Як частина суспільства молодь є предметом вивчення багатьох соціальних наук. Природно, в кожній з них в поняття молодь вкладається свій зміст. Соціологічний підхід до визначення молоді звертає підкреслену увагу до того специфічного положення, яке займає молодь в системі відтворення і розвитку суспільства.

В зв'язку з цим можна відзначити, що період навчання у вищому учбовому закладі для молодої людини означає зміну вікового статусу в рамках до дорослого стану і цю зміну можна здійснити за своїм вибором, можна відмінити або змінити. В цілому, студентський період веде до зростання людської свободи в соціальному вимірюванні.

Саме освіта (середня і вища) веде до істотних змін процесів спадкоємності культури і закріпленні механізмів культурних новацій.

За твердженням П. Сорокіна, будь-яка соціальна група обов'язково предстає як феномен культури, а будь-який реально існуючий феномен культури завжди є і соціальним феноменом. Студентство, за класифікацією П. Сорокіна, безперечно може бути віднесено до важливих соціальних груп, які повторюються в часі і просторі, яке робить сильний причинно-смисловий вплив на величезну безліч індивідів, на інші соціальні групи і на соціокультурний світ в цілому [3].

Молодіжні проблеми студентства, що стали предметом соціологічного аналізу, прийнято підрозділяти на дві великі групи. До першої відносяться специфічно молодіжні проблеми: визначення суті студентства як суспільної групи, її місця і ролі у відтворенні суспільства; встановлення критеріїв вікових меж; дослідження специфіки процесу соціалізації; аналіз соціальних аспектів діяльності неформальних об'єднань, молодіжних рухів. Іншу важливу область соціологічного аналізу студентства складають загальносоціологічні проблеми (освіта, сім'я, професійний вибір), які знаходять прояви в студентському середовищі (особливості освіти і виховання в системі вищої освіти, ефективність його різних форм і т.д.).

З погляду соціологічного підходу, найголовніше - відшукати об'єктивний критерій розрізнення груп, хоча в принципі таких критеріїв може бути багато. Для кожної системи соціологічного знання важливо прийняти якийсь критерій як основний.

На студентство як групу в соціологічному розумінні великий вплив мають певні інституціонально визначені параметри: кількість вузів, чисельність студентів за формами навчання і профілю освіти, що здобувається.

На думку Л.Г. Іоніна, зараз широта пропозицій в області освіти веде більшою мірою до горизонтальної диференціації, а не до вертикальної (розподіл за шарами, які характеризуються разом з прибутками рівнем освіти). Тому освіта нині втрачає свій колишній соціальний сенс. Вона набуває двоякого нового сенсу: як засіб досягнення економічного успіху і як інструмент доступу до нових життєвих форм і стилів. Експансія системи освіти розвивається разом з скороченням можливостей зайнятості, внаслідок чого відбувається зсув розподілу соціальних шансів з сфери освіти в сферу зайнятості. На студентство як групу ці процеси відкладають певний відбиток. У соціокультурному відношенні студентство стає групою, відтворюючою в суспільстві новий тип нерівності, що виявляється не в традиційних колективних формах, а заснований на аскриптивних ознаках, використовуваних як критерії відбору у сфері зайнятості, які, як здавалося, освіта повинна була подолати. Зараз освіта не тільки виконує свої колишні функції, але і стало засобом освоєння нових стилів. Як правило, отримання освіти не є показником підйому за соціальними сходами, переходу на вищий ступінь, хоч і свідчить про індивідуальне досягнення і може служити заставою подальших досягнень [5].

Соціологічний погляд на студентство як групу відрізняється від соціально-психологічного підходу до групи. Для соціально-психологічного підходу для визначення групи характерна точка зору, відмінна від соціологічного. Виконуючи різні соціальні функції, людина є членом численних соціальних груп, вона формується як би в перетині цих груп, є крапкою, в якій схрещуються різні групові впливи. Це має для особистості два важливі слідства: по-перше, визначає об'єктивне місце особистості в системі соціальної діяльності, по-друге, позначається на формуванні свідомості особистості. Особистість виявляється включеною в систему поглядів, уявлень, норм численних груп. Тому украй важливо визначити, яка буде рівнодіюча цих групових впливів, яка і визначить зміст свідомості особистості.

Специфіка аналізу студентської молоді як соціальної групи виявляється в тому, що студентство розглядається як виділена засобами соціології реальна група, але в ній визначаються ті риси, які в сукупності роблять студентство спільністю, тобто дозволяють студенту ідентифікувати себе. Середньостатистичний російський мешканець міста початку 21 століття взагалі прагне відійти від позначення своєї групової приналежності. Самоїндефікация зараз стала рідкістю.

У 1972 р. С.Н. Іконникова і В.Т. Лісовській відзначали, що в соціальній структурі суспільства студентство може бути названо соціальною групою, яка за своєму суспільному положенню найближче стоїть до інтелігенції, і яка є її резервом і призначена в майбутньому до заняття висококваліфікованою працею в різних галузях науки, техніки, управління, культури. Місцеположення і статус студентства змінилися разом з глибокою зміною соціальної структури суспільства [12-13].

Увага до студентства як соціальній групі - це прояв глобальної тенденції до перегляду традиційного погляду на вищу школу як на соціальний інститут масового відтворення вузьких фахівців-виконавців.

Виходячи з того, що студентська молодь представляє собою певну соціальну групу з притаманними їй соціокультурними цінностями, соціальними ідентифікаціями, образом і спрямованістю життя, в соціальних науках сформувалося багато підходів до вивчення студентської субкультури і, більш конкретніше, студентської корпоративної культури в загалі і певного ВНЗ зокрема.

Все різноманіття підходів до дослідження культури можна згрупувати в декілька типологічних груп. Першу групу утворюють підходи, при застосуванні яких об'єктом вивчення є якісь предмети або "продукти" культури. Серед них можна виділити як мінімум чотири достатньо самостійні групи теорій - це предметні, ціннісні (аксіологічні), символічні і текстові (семіотичні) теорії.

Другу групу утворюють підходи, які описують діяльність, послідовність дій і ролі агентів культурної взаємодії. Ці підходи реалізуються в різних діяльнісних, технологічних, ігрових і комунікативних теоріях.

Третю групу складають такі теорії, які визначаються як суб'єктні (що акцентують увагу на агентах культурної активності, які відповідають на питання: "Хто і як діє?") і діалогові (що акцентують увагу на питанні: "Яким чином самоорганізовуватиметься культура?"). Всі ці підходи взаємодоповнюють один одного [29].

Предметний підхід.

В рамках цього підходу культурне розуміється як оброблене, штучно створене і в цій якості протистоїть природному. Культура є все те, що створене людиною. Будь-які людській активності можуть бути охарактеризовані з погляду міри опредмечених (що об'єктивувалися) сутнісних сил людини, тобто культури. Це опредметнення здійснюється двояко - в предметах, за допомогою яких реалізується діяльність людини (матеріальна культура), і в цінностях, текстах, за допомогою яких організовують перш за все поле комунікацій суб'єктів (духовна культура). Соціалізована в культурі людина здатна витягувати закріплені в ній смисли, схеми, і використовувати їх в своїх цілях. Спрощуючи, можна сказати, що культура - це певним чином організована і легітимізована система зразків (схем, моделей, текстів), які засвоюються в ході соціалізації, і на основі яких будується будь-яка соціальна активність, створюючи нові результати (продукти), як умови і можливі нові зразки подальшої діяльності.

Даний підхід добре пропрацював в соціології, довгий час він був навіть одним з домінуючих. Проте практика виявила і ряд істотних його недоліків, і принципову обмеженість його можливостей. По-перше, немає чітких критеріїв, що дозволяють оцінювати той або інший "предмет" в культурі, зміст якої виявляється вельми розпливчатим і слабо структурованим. По-друге, культура предстає як якась статичне утворення, позбавлене стимулів до якої-небудь зміни, акцент робиться на опредмечених формах культури, закріплених в пам'яті соціуму (вона виступає тут, по суті, як своєрідний музей, сховище зразків, витягуваних в міру потреби для організації соціальної взаємодії). Ці недоліки примушують дослідників шукати інші аспекти цього феномена [27-28].

До того ж при вивченні корпоративної культури предметний підхід по суті можна замінити комунікативним, оскільки він припускає вивчення схем комунікації, і текстовим, семантичним, оскільки предметом корпоративної культури є знак або знакова система.

Символічний підхід.

Культура суть організованість певних символічних форм самоактуалізації соціуму. В основі культурної взаємодії - розуміння символів (почуттєвих втілень ідеальних надчуттєвих змістів) і вміння з ними працювати. Це вимагає автономізації від безпосередньої соціальної активності суб'єктів, максимальної активізації творчої роботи їх свідомості і мислення. Знаково-текстове оформлення культури дозволяє нам схоплювати ціннісні підстави культури, транслювати їх через символічні системи в структури комунікації і діяльності, формуючи останні через обмін символами між реальними соціальними агентами.

Для реалізації цього підходу у вивченні корпоративної культури студентської молоді необхідно виділити саме субкультурний компонент. Правда, спочатку молодіжна субкультура вивчалася в рамках досліджень девіантної поведінки (в перевазі соціально психологічних або педагогічних досліджень), субкультурні норми розглядалися як варіант негативно інтерпретованих норм і цінностей традиційної культури. Ці підходи і по цю пору домінують, особливо у вітчизняній науці, хоча намітилося і зростання інтересу до культурологічних аспектів проблеми.

Погляд на світ в молодіжному середовищі багато в чому пов'язаний не тільки з почуттєвим, а з їх символічним оточенням. Картина світу є швидше продуктом комунікації, чим безпосереднього досвіду. Створюючи загальне символічне середовище, субкультура, або культура окремої групи організовує картину світу. Ті, хто опановує цими символами, приходять до загальних поглядів на світ, які служать основою для узгоджених дій.

У світоглядній основі різних молодіжних субкультур особливе місце займають символи і їх стандартні інтерпретації, традиції в поведінці і зовнішньому вигляді, навіть фольклор. Тобто різні молодіжні субкультури - це співтовариства, з самоназвою і самосвідомістю.

Студентська молодь представляє собою певну соціальну групу з притаманними їй соціокультурними цінностями, соціальними ідентифікаціями, образом і спрямованістю життя, тому в соціальних науках сформувалося багато підходів до вивчення студентської субкультури і, більш конкретніше, студентської корпоративної культури в загалі і певного ВНЗ зокрема.

Першу групу утворюють підходи, при застосуванні яких об'єктом вивчення є предмети або продукти культури (предметні, ціннісні (аксіологічні), символічні і текстові (семіотичні) теорії). Другу групу утворюють підходи, які описують діяльність, послідовність дій і ролі агентів культурної взаємодії (діяльнісні, технологічні, ігрові і комунікативні теорії). Третю групу складають такі теорії, які визначаються як суб'єктні і діалогові. Всі ці підходи взаємодоповнюють один одного.

Структурні особливості студентської корпоративної культури мають декілька аспектів, які пов'язані з корпоративним іміджем і організаційною культурою окремого навчального закладу з одного боку, і з домінуючими ціннісними системами в груповій свідомості сучасної молоді. Саме ці чинники визначають спрямованість корпоративної культури студентів в загалі, і роблять їх автентичними для окремого ВНЗ.

Зовнішній аспект представлений атрибутами студентського життя: символіка ВНЗ, правила і норми зовнішнього поводження, різноманіття заходів студентського дозвілля у вузі. Внутрішній аспект студентської корпоративної культури представлений структурою вільного часу студентів, рівнем задоволеності студентським життям у вузі, системою домінуючих ціннісних орієнтацій, структурою соціальної ідентичності, стилем життя і відношенням до різних сторін навчально-виховного процесу у вузі. Саме внутрішній аспект визначає наявні форми прояву студентської корпоративної культури в загалі і певного ВНЗ зокрема.

Розділ 3. Дослідження особливостей студентської корпоративної культури на прикладі регіонального ВНЗ

3.1 Організація, методи та методики емпіричного дослідження

Емпіричне дослідження соціальних і соціально-психологічних особливостей студентської корпоративної культури спрямоване на виявлення змісту внутрішнього аспекту корпоративної культури, який представлений структурою вільного часу студентів, рівнем задоволеності студентським життям у вузі, системою домінуючих ціннісних орієнтацій, структурою соціальної ідентичності, стилем життя і відношенням до різних сторін навчально-виховного процесу у вузі.

Структура соціальної ідентичності представляє собою систему соціальних ідентифікацій, стратегій віднесення себе до певної соціальної групи, де в якості критеріїв виступають міжгрупові, професійні, особистісно-психологічні і соціально-економічні ідентифікації.

Змістовні характеристики студентської корпоративної культури відображають ставлення студентів до окремих аспектів навчально-виховного процесу, студентського життя і взаємодії та спілкування суб'єктів освітнього процесу.

Структура вільного часу виступає як цінність сучасного постіндустріального суспільства, а також визначає рівень приналежності до студентства окремого ВНЗ, рівень задоволеності організацією дозвілля.

Система цінностей і життєвий стиль - система домінуючих цінностей, соціально-психологічних установок і консистентних зразків поведінки.

В якості респондентів виступили студенти одного з вузів м. Запоріжжя. Всього було опитано 100 студентів 2-го курсу. Серед них 12% юнаків і 88% дівчат.

Таблиця 3.4 Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження

Операціональне поняття	Індикатор	Тип шкали	Методи
Структура соціальної ідентичності	Соціальні ідентифікації		Метод незавершених речень, контент-аналіз висловлювань
Змістовні характеристики студентської корпоративної культури	Відношення до різних сторін навчально-виховного процесу		Метод незавершених речень, контент-аналіз висловлювань
Структура вільного часу	Час, який витрачають студенти у ВНЗ, задоволеність організацією дозвілля, тематичні переваги студентів щодо дозвіллєвих заходів	Номінальна Порядкова	Анкетування

3.2 Змістовні особливості студентської корпоративної культури

Змістовні особливості студентської корпоративної культури вивчалися за допомогою відкритого питання "Назвіть три основні правила, яких дотримуються більшість студентів вашого ВНЗ?". Всього було отримано 228 відповідей. Конвент-аналіз висловлювань дозволив виявити декілька категорій, які відбивають ставлення студентів до різних аспектів студентського образу життя: ставлення до відвідування занять, ставлення до навчання, ставлення до правил внутрішнього розпорядку, ставлення до викладачів і студентів, ставлення до себе, ставлення до дозвілля і матеріально-побутових проблем. Категорія ставлення вміщує в себе три основні складові: когнітивну як знання про об'єкт (різні аспекти студентського життя), емоційну як переживання значимості об'єкту і поведінкову як діяльність по відношенню до об'єкта.

Переважаюча більшість правил має формальний характер і пов'язані з формальними особливостями навчального процесу: ставлення до відвідування занять, до навчання, до правил внутрішнього розпорядку - більше 72% всіх висловлювань. 24% відповідей характеризують особливості взаємодії з учасниками навчального процесу - сокурсниками і викладачами, ставлення до себе і ставлення до дозвілля.

Змістовий аспект корпоративної культури характеризується наступними категоріями, які мають семантично біполярну структуру.

1. Ставлення до відвідування занять - 25% всіх висловлювань. Висловлювання, які об'єднані в дану категорію, організовані в конструкт, що відображає ставлення до формальної сторони навчального процесу. Основними правилами, які виділяють студенти є: відвідувати заняття, не затримуватися (таких близько 15%), і протилежні за смислом - затримуватися, не відвідувати пари (близько 10%).

2. Ставлення до навчання - 22,4%. Ці правила безпосередньо пов'язані з процесом навчання. Типові висловлювання: "здати сесію, готуватися до занять, до семінарів". Невелика кількість висловлювань мають протилежний смисл: "не готуються до занять". Основним семантичним значенням, який відображає смисл ставлення студентів до навчання є "здача сесії".

3. Ставлення до правил внутрішнього розпорядку - 19,7%. Дана категорія представлена правилами поведінки, розпорядку в інституті: куріння в спеціально відведених місцях, споживання алкоголю і наркотиків, виключення мобільних телефонів, поведінка на заняттях.

4. Ставлення до дозвілля - 9,7%. Більшість висловлювань пов'язані з власною зацікавленістю в участі в житті інституту, в заходах і змаганнях. З іншого боку дані правила характеризують гедоністичний стиль життя студентства і можуть бути представлені фразою - "від сесії до сесії студенти живуть весело".

5. Ставлення до себе - 9,7%. Цей показник характеризує особливості самосприйняття студентів і пов'язаний в основному з вольовими (активність, енергійність, наполегливість, цілеспрямованість) і морально-етичними якостями (відповідальність, пунктуальність, організованість, ввічливість).

6. Ставлення до викладачів - 6,6% всіх висловлювань. В основному, відповіді пов'язані відносно коректного і поважного ставлення до викладачів і установкою попереджуючого характеру - "поважати викладачів".

7. Ставлення до матеріально-побутових проблем - 5,7%. Відповіді стосуються переважно своєчасної оплати за навчання.

8. Ставлення до сокурсників - 1,3%. Домінуючим правилом у взаємовідносинах між студентами виступає взаємодопомога і взаємопідтримка.

Змістовні особливості студентської корпоративної культури представлені і таблиці 3.8.

Таблиця 3.5 Змістовні особливості студентської корпоративної культури

Висловлювання і категорії	Бал	%
Ставлення до відвідування занять - 25%
Відвідувати пари, ходять на пари, відвідування, не прогулювати пари	29	12,72
Запізнення, запізнення на пари, завжди спізнюються	13	5,7
Вчасно приходять на пари, не спізнюватися	7	3,07
Пропускають заняття, дуже часто прогулюють пари	4	1,75
"Можна небагато запізнитися!"	1	0,44
Йдуть з останніх пар	1	0,44
Приходять на ті пари, які їм подобаються	1	0,44
Якщо проспав першу пару, приходиш на другу	1	0,44
Всього:	57	25
Ставлення до навчання - 22,37%
Намагаються здати сесію вчасно, складати сесію, готуються до сесії, якомога раніше скласти сесію, сесія - час відкрити підручники, складають заліки і іспити своїми силами	25	10,96
Не готуються до занять, в основному не учать	5	2,19
Прагнуть виконувати завдання, намагаються робити всі завдання	3	1,32
Готуються до пар, семінарів	3	1,32
Піти додому після закінчення пар, відсидіти робочий день, швидше добратися додому	3	1,32
Відповідати на парах, відповідати на семінарах	2	0,88
Правило трьох З (Зазубрив, здав, забув)	2	0,88
Висловлювання і категорії	Бал	%
Сподіваються на легку здачу заліків і іспитів	1	0,44
Головне особливо не запускати навчання	1	0,44
Заробити гарну оцінку	1	0,44
Прийти на іспит	1	0,44
Прагнуть одержати диплом	1	0,44
На пари можна не ходити, все одно залік поставлять	1	0,44
Одержувати оцінки	1	0,44
Тимчасове мешкання в бібліотеках	1	0,44
Всього:	51	22,37
Ставлення до правил внутрішнього розпорядку - 19,74%
Не палять на крильці, куріння в покладеному місці, палити під ялинкою	25	10,96
Перекур на перервах	5	2,19
Не вживають алкоголь і наркотики на території інституту, не пити на території інституту, не приходять в нетверезому стані	3	1,32
Вимикають мобільний телефон	2	0,88
Свобода дій і вдач, не дотримують ніяких правил	2	0,88
Шумлять на парах, огидно поводяться на парах	2	0,88
Не убий	1	0,44
Не вкради	1	0,44
Палять після кожної пари	1	0,44
Дотримуватися правил поведінки	1	0,44
Порушення поведінки	1	0,44
Напитися на свято	1	0,44
Всього:	45	19,74
Висловлювання і категорії	Бали	%
Ставлення до дозвілля - 9,65%
Участують у всіляких заходах, в громадському житті інституту, участь в житті факультету	10	4,38
Відвідувати всі дозвіллеві заходи, прийти на концерт	3	1,32
Захищають честь інституту	2	0,88
Виграти всі змагання	1	0,44
Люблять відпочити	1	0,44
Гуляють	1	0,44
Відриватися по повній	1	0,44
Від сесії до сесії живуть студенти весело	1	0,44
Уміють веселитися на різних заходах	1	0,44
У нас - весело	1	0,44
Всього:	22	9,65
Ставлення до себе - 9,65%
Привітність, ввічливість	3	1,32
Знають чого хочуть	2	0,88
Повинні бути пунктуальними	2	0,88
Намагаються бути товариськими	1	0,44
Активні в навчанні	1	0,44
Бути активним	1	0,44
Не нудьгувати	1	0,44
Не перевантажуватися	1	0,44
Організованість	1	0,44
Прагнуть до першості	1	0,44
Порядність	1	0,44
Висловлювання і категорії	Бали	%
Дисциплінованість	1	0,44
Завжди сперечаються, що вони мають рацію	1	0,44
Цілеспрямовані	1	0,44
Енергійні	1	0,44
Всього:	22	9,65
Ставлення до викладачів - 6,58%
Поважають викладачів, повага до викладачів	9	3,95
Хамське ставлення студентів до викладачів, приколюються над викладачами	2	0,88
Повага викладачів до студентів	1	0,44
Головне, налагодити відносини з викладачами	1	0,44
Викликають гнів викладачів	1	0,44
Всього:	15	6,58
Ставлення до матеріально-побутових проблем - 5,7%
Своєчасно оплачувати рахунок по навчанню, вчасно оплачувати за навчання, платять за навчання	10	4,38
Відвідування їдальні	2	0,88
Їдять на великій перерві	1	0,44
Всього:	13	5,7
Ставлення до сокурсників- 1,32%
Уміють об'єднатися для якої-небудь мети	1	0,44
Допомагають один одному не тільки в навчанні, але і в особистому житті	1	0,44
Всього:	3	1,32
Всього:	228	100

Таким чином, змістовні аспекти студентської корпоративної культури пов'язані з відношенням студентів до різних сторін навчального процесу.

1. Ставлення студентів до формальної сторони навчального процесу: навчання, підготовка до занять, здача сесії, відвідування занять, запізнення на заняття, правила внутрішнього розпорядку (куріння, зовнішній вигляд, поведінка в навчальних аудиторіях, бібліотеці). Зміст даної групи правил відображає засвоєні стереотипні уявлення про студентський образ життя, смисловими характеристиками якого виступають наступні висловлювання: "здати сесію, відвідувати заняття, не запізнюватися".

2. Ставлення студентів до формальної, комунікативної сторони навчального процесу: структурування вільного часу, організація дозвілля і участь в заходах інституту, особливості стосунків з сокурсниками (домінуючим правилом у взаємовідносинах між студентами виступає взаємодопомога і взаємопідтримка), правила ефективної взаємодії з викладачами, ставлення до себе як до суб'єкта освітнього процесу (особистісно-психологічні характеристики, які сприяють навчальній і комунікативній діяльності).

3.3 Структура вільного часу студентів

Сучасні умови становлення інформаційного суспільства пов'язані з виникненням нової системи мотиваційних установок індивіда. Окрім цінностей самореалізації, творчості, свободи і незалежності, на перший план виступає цінність вільного часу як показника життєвого стилю сучасної молоді, особливості дозвілля.

Вищий навчальний заклад є важливим соціальним інститутом в процесі соціалізації індивіда і місцем, де найбільш виражені особливості нової ціннісної системи, виступає транслятором різних інформаційних потоків. Тому саме студенти як соціальна група є найбільш сприйнятливими до трансформаційних процесів в суспільстві. Їх життєвий стиль, особливості корпоративної культури безпосередньо пов'язані з структурою вільного часу у вузі. корпоративний культура студент дозвілля

Індикаторами дослідження структури вільного часу студентів виступили:

1) тривалість часу, який проводять студенти в інституті;

2) вільний час, який проводять студенти в інституті;

3) зміст дозвілля студентів у вузі.

Вивчення тривалості вільного часу, який проводять студенти в навчальному закладі, спрямоване на виявлення особливостей структури часу студентів, що представляє собою непрямий показник ступеню ідентифікації студентів з вузом і зв'язку їх образу життя з інститутом. Студентам було запропоновано відповісти на питання: "Скільки часу в день Ви проводите у вузі?" і "Чи проводите Ви у вузі свій вільний час?". Результати представлені на рисунках 3.1 і 3.2.

Рис. 3.1 - Тривалість часу, який проводять студенти ВНЗ



Рис. 3.2- Вільний час студентів, який вони проводять у вузі

(відповіді на питання "Чи проводите Ви у вузі свій вільний час?")

Змістовні особливості дозвілля студентів вивчалися за допомогою питання "Які заходи дозвілля у вузі Ви відвідуєте частіше за все?". Результати представлені на рисунку 3.3.

Рис. 3.3 - Змістовні особливості дозвілля студентів у вузі (можна було вибрати декілька варіантів)

Виходячи з отриманих результатів можна зробити деякі висновки стосовно структурування вільного часу студентів.

Більшість студентів проводять у вузі від 4 до 6 годин (66%), третина 6-8 годин, що складає час відведений на проведення занять (3-4 пари). 39% студентів іноді проводять свій вільний час у вищому навчальному закладі, причому лише 3% з них проводять його більшу частину, що можливо пов'язано з місцем проживання в гуртожитку. Однак 61% опитаних рідко або ніколи не структурують свій вільний час у вузі. Така тенденція свідчить про недостатню ефективність організації дозвілля в вузі, що може негативно вплинути на формування позитивної студентської корпоративної культури в діяльнісному аспекті (участь в культурному житті ВНЗ). Важливим фактором може виступити формування соціально-побутової інфраструктури на території ВНЗ (кафе, перукарня, їдальня, інтернет-клуб та інше).

Найбільш популярними заходами серед студентів є загальновузівські та факультетські заходи (День факультету, святкові концерти, КВН, дискотеки в нічних клубах). Дні факультетів є найбільш популярними заходами за рахунок насиченого змісту (концерт, гумор, можливість творчої самореалізації) і високого рівня ідентифікації студентів зі своїм факультетом. Організація і проведення таких заходів сприяє емоційному зближенню студентів, їх соціально-психологічній адаптації в студентському середовищі, прийняттю формальних і неформальних правил, образу і стилю життя студентства, формуванню ідентифікації зі своєю соціальною групою, факультетом, вузом в цілому.

Висновки

1. В результаті численних досліджень в області культури організації склалися три базові підходи: символічний, когнітивний і систематичний.

В основу символічного підходу було покладено уявлення про організацію, як про систему, де внутрішнє середовище характеризується певним рівнем соціальної невизначеності.

У форматі когнітивного підходу корпоративна культура розглядається як набір знань, вірувань і правил, засвоєних членами організації в ході репрезентації зовнішніх соціальних і службових взаємозв'язків.

Корпоративна культура є важливим компонентом і умовою існування організації. Культурні зразки, прийняті і засвоєні в даній організації, роблять значний вплив на різні сторони діяльності членів організації і, зокрема, на владні стосунки і відносини контролю; відношення до трудової діяльності; міжособистісні стосунки усередині груп; міжгрупові стосунки; стосунки із зовнішнім оточенням, а також на технології, мотивацію і т.д. Крім того, культура визначає процеси інтеграції (особливо на рівні консолідації) і специфіку рольових вимог.

Корпоративну культуру слід розглядати як особливу субкультуру, тобто культуру, яка залежить від домінуючої культури і не суперечить їй.

Виділяють декілька підстав для класифікації організаційної культури. Так, виділяють індивідуалістичну і колективістську культури:

- індивідуалістична корпоративна культура є субкультурою, заснованою на цінностях особистого досягнення і пов'язаною перш за все з цілями-орієнтаціями;

- колективістська корпоративна культура орієнтована на групову діяльність, тобто цінності і норми цієї культури пов'язані з ідентифікацією індивідів з організацією або своєю групою в організації.

2. Вищий навчальний заклад як соціальна організація має досить складну структуру.

Студентська молодь представляє собою певну соціальну групу з притаманними їй соціокультурними цінностями, соціальними ідентифікаціями, образом і спрямованістю життя, тому в соціальних науках сформувалося багато підходів до вивчення студентської субкультури і, більш конкретніше, студентської корпоративної культури в загалі і певного ВНЗ зокрема.

Структурні особливості студентської корпоративної культури мають декілька аспектів, які пов'язані з корпоративним іміджем і організаційною культурою окремого навчального закладу з одного боку, і з домінуючими ціннісними системами в груповій свідомості сучасної молоді. Саме ці чинники визначають спрямованість корпоративної культури студентів в загалі, і роблять їх автентичними для окремого ВНЗ.

Виділяють зовнішній і внутрішній аспекти студентської корпоративної культури. Зовнішній аспект представлений атрибутами студентського життя: символіка ВНЗ, правила і норми зовнішнього поводження, різноманіття заходів студентського дозвілля у вузі. Внутрішній аспект студентської корпоративної культури представлений структурою вільного часу студентів, рівнем задоволеності студентським життям у вузі, системою домінуючих ціннісних орієнтацій, структурою соціальної ідентичності, стилем життя і відношенням до різних сторін навчально-виховного процесу у вузі. Саме внутрішній аспект визначає наявні форми прояву студентської корпоративної культури в загалі і певного ВНЗ зокрема.

3. Аналіз структури соціальної ідентичності студентів вимагає зробити певні висновки.

По-перше, позитивним фактором формування корпоративної культури ВНЗ є феномен ін групового фаворитизму (наділення членів своєї групи значно вищими оцінками в порівняні з іншими групами), який представлений показником міжгрупових ідентифікацій. Переважаюча кількість висловлювань носять позитивний характер, а тому сприяють формуванню ефективної корпоративної культури ВНЗ. Укріпленню позитивного внутрішнього іміджу сприяє спрямоване формування уявлень студентів про себе як найкращих і перспективних, через образ студента як представника особливої соціальної групи, який наділений статусом і символами престижу.

По-друге, зміст соціальної ідентичності має переважно особистісно-психологічний характер, кількісний показник професійної ідентичності невеликий (10% від всього масиву висловлювань). Це можна пояснити такими факторами:

- становлення постіндустріального суспільства пов'язане з формуванням нової системи мотивації, а тому в ціннісній спрямованості сучасної молоді домінують цінності гедоністичного образу життя, орієнтація на символи престижу і споживання;

- недостатньо сформована психологічна установка (готовність) відносно затребуваності отриманої спеціальності на ринку праці;

- не сформованість уявлень студентів про перспективи тієї чи іншої спеціальності в соціально-економічній сфері.

По-третє, порівнюючи структуру ідентичності студентів і соціальні установки щодо викладачів, можна казати про спільність ідентифікаційних стратегій, єдність образу суб'єктів освітнього процесу, а тому про внутрішню єдність корпоративної культури даного вищого навчального закладу.

В життєвому стилі студентів домінують орієнтації на альтруїзм і результат, труд і свободу. Образ життя поєднує в собі як гедоністичну і діяльно-активну ціннісну спрямованість, що відображає сучасні системи цінностей постіндустріального суспільства, так і традиційно-матеріалістичну ціннісну спрямованість, що відбиває найбільш актуальні потреби, дефіцит задоволення яких виражається в спрямованості життєдіяльності студентської молоді на досягнення матеріальної і фінансової стабільності, але вони виступають як стереотипні, менш диференційовані в свідомості молоді життєві плани і перспективи.

Провідними цінностями студентів виступають: здоров'я, матеріальна і фінансова стабільність, прагматизм, раціональне осмислення дійсності, прагнення до досягнення мети, позитивне ставлення до людей і світу, свобода, незалежність, автономія, творча самореалізація.

Змістовні аспекти студентської корпоративної культури пов'язані з відношенням студентів до різних сторін навчального процесу.

Ставлення студентів до формальної сторони навчального процесу: навчання, підготовка до занять, здача сесії, відвідування занять, запізнення на заняття, правила внутрішнього розпорядку (куріння, зовнішній вигляд, поведінка в навчальних аудиторіях, бібліотеці). Зміст даної групи правил відображає засвоєні стереотипні уявлення про студентський образ життя, смисловими характеристиками якого виступають наступні висловлювання: "здати сесію, відвідувати заняття, не запізнюватися".

Ставлення студентів до неформальної, комунікативної сторони навчального процесу: структурування вільного часу, організація дозвілля і участь в заходах інституту, особливості стосунків з сокурсниками (домінуючим правилом у взаємовідносинах між студентами виступає взаємодопомога і взаємопідтримка), правила ефективної взаємодії з викладачами, ставлення до себе як до суб'єкта освітнього процесу (особистісно-психологічні характеристики, які сприяють навчальній і комунікативній діяльності).

Більшість студентів проводять у вищому навчальному закладі від 4 до 6 годин (66%), третина 6-8 годин, що складає час відведений на проведення занять (3-4 пари). 39% студентів іноді проводять свій вільний час у вищому навчальному закладі, причому лише 3% з них проводять його більшу частину, що можливо пов'язано з місцем проживання в гуртожитку. Однак 61% опитаних рідко або ніколи не структурують свій вільний час у вузі. Така тенденція свідчить про недостатню ефективність організації дозвілля в вузі, що може негативно вплинути на формування позитивної студентської корпоративної культури в діяльнісному аспекті (участь в культурному житті ВНЗ). Важливим фактором може виступити формування соціально-побутової інфраструктури на території ВНЗ (кафе, перукарня, їдальня, інтернет-клуб та інше).

Найбільш популярними заходами серед студентів є загальноінститутські та факультетські заходи (День факультету, святкові концерти, КВН, дискотеки в нічних клубах). Дні факультетів є найбільш популярними заходами за рахунок насиченого змісту (концерт, гумор, можливість творчої самореалізації) і високого рівня ідентифікації студентів зі своїм факультетом. Організація і проведення таких заходів сприяє емоційному зближенню студентів, їх соціально-психологічній адаптації в студентському середовищі, прийняттю формальних і неформальних правил, образу і стилю життя студентства, формуванню ідентифікації зі своєю соціальною групою, факультетом, вузом в цілому.

Підсумовуючи результати дослідження, можна зробити загальний висновок, що позитивна студентська корпоративна культура залежить від таких факторів і особливостей, як:

1) перевага позитивних оцінок соціальної ідентичності студентів (насамперед міжгрупового порівняння, наділення себе позитивними особистісно-психологічними якостями);

2) спільність ідентифікаційних стратегій суб'єктів освітнього процесу (єдність образу викладачів і студентів), що свідчить про внутрішню єдність корпоративної культури даного вищого навчального закладу;

3) ціннісно-орієнтаційна єдність студентів як соціальної групи, спільність консистентних зразків поведінки як стильових особливостей життя, що відображають ціннісні уявлення сучасної молоді (здоров'я, матеріальна і фінансова стабільність, прагматизм, раціональне осмислення дійсності, прагнення до досягнення мети, позитивне ставлення до людей і світу, свобода, незалежність, автономія, творча самореалізація);

4) домінування в змістовному аспекті студентської корпоративної культури позитивного ставлення до неформальної, комунікативної сторони навчального процесу: структурування вільного часу, організація дозвілля , особливості стосунків з сокурсниками (домінуючим правилом у взаємовідносинах між студентами виступає взаємодопомога і взаємопідтримка), правила ефективної взаємодії з викладачами, ставлення до себе як до суб'єкта освітнього процесу (особистісно-психологічні характеристики, які сприяють навчальній і комунікативній діяльності).

Список використаних джерел

1. Асмолов А.Г. Психология личности. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 367с.

2. Афанасьев В. Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг // Маркетинг. - 1999. - №5. - С.75-97.

3. Блинов Н.М. Социология молодежи: достижения, проблемы // Социсиологические исследования. - 1982. - № 2. - С.54-77.

4. Бузаева Е.Г. Сущность и основные типы корпоративной культуры // Экономическая политика: поиски и достижения. - 2000. - № 1. - С. 125-131.

5. Волков Ю.Г., Добреньков В.И., Кадария Ф.Д., Савченко И.П., Шаповалов В.А. Социология молодежи. - Ростов-н/Д.: Феникс, 2001. - 465с.

6. Головатый Н.Ф. Студент: путь к личности. - М.: Академия, 1982. - 198с.

7. Грошев И.В., Емельянов П.В., Юрьев В.М. Организационная культура. - М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 674с.

8. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология: Пер. с англ. - СПб.: Питер, 2001. - 675с.

9. Дизел Пол М., Мак-Кинли Раньян. Поведение человека в организации. -- М.: Аспект-Пресс, 1993. - 534с.

10. Зборовский Г.Е. Образование: научные подходы к исследованию // Социум. - 2000. - №6. - С.23-44.

11. Зубок Ю.А. Интеграционный потенциал современного студенчества // Россия накануне ХХ1 в. - 1995. - Вып. 2. - С.89-108.

12. Иконникова С.Н. Молодежь. Социологический и социально-психологический анализ. -Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. - 233с.

13. Иконникова С.Н., Лисовский В.Т. Некоторые проблемы воспитания студенческой молодежи / Молодежь и образование. - М.: Изд-во МГУ, 1972. - С.221-229.

14. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций.-- К.: МАУП, 1994. - 189с.

15. Камерон К.С., Куинн Р.Э. Диагностика и изменение организационной культуры / Под ред. И.А. Андреевой. - СПб.: Питер, 2001. -320 с.

16. Капитонов Э.А.Корпоративная культура: Теория и практика. - М.: Альфа-пресс, 2005. - 352с.

17. Кігель Р.Ю. Вища школа і перехід до ринкової економіки. - Вінниця: Видавництво при Він.держ.університеті, 1994. - 187с.

18. Козаков В., Дзвінчук Д. Функціонально-психологічна модель спільної діяльності як основа освітнього менеджменту.// Освіта і управління. - 1997. - №2. - С.123-135.

19. Красовский Ю.Д. Организационное поведение: Учеб. пособ. для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 236 с.

20. Лапин Н.И. Модернизация базовых ценностей россиян // Социологические исследования. - 1996. - №5. - С.3-19.

21. Лапин Н.И. Социальные ценности и реформы кризисной России // Социологические исследования. - 1993. - №9. - С.43-65.

22. Лапин Н.И. Ценности как компоненты социокультурной эволюции современной России // Социологические исследования. - 1994. - №5. - С.58-86.

23. Лапин Н.И. Ценности, группы интересов и трансформация российского общества // Социологические исследования. - 1997. - №3. - С.14-24.

24. Леонтьев Д.А. Жизненный мир человека и проблема потребностей // Психологический журнал. - 1992. - Т.13. - №2. - С.53-67.

25. Леонтьев Д.А. Проблема смысла в современной зарубежной психологии / Современный человек: цели, ценности, идеалы. - 1998. - Вып.1. - С.73-100.

26. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций. - М.: Смысл, 2000. -18с.

27. Лисовский В.Т. Советское студенчество. Социологические очерки. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 201с.

28. Лисовский В.Т., Дмитриев А.В. Личность студента. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. - 156с.

29. Лясников Н, Лясникова Ю. Соціально-экономические условия формирования духовной культуры студенческой молодежи. [Електронний ресурс] - Режим доступу до журн. (або сайту): http://www.tieir/conf/progr/05.html (Посилання дійсне на 21 березня 2010 р.).

30. Максименко А.А Организационная культура: системно-психологические описания: Учеб. пособие.- Кострома: КГУ им. Н.А. Некрасова, 2003.- 168с.

31. Маслоу А. Дальние пределы человеческой психики. - СПб.: Евразия, 1997. - 477с.

32. Маслоу А. Самоактуализация / Психология личности. Тексты. Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и А.А.Пузырея. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - С.108-117.

33. Могутнова Н.Н. Корпоративна культура: понятие, подходы. - М.: Социс, 2005. - 399с.

34. Навроцький О.І. Вища школа України в умовах трансформації суспільства. - Харків: Основа., 2000. - 198с.

35. Омельченко Е. Молодежные культуры и субкультуры. - М.: Изд-во Ин-та социологии РАН, 2000. - 476с.

36. Оучи У. Методы организации производства. Японский и американский подходы. - М.: Прогресс, 1984. - 223с.

37. Персикова Т.Н. Межкультурная коммуникация и корпоративная культура: Учебное пособие. - М.: Логос, 2002. - 224с.

38. Петровский А.В. О некоторых феноменах межличностных отношений в коллективе / Методология и методы социальной психологии. - М.: Пресс, 1977. - С.243-269.

39. Почебут Л.Г., Чикер В.А. Организационная социальная психология: Учебное пособие. - СПб.: Изд - во "Речь", 2002. - 298с.

40. Резник Ю.М., Кравченко К.А. Сущность корпоративной культуры в современной организации // Управление персоналом. - 1998. - № 8. - С.63-69.

41. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учеб. Пособие. - М.: Академия, 1996. - 433с.

42. Родин О. Концепция организационной культуры: происхождение и сущность // Менеджмент. - 1998. - №7. - С. 67-77.

43. Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Психология управления. Учебное пособие. - Ростов на Дону: Изд-во "Феникс", 1997. - 430с.

44. Семенов Ю. Г. Организационная культура: управление и диагностика. - Екатеринбург: Институт экономики УрОРАН, 2004. - 180 с.

45. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. - М.: Логос, 1995. - 465с.

46. Спивак В.А. Корпоративная культура. - СПб.: Питер, 2001. - 352 с.

47. Суметін В.Н., Леонт'єва В.М. Соціально-психологічний клімат в наукових колективах технічних вузів України.// Проблеми вищої школи. - 1994. - Вип.79. - С.122-138.

48. Тощенко Ж.Т., Могутнова Н.Н. Новый взгляд на понятие "корпоративная культура". - М.: Социс, 2005. - 354с.

49. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.: Прогресс, 1990. - 368с.

50. Фролов С.С. Социология организаций: Учебник. -- М.: Гардарики, 2001. -- 384 с.

51. Хает Г.Л. Корпоративная культура и ценности человека. - Краматорск: ДГМА, 2001. - 268 с.

52. Ценностный мир современного студента. Социологическое исследование / Под ред. В.Т. Лисовского, Н.С. Слепцова. - М.: Пресс, 1992. - 249с.

53. Шайн Э.Х. Организационная культура и лидерство. - СПб.: Питер, 2002. - 336с.

54. Шереги Ф.Э. Социология образования: прикладные исследования. - М.: Academia, 2002. - 478с.

55. Шувалова О.Р. Стратегии учебных заведений профессионального образования [Електронний ресурс] - Режим доступу до журн. (або сайту): http://www.gu-vshe/articles//26.html (Посилання дійсне на 04 квітня 2010 р.).

56. Щербина С.В. Организационная культура в западной традиции: природа, логика формирования и функции // Социологические исследования. - 1996. - № 7. - С.55 - 72.

57. Элвессон М. Организационная культура. - Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2005. - 460 с.

58. Юпитов А.В., Зотов А.А. Исследование ситуации профессионального самоопределения студентов // Социологические. исследования. - 1997. - № 3. - С.56-79.

59. Якунин В.А. Педагогическая психология высшей школы. - М.: Логос, 1998. - 467с.

60. Parsons T., Platt G. Higher education and changing socialization // Aging and society: A sociology of age stratification / Ed. M. Riley, М. Johnson, A. Foner. New York, 1972.

Додатки

Анкета для студентів

Шановні студенти!

Заповнити анкету нескладно. Уважно прочитайте кожне питання і всі запропоновані варіанти відповідей. Потім виберіть найбільш близький Вашій думці варіант (або варіанти) відповіді і обведіть кружком цифру, відповідну йому. Ваші відповіді не підлягають розголошуванню. Вони будуть використані тільки в узагальненому вигляді разом в результатами опитування інших респондентів. Просимо Вас взяти участь в дослідженні і максимально щиро і точно відповісти на питання.

1. Скільки часу в день Ви звичайно проводите у вузі?

1.1. Менше 4 годин.

1.2. 4-6 годин.

1.3. 6-8 годин.

1.4. Більше 8 годин.

2. Чи проводите Ви у вузі свій вільний час?

2.1. Так, майже увесь.

2.2. Велику частину.

2.3. Іноді.

2.4. Рідко.

2.5. Ні, ніколи.

3. Чи задоволені Ви організацією дозвілля для студентів у вашому вузі?

3.1. Повністю задоволений (а).

3.2. Задоволений (а).

3.3. Не повною мірою.

3.4. Незадоволений (а).

3.5. Абсолютно не задоволений (а).

Які заходи дозвілля у вашому вузі Ви відвідуєте найчастіше (можна вибрати декілька варіантів)?

4. КВК.

5. День факультету.

6. День першокурсника.

7. День здоров'я.

8. Спортивні заходи.

9. Святкові концерти.

10. Дискотеки в нічних клубах.

11. Інтелектуальні ігри.

12. Колективні кульпоходи (у театр, музей, на виставку).

13. Засідання клубів по інтересах.

14. Тематичні круглі столи, дискусії, диспути за участю цікавих людей.

15. Інші_________________________________

Назвіть три основних правила, які дотримують більшість студентів вашого ВНЗ?

1______________

2_____________

3_____________

Завершіть, будь ласка, фрази (напишіть перше, що приходить в голову).

Студенти мого ВНЗ

Викладачі мого ВНЗ

Уважно прочитайте питання і обведіть кружечком номер того питання або вислову, з яким Ви згодні.

1. Сам процес виконуваної роботи захоплює Вас більше, ніж етап її завершення.

2. Для досягнення мети Ви звичайно не шкодуєте сил.

3. Вам часто говорять, Що Ви більше думаєте про інших, ніж про себе.

4. Ви звичайно багато часу приділяєте своїй персоні.

5. Ви звичайно довго не наважуєтеся почати робити те, що Вам не цікаво, навіть якщо це необхідно.

6. ви упевнені, що наполегливості у Вас більше, ніж здібностей.

7. Вам легше просити за інших, чим за себе.

8. Ви вважаєте, що людина спочатку повинна думати про себе, а потім вже про інших.

9. Закінчуючи цікаву справу, Ви часто жалкуєте про те, цікава робота вже завершена, і з нею шкода розлучатися.

10. Вам більше подобаються діяльні люди, здатні досягати результату, ніж просто добрі і чуйні.

11. Вам важко відмовити людям, коли вони Вас про що-небудь просять.

12. Для себе Ви робите що-небудь з великим задоволенням, чим для інших.

13. Ви відчуваєте задоволення від гри, в якій не потрібно думати про виграш.

14. Ви вважаєте, що успіхів у Вашому житті більше, ніж невдач.

15. Ви часто прагнете зробити людям послугу, якщо у них трапилася біда або неприємності.

16. Ви переконані, що не потрібно для кого-небудь особливо напружуватися.

17. Ви понад усе поважаєте людей, здатних захопитися справою по-справжньому.

18. Ви часто завершуєте роботу всупереч несприятливій обстановці, нестачі часу, перешкодам із сторони.

19. Для себе у Вас звичайно не вистачає ні часу, ні сил.

20. Вам важко примусити себе зробити щось для інших.

21. Ви часто починаєте одночасно багато справ і не встигаєте закінчити їх до кінця.

22. Ви вважаєте, що маєте достатньо багато сил, щоб розраховувати на успіх в житті.

23. Ви прагнете якомога більше зробити для інших людей.

24. Ви переконані, що турбота про інших часто йде в збиток собі.

25. Чи можете Ви захопитися справою настільки, що забуваєте про час і про себе?

26. Вам часто вдається довести почату справу до кінця.

27. Ви переконані, що найбільша цінність в житті - жити інтересами інших людей.

28. Ви можете назвати себе егоїстом?

29. Чи буває так, що Ви, захоплюючись деталями, заглиблюючись в них, не можете закінчити почату справу?

30. Ви уникаєте зустрічей з людьми, діловими якостями, що не володіють.

31. Ваша відмінна риса - безкорисливість.

32. Вільний час Ви використовуєте для своїх захоплень.

33. Ви часто завантажуєте свої канікули або вихідні дні роботою через те, що комусь обіцяли що-небудь зробити.

34. Ви засуджуєте людей, які не уміють потурбуватися про себе.

35. Вам важко зважитися використовувати зусилля людини в своїх інтересах.

36. Ви часто просите людей зробити що-небудь з корисливих мотивів.

37. Погоджуючись на якусь справу, Ви більше думаєте про те, наскільки вона Вам цікава.

38. Прагнення до результату в будь-якій справі - Ваша відмінна риса.

39. Ваша відмінна риса - уміння допомогти іншим людям.

40. Ви здатні зробити максимальні зусилля лише за добру винагороду.

41. Ви згодні, що найголовніше в житті - бути майстром своєї справи.

42. Ви понад усе дорожите можливістю самостійного вибору рішення.

43. Ваші знайомі вважають Вас владною людиною.

44. Ви згодні, що люди, які не уміють заробити гроші, не заслуговують поваги.

45. Творча праця для Вас є головною насолодою в житті.

46. Основне прагнення у Вашому житті - свобода, а не влада і гроші.

47. Ви згодні з тим, що мати владу над людьми - найбільш важлива цінність?

48. Ваші друзі спроможні в матеріальному відношенні люди.

49. Ви прагнете, щоб всі навколо Вас були зайняті захоплюючою справою.

50. Вам завжди вдається слідувати своїм переконанням всупереч вимогам із сторони.

51. Чи вважаєте Ви, що найважливіша якість для влади - це її сила?

52. Ви упевнені, що все можна купити за гроші.

53. Ви вибираєте друзів по ділових якостях.

54. Ви прагнете не зв'язувати себе різними зобов'язаннями перед іншими людьми.

55. Ви переживаєте почуття обурення, якщо хтось не підкоряється Вашим вимогам.

56. Гроші куди надійніші, ніж влада і свобода.

57. Вам нестерпне нудно без улюбленого заняття.

58. Ви переконані, що кожен повинен володіти свободою в рамках закону.

59. Вам легко примусити людей робити те, що Ви хочете.

60. Ви згодні, що краще мати високу зарплату, чим високий інтелект?

61. У житті Вас радує тільки відмінний результат своєї діяльності.

62. Найголовніше прагнення у Вашому житті - бути вільним.

63. Ви вважаєте себе здатним керувати великим колективом.

64. Чи є для Вас заробіток головним прагненням в житті.

65. Улюблена справа для Вас цінніша, ніж влада і гроші.

66. Вам звичайно вдається відвоювати своє право на свободу.

67. Чи відчуваєте Ви жадання влади, прагнення керувати.

68. Ви згодні з тим, що "гроші не пахнуть" і неважливо, як вони зароблені.

69. Навіть буваючи на відпочинку, Ви не можете не робити чого-небудь корисного.

70. Ви готові багатьом жертвувати, щоб бути вільним.

71. Чи впливаєте Ви на прийняття рішень у Вашій сім'ї.

72. Вам важко обмежити себе в грошових коштах.

73. Ваші друзі і знайомі цінують Вас як фахівця.

74. Люди, що ущемляють Вашу свободу, викликають у Вас найбільше обурення.

75. Влада може замінити Вам багато інших цінностей.

76. Вам звичайно вдається накопичити потрібну суму грошей.

77. Праця - найбільша цінність для Вас.

78. ви упевнено і невимушено відчуваєте себе серед незнайомих людей.

79. Ви згодні ущемити свободу, щоб володіти владою.

80. Найбільш сильне потрясіння для Вас - відсутність грошей.

Ваш курс_____________ Ваша стать______________

Размещено на Allbest.ru