Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

135

Дипломна робота

Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

Зміст

Вступ

Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці.

1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

1.2 Особливості професійної орієнтації учнів початкових класів

1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації

1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота.

2.1 Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

2.2 Методика експериментального дослідження

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що сучасна школа умовах активного суспільного розвитку ще недостатньо володіє технологією та методикою професійної орієнтації учнів початкової школи.

Провідне завдання навчально-виховних закладів системи освіти України -- підготувати конкретну людину до активної професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва. Важливе місце у цій діяльності має посідати науково обґрунтована пропедевтична орієнтація молоді на певні види професій з урахуванням особистих інтересів у початковій школі. Наприкінці 90-х років в Україні налічується понад 7800 назв професій. Можливості для професійного вибору досить широкі. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів, особливо початкової школи недостатній. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практики засвідчує підвищений інтерес до профорієнтаційної роботи.

Історія розвитку школи нерозривно зв'язана з намаганнями здійснити професійну освіту. Учнів ще з початкової школи потрібно готовити до переходу в самостійне життя. Проте, практика показала, що відповідні умови для здійснення професійної освіти відсутні.

Для розв'язання даної проблеми необхідно, щоб початкова професійна орієнтація була одним із важливих завдань сучасної загальноосвітньої школи. Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об'єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння молодшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшої успішної профорієнтації в старших класах. Таким чином в процесі навчання учні будуть отримувати знання не лише з основ наук, а й поступово готуватися до вибору певної професії.

Зазначимо, що державні документи і національна програма "Освіта", концепція трудового і національного виховання, положення про професійну орієнтацію молоді орієнтують вчителів початкової школи на усвідомлення важливих цілей і завдань трудової та професійної освіти, а це передбачає розвиток новітніх технологій навчання, спрямованих на формування життєвих цінностей, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, соціальної орієнтації учнів та реалізацію їх творчих можливостей.

Відтак, особливої значимості набуває проблема ефективного використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти, як важливого засобу розвитку перших інтересів до професій та трудової діяльності, розвитку особистості учнів, вдосконалення навчально-виховного процесу.

Педагогічна наука має певний досвід щодо визначення шляхів і засобів використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах. Значний інтерес мають праці вчених, зокрема з таких проблем: розробка теоретичних аспектів професійної орієнтації молодших школярів (Гладкова М.В., Йовайша Л.А., Сахаров В.Ф., Павлютенко Е.М, Чистякова С.Н.), залучення учнів до творчої діяльності як засобу розвитку у молодших школярів інтересу до професій, праці поєднання між собою різноманітних методів та форм з урахуванням своєрідності профорієнтаційного матеріалу (Ватульова О.Г., Воробйова Т.А., Зайцева О., Ігнатенко П.А., Тименко В.П.). Крім того, розробляли психологічні основи професійної орієнтації молодшого школяра такі науковці, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А..

Велику увагу проблемі професійної орієнтації через призму соціальної значущості приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., Полякова В.А., М.Н.Скаткіна та ін.

Багатоаспектність навчально-виховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування профорієнтаційного матеріалу у комплексному розвитку особистості молодшого школяра. Тому виникає потреба звернутися до ретельного вивчення шкільної пропедевтичної профорієнтації, визначити найефективніші умови використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі, як ефективного засобу розвитку інтересу до праці, професій.

При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство і початкова школа зокрема.

Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісної профорієнтаційної технології навчання учнів початкових класів.

Неадекватна оцінка можливостей та необхідності профорієнтаційного матеріалу, неналежне його використання у навчально-виховному процесі початкової школи, значно збіднює профорієнтаційну підготовку молодших школярів.

Актуальність та недостатній рівень розробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір нами теми дипломного дослідження.

Об'єкт дослідження - професійна орієнтація учнів початкових класах.

Предмет дослідження - педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійної орієнтації молодших школярів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти.

Гіпотеза дослідження полягала у припущенні того, що використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах буде ефективним за умов:

- відбору його за критеріями доступності, цілеспрямованості, систематичності;

- емоційна насиченість та особистісна значущість профорієнтаційного матеріалу для учнів;

- зв'язок із життям;

- різноманітність форм та методів професійної орієнтацій;

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були встановлені такі завдання:

- вивчити стан проблеми у педагогічній теорії та практиці;

- визначити педагогічні умови використання профорієнтаційної роботи у початкових класах;

- розробити експериментальну методику профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів;

- зробити кількісний і якісний аналіз результатів експериментального дослідження.

Основними методи дослідження виступали:

аналіз педагогічних джерел;

вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду;

бесіда;

спостереження;

інтерв'ювання;

анкетування;

тестування;

педагогічний експеримент.

Практичне значення дипломного дослідження визначаються широкою сферою використання результатів дослідження. Дослідні матеріали можуть бути використанні студентами вчителями початкових класів, педагогами організаторами.

Базою дослідження виступала Доброводівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів Збаразького району, Тернопільської області. В експерименті приймали участь 45 учнів початкових класів.

Структура дипломної роботи: вступ, два розділи, сім параграфів, висновки, список використаних джерел, додатки.

Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці

1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися -- будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь -- марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів"). Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.[26, 287]

Праця була і залишається природною необхідністю людини. К.Д. Ушинський, глибоко занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті" [54,107]

Праця як чинник виховання сприяє життєвому самовизначенню і правильному вибору професії. Яким би багатогранним не було виховне значення навчання, однак воно пов'язане головним чином з розумовою діяльністю і, природно, формує інтерес переважно до інтелектуальної праці. Тим часом більшість учнів після закінчення школи вливається в сферу матеріального виробництва. Щоб здійснювати їхню професійну орієнтацію, необхідно широко використовувати з цією метою організацію різних видів суспільно корисної праці, дати школярам можливість випробувати свої сили і здібності в різноманітних галузях продуктивної діяльності. Усе це показує, яку величезну роль відіграє трудове виховання в розумовому й етичному формуванні і всебічному, розвитку учнів[7,8].

А.С.Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове" [31,387]

На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, -- писав В.О. Сухомлинський, -- ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" [51,166].

У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їхньому розумовому розвиткові. Зайняті різними видами праці діти кмітливіші, винахідливіші, у них багатший словниковий запас. Участь у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. [55, 301]

Необхідність трудового навчання і виховання в школах зумовило велике значення їх наукового дослідження. Немало цінних ідей з цієї проблеми міститься в працях класиків педагогіки Дістервега А., Коменського Я.А., Локка Дж., Песталоцці Й.Г., Ушинського К.Д. та інших видатних педагогів. Різні аспекти трудового виховання досліджені Атутовим П.Р., Болдирєвим М.І., Ващенком Г.Г., Духновичем А.В., Макаренком А.С., Сергієнком Д.Л., Сухомлинським В.О..

Зазначимо на сучасному етапі трудове виховання стало об'єктом вивчення таких вчених як Бех Д.І., Єгоров О., Клімов Е.А. Назимов І.М., Панков В.А, Тхоржевський Д.О., та ін.[39,45]

Опираючись на вище зазначені дослідження та наукові підходи розтлумачимо поняття трудове виховання.

Трудове виховання - це процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. [7, 7]. Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності школярів у майбутньому.[63, 488]

З приходом дитини до школи починається її організоване трудове виховання. Але його елементи наявні й у дошкільному віці, однак у цей час не всі діти охоплені системою громадського дошкільного навчання і виховання. Саме школа цілеспрямовано вирішує питання психологічної підготовки учнів до суспільно корисної продуктивної праці.[3,13]

У контексті психології праці особливого значення набуває розвиток орієнтування дитини в світі професій (починаючи від розвитку знань, уявлень дошкільнят про працю дорослих, закінчуючи освоєнням складних сучасних зовнішніх засобів діяльності і створенням внутрішніх засобів діяльності як умови вищої професійної майстерності і, отже, вищій цінності даної людини для суспільства.[23,101].Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці є формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.

Останнім часом намітилася стійка тенденція до інтелектуалізації процесу трудової підготовки школярів, наповнення його творчою проектно-технологічною діяльністю, а не лише формуванням трудових навичок. Усі ці особливості має враховувати діяльність школи і сім'ї з трудового виховання підростаючого покоління.

На думку Мойсеюка Н.Є. трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку.[32,424]

Фіцула М.М. визначає трудове виховання як -- процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання тісно пов'язане із трудовим навчанням та професіональною орієнтацією.

Трудове виховання - це процес організації і стимулювання різноманітної трудової діяльності учнів і формування у них добросовісного відношення до виконуваної роботи, прояву в ній ініціативи, творчості, прагнення до досягнення вищих результатів. Зрозуміло, що формування позитивного відношення до праці не можна здійснювати без відповідного навчання трудовим умінням і навикам. Зазначимо, що трудове навчання виступає як спеціально організований педагогічний процес, направлений на оволодіння практичними прийомами тієї або іншої праці, на формування і вдосконалення трудових умінь і навиків.[58,405] Воно здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках трудового навчання учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні рослин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого садка. Усе це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час. Крім того на всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.[44,284]

Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці та надання їм допомоги у виборі своєї майбутньої професії і спеціальності відповідно до наявних схильностей і здібностей.

Трудове виховання і профорієнтація є базою майбутнього професійного самовизначення учнів. Зазначимо,що у початковій школі вони передбачають:

-- прищеплення школярам потреби постійно працювати;

— розвиток любові до праці взагалі й до окремого виду зокрема;

— формування суспільно значущих мотивів вибору професії;

— прилучення до суспільно корисної, продуктивної роботи;

— прищеплення культури праці;

— виховання вміння поєднувати фізичну й розумову діяльність;

--формування усвідомлення залежності життєвих благі духовних цінностей від особистої участі у їх створенні та ін.

Школа має значний досвід трудової підготовки підростаючого покоління. Вона здійснюється на уроках і в позаурочний час. Головна ж праця дитини -- це звичайно, навчання, яке сприяє трудовому вихованню як своєю організацією, так і самим процесом засвоєння змісту програмного матеріалу: у школярів формується світогляд, виробляються працьовитість, наполегливість, звичка дотримуватися дисципліни й порядку, ретельно, сумлінно виконувати завдання, розвиваються самостійність,ініціативність, виховуються почуття колективізму, відповідальності та інші якості особистості.[21,20-21]

Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід відмітити, що поняття трудове виховання є ширшим в порівнянні з трудовим навчанням і профорієнтацією. Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні функції, всі ці три процеси взаємозв'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості яка є результатом трудового виховання, навчання і професійної орієнтації і виступає як потреба сумлінного і творчого ставлення до праці, та умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і проявляти вольові зусилля в подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.[39,385]

Будучи особистісною якістю, працьовитість, таким чином, включає наступні структурні компоненти:

потреба в творчо-трудовій діяльності і її здорові соціальні і особисті мотиви;

розуміння користі праці для суспільства і для себе та переконання в її етичній благотворності;

наявність трудових умінь і навиків і їх постійне вдосконалення;

достатньо міцну волю особи.

Правильно здійснене трудове виховання, безпосередня участь молодших школярів у корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського становлення, морального та інтелектуального формування їх особистості, фізичного розвитку.

Нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призводить до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.[26,290]

Під впливом вимог суспільства і сучасного виробництва система трудового виховання виконує у всебічному, гармонійному розвитку особистості молодшого школяра основні функції.

Таблиця 1.1. Схема основних функцій системи трудового виховання.

1- формування активної життєвої позиції і таких провідних моральних якостей, як працелюбність, бережливе ставлення до матеріальних благ, повага до людей, відповідальне ставлення до дорученої справи, свідому трудову дисципліну;

2- формування знань, загально-трудових умінь і навичок; уміння працювати в колективі, високої моральної відповідальності за власну і колективну працю, створення атмосфери нетерпимості до безділля, до нероб;

3-формування творчого, дослідницького, раціоналізаторського ставлення до праці;

4- правильного життєвого самовизначення учнів, їхніх мотивів у виборі майбутньої професії;

5- формування навичок трудової активності, що є необхідною для здоров'я дитини.

6-сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.

7- забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.

8-сформувати у вихованців уміння і навички у певних видах продуктивної праці.

9-виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.[ 39,385]

Визначаючи навчальні і виховні цілі трудового виховання, школа має виходити з сучасних вимог виробництва до працівників, враховуючи при цьому вікові особливості школярів.[14, 99]

Опираючись на вищезазначене підкреслимо, що трудове виховання в сучасній школі, як педагогічна діяльність передбачає:

1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших).

2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації).

Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.[32,425]

Трудове виховання ґрунтується на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О.Сухомлинський.

“1.Єдність трудового виховання і загального розвитку, морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.

Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.

Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.

Раннє залучення до продуктивної праці.

Різноманітність видів праці.

Постійність, безперервність праці.

7.Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.

Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.

Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.

10.Загальний характер продуктивної праці.

11.Посильність трудової діяльності.

12.Єдність праці і багатогранного життя”[50,159].

У процесі трудового виховання в сім'ї, в загальноосвітніх навчально-виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів.

Зауважимо, що трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:

психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ставитися до результатів праці тощо);

практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

підготовка до свідомого вибору професії.[49,417]

Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту.[9,159]

Психологічною особливістю дітей є те, що виникнення у них інтересу пов'язане не стільки з самим предметом, скільки з можливістю діяти з ним. В праці ж і відбувається цілеспрямоване перетворення предметів у сукупність цікавих дій, з'являється можливість відчути задоволення від результатів власної діяльності. Цікавий результат і позитивні емоційні переживання є, таким чином, головними умовами, завдяки яким дитина включається в трудовий акт. В ході останнього учні встановлюють з предметом праці безпосередній зв'язок. Він об'єктивно виявляється в тому, що дитина здійснює за допомогою знаряддя праці певний вплив на предмет, цілеспрямовано змінюючи його. Закріплення цього зв'язку відбувається в свідомості дитини у вигляді засвоєння трудового вміння. Іншими словами, в учня формуються знання про спосіб трудової дії й емоційна оцінка її процесу й результату.(Переживання дитиною успіху, задоволення від досягнутого результату спонукає її до повторення трудового акту, і цей психічний стан закріплюється як форма вираження позитивного ставлення до праці).

Розвиток у школярів позитивного ставлення до праці визначається їх прагненням досягти нового результату і пережити від нього задоволення, зазнати позитивних почуттів від оцінювання дорослими і ровесниками їх діяльності.

Відчуваючи емоційну реакцію оточуючих, учні виробляють самооцінку щодо виконуваної роботи, також супроводжуючи її певними переживаннями. За умови виникнення потреби пережити задоволення від організаційно-змістових і оцінних результатів діяльності можна говорити про формування у школяра позитивного ставлення до неї. Така загальна схема перетворення дитини в суб'єкт трудового виховання. Щоб дитина включилася у трудову діяльність, у неї повинен з'явитися початковий інтерес і бажання працювати. Тому педагоги мають приділяти цьому особливо велику увагу. В організації трудового навчання вагома роль належить особистому прикладу вчителя, праці, його майстерності та культурі.[3,13-14]

Зазначимо, що у педагогічній науці існує умовна класифікація праці, яка дає нам уявлення про її зміст та склад.

Таблиця 1.2.Схема класифікації видів праці.

Різноманітність видів праці, в яких беруть участь учні дає змогу розвивати їх задатки, нахили, інтереси, створює умови для вибору майбутньої професії

Різні види праці становлять змістову основу трудового виховання. Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні. Складність розв'язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать результати навчальної праці.

Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх суспільно корисної праці. Як видно із таблиці 1.2. за суспільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову.

Продуктивна праця учнів. Спрямована вона на створення матеріальних цінностей. Її організаційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Слід зазначити, що для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, передбачає використання спеціально виготовлених для дітей інструментів та обладнання.

Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у тому, що працюючи поруч з дорослими, вони долучаються до життя суспільства, набувають життєвого досвіду, виробляють у собі вміння спілкуватися у виробничій сфері, опановують ефективні прийоми виробничої діяльності. Продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспільну активність, волю, дисциплінованість, відповідальність, ініціативу, точність і ретельність.

Суспільно корисна праця учнів. Такою працею може бути збирання макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, надання допомоги пораненим та хворим тваринам, людям похилого віку. Нерідко вона має змагальний характер, що спонукає дітей на добрі справи не заради винагороди До цієї роботи притягуються учні від 1 до 11-х класів. Починаючи з 1-го класу, учні займаються виготовленням різноманітної навчально-наочної допомоги: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, простих моделей. При вивченні природознавства учні займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організовують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.

Велику роль в трудовому вихованні відіграє побутова праця. Вона включає: догляд за своїми речами, прибирання класів і учбових кабінетів, ремонт учбовий-наочної допомоги, книг в класній бібліотеці, і т.д. [56,281] В окремих сім'ях батьки оберігають дітей від домашньої роботи, роблять за них те, що вони спроможні зробити самі. В таких сім'ях виростають діти, які намагаються уникати фізичної праці, не вміють трудитися і не цінують працю інших. Педагоги повинні допомогти батькам правильно організувати самообслуговування дітей в сім'ї.

