Лісові розсадники

По мірі необхідності

ДДН-70

Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.

Розпушування ґрунту та знищення бурянів

3 - 4 - разове щорічно протягом весняно - літнього періоду

КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО

Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.

Підживлювання сіянців

1 -2 - разове щорічно в літній період

КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО

Яли, Ялиц, Ялів, Кл, Бук, Ябл, Гру.

Боротьба з хворобами та шкідниками сіянців

Щорічно протягом весняно - літнього періоду по мірі необхідності

ОРР-1, ОМР-2, ОН-400, ОН-400-5 та ін.

Щодо термінів сівби, то найефективнішим вважається весняна сівба насіння, але він дає позитивні результати при вирощуванні сіянців у самі ранні строки, коли ґрунт спілий, а його верхні шари достатньо забезпечені вологою. Навесні висівають насіння всіх без винятку порід.

Догляд за посівами до появи сходів передбачає мульчування, прополювання бур'янів, боротьбу з кіркою - розпушування верхнього шару ґрунту та полив, захист посівів від гризунів і птахів.

Головними видами догляду за сіянцями в період їх росту є прополювання бур'янів культиваторами, розпушування ґрунту вручну і культиваторами, підживлення, проріджування та боротьба зі шкідливими комахами і хворобами рослин. Як окремий вид догляду за посівами після появи сходів - проріджування дуже густих сходів. Воно проводиться через 15-20 днів після масової появи сходів. Проріджують посіви в хмарну або дощову погоду, залишаючи найсильніші сіянці.

Механічним способом, одночасно проводять розпушування ґрунту. розпушування здійснюють культиватором КРН-2,8А, глибина розпушування від 2-4 до 10-12 см.

Підживлення рослин виконують за допомогою культиватора-рослинопідживлювача КРН-2.8а. Здійснюють також кореневе підживлення сіянців гранульованими або порошкоподібними мінеральними добривами, які вносять між рядками сіянців на глибину розпушування (5-10 см).

Поливають посіви за необхідністю, під час засух, при чому полив здійснюють вранці абр ввечері, щоб зменшити випаровування з поверхні ґрунту і перешкодити утворенню кірки.

В систему доглядів за посівами включено боротьбу з грибковими хворобами і шкідниками. Вона включає профілактичні і винищувальні заходи. До профілактичних заходів боротьби належать: застосування агротехніки, яка б забезпечувала отримання швидкоростучих і стійких до несприятливих умов середовища сіянців, обробка ґрунту, насіння і сіянців фунгіцидами і препаратами, які попереджують вилягання сходів від фузаріозу, пошкодження хвої сіянців від “шютте” та від інших захворювань. До особливих методів боротьби з виляганням сіянців хвойних порід належать протруювання органічних добрив перед їх внесенням, намочування насіння мікроелементами, протруювання насіння і ґрунту. Найпоширенішим шкідником сіянців листяних порід є міль, яка пошкоджує листя і молоді пагони, викликаючи їх скручування і висихання. У боротьбі з нею дворічні сіянці листяних порід рано навесні обробляють нітрофеном (3%). Для захисту посівів від птахів, насіння дерев і чагарників обробляють репелентами або використовують вкриття посівів дерев'яними щитами, металічною сіткою.

4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

Агротехніка вирощування саджанців передбачає технологічні прийоми, способи, агротехнічні заходи направленні на забезпечення максимальної кількості якісних саджанців.

У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових шпилькових та листяних порід у шкільному відділку основні агротехнічні операції аналогічні операціям, які застосовують у посівному відділку, крім оранки. Тривалість вирощування деревних і чагарникових саджанців у шкілці для лісокультурних цілей становить переважно 3-4 роки, тобто отримуємо крупномірний садивний матеріал. Для цього в шкілку для пересадки відбирають у посівному відділку 1-2-річні сіянці.

4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Система основного обробітку ґрунту забезпечує поліпшення структури ґрунту, його водного і теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у ґрунті, збільшення їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур'янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в ґрунт. На відміну від посівного, в шкільному відділку розсадника основну оранку проводять на більшу глибину. Обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці проводимо за системою сидерального пару. Система сидерального пару передбачає, що на ділянці попередньо зораній восени, весною висівають рослини-сидирати (люпин). Ці сидирати літом заорюють в ґрунт і після заорювання проводять культивації і наступне садіння рослин відбувається весною.

Глибина оранки в деревно-чагарниковій шкілці визначається розмірами кореневої системи вирощуваних саджанців. В першій деревній шкілці основну оранку в умовах Карпат проводять на глибину 30-35 см.

Для обробітку ґрунту на глибину до 35 см. застосовують плуги загального сільськогосподарського призначення: ПН-3-40, ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 з корпусами для безполицевої оранки.

Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців при підготовці полів під пар або під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.

На парових полях для знищення багаторічних бур'янів добрі результати можна отримати при застосуванні гербіцидів в поєднанні з механічним обробітком ґрунту. Внесення органічних добрив, вапнування чи гіпсування на парових полях проводять з врахуванням біологічних особливостей вирощуваного садивного матеріалу, хімічного та механічного складу ґрунтів. В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.

Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур'янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.

4.2.2 Удобрення ґрунту

Нестачу мінеральних та органічних речовин у ґрунті можна визначити за зовнішньому виглядом рослин - кольором листя і хвої. В лісових розсадниках застосовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, мікробіологічні (мікориза), мікроелементи, а також хімічну меліорацію земель.

При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в ґрунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого ґрунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні. Застосування добрив в полях сівозмін шкільного відділку лісового розсадника, а також норми і терміни їх внесення представляють собою певну систему, пов'язану з ґрунтово-кліматичними умовами кожного розсадника, біологічними особливостями окремих груп деревних рослин та з певними господарськими завданнями - вирощуванням якісного посадкового матеріалу. Тому систему добрив для кожного розсадника потрібно розробляти з врахуванням його конкретних особливостей.

Внесення основного добрива в полях шкільного відділку розсадника розраховують за тими ж критеріями, що і для посівного. Якщо ґрунт має підвищену кислотність, то застосовують вапнування. Дози передсадивного внесення добрив розраховують так само, як і для посівного відділку.

Дещо іншими є дози внесення добрив при підживленнях. Для підвищення інтенсивності росту саджанців, підвищення їх збереженості застосовують підживлення рослин мінеральними добривами, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге - в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід. На ґрунтах з підвищеним вмістом гумусу та елементів мінерального живлення дози внесення добрив при підживленнях зменшуються.

Однак, навіть на високородючих ґрунтах кореневі підживлювання виявляють позитивний вплив на ріст саджанців.

При підживленнях саджанців застосовують наступні дози мінеральних добрив: азотних - 20-25, фосфорних - 45-60, калійних - 30-40 кг/га.

Порошкоподібні або гранульовані мінеральні добрива вносять між рядами саджанців за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів (КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО, КРХ-4 та ін.).

Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам'ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.

Норму внесення перерахованих вище мінеральних добрив можна визначити за формулою (4.1).

Визначення потреби і вартості добрив проводимо аналогічно, як у посівному відділенні, а результати проведених розрахунків заносимо в табл.4.5.

Таблиця 4.5

Розрахунок потреби і вартості добрив для деревної шкілки

Ґрунт - Бурувато-підзолистий на делювіальних суглинках

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га,(т\га)	Вміст діючої речовини, %	Норма внесення добрив, кг/га, (т\га)	Площа поля (га) та разо-вість внесе-ння	Потрібно добрив на всю площу, кг\га, (т\га)	Ціна однієї тони добрив, грн.	Загальна вартість добрив, грн.
Основне добриво на всю площу шкілки
Гній	т	-	-	80	1.04	83,2	60	4992
Вапно	т	-	-	4	1,04	4.14	30	125.1
Під саджанці листяних порід
Передсадивне добриво
Суперфосфат	кг	115	14	821,4	0.78	640.69	4200	269.08
Калійна сіль	кг	55	60	91,6	0.78	71.37	1800	128,46
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	40	34	177,6	0.78	138,52	2700	374
Суперфосфат	кг	60	50	120	0.78	93,6	4200	393.12
Калійна сіль	кг	40	40	100	0.78	78	1800	140.4
Під саджанці шпилькових порід
Передсадивне добриво
Суперфосфат	кг	100	14	714,3	0.26	185.71	4200	779.98
Калійна сіль	кг	55	60	91,6	0.26	23.816	1800	42.86
Підживлювальне добриво для 1-го року вирощування
Аміачна селітра	кг	30	34	88,2	0.26	31.75	2700	85,725
Суперфосфат	кг	50	45	111,1	0.26	28,88	4200	121,26
Калійна сіль	кг	30	40	75	0.26	19,5	1800	35.1
Разом:								5701,44

Загальна вартість добрив становить 5701грн. 44 копійки.

4.2.3 Технологія вирощування саджанців деревних порід

Саджанці дерев і кущів у лісових розсадниках вирощують для створення лісових культур, захисних і декоративних насаджень. Шкільне відділення може мати I, II, III деревні школи, школу кущів, комбіновану школу дерев і кущів.

В першу деревну та кущову школу висаджують 1-2-річні сіянці чи укорінені живці.

Тривалість вирощування в першій деревній школі - 3-5 років, у кущовій - 2-3 роки. У другу деревну школу висаджують 3-5-річні, а в третю - 6-10-річні саджанці. Першу школу можна перевести зразу в третю шляхом розрідження саджанців через ряд і в рядку.

Схеми розміщення саджанців визначаються плановим строком вирощування садивного матеріалу, а також наявністю машин і механізмів для закладання шкілки і наступних доглядів.

Шпилькові породи для лісокультурних робіт можна проектувати так:

при п'ятирядній схемі 0,2 м між рядами і через 0,15 м в рядку;

при трьохрядній посадці - 0,40,15 м.

Кущі вирощують по трьохрядній схемі з розміщенням 0,40,15 м.

У першій деревній школі застосовують дещо рідше розміщення садивних місць: ряди через 0,7-0,9 м і в рядку через 0,2-0,4 м.

Останнім часом широкого розповсюдження набувають комбіновані школи, де одноразово вирощують саджанці з тривалим і коротким терміном вирощування. Найбільш поширені схеми комбінованих шкілок:

7-рядна - 0,8(1,1)-0,2-0,2-0,2-0,2-0,2-0,8(1,1), де в крайніх рядах розміщують саджанці з тривалим терміном вирощування через 0,5-0,8 м, а в середніх 6 рядках - саджанці з коротким періодом вирощування - 0,15 м. Загальне число саджанців на 1 га 138,9 тис. шт.;

5-рядна - 1,6(2,2)-0,4-0,4-1,6(2,2);

8-рядна - 0,8(1,05)-0,4-0,4-0,8-0,4-0,4-0,8(1,05);

6-рядна - 0,9-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,7(0,9)-0,9.

Стосовно кожної схеми встановлюється розміщення саджанців у рядах.

За період росту саджанців з тривалим терміном вирощування міжряддя використовують декілька разів

Для створення лісових культур та лісомеліоративних насаджень використовують переважно 2-4-річні саджанці з висотою надземної частини 0,4-0,8 м, що дає можливість механізувати процес їх висаджування на лісокультурі ділянки. Такі саджанці мають оптимальне співвідношення між надземною і підземною частинами, більш стійкі до несприятливих умов навколишнього середовища та раніше вступають в період швидкого росту, ніж 2-3-річні сіянці.

Підготовлені сіянці висаджують в шкілку навесні до набубнявіння бруньок або восени після опадання листя. Терміни садіння залежать від конкретних ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних видів, прийнятих сівозмін та вимог до саджанців.

Для рядового садіння сіянців в першу шкілку застосовують трирядну садильну машину СШ-3/5, яка може працювати також в одно- та дворядному варіантах. Для закладки першої шкілки можна використовувати також садильну машину СШП-5/3 в трирядному варіанті.

Високої приживлюваності сіянців в шкільному відділку можна досягти при своєчасному і якісному виконанні садіння ( не допускати пересихання коріння, змочувати кореневу систему у бовтанці з перегною або торфу і землі з добавкою стимуляторів росту, дотримуватись відповідної глибини садіння тощо ).

Протягом усього періоду вирощування саджанців ґрунт у шкілці потрібно утримувати у чистому і розпушеному стані. В перший рік його розпушують 4-6 разів в залежності від типу ґрунту, швидкості заростання бур'янами, зволоження і т. п. В наступні роки кількість розпушувань зменшують до трьох.

Щоб не допустити ущільнення ґрунту, розпушування проводять на різну глибину.

Саджанці для озеленення та реконструкції зелених насаджень міст і населених пунктів повинні мати передусім правильно сформовану симетричну крону, прямий штамб і добре розгалужену кореневу систему. В залежності від виду і призначення, садивний матеріал вирощують в шкільному відділенні від 2-3 (кущі) до 5-10 (дерева) років. З метою вирощування садивного матеріалу різних розмірів, саджанці більше 4 років пересаджують з першої шкілки в другу, а після 8 років - з другої в третю шкілку.

Технологія вирощування саджанців декоративних дерев і чагарників включає ряд специфічних робіт по догляду за їх надземною частиною.

Використання комбінованих шкілок дозволяє на полях сівозміни за одну ротацію повільнорослих деревних рослин виростити 2-3 партії чагарників або дерев з 2-3-річним терміном вирощування. В комбінованих шкілках завдяки широким міжряддям збільшується розгалуження та асиміляційна поверхня крон, покращується ріст стовбурця та кореневої системи. Під час викопування чагарників підрізаються бічні корені дерев, що сприяє розвитку розгалуженої і водночас компактної кореневої системи без пересадки саджанців з першої в другу чи третю шкілку. Кращим терміном садіння рослин в шкілку є весна. В першу шкілку висаджують 1-2-річні саджанці та укоріненні живці, в другу - 4-річні саджанці.

Для висаджування в першу шкілку застосовують саджалки СШ-3/5 та СШП-5/3, в другу - МПС-1. Декоративні саджанці можна висаджувати також і вручну в ямки, підготовлені ямкокопачами КЯУ-100, КПЯШ-60 або викопані вручну розміром 40х40х40

При пересаджуванні, у рослин, призначених до садіння, обрізають пошкоджене коріння і підновлюють його або вкорочують кореневу систему до 15-25 см. Надземну частину вкорочують (у рослин, які переросли). Садіння рослин в школах виконують згідно схем, запроектованих у розділі 2 при розрахунках площі деревної школи.

У висаджених рослин земля повинна щільно прилягати до коренів. Не повинно бути пустот і згинів коренів, сіянці висаджують на 1-2 см глибше кореневої шийки. Догляд за саджанцями полягає у розпушуванні ґрунту, знищенні бур'янів, підживленні рослин, їх поливі, захисті від хвороб і шкідників, формуванні крони.

Протягом вегетаційного періоду розпушування міжрядь проводять культиватором КРН-2.8. В першій школі глибину розпушування ґрунту приймають від 7 до 12 см.

Одночасно з розпушуванням ґрунту знищують бур'яни. Система боротьби з небажаною рослинністю полягає у використанні гербіцидів. Зрошування при вирощуванні саджанців дерев і чагарників в першу чергу проводять після весняного садіння рослин і під час засухи з промочуванням ґрунту на глибину 25-30 см, що сприяє осіданню ґрунту і забезпечує рослини вологою, в результаті чого підвищується їх приживлюваність і покращує ріст.

4.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці

В більшості лісових, лісомеліоративних та декоративних розсадниках закладають плодову шкілку, де вирощують плодові саджанці, які користуються високим попитом. На першому полі (поле дичок або окулянтів) висаджують дички (підщепи), які всередині-наприкінці літа окулірують. На цьому ж полі на наступний (другий) рік вирощують однорічки, а поле називають уже другим, або полем однорічних саджанців. Якщо вирощують дворічні саджанці, то його залишають на третій рік і називають третім, або полем дворічок і т. д.

Схема сівозміни для плодової шкілки наведена в табл. 1.6.

4.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Якість вирощуваного садивного матеріалу плодових рослин значною мірою залежить від основного та передсадивного обробітку ґрунту в першому полі (полі дичок або підщеп), основним завданням якого є створення глибокого поживного шару, необхідного для нормального росту підщеп, а пізніше - і самих щеплених рослин (окулянтів).

Системи обробітку ґрунту в полях сівозмін плодової шкілки є подібними до таких, як в полях посівного відділку та деревно-чагарникової шкілки.

На відміну від деревно-чагарникової шкілки, кращим способом обробітку ґрунту під садіння дичок на паровому полі є плантажна оранка. При садінні восени плантажну оранку на паровому полі проводять в середині літа, а після просапних культур - після збирання врожаю. Під весняне садіння оранку ґрунту проводять восени. Плантажна оранка на глибину 50-60см поліпшує повітряний і водний режими ґрунту, сприяє знищенню бурянів та шкідників. На неглибоких і легких ґрунтах оранку проводять на глибину орного шару з одночасним розпушуванням дна борозни на 10-12см.

Одразу після плантажної оранки ґрунт культивують і боронують.

4.3.2 Удобрення ґрунту

Для успішного росту плодових рослин удобрення ґрунту є обов'язковим. В залежності від типу і родючості ґрунту перед оранкою вносять органічні добрива із розрахунку40-60 (30-80) т/га та фосфорні ікалійні добрива -80-90 (60-150)кг/гад.р. При цьому органічні добрива вносять перед основною оранкою. Фосфорні добрива вносять під повторну оранку пару восени. Половину дози калійних добрив вносять як передсадивне добриво, а другу половину - як добриво для підживлювання підщеп. Після приживлення підщеп і в період початку інтенсивного росту рослини підживлюють азотними добривами (30-60 кг/га д.р.).

На другому і третьому полі плодової шкілки проводять ранньовесняне підживлення азотними (90-120), фосфорними (35-50), та калійними добривами (20-30) кг/га д.р. Підживлення рослин на полі 3-річних саджанців є малоефективним, однак, можливе ранньовесняне підживлення азотними добривами з розрахунку 20-25 кг/га д.р.Результати розрахунку заносимо у табл. 4.6.

Таблиця 4.6

Розрахунок потреби і вартості добрив для плодової шкілки

Ґрунт - Бурувато-підзолистий на делювіальних суглинках

Забезпеченість поживними речовинами - середня

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га	Вміст діючої речовини, %	Норма внесення добрив, кг/га	Площа поля, га	Потрібно добрив на всю площу, т	Ціна однієї тони добрив, грн	Загальна вартість добрив, грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Парове поле
Основне добриво
Гній	т			80	0.42	33.6	60	2016
Вапно	т			4	0,42	1,68	30	48.6
Суперфосфат	кг	80	50	160	0.42	67.2	4200	282.2
Поле дичок (окулянтів)
Передсадивне добриво
Калійна сіль	кг	90	40	225	0,42	94,5	1800	170,1
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра	кг	60	34	176,5	0,42	74,13	2700	200.15
Калійна сіль	кг	80	40	200	0,42	84	1800	151,2
Поле 1-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра	кг	90	34	264,7	0,42	111,17	2700	300,16
Суперфосфат	кг	40	45	88,9	0,42	37.33	4200	156,81
Калійна сіль	кг	25	40	62,5	0,42	26.25	1800	47,25
Поле 2-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра	кг	90	34	264,7	0,42	111,17	2700	300,16
Суперфосфат	кг	40	45	88,9	0,42	37.33	4200	156,81
Калійна сіль	кг	25	40	62,5	0,42	26.25	1800	47,25
Поле 3-річних саджанців
Підживлювальне добриво
Аміачна силітра	кг	25	34	73,5	0,42	30,87	2700	83.34
Всього:								3345,74

Загальна вартість добрив для плодової шкілки становить 3345грн. 74коп.

4.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід

Висаджують плодові сіянці у шкілку навесні. В перший рік догляди проводять аналогічно, як і в деревній (культивація міжрядь, підживлення просапування). На другий рік вирощування дички щеплюють (окулірують).

Перед окуліруванням нижні частини стовбурців очищають від ґрунту. Живці для окулірування готують з пагонів середньої і верхньої частин крони маточних дерев. В зрізаних пагонів видаляють недозрілі верхівки і листові пластинки, залишаючи черешки листків. Заготовлені в день окулірування живці зберігають в вологій тирсі, в холодильниках або підвалах. Процес окулірування (здійснюється в червні-липні) включає зрізання в живців ростових бруньок зі щитками, Т-подібний надріз кори в нижній частині підщепи, вставлення щитка під кору, обв'язування в місці щеплення. Через 20 днів після щеплення перевіряють приживлюваність окулянтів за опаданням черешків листків і відсутністю підсихання прищеплених бруньок. Ранньою весною наступного року повторно перевіряють збереженість окулянтів. Саджанці плодових, як правило, вирощують без шипа. Для цього ранньою весною дички зрізають над приживленим вічком. Після того як культурні пагони досягнуть висоти 20-25 см, їх обгортають землею, а сильно відхилені підв'язують до кілків. Догляд за ґрунтом на першому році вирощування культурних саджанців направлений на створення сприятливих умов для росту культур і включає культивацію міжрядь, знищення бур'янів, поливання і підживлення рослин. В першій половині вегетаційного періоду, коли саджанці мають висоту не більше 0.7 м, обробляють ґрунт в міжряддях тракторними культиваторами (КРН-2.8А).

Формування штамбу і основ майбутньої крони (гілок першого ярусу чи гілок без'ярусної форми) є важливою операцією при вирощуванні саджанців у розсаднику на полях плодової школи. Для одержання розріджено-ярусної крони в саджанців у розсаднику закладають нижній ярус з трьох гілок при наявності сильного вертикального продовження. Формування найпоширенішої розріджено-ярусної крони починають з закладання в саджанців штамбу на першому році вирощування і крони на першому або другому році вирощування.

Висота штамбу в саджанців, тобто висота стовбура від землі до першої гілки крони, для кожної породи і сорту повинна відповідати діючим технічним нормам. В середньому величина штамбу рівна 60-80 см. Вже на початку літа на штамбі вилучають бічні пагони, які з'явилися за цей період, і зрізають верхівку на 15-20 см вище висоти штамбу (звичайно на рівні 70-90 см від землі). В одноліток верхівки зрізають весною як найраніше, щоб швидше викликати появу пагонів. У зв'язку з цим важливе значення має агротехніка, яка забезпечує прискорений ріст однорічних окулянтів, включаючи підтримування ґрунту в розпушеному стані, використання добрив і поливу.

Після формування штамбу, або одночасно з його формуванням, починають догляд за кроною. Для закладання крони використовують пагони, які знаходяться вище від зони штамбу і які з'явилися після обрізання верхівки в стовбурців.

Викопуючи саджанці восени, коли бруньки росту переходять в стан спокою, але листя ще не обпало. Перед викопуванням листки на саджанцях вилучають. Викопують саджанці тракторним плугом ВПН-2 у варіанті з бічною скобою. Після викопування саджанці сортують за розмірами, вказаними в технічних нормах, і реалізовують (або тимчасово прикопують на прикопочній ділянці в вологу землю до реалізації). Отже, плодові рослини мають таку особливість: вирощені з насіння саджанці не проявляють ознак сорту, тому їх вирощують вегетативно - щепленням.

4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація

На маточних плантаціях отримують окремі види садивного матеріалу вегетативного походження (зимові стеблові та зелені живці), які використовують для вирощування живцевих саджанців або для створення лісових культур і лісомеліоративних насаджень. На маточних плантаціях найчастіше культивують тополі, верби та інші рослини, які легко укорінюються.

У відділенні живцевих саджанців лісових розсадників вирощують переважно живцеві саджанці тополі, верби. Ці породи легко розводити вегетативно, тоді як вирощувати садивний матеріал з насіння досить важко.

Обробіток ґрунту у відділенні живцевих саджанців такий самий, як і в шкільному відділенні. Глибина основної оранки 30-40 см, тобто на 5-10 см більша від довжини живців. Живці висаджують рано навесні. При садінні восени можуть виникати негативні явища: витискання живців з ґрунту під впливом періодичного замерзання і відтаювання ґрунту в осінньо-зимовий період і рано навесні або вимерзання верхньої бруньки.

Успіх вирощування садивного матеріалу з живців значною мірою залежить від їх якості. Живці нарізають з добре розвинених однорічних пагонів маткових дерев і кущів. Пагони заготовляють пізно восени і на початку зими, коли завершиться процес формування пазушних бруньок, а також ксилемних і флоемних тканин. У зимовий період пагони зберігаються у траншеях або в підвалах. На дно траншеї насипають шар вогкого піску, на який вертикально фіксують заздалегідь підготовлені пучки пагонів і засипають їх землею. Пучок складається з 50 або 100 зв'язаних пагонів. До кожного пучка додається етикетка з даними про генетичну оцінку матеріалу, місце і термін заготівлі тощо. Траншею прикривають шаром землі й обкопують для відведення талої води. У підвалах пучки поміщають у ящики і засипають вологим піском. Температура зберігання не повинна перевищувати 3-5?С. Можна зберігати пагони впереміш зі снігом, у траншеях або на поверхні ґрунту в купах. Траншеї або снігові купи накривають тирсою або соломою. Невелику кількість живців нарізають вручну секатором, при великому обсязі заготівлі застосовують спеціальні верстати.

Довжина живців верби 20-25 см, а діаметр у верхньому зрізі 0,6-2,0 см. Верхній зріз роблять горизонтально над верхньою брунькою, нижній - під нижньою брунькою навскіс під кутом 45?. Віддаль між нижньою брунькою і зрізом вибирають з таким розрахунком, щоб можна було поновити зріз перед садінням.

Живці, заготовлені з середньої частини пагонів, найбільш життєздатні, з добрим укоріненням. Живці висаджують спеціальною саджалкою СШП-5/3 за стрічковою трирядною схемою. Віддаль між стрічками становить 70 см, між рядками в стрічці - 40 см, між живцями в ряду - 10-20 см. Глибина садіння - майже на всю довжину живця, тільки верхню бруньку залишають на рівні або трохи вище від рівня ґрунту.

Догляд за насадженнями живців полягає в розпушуванні ґрунту, знищенні бур'янів і, якщо необхідно, поливі рослин. Саджанці з живців вирощують протягом одного-двох років. Викопують саджанці машинами ВМКМ-0,6, ВМ-1,25, скобою НВС-1,2 або плугом ВПН-2.

Розділ 5. ТЕХНІЧНЕ ПРИЙМАННЯ РОБІТ ТА ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Після завершення сівби насіння в посівному відділку та закладки деревних і плодових шкілок проводять спеціальне технічне приймання виконаних робіт в розсаднику. Мета заходу - проведення контролю за якістю виконаних робіт з садіння та висіву. Технічне приймання робіт із закладки посівних та шкільних відділків, плантацій тополь, верб, ліщини, новорічних ялинок тощо виконують з метою уточнення обсягів виконаних робіт, їх якості, дотримання передбаченої проектами агротехніки сівби та садіння. На основі матеріалів технічного приймання дають загальну оцінку виконаній роботі, відзначають нові та оригінальні прийоми, які були використані в процесі проведення робіт. Крім цього, встановлюють причини незадовільного стану посівів та посадок, намічають заходи з усунення виявлених недоліків, різних відхилень в агротехніці та технології проведення тих чи інших робіт.

Технічне приймання робіт в розсаднику проводить призначена наказом спеціальна комісія, склад якої затверджує директор підприємства. Сюди входять представник держлісгоспу, лісничий, технік лісівник, лісник обходу, на території якого знаходиться розсадник, інші спеціалісти. Комісія уточнює обсяги проведених робіт, оцінює якість їх виконання. Особливу увагу приділяють відповідності технології виконаних робіт, передбачених проектом, і дотриманню агротехнічних термінів виконання робіт. Перевірці підлягають дотримання запроектованих схем висіву насіння, розміщення саджанців в шкілках, норми висіву та глибина загортання насіння, якість обробітку ґрунту, внесення відповідних доз добрив та гербіцидів, стан посівів та посадок в день проведення технічного приймання.

Технічне приймання робіт в посівному відділку розсадника проводять не пізніше 15-ти днів після висіву. Посіви, які на час технічного приймання не дали сходів, повторно оглядаються після їх появи. Технічне приймання робіт із закладки шкілок і плантацій проводять протягом 10-ти днів з дня закінчення робіт.

Технічне приймання посівів, які не зійшли або загинули проводять шляхом розкопування посівних стрічок (рядків) на облікових відрізках довільної довжини, які розміщують по діагональному ходу. Якість вийнятого з ґрунту насіння визначають шляхом зрізування з одночасним обліком сходів, які все ж з'явилися на цих облікових відрізках. Кількість пробних відрізків на 1 га посівів повинно бути не менше 20, а загальна кількість насіння для дослідження на кожній ділянці посівів однієї породи - не менше 200 штук.

До посівів, що загинули, відносять такі, що мають в ґрунті менше 25% здорового насіння від встановленої норми виходу сіянців. До посівів, які не дали сходів, відносять посіви з кількістю здорового насіння в ґрунті більше 25% від встановленої норми виходу сіянців, що не дали сходів в поточному році.

За матеріалами технічного приймання комісія складає акт у двох примірниках.

Кількість і якість садивного матеріалу визначають при щорічній інвентаризації посівів та посадок в розсадниках. Інвентаризацію проводять після закінчення вегетації рослин, але до викопування сіянців і саджанців - протягом вересня - жовтня. Інвентаризацію проводить затверджена директором підприємства комісія, яка складається із представників держлісгоспу, лісництва та розсадника. В постійних базових розсадниках, які не входять в склад інших господарських одиниць, склад комісії затверджується наказом директора розсадника.

Інвентаризацію в посівному відділку найчастіше проводять методом діагональних ходів. Для цього по діагоналі ділянки намічають пряму лінію, по якій натягують шнур. В місці перетину шнура з рядами сіянців в обидва боки від нього відкладають облікові відрізки. Загальна довжина цих облікових відрізків повинна складати 2% (при рівномірному розміщенні сіянців в рядах) або 5% (при нерівномірному розміщенні сіянців) від загальної довжини посівних рядків на ділянці. На облікових відрізках проводять суцільний перелік сіянців. Після цього визначають кількість сіянців на 1 погонний метр посівного рядка, кількість сіянців на 1 га та на всій площі ділянки.

Кількість придатних до садіння сіянців встановлюють шляхом порівняння певних частин сіянців на облікових відрізках (діаметер кореневої шийки, висота стовбурця тощо) з шаблоном, який відповідає вимогам діючих стандартів. Для цього заміряють висоту сіянця та діаметер його кореневої шийки і, відповідно, відносять його до стандартних чи нестандартних. При кількості сіянців на площі до 10 тис. шт. заміряють 100 сіянців, при кількості сіянців від 10 до 50 тис. - 250, від 50 до 100 тис. - 350, більше 100 тис. - 500 сіянців. Якщо на інвентаризованому полі стандартних сіянців за окомірною оцінкою менше 50%, то посіви залишають на дорощування.

Інвентаризацію садивного матеріалу в шкілках проводять шляхом закладання пробних ділянок прямокутної форми, довга сторона яких паралельна довгій стороні поля. Якщо площа поля становить 3-5 га, то пробна ділянка повинна включати не менше 4% садивних місць, при 5-10 га - не менше 3%, 10-50 га - не менше 2% та більше 50 га - не менше 1%. На полях шкілок площею до 3 га проводять суцільний перелік саджанців.

При віднесенні саджанців до того чи іншого гатунку до уваги беруть наступні показники: товщину стовбурця на кореневій шийці, висоту стовбурця, довжину кореневої системи, діаметр крони рослини.

Під час інвентаризації визначають загальну кількість саджанців (в т.ч. придатних для реалізації), а також приживлюваність їх у полях саджанців першого і другого року вирощування. Результати інвентаризації заносять в спеціальну карточку.

Розділ 6. ВИКОПУВАННЯ, СОРТУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Садивний матеріал у розсадниках викопують переважно навесні, до розпускання бруньок, а також і восени, але треба мати на увазі, що всі неморозостійкі деревні рослини (катальпа, айлант, шовковиця, біла акація, гледичія, горіх грецький та ін.), а також береза і сосна погано переносять осінню посадку та прикопку на зиму. Ці породи треба викопувати лише навесні. Весь процес викопки складається з двох основних заходів: підрізка коріння і вибирання руками сіянців або саджанців. Сіянці викопують на глибину 25 - 30 см, маломірні саджанці -- на 40, середньомірні -- на 40--70 і великомірні -- на 70--130 см. При викопуванні не слід пошкоджувати коріння, штамб та крону, бо це погіршує якість садивного матеріалу.

Вибраний садивний матеріал сортують, тобто розподіляють викопані з ґрунту лісові сіянці та саджанці за якістю. Якість вирощуваного садивного матеріалу оцінюють за держстандартами і технічними умовами на сіянці та саджанці за породами для даного регіону. Вимірювальні інструменти: штангенциркуль, лінійка, шаблон. Під час викопування і сортування садивного матеріалу не можна довго тримати оголені корені на відкритому повітрі, бо при цьому пересихають і відмирають дрібні корені, без яких рослини погано приживлюються або взагалі гинуть. Відсортовані сіянці лічать, зв'язують у пучки: при висоті стовбурця до 40 см -- по 100 шт., понад 40 см -- по 50 шт. і прикопують на прикопочній ділянці.

Прикопка лісових сіянців (саджанців) -- це вкриття шаром ґрунту коріння і нижньої частини стовбурців лісових сіянців (саджанців) у викопаних канавах глибиною 30--40 см (для сіянців) і 50--60 см (для саджанців) для короткочасного зберігання на час проведення посадки лісових культур або тривалого зимового зберігання (рис.2). Хороші результати дає зберігання садивного матеріалу в поліетиленових мішках.

Рис. 6.1. Схема зимової прикопки сіянців

Способи зберігання садивного матеріалу залежать від його типу, тобто має він закриту чи відкриту кореневу систему, та від строку його зберігання. Основні способи зберігання сіянців та саджанців з відкритою кореневою системою -- це прикопка та зберігання за знижених температур (в льодовнях, на спеціальних складах для зберігання, на снігу і т.ін.).

Дрібні сіянці з закритою кореневою системою на місцях посадки звичайно довго не зберігають (не більш як два тижні). Їх можна зберігати в льодовнях, холодильниках, а садильний матеріал типу "Бріка" та "Брикет" -- на відкритому повітрі у вологому, затіненому місці.

Транспортують садивний матеріал всіма видами транспорту -- кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.

При тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 год вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв'язують мотузками.

При тривалості перевезення понад 6 год вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців (наприклад, "сосна зв. 1, 10000"). Крім того, видається посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і дата документа, який видано карантинною інспекцією та місце збору насіння.

Розділ 7. РОЗРАХУНОК ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ НА ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Виробнича собівартість вирощеного посадкового матеріалу складається з таких основних видів витрат, як капіталовкладення на закладку і первинне освоєння території розсадника, витрати на обробіток парових полів, щорічні витрати на вирощування посадкового матеріалу, вартості насіння, сіянців, добрив, вапна, гербіцидів, утримання машино-тракторного парку, інших витратних матеріалів та утримання адміністративно-управлінського апарату.

Розрахунок виробничих витрат проводять по кожному виду садивного матеріалу окремо по породах. Ці дані відображаємо у розрахунково-технологічній карті (табл. 7.1)

7.1 Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців

У розрахунково-технологічній карті відображені всі етапи вирощування, починаючи з парового обробітку ґрунту і закінчуючи викопуванням, сортуванням і прикопуванням садивного матеріалу.

Підсумком розрахунків є собівартість вирощування 1 тис. шт. сіянців.

Розрахунково-технологічна карта складається за такими наступними розділами: 1) Паровий обробіток ґрунту; 2) Підготовка насіння до висіву; 3) Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців; 4)Вирощування 2-річних сіянців.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців наведена в табл. 7.1.

7.2 Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців

Складання даної розрахунково-технологічної карти подібне до такої як у сіянців. Як і в попередньому випадку складають розрахунково-технологічну карту за такими розділами: 1)Паровий обробіток ґрунту; 2) Підготовка сіянців до садіння; 3) Висаджування сіянців та вирощування 1-річних саджанців; 4) Вирощування 2-річних саджанців.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування саджанців наведена в табл. 7.2.

Таблиця 7.1.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців груші звичайної

Технологічні операції	Од. вим	Обсяг робіт	Склад агрегату	Норма виробітку	Потрібна кількість	Витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн..	Розряд і тариф-на ставка, грн..	Тарифний фонд заробітної плати, грн..	Доплати і надбавки 25%, грн..	Відра-хування 37,5%, грн.	Витра- ти на матері-али, грн.	Техно-логічна собі-вартість, грн.
			марка маши-ни	марка зна- ряддя	на агре-гат	на люд.-день	маш-змін	люд.- днів	маши- но змін	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Паровий обробіток ґрунту
Внесення ор-ганічних доб-рив в ґрунт	га	0,09	МТЗ-82	РПТУ-2	8,9	8,9	0,011	0,011	68	0,76	IV/42,40	0,46	0,11	0,21	300	301,54
Розкидання вапна з автомобільного причепа	т	0,4	-	-	-	5,5	-	0,072	-	-	IV/42,40	3,05	0,76	1,42	52	57,23
Оранка на глибину 23-26см	га	0,09	МТЗ-82	ПЛН-3-3,5	3,5	3,5	0,02 9	0,029	68	1,94	ІІІ/27.69	0,80	0,2	0,37	-	3,31
Боронування дисковою бо-роною	га	0,09	МТЗ-82	БДН-3,0	12,1	12,1	0,008	0,008	68	0,65	ІІІ/27.69	0,22	0,05	0,1	-	1,02
Культивація	га	0,09	МТЗ-82	КПН-4Г	18,7	18,7	0,005	0,005	68	0,36	ІІІ/27.69	0,13	0,03	0,06	-	0,58
Осіння оранка	га	0,09	МТЗ-82	ПЛН-3-35	3,5	3,5	0,029	0,029	68	1,94	ІІІ/27.69	0,80	0,2	0,37	-	3,31
Підготовка насіння до висіву
Заготівля снігу для снігування	мі	5	вручну	Вручну	-	5,8	-	0,86	-	-	ІІ/25,94	22,30	5,825	10,54	-	38,66
Засипка на- сіння снігом	мі	5	вручну	Вручну	-	5,9	-	0,85	-	-	ІІ/25,94	22,05	5,51	10,33	-	37,89
Виймання на сіння з-під снігу	кг	44	вручну	Вручну	-	340	-	0,13	-	-	ІІ/25,94	3,37	0,84	1,06	-	5,27
Замочування насіння у воді перед висіванням	кг	44	-	-	-	300	-	0,14	-	-	ІІ/25,94	3.63	0,90	1,23	-	2,13
Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
Внесення передпосівного добрива	Га	0,09	МТЗ-82	РТТ-4,2	21,0	21,0	0,004	0,004	68	0,27	IV/42,40	1,69	0.42	0,02	7,09	7,35
Перед посівна оранка	Га	0,09	МТЗ-82	ПЛН-3-3,5	3,5	3,5	0,03	0,03	68	2,04	ІІІ/27,69	0,82	0,21	0,39	-	3,46
Культивація кінним культиватором	Га	0,09	-	-	-	1,9	-	0,05	15	0,79	ІІІ/27,69	1,38	0,35	0,65	-	3,17
Шлейфування ґрунту	га	0,09	Т-16М	ШБ-2,5	6,0	6,0	0,02	0,02	45	0,9	ІІІ/27,69	0,55	0,14	0.26	-	2,26
Маркування ділянки кін-ним маркером	га	0,09	-	-	-	2,4	-	0,04	15	0,6	ІІІ/27,69 II\25,94	1,10	0.28	0,52	-	1,9
Сівба насіння	га	0,09	Т-16М	СЛПМ	0,66	0,66	0,15	0,15	45	6,8	V\48,37 ІІ/25,94	7,25	1,81	3,40	2000	212,46
Прокатування посівів	га	0,09	МТЗ-82	3КВГ-1,4	11,4	11,4	0,009	0,009	68	0,6	ІІ/25,94	0,23	0,06	0,11	-	0,99
Мульчування посівів	га	0,09	МТЗ-82	МНС-0,75	0,55	0,55	0,18	0,18	68	12,24	ІІІ/27,69	4,98	1,25	2.34	-	20,81
Культивація міжрядь кін-ним культива-тором	га	0,09	-	-	-	1,7	-	0,06	15	0,9	IV/42,40	2,54	0,64	1,19	-	4,37
Внесення мі-неральних до-брив в міжряддя вручну	га	0,09	-	-	-	0,6	-	0,17	0,55-	0,09	IV/42,40	3,81	0,95	1,79	30,54	37,06
Вирощування 2-річних сіянців
Внесення мі-неральних до-брив	га	0,09	МТЗ-82	КРН-2,8М	4	4	0,025	0,025	68	1,7	IV/42,40	1,06	0,26	0,495	76.21	79,725
Механізоване розпушування ґрунту в 2 слі-ди	га	0,09	МТЗ -82	КРН-2,8М	4,1	4,1	0,024	0,024	68	1,6	IV/42,40	1,01	0.25	0.47	-	2,01
Виорювання сіянців	га	0,09	МТЗ-82	НВС-1,2М	2,0	2,0	0,05	0,05	68	3,4	V/32,37	1,61	0,40	0.75	-	4,48
Вибирання сі-янців, сорту-вання, зв'язу-вання в пучки	тис. шт.	150	вручну	вручну	-	12,0	-	12,5	-	-	ІІІ/27,69	346,12	86,53	162,24	-	594.89
Всього:	-									37,58		430,96	107,79	200,21	2465,84	3242,38

Собівартість=грн

Таблиця 7.1.

Розрахунково-технологічна карта на вирощування сіянців яблуні звичайної
Технологічні	Од.	Обс.		Норма	Потрібна	Витрати на утрим.	Роз-	Тариф.	Тар.	Допл.	Від-	Вит-	Техно-
						та експлуат. облад-			фонд	і над-	раху-	рати	логіч-
			Склад агрегату	виробітку	кількість	нання, грн.			зар.	бавки,	ван.	на	на со-
			марка	марка	на	на	машино-	людино-	машино-	Всього		ставка,	плати,	25%,	38,1%	мат.,	бівар-
операції	вим.	роб.	машини	знаряддя	агрегат	люд.дн.	змін	днів	зміни		ряд	грн.	грн.	грн.	грн.	грн.	тість, грн
Паровий обробіток ґрунту
Навантаження добрив на розкидувач	т	2,64	ЕО-2621	142	142	0,02	0,02	100	2,00	IV	42,4	0,85	0,21	0,40	312,00	315,46
Доставка добрив та розкидання	га	0,08	МТЗ-80	1-РМГ-4	1,4	1,4	0,04	0,04	100	4,00	IV	42,4	1,70	0,43	0,81		6,94
Оранка на глибину 26 см	га	0,08	МТЗ-80	ПЛН-3-35	2,9	3,2	0,02	0,02	100	2,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		3,30
Культивація (4-разова)	га	0,24	МТЗ-80	КПН-4г	18,1	13,9	0,01	0,02	100	1,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		2,30
Зяблева оранка	га	0,08	МТЗ-80	ПЛН-3-35	1,4	3,2	0,04	0,02	100	4,00	ІІІ	37,69	0,75	0,19	0,36		5,30
Підготовка насіння до висіву
Замочування насіння у воді перед висіванням	кг	6				300		0,02			ІІ	25,89	0,52	0,13	0,25	900,00	900,90
Просушування насіння перед висівом	кг	6				225		0,03			ІІ	25,89	0,78	0,20	0,37		1,35
Висів насіння та вирощування 1-річних сіянців
Розпушування ґрунту перед висівом	га	0,0 8	МТЗ-82	БЗС-1.0	19	19	0	0	100	0,00	ІІІ	37,69	0,00	0,00	0,00		0,00
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6		0,02			IV	42,4	0,85	0,21	0,40	22,76	24,22
Шлейфування ґрунту	га	0,08	Т-16М	ШБ-2.5	6	6	0,01	0,01	75	0,75	ІІІ	37,69	0,38	0,10	0,18		1,41
Сівба насіння (І класу)	га	0,08	МТЗ-82	СЛШ-4М	0,66	1,32	0,09	0,05	100	9,00	V/ІІ	68,29	3,41	0,85	1,62		14,88
Коткування посівів	га	0,08	МТЗ-82	КБН-3.0	11,4	11,4	0,01	0,01	100	1,00	II	25,89	0,26	0,07	0,13		1,46
Ручне прополювання посівів у рядках (одноразове)	м2	600				125		4,8			ІІ	25,89	124,27	31,07	59,18		214,52
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6		0,02			IV	42,4	0,85	0,21	0,40	36,53	37,99
Культивація міжрядь кінним культиватором 4 рази	га	0,24			1,4	1,4	0,17	0,17	30	5,10	ІІІ	28,77	4,89	1,22	2,33		13,54
Прополювання в рядках (2-разове)	м2	1600				125		9,6			ІІ	25,89	248,54	62,14	118,37		429,05
Вирощування 2-річних сіянців
Культивація міжрядь кінним культиватором 2 рази	га	0,16			1,4	1,4	0,09	0,09	30	2,70	ІІІ	25,89	2,33	0,58	1,11		6,72
Розкидання мінеральних добрив	га	0,08				2,6		0,02			IV	32,37	0,65	0,16	0,31	64,73	65,85
Прополювання в рядках (2-разове)	м2	1200				125		9,6			ІІ	25,89	248,54	62,14	118,37		429,05
Вибирання сіянців, сортування, зв'язування в пучки	тис.шт.	150				11,3		11,5			ІІІ	28,77	330,86	82,72	157,57		571,15
РАЗОМ							0,5	36,06		31,55			971,93	243,01	462,89	1336,03	3045,40

посівний плантація саджанець чагарниковий

Собівартість=грн

Частина 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ

Розділ 1. ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Місцезнаходження і площа лісництва

ДП "Міжгірське лісове господарство" розташований у північній частині Закарпатської області на території Міжгірського адміністративного району.

Поштова адреса: 295310 смт. Міжгір'я Закарпатської області вул. Добролюбова, 12.

До складу підприємства входить 7 лісництв. Лісництва представляють відособлені територіальні частини підприємства. Загальна площа лісництв ДП "Міжгірське лісове господарство" становить 31513 га. Розподіл загальної площі лісгоспу приведено в табл. 1.1.

Табл. 1.1 - Адміністративно-господарська структура і загальна площа ДП "Міжгірське лісове господарство"

№ пп	Назва	Загальна площа, га	Кількість
	лісництв	адміністративних районів		майстерських дільниць	обходів
1.	Ізківське	Міжгірський	4051	2	13
2.	Лопушне	Міжгірський	4176	1	8
2.	Майданське	Міжгірський	3983	1	9
4.	Верхньобистрянське	Міжгірський	4562	1	7
5.	Міжгірське	Міжгірський	4906	1	11
6.	Запереділянське	Міжгірський	4352	1	9
7.	Вучківське	Міжгірський	5483	1	8
	Всього		31513	8	65

1.2 Геологія, геоморфологія і гідрологія

Згідно лісорослинного районування територія підприємства відноситься до Гірськокарпатського округу. Територія округу займає біля 50 % площі Українських Карпат. Межі округу співпадають з ареалом букових, буково-ялицевих і ялинових високогірних лісів. Гірськокарпатський округ розділений на лісогосподарські райони. Територія підприємства входить в район Стрийського - Міжгірської Верховини.

Усі ліси підприємства віднесені до гірських лісів. Переважають 62 % круті і дуже круті 20,6 % схили.

В умовах підприємства мають місце ерозійні процеси ґрунтів. Найбільш розповсюдженими видами ерозії є змиття ґрунтів і зсуви. Одним з найбільш небезпечних ерозійних процесів є селеві явища, які утворюються під час інтенсивного танення снігу і проливних опадів.

По ступені противоерозійної стійкості розрізняють нестійкі, середньнестійкі і стійкі ґрунти. До нестійких відноситься ґрунти з глибиною профілю до 50 см, а також ґрунти на дуже стрімких схилах, до середньостійких 51-80 см, до стійких ґрунтів більше 80 см.

Ступінь дренованості району гідрографічною сіткою в цілому потрібно врахувати високою.

1.3 Клімат

Клімат округу помірно континентальний, вологий. Тривалість вегетаційного періоду 159 днів.

Середньорічна температура повітря +4.4 0С.

Максимальна температура повітря +34 0С, а мінімальна -42 0С

Середньорічна кількість опадів 1442 мм Протягом вегетаційного періоду випадає 69 % опадів. Відносна вологість повітря 75 %.

Постійний сніговий покрив встановлюється у першій декаді грудня, схід снігового покрову проходить у першій декаді березня. Середня глибина промерзання ґрунту 60 см, максимальна -80 см. Потужність снігового покриву 57-80 см

Переважають вітри взимку-західні, весна Пд-Сх, літо-східні, осінь -Пд-Зх.

У цілому клімат району розміщення підприємства сприятливий для використання таких деревних і чагарникових порід: бука, ялини, ялиці, ліщини і бузини.

1.4 Ґрунти

Різнобарвність ґрунтоутворюючих порід, гірський рельєф і відносна неоднорідність рослинності привела до формування різних у генетичному відношенні ґрунтів. На схилах гірських ґрунтів сформувались бурі гірсько-лісові ґрунти, які є переважаючими 91 %, на вершинах ділянок під впливом дерного покриву -дернові ґрунти.

Опис бурих гірських лісових ґрунтів наступний:

Но-0±2см-лісова підстилка.

Н-0±17см-бурий, горіхувато-грудкуватий, середньосуглинистий, багато коренів, наявні капроліти, перехід поступовий.

Нр-17±75см-світло-бурий, середньосуглинистий, наявність коренів, капролітів, слабоспресований. Перехід поступовий.

РН-75±91см-світло-бурий, середньосуглобистий, дрібногрудкуватий, слабоскелетний, спресований. Перехід поступовий.

Р-91±150см-світло-бурий, середньосуглинистий, слабоскелетний, елювіо-делювій флішу.

Бурі гірсько-лісові ґрунти приурочені до схилів різних експозицій з крутизною від 50 до 400 в межах висот 600…1200 м н.р.м. Формування бурих гірсько-лісових ґрунтів проходить під змішаними хвойно-листяними і чистими хвойними лісами в умовах помірно-теплого і вологого клімату. Вони відрізняються слабо помірною диференціацією ґрунтового профілю на генетичні горизонти; бурим забарвленням профілю, залежним від наявності окислів заліза і алюмінію; суглинистими, тяжкосуглинистими і легкосуглинистими механічними складами; значною кислотністю.

Ерозійні процеси на території підприємства виражені у вигляді площинної і лінійної водної ерозії. У результаті площинної ерозії ґрунт поступово лишається верхнього найбільш родючого горизонту і утворюються різної степені злитості ґрунти. Такі ґрунти розповсюджені в усіх лісництвах і займають 8066 га або 20,8 % загальної території підприємства. Завдяки наявності деревної та чагарникової рослинності з значною протяжністю стокоударних границь, ерозійні процеси значного розповсюдження не мають.

1.5 Типи лісу

За лісорослинним районуванням територія підприємства відноситься до Центральноєвропейської провінції зони широколистяних лісів, в якій виділені Балтійська і Східно-Карпатська гірська підпровінції. Територія підприємства відноситься до Східно-Карпатської гірської підпровінції в межах якої ліси підприємства віднесені до лісорослинних районів ялиново-букових, ялиново-ялицево-букових, ялицево-ялиново-букових, дубово-буково-ялицевих лісів. Лісова рослинність району дубово-букового-ялицевих лісів займає невеликі площі і має острівний характер. Корінні деревостани трапляються рідко, у складі таких насаджень переважає дуб звичайний, ялиця, рідше бук. У стиглих насадженнях ці три головні породи входять до складу першого яруса та досягають висоти 26…32 метри.

Район ялицево-букових лісів займає перші низькогірські хребти північного макросхилу. Рельєф типово гірський, згладжений.

Значну площу також займають вологі чисті бучини DЗБк і свіжі ялицево-букові діброви D2Я БкД. На незначних площах спостерігаються вологі ялицево-букові діброви DЗ ЯБкД та свіжі ялицево-букові судіброви С2 ЯБкД.

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ ДІЛЯНОК

Лісокультурна ділянка №1 знаходиться в кварталі 5, у виділі 3. Площа ділянки становить 3,4 га. Рельєф ділянки гірський. Тип лісорослинних умов - вологиі субори, тип лісу - волога ялицева сусмеречина. Лісокультурна ділянка №1 проектується на категорії лісокультурної площі - давній зруб із частковим відновленням ялиці; площа зайнята природним відновленням. Трав'яне вкриття ділянки представлене: квасениця звичайна (Oxalis acetosella), веснівка дволиста (Majanthemum bifolium), шавлія залозиста (Salvia glutinosa), цирцея альпійська(Circaea alpina), ожика волосиста (Luzula pilosa), зубниця (Dentaria glandulosa), зірочник лісовий (Stellaria sulvaticum), щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas),ступінь задерніння незначний. Тип ґрунту ділянки №1 бурувато-підзолистий кислий поверхнево глеєвий на делювіальних сугликах. На ділянці відсутні личинки шкідників коріння. На лісокультурній ділянці №1 рекомендується створити насадження з ялини європейської та клена-явора.

Лісокультурна ділянка №2 розташована в кварталі 9, виділі 12, площа якої становить 2,8 га. Рельєф території, де розташована ділянка - гірський. Тип лісорослинних умов - вологий сугруд, тип лісу - волога букова сусмеречина. Площа, на якій проектується створення лісових культур, представляє собою свіжий зруб без природного відновлення. У трав'яному вкритті переважають квасениця звичайна (Oxalis acetosella), атрагена альпійська (Antragene alpina), сугайник австрійський (Doronicum austriacum), зубниця залозиста (Dentaria glandulosa), рідко чорниця і брусниця, рідше моховий покрив. Тип ґрунту на ділянці - бурувато-підзолистий кислий поверхнево глеєвий на делювіальних сугликах. Личинки коренегризучих комах відсутні на площі ділянки.