Особливості психокорекційної роботи із надання психологічної допомоги в дитячому садку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Звіт з психокорекційної практики

Особливості психокорекційної роботи із надання психологічної допомоги в дитячому садку

ЗМІСТ

• ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
• ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЇ
• 1. ЗМІСТ ЗАНЯТЬ
• 2. ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕТАПИ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ
• 2.1 Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап
• 2.2 Настановний етап
• 2.3 Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи
• 3. ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ І ПІСЛЯКОРЕКЦІЙНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ
• 3.1 Докорекційно-психодіагностичний етап
• 3.2 Настановний етап
• 3.3 Психокорекційний етап
• 3.4 Завершальний (оцінювальний) етап
• ВИСНОВКИ
• ДОДАТКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Психокорекційна навчальна практика студента проходила в період з 18 грудня 2010 року по 8 лютого 2011 року у дошкільному навчальному закладі №193 Оболонського району м. Києва. Завідувач дитячого садка Галанюк Тамара Анатоліївна, психолог - Устинович Тамара Дмитрівна, яка стала також керівником навчальної практики від закладу освіти.

Метою практики було оволодіння практичними уміннями та основними навичками проведення психокорекційної роботи як базової складової практичної психології в умовах дошкільного освітнього закладу.

При цьому завданнями, що були спрямовані на реалізацію мети навчальної практики, були:

1. Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи із надання психологічної допомоги в даному дитячому садку.

2. Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних, психолого-педагогічних та методичних знань, пов'язаних з особливостями та засобами психокорекційної діяльності в дошкільних закладах.

3. Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок психокорекційної роботи з дітьми дошкільного віку в ролі психолога.

Психокорекційна практика стала продовженням психодіагностичного етапу, що був раніше реалізований в межах цього закладу і проводився з теми "Психологічна готовність дитини до шкільного навчання". Ті діти, котрі були виявлені як психологічно неготові до шкільного навчання стали тепер об'єктами психокорекційного впливу і піддані системі заходів, спрямованих на покращення їх психологічних якостей.

Відповідно до цієї тематики, з переліку напрямів навчальної психокорекційної практики, був обраний перший напрям, а саме: "Розвивальна психологічна корекція, психокорекція когнітивної або інтелектуальної сфери розвитку дитини". Реалізація цього напряму передбачала психологічну корекцію готовності до навчання в школі, психологічну корекцію успішності у навчанні, психологічну корекцію психологічного розвитку дітей, інтелектуальної сфери і окремих пізнавальних процесів.

Згідно з обраним напрямом, до практичного виконання був прийнятий варіант №1 з переліку Методичних вказівок до проведення практики студентом: "Психокорекція готовності до навчання у школі та корекція психічного розвитку дітей дошкільного віку з відставанням у інтелектуальному розвитку".

На попередньому, психодіагностичному етапі була застосована методика Керна-Йєрасика, методологічною основою якою виступає ствердження взаємозалежності інтелектуального розвитку дошкільника і розвитку рухів тонкої моторики руки. За допомогою цієї методики були обстежені діти старшої дошкільної групи з відставанням у розвитку, зроблені попередні висновки та надані рекомендації з вирішення проблем, які постали в ході їх інтелектуального становлення. Відповідно до них, вихованець групи Бойко Богдан Романович мав найбільш велике відставання від решти дітей та тому найбільш потребував психокорекційного впливу. Саме з ним була проведена відповідна психокорекційна робота та, орієнтуючись на його особистісні якості, розроблена Програма психокорекції.

ПРОГРАМА ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Мета: підвисити рівень готовності дитини до школи

Предмет психокорекції: розвиток тонких рухів руки і розвиток загальної обізнаності.

Загальна характеристика дитини: Бойко Богдан Романович, народився 24 квітня 2005 року, вихованець старшої дошкільної групи дитячого садку №193 Оболонського району м. Києва. Виховується у повній родині, братів та сестер немає. Хронічних та генетично обумовлених хвороб немає.

Психологічна характеристика: Дитина спокійна, неконфліктна; любить грати у парі, улюблені іграшки - машинки, потяг; показує низькі результати у малюванні, не справляється із письмовими завданнями підготовки до школи. За результатами тестової методики Керна-Йєрасика клієнт віднесений до групи дітей психологічно не готових до школи за показниками інтелектуального розвитку. Графічні субтести методики оцінені в 12 балів (4 група - інтелектуальний розвиток нижче норми). Вербальний субтест - мінус 5 балів (4 група - загальна обізнаність низька).

Завдання корекційної роботи:

1. Розвивати рухи тонкої моторики рухи.

2. Розвивати загальну обізнаність та поінформованість дитини.

3. Формувати елементи логічного мислення, розвитку речі.

Форма роботи: змішана (індивідуальна і групова).

Методи роботи: бесіда, образотворча діяльність, індивідуальні розвиваючі ігри, ігри в групі.

Тривалість: 10-12 занять (двічі на тиждень тривалістю по 1-1,5 години).

Участь у роботі інших осіб: батьки (бесіда, гра); вихователь групи (ігри в групі, контроль за дитиною).



1. ЗМІСТ ЗАНЯТЬ

1.1 Робота психолога

1 заняття: "Ознайомлювальне" (настановче) - 1 год

Мета: - встановлення психологічного контакту, досягнення взаєморозуміння;

- пробудження зацікавленості у дитини до занять, виявлення схильності до певних видів та типів ігор.

Зміст заняття: налагодження знайомства, пояснення необхідності навчання новим іграм, показ нових ігор, надання можливості для дитини спробувати виконати деякі ігри і вправи, які увійшли до переліку програми психокорекції.

2 заняття: "Розфарбування малюнків квітів. Розпізнавання предметів на дотик" - 1 год.

Мета: - тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток інформаційної обізнаності дитини про квіти та рослини, що її оточують;

- підвищення тактильної чутливості дитини.

Зміст заняття: розфарбування малюнків у книжці-розмальовки про квіти; проведення бесіди "Що я знаю про квіти?"; проведення гри "Угадай предмет в мішечку на дотик".

3 заняття: "Копіювання малюнків транспортних засобів. Ліплення з пластиліну фігур за зразком" - 1 год.

Мета: - тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток інформаційної обізнаності дитини про транспортні засоби.

Зміст заняття: копіювання малюнків транспортних засобів за допомогою прозорого паперу; проведення бесіди "Що я знаю про транспортні засоби?"; образотворча діяльність з використання пластиліну, ліплення за зразком фігурок, літер, цифр.

4 заняття: "Розвиток рухливості пальців. Виготовлення аплікацій за зразком" - 1 год.

Мета: - підвищення рухливості пальців, тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток творчих і інтелектуальних здібностей дитини при створенні аплікацій з паперу.

Зміст заняття: проведення гри "Повтори рух пальцями"; виготовлення аплікації за зразком шляхом відщипування і наклеювання клаптиків кольорового паперу".

5 заняття: "Розвиток рухливості пальців. Виготовлення аплікацій за власним уявленням" - 1 год.

Мета: - підвищення рухливості пальців, тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток творчих і інтелектуальних здібностей дитини при створенні аплікацій з паперу.

Зміст заняття: проведення гри "Повтори жест пальцями"; виготовлення аплікації за власним уявленням шляхом відщипування і наклеювання клаптиків кольорового паперу".

6 заняття: "Розвивальна бесіда про рослини. Малювання геометричних фігур. Ігри-шнурування за методом М. Монтессорі" - 1,5 год.

Мета: - підвищення загальної обізнаності дитини про рослини;

- тренування рухів тонкої моторики руки;

– розвиток навичок письма.

Зміст заняття: проведення розвивальної бесіди з використанням малюнків тематичного збірника про рослини; виконання домальовувань геометричних фігур на картці з завданнями (квадрат, трикутник); проведення ігор-шнурувань за методом М. Монтессорі.

7 заняття: "Розвивальна бесіда про тварини. Малювання геометричних фігур. Ігри-шнурування за методом М. Монтессорі" - 1,5 год.

Мета: - підвищення загальної обізнаності дитини про тварини;

- тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток навичок письма.

Зміст заняття: проведення розвивальної бесіди з використанням малюнків тематичного збірника про тварини; виконання домальовувань геометричних фігур на картці з завданнями (кола, хрестики); проведення ігор-шнурувань за методом М. Монтессорі ("різнокольорова клітка").

8 заняття: "Розвивальна бесіда про професії людей. Малювання геометричних фігур. Ігри за методом М. Монтессорі" - 1,5 год.

Мета: - підвищення загальної обізнаності дитини про професії людей;

- тренування рухів тонкої моторики руки;

- розвиток навичок письма.

Зміст заняття: проведення розвивальної бесіди з використанням малюнків тематичного збірника про професії людей; виконання домальовувань геометричних фігур на картці з завданнями (трикутники, квадрати, кола, хрестики); проведення ігор-шнурувань за методом М. Монтессорі.

9 заняття: "Розвивальна бесіда про явища оточуючого світу. Малювання геометричних фігур методом обведення. Виготовлення намиста" - 1,5 год.

Мета: - підвищення загальної обізнаності дитини про явища світу;

– тренування рухів тонкої моторики руки;

– розвиток навичок письма;

– розвиток інтелектуальних здібностей при виготовленні прикрас.

Зміст заняття: проведення розвивальної бесіди з використанням малюнків тематичного збірника про явища оточуючого світу; малювання крупних геометричних фігур, літер і цифр методом обведення готових малюнків; виготовлення намиста з використанням крупних різнокольорових бусинок.

10 заняття: "Бесіда по малюнку. Виготовлення та розфарбування сніжинок. Малювання геометричних фігур методом обведення - 1,5 год.

Мета: - розвиток інтелектуальних здібностей дитини в ході інтерпретації малюнків;

– тренування рухів тонкої моторики руки;

– розвиток навичок письма.

Зміст заняття: проведення бесіди по власноруч виконаному дитиною малюнку "Я намалював себе і мою маму"; виготовлення сніжинок із паперу під керівництвом старшого та розфарбування їх; малювання дрібних геометричних фігур, літер і цифр методом обведення готових малюнків.

Усього: 10 занять. При необхідності заняття №№ 9, 10 можна повторити двічі.

1.2 Участь в програмі вихователів і батьків

а) заняття в складі дитячої групи під керівництвом вихователя

Залучення дитини до проведення групових ігор - щоденно в період дії корекційної програми в час, що відведений для проведення спільних ігор і занять - 30-40 хв.

Мета: інтелектуальний розвиток дитини, підвищення її інформаційної обізнаності, розвиток мотивації для активного набуття знань.

Зміст занять: проведення розвиваючих ігор: „Відшукай колір”; „Відшукай скарб за планом”, „Я знаю десять назв”, „Архітектори і будівельники”, „Чим пахне?”, „Ярмарок”, „Пори року”.

б) заняття вдома за участю батьків

Проведення в домашніх умовах розвиваючих бесід, ігор та побутових занять - час і кількість занять не обмежується.

Мета: розвиток інтелектуальної сфери дитини, розвиток тонкої моторики руки, розвиток загальної обізнаності.

Зміст занять. В межах даної корекційної програми для батьків пропонуються на вибір наступні ігри і побутові заняття для щоденного проведення в домашніх умовах:

1. Спільні читання та розглядання дитячих енциклопедій, тематичних книжок, малюнків з тематики „Світ навколо тебе”. Обговорення прочитаного.

2. Спільний перегляд розвиваючих телепрограм для дітей з тематики: „Природа”, „Техніка”, „Будівництво”, „Космос”, „Виробництво”; мультфільмів і телефільмів на історичну тематику. Перегляд подібних фільмів і програм на DVD.

3. Спільні заняття з малювання, ліплення, аплікації, плетення; вироблення намиста, візерунків, панно з дрібних деталей (бісеру, ґудзиків, природного матеріалу).

4. Ігри з піском (малювання на піску, вироблення фігур з вологого піску, вироблення візерунку за допомогою "ручного піскострую").

5. Заняття в побуті, допомога по дому: сортування різних видів круп; протирання дзеркал, скла; доливання (переливання) води; чищення металу, взуття; миття посуду.

6. Контроль за здійсненням самостійного обслужування: зав'язування шнурків, застібання ґудзиків, заплетення кіс, плетення стрічок, зав'язування бантів.



2. ТЕХНОЛОГІЧНІ ЕТАПИ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

2.1 Докорекційно-психодіагностичний (підготовчий) етап

а) завдання етапу:

- Узагальнення і аналіз результатів попередньої психодіагностичної інформації.

- Встановлення первинного змісту проблем клієнта.

- Докорекційна психодіагностика психологічних чинників ризику у психічному розвитку дитини в її когнітивній сфері.

- Формулювання конкретизованого технічного завдання на психологічну допомогу.

- Вибір подальшого системного психокорекційного впливу та вибір бази для проведення психокорекційної роботи.

- Складання психологічного портрету клієнта.

- Розробка структури психокорекційної програми, визначення її мети, основних напрямів впливу та організації практики.

- Підбір і проведення тестових наборів або тематичних тестових комплексів для реалізації психокорекційної програми.

б) методи та техніки:

- Метод психологічного аналізу усієї біографічної інформації.

- Метод психологічного спостереження за дитиною-клієнтом, що потребує психологічної допомоги.

- Метод малюнкових спроб з подальшою інтерпретацією.

- Тестові методики: тестовий комплекс Керна-Йєрасика; методика "Графічний диктант" (за Д.Б. Ельконіним).

2.2 Настановний етап

а) завдання етапу:

- Встановлення діалогічного етапу, довіри та взаємного прийняття з досліджуваною дитиною.

- Створення активної установки на психокорекційну роботу у дітей (батьків, вихователів).

- Обрання найбільш ефективного інструментарію для психокорекційної роботи.

б) методи та техніки:

- Методи індивідуальної психотерапії з дитиною.

- Методика індивідуальних форм обговорення з батьками отриманих набутків щодо психодіагностичних результатів дослідження їхньої дитини.

- Метод вправ.

2.3 Психокорекційний (основний) етап психокорекційної роботи

а) завдання етапу:

- Гармонізація процесу психічного розвитку та поведінки дитини.

- Підвищення показників навчальної діяльності; розширення сфери реалізації власного інтелектуального потенціалу, розвиток тонкої моторики руки.

- Підвищення впевненості дитини у собі та своїх можливостях.

- Зміна батьківських установок та поглядів на виховання дитини.

б) методи форми та засоби:

- Ігрові засоби психокорекцій - індивідуальні та групові, типові ігри для даної вікової групи; психотехнічні ігри на розвиток пам'яті, мислення.

- Роз'яснювальні, психотерапевтичні, консультативні та просвітницькі бесіди з дошкільниками, їх батьками.

- Образотворче мистецтво та зображувальна діяльність.

- Розвивальні тренінгові форми і тренінгово-корекційні вправи.

в) Розклад психокорекційних занять у дошкільному навчальному закладі

Дата	Час	Тема заняття	Хто проводить	Місце проведення
22.12.2010	9.30-10.30	Тема 1. "Ознайомлювальна (настановча) бесіда".	Психолог садку	Кабінет психолога
22.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв іграшок".	Вихователь групи	Ігрова кімната
23.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв казкових персонажів".	Вихователь групи	Ігрова кімната
24.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Відшукай колір".	Вихователь групи	Ігрова кімната
25.12.2010	9.30-10.30	Тема 2: "Розфарбування малюнків квітів. Розпізнавання предметів на дотик".	Психолог садку	Кабінет психолога
25.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв квітів"	Вихователь групи	Ігрова кімната
26.12.2010	15.00-15.30	Групова гра: "Пори року".	Вихователь групи	Ігрова кімната
29.12.2010	9.30-10.30	Тема 3: "Копіювання малюнків транспортних засобів. Ліплення з пластиліну фігур за зразком".	Психолог садку	Кабінет психолога
29.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв транспортних засобів".	Вихователь групи	Ігрова кімната
30.12.2010	15.00-15.30	Групова гра "Відшукай колір".	Вихователь групи	Ігрова кімната
12.01.2011	9.30-10.30	Тема 4: "Розвиток рухливості пальців. Виготовлення аплікацій за зразком".	Психолог садку	Кабінет психолога
12.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Відшукай колір".	Вихователь групи	Ігрова кімната
13.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв домашніх тварин".	Вихователь групи	Ігрова кімната
14.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Відшукай колір".	Вихователь групи	Ігрова кімната
15.01.2011	9.30-10.30	Тема 5: "Розвиток рухливості пальців. Виготовлення аплікацій за власним уявленням".	Психолог садку	Кабінет психолога
15.01.2011	15.00-16.00	Заняття з образотворчої діяльності: "Виготовлення аплікацій з кольорового паперу".	Вихователь групи	Ігрова кімната
16.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Пори року".	Вихователь групи	Ігрова кімната
19.01.2011	9.30-11.00	Тема 6: "Розвивальна бесіда про рослини. Малювання геометричних фігур. Ігри-шнурування за методом М. Монтессорі".	Психолог садку	Кабінет психолога
19.01.2011	15.00-15.30	Групова гра „Чим пахне?”	Вихователь групи	Ігрова кімната
20.01.2011	15.00-15.40	Групова гра „Архітектори і будівельники”	Вихователь групи	Ігрова кімната
21.01.2011	15.00-15.40	Групова гра „Ярмарок”.	Вихователь групи	Ігрова кімната
22.01.2011	9.30-11.00	Тема 7: "Розвивальна бесіда про тварини. Малювання геометричних фігур. Ігри за методом Монтессорі".	Психолог садку	Кабінет психолога
22.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв диких тварин".	Вихователь групи	Ігрова кімната
23.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Пори року".	Вихователь групи	Ігрова кімната
26.01.2011	9.30-11.00	Тема 8: "Розвивальна бесіда про професії людей. Малювання геометричних фігур. Ігри за методом М. Монтессорі".	Психолог садку	Кабінет психолога
26.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв професій".	Вихователь групи	Ігрова кімната
27.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Пори року".	Вихователь групи	Ігрова кімната
28.01.2011	15.00-15.40	Групова гра „Ярмарок”.	Вихователь групи	Ігрова кімната
29.01.2011	9.30-11.00	Тема 9: "Розвивальна бесіда про явища оточуючого світу. Малювання геометричних фігур методом обведення. Виготовлення намиста".	Психолог садку	Кабінет психолога
29.01.2011	15.00-15.30	Групова гра "Я знаю десять назв явищ світу".	Вихователь групи	Ігрова кімната
30.01.2011	15.00-15.40	Групова гра „Відшукай скарб за планом”.	Вихователь групи	Ігрова кімната
02.02.2011	9.30-11.00	Тема 10: "Бесіда по малюнку. Виготовлення та розфарбування сніжинок. Малювання геометричних фігур методом обведення".	Психолог садку	Кабінет психолога
02.02.2011	15.00-16.00	Заняття з образотворчої діяльності: "Виготовлення аплікацій з кольорового паперу на тему "Зима"".	Вихователь групи	Ігрова кімната
03.02.2011	9.30-11.00	Психодіагностичне опитування за комплексом тестів Керна-Йєрасека.	Психолог садку	Кабінет психолога



г) Зміст розвиваючих ігор

1. Знайди колір

Гравці стають в коло. Ведучий командує: "Торкніться жовтого, раз, два, три!" Гравці щонайшвидше прагнуть узятися за річ (предмет, частина одягу) решти учасників в колі. Хто останній - вибуває з гри. Ведучий знову повторює команду, але вже з новим кольором. Перемагає той, що залишився останнім.

2. Шукаємо скарб

Спочатку разом з дітьми малюється план кімнати. Необхідно все для них детально роз'яснити: замість столу, стільця, дивана - будуть схожі на них фігури. Перевірте з дітьми, чи не забули що-небудь. "Вікно є? А двері? а телевізор? Якою фігурою ми їх зобразимо?" Обов'язково роз'ясніть, що це вид кімнати зверху.

Після цього один учасник виходить в іншу кімнату або відвертається, а інші ховають "скарб" (іграшка або цукерка) де-небудь в кімнаті. На плані ставиться яскравий хрестик, за допомогою якого дитина відшукує "скарб". На початку скарб шукається разом, використовуючи план і показуючи дітям, як це треба робити. Коли дітям ця гра даватиметься легко, необхідно ускладнити її.

3. Я знаю десять назв

Грати можна удвох з дитиною і невеликою компанією. У грі використовують м'яч. Сідають в коло. Гравці перекидають один одному м'яч із словами:

- Я ...

- Знаю...

- Десять (сім, п'ять...)

- Назв ...дерев! (птахів, кольорів, професій, фруктів, тварин, риб, міст...)

І далі, все по черзі повинні називати назви того, що було задане:

- Липа-раз!

- Береза-два!

- Клен-три!...

Той, хто не зміг відповісти в свою чергу - віддає фант.

4. Архітектори і будівельники

В грі застосовується будівельний конструктор. Спочатку дітям пояснюється, хто такі архітектори (архітектори - це ті люди, що виконують креслення будинків на папері, тобто роблять їх креслення, по яким будуватиметься споруда). Потім разом з учасниками гри робиться декілька креслень споруд. Звичайно, потрібно використовувати ті елементи конструктора, що є у вас (можна просто обводити деталі конструктора на папері). Коли креслення майбутніх споруд будуть готові, запропонуйте дитині зробити споруду по кресленню.

5. Чим пахне?

Приготуйте предмети із специфічним запахом - мило, взуттєвий крем, часник, лимон та ін. Потім зав'яжіть дитині ока і запропонуйте по запаху визначити кожен предмет.

6. Ярмарок

Діти стоять в колі. Це - "продавці". Вони тримають руки за спиною, в яких держать дрібні предмети різних кольорів - червоний, оранжевий, зелений, синій, жовтий, фіолетовий і т.д. Можна використовувати кубики, кульки або заготовлені наперед картонні кухлі. У центрі кола знаходиться дитина. Вона - покупець. Діти всі разом вимовляють слова, під які дитина-покупець повертається навколо себе, витягнувши вперед руку, на зразок стрілки:

"Іванко, Іванко, покружися,

Всім хлоп'ятам покажися,

І який тобі миліший,

Укажи нам поскоріше! Стоп!"

На останньому слові дитина зупиняється. Той, на якого вказала "стрілка", питає "покупця":

- Що завгодно для душі? Всі товари хороші!

Ведучий "робить замовлення":

- Хочу фрукт! (або овоч, ягоду, квітку).

Тепер дитина, що "прийняла замовлення", повинна запропонувати фрукт, колір якого співпадає з іграшкою, захованою у нього за спиною.

- На тобі грушу,- говорить продавець і протягує жовтий кубик.

Хід гри може бути різним - зміна покупця через певну кількість покупок або нарахування балів за кожну правильну відповідь. Грати можна і удвох з дитиною, по черзі зображаючи покупця і продавця.

7. Пори року.

Підберіть кольорові малюнки по порах року. Наклейте їх на внутрішню сторону картонної папки. На другу сторону наклейте аркуш оксамитового паперу. Підготуйте велику кількість маленьких малюнків, які можна розділити по порах року: малюнки з дощем, сніжинками, веселкою, квітами, грибами, гілочками без листя, з бруньками, з листям зеленим і жовтим; кубло птаха з яйцями, пташенятами, картинки різного одягу. Загалом картинки всього, що можна чітко розділити по порах року. Всі ці малюнки необхідно наклеїти на оксамитовий папір (оксамитом назовні - оксамитовий папір для того, щоб картинки не ковзали).

Спочатку разом з дітьми просто розкладайте картинки по сезонах, пояснюючи дитям, чому цей або інший малюнок підходить саме до цієї пори року. З часом завдання ускладнюється - картинки кладуться, явно зробивши декілька помилок. Наприклад, до осіннього пейзажу покладіть картинку пташиного кубла з яйцями і ягоди полуниці. Запропонуйте дитині знайти помилки. Потім запропонуєте дитині загадати вам таку ж задачу.

2.4 Завершальний (оцінювальний) етап

а) завдання етапу:

- Оцінювання змін, що відбулися у психологічних чинниках розвитку дитини.

- Оцінювання змін у навчальній діяльності індивіда.

- Оцінювання ефекту психологічної корекції в цілому.

б) методи та техніки:

Для порівняння результатів корекційного впливу доцільно застосувати методику Керна-Йєрасека (комплекс тестів: 3 графічних і 1 вербальний), що має числові показники параметрів розвитку. Зіставлення даних, що були до і після застосування психокорекційної програми.

Література до психокорекційної програми

1. Андреева А.Д., Воронова А.Д., Вохмянина Т.В., Гуткина Н.И. Практическая психология образования. - М.: ТЦ "Сфера", 1998. - 526с.

2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Як визначити рівень розумового розвитку дитини? Діагностика готовності дітей до навчання в школі: Тести та ігри для дітей 5-7 років. - Тернопіль, Богдан, 1998. - 84с

3. Будяк Л.В. Діагностика психологічної готовності дитини до школи // Актуальні проблеми практичної психології. - Херсон, 2006. - С.47-50.

4. Венгер Л.А., Агаева Е.Л., Бардина Р.И., Брофман В.В., Булычева А.И. Психолог в детском саду. - М.: ИНТОР, 1995. - 64с.

5. Графічні методики в психодіагностиці та психокорекції: Навч. посіб. / І. А. Слободянюк (упоряд.). - Вінниця: Континент-ПРИМ, 2000. - 28с.

6. Кузикова С.Б. Коррекция познавательной деятельности детей дошкольного и школьного возраста: Практикум к курсу "Основы возрастной психокоррекции": Учеб. пособие. - Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1997. - 143с.

7. Лесик В. Особливості формування психофізичної готовності дитини до школи за допомогою гри // Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип.3. - С.123-134.

8. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учеб. пособие. - М.: Творческий Центр "Сфера", 2001. - 508с.

9. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: в 2-х книгах. - М., Владос, 1999. - Книга 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. - 239 с.

10. Сорокова М.Г. Система М. Монтессори. Теория и практика. - М.: Академия, 2003. - 384с.

11. Шмаров С., Безбородова Н. От игры к самовоспитанию: Сборник игр-коррекций. - М., Прагма, 1995. - 198 с.

3. ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРОГРАМИ І ПІСЛЯКОРЕКЦІЙНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ

3.1 Докорекційно-психодіагностичний етап

В ході докорекційно-психодіагностичного етапу була узагальнена та проаналізована інформація про психологічні якості досліджуваної дитини, котра була зібрана на попередньому (психодіагностичному) етапі, в ході бесід з батьками, вихователями, а також в ході спостереження за навчальною, ігровою та комунікативною діяльністю дитини. На основі цих даних була заповнена "Докорекційна психодіагностична картка" (Додаток 1). Основою психодіагностичного аналізу стали результати застосування методики Керна-Йєрасека.

Для поглиблення уявлення щодо відставання дитини у розумовому розвитку, а конкретно - її можливостей при відображенні знаків та малюнків на письмі - була застосована методика "Графічний диктант" (за Д.Б. Ельконіним), яка підтвердила та психологічну неготовність дитини до школи через її нездатність відтворювати рухи тонкої моторики руки. Результати графічного диктанту показали край негативний розвиток дитини в цьому плані. Спостереження за нею в ході виконання завдань тесту показало, що клієнту найбільш складно відтворювати графічні завдання тесту, при цьому утруднення на письмі сприяли поганому засвоєнню дитиною почутого, тобто інструкцій і команд до дії. Вона погано орієнтувалася в ситуації, часом не розуміла, що від неї потрібно. Стимульний матеріал і результати обстеження за цією методикою викладені у додатках (Додатки 2-4).

На основі проведеної психодіагностичної роботи був зроблений наступний висновок: Бойко Богдан потребує спеціальних психокорекційних занять з розвитку інтелектуальних властивостей. Особливу увагу в ході таких занять слід звернути на розвиток рухів тонкої моторики руки.



3.2 Настановний етап

Враховуючи те, що ця дитина вже є знайомою через проведення з нею попередньої психодіагностичної роботи, було прийнято рішення не витрачати зайвого часу на встановлення з нею психологічного контакту - він вже був встановлений з перших днів спілкування з клієнтом і характеризувався як позитивний, довірчий. Головними завданнями настановного етапу стали створення позитивних установок на подальшу роботу з психологом, утворення у дитини позитивної мотивації на виконання завдань основного психокорекційного етапу і визначення методик і завдань, які дитина здатна виконувати правильно і з задоволенням. Цим питанням було присвячено перше, настановне заняття психокорекційної Програми. В ході цього заняття шляхом бесіди дитині було пояснено, що вона може навчитися грати в нові ігри і виконувати інтересні завдання, завдяки чому їй буде більш цікавим проведення часу у дитячому садку. Друга частина заняття була присвячена попередньому показу дитині деяких ігор, які могли викликати у неї певні утруднення або виявитися нецікавими. Спостереження за дитиною в ході демонстрації ігор показало, що усі ігри дитині подобаються і вона готова їх виконувати на наступних заняттях.

3.3 Психокорекційний етап

В ході психокорекційного етапу була використана та реалізована Програма психокорекції дошкільника з відставанням у інтелектуальному розвитку (Розділ ІІ даної роботи). Відповідно до цієї Програми психокорекційний вплив здійснювався з боку трьох суб'єктів психокорекційної роботи:

1) психолога дитячого садку (роль якого виконував практикант-студент);

2) вихователя відповідної групи дитячого садку;

3) батьків дитини-клієнта

Психолог забезпечив виконання курсу психокорекційних занять згідно Програми (усього було проведено 10 занять з 10 тем).

Вихователь групи дитячого садку щоденно при відвідуванні дитиною дошкільного закладу проводив розвиваючи групові ігри в час, встановлений розкладом занять у дитячому садку. Зміст та спрямованість ігор були націлені на реалізацію психокорекційної програми і тематика яких зафіксована у розкладі занять (пункт 2.3 "в" Програми). Усього в межах Програми було проведено 23 розвиваючих ігри.

Третій суб'єкт психокорекційного впливу - батьки - після отримання інструкцій і настанов з боку психолога дитячого садку повинні були зайняти активну позицію в ході щоденного виховання і навчання своєї дитини у домашніх умовах.

Всі заняття, які проводив студент-практикант у ролі психолога дитячого садку, були спрямовані головним чином на розвиток рухів тонкої моторики руки. Відповідно до концепції Йєрасека, залежність між інтелектуальною сферою індивіда і його спроможністю відтворювати знаки на письмі є значно вираженою. Центри писемності і центри інтелекту в корі головного мозку знаходяться у безпосередньої близькості і визначають взаємозалежний вплив один на одного. Дитина, яка має низький інтелектуальний рівень, як правило, не здатна впевнено та безпомилково здійснювати писемну діяльність. Це має особливе значення при підготовці дитини до школи, визначає степінь її шкільної зрілості, змушує проводити з нею додаткові (психокорекційні) заняття з розвитку руки і письма.

Заняття, які були орієнтовані на тренування рухів моторики руки, одночасно мали характер розвиваючих. Практично все, що виконувала в ході графічних вправ дитина, сприяло підвищенню її загальної обізнаності, інтелекту, а також розвитку мовлення, емоційної сфери і спілкування. Прикладом може слугувати зразок проведення заняття за темою № 8 (Додаток 5).

При організації і проведенні психокорекційних занять психолог намагався дотримуватися принципу пріоритетності зацікавлення дитини у процесі навчання. По-перше, всі заняття, що зібрані у Програмі, самі по собі є достатньо цікавими, щоб їх з задоволенням виконувала дитина даного віку. По-друге, структура занять була побудована таким чином, щоб дитина не встигала втомлюватися від виконання вправ і не втрачала до них інтересу. По-третє, керівник заняття слідкував за настроєм дитини і регулював цей процес: якщо дитина з задоволенням продовжувала виконувати завдання - не підганяла її і не поспішала переходити до іншої вправи.

Кожне психокорекційне заняття даної Програми (за винятком першого і останнього) за своїм змістовним наповненням складалося з трьох частин:

1) розвиваюча частина (для підвищення загальної обізнаності);

2) тренувальна частина (для тренування рухів тонкої моторики руки);

3) тренувальна частина для отримання практики письма.

В ході заняття ці частини змінювали одна одну практично без перерви. Перехід від однієї частини до іншої обумовлювалося появою ознак втрати інтересу дитини до поточного завдання.

За принципом поєднання вправ на розвиток інтелекту і на покращання моторики рухів були побудовані ігри в групі, що проводив вихователь садку. Практично всі ігри були спрямовані на підвищення загальної обізнаності дитини, від якої напряму залежить її інтелект, мислення і мовлення. Проведення таких ігор в складі групи сприяло, по-перше, реалізації механізму ігри, що завжди підтримується дітьми, по-друге, надавало можливість більш відсталим дітям отримувати найкращі зразки поведінки, мовлення, мислення і спілкування, по-третє, принцип змагальності виступав додатковим стимулом для успішного оволодіння дитиною інформації про оточуючий світ.

Важливе місце в Програмі психокорекції відводилося батькам. Автор даного звіту дотримується такого переконання, що у більшості випадків мисленнєвий і мовленнєвий розвиток дитини залежить від її спілкування з батьками, від участі батьків в її розвитку. Як правило, дитина не потребує корекційних занять і вважається нормально розвиненою, якщо батьки з раннього дитинства приділяють вдома достатньо уваги вихованню і спілкуванню з нею (за допомогою ігор, спільного читання книжок, виконання разом деяких побутових справ та ін.). Однак, якщо такого не відбулося, і дитина почала виявляти ознаки відставання у інтелектуальному і комунікативному розвитку то батьки повинні значно більше займатися і контактувати з дитиною в ході спеціально організованих занять удома. Перелік ігор, занять і побутових справ, котрі психолог рекомендував батькам Богдана приведено в Програмі психокорекції (пункт 1.2 Програми).

3.4 Завершальний (оцінювальний) етап

Після проведення всіх заходів Програми психокорекції логічним її продовженням стала задача дослідження змін, що відбулися в психологічних якостях дитини. Для реалізації завдань цього етапу була вдруге застосована методика шкільної зрілості (комплекс тестів Керна-Йєрасека). Повторне використання даної методики надало можливість наочно порівняти результати до і після проведення психокорекційних заходів.

Результати дослідження показали, що показники Богдана стали набагато кращими за всіма чотирма субтестами (трьома графічними і одним вербальним). Оціночні показники і звітні матеріали виконання субтестів приведені у додатках (Додатки 6-10).

Таблиця 3.1

Порівняльні результати виконання субтестів Керна-Йєрасека до і після реалізації психокорекційної програми з клієнтом-дошкільником

Назва субтесту	До реалізації психокорекційної програми	Після реалізації психокорекційної програми
	Бали	Висновок	Бали	Висновок
Графічний субтест №1	3	Віднесений до 4-й групи: інтелектуальний розвиток нижче норми, психологічно не готовий до школи	2	Віднесений до 2-й групи: інтелектуальний розвиток відповідає середнім показникам, психологічно готовий до навчання в школі
Графічний субтест №2	5		3
Графічний субтест №3	4		2
Разом	12		7
Вербальний субтест	- 5	Віднесений до 4-й групи - не готовий до навчання в школі	18	Віднесений до 2-й групи - готовий до навчання в школі

психокорекційний дитина рух обізнаність



ВИСНОВКИ

Отримані результати психокорекційних заходів показали правильність і дієвість обраної методики. Дані заключного психодіагностичного дослідження свідчать про значне покращання психологічних якостей дитини, особливо в плані її загальної обізнаності. Показники розвитку тонкої моторики руки є дещо скромнішими, що вказує на те, що підвищення графічних здібностей є справою більш тривалого часу, ніж той, на який була розрахована психокорекційна програма. Однак, навіть ті результати, що показав клієнт, дозволяє віднести його вже до групи осіб з середнім рівнем інтелектуального розвитку (тобто задовільного) і психологічно готовим до навчання в школі.

Успіх в корекції інтелектуального розвитку дитини обумовлений тим, що в програмі були охоплені всі сфери і напрямки впливу на клієнта: від індивідуального до колективного (групового); від ігри - до трудового виховання; від впливу психолога, вихователя - до активної участі батьків. Немаловажне значення при цьому відіграло створення сприятливого психологічного клімату для занять з дитиною: в дитячому садку і вдома. Взагалі з клієнтом було проведено 10 психокорекційних занять, 23 розвиваючих ігри, два психодіагностичних обстеження.

Загальні результати проведеної роботи підтверджують наявність взаємозв'язку між інтелектуальною сферою індивіда (зокрема - дитини дошкільного віку) і його здатністю відтворювати графічні знаки (малюнки) на письмі.

В цілому, слід визнати, що робота з даним клієнтом, повинна мати своє продовження, яке полягає в тому, щоб дитина завжди обов'язково була залученою до розвиваючих ігор в дитячому садку, а в домашніх умовах - знаходилася під піклуванням батьків про її інтелектуальний і комунікативний розвиток. Можна вважати, що спеціалізованих корекційних вправ з боку психолога садку проводити вже не обов'язково.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. - К., Мікрос-СВС , 2003. - 110с.

2. Алешина Ю.Е., Баженова О.В., Баскина Ю.В., Белопольская Н.Л., Бутенко Г. Популярная психология для родителей. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 304с.

3. Андреева А.Д., Воронова А.Д., Вохмянина Т.В., Гуткина Н.И. Практическая психология образования. - М.: ТЦ "Сфера", 1998. - 526с.

4. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Як визначити рівень розумового розвитку дитини? Діагностика готовності дітей до навчання в школі: Тести та ігри для дітей 5-7 років. - Тернопіль, Богдан, 1998. - 84с

5. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток наочно-образного та логічного мислення у дітей 5-7 років. - Тернопіль, Богдан, 1998. - 80 с.

6. Богданова Т.Т., Корнилова Г.В. Діагностика познавательной сферы ребенка. - М., 1994. - 98с.

7. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды. - М., Академия педагогических и социальных наук, 1995. - 352с.

8. Будницкая И.И. Ребенок идет в школу. - М.: Педагогика, 1985. - 159 с.

9. Будяк Л. В. Діагностика психологічної готовності дитини до школи // Актуальні проблеми практичної психології. - Херсон, 2006. - С.47-50.

10. Венгер Л.А., Агаева Е.Л., Бардина Р.И., Брофман В.В., Булычева А.И. Психолог в детском саду. - М.: ИНТОР, 1995. - 64с.

11. Возрастная психология: Детство, отрочество, юность: Хрестоматия / В.С. Мухина (сост. и науч.ред.). - М.: Академия, 1999. - 624с.

12. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: СОЮЗ, 1997. - 224с.

13. Готовність дитини до навчання / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О.Главник. - К., Мікрос-СВС, 2003. - 111с.

14. Готовність дитини до школи / С. Максименко (заг.ред.), Л. Богуславська (упоряд.). - К., Главник, 2004. - 112с.

15. Готовність та адаптація дитини до школи / О. Главник (упоряд.). - К., Главник, 2008. - 192с.

16. Графічні методики в психодіагностиці та психокорекції: Навч. посіб. / І. А. Слободянюк (упоряд.). - Вінниця: Континент-ПРИМ, 2000. - 28с.

17. Карабаєва І.І. Психологічна готовність до писемного мовлення дітей старшого дошкільного віку: Автореф. дисертації: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18с.

18. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика. - К., Ельга; Ніка-Центр, 2004. - 399с.

19. Кравцов Г.Г. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. - М.: Знание, 1987. - 77с.

20. Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. - М.: Просвещение, 1983. - 124с.

21. Кузикова С.Б. Коррекция познавательной деятельности детей дошкольного и школьного возраста: Практикум к курсу "Основы возрастной психокоррекции": Учеб. пособие. - Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1997. - 143с.

22. Кузікова С.Б. Вікова психокорекція. - К.: Главник, 2008. - 144с.

23. Лесик В. Особливості формування психофізичної готовності дитини до школи за допомогою гри // Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав-Хмельницький, 2002. - Вип. 3. - С.123-134.

24. Немов Р.С. Психология: В 3 кн. - М., Просвещение, Владос, 1995. - Кн. 3: Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - 512с.

25. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учеб. пособие. - М.: Творческий Центр "Сфера", 2001. - 508с.

26. Психологічна енциклопедія: А - Я / О. Степанов (авт.-упоряд.). - К., Академвидав, 2006. - 424с.

27. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. - С.Пб.: Питер, 1999. - 416с.

28. Ребер Артур. Большой толковый психологический словарь: Основные термины и понятия по психологии и психиатрии. - М.: Вече, 2003. - Т. 2: П-Я. - 560 с.

29. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: в 2-х книгах. - М., Владос, 1999. - Книга 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. - 239 с.

30. Розвиток творчої особистості дошкільника. - Кам'янець-Подільський, ПП Мошак М.І., 2005. - 351 с.

31. Семаго Н.Я. Психолого-педагогическая оценка готовности ребенка к началу школьного обучения: программа и методические рекомендации. - М.: Чистые пруды, 2005. - 30 с.

32. Соколова Ю. Тести на готовність до школи дитини 5-6 років. - К., 2008. - 64c.

33. Сорокова М.Г. Система М. Монтессори. Теория и практика. - М.: Академия, 2003. - 384 с.

34. Шмаров С., Безбородова Н. От игры к самовоспитанию: Сборник игр-коррекций. - М., Прагма, 1995. - 198 с.

35. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возрастах: Избранные психологические труды. - М., ИЦ МПСИ, 1995. - 416 с.



ДОДАТОК 1

Докорекційна психодіагностична картка

1. Ім'я та прізвище досліджуваного: Бойко Богдан Романович

2. Дата народження: 24. 04. 2005 року

3. Група: старша дошкільна група

4. Дошкільна установа: дитячий садок №193 Оболонського району м. Києва

5. Стать: чол.

6. Характеристика провідної діяльності та загального психічного розвитку:

А) цікавість до учбових предметів: не виявляє цікавості до читання і письму

Б) особливості виконання учбової діяльності: малоактивний, байдужий до проведення занять з підготовки до шкільного навчання

В) розвиток мови: малий запас слів, деякі слова промовляє з помилками, писемна мова зовсім не розвинена, прослуханий текст переказує з труднощами

Г) розвиток уваги: розвинена середньо, вміє зосереджуватися тільки на інтересних йому речах

Д) розвиток мислення: виявляє деякі елементи міркувань, образне мислення розвинено слабо

Е) найбільш суттєві труднощі у навчанні: за оцінкою вихователів, слабо володіє навичками письма і малювання

Є) типова реакція на оцінку, схвалення та зауваження вихователів: реакція правильна, адекватна, зауваження сприймає спокійно, не капризує, допомогу сприймає з вдячністю, контролем з боку дорослих не обтяжується

Ж) загальна характеристика поведінки дитини у дошкільному закладі: веде себе спокійно, стримано, малоактивний

З) виконання режиму та правил поведінки: режим дитячого садку в цілому виконує без порушень

7. Суспільна та трудова діяльність:

А) суспільна активність: пасивний, дисциплінований, в заходах з підготовки до дитячих ранків проявляє мало бажання та ініціативи

Б) яким видам діяльності віддає перевагу: трудовій діяльності приділяє увагу тільки в складі загальної, спільної праці в групі. Основний вид діяльності - ігрова. Полюбляє грати з кимсь в парі

8. Особливості комунікативних взаємовідносин:

А) особливості взаємовідносини з батьками: слухняний, капризує мало

Б) становище у групі до лідирування не прагне, займає свою відокремлену позицію, особливими симпатіями серед однолітків не користується

В) особливості взаємовідносин з іншими дітьми з дітьми не конфліктує, не прагне до розширених контактів

Г) стиль взаємовідносин з ровесниками спокійно-доброзичливий

Д) специфічні стереотипи емоційної поведінки емоційна сфера виражена слабо; рідко плаче і тільки в результаті реальної образи

9. Особливості зростання особистості:

А) інтереси улюблені іграшки - машинки, потяги, з задоволенням приймає участь у групових рухливих іграх

Б) найбільш явно виражені риси характеру деяка загальмованість, флегматичність, психічна стійкість до емоційних та моральних навантажень

10. Результати спеціальної психодіагностики:

а) методичний комплекс визначення шкільної зрілості Керна-Йєрасека: графічні субтести: 12 балів (4 група - інтелектуальний розвиток нижче норми). Вербальний субтест - мінус 5 балів (4 група - загальна обізнаність низька).

б) методика "Графічний диктант": 0 умовних балів - особо низький рівень розвитку дитини, графічні властивості дуже низькі

11. Відомості про сім'ю та її особливості: сім'я - повна, Богдан - єдина дитина в родині, в цілому сім'я вважається такою, що здатна забезпечити дитині нормальні матеріальні та моральні умови для розвитку

12. Відомості про загальний стан здоров'я: хронічних та генетично обумовлених хвороб немає

Підпис студента-практиканта

ДОДАТОК 2

Стимульний матеріал та критерії оцінювання графічного тесту за Д.Б. Ельконіним (методика „Графічний диктант”)

Методика «Графічний диктант», що розроблена Д.Б. Ельконіним, спрямована на виявлення уміння уважно слухати і точно виконувати вказівки дорослої, правильно відтворювати на листі паперу заданий напрям ліній, самостійно діяти за завданням дорослого.

Для проведення дослідження кожній дитині видається зошитовий лист у клітинку з нанесеними на ньому чотирма крапками. Перед дослідженням психолог пояснює дітям: «Зараз ми з вами малюватимемо різні узори. Треба постаратися, щоб вони вийшли красивими і акуратними. Для цього потрібно уважно слухати мене - я говоритиму, на скільки клітинок і в яку сторону ви повинні провести лінію. Проводьте тільки ті лінії, які я скажу. Коли проведете, чекайте, поки я не повідомлю, як треба проводити наступну. Наступну лінію треба починати там, де кінчилася попередня, не відриваючи олівця від паперу. Всі пам'ятають, де права рука? Витягніть праву руку убік. Бачите, вона указує на двері (дається реальний орієнтир, що є в приміщенні). Коли я скажу, що треба провести лінію направо, ви її проведете - до дверей (на дошці проводиться лінія зліва направо завдовжки в одну клітинку). Це я провів лінію на одну клітинку направо. А зараз я, не відриваючи руки, провожу лінію на дві клітинки вгору. Тепер витягніть ліву руку. Бачите, вона показує на вікно (або інший реальний орієнтир). Тепер я, не відриваючи руки, провожу лінію на три клітинки наліво. Всі зрозуміли як треба малювати?»

Зразок узору	Дії психолога

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолог звертається до дітей: «Починаємо малювати перший узор. Поставте олівець на саму верхню клітинку. Малюйте лінію, не відриваючи олівця від паперу: одна клітинка вниз (не відривайте олівець від паперу). Одна клітинка направо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка направо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка направо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка направо. Одна клітинка вниз. Далі продовжуйте малювати такий же узор самі». При диктуванні психолог повинен робити достатньо тривалі паузи, щоб діти встигали закінчити попередні лінії. На самостійне продовження узору дається 1,5-2 хвилини. Дітей попереджають, що узор не обов'язково продовжувати на всю ширину сторінки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолог звертається до дітей: «Малюємо наступний узор. Підніміть олівці, тепер поставте олівці на наступну крапку. Приготуйтеся, починаю диктувати. Одна клітинка вгору. Одна клітинка направо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка направо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка направо. Одна клітинка вниз. Одна клітинка направо. А зараз самі продовжуйте малювати той же узор»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Через 1,5-2 хвилини, психолог говорить: «Все, цей узор далі малювати не будемо. Малюємо наступний узор. Увага! Три клітинки вгору. Одна клітинка направо. Дві клітинки вниз. Одна клітинка направо. Дві клітинки вгору. Одна клітинка направо. Три клітинки вниз. Одна клітинка направо. Дві клітинки вгору. Одна клітинка направо. Дві клітинки вниз. Одна клітинка направо. Тепер самі продовжуйте малювати цей узор».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Через 1,5-2 хвилини починається диктування завершального узору. Психолог звертається до дітей: «Поставте олівці на саму нижню крапку. Увага! Три клітинки направо. Одна клітинка вгору. Одна клітинка наліво. Дві клітинки вгору. Три клітинки направо. Дві клітинки вниз. Одна клітинка наліво. Одна клітинка вниз. Три клітинки направо. Одна клітинка верх. Одна клітинка наліво. Дві клітинки вгору. Тепер самі продовжуйте малювати цей узор».

Оцінка результатів

Результати виконання тренувального узору не оцінюються. У кожному з подальших узорів порізно оцінюються виконання диктанту і самостійне продовження узору. Оцінка за виконання диктанту виставляється за наступною шкалою:

– точне відтворення узору - 4 бали (нерівність ліній, „тремтяча” лінія, бруд не враховуються і не знижують оцінку);