Розробка моделі функціонування конкурентного середовища транспортного ринку вантажних перевезень

Розмір прибутку за добу простою

ЗТФ

, грн. (3.51)

– АТП

, грн. (3.52)

де штраф за запізнення, грн.; кількість діб запізнення, од..

За допомогою спрощень, що були використані раніше під час розв'язання задачі 1 остаточний прибуток двох конкурентів мають такий вигляд:

, грн.; (3.53)

, грн. (3.54)

1 Математичні постанови задач було приведено для ситуацій, пов'язаних із умовами роботи перевізників і з ризиком, що супроводжує ці умови, тобто викликаним конфліктністю і невизначеністю.

2 Був створений алгоритм для вирішення задач. Цільова функція являє собою функцію виграшу, який необхідно максимізувати.

3 Поставлені задачі можна розв'язати за допомогою математичного апарату (тобто виразів), що приведено у вигляді математичних рівнянь в даному розділі, специфічних для кожної задачі.

4. Моделювання поведінки перевізника на ринку

4.1 Рішення задач в умовах конфліктності

Задача 1. Визначення оптимального розміру витрат на маркетингові заходи.

Припустимо, що питомі доходні ставки, що практично являють собою тарифи на перевезення, в умовах конкуренції приблизно однакові, тобто f1=f2=f. Отже, першопочатково кожен з конкурентів задається величиною ві, яка має лежати в розумних межах (), а також відомими значеннями Q і f. Щоб обчислювати ефект від використання методики, ЗТФ також задає значення хі потенційних витрат (без впровадження пропонуємих розрахунків).

Подальші обчислення виконуються за допомогою ППП «Microsoft Excel». По-перше, розраховуються значення Р1 і Р2 за формулами (3.10) і (3.11) та Q1 і Q2 ((3.8), (3.9)). По-друге, визначаються значення х1* і х2*, причому на першому ході фірми діють “в сліпу”, ще не знаючи показник в свого суперника. Нехай тоді на першому ході для першого гравця в2= в1, для другого - в1=в2 =1,01. Далі за допомогою графіків можна прослідкувати приріст прибутків, зменшення витрат або динаміку зміни раціонального обсягу наданих послуг по кожному конкуренту. А також можна розрахувати відносні величини відповідних показників. Номер ходу визначається порядковим номером рекламної кампанії для кожного з гравців.

Для прикладу візьмемо кількість ходів конкурентів - 9 .Спеціалісти першої фірми задаються такими даними: в1=1,01 (постійне значення для всіх дев'яти випадків, саме на таке значення розраховує фірма), х1=7 тис. грн. (саме таку суму готова витратити ЗТФ за одну рекламну кампанію або за певний проміжок часу - тиждень, місяць, квартал і т. ін.). Припустимо, ця сума не змінюватиметься на протязі всього періоду гри, що ми спостерігаємо. Щоб оптимізувати (зменшити) свої витрати на рекламу, перший конкурент на початку гри, в умовах повної невизначеності, робить припущення, що коефіцієнт в2 його супротивника АТП знаходиться приблизно на одному рівні з коефіцієнтом в1, а початкове значення х2 - на одному рівні з витратами х1. Це припущення узгоджується з принципом теорії ігор, згідно з яким супротивнику приписується “ідеальна розумність”. Але якщо в першої фірми є якісь інші думки з приводу початкових значень х2 і в2, в програмі передбачається введення їх вручну. Після введення відомих значень Q, f1 і f2 програма автоматично розраховує значення Р1*, х1*, Q1*, причому зміну всіх значень для дев'яти випадків можливо прослідкувати по графіках безпосередньо в програмі, а також побачити відносні значення зменшення витрат на маркетингові заходи і приросту прибутків. Другому конкуренту, що діє у відповідь на дії першого конкурента, надається можливість скористатися програмою в аналогічному порядку. Він приймає в2=1,02 х2 = 7,2 тис. грн..

Отже нехай в нашому прикладі Q = 10 т, f1 = f2 = f = 2,45 грн./т.

Таблиця 4.1 - Результата розрахунків показників при постійних значеннях в1 і в2
Кроки(ходи)	Показники
	P1, тис.грн	P2, тис.грн	Q1, т	Q2, т	x1, тис.грн	x2, тис.грн	P' 1, тис.грн	P' 2, тис.грн	Q' 1, т	Q' 2, т	x' 1, тис.грн	x' 2, тис.грн
1	5,077	5,223	5,000	5,000	7,000	7,200	6,125	6,125	5,000	5,000	6,125	6,125
2	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
3	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
4	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
5	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
6	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
7	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
8	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125
9	5,017	5,283	4,905	5,095	7,000	7,200	6,065	6,185	4,975	5,025	6,125	6,125

При вирішенні задачі за умови коли ідентифікаційні коефіцієнти конкуруючих фірм дорівнюють один одному в1=в2 =1,01 та питомі доходні ставки в умовах конкуренції приблизно однакові, тобто f1=f2=f можна зробити наступні висновки:

1) прибутки АТП при використанні цієї стратегії збільшуються від попередніх на 20,86%, а прибутки ЗТФ збільшуються від попередніх на 17,1% - це добре видно з таблиці 4.1 і відбувається тому, що значення коефіцієнтів в1 та в2 на першому кроці були однакові, а вже з другого - для АТП в2 збільшився з 1,01 до 1,02 коли в1 для ЗТФ залишився не змінним. Загалом прибутки отримані з втілення стратегії ЗТФ менше ніж прибутки АТП на 1,76%;

2) при розгляданні графіків 4.3 та 4.4 коли на другому кроці обсяги реалізації послуг другого конкурента знизилися на 1,27%, а обсяги реалізації послуг першого конкурента зростають на 1,27%, але загалом з розрахунків, які наведені в таблиці 4.1 видно, що АТП на 0,9% реалізує більший об'єм послуг ніж ЗТФ;

3) витрати на маркетингові заходи зменшуються для АТП на 12,5%, а для ЗТФ - на 14,93% і мають однакові значення 6,125тис.грн. протязі всієї гри.

Оскільки коефіцієнти в1 ,в2 є визначальними для рішення поставленої задачі, щоб правильно зробити висновки по отриманих результатах, розглянемо випадок, коли ці коефіцієнти змінюються за ступеневою залежністю (таблиця 4.7, рисунок 4.11). Це може бути справедливим, якщо фірма згодом стає все більш популярною, репутація її дедалі зростає і т. ін.

Змінюємо спочатку за ступеневою залежністю

Таблиця 4.2 - Значення коефіцієнтів в1, в2 в випадку їх зміни за ступіневою залежністю

Пара-метри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00008	1,00016	1,000321	1,000642	1,001284	1,00257	1,005146	1,010318
в2	1,00007	1,00014	1,000281	1,000562	1,001124	1,002249	1,004503	1,009026	1,018133

Скористаємося вищезазначеною програмою, щоб отримати результати розрахунків в другому випадку. Результати наведемо на рисунках 4.8 - 4.11 в вигляді графіків і в таблиці 4.4.

Таблиця 4.3 - Результати розрахунків показників при зміні значень в1 і в2 за ступеневою залежністю

Параметри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00008	1,00016	1,000321	1,000642	1,001284	1,00257	1,005146	1,010318
в2	1,00007	1,00014	1,000281	1,000562	1,001124	1,002249	1,004503	1,009026	1,018133
P1, тис.грн.	5,077	5,077	5,077	5,076	5,075	5,072	5,066	5,054	5,030
P2, тис.грн.	5,223	5,223	5,223	5,224	5,225	5,228	5,234	5,246	5,270
Q1, т	4,930	4,929	4,929	4,929	4,928	4,927	4,925	4,920	4,910
Q2, т	5,070	5,071	5,071	5,071	5,072	5,073	5,075	5,080	5,090
P' 1, тис.грн.	6,125	6,125	6,124	6,124	6,122	6,119	6,113	6,101	6,078
P' 2, тис.грн.	6,125	6,125	6,126	6,126	6,128	6,131	6,137	6,149	6,172
Q' 1, т	5,000	5,000	5,000	4,999	4,999	4,998	4,995	4,990	4,981
Q' 2, т	5,000	5,000	5,000	5,001	5,001	5,002	5,005	5,010	5,019
x' 1, тис.грн	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125
x' 2, тис.грн.	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125

Вирішуючи задачу при зміні значень коефіцієнтів вi за ступеневою квадратичною залежністю видно, з розрахунків які про ілюстровано за допомогою графіків 4.11 і 4.10, що на п'ятому кроці відбувається поступове збільшення обсягів реалізації послуг на 1,41% для ЗТФ і зменшенні для АТП. Значення коефіцієнтів в1 і в2 зростають, що викликає в свою чергу збільшення прибутків на 17,25% для АТП і на 20,67% для ЗТФ від попередніх прибутків підприємств, це ще викликано тим, що були враховані питомі значення доходів замість витрат на маркетингові заходи. У АТП обсяг реалізує послуги на 0,17% більше ніж на ЗТФ і відповідно до цього прибутки більше на 0,34%. Витрати на маркетингові заходи зменшуються для АТП на 17,55%, а для ЗТФ на 14,29% (таблиця 4.3, графіки 4.8 і 4.9).

Для достовірності вирішення цієї задачі змінимо коефіцієнти корисної дії витрат за ступеневою залежністю, але вже кубічною.

Змінюємо спочатку за ступеневою залежністю

Таблиця 4.4 - Значення коефіцієнтів в1, в2 в випадку їх зміни за ступеневою залежністю

Пара-метри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00012	1,000241	1,000481	1,000963	1,001927	1,003857	1,007729	1,015517
в2	1,00007	1,000211	1,000632	1,001897	1,005702	1,017204	1,052506	1,165933	1,584971

Скористаємося вищезазначеною програмою, щоб отримати результати розрахунків в третьому випадку тобто змінюємо значення коефіцієнтів в1 та в2 за ступеневою кубічною залежністю. Результати наведемо на рисунках 4.14 - 4.20 в вигляді графіків і в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 - Результати розрахунків показників при зміні значень в1 і в2 за ступеневою залежністю

Параметри	Значення параметра в залежності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00012	1,000241	1,000481	1,000963	1,001927	1,003857	1,007729	1,015517
в2	1,00007	1,000211	1,000632	1,001897	1,005702	1,017204	1,052506	1,165933	1,584971
P1, тис.грн.	5,077	5,077	5,075	5,069	5,049	4,985	4,788	4,187	2,404
P2, тис.грн.	5,223	5,223	5,225	5,231	5,251	5,315	5,512	6,113	7,896
Q1, т	4,930	4,929	4,929	4,926	4,918	4,892	4,811	4,566	3,838
Q2, т	5,070	5,071	5,071	5,074	5,082	5,108	5,189	5,434	6,162
P' 1, тис.грн.	6,125	6,124	6,123	6,116	6,096	6,033	5,839	5,266	3,736
P' 2, тис.грн.	6,125	6,126	6,127	6,134	6,154	6,218	6,418	7,049	9,101
Q' 1, т	5,000	5,000	4,999	4,996	4,988	4,962	4,882	4,636	3,905
Q' 2, т	5,000	5,000	5,001	5,004	5,012	5,038	5,118	5,364	6,095
x' 1, тис.грн.	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,122	6,093	5,831
x' 2, тис.грн.	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,122	6,093	5,831

Розрахувавши задачу, коли в1 та в2 змінюються за кубічною ступеневою залежністю можна дати такий аналіз розрахункам:

1) витрати на маркетингові заходи зменшуються на 15,44% для АТП і для ЗТФ на 13,02%;

2) обсяги реалізації послуг у ЗТФ (рисунок 4.17) тримається на одному рівні до п'ятого ходу конкурентів, а потім зменшуються, відповідно до цього АТП (рисунок 4.18) збільшує свій продаж послуг 1,47%, це відбувається за рахунок збільшення значень коефіцієнтів в1 і в2 за кубічною ступеневою залежністю, при чому початкове значення в1 менше ніж в2 на 0,00003;

3) прибутки конкурентів змінюються відповідно для АТП збільшуються на 23,37%, в той час коли прибутки ЗТФ збільшуються на 16,6% від тих, що були розраховані попередньо, а взагалі прибутки АТП на 13,45% більше ніж прибутки ЗТФ.

Задача 2.

Можна припустити, що об'єми першого та другого транспортних ринків та відповідно дорівнює 30т і 20т. Першопочатково кожен з конкурентів задається такими величинами, як в (залізнична транспортна фірма) та б (автомобільне транспортне підприємство). Також відомі сумарні витрати S1 і S2, які конкуренти згодні витратити на маркетингові заходи для залучення на свій бік більшого об'єму вантажів для перевезення транспортними засобами. Крім цього відомі питомі значення прибутків с кожного з конкурентів, відносно до одиниці перевезеного вантажу на кожному з двох транспортних ринків.

Для подальшого обчислення цієї задачі використаємо ППП «Microsoft Excel». По-перше, розраховується значення R11, R21, R12, R22 за формулами (3.34) - (3.37). По-друге визначається X, Y. У подальшому вирішені задачі за допомогою графіків можна прослідкувати за збільшенням або зменшенням прибутків і відповідно до цього обсягом реалізації послуг транспортних підприємств. Ще можна розрахувати відносні показники доходів, прибутків, обсягів перевезень вантажів. Номер ходу відповідає номеру рекламної кампанії для кожного з гравців.

Для прикладу візьмемо кількість ходів конкурентів - 9. Перший конкурент задається такими значеннями: б1 і б2 (ці значення змінюються за ступеневою залежністю), S1=1тис.грн.. Припустимо, що ця сума витрат не змінюється протягом усього періоду гри. Другий конкурент задається такими значеннями, як: в1 і в2 (вони змінюються теж за ступеневою залежністю, як і у першого конкурента), S2=1,2тис.грн.. При використанні цієї стратегії кожен з конкурентів - ЗТФ та АТП знає про дії іншого і в таких умовах бажають максимізувати свій виграш (тобто прибуток).

Таблиця 4.6 - Значення коефіцієнтів в1 і в2, б1 і б2 у випадку їх зміни за ступеневою залежністю (квадратичною)

Параметри	Значення параметра в залежності від номера кроку конкурента
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00002	1,000040	1,000080	1,000160	1,000320	1,000640	1,001281	1,002563	1,005133
в2	1,000015	1,000030	1,000060	1,000120	1,000240	1,000480	1,000960	1,001922	1,003847
б1	1,00005	1,000100	1,000200	1,000400	1,000800	1,001601	1,003205	1,006420	1,012882
б2	1,00003	1,000060	1,000120	1,000240	1,000480	1,000960	1,001922	1,003847	1,007709

При рішенні задачі з двома ринками збуту і двома конкуруючими транспортними підприємствами, коли коефіцієнти в і б змінюються тобто збільшуються за квадратичною ступеневою залежністю видно, що доходи обох фірм не змінюються до четвертого кроку не на одному з ринків. Починаючи з п'ятого ходу ігроків доход, як і прибуток починає зростати для ЗТФ на першому ринку на 19,84%, коли в цей час АТП втрачає на 24,75%; на другому ринку зростає доход АТП на 22,28%, а для ЗТФ зменшується на 28,68% (рисунки 4.22, 4.23 та 4.25), відповідно до цього змінюються і прибутки. Обсяги реалізації послуг на першому ринку зростають для ЗТФ в середньому на 20,27%, а для АТП зменшуються на 16,83%, коли на другому ринку АТП реалізує свої послуги на 35,24% більше, а ЗТФ зменшує обсяг реалізації виробляємих послуг на 54,42%. Загальні прибутки двох конкурентів змінюються і лише по них можна сказати хто виграв з втілення такої стратегії. Загальні прибутки АТП збільшилися на 5,31%, а в той час як ЗТФ втрачає свої. За математичними рівняннями видно, що не змінними залишаються всі показники крім значень коефіцієнтів корисної дії витрат в1 і в2, б1 і б2 відповідно для ЗТФ та АТП. За результатами розрахунків можна сказати, що при збільшенні початкових коефіцієнтів в1 і в2, б1 і б2 відбуваються зміни доходів, прибутків і відповідно обсягів реалізації послуг. Для точнішого висновку потрібно розрахувати цю задачу використовуючи кубічну степеневу залежність, її можна застосовувати в розрахунках у випадку коли підприємство стає все більш відомим, а репутація його зростає в очах споживачів.

Таблиця 4.8 - Значення коефіцієнтів в1 і в2, б1 і б2 у випадку їх зміни за ступеневою залежністю (кубічною)

Параметри	Значчення параметра в залежності від номера кроку конкурента
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00002	1,000060	1,000180	1,000540	1,001621	1,004872	1,014687	1,044710	1,140217
в2	1,000015	1,000045	1,000135	1,000405	1,001216	1,003652	1,010995	1,033349	1,103420
б1	1,00005	1,000150	1,000450	1,001351	1,004058	1,012224	1,037122	1,115550	1,388247
б2	1,00003	1,000090	1,000270	1,000810	1,002433	1,007317	1,022111	1,067809	1,217533

Таблиця 4.9 - Результата розрахунків показників при зміненні значень в1 і в2 та б1 і б2 за ступеневою залежністю

Показники	Значчення параметра в залежності від номера ходу конкурента
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
R21, тис.грн.	5,455	5,455	5,456	5,458	5,465	5,486	5,548	5,739	6,338
R11, тис.грн.	6,818	6,818	6,817	6,816	6,812	6,799	6,761	6,645	6,297
R22, тис.грн.	8,182	8,182	8,182	8,183	8,184	8,189	8,202	8,240	8,338
R12, тис.грн.	6,364	6,363	6,363	6,362	6,358	6,346	6,310	6,202	5,877
P21, тис.грн.	5,055	5,055	5,056	5,058	5,065	5,086	5,148	5,339	5,938
P11, тис.грн.	6,318	6,318	6,317	6,316	6,312	6,299	6,261	6,145	5,797
P22, тис.грн.	7,582	7,582	7,582	7,583	7,584	7,589	7,602	7,640	7,738
P12,тис.грн.	5,664	5,663	5,663	5,662	5,658	5,646	5,610	5,502	5,177
X ', тис.грн.	-16042138543,3	-1782359724,7	-198006602,2	-21989615,1	-2439588,4	-269835,2	-29575,6	-3154,6	-310,2
Y ', тис.грн.	-11000699994,9	-1222314992,4	-135817770,8	-15092524,3	-1677497,0	-186568,1	-20786,0	-2324,7	-260,2
Q21, т	5,455	5,455	5,456	5,458	5,465	5,486	5,548	5,739	6,338
Q11, т	4,545	4,545	4,545	4,544	4,541	4,533	4,507	4,430	4,198
Q22, т	8,182	8,182	8,182	8,183	8,184	8,189	8,202	8,240	8,338
Q12, т	5,303	5,303	5,302	5,301	5,298	5,288	5,258	5,168	4,898
Р2, тис.грн.	12,637	12,637	12,638	12,641	12,649	12,674	12,750	12,979	13,677
Р1, тис.грн.	11,982	11,981	11,980	11,978	11,969	11,945	11,870	11,647	10,975

Розрахувавши задачу змінюючи значення коефіцієнтів корисної дії витрат за кубічною степеневою залежністю можна побачити, що доходи і відповідно прибутки транспортних підприємств змінюються вже з четвертого ходу ігроків. Доходи АТП зростають на другому ринку на 23,47%, а на першому ринку зменшується на 20,21%, коли в цей же час ЗТФ втрачає свої доходи на другому ринку на 30,66%, а на першому - збільшує на 16,81% з графіку 4.27. Прибутки АТП зростають на другому ринку на 26,63%, а ЗТФ зменшує на 36,3%; на першому ринку зменшується на 19,84% прибутки АТП, коли в цей же час ЗТФ збільшує свої прибутки на 16,55%. Обсяги реалізації послуг на першому ринку зростають для ЗТФ в середньому на 24,79%, а для АТП зменшуються на 24,79%, коли на другому ринку АТП реалізує свої послуги на 36,22% більше, а ЗТФ зменшує обсяг реалізації виробляємих послуг на 56,79%. Загальні прибутки кожного з конкурентів змінюються для АТП збільшилися на 7,77%, а загальні прибутки ЗТФ зменшуються на 8,42%. Доходи, прибутки та обсяги реалізації змінюються бо значення коефіцієнтів в1 і в2, б1 і б2 збільшуються за кубічною ступеневою залежністю, чим більше значення цих коефіцієнтів, тим більший виграш отримує фірма. Виходячи з цього можна сказати, що ця стратегія є вигідною для розвитку АТП.

4.2 Рішення задач в умовах невизначеності

Припустимо, що питомі доходні ставки, що практично являють собою тарифи на перевезення, в умовах конкуренції приблизно однакові, тобто f1=f2=f. Отже, першопочатково кожен з конкурентів задається величиною ві, яка має лежати в розумних межах (), а також відомими значеннями Q і f. Щоб обчислювати ефект від використання методики, АТФ також задає значення хі потенційних витрат (без впровадження пропонуємих розрахунків). Штраф r за невчасне надання послуг за договором складає за кожну добу 0,25 грн.

Подальші обчислення виконуються за допомогою ППП «Microsoft Excel». Розраховуються значення Р1 і Р2 за формулами (3.51) і (3.52) та Q1 і Q2 ((3.8), (3.9)). За допомогою графіків можна прослідкувати приріст прибутків, зменшення витрат або динаміку зміни раціонального обсягу наданих послуг по кожному конкуренту. А також можна розрахувати відносні величини відповідних показників. Номер ходу визначається порядковим номером рекламної кампанії для кожного з гравців.

Для прикладу візьмемо кількість ходів конкурентів - 9 .

Нехай в нашому прикладі візьмемо показники з задачі 1.

Таблиця 4.10 - Результата розрахунків показників при постійних значеннях в1 і в2

Кроки(ходи)	Показники
	P1, тис.грн	P2, тис.грн	Q1, т	Q2, т	x1, тис.грн	x2, тис.грн	P' 1, тис.грн	P' 2, тис.грн	Q' 1, т	Q' 2, т	x' 1, тис.грн	x' 2, тис.грн
1	4,827	4,973	5,000	5,000	7,000	7,200	5,875	5,875	5,000	5,000	6,125	6,125
2	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
3	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
4	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
5	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
6	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
7	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
8	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125
9	4,767	5,033	4,905	5,095	7,000	7,200	5,815	5,935	4,975	5,025	6,125	6,125

Рисунок 4.34 - Графік залежності витрат другого конкурента від варіантів сполучення в1 і в2 (при в1=в2=const)

Результати розрахунків показали, що тенденція залишається така як і при вирішенні першої задачі, тобто прибуток АТП збільшується на 17,96% в той час як прибуток ЗТФ збільшився на 21,95% від попередніх прибутків конкурентів, але з тією різницею, що враховано коефіцієнт ризику (штраф за невчасне надання послуг), а загалом прибутки АТП вище прибутків ЗТФ на 1,85%. Відповідно до зазначеного вище і змінюються обсяги реалізації послуг, для АТП вище на 0,87% ніж ЗТФ. Прибутки АТП стали більшими за прибутки ЗТФ, бо коефіцієнти в1=в2=1,01, а на другому кроці у АТП в2=1,02, а для ЗТФ в1=1,01. Ця зміна значень коефіцієнтів ві і те, що були враховані питомі значення доходів замість витрат на маркетингові заходи вплинули на зміну прибутків цих фірм і відповідно на обсяг реалізації послуг.

Оскільки коефіцієнти в1 ,в2 є визначальними для рішення поставленої задачі, щоб правильно зробити висновки по отриманих результатах, розглянемо випадок, коли ці коефіцієнти змінюються за ступеневими залежностями квадратичною та кубічною. Це може бути справедливим, якщо фірма згодом стає все більш популярною, репутація її дедалі зростає і т. ін.

Таблиця 4.11 - Значення коефіцієнтів в1, в2 в випадку їх зміни за ступіневою залежністю

Пара-метри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00008	1,00016	1,000321	1,000642	1,001284	1,00257	1,005146	1,010318
в2	1,00007	1,00014	1,000281	1,000562	1,001124	1,002249	1,004503	1,009026	1,018133

Рисунок 4.35 - Графік змін значень в1 і в2 за степеневою залежністю

Таблиця 4.12 - Результати розрахунків показників при зміні значень в1, в2 за ступеневою залежністю

Параметри	Значення параметра в залежності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00008	1,00016	1,000321	1,000642	1,001284	1,00257	1,005146	1,010318
в2	1,00007	1,00014	1,000281	1,000562	1,001124	1,002249	1,004503	1,009026	1,018133
P1, тис.грн.	4,827	4,827	4,827	4,826	4,825	4,822	4,816	4,804	4,780
P2, тис.грн.	4,828	4,828	4,828	4,829	4,830	4,833	4,839	4,850	4,873
Q1, т	4,930	4,929	4,929	4,929	4,928	4,927	4,925	4,920	4,910
Q2, т	4,930	4,930	4,930	4,930	4,931	4,932	4,934	4,939	4,948
P' 1, тис.грн.	5,875	5,875	5,874	5,874	5,872	5,869	5,863	5,851	5,828
P' 2, тис.грн.	5,875	5,875	5,876	5,876	5,878	5,881	5,887	5,899	5,922
Q' 1, т	5,000	5,000	5,000	4,999	4,999	4,998	4,995	4,990	4,981
Q' 2, т	5,000	5,000	5,000	5,001	5,001	5,002	5,005	5,010	5,019
x' 1, тис.грн	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125
x' 2, тис.грн.	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125

Рисунок 4.36 - Графік залежності прибутків першого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю



Рисунок 4.37 - Графік залежності прибутків другого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю

Рисунок 4.38 - Графік залежності витрат першого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю



Рисунок 4.39 - Графік залежності витрат другого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю

Рисунок 4.40 - Графік залежності обсягів реалізації послуг першого та другого конкурентів від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю.

При вирішенні задачі коли змінюються значення коефіцієнтів ві за квадратичною ступеневою залежністю прибутки АТП зростають на 22% від попередніх прибутків, а прибутки ЗТФ зростають 21,74%, в той час як витрати на маркетингові заходи змінюються на 12,5% для ЗТФ та для АТП на 14,26% (таблиця 4.12). Прибуток АТП більше прибутку ЗТФ на 0,35%. Обсяги продажу послуг, які виробляють конкуруючи підприємства змінюються для АТП збільшило на 1,42%, а ЗТФ зменшується відповідно свої обсяги продажу послуг - це видно за рисунком 4.40. Ці зміни відбуваються, бо коефіцієнтів в1 та в2 збільшуються за квадратичною ступеневою залежністю, при цьому в1 менше за в2.

Для достовірності у висновках потрібно дослідити задачу при зміні ідентифікаційних коефіцієнтів за кубічною ступеневою залежністю.

Таблиця 4.13 - Значення коефіцієнтів в1, в2 в випадку їх зміни за ступіневою залежністю

Пара-метри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00012	1,000361	1,001083	1,003253	1,009792	1,029664	1,091657	1,300945
в2	1,00007	1,000211	1,000632	1,001897	1,005702	1,017204	1,052506	1,165933	1,584971

Рисунок 4.41 - Графік змін значень в1 і в2 за степеневою залежністю

Таблиця 4.14 - Результати розрахунків показників при зміні значень в1, в2 за ступеневою залежністю

Параметри	Значення параметра в залежзності від номера ходу конкурентів
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
в1	1,00004	1,00008	1,00016	1,000321	1,000642	1,001284	1,00257	1,005146	1,010318
в2	1,00007	1,000211	1,000632	1,001897	1,005702	1,017204	1,052506	1,165933	1,584971
P1, тис.грн.	4,827	4,827	4,825	4,818	4,797	4,731	4,530	3,921	2,124
P2, тис.грн.	4,828	4,828	4,830	4,837	4,857	4,921	5,117	5,708	7,456
Q1, т	4,930	4,929	4,928	4,926	4,917	4,890	4,808	4,560	3,826
Q2, т	4,930	4,930	4,931	4,933	4,942	4,968	5,048	5,289	6,002
P' 1, тис.грн.	5,875	5,874	5,872	5,865	5,844	5,779	5,581	5,001	3,463
P' 2, тис.грн.	5,875	5,876	5,878	5,885	5,906	5,972	6,176	6,816	8,888
Q' 1, т	5,000	5,000	4,999	4,996	4,987	4,961	4,879	4,630	3,893
Q' 2, т	5,000	5,000	5,001	5,004	5,013	5,039	5,121	5,370	6,107
x' 1, тис.грн	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,121	6,091	5,825
x' 2, тис.грн.	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,125	6,121	6,091	5,825

Рисунок 4.42 - Графік залежності прибутків двох конкурентів від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю



Рисунок 4.43 - Графік залежності обсягів реалізації послуг першого та другого конкурентів від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю

Рисунок 4.44 - Графік залежності витрат першого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю



Рисунок 4.45 - Графік залежності витрат другого конкурента від варіантів сполучення в1 та в2 в випадках їх зміни за ступеневою залежністю

При вирішенні цієї задачі змінюючи значення коефіцієнти в за кубічною ступеневою залежністю прибутки АТП зростають на 30,72%, а прибутки ЗТФ зростають на 24,76%, а загалом прибутки АТП більші за прибутки ЗТФ на 20,26%. Витрати на маркетингові заходи змінюються в середньому на 14,24% для обох конкурентів (таблиця 4.14). Обсяги продажу послуг, які виробляють конкуруючи підприємства змінюються, тобто для АТП збільшується на 1,47%, а для ЗТФ- це видно за рисунком 4.43. Ці зміни стали можливими бо змінюються значення коефіцієнтів в1 та в2 за кубічною ступеневою залежністю, тобто збільшуються, при чому першопочаткові значення в1 менші ніж в2, що і вплинуло на популярність фірм.

1 При вирішенні задачі 1 коли в1 =в2 та f1=f2 , а х1=7тис.грн і х2=7,2тис.грн ми бачимо, що другий гравець починає отримувати з втілення своєї стратегії більший прибуток на 20,86% і відповідно до цього його транспортні послуги продаються краще в умовах конкуренції на 0,9%.

Оскільки коефіцієнти в1 ,в2 є визначальними для рішення поставленої задачі, щоб правильно зробити висновки по отриманих результатах, було розглянемо випадки, коли ці коефіцієнти змінюються за квадратичною та кубічною ступеневими залежностями. Це справедливо, якщо фірма згодом стає все більш популярною, репутація її дедалі зростає, що і стається з АТП.

Виходячи з трьох різних змін коефіцієнтів корисної дії витрат можна зробити остаточний висновок: при цій стратегії прибуток першого гравця (ЗТФ) менші на 6,9% за прибуток другого гравця (АТП), відповідно до цього і обсяг продажу для АТП більший на 0,82%,а для ЗТФ стає менший. Витрати на маркетингові заходи протягом усього терміну гри змінні зменшуються в середньому на 13,72% для обох конкурентів. Ці зміни значень коефіцієнтів в1, в2 за ступеневими залежностями, при яких вони збільшувалися коли в1 першопочаткове було менше за в2, або вони дорівнювали один одному вплинули на розвиток АТП і ЗТФ, тобто на їхні прибутки та обсяги реалізації послуг, бо інші показники залишилися не змінними при розрахунку.

2 Вирішуючи задачу 2 коли два конкурента сперечаються за два ринки збуту своєї продукції і готові витратити на маркетингові заходи на обидва ринки разом ЗТФ 1тис.грн., а АТП - 1,2тис.грн.; можна одразу змінювати інтегральні коефіцієнти за ступеневими залежностями (квадратична і кубічна), бо однин з конкурентів завоює більшу частку цих ринків.

Використовуючи стратегію теоретико-ігрового методу можна зробити висновок: АТП здобуває більшу популярність на обох ринках і відповідно отримує більші доходи та прибутки в середньому на 6,54% від їх прибутків за один крок, ніж ЗТФ, що в свою чергу супроводжується більшим продажем послуг на 28,73%. На збільшення чи зменшення доходів, прибутків та обсягу продажу послуг на двох ринках головним чинником впливу є коефіцієнти в1 та в2, б1 та б2 , що збільшувалися при їх зміні значень за квадратичною та кубічною ступеневими залежностями при цьому в1 і б1 більші за в2 та б2.

3 При рішенні задачі 3 в умовах невизначеності застосовано той же метод обчислення як і в задачі 1, але з урахуванням ризику у вигляді штрафів за невчасне надання послуг. Задача для достовірності розрахована за трьома видами змін коефіцієнтів корисної дії витрат коли в1 =в2, за квадратичною ступеневою залежністю та за кубічною степеневою залежністю. Це дозволило прослідкувати зміни прибутків конкурентів і виявило - АТП, як другий гравець отримує біліші прибутки в середньому по трьом змінам коефіцієнтів ві на 8,01%, відповідно до цього більш визнаним на ринку, а ЗТФ - зменшує свій вплив. Об'єм реалізації послуг АТП більші ніж на ЗТФ на 1,17%. Витрати на маркетингові заходи зменшуються для обох конкурентів на 14,24% в середньому. Ці зміни прибутків, об'єму реалізації послуг та витрат на маркетингові заходи відбуваються, бо на них впливають коефіцієнти корисної дії витрат в1, в2, що у першому випадку в1 =в2, а в другому і третьому збільшуються за квадратичною та кубічною ступеневими залежностями відповідно за умови в1 <в2.

Висновки

1. Виконуючи атестаційно-випускну роботу була розглянута тема: “Розробка моделі функціонування конкурентного середовища транспортного ринку вантажних перевезень”. Вона потребує детальнішого вивчення в теперішній час, бо існує таке явище, як конкуренція. Сучасний стан транспорту потребує ефективного керування після розпаду СРСР та переходу від планової до ринкової економіки. Огляд літературних джерел [3, 5, 8, 14, 15, 21] показав - багато вчених займаються темою конкуренції транспортних фірм в умовах конфліктності та невизначеності для допомоги в розвитку транспортної галузі, що сприяє в цілому розвитку економіки країни. Виходячи з цього метою дослідження стала розробка теоретико - ігрових моделей для аналізу існуючої економічної ситуації й прийняття рішень з покращенням економічних показників транспортних підприємств за рахунок визначення оптимального розміру використаних ресурсів транспортних підприємств в умовах конкурентного середовища.

2. При розробці теми потрібно теоретично обґрунтувати вибір методу моделювання. Існує велика кількість методів, за допомогою яких можна відтворити процеси що відбуваються на транспортному ринку вантажних перевезень. Серед таких методів є математичної аналогії, чинниковографічний, екстропаляційний, експертних оцінок, морфологічного аналізу і ін. Вважається, що серед усіх методів моделювання існує три основних: математичне, статичне та імітаційне. Під час аналізу найкращім виявився математичний метод. Він простий у застосуванні і не потребує дуже великої трудомісткості. Його можна легко описати за допомогою математичного апарату. Але математика наука точна і в неї входить велика кількість розділів щільно пов'язаних один з одним, за допомогою яких можна описати математичний метод. Одним з таких розділів є теорія ігр. І тому в світлі того, що існує конкурентна ситуація на транспортному ринку обирається теоретико-ігрове моделювання.

3. Для розробки моделей вибору ефективної стратегії поведінки транспортних підприємств на ринку необхідно окреслити коло конкурентів. У цьому випадку за таблицею 3.1 було обрано два конкурентно спроможних видів транспорту за оцінками експертів, це автомобільний та залізничний транспорт. За їх участю було розроблено декілька моделей конкурентного середовища на транспортному ринку у умовах конфліктності та невизначеності. Головним є правильна постанова задачі, на основі якої будується модель конкурентного середовища транспортного ринку за участю двох конкурентів, де потрібно визначити кількість ресурсів на маркетингові заходи. В цій роботі розглянуто три задачі, дві з них за умов конфліктності, а одна в умовах невизначеності. Перша задача являє з себе систему з двох конкурентів АТП та ЗТФ і одного транспортного ринку, друга задача - задача, яка складається з двох конкурентів і двох транспортних ринків при чому обсяг вантажу на першому ринку перевищує обсяг вантажів другого ринку, а третя - це задача з тими ж двома конкурентами, але на них впливає деякий фактор ризику у вигляді штрафу за невчасне надання транспортних послуг, що зменшує прибуток підприємств. Ці задачі описані за допомогою математичних виразів, що відтворюють конкурентне транспортне середовище на транспортному ринку вантажних перевезень.

4. Побудувавши моделі поведінки перевізників на ринку і розрахувавши можливі витрати та прибутки у ППП «Microsoft Excel» можна одразу зробити висновок про ефективність та стратегію, яку обрало те чи інше підприємство.

Виходячи з трьох різних змін коефіцієнтів корисної дії витрат в першій задачі можна зробити висновок: при цій стратегії прибуток першого гравця (ЗТФ) менший в середньому на 6,9% за прибуток другого гравця (АТП) і відповідно до цього і змінюється обсяг продажу послуг для АТП більший на 0,82% ніж для ЗТФ в середньому від їх обсягу реалізації продукції; витрати на маркетингові заходи змінюються і стають меншими для конкуруючих сторін на 13,72%. На зміни прибутків, обсягів реалізації послуг та витрати на маркетингові заходи впливають значення коефіцієнтів в1 та в2, чим більше вони, тим збільшується популярність підприємства на ринку транспортних послуг. При збільшенні цих коефіцієнтів за квадратичною і кубічною ступеневими залежностями коли в1<в2, як у цьому випадку, фірма з коефіцієнтом корисної дії витрат в2 має більшу популярність на ринку.

Розрахувавши другу задачу видно, що АТП здобуває більшу популярність на обох ринках і відповідно отримує більші доходи та прибутки в середньому на 6,54% від їх прибутків за один крок, ніж ЗТФ, що в свою чергу супроводжується більшим продажем послуг на 28,73%. За математичними рівняннями видно, що не змінними залишаються всі показники крім значень коефіцієнтів корисної дії витрат в1 і в2, б1 і б2 відповідно для ЗТФ та АТП. За результатами розрахунків можна сказати, що при збільшенні початкових коефіцієнтів в1 і в2, б1 і б2 за квадратичною та кубічною ступеневими залежностями відбуваються зміни доходів, прибутків і відповідно обсягів реалізації послуг.

Третя задача дозволила прослідкувати зміни прибутків конкурентів і виявило - АТП, як другий гравець отримує біліші прибутки в середньому по трьом змінам коефіцієнтів ві на 8,01% і відповідно стає все більш визнаним на ринку, а прибутки ЗТФ менші. Об'єм реалізації послуг АТП більші ніж на ЗТФ на 1,17%. Витрати на маркетингові заходи зменшуються для обох конкурентів на 14,24% в середньому. Ці зміни стали можливими, бо змінюються значення коефіцієнтів в1 та в2 за квадратичною, кубічною ступеневими залежностями, тобто збільшуються, при чому за умови першопочаткові значення в1 менші ніж в2, що і вплинуло на популярність фірм. Так при вирішенні задач, що було зазначено в цій атестаційно-випускній роботі АТП отримує більший прибуток в середньому на 7,15% з втілення такого стратегічного плану це видно з розрахунків що представлені у четвертому розділі, а ЗТФ відповідно має менші прибутки. Витрати на маркетингові заходи зменшилися в середньому на 13,98%. Збільшення чи зменшення прибутків, доходів, витрат на маркетингові заходи та обсягів реалізації прибутків залежить від коефіцієнтів корисної дії витрат, при їх зміненні (збільшенні) за ступеневими залежностями більшу популярність має та фірма, у якої цей коефіцієнт більший. Такий висновок можна зробити з досліджень, бо інші показники в математичному апараті, за допомогою якого були описані умови впливу конкурентного середовище транспортного ринку на підприємства, під час дослідження залишаються не змінними. Для пошуку оптимуму функцій виграшів використовується класична процедура диференціювання функцій по витратам на маркетингові заходи (ця функція є неперерваною і має часткову похідну по x). Ця стратегія є вигідною і економічно ефективною для автомобільного транспортного підприємства тому можна її впроваджувати в життя в ринкових умовах. Але є застереження, що існування такої стратегії можливо лише за умов які були описані в цій роботі, в іншому випадку потрібно змінювати деякі складові математичних рівнянь за допомогою яких було описане конкурентне середовище на транспортному ринку вантажних перевезень. Методика, за якою була зроблена атестаційно-випускна робота потребує подальшого дослідження і вдосконалення, це планується зробити у майбутньому, але вже в іншій роботі на тему: “Розробка моделі функціонування конкурентного середовища транспортного ринку вантажних перевезень”

Перелік літератури

1. Борисович В.И. Прогнозированые и планирование экономики.

2. Карлин С. Математические методы в теории игр программирования и экономике. - М.: Наука, 1964 - с.

3. Смехов А.А. Основы транспортной логистики. - М.: Транспорт, 1995 - 197с.

4. Воробьев Н.Н. Теория игр лекции для экономистов - кибернетиков. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974 - 159с.

5. Смехов А.А. Маркетинговые модели транспортного ринка. - Москва: “Транспорт”, 1998 - 120с.

6. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - М.: Вища школа. Главное изд-во, 1986 - 447с.

7. Редзюк А.М. Сучасний стан і перспективи розвитку автомобільного транспорту // Автошляховик України №1 - 1998 рік.

8. Кутах Ю. Моделі впливу ціни і тривалості міжнародних перевезень на їх обсяги. - Вісник СНУ,2002 - С.202-207.

9. Кулаев Ю.Ф., Воробьев М.В. Анализ транспортно - экономических связей Украины и оценка их эффективности. - Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів / Зб. наук. пр. - К.:НТУ, ТАУ. 2000. - Вип..10. - С. 150-154

10. Котляр Ф. Основы маркетинга.: Пер. с англ.. - М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003 - 656с.

11. Ничай Б.А. Підсумки фінансово - господарської роботи підприємств і організацій автомобільної галузі за 2000 рік та перспективи її розвитку в 2001 році.//Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів і поїздів./ Зб. наук. пр. -Львів. 2001. - Вип.5. - С. 7-15.

12. Курніков І.П. Аналіз ринку автомобілів і послуг з ремонту та технічного обслуговування.//Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів / Зб. наук. пр. - К.:НТУ, ТАУ. 2001. - Вип..12. - С. 68-72.

13. Медведев В.Н. Мы пережили еще один год распада автомобильной отросли // Автомобильный транспорт №6, 1999- С.8-10.

14. Вельможин А.К. К вопросам о рынке транспортных услуг // Автомобильный транспорт №3, 2000 - С.14-15.

15. Гладков Д.И. Методы оптимизации стохастических систем. - М.: Наука, 1987 - 304с

16. Анисимов А.П. Экономика, планирование и анализ деятельности автотранспортных предприятий - М.: Транспорт, 2000 - 270с.

17. Савицкая Г.А. Анализ хозяйственной деятельности предприятия АПК - Минск, 1998 - С.100-112.

18. Верлока В.С. Конкурентоспособность железных дорог: состояние, проблемы, перспективы.

19. Проблемы развития транспортной системы Украины в новых условиях хозяйствования - Труды ИКТП

20. Дергаусов М.М. Методологія розвитку контейнерних потоков промислового вузла.

21. Савицкий В.Б. Экономика, организация и планирование на предприятиях транспорта - М., «Недра»,1975 - 265с.

22. Анисимов А.П. Организация и планирования автотранспортных предприятий - М.: Транспорт, 1982 - 270с.

23. Вельможин А.К. Организация грузовых перевозок - Волгоград: Ниж-Волж. кн. издательство,1988 - 157с

24. Медведев В.Ф. Моделирование в системе планирования и управления - Минск.: БелНИИНТИ, 1976 - 88с.

25. Мелихов Ю.М. Применение экономико-математических методов и электронно-вычислительных машин при планировании перевозок. - Москва, 1972 - 39с.

26. Решетников Б.В. Передовые методы грузовых автомобильных перевозок - Киев, “Техника”, 1978. - 168с.

27. Скоробогатько В.В. Выбор рационального вида транспорта для овладения грузовыми перевозками. - Гомель, БелИИЖТа, 1978 - 37с.

28. Мгерян Г.М. Диалоговая система планирования автотранспортных перевозок. - Москва, “Вычислительный центр АН СССР”, 1988 - 23с.

29. Левковец П.Р. Управление перевозками грузив и логистика. - Киев: НТУ, 2002 - 145с.

30. Молоканов Н.М. Графоаналитический метод выбора комплекса машин при автомобильных перевозках массовых грузов. - Ленинград: ЛД НТП, 1971 - 27с.

31. Прудовский Б.Д. Математические методы организации перевозок сельскохозяйственных грузов. - Москва, “Транспорт”, 1975 - 32с.

32. Бобарыкин В.А. Новые модели и методы решения задач оптимального использования транспортных средств. - Москва, “Транспорт”, 1975 - 56с.

33. Юдин Д.Б. Задачи и методы линейного программирования . - М.: “Советское радио”, 1965 - 490с.

34. Медведев Г.А. Вероятностные методы исследования экстремальных систем.- М.: “Наука”, 1967 - 456с.

35. Партхасаратхи Т. Некоторые вопросы теории игр двух лиц. - Москва: Изд-во “Мир”, 1974 - 295с.

36. Эрне Мулен Теория игр с примерами из математической экономики. - Москва: Изд-во “Мир”, 1985 - 200с.

37. Вейцман Е.С. Стохастическая модель динамической задачи развития автотранспортной организации // Вопросы повышения эффективности и качества работы автомобильного транспорта. - М., 1979. - С.9-17.

38. Геронимус Б.Л. Совершенствование оперативного планирования доставки продукции автомобильным транспортом. Рынок и логистика / Под ред. М.Р. Гордона. - М.: Экономика, 1993. - С.117=127.

39. Матвеев А.Н. Планирование эффективной работы автомобыльного транспорта с помощью экономико-математических методов и ЭВМ. - М., 1977. - 52с.

40. Акофф Р. Планирование будущего корпорация. - М.: Прогресс, 1985. - 327с.

41. Кобринский Н.Е. Экономическая кибернетика. - М.: Экономика, 1982. - 304с.

42. Коробкин А.Д. Оптимизация производственного планирования на предприятий. - Новосибирск: Наука, 1978. 335с.

43. Персианов Т. Моделирование транспортных систем. - М.: Транспорт, 1972. - 208с.

44. Туренко А.Н. Современное состояние и пути развития транспорта//Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та / Сб. научн. тр. - Х.: Изд-во ХНАДУ. - 2003. - Вып. 22. - С.5-6.

45. Нагорний Є.В. Моделювання функціонування каналів вантажопотоків доставки тарно-штучних вантажів автомобільним транспортом // Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та / Сб. научн. тр. - Х.: Изд-во ХНАДУ. - 2003. - Вып. 22. - С.7-10.

46. Нагорний Є.В. Методика аналізу виробничої ситуації, вивчення потреб у транспортних послугах, прогнозування обсягів роботи транспортно-вантажних комплексів // Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та / Сб. научн. тр. - Х.: Изд-во ХНАДУ. - 2003. - Вып. 22. - С.99-101.

47. Winner I.H. Sales Efficiency? // Proqressive Railroadinq - 1994. - №4. - P.15.

48. Курніков І.П. Формування структури виробництва автосервісних підприємств на основі сегментації ринку послуг.//Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів / Зб. наук. пр. - К.:НТУ, ТАУ. 2000. - Вип.9. - С. 132-138.

49. Луковский В.С. Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели. - М., 2000.

50. Самсонский В.Н. Информационный подход к повышению качества обслуживания пассажиров на транспорте // Автомобил. трансп. / Сб. науч. тр. - Х.: Изд-во ХНАДУ. - 2000 - Вып. №4 - С.66-68.

51. Ємельянов С.А. Підвищення якості транспортного сервісу в інтермодальних перевезеннях // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів / Зб. наук. пр. - К.:НТУ. 2000. - Вип.9. - С. 194-197.

52. Нечаев Г.И. Проблемы повышения эффективности информационных систем на промышленном транспорте // Вестн. Харьк. нац. автомоб.-дор. ун-та / Сб. науч. тр. - Х.: Изд-во ХНАДУ. - 2000 - Вып. 22 - С.30-31.

53. Кириченко А.И. Логистический подход к управлению грузопотоками на основе информационных технологий // Залізничний транспорт Украіни - 2000 - №1. - С.10-12.

54. Лудченко Я.О. Оцінка ефективності інвестицій методами ситуаційного аналізу // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів / Зб. наук. пр. - К.:НТУ. 2000. - Вип.12. - С. 315-317.

Размещено на Allbest.ru