Главная База знаний "Allbest" Педагогика Словникова робота на уроках рідної мови

Словникова робота на уроках рідної мови

Методичне забезпечення процесу словникової роботи при засвоєнні граматико-орфографічних знань. Словниковий склад лексики сучасної літературної української мови. Ефективні шляхи збагачення словникового запасу молодших школярів. Розробка системи вправ.

Рубрика Педагогика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2015
Размер файла 143,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманітною за своїм словниковим складом. Таким чином, мова вчителя - важливе джерело збагачення словника учня початкових класів.

Для досягнення кінцевої мети - розвитку образного усного мовлення - необхідно розв'язувати такі навчальні завдання:

розширювати і поглиблювати знання учнів про слова-назви, слова-ознаки, слова-дії, викликати інтерес до роботи над словом, почуття гордості за рідну мову;

поступово вводити дітей у світ краси мови;

формувати ініціативу і самостійність, здатність оперувати словом у мовленнєвій діяльності;

розвивати дитячу уяву, фантазію;

виховувати вміння долати труднощі під час опрацювання слів, прагнення вдосконалювати літературну мову, спостережливість, кмітливість;

формувати навички точного вживання слів у спілкуванні з ровесниками;

удосконалювати вміння переносити знання, здобуті на уроці, в нові умови;

застосовувати на уроці знання, набуті самостійно [13, с.299-301].

Вирішуючи ці завдання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. При цьому вдосконалює його і якісно, дбаючи про найточніше вживання слів, виразність думки.

Методисти рекомендують такі вправи:

1. Відшукування синонімічних груп у тексті.

2. Добір слів, близьких за значенням.

3. Пояснення синонімів.

4. Аналіз емоційних синонімічних слів.

5. Вписування в речення синонімів, доданих у кінці вправи

6. Складання речень з поданими синонімами.

7. Заміна невдалих, невідповідних для певного тексту слів або тих, що по­вторюються [24, с.43-44].

Молодші школярі практично ознайомлюються із багатозначними словами з читанок (легка сумка, легка задача, легка хода). Основний методичний прийом роботи над різними значеннями одного слова - це спостереження за ним у різних реченнях. Для цього використовуються тексти оповідань, які є в підручниках, а також спеціально дібрані тексти.

Ще одним видом словникової роботи є логічні вправи, що сприяють розвиткові мислення, збагачення й систематизації дитячого словника. Вони широко застосовуються в усіх початкових класах. Тематика логічних вправ залежить переважно від матеріалу підручника. Крім того, доцільно використовувати натуральні предмети і сюжетні малюнки, таблиці, картки зі словами чи зв'язним текстом.

Особливо велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи на словотворення. В результаті такої роботи діти не лише оволодівають навичками словотворчого аналізу, а й починають розуміти залежність лексичного значення слова від його словотворчих елементів, усвідомлюють різноманітність, багатство засобів творення нових слів [14, с.11].

Таким чином, словникова робота є одним з найефек­тивніших засобів збагачення, уточнення, активізації і розвитку загалом мовлення школярів, підвищення їхньої грамотності. Якщо проводити її систематично, цілеспрямовано і послідовно - можна осягти хороших результатів.

2.2 Система вправ зі збагачення словникового запасу учнів під час навчання грамоти

Словникова робота в школі спрямована на збагачення активного і пасивного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів. Щоб успішно розв'язати ці завдання, вчитель повинен сам добре знати словникову систему мови і ті процеси, які в ній відбуваються. Лінгво-дидактичною основою організації роботи над формуванням словникового запасу учнів є лексикологія (розділ науки про мову, який вивчає словникову систему).

Із словом як одиницею мовлення учні мають справу з перших днів їх навчання в школі [13, с.558]. Ще в період навчання грамоти вчитель пояснює першокласникам значення окремих слів, практично (без уживання термінів) учні спостерігають явище омонімії (коса, лист) і багатозначності. Саме тут учнів привчають стежити за своїм мовленням, правильно вживати слова.

Програма початкових класів [23, с.423] не передбачає виділення спеціальних годин на словникові вправи. Вони повинні проводитися у зв'язку із заняттями з читання, граматики й правопису і включатися як органічна частина цих занять в уроки української мови. У роботі над уточненням і розширенням словника учнів можна визначити такі основні напрямки:

I. Лексичний (словниковий) аналіз мови художнього твору, який вивчається на уроці, і виявлення незнайомих слів і висловів, уточнення відтінків значень окремих слів і висловів, ви­явлення слів, ужитих у переносному значенні, добір сино­німів, з'ясування їх смислових відтінків, добір антонімів, аналіз зображувальних засобів мови художнього тексту.

II. З'ясування значення слів шляхом використання різних способів: показ предмета чи дії, позначених новим для дитини словом, демонстрація малюнка, ілюстрації, слайдів із зображенням предметів, назви яких є новими для дитини, добір синонімів, антонімів, введення нового слова у контекст.

III. Виконання завдань на добір слів з певним значенням: дібрати потрібні за смислом речення іменники з поданого синонімічного ряду; дібрати прикметники для опису предметів, для характеристики людини, опису її зовнішності, настрою, свого ставлення до події, до товариша і т. ін.

IV. Введення поданих слів у речення чи тексти: складання речень за опорними словами, заміна слів у реченнях відповідними синонімами чи антонімами тощо [15, с.18-20].

Так в учнів поступово виховується увага до значення слів і висловів, що є важливою передумовою успішної роботи над збагаченням і активізацією словникового запасу школярів.

Словникові вправи ми класифікували за такими критеріями:

І. За дидактичною метою. Вправи, які використовуються вчителем під час роботи над словом, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова у мовленні. З огляду на це розрізняють:

а) Вправи, розраховані на формування навичок уживання слів у власному мовленні:

· скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (наприклад, машина, голка);

· скласти речення з кількома словосполученнями (наприклад, срібний голос, срібний іній, срібні ложки);

· описати два предмети, використовуючи, зокрема, антоніми (великий, новий і маленький, старий будинки).

II. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, розрізняють:

а) Аналітичні вправи (аналіз текстів: визначення невідомих слів, уточнення відтінків значення слів, з'ясування мети вживання того чи іншого слова тощо). Наприклад: прочитати вірш Г. Бойка. Користуючись довідкою, пояснити значення виділених слів:

Хто кричав?

Йшов з лікарні Гнат селом, а дружки й спитали:

Що, брат, боляче було, коли зуби рвали?

Ні, - хлопчина їм сказав, - Не дуже боліло.

А чого ж то ти горлав в лікаря щосили?

Так тож лікар заволав, бо я став брикатися,

Йому щипці поламав, і. вкусив за пальця.

Довідка: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати словами думки.

б) Синтетичні вправи (складання речень із словом, вжитим у певному значенні, дописування речень, виконання різних творчих вправ). Наприклад:

дібрати синоніми до слова нероба, виправити речення, використовуючи синоніми: Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить;

до виділених слів дібрати антоніми і поставити їх у тексті замість крапок: У великої річки був брат - . струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка. Струмок швидко мчав з гори, а річка. несла свої води. Та все ж мілководий струмок і. річка були вірними друзями.

3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів на інші (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої і образної лексики тощо).

III. За ступенем самостійності у виконанні розрізняють вправи:

а) Розраховані на спостереження за вживанням і значенням окремих слів у готових реченнях чи текстах:

з казки "Рукавичка" виписати синоніми до слова прийти;

пояснити значення прислів'їв або відгадати загадку і виписати антоніми парами, зокрема у прислів'ї Не хвались, як починаєш, а хвались, як кінчаєш або в загадці Г. Бойка про віск: У вогні я розмокаю, у воді я висихаю.

б) Конструктивні вправи (складання словосполучень із поданих слів, введення в речення антонімів, заміна одних слів іншими тощо). Наприклад:

прочитати текст, замінити підкреслені слова антонімами. Яку пору року буде тепер описано?

Прийшла весна. Зазеленіли дерева. Дні стали довгими, а ночі короткими. Прилетіли перелітні птахи. У полях починається гаряча пора.

скласти можливі словосполучення з словами багряний, багровий (прапор, рубець);

доповнити речення порівняннями (наприклад: Усе було вкрите білим снігом, мов.).

в) Творчі вправи (складання словосполучень, речень із потрібним словом, розповідей за опорними словами тощо). Наприклад:

скласти кілька словосполучень з багатозначними словами (за вибором учнів);

скласти текст, використовуючи дані вчителем слова чи словосполучення: Київ, столиця України, місто-герой.

За формою виконання ми використовували такі словникові вправи: усні і письмові.

Словникова робота в початкових класах розпочинається з ознайомлення зі словом і його значенням. У поясненні значення слова, як і в усякій навчальній діяльності, необхідно керуватися загальними дидактичними настановами, спрямованими на підвищення рівня самостійності і пізнавальної активності школярів. Завдання вчителя у проведенні словникової роботи полягає в тому, щоб школярі правильно сприйняли незнайоме слово в тексті, зрозуміли це слово з усіма його відтінками, засвоїли і закріпили у процесі виконання різних вправ з читання і, нарешті, вжили його самостійно в потрібній ситуації [16, с.32].

У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. Їх використання залежить від віку і загального рівня розвитку дітей, характеру пояснюваного слова [13, с.489]. Слова з предметним значенням можна пояснити, скажімо, прийомом демонстрації макета чи малюнка, а слова з абстрактним значенням вимагають інших прийомів.

Найпростіший словотворчий аналіз учні початкових класів здійснюють під керівництвом учителя, тому що навичками такого аналізу вони володіють недостатньо. Класовод запитує: "Від якого слова утворене пояснюване слово? Чому даний предмет назвали саме так?" Наприклад: очеретянка - пташка, яка живе в очереті, через це її так назвали. Аналогічно пояснюють діти і слова теплохід (той, що рухається за допомогою тепла), самоскид (автомобіль, який сам скидає вантаж), панелевоз (машина, яка возить панелі).

Цей прийом пояснення досить ефективний. Він дає змогу не тільки пояснити значення незнайомого слова, а й показати різницю в значеннях однокореневих, зовні схожих слів-паронімів. Наприклад, дружний (згуртований) - дружний клас, дружна сім'я, дружній (приятельський, схвальний) - дружній погляд, дружня усмішка.

Пояснення значення одного й того самого слова можна здійснити різними способами і прийомами. Так, значення слова панчохи пояснюється або за допомогою демонстрації предмета чи малюнка, або підведенням часткових понять під загальні (панчохи - це частина одягу), або внаслідок перекладу (панчохи - чулки), чи розгорнутим описом (панчохи - це виріб машинного або ручного в'язання, що одягається на ноги за коліна).

Класовод обирає той спосіб, який найбільше підходить до кожного випадку пояснення слова.

З метою розширення словника дітей вчитель передбачає і вправи творчого характеру, як-от: скласти речення, у яких слово нести було б ужите в різних значеннях; описати предмети, назвою яких є багатозначне слово (земля, клас, голова та і н) [11, с.68].

Виходячи із завдань словникової роботи, доцільно пропонувати дітям такі вправи:

1. Прочитайте колонки слів, знайдіть пари близьких за значенням слів.

2. Прочитайте слово. Як сказати по-іншому?

3. Прочитайте слово. З яких слів воно утворене?

4. Прочитайте словосполучення. Утворіть з його слів нове слово.

5. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови). Яке слово сховалось у цьому прикметнику? (Наприклад: пухнастий).

6. Прочитайте слова. Поділіть їх на дві групи. Поясніть, чому так поділили. Поділіть слована групи, аналізуючи їх значення. [13, с.532].

У процесі навчання доцільно використовувати спеціально розроблений тематичний словничок незнайомих чи малознайомих слів в системі вправ, які стимулюють пізнавальний інтерес під час уроків читання.

І. Вправи, розраховані на пояснення походження слів учителем. Виконуючи такі вправи, слід намагатися доступно й цікаво пояснити походження слів. Розповідь не має бути тривалою. Щоб зацікавити учнів, треба використовувати загадки, ілюстрації, предмети, про які йдеться.

Наприклад:

1 Велосипед.

Діти! Відгадаймо загадку:

Натискаю на педалі - їду далі, далі, далі.

Іду швидко я вперед,

Мчиться мій… (велосипед).

А чи знаєте ви, що слова швидкий і велосипед родичі? Слово велосипед утворилось від латинського велокс, що означає швидкий, і педис - нога. Разом - швидконіг. Отже, це складне слово, у якому поєднано два поняття.

2. Дятел.

Діти, спробуйте відгадати ще одну загадку:

Вірно людям я служу - їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю.

Хто ж це такий?

Так, це дятел. А назва його походить від слов'янського слова, яке означало той, що довбає. А чому його так називають, ви вже здогадалися. Птах тому так зветься, що він довбає кору дерев - знищує шкідливих комах.

3. Ящірка.

Подивіться на малюнок і скажіть, що це за тварина. Де можна її побачити?

Слово ящірка означає та, що швидко утікає. Як ви вважаєте, чи правильно її назвали?

II. Вправи на розуміння етимології слів за допоміжним матеріалом.

Цей тип вправ містить підказку в самому матеріалі. Тут доцільно використовувати віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко завчаються, і учні краще запам'ятовують походження певного слова. Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин.

Такі вправи можна проводити у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним є використання загадок, ілюстрацій, прислів'їв. Наприклад:

1. Редиска.

Про який овоч йдеться в загадці:

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть.

Мене ріжуть, мене труть

І до столу подають.

Як мене з народі звуть? (Редиска).

Послухайте, що розповіла про себе редиска:

Я у Франції вродилась,

В цілім світі полюбилась.

Означаю - корінець.

Ось і загадці кінець.

2. Соняшник.

Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то легко можна встановити походження їх назви.

Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина так про себе говорить?

На сонечко я схожий і сонечко люблю.

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я.

І золотом убрана голівонька моя. (Соняшник).

3. Січень.

Діти, як називається перший місяць року?

Так, січень. Про цей місяць складено багато прислів'їв. Послухайте одне з них:

Січень січе, ще й морозить, господар з лісу дрова возить.

А ось чому місяць назвали січнем, я вам розповім. Назва походить від старовинного слов'янського слова сікти. В цю пору давні слов'яни вирубували ліс, чагарник, готуючи землю для посіву зерна. Від основи дієслова сікти й утворився іменник січень.

Важливою умовою збагачення словникового запасу молодших школярів є робота, спрямована на формування умінь граматично правильно і лексично виправдано застосовувати у власному мовленні слова різних лексико-граматичних розрядів для побудови зв'язних висловлювань певного типу (розповіді, описів, міркування) [19, с.23].

Робота над вивченням словникового матеріалу в початкових класах має велике загальноосвітнє і практичне значення. Вивчення її розширює знання учнів про мову, знайомить з одиницею мовлення - словом, є головним джерелом збагачення словника дітей. Словникова робота розвиває увагу учнів до значення і вживання слів, виховує у них потребу у відборі необхідного слова для точного висловлення думки, чуття мови. Через інтерес до слів виховується інтерес до мови в цілому.

Висновок

Отже, робота над вивченням лексики в школі спрямована на збагачення активного словника учнів, розвиток зв'язного мовлення, вироблення навичок свідомого оволодіння новими словами, уточнення значення і сфери вживання відомих слів.

Лінгво-дидактичною основою організації роботи над формуванням словникового запасу учнів є лексикологія. Основний предмет її досліджень - слова в усіх їх функціональних виявах. Слово називають центральною функціонально-структурною одиницею мови. Усі інші елементи мови існують або для слова й у слові (фонеми та морфеми), або завдяки йому (речення). Це вираження асоціації певного значення з певним комплексом звуків, що піддається певному граматичному використанню. Основною відмінною рисою слова є наявність у ньому певного граматичного значення. Загалом слово - це самостійна, наділена одним або кількома граматичними значеннями одиниця мови, яка передає одне чи більше лексичних значень, легко відтворюється і є будівельним матеріалом для речення.

Слово в мовленні виступає в різних формах і з різним значенням. Під лексичним значенням (семантикою) слова розуміють історично закріплену у свідомості народу (колективу) співвіднесеність слова з певним явищем. Лексичне значення і звукова форма слова виступають як нерозривна єдність, у якій лексичне значення - ідеальний зміст, а звукова форма - матеріальна оболонка. Є три типи лексичних значень слів: номінативне (первинне й похідне), фразеологічне й контекстуальне. Слова бувають однозначні й багатозначні, мають пряме й переносне значення. Лексичне значення слів, особливо життєво важливих, виявляє високу стійкість. Слово в мові має вживатися в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від його значення може призвести до непорозуміння, а то й до неправильного тлумачення сказаного.

Основними напрямами роботи над словом є збагачення, уточнення, активізація словника, та усунення нелітературних слів. Збагачення словника - це процес засвоєння незнайомих учням слів, у результаті якого цілеспрямовано розширюється словниковий запас учнів і розвивається виразність їхнього мовлення. Це і робота над засвоєнням лексичного значення слова, робота над усвідомленням прямого і переносного значення слів, багатозначністю та омонімією, робота над синонімами, вивчення антонімів.

Методика ознайомлення з новим словниковим словом включає кілька етапів: ознайомлення із словом, усвідомлення його значення, аудіювання, різниця між вимовою та написанням, підбір спільнокореневих. Важливо, щоб учитель у процесі роботи над словником дітей здійснював постійний міжпредметний зв'язок (наприклад, уроків читання і письма, читання і музики та ін.). Це привчає дітей краще приглядатися до лексичного багатства і стилістичних можливостей рідної мови, сприяє розвиткові загальної мовленнєвої культури. І разом з тим потрібно час від часу відводити окремі уроки, що передбачаються для розвитку мовлення.

Значне місце на уроках відводиться вправам, які допомагають розширити й уточнити словник дітей. Значення невідомих слів, що трапляються в текстах, обов'язково слід пояснювати, формуючи в учнів відповідні уявлення й поняття. Також слід виробляти в учнів уміння добирати слова, якими можна найточніше, найяскравіше, образно висловити думку. З перших днів навчання дитини у школі необхідно повсякденно працювати над словом, пояснювати різні його значення, добирати синоніми, вводити слова в речення, виявляти синоніми в ілюстративному матеріалі. Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник.

Джерелами збагачення словникового запасу учнів початкових класів є навколишня дійсність, навчальний процес, ілюстративний матеріал підручників, наочні посібники, технічні засоби і т. ін. Протягом першого року навчання мовлення дітей на уроці здійснюється у межах досить широкого кола тематичних груп. У цей період словниковий запас молодших школярів активно поповнюється прикметниковими і дієслівними формами, а самі висловлювання стають більш повними, емоційними, яскравими. Важливу роль у збагаченні словника дітей має мова вчителя. Вона завжди є зразком для учнів, а тому й повинна бути не лише правильною щодо побудови, а й багатою, змістовною, різноманіт­ною за своїм словниковим складом.

У сучасній методиці існує кілька способів і прийомів пояснення значення слів. Для пояснення семантики незрозумілих слів учителі найчастіше вдаються до таких способів: демонстрація предмета чи малюнка; використання контексту; найпростіший словотворчий аналіз; тлумачення слів. Кожен спосіб може бути здійснений одним із кількох різних прийомів.

У лексико-семантичній роботі надзвичайно важливим є систематичність у роботі над словниковими словами. Таку роботу зі словниковими словами бажано проводити відповідно до розділу мови, який вивчається: фонетики, орфоепії, акцентології, лексикології, синтаксису, морфеміці і морфології. Даючи завдання вчитель повинен враховувати також і рівень підготовки класу, мовне середовище, в якому перебувають діти, географічно-територіальне розташування, а також проводити диференціацію (від варіантної до індивідуальної).

Список використаних джерел

1. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка психологія. - 1998. - №4. - С.31-36.

2. Бархин К.Б. Развитие речи в начальной школе. - М.: Учпедиз, 1955. - 83 с.

3. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. - 2005. - Вип.1. - С.95-98.

4. Буденкевич Ю. Поради батькам: як працювати над словом в молодшому шкільному віці // Початкова школа. - 1997. - №10. - С.11.

5. Бурмистрова Л. Сказки про страну словографию // Семья и школа. - 1991. - №8. - С.44-46.

6. Бутузова И.Д. Лексическая работа на уроках чтения // Начальная школа. - 1992. - №2. - С.14-19.

7. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. - 1991. - №2. - С.28-31.

8. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови. - К.: Пульсари, 2004. - 398 с.

9. Волох О.Т. та ін. Сучасна українська літературна мова. - 2-е видання, перероблене доповнене: Підручник. - К.: Вища школа, 1989. - 336 с.

10. Гільбух Ю.З., Пенькова О.І. Психологічні аспекти словникового розвитку молодших школярів // Початкова школа. - 1979. - №12. - С.66-69.

11. Гольдберг А. Особливості оволодіння учнями молодших класів лексикою рідної мови. - К.: Рад. школа, 1959. - 226 с.

12. Доленко М.Т., Дацюк І.І., Кващук А.Г. Сучасна українська мова. - К.: Радянська школа, 1964. - 386 с.

13. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 267-380 с.

14. Забіяка В. Робота зі словником // Початкова школа. - 1997. - №10. - С.8-11.

15. Канакина В.П. Лексико-орфографические упражнения при изучении слов из словаря // Начальная школа. - 1990. - №11. - С.17-22.

16. Карунна Н. Збагачення словникового запасу під час засвоєння грама-тико-орфографічних знань // Початкова школа. 1991. - №2. - С.31-32.

17. Ладоня І.О. Українська мова: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 1993. - 143 с.

18. Луцак Н. Збагачення лексики школярів-шестиліток // Початкова

19. Місяк П. Системність роботи зі словниковими словами // Початкова школа. - 1997. - №4. С.21-23.

20. Морфологічна побудова сучасної української мови / Редкол.: М.А. Жо-втобрюх, І.Р. Вихованець, А.П. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1975. - 208 с.

21. Пархоменко М. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. 1997. - №7. - С.44-48.

22. Приступа Г.Н. Словарно-орфографическая работа на уроках чтения // Начальная школа. 1996. - №5. - С.9-15.

23. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006.432 с.

24. Собко В.О. Збагачення словникового запасу учнів прикметниками // Початкова школа. 1985. - №9. - С.41-46.

25. Сучасна українська літературна мова / За ред.А.П. Грищенка. - 2-е видання, перероблене доповнене. - К.: Вища школа. - 1997. - С.365-378.

26. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. К.: Література, 2000. - 347-688 с.

27. https: // ru. wikipedia.org/wiki/слово

28. https: // ru. wikipedia.org/wiki/лексема

29. https: // ru. wikipedia.org/wiki/словоформа

30. http://ukrainskamova. at.ua/publ/leksika/odnoznachni_i_bagatoznachni_slova/5-1-0-48

31. https: // ru. wikipedia.org/wiki/метафора

Додатки

Додаток А

Конспект уроку розвитку зв'язного мовлення 1 клас. "Слово-назви посуду (день народження Мальвіни)"

Тема: Розвиток зв'язного мовлення. 1 клас. Слова - назви посуду (день народження Мальвіни)

Мета: ознайомлювати учнів зі словами - назвами посуду; активізувати лексичний запас учнів; удосконалювати вміння будувати зв'язне висловлювання українською мовою; формувати комунікативну компетентність молодших школярів; розвивати мовленнєву активність, пам'ять; прищеплювати навички культурної поведінки за столом.

Словник: ложка, виделка, ніж, тарілка, миска, склянка, чашка, каструля, черпак, пательня, чайник, глечик, горщик, кухоль, макітра, пляшка, серветка, скатертина, рушник.

Обладнання: предмети посуду, предметні малюнки із зображенням посуду, сюжетні малюнки, лялька або малюнок Мальвіни, книга "Лисичкаі Журавель" (українська народна казка), сигнальні картки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Доброго ранку! Доброго дня!

Хай плещуть долоньки,

Тупають ніжки,

Працюють голівки,

І сяють усмішки.

Доброго ранку! Доброго дня!

Бажаєте ви, бажаю вам я!

II. Мотивація навчальної діяльності

Діти! Сьогодні у нас на уроці незвичайний гість. Хто це? Упізнали?

Учитель демонструє ляльку або малюнок із зображенням Мальвіни.

У Мальвіни - День народження. До неї завітає багато гостей, її друзів-ляльок. Допоможемо Мальвіні накрити святковий стіл?

Діти. Так, із задоволенням!

III. Опрацювання нового матеріалу

1. Ознайомлення зі словами-назвами посуду

Учитель вивішує сюжетний малюнок "На кухні".

Ось ми у Мальвіни на кухні. У шухляді стола - ложки, виделки, ножі. На поличках - тарілки, миски, чашки, склянки, глечик. У шафі - каструлі, пательні, горщик, кухоль. На столі - чайник. На гачку висить чистий рушник. Дівчинка приготувала білосніжну скатертину і серветки.

Свою розповідь учитель супроводжує демонстрацією малюнків.

Як можна назвати одним словом ці предмети?

2. Гра "Так чи не так?"

Чи запам'ятали ви назви предметів посуду?

Це склянка?

Так, це склянка.

Це глечик?

Ні, це не глечик. Це миска.

Що для чого використовують?

Суп наливають у чашку?

Ні, суп наливають в тарілку.

Котлети їдять ложкою?

Ні, котлети їдять виделкою.

3. Розповіді учнів "У мене на кухні"

А який посуд є у вас на кухні?

Розповідають 2-3 учнів.

4. Гра "Відгадай словечко"

Мальвіна завершує приготування до свята і просить вас подати їй:

пристрій для їжі, що має форму ручки з кількома зубцями (виделка);

металеву посудину для приготування їжі (каструля);

глибоку металеву, дерев'яну або глиняну посудину у вигляді широкої чашки для страви (миска);

пристрій із ручкою, за допомогою якого їдять рідку страву {ложка) ',

велику ложку, якою розливають рідку їжу {черпак) тощо.

5. Гра "Що в чому?"

Кожен посуд має своє призначення. Що в чому готують або зберігають?

Каша глечик

молоко пательня

сік каструля

яєчня горщик

борщ пляшка

Складіть зі словами словосполучення, речення.

6. Фізкультхвилинка

Раз! Два! Три! Чотири! П'ять!

Разом будем спочивать.

Взяли дружно руки в боки:

Повороти, два прискоки.

Сіли, встали, потяглись,

Вправо, вліво нахились.

Пострибали, відпочили,

До роботи тихо сіли.

7. Гра "Накрий святковий стіл"

В кімнаті стіл накритий вже,

Для кожного готові:

Стілець, виделка із ножем Й серветка паперова.

Хто з вас допомагав мамі накривати на стіл?

Допоможімо й Мальвіні. Який посуд необхідно поставити на стіл? З якого боку покласти виделку, ніж, ложку? Що ще кладуть біля кожної тарілки?

8. Правила поведінки за столом

Можна сідати за святковий стіл. Ой, що це робить хлопчик? Учитель декламує вірш.

Мама супу із каструлі налила,

Мама ложку вередулі подала.

Нащо ложка? Забери ти!

Хочу суп з тарілки пити! -

І руками обома Він тарілку підніма.

Чи правильно робить хлопчик?

Як необхідно поводитись за столом?

9. Гра "Хвости"

У правій руці тримаю. {ложку, ніж) ', у лівій руці тримаю. {виделку) ', чай або каву розмішую. {чайною ложечкою) ', розмішавши, ложечку кладуть на. {блюдце); ложку, виделку, ніж після завершення обіду кладуть. {на тарілку).

10. Гра "Можна чи не можна"

Буратіно, друг Мальвіни, хоче знати, що можна, а чого не можна робити за столом.

Діти піднімають сигнальні картки: зелений колір - можна, червоний - не можна.

Розхитуватися на стільці, коли їси;

виделку тримати в лівій руці, а ніж - у правій;

класти лікті на стіл;

їсти з ножа;

руками брати їжу зі спільної тарілки;

помити руки перед тим, як сісти за стіл;

підпирати щоки руками;

розмовляти під час їжі;

не вибирати, брати те, що лежить ближче до тебе,

подякувати за обід.

11. Опрацювання української народної казки "Лисиця і Журавель"

Мальвіна хоче розважити гостей і розповісти українську народну казку "Лисиця і Журавель".

Учитель розповідає казку.

Хто є героями казки?

Як Лисичка зустрічала Журавля?

Чим і як частувала?

Чи сподобалося частування Журавлеві? Чому?

Як він готувався до званого обіду?

Чи сподобалося частування Лисиці? Чому?

Чого навчає казка? Як потрібно зустрічати гостей?

Який посуд використала Лисичка? А Журавель?

Чи був цей посуд зручним для них обох?

IV. Підсумок уроку

Що найбільше сподобалось на уроці?

Було найцікавішим?

Які нові слова запам'ятали?

Додаток Б

Вправи для засвоєння словникового запасу учнів під час навчання грамоти

Завдання до словникової роботи

1. Спишіть прислів'я, доповнивши їх антонімами

Правда з дна моря виринає, а неправда … (потопає).

Один "зараз" краще трьох. (потім).

Правда солона, а брехня… (солодка).

Ледачого всі обминають, а роботящого шанобливо.. (вітають).

Краще гірка правда, ніж... (солодка) брехня.

В добрім житті кучері в'ються, а в поганім - … (січуться).

Від слова до діла, як від землі до (неба).

Літо біжить підстрибуючи, а зима. (бреде) похнюпившись.

Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі (біжить).

Що маєш зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то їж.. (завтра).

Улітку пісні співаєш - узимку.... (сльози) проливаєш.

По одягу зустрічають, а по розуму...... (проводжають).

2. Кросворд

1. Висушена трава.

2. Сильний дощ.

3. Дощ із блискавкою і громом.

4. Буря в морі.

5. Топлене сало.

6. Розлив річки.

3. Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.

Нора - гора - (кора); сир - тир - (мир);

Галка - гілка - (голка); зірка-дірка- (нірка).

Наприклад - Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово.

Лис- (лось, ліс); вага- (нога, вата); рулет- (букет, буфет); пічка- (нічка,річка).

4." Виконай за зразком"

Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:

Носоріг=ніс+ріг;

Косоокий=косий+око;

Паровоз=пара+возити.

5. Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.

Зорі+падати= зорепад;

Ліс+парк=лісопарк;

Сніг+ ходити=снігохід…

6. Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.

Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського " Дуб під вікном":

а) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.

б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.

в) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.

2. а) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.

б) Дуб розрісся так, що заступив вікно.

в) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.

3. а) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.

б) Зрубайте дуба, дідусю, тому, що темно в кімнаті.

в) Зрубайте дуба, дідусю, адже темно в кімнаті.

4. а) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце

б) Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.

в) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.

7. "Скласти речення". Кілька речень поділено навпіл і подано в довільномупорядку.

Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини. Наприклад:

Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.

Але нічого не боїться; можна всього навчитися.

8." Доповни речення".

Літня ніч була… (темною, довгою, місячною, короткою)

Сашко дуже поспішав, він біг так … (швидко, легко, красиво, задушевно)

9." Склади текст" Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.

Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.

На луках ростуть ромашки лікарські.

Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.

3 " Знайди вказану частину". Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.

У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу. Пастух був вдячний вірному другові.

5. "Здогадайся що далі?".

Ласунка

Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.

Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…

(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).

Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик. І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.

Додаток В

Порівняльна таблиця букварів М.С. Вашуленка і М.Д. Захарійчук

Буквар М.С. Вашуленко, О.В. Вашуленко (2012 р.)

Буквар М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко (2013 р.)

Відмінні риси

Добукварний період

У навчальній книзі відведено 18 сторінок.

У навчальній книзі відведено 35 сторінок.

Кожна тема включає текст, сюжетний малюнок, серію малюнків, що реалізують завдання мовленнєвої діяльності - слухання, розуміння, говоріння, аудіювання. Разом із тим у букварі наявні тексти для читання дітьми, у яких сформовані уміння читати. До текстів подаються завдання для роботи з одиницями мови - звуком, складом, словом, реченням; завдання на виховання уваги до персонажів твору, описаної події.

Цікавою особливістю даного букваря є те, що у тексті підкреслені слова, з якими потрібно працювати школярам:

1) складіть речення з підкреслених слів за поданою схемою (с.5);

2) складіть речення з підкреслених слів (с.21);

3) знайдіть схеми до підкреслених речень (с. 19) Подані вище зразки вправ допомагають поєднати роботу над граматичним матеріалом і художнім твором.

Букварний період

Букварному періоду у навчальній книзі відведено сторінки 22 - 141.

Букварному періоду у навчальній книзі відведено сторінки 38 - 173.

Цікавою особливістю букваря є розміщений внизу сторінки ланцюжок послідовності вивчення букв.

Частково при читанні використовується метод цілих слів.

Уперше пропонується художній текст для читання вчителем з метою виокремлення звука, буква на позначення якого вивчається на уроці або ж подані звуконаслідувальні слова. Для цього автори підібрали тексти, щоб потрібний звук стояв у зручній позиції. Подані тексти, надруковані дрібним шрифтом і позначені логотипом дзвіночок з метою розвитку вмінь усіх видів мовленнєвої діяльності, збільшення лексичного запасу дитини, навчання першокласників усвідомлено сприймати зміст прочитаного на слух.

Для підтримування в першокласників інтересу до твору, та утримування уваги під час слухання, у букварі пропонується прийом "перерваного" тексту запитанням щодо прогнозування розгортання подій.

Предмети, у назві яких є потрібний звук, об'єднані в оригінальний віночок, який обрамлює сторінку.

У букварі подаються слова без поділу на склади рисочками, а цілим словом з підкресленням в окремих з них прямого складу (злиття), що дає змогу прочитати слово ускладненої структури (Миколка, колисанка). У словах, правильне наголошування яких може викликати в учнів труднощі, проставлено наголоси (ву'лики, смере'ка, екскава'тор та ін.).

У букварі подаються слова з поділом на склади рисочками (аб|ри|ко'|си) і з підкресленням знизу стрілочкою звуків, що читаються злито (прямий склад). Всі слова, подані в колонках для читання мають проставлені наголоси.

При доборі слів у колонках автори використовують прийом нарощування слова для полегшення формування навички читання і створення ситуації успіху в цій роботі (квітли - розквітли).

Подані тексти дають змогу врахувати різні рівні підготовки першокласників до читання: навчання читати дітей, які знають літери, але не читають, розвивати уміння читати в дітей, які вміють прочитати одно-, двоскладові слова, удосконалювати якості навички читання в дітей, які читають вільно.

Післябукварний період

Післябукварному періоду у навчальній книзі відведено сторінки 142 - 151.

Матеріали для післябукварного періоду невміщені в аналізованому букварі, а забезпечені окремими навчальними книгами: "Післябукварною читанкою" Науменко В.О., підручником "Українська мова" Захарійчук М.Д.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены