Особливості організації методики тренувань пауерліфтерів на різних етапах багаторічної спортивної підготовки
Дослідження особливостей організації методики тренувань пауерліфтерів від рівня початкової базової підготовки до етапу спортивного вдосконалення. Аналіз динаміки змін компонентів тренувань пауерліфтерів. Тренувальний процес кваліфікованих пауерліфтерів.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 18.12.2017 |
Размер файла | 29,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИКИ ТРЕНУВАНЬ ПАУЕРЛІФТЕРІВ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ БАГАТОРІЧНОЇ СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ
Циба Ю.Г.
Анотація
тренування пауерліфтер підготовка спортивний
Досліджено особливості організації методики тренувань пауерліфтерів від рівня початкової базової підготовки до етапу спортивного вдосконалення. У результаті аналізу наукових досліджень встановлено, що організація та побудова тренувального процесу в пауерліфтингу розглядається в рамках фрагментарних досліджень окремих компонентів тренувальних навантажень на різних етапах багаторічної підготовки. Більшість праць присвяченні особливостям тренувального процесу кваліфікованих пауерліфтерів. Метою дослідження є експериментальний аналіз ефективності методики тренувань пауерліфтерів на різних етапах багаторічної підготовки. Проаналізовано динаміку змін компонентів тренувань пауерліфтерів з ростом їх тренованості.
Ключові слова: пауерліфтинг, спортсмен, спортивна підготовка, тренування, інтенсивність.
Постановка проблеми
Досягнення високого спортивного результату в пауерліфтингу передбачає напружений та тривалий тренувальний процес, який включає всі аспекти фізичної (загальна та спеціальна фізична), технічної та психологічної підготовки. Загальні основи спортивної підготовки в різних видах спорту на певних етапах багаторічної підготовки досліджували різні фахівці (Л.П. Матвєєв, 1976; В.М. Платонов, 2004; А.І. Стеценко, 2008; В.Г. Олешко, 2011). Специфіка виду спорту вимагає врахування особливостей змагальної діяльності та застосування сучасних теоретичних та практичних знань при плануванні методик тренувань в системі багаторічної спортивної підготовки. Особливості організації навчально-тренувального процесу в пауерліфтингу досліджували (С.А. Глядя; А.І. Стеценко,). Переважна більшість тренувальних методик пауерліфтерів базуються на системах підготовки важкоатлетів, оскільки важка атлетика входить до програми Олімпійських ігор і має глибоке історичне коріння та значні теоретичні та практичні розробки [2, 3, 4]. Організація тренувального процесу на різних етапах багаторічної спортивної підготовки пауерліфтерів має ряд особливостей які необхідно враховувати при плануванні методики тренувань. В першу чергу слід враховувати вік, стать, антропометричні показники, стаж тренувань, період підготовки та кваліфікацію спортсмена [6, с. 58]. Тому специфіка виду спортивної діяльності безпосередньо вимагає розробки системи багаторічної підготовки з урахуванням особливостей пауерліфтингу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Зростання популярності пауерліфтингу в останнє десятиліття дозволяє зробити припущення про імовірність включення його до програми Олімпійських ігор. Про це свідчить запровадження у 2012 році змагань з класичного пауерліфтингу (без використання спеціального екіпірування). Проведення змагань з класичного пауерліфтингу вимагає внесення коректив до методики підготовки спортсменів, оскільки відбулася зміна тренувальної та змагальної діяльності пауерліфтерів. Останнім часом збільшилась інтенсивність змагальної діяльності внаслідок більшої кількості стартів в календарі міжнародних та всеукраїнських змагань [1, с. 56]. Крім того відміна екіпіровки призвела до певних змін техніки виконання змагальних вправ, та організації тренувального процесу. Однак більшість наукових досліджень з методики тренувань пау- ерліфтерів носять фрагментарний характер, висвітлюючи окремі сторони спортивної підготовки. Питання підготовки пауерліфтерів високої кваліфікації висвітлювали ряд науковців (А.І. Стеценко; Ф. Хэтфилд). Досить повно висвітлено питання історичних аспектів зародження та розвитку пауерліфтингу в Україні та Світі. Проблему технічної підготовки в пауерліфтингу розглядали (Глядя С.А, Старов М.А, Батыгин Ю.В.). У своїх дослідженнях Глядя С.А., Старов М.А., Стеценко А.І. висвітлюють біомеханічні аспекти змагальних вправ пауер- ліфтингу та фазову структуру рухів. Разом з тим недостатньо досліджень присвячених технічним особливостям та методиці підготовки спортсменів в класичному пауерліфтингу. Значна кількість праць присвячена плануванню інтенсивності та обсягу тренувальних навантажень в системі підготовки кваліфікованих спортсменів та загальним принципам побудови тренувального процесу пауерліфтерів. Недостатня увага приділяється комплексному підходу в питанні особливостей методики тренувань спортсменів в системі багаторічної підготовки від рівня початківця до етапу спортивного вдосконалення саме в класичному пауерліфтингу. Питання теоретичного обгрунтування багаторічної підготовки в пауерліфтингу розглядали Юрій Бріскін та Марія Розторгуй. Однак, в працях деяких дослідників існують розбіжності щодо певних компонентів тренувань таких як інтенсивність, обсяг та кількість тренувань в тижневому мікроциклі для спортсменів різної кваліфікації (особливо початківців), порівняно із фундаментальними працями. Тому метою данного дослідження є визначення особливостей організації тренувального процесу пауерліфтерів на різних етапах багаторічної підготовки. Формулювання цілей статті. Основними завданнями статті є дослідження особливостей організації методики тренувань пауерліфтерів на різних етапах багаторічної підготовки від початкового рівня до рівня спортивного вдосконалення.
Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Методики тренувань в пауерліфтингу спрямованні на досягнення максимального спортивного результату. Головна фізична якість пауерліфтера -- сила, тому всі загальноприйняті методики тренувань спрямованні на ії розвиток
[6, с. 12]. Більшість систем підготовки спортсменів силових видів спорту мають загальні спільні положення, але разом з тим вони містять ряд розбіжностей в залежності від віку, статті та кваліфікації пауерліфтерів. В роботі було проведенно дослідження впливу методики тренувань пауерліфтерів на різних етапах багаторічної підготовки. Дослідження проводилось протягом 2013--2016 рр. З метою визначення оптимальних величин компонентів тренувальних навантажень на різних етапах чьотирирічного циклу спортивної підготовки пауерліфтерів на базі факультету фізичної культури та здоров'я людини Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи міста Чернівці було проведенно дослідження. В ході дослідження було сформованно дві однорідні групи спортсменів, які почали займатися класичним пауерліфтингом чисельністтю 10 чоловік кожна. До складу обох груп входили спортсмени-чоловіки віком 17-18 років (на момент початку експерименту), які до цього часу не займались силовими видами спорту і не мали спортивних розрядів.
Дослідженням питання побудови тренувального процесу пауерліфтерів різної кваліфікації займались багато авторів (Б.И. Шейко; Ф. Хэтфилд). Однак аналізуючи методичні рекомендації деяких вітчизняних та зарубіжних дослідників бачимо значні межі в оптимальних значеннях таких компонентах як робоча інтенсивність навантаження, кількість тренувань в тижневому мікро- циклі тощо. Для визначення спірних питань обом групам було організовано тренувальний процес з різними характеристиками спортивної підготовки. Навчально-тренувальний процес в експериментальній групі протягом першого року підготовки передбачав три тренування на тиждень з робочою зоною інтенсивності -- 50-65%. Контрольна група тренувалась з вищою інтенсивністю -- 60-85% чотири рази на тиждень. Початковий етап підготовки спортсменів обох груп характеризувався різноманітністю методів і засобі підготовки, значна частина часу тренувань відводилась на загальну фізичну підготовку та вивчення техніки змагальних вправ (таблиця 1).
Таблиця 1
Співвідношення видів спортивної підготовки в річному плануванні навчально-тренувального процесу пауерліфтерів різної кваліфікації
Види спортивної підготовки |
Рівень спортивної кваліфікації |
|||
Початківці |
Спортсмени 2-3 розряду |
1 розряд - кмс |
||
ЗФП |
40% |
30% |
15% |
|
СФП |
30% |
45% |
70% |
|
Технічна підготовка |
30% |
25% |
15% |
|
Рік підготовки |
1-ий |
2-ий |
3-4-ий |
Як видно з таблиці з ростом тренованності зменшувався вміст загальної фізичної та технічної підготовки, в той же час зростає спеціальна фізична підготовка.
На початку першого року тренувань у спортсменів обох груп визначався початковий рівеньрозвитку силових якостей за сумою трьох змагальних вправ: присідання зі штангою (кг); жим штанги лежачи (кг); станова тяга (кг). Річний приріст показників розвитку силових якостей пауерліфтерів визначався за кращою сумою триборства показаною спортсменом протягом календарного року. В пауерліфтингу спортивний результат обумовлений рівнем розвитку максимальної та відносної сили. Тому основна увага при плануванні тренувального процесу кваліфікованих спортсменів силового триборства приділяється вдосконаленню цих силових якостей.
Якщо для тренувального процесу початківців характерна робота з невисокою інтенсивністю, але значного обсягу, яка передбачає в основному загальну фізичну підготовку, вивчення техніки виконання вправ, підвищення рівня загальної працездатності, то для тренувань кваліфікованих пауерліфтерів характерне значне збільшення інтенсивності тренувальних навантажень та зменшення обсягу. Особливості методики організації тренувального процесу спортсменів обох груп на різних етапах багаторічної підготовки наведенні в таблиці 2.
Таблиця 2
Особливості тренувального процесу пауерліфтерів обох груп на різних етапах багаторічної підготовки
Компоненти тренувального процесу |
Рівень спортивної кваліфікації |
||||||
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||||
початківці |
ІІ-Ш розряд |
кмс, мс |
початківці |
ІІ-Ш розряд |
кмс, мс |
||
Зона робочої інтенсивності |
50-65% |
60-80% |
80-95% |
60-85% |
70-90% |
85-100% |
|
К-ть підйомів у підході |
10-15 |
6-8 |
1-5 |
8-10 |
4-8 |
1-4 |
|
Кількість підходів |
3 |
3-4 |
3-5 |
3 |
3-4 |
3-5 |
|
Кількість вправ на тренуванні |
8-10 |
6-8 |
4--6 |
8-10 |
6-8 |
4-6 |
|
Кількість тренувань на тиждень |
3 |
4 |
4 |
4 |
5 |
6 |
|
Рік підготовки |
1-ий |
2-ий |
3-4-ий |
1-ий |
2-ий |
3-4-ий |
Однією з основних умов росту спортивних результатів є інтенсифікація тренувального процесу. Інтенсивність тренувального процесу МС, вище приблизно на 20-25%, порівняно з навчально-тренувальним процесом спортсменів І дорослого розряду [5, с. 153]. Для подальшого прогресування кваліфіковані спортсмени використовують тренувальні навантаження на рівні 85-100% від максимальних. Підвищення інтенсивності тренувань в пауерліфтингу відбувається в основному за рахунок збільшення робочої ваги обтяжень та за допомогою використання в тренувальному процесі спеціальних вправ, що вдосконалюють силові якості спортсменів. Разом з тим зменшується обсяг навантажень, тренування стають більш спеціалізованими та індивідуальними [8, с. 321].
Після аналізу результатів дослідження було виявлено, що найбільший приріст показників спостерігається в кінці першого року тренувань і становить 70,5 кг або 27,1% в експериментальній групі та 68кг або 26,9% (таблиця 3).
Таблиця 3
Середні значення приросту спортивного результату в сумі триборства пауерліфтерів у чотирирічному циклі підготовки
Експериментальна група |
Контрольна група |
|||||||||||||||
70,5 |
27,1 |
55 |
15,1 |
41,2 |
9,6 |
62 |
11,2 |
68 |
26,9 |
51 |
14,8 |
39 |
8,7 |
45,5 |
9,1 |
|
кг |
% |
кг |
% |
Кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
кг |
% |
|
2013 р. |
2014 р. |
2015 р. |
2016 р. |
2013 р. |
2014 р. |
2015 р. |
2016 р. |
Протягом другого і третього року тренувань спостерігається сповільнення динаміки росту спортивного результату в обох групах пауерліфтерів. Як відомо, з підвищенням тренованості динаміка приросту спортивних результатів уповільнюється. Це явище пояснюється уповільненням адаптаційних реакцій організму спортсменів. На четвертому році підготовки спортивний результат пауерліфтерів обох груп збільшився відповідно на 62 кг у спортсменів експериментальної групи та на 45,5 кг у спортсменів контрольної групи. Однак у відсотках приріст склав 11,2% та 9,1% відповідно у експериментальної та контрольної групи.
Як видно з результатів експерименту перші три роки підготовки динаміка росту силових показників пауерліфтерів обох груп має тенденцію до сповільнення, після четвертого року підготовки бачимо деяке підвищення росту спортивного результату як у експериментальної так і в контрольної групи. Підвищення приросту максимальної сили на останньому році чотирирічного циклу підготовки можна пояснити високою інтенсивністю тренувального процесу пауерліфтерів високої кваліфікації. Для подальшого стимулювання росту спортивних результатів кваліфіковані спортсмени використовують тренувальні навантаження на рівні 85-100% від максимальних.
За час проведення дослідження п'ять спортсменів експериментальної групи виконали норматив майстра спорту України, четверо -- норматив кандидата в майстри спорту та один -- норматив першого дорослого розряду. У контрольній групі троє спортсменів досягли нормативу майстра спорту, шість -- кандидата в майстри спорту, один -- виконав норматив першого розряду.
Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку
Як видно з результатів дослідження (таблиця 3) динаміка росту спортивного результату спортсменів експериментальної групи випереджає контрольну. На першому році тренувань на 2,5%; на другому на 0,3%; на третьому році на 0,9% і на четвертому на 2,1%. Таким чином можна зробити висновок, що методика організації тренувального процесу експериментальної групи ефективніша за контрольну, особливо на початковому етапі та етапі спортивного вдосконалення. З результатів данного дослідження можна зробити висновок, що для пауерліфтерів початківців достатньо трьох тренувань на тиждень, крім того більщість фахівців вважають неприпустимими використання в тренувальному процесі початківців навантажень біляграничної та граничної інтенсивності. В плануванні тренувального процесу початківців головна увага приділяється саме технічній підготовці та загальній фізичній підготовці, а вивчення правильної техніки відбувається внаслідок багаторазового повторення вправ (10-15 разів) і неможливе з навантаженнями високої інтенсивності.
В практиці підготовки пауерліфтерів високої кваліфікації застосовується різна кількість тренувальних занять на тиждень від 4 до 10. Кількість тренувальних занять тижневого мікроциклу обумовлена індивідуальними особливостями організму (особливості адаптації, швидкість перебігу відновних процесів), віком та кваліфікацією спортсмена, статтю, масою тіла, періодом підготовки [7, с. 126]. З результатів дослідження (таблиці 2, 3) бачимо, що чотириразові тренування пауерліфтерів з рівнем кваліфікації кмс, мс краще впливають на розвиток силових якостей ніж шість тренувань. Оскільки силові якості найкраще розвиваються на фоні або повного відновлення організму, або деякого незначного недовідновлення після попереднього навантаження, то велика кількість тренувальних занять в тижневому мікроциклі недоцільна [8, с. 189].
Таким чином методика організації тренувань спортсменів на різних етапах чотирирічної підготовки запропонована експериментальній групі ефективніша за методику контрольної групи.
Перспективи подальших досліджень пов'язуються з розробкою закономірностей планування компонентів навантаження на різних етапах тренувального процесу та змагальної діяльності спортсменів різної кваліфікації у пауерліфтингу.
Список літератури
1. Бріскін Ю. Теоретичне обгрунтування багаторічної підготовки спортсменів у пауерліфтингу / Юрій Бріскін, Марія Розторгуй // Фізична активність, здоров'я і спорт. 2013. № 1(11). С. 54-60.
2. Воробьев А. Н. Тяжелая атлетика: учеб. для ин-тов физ. культуры / А. Н. Воробьев. Изд. 4-е. М.: Физкультура и спорт, 1988. 238 с.
3. Медведев А. С. Система многолетней тренировки в тяжелой атлетике / А. С. Медведев. М.: Физкультура и спорт, 1986. 272 с.
4. Олешко В. Г. Підготовка спортсменів у силових видах спорту: [навч. посіб.] / В. Г. Олешко. К.: ДІА, 2011. 444 с.
5. Платонов В. Н. Современная спортивная тренировка / В. Н. Платонов. К.: Здоровье, 1980. 336 с.
6. Стеценко А. І. Пауерліфтинг. Теорія і методика викладання: [навч. посіб.] / А. І. Стеценко. Ч.: Вид. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008 - 460 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Аналіз проявів силових якостей боксерів. Підвищення ефективності засвоєння техніки боксу на основі розробки концентрованої системи спеціальної силової підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань.
дипломная работа [139,4 K], добавлен 20.03.2012Удосконалювання методики тренувань і організації змагань та зміни в плануванні спортивного ядра. Вибір ділянки для будівництва спортивної споруди. Підготовка ділянки до земельних робіт. Планування підстави спортивного ядра. Пристрій дренажної системи.
реферат [21,8 K], добавлен 24.11.2009Культуризм, як вид спорту, зародився у прагненні людства до фізичної й духовної досконалості. Положення стосовно історії культуризму. Аналіз методики тренувань у культуризмі. Анатомія м’язів людини. Форми скелетних м'язів. Початковий курс по бодибілдингу.
курсовая работа [604,4 K], добавлен 24.11.2010Основи планування тренувань протягом року. Класифікація мікроциклів у змагальному та перехідному періоді. Тактика гри в захисті. Визначення рівня фізичної працездатності, проба Руф’є. Зміст програми щодо удосконалення різних сторін підготовки хокеїсток.
дипломная работа [401,0 K], добавлен 19.01.2014Розробка й обґрунтування перспективних технологічних методик підготовки стрибунів. Тренувально-педагогічний процес в легкій атлетиці. Техніка та методика тренування стрибунів потрійним з розбігу. Правильне планування проведення цілорічних тренувань.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 24.11.2010Особливості розвитку рухових якостей юних футболістів. Комплексна оцінка сенситивних періодів розвитку рухових якостей юних футболістів на початковому та базовому етапах багаторічної підготовки. Результати проведених досліджень у ДЮСШ № 15 з футболу.
курсовая работа [435,6 K], добавлен 28.03.2012Аналіз наявності високої кореляційної активності між морфологічними ознаками футболістів на етапі попередньої базової підготовки. Оцінка психофізіологічних особливостей, показників фізичних якостей, техніко-тактичної підготовленості спортсменів.
статья [20,0 K], добавлен 07.11.2017Мета і завдання, зміст та принципи спортивної підготовки. Зміст і спрямованість тренувального процесу юних батутистів. Види спортивної підготовки юного стрибуна на батуті. Результати оцінювання хлопчиків, які займаються стрибками. Результати дослідження.
курсовая работа [59,3 K], добавлен 11.05.2014Прояви спеціальних силових якостей борців в умовах змагальної діяльності. Біомеханічні властивості скелетних м’язів в умовах тренування. Структура та зміст базової техніки дзюдо. Аналіз результатів застосування методики силової підготовки дзюдоїстів.
магистерская работа [379,6 K], добавлен 20.03.2012Аналіз методик тренувань і техніки провідних спринтерів. Процес навчання техніці спринтерського бігу дітей середнього шкільного віку. Завдання, засоби і методики розвитку швидкісних здібностей. Методика удосконалювання техніки бігу учнів 8 класу.
курсовая работа [198,2 K], добавлен 20.02.2010