Прикладні аспекти соціально-педагогічної роботи з батьками дитини з особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикладні аспекти соціально-педагогічної роботи з батьками дитини з особливими освітніми потребами

освітній педагог дитина соціальний

Постановка проблеми. В Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості дітей з особливими освітніми потребами, а їх сім'ї становлять одну з найбільш вразливих груп населення. Сучасні наукові погляди базуються на переконанні, що батьки є першими і головними вчителями дитини. Таким чином, соціальна підтримка таких сімей - це вирішення цілого комплексу проблем, пов'язаних з допомогою дитині: з її виживанням, лікуванням, освітою, соціальною адаптацією та інтеграцією в суспільство. У процесі взаємодії школи та сім'ї дуже важливо враховувати інтереси, пріоритети та проблеми сімей. Батьки дітей з ООП повинні працювати в тісному контакті з педагогами і бути їхніми партнерами у розробці й реалізації навчальних планів [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цьому контексті доцільно згадати, що в працях Я. Коменського, Я. Корчака, П. Лесгафта, І. Песталоцці, С. Русової, Ж.-Ж. Руссо, В. Сухомлинського, К. Ушинського обґрунтовується положення про провідну роль сім'ї у розвитку дитини, залучення її до загальнолюдських цінностей.

Окремим аспектам соціальної роботи з сім'ями, які виховують дитину з особливими потребами, присвячені публікації І. Іванової, Г. Кравченко, В. Тарасун, А. Романенко, М. Радченко, В. Сорокіна, А. Ляшенко та ін. Психологічну допомогу родині дитини з ООП обґрунтували Е. Волкова, Н. Пезешкіан, Л. Пінчукова, С. Шаховська та ін.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Однак питання соціально-педагогічної роботи з батьками дитини з особливими потребами висвітлено в науковій літературі досить фрагментарно. Основна увага акцентується на психологічній підтримці батьків. Недостатньо вивченими залишаються саме прикладні аспекти соціально-педагогічної роботи у взаємодії школи та сім'ї, тому за доцільне вважаємо детальніше зупинитися на різновидах та формах означеної взаємодії.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є теоретичне обґрунтування завдань та етапів роботи соціального педагога з батьками дитини з особливими потребами; визначення кроків співробітництва та характеристика різних форм їхньої співпраці.

Виклад основного матеріалу. Практика показує, що після народження дитини з відхиленнями у розвитку її батьки стикаються з наступними проблемами: суперечливі почуття на дитину; відсторонення від дитини, передача відповідальності за дитину державним навчальним закладам; в сім'ях, де крім дитини з обмеженими можливостями, є й інші, звичайні діти, труднощі пов'язані із застосуванням різних методів виховання по відношенню до здорових дітей і дітей з ООП; негативні тенденції в психічному стані батьків проявляються в неадекватній поведінці - агресивність, дратівливість, нестриманість, недоброзичливість; психологічна травмованість, яка не дозволяє їм адекватно ставитися до проблеми народження дитини з особливими потребами [5, с. 8-9].

Істотні емоційні стани батьків дітей з ООП:

1. Шок - перша реакція батьків на усвідомлення горя. Це руйнівний період, коли вони відчувають себе в прірви між минулим і майбутнім. У них виникає крах надій, протест проти злої долі.

2. Заперечення - віра в зцілення, помилковість діагнозу. Це час, коли надії змінюються відчаєм (батьки все ще не можуть прийняти того, що сталося, і шукають канал для відреагування негативних емоцій).

3. Депресія - почуття пригніченості - батьки емоційно не сприймають можливу позитивну перспективу свого життя і життя своєї дитини.

4. Прийняття нової реальності (конструктивна поведінка) - перед батьками відкриваються нові цінності й бачення сенсу життя.

У цьому контексті доцільно визначити завдання роботи соціального педагога з батьками дитини з ООП:

- відійти від поняття хвороби і формувати у батьків сприйняття дитини як особливої, що відрізняється від інших, людини;

- формувати розуміння того, що рано чи пізно дитина буде жити більш-менш самостійно, тому наша мета зробити її максимально адаптованою;

- встановити взаємини довіри і прийняття між фахівцем і батьками;

- допомогти батькам в коректній і тактовної формі позбутися ілюзій в плані майбутньої дитини; водночас посилити їхню віру в можливість і перспективи розвитку дитини;

Організація соціально-педагогічної роботи з сім'єю, яка виховує дитину з відхиленнями у розвитку, передбачає кілька етапів:

- діагностично-конструктивний етап - дослідження мікросоціуму і виховного потенціалу сім'ї; аналіз основних проблем і проектування соціально-педагогічного процесу в сім'ї, підбір засобів і методів реабілітації відповідно до загальних цілей виховання;

- організаційний - полягає у конструктивній діяльності, включаючи різні форми педагогічної анімації в організації сімейно-побутової праці, освітніх заходів, дозвілля і передбачає проектування корекційно-педагогічного процесу в умовах сім'ї, підбір засобів і методів роботи;

- комунікативний - допомога у встановленні оптимальних взаємин між батьками і дітьми, іншими членами сім'ї в сфері найближчого оточення; сприяє становленню нових форм взаємодії з дитиною, яка має відхилення у розвитку, засвоєння специфічних засобів спілкування [2, с. 78-80].

Задовго до входження дитини в соціальне середовище навчального закладу необхідно провести просвітницьку роботу серед громадськості з метою формування позитивних установок щодо сприйняття дітей з особливими потребами; підготувати педагогічний колектив до роботи з такими дітьми та їхніми родинами; формувати толерантне ставлення до них.

З огляду на етапи соціально-педагогічної роботи з сім'ями дітей з ООП, пропонуємо наступні кроки співробітництва (до початку навчального року): організація команди фахівців для надання необхідної консультативної та практичної допомоги батькам; запрошення батьків на загальні батьківські збори, на День відкритих дверей; організація зустрічей педагогів з батьками дітей з ООП в межах класу; з'ясування очікувань батьків і визначення цілей подальшої спільної роботи; створення груп взаємодопомоги для батьків в умовах установи.

Робота з батьками з початку навчального року починається із залучення їх до складу мультидисциплінарної команди індивідуального супроводу дитини. Спільне з батьками написання індивідуальної програми розвитку забезпечить їх інформування про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює ряд суперечливих питань.

У своїй роботі соціальний педагог використовує такі форми роботи з батьками: психолого-педагогічна просвіта, соціально-педагогічний патронат, психолого-педагогічний супровід.

Психолого-педагогічна просвіта:

- індивідуальне, групове, сімейне консультування батьків фахівцями (психологом, дефектологом, логопедом, медичними працівниками і т. п.);

- бібліоконсультування на тему «Особлива дитина»; «Хвилини спілкування» (в яких батьки спілкуються між собою, обмінюються досвідом, інформацією з проблем виховання і реабілітації);

- педагогічні бесіди, які проводять фахівці в рамках індивідуальної роботи («Як вдома займатися з дитиною?», «Ігри, які можна зробити своїми руками» та інші);

- круглий стіл - об'єднує фахівців і батьків, допомагає знайти оптимальні підходи у взаємодії з дітьми, розкрити емоційний світ батьків, надати їм надію на те, що вони можуть розраховувати на підтримку і розуміння, допомагає змінити погляд на проблему.

Соціально-педагогічний патронат: відвідування сімей вихованців; консультування та проведення занять у домашніх умовах; демонстрація педагогами методів і форм роботи з дитиною; формування інтересу батьків до процесу розвитку дітей; перебудова психіки батьків на сприйняття дитини з ООП такою, якою вона є, на позитивне оцінювання результатів її діяльності.

Психолого-педагогічний супровід - це пролонгований, динамічний процес, цілісна діяльність, в яку включені наступні компоненти: корекція емоційного стану батьків; корекція взаємин дитина-батьки; оптимізація спілкування дитина - батьки-суспільство; полегшення адаптації; актуалізація прихованих внутрішніх ресурсів [4].

