Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

фотомонтажем «Праця моїх батьків»;

висловлюваннями про працю:«Не одежа красить людину, а добрі діла» «Праця людину годує, а лінь -- марнує», «Чесна праця -- наше багатство» і т.д.

Вчитель трудового навчання виготовляє з учнями аплікації «Художні речі у побуті» або «Квіткові клумби». Класоводи 1--4 класів за допомогою батьківського комітету проводять зустрічі учнів з представниками різних професій та екскурсії на робочі місця. Актив Клубу дідусів та бабусь з учнями 1-го класу готують куточок з поробками «Бабусині руки». Вчитель образотворчого мистецтва проводить конкурс малюнків та готує виставку дитячих робіт з теми «Улюблена професія».

Напередодні ТТН у вестибюлі школи вивішується об'ява про дату проведення Тижня. План проведення ТТН у яскравій формі вивішується поруч.

Таблиця 2.2.План проведення Тижня трудового навчання в початковій школі №310м. Києва.

Дні тижня	Заходи	Місце проведення	Час пр-я
Понеділок	Відкриття Тижня трудового навчання	Актова зала	13.30
	Бесіда «Якого кольору ремесла?»	Класна кімната	14.30
Вівторок	Проведення конкурсів: -- віршів про працю, професію; -- на кращий малюнок; -- на кращу поробку (сувенір, подарунок); -- на кращу колективну роботу (газету,фотомонтаж:)	Бібліотека. Актова зала. Вестибюль	13.00 I перерва II перерва III перерва
Середа	Конкурс «Панночка-господарочка»	Кабінет трудового нав-ня	13.30
Четвер	Засідання «Джентльмен-клубу»	Читальна зала	13.30
П'ятниця	Театралізоване свято «Краса людини -- у праці, у добрих справах». Закриття ТТН. Підведення підсумків.	Актова зала	13.00

Актив клубу дідусів та бабусь, випускники школи входять до складу журі. Члени батьківського комітету готують «солодкі» призи та грамоти. Тиждень трудового навчання розпочинається у понеділок з відкриття ТТН та закінчується в п'ятницю театралізованим святом «Краса людини -- у праці, у добрих справах».

Учні від школи, від вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ці вчителі проводять такі цікаві виховні заходи, як КВК, конкурси «Панночка-господарочка», засідання «Джентльмен-клубу».

Форми роботи, які використовуються у школі з профорієнтації у рамках Тижня трудового навчання, дають можливість педагогічному колективу працювати з дітьми цікаво, творчо.[35,134-135]

Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста початкових класів Знам'янської середньої школи №3 Кіровоградської області М.В. Григор'єва.

М. Григор'єва поставила перед початковою школою першорядне завдання -- виховувати у дітей у повагу до праці, до працівників. У школі намагається з перших днів ознайомлювати учнів з різними професіями, дбає, щоб дитину надихало бажання принести користь суспільству, щоб вона і відчула: без праці не можна жити, праця забезпечує повноту духовного життя. Спочатку вона дає школярам загальне уявлення про велику різноманітність професій. А конкретно ознайомлюємо з тими, які доступні розумінню дітей цього віку.

В її класі ефективно проходила гра-подорож «Ким бути». Спочатку вони визначили маршрут гри, назвавши його «До підкорювачів води, землі, неба». Підготували квиток подорожі у вигляді гарно оформленого альбомного аркуша, на зворотному боці якого міститься список літератури за темою маршруту та відмітки про те, які книжки прочитав мандрівник. На класному стенді «Що читати» зробили книжкову виставку. Підсумки гри-подорожі провели в дитячій бібліотеці, де визначили переможців, нагородили їх книжками про різні професії. Зробили і вивісили в класі календар професій -- вирізки з газет та журналів, присвячені працівникам різних галузей народного господарства. Подорож у світ професій вона починає з ознайомлення учнів з заняттями їхніх батьків, працівників школи, загалом людей, з якими діти щодня спілкуються. Свої відгуки про працю батьків учні оформляють у вигляді розповідей, творів, альбомів, навіть папок. Першокласникам це, звичайно, ще важко, тому їм даю завдання підібрати картинку чи фотографію про спеціальність батьків. Малюнки учнів про працю своїх батьків або про те, ким би вони хотіли стати, використовує на різноманітних уроках, політінформаціях, батьківських зборах.

Цікавим є її ознайомлення із учнів початкової школи із походженням різноманітних прізвищ. На це надихнули її учні одного разу, коли зацікавились, звідки з'явились прізвища Токарев, Мельников, Столяров, Коваль, Ткач. Вона розповідає дітям, що в прізвищах зберігається пам'ять про минуле, про те, чим люди займались. Наприклад, якщо в селі всі були хліборобами, а мірошник був на п'ять--шість сіл один, то він виділявся серед селян своїм ділом. Це до нього возили зерно молоти, його звали не «Іван» чи «Петро», а «мельник». Так з'явилось прізвище Мельников. Дуже розповсюджене прізвище Коваль. Це тому, що коваль був першою людиною на селі і в місті. Це він у своїй кузні розпікав шматки металу і кував з них сокири, ножі, виковував цвяхи і петлі для дверей. Хто підкує коня? Хто відремонтує плуг? Коваль. Ні кроку без коваля, без його вміння. Коваль був знаменитою людиною не лише у нас, в Росії. Коваль -- розповсюджене прізвище в Польщі, Німеччині. Тільки вимовляється там по-іншому: Ковальський, Шмідт, Сміт. Проводить гру «Хто більше згадає прізвищ, які нагадують про майстерність людини (Гончар, Садовніков, Писарчук, Візник, Столярник,).

Інтерес дітей зростає, їм хочеться дізнатися більше про спеціальності, від яких пішли прізвища людей. А коли учні згадують професію, забуту в наш час, то з задоволенням проводить із ними пошукову роботу у читальному залі бібліотеки. Звичайно така робота вимагає від вчителя самому вдосконалювати свої знання із області професій, постійно шукати та готовити цікавий матеріал для обробки та розгляду з учнями.

