Главная
База знаний "Allbest"
Педагогика
Підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань з іноземної мови в початковій школі
Підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань з іноземної мови в початковій школі
Аспекти продуктивного навчання англійської мови в початкових класах. Експериментальна перевірка впливу засобів навчання на підвищення рівня знань з англійської мови молодших школярів на уроці засвоєння нових знань. Використання зорової наочності.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 18.04.2015 |
| Размер файла | 447,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи продуктивності уроку засвоєння нових знань при навчанні англійської мови в початковій школі
- 1.1 Теоретичні аспекти продуктивного навчання англійської мови в початкових класах
- 1.2 Засоби продуктивного навчання
- 1.2.1 Словесні засоби навчання
- 1.2.2 Засоби наочності
- 1.2.3 Технічні засоби навчання
- 1.3 Характеристика уроку засвоєння нових знань
- Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу засобів навчання на підвищення рівня знань з англійської мови молодших школярів на уроці засвоєння нових знань
- 2.1 Константувальний етап педагогічного експерименту
- 2.2 Методика застосування засобів навчання на підвищення рівня знань з англійської мови молодших школярів на уроці засвоєння нових знань
- 2.2.1 Використання відеоматеріалу як засобу зорової наочності
- 2.2.2 Використання аудіоматеріалу як засобу слухової наочності
- 2.2.3 Використання зорової наочності
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Актуальність дослідження. В останні роки статус іноземної мови значно змінився в українському суспільстві. Стрімке входження України у світове співтовариство, економічна і соціокультурна ситуація в країні забезпечили величезний попит на знання іноземних мов, створили потужну мотиваційну базу для їх вивчення. Своєчасність даного дослідження обумовлена ще і тим, що останніми роками піднімається питання про застосування нових навчальних технологій у педагогічній діяльності вчителя іноземної мови в молодшій школі. Це не тільки нові навчальні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою навчання іноземним мовам є формування і розвиток комунікативної культури школярів, навчання практичному оволодінню іноземною мовою.
Саме тому нині необхідно приділяти серйозну увагу продуктивності та якості процесу навчання іноземним мовам.
Під продуктивністю навчального процесу ми розуміємо ступінь досягнення поставленої мети педагогічної діяльності з урахуванням оптимальності витрачених зусиль, засобів та часу.
Якість заняття визначається доцільним поєднанням репродуктивної та продуктивної діяльності, чітким плануванням етапів навчальної роботи, прогнозуванням результатів, завдяки чому оптимально розподіляється зміст, підтримується рівень активності учнів протягом усього заняття, забезпечується поєднання відтворюючої та творчої, колективної та індивідуальної роботи.
Актуальність теми дослідження зумовлена неослабним інтересом до проблеми підвищення продуктивності навчання, оскільки виникає потреба у створенні формату нового уроку, що відповідає новим вимогам суспільства та у створенні умов для формування критичного мислення, рефлексії, психології досягнень і навичок саморозвитку.
Проблема вибору методичного напряму та ефективного підходу при вивченні іноземних мов є актуальною і знайшла своє відображення як у працях вітчизняних вчених таких, як Т. Артемчук [1] та О. Коваленко [7]. Проте, не зважаючи на це, як показав проведений аналіз, постійна еволюція суспільного замовлення зумовлює необхідність подальшого дослідження теоретичних основ різноманітних підходів та специфіки їх реалізації у процесі навчання.
Таким чином, актуальність проблеми, недостатній рівень її наукової розробки зумовили вибір теми нашого дослідження - "Підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань з іноземної мови в початковій школі".
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати найбільш поширені засоби підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знаннь з іноземної мови в початковій школі, запропонувати методику проведення такого уроку.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження охарактеризувати засоби навчання іноземної мови та їх вплив на підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань.
2. Теоретично обґрунтувати необхідність використання навчальних засобів на уроках засвоєння нових знань з іноземної мови; визначити особливості використання засобів навчання на уроках іноземної мови.
3. Здійснити констатувальний етап педагогічного експерименту, визначивши критерії та показники навичок навчальної діяльності учнів шляхом використання навчальних засобів, запропонувати методику застосування навчальних засобів на уроках англійської мови.
Об'єкт дослідження - підвищення продуктивності уроку в структурі сучасної педагогіки
Предмет дослідження - засоби підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань з іноземної мови в початковій школі.
англійська мова засіб навчання
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження; аналіз і узагальнення матеріалу науково-практичних джерел, психолого-педагогічної літератури з проблеми використання засобів продуктивного навчання на уроках іноземної мови; педагогічний експеримент.
Розділ 1. Теоретичні основи продуктивності уроку засвоєння нових знань при навчанні англійської мови в початковій школі
1.1 Теоретичні аспекти продуктивного навчання англійської мови в початкових класах
Навчальний процес з іноземної мови у середній загальноосвітній школі поділяється на три ступені: початковий - 2-5 класи, середній - 6-9 класи та старший - 10-12 класи.
Виділення цих етапів пов'язане з необхідністю групового оволодіння іншомовною діяльністю. У свою чергу успішне навчання іноземної мови залежить від урахування психолого-педагогічних характеристик учнів, що зумовлює використання методично раціональних прийомів, форм та засобів навчання. Розглянемо особливості навчання на початковому ступені, а саме зміст та деякі питання організації процесу навчання.
За С. Ніколаєвою [11], на початковому ступені закладаються основи володіння іноземною мовою. Від рівня сформованості слуховимовних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також розвитку вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма, які визначені у програмі, залежить подальший успіх в оволодінні учнями іноземною мовою як засобом іншомовного спілкування.
На початковому ступені учні мають навчитись сприймати на слух усне вивчене, робити невеликі повідомлення, брати участь у бесіді.
Навчання читання зводиться на засвоєному в усному мовленні лексико-граматичному матеріалі. На цьому ж ступені ставиться завдання оволодіти технікою читання вголос, а також мовчки з повним розумінням змісту тексту. Стосовно письма учні повинні засвоїти графіку та орфографію іноземної мови, використовувати письмо як засіб фіксації іншомовного матеріалу та робити невеликі письмові повідомлення.
Обсяг навчального матеріалу має бути достатнім, щоб закласти основи водіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні. На цьому ступені учні оволодівають звуковою та графічною системами мови, найбільш поширеними граматичними явищами Враховуючи характер та обсяг роботи, яка необхідна для досягнення вимог програми, на іноземну мову на цьому ступені дається найбільша кількість годин у порівнянні з іншими ступенями.
На ефективність організації початкового періоду навчання впливає визначення провідних видів мовленнєвої діяльності.
Результати методичних досліджень, а також багаторічний досвід учителів свідчать про те, що домінуючим у навчанні на початковому ступені має бути усне мовлення. Саме навички та вміння усного мовлення мають позитивний вплив на розвиток умінь в усіх інших видах мовленнєвої діяльності.
Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 6-10 років Як відмічає О. Скрипченко [18], у молодшому віці починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом з тим діти зберігають у структурі мислення наочно-образні компоненти, характерні для молодших школярів. Поєднання наочно-образного мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до узагальнені, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою на початковому ступені.
Мислення тіснопов'язане з характером сприймання та відчуттями. Навчаючи іноземної мови як засобу спілкування, необхідно приділити велику увагу формуванню, поряд із зоровим, слухового сприймання, особливо на початку навчання коли створюється основа володіння іноземною мовою. У цей період учні здатні сприймати велику кількість матеріалу, засвоєння якого взагалі потребує чимало часу та зусиль. Необхідно також відмітити, що сприйняття мовлення ґрунтується не лише на сенсорних, але й на моторних компонентах. Це означає, що формування бази сприймання іноземної мови потребує функціонування мовленнєворухових подразників. Отже навчання сприймання іншомовного мовлення повинно бути тісно пов'язане з повторенням, відтворенням матеріалу, який необхідно засвоїти.
Для навчання іноземної мови важливим фактором є мовленнєва пам'ять. Мовленнєва пам'ять молодшого школяра пов'язана з процесами осмислення, систематизації, встановлення логічних зв'язків, тому для цілеспрямованої роботи пам'яті важливим фактором є осмисленість, розуміння діяльності, яка виконується.
Робота пам'яті базується на процесах запам'ятовування: довільного та мимовільного. Мимовільне запам'ятовування е генетично первинним порівняно з довільним і займає чимале місце у навчанні учнів. Як підкреслюють психологи, мимовільне запам'ятовування буде ефективнішим за умови змістовності, осмисленості діяльності, що виконується.В. Волошина [5] вважає, що структурі пам'яті дитини мимовільне запам'ятовування поєднується з довільним. Згідно з результатами психологічних досліджень учні початкового ступеня навчання можуть витримувати великі навантаження на механічну пам'ять, яка при цілеспрямованій діяльності може бути цілком продуктивною.
Успішність роботи пам'яті залежить від емоцій, отже у навчанні іноземної мови необхідно враховувати по треби учнів, їх інтереси, життєвий досвід, що підвищує їх емоційний тонус, стимулює до активної роботи. Підкреслимо, що позитивний емоційний стан учнів добре впливає на процеси засвоєння навчального матеріалу.
Важливим фактором у процесі навчання с увага учнів на уроці, від якої залежить результат навчальної діяльності. Як відомо, вихідним моментом у вивченні іноземної мови є мимовільна увага.
У процесі виховання та навчання розвивається довільна увага, передбачається застосування вольових зусиль для вирішення конкретних завдань та досягнення поставлених цілей. Мимовільна увага обумовлена інтересом до предмета, до певної діяльності. Це означає, що навчальна діяльність має бути для учнів цікавою та вмотивованою. Організація саме такої діяльності учнів на уроці дає можливість максимально використати потенціал мимовільної уваги, а також розвивати довільну увагу. Серед характеристик уваги психологи визначають її стійкість, вибірковість, обсяг. Суттєвою особливістю початкового періоду оволодіння ІМ те, що тут по особливому діє навчальна (пізнавальна) мотивація. На початковому ступені вступають в силу закони забування, які активно діють, коли учні вже вивчили значний матеріал і продовжує поступати новий. Все, що повторюється, - нове і воно не вступає в протиріччя зі старим.1 хоча сильний вплив на цьому ступені має рідна мова, проте ще мало проявляється міжмовна інтерференція.
При навчанні спілкування іноземною мовою необхідно враховувати досвід соціальної комунікації учнів, слабкий розвиток психологічних механізмів. Щодо рівня комунікативного розвитку учнів на рідній мові, то на цьому ступені має місце ускладнення усних та писемних висловлювань, збільшення їх обсягу. Підбір мовних засобів, способи формування та формулювання думки стають предметом усвідомлення учнів. Психологічні дослідження показують, що школярі цієї вікової групи схильні до самостійної творчої роботи, проте в переважній більшості випадків мовленнєва діяльність носить "наслідувальний", репродуктивний характер. Вказані характеристики початкового ступеня зумовлюють дію методичних факторів. Це, насамперед, можливість інтенсифікувати навчальний процес.
По-перше, тут діє, крім пізнавальної мотивації, власне комунікативна. Учень прагне заговорити, навчитися читати, писати на новій для нього мові.
По-друге, він добре переносить тренувальну роботу, охоче включається гру, а ігрові прийоми створюють резерви для збільшення обсягу матеріалу та Із ним.
За В. Сухомлинським [20] значний інтерес учнів цього ступеня викликає використання у навчанні літературних персонажів, зокрема казкових. Ігрові ситуативні вправи з участю таких персонажів оживляють урок, викликають в учнів бажання спілкуватися з ними. Важко переоцінити роль зорової та слухової наочності у даному ступені. Правильне та доцільне її використання значно активізує роботу учнів на уроці. Найбільш широко застосовуються малюнки, аплікації, (предмети, макети, діапозитиви, схеми, таблиці, роздавальний матеріал у вигляді фонограми різних типів. Аудіо-візуальні засоби навчання с також ефективними. Стимулюючим фактором активності є вдале застосування, поєднання різних прийомів роботи. Найпоширенішими для даного ступеня хорова, фронтальна та парна робота, використання віршів, пісень, інсценівок і таких прийомів навчання, які потребують рухової діяльності учнів.
1.2 Засоби продуктивного навчання
Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому методів навчання залежать і від матеріальних умов, тобто засобів навчання.
В науково-педагогічній літературі немає єдиного тлумачення поняття засобу навчання. Так.І. Подласий дає таке визначення: "Засоби навчання - це матеріальний або ідеальний об'єкт, який "вміщений" між учителем та учнем і використаний для засвоєння досвіду пізнавальної та практичної діяльності" [15, с.448]. М. Скаткін [17, с.31] розглядає засоби навчання як "знаряддя праці учителя та учнів". Ю. Бабанський [2, с.332] дає таке визначення: "Засобами навчання будемо називати всі об'єкти і процеси (матеріальні та матеріалізовані), які є джерелом навчальної інформації та інструментами (власне засобами) для засвоєння змісту навчального матеріалу, розвитку і виховання учнів". В цьому визначенні по суті містяться ознаки, за якими той чи інший об'єкт може бути віднесений до засобів навчання: "Засобом навчання виступає все те, що є по-перше, джерелом навчальної інформації, по-друге, засобом-інструментом, що допомагає учням засвоїти навчальний матеріал, а також інтенсифікувати працю учня та учителя".
Різноманітні тлумачення поняття засобу навчання і різноманіття об'єктів, що підпадають під це поняття, породжують природно і безліч типологій дидактичних засобів. В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. У класифікації польського дидакта В. Оконя [12] засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня.
Прості засоби. 1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под. 2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под.
Складні засоби. 1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо. 3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео. 4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.
Якщо необхідно здійснити перетворення якогось реального обґєкта вивчення, то дуже часто вчитель задовольняється візуальною інформацією. Якщо обґєкт вивчення безпосередньо не наявний, то доводиться описувати його відповідними поняттями і категоріями. Отже, засоби навчання дають можливість описати обґєкт вивчення або одержати його замінник (модель), виділити предмет вивчення і предґявити його для засвоєння. Такими засобами є підручник, слово вчителя, наочні засоби, технічні засоби навчання, компґютер, роздатковий матеріал.
1.2.1 Словесні засоби навчання
Підручник - це особлива дидактична система, яка не тільки розкриває зміст навчання, а й є специфічною моделлю процесу навчання. Це означає, що підручник має двоєдину суть. З одного боку, для переважної більшості учнів він є джерелом знань, носієм змісту навчання, з іншого, він є засобом навчання, який володіє матеріальною формою, повґязаною зі змістом навчання, з процесом засвоєння цього змісту. Д. Зуев [6] трактує підручник, як інформаційну модель навчання, як своєрідний сценарій навчального процесу, який відображає теорію і методику процесу навчання.
Підручник - це ядро системи засобів навчання, тому існує ціла теоретична система розроблення підручників. Це теорія підручника, яка спирається на вікову психологію, на досягнення психологічної науки, особливо на психологію сприймання. Нині гостро стоїть питання не просто підручника, а цілого навчального комплексу, до якого, крім підручника, входять ті засоби навчання, що доповнюють підручник: посібники, дидактичні матеріали, словники, довідники, хрестоматії та ін. У побудові змісту підручника використовують ідею "ядра" й лонки" підручника. "Ядро" - це той матеріал, який є стабільним, незмінним і покликаний служити школі до 10 років. Друга частина, за потреби, може змінюватися, оновлюватися з часом.
Автор підручника під час його розроблення думає не тільки про те, щоб навчальний матеріал відповідав сучасному рівню і логіці цієї науки, а й про те, в яких навчальних ситуаціях, в яких формах навчальної роботи він буде реалізований у процесі навчання. Тому розкриття суті навчального матеріалу розпочинається з опису педагогічної дійсності, далі йде перехід до опису навчання на рівні явища, потім - на рівні сутності явища.
Глибоке знання фактології і суті самої науки є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб той чи інший автор або колектив авторів створили якісний підручник. Другою умовою є глибоке знання закономірностей процесу навчання, ґрунтовні знання з вікової та педагогічної психології. Третьою умовою є дидактичні основи засвоєння навчального матеріалу. Сукупність цих трьох умов і становить необхідну базу для створення якісного підручника. Усе це дає підставу стверджувати, що створення підручника - це прерогатива добре підготованого колективу різних фахівців високої кваліфікації: представника фундаментальної науки, методиста, психолога, дидакта, учителя-практика.
Навчальні видання для учнів можна поділити на підручник, навчальний посібник, практикум.
Підручник - це навчальне видання у вигляді книжки, яке вміщує систематичний виклад певної навчальної дисципліни, що відповідає навчальній програмі і затверджене офіційною інстанцією.
Навчальний посібник - це навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке частково доповнює підручник. Для посібника характерне нерівномірне охоплення навчальної програми.
Практикум - навчальне видання у вигляді книжки або брошури, яке містить практичний чи емпіричний матеріал, що сприяє засвоєнню і закріпленню курсу.
Основні вимоги до підручника:
підручник повинен розкривати предмет науки, даючи опис, пояснення, передбачення і прогнозування явищ, фактів, процесів, обґєктів;
розкриття сутності предмета вивчення, рух від явища до сутності є фундаментальним законом у розкритті предмета вивчення.
Підручник - це "проект" процесу навчання.
Слово вчителя, поряд з підручником, є тим засобом навчання, який крім інформаційної і комунікативної функції виконує організаційну Вона полягає в тому, що за допомогою слова учитель спрямовує увагу учнів, організовує їх мислення, сприяє формуванню уявлень, переконань, розвиває емоції і почуття. Слово учителя можна поставити в один ряд із підручником за системотвірним значенням системи засобів навчання. В єдності з іншими воно є незмінним засобом не тільки навчання, а й виховання і розвитку.
1.2.2 Засоби наочності
У процесі шкільного навчання образне мислення є домінуючим, а наочність - один з найважливіших дидактичних принципів. Близько 90 відсотків усієї інформації, яка сприймається людиною, надходить до неї через зоровий канал сприймання, який має у 100 разів більшу пропускну здатність, ніж слуховий. У звґязку з цим використання у навчанні засобів наочності є винятково важливим. Вони, крім того, що дають величезну інформацію про обґєкти вивчення, сприяють цілісному сприйманню цього обґєкта, збуджують емоції і викликають інтерес учнів.
Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на три види, підкреслює М. Ярмаченко [21]: натуральні, зображувальні та знаково-символічні. До натуральних належать природні реальні предмети, явища, процеси, факти. Рослини, тварини, географічні обґєкти, різноманітні фізичні, хімічні явища - усі вони є засобами, якщо тільки використовуються у навчальному процесі.
Другий вид засобів навчання - зображувальні. До них належать картини, копії. Їхня інформативна насиченість дещо менша, ніж натуральних обґєктів. Але ці засоби навчання мають дуже важливу і для навчання особливість: у них може бути виділено, підкреслено той аспект сприйняття, який має найбільше значення для навчання. Факти є засобом концентрації уваги щодо того чи іншого боку обґєкта вивчення.
Третій вид засобів наочності - знаково-символічні. Знакова форма цих засобів (графіки, діаграми, схеми) більшою мірою, ніж будь-які інші, дає змогу виокремити суть предмета вивчення, тобто сприяє розвитку мислення й уяви.
Модель - особливий вид засобів наочності. За своїм функціональним призначенням вона є ближчою до зображувальних, але ще більше може акцентувати увагу учнів на конкретному аспекті обґєкта вивчення.
Використання різних засобів наочності так, щоб один вид доповнював інший та поєднувався зі словом учителя і підручником, дає дуже високий ефект засвоєння навчального матеріалу.
1.2.3 Технічні засоби навчання
Протягом всієї історії людського суспільства людина винаходила і створював машини, техніку, яка давала б можливість домагатися кращих результатів з меншою витратою сил та енергії. Розвиток техніки внесло свої зміни у всі аспекти життя людини, в тому числі і в процесі навчання.
У галузі викладання іноземних мов використання технічних засобів навчання (ТЗН) і контролю відноситься до числа найбільш актуальних проблем. Поява навчальної техніки, можливість використання її для вивчення іноземної мови змінили процес навчання і корінним чином вплинули на методику викладання. До традиційних, добре відомим засобам навчання все ширше залучаються нові засоби зорової і слухової наочності, такі як магнітофон, відеомагнітофон, навчальне кіно і телебачення. Зараз у розпорядженні викладачів іноземної мови знаходиться цілий арсенал ТЗН - складна технічна система, управління якої вимагає спеціальної підготовки.
З цього виходить, що технічні засоби навчання - це сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення і обробки інформації з метою його оптимізації. ТЗН поєднують два поняття: технічні пристрої (апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїв відтворюються.
Основну трудність при оволодінні іноземною мовою, становить вироблення навичок і вмінь аудіювання та говоріння. Неоціненну допомогу в цьому надають технічні засоби навчання.
Під час самостійної роботи учнів ТЗН допомагають закріпити і автоматизувати мовні навички та вміння, отримані на заняттях. Метод, за яким ведеться навчання, зумовлює використання ТЗН, а також принципи створення посібників з використанням ТЗН. Включення ТЗН не має порушувати цілісність навчальної програми.
В англомовних джерелах ТСО називають аудіовізуальними засобами які діляться на жорсткі (hardware) і м'які (software). До жорстких відносяться магнітофони, проектори, телевізори, комп'ютери, до м'яких - носії інформації: грамплатівки, магнітна стрічка, магнітні та оптичні диски, слайди, кінофільми.
Впорядкувати технічні засоби навчання складно в силу різноманітності їх влаштування, функціональних можливостей, способів пред'явлення інформації.
М. Коджаспірова та К. Петров [8] виділяють наступні функції технічних засобів навчання. Вони взаємодоповнюють, взаємообумовлені, і виділення їх досить умовно. Не всі функції можуть бути притаманні тому чи іншому ТЗН у повному обсязі.
Перша з функцій ТЗН - комунікативна, функція передачі інформації. Друга - управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань та організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв'язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації та корекцію цих процесів. Третя - кумулятивна, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування та створення фоно- та відеотек, накопичення, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Четверта - науково-дослідна функція, пов'язана з перетворенням отриманої за допомогою ТЗН інформації учням з дослідницькою метою і пошуком варіантів використання технічних засобів навчання і виховання педагогом, моделюванням змісту і форм подачі інформації.
Технічні засоби навчання також класифікуються за характером пред'явлення (екранні, звукові і екранно-звукові засоби та апаратура); за функціональним призначенням (комбіновані засоби - комп'ютери, мультимедійна апаратура, аудиторні технічні комплекси і група допоміжних технічних засобів навчання). Екранні технічні засоби включають проекційну апаратуру; кодоскоп, діапроектор, діаскоп. З їхньою допомогою на екрані можливо проектувати різні записи, картинки, діапозитиви і діафільми.
Найбільш надійним звуковим засобом, що добре зарекомендували себе протягом багатьох десятків років, служить магнітофон або магнітофонний запис навчального матеріалу на іноземній мові. Магнітофонні записи призначаються зазвичай для початкового етапу навчання. Вони випускаються до шкільних підручників, граматичним та розмовною курсів. Є записи віршів, казок, п'єс і пісень іноземною мовою.
Жоден з видів навчального обладнання, взятий окремо, не може повністю забезпечити успіх навчання, і тільки правильне поєднання їх, що відповідає особливостям досліджуваного питання й пізнавальної діяльності учнів, дає можливість досягти оптимальних результатів.
Основними засобами навчання для вчителя за Г. Роговою [16], є програма з іноземних мов і книга для вчителя; для учнів - підручник, книга для читання, граматичний довідник, словники; для вчителя та для учнів (перший організовує, другі виконують) по етапах навчання - комплекти картинок, аплікації, діафільми, діапозитиви, кінофрагменти, кінокольцовкі, грамзапису, лінгафонний практикум (початковий і середній етапи); звукозапису, кінофільми, таблиці та інші (старший етап).
Існують і інші ТСО. М.В. Ляховицкий [9] за критерієм "канал надходження інформації" - слуховий, зоровий, зоровий та слуховий одночасно - розділив всі ТЗН на три групи:
1) фонограми (запис на грамплатівці або магнітній стрічці),
2) відеограми (у формі слайдів, діафільмів, неозвучених кінофільмів, кодопозитивів),
3) відеофонограми, (у формі озвученого кінофільму, відеозапису чи з'єднання згаданих форм фонограми з відеограм.
Перспектива використання технічних засобів, спеціально призначених для навчання іноземних мов, відкрила великі можливості для створення нових комплексів навчальних посібників, лабораторних робіт і т.д. Висока ефективність застосування технічних засобів у навчанні іноземним мовам незаперечно доведено практикою викладання іноземних мов в нашій країні.
1.3 Характеристика уроку засвоєння нових знань
Основною метою такого уроку є свідоме оволодіння учнями системою наукових понять, законів чи іншими формами знань, способами виконання дій. Основними критеріями засвоєння знань є сформованість світогляду, уміння формулювати різні визначення, пояснювати їх, наводити приклади, переказувати матеріал своїми словами, застосовувати знання на практиці (за зразком чи у змінених умовах).
Макроструктуру уроку засвоєння нових знань, за В. Онищуком [13], ми визначаємо за ознакою поступового розгортання учбово-пізнавальних завдань, що являють собою окремі ланки на шляху до досягнення основної дидактичної мети. Виходячи з цього, урок даного типу включає в себе наступні макроструктурні елементи:
1) Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів. Першопочаткове сприйняття учнями нового учбового матеріалу, повинно спиратись на наявні у їхній пам`яті уявлення, на їхній чуттєвий досвід або знання, якими вони оволоділи в процесі вивчення на попередніх уроках. Уявлення учнів можуть бути чуттєвою опорою при засвоєнні ними опорних понять. Проте для того, щоб ця опора була достатньо надійною, чуттєвий досвід перед вивченням нової теми необхідно актуалізувати (оживити) в пам`яті учнів. Якщо нові поняття не мають конкретної опори на відповідне їм сприйняття і уявлення, слова, які вживає вчитель, проходять повз свідомість учнів, не залишаючи там ніякого сліду.
2) Мотивація учбової діяльності школярів. До способів мотивації слід віднести: інтерес до уроку; повідомлення учням про теоретичну значущість матеріалу, який вивчається; ситуація задоволеності школярів їхніми успіхами в навчанні; постановка далекої і близької перспективи в навчанні і фіксація досягнень.
3) Повідомлення учням теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку вчитель визначає виходячи із програми для відповідного класу. Сучасна методика вимагає постановки перед учнями мети і завдань уроку, що є необхідним для підвищення організаційної чіткості і цілеспрямованості пізнавальної діяльності школярів.
4) Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу. Сприйняття учбового матеріалу, як дидактичний процес, може бути чуттєвим (безпосереднім) і раціональним (опосередкованим). Ефективне сприйняття неможливе без активізації мислення учнів, а останнє найкраще досягти постановкою проблемної ситуації.
5) Осмислення учнями знань. Психологи і дидакти не раз підкреслювали, що в процесі навчання учні в першу чергу сприймають насамперед явище. Тобто зовнішнє. Це перший етап осмислення нового матеріалу. На другому етапі необхідно на основі аналізу зовнішнього прояву сутності розкрити внутрішні механізми даного явища, внутрішні об`єктивні і суб`єктивні зв`язки і відносини в предметах і явищах і між ними. Цей процес - другий вищий етап розуміння учбового матеріалу, умовно названий процесом осмислення учнями знань.
Осмислення наукового поняття найчастіше полягає у визначенні загальних і сутнісних ознак явища. Так, вивчаючи історію, важливо осмислювати не тільки причинно-наслідкові, хронологічні і просторові зв`язки певних подій, але й закономірності, на підставі яких здійснюється неминучий хід у розвитку суспільства.
6) Узагальнення і систематизація знань. Під узагальненням розуміють виділення якихось властивостей певного класу предметів, перехід від окремого до спільного, від менш загального до більш загального.
Узагальнення тісно пов`язано із систематизацією, яка полягає в розподілі предметів і явищ по групам і підгрупам в залежності від того, чим вони схожі і чим відрізняються. Узагальнення і систематизація як етап уроку повинні привести до визначення послідовності і субпідрядності вивчених на уроці і засвоєних раніше родинних понять на підставі встановлених між ними сутнісних зв`язків і відносин, визначити місце поняття, яке вивчається в системі відповідних знань.
7) Підведення підсумків уроку. Підводячи підсумки уроку вчитель повідомляє, що нового дізнались учні, якими знаннями оволоділи, оцінює роботу учнів.
8) Домашнє завдання. Домашнє завдання не обов`язково складає завершальну частину уроку. Воно може повідомлятися на початку або всередині уроку, у відповідності з логікою учбового процесу. Сутність домашнього завдання необхідно учням пояснити.
Отже, у ході нами було з'ясовано, що вчителю, який працює в сучасній школі, необхідно не тільки знати номенклатуру наявних засобів та їх дидактичне призначення, але й ефективно використовувати кожний із засобів. Бо лише повноцінно використовуючи не тільки основні, але і допоміжні засоби навчання можна досягти поставлених цілей навчання іноземної мови.
Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу засобів навчання на підвищення рівня знань з англійської мови молодших школярів на уроці засвоєння нових знань
2.1 Константувальний етап педагогічного експерименту
Теоретичне вивчення проблеми визначило необхідність проведення аналізу даного питання в реальному навчальному процесі.
Перевірка впливу засобів навчання на продуктивність уроку засвоєння нових знань з іноземної мови в молодшій школі проходила у гімназії №17 міста Харкова у 4-х класах. У педагогічному експерименті взяло участь 20 школярів.
Мета проведення констатувального експерименту - визначити критерії сформованості знань молодших школярів вплив навчальних засобів на підвищення продуктивності уроку засвоєння нових знань.
Для визначення рівня сформованості навичок іншомовного мовлення нами розроблено тест (див. дод. А), який містить завдання з вибірковою (кількісний показник) та конструйованою (якісний) відповіддю. Загальний рівень складності тесту достатній, оскільки учні вже майже вивчили тему "Places to Visit". Отже, відповідно до рівня володіння навичками іншомовного мовлення були розроблені тести, але враховувались усі важливі критерії для перевірки якості знань учнів:
сформованість навичок аудіювання та читання - обсяг тексту, рівень складності, лексична та гранична наповнюваність, тематика текстів
сформованість навичок говоріння - обсяг висловлювань монологу та кількість реплік у діалогічному та монологічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння;
сформованість навичок письма - обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма.
За критерієм сформованості навичок аудіювання та читання оцінювались завдання 1-4 з вибірковою відповіддю. За кожну правильну відповідь - 2 бали. Максимально можна отримати 16 балів.
Критерії сформованості навичок говоріння були враховані у завданні 5 з конструйованою відповіддю. Оскільки це усна відкрита відповідь, таке завдання дає можливість визначити якість знань учнів більш повніше за критерієм сформованості навичок говоріння. Отже, завдання оцінюється відповідно до цього критерію таким чином:
здатність здійснювати діалогічне спілкування з однолітками та дорослими у межах сфер, тематики і ситуацій спілкування, визначених програмою;
робити зв'язні висловлювання відповідно до сфер, тематики і ситуацій спілкування, використовуючи основні комунікативні типи мовлення (опис, повідомлення, характеристику);
Отже, якщо відповідь прозвучала відповідно до сфер, тематики і ситуацій спілкування, був достатній обсяг висловлювань монологу та кількість реплік у діалогічному мовленні, у говорінні була присутня лексична і граматична наповнюваність, то максимальний бал становить - 5. За правильне виконання завдання 5 максимальна оцінка - 10 балів.
Критерії сформованості навичок письма були враховані у завданні 6 з конструйованою відповіддю. Оскільки це письмова відкрита відповідь, таке завдання дає можливість визначити якість знань учнів більш повніше за критерієм сформованості навичок письма. А отже, завдання оцінюється відповідно до цього критерію таким чином:
здатність написати особистого листа зарубіжному однолітку, вітальну листівку, висловити власну думку у письмовому вигляді у відповідності з орфографічними, стилістичними та семантичними нормами мови, що вивчається; робити необхідні виписки з тексту;
Отже, якщо відповідь написана правильно семантично, стилістично та орфографічно максимальний бал - 5. За правильне виконання завдання 5 максимальна оцінка - 10 балів.
Загальна максимальна кількість балів за виконання тесту 36 балів.
Відповідно до того, яку кількість балів набирає учень визначається рівень якості знань лексичних одиниць з теми "Places to Visit".
За ступенем оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній та високий.
Перший рівень - початковий (П). Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній (С). Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній (Д). Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, вміє самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий (В). Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Отже, згідно із загальною оцінкою, ми визначили розробили систему визначення рівня навчальних досягнень учнів:
0 - 11 - початковий рівень;
12 - 22 - середній рівень;
23 - 31 - достатній рівень;
34 - 36 - високий рівень знань.
При обробці тесту було підраховано кількість правильних відповідей відповідно до кожного критерію у 4-А класі (таблиця 1.1) та у 4-Б класі (таблиця 1.2).
Таблиця 2.1.
Якість та рівень навичок АГПЧ за темою "Places to Visit" учнів 4-А класу
|
Список учнів |
Якість знань |
Загальна оцінка |
Рівень знань |
|||
|
Навички ауд. та чит. |
Навички говоріня |
Навички письма |
||||
|
1. Авдєєв Євген |
12 |
2 |
5 |
19 |
(С) |
|
|
2. Годунова Наталія |
15 |
10 |
10 |
35 |
(В) |
|
|
3. Демченко Андрій |
9 |
0 |
0 |
9 |
(П) |
|
|
4. Іващенко Дмитро |
15 |
5 |
6 |
26 |
(Д) |
|
|
5. Михайлова Марія |
13 |
8 |
8 |
29 |
(Д) |
|
|
6. Носій Дмитро |
15 |
10 |
9 |
34 |
(В) |
|
|
7. Рамзасов Нікіта |
13 |
5 |
7 |
25 |
(Д) |
|
|
8. Стрілець Яна |
14 |
7 |
8 |
29 |
(Д) |
|
|
9. Струк Андрій |
14 |
3 |
6 |
23 |
(Д) |
|
|
10. Явенко Тетяна |
10 |
5 |
0 |
15 |
(С) |
Таблиця 2.2.
Якість та рівень навичок АГПЧ за темою "Places to Visit" учнів 4-Б класу
|
Список учнів |
Якість знань |
Загальна оцінка |
Рівень знань |
|||
|
Навички ауд. та чит. |
Навички говоріня |
Навички письма |
||||
|
1. Білозір Нікіта |
13 |
10 |
4 |
27 |
(Д) |
|
|
2. Володько Сергій |
15 |
10 |
5 |
30 |
(Д) |
|
|
3. Короткова Ольга |
12 |
5 |
5 |
22 |
(С) |
|
|
4. Лимарь Антон |
14 |
5 |
0 |
19 |
(С) |
|
|
5. Мосайчук Артем |
11 |
0 |
0 |
11 |
(П) |
|
|
6. Мкртчан Маріам |
7 |
3 |
0 |
10 |
(П) |
|
|
7. Остапенко Сергій |
13 |
6 |
7 |
26 |
(Д) |
|
|
8. Положай Олеся |
9 |
5 |
5 |
19 |
(С) |
|
|
9. Усатенко Денис |
12 |
9 |
8 |
29 |
(Д) |
|
|
10. Яремчук Дмитро |
14 |
9 |
8 |
21 |
(С) |
Отже, у якості контрольної групи було обрано 4-А (10 учнів) клас, у якості експериментальної групи - 4-Б клас (10 учнів).
У контрольній групі учні показали такі результати: високий рівень знань - 2 учні (20%), достатній - 5 (50%), середній - 2 (20%), початковий - 1 (10%). Простежується, що більшість учнів мають достатній рівень знань, та лише незначна частина школярів знаходиться на середньому та низькому рівнях (рис.2.1). На наступній діаграмі можемо схематично побачити рівень знань у експериментальній групі: на високому рівні ніхто не виконав завдання (0%), на достатньому - 5 учнів (50%), на середньому - 3 (30%), на низькому - 2 (20%) (рис.2.2).
4-А клас (контрольна група) 4-Б клас (експериментальна група)
Рис.2.1 Рівні знань учнів четвертих класів
Рис.2.2 Порівняльний аналіз результатів засвоєння англомовних знань учнями 4-А та 4-Б класів
Після проведення аналізу результатів знань учнів можемо спостерігати, що експериментальна група показала невисокі результати: більшість учнів виконали тести на середньому рівні, а високого рівня знань не показав жоден учень. Також, можемо констатувати, що показник достатнього рівня цієї групи менший ніж, у контрольної групи на 10%. На високому рівні жоден з учнів не знає матеріал з теми, яка вивчалась. А учнів, які написали роботу на середньому та початковому рівнях на 50% більше ніж таких учнів у контрольній групі.
Видно, що експериментальна група потребує проведення додаткових уроків з використанням, наприклад, технічних засобів навчання. Основну трудність при оволодінні іноземною мовою, становить вироблення навичок і вмінь аудіювання та говоріння. Неоціненну допомогу в цьому надають саме технічні засоби навчання. Якщо враховувати всі привила, які були проаналізовані у нашому дослідженні вплив технічних засобів буде тільки позитивним. Для покращення результатів учнів для підвищення рівня їх знань було проведено кілька уроків, під час яких було використано технічні засоби навчання. Один з уроків наведено у додатку Б. На цьому уроці були використані інтерактивна дошка при виконанні вправ на зіставлення, аудіоматеріали - під час прослуховування діалогу та тренуванні фонетичних вмінь, анімаційна презентація у якій пояснювалася граматичні аспекти, відеоматеріали - для тренування аудіо-сприйняття учнів та вивчення різних культурних і соціокультурних явищ країни, мова якої вивчається.
Спостерігаючи, під час цих уроків, можемо сказати що навчання з використанням технічних навчальних засобів програм дозволяє більш повно реалізувати цілий комплекс методичних, дидактичних, педагогічних і психологічних принципів, одночасно стимулюють в учня відразу кілька каналів сприйняття, краще підтримують його увагу робить процес пізнання більш цікавим і творчим. Таким чином, можна сказати, що використання технічних засобів навчання є ефективним для покращення продуктивності уроку засвоєння нових знань учнів.
2.2 Методика застосування засобів навчання на підвищення рівня знань з англійської мови молодших школярів на уроці засвоєння нових знань
2.2.1 Використання відеоматеріалу як засобу зорової наочності
Використання відеоматеріалу сприяє вдосконаленню навичок аудіювання і говоріння, так як зорова опора звучного з екрану іншомовного звукового ряду допомагає більш повному і точному розумінню його сенсу.
Застосування відео на уроках на початковому етапі приємно різноманітить заняття, вносить в нього елемент справжнього життя, нехай навіть на екрані, а також поволі привчає працювати з відеоматеріалами, а не просто дивитися на екран. Треба мати на увазі, що телевізійний екран настільки управляє увагою глядача - дитину, що багато методистів справедливо розглядають відеоматеріали, як підсилювач людської уваги. Відомо, що краще засвоюється той навчальний матеріал, який робить на учнів емоційний вплив, і міцніше ті знання, які не тільки засвоєні, а й пережиті.
Запозичення з телепередач персонажів: ведучих, героїв кінофільмів, мультиків, казок володіє широкими можливостями у формуванні кумирів, зразків для наслідування. Цей процес, який здійснюється спонтанно, часто неусвідомлено може бути поставлений на службу іншомовної навчально-мовленнєвої діяльності.
Як показало опитування М. Вайсбурда та Л. Пустосмєхової [3], діти дошкільного та молодшого шкільного віку дають явну перевагу мультиків, але коли дитина дивиться телепрограму, він може не звернути уваги на якусь деталь, відволіктися, щось упустити. Дитина зосереджена, зацікавлена в тому, щоб найбільш точно запам'ятати слова і висловлювання героїв.
Практика показує, що особливо ефективними на початковому етапі навчання іноземної мови є відеомультіплікаціі. Їх використання дозволяє розвивати мовну активність школярів, а також підвищити мовну активність навчання. Мультиплікація дає можливість легко проникнути в суть реальних речей і явищ і в простій наочній формі донести інформацію до учнів. Методично важливо і те, що інтерес до мультфільмів не слабшає при багаторазових переглядах. Це допомагає підтримувати увагу до неодноразово пред'явленим навчального матеріалу і забезпечує ефективність сприйняття.
Ефективність використання відеофільмів залежить від раціональної організації занять. Можна запропонувати різні варіанти використання відеоматеріалів на початковому етапі навчання.
Приклад: Біографії (20 хвилин)
Вчитель вибирає уривок на 5-10 хвилин, в якому персонажі спілкуються між собою. Уривок повинен дати відповіді або стимулювати припущення з приводу того, хто ці персонажі, звідки вони і інше. У тому випадку, якщо учні вже добре розуміють усну мову, можна показати їм більш довгий уривок або цілий мультфільм.
На дошці вчитель записує питання:
What is the character's full name?
Where was he / she born?
When was he / she born?
What was his / her family like?
Пояснюється, про що буде уривок, і учні обирають одного з персонажів. Після перегляду учням треба написати його коротку біографію, почавши з відповідей на питання, написані на дошці. Потім учні дивляться уривок. Необхідно дати час для написання біографії. Після цього учні в групах обговорюють по черзі "свої" біографії, дивляться уривок ще раз, щоб виявити, що підтверджує або спростовує припущення, зроблені ними самими.
Отже, безперечними перевагами мультиплікаційних відеофільмів є їх автентичність, інформативна насиченість, концентрація мовних засобів, емоційний вплив на учнів тощо.
2.2.2 Використання аудіоматеріалу як засобу слухової наочності
За Є. Солововою [19], слухова наочність ілюструє емоційну виразність написаного, відіграє значну роль у формуванні певного образу, його розуміння. Вона допомагає створити смисловий наголос і корегує вимову, ритміко - інтонаційне оформлення окремих слів та словосполучень. До засобів слухової наочності належить: фонограми, аудіо записи.
З точки зору комунікативно-когнітивного підходу пісенний матеріал, будучи зразком музичної інокультури і виступаючи в якості одного з елементів національно-культурного компонента змісту навчання іноземної мови за З. Никитенко [10], є засобом задоволення пізнавально-комунікативних потреб та інтересів учнів.
Пісня на уроках іноземної мови дає поштовх дитячій творчості. У пісню можна перетворити все, навіть звичайне вітання і питання про самопочуття. Це переконливо довела своїм "Jazz Chant" американський методист, викладач англійської мови Керол Грехем [22].
Однак перевагу слід віддати автентичного мовного пісенного матеріалу. При сприйнятті пісні завдяки наявності вербального тексту, який сотворив носіями мови, інформація витягується з "природних форм мови і не привноситься ззовні штучним по відношенню до мови шляхом" [6; с.55].
Однією з умов успішного використання пісенного матеріалу є його відбір і типологізація. Пісенний матеріал як один з елементів національно-культурного компонента повинен відображати країнознавчу специфіку і володіти культурологічної цінністю. Тому виділені З. Никитенко та О. Осіяновою [14] критерії можуть виявитися прийнятними при відборі пісень англійською мовою.
Лексико-граматичний матеріал пісень доцільно вводити з деяким випередженням програми з тією метою, щоб при введенні нового матеріалу учні легко впізнавали його. Це суттєво полегшить вступ, закріплення та використання лексико-граматичного матеріалу пісень у відповідних мовленнєвих ситуаціях.
Методика використання кожної пісні передбачає попереднє введення, активізацію і закріплення лексико-граматичного матеріалу використовуються пісень.
Пісні можуть успішно застосовуватися і при відпрацюванні так званих важких фонетичних сполучень (наприклад: [s], [z] + [ou] а також при роботі над ритмом. Особливо виділимо використання на уроках пісень, присвячених якомусь конкретному звуку, в даному випадку - голосному.
Наведемо тут пісні, присвячені монофтонгу [?:], а також дифтонгу [еі].
Приклад:
Голосний [?:] - "дитячий", "милий", "жовтого кольору, як курча". Пісня, присвячена цього звуку, співається (у запису) від імені маленької дівчинки, її звук "гарненький", "кругленький, як сонечко".
I am Paula, I'm already four.
I am Mrs Porter's daughter. I am Paula,
I am Paula, I love Walter Crawl.
And I'm never naughty. But, oh Lord!
I am Paula, He says I am small.
I am Paula.
Ж. Веренінова [4] пропонує пісню, в яких відпрацьовується Дифтонг [ei]. Цей дифтонг описується як "життєрадісний", "приємний", "витончений"; при проголошенні цього звуку згадується легкий подих морського вітерцю. Колір дифтонга світло-блакитний. Пісеньку, присвячену дифтонг [ei], співають діти. Вони щиро радіють гарній погоді і можливості подовше пограти на свіжому повітрі.
Rainy day. "Oh, it's great to play all day!"
Rainy day is not today, And we say,
And we say, "Oh, it's great to play all day!"
2.2.3 Використання зорової наочності
Зорова наочність використовується як зразок, на який учні опираються при співставленні слова і його схематичного значення. Дуже часто зорова наочність стає єдиним засобом, який може допомогти учневі зрозуміти ту чи іншу лексичну одиницю. Зорова наочність використовується як зразок, на який учні опираються при співставленні слова і його схематичного значення. Дуже часто зорова наочність стає єдиним засобом, який може допомогти учневі зрозуміти ту чи іншу лексичну одиницю.
Засобами зорової наочності є: малюнки, фотографії, слайди, роздатковий матеріал, репродукції портретів, стенди, таблиці, схеми, колажі, відеофільми, електронні дошки, та інші мультимедійні засоби.
Використовуючи малюнки як роздавальний матеріал, вчитель може проводити різноманітні тренувальні вправи на розвиток мовлення, на перевірку діалогічного і монологічного мовлення та висловлювання учнів. Для цього до кожного малюнку він дає відповідне завдання. Отримавши завдання, учні виконують їх індивідуально або по парах. Потім на уроці вчитель перевіряє роботу однієї-двох пар (одного-двох учнів).
На початковому етапі навчання завдання можуть включати однотипні прості запитання до всіх малюнків, що вимагають однакових або аналогічних відповідей. Прикладами завдань iз застосуванням засобiв зорової наочностi на уроках англiйської мови у молодшій та середній школi можуть бути такі:
Приклад:
Вчитель показує малюнок, використовуючи однотипні прості запитання до всіх малюнків, що вимагають однакових або аналогічних відповідей
Is this book nice?
Is this a book?
Is it small or small?
What's written on this book?
What kind of book on your opinion is this?
Далі під час виконання вправ на закріплення лексики та мовних структур учні можуть обмінюватися між собою роздавальним матеріалом і виконувати завдання за двома-трьома різними за змістом інструкціями.
Навчання з використанням опорних схем також проходить успішно в молодшому віці. Опорні схеми допомагають диференціювати процес навчання у 4-му класі. Наприклад, нижченаведена схема 3 використовується для інсценізації діалогу "Знайомство". Вона може слугувати для розвитку умінь як діалогічного мовлення, так і монологічного.
Подобные документы
Психолого-педагогічні характеристики учнів 1-4 класів. Особливості навчання фонетики, лексики та граматики англійської мови в початковій школі. Огляд основних методів та засобів формування мовних знань і навичок на уроках іноземної мови у молодших класах.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 19.01.2013Комунікативно-орієнтоване навчання та його принципи. Психологічні основи навчання іноземних мов. Визначення показників первісного рівня якості знань на уроках англійської мови. Експериментальна перевірка впливу засобів формування комунікативних умінь.
курсовая работа [338,8 K], добавлен 18.12.2014Особливості викладання англійської мови у початковій школі. Характеристика та аналіз індивідуальних фізіологічних та психологічних особливостей молодших школярів, шляхи формування внутрішньої мотивації у вивченні іноземної мови; технологія навчання.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 12.03.2012Особливості та умови використання інтерактивних методів навчання на уроках з англійської мови, основні прийоми та методики, оцінка їх практичної ефективності. Характер впливу роботи з інтерактивними методами на рівень знань учнів, розробка уроку.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 03.01.2011Формування пізнавальної активності учнів під час етапу актуалізації опорних знань в умовах уроку іноземної мови. Групові форми роботи як потреба самовираження учнів на початку уроку. Ефективність ігрової діяльності на етапі засвоєння нового матеріалу.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 16.11.2015Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності молодших школярів. Визначення первісного рівня якості знань на уроках англійської мови. Експериментальна перевірка впливу дидактичної гри на виховання самостійності учнів.
курсовая работа [429,9 K], добавлен 25.02.2012Визначення і розкриття сутності поняття знань, умінь і навичок. Характеристика рівнів засвоєння навчальної інформації (по В.П. Беспалько). Методи навчання та їх види. Роль і функції перевірки знань, умінь і навичок учнів з математики у початкових класах.
курсовая работа [431,5 K], добавлен 03.03.2016Труднощі навчання іноземної мови в молодшій школі. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Психолого-педагогічне обґрунтування доцільності використання ігор на уроках іноземної мови, порядок розробки технології, оцінка її ефективності.
курсовая работа [43,5 K], добавлен 10.04.2010Особливості навчання лексичного матеріалу на уроках іноземної мови. Зміст лексичної компетенції та комплекс вправ для її формування. Лексична складова соціолінгвістичної компетенції. Типи наочності для контролю лексичних знань на уроках англійської мови.
курсовая работа [142,3 K], добавлен 10.11.2010Загальні вимоги до тестів, їх властивості та структуризація. Принципи відбору змісту тестового матеріалу. Методика та принципи складання тестів. Використання автоматизованого контролю знань на уроках англійської мови. Суттєвість оцінки складності тестів.
курсовая работа [114,3 K], добавлен 13.04.2012
