Основним недоліком у цій справі є те, що дуже часто серед поширених заводських порід коней деякі клички багаторазово повторюються не лише в породі, але й у господарстві. Це певною мірою ускладнює селекційну роботу, вносить плутанину в зоотехнічний облік.

Рішенням міжнародного конгресу з верхового конярства заборонено повторювати клички видатних коней, наприклад таких, як кобила Кінчем, жеребці Екліпс, Сент-Сай-мші, РІбо, Неврко, Анілін, Норнсерн Дансер та ін.

2.4 Характеристика потреби коней в поживних речовинах

Хімічний склад кормів дуже різноманітний і значною мірою характеризує якість корму. Потреба в кормах для коней представлена в табл. 3.

Вміст води в кормах коливається від 4 до 95 %. Наприклад, у зерні рослин - від 10 до 14 %, дещо більше в грубих кормах - від 15 до 20 %. Найбільш водянисті корми - барда, жом тощо - містять до 90 - 95 % води, зелена маса і силос - 60 - 85, а коренебульбоплоди - 80 - 92%. Чим більша вологість корму, тим нижча його поживність і тим важче його зберігати.

Рослинні корми містять до 5 % мінеральних речовин (золи). В листках і коренях їх в два рази більше, ніж в зерні. В рослинах бобових культур (горох, вика, конюшина та ін.) золи більше, ніж у злакових. Мінеральні речовини є будівельним матеріалом для кісткової тканини і частково для м'яких тканин; вони також відіграють дуже важливу роль у процесах обміну. Для нормальної життєдіяльності організму сільськогосподарським тваринам потрібні не тільки макроелементи (кальцій, фосфор, натрій, хлор і калій), а й мікроелементи (залізо, мідь, йод, кобальт, марганець, цинк та ін.).

Азотисті речовини корму називаються сирим протеїном і поділяються на білки та небілкові азотисті речовини. Багаті на протеїн макуха і шрот (30 - 45%), зернобобові (25 - 30%), сіно бобових (12 -15 %), менше протеїну в зерні злаків (10 - 12 %), у сіні і соломі злаків (4 - 6 %), коренеплодах (6 - 10 %). Дуже багаті на протеїн корми тваринного походження - до 70 - 90%.

Під час перетравлювання корму білки розкладаються до амінокислот.

Вміст жиру в кормах варіює в широких межах. Грубі та соковиті корми дуже бідні на жир (0,1 %), в кукурудзі та вівсі його 5 - б %, а в макусі - до 4 - 5 %.

Клітковина - основна складова частина оболонок рослинних клітин. Вона не розчиняється під дією травних соків. Найбільше клітковини в грубих кормах, особливо в соломі (40 - 45 %), мало - в зерні (2 - 10 %), ще менше в коренеплодах. Корми, багаті на клітковину, малопоживні.

Безазотисті екстрактивні речовини дуже різноманітні за складом. В плодах і бульбах багато крохмалю, а цукор міститься в основному в плодах і коренеплодах [4].

Вітаміни - дуже важлива складова частина кормів. Нестача або відсутність їх призводить до значних порушень обміну речовин в організмі тварин.

Вітаміни містяться в основному в рослинних кормах і класифікуються залежно від здатності розчинятись у воді і жирах.

На хімічний склад кормів впливає багато факторів, з яких найбільш важливі: грунт і добрива, кліматичні умови, сорт рослин, агротехніка, спосіб сівби, якість насіння, догляд за рослинами, спосіб збирання і збереження, способи переробки. Так, внесення в грунт азотних добрив сприяє підвищенню вмісту протеїну в рослинах. Корми, вирощені в місцевості з вологим кліматом, мають менше протеїну, ніж корми, вирощені в місцевостях з сухим кліматом. Різні сорти рослин розрізняються за вмістом сухої речовини. У сіні, зібраному в пізні строки, більше клітковини, а зібраному в дощову погоду, - менше поживних речовин.

Перетравність кормів. Хімічний склад корму відрізняється від хімічного складу тіла тварин. В кормах переважають вуглеводи - крохмаль, клітковина та інші, в тілі тварини крохмалю і клітковини зовсім немає, а є лише виноградний цукор і глікоген, яких немає в рослинах. Білки і жири тваринного походження також відрізняються від білків і жирів рослинного походження.

З'їдений тваринами корм піддається механічній, хімічній і біологічній обробці. Білки, жири й вуглеводи в організмі тварин розщеплюються до простіших речовин, які всмоктуються в кров. При розведенні сільськогосподарських тварин ступінь перетравності поживних речовин виражається коефіцієнтом перетравності (кількість перетравних речовин в процентах до з'їдених).

Перетравність корму залежить від виду й віку тварин, величини і складу кормової даванки, підготовки корму та інших умов. Так, жуйні тварини (велика рогата худоба і вівці) краще перетравлюють грубі корми, багаті на клітковину, ніж коні, свині і птиця [3]. Зернові і соковиті корми різні види тварин перетравлюють приблизно однаково. Молоді і старі тварини гірше засвоюють корми порівняно з тваринами зрілого віку. В молодих це пов'язано з недостатнім розвитком зубної і травної систем, а в старих-зношуванням зубної системи. Великі частки корму дуже перевантажують травний тракт, що негативно позначається на перетравності корму.

Надлишок або нестача яких-небудь поживних речовин, високий вміст клітковини в кормі знижують перетравність усіх його поживних речовин. Рівень протеїнової годівлі, або правильне співвідношення між протеїном-і безазотистими речовинами, показує, скільки припадає на одну частину перетравних вуглеводів і жирів. Оптимальними вважають відношення 1:6-чи 1:8, при яких найбільш висока перетравність поживних речовин.

Розглянемо приблизний склад раціону та потреби в кормах коней.

Таблиця 3 - Потреба в кормах

Даний раціон включає в себе досить багатий набір продуктів, необхідних для нормального розвитку молодняку коней.

2. Складемо норму годівлі на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.

Раціон на зимовий і літній періоди для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. представимо у вигляді таблиць (табл. 4,5).

Таблиця 4 - Раціон на літній період

Таблиця 5 - Раціон на зимовий період

Характерною особливістю та відмінністю раціонів літнього та зимового періодів є те, що в літній період акцент ставиться на соковиті корми, в них міститься значна кількість вітамінів, мікроелементів, які потрібні для нормального розвитку для жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс. в зимовий період навпаки зелених кормів, крім заготовленого силосу нема, але в ньому міститься вже не та кількість поживних речовин, тому переходять на збільшення використання концентратів та грубих кормів [2].

Дані раціони забезпечать нормальний розвиток жеребців рисистих і верхових порід віком 6 міс.

3. ПЛАНИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Отже можемо представити у вигляді таблиці реалізацію продукції конярства по господарству за 3 останні роки.

Таблиця 6

Як бачимо, з даних представлених в таблиці6 дана галузь має достатній розвиток в даному господарстві існує досить реальна перспектива одержання \прибутків від розвитку конярства.