Під час екскурсій по місту вона обов'язково показує дітям щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, маляри, штукатури, теслі, водії автобусів. Таким чином М. Григор'єва пояснюю, наскільки важать у нашому житті ці спеціальності, підносить престижність їх в очах учнів. Хороші результати дає також бесіда з дітьми «Без інструмента--як без рук». На уроках та у групі продовженого дня вона проводить творчі ігри «робітників», «мандрівників», «космонавтів».

Цілеспрямована профорієнтація спонукає молодших школярів по-новому оцінювати своє ставлення до праці, до навчання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню інтересу до всіх професій, виробленню у дітей дисциплінованості, господарського ставлення до школи, класу, стає базою дальшого проведення профорієнтаційної робот в середніх та старших класах. [13, 36-37]

Вагомий внесок у науковий фонд профорієнтаційного аспекту зробила вчитель початкових класів Л.І. Прокоп'єва школи №16 міста Харкова. Вона звертає велику увагу на уроки трудового навчання, що будуються на профорієнтаційному принципі. Вирішуючи конкретно завдання уроків трудового навчання вчителька знайомить учнів з історією зародження професій, народними традиціями, декоративно прикладним мистецтвом, професіями усіх галузей виробництва та сфер соціального обслуговування.

Уроки побудовані на міцній та чіткій профорієнтаційній основі вирізняються різноманітністю наочності, формами організації роботи дітей (в бригадах, парами), варіативністю виконуваних робіт. Такі уроки емоційно-насичені, мають велике виховне значення. Привертає увагу практика створення тимчасової творчої бригади у 3-4 класах, що спеціалізується на якомусь певному професійному профілю, наприклад бригада столярного чи швейного цеху. Вона виконує роботу, яка відрізняється від роботи цілого класу, показує іншим учням внутрішній розпорядок такого цеху, важливість обов'язків усіх його робітників. Учні цієї бригади надівають, підготовлені під керівництвом вчителя, важливі атрибути одягу певного працівника, розігрують весь процес виникнення сорочки чи стільця, демонструють та доводять за допомогою коротких довідок значення у процесі виробництва кожного працівника, його основні обов'язки. Важливим є також підготовка учнями до уроків проектів на різні теми профорієнтаційного змісту, наприклад: проект на тему "Хто працює в наші школі", перед учнями ставиться завдання з'ясувати люди яких професій, з якими учні ознайомилися чи ознайомляться на уроці, працюють в школі. На виконання проекту дається відповідний час, залежно від складності та результатів попереднього звіту, після зібраної інформації учні самостійно вирішують як оформляти та подати для розгляду учнями класу результатів - чи це буде виставка малюнків, виступ,чи невеличке тетралізовене дійство, що розкриє зміст та важливість праці цих професій. Уся підготовка від початку до кінця відбувається під пильним керівництвом вчителя.

З учнями початкових класів вона часто організовує походи на виробничі екскурсії, щоб вони краще знайомилися із працею людей, на власні очі бачили процес праці, частково залучалися до нього краю. Після цього кожен учень виконує панно-мініатюру "Куточок працівника".

Діти із задоволенням знайомляться з професіями українського краю і пробують виконувати різноманітні трудові дії, що притаманні певному видові професії, з цікавістю роблять аплікації, виставки на тами праці та інші завдання, щоб вшанувати красу праці людей різних професій.

Отже, використання на уроках трудового навчання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах в значній мірі сприяли вихованню любові до праці, бережливе ставлення до дорученої справи та матеріальних благ, поваги до людей праці та результатів такої праці. Досвід засвідчує необхідні й достатні можливості курсу трудового навчання в уніфікації педагогічних зусиль в цьому плані. Тому в діяльності вчителя профорієнтаційна робота і трудове навчання та виховання невіддільні.

Звернемося до деяких методичних прийомів у педагогічному досвіді, що дозволяє активізувати профорієнтаційний аспект у вихованні учнів початкових класів.

Наприклад, вчитель початкових класів Володимир-Волинської школи № 8 Волинської області В.Я. Кліщук, пропонує розповідати школярам про розвиток промисловості в області, її галузі: машинобудування, харчову, легку (швейну), будівельних матеріалів; про сільське господарство, різні його види: рільництво, городництво, тваринництво, садівництво, ягідництво, лісопосадка (доповнення до цього може бути альбом знатних людей району, села, міста і області, перелік видів продукції).

Подібний підхід у формуванні природничих понять в учнів початкових класів пропонує науковець з Сумщини В.І. Куріпа, вважаючи, що національне самовизначення школи вимагає відродження профорієнтаційної роботи у всіх можливих напрямках, оскільки формування в учнів професійного самовизначення, їх громадського становлення немислиме без вивчення його компонентів у початковій школі.

Сприятимуть вивченню знань про професій та їх види, про виробництва, працю, екскурсії на виробництво, суспільно-корисна праця на пришкільних ділянках, в саду, в полі, в лісі, під час яких діти можуть безпосередньо ознайомитися з працею, систематизувати побачене в одному із розділів профорієнтаційного куточка "Люби і знай професії свого краю", в розділі "Прекрасний світ професій". Ця тема висвітлюється на стендах, в альбомі і папках постійно діючої виставки, у вітринах і шафах кабінету.

На одному із стендів слід помістити карту області, зазначити: економічно важливі заводи та фабрики, аграрні господарства районів, умовними значками позначити відомі професій, що зосереджені в області. Крім виробничої карти області, на інших стендах можуть бути поміщені різні тематичні карти: карта сільськогосподарських професій, карта професій соціального значення, карта музичних професій, плани-схеми «Шлях до омріяної професії». У папках слід помістити розповіді про різні види професій, атрибути, інструменти та засоби праці і т.д. Доповненням цього служитимуть поміщені в шафи чи вітрини макети професійних атрибутів та спецодягу, моделі технічних засобів, тематичні ілюстрації "Краса людини --у праці", " Праця людину годує" та ін.

Розповідь про працю, її різновиди, галузі виробництва, людей різних професій, все це слід ілюструвати фотоальбомами, де відображене величезне їх значення для дальшого розвитку народного господарства, підвищення добробуту людей, поліпшення умов їхнього життя. Збирання і систематизація профорієнтаційного матеріалу, починаючи з початкових класів, сприятиме встановленню зв'язку школи з життям, залучатиме учнів до суспільно корисної праці..[29, 14]

Проаналізувавши та усвідомивши вищезазначене, потрібно звернути увагу на самостійну діяльність молодших школярів з поглибленим вивченням тієї чи іншої галузі профорієнтаційних знань, що сприяє розв'язанню задач інтелектуального розвитку, формуванню пізнавальних інтересів тобто всесторонньому розвитку особистості школярів, їх соціальному становленню, підготовці до життя, праці, вибору професії.

Сам профорієнтаційний матеріал має особливу цінність в процесі активізації самостійної учбової діяльності учнів. Він розширює і поглиблює уявлення школярів про види професій, економічні та господарські особливості свого краю, виробництво та його галузі. Робота з профорієнтаційним матеріалом в процесі шкільного навчання спрямована на збагачення життєвого досвіду, правильного життєвого самовизначення, формування життєвих позицій, виховування працьовитості школярів, підвищення їх цікавості до навчання. Розвивається почуття прекрасного, виховується бережливе ставлення до результатів праці, відповідальне ставлення до дорученої справи, розвиваються професійно важливі якості особистості.

Усе вищесказане засвідчує про те, що із скарбниці досвіду окремих вчителів початкових класів, можна запозичити різноманітні форми роботи, які допомагатимуть ефективно реалізовувати професійну орієнтацій на практиці. До них належать: екскурсії на виробництво, організація тижнів трудового навчання, зустрічі із представниками різних професій, самостійна пошукова діяльність окремого учня, оформлення куточків та виставок на професійні теми. Правильно організований, доцільно застосований профорієнтаційний матеріал на уроках та в позаурочний час у початкових класах закладе основи світогляду дитини, виховуватиме любов до праці, повагу до трудового життя свого народу, формуватиме відповідальне ставлення до праці. Крім цього використання профорієнтаційного матеріалу стимулює пізнавальну активність учнів, сприяє міцному й осмисленому засвоєнню знань, наближує навчання до життя.

Отже, осмислюючи педагогічний досвід, як джерело генерування профорієнтаційних ідей, принципову значимість набула обізнаність вчителя в питаннях впровадження наслідків дослідження у шкільну практику

Розділ ІІ. Дослідна експериментальна робота

2.1 Педагогічні умови ефективного використання професійно орієнтованого матеріалу на уроках у початкових класах

Для того, щоб ефективно провести дослідницьку роботу, необхідно визначити педагогічні умови ефективного використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, адже від цього у значній мірі залежить результат виховання школярів.

Зазначимо, що педагогічною умовою називають сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання, методів,організаційних форм, яка забезпечує успішне розв'язання поставленого завдання. У сучасних умовах розвитку школи та суспільства загалом важливість використання професійної орієнтації в системі навчально-виховної роботи сумнівів не викликає як у педагогів та методистів, так і у вчителів практиків. Це знайшло відображення як уже зазначалось і в чинних навчальних програмах, в яких вказується на безпосереднє та опосередковане використання та застосування профорієнтаційних аспектів у навчальній та виховній діяльності початкової ланки освіти.

Однак практична реалізація професійної орієнтації в педагогічному досвіді вчителів початкових класів зустрічає перешкоди. Це зумовлене багатьма причинами, серед яких головними, на наш погляд, є недостатня розробка науково-теоретичних основ профорієнтації в початковій школі та брак наукового обґрунтованих методичних рекомендацій щодо використання з виховною та навчальною метою профорієнтаційного матеріалу. Як правило, профорієнтаційний матеріал використовується епізодично, без детально розробленої методики його використання, часто самі ж вчителі вважають його неважливим та не приділяють достатньо уваги на його реалізацію у виховному процесі.

Успішність цієї роботи визначається сукупністю взаємозв'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах. А саме у процесі добору профорієнтаційного матеріалу необхідно дотримуватись таких критеріїв, як:

1.Доступність та глибина змісту.

2.Емоційна насиченість та особистісна значущість для учнів.

3.Використання профорієнтаційних відомостей має здійснюватися систематично та цілеспрямовано.

4.Зв'язок із життям.

5.Різноманітність форм та методів.

Під час розробки методики використання профорієнтаційного матеріалу необхідно враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів, виховної роботи та спиратись на пізнавальну активність учнів.

Зупинимося на характеристиці цих умов. Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, як ми вже зазначали, є добір його змісту за сукупністю певних критеріїв. Згідно з ними профорієнтаційний матеріал, який ми плануємо використати в процесі навчально-виховної роботи має бути: доступними для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженими зайвою, занадто детальною інформацією, співвідноситись з основним матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності, емоційного насичення, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до світу професій, праці людей, промислового та сільськогосподарського виробництва. Вчитель повинен володіти методикою та технологією профорієнтації, знати характеристики найбільш відомих професій, бути забезпеченим достатньою кількістю наукової літератури з питань професійної орієнтації учнів початкової школи. Щоб допомогти учням зорієнтуватися в цьому різноманітті професій, слід використовувати розгалужений перелік видів діяльності, який не обов'язково повинен містити сувору класифікацію професій і перш за все тому, що учням важко освоїти принципи класифікації (наприклад, за галузями господарства або за ступенем кваліфікації)

Зазначимо, що підібраний матеріал повинен бути також спрямованим на створення стійких уявлень про важливість праці в житі людини, суспільства, забезпечити висвітлення не тільки привабливості професії, а й її «тіньових» сторін.

У процесі добору профорієнтаційного матеріалу важливим критерієм є його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами: залученням учнів до добору профорієнтаційного матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки - залежно від індивідуальних особливостей школярів. Так, учні (за власним бажанням) можуть робити невеликі повідомлення про професії, добирати ілюстрації; виготовляти малюнки, складати вірші. Ще один шлях - вільний вибір учнями профорієнтаційних об'єктів для ознайомлення; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Це дає змогу вивчити інтереси учнів допомагає визначити найбільш вагомі фактори впливу на майбутній вибір професії. Також це дає змогу визначити на яких предметах і на яких уроках використати той чи інший профорієнтаційний матеріал, а що необхідно використати в позакласній виховній діяльності. За такої організації пізнавальної діяльності учнів зміст профорієнтаційних відомостей набуває для них особистісного значення і краще засвоюється. Матеріал профорієнтаційного змісту підібраний з навчальною чи виховною метою повинен дути емоційно насиченим, таким який би викликав в учнів інтерес, захоплення, вплинув на емоції школяра. Вище зазначене,на нашу думку, не лише збудить інтерес школяра, а й вплине на його почуття, що в свою чергу дозволить донести йому значення для нього саме цієї професії, тобто піднести профорієнтаційний матеріал до рівня особистої значущості.

Ефективність цього процесу значно зросте, якщо профорієнтаційний матеріал використовується систематично, цілеспрямовано. Систематичність професійно орієнтованого матеріалу забезпечується його регулярним використанням в процесі вивчення основ наук, трудового навчання, продуктивної праці, позакласної та позашкільної роботи, науково-технічної творчості, тісної співдружності навчально-виховних закладів з виробництвом та батьківською громадськістю. Профорієнтаційні відомості, що опрацьовуються, повинні бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто починаючи навчальний рік, вчитель має чітко визначити обсяг профорієнтаційних знань, які необхідно засвоїти учням. Визначений обсяг профорієнтаційних знань повинен відображати реальні умови функціонування профорієнтаційної роботи, перспективи розвитку, діяльність педагогічного колективу у формах та методах, направлену на реалізацію завдань профорієнтації. Рекомендовано складати план на весь навчальний рік план - це дає можливість побачити процес розвитку інтересів у перспективі, прослідкувати результати роботи. План повинен містити різні напрямки профорієнтаційної роботи. До них належать: розповідь учителя про професії, сприймання ілюстративного наочного профорієнтаційного матеріалу бесіда, читання профорієнтаційної літератури, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на виробництво і т.д. План допомагає вчителеві розглянути профорієнтацію поетапно, передбачити найбільш доцільні та провідні для кожного віку школяриків види діяльності, обов'язки усіх виконавців у розв'язані їх конкретних завдань.

Цілеспрямованість процесу використання профорієнтаційного матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній) та меті позакласної роботи. При цьому потрібно виходити із важливості профорієнтаційних відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановими пізнавально-виховними навантаженнями.

Так профорієнтаційний матеріал залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та конкретизації основного програмного матеріалу, актуалізації, знань учнів, їх чуттєвого досвіду, збудження інтересу учнів до нової теми, перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу, підвищення активності учнів; зв'язку навчання з життям. Поряд із навчальною функцією профорієнтаційний матеріал виконує виховну та розвивальну, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до праці, гуманного ставлення до людей праці, бережливого ставлення до результатів праці; усвідомленню необхідності та значення усіх професій, перспективи їх розвитку в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Розвивальна функція профорієнтаційного матеріалу допомагає в стимулюванні та розвитку пізнавальних інтересів в учнів, розвитку професійно важливих якостей особистості.

Практика показує, що профорієнтації є довготривалим та складним процесом, який починається ще в дошкільному віці і здійснюється на протязі багатьох років. Неперервності потребує сам процес розвитку особистості школяра: розвиток, зміна його направленості(інтересів, нахилів, поглядів), здібностей, характеру. Ще в дошкільному віці вихователі здійснюють при спостережені за розвитком інтересів профорієнтаційну роботу. Пропедевтична профорієнтація продовжується і у початковій школі, допомагаючи направляти здібності, нахили дитини.

Використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі залежить також від віку учнів і ступеня їх обізнаності з ними. У першому та другому класах основна роль у цьому процесі надається вчителю. Він добирає матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим доросліші стають діти, тим активнішою має бути їхня профорієнтаційна діяльність. Учитель може доручати учням другого та третього класів добирати цікавий матеріал до теми, що буде вивчатися і виступати з короткими повідомленнями в класі, також можна доручити учням виготовлення стіннівок, пошукову роботу у шкільній бібліотеці. Широко слід практикувати виготовлення тематичних альбомів, залучення учнів до оформлення профорієнтаційних куточків "Світ професій", які будуть доброю опорою для проведення відповідних виховних заходів, уроків. Такі завдання профорієнтаційного змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення відомостей про працю, професії.

Добираючи профорієнтаційний матеріал і визначаючи методику його застосування, необхідно виходити також із особливостей пізнавальних процесів молодших школярів, а саме: особливостей їх сприймання, пам'яті, уяви, мислення, уваги.

Згідно з цим, профорієнтаційний матеріал, який планує використати вчитель під час класної та позакласної роботи, має бути цікавим, емоційно насиченим. Крім цього, вчитель повинен ретельно продумувати не тільки зміст профорієнтаційних відомостей, а й їх обсяг, створити інформаційну основу для засвоєння учнями відомостей про найбільш масові професії. Не менш важливим є, підчас пропедевтичної профорієнтації, запобігання таким можливим помилкам, як:

- поділу професій на «престижні» та «непрестижні»;

- ототожненню навчального предмета із професією;

- перенесення ставлення до людини - представника професії - на саму професію;

- застарілим уявленням про характер праці у сфері матеріального виробництва.

Також однією з важливих умов профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів є використання та поєднання різних видів діяльності.

У початковій школі, де відбувається комплексне пізнання дитиною навколишньої дійсності (природи і суспільства), профорієнтаційний матеріал потрібно використовувати на уроках з багатьох навчальних предметів, враховуючи їх специфіку, в позаурочній та позашкільній роботі. Вчитель у профорієнтаційній роботі повинен весь час проявляти креативність, перетворюючи, з метою розвитку та підтримання інтересу учнів до різного кола професій, відомі форми та методи професійної орієнтації на захопливі видовища, поєднувати їх між собою, регулярно змінювати.

Таке наповнення змісту навчально-вихованого процесу в початковій школі профорієнтаційним матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й формування їх елементарних уявлень про професії та працю, життєвих позицій, розвиток світогляду.

2.2 Методика експериментального дослідження

З метою виявлення стану використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах нами був проведений констатуючий експеримент, який у загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: об'єктом дослідження виступали 45 учнів 3-го класу Доброводівської загальноосвітньої середньої школи І-ПІ ступенів.

Провідними методами і засобами дослідженнями виступали:

вивчення масового педагогічного досвіду;

аналіз навчальної літератури;

спостереження;

бесіда;

- інтерв'ю;

- анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед нас цікавило питання, наскільки вчителі використовують профорієнтаційний матеріал у навчально-виховному процесі, який навчально-профорієнтаційний матеріал містять існуючі посібники початкових класів, як оперують профорієнтаційними знаннями самі учні та як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток їх інтересів.

Задля цього нами була розроблена система роботи, що дозволила з'ясувати коло запитань з даної проблеми, які цікавлять нас.

Нами було опитано 13 вчителів початкових класів Доброводівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району, щодо використання ними у педагогічній практиці профорієнтаційного матеріалу. З матеріалів інтерв'ювання випливає наступне: 4 з опитаних вчителів стверджують доцільність використання профорієнтаційного матеріалу і вважають, що оптимально використовують його, значно розвиваючи при цьому пізнавальні інтереси учнів; троє вважають, що доцільно використовувати такий матеріал на уроках та в позаурочний час, але тільки фрагментарно використовують профорієнтаційний матеріал через наявність невеликої кількості відповідної інформації; шість останніх не вважають пріоритетним використання профорієнтаційного матеріалу як засобу розвитку особистості учня та інтересів, тому використовують його у своїй педагогічній практиці лише тоді, коли це передбачено програмою та відповідає темі чи матеріалу підручників.

Крім того нам вдалося з'ясувати причини, що утруднюють та гальмують процес пропедевтичної професійної орієнтації молодших школярів. Серед них: поверхнева обізнаність самих учителів з профорієнтаційним матеріалом; недодержання основних програмних вимог щодо поєднання профорієнтаційного матеріалу із загально навчальним, недосконалість підручників, оскільки вони містять недостатньо інформацій про професії як для учнів так і для вчителів, відсутність та недостатня кількість цієї інформації недостатньо орієнтує вчителя на коло професій з якими потрібно ознайомити учнів; відсутність профорієнтаційної бази школи, незнання та невдале використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах відповідно основних педагогічних умов, та їх незнання. Отже, як бачимо існують досить вагомі перешкоди на шляху ефективного здійснення профорієнтаційної освіти учнів початкової школи.

Оскільки проблема дослідження має безпосередній зв'язок із трудовим навчанням та вихованням і дане експериментальне дослідження тісно пов'язане із уроками трудового навчання, то вагомим моментом є аналіз підручників "Трудове навчання"(1-4 клас) авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко та І.М. Веремійчик.

Слід зазначити, що дані підручники передбачають відповідність віковим особливостям дітей, рівню розвитку їх психічних пізнавальних процесів.

Одним із позитивних моментів на наш погляд є аналіз підручників "Трудове навчання" для 3-4 класів (автори Л.І. Денисенко, В.П. Тименко). Після аналізу даних підручників ми дійшли висновку, що наявний у них текстовий матеріал більше ніж відповідає програмі курсу "Трудове навчання: художня та технічна праця". Автори відповідно до програми поділили навчальний матеріал на розділи та теми, які співвідносяться із класифікацією професій Е.А. Клімова. У них міститься дуже велика кількість текстової та ілюстративної інформації, що дозволяє як вчителеві так і учням одержати широкі уявлення про види професії, що відповідають цій класифікації. Частина текстового матеріалу представлена віршами про професій, приказками, загадками - це значно допоможе активізувати учнів, вплинути на їх емоції, відчуття, зосередити їх увагу та пробудити пізнавальні інтереси, поєднати профорієнтаційний матеріал із життям.

Слід зауважити, що і методичний апарат названих підручників, як засвідчує їх аналіз має широкі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Це видно із змісту завдань і запитань представлених у підручника, які виконують різноманітні функції. Значна їх кількість скеровує учнів на активну пізнавальну діяльність, що пов'язана із засвоєнням профорієнтаційних знань.