Завдання кожного виду праці -- сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів.

Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам:

1.Праця має бути цілеспрямованою.

2.Працю учнів необхідно пов'язувати із навчальною роботою.

3.Виховна ефективність праці зростає за умови, що учні самі є її організаторами.

4.Виховання любові до праці,формування трудових умінь і навиків.

5.Праця має бути доступною.

6.Організація праці учнів повинна ґрунтуватися на наукових засадах.

7.Учні повинні навчитися працювати в колективі.

8.Трудове виховання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці.

9.Вплив оцінки результатів праці школярів на ефективність трудового виховання. [58,406]

Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.

Аналізуючи основний фонд з проблеми ми дійшли висновку, що основними шляхами (напрямками) трудового виховання є такі.

1. Родинно-побутова трудова діяльність, у процесі якої закладаються психологічні основи любові до праці, формуються вміння і навички у різних видах побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності. Школа трудового виховання в сім'ї є найважливішим етапом розвитку особистості. Тенденцій частини батьків вилучити дітей шкільного віку зі сфери праці взагалі з надією, що вони прилучаться до трудових процесів пізніше, після закінчення школи, є помилковою і згубною для розвитку дитини. Праця дітей в сім'ї має бути посильною, різноманітною, продуктивною, цікавою, систематичною.

Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.

Заняття в загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання. Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально-економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер, мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.

Специфічними є і засоби трудового виховання, які охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, допомагають людині здійснювати певні трудові операції -- це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін.

Підкреслимо форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.

Трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.[26,291-292]

Ще більшого значення набуває трудове виховання в умовах науково-технічного прогресу і ринкової економіки, коли від людини потрібні висока кваліфікація, широка технічна обізнаність і здатність до швидкого оволодіння досконалішими трудовими уміннями і навичками.

1.2 Особливості профорієнтації учнів початкових класів

Перед сучасною школою стоїть важливе завдання -- удосконалювати роботу з професійної орієнтації учнів. В цілому вся система трудового виховання, навчання і професійної орієнтації покликана підвести учнів до часу закінчення із усвідомленим вибором професії і відповідного навчального закладу для продовження освіти. Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Соціальна значущість проблеми професійної орієнтації прискорила її наукову розробку, об'єднала педагогів та психологів, соціологів і економістів, медиків. Велику увагу проблемі професійної орієнтації приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., В.А. Полякова,М.Н. Скаткіна, та ін.

Розробляли психологічні основи професійної орієнтації такі психологи, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А.. Також серйозну увагу приділяли соціально-економічним, правовим проблемам профорієнтації. Водзинская В.В, Журавлев В.И., Кузьмин В.А., Назимов І.Н., Переведенцев В.И..

Окремі аспекти професійної орієнтації молодших школярів вивчалися такими науковцями, як Ватульова О.Г., Павлютенков Е.М., Панков В.А, Тименко В.П., Витишин В.Ф. та ін.

Проаналізувавши вищезазначене доходимо до висновку, що професійна орієнтація -- система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.[49,47]

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.[55,310]

Як зазначає Б.О.Федоришин, професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення [14,52]

Згідно визначення науковців (проф. Е.Ф. Зеєр, Н.О. Садовнікова, А.М. Павлова), професійна орієнтація - це науково обґрунтоване розподілення людей по різних видах професійної діяльності у зв'язку із потребами суспільства у різних професіях та здібностями індивідів до відповідних видів діяльності.". У рамках профорієнтації може бути передбачена також спеціальна система психолого-педагогічних впливів, спрямованих на активізацію людини у формуванні. якостей, що визначають успішність у тій чи іншій професії" [43, 22].

На думку Чистякової С.Н. професійна орієнтація - це міждисциплінарне знання, яке є поліфункціональним процесом, що включає себе функції різни аспектів: соціальну, економічну, психолого-педагогічну, медико-фізіологічну. [59,40]

Професійна орієнтація -- це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії.

Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.[26,295]

Мойсеюк Н. Є. зазначає, що професійна орієнтація - обґрунтована система допомоги(соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до нахилів, здібностей і ринку праці.[32,426]

У дослідженнях Ярмоленка Н.Д. Профорієнтація -- це науково-практична система навчально-виховних заходів, коли на основі широкої загально-трудової і політехнічної підготовки, максимально наближеної до професійних умов, здійснюється підготовка учнів до свідомого вибору професії відповідно до їх нахилів і здібностей, а також суспільними та особистими інтересами.[42,398]

Через різне визначення професійної орієнтації змінюються підходи до характеристики її структури й змісту, до її методів, а звідси й до системи її практичного втілення, її здійснення. Спрямованість профорієнтації на вирішення господарських проблем суспільства за рахунок особистості змінюється спрямованістю на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів та потреб особистості, що, в кінцевому рахунку, не протистоїть інтересам і потребам суспільства, а гармонійно узгоджується з ними [11,17].

Професійна орієнтація учнів здійснюється в системі навчально-виховного процесу школи, охоплює навчально-виховну, позакласну і позашкільну роботу.

Суб'єктами управління професійною орієнтацією в школі виступає весь педагогічний колектив. Об'єктом управління є учні 1-11 класів. Кожен суб'єкт профорієнтації, впливаючи на об'єкт, виконує свої функціональні обов'язки. [59,61]

Структурна побудова системи професійної орієнтації органічно випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, з розуміння діапазону її компетенції. При цьому необхідно пам'ятати, що процеси усвідомлення, становлення (розвитку та адаптації) й зміни рівня професійного розвитку особистості не обмежуються якимось одним вузьким проміжком часу, а відбуваються починаючи з моменту зародження професійних інтересів в людини і до моменту закінчення нею професійної діяльності. Таким чином, процес професійного становлення особистості охоплює тривалий період онтогенезу людини і відбувається протягом усього її життя. Тому, як відзначає М.С. Пряжников, на кожному віковому етапі життя людини (дошкільне дитинство, шкільні роки, юність, молодість, зрілість, похилий вік) основні акценти профорієнтаційної роботи визначаються особливостями сподівань різних освітньо-вікових груп [47; 40].

У системі професійної орієнтації найважливіша роль належить школі. Проте остання не може дати остаточного висновку про професійну придатність учнів, а тим більше -- забезпечити їх вичерпною інформацією для правильного вибору професії.

Зазначимо, що професійна орієнтація в школі покликана вирішувати певні завдання:

1.Ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв.

2.Виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення.

3.Формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією.

4.Розвивати професійно значущі якості особистості.[49,420]

Зважаючи на широкий спектр основних завдань профорієнтаційної роботи у різних соціально-вікових групах на різних етапах процесу професійного становлення особистості та різноплановість методологічних підходів до визначення її цілей і змісту, узагальнена структура організації системи професійної орієнтації складається з декількох взаємопов'язаних компонентів, які відображені в таблиці 1.1.

Розглядаючи узагальнену структуру профорієнтаційної системи, необхідно розуміти, що різні визначення профорієнтації, різне концептуальне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а звідси й на її формах і методах.

Таблиця 1.1.Схема компонентів професійної орієнтації в школі.

135

Професійна інформація -- психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення, особистості. Вона дає молодшим школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили.[55,311] Вона покликана забезпечити: формування в особистості активної профорієнтаційної позиції; постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх вчителів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій у суспільстві. Важлива для оптимального вибору професії інформація повинна містити такі відомості:

> про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;

> про особисті якості людини, що є суттєвими для самовизначення;

> про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;

> про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).

Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою - з ними знайомляться учні в ході загального процесу професійної просвіти.[11,23]

Інша частина професійної інформації полягає в тому, щоб в одному випадку поглибити інтереси учнів до тих або інших професій, у зв'язку з цим ширше розкрити їх суспільну престижність, показати перспективи професійного зростання; у іншому випадку --пробудити в учнів інтерес до професій, яких потребує народне господарство країни і даний економічний район зокрема.[48,59]

Професійна інформація починається вже в початкових класах школи, і її зміст розширюється і поглиблюється під час переходу учнів з однієї вікової групи в іншу. У початкових класах школярі в процесі суспільної корисної праці, позакласної роботи знайомляться з різними професіями. Особливо велике значення мають в професійній інформації зустрічі молодших школярів з батьками -- виробниками, працівниками промислового і сільського господарства, та інших галузей. В процесі роботи за професійною інформацією вчителя розкривають дітям не тільки зміст самої професії, але і, найголовніше, - якими якостями повинна володіти людина, щоб опанувати цією професією і успішно працювати.[2,267]

Професійна діагностика -- система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.[55,301]

Чистякова С.Н. між профосвітою та профконсультацією виділяє ще такий компонент, як розвиток інтересів і здібностей.

Професійна консультація-- надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Завданнями професійної консультації є: психологічне вивчення особистості учня; надання обґрунтованої допомоги їм в оцінці власних здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва та ін..

Ярмоленко Н. Д. виокремлює між профосвітою та профконсультацією інший компонент професійної орієнтації профорієнтаційне виховання-- найвідповідальніший період у цілісній системі профорієнтаційної роботи з учнями. Основою для успішного здійснення професійного виховання використовується інформація, одержана про учня в процесі попередньої професійної діагностики та професійної освіти. На учня діє весь арсенал навчально-виховних заходів, у процесі якого вивчаються і виховуються професійні мотиви та наміри. Аналіз результатів педагогічного впливу на учнів дає можливість визначити правильність професійного самовизначення учнів стосовно до їх нахилів і здібностей.

Професійний відбір -- система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. [55,312]

Б.О. Федоришин структурним елементом у системі профорієнтації визначає профдобір, завданням якого є процес добору такої професії для людини, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини, сприяє її подальшому розвитку та успішній реалізації в професійній діяльності [40,68-69].

Професія адаптація - це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дає змогу відшукати її більш конкретні форми, побачити етапи цієї роботи, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Цілком зрозуміло, що на практиці усі ці форми певним чином зливаються та поєднуються. Більш того, від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.

Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв'язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап - професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а)початковий (пропедевтичний) етап;

б)пізнавально-пошуковий(5-7 класи)етап;

в)базовий(визначальний)(8-9,8-12 класи).

Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.[8,39]

Зазначимо, що важливе значення для успішного проведення професійної орієнтації належить певним знанням у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.О. Климовим. Сутність її полягає в тому, що, залежно від особливостей основного предмета праці, усі професії поділяються на 5 головних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина. людина-знакова система, людина-художній образ. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи:> гностичні (розпізнати, визначити), > перетворюючі (обробити, обслужити),та > дослідницькі (винайти, вигадати).У таблиці 1. наведені приклади основних типів і класів професій [22,19] (див. додаток А)

Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано здійснювати інформаційну роботу з учнями. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв інтересів учнів. Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професії до фахівця.

У професіях типу "людина-людина" домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу "людина-техніка" висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.

Для професій типу "людина-знакова система" важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, схемами, графіками тощо.

Вимоги до професій типу "людина-природа" припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.

Професії типу "людина-художній образ" потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

Важливе завдання профорієнтації є також створення інформаційної основи вибору професії. Проте без цілеспрямованого формування мотиваційної основи педагогічне керівництво професійною орієнтацією школяра не буде ефективним. У зв'язку з цим зміст роботи профорієнтації в школі здійснюється по чотирьох напрямах:

- формування схильностей і інтересів школярів;

- виховання цивільної позиції при виборі професії;

- професійна освіта;

- професійна консультація.

Організація роботи з підготовки школярів до вибору професії в рамках цих напрямів здійснюється з урахуванням своєрідності розвитку дітей на кожному віковому етапі.[37,40-41]

Чистякова С.Н. визначає мету ранньої профорієнтації --ознайомлення дітей з професіями, відповідно до вікових особливостей прищепити любов до трудових зусиль, сформувати інтерес до праці, суспільно значущим мотивам праці, елементарні трудові уміння в деяких областях діяльності. Вона відповідає пропедевтичному етапові професійного самовизначення дітей, тобто у дитини повинне бути сформоване емоційне відношення до професійного світу і дана первинна проба сил в доступних йому видах діяльності.

Мета профорієнтації школярів I--IV класів-- подальший розвиток потреби в навчальній, суспільно корисній праці, ознайомлення з світом професій, оволодіння деякими доступними елементами праці з різних професій, формування інтересу до них. Вона відповідає первинному етапу професійного самовизначення школярів, умовно названому актуалізацією проблеми вибору професії, суть якої у формуванні у дітей етичних, ідейних основ вибору професії, суспільно значущих мотивів трудової діяльності і первинного інтересу до яких-небудь професій.[59,39]

Впровадження нових технологій у підготовку підростаючого покоління до адекватної інтеграції в доросле життя зумовлює створення нових систем професійної орієнтації учнів. Важливою, з позиції створення фундаменту для свідомого, вільного вибору фаху, є відповідна профінформаційна робота з дітьми молодшого шкільного віку.