Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О аграрного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заклад професійної (професійно-технічної) освіти

«Богодухівський регіональний центр професійної освіти Харківської області»

КУРСОВА РОБОТА

«Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О аграрного профілю»

Виконав: Хмельниченко Юлія Олександрівна,

викладач фізики і астрономії



Зміст

проектний навчання освіта аграрний

Вступ

1. Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О

2. Задачі професійної спрямованості

2.1 Основи молекулярно-кінетичної теорії

2.2 Основи електродинаміки

2.3 Коливання та хвилі

3. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів ЗП(ПТ)О

4. Технологія організації проектного навчання здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю підготовки

5. Застосування теорії контролю результатів у ЗП(ПТ)О аграрного профілю

6. Нетрадиційні уроки. Урок-естафета

Висновки

Список джерел



Вступ

Серед навчальних предметів у професійно-технічних навчальних закладах фізика займає одне з провідних місць. Це є відображенням того, що фізика - основа сучасної техніки, виробництва та технологій. Механізація виробництва та електроенергетика, нові матеріали і речовини, надточні вимірювання і ядерні технології та енергетика, надточні технології - це далеко не повний перелік галузей сучасного виробництва, основи яких закладені в фізиці. Фізика розкриває загальні закони і закономірності природи, встановлює зв'язки між явищами природи, а суміжні науки доводять їх до конкретного втілення.

Програму обов'язкових результатів навчання фізики у ЗП(ПТ)О (рівень стандарту) орієнтовано головним чином на фізичне сприйняття реальності, розуміння основних закономірностей перебігу фізичних явищ і процесів, загального уявлення про оточуючий світ, його основні теоретичні засади і методи пізнання, усвідомлення ролі фізичних знань у житті людини і суспільному розвитку. Саме за цією програмою навчаються учні ЗП(ПТ)О.

Рівень стандарту передбачає порівняно малу кількість годин за навчальним планом для вивчення фізики - 245 годин повного курсу, що відповідає 10-11 класу загальноосвітньої школи. Це створює проблему здобуття необхідних теоретичних знань, якісного розуміння фундаментальних законів здобувачами освіти ЗП(ПТ)О аграрного профілю.

Разом з тим, поєднання високої фахової і ґрунтовної загальноосвітньої підготовки працівників з набуттям ними навичок оперативного й адекватного реагування на будь-які зміни в технологічному процесі, особистісно-самостійного передбачення і виявлення шляхів розв'язання технологічних проблем є одним із завдань ступеневої професійної освіти фахівців технічних профілів.

Оскільки між фізикою і спеціальними предметами аграрного профілю існує тісний зв'язок, процес активізації пізнавальної діяльність здобувачів освіти ЗП(ПТ)О шляхом використання міжпредметних зв'язків фізики, агротехнології, сільськогосподарських машин та інформаційних технологій має бути невід'ємним атрибутом підготовки учнів ЗП(ПТ)О агротехнічних професій.



1. Особливості викладання фізики у ЗП(ПТ)О

Викладання фізики в ЗП(ПТ)О має таку особливість, що фізика тут вивчається не тільки як один із загальноосвітніх предметів, але й служить основам професійної підготовки учнів. Одним із основних принципів викладання фізики в ЗП(ПТ)О є професійна направленість, суть якої заклечається в орієнтації змісту, методів і організаційних форм навчання на майбутню професію здобувачів освіти. Взаємозв'язок науки та професійної підготовки повинна забезпечувати цілісність змісту навчання, його системність та послідовність, єдність теорії та практики, зв'язок навчання з життям та основами майбутньої професії.

Для здійснення взаємозв'язку курсу фізики та професійної підготовки основними є такі моменти:

- вибір необхідного виробничого матеріалу до уроку фізики (факти та відомості про характеристики, будову, принципи роботи машин та механізмів);

- підготовка відібраного матеріалу;

- розробка методики використання виробничого матеріалу в освітньому процесі.

Необхідно, щоб відібраний та підготовлений до використання в навчальному процесі матеріал відповідав наступним вимогам:

- технічні приклади повинні знайомити здобувачів освіти з сутністю найбільш важливих та широко використовуваних пристроїв та технологічних процесів, що характерні для майбутньої професії;

- матеріал повинен відповідати сучасним вимогам розвитку науки і техніки та відображати перспективи їхнього розвитку;

- відомості, що залучаються до уроку повинні бути пов'язані з програмним матеріалом курсу фізики, поглиблювати та конкретизувати його;

- відомості повинні бути лаконічними та зрозумілими здобувачам освіти, не містити інформації, що непов'язана з законами, явищами та поняттями, що вивчаються.



2. Задачі професійної спрямованості

Фізика є однією з основних наук у вирішенні таких проблем, як зміцнення зв'язку навчання з життям, поліпшення підготовки учнів до трудової діяльності. Фізика створює необхідну теоретичну базу для кращого засвоєння спеціальних дисциплін. Умови задач повинні відображати практичне застосування законів фізики в сучасному сільськогосподарському виробництві, здійснювати міжпредметні зв'язки із такими спеціальними дисциплінами, як «Трактори і автомобілі», «Сільськогосподарські машини», «Агротехнології», «Слюсарна справа» та інші.

2.1 Основи молекулярно-кінетичної теорії

Вивчення молекулярно-кінетичної теорії не викликає у здобувачів освіти особливих труднощів, оскільки з основними її положеннями вони познайомилися раніше. Наведемо кілька прикладів задач професійної спрямованості.

1. Який дощ більш сприятливий для кращого засвоєння рослинами мінеральних добрив: холодний чи теплий?

2. Чому забороняється знаходитися поблизу поля, обробленого отрутохімікатами?

3. Яке фізичне явище лежить в основі утворення паливної суміші в циліндрі дизельного двигуна?

4. Як пояснити, що гайку, виготовлену навіть з нержавіючої сталі, важко відкрутити, якщо вона була довгий час міцно закручена?

5. Чому на поршнях дизельних двигунів потрібно ставити більшу кількість компресорних кілець - ніж на поршнях карбюраторних двигунів?

6. Система змащування двигуна ЗІЛ-130 вміщує 8,5 л оливи. При швидкості руху 40 км/год на прямій передачі тиск становить 0,2 МПа. Як змінився б тиск оливи, якби температура зросла від 20 до 25⁰С?

7. В шині заднього колеса трактора Т-150-К при температурі 20⁰С тиск становить 0,17 атм. Який тиск буде при температурі 27⁰С (зміну об'єму шини не враховувати)?

8. Чому в шинах колісного трактора перед початком роботи встановлюють тиск трохи нижчий за норму?Чому це особливо важливо влітку?

9. Яка волога довше зберігається у ґрунті - після танення снігу чи після випадання теплого дощу? Чому так важливо провести снігозатримання на полях?

10. Яким чином температуру кипіння охолоджуючої рідини радіатора підвищують до 108-119⁰С, і з якою метою це здійснюється?

11. Для чого використовують коткування ґрунту? Пояснити з фізичної точки зору.

12. Яке призначення ресор в автомобілях?

13. Чому не практикують використання віконного скла в автомобілях?

14. Визначити внутрішню енергію води в радіаторі автомобіля ГАЗ-53 при температурі 40⁰С, якщо в радіатор залито 18 л води?

2.2 Основи термодинаміки

Електричні поля використовуються в сільськогосподарській практиці для швидкого осадження аерозольних частинок, фарб та хімікатів на поверхні, що обробляються, для очищення повітря. Використання електричного поля в зерноочистильних машинах дозволяє сортувати зерна за розміром, масою, ступенем зрілості, вологості.

Наведемо кілька прикладів задач професійної спрямованості.

1. Для чого до кузова автомобіля прикріплюють металевий ланцюжок, що торкається до землі? Чим його можна замінити?

2. Як пояснити появу і нагромадження великого заряду на металевих частинках кузова автомобіля, трактора або комбайна?

3. Визначити силу струму в нагрівальному елементі для підігрівання взимку двигуна трактора «Беларусь», якщо елемент живиться від батареї акумуляторів напругою 12 В, а його ніхромова спіраль має довжину 2350 мм, а діаметр дроту спіралі 1,8 мм.

4. Автомобільні електричні лампочки розраховані на напругу 12 В. Скільки свинцевих акумуляторів містить акумуляторна батарея автомашини і як вони з'єднані?

5. Виконавши відповідні розрахунки, заповнити таблицю даних нагрівальних елементів, які можна використовувати для обігріву двигунів автомобілів у холодну погоду.

6. Дизельний електричний трактор при швидкості 10 км/год розвиває силу тяги 50кН. Визначити силу струму в тяговому електродвигуні, що працює при напрузі 500 В, ККД тягового електродвигуна 90%.

7. Чому при тривалому зберіганні автомашин і тракторів рекомендують роз'єднувати мінусову клему акумулятора, яка з'єднана з корпусом машини?

8. В автомашинах і двигунах, які заводяться за допомогою стартерів, використовуються кислотні акумулятори. Чи можна тут використовувати лужні акумулятори?

9. Як пояснити, що акумулятор завжди розміщують неподалік від стартера машини і з'єднують його з ним товстою мідною шиною?

10. Як за зовнішнім виглядом пластин кислотного акумулятора визначити їхню полярність?

11. Для чого намагнічують корок, призначений для зливання мастил, в днищі картера трактора?

12. Коли витрата електроенергії буде більшою: коли спіраль нагрівального елемента буде в повітрі чи у воді?

13. З якою ціллю корпуса електродвигунів та електричних щитків заземляють?

14. Чи буде змінюватися напруга акумулятора, якщо збільшувати кількість паралельно під'єднаних до нього споживачів?

2.3 Коливання та хвилі

1. Чи збігаються фази коливань напруги на обкладках конденсатора і струму в коливальному контурі? Якщо збігаються, то який зсув фаз? Побудуйте на спільній координатній сітці графіки змін напруги і струму в контурі протягом двох періодів.

2. Чим відрізняються вільні коливання у двох контурах з однаковими параметрами C, L, і R, якщо конденсатори контурів були заряджені від батарей з різними е. р. с.?

3. Де зосереджена енергія в коливальному контурі через 1/8, 1/4, 1/2, 3/4 періоду після початку розрядження конденсатора? (Коливання вільні).

4. Генератор УВЧ працює на частоті 150 МГц. Яка довжина хвилі електромагнітного випромінювання?

5. У коливальному контурі ємність конденсатора 2 мкФ, а максимальна напруга на ньому 5 В. знайти максимальну енергію магнітного поля котушки; енергію магнітного поля у той момент, коли напруга на конденсаторі 3 В.

6. У коливальний контур увімкнуто конденсатор ємністю 0,20 мкФ. Яку індуктивність треба увімкнути в контур щоб дістати в ньому електричні коливання звукової частоти 400 Гц?

7. Як зміниться частота вільних коливань у контурі, якщо збільшити відстань між пластинами конденсатора? Якщо ввести стальне осереддя у котушку індуктивності?

8. Чому іскріння у рухомих контактах електродвигуна, що працює на струмі промислової частоти, рівнозначне вмиканню в коло двигуна додаткового джерела змінної напруги високої частоти?

9. Чому в автомобілях, які проїжджають під металевим мостом, радіоприйом погіршується або зовсім припиняється?

10. При вмиканні лампового генератора генерація була слабка. Після приєднання конденсатора до кінців вторинної обмотки мікрофонного трансформатора генератор почав працювати нормально. Поясніть чому.



3. Прийоми активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти ЗП(ПТ)О

В процесі набуття учнями знань, умінь і навичок важливе місце займає їх пізнавальна активність, уміння викладача активно керувати нею. З боку викладача навчальний процес може бути керованим пасивно і активно. Пасивно керованим процесом вважається такий його спосіб організації, де основна увага приділяється формам передачі нової інформації, а процес набуття знань для здобувачів освіти залишається стихійним. В цьому випадку на перше місце виступає репродуктивний шлях придбання знань. Активно керований процес направлений на забезпечення глибоких і міцних знань здобувачів освіти на посилення зворотного зв'язку. Тут передбачається облік індивідуальних особливостей учнів, моделювання навчального процесу, його прогнозування, чітке планування, активне управління навчанням і розвитком кожного здобувача освіти. В процесі навчання здобувач освіти також може проявити пасивну і активну пізнавальну діяльність.

Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання. Кожен викладач застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти.

Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і здобувачів освіти, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей здобувачів освіти є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність здобувачів освіти у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей здобувачів освіти, бо непосильні завдання можуть підірвати віру здобувачів освіти у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей здобувачів освіти, розвитку їх мислення. У процесі навчання здобувач освіти здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність здобувачів освіти - це активізувати їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання здобувача освіти вчитися всі старання викладача не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання здобувачів освіти розв'язувати пізнавальні задачі.

Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готової інформації, що повідомляється викладачем чи черпається з книжки. Викладач повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). здобувачі освіти слідкують за ходом мислення викладача, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від здобувачів освіти певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності. Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. У процесі логічного мислення здобувач освіти сам приходить до нових висновків. Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід і лабораторних робіт, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником, розв'язуванні задач тощо. Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких здобувачам освіти не вказується і в реальному вигляді їм невідомий.

В учнів потрібно сформувати мотиви навчання, головним з яких є інтерес до предмету. Звичайно, учнів навчають не тільки тому, що їм цікаво. І все ж стійкий інтерес здобувачів освіти до предмету іде через цікавість і допитливість і значною мірою визначає успіх учнів у навчанні. Викладач не тільки пояснює навчальний матеріал, а й організовує пізнавальну діяльність здобувачів освіти. Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми. Для цього можна навести цікаві факти встановлення закону, показати досліди, які здобувачі освіти зможуть пояснити в ході розгляду теми, вказати пізнавальні задачі, що будуть розв'язуватися на уроці.

Метод евристичної бесіди. Для розвитку логічного мислення здобувачів освіти їх треба поставити в такі умови, щоб вони самі аналізували, проводили порівняння і синтез, робили висновки на основі індукції та дедукції тощо. Це можна зробити при проведенні уроку методом бесіди. Питання повинні ставитись не на відтворення здобувачами освіти раніше засвоєних знань, а мають бути розраховані на мислення здобувачів освіти, на їх аналітико-синтетичну діяльність, на одержання висновку індуктивним чи дедуктивним шляхом. Отже, головне не просто сама бесіда, а які питання будуть ставитися здобувачам освіти.

Проведення уроку методом евристичної бесіди вимагає від викладача ретельної підготовки. Перш за все потрібно чітко визначити пізнавальні задачі уроку та відмітити ті з них, які будуть розв'язуватися здобувачами освіти шляхом власної розумової діяльності в ході бесіди. По-друге, треба вибрати об'єкти для аналізу. При індуктивному прийомі мислення - це результати дослідів, а при дедуктивному - теоретична модель явища чи процесу з використанням схем, малюнків або діючих моделей. При підготовці до уроку потрібно виділити знання, які будуть необхідні здобувачам освіти для аналізу об'єктів, які розглядаються.

Розвитку мислення здобувачів освіти сприяють експериментальні роботи при вивченні нового матеріалу, самостійне вивчення нового матеріалу за підручником, розв'язування технічних задач тощо

Теоретичною основою проблемного навчання є закономірності творчого пізнавального процесу. Проблемне навчання як і творчий пізнавальний процес здійснюється в три етапи:

І. створення проблемної ситуації, її аналіз і підведення здобувачів освіти до необхідності з'ясування певної проблеми;

ІІ. здобувачів освіти включають в активний пошук розв'язання проблеми. здобувачі освіти висловлюють здогадки і гіпотези щодо розв'язання проблеми, які в ході обговорення аналізуються з тим, щоб знайти найбільш раціональні способи її розв'язання;

ІІІ. висловлені здогадки або гіпотези перевіряються теоретично або експериментально, робиться висновок. У ході розв'язку досліджуються деякі сторони об'єкта або явища, що вивчаються. У результаті такої діяльності здобувачі освіти одержують певну систему знань.

Завдання на порівняння і систематизацію матеріалу:

Розвитку логічного мислення здобувачів освіти сприяють завдання на порівняння та систематизацію вивченого матеріалу. Нижче подано заповнену таблицю результатів порівняння гравітаційних та електромагнітних сил.

Спільні властивості	Відмінності
1.Сили центральні.	1.Різна фізична природа сил.
2.Однаково змінюються з відстанню.	2.Електромагнітні сили в разів більші, ніж гравітаційні.
3.Універсальні.	3.Гравітаційні - сили притягання.
4.Справедливі для точкових мас та зарядів.	4.Електромагнітні - сили відштовхування або притягання.

Для систематизації знань здобувачів освіти з кінематики можна запропонувати учням заповнити таку таблицю



Вид руху	Рівномірний	Рівноприскорений
Означення
Закони руху
Ознаки руху
Умови здійснення

Розглянутими прикладами можливі завдання для здобувачів освіи не вичерпуються.

Розвитку мислення здобувачів освіти сприяють експериментальні роботи при вивченні нового матеріалу, самостійне вивчення нового матеріалу за підручником, розв'язування фізичних задач тощо.

Теоретичною основою проблемного навчання є закономірності творчого пізнавального процесу. Проблемне навчання як і творчий пізнавальний процес здійснюється в три етапи.

Суттю першого етапу є створення проблемної ситуації, її аналіз і підведення учнів до необхідності з'ясування певної проблеми.

На другому етапі здобувачів освіти включають в активний пошук розв'язання проблеми. Вони висловлюють здогадки і гіпотези щодо розв'язання проблеми, які в ході обговорення аналізуються з тим, щоб знайти найбільш раціональні способи її розв'язання.

На третьому етапі висловлені здогадки або гіпотези перевіряються теоретично або експериментально, робиться висновок. У ході розв'язку досліджуються деякі сторони об'єкта або явища, що вивчаються. У результаті такої діяльності здобувачі освіти одержують певну систему знань.

Інколи вважають, що проблемне навчання починається з постановки навчальної проблеми. Це не так. Воно починається із створення проблемної ситуації. Проблема (протиріччя) існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта, що її вивчає. Створення проблемної ситуації передбачає залучення здобувачва освіти до такої діяльності, в результаті якої виявляються факти, що суперечать життєвому досвіду здобувача освіти або системі знань, яка в нього створилася. Невідповідність, яка при цьому виникає, спонукає здобувача освіти з'ясувати суть питання, виявити причину невідповідності.

Проблема виникає з аналізу проблемної ситуації, із з'ясування питання, що не так, що суперечить відомому.

Отже, проблемна ситуація передбачає залучення здобувача освіти до її розв'язання, її суть в суб'єктивному психологічному стані, у переживанні пізнавальних труднощів, яке супроводжується усвідомленням того, що істина десь близько, щоб її знайти треба лише подумати. Ця "близькість" розв'язку досить важлива для організації проблемного навчання, бо питання, відповіді на які лежать досить далеко, недоступні здобувачам освіти. Проблемна ситуація викликає появу інтересу до виучуваного питання, залучає здобувача освіти до активного пізнавального пошуку. Ввести здобувача освіти в проблемну ситуацію - означає наштовхнути його на суперечності.

На уроках фізики для створення проблемних ситуацій використовують три типи суперечностей:

· суперечності між життєвим досвідом здобувача освіти і науковими знаннями;

· суперечності процесу пізнання, вони виникають між засвоєною системою знань і новими знаннями;

· суперечності самої об'єктивної реальності.

Існують різні способи створення проблемних ситуацій. Завдання викладача полягає не в тому, щоб вказати здобувачам освіти на суперечності, а в тому, щоб здобувачі освіти самі їх з'ясували в ході пошукової діяльності.

Головне завдання викладачаполягає в тому, щоб забезпечити активну діяльність здобувачів освіти на всіх етапах розв'язку проблеми. 3 різниx шляхів розв'язку проблеми найбільше активізують діяльність і мислення здобувачів освіти такі:

· проблемна бесіда;

· частково-пошукові завдання.

До частково-пошукових завдань належать: завдання на передбачення результатів експерименту, завдання на планування експерименту, завдання на передбачення принципів пояснення дослідів, завдання на передбачення нових наслідків тощо.



4. Технологія організації проектного навчання здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю підготовки

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність здобувачів освіти (індивідуальну, парну, групову), яку вони виконують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання і завжди припускає рішення якоїсь проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей знань.

Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - має бути конкретний результат, готовий до впровадження. Особливості використання методу проектів у аграрних професійно-технічних навчальних закладах (ЗП(ПТ)О) наступні:

- наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми або завдання, що вимагає інтегрованого знання, шляхів пошуку для її вирішення (наприклад, дослідження певної аграрної проблеми у різних регіонах; створення серії репортажів з проблеми (наприклад, вплив кислотних дощів на навколишнє середовище, на врожайність тощо));

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь про стан проблеми, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що прослідковуються у розвитку досліджуваної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів та ін.);

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність здобувачів освіти; - структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів); - використання дослідницьких методів: визначення проблеми, завдань її дослідження, висунення гіпотези рішення, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкового штурму», круглого столу, статистичних методів, творчих звітів, переглядів медіа-презентацій та ін.).

Формулюванню цілей проекту варто присвятити спеціальні зусилля, тому що від ретельності виконання цієї частини роботи наполовину залежить успіх всієї справи. Спочатку визначаються загальні цілі, потім поступово вони все більше деталізуються, виходячи на рівень максимально конкретних завдань, що постають перед кожним учасником роботи. Якщо не пошкодувати часу і зусиль на цілепокладання, робота над проектом, в цьому випадку, перетвориться у покрокове досягнення поставлених цілей - від загальних до конкретних. Умовно можна класифікувати цілі наступним чином:

1. Когнітивна - пізнання об'єктів навколишньої реальності; вивчення способів їх вирішення; оволодіння навичками роботи з першоджерелами; постановка експерименту, проведення дослідів.

2. Організаційна - оволодіння навичками самоорганізації; вміння ставити перед собою цілі, планувати діяльність; розвивати навички роботи в групі, освоєння техніки ведення дискусії.

3. Креативна - творчість, конструювання, моделювання, проектування та ін. Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути особистим. В одних випадках, тематика може формулюватися викладачами в рамках затверджених навчальних програм. В інших - висуваються викладачами з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, професійних інтересів і здібностей здобувачів освіти. По-третє - тематика проектів може пропонуватися і самими учнями, які орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки на пізнавальні, а й творчі, прикладні. Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання програми. Частіше, однак, теми проектів, особливо рекомендовані викладачами або майстрами виробничого навчання, відносяться до якогось практичного питання, актуального для професійного навчання в ЗП(ПТ)О. Так може бути досягнута цілком природна інтеграція знань. Наприклад, дуже нагальною є проблема екології - забруднення навколишнього середовища відходами. Тематика проектів може бути спрямована на те, як досягти повної переробки всіх відходів? Тут інтегруються предмети екології, хімії, біології, соціології, фізики та ін. Тем для проектів - невичерпна безліч. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальні, тобто належним чином оформлені (відеофільм, альбом, журнал комп'ютерна газета, альманах, медіа-презентація та ін.).

У ході вирішення якої-небудь проектної проблеми здобувачам освіти, як бачимо, доводиться залучати знання й уміння з різних галузей знань: хімії, фізики, іноземної та рідної мов та ін. Здійснені проекти можуть висуватися до захисту на конкурсі «Ярмарок ідей». Організований освітній процес все в більшій мірі перетворюється на процес самонавчання: здобувач освіти самостійно обирає освітню траєкторію в детально розробленому і організованому навчальному середовищі. Працюючи у складі міні-бригади зі створення проекту, він навчається не тільки набувати досвід соціальної взаємодії у творчому колективі однодумців, але й використовує отримані знання у своїй діяльності, інтеріоризуючи (привласнюючи) їх, позначивши тим самим своє становлення як суб'єкта пізнання, розвиваючи всі сторони особистісного «Я» в конкретній навчальній діяльності. Таким чином, суть проектного навчання полягає в тому, що в процесі роботи над проектом учень осягає реальні процеси, об'єкти.

Алгоритм роботи над проектом:

1. Розробка проектного завдання

1.1. Вибір теми проекту: викладач відбирає можливі теми і пропонує їх учням; учні обговорюють і приймають спільне рішення по темі; викладач пропонує учням спільно відібрати тему проекту.

1.2. Виділення підтем і тим проекту: викладач попередньо виокремлює підтеми і пропонує учням їх для вибору; кожен здобувач освіти вибирає собі підтему або пропонує нову; викладач бере участь в обговоренні з здобувачами освіти підтем проекту; учні активно обговорюють і пропонують варіанти підтем; кожен здобувач освіти вибирає одну з них для себе.

1.3. Формування творчих груп. викладач проводить організаційну роботу з об'єднання здобувачів освіти, які вибрали конкретні підтеми і види діяльності; учні вже визначили свої ролі і групуються відповідно до них в малі команди.

1.4. Підготовка матеріалів до дослідницької роботи: формулювання питань, на які потрібно відповісти, завдання для команд, відбір літератури: Якщо проект об'ємний, то викладач заздалегідь розробляє завдання, питання для пошукової діяльності та літературу. Окремі здобувачі освіти беруть участь у розробці завдань. Питання для пошуку відповіді можуть вироблятися в командах з подальшим обговоренням.

1.5. Визначення форм висвітлення підсумків проектної діяльності:

· викладач бере участь в обговоренні;

· здобувачі освіти в групах обговорюють форми представлення результату дослідницької діяльності: відеофільм, альбом, натуральні об'єкти, чи літературна вітальня тощо).

2. Розробка проекту: викладач консультує, координує роботу здобувачів освіти, стимулює їх діяльність, здобувачі освіти здійснюють пошукову діяльність.

3. Оформлення результатів: викладач консультує, координує роботу здобувачів освіти, стимулює їх діяльність. Здобувачі освіти спочатку консультуються за групами, в потім у взаємодії - разом з іншими групами оформляють результати відповідно до прийнятих правил.

4. Презентація: викладач організовує експертизу (наприклад, запрошує в якості експертів інших викладачів або паралельну групу та ін.), здобувачі освіти доповідають про результати своєї роботи.

5. Рефлексія: оцінюють діяльності за якістю оцінок і активності здобувачів освіти; підведення підсумків роботи, висловлення побажань, колективне обговорення оцінки за проект.

Види презентації проектів:

э наукова доповідь;

э ділова гра;

э демонстрація відеофільму;

э екскурсія;

э телепередача;

э наукова конференція;

э інсценування;

э театралізація;

э ігри з залом;

э захист проектів на створеній «Вченій раді викладачів ЗП(ПТ)О»;

э спортивна гра;

э спектакль;

э подорож;

э реклама;

э пресконференція,

э сайт та ін.

Критерії оцінки проекту повинні бути зрозумілі, їх повинно бути не більше 7-10. Оцінюватися, перш за все, має якість роботи в цілому, а не лише презентація.



5. Застосування теорії контролю результатів у ЗП(ПТ)О аграрного профілю

Контроль - важливий структурний компонент навчального процесу, який взаємопов'язаний з його цілями, змістом і методами. Від результатів контролю значною мірою залежать постановка цілей і завдань навчання, вибір і послідовність застосування його методів. Завдяки контролю реалізується зворотній зв'язок, що дозволяє оперативно регулювати і корегувати процес навчання, ставити конкретизовані завдання на наступний урок.

Основна мета контролю як дидактичного засобу управління навчанням - забезпечити ефективність навчання шляхом приведення до системи знань, умінь і навичок здобувачів освіти, самостійного застосування ними здобутих знань на практиці. В його завдання входить також стимулювати здобувачів освіти старанно навчатися, формувати у них прагнення до самоосвіти.

Основними засобами контролю є спостереження за діяльністю здобувача освіти під час занять, вивчення продуктів навчальної праці здобувачвіти, перевірка знань, умінь та навичок. В дидактичній літературі використовують поняття контроль, перевірка, оцінювання, оцінка, облік, які вживаються у різних значеннях, і як синоніми. Їх не можна ототожнювати. Поняття контролю означає виявлення, вимірювання й оцінювання знань та умінь учнів. Перевірка є засобом контролю і означає виявлення і вимірювання рівня і якості знань, об'єму праці здобувача освіти.

Окрім перевірки контроль містить оцінювання (як процес) та оцінку (як результат перевірки). Оцінки фіксуються у вигляді балів в журналах, табелях успішності, базах даних. Основою для оцінювання успішності здобувача освіти є результати контролю. Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у вигляді оцінного судження або числового балу з метою аналізу стану навчального процесу за певний період, причин його неефективного функціонування.

Об'єктом контролю у навчанні є знання здобувачами освіти основних категорій, принципів, правил, фактів, явищ у їх тісному взаємозв'язку і взаємообумовленості, їх уміння і навички оперувати набутими знаннями. Об'єктом контролю є також діяльність здобувачів освіти у навчанні, їх уміння застосовувати знання на практиці, самостійно здобувати нові знання.

Контроль знань здобувачів освіти завжди повинен орієнтуватися на загальну мету навчання. Основними принципами контролю знань є індивідуальний характер перевірки, об'єктивність, систематичність, тематична спрямованість, єдність вимог, оптимальність, всебічність. Залежно від форми контрольних завдань (проходження інформації між викладачем і здобувачами освіти) перевірка може бути усною, письмовою, графічною і практичною.

Найпоширеніший метод у навчальній практиці це усне опитування. Його використання сприяє опануванню логічним мисленням, виробленню і розвитку навичок аргументувати, висловлювати свої думки грамотно, образно, емоційно, обстоювати власну думку. Застосовують його на семінарських, практичних і лабораторних заняттях, а також колоквіумах, лекціях і консультаціях.. Перевірочні питання і завдання вчителя бувають репродуктивними (відтворення вивченого), реконструктивними (застосування знань і вмінь у змінених ситуаціях), творчими (застосування знань і вмінь у нестандартних умовах, перенесення засвоєних принципів доведення на вирішення складніших розумових завдань). Такі питання бувають основними (передбачають самостійну розгорнуту відповідь), додатковими (уточнення по ходу відповіді), допоміжними (навідними, допомагають виправити неточності у відповіді). За формулюванням -- звичайними («Які умови є важливими для життя рослин?»), проблемними («Чи можливо, щоб функція була одночасно прямою і непрямою?»); за формою висловлення -- логічними, цілеспрямованими, чіткими, зрозумілими і посильними; за місцем організації і проведення -- класними і домашніми; за методом перевірки результатів -- традиційними, тестовими, програмованими (машинними або безмашинними); за охопленням здобувачів освіти перевіркою -- індивідуальними, фронтальними, груповими. Сильним активізуючим фактором при фронтальному і груповому опитуванні є виставлення поурочного балу. Це сприяє активізації роботи групи від початку й до кінця уроку і дає змогу оцінити знання значної кількості здобувачів освіти.

Особливістю письмової контрольної роботи, порівняно з усною перевіркою, є глибина відповідей на запитання і виконання практичних дій, більша тривалість її проведення і підбиття підсумків. Її проводять у формі письмових відповідей на запитання, письмового розв'язання задач, предметних диктантів (математичних, фізичних тощо), які дають змогу оперативно визначити якість знань здобувачів освіти. Найпоширенішим способом проведення предметних диктантів є письмове завершення учнями фрази, початок якої вимовляє викладач. Наприклад: «Оранкою називається...». Результати таких диктантів визначають шляхом заслуховування і коментування відповідей окремих здобувачів освіти або парної роботи на уроці, коли два здобувачі освіти обмінюються своїми зошитами і перевіряють правильність відповідей один в одного. Такий контроль сприяє формуванню навиків самоконтролю, але він забирає багато часу в учителя для перевірки письмових робіт. Особливістю виконання графічного завдання потребує додаткового приладдя (лінійки, циркуля, транспортира та ін.). Особливий вид графічної перевірки -- робота з контурними картами. Практична контрольна перевірка передбачає практичне вирішення контрольних завдань (складання схем, вмикання вимірювальних приладів, зняття показників приладів, ремонт, регулювання або технічне обслуговування обладнання та ін.). Найчастіше вдаються до неї при вивченні прикладних спецпредметів. Традиційні методи, засоби і форми організації навчання та контролю пройшовши багаторічну, а іноді й багатовікову апробацію, залишаючись актуальними, сприяють виникненню та удосконаленню нетрадиційних, зокрема, тестових і програмованих методів. Останні відрізняється більшою об'єктивністю, усувають суб'єктивізм, скорочують час на перевірку, сприяють дотриманню єдності вимог, запобігають випадковості при оцінюванні знань, забезпечують сприйняття учнем оцінки як об'єктивної, дають змогу статистично опрацювати одержані результати.

У практиці ЗП(ПТ)О найпоширенішими є тести досягнень, креативності, критеріально-орієнтовані. Тести досягнень використовують для оцінювання рівня розвитку логічного мислення здобувачів освіти, оволодіння ними розумовими операціями, науковими принципами, основними законами та ін., а спеціалізовані тести досягнень дають змогу оцінити рівень засвоєння окремих тем, понять, явищ, процесів, способів дій у межах конкретного навчального предмета. Тести креативності використовують для оцінювання творчих здібностей здобувачів освіти, уміння знаходити нетрадиційні способи вирішення проблемних завдань. Критеріальноорієнтовані тести використовують для визначення динаміки індивідуальних досягнень щодо певного критерію (наприклад, динаміки розвитку уміння). Тестовий контроль та програмований контроль ще рідко застосовують у проф-тех освіті у зв'язку з незначним вибором педагогічно апробованих тестів, методичних рекомендацій щодо їх використання. До підсумкових форм контролю відносять заліки, іспити, курсові роботи, дипломні проекти, державні іспити. Досвідчені викладачі нерідко проводять іспити за білетами у формі вільної бесіди, що сприяє створенню атмосфери довіри і взаєморозуміння. З огляду на специфіку навчального предмета і рівень підготовленості учнів практикують іспити без білетів, з «відкритим підручником» з метою перевірки уміння швидко знайти необхідну інформацію, користуватися додатковою літературою, навчальними посібниками тощо (такий тип іспиту доцільно проводити зі складних і великих за обсягом дисциплін). Практичний іспит найчастіше зводиться до виготовлення учнями натуральних об'єктів, їх схем, макетів тощо. Іспит-автомат часто практикується викладачами щодо здобувачів освіти-відмінників, які серйозно і систематично працюють протягом вивчення курсу. Курсові роботи здобувачі освіти захищають перед спеціально створеними комісіями. Захист курсових робіт сприяє зростанню самостійності здобувачів освіти у їхній професійній роботі, а також формуванню їх як майбутніх спеціалістів. Державна кваліфікаційна атестація як форма перевірки має свої особливості. Випускник розв'язує конкретне виробниче завдання (дипломний проект) або досліджує і узагальнює певну наукову чи науково-практичну проблему (дипломна робота). Ця форма контролю цінна тим, що випускник має можливість отримати важливий інтелектуально-практичний досвід для завершення свого формування як спеціаліста. Це перший і вирішальний самостійний крок у становленні майбутнього кваліфікованого робітника. Ефективність використання методів і форм контролю знань, умінь та навичок здобувачів освіти залежить від їх вдалого вибору і включення в загальний процес навчання, а також їх умілого застосування педагогами. Вплив методів на підлітків різноплановий. Тому необхідне збагачення методики і засобів контролю за провідної ролі особистого спілкування викладача зі здобувачами освіти. Нерідко викладачі вважають психологічно доцільним здійснювати взаємоконтроль здобувачів освіти як метод взаємодопомоги сильніших слабшим. Від педагогів залежить, щоб взаємоконтроль не перетворювався на штучний засіб «витягування» слабшого (підказування, шпаргалки, списування завдань). Засобом активізації свідомості, зміцнення знань, розвитку умінь і навичок є самоконтроль. Для його формування навичок треба пропонувати здобувачу освіти оцінити свою відповідь, організувати у групі взаємоконтроль, рецензування відповідей інших здобувачів освіти тощо. Важливо при цьому ознайомити їх з нормами і критеріями оцінювання знань.

Оцінювання -- це процес встановлення рівня навчальних досягнень здобувача освіти в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм. Оцінювання є особливою стороною контролю, а педагогічна оцінка -- його результатом. Оцінка виражається в оцінних судженнях і висновках викладача, які є її якісними (словесним, вербальним) показниками, або в балах, тобто кількісними показниками. Однак, слід визначити, що у процесі навчання, зокрема, під час оцінювання, вчителю важливо виявити доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання -- із особистісним. Тобто необхідно порівнювати виявлені досягнення підлітків; від вміння створити емоційно-позитивну атмосферу в групі під час оцінювання знань учнів залежать їх емоційні переживання. Оцінюючи та контролюючи навчальні досягнення майбутніх кваліфікованих робітників, учитель повинен дотримуватися дидактичних вимог, використовувати різні форми оцінювання, пам'ятати про вплив оцінки на емоційний стан підлітків. Потребують також більш майстерного використання й багатобальна шкала оцінок, а також навчання здобувачів освіти ЗП(ПТ)О розгорнутим оцінним судженням, взаємо та самооцінки власної діяльності.

5. Нетрадиційні уроки. Урок-естафета.

Сьогодні випускник повинен не просто володіти знаннями, а вміти відсіяти потрібну інформацію, перевести її у досвід власної діяльності, використовувати ці знання у конкретній ситуації, розуміти, яким чином здобути ці знання, для чого вони потрібні, адекватно оцінити себе, світ, своє місце в суспільстві.

Тому, після вивчення значних за обсягом тем проводжу узагальнюючі уроки, де намагаюсь організувати навчальний процес таким чином, щоб забезпечити максимально можливу активність всіх учнів.

Пропоную розробку уроку-змагання по темі «Атом і атомне ядро»

Тема: Атом і атомне ядро.

Узагальнюючий урок-гра «Фізичний футбол»

Мета:

1. систематизація і контроль знань учнів з теми.

2. розвиток творчих здібностей.

3. розвиток самостійних навичок роботи з дидактичним матеріалом.

Тип уроку: Урок контролю та корекції знань.Форма проведення: гра - змагання.

Обладнання: 2 «м'ячі», листи-опитувальники, таблиці: камера Вільсона, лічильник Гейгера - Мюллера; текст «атомне ядро», секундомір.

Методичні поради: За пропонованим сценарієм можна проводити урок як нетрадиційні заняття з метою контролю знань і вмінь здобувачів освіти. Уроки у формі змагань виховують гордість здобувачів освіти за свої успіхи. Такі уроки рекомендується проводити після вивчення значних за обсягом тем програми. Підготовка до окремих конкурсних задач вимагає від здобувачів освіти самостійного поглибленого вивчення деяких питань, відпрацювання практичних умінь. Здобувачі освіти змагаються за правилами футболу. У випадку порушень правил, підказок, гравців карають жовтими картками, і відраховують 1 бал. Обидві команди забивають по 9 «м'ячів», однак бали присуджуються за кожну правильну відповідь.

Головний арбітр (учитель) і гравці ( нападники, захисники, воротарі, а також капітани) мають відповідні емблеми. Головний арбітр готує м'ячі-кульки із цупкого паперу двох кольорів, на яких записують номери запитань для учасників змагання. Залежно від числа здобувачів освіти учитель заздалегідь встановлює кількість нападаючих, захисників та інших учасників гри для кожної команди. Всі запитання для команд складає вчитель.

План уроку

Вид конкурсу	Форма активної роботи
1. Розминка «Мозковий штурм» (робота з дидактичним матеріалом) 1. Конкурс захисників (робота з дидактичним матеріалом) 2. Конкурс воротарів ( текстові завдання ) 3. Конкурс нападників (робота з рівняннями ядерних реакцій) 4. Конкурс півзахисників (розрахункові завдання) 5. Конкурс капітанів (робота із запропонованим завданням)	Самостійна робота з підручником. Самостійна робота з дидактичним матеріалом ( таблиці) Самостійне розв'язування логічних задач Групова робота з таблицею рівнянь ядерних реакцій Самостійне розв'язування розрахункових задач Робота з підручником

Хід уроку.

1. Розминка «Мозковий штурм» - естафета.

Учні заздалегідь вдома проробляють відповіді на модулі № 1 - 6 за листами - опитувальниками. Потім по черзі ставлять будь-які запитання команді суперників із цих модулів. Першими починають гру нападники. Вони повинні «відбити м'яч», тобто відповісти на перше запитання протягом 15 секунд. У разі затруднення їм допомагають інші члени команди. Можуть вступати у гру воротарі, півзахисники, капітани і також відповідати на запитання. Отже, у грі беруть участь всі члени команди.

Максимальна «сила удару (відповіді) першого м'яча - 1 бал. Листи - опитувальники для самоконтролю знань.

Модуль 1. Загальна характеристика атомного ядра

1. Що являє собою модель атома Томсона ?

а) позитивний заряд зосереджений в центрі атома, а електрони обертаються навколо нього;

б) позитивний заряд зосереджений в центрі атома, а нерухомі електрони розташовані навколо нього;

в) в позитивно зарядженій кулі по всьому об'єму розподілені електрони.

2. Хто запропонував ядерну модель будови атома ?

а) Беккерель; б) Гейзенберг; в) Томсон; г) Резерфорд.

3. Що являє собою модель атома Резерфорда?

а) позитивний заряд зосереджений у центрі атома, а електрони обертаються навколо нього;

б) негативний заряд зосереджений у центрі атома, а позитивний заряд розподілений у всьому об'ємі атома;

в) в позитивно зарядженій кулі, у всій сфері розташовані електрони.

Модуль 2. Радіоактивність.

1. Що називають радіоактивністю ?

2. До складу радіоактивного випромінювання можуть входити:

а) тільки електрони; б) тільки нейрони; в) тільки б- частинки;

г) б, в -частинки, г -кванти.

3. Яке з трьох типів випромінювань - d, в або г - має найбільшу проникну здатність ?

а) б - випромінювання; б) в - випромінювання;

в) г - випромінювання; г) всі - приблизно однакову.

Модуль 3. Способи спостереження елементарних частинок.

1. Вказати правильне закінчення фрази: «дія лічильника Гейгера заснована на …»

а) конденсації перенасиченої пари на іонах, які створює вздовж своєї траєкторії частинка, що рухається;

б) явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворюються вздовж траєкторії рухомої частинки ;

в) зміні сили струму в результаті ударної іонізації молекул газу;

2. Вказати правильне закінчення фрази: «Дія камери Вільсона заснована на…»

а) конденсації перенасиченої пари на іонах, які створює вздовж своєї траєкторії частинка, що рухається;

б) зміні сили струму в результаті ударної іонізації молекул газу;

в) явищі короткочасного свічення деяких речовин, яке викликає рухома частинка.

3. Вказати правильне закінчення фрази: «Дія бульбашкової камери заснована на …»

а) зміні сили струму в результаті ударної іонізації молекул газу;

б) явищі пароутворення в перегрітій рідині на іонах, які утворюються вздовж траєкторії рухомої частинки;

в) явищі короткочасного свічення деяких речовин, яке викликає рухома частинка.

Модуль 4. Енергія зв'язку атомних ядер.

1. Енергія зв'язку ядра - це енергія яка…

а) поглинається під час утворення ядра з вільних нуклонів;

б) виділяється під час утворення ядра з вільних нуклонів

в) виділяється під час з'єднання протона і нейтрона.

2. Знайдіть формулу для визначення дефекту маси:

а) Дm = Zm p + Nm n - M я;

б) Дm = Zm p + Nm n + M я;

в) Дm = Zm p - Nm n - M я;

3. За якою формулою визначається число нейтронів у ядрі:

а) N=A+Z б) N= A-Z в) N=A-N

Модуль 5. Ядерні реакції

1. Який з наведених нижче виразів найбільш повно визначає поняття ядерна реакція?

а) процес самовільного розпаду ядер атомів деяких хімічних елементів;

б) процес перетворення атомних ядер, який відбувається в результаті їх взаємодії з елементарними частинками або одне з одним;

в) процес розпаду атомних ядер на дві частинки, який відбувається під дією нейтронів.

2. Закінчити речення: «Ядерними силами називаються…»

а) сили між всіма електронами в ядрах

б) сили притягання між всіма протонами в ядрах

в) сили взаємодії між всіма протонами в ядрах.

3. Яка реакція називається термоядерною ?

а) ядерна реакція, що супроводжується розвитком дуже високої температури;

б) будь-яка реакція, що відбувається за високої температури;

в) реакція синтезу ядер легких елементів, що відбувається за високої температури.

Модуль 6. Ядерні реактори.

1. Які речовини зазвичай використовуються в ядерних реакторах як ядерне пальне?

а) уран, плутоній; б) кадмій, бор; в) вода, графіт.

2. Які речовини використовуються в ядерних реакторах в якості теплоносія?

а) уран, плутоній; б) вода, графіт; в) вода, рідкий натрій.

3. За умови якого значення коефіцієнта k розмноження нейтронів відбувається ланцюгова реакція в ядерному реакторі ?

а) k?1 б) k?1 в) k=1

2. Конкурс захисників - робота з дидактичним матеріалом, таблицями.

Захисники обох команд отримують запитання. Усі члени команд також приймають участь. На обміркування відповіді дається 1 хвилина. Під час оцінювання відповіді враховується самостійність роботи з дидактичним матеріалом.

Завдання можуть бути такими

І команда:

1) Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі

літію 73Li ?

а) Z=3, N=7 б) Z=7, N=3 в) Z=3, N=4

2) Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі алюмінію 27 13Al ?

а) Z=13, N=27 б) Z=13, N=14 в) Z=14, N=13

ІІ команда:

1. Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі

фтора 19 9 F ?

а) Z=9, N=10 б) Z=9, N=19 в) Z=10, N=9

2. Чому дорівнює число протонів (Z) і число нейтронів (N) в ізотопі

кальцію 70 31 Са ?

а) Z=39, N=31 б) Z=31, N=39 в) Z=31, N=70

3.Конкурс воротарів - робота з текстом.

Текст потрібно заздалегідь записати на дошці ( на аркуші паперу). Всі члени обох команд перевіряють правильність відповіді воротарів.

Складіть тексти з фраз А, Б, В.

А. 1) б - випромінювання - це…

2) в - випромінювання - це …

3) г - випромінювання - це …

Б. 1. електромагнітне випромінювання, довжина хвилі якого менша від довжини хвилі рентгенівських променів;

2. потік ядер атомів Гелію;

3. потік електронів

В. Воно характеризується…

1. значною проникною здатністю;

2. великим розкидом швидкостей частинок (від дуже повільних до близьких до швидкостей світла);

3. тим, що є частинками, які захоплюють два електрони, перетворюючись у нейтральні атоми.

Максимальна «сила удару» (відповідь) - 2 бали.

4.Конкурс нападників - дописати ядерні реакції (написані заздалегідь на дошці).

Учні в зошитах дописують ядерні реакції і завіряють із дошкою. Враховується швидкість виконання завдання.

5. Конкурс півзахисників - виконання розрахункових завдань.

Гравці отримують завдання - виконують розрахункові задачі, використовуючи допоміжні матеріали.