Підручник "Трудове навчання. Стежинка до майстерності" для 1 класу та "Трудове навчання. Майстрик та майстринка" для 2 класу (автор І.М. Веремійчик) починає приваблювати ще з обкладинки, представленої яскравими та естетичними ілюстраціями. Незважаючи на зовнішню привабливість підручників вони не виправдали очікуваних сподівань з даної проблеми. У аналізованих підручниках повністю відсутня текстова профорієнтаційна інформації, що само собою обумовлено особливостями розвитку молодших школярів у цей віковий період, але й достатній ілюстративний матеріал профорієнтаційного змісту. Лише на перших сторінках підручника міститься кілька ілюстрацій, що дають учням уявлення про певні професії - 1 клас 6 картинок, 2 клас - 8. Не відзначається досконалістю також аналізовані підручники для 3-4 класу. У них при великому текстовому навантажені міститься дуже мала кількість профорієнтаційної інформацій як для учня так і для вчителя. Наочний матеріал представлений у 3 класі 6 ілюстраціями та у 4 класі - 5. На нашу думка, така обмежена наявність профорієнтаційного матеріалу для підручників трудового навчання не припустима, тому що це значно обмежує профорієнтаційну підготовку учнів.

Проаналізувавши підручники "Трудового навчання" для 1-4 класів ми дійшли висновку, що найбільший потенціал для ефективної профорієнтаційної роботи на уроках мають підручники авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко, які містять не лише теоретичні тексти профорієнтаційного змісту, а й елементи художньої літератури, народної педагогіки, що містять у собі важливий виховних потенціал.

Важливе місце у дослідженні даної проблеми мали місце спостереження уроків трудового навчання, оскільки ми вважаємо, що саме вони мають найбільші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу у навчанні та вихованні підростаючого покоління.

Наведемо приклад спостережень окремих уроків предмету "Трудове навчання", та прослідкуємо як застосовується профорієнтаційний матеріал для уточнення та конкретизації знань про професій та працю, яка роль відведена йому у структурі уроку.

При опрацюванні теми "Світ професій «людина-людина». Виготовлення вітальної листівки" діти ознайомилися із професіями, що належать до групи «людина-людина», з призначенням та технологією виготовлення вітальної листівки. Досить цікавою була інформація вчителя про такі професії, як перукар, бібліотекар, вихователь дитячого садка. Назви інших професії(лікар, офіцер, юрист, кухар), що належать до цієї групи вчитель лише перерахував не з'ясувавши, що знають учні про ці професії. Не було завдань та запитань, які б сприяли узагальненню та систематизації профорієнтаційного матеріалу, на враховувалися особливості сприймання молодших школярів навчального матеріалу. Бесіда та використання наочних матеріалів, підчас пояснення нового матеріалу, були б доречними підчас пояснення цього матеріалу; активізували б та зробили б цікавим процес сприймання профорієнтаційного матеріалу.

Опрацьовуючи тему "Технічні конструкції. Виготовлення моделі парашута." школярі дізналися багато про машинобудування нашої країни, ознайомилися з літаючими технічними конструкціями, їх видами. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного профорієнтаційного матеріалу. Не було завдань та профорієнтаційних ігор, матеріалів художньої літератури, які значно вплинули б на емоційне сприйняття інформації, систематизацію отриманих знань. Використовувалася не достатньо та не послідовно розміщена на класній дошці наочність профорієнтаційного змісту, що більше ніж відповідала темі уроку.

Цікавим було опрацювання теми "Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення гри «Рухомі ноти»" школярі розширили свої знання про умовні знаки передачі інформації, про професії музичного спрямування, ознайомилися із історією виникнення нотного стану. Вивчення нового матеріалу вчитель розпочала із розповіді легенди про отримання Україною від Бога такого дару як пісня, що значно підвищило інтерес учнів до теми уроку, зворушило навчальну активність. Після ознайомлення учнів із професіями музиканта та окремими її різновидами, композитора, співака вчитель намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні в цих професіях. Доцільним було б звернути увагу учнів на професійні якості особистості, яких вимагають ці професії від людини. Можна було б використання на етапі закріплення гру « Кому належить?», із застосуванням зображень інструментів, знарядь цих професій.

Ми вважаємо, що також важливим у дослідженні даної проблеми є спостереження позакласних виховних заходів на профорієнтаційні теми, оскільки вони є важливим виховним елементом профорієнтаційної роботи з молодшими школярами. Під час ознайомлення із станом проблеми профорієнтації в практиці початкової школи ми спостерігали такі виховні заходи: засідання джентльмен клубу на тему: "Всі професії важливі" та свято "Цікавий світ професій".

Слід відзначити, що ці форми роботи були перенасиченими назвами професій, різноманітною інформацією про них. Під час спостереження цих програм відчувався різкий поділ на «престижні» та «непрестижні» професії. Але зауважимо, що загалом вони сприяли розвиткові трудової активності молодших школярів, вихованню поваги до праці людей, емоційному та почуттєвому задоволенню від побаченого. Організаторам вдалося донести до свідомості дітей те, що добробут нашої країни і всіх громадян буде примножується працею. Була досягнута основна мета цих заходів: розширити та закріпити знання учнів про важливі професії, трудові дії та знаряддя праці.

Спираючись на вищезазначене, критерії трудової вихованості молодших школярів та класифікацій професій Е.А. Клімова ми визначили такі критерії оцінювання, як:

Ш сформованість уявлень про світ професій;

Ш орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

Ш розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

Ш працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

Відповідно до критеріїв ми визначили такі рівні оцінювання знань - “високий рівень ”, “середній рівень ”,“низький рівень ”.

Щоб виявити ставлення учнів до професій, фактори впливу на майбутній вибір фаху та інтереси до певних професій, нами було проведено анкетування.

Анкета включала наступні запитання:

1. Ким ти хочеш бути?

1.Хто тобі про цю професію розповідав?

3.Які книги ти прочитав, щоб більше дізнатися про цю професію?

4.Про які професії ти хотів би дізнатися?

Як засвідчили результати анкетного опитування учнів початкової школи, більшість опитаних дівчат хочуть бути співачками, танцюристами, меншість віддає перевагу таким професіям, як балерина, художник, вчитель. Серед хлопців більшість відповіла, що мріє про професію далекобійника, міліціонера, офіціанта, менша частина віддала перевагу професіям музиканта, лікаря, художника. Більше дізнатися хочуть учні про такі професії, як танцюрист, художник, шофер, міліціонер, стюардеса, банкір, пожежник, лікар. Троє із опитаних учнів не хочу дізнатися більше ні про яку професію.

Результати також засвідчили, що основним джерелом отримання знань про професії для опитаних учнів є батьки - 42%, та перегляд кінофільмів - 33%, 9% учнів зазначили, що потрібну інформацію отримали із підручника трудове навчання, решта не вказали з якого інформаційного джерела дізналися про цю професію. На питання «Які книги ти прочитав, щоб дізнатися про цю професіє?» 6 із 45 учнів відповіли, що це книга «Лікар Айболит», інші 9 не зазначили жодної. Це свідчить про недостатнє використання вчителями художніх творів, як джерела отримання уявлень про професії та недостатню наявність доступної для учнів літератури профорієнтаційного змісту.

Результати анкетування дозволили нам, спираючись на виявлені інтереси учнів та фактори, що впливали на їх формування, розробити систему методів для навчально-виховної роботи у експериментальному класі, яка опираючись на визначені педагогічні умови забезпечить ефективність професійної орієнтації учнів.

Для того, щоб визначити рівень сформованості профорієнтації школярів, з'ясувати відсоткове співвідношення між профорієнтаційною обізнаністю дітей, її впливі на зміст навчального програмного матеріалу ми розробили і застосовували анкету, враховуючи при цьому основні вимоги до матеріалу, що підбирається, його особистісне значення для дитини.(див. додаток В)

Таблиця 2.1.Рівні сформованості професійної орієнтації.

Клас	Всього учнів	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
3-А	22	20%	32%	47%
3- Б	23	10%	28%	62%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 16 % експериментального і 10 % контрольного класів, середній - відповідно 27 % та 31% і низький -57 % і 59 %. Як бачимо, у сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вище подані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем профорієнтаційної обізнаності, а з високим - лише незначна їх частина.

Результати проведеного констатувального експерименту дозволили зробити наступні висновки:

- третьокласники не достатньо обізнані з профорієнтаційним матеріалом, що сповільнює та дещо утруднює ефективне засвоєння основного програмного;

- високий рівень засвоєння профорієнтаційного матеріалу визначається не лише його поєднанням з програмовим, а й врахуванням розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра;

- вчителі не враховують основні умови використання профорієнтаційного матеріалу на уроках та в позаурочний час в початкових класах, недостатньо володіють методикою профорієнтаційної роботи.

З метою підвищення якості знань учнів з профорієнтаційного середовища, розширення їх уявлень про світ професій, розвитку інтересів та світогляду нами проводився формувальний експеримент у 3-А та 3-Б контрольному класах Доброводівської загальноосвітньої школи Збаразького району, Тернопільської області. Результати попереднього контрольного зрізу засвідчили, що якість сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів була приблизно однаковою.

Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкових класів, визначених та охарактеризованих нами у 1пункті другого розділу даної дипломної роботи.

Завданнями експерименту було перевірити:

· вплив основних педагогічних умов на ефективність засвоєння профорієнтаційного матеріалу;

· оволодіння школярами знаннями про професії, їх різноманітність;

· рівень сформованості вміння орієнтуватися в світі професій;

· усвідомлення ролі всіх професій в житі суспільства;

Для реалізації завдань передбачених експериментальною роботою ми пропонуємо систему педагогічних заходів, які стосуються навчального та виховного процесу. У навчально-виховному процесі провідними методами виступали:

· бесіда;

· розповідь;

· гра;

· спостереження;

· демонстрування наочної агітація.

Основними формами профорієнтаційної роботи були:

· свято, родинне свято;

· конкурси;

· зустрічі;

· брейн-ринг

· КВК;

· гра-мандрівка;

· екскурсії.

Зазначимо, що підчас проведення системи профорієнтаційних заходів, для відстеження динаміки розвитку та зміни інтересів до певних професій, формування важливих якостей особистості учня, доцільно завести профорієнтаційні картка на кожного учня.(див. додаток С)

У проведенні навчальної роботи експериментального дослідження ми опиралися на уроки трудового навчання, оскільки їм належить пріоритетне місце у пропедевтичній профорієнтації молодших школярів. Зазначимо, що на самому початку дослідження, для полегшення сприймання та запам'ятовування профорієнтаційного матеріалу нами було розроблено та застосовано на уроках у експериментальному класі профорієнтаційний словник - довідник. В цьому словнику ми з учнями протягом навчально-виховної роботи занотовували невідомі назви професії, їх призначення, сферу діяльності, предмети та засоби праці представників цих професій, кваліфікаційні якості, що потрібні для його фаху.

Профорієнтаційні словники - довідники допомагають молодшим школярам визначити власну точку зору; мотивацію навчання, виробити переконання, закріпити знання.

Також його використання дало нам можливість активізувати пам'ять та увагу учнів в процесі роботи, розвивати, пізнавальну активність, підтримувати інтерес до профорієнтаційного матеріалу та контролювати його засвоєння дітьми.

Крім того, у експериментальному класі, для розширення обсягу знань учнів, ми на уроках трудового навчання використовували більший об'єм профорієнтаційного матеріалу, ігри, ребуси, кросворди, ніж у контрольному. Пропонуємо для вашого перегляду приклади окремих проведених уроків трудового навчання, основою яких є ширше змістове наповнення профорієнтаційним матеріалам. Проілюструємо це на конкретних прикладах теми : "Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка.", "Світ професій «людина - техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»", "Світ професій «людина - знакова система». Виготовлення моделі комп'ютера."

Тема:" Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка."

Підчас опрацювання цієї теми учні розширили уявлення про професії швачки, дізналися про інші професії швейної промисловості. Перед вивченням нового матеріалу учнями, для актуалізації уваги всього класу, була розіграна коротка сценка «Власними руками». На етапі вивчення нового матеріалу кількома учнями для всього класу була проведена презентація професії швачки,яка містила текстову та ілюстративну інформацію. підготовлена з нашою допомогою. Після цього була проведена гра «Відгадай» для виявлення інших професій задіяних у процесі шиття, засобів, предметів їх праці та роз'яснююча бесіда з елементами розповіді. Наступним елементом уроку було читання віршованого літературного твору та його обговорення з використанням наочних матеріалів. Перед його прослуховуванням ми задали учням запитання «Чи знаєте ви, який шлях проходить звичайний одяг до того часу, як ми починаємо його носить? Щоб дізнатися про це послухайте вірш «Народився в полі»» Після пояснення нового матеріалу та технології виготовлення виробу був започати конкурс на кращу швачку. Під час роботи учням, для піднесення працездатності пропонувалося прослухати пісню "Ми шиєм, шиєм шиєм…". Після самостійної роботи учнів відбулася підготовка виробів до виставки " Театр моди". В кінці уроку були підведені підсумки виконаної роботи.

Таке різноманіття методів навчально-виховної роботи допоможе школярам краще пізнати певну професію, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Вдало застосований профорієнтаційний матеріал на такому уроці сприятиме розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, пригадування та відтворення матеріалу, творчої уяви, самоконтролю, емоційно - чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.

Тема:"Світ професій «людина - техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»"

На початку уроку ми провели гру "Так-Ні", для перевірки вивченого матеріалу на попередньому уроці. Вивчення нового матеріал відбувається за допомогою розповіді з елементами бесіди з метою формування уявлень про технічні засоби праці представників професій, що належать до групи «людина - техніка». Протягом всього етапу вивчення нового матеріалу ми використовуємо різноманітну наочність, що забезпечує ефективне засвоєння профорієнтаційного матеріалу. Ознайомлення із кожним представниками професій даної групи ми починаємо з віршів та загадок. Для ознайомлення із професіями столяра, коваля, слюсаря використали такі вірші та загадки, як:

Чий рубанок дошку чистить?

Стружки стружить золотисті?

З чиїх дощок чистий колір?

Як той майстер зветься?

(Столяр)

Хто нам робить із металів

Відшліфовані деталі

Для машин і тракторів?

Ну, звичайно ж,…

(Слюсарі)

Бах-здень-дзень!

По залізу цілий день..

Скачуть іскри золоті.

Руки весь день зайняті..

Куєм коси,і серпи,

Щоб було чим жать снопи.

Куєм ми цілей день,

Бах-здень-дзень!

(Коваль)

Співає пісеньку й співа

Верстат у майстра!

Які в тій пісеньці слова?

У ній немає слів.

Деталі точать ці майстри,

В цеху стоять у ряд.

І кожному о цій порі

Співа його верстат

(Токар)

За допомогою картинок розмічених на дошці демонстрували, як виглядає робочий одяг представників цих професій, з якими технічними засобами пов'язана їх праця. На етапі закріплення перед учнями було поставлене завдання - скласти кросворд із 5 слів, що відображають характерні ознаки професії слюсаря - 1 ряд, ознаки професії столяра - 2 ряд та токаря - 3 ряд. Після пояснення технології виготовлення виробу для того, щоб позитивно настроїти учнів до виконання трудових дій ми запропонували зробити хвилинку релаксації під звуковий супровід. Підчас хвилини релаксації, учням потрібно було сісти зручно, закрити очі і уявити як виглядає одяг людей тієї професій про яку вони мріють, інструменти та засоби праці з якими вони працюють, після чого учні приступили до виконання сюжетної аплікації.

Замісті фізкультхвилинки програли з учнями в профорієнтаційну гру «Кому належить?». Після самостійної роботи учні за бажанням зробили презентація свої творчих робіт. В ході презентації їм задавалися такі запитання: «Яку професію ти хотів зобразити?», «Чому саме цю професію ти обрав?», «Чи знаєш з якими інструментами та засобами праці пов'язана ця професія?», «Як ти гадаєш яку користь приносить людям професія, яку ти обрав? Доведи свою думку.», «Що пов'язує цю професії із професією….?»

Дана робота формувала вміння аналізувати та систематизувати профорієнтаційний матеріал, робити умовиводи, ставити мету та її досягати. Такий спосіб навчальної діяльності молодших школярів підніс її до рівня сприйняття молодшого школяра, сприяв більш глибокому усвідомленню учнями профорієнтаційної інформації, розвитку спостережливості, довільної пам'яті та уваги, уяви, творчому мисленню, наполегливості, вихованню естетичних почуттів.

Тема:"Робота з технічними конструкціями. Виготовлення моделі екскаватора"

На уроці учні ознайомилися машинобудуванням нашої країни, із призначенням та конструктивними особливостями будівельних машин, такими професіями як екскаваторник, слюсар ремонту машин.

Для актуалізації опорних знань учнів основних частин технічного конструктора розв'язали кросворд.

Пояснення нового матеріалу здійснювалося на основі використання великої кількості наочних матеріалів: технологічних таблиць, картинок із зображенням представників таких професій як екскаваторник, слюсар ремонту машин, процесом їх праці, важливих засобів праці, малюнків із зображенням видів екскаваторів(колісний, гусеничний). Учням були представлені відомості про найважливіші машинобудівні заводи країни, місця їх розташування. Ми звернули увагу учнів на виробничі професії, що безпосередньо пов'язані її процесом виготовленням екскаваторів(інженерів, конструкторів). Також на уроці ми використали зустріч із колишнім інженером - конструктором, який розповів учням про інструменти та знаряддя праці, навчальні заклади де можна здобути цю професію, умови праці, якості особистості, які потрібні для представника цієї професії. За допомогою діапроектора учням продемонстрували серію картинок із зображенням процесу заводського виготовлення екскаватор та процесу праці інженера - конструктора.