Організація міжнародних автомобільних перевезень

Так, при оформленні вантажних перевезень в офісі ТОВ з ІІ "Іріола Фрахт" (Україна, 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 200) для перевезень пропонуються автомобілі, як тенти, так і реферижератори, які на поточний час знаходяться в Україні, Німеччині, Голландії або Бельгії, тобто проводиться мінімізація вартості заказу на перевезення за рахунок відсутності та, відповідно, оплати “порожніх” пробігів.

В додатку В наведені декларації про прибуток ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» за

9 місяців 2006, 2005 та 2004 роки.

Частки засновників ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» розподілені наступним чином:

а) Фізична особа Беспалов Віктор Павлович (Україна) - 6 500 грн.

б) Фізична особа Беспалова Раїса Юхимівна (Україна) - 6 499 грн.

в) Німецька компанія «Іріола Gmb» (Мюнхен) - 11 385 000 грн.

Таким чином, фактично ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» - це німецька компанія, яка створена на території України, як спільне українсько-німецьке товариство.

Як показує аналіз результатів діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт», оскільки всі комерційні інтереси власників міжнародного перевізника знаходяться в Німеччині, в Україні при статутному фонді 11,4 млн.грн. - прибуток мінімізован практично до нуля:

а) 2004 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 7 701 500 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань - 1 466 200 грн.

- початкова вартість основних фондів - 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів - 5 508 000 грн.

- витрати на фонд оплати праці - 346 700 грн.

- середньомісячна заробітна плата - 244 грн.

- річний прибуток - 7 000 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників - 0,06%

б) 2005 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 5 523 600 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань - 815 800 грн.

- початкова вартість основних фондів - 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів - 4 032 000 грн.

- витрати на фонд оплати праці - 323 700 грн.

- середньомісячна заробітна плата - 202 грн.

- річний прибуток - 11 000 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників - 0,09%

в) 9 місяців 2006 року

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 1 252 207 грн.;

- рівень амортизаційних відрахувань - 388 116 грн.

- початкова вартість основних фондів - 15 000 008 грн.

- залишкова вартість основних фондів - 3 188 968 грн.

- витрати на фонд оплати праці - 215 549 грн.

- середньомісячна заробітна плата - 234 грн.

- річний прибуток - 300 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників - 0,002%

Таким чином, досліджена компанія міжнародних автоперевозок ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт», формально зареєстрована в Україні, здійснює основну комерційну діяльність на території Європи та Росії, заключаючи на території цих країн договора автоперевезень, які не фіксуються в Україні.

Враховуючи, що міжнародному перевізнику заборонено заключати договора внутрішніх перевезень як в національній країні, так і в зарубіжних країнах, використовується “юридична” неточність, яка дозволяє заключати міжнародному перевізнику незафіксовані договора перевезення між європейськими країнами та “Європейська країна - Росія” з транзитом через Україну чи Білорусію.

Тобто, до моменту створення міждержавного контролю за пересуванням вантажних автопоїздів, зареєстрованих в Україні, по території Європи без заїзду на територію України чи транзитом через Україну, діяльність міжнародних автоперевізників в Україні для податкової служби на 70-80% знаходиться в «тіньовому секторі» економіки.

2.2 Удосконалення організації міжнародних перевезень ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» згідно Закону України «Про транзит вантажів» та режиму митних ліцензійних складів

Згідно «КОНЦЕПЦІЇ створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні » [ 7, с.5 ] для забезпечення функціонування транспортних коридорів створюються транспортно-складські комплекси (ТСК), які застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів, за такою класифікацією:

- сухопутні прикордонні - Ковель, Франко-Транс - Рава-Руська (Жовква), Мостиська, Чоп, Харків, Луганськ, Донецьк, Чернігів;

- сухопутні на території України - Київ, Житомир, Вінниця, Полтава, Суми, Дніпропетровськ, Кіровоград, Черкаси, Сімферополь, Мелітополь, Одеса, Хмельницький, Тернопіль, Рівне, Львів, Івано-Франківськ;

ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології транзитного перевезення вантажів з країн Європи через території України до Росії активно використовує технології, законодавчо впроваджені у 1999 році Законом України “Про транзит вантажів”.

Закон України “Про транзит вантажів” [4, с.3] визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом че-рез територію України.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

- транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон Укра-їни;

- транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом ванта-жів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо;

- учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом:

- відсутності будь-якої дискримінації стосовно учасників транзиту, транзитного вантажу за ознакою його місця походження, відправлення, ввезення, вивезення чи призначення або у зв'язку з обставинами, що відносяться до права власності на цей вантаж або на транспортний засіб транзиту, місця реєстрації чи прапора останнього, а також при оподаткуванні операцій, пов'язаних з транзитом вантажів, за винятками адекватного реагування на дискримінаційні заходи стосовно України чи економічних санкцій міжнародних організацій, підтриманих Україною;

- вільного вибору учасниками транзиту транзитних послуг, робіт (крім випадків, визначених законами та міжнародними договорами України), їх надавачів (виконавців), засобів транзиту, а також маршрутів транзиту;

- відсутності необгрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Транзит вантажів здійснюється відповідними автомобільними, залізничними, водними та повітряними шляхами сполучення, що пролягають через пункти пропуску через державний кордон України, визначені Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципу свободи транзиту та вимог міжнародних договорів України.

Транзит вантажів може здійснюватися у прямому або змішаному (комбінованому) сполученні. У прямому сполученні транзит вантажів передбачає їх транспортування одним видом транспорту без перевантаження на інший. У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту на інший, переробкою, сортуванням, пакуванням, обмірюванням, накопиченням, формуванням або подрібненням партій транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за вибором вантажовласника (уповноваженої ним особи).

Транзит вантажів у прямому сполученні передбачає їх перевезення за єдиним транспортним документом протягом усього шляху слідування.

Транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR). При декларуванні транзитних вантажів відповідно до митного законодавства України до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), книжка МДП (Carnet TIR), необхідні для здійснення митного контролю.

У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до митних органів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR).

Службовим особам спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють контроль транзитних вантажів, забороняється вимагати від учасників транзиту іншої документації транзиту вантажів, крім визначеної частиною першою цієї статті та міжнародними договорами України.

ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології митного оформлення та митного режиму транзиту транспортуємих вантажів клієнтів в комплексі послуг міжнародних автомобільних перевезень надає послугу « митного ліцензійного складу” та послугу транспортно-складського комплексу (ТСК), який застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів з їх розташування в м.Дніпропетровську (основна база) та м.Чоп (прикордонна база).

Митний склад [22, с.4] - це митний режим, при якому ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України.

Зберігання товарів в режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця - митного ліцензійного складу.

Власниками митних ліцензійних складів є суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензію на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу.

Основні завдання митних ліцензійних складів це:

- сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності України та її зближенню з існуючою світовою практикою;

- створення умов для підготовки імпортних товарів для їх використання на території України;

- зниження витрат, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон України.

Територія складів є зоною митного контролю і становить невід'ємну складову частину митної території України, на якій діє законодавство України, Митний кодекс України, нормативні акти Державної митної служби України, а також нормативні акти інших відомств, що регулюють вимоги до товарів, які ввозяться в Україну або вивозяться з України, відповідно до Митного кодексу України.

Митний ліцензійний склад може бути відкритого типу або закритого типу:

- митний ліцензійний склад відкритого типу - митний ліцензійний склад, який може використовувати для зберігання товарів будь-яка особа;

- митний ліцензійний склад закритого типу - митний ліцензійний склад, який використовується для зберігання товарів, що належать власнику складу.

Декларування товарів на митних ліцензійних складах закритого типу здійснює власник складу, який і несе відповідальність за сплату всіх митних платежів.

Для забезпечення декларування товарів на митному ліцензійному складі відкритого типу власник складу має отримати свідоцтво про визнання його як декларанта (відповідно до ст. 47 Митного кодексу України). Декларування товарів при їх розміщенні на митний ліцензійний склад відкритого типу має право здійснювати виключно власник складу. Декларування товарів при їх випуску з митного ліцензійного складу відкритого типу може проводити як власник складу, так і власник товару. При цьому відповідальність за сплату всіх належних митних платежів несе особа, що здійснює декларування товарів.

Функціонування митного ліцензійного складу

1. Митний ліцензійний склад може використовуватись тільки для зберігання товарів, що розміщуються у режимі митного складу.

2. Для розміщення товарів у режим митний склад власник (або володілець) товару подає до митного органу мотивовану заяву, в якій визначається мета розміщення товару у цей режим. При надходженні товарів на митний склад незалежно від вартості вони підлягають декларуванню шляхом заповнення вантажної митної декларації (далі - ВМД). Порядок заповнення ВМД визначається Державною митною службою України.

3. Разом з ВМД до митного органу подаються такі документи:

- договір на зберігання товарів на митному ліцензійному складі та зовнішньоекономічний договір (контракт);

- транспортні та інші документи на ввезені товари (накладні, коносаменти, специфікації, рахунки-фактури та ін.);

- інші документи, необхідні для здійснення митного оформлення і митного контролю.

При митному оформленні на митний ліцензійний склад товарів, які підлягають при імпорті сертифікації, сертифікат не вимагається.

4. Товари, які зберігаються на складі, можуть підлягати наступним операціям по забезпеченню їх зберігання:

- чистка; - провітрювання; - сушка (в тому числі зі створенням потоку тепла);

- створення оптимального температурного режиму зберігання; - інвентаризація;

- захист від корозії; - фарбування.

5. Окрім операцій, зазначених в п. 6.4, з товарами, розміщеними на митному ліцензійному складі, можуть проводитися операції для підготовки їх до продажу і транспортування, такі як:

- переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення;

- подрібнення партій; - формування відправок;

- сортування; - пакування; - перепакування; - маркування; - навантаження;

- розвантаження; - перевантаження;

- прості операції, пов'язані з доукомплектацією або доведенням до робочого стану;

- боротьба зі шкідниками; - тестування.

Через прикордонний комплекс “митного ліцензійного складу” ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт” надає іншим автоперевізникам послугу “митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів”.

Дія порядку [23, с.14] митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів, що переміщуються автотранспортом через митні ліцензійні склади транспортними й транспортно-експедиційними організаціями, поширюється на консолідовані вантажі, що ввозяться на митну територію України транспортно-експедиційними організаціями (далі - ТЕО) з використанням автотранспорту та розміщуються на митних ліцензійних складах у зоні діяльності митниць за місцем акредитації ТЕО з метою перевантаження з одного автотранспортного засобу на інший для подальшої доставки в митниці призначення кінцевим одержувачам в інших населених пунктах України.

Митний контроль та митне оформлення консолідованих вантажів, що перевозяться транспортно-експедиційними організаціями, унесеними до Переліку ТЕО, що користуються режимом сприяння, здійснюються відповідно до наказів Держмитслужби від 04.12.99 N 792 "Про затвердження Порядку митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.99 за N 902/4195, та від 11.09.2000 N 507 "Щодо затвердження Тимчасового порядку здійснення митного контролю за ввезенням на митну територію України товарів перевізниками, внесеними до Переліку ТЕО, які користуються режимом сприяння".

У разі потреби такі ТЕО мають також право:

- доставляти консолідовані вантажі з пункту пропуску через митний кордон України в митницю акредитації ТЕО із застосуванням попереднього повідомлення;

- доставляти вантажі з митниці акредитації ТЕО в митницю призначення за місцем акредитації кінцевого одержувача із застосуванням внутрішнього транзитного документа;

- користуватися будь-якими нормами цього Тимчасового порядку.

У разі ввезення на митну територію України консолідованих вантажів з доставкою їх автотранспортом у митницю акредитації ТЕО для вивантаження товарів на МЛС з метою подальшої їх доставки в митницю призначення за місцем державної реєстрації або місцезнаходженням юридичної особи - одержувача товару митний контроль за доставкою цих вантажів складається з трьох етапів.

I етап. Доставка вантажів з прикордонної митниці в митницю акредитації ТЕО

1. На цьому етапі митниця акредитації ТЕО виконує функції митниці призначення. ТЕО повинна на основі чітких договірних взаємовідносин та обміну інформацією з одержувачем товару унеможливити дублювання оформлення попередніх повідомлень (далі - ПП) митницею акредитації ТЕО та митницею призначення.

2. Для здійснення контролю за доставкою консолідованих вантажів, що ввозяться на митну територію України та на які не складаються АД або ПД, з прикордонної митниці в митницю акредитації ТЕО використовуються попереднє повідомлення та його електронна копія відповідно до положень наказу Держмитслужби України від 08.12.98 N 771 "Про затвердження Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335.

II етап. Вивантаження консолідованих вантажів на МЛС у зоні діяльності митниці акредитації ТЕО

1. Для забезпечення митного контролю на цьому етапі ТЕО та власник МЛС зобов'язані забезпечити такі умови:

а) унести інформацію про особливості митного контролю та митного оформлення таких товарів до Процедур організації митного режиму митного складу;

б) зберігати консолідовані вантажі на МЛС окремо від інших вантажів;

в) під час розміщення товару на МЛС заповнювати ВМД ІМ74 на кожний окремий транспортний документ (CMR);

г) у транспортних (автодорожній накладній CMR тощо) та товаросупровідних документах, за якими товар надходить на МЛС, належним чином зазначити всю інформацію про відправника (гр. 1, 22 CMR), одержувача (гр. 2 CMR), перевізника (гр. 16, 23 CMR), експедитора (гр. 13 CMR) та МЛС. У разі відсутності даних про експедитора та МЛС у товаросупровідних документах розміщувати товар на МЛС тільки в загальному порядку відповідно до наказу Держмитслужби від 31.12.96 N 592 "Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.01.97 за N 5/1809;

ґ) при розміщенні на МЛС у складі консолідованих вантажів партії товарів, одержувач яких зареєстрований у зоні діяльності митниці акредитації ТЕО, ВМД ІМ74 оформлювати в загальному порядку;

д) якщо до складу консолідованих вантажів уходять окремі партії товарів, вартість яких у кожному випадку менше еквівалента 100 доларів США, то при розміщенні таких партій товарів на МЛС застосовувати ВМД ІМ74 без сплати митних зборів.

2. При виконанні цих умов:

- ТЕО подає митниці єдину мотивовану заяву на розміщення на МЛС усіх партій товарів, доставлених в складі консолідованого вантажу одним автотранспортним засобом;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) при розміщенні товарів не вимагається;

- дозволяється в графі 33 ВМД ІМ74 зазначати чотиризначний код товару (чотири перші знаки за ТН ЗЕД).

III етап. Доставка перевізником товару з митного ліцензійного складу в митницю призначення за місцезнаходженням одержувача

1. Доставка товару з митниці акредитації ТЕО в митницю призначення здійснюється відповідно до наказу Держмитслужби від 12.04.2000 N 206 "Про затвердження Порядку заповнення внутрішнього транзитного документа для його використання при здійсненні контролю за доставкою товарів, що переміщуються між митницями в межах митної території України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2000 за N 261/4482. Зазначені в п. 2 розділу 1 листа Держмитслужби від 06.05.97 N 11/6-3964 лист-узгодження на перевезення вантажу та копія облікової картки суб'єкта ЗЕД не вимагаються.

2. Транспортно-експедиційна організація бере на себе зобов'язання з доставки товару в митницю призначення за місцем акредитації кінцевого одержувача, зазначеного в гр. 2 CMR, шляхом оформлення внутрішнього транзитного документа (далі - ВТД, або ВМД ТР80ВН) з обов'язковим заповненням графи 50 "Довіритель".

У графі 2 "Відправник" ВМД ТР80ВН зазначаються відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09.07.97 N 307 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за N 443/2247, відомості про власника МЛС.

Висновки

Вступ України до міжнародних транспортних організацій і структур та ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань транспортних систем і перевезень став першим кроком, з якого почалась інтеграція транспортно-дорожнього комплексу України у міжнародну транспортну систему.

Вигідне географічне положення України на перетині шляхів з Європи в Азію, з Півночі на Південь на фоні перевантаження і перенасичення європейських транспортних вузлів створює передумови для інтеграції в міжнародну транспортну систему. Подальша інтеграція України у міжнародну транспортну систему передбачає:

- приєднання до існуючих міжнародних транспортних коридорів;

- доповнення нових напрямків міжнародних транспортних коридорів:

Для забезпечення ефективної роботи міжнародних транспортних коридорів дуже важливим є створення нової інфраструктури прикордонних і митних пунктів пропуску відповідно до міжнародних стандартів, а також створення митних пунктів пропуску при ТСК. Ефективним та перспективним є створення на всіх транспортних коридорах розвинуту мережу змішаних перевезень, в основі якої передбачаються контейнерні та контрейлерні перевезення.

Автомобільний транспорт має перспективи стійкого зростання, передусім через зміну структури розвитку економіки, насамперед легкої промисловості, виробництва товарів народного споживання, тобто тих галузей, що є споживачами послуг автомобільного транспорту, а також випереджаючого розвитку середнього та малого виробника.

Вантажний автотранспорт у міжнародних перевезеннях дає кращу якість послуг, він більш надійний і безпечний, тому що легше контролюється збереження вантажів, додержання графіка завантаження і руху, стійкий до можливих оперативних змін маршрутів та зупинок без заважання іншому автомобільному транспорту.

В той же час, сучасний стан діяльності міжнародних автоперевізників багато в чому характеризується позитивними та негативними тенденціями, виявленими при аналізі в курсовій роботі діяльності компанії ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт».

Так до позитивних тенденцій розвитку міжнародних автоперевезень слід віднести наступні:

- попереднє оформлення заказів на міжнародне перевезення вантажів в ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт”можна зробити через Інтернет-сайт компанії

- при подальшому оформленні вантажних перевезень в офісі ТОВ з ІІ "Іріола Фрахт" в Україні та її філіях за кордоном для перевезень пропонуються автомобілі, як тенти, так і реферижератори, які на поточний час знаходяться в Україні, Німеччині, Голландії або Бельгії, тобто проводиться мінімізація вар-тості заказу на перевезення за рахунок відсутності та, відповідно, оплати “по-рожніх” пробігів.

- ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології транзитного перевезення вантажів з країн Європи через території України до Росії активно використовує технології, законодавчо впроваджені у 1999 році Законом України “Про транзит вантажів”.

- так, ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» з метою удосконалення технології митного оформлення та митного режиму транзиту транспортуємих вантажів клієнтів в комплексі послуг міжнародних автомобільних перевезень надає послугу « митного ліцензійного складу” та послугу транспортно-складського комплексу (ТСК), який застосовуються для переробки контейнерних, контрейлерних та інших вантажів з їх розташування в м.Дніпропетровську (основна база) та м.Чоп (прикордонна база).

- через прикордонний комплекс “митного ліцензійного складу” ТОВ з ІІ “Іріола-Фрахт” надає іншим автоперевізникам послугу “митного контролю та митного оформлення консолідованих вантажів”.

До негативних тенденцій розвитку міжнародних автоперевезень в Україні слід віднести наступні:

- фактично ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт» - це німецька компанія, яка створена на території України, як спільне українсько-німецьке товариство (99,5 % - частка німецького співвласника, яка фактично реалізована у вигляді 82 вантажних “поїздів”- автомобілів кращих європейських марок);

- як показує аналіз результатів діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт», оскільки всі комерційні інтереси власників міжнародного перевізника знаходяться в Німеччині, в Україні при статутному фонді 11,4 млн.грн. - прибуток мінімізо-ван практично до нуля:

а) 2004 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 7 701 500 грн.;

- річний прибуток - 7 000 грн.

б) 2005 рік

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 5 523 600 грн.;

- річний прибуток - 11 000 грн.

в) 9 місяців 2006 року

- обсяг валових доходів від надання послуг перевізника - 1 252 207 грн.;

- прибуток за 9 місяців - 300 грн.

- рентабельність статутного капіталу засновників - 0,002%

Таким чином, досліджена компанія міжнародних автоперевозок ТОВ з ІІ «Іріола Фрахт», формально зареєстрована в Україні, здійснює основну комерційну діяльність на території Європи та Росії, заключаючи на території цих країн договора автоперевезень, які не фіксуються в Україні.

Практична цінність результатів курсової роботи полягає в виявленні “економічних дірок” в законодавстві по міжнародним автоперевезенням, користування якими приводить до мінімізації декларуємого в Україні прибутку. Тобто, до моменту створення міждержавного контролю за пересуванням вантажних автопоїздів, зареєстрованих в Україні, по території Європи з виконанням автоперевезень без заїзду на територію України чи проїзду транзитом через Україну, діяльність міжнародних автоперевізників в Україні на 70-80% знаходиться в «тіньовому секторі» економіки.

Список використаної літератури

1. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 14 вересня 2006 року N 139 -V

2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про Єдиний митний тариф (в редакції від 22.03.2001 р.), м.Київ, 1992, N 2097-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 17 січня 2006 року N 3351-IV

3. ЗАКОН УКРАЇНИ - “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року N 2344-III // (Законом України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV цей Закон викладено у новій редакції)

4. ЗАКОН УКРАЇНИ - “Про транзит вантажів” від 20 жовтня 1999 року N 1172-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 18 травня 2004 року N 1721-IV

5. ІНСТРУКЦІЯ про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, Наказ Державної митної служби України, Міністерства фінансів України, 30 червня 2000 р. N 368/149

6. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації //Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 / від 10 грудня 2001 року N 798

7. КОНЦЕПЦІЯ створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні // постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 р. N 821

8. Внешнеторговые операции. Унифицированные правила, законодательные акты, формы типовых договоров. Информация для предпринимателя.- 1997- Вып. 6.

9. Внешнеторговые сделки /Составитель И.С.Гринько.- Сумы: Фирма "Реал", 1994.

10. Костюк Д. ПДВ і міжнародні транспортні послуги // «Податки та бухгалтерський облік», 24 серпня 2000 р., № 46 (300), с. 36

11. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) // Наказ Державного комітету України з питань

регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту України

від 18 грудня 2003 року N 136/985 (Із змінами і доповненнями, внесеними

наказами Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 4 квітня 2006 року N 32/304)

12. Міжнародні валютно-кредитні відносини:Підручник/ під редакцією А.С.Філіпенка- Київ:”Либідь”,1997.

13. МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

14. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ від 11 липня 2002 року N 92-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 лютого 2006 року N 3397-IV, ОВУ, 2006 р., N 10, ст. 599

15. ПРАВИЛА здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

16. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні // Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 / станом змін від 5 листопада 2001 року N 763

17. “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 21 червня 1995 р. N 444

18. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 року N 637 / від 19 вересня 2001 року N 619

19. ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК ДОПУЩЕННЯ ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДО ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КНИЖКИ МДП //наказ Державного митного комітету України від 6 березня 1995 р. N 82

20. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів // Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.99 р. N 2403

21. Положення про вантажну митну декларацію //постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 / від 28 березня 2001 року N 287

22. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів // Наказ Державної митної служби України від 31 грудня 1996 року N 592 (станом змін від 21 липня 2005 року N 685)

23. Порядок митного оформлення товарів, що переміщуються через митні ліцензійні склади транспортних та транспортно-експедиційних організацій //

Наказ Державної митної служби України від 4 грудня 1999 року N 792 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України від 15 липня 2004 року N 522)

24. УГОДА між Україною та Королівством Нідерландів про міжнародні автомобільні перевезення // Міжнародне приватне право". Том 2. Двосторонні міжнародні економічні договори України. Port-Royal, Київ, 2000 р.

25. УГОДА про міжнародний автомобільний транспорт між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран // ДАТА ПІДПИСАННЯ: 09.07.93 р. ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 21.09.2000 р.

Додатки

Митний класифікатор документів при зовнішньоекономічних контрактах[8]

Митні документи

0010 Вантажна митна декларація

0100 Документ контролю за доставленням

0019 Анульована вантажна митна декларація

Ліцензії

1000 Ліцензія

Транспортні документи

2000 Некласифікований транспортний документ

2010 Провізна відомість

2150 Внутрішній транспортний документ

2701 Універсальний транспортний документ

2710 Non-negotiable морський транспорт. документ

2711 Negotiable морський транспортний документ

2720 Залізнична транспортна накладна

2722 Дорожний лист (SMGS)

2730 Автомобільна накладна

2740 Авіанакладна

2760 Комбінований транспортний документ

2761 Наскрізний bill of lading

2780 Інвойс на фрахт

2785 Вантажний маніфест

2786 Фрахтовий маніфест

2788 Контейнер-маніфест

2950 TIR carnet

2955 ATA carnet

Комерційні документи

3000 Некласифікований комерційний документ

3105 Рахунок-фактура

3110 Інструкція по виробництву

3140 Пакувальна інструкція

3141 Пакувальний лист

3240 Інструкція по доставці

3245 Повідомлення про доставку

3301 Пропозиції/розцінки

3320 Підтвердження замовлення

3325 Проформа інвойса

3330 Вимоги про доставку

3340 Навантажувальна інструкція

3341 Лист на навантаження

3370 Повідомлення про розподілення документів

3380 Комерційний інвойс

3382 Повноваження

3409 Інструкція про банківське перерахування

3520 Страховий сертифікат

3530 Страховий поліс

3610 Інструкція по перевезенню

3621 Повідомлення імпортера про перевезення

3622 Повідомлення експортера про перевезення

3623 Інвойс по перевезенню

3624 Посвідчення про отримання

3630 Навантажувальна записка

3631 Підтвердження перевезення на склад

3632 Розписка про отримання вантажу

3635 Складська гарантія

3640 Навантажувальний документ

Договори

4000 Некласифікований договір

4010 Зовнішньоекономічний договір (контракт, угода тощо)

4215 Договір про наміри

Наряди-замовлення

5000 Некласифікований наряд-замовлення (фондове сповіщення)

Дозволи уповноважених органів та сертифікати

6000 Некласифікований дозвіл

6001 Довідка про декларування валютних цінностей

6002 Гарантійний лист

6003 Довідка уповноваженого банку про оплату

експортованої продукції

6011 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

експорт

6012 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

імпорт

6018 Дозвіл Урядової комісії з експортного контролю на

транзит

6020 Сертифікат Держстандарту України

6030 Експертний висновок Держ. гемологічного центру

6040 Гарантійний лист при транзиті товарів

6041 Довідка банку про внесення грошової застави

6042 Договір страхування відповідальності перевізника

6043 Договір на охорону та супроводження товарів

6044 Гарантійний документ незалежного фінансового посередника

6841 Карантинний сертифікат (дозвіл)

6851 Фітосанітарний сертифікат (дозвіл)

6852 Санітарний сертифікат (дозвіл)

6853 Ветеринарний сертифікат (дозвіл)

6854 Екологічний сертифікат (дозвіл)

6860 Сертифікат про походження невизначеної форми

6861 Сертифікат про походження форми А

6862 Сертифікат про походження форми APR

6863 Сертифікат про походження форми EUR 1 (EUR 2)

6864 Сертифікат про походження форми TEXTILE

6865 Сертифікат про походження форми ECSC

6866 Сертифікат про походження форми СТ-1

6867 Сертифікат про походження товару з України (загальна форма)

7000 Некласифікований документ

7010 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

митних зборів

7020 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті мита

7030 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

експортного мита

7040 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті

акцизного збору

7050 Документ, що підтверджує надання пільг по сплаті ПДВ

Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічних контрактів

МЗЕЗторгу України

8000 Некласифікована картка реєстрації-обліку

8010 Картка реєстрації-обліку контракту МЗЕЗторгу України

Інші документи

9000 Інші некласифіковані документи

9010 Платіжне доручення

9011 Касовий ордер

ТЕРМІНИ ІНКОТЕРМС-2000 для міжнародних автомобільних перевозок

Група E	EXW	Франко-завод (... назва місця)
Група F	FCA	Франко-перевізник (... назва місця)
Група C	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)
	CIP	Фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення)
Група D	DAF	Поставка до кордону (... назва місця поставки)
	DDU	Поставка без сплати мита (... назва місця призначення)
	DDP	Поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення)

Додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. N 47 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1999 р. N 2403)[ 20]

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ (тип 1)

ПОСВІДЧЕННЯ ВОДІЯ PERMIS DE CONDUIRE Прізвище Ім'я По батькові Дата і місце народження Місце проживання Місце для фотокартки Серія та номер посвідчення Видано ДАІ ГУ-УМВС України DAI CU-UMVS Ukraine ____________________ ____________________ (дата видачі) М. П. ____________________ (голова комісії)		УКРАЇНА UA UKRAINE Категорії транспортних засобів, на керування якими видано посвідчення Місце печатки A МОТОЦИКЛИ B АВТОМОБІЛІ, ДОЗВОЛЕНА МАКСИМАЛЬНА ВАГА ЯКИХ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 3500 КГ (7700 ФУНТІВ) І КІЛЬКІСТЬ СИДЯЧИХ МІСЦЬ ЯКИХ, КРІМ СИДІННЯ ДЛЯ ВОДІЯ, НЕ ПЕРЕВИЩУЄ ВОСЬМИ C АВТОМОБІЛІ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ І ДОЗВОЛЕНА МАКСИМАЛЬНА ВАГА ЯКИХ ПЕРЕВИЩУЄ 3500 КГ (7700 ФУНТІВ) D АВТОМОБІЛІ, ЩО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ І МАЮТЬ БІЛЬШЕ ВОСЬМИ СИДЯЧИХ МІСЦЬ, КРІМ СИДІННЯ ДЛЯ ВОДІЯ E СОСТАВИ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З ТЯГАЧЕМ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО КАТЕ- ГОРІЇ B, C АБО D, ЯКИМИ ВОДІЙ МАЄ ПРАВО КЕРУВАТИ, АЛЕ САМІ НЕ ВХОДЯТЬ НІ В ОДНУ ІЗ ЦИХ КАТЕГОРІЙ АБО В ЦІ КАТЕГОРІЇ Для особливих відміток: Серія та номер посвідчення

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ КНИЖКОЮ МДП

А. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Видача: Книжка МДП видається в країні відправлення або в тій країні, де утримувач знаходиться чи має постійне місцеперебування.

2. Мова: Книжка МДП друкується французькою мовою, за винятком лицьового боку обкладинки, рубрики якої друкуються також англійською мовою. "Правила користування книжкою МДП" відтворюються англійською мовою на сторінці 3 цієї обкладинки. Крім того, можуть бути додані додаткові сторінки з перекладом друкованого тексту іншими мовами.

3. Термін дії: Книжка МДП дійсна до завершення операції МДП у митниці місця призначення, якщо вона оформлена у митниці місця відправлення на строк, встановлений об'єднанням, що видає документ (рубрика 1 лицьового боку обкладинки та рубрика 4 відривних листків).

4. Кількість книжок: Для состава транспортних засобів (зчеплені транспортні засоби) чи для декількох контейнерів, навантажених або на один транспортний засіб, або на состав транспортних засобів, видається одна книжка МДП (див. також пункт (10) (i)).

5. Кількість митниць місця відправлення та місця призначення: Маршрути перевезень із застосуванням книжки МДП можуть проходити через декілька митниць місця відправлення та призначення; проте, якщо немає особливого дозволу:

a) митниці місця відправлення повинні знаходитися в одній і тій же країні;

b) митниці місця призначення можуть знаходитися більш як у двох країнах;

c) загальна кількість митниць місць відправлення та призначення не може перевищувати чотирьох (див. також нижче пункт (10) c)).

6. Кількість листків: Якщо маршрут перевезення проходить тільки через одну митницю місця відправлення і одну митницю місця призначення, то у книжці МДП має бути щонайменше 2 листки для країни відправлення, 3 листки для країни призначення і 2 листки для кожної іншої країни, по території якої проводиться перевезення. Для кожної додаткової митниці місця відправлення або місця призначення потрібно відповідно 2 або 3 додаткових листки, крім того, слід додати ще 2 листки, якщо митні місця призначення знаходяться у двох різних країнах.

7. Пред'явлення у митницях: Книжка МДП повинна пред'являтися разом з дорожнім транспортним засобом, составом транспортних засобів, або контейнером(ами) в кожній митниці місця відправлення, в кожній проміжній митниці та в кожній митниці місця призначення. В останній митниці місця відправлення посадова особа митниці ставить підпис і штемпель з датою під вантажним маніфестом на всіх відривних листках, які будуть використані на решті частини маршруту (рубрика 19).

В. СПОСІБ ЗАПОВНЕННЯ КНИЖКИ МДП

8. Підчистки, помарки: У книжці МДП не повинно бути ні підчисток, ні помарок. Усі виправлення мають бути проведені шляхом викреслення помилкових вказівок і добавлення, у разі необхідності, належних вказівок. Будь-яка зміна має бути підтверджена особою, що її зробила, і посвідчена митними органами.

9. Відомості, що стосуються реєстрації: Якщо положеннями національного законодавства не передбачається реєстрація причепів і напівпричепів, то замість реєстраційного номера слід вказати розпізнавальний або заводський номер.

10. Маніфест:

a) маніфест заповнюється мовою країни відправлення, якщо тільки митні органи не дозволяють використання іншої мови. Митні органи інших країн, по території яких здійснюється перевезення, зберігають за собою право вимагати перекладу маніфесту на мову їх країни. Для запобігання затримкам, які можуть бути викликані цією вимогою, перевізникам рекомендується мати у своєму розпорядженні належні переклади;

b) вказівки, занесені до маніфесту, мають бути надруковані на машинці або гектографовані так, щоб їх було зручно читати на всіх листках. Листки, заповнені нерозбірливо, не приймаються митними органами;

c) якщо у маніфесті не вистачає місця для внесення даних про всі вантажі, що перевозяться, до відривних листків можуть додаватися додаткові листки того ж зразка, що й маніфест, або комерційні документи із зазначенням усіх відомостей, які наводяться у маніфесті. У цьому разі до всіх відривних листків належить внести такі відомості:

(i) число додаткових листків (рубрика 10);

(ii) число і тип вантажних місць або предметів, а також загальна вага брутто вантажів, перелічених у цих додаткових листках (рубрики 11 - 13).

ПРАВИЛА, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ, ЯКІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ДОРОЖНІХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ДОПУЩЕНІ ДО МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ПІД МИТНИМИ ПЕЧАТКАМИ І ПЛОМБАМИ

Стаття 1

Загальні положення

(1) До міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами під митними печатками і пломбами можуть бути допущені лише транспортні засоби, сконструйовані та обладнані таким чином:

a) щоб митні печатки і пломби могли накладатися на них простим і надійним чином;

b) щоб із запечатаної або запломбованої частини транспортного засобу не міг бути витягнутий або не міг бути в неї поміщений будь-який вантаж без залишення явних слідів злому або пошкодження накладених печаток і пломб;

c) щоб у них не було жодних потайних місць для приховання вантажів.

(2) Транспортні засоби повинні бути сконструйовані таким чином, щоб всі порожнисті простори, як відділення, резервуари або інші місця, в яких можуть міститися вантажі, були легко доступні для митних оглядів.

(3) За наявності порожнистих просторів між різними перегородками, що складають стінки, підлогу і дах транспортного засобу, внутрішня обшивка повинна бути повною і суцільною і вона повинна бути щільно прикріплена таким чином, щоб її не можна було зняти без залишення видимих слідів.

Стаття 2

Конструкція відділення, призначеного для вантажу

(1) Стінки, підлога і дах призначеного для вантажу відділення повинні бути побудовані з металевих листів, з дощок або пластин достатньої міцності і відповідної товщини, склепаних і (або) складених у шпунт, або з'єднаних так, щоб між ними не було проміжку, що дозволяє доступ до вмісту. Ці частини повинні бути точно пригнані і прикріплені таким чином, щоб жодну з них не можна було перемістити або зняти без залишення видимих слідів злому або без пошкодження митних печаток і пломб.

(2) Якщо складання виконується за допомогою заклепок, останні можуть бути поставлені всередині або зовні; заклепки, що з'єднують головні частини стінок, підлоги і даху, повинні проходити крізь складені частини. Якщо складання виконується не за допомогою заклепок, то болти або інші пристосування для складання, що з'єднують головні частини стінок, підлоги і даху, повинні ставитися зовні, проходити у внутрішню частину кузова і належним чином загвинчуватися, заклепуватися або спаюватися; інші пристосування для складання можуть поміщатися всередині за умови, що гайка буде належним чином припаяна зовні та не буде покрита непрозорим матеріалом. Складання металевих листів або пластин можна також виконувати таким чином, щоб їх краї закладались або загинались всередину транспортного засобу і скріплювалися:

- або за допомогою заклепок, болтів чи інших пристосувань для складання, пропущених через загнуті або закладені таким чином краї, а також у разі необхідності за допомогою пристосування, що їх з'єднує;

- або за допомогою металевих смуг, загнутих під тиском у вигляді скоб одночасно з краями елементів, що підлягають складанню, і з'єднань, що забезпечують постійний стиск зроблених таким чином сполучень (див. креслення N 6, додане до цих правил*).

(3) Отвори для вентиляції допускаються за умови, що їх максимальні розміри не перевищують 400 мм. Якщо вони дозволяють безпосередній доступ всередину відділення, призначеного для вантажу, вони накриваються металевою сіткою або перфорованою металевою пластинкою (діаметр отворів у обох випадках не повинен перевищувати 3 мм) і оберігаються припаяною металевою сіткою (діаметр отворів не повинен перевищувати 10 мм). Якщо вони не дозволяють безпосередній доступ всередину відділення, призначеного для вантажу (наприклад, у тих випадках, коли вентиляція забезпечується за допомогою систем колінчастих повітропроводів або системи повітропроводів з перегородками), вони забезпечуються тими ж пристосуваннями, але діаметр отворів останніх може відповідно дорівнювати 10 мм і 20 мм (замість 3 мм і 10 мм). Ці пристосування повинні бути влаштовані так, щоб їх не можна було зняти зовні без залишення видимих слідів. Металеві сітки повинні бути зроблені з дроту діаметром не менше 1 мм, причому вони повинні бути виготовлені таким чином, щоб не можна було зрушити дріт і тим самим розширити отвори без залишення видимих слідів.

(4) Люки допускаються за умови, що вони закриті склом і металевою сіткою, що щільно прикріплені і не можуть бути зняті зовні. Максимальний діаметр отворів сітки не повинен перевищувати 10 мм.

(5) Отвори в підлозі, влаштовані для технічних потреб, як, наприклад, для змазування, догляду за машиною, наповнення пісочниць, допускаються тільки за тієї умови, що вони обладнані кришками, які повинні бути прикріплені таким чином, щоб доступ зовні в призначене для вантажу відділення був неможливий.

Стаття 3

Способи закривання

(1) Двері, як і будь-які інші пристрої для закривання транспортного засобу, повинні бути обладнані пристосуваннями, що не перешкоджають простому і надійному накладенню митних печаток і пломб. Ці пристосування повинні або припаюватися до дверей, якщо вони металеві, або прикріплюватися принаймні двома болтами, гайки яких заклепуються або припаюються зсередини.

(2) Шарніри виготовляються і ставляться так, щоб двері та інші пристосування для закривання, будучи закритими, не могли бути зняті із завіс; гвинти, запори, стрижні та інші деталі, що скріплюють, повинні припаюватися до зовнішніх частин шарнірів. Однак це не вимагається, коли двері та інші пристосування для закривання обладнані недоступним зовні запірним механізмом, який, коли він закритий, робить неможливим зняття дверей із завіс.

(3) Двері повинні бути пригнані таким чином, щоб закривалися всі проміжки і забезпечувалося повне і дійсне замикання.

(4) Транспортний засіб повинен бути обладнаний належним пристосуванням для оберігання митних печаток і пломб або повинен бути сконструйований таким чином, щоб митні печатки і пломби були належним чином захищені.

Стаття 4

Транспортні засоби спеціального призначення

(1) Наведені вище приписи поширюються на ізотермічні засоби, транспортні засоби-льодовні та холодильники, транспортні засоби-цистерни і на транспортні засоби для перевезення меблів у тій мірі, в якій ці приписи сумісні з технічними характеристиками, притаманними цим транспортним засобам внаслідок їх призначення.

(2) Фланці (ковпачки для закривання), крани трубопроводів і люки для чистки автоцистерн повинні бути влаштовані таким чином, щоб була забезпечена можливість простого і надійного накладення митних печаток і пломб.

Стаття 5

Транспортні засоби, криті брезентом

(1) До транспортних засобів, критих брезентом, застосовуються в тій мірі, в якій це можливо, приписи, що містяться у Статтях 2 і 4. Однак система закривання та захисту вентиляційних отворів, зазначена в пункті (3) Статті 2, може складатися із зовнішньої перфорованої металевої пластини (максимальний розмір отворів 10 мм) і внутрішньої металевої сітки або іншої дуже міцної сітки (мінімальний розмір вічок 3 мм, і дроти не можуть бути зрушені, не залишивши видимих слідів), причому пластина та сітка прикріплюються до брезенту таким чином, щоб було неможливо змінити їх зчеплення, не залишивши видимих слідів. Крім того, до транспортних засобів, критих брезентом, повинні застосовуватися наступні приписи.

(2) Брезент повинен бути виготовлений або з міцного полотна, або з нерозтяжної, достатньо міцної тканини, покритої пластмасою або прогумованої, за умови, що ця тканина буде не темного кольору. Брезент повинен бути з одного шматка або декількох смуг, кожна з яких теж з одного шматка. Брезент повинен бути в непошкодженому стані і виготовлений таким чином, щоб після закріплення пристосування для закриття доступ до вантажу був неможливий без залишення видимих слідів.

(3) Якщо брезент виготовлений із декількох смуг, краї цих смуг повинні бути загнуті один в одний і прострочені двома швами, що віддалені один від одного принаймні на 15 мм. Ці шви повинні бути зроблені так, як показано на малюнку N 1*, доданому до цих правил; однак, якщо на деяких частинах брезенту (наприклад, на задніх відкидних полах і укріплених для міцності кутах) неможливо прострочити смуги зазначеним способом, достатньо загнути край верхньої частини брезенту і прошити смуги так, як показано на малюнку N 2, доданому до цих правил. Нитки, що використовуються для кожного з двох швів, повинні бути явно різного кольору; один із швів повинен бути лише зсередини і колір нитки, що використовується для цього шва, повинен виразно відрізнятися від кольору самого брезенту. Всі шви повинні бути прострочені на машині.

(4) Якщо брезент виготовлений із декількох смуг тканини, покритої пластмасою, ці смуги можуть бути також з'єднані шляхом спайки відповідно до малюнка N 3, доданого до цих правил. Край кожної смуги повинен перекривати край іншої смуги принаймні на 15 мм. З'єднання смуг повинно бути забезпечено за всією цією шириною. Зовнішній край з'єднання повинен бути покритий смугою з пластмаси шириною принаймні 7 мм, що накладається тим же способом спайки. На цій смузі, так само як з кожного її краю, принаймні на 3 мм у ширину повинен бути проштампований однаковий чіткий рельєф. Спайка робиться таким чином, щоб смуги не могли бути роз'єднані і знову з'єднані без залишення видимих слідів.

(5) Лагодження брезенту виконується способом, зазначеним на малюнку N 4, доданому до цих правил; краї, що зшиваються, повинні бути загнуті один в одний і з'єднані двома ясно видимими швами, віддаленими один від одного принаймні на 15 мм. Колір нитки, видимої зсередини, повинен відрізнятися від кольору нитки, видимої зовні, і від кольору самого брезенту. Всі шви повинні бути прострочені на машині. Однак лагодження брезенту з тканини, покритої пластмасою, може також виконуватися за способом, описаним вище у пункті (4).