Однією з дієвих форм співпраці є листування педагога з сім'єю, яке може мати вигляд щотижневих заміток, які повідомляють про новини в навчальному закладі, улюблені види діяльності дитини, її цікаві висловлювання. Батьки охоче заводять індивідуальні зошити розвитку дитини, які щодня оформляються педагогами і передаються батькам додому.

Крім того, співпраця з батьками дітей з особливостями психофізичного розвитку проводиться в наступних формах:

- семінари-практикуми для набуття практичних навичок з виховання дітей (як читати книгу, готувати руку дитини до письма);

- батьківські збори, на які можна запросити лікаря, психолога, юриста, дитячого письменника. На групових зборах питання готує педагог, інші батьки або хтось із фахівців;

- батьківські конференції, які можна завершити спільним концертом дітей, членів їх сімей;

- папки-пересувки, в які вкладаються тематичні статті - для залучення батьків до читання педагогічної літератури;

- пропаганда педагогічних знань у формі виставки дитячих робіт;

- рольові ігри, тренінги;

- «Телефон довіри», «Журнал відгуків та пропозицій», «Скринька уваги і поваги», «Спільно вирішуємо проблеми»;

- спільні заняття з дітьми (вечори відпочинку, спортивні свята і розваги, участь в підготовці вистав, лялькового театру, виставок тощо).

Напрацьовано багато нових форм роботи соціального педагога з сім'єю дитини з ООП, а саме: проектування (розроблення сімейних проектів); створення батьківської кімнати (наприклад, «Сімейна світлиця») для зустрічей з мамами і татами; обладнання куточка «Для допитливих дітей і дбайливих батьків»; випуск на допомогу батькам рукописного журналу «Сімейна сторінка»; проведення спільно з родинами свят і днів народжень; портфоліо - допоможе краще пізнати дитину, її реальні можливості, динаміку змін [3].

Одним із найефективніших способів залучення батьків до навчально-виховного процесу є запрошення в клас. Це дає батькам можливість ознайомитися з сучасними технологіями роботи з дітьми, які вони потім зможуть використовувати вдома.

Щоб надати батькам позитивний досвід роботи з дітьми в класі, соціальному педагогу потрібно діяти в такій послідовності:

- обрати один з видів діяльності, який можна продемонструвати;

- коротко пояснити батькам мету заняття і схему його проведення;

- запросити батьків попрацювати в кабінеті;

- пояснити батькам, що заняття має проходити невимушено, у вигляді гри; доцільно підкреслити, що не слід акцентувати увагу на результаті, на перемозі. У дитинстві найбільше значення має сам процес навчання, а не кінцевий результат [1].

Індивідуальні консультації соціального педагога - це те, що викликає батьківський інтерес своєю новизною. У процесі спільної роботи батьки отримують емоційну підтримку, пораду консультанта-професіонала.

Групи спілкування привабливі своєю енергією. Тут об'єднуються сили багатьох батьків, кожен робить свій внесок - батьки дітей без особливостей можуть додати впевненості та спокою батькам дітей з особливими потребами тим, що приймають їх просто як людей, як друзів.

Групи батьківського спілкування працюють за темами «Страхи», «Чужий, інший», «Особливості взаємодії дітей і батьків», «Особлива дитина і суспільство», «Різні стилі виховання», «Особливості розвитку або індивідуальні риси?» та інші.

Також проводяться групи для батьків з дітьми, де практикується стратегія спостереження, невтручання соціального педагога в стосунки батьків і дитини. Мається на увазі, що в сприятливих умовах уваги, тепла, доброго ставлення до дитини, налагоджується контакт між батьками й дитиною. У концепції поведінкової терапії проводяться батьківсько-дитячі групи, де ініціатором всіх ігор і занять є ведучий - соціальний педагог (психолог). У процесі заняття батьки можуть взаємодіяти не тільки зі своїми дітьми, а й з іншими дітьми і дорослими. На таких групах виробляються навички продуктивної поведінки. Передбачається, що, змінюючи партнерів-дітей, батьки здатні помітити, де їхня стратегія поводження не працює і замінити її на більш успішну.

Група «Іграшка своїми руками» схожа на батьківський клуб за інтересами. Тут ведуться розмови, близькі до життя, але далекі від психологи і педагогіки. Результат цих груп невербальний. Батьки можуть не знати, що і як сказати своїй дитині, але здатні створити іграшку як символ свого почуття до неї. І, часом, це сприяє контакту між батьками і дитиною краще, ніж усвідомлені відносини і продумані лінії поведінки.

Отже, для успішної інклюзії в умовах загальноосвітньої школи необхідно враховувати наступні фактори: командний підхід; задоволення індивідуальних освітніх потреб дітей; співпраця з батьками; створення сприятливої атмосфери в дитячому колективі [3].

З метою ефективної взаємодії з сім'ями дітей з ООП соціальним педагогам важливо враховувати наступні рекомендації:

- опирайтеся на цінності дитини і необхідності розвитку її сильних сторін;

- намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію;

- вмійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних недоліків розвитку;

- пам'ятайте: всі члени команди індивідуального супроводу дитини мають рівний статус;

- домовляйтеся з батьками про обмін інформацією щодо розвитку дитини вдома і навчальному закладі;

- боріться зі стереотипами;

- не шкодуйте батьків, це заважає ефективній взаємодії;

- спільно з батьками вирішуйте проблеми і плануйте подальшу діяльність;

- у разі заперечення сім'єю необхідності особливої уваги до їх дитини, надавайте інформацію фактичного характеру і уникайте готових оцінок і висновків;

- пояснюйте батькам, що навчання і виховання їхніх дітей відбувається тільки невеликими кроками, але систематично [2; 4].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку. Батьки, які усвідомлюють важливість свого вкладу в процес соціальної адаптації дитини, - мають творчі резерви і віру, являють собою потужну силу. Завдання фахівця полягає в тому, щоб сублімувати цю силу і спрямувати її в «правильному» напрямку.

Таким чином, взаємодія соціального педагога з батьками дітей з особливими потребами полягає в організації цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенні психолого-педагогічних і соціальних проблем; забезпеченні всебічного розвитку дитини відповідно до її задатків, схильностей, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб; формування у неї моральних норм і створення умов для її успішної соціалізації.

Подальшої розробки в окресленій науковій площині потребують питання підготовки майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників до інклюзивної освіти та впровадження в цей процес інноваційних форм і методів соціально - педагогічного патронату, психолого-педагогічний супроводу сімей, що виховують дітей з особливими потребами.

Список літератури

1. Гецко С.І. Взаємодія дитячого садка з батьками дітей з особливими потребами / С.І. Гецко // Оновлення змісту, форм і методів навчання і виховання в навчальних закладах: збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Випуск 1 (44) 2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Ozfm/2011_44/getsko.pdf.

2. Закусило О.Ю. Прикладні аспекти соціальної роботи з сім'ями, що мають дітей з особливими потребами //

О.Ю. Закусило, Н.В. Вільхова-Марчук // Сучасні проблеми навчання, виховання та інклюзії людей з особливими потребами. - Розділ I. - С. 76-82.

3. Особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання. Вісник №4 НДЛ інклюзивної освіти. / [Укладачі: Савчук Л.А., Юхимець І. В.], - Рівне: РОІППО, 2013. - 53 с.

4. Петренко С.М. Взаємодія з сім'ями вихованців з особливими освітніми потребами / С.М. Петренко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://svitppt.com.ua/vihovna-robota/vzaemodiya-z-simyami-vihovanciv-z - osoblivimi-osvitnimi-potrebami.html.

5. Соловйова Т.Г. Соціально-педагогічні основи роботи з батьками дітей з особливими потребами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка» / Т.Г. Соловйова. - Київ, 2009. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru