Інтеграція міжпредметних зв’язків при вивченні мови програмування Pascal

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Інтеграція міжпредметних зв'язків

при вивченні мови програмування Pascal»

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття міжпредметних звязків у навчальному процесі

2. Приклади вправ,які реалізують міжпредметні звязки у мові програмування Pascal

2.1 Мова програмування Pascal на уроках математики

2.2 Мова програмування Pascal на уроках фізики

3. Розробка презентації з теми курсової роботи

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Предметом дослідження данної курсової роботи є міжпредметні зв'язки на уроках інформатики. Як показує практика, міжпредметні зв'язки в шкільному навчанні є конкретним виразом інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці і в житті суспільства. Ці зв'язки відіграють важливу роль у підвищенні практичної та науково-теоретичної підготовки учнів, суттєвою особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності. Узагальненість ж дає можливість застосовувати знання й уміння в конкретних ситуаціях, при розгляді приватних питань, як у навчальній, так і у позаурочній діяльності, у майбутньої виробничої, наукової та суспільного життя випускників середньої школи. За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв'язків не тільки на якісно новому рівні вирішуються завдання навчання, розвитку та виховання учнів, але також закладається фундамент для комплексного бачення, підходу і вирішення складних проблем реальної дійсності. Саме тому міжпредметні зв'язки є важливою умовою і результатом комплексного підходу у навчанні та вихованні школярів. Об'єктом дослідження оберемо задачі з фізики,математики що відповідають даній темі і розв'яжемо їх за допомогою мови програмування Pascal. є показати те, що теоретичні відомості, які наведені в роботі, легко підтверджуються на практиці.

Метою курсової роботи є зосередження уваги на описі мови програмування Паскаль, яка вважається найбільш досконалою порівняно з іншими мовами програмування і яку використовують для розв'язування різноманітних задач. За допомогою мови програмування Паскаль задачі розв'язуються аналогічно як і задачі з фізики та математики, але тут обчислення вручну виконувати не потрібно - їх виконає комп'ютер. Приклади вправ на мові програмування Pascal наведено в розділах 2.1 і 2.2

1.  ПОНЯТТЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯЗКІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Ідея міжпредметних зв'язків у педагогіці не нова, але в останні роки в світлі завдань всебічного розвитку особистості школяра набула принципово важливого значення. У сучасній педагогіці міжпредметні зв'язки переросли в проблему інтегрованого пізнання. У процесі інтегрованого навчання створюється цілісна система наукових знань, яким притаманний високий ступінь усвідомлення, мобільності та міцності. Всі галузі сучасної науки тісно зв'язані між собою, тому й шкільні навчальні предмети не можуть бути ізольованими один від одного.

Слід відзначити, що саме трактування поняття "міжпредметні зв'язки" в педагогічній літературі не є однозначним. Але цю різноманітність можна все-таки звести до кількох визначень: міжпредметні зв'язки трактуються як "дидактична умова"([1] ст. 162)., як "виявлення принципу систематичності" ([4] ст. 16)., як "дидактичний принцип" ([3] ст. 12)., нарешті, як "дидактична категорія"([5] ст. 145)..

У 80-х роках спостерігалося прагнення педагогів уточнити поняття "міжпредметні зв'язки" ([1] ст. 162), досліджуючи визначення цього поняття в педагогічній літературі, зводить їх до двох основних - міжпредметні зв'язки як дидактична форма відображення в навчально-виховному процесі зв'язків об'єктивної дійсності та міжпредметні зв'язки як педагогічний принцип. Найбільш стійка педагогічна тенденція - це виділення міжпредметних зв'язків у самостійний дидактичний принцип ([6] ст. 28).Крім того, як вважають педагоги, міжпредметні зв'язки підсилюють взаємодію всіх дидактичних принципів у процесі навчання, підпорядковуючи їх вирішенню проблеми формування цілісної системи знань.

Виходячи з найбільш стійкої педагогічної тенденції, ми дотримуємося точки зору, що міжпредметні зв'язки можуть бути визначені як окремий дидактичний принцип, реалізація якого в навчанні повинна становити собою певну систему, до того ж, реалізуючись у цій методичній системі, даний принцип набуває в ній специфічної конкретизації.

Виділення в педагогічній науці ідеї міжпредметних зв'язків і перетворення її в дидактичну проблему пов'язані з пошуками в цій галузі, які вели прогресивні педагоги різних епох - Я.А. Коменський, Джон Локк, І.Г. Песталоцці, А. Дістервег, К.Д. Ушинський та ін. Всі вони підходили до проблеми міжпредметних зв'язків із різних позицій. Так, у Я.А.Коменського і Джона Локка ідея об'єднання знань насамперед була зв'язана з їх боротьбою проти схоластики як вираження метафізичних поглядів тієї епохи. Говорячи про необхідність "завжди і всюди брати разом те, що зв'язане одне з одним", Я.А. Коменський([6] ст. 62). підтверджує цю думку, спираючись на "принцип природовідповідності". Він називає джерела свого світогляду: Святе Письмо, античні автори і представники філософії нового часу.

Джон Локк([8] ст. 12). вперше висунув ідею про стержень, навколо якого мають бути об'єднані знання. Він вважав наповнення змісту одного предмета елементами та фактами іншого тим засобом, який допоможе не лише оволодіти основами наук, але й сформувати розум дитини, розвинути її вміння та навички, урізноманітнити знання про всі сторони життя.

У роботі німецького педагога А. Дістервега "Руководство к образованию немецких учителей"([6] ст. 172). можна знайти важливу думку про саме поняття "міжпредметні зв'язки" та принцип вирішення цієї проблеми на практиці.

Психолого-педагогічне обґрунтування необхідності міжпредметних зв'язків було здійснено К.Д. Ушинським([1] ст. 162).. У дослідженні "Людина як предмет виховання" (розділ "Асоціації уявлень") К.Д.Ушинський з'ясовує необхідність здійснення міжпредметних зв'язків із точки зору психології.

У ХХ ст. значний вклад у розвиток теорії міжпредметних зв'язків внесли психологи Ю. Самарін, Б. Ананьєв, педагоги Ю. Бабинський, І. Лернер, В. Онищук, М. Скаткін.

Важливим етапом вивчення проблеми міжпредметних зв'язків із точки зору не лише їх навчальних, але й виховних функцій стали дослідження, проведені в 50-і роки у НДІ педагогіки АПН РРФСР під керівництвом Б. Ананьєва і Ш. Ганеліна([7] ст. 32).. Розвиваючи принцип наступності, вони розкрили шляхи здійснення взаємозв'язків між основними поняттями суміжних наук.

У 60-і роки розгорнулися дослідження проблеми міжпредметних зв'язків із точки зору активізації навчання та підвищення його наукового рівня. Міжпредметні зв'язки розглядалися в різних аспектах: як дидактичний засіб підвищення ефективності навчання; як умова розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів у навчальній діяльності; як засіб реалізації принципу науковості. З'явилися спроби обґрунтувати поняття міжпредметних зв'язків як дидактичного принципу навчання Н. Лошкарьова([3] ст. 16)

У період 70-х років проблема міжпредметних зв'язків поступово стає однією із центральних у дидактиці. Вона широко обговорюється. Так серед дидактів розгорнулися дискусії у зв'язку з проведеним під керівництвом В. Федорової дослідженням і виданням першої монографії, присвяченої цій проблемі. Дослідження В. Федорової розкривають питання формування в учнів понять на основі міжпредметних зв'язків.

У наукових пошуках наступних років особлива увага зосереджена на виховному аспекті міжпредметних зв'язків ([2] ст. 33).

Дослідження навчально-пізнавальної діяльності учнів по здійсненню міжпредметних зв'язків ([1] ст. 162). та ролі цих зв'язків в удосконаленні процесу навчання набули особливої актуальності, оскільки активні форми навчання, їх практичне спрямування посіли провідне місце в системі освіти.

Вагомий вклад у вирішення проблеми міжпредметних зв'язків внесла В.Максимова. У своїй роботі "Міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесі сучасної школи" вона розкриває основні напрями вдосконалення процесу навчання, в яких виявляється методологічна функція міжпредметних зв'язків: 1) міжпредметні зв'язки ведуть до підвищення наукового рівня навчання; 2) здійснення таких зв'язків сприяє залученню школярів до системного методу мислення, розширює сферу пізнання, поєднуючи елементи знань із різних навчальних дисциплін; 3) міжпредметні зв'язки забезпечують систему в організації предметного навчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчості та взаємодії з іншими вчителями-предметниками. Певну систему реалізації міжпредметних зв'язків пропонує П.Г. Кулагін: побудова взаємозв'язків між навчальними предметами; узгоджена система використання на уроках знань, умінь і навичок, набутих учнями на заняттях із суміжних дисциплін; специфічні прийоми здійснення міжпредметних зв'язків на уроках.

Одним із факторів оптимізації навчання, який викликає в учителів найбільші труднощі, є організація навчальної діяльності з використанням міжпредметних зв'язків. Причини труднощів практичного здійснення міжпредметних зв'язків носять як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Об'єктивна причина - це недостатність методичних рекомендацій у цій галузі, координації діяльності вчителів-предметників. Суб'єктивні причини - це необізнаність у змісті програм із суміжних предметів, недостатність знань та умінь, відсутність досвіду в реалізації зв'язків між предметами, здійснення міжпредметних зв'язків у шкільній практиці не в повній мірі. Наприклад, із зарубіжної та української літератури вчителі мало проводять підсумкових уроків (значно менше запланованих програмою), а на таких уроках із найбільшою ефективністю можна здійснювати міжпредметні зв'язки. У рекомендаціях педагогів знаходимо перелік уроків, на яких можна реалізувати міжпредметні зв'язки: 1) так звані "фрагментарні" - з елементами міжпредметних зв'язків, які використовуються для розкриття окремих питань теми уроку; 2) "вузлові", що включають міжпредметні зв'язки як органічну складову частину всього змісту теми уроку; 3) синтезовані - спеціально організовані, підсумкові, на яких концентруються знання учнів із метою розкриття загальних законів і принципів.

Особливого значення міжпредметні зв'язки набувають у процесі проблемного навчання, хоч вони можуть реалізовуватися і на рівні передачі вже набутих знань. Міжпредметний і проблемний підходи до організації навчального процесу стали розглядатися у взаємозв'язку. Об'єктами пізнавальної діяльності учнів стають питання суміжного характеру: загальні для ряду предметів ідеї, теорії, закони, факти, комплексні проблеми. На основі експериментальних даних педагоги дійшли висновку, що систематичне використання міжпредметних зв'язків виробляє в учнів уміння критично осмислювати матеріал, що вивчається. Новий матеріал школярі порівнюють із тими знаннями, які їм відомі, зіставляють їх, аналізують, додають із відомого раніше, і ця активна розумова діяльність по узагальненню нового під впливом раніше відомого із суміжних дисциплін сприяє більш міцному засвоєнню програмного матеріалу.

Крім того, систематичне використання в навчальному процесі міжпредметних зв'язків позитивно змінює діапазон застосування знань та умінь, сприяє формуванню в дітей широких пізнавальних інтересів.

У педагогічних і методичних дослідженнях 90-х років можна прослідкувати тенденцію до більш тісних взаємозв'язків суміжних наук у процесі навчання. Педагоги ставлять питання про необхідність інтеграції навчальних предметів у навчанні, роблять спроби обґрунтувати поняття "дидактична інтеграція". Так, у статті І.Козловської та Я.Собко([5] ст. 2). "Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання" читаємо: "Центральна ідея концепції дидактичної інтеграції - можливість побудови моделі навчання на базі одного з профільних загальноосвітніх предметів".

Варто, однак, врахувати застереження С.Гончаренко та І.Козловської([7] ст. 62).: "… найболючішою є проблема ізольованості вивчення окремих дисциплін та протилежна їй тенденція інтегрувати все підряд, що призводить до повної відміни предметного навчання".

Таким чином, набуття школярами інтегрованих знань стало насущним завданням школи, не менш важливим, ніж засвоєння знань у галузі конкретних наук.

2. ПРИКЛАДИ ВПРАВ, ЯКІ РЕАЛІЗУЮТЬ МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ У МОВІ ПРОГРАМУВАННЯ PASCAL

2.1 МОВА ПРОГРАМУВАННЯ PASCAL НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Необхідність використання засобів нових інформаційних технологій на уроках математики сьогодні нема потреби доводити. Завдяки зусиллям таентузіазму науковців і вчителів комп'ютерні технології навчання здобули визнання широкого загалу освітян. Можна було б говорити навіть про те,що психологічного бар'єру для використання НІТ у навчанні вже не існує.

На жаль цьому поки що перешкоджає незадовільний стан комп'ютеризації наших шкіл. Але досвід застосування нових інформаційних технологій у навчанні значний і можна сформулювати методичні проблеми, що виникають на цьому шляху, та способи їх розв'язання.

Зупинимося більш детально на тих моментах, які стосуються застосування засобів нових інформаційних технологій у навчанні алгебри та початків аналізу в старших класах середньої загальноосвітньої школи.

Частина вчителів, як правило ті, хто викладає і математику і інформатику, проводять комбіновані уроки - написання програм мовами програмування на математичну тематику. Це дуже важливий напрямок: Д. Кнут[6] писав, що розробка алгоритму вимагає надзвичайно ретельного вивчення та розуміння процесу або явища, який алгоритмується. При такому вивченні можуть з'ясуватися деталі, які під час початкового ознайомлення важко передбачити. Тому розробник алгоритму повинен знову й знову експериментувати, вивчати та осмислювати відповідний теоретичний матеріал. Безперечно створення алгоритмів, таким чином, є дуже продуктивним та корисним методом вивчення математики. Причому цей метод використовували і у до комп'ютерну епоху: адже алгоритм можна сформулювати і словесно - усно або письмово. До того ж при такому підході вчителю легко встановити цілком природні міжпредметні зв'язки математики та програмування. Те, що для ефективного застосування даного методу від учнів вимагається знання мови програмування, не можна вважати недоліком: не важко підібрати матеріал, як з математики, так і з програмування, який буде під силу учням. У класах з поглибленим вивченням математики або інформатики даний підхід дуже популярний. Але він не вичерпує усіх переваг і не використовує усіх можливостей, що надають процесу навчання нові інформаційні технології. Недарма в програмах шкільного курсу інформатики зменшується доля програмування як такого. На сьогоднішній день ясно, що програмістами будуть не всі і не слід цього прагнути.

Основним критерієм “комп'ютерної грамотності” є уміння використовувати доступні можливості засобів нових інформаційних технологій для розв'язування задач, що виникають, - наукових, практичних, навчальних тощо. Складовими “комп'ютерної грамотності” в такому розумінні є уміння певним чином формулювати задачу (постановка), моделювати досліджувану ситуацію у термінах предметної галузі, будувати абстрактну математичну модель процесу чи явища, досліджувати поведінку моделі при різних значеннях вхідних параметрів (проводити математичний експеримент).

Приклад 1.

Побудувати графік функції y=2sin(2x)+1 на проміжку [0; 2p], табулюючи функцію з кроком h=0,1. У результаті експериментів, міняючи значення амплітуди в пікселях (за допомогою множника М), зобразити графік на екрані якнайкраще.

program GrafikSin;

uses Crt, Graph;

const a=0; b=2*pi; h=0.1; h1=5; x0=60; y0=240; M=50;

var driver, mode,x1,y1:integer; x,y:real;

function f(x:real):real;

begin

f:=2*sin(2*x)+1

end;

begin clrscr;

driver := detect; initgraph(driver,mode,'');

setcolor(14); setbkcolor(1);

line(20,y0,600,y0); line (x0,440,x0,20); {Координатні осі}

x:=a; x1:= x0+trunc(M*x); {x,y - математичні координати}

y:=f(x); y1:=y0-trunc(M*y); {x1,y1 - графічні координати}

moveto(x1,y1);setcolor(15);

while x<=b do begin

y:= f(x); y1:=y0-trunc(M*y); lineto(x1,y1);

x1:=x1+h1;x:=x+h

end;

settextstyle(0,0,1);

outtextxy(60,245,'0');outtextxy(360,245,'6.3');

settextstyle(0,0,2);

outtextxy(200,380,'Графік функції y=2sin2x+1');readln

end.

Програма пропонує ввести коефіцієнти квадратного рівняння А.Б.С визначає дискримінант і використовуючи оператор умови IF THEN обчислює корені квадратного рівняння. Результати обчислень виводить на монітор.



2.2 МОВА ПРОГРАМУВАННЯ PASCAL НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Останнім часом на уроках фізики в школі все більше використовуються комп'ютери. За їх допомогою вчителі демонструють перебіг фізичних процесів. За свідченням вчителів це активізує й інтенсифікує пізнавальну діяльність учнів.

У більшості випадків вчителі фізики користуються готовими програмними продуктами, наприклад, «Открытая физика» фірми Фізікон, або іншими. Використання подіб-них продуктів безсумнівно є дуже корисним, оскільки учні можуть спостерігати на екрані комп'ютера перебіг фізичних явищ при різних значеннях параметрів, бачити побудову відповідних графіків, та ін.Але засвоєння знань учнями відбувається більш ефективно в процесі діяльності.

Такою діяльністю може бути розробка комп'ютерних моделей фізичних явищ. Її можна поставити в один ряд з виконанням лабораторних робіт.Наприклад, розроблення комп'ютерної моделі руху тіла, кинутого під кутом до горизонту ми умовно розбили на три етапи :

1) Нагадати учням на уроці інформатики фізичні основи цього руху.

2) Розробити план виконання цього завдання.

3) Після внесення уточнень перейти до програмної реалізації процесу.

Написана учнями програма повинна забезпечувати показ на екрані траєкторії руху ядра, з фіксацією максимальної висоти підйому і дальності польоту ядра. Для інтерактивного керування було передбачено встановлення кута гармати відносно горизонту і швидкості пострілу.

Під час розроблення моделі руху тіла кинутого під кутом до горизонту учень поєднує ролі дослідника і програміста. Як дослідник він, аналізуючи задачу, визначає шлях її розв'язування,повторюючи при цьому матеріал з теми.

У ролі програміста він створює алгоритм майбутньої програми, враховуючи ключові етапи розв'язування задачі. Розроблений алгоритм перекладає на мову програмування і вводить до комп'ютера. Отриману модель тестує і готує до здачі.

Дуже часто в учнів і студентів виникає потреба швидко розв'язати ті чи інші задачі з фізики. Це може бути зумовлено браком часу, великим об'ємом роботи, яку необхідно виконати тощо.

Дуже часто їм доводиться виконувати кілька однотипних задач, які відрізняються лише значенням величин, які дано за умовою задачі. В такому випадку можна обійтися без розв'язування кожної задачі окремо. Велику допомогу учневі чи студенту при цьому може надати вміння програмувати мовою програмування Pascal.

Написані програми дозволять миттєво розв'язувати задачі певного типу. Найголовніше - попередньо розв'язати хоча б одну задачу цього типу письмово для того, щоб був зразок, по якому надалі можна писати програми.

Отже, нижче будуть наведені приклади написання програм мовою Turbo Pascal для швидкого розрахунку тих чи інших фізичних величин:

1. Задача на знаходження швидкості фізичного тіла, якщо відомо шлях і час

var v,s, t: real;

begin

writeln ('Введіть відстань (в метрах) і час (в секундах)');

readln (s,t);

v:=s/t;

writeln ('Швидкість тіла = ', v, ' м/с');

end.

Якщо необхідно знайти час, якщо відомо відстань і швидкість, то в даній програмі змінюємо наступні рядки:

writeln ('Введіть відстань (в метрах) і час (в секундах)');

readln (s,t);

v:=s/t;

writeln ('Швидкість тіла = ', v, ' м/с');

на writeln ('Введіть відстань (в метрах) і швидкість (в метрах за секунду)');

readln (s,v);

t:=s/v;

writeln ('Час руху тіла = ', v, ' с');

2. Задача на знаходження швидкості двох фізичних тіл одне відносно одного, якщо вони рухаються вздовж однієї лінії:

var v1,v2,v: real;

begin

writeln ('Введіть швидкість першого і другого тіла (в метрах за секунду). Якщо тіла рухаються в протилежних напрямках, одне зі значень швидкості введіть зі знаком «мінус»);

readln (v1,v2);

v:=v1+v2;

writeln ('Швидкість тіл одне відносно одного = ', v, ' м/с');

end.

3. Задача на знаходження шляху, що проходить фізичне тіло за певний час, рухаючись з прискоренням і початковою швидкістю (тіло, кинуте з деякої висоти):

var s,v0, t: real;

const g=9.81;

begin

writeln ('Введіть початкову швидкість (в метрах за секунду) і час (в секундах)');

readln (v0, t);

s:=v0*t+(g*sqr(t)/2);

writeln ('Шлях = ', s, ' м');

end.

4. Задача на знаходження періоду та частоти коливань за циклічною частотою.

var w,T,v: real;

const Pi=3.14;

begin

writeln ('Введіть значення циклічної частоти обертання матеріальної точки навколо осі (в секундах)');

readln (w);

T:=2*Pi/w;

v:=1/T;

writeln ('період обертання матеріальної точки = ', T, ' с', `частота обертання матеріальної точки = ', v, ` Гц');

end.

5. Задача на знаходження доцентрового прискорення за радіусом і лінійною швидкістю обертання матеріальної точки навколо осі:

var a,r,v: real;

begin

writeln ('Введіть значення швидкості обертання точки (в м/с) і радіуса (в м)');

readln (v,r);

a:=sqr(v)/r;

writeln ('доцентрове прискорення точки = ', a, `м/сек.в кв.');

end.

6. Задача на знаходження кінетичної енергії тіла відомої маси, що рухається з відомою швидкістю:

var E,m,v: real;

begin

writeln ('Введіть значення швидкості тіла (в м/с) і його маси (в кг)');

readln (v,m);

E:= m*sqr(v)/2;

writeln (`кінетична енергія тіла = ', E, ` Дж');

end.

7. Задача на знаходження роботи сили по переміщенню тіла відомої маси на певну відстань:

var A,m,s: real;

begin

writeln ('Введіть масу тіла (в кг) і переміщення (в м)');

readln (m,s);

A:=m*9.81*s;

writeln (`робота = ', A, ` Дж');

end.

8. Задача на знаходження роботи, необхідної для того, щоб змінити кінетичну енергію тіла відомої маси (його швидкість):

var A,m,v1,v2: real;

begin

writeln ('Введіть значення початкової та кінцевої швидкості тіла (в м/с) і його маси (в кг)');

readln (v1,v2,m);

A:= (m*sqr(v1)/2)-(m*sqr(v2)/2);

writeln (`робота по зміні кінетичної енергії тіла = ', A, ` Дж');

end.

Від'ємне значення роботи буде вказувати на те, що для того, щоб змінити швидкість, треба збільшити кінетичну енергію тіла.

9. Задача на знаходження часу польоту тіла, кинутого під кутом до горизонту з відомою початковою швидкістю:

var alpha,t,v0: real;

const g=9.81;

begin

writeln (`Введіть значення кута (в радіанах) і початкову швидкість (в м/с)');

readln (alpha,v0);

t:=v0*sin(alpha)/g;

writeln (` час = ', t, ` с');

end.

10. На штовхання ядра, кинутого під кутом alpha до горизонту, затрачена робота А. Через який час t і на якій відстані s від місця кидання ядро впаде на землю? Маса тіла m.

var alpha,t,A,m,s: real;

const g=9.81;

begin

writeln (`Введіть значення кута (в радіанах), масу тіла (в кг), роботу (в Дж)');

readln (alpha,m,A);

t:=(2*sin(alpha)*sqrt(2*A))/(g*sqrt(m));

s:=t*cos(alpha)*sqrt(2*A/m);

writeln (` час = ', t, ` с', ` відстань = ', s, ` м');

end.

11. Задача на знаходження сили гравітаційної взаємодії між двома тілами відомої маси, які знаходяться на відомій відстані одне від одного:

var m1,m2,r,F: real;

const G=6.67E-11;

begin

writeln (`Введіть масу першого і другого тіл (в кг) і відстань між ними (в м)');

readln (m1,m2,r);

F:=G*m1*m2/sqr(r);

writeln (`F = `, F, `Н');

end.

12. Обчислити гравітаційну сталу G, знаючи радіус земної кулі R, середню густину землі r і прискорення вільного падіння g на поверхні Землі:

var R,G,r1,g1: real;

begin

writeln (`введіть радіус (в м), середню густину (в кг/куб.м) і прискорення вільного падіння (в Н/с)');

readln (R,r1,g1);

G:=(3*g1)/(4*3.14*R*r1);

writeln (`G = `, G);

end.

13. Задача на знаходження моменту інерції I та моменту імпульсу L кулі масою m і радіусом r:

var I,L,m,r,T: real;

begin

writeln (`введіть радіус (в м), масу (в кг) і період обертання (в с) кулі');

readln (r,m,T);

I:=0.4*m*sqr(r);

L:=I*2*3.14/T;

writeln (`I = `, I, ` кг*кв.м', `L = ', L, `кг*кв.м/с');

end.

14. Задача на знаходження енергії, необхідної для нагрівання тіла відомої маси, виготовленого з відомого матеріалу, на певну кількість градусів Цельсія чи Кельвіна:

var Q,c,m,t12: real;

begin

writeln (`введіть питому теплоємність речовини (в Дж/кг*К), массу тіла і різницю температур');

readln (c,m,t12);

Q:=c*m*t12;

writeln (`Q = `, Q, ` Дж');

end.

15. За який час t кип'ятильник потужністю P нагріє воду масою m до температури кипіння від початкової температури t0?

var P,c,m,t,t0: real;

begin

writeln (`введіть масу води (в кг), потужність (в Вт) та початкову температуру води (в градусах Цельсія)');

readln (m,P,t0);

t:=(4200*m*(100-t0))/P;

writeln (`t = `, t, ` c');

end.

16. Задача на знаходження сили взаємодії між двома зарядами, що знаходяться на певній відстані у вакуумі чи в повітрі:

var F,q1,q2,r: real;

const k=9E10;

begin

writeln (`введіть модулі першого та другого зарядів (в Кл) та відстань між ними (в м)');

readln (q1,q2,r);

F:=k*q1*q2/sqr(r);

writeln (`F = `, F, ` H');

end.

17. Задача на знаходження величини напруженості, яку створює заряд q на відстані r від себе:

var E,q,r: real;

const k=9E10;

begin

writeln (`введіть модуль заряду (в Кл) та відстань до даної точки (в м)');

readln (q,r);

E:=k*q/sqr(r);

writeln (`E = `, E, ` В/м');

end.

18. Задача на знаходження потенціалу, який створює даний заряд на деякій відстані від себе:

var f,q,r: real;

const k=9E10;

begin

writeln (`введіть модуль заряду (в Кл) та відстань до даної точки (в м)');

readln (q,r);

f:=k*q/r;

writeln (` потенціал = `, f, ` В');

end.

19. Задача на знаходження заряду конденсатора з відомою ємністю, що заряджений до певної напруги:

var c,q,u: real;

begin

writeln (`введіть електроємність конденсатора (в Ф) та напругу на його обкладках (в В)');

readln (c,u);

q:=c*u;

writeln (` q = `, q, ` Кл');

end.

20. Задача на знаходження енергії конденсатора відомої ємності, зарядженого до певної напруги:

var W,C,U: real;

begin

writeln (`введіть електроємність конденсатора (в Ф) та напругу на його обкладках (в В)');

readln (C,U);

W:=C*sqr(U)/2;

writeln (` W = `, W, ` Дж');

end.

21. Задача на знаходження часу розряду конденсатора ємністю С через резистором з опором R від напруги U1 до напруги U2:

var t,C,R, U1,U2: real;

begin

writeln (`введіть електроємність конденсатора (в Ф), опір резистора (в Ом), початкову та кінцеву напругу (в В)');

readln (C,R,U1,U2);

t:=C*R*ln(U1/U2);

writeln (` t = `, t, ` c');

end.

22. Задача на знаходження електроємності конденсатора, якщо відомо площа обкладок S, відстань між ними d та відносна діелектрична проникливість діелектрика e:

var C,e,S,d: real;

const e0=8.85E-12;

begin

writeln (`введіть площу пластин (в кв.м), відстань між ними (в м) та відносну діелектричну проникливість діелектрика');

readln (S,d,e);

C:=e*e0*S/d;

writeln (` C = `, C, ` Ф');

end.

23. Задача на знаходження електричного опору провідника при нагріванні до певної температури, якщо відомо його опір при 0 ^оС, температурний коефіцієнт опору та температуру, до якої він нагрівається:

var R,R0,t,x: real;

begin

writeln (`введіть опір провідника при 0 градусів Цельсія (в Ом), температуру (в градусах Цельсія) та температурний коефіцієнт опору провідника`);

readln (R0,t,x);

R:=R0*(1+x*t);

writeln (` R = `, R, ` Ом');

end.

24. Задача на знаходження температури, до якої нагрівся провідник з відомим температурним коефіцієнтом опору, якщо відомо його опір при 0 ^оС та при даній температурі:

var R,R0,t,x: real;

begin

writeln (`введіть опір провідника при 0 градусів Цельсія та при даній температурі (в Ом) та температурний коефіцієнт опору провідника`);

readln (R0,R,x);

t:=((R/R0)-1)/x;

writeln (` t = `, t, ` градусів Цельсія');

end.

25. Задача на знаходження сили струму в колі за законом Ома для ділянки кола:

var R,U,I: real;

begin

writeln (`введіть опір (в Ом) та напругу (в В)`);

readln (R, U);

I:=U/R;

writeln (` I = `, I, ` A');

end.

Вивчивши структуру цих програм, студент чи учень зможе без проблем самостійно писати допоміжні програми, які значно полегшать процес навчання та підвищать його ефективність.

3. РОЗРОБКА ПРЕЗЕНТАЦІЇ З ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

На більш високому рівні в порівнянні з друкованими презентаціями стоять комп'ютерні презентації (електронні презентації), що дозволяють вийти за межі друкованих каталогів та буклетів. Електронні презентації можна розміщувати в Інтернеті - на сайті компанії, розсилати по електронній пошті (pdf презентації), використовувати на конференціях, семінарах, презентаціях в якості відео презентацій (мультимедіа презентації, мультимедійні презентації).

Такі презентації в залежно від формату можуть відрізнятися динамікою, а можливо і повноцінної анімацією (анімаційні презентації), оригінальною подачею інформації, можливістю додавання звуку, музики і багатьом іншим. Комп'ютерні презентації не зав'язані на друкарський тираж, можуть використовуватися на різних носіях, будь то комп'ютер, плазма або проектор, в них досить просто вносити зміни. Головне достоїнство -- маса. Комп'ютерні презентації також можна умовно обробити на кілька типів. Давай пройдемося від найпростіших до більш складних.

Найбільш простим і поширеним варіантом презентації є презентація в форматі РowerРoint (презентація Power Point), що одержала широке поширення в бізнес-середовищі.

Формат Power Point дозволяє інтегрувати до презентації відео та аудіо файли, створювати примітивну анімацію на рівні «слайд шоу». Головний плюс даного формату презентації - можливість без особливих знань і вмінь вносити зміни в презентацію, адаптуючи її під різні аудиторії і мети. Головний мінус даного формату - «підвисання» інтегрованих в презентацію файлів, а головне примітивізм картинки - дизайну, а часто повна відсутність смаку у творців.

При виготовленні презентацій РowerРoint із залученням професійних дизайнерів можна домогтися поєднання інформації та якісного візуального втілення окремих іміджів, створених спеціально для презентації. Причому, акцент на іміджевої складової будь-якої презентації дозволяє домогтися важливого емоційного сприйняття в рамках рекламної комунікації. Презентації зроблені з європейською якістю - це текст і картинка, що представляють собою єдину «обгортку», до якої загорнута та чи інша інформація. Споживач, не відволікаючись від інформації, підсвідомо вбирає її на емоційному та інтуїтивному рівні завдяки естетичному виконання презентацій, європейського дизайну та професійної роботі менеджерів арт-відділу (дизайн студії).

Зусиллями професійній студії дизайну можна створити як готові статичні картинки для всіх сторінок, так і шаблон презентації з набором іконок, за допомогою яких можна власноруч вносити зміни в презентацію, видозміни її.

міжпредметний зв'язок pascal урок

ВИСНОВКИ

В даній роботі розкрито ідеї міжпредметних зв'язків, у педагогіці і методиці викладання тісно пов'язано з методологічними поглядами педагогів на проблему синтезу і аналізу наукового знання як конкретного виразу диференціації наук.

Теоретичне і практичне вирішення цієї проблеми змінювалося відповідно до розвитку суспільства, його соціальним замовленням педагогічної науки та школі.

Утвердження і зміцнення предметної системи викладання в сучасній школі нерозривно пов'язано з розвитком ідеї міжпредметних зв'язків. Виявлення і подальше здійснення необхідних і важливих для розкриття провідних положень навчальних тем міжпредметних зв'язків дозволяє: а) знизити ймовірність суб'єктивного підходу у визначенні у визначенні між предметних ємності навчальних тем; б) зосередити увагу вчителів та учнів на вузлових аспектах навчальних предметів, які відіграють важливу роль у розкритті провідних ідей наук; в) здійснювати поетапну організацію роботи зі встановлення міжпредметних зв'язків, постійно ускладнюючи пізнавальні завдання, розширюючи поле дії творчої ініціативи та пізнавальної самодіяльності школярів, застосовуючи всю різноманітність дидактичних засобів для ефективного здійснення багатосторонніх міжпредметних зв'язків; г) формувати пізнавальні інтереси учнів засобами самих різних навчальних предметів в їх органічній єдності; д) здійснювати творчу співпрацю між вчителями та учнями; е) вивчати найважливіші світоглядні проблеми і питання сучасності засобами різнихпредметів і наук у зв'язку з життям. Подальше поліпшення системи багатосторонніх міжпредметних зв'язків передбачає і подальше вдосконалення шляхів їх реалізації: планування цієї роботи в школі, координацію діяльності всіх учасників педагогічного процесу; ефективне використання міжпредметних (комплексних) семінарів, екскурсій, конференцій, розширення практики здвоєних уроків, на яких можуть вирішуватися вузлові світоглядні проблеми засобами різних навчальних предметів і наук одночасно, за участю двох або кількох вчителів.

В розділі 2.1 показана можливість застосування мови програмування Pascal на уроках математики.

В розділі 2.2 розробленно низку програм для спрощення обрахунку задач з фізики.

Також розроблена презентація данної курсової роботи в середовищі Microsoft Pover Point.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лошкарёва Н.А. Межпредметные связи как средство совершенствования учебно-воспитательного процесса. / Н.А Лошкарёва --М.: МГПИ, 1981.-234c.

2. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х томах,/ Я.А Коменский. т.1 - М.: Педагогика, 1982.-125c.

3. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / А.М Дистервег -Учпедгиз, 1956.-340c.

4. Ушинский К.Д. Собрание сочинений в 11-и томах/ К.Д Ушинский, т. 8 - М.-Л.: АПН РСФСР, 1948-1952.-607c.

5. Кулагин П.Г. Межпредметные связи в процессе обучения./ Кулагин П.Г - М.: Просвещение, 1981.-507c.

6. Козловська І.М. Принципи дидактики в контексті інтегрованого навчання / Козловська І.М., Собко Я.М - Педагогіка і психологія. - 1998. - № 4.-56.c

7. Гончаренко С.І. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі / Гончаренко С.І., Козловська І.М. - Педагогіка і психологія. - 1997. - № 2.-34c.

Размещено на Allbest.ru