Педагогічні умови використання української народної казки як засобу активізації творчого потенціалу молодших школярів на заняттях іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови використання української народної казки як засобу активізації творчого потенціалу молодших школярів на заняттях іноземної мови

Учитель англійської мови

Полтавської гімназії №9

Бондар Ю.О.

У період активного пошуку перебудови всієї системи освітив Україні, яка має на меті розвиток індивідуального потенціалу кожного громадянина стає доцільним надати кожній дитині максимум свободи для самовираження та саморозвитку особистості. Тобто йдеться про створення умов для дитячої творчості - як універсальної форми психічної активності та розвитку дитини. Педагог А. Давидчук вважає: "Творчий процес - це особлива форма якісного переходу від уже звіданого до незнайомого, непізнаного".

Під творчістю, звичайно, розуміють "діяльність, результатом якої є створення чогось нового, індивідуально-неповторного, оригінального" (Л.С.Виготський).

За визначенням В.О. Сухомлинського, творчість „у прямому розумінні цього слова - створення духовних та матеріальних цінностей високої суспільної значущості, - є вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку її інтелекту, почуттів, волі".

Творчість починається там, де інтелектуальні та естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу, при ньому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням. творчість казковий іноземний навчальний

За думкою В.О. Сухомлинського, „творче натхнення - людська потреба, в якій особистість знаходить щастя. Переживаючи духовне задоволення від того, що вона творить, людина по-справжньому відчуває, що вона живе. Без творчості, без натхненності процесом та результатами творення духовних цінностей неможливо уявити життя дітей." Дитина не може і не бажає займати позицію стороннього спостерігача по відношенню до подій, що описані у казці. Цю рису чітко підмітила О.А. Фльоріна, аналізуючи образотворчу діяльність дитини. Вона пише, що молодші школярі зазвичай займають позицію всередині зображених у казці обставин, а не поза ними. Саме цю особливість активного відношення молодших школярів до казки ми вважаємо доцільним використовувати на заняттях з іноземної мови, залучаючи не стільки до механічного сприймання матеріалу, скільки до участі у створенні чи перетворенні казки.

Побудова занять з іноземної мови на основі казкових сюжетів призводить до високою ефективності навчального процесу.

Мовлене вий матеріал дозується за принципами, відмінними від тих які використовуються в навчанні дорослих, тут тематичний підхід поєднується з граматичним та семантичним, а мовні конструкції поступово ускладнюються. Одна і та сама схема речення використовується в різних ситуаціях, оскільки в спілкуванні з дитиною використовуються казкові сюжети, які не перешкоджають виникненню великої кількості аналогічних висловлювань. Кожна нова для дитини мовленнєва одиниця повинна бути включена в уже знайомий контекст, так щоб складні для сприймання або відтворення елементи не зустрічалися поряд в одному відрізку тексту. В зв'язку з тим, що дитина 6-10 років не розуміє чому вона має вчити іноземну мову, все навчання повинне будуватися, як задоволення пізнавальних, ігрових, особистих, психофізіологічних потреб та можливостей дитини.

Серед численних педагогічних можливостей казки визначимо ті, що найбільш відповідають психологічному розвиткові суб'єкта виховання. Оскільки українська народна казка є елементом синкретичної культури, то вона передбачає:

багату палітру супроводжуючих адекватних художньому зразку казки естетичної діяльності (малювання, пісня, танок, драма, тощо);

варіативність творчих завдань (складання власних казок, казок-імпровізацій тощо).

Виходячи з цього можна виділи декілька цілей використання казки на заняттях з іноземної мови в молодшій школі.

Формування у дітей позитивного ставлення до вивчення іноземної мови.

Виникнення у дітей на заняттях з іноземної мови позитивних емоцій сприяє формуванню стійкого інтересу до предмету в подальшому навчанні.

Комунікативна ціль.

Викладення нового матеріалу на базі казкового сюжету направлене на розвиток не тільки монологічного, а й, насамперед, діалогічного мовлення, що сприяє формуванню навичок спілкування іноземною мовою.

Кумулятивна ціль.

Казка виступає, як засіб ознайомлення дітей з культурою раїни, мова якої вивчається.

Розвиваюча ціль.

Використання казки позитивно впливає на розвиток пам'яті, уваги, образного мислення, уяви, фантазії, сприяє активізації творчого потенціалу молодших школярів, самовираженню їх на занятті.

Виховуючи ціль.

Слідкуючи за вчинками героїв казки, діти знайомляться з певною шкалою моральних якостей, існуючих в суспільстві, стримують уявлення про Добро і Зло, про справедливість, чесність, людяність. У них виховується оптимістичне ставлення до світу, любов та повага до свого народу, який створив таку культуру.

Що ж вплинуло на вибір казки, як засобу активізації творчого потенціалу школярів на заняттях з іноземної мови? Відповідь на це запитання можна, знову ж таки, знайти у працях В.О.Сухомлинського, який багато уваги приділяв розвиткові творчості дітей: "Казка, гра, фантазія - животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і прагнень. Багаторічний досвід переконує, що естетичні, моральні та інтелектуальні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів, стимулюють потік думки, який пробуджує до активної діяльності мозок, зв'язує повнокровними нитками живі острівці мислення".

У цьому контексті особливу увагу привертають до себе сучасні дослідження можливостей казки, як засобу розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку. Такі педагоги, як Л.Б. Фесюкова, А.Г. Кучерявий, М. Гуров та інші вважають, що естетико-педагогічний потенціал казки використовується лише на кілька відсотків від можливого. Казки не розглядаються, як засіб активізації творчих можливостей дітей. Казки подаються дітям недостатньо різноманітно, в основному - це читання, розповідь, в кращому випадку - переказ у особах або драматизація, перегляд театральних вистав, мультиплікаційних фільмів, кінофільмів за мотивами знайомих казок. І, що найбільш важливо, казки далеко не в повній мірі використовуються для розвитку у дітей уяви, мислення, мовленевої творчості та активного виховання добрих почуттів. Л.Б. Фесюкова пропонує підійти до використання казкового матеріалу нетрадиційно, взявши за основу спадщину Д. Родарі та рекомендації авторів ТВРЗ - теорії рішення винахідливих задач (Г. Альтшуллер, М. Шистерман та ін.). за словами Л.Б. Фесюкової: "Нетрадиційно - це означає навчити дітей оригінально, незвично, по-своєму, не тільки сприймати зміст, але й творчо перетворювати перебіг оповіді, вигадувати різні кінцівки, вводити непередбачені ситуації, змішувати кілька сюжетів в один і т.д.

Л.Б. Фесюкова описує творчі методи роботи з казкою та формами малого фольклору, які можливо використовувати на заняттях з іноземної мови. Наводимо деякі з них: знайомі герої в нових обставинах; колаж казок; казка від жартівливого віршика (загадки, задачки, фразеологізму); казки про "живі краплі та плями; казки про себе; з казки втекли всі дієслова (іменники, тощо); від крапок - до казок, тощо.

Робота за цими методами та прийомами дає можливість пробудити в дитини творче начало, відкрити шлях до її таланту.

Головним показником прояву творчості дитини на занятті є самовираження дитини. Умовно назвемо самовираження "типом поведінки людини, що проявляється у певних видах діяльності".

Цікавими є дослідження проблеми самовираження особистості зарубіжними вченими А. Маслоу, А. Кембел та ін.). Так у концепції А. Маслоу щодо індивідуального цілісного підходу до людини та її суттєвих проявів, найвищий рівень в ієрархічній моделі мотивації надається потребі людини у самовираженні, прояві своїх можливостей, творчості. Умовою виникнення цієї потреби вчений вважає задоволення таких потреб, як:

· афіліативних потреб (прагнення бути у товаристві інших людей);

· потреби у визнанні;

· потреби у оцінці;

· потреби у повазі.

Задовольнити вище перераховані потреби школяра - значить створити необхідні умови для його самовираження на занятті з іноземної мови, тобто реалізувати його творчий потенціал у процесі навчання.

Критеріями тобто певними ознаками існування самовираження як типу поведінки доцільно вважати:

а) перебування дитини у стані психологічного комфорту;

б) актуалізація чуттєвої сфери дитини;

в) включення особистості у процес творчої діяльності.

Виходячи з осмислення теоретичних питань проблеми розвитку творчості школярів, була розроблена модель активізації творчого потенціалу дітей на заняттях з іноземної мови за допомогою української народної казки.

За цією моделлю розвиток умовно поділяється на 3 етапи, які відповідають основним складовим трикомпонентної системи самовираження дитини в процесі навчання.

Метою першого психолого-стабілізуючого етапу є зацікавлення об'єктом пізнання, включення естетично-пізнавальної діяльності, створення умов повного психологічного комфорту для дитини.

На другому - чуттєво-інформаційному етапі відбувається ознайомлення дітей із сюжетом казки, раціональна обробка, отриманого за допомогою казки, іншомовного матеріалу на фоні впливу її на емоційно-чуттєву сферу дітей.

Третій етап - етап творчого самовираження має на меті надати казці явного значення у комунікативній діяльності дитини, надання можливості творчої самореалізації маленької особистості.

У ході роботи над розробкою основних питань теоретичної моделі активізації творчого потенціалу школярів на заняттях з іноземної мови була визначена орієнтовна схема педагогічного функціонування української народної казки як засобу формування творчих здібностей школярів у процесі вивчення ними іноземної мови.

Представлена нижче таблиця відображає використання естетико-педагогічного потенціалу двох українських народних казок.

Особливу увагу слід звернути на 4 графу, яка відображає творчі завдання до казок, оскільки їх використання дітьми дозволяє по-перше - досягти певного рівня загального творчого розвитку особистості, по-друге - надати процесу вивчення іноземної мови динамічного характеру.

Перевірка розробленої моделі довела, що процес активізації пізнавально-творчого потенціалу молодших школярів на уроках з іноземної мови підвищиться за умови використання у навчально-виховному процесі педагогічних можливостей української народної казки.

Размещено на Allbest.ru