших". У 3-4 класах лише окремі теми дають можливість реалізувати профорієнтаційну освіту учнів, дібрати матеріал у виховних цілях, наприклад, такі теми,як: "Гірські породи", "Цінність рослин для людей" (3 клас), "Історія досягнень людини в науці, спорті, мистецтві" (4 клас). Дуже обмежено, на наш погляд, у підручнику з "Я і Україна" використані профорієнтаційні можливості ілюстрації. Всього в підручнику для третього класу вміщена загальна їх кількість 15, а для четвертого - 10.

Вищезазначене дає підстави стверджувати про різні потенційні можливості навчальних дисциплін у початковій школі щодо можливостей використання профорієнтаційного матеріалу (див. табл. 2.1.)

Таблиця 2.1 Профорієнтаційна спрямованість навчальних дисциплін початкової ланки освіти.

Дія	Безпосередня	Опосередкована
Назва предмету	Українська мова	Я і Україна	Музика	Математика	Основи здоров'я	Читання	Образотворче мистецтво	Трудове навчання	Фізична культура

Таблиця (2.1.) доводить той факт, що кожна з навчальних дисциплін безпосередньо або опосередковано діє на формування уявлень учнів початкових класів про ту чи іншу професію.

Через призму вищезазначеного в загальних рисах розглянемо педагогічний досвід з даної проблеми окремих вчителів початкових класів, педагогічний пошук яких спрямований на вибір свого підходу до її вирішення.

Зазначимо, під поняттям педагогічний досвід ми розуміємо сукупність знань,умінь і навичок, набутих у процесі безпосередньо педагогічній діяльності, форма засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег.

Безперечно важливим компонентом програми з трудового навчання є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації. Для виховання в учнях 1 --4 класів творчого ставлення до праці та з метою виявлення інтересу учнів до різних професій вчителі Солом'янського району міста Києва Осколок Л.В. та Морозова Н.М. пропонує таку цікаву форму профорієнтаційної роботи у позаурочний час як Тиждень трудового навчання.

Робота з проведення Тижня трудового навчання (далі ТТН) розпочинається заздалегідь. Учням 1--4 класів за місяць до ТТН роздаються завдання, матеріали до виступу на святі «Краса людини -- у праці, у добрих справах».

У підготовчий період багато часу відводиться на роботу з обдарованими дітьми, на розвиток творчих здібностей учнів школи. Тому керівник гуртка «Чарівні руки» готує виставку сувенірів, подарунків, які виготовили учні власноруч на заняттях. Бібліотекар школи, за допомогою свого активу, готує матеріал з журнальних вирізок для стенду «Світ професій». Учнівський актив школи під керівництвом педагога-організатора прикрашає коридори, актову залу, вестибюль